Велика палата Конституційного суду України 8 листопада почала розглядати справу за конституційним зверненням Верховної Ради, яка просить КСУ надати висновок щодо конституційності законопроекту про внесення змін до Конституції про стратегічний курс держави на членство в Євросоюзі й НАТО.

Як повідомляє прес-служба КСУ, розгляд відбувається у формі письмового провадження.

Верховна Рада України 20 вересня направила до Конституційного суду запропоновані президентом зміни до Конституції, що передбачають закріплення курсу на європейську і євроатлантичну інтеграцію.

Перед цим прискорити розгляд цього законопроекту Верховну Раду закликав президент Петро Порошенко, який виступав у парламенті зі щорічним посланням.

Після того, як КСУ надасть свої висновки, парламент може ухвалити законопроект у першому читанні не менше ніж 226 голосами, а на наступній черговій сесії – може проголосувати за нього для ухвалення в цілому. Для цього буде потрібно не менше ніж 300 голосів парламентарів.

Читайте також: Це практична річ – депутат Юринець про закріплення в Конституції курсу на НАТО

Президент Петро Порошенко 3 вересня зареєстрував у Верховній Раді законопроект про зміни до Конституції, які передбачають закріплення європейського та євроатлантичного напрямку розвитку держави.

 
…

Верховна Рада України цього року не виплатила 15 мільйонів 826 тисяч гривень зарплати народним депутатам, які не відвідували засідань парламенту, повідомив 8 листопада спікер Андрій Парубій.

За його словами, депутатів не можна змусити ходити на пленарні засідання, і невиплата їм частин зарплат є механізмом впливу на них.

Громадська організація «Комітет виборців України» нещодавно повідомила, що лише 37% народних депутатів (157 із 423) відвідали всі засідання Верховної Ради у жовтні.

Більше цікавих новин, які не потрапили на сайт, – у Telegram-каналі Радіо Свобода. Долучайтеся!

 
…

Європейський комісар з питань європейської політики сусідства та розширення Йоганнес Ган завтра відвідає Україну.

Як повідомили у представництві Євросоюзу в Україні, Ган зустрінеться з президентом України Петром Порошенком, прем’єр-міністром Володимиром Гройсманом, міністром закордонних справ Павлом Клімкіним, керівником НАБУ Артемом Ситником.

На зустрічі з Гройсманом Ган має представити новий звіт про виконання Угоди про асоціацію, що містить оцінку прогресу, якого Україна досягла минулого року.

В ході візиту єврокомісар планує зустрітися з представниками громадянського суспільства і обговорити з ними останні напади на активістів. Також Ган зустрінеться з представниками громадського мовника – керівництвом і наглядовою радою.

Ган разом з представниками ООН підпише угоду ЄС-ПРООН щодо підтримки Євросоюзом сходу України (нова програма ЄС із бюджетом у 50 мільйонів євро).

Більше цікавих новин, які не потрапили на сайт, – у Telegram-каналі Радіо Свобода. Долучайтеся!
…

Тимчасова слідча комісія парламенту України із розслідування нападу на Катерину Гандзюк й інших громадських активістів 8 листопада проводить своє перше засідання.

На засіданні обрали секретаря комісії. Ним стала депутат від фракції «Самопоміч» Олена Сотник.

Верховна Рада України 6 листопада підтримала постанову про створення цієї ТСК.

Очолює комісію позафракційний народний депутат Борислав Береза, а його заступник – депутат від Блоку Петра Порошенка Сергій Алєксєєв. Загалом до складу комісії входять 18 членів парламенту від різних фракцій та позафракційні депутати.

Серед функцій ТСК – перевірка перебігу розслідування правоохоронними органами нападів на громадських активістів.

Чиновниця Херсонської міської ради, активістка Катерина Гандзюк померла 4 листопада. Це сталося через три місяці після того, як її облили концентрованою сірчаною кислотою 31 липня. За даними медиків, у неї були опіки 40% шкіри і пошкодження очей. Її літаком доставили на лікування до Києва і надали охорону.

У цій справі затримали п’ять людей, зокрема й підозрюваного в організації злочину.

Після смерті активістки поліція перекваліфікувала її справу на «закінчене вбивство», і кримінальне провадження буде розслідуватися як «умисне вбивство з корисливих мотивів, вчинене з особливою жорстокістю, скоєне на замовлення, вчинене за попередньою змовою групою осіб». Відповідна стаття Кримінального кодексу передбачає за такі дії від 10 років позбавлення волі до довічного ув’язнення.

Більше цікавих новин, які не потрапили на сайт, – у Telegram-каналі Радіо Свобода. Долучайтеся!

 
…

Чинний голова ОБСЄ, міністр закордонних справ Італії Енцо Моаверо Міланезі підтвердив 8 листопада підтримку імплементації Мінських угод відповідно до принципів та зобов’язань ОБСЄ та в повній повазі суверенітету і територіальної цілісності України.

«Ми надзвичайно стурбовані оголошенням «виборів», які мають відбутися в окремих районах Донецької та Луганської областей 11 листопада. Таке рішення суперечить букві та духу Мінських угод», – сказав Міланезі.

Він закликав усі сторони «конструктивно сприяти проведенню переговорів у Нормандському форматі та у форматі Тристоронньої контактної групи, щоб запобігти такому розвитку».

Читайте також: США закликають жителів східної України бойкотувати «вибори» бойовиків

7 вересня в угрупованні «ДНР» оголосили про намір обрати собі нового лідера 11 листопада. Це сталося після того, як попередній ватажок угруповання Олександр Захарченко 31 серпня загинув унаслідок вибуху в ресторані в центрі контрольованого бойовиками Донецька.

Рішення про проведення 11 листопада виборів «глави» і «депутатів» напередодні ухвалили і в угрупованні «ЛНР».

Це суперечить Мінським угодам, згідно з якими місцеві вибори на нині непідконтрольних Україні територіях можливі лише після політичного врегулювання конфлікту, у відповідності до українського законодавства і за стандартами ОБСЄ.

Міністерство закордонних справ України оприлюднило заяву, що у випадку проведення голосування його результати будуть «юридично нікчемними, не створюватимуть жодних правових наслідків і не будуть визнані ані Україною, ані світовою спільнотою».

Більше цікавих новин, які не потрапили на сайт – у Telegram-каналі Радіо Свобода. Долучайтеся!
…

За підсумками проміжних виборів у США демократи змогли повернути собі контроль над нижньою палатою Конгресу. Але республіканці зміцнили своє становище в Сенаті.
…

Російські правоохоронці в анексованому Криму закрили кримінальну справу щодо мешканця Нового миру Ісмаїла Рамазанова. Про це кореспонденту проекту Радіо Свобода Крим.Реалії 7 листопада розповів адвокат Рамазанова Олексій Ладін.

За його словами, йдеться про кримінальну справу за фактом незаконного зберігання патронів.

«Кримінальне переслідування щодо Ісмаїла за фактом нібито зберігання ним 24 патронів припинене за відсутністю складу злочину. Слідство не довело, що ці патрони належать Ісмаїлу. Такий результат захист цілком задовольняє», – пояснив адвокат.

Читайте також: Торги за політв’язнів: чому Ердоган просить Путіна звільнити ув’язнених кримчан?

Він також додав, що патрони, знайдені в Рамазанова під час обшуку, згідно з результатами балістичної експертизи, були виготовлені на українському заводі.

«Ми припускаємо, що ці патрони свого часу, ще до 2014 року, надійшли до Служби безпеки Криму, а потім «у спадок» перейшли до Федеральної служби безпеки (Росії – ред.). Власне, вони й були підкинуті Рамазанову», – розповів Ладін.

Адвокат зазначив, що проти його підзахисного лишається відкритим кримінальне провадження щодо пропаганди екстремізму.

«Я подавав клопотання про закриття цієї кримінальної справи, але слідство мені відмовило», – додав він.

23 січня у селищі Новий Світ поблизу Судака російські силовики обшукали будинок кримського татарина Ісмаїла Рамазанова, якого звинуватили в пропаганді екстремізму і того ж дня затримали. Пізніше суд його заарештував.

Читайте також: Російський Слідком у Криму відмовився закривати справу анархіста Каракашева​

Російський Слідчий комітет повідомив, що слідчі порушили кримінальну справу стосовно жителя Сімферопольського району Рамазанова, якого звинувачують у поширенні екстремістських матеріалів за допомогою інтернет-радіо. 14 липня він вийшов з-під варти.

Після анексії в Криму фактична російська влада практикує масові обшуки у незалежних журналістів, громадських активістів, активістів кримськотатарського національного руху, членів Меджлісу кримськотатарського народу, а також кримських мусульман, підозрюваних у зв’язках із забороненою в Росії організацією «Хізб ут-Тахрір».
…

Посольство США закликає жителів сходу України бойкотувати «вибори», які на окупованих територіях організовують підтримувані Росією бойовики.

«У той час, як Україна робить позитивні кроки щодо зміцнення миру, Росія роздмухує конфлікт, організовуючи бутафорські «вибори». Жителям східної України слід бойкотувати ці «вибори», які не відповідають ні Мінським угодам, ні українському законодавству», – заявило посольство 7 листопада.

Читайте також: В умовах окупації неможливо провести чесні вибори – Волкер

7 вересня в угрупованні «ДНР» оголосили про намір обрати собі нового лідера 11 листопада. Це сталося після того, як попередній ватажок угруповання Олександр Захарченко 31 серпня загинув унаслідок вибуху в ресторані в центрі контрольованого бойовиками Донецька.

Рішення про проведення 11 листопада виборів «глави» і «депутатів» напередодні ухвалили і в угрупованні «ЛНР».

Це суперечить Мінським угодам, згідно з якими місцеві вибори на нині непідконтрольних Україні територіях можливі лише після політичного врегулювання конфлікту, у відповідності до українського законодавства і за стандартами ОБСЄ.

Міністерство закордонних справ України оприлюднило заяву, що у випадку проведення голосування його результати будуть «юридично нікчемними, не створюватимуть жодних правових наслідків і не будуть визнані ані Україною, ані світовою спільнотою».

Більше цікавих новин, які не потрапили на сайт – у Telegram-каналі Радіо Свобода. Долучайтеся!
…

Європейський суд з прав людини зобов’язав Україну виплатити 5 мільйонів гривень компенсації постраждалим внаслідок погрому ромського табору на Одещині, повідомив у Facebook співзасновник організації «Український інститут з прав людини» Богдан Крикливенко.

Відповідне рішення у справі «Бурля та інші проти України» ЄСПЛ опублікував 6 листопада. 

Йдеться про конфлікт, датований вереснем 2002-го року у селі Петрівка на Одещині. За даними суду, після смерті у бійці 17-річного хлопця з цього села група із кількох сотень його односільчан за рішенням сільради почала громити будинки, де жили роми (з одним із яких у загиблого начебто був конфлікт). Перед цим ці будинки відрізали від електрики і газопостачання за рішенням сільради. Поліція при погромі була присутня, але не втручалася, зазначається у тексті судового рішення.

Суд вирішив, що таким чином було порушено право на повагу до приватного життя (стаття 8 Європейської конвенції з прав людини) та заборону дискримінації (стаття 14), а також заборону катувань та поводження, що принижує людську гідність (стаття 3).

Читайте також: 5 невирішених проблем ромських жінок із компактних поселень

Як раніше повідомляли у Нацполіції, в Україні є понад три тисяч місць компактного проживання ромів, де живуть понад 100 тисяч осіб. Цього року до поліції надійшло шість повідомлень про напади на ромські поселення: три – у Києві, одне – у Тернопільській області, ще два – на Львівщині.

Останній з таких нападів стався 23 червня, коли група молодиків напала на ромський табір на околиці Львова. Смертельні ножові поранення отримав 24-річний ром, а 10-річному хлопчикові, 30-річній жінці і 19-річному юнакові завдали поранень ножем. Пізніше поліція затримала вісьмох осіб, підозрюваних у нападі: семеро з них – неповнолітні.

 
…

Посольство США в Україні заявляє, що «все ще стурбоване шкідливими газами» в Армянську, де в кінці серпня стався викид хімічних речовин на заводі «Кримський титан».

«У Міжнародний день запобігання експлуатації навколишнього середовища у війні і збройних конфліктах ми все ще стурбовані шкідливими газами в Армянську, забрудненням води з шахти «Юнком» й іншими екологічними загрозами, викликаними конфліктом і російською агресією», – йдеться в повідомленні посольства США.

В Армянську 20 жовтня запустили завод «Кримський титан» після його зупинки через викиди, що сталися в ніч з 23 на 24 серпня. Влада анексованого Криму заявила, що причиною забруднення є випаровування вмісту кислотонакопичувача, використовуваного «Кримським титаном».

У Києві вважають, що викид хімічних речовин на території Криму стався через російських військових, які на тренуваннях нібито обстріляли відстійники відходів титанового і содового заводів.

За вказівкою призначеного Москвою голови анексованого Криму Сергія Аксьонова з Армянська вивозили дітей шкільного і дошкільного віку в кримські санаторії через забруднення повітря в місті.

Завод «Кримський титан» розпочав роботу ще в 1971 році, а на початку 2000-х перейшов під контроль компанії Group DF Дмитра Фірташа. Головним напрямком підприємства є виробництво діоксиду титану – речовини, що застосовується в лакофарбовій, гумотехнічній промисловості, при виробництві пластмас і в багатьох інших галузях.

У 2014 році, після анексії Криму Росією, Дмитро Фірташ змінив структуру управління заводом. У жовтні Group DF передала ПрАТ «Кримський титан» російському дочірньому підприємству ТОВ «Титанові інвестиції». У 2015 році ПрАТ «Кримський титан» був перейменований в «Юкрейніан кемікал Продактс».
…

Генеральна прокуратура України відмовила у екстрадиції узбецького журналіста Нарзулло Охунжонова (Ахунжанова), якої вимагає влада Узбекистану, повідомила у Facebook виконавча директорка українського представництва Amnesty international Оксана Покальчук.

«Amnesty International Ukraine провела акцію термінової допомоги журналісту і домоглася його звільнення з-під арешту, після чого Ахунжанов отримав офіційний статус біженця.В Узбекистані права на свободу вираження та мирних зібрань жорстоко обмежується. Провідні правозахисники, критики уряду та незалежні журналісти стають жертвами систематичних утисків та залякувань, стеження, арештів, нападів та умисної дискредитації», – заявила вона.

Журналіст Нарзулло Охунжонов, який критикував владу Узбекистану, виїхав з країни у 2013 році через погрози. Його заарештували 25 вересня 2017 року за рішенням Солом’янського районного суду Києва, коли Охунжонов з родиною прилетів до Києва з Туреччини, перед тим попросивши тут політичного притулку.

Читайте також: Україна не дає притулок. Історія узбецького журналіста-утікача Охунжонова

Підставою для арешту стало те, що Узбекистан оголосив Охунжонова у міжнародний розшук, і відтак журналіста на час екстрадиційної перевірки заарештували на сорок днів, ідеться у рішенні суду.

Офіційно Узбекистан інкримінував йому шахрайство, нібито вчинене у 2009 році на суму дві тисячі доларів. 

На захист Охунжонова виступила низка українських та міжнародних організацій, зокрема «Комітет захисту журналістів» (CPJ), Харківська правозахисна група та проект «Без кордонів».
…

Представниця Медійної ініціативи за права людини (МІПЛ) Марія Томак передала членові комітету закордонних справ британського парламенту Роберту Сіллі список із прізвищами росіян і українців, які порушують права людини в анексованому Росією Криму. Про це повідомляє кореспондент Радіо Свобода, який був присутній на зустрічі родичів утримуваних Росією українців Павла Гриба та Євгена Панова із депутатом британського парламенту в Лондоні.

«Ми вважаємо можливим розширення дії «акту Магнітського» проти цих людей, оскільки йдеться про порушення Європейської конвенції з прав людини, а саме – про катування», – сказала Томак.

Про можливу імплементацію «акту Магнітського» Роберт Сіллі сказав: «Я вважаю те, як реагував британський уряд на отруєння Скрипалів, є доволі вражаючим прикладом ефективної протидії злочинам Росії».

Перед зустріччю в Лондоні посольство України передало Міністерству закордонних справ Великої Британії список людей, яких МІПЛ вважає винними у катуванні українських громадян. Представник посольства заявив, що наразі громадська організація веде перемовини із МЗС України щодо визнання цього списку офіційним.

На зустрічі були присутні Ольга та Ігор Гриби, сестра і батько Павла Гриба, а також керівник об’єднання родин політв’язнів і брат фігуранта справи так званих «кримських диверсантів» Євгена Панова Ігор Котелянець. Останній наголосив, що заяви від таких країн, як Британія, дійсно допомагають зупинити катування українських громадян у російських в’язницях.

«Ми сьогодні мали зустріч із представниками Міністерства закордонних справ з метою нагадати про всіх українських політв’язнів. Це саме те, через що голодував Олег Сенцов – щоб привернути увагу не тільки до себе, а й до інших незаконно засуджених», – заявив Котелянець.

Ольга Гриб, сестра викраденого ФСБ із території Білорусі Павла Гриба, згадала про можливість перенесення мирних переговорів у «нормандському форматі» з Мінська до іншої країни.

«Мінськ – це неприйнятне місце для врегулювання такого конфлікту. Можливо, Британія могла би стати такою країною», – сказала вона, звертаючись безпосередньо до депутата британського парламенту.

Роберт Сіллі – член палати Громад британського парламенту від Консервативної партії, а також учасник комітету закордонних справ. Він неодноразово критикував президента Росії Володимира Путіна і відомий підтримкою санкцій проти Росії, зокрема застосування «акту Магнітського» для боротьби із «брудними російськими грошима».

«Акт Магнітського» – закон США, а також низки інших країн, який накладає економічні санкції й забороняє в’їзд особам, винним у порушеннях прав людини. У травні цього року закон схвалив парламент Британії.
…

Міністр зовнішніх справ Великої Британії Джеремі Хант висловив свої співчуття у зв’язку зі смертю громадської діячки і радниці мера Херсона Катерини Гандзюк.

«Ще один сумний день для демократичних цінностей у світлі вчорашньої смерті антикорупційної активістки Катерини Гандзюк», – написав Хант.

Він нагадав, що президент України Петро Порошенко пообіцяв забезпечити здійснення правосуддя і висловив «щиросердну підтримку» такому наміру.

Коментар посла Німеччини в Україні Ернста Райхеля оприлюднила прес-служба його дипломатичної місії.

Читайте також: 136 днів справи Гандзюк: реакції, кваліфікації та заяви

«Ми глибоко стурбовані зростанням кількості нападів на активістів і політиків. Злочинці й їх покровителі мають бути притягнуті до відповідальності. Не можна допустити панування атмосфери безкарності», – йдеться в заяві.

А голова Міністерства закордонних справ Швеції Маргот Вальстрьом закликала українську влади забезпечити «безпечне середовище для представників громадянського суспільства».

Напередодні зі схожим закликом до Києва звернулася посол Сполучених Штатів в Україні Марі Йованович.

Чиновниця Херсонської міської ради, активістка Катерина Гандзюк померла 4 листопада. Це сталося через три місяці після того, як її облили концентрованою сірчаною кислотою 31 липня. За даними медиків, у неї були опіки 40% шкіри і пошкодження очей. Її літаком доставили на лікування до Києва і надали охорону.

Читайте також: В БПП назвали делегатів до комісії, яка конролюватиме розслідування вбивства Гандзюк​

У цій справі затримали п’ять людей, зокрема й підозрюваного в організації злочину.
…

Парламентська фракція партії «Блок Петра Порошенка» заявила про підтримку створення Тимчасової слідчої комісії, яка контролюватиме розслідування вбивства громадської діячки Катерини Гандзюк.

«Фракція вирішила делегувати до складу комісії народних депутатів Віктора Короля, Валерія Карпунцова, Юрія Буглака, Сергія Алєксєєва, Максима Саврасова та Ірину Суслову», – йдеться в повідомленні партії.

Коментуючи це рішення, заступниця голови Верховної Ради і член фракції БПП Ірина Геращенко підкреслила, що ТСК повинна займатись контролем розслідування, а не самим слідством.

«Депутати не можуть собою підмінити слідчих. Повне розслідування злочину – відповідальність силових структур і правоохоронних органів. Взагалі, профілактика злочинів має стати ключовим завданням правоохоронців. Треба зупинити цей бандитизм і безкарність», – заявила вона.

Створити тимчасову слідчу комісію, яка контролюватиме розслідування нападів на активістів, вимагали депутати від кількох партій. Раніше 5 листопада одна з них, представниця БПП Світлана Заліщук, звинуватила свою і ще кілька фракцій у блокуванні створення ТСК.

Читайте також: Поліція: слідчі мають достатньо матеріалів, щоб довести вину замовників убивства Гандзюк

Чиновниця Херсонської міської ради, активістка Катерина Гандзюк померла 4 листопада. Це сталося через три місяці після того, як її облили концентрованою сірчаною кислотою 31 липня. За даними медиків, у неї були опіки 40% шкіри і пошкодження очей. Її літаком доставили на лікування до Києва і надали охорону.

У цій справі затримали п’ять людей, зокрема й підозрюваного в організації злочину.
…

Для цього створюють і місію Вселенського патріархату – Ставропігійне представництво, яке діятиме в Києві, в Андріївській церкві
…

Народні депутати, серед яких Світлана Заліщук, Мустафа Найєм («Блок Петра Порошенка»), Ігор Луценко («Батьківщина»), Юрій Дерев’янко (позафракційний), на початку погоджувальної ради парламенту 5 листопада вимагали від колег створення тимчасової слідчої комісії для контролю розслідування нападів на активістів.

Про свій намір вимагати створення комісії на погоджувальній раді Світлана Заліщук повідомила заздалегідь. Вона звинуватила колег зі своєї фракції, а також з «Народного фронту» у блокуванні створення колегіального органу. За словами парламентарки, своїх представників до комісії запропонували тільки «Самопоміч» і «Батьківщина».

Як зазначає Заліщук, група народних депутатів, в тому числі й вона, подали до регламентного комітету проект відповідної постанови ще 22 жовтня.

«Метою Тимчасової слідчої комісії визначається перевірка відомостей та ходу розслідувань щодо 55 нападів на громадських активістів у 2017-2018 роках зі «Списку Гандзюк». І лише в шести випадках були затримані нападники. При цьому майже в кожному з цих нападів є нарікання на роботу правоохоронних органів, скарги на їх бездіяльність, та їх можливу причетність до частини з цих нападів», – обстоює ініціативу депутатка.

Аналогічне звернення також поширила народна депутатка від «Самопомочі» Олена Сотник.

Після початку погоджувальної ради Заліщук, Луценко і ще кілька депутатів залишилися стояти за спиною спікера Верховної Ради Андрія Парубія, тримаючи фото Катерини Гандзюк і плакатом із написом «Її вбили».

Виступаючи на погоджувальній раді, голова парламентської фракції БПП Артур Герасимов заявив, що підтримує створення слідчої комісії, однак із певними умовами.

«Ми вимагаємо від Національної поліції кинути всі ресурси, щоб завершити розслідування цього жорстокого злочину (вбивство Катерини Гандзюк – ред.) в найкоротші терміни. Окрім цього, ми пропонуємо заслухати на профільному комітеті керівників відповідних силових органів та отримати інформацію. По результатах заслуховування прийняти рішення щодо створення тимчасової слідчої комісії. Щоб розвіяти всі інсинуації, одразу хочу сказати: наша фракція готова делегувати своїх представників до цієї слідчої комісії», – заявив він.

Читайте також: «Вимагаємо покарати»: акція-реквієм за Катериною Гандзюк у Києві​

Схожу позицію висловив член фракції «Відродження» Валерій Писаренко. Він сказав, що підтримує створення комісії, але вважає, що орган не матиме достатніх повноважень.

«Жодна слідча комісія ще не досягла свого результату в парламенті через те, що немає закону про слідчі комісії, де взагалі були б якісь повноваження. В нас є закон, ми з вами його, коли були на діалогах Жана Моне, обговорювали, що будемо голосувати. Давайте проголосуємо, дамо комісіям реальні повноваження, і після цього будемо ухвалювати комісію, яка вже буде мати певні повноваження. А так ви зараз створите комісію і не досягнете ваших результатів. Тому я за комісію, вас підтримую, але без закону про слідчі комісії це будуть одні лозунги», – заявив Писаренко.

Про смерть відомої в Херсоні діячки, виконувачки обов’язків керуючого справами Херсонської міськради Катерини Гандзюк стало відомо 4 листопада. Її облили концентрованою сірчаною кислотою 31 липня. За даними медиків, у неї були опіки 40% шкіри і пошкодження очей. Її літаком доставили на лікування до Києва і надали охорону.

Трьох затриманих за підозрою в нападі на Гандзюк тримають під вартою, ще одного відпустили під домашній арешт.

Правову кваліфікацію справи правоохоронці раніше вже змінювали кілька разів: від «хуліганства» через «умисні тяжкі тілесні ушкодження» до «замаху на умисне вбивство, вчинене з особливою жорстокістю». 3 серпня генеральний прокурор Юрій Луценко після спілкування з потерпілою заявив, що розслідування справи передадуть Службі безпеки України.

24 вересня адвокат Євгенія Закревська повідомила, що у справі потерпілої з’явилась додаткова кваліфікація – замовне вбивство.

Увечері в неділю, 4 листопада, під будівлями Міністерства внутрішніх справ у Києві й регіональних відділів МВС іще в кількох містах України відбулися акції з вимогами знайти і притягти до відповідальності замовників убивства Гандзюк.
…

Поліція виконала всі необхідні слідчі дії у справі активістки Катерини Гандзюк рамках своїх повноважень та за рішенням Генеральної прокуратури України від 5 листопада передала справу до Головного слідчого управління Служби безпеки України. Про це повідомили у міністерстві внутрішніх справ.

«В межах повноважень Національна поліція України допитала як свідків 367 осіб, призначила 21 судову експертизу, провела дев’ять обшуків, чотири слідчих експерименти, 26 оглядів, 100 негласних слідчих дій відносно 31 особи. Закінчилось слідство щодо п’яти обвинувачених – це виконавці та організатори злочину», – ідеться у повідомленні.

Встановленням замовників злочину займається СБУ, після передачі справи у відомстві зможуть об’єднати провадження, зазначили у МВС.

Читайте також: США закликають притягти до відповідальності винних у вбивстві Гандзюк

Голова Національної поліції України Сергій Князєв висловив сподівання, що замовник нападу на чиновницю Херсонської міськради Катерину Гандзюк, який призвів до її смерті, буде встановлений.

Коментуючи повідомлення про смерть Гандзюк раніше 4 листопада в лікарні в Києві, Князєв нагадав: слідчі вже перекваліфікували цю справу як «закінчене вбивство», і кримінальне провадження буде розслідуватися як «умисне вбивство з корисливих мотивів, вчинене з особливою жорстокістю, скоєне на замовлення, вчинене за попередньою змовою групою осіб».

Відому в Херсоні діячку, виконувачку обов’язків керуючого справами Херсонської міськради Катерину Гандзюк облили концентрованою сірчаною кислотою 31 липня. За даними медиків, у неї були опіки 40% шкіри і пошкодження очей. Її літаком доставили на лікування до Києва і надали охорону.

Трьох затриманих за підозрою в нападі на Гандзюк тримають під вартою, ще одного відпустили під домашній арешт.

Правову кваліфікацію справи правоохоронці раніше вже змінювали кілька разів: від «хуліганства» через «умисні тяжкі тілесні ушкодження» до «замаху на умисне вбивство, вчинене з особливою жорстокістю». 3 серпня генеральний прокурор Юрій Луценко після спілкування з потерпілою заявив, що розслідування справи передадуть Службі безпеки України.

24 вересня адвокат Євгенія Закревська повідомила, що у справі потерпілої з’явилась додаткова кваліфікація – замовне вбивство.

Увечері в неділю, 4 листопада, під будівлями Міністерства внутрішніх справ у Києві й регіональних відділів МВС іще в кількох містах України відбулися акції з вимогами знайти і притягти до відповідальності замовників убивства Гандзюк.
…

Лідер громадської організації проросійського спрямування «Український вибір» Віктор Медведчук став головою Політичної ради проросійської партії «За життя» на чолі з народним депутатом Вадимом Рабіновичем. Рішення про це ухвалив позачерговий з’їзд партії, перший етап якого відбувся в Києві, інформують прес-служби партії і руху.

Як мовиться в повідомленнях, рішення про обрання Медведчука на високу партійну посаду було ухвалене одноголосно.

Відповідно до статуту партії, Політична рада є її найвищим керівним органом у період між з’їздами, а голова Політради за своїми повноваженнями є фактично другою особою після голови партії.

Медведчук, виступаючи на з’їзді партії «За життя» після обрання, заявив, зокрема, про «згубний вплив реформ, які здійснюють євроінтегратори і які призвели до зубожіння громадян за останні чотири роки», – повідомили в «Українському виборі».

В організації також навели слова Медведчука на з’їзді партії про те, що «переговори, які ведуться протягом останніх місяців, мають стратегічний характер і спрямовані на об’єднання політичних сил для представлення інтересів Південного Сходу, російськомовного населення і людей, які розуміють необхідність кардинальної зміни курсу розвитку країни». Про які саме переговори йдеться, в повідомленні не уточнено.

У програмі партії «За життя» йдеться про необхідність збудувати соціалізм в Україні і стверджується, що «вибір партії – проукраїнська політика, позаблоковий статус, міжнародне партнерство!» Але чільні діячі партії, починаючи з її голови Вадима Рабіновича чи народного депутата Євгена Мураєва, який очолював політраду партії донедавна (він вийшов із неї наприкінці вересня), неодноразово виступали з заявами проросійського змісту. Віктор Медведчук наприкінці липня повідомив про рішення приєднатися до партії «За життя» Вадима Рабіновича, заявивши, що своєю метою бачить «мир на Донбасі й відновлення стосунків із Росією».

Публічна позиція Віктора Медведчука, відомого також як кум президента Росії Володимира Путіна, часто повторює позицію Кремля. Зокрема, у згаданому вище його виступі на з’їзді партії «За життя» він повторив кремлівську формулу про «Південний Схід України» – регіон, який Москва сподівалася окупувати на початку 2014 року, а нині виставляє як частину України, де нібито триває конфлікт. Маніфест його руху «Український вибір – Право народу» передбачає, серед іншого, повернення України на «східний вектор інтеграції», зокрема, до Євразійського економічного союзу під проводом Росії.
…

Консульство України почало роботу в портовому місті Анталія в Туреччині. В церемонії відкриття взяв участь президент України Петро Порошенко в рамках свого візиту до Туреччини.

За даними прес-служби президента, Туреччину щороку відвідує понад 1,3 мільйони укранців, з них 800 тисяч приїздять до Анталії. При цьому місцева українська громада складає понад 35 тисяч людей.

Як заявив Порошенко, в Анталії, відомій своїми курортами, відбувається чимало міжнародних самітів, тож він сподівається, що наявність консульства дозволить українським дипломатам активніше долучатись до цих подій.

Посол України в Туреччині Андрій Сибіга висловлює думку, що наявність дипломатичної місії в місті підвищує рівень «консульської опіки та турботи».

Посольство України в Туреччині розташоване в столиці Анкарі. Також українська дипломатична місія представлена Генеральним консульством у Стамбулі.

Порошенко 3 та 4 листопада перебуває в Туреччині з офіційним візитом, в ході якого він провів переговори і спільну прес-конференцію з президентом країни Реджепом Тайїпом Ердоганом і зустрівся з місцевою українською громадою.
…

Свої співчуття у зв’язку зі смертю херсонської активістки Катерини Гандзюк висловив Європейський комісар з питань розширення та політики добросусідства Йоганнес Ган.

«Дуже засмучений новинами про смерть неймовірно сміливої Катерини Гандзюк. Атаки на активістів громадянського суспільства неприйнятні. Винні в цьому жорстокому злочині мають бути притягнені до відповідальності. Мої думки з її родиною і друзями», – написав Ган.

Також прем’єр-міністр України Володимир Гройсман заявив, що злочин проти Гандзюк не має терміну давності.

Президент України Петро Порошенко закликав притягти до відповідальності винних у смерті Гандзюк.

4 листопада активісти та друзі Катерини Гандзюк повідомили про її смерть.

Відому херсонську громадську діячку, виконувачку обов’язків керуючого справами Херсонської міськради Катерину Гандзюк облили концентрованою сірчаною кислотою 31 липня. За даними медиків, у неї були опіки 40% шкіри і сильне пошкодження очей. Її літаком доставили на лікування до Києва і надали охорону.

Трьох затриманих за підозрою в нападі на Гандзюк тримають під вартою, ще одного – відпустили під домашній арешт.

Читайте також: Гандзюк: я досі не знаю імені замовника нападу на мене

Правову кваліфікацію справи правоохоронці змінювали кілька разів: від «хуліганства» через «умисні тяжкі тілесні ушкодження» до «замаху на вбивство». 3 серпня генеральний прокурор Юрій Луценко після спілкування з Гандзюк заявив, що розслідування справи передадуть Службі безпеки України.

24 вересня адвокат Євгенія Закревська повідомила, що у справі активістки з’явилась додаткова кваліфікація – замовне вбивство.
…

У 2019 році Кабінет міністрів України виділить на «теплі кредити» 400 мільйонів гривень, повідомив прем’єр-міністр України Володимир Гройсман у Facebook.

«Це означає, що українцям буде легше придбати енергоефективне обладнання: металопластикові вікна та двері, лічильники для тепла і води, котли, теплоізоляційні матеріали та інше. Програма діє в Україні з жовтня 2014 року. За чотири роки існування нею скористалися близько 500 тисяч українських родин», – написав Гройсман.

У серпні Державне агентство з енергоефективності України повідомило, що українці використали всі 400 мільйонів гривень, які були передбачені бюджетом на «теплі кредити». У жовтні Кабінет міністрів виділив додаткові 100 мільйонів гривень на цю програму.
…

«Соціалістична партія України» висунула свого лідера Іллю Киву кандидатом у президенти.

Як повідомляє прес-служба партії, рішення ухвалили одноголосно.

Кива з жовтня 2015 року до травня 2016-го очолював департамент протидії наркозлочинності Національної поліції України. Згодом став радником міністра внутрішніх справ України.

Про наміри брати участь у виборах президента заявили, зокрема, Роман Безсмертний, Геннадій Балашов, Інна Богословська, Михайло Добкін, Сергій Каплін, Олег Ляшко, Валентин Наливайченко, Роман Насіров, Вадим Рабінович, Андрій Садовий, Мішель Терещенко, Юлія Тимошенко, Віктор Чумак та Олександр Шевченко.
…

Президент України Петро Порошенко та президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган доручили пришвидшити підготовку Угоди про зону вільної торгівлі між двома країнами, повідомила прес-служба Адміністрації президента. України

Ердоган заявив, що ухвалене рішення про підписання цієї угоди до кінця року.

«Ми віримо, що завдяки цьому ми досягнемо мети – торговельного обігу в 10 мільярдів доларів», – сказав президент Туреччини.

За даними МЗС України, у 2017 році торговельний обіг між Україною та Туреччиною порівняно з попереднім роком збільшився на 20,1% і становив 3,78 мільярда доларів.
…

Президент України Петро Порошенко вперше з липня зустрінеться з президентом Європейської ради Дональдом Туском, свідчать дані на сайті європейського органу.

За цією інформацією, Порошенко зустрінеться з Туском 8 листопада в столиці Фінляндії Гельсінкі під час конгресу Європейської народної партії.

Остання зустріч Порошенка й Туска відбулася в межах 20-го саміту Україна-ЄС, який відбувся у Брюсселі у липні.
…

Лідер партії «Батьківщина» Юлія Тимошенко заявила про готовність співпрацювати із «Самопоміччю» мера Львова Андрій Садового, «Громадянською позицією» Анатолія Гриценка та співаком Святославом Вакарчуком.

«Ми готові до співпраці з партією «Самопоміч», зі Святославом Вакарчуком, якщо він піде у політику, із «Громадянською позицією» Анатолія Гриценка. Ми прагнемо об’єднати в роботі на Україну всі демократичні сили. Ми прагнемо створити спільну, сильну національну команду з правильною стратегією та з результатом, який буде не на папері, не у звітах, не в пропагандистських сюжетах, а так, щоб люди відчули на власному досвіді, що країна змінюється», – сказала Тимошенко під час прес-конференції у Львові.

Мер Львова Андрій Садовий назвав заяву лідера «Батьківщини» «звичайною технологією, аби здобути симпатії львів’ян».

«У Львові треба говорити добре про Садового, за якого тут голосують, і Вакарчука, якого люблять. Щирості тут немає. Пані Тимошенко, насправді все просто. Люди хочуть справжніх змін, а не повернення старих схем», – написав Садовий у Twitter.

Гриценко та Вакарчук наразі не коментували слова Тимошенко.
…

Печерський районний суд Києва скасував рішення про припинення розслідування в справі щодо колишнього голови Національного банку України Сергія Арбузова за підозрою в розтраті державних коштів для створення телеканалу «Банківське телебачення», повідомив його адвокат Євген Пеліхос у коментарі «Укрінформу».

«Підтверджую. Було рішення суду про скасування зупинення, що означає відновлення провадження», – сказав Пеліхос.

Він зауважив, що цю справу ГПУ порушила у травні 2014 року, оголосивши підозру Арбузову у незаконному виділенні коштів для створення телеканалу «Банківське телебачення».

Пізніше, за словами захисника, Печерський суд надав прокуратурі право заочного розслідування у цій справі, проте до суду провадження не було передано, і 5 жовтня Генпрокуратура прийняла рішення про призупинення розслідування у зв’язку з розшуком підозрюваного.

«Рішення про призупинення було на основі розшуку, ніби його (Арбузова – ред.) шукають. Але є рішення щодо заочного засудження, і тому на основі розшуку справу не можна призупиняти», – зазначив Пеліхос.

Арбузов очолював Нацбанк із грудня 2010 до січня 2013 року. Його оголосили в розшук у травні 2014-го.
…

Перший заступник голови Державної служби фінансового моніторингу України Ігор Гаєвський отримав у жовтні заробітну плату розміром 100 894 гривні. Така інформація міститься в Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, повідомляє #Точно, проект Радіо Свобода.

Ігор Гаєвський зайняв посаду першого заступника голови Держфінмоніторингу після перемоги на конкурсі в лютому 2017 року. До того він займав посаду голови юридичного департаменту цієї служби.

Держфінмоніторинг покликаний реалізовувати державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму. Держфінмоніторинг збирає, обробляє та аналізує інформацію про фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, а також інші операції, що можуть бути пов’язані з підозрою в легалізації (відмиванні) вищезгаданих доходів.
…

У Криму капітана українського риболовецького судна «ЯМК-0041» Віктора Новицького і ще двох українських рибалок – Руслана Кондратюка і Андрія Морозова – звільнили зі слідчого ізолятора, повідомляє уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова.

Вона уточнює, що морякам замінили запобіжний захід із тримання під вартою на підписку про невиїзд.

Читайте також: Рибалок «Норду» на материковій частині України утримували російські дипломати – Слободян​

«Хочу наголосити, що такі дії Російської Федерації не мають нічого спільного із реальною правозахисною практикою, а є лише використанням українських громадян у своїй зовнішньополітичній грі. Адже спочатку Росія всупереч усім міжнародним нормам права незаконно анексує Кримський півострів, потім незаконно використовує водні ресурси України і затримує українські судна», – прокоментувала це омбудсмен.

Вона додала, що українська сторона продовжує працювати для захисту прав українських моряків, затриманих у Криму.

4 травня російські прикордонники затримали українське риболовецьке судно «ЯМК-0041» (порт приписки Очаків) на захід від мису Тарханкут в анексованому Росією Криму.

Пізніше підконтрольний Росії суд у Криму заарештував капітана затриманого судна «ЯМК-0041» Віктора Новицького, йому загрожує до 5 років позбавлення волі. Його звинуватили у «незаконному видобутку морських ресурсів». Згодом стало відомо, що морякам затриманого судна не висунули ніяких звинувачень.

Іще двох українських рибалок із Херсонщини російські прикордонники затримали у вересні, звинувативши їх у «незаконному перетині кордону» на озері Сиваш.
…

Представник ОБСЄ у справах свободи засобів інформації Арлем Дезір висловив розчарування рішення суду в Україні, який утретє продовжив досудове затримання керівника бюро інформаційного агентства «РИА Новости Украина» Кирила Вишинського.

«Я повторюю мою заклик до української влади прискорити розслідування щодо Вишинського та звільнити журналіста. Журналісти мають право висловлювати різні думки та звітувати про проблеми, які можуть вважатися суперечливими, чутливими або образливими, без страху бути покараними», – цитує Дезіра сайт ОБСЄ.

Херсонський міський суд 1 листопада продовжив до 28 грудня строк тримання під вартою підозрюваному в державній зраді керівнику «РИА Новости Украина» Кирилу Вишинському.

Читайте також: Вишинський має намір скаржитися до Вищої ради правосуддя на дії судді

Затриманому 15 травня в Києві медіаменеджеру інкримінують державну зраду і проведення підривної інформаційної діяльності проти України. Вишинському загрожує до 15 років позбавлення волі в разі визнання винним. Він усі звинувачення відкидає.

За даними СБУ, Вишинський за завданням Москви готував інформаційні матеріали в Криму для виправдання анексії Росією українського півострова, пізніше в Києві – для підтримки угруповань «ДНР» і «ЛНР». Щомісяця він отримував на цю діяльність 53 тисячі євро, ці гроші, як заявили в СБУ, надходили з Росії через Сербію.
…

Новим заступником спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні став Марк Етерінґтон, повідомила прес-служба СММ.

«Марк Етерінґтон повертається до СММ ОБСЄ на посаді заступника голови місії, привносячи свій багатий досвід і професіоналізм на благо місії та України», – розповіли в місії.

Повноваження попередника Етерінґтона на посаді заступника голови СММ ОБСЄ Александра Гуґа завершилися 31 жовтня.

Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ в Україні почала свою роботу 21 березня 2014 року на підставі запиту від уряду України до ОБСЄ і консенсусного рішення всіх 57 країн-учасниць ОБСЄ. СMM – це неозброєна цивільна місія. Її основні завдання – це неупереджено і об’єктивно спостерігати та звітувати про ситуацію в Україні, а також сприяти діалогу між усіма сторонами конфлікту.

У квітні 2014 року Етерінґтон був призначений заступником голови місії разом із Гуґом. Він, зокрема, працював в ОБСЄ старшим представником місії з питань зв’язку та був головою групи в Південному Судані.
…