НАБУ не прослуховувало приміщення центральної синагоги Києва – Ситник

Національне антикорупційне бюро України не прослуховувало приміщення центральної синагоги Києва та не проводило слідчих чи оперативно-розшукових дій стосовно її рабина, заявив у коментарі Радіо Свобода голова НАБУ Артем Ситник.

«Ця інформація не відповідає дійсності. І я не знаю, чому саме стосовно НАБУ робляться такі заяви. Я можу сказати, що візуальне спостереження за приміщенням синагоги працівниками НАБУ не здійснювалося, спеціальна апаратура в приміщенні синагоги не встановлювалася. І відносно священнослужителів негласні слідчі дії чи оперативно-розшукові заходи не проводилися», – наголосив Ситник.

За його словами, якщо в будівлі синагоги і було вилучене спеціальне обладнання для спостереження, то воно не належить НАБУ.

«Там у заяві було сказано, що нібито вилучена якась спеціальна техніка, апаратура. Це точно не техніка НАБУ. Ще раз наголошую: спеціальна техніка у приміщенні синагоги не встановлювалася працівниками Антикорупційного бюро, а відносно священнослужителів ніяких засобів, негласних слідчих дій чи оперативно-розшукових заходів не проводилося», – сказав Ситник.

Крім того, він зауважив, що діяльність синагоги не підпадає під юрисдикцію НАБУ.

«Це не є суб’єкт, який підслідний Антикорупційному бюро», – зазначає голова відомства.

Раніше Єврейська релігійна громада Києва оприлюднила заяву, в якій звинуватила «осіб, що мають безпосередній стосунок до Національного антикорупційного бюро України», у стеженні за приміщенням центральної синагоги Києва.

Як стверджують в громаді, її служба безпеки виявила приховане спостереження за приміщенням, транспортні засоби, які для цього використовувалися, а потім знайшла пристрої «для зняття інформації» в приміщеннях духовної споруди.

Пов’язуючи ці знахідки із працівниками НАБУ, представники громади послалися на власні джерела. Крім того, у заяві згадуються «висловлювання високопосадовця правоохоронного органу вищого рівня, що принижують честь і гідність єврейського народу і вірян», які НАБУ записало під час негласних слідчих дій, а потім оприлюднило.

Ім’я високопосадовця в заяві не озвучили. Однак, на думку представників єврейської громади, свідоме розсекречення таких висловлювань також є проявом антисемітизму.

Головний рабин України та Києва Моше Реувен Асман, чий підпис стоїть під заявою, закликав правоохоронні органи надати юридичну оцінку цим діям та провести розслідування. Також він звернувся до міжнародних організацій, дипломатів і єврейських общин світу із закликом взяти розслідування перерахованих тверджень «під особистий контроль».

Росія в санкційному списку переплутала лідера «С14» та галериста

Росія в санкційному списку переплутала лідера праворадикальної організації «С14» Євгена Карася з його повним тезкою, який є галеристом.

«Сьогодні Росія наклала іменні санкції на українських діячів. У списку Іллєнко, Коханівський, Аваков і…. Євген Карась. Але не Васильович. А Валерійович. Митець і власник художньої галереї, а не лідер «С14», – написав активіст у Facebook.

Галерист Євген Карась відреагував із іронією на потрапляння до санкційного списку.

«Потрапив до списку санкцій ворогів Росії в дуже яскравій компанії під номером 119 з 322 найнебезпечніших громадян. Ось що означає мати повного тезку-радикала і більш доступні дані. Тепер потрібно вгадати, я дійсно настільки небезпечний або нас вчергове переплутали», – заявив галерист.

Народні депутати, члени уряду, інші представники української політики – загалом 322 громадяни України і 68 українських підприємств опинилися в санкційному списку, затвердженому російським урядом.

22 жовтня президент Росії Володимир Путін підписав указ про запровадження економічних санкцій проти України. Тоді він доручив урядові підготувати перелік фізичних і юридичних осіб, на яких будуть поширюватися санкції, і визначити, в чому вони полягатимуть.

23 жовтня Дмитро Медвєдєв заявив, що санкції передбачатимуть блокування активів, заборону на виведення капіталів і постачання низки товарів, а також заборону на ввіз до Росії певних товарів українського походження.

Клімкін назвав санкційний список Росії «початком серіалу» впливу на вибори в Україні

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін прокоментував оприлюднення Росією списку 322 громадян України і 68 українських підприємств, щодо яких Москва запроваджує санкції.

«Навіть зовсім поверховий аналіз так званого «санкційного списку» РФ і часу його оприлюднення свідчить про початок багатосерійного серіалу щодо спроби впливу на Україну напередодні виборів і після них. Але це насправді навіть не перша серія, це тільки тізер», – написав Клімкін 1 листопада в мережі Twitter.

Народні депутати, члени уряду, інші представники української політики опинилися в санкційному списку, затвердженому російським урядом.

22 жовтня президент Росії Володимир Путін підписав указ про запровадження економічних санкцій проти України. Тоді він доручив урядові підготувати перелік фізичних і юридичних осіб, на яких будуть поширюватися санкції, і визначити, в чому вони полягатимуть.

23 жовтня Дмитро Медвєдєв заявив, що санкції передбачатимуть блокування активів, заборону на виведення капіталів і постачання низки товарів, а також заборону на ввезення до Росії певних товарів українського походження.

САП розповіла про перебіг розгляду в суді справи щодо Насірова

31 жовтня прокурори зачитали 24 сторінки обвинувального акта щодо екс-голови Державної фіскальної служби України Романа Насірова, повідомила Спеціалізована антикорупційна прокуратура.

«Прокурори САП на вимогу сторони захисту розпочали 7 грудня 2017 року зачитувати повний текст обвинувального акту, який складається з 774 сторінок. Упродовж сьогоднішнього судового засідання прокурорами зачитано 24 сторінки обвинувального акту. Таким чином, у справі зачитано уже 391 сторінку обвинувального акту», – заявили в САП.

Наступне засідання призначене на 20 листопада 2018 року.

На початку березня 2017 року суд арештував Насірова з можливістю застави в 100 мільйонів гривень, яку внесли його дружина і тесть. Після цього відсторонений голова ДФС вийшов із СІЗО. 15 лютого Насіров попросив Окружний адміністративний суд Києва поновити його на посаді голови Державної фіскальної служби.

За даними слідства, Насіров причетний до так званої «газової схеми Онищенка» і впродовж 2015 року ухвалив низку «безпідставних і незаконних рішень» про розстрочення сум платежів з рентної плати за користування надрами для задіяних у схемі компаній на загальну суму понад мільярд гривень. Слідство вважає, що такими рішеннями державі завдано збитків на суму майже 2 мільярди гривень. Захист Насірова і він сам ці звинувачення заперечують.

Вишинський має намір скаржитися до Вищої ради правосуддя на дії судді

Підозрюваний в державній зраді глава «РИА Новости-Украина» збирається скаржитися до Вищої ради правосуддя на дії слідчого судді. Про це повідомляє кореспондент проекту Радіо Свобода «Крим.Реалії».

31 жовтня Херсонський міський суд відмовив у задоволенні клопотання сторони захисту підозрюваного в зраді глави «РИА Новости-Украина» Кирила Вишинського про відвід слідчого судді Галини Радченко.

При цьому суд погодився з тим, що на вересневому засіданні були допущені порушення, які дають право звернутися зі скаргою до компетентних органів.

У суді Вишинський наполягав на тому, що Радченко «фактично відмовляла йому в захисті», смс-повідомлення про засідання його адвокату прийшло із запізненням, а саму суддю він викрив у брехні.

«Суд зазначив, що були значні порушення, які дають можливість нашому підзахисному звернутися до компетентних органів з приводу дій судді, зокрема зі скаргою до Вищої ради правосуддя. Я думаю, що Кирило Вишинський цим скористається. На суді він зазначив, що буде реалізовувати свої права», – прокоментував ситуацію адвокат Андрій Доманський.

Читайте також: Вишинський, якого в Україні підозрюють у держзраді, отримав у Росії премію імені Політковської

Херсонський міський суд 6 серпня залишив під арештом обвинуваченого в державній зраді Вишинського на 60 діб, продовживши тримання під вартою до 4 листопада.

Затриманому 15 травня в Києві медіаменеджеру інкримінують державну зраду і проведення підривної інформаційної діяльності проти України. Вишинського загрожує до 15 років позбавлення волі в разі визнання винним. Він усі звинувачення відкидає.

За даними СБУ, Вишинський за завданням Москви готував інформаційні матеріали в Криму для виправдання анексії Росією українського півострова, пізніше в Києві – для підтримки угруповань «ДНР» і «ЛНР». Щомісяця він отримував на цю діяльність 53 тисячі євро, ці гроші, як заявили в СБУ, надходили з Росії через Сербію.

Порошенко підписав закон «Маски шоу стоп-2»

Закон під умовною назвою «Маски-шоу стоп 2» полегшує механізм притягнення до відповідальності слідчого чи прокурора, які прийняли незаконне рішення під час розслідування

Ради безпеки ООН обговорює ситуацію на окупованих територіях України – трансляція

Рада безпеки ООН обговорює на своєму засіданні ситуацію на окупованих територіях України. Радіо Свобода веде пряму трансляцію.

Українська місія при ООН інформувала, що в межах Римського статуту Україна подала дві декларації про визнання юрисдикції Міжнародного кримінального суду щодо розслідування злочинів, скоєних на українській території починаючи з листопада 2013 року.

Востаннє Рада безпеки обговорювала ситуацію в Україні 29 травня.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської анексії Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці сепаратистів. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці». За даними ООН, за час конфлікту загинули понад 10 300 людей.

Вісім посадовців не подали декларації за 2017 рік – НАЗК

Вісім посадовців не подали електронні декларації про доходи за 2017 рік, повідомило Національне агентство України з питань запобігання корупції.

«Під час здійснення контролю своєчасності подання декларацій було встановлено, що сім посадових осіб не подали декларації після звільнення за 2017 рік, а одна особа – щорічну декларації за цей же рік», – заявили в НАЗК.

У відомстві зазначили, що серед посадовців, які не дотрималися вимог закону «Про запобігання корупції» – колишні аудитор одного з відділів Нацбанку, завідувач сектору Державної казначейської служби, спеціалісти окружного адміністративного суду, територіальних органів Мін’юсту, Пенсійного фонду, командири відділень ДСНС.

Крім того, у НАЗК заявили, що під час перевірки декларацій слідчого територіального управління Нацполіції в Чернівецькій області встановили ознаки декларування недостовірної інформації на суму понад 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (понад 460 тисяч гривень).

У відомстві зазначили, що з початку року направили до правоохоронних органів 83 обґрунтовані висновки щодо неподання декларацій посадовцями та 69 – щодо недостовірних відомостей у декларації на суму понад 250 прожиткових мінімумів.

Національне агентство з питань запобігання корупції, яке фактично створене у 2016 році, серед іншого, здійснює перевірку декларацій, проводить моніторинг способу життя чиновників, посадових осіб, держслужбовців, суддів, прокурорів.

Прокуратура АРК: кримчан не будуть масово переслідувати за службу в російській армії

Прокуратура Автономної Республіки Крим не збирається масово притягувати до кримінальної відповідальності жителів анексованого півострову, яких призвали в російську армію. Як стверджує прокурор Прокуратури АРК Єлизавета Дзигора, кримінальна відповідальність може наставати тільки, якщо призваний громадянин вчинив злочин згідно з українським законом. Про це вона говорила 29 жовтня в ефірі проекту Радіо Свобода «Радіо Крим.Реалії».

«Той факт, що громадянин України перебуває на службі в Збройних силах Росії, безумовно, не є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за кримінальним законодавством України. Я хочу зробити акцент на тому, що не існує ситуації, що також поширюється в інформаційному просторі, про можливе масове притягнення громадян України до кримінальної відповідальності за службу в російській армії. Це, безумовно, не так. І в разі, коли з’являються факти, що можуть свідчити про наявність чи відсутність складу злочину, в кожному окремому випадку це питання відпрацьовується абсолютно за конкретними фактами», – зазначила вона.

У моніторинговому звіті ООН, який представили 13 вересня, йшлося, що з 2015 року Росія призвала до своїх Збройних сил близько 12 тисяч чоловіків, які живуть в анексованому Криму.

Київ вимагає від Росії припинити призов до збройних сил жителів анексованого Криму. Прокуратура АРК просить кримчан звертатися по телефону або електронній пошті в разі отримання повісток для проходження служби в російській армії.

Читайте також: Представник Порошенка розповів, як уникнути призову в окупованому Криму

За даними підконтрольного Кремлю кримського уряду, в 2018 році в російську армію мають призвати понад дві тисячі кримчан.

Екс-перекладачеві Гройсмана, обвинуваченому в державній зраді, продовжили арешт

Голосіївський районний суд Києва 29 жовтня продовжив арешт колишньому перекладачеві прем’єр-міністра України Станіславу Єжову. Про це повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

Термін тримання під вартою було продовжено на два місяці – до 27 грудня. Про це клопотав представник військової прокуратури Ігор Кринін. Він обґрунтував необхідність арешту тим, що обвинувачений може втекти, сховатися від слідства або вплинути на свідків.

Адвокат екс-чиновника Валентин Рибін наполягав на іншому запобіжному заході – цілодобовому домашньому арешті. Він заявив, що, на його думку, прокурор не надав суду докази того, що його підзахисний передавав секретну інформацію російським спецслужбам, і в його діях не було складу злочину.

Адвокат додав, що клопотання прокурора необґрунтоване, оскількі всі докази по справі зібрані, і тому обвинувачений не може вплинути на хід слідства. На думку захисника, його клієнт не може вплинути на свідків, тому що їхні свідчення не підтверджують провину перекладача в держзраді. На цьому ж наполягав і сам Єжов, який просив суддів відпустити його під домашній арешт.

​СБУ затримала особистого перекладача прем’єр-міністра України Станіслава Єжова 20 грудня 2017 року. Відтоді він перебуває під арештом. Проти Єжова відкрито провадження за статтею 111 Кримінального кодексу – державна зрада. За версією слідства, чиновник був завербований російськими спецслужбами під час поїздки до Санкт-Петербургу в червні 2017 року.

Натомість у Кремлі сказали, що «не мають жодної інформації» в зв’язку цим затриманням.

У серпні справу Єжова почав розглядати Голосіївський районний суд Києва. Під час судового процесу прокурор звинуватив екс-чиновника в тому, що він пересилав російській розвідці інформацію про закордонні поїздки та перемовини прем’єра України та інші дані про роботу голови уряду.

Сам перекладач не визнає провини та заявляє, що справа проти нього політично мотивована. Він підтверджує, що надсилав інформацію про діяльність прем’єр-міністра по електронній пошті, яка вказана в обвинувальному акті, але каже, що вона не належить представникам російських спецслужб.

Роз’єднання «Нафтогазу» неминуче – Гройсман

Україна в будь-якому муситиме реформувати державну енергетичну компанію «Нафтогаз», заявив прем’єр-міністр Володимир Гройсман в інтерв’ю інформаційному агентству «Укрінформ». Так він прокоментував питання про подальшу долю підприємства.

За словами голови уряду, роз’єднання «Нафтогазу» на різні підприємства вимагають європейські стандарти, але спершу необхідно узгодити модель, за якою будуть впроваджуватись реформи.

«Щоб наважуватися розпочати зміни, має бути чітка модель. У будь-якому випадку роз’єднання «Нафтогазу» неминуче: це передбачає європейське законодавство – добування газу з одного боку, а транспортування і зберігання – з іншого. Такою є вимога Європейського Союзу, і, якщо ми хочемо стати єдиною частиною енергетичного співтовариства, енергетичної системи, маємо піти на цей крок», – пояснив Гройсман.

Читайте також: «Гройсман пообіцяв, що цього опалювального сезону більше не будуть підвищувати ціну на газ​»

Він додав, що конкретний порядок реформування держпідприємства мають визначати фахівці енергетичної галузі й наглядова рада «Нафтогазу».

Раніше Володимир Гройсман розкритикував обіцянку очільниці партії «Батьківщина» та колишньої голови уряду Юлії Тимошенко ліквідувати «Нафтогаз» в разі перемоги на виборах президента. Він заявив, що таким чином Україна втратить можливість стягнути з Росії 2,6 мільярда доларів з відсотками. Як повідомив 26 жовтня Андрій Коболєв, через відсотки борг зріс до 2,7 мільярдів.

Цю суму російський «Газпром» має виплатити українському енергетичному держпідприємству згідно з рішенням Стокгольмського арбітражу. Як пояснив Гройсман, ліквідовувати «Нафтогаз» до цієї виплати не можна.

Суд у справі про держзраду відмовив адвокатам Януковича у поновленні слідства

Оболонський районний суд Києва, який розглядає справу за звинуваченням Віктора Януковича у державній зраді, 29 жовтня відмовив адвокатам колишнього президента України в поновленні судового слідства.

Суддя Владислав Дев’ятко заявив, що суд заслухав 15 свідків захисту. «Суд надав стороні захисту обґрунтувати свою позицію, всебічно повно суд дослідив аргументи сторін – як обвинувачення, так і захисту. З кожного аргументу сторони захисту, зокрема, ми допитали по декілька свідків. Тому на даний час суд ухвалює – немає підстави для поновлення судового слідства», – вказав суддя Дев’ятко.

29 жовтня суд продовжує заслуховування в дебатах виступу адвоката Януковича Олександра Байдика.

13 вересня суд розпочав заслуховування сторони захисту на стадії дебатів. Сторона обвинувачення 16 серпня попросила у суду 15 років ув’язнення для Януковича.

Оболонський районний суд 29 червня 2017 року ухвалив рішення щодо проведення спеціального судового провадження щодо Януковича.

За даними Генпрокуратури, Януковича підозрюють у скоєнні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 111 (державна зрада), ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 110 (пособництво в умисних діях, вчинених з метою змін меж території та державного кордону України), ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 437 (пособництво у веденні агресивної війни) Кримінального кодексу України.

Суд у справі Мартиненка перенесли, він говорить про затягування

Шевченківський суд Києва переніс розгляд справи колишнього народного депутата Миколи Мартиненка на 5 листопада. Причина – один із суддів колегії сьогодні задіяний в іншому процесі, пояснили в канцелярії суду. 

 

Сам Микола Мартиненко заявив журналістам, що бачить ознаки затягування процесу. За його словами, офшорна компанія, що фігурує у епізодах про виведення коштів з компаній «Енергоатом» та «СхідГЗК», з ним жодним чином не пов’язана, і він має відповідні докази. 

Читайте також: «Слідство має докази винуватості Мартиненка за всіма епізодами – прокурор​»

З іншого боку, заступниця виконавчого директора Центру протидії корупції Олена Щербан зауважила, що зв’язок офшорної фірми та Мартиненка доведено під час процедури верифікації Миколи Мартиненка як клієнта швейцарського банку.

Окрім того, у ЦПК побоюються, що Мартиненко має намір прискорити розгляд справи, щоб отримати рішення суду до запуску Вищого антикорупційного суду, який може ретельніше дослідити докази і винести більш суворий вирок.

20 квітня 2017 року детективи НАБУ й прокурори САП затримали колишнього депутата Верховної Ради Миколу Мартиненка і першого заступника голови правління НАК «Нафтогаз України», колишнього голову спостережної ради Одеського припортового заводу Сергія Перелому.

Їх підозрюють за статтями «створення злочинної організації» і «привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем» у рамках справи про розтрату коштів державного підприємства «СхідГЗК». Обидва заперечують свою провину.

Микола Мартиненко назвав справу проти себе політичною і заявив, що його «кінцева мета» – довести безпідставність усіх звинувачень проти себе. За словами екс-депутата, він має намір співпрацювати зі слідством.

22 квітня 2017 року суд відпустив Миколу Мартиненка на поруки 18 депутатів Верховної Ради, міністра молоді та спорту Ігоря Жданова й на той час заступника голови Центральної виборчої комісії Андрія Магери.

Кількасот людей у Києві вимагали виборчої реформи

Близько 300 людей у Києві 28 жовтня вийшли на мітинг за проведення виборчої реформи. Більшість присутніх прийшли з прапорами політичних партій – Народного руху України, «Громадянської позиції», «Аграрної партії» , Всеукраїнського об’єднання «Свобода», «Сила людей» та інших. З парку Шевченка колона учасників мітингу рушила до Майдану Незалежності, де провела віче.

Учасники вимагали невідкладного ухвалення у другому читанні проекту Виборчого кодексу (№3112-1), що передбачає проведення парламентських виборів за пропорційною системою з відкритими регіональними списками.

Активісти та політики понад рік виходили на масові акції на підтримку ухвалення Виборчого кодексу. Остання до сьогоднішньої акція, під час якої активісти блокували депутатам Верховної Ради виходи з парламенту, відбулася 16 жовтня.

Регуляторна служба не погодила проект постанови Кабміну про ціну газу для населення

Державна регуляторна служба України не погодила проект постанови Кабінету міністрів про підвищення цін на газ для населення.

«Прийняття проекту порядку у запропонованій редакції може призвести до монополізації ринку природного газу НАК «Нафтогаз України», невиконанню Україною її обов’язків за договором про заснування Енергетичного співтовариства», – зазначено у рішенні, опублікованому на сайті служби.

Також зазначається, що в документі відсутній аналіз регуляторного впливу на ринкове середовище, забезпечення прав та інтересів суб’єктів господарювання, громадян та держави, а також обґрунтування відповідності проекту принципам регуляторної політики.

У службі наголосили, що розробники постанови не дотрималися принципів державної регуляторної політики, визначених законодавством.

Кабінет міністрів України з 1 листопада підвищив ціну на газ для населення на 23,5%, до 8550 гривень за тисячу кубометрів. За словами прем’єр-міністра, спочатку Міжнародний валютний фонд вимагав підвищити ціну на газ на 60%.

На сьогодні ціна газу для населення становить 4942 гривні за тисячу кубометрів, а з урахуванням податку на додану вартість і зборів, які включають транспортування, – 6958 гривень за тисячу кубометрів.

Питання визначення ціни газу для потреб населення є предметом переговорів України з Міжнародним валютним фондом. Представники фонду раніше наполягали на тому, що вартість «блакитного палива» має бути піднята до рівня імпортного паритету.

Добродомов заявив, що йде в президенти

Позафракційний народний депутат, лідер партії «Народний контроль» Дмитро Добродомов оголосив, що буде балотуватися у президенти в 2019 році. Про це він написав у Facebook.

«На з’їзді нашої політичної партії «Народний контроль» я оголосив, що готовий взяти участь у президентській кампанії», – йдеться у повідомленні.

Добродомов також додав, що «Народний контроль» оголосив «про участь одного кандидата у виборчій кампанії».

У травні Добродомов повідомив про створення партіями «Громадянська позиція» Анатолія Гриценка та «Народний контроль» Дмитра Добродомова спільної політичної платформи «Народна довіра».

Раніше Мішель Терещенко​ заявив, що залишає посаду міського голови Глухова і йде у президенти.

Лідер партії «Батьківщина» Юлія Тимошенко заявила, що буде балотуватися у президенти у 2019 році. 

Колишній віце-прем’єр Роман Безсмертний заявляв про намір взяти участь у виборах президента України.

Також про намір висунути свої кандидатури на наступних президентських виборах заявляли, зокрема, лідер «Радикальної партії» Олег Ляшко, нині заарештований народний депутат Надія Савченко, народний депутат Сергій Каплін, колишній очільник департаменту Національної поліції з боротьби з наркозлочинністю Ілля Ківа та співак Іво Бобул (який пізніше сказав, що це був жарт).

Чергові президентські вибори в Україні мають відбутися 31 березня 2019 року.

СММ ОБСЄ зафіксувала неподалік Макіївки вантажівки на російських номерах

Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ зафіксувала неподалік Макіївки на Донеччині колону вантажівок із російськими номерними знаками. Про це йдеться у звіті місії, оприлюдненому ввечері 26 жовтня.

«Уранці 25 жовтня СММ побачила конвой із 45 транспортних засобів, які супроводжували два автомобілі з номерами «ДНР», вони прямували на захід повз Макіївку. Конвой складався з 38 вантажівок (28 із російськими номерними знаками, 10 – із чорно-білими). На 14 з них були написи «Гуманітарна допомога Російської Федерації», 7 мали позначки «МНС» і номерні знаки білим по чорному (номери російських силових відомств, зокрема МНС, яке формально організовує такі «гумконвої» – ред.)», – йдеться у повідомленні.

Українська сторона Спільного центру контролю і координації повідомляє на сторінці штабу Операції об’єднаних сил, що 10 автомобілів у колоні були військового зразка. У звіті СММ ОБСЄ за 25 жовтня таких деталей немає.

25 жовтня видання Foreign Policy опублікувало інтерв’ю з заступником голови СММ ОБСЄ Александром Гуґом, у якому він начебто заявив, що місія ОБСЄ не зафіксувала «на місцях прямих доказів» участі Росії в конфлікті на Донбасі. Пізніше Александр Гуґ назвав появу цієї інформації «непорозумінням» і наголосив, що місія лише фіксує пересування техніки, людей та завдані бойовими діями руйнування і не робить ніяких висновків.

Фрагмент про російську військову присутність на Донбасі, цитований раніше, з сайту Foreign Policy прибрали. Видання пояснило, що слова нібито не відповідали тій думці, яку насправді хотів донести Гуґ.

СММ ОБСЄ раніше вже повідомляла про пересування на Донбасі вантажівок із російськими номерними знаками. 

Росія регулярно повідомляє про відправлення на окуповану частину Донбасу гуманітарних вантажів. Українська сторона, однак, неодноразово висловлювала побоювання, що під виглядом гуманітарних вантажів Росія може доправляти на Донбас зброю і військову техніку.

Мама Сенцова про премію Сахарова: головне – звільнити Олега

Мати засудженого в Росії українського режисера Олега Сенцова, коментуючи присудження йому премії імені Сахарова, розповіла, що пишається сином, але головне для неї – «це звільнення Олега». Про це вона сказала в ексклюзивному інтерв’ю проекту Радіо Свобода Крим.Реалії.

«Я дуже рада, що про Олега пам’ятають, що його якось відзначають, але мені найголовніше, щоб його звільнили… І здоров’я йому. Звичайно, (відчуваю – ред.) гордість, значить, він не здається, значить, він захищає щось своє. Я розумію, що намагаються його звільнити», – сказала Людмила Сенцова.​

25 жовтня в Європейському парламенті у Страсбурзі оголосили, що лауреатом премії Сахарова «За свободу думки» став український режисер Олег Сенцов.

Українець засуджений у Росії на 20 років ув’язнення за звинуваченням у підготовці терактів в анексованому Криму. Режисер відкидає звинувачення. На знак протесту він голодував від 14 травня з вимогою звільнити всіх українців, яких Росія утримує за політичними мотивами. Сенцов припинив голодування 6 жовтня. Він назвав це «вимушеним заходом через загрозу насильницького годування».

З вимогою негайно звільнити Сенцова до Росії неодноразово зверталися міжнародні організації, західні уряди, митці й активісти в усьому світі.

Розгляд справи проти одеського міського голови перенесли на 1 листопада

Підготовче засідання в справі щодо міського голови Одеси Геннадія Труханова, його підлеглих та  інших посадових осіб перенесли на 1 листопада – судді кілька годин слухали клопотання захисту і вирішили зробити перерву на кілька днів.

Розглядання обвинувального акту по суті так і не розпочалося – дізнатися, чи погодиться захист на розгляд у суді можливих фактів підготовки до заволодіння коштами місцевого бюджету в особливо великих розмірах за попередньою змовою групою осіб вдасться щонайменше через п’ять днів.

Справу розглядає колегія суддів на чолі із Сергієм Черевком. Він також є кандидатом на посаду судді Вищого антикорупційного суду України. Суддею він став в 2015 році.

У заволодінні коштами Спеціальна антикорупційна прокуратура обвинувачує самого міського голову Геннадія Труханова, його заступника Павла Вугельмана, голову постійної комісії з комунальної власності Василя Шкрябая, директора муніципального департаменту комунальної власності Олексія Спектора, його заступника Володимира Радіонова, директора ТОВ «Девелопмент Еліт» Петра Загодіренка, директора ТОВ «Valton Group» Ігоря Кравченка та директора оціночної компанії «Брокбізнесконсалт» Галину Богданову.

Обвинувачення вважає, що в грудні 2016 року вони разом створили схему з продажу одеситам приміщень заводу «Краян» за завищеною ціною – 185 мільйонів гривень. Окремі обвинувачення висунуті Богдановій – службова підробка документів, також директора компанії-продавця будівлі «Краяну» (Кравченка) обвинувачують у «фіктивному підприємництві та замаху на легалізацію коштів, здобутих злочинним шляхом».

Спеціальна антикорупційна прокуратура подавала клопотання про перенесення розгляду справи до Києва, але з цим не погодився Верховний суд, який залишив справу в Одесі. Колегія суддів також розглядала можливість перенести справу в інший районний суд Одеси, але врешті-решт справу будуть розглядати саме в Малиновському районному суді Києва. За словами прокурора в справі Максима Кравченка, схема була реалізована за попередньою змовою групою осіб, одним з яких був міський голова Геннадій Труханов.

«Також туди входили депутати Одеської міської ради, заступники міського голови, директор та представник об’єкта господарювання. За даними досудового розслідування закупівля об’єкту за адресою Косівська, 2 відбувалася всупереч інтересам територіальної громади – за надзавищеною ціною. Ми вже можемо казати, що за висновками експерта ринкова вартість цього об’єкту була вдвічі менше – не більше 90 мільйонів гривень», – заявив Кравченко.

Сам міський голова відкидає обвинувачення і каже, що прокурори, а раніше детективи НАБУ марнують час: нібито інших об’єктів на ринку не було, а ціна була ринковою.

«Це якісь сон, коли виконання функціональних обов’язків висувається як обвинувачення і розглядається як претензія від обвинувачення. Я вважаю, це було якісне виконання службових обов’язків – місто отримало центр адміністративних послуг, інтегрованих соціальних послуг. Я радий, що сьогодні розпочалося судове засідання і сподіваюсь, що ми його завершим якнайшвидше», – заявив міський голова і наголосив, що впевнений у виправдувальному вироку.

Захист подав на розгляд суду до десятка клопотань – щодо повернення речових доказів, щодо виключення окремих пунктів обвинувачення для Богданової, щодо повернення залогових коштів (близько 10 мільйонів гривень) та інші. Рішення щодо них колегія винесе разом після заслуховування усіх клопотань. Окремо мають слухатися клопотання про зміну запобіжного заходу для окремих обвинувачуваних.

МЗС направило ноту протесту через черговий призов українців з окупованого Криму

Міністерство закордонних справ України надіслало ноту протесту у зв’язку з проведенням призову до російської армії на території окупованого Криму.

«Такі дії є грубим порушенням зобов’язань відповідно до міжнародного гуманітарного права, яке забороняє Росії, як державі-окупанту, примушувати осіб, які перебувають під захистом, служити в її збройних або допоміжних силах, так само, як і забороняє чинити тиск і вести пропаганду на користь добровільного вступу до армії», – ідеться у заяві міністерства.

У МЗС вимагають від Росії скасувати призов на території півострова, «припинити переслідування громадян України за небажання служити в окупаційній армії, а також забезпечити безумовне виконання своїх міжнародних зобов’язань як держави-окупанта».

Читайте також: Представник Порошенка розповів, як уникнути призову в окупованому Криму

У моніторинговому звіті ООН, який представили 13 вересня, йшлося, що з 2015 року Росія призвала до своїх Збройних сил близько 12 тисяч чоловіків, які живуть в анексованому Криму.

Київ вимагає від Росії припинити призов до збройних сил жителів анексованого Криму. Прокуратура АРК просить кримчан звертатися по телефону або електронній пошті в разі отримання повісток для проходження служби в російській армії.

За даними підконтрольного Кремлю кримського уряду, в 2018 році в російську армію мають призвати понад дві тисячі кримчан.

Меркель приїде до Києва 1 листопада

Канцлер Німеччини Ангела Меркель приїде до Києва 1 листопада. Про це повідомляє прес-служба німецького уряду.

Меркель планує зустрітися з президентом України Петром Порошенком. Лідери держав обговорять двосторонні відносини, а також конфлікт на сході України і реалізацію Мінських домовленостей.

У Меркель запланована зустріч з прем’єр-міністром України Володимиром Гройсманом. Темою їх переговорів стануть економічні та міжнародні питання.

У програмі візиту канцлера до України також вказані зустрічі з лідерами парламентських груп.

Народний депутат Єфімов отримав 25 млн гривень внаслідок погашення заборгованості – #Точно

Народний депутат України від фракції БПП Максим Єфімов отримав дохід у розмірі 25 396 643 гривні внаслідок погашення заборгованості, згідно з договором уступки прав вимоги. Така інформація міститься в Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, повідомляє #Точно, проект Радіо Свобода.

Згідно з даними Єдиного державного реєстру, джерелом доходу є товариство з обмеженою відповідальністю «КЗТС Машинінг». Майже половиною часток цього підприємства володіє вищезгаданий парламентар.

Як повідомляло #Точно, Єфімов сплатив лише 400 гривень за свою частку в зазначеній компанії. Іншими власниками «КЗТС Машинінг» значаться Валерій Прилипко і Руслан Луняченко.

ТОВ «КЗТС Машинінг» є однією з великих компаній українського ринку сільськогосподарських виробників. Основні напрямки діяльності підприємства – вирощування зернових і олійних культур: озима пшениця, ярий ячмінь, кукурудза і соняшник. Земельні наділи, що обробляються компанією, розташовані в Слов’янському районі на півночі Донецької області, в сприятливому для сільського господарства регіоні з чорноземним родючим ґрунтом.

Сійярто: Угорщина ветуватиме євроатлантичну інтеграцію України через відсутність прогресу у дотриманні прав угорської нацменшини

У четвер, 25 жовтня, керівник МЗС Угорщини Петер Сійярто у заяві угорським ЗМІ після переговорів із генеральним секретарем НАТО і послами держав-членів Північно-атлантичного альянсу у Брюсселі зазначив, що Угорщина і надалі блокуватиме проведення засідання комісії Україна-НАТО, зокрема на наступній зустрічі міністрів закордонних справ.

Він пояснив це тим, що ситуація в Україні погіршилася, оскільки нічого не змінилося в законі про освіту, був прийнятий закон про мову, який, на думку угорської сторони, відбирає у нацменшин можливість користуватися рідною мовою у сфері культури, мас-медіа та адмініструванні. За словами політика, вето зберігатиметься до тих пір, поки Україна «не почне поважати права угорської нацменшини».

Сійярто поскаржився генеральному секретареві НАТО, що ще у середу після обіду на сайті президента України та Верховної Ради розміщувалася петиція зі збору підписів за депортацію закарпатських угорців із подвійним громадянством.

Також міністр назвав неприйнятною практику складання списків про осіб, що набули громадянства країни-члена НАТО і що проти них ведуть розслідування методами спецслужб. Сійярто висловив обурення тим фактом, що українська влада не виступила проти таких дій негайно.

Як повідомлялося, міністр МЗС Угорщини Петер Сійярто у середу зустрівся з Павлом Клімкіним у Варшаві на полях міжнародного форуму з політики безпеки. Він повідомив, що угорська сторона запропонувала Україні укласти домовленість щодо захисту угорської нацменшини. Угорський очільник визнав, що настав час зміцнювати довіру між двома державами.

Після зустрічі з Павлом Клімкіним Сійярто виступив за стратегію «малих позитивних кроків» із метою покращення відносин та зближення позицій двох країн. Він висловив сподівання, що ці невеликі кроки буде продовжено «більшими кроками».

Кабмін погодив звільнення голів чотирьох ОДА – міністр

Кабінет міністрів України на засіданні 24 жовтня погодив звільнення голів Київської, Луганської, Чернівецької та Черкаської обласних держадміністрацій, заявив міністр молоді та спорту України Ігор Жданов у коментарі LIGA.net.

«Сьогодні Кабмін погодив звільнення чотирьох губернаторів», – сказав Жданов.

За його словами, уряд погодив проекти указів президента про звільнення голови Луганської ОДА Юрія Гарбуза, голови Київської ОДА Олександра Горгана, голови Чернівецької ОДА Олександра Фищука та голови Черкаської ОДА Юрія Ткаченка.

Жданов додав, що Кабмін погодив призначення на посаду голови Київської ОДА Олександра Терещука, який працює першим заступником голови Одеської облдержадміністрації.

Також уряд підтримав проект указу про призначення Олександра Вельбівця головою Черкаської ОДА. Зараз він очолює Черкаську обласну раду.

Жданов не уточнив причини рішення уряду.

Юрій Гарбуз працює на посаді голови Луганської ОДА з квітня 2016 року, Олександр Горган очолює Київську ОДА з жовтня 2016-го, Олександр Фищук є головою Чернівецької ОДА з лютого 2015-го, Юрій Ткаченко перебуває на посаді голови Черкаської ОДА з вересня 2014-го.