Комітет Ради планує розглянути подання ГПУ щодо Вілкула й Колєснікова 8 жовтня

Регламентний комітет Верховної Ради планує розглянути подання про зняття недоторканності з народних депутатів від «Опозиційного блоку» Олександра Вілкула та Дмитра Колєснікова 8 жовтня, свідчать анонси на сайті парламенту.

В апараті Верховної Ради зазначили, що розгляд подання щодо Колєснікова запланований на 10:00, а щодо Вілкула – на 14:00.

18 вересня генеральний прокурор Юрій Луценко повторно вніс подання про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності Вілкула, Колєснікова та ще одного їхнього колеги з «Опозиційного блоку» – Сергія Дунаєва. 4 жовтня Рада відмовилася зняти недоторканність з останнього.

Вілкула звинувачують у незаконних розпорядженнях про зміну цільового призначення земельних ділянок протягом 2011-2012 років, коли він був головою Дніпропетровської ОДА, Колєснікова – у зловживанні службовим становищем під час перебування на посаді голови Агентства держмайна України.

Питанням номер один наступного пленарного тижня буде бюджет України на 2019 рік – Парубій

Питанням номер один наступного пленарного тижня буде державний бюджет України на 2019 рік, повідомив голова Верховної Ради Андрій Парубій під час спілкування з журналістами в столиці Грузії Тбілісі.

«Питанням номер один наступного тижня буде бюджет. Згідно з регламентом, ми повинні ухвалити у першому читанні бюджет на 2019 рік до 20 жовтня», – сказав Парубій.

Він додав, що іншим ключовим питанням буде розгляд постанов про позбавлення двох народних депутатів недоторканності. Ймовірно, мова йде про Олександра Вілкула та Дмитра Колєснікова.

Наступний пленарний тиждень відпудеться 16-19 жовтня.

14 вересня Кабінет міністрів затвердив проект бюджету 2019 року і передав його на розгляд до Верховної Ради.

21 вересня Верховна Рада взяла законопроект до розгляду. У той же день уряд представив проект бюджету в парламенті.

Зокрема, у Кабінеті міністрів прогнозують, що ВВП наступного року зросте на 3%, а інфляцію сподіваються втримати в межах 7,4%.

У Нацраді розповіли, скільки російських телеканалів «випалили» з українського ефіру

Національна рада з питань телебачення та радіомовлення припинила мовлення 81 російського телеканалу в Україні, повідомив член ради Сергій Костинський в ефірі телеканалу «Прямий».

«Є багато звинувачень, але давайте говорити фактами. Я буду говорити фактами. Національна рада послідовно випалила 81 російський телеканал, які спокійно працювали в Україні до 2014 року. Уявіть собі, у Росії не було фактично жодного українського телеканалу, крім «Інтер+», а в Україні працювали 84 російські телеканали», – сказав Костинський.

Він зазначив, що ретрансляцію 81 російського телеканалу обмежили за порушення різних норм українського законодавства.

Ретрансляцію російського телебачення в Україні почали обмежувати у зв’язку з анексію Росією українського півострова Крим та початком збройного конфлікту на Донбасі навесні 2014 року.

Москалькова: для Сенцова розроблене спеціальне меню

Для засудженого в Росії українського режисера Олега Сенцова «розроблене спеціальне меню, що дозволить вийти з голодування», повідомила російський омбудсмен Тетяна Москалькова. 5 жовтня Сенцов повідомив, що припиняє голодування.

«Сподіваюся, що з його припиненням зникнуть і спекуляції навколо стану здоров’я Олега Сенцова. Я неодноразово йому говорила, що існує багато інших цивілізованих способів відстоювання своїх прав», – сказала Москалькова.

Читайте також: Чому Сенцов вирішив припинити голодування і що буде далі?

5 жовтня російські ЗМІ з посиланням на російських тюремників повідомили, що Сенцов припинив голодування, оголошене ним 14 травня. Пізніше така ж інформація з’явилася на сайті російської Федеральної служби з виконання покарань.

Згодом був оприлюднений лист Сенцова, у якому режисер зазначив, що припинить голодування 6 жовтня. Він пояснив, що йому загрожувало примусове харчування.

Суд відпустив голову Держрезерву під особисте зобов’язання

Голосіївський районний суд Києва відпустив під особисте зобов’язання голову Державного агентству резерву Вадима Мосійчука, якого підозрюють у службовій недбалості на 6 мільйонів гривень.

Суд зобов’язав керівника Держрезерву здати документи для виїзду за кордон.

Прокуратура просила призначити Мосійчуку нічний домашній арешт із носінням електронного браслету.

4 жовтня правоохоронці повідомили голові Держрезерву про підозру в службовій недбалості, унаслідок чого державним інтересам завдані збитки на суму понад 6 мільйонів гривень. Сам Мосійчук відкинув звинувачення, назвавши ситуацію «правовим свавіллям».

Денісова: координатор ОБСЄ привіз список ув’язнених, яких має відвідати на прохання «ЛДНР»

Уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова повідомляє, що координатор Спеціальної моніторингової місії (СММ) ОБСЄ Тоні Фріш передав їй список ув’язнених, яких його попросили відвідати підтримувані Росією угруповання «ДНР» і «ЛНР».

«Окупаційна влада так званих «ЛНР» і «ДНР» попросила Тоні Фріша відвідати ув’язнених, які утримуються в Україні, і передала йому список цих осіб. Домовились, що коли я з ним ознайомлюсь, мій офіс перевірить місце перебування кожного», — написала Денісова у Facebook ввечері 4 жовтня.

Вона нагадала, що Фрішу під час його візиту на Донбас, де він мав відвідати українців, утримуваних бойовиками, не вдалося відвідати всіх ув’язнених, які були вказані в переданому українською стороною списку.

Читайте також: Волкер: робота з обміну полоненими не зупиняється

Востаннє обмін полоненими на Донбасі між Україною і підтримуваними Росією бойовиками відбувся в грудні 2017 року, а в листопаді окремо обміняли двох лідерів кримських татар у рамках особистої домовленості між керівниками Росії і Туреччини.

Тимошенко про олігархів: буду рішуче боротися і співпрацювати

Лідер партії «Батьківщина» Юлія Тимошенко підтвердила, що проводила зустрічі із олігархом Віктором Пінчуком, додавши, що має намір з ним співпрацювати в майбутньому. При цьому під час розмови з журналістом програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода і телеканалу UA: Перший) Михайлом Ткачем Тимошенко неодноразово повторила, що буде боротися із впливом олігархів в Україні, і це записано в її передвиборчій програмі. 

«Ви прекрасно знаєте, що олігархи садили мене до в’язниці, ви прекрасно знаєте, що вони зі мною борються усе моє політичне життя, і я вважаю, що нова Конституція, яку ми презентували, вона якраз демонтує олігархічний режим і зможе побудувати справжню демократію в Україні», – сказала Тимошенко.

Водночас, коментуючи зафільмовані «Схемами» непублічні зустрічі з олігархом Віктором Пінчуком, лідерка партії «Батьківщина» зазначила: «Я можу вам твердо сказати, що з Віктором Пінчуком усе, що стосується форуму YES, і все, що стосується підготовки України до нової ітерації політичної після президентських виборів, – ми будемо співпрацювати. У нього дуже фундаментальні міжнародні зв’язки, і я вважаю, що ці міжнародні зв’язки можуть допомогти Україні в багатьох питаннях».

Журналіст кілька разів запитав Тимошенко, кого вона вважає олігархами, однак лідерка «Батьківщини» так і не назвала конкретних прізвищ.

«Я думаю, що ви всі їх прекрасно знаєте», – відповідала Тимошенко.

Також вона не дала прямої відповіді на запитання, чи вважає олігархом мільярдера Віктора Пінчука.

Журналісти програми «Схеми» зафіксували щонайменше дві зустрічі Юлії Тимошенко, які відбулися в квітні та вересні цього року у одному і тому ж місці – Рильському провулку в Києві, що неподалік Софіївської площі. Обидва рази кортеж Пінчука виїжджав звідти майже одразу після кортежу Тимошенко. 

Політик запевнила, що зустрічалася з олігархом, щоб обговорити участь її команди у форумі YES, який проходив у вересні цього року в Києві. Зустрічі Тимошенко і Пінчука журналісти зафільмували за п’ять місяців до початку цього форуму і через тиждень після.

Запитання про ці зустрічі «Схеми» поставили і Віктору Пінчуку. 

У прес-службі Фонду бізнесмена заявили, що зустрічі з Тимошенко були присвячені «кампаніям із дезінформації, фальсифікації, маніпуляції, кібератак, fake news і пов‘язаним із цим загрозам і ризикам для України». «Для вирішення цих питань Віктор Пінчук і його Фонд залучає найкращих закордонних експертів у цих сферах. Відповідно, це коло питань Віктор Пінчук обговорює і буде продовжувати обговорювати у 2018– 2019 роках із українськими державними та політичними діячами, в тому числі й з лідером партії «Батьківщина» Тимошенко Ю.В.», – зазначили у Фонді Пінчука.

Україна планує надати Індонезії гуманітарну допомогу після землетрусу й цунамі

Президент України Петро Порошенко звернувся до Кабінету міністрів України з проханням негайно організувати гуманітарну допомогу для Індонезії, яка постраждала від цунамі та землетрусу, повідомила прес-служба Адміністрації президента.

«Українська допомога продуктами харчування, ліками може врятувати життя. Це позиція справжнього друга і партнера», – сказав Порошенко.

Він наголосив, що Індонезія завжди голосувала за підтримку українських резолюцій в ООН.

Землетрус магнітудою 7,5 стався 28 вересня поруч із містом Палу. Слідом за поштовхом місто, де проживає близько 350 тисяч людей, накрила шестиметрова хвиля цунамі.

За даними Червоного Хреста, від стихії постраждали загалом понад 1,6 мільйона людей. Станом на 3 жовтня кількість загиблих перевищила 1400.

Мера Черкас підозрюють у створенні штучних перешкод у роботі міської ради – ГПУ

Меру Черкас Анатолію Бондаренку повідомили про підозру у створенні штучних перешкод у роботі депутатів Черкаської міської ради, інформує прокуратура регіону.

За даними слідства, Бондаренко, достовірно знаючи про наявність свого розпорядження від 6 серпня, яким було перенесене на 23 серпня продовження роботи 56 пленарного засідання другої сесії Черкаської міської ради, не продовжив роботу зазначеного пленарного засідання.

Згідно з повідомленням, мер натомість 22 серпня провів позачергове засідання з розгляду галузевих питань в приміщенні музею імені Тараса Шевченка на «Чернечій горі» в Каневі, тобто поза межами громади Черкас.

«Міський голова провів позачергову сесію міської ради, яка тривала близько 30 хвилин, тим самим створив штучні перешкоди в роботі значної кількості депутатів, не забезпечивши їх присутність, а також позбавив останніх можливості реалізувати надані законом повноваження представляти на сесії Черкаської міської ради інтереси своїх виборців і відповідні партійні організації», – заявили в прокуратурі.

Сам Бондаренко назвав ситуацію «класичним політичним замовленням».

Фейгін заявив, що все ж зміг відвідати Сущенка в СІЗО

Громадський захисник засудженого в Росії українського журналіста Романа Сущенка Марк Фейгін зустрівся зі своїм підзахисним у слідчому ізоляторі, повідомив правник у коментарі «Укрінформу».

«Щойно побував у Романа Сущенка у в’язниці. Понад годину заповнювали з ним різні папери, заяви. Тепер я можу відвідувати Сущенка як його представник у ЄСПЛ. Цей дозвіл діє впродовж місяця. І раз на місяць треба буде писати подібний набір документів. Це стало можливим у результаті публічності, широкому висвітленню того, що відбувається, журналістами, за що я їм вдячний», – сказав Фейгін.

3 жовтня захисник повідомляв, що його не пустили в СІЗО до Сущенка під приводом того, що вирок проти українця набрав чинності, і Фейгін, будучи громадським захисником, за російським законом, не може тепер відвідувати Сущенка.

Паризький кореспондент інформагенції «Укрінформ» Роман Сущенко засуджений у Росії до 12 років ув’язнення за звинуваченням у шпигунстві.​

30 вересня минуло два роки відтоді, як Романа Сущенка, який від 2002 року був кореспондентом агентства «Укрінформ» у Франції, затримали в Москві співробітники ФСБ Росії. Російські спецслужби заявили, що він є кадровим «співробітником української військової розвідки», полковником, і збирав відомості про російське військо.

За словами самого журналіста, в Москву він приїхав у відпустку, щоб відвідати родичів. Головне розвідувальне управління України також заперечило твердження, ніби Сущенко співпрацював із військовою розвідкою України. Правозахисники називають справу проти журналіста політично мотивованою.

Верховний суд Росії вже відхилив апеляційну скаргу захисту Сущенка і залишив вирок чинним. Захист журналіста планує звернутися до Європейського суду з прав людини.

НАБУ: стосовно першого заступника голови Служби зовнішньої розвідки відкрите провадження

Національне антикорупційне бюро України відкрило провадження щодо першого заступника голови Служби зовнішньої розвідки Сергія Семочка, повідомила прес-служба НАБУ.

Провадження зареєстроване за статтею 368-2 Кримінального кодексу України (незаконне збагачення) за матеріалами журналістського розслідування програми «Наші гроші».

Журналісти стверджують, що родичі Семочка мають нерухомість на понад 200 мільйонів гривень. Розслідувачі припускають, що посадовець отримав статки завдяки «дахуванню» фармацевтичних компаній.

Вони зазначають, що Семочко у відповіді на запит не пояснив походження майна.

Семочко призначений першим заступником голови Служби зовнішньої розвідки України президентським указом від 31 липня. До цього він очолював управління СБУ в Києві та Київській області. Ще раніше Семочко був керівником Головного управління контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки СБУ.

Лавров занепокоєний «українізацією освіти» для угорців в Україні

Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров висловив занепокоєння дотриманням прав національних меншин в Україні. Таку заяву він висловив на спільній прес-конференції з головою МЗС Угорщини Петером Сійярто, який відвідав Москву з офіційним візитом.

«В нас загальна занепокоєність у зв’язку з лінією українізацію освіти та утиски прав національних меншин, перш за все мовних прав, яку проводить офіційна влада Києва всупереч тим зобов’язанням, які Україна взяла на себе в межах відповідних міжнародних конвенцій», – заявив голова дипломатичного відомства Лавров.

Своєю чергою Петер Сійярто, відповідаючи на питання журналіста, через перекладача ще раз повторив, що не планує відкликати угорського консула з українського Берегового, як того вимагає Київ.

На переконання Сійярто, консул не порушив ані українського, ані угорського законодавства.

Читайте також: «Atlantic Council: Угорщина – несвідома зброя Кремля проти України?​»

«У дипломатичних представництвах Угорщини на території України все здійснюється за законом. Тому в мене немає причини відкликати консула з Берегового. Якщо МЗС України або хтось у Києві вирішить, що нашого консула потрібно видворити, тоді я одразу ж, невідкладно видворю з Угорщини консула України», – пообіцяв угорський урядовець.

Він також прокоментував той факт, що його внесли до бази «Миротворець» в Україні.

«Що стосується цього відомого переліку («Миротворець» – ред.), до якого мене внесли, то я можу сказати, що є біди і більші. Більша біда полягає в тому, що вже забезпечені права угорського населення в Україні постійно порушуються. Внесення мене до переліку – це не проблема. Набагато більшою проблемою є те, що закон про освіту, який був ухвалений в Україні, який порушує права угорської національної меншини, все ще не переглянутий», – вважає голова угорського МЗС.

Він висловив переконання, що саме Київ діє проти «добросусідських» відносин між Україною та Угорщиною.

3 жовтня керівниця проектів Центру громадянських свобод Олександра Романцова зауважила в ефірі Радіо Свобода, що закон про освіту не порушує права меншин, а навпаки, розширює можливості дітей з угорської громади.

«Питання в тому, щоб діти, які навчаються в молодших класах мовою меншин, могли б у подальшому продовжувати навчання в Україні. Закінчивши 11 класів мовою нацменшин, у них майже немає такої можливості. Таким чином ми провокуємо їх виїзд в країну, де така можливість є, наприклад в Угорщину. Це досить важко, тому що в Угорщині немає підтримки дітей, щоб там безкоштовно, великою кількістю навчалися», – пояснила вона.

Раніше Міністерство закордонних справ України неодноразово закликало Будапешт відкликати свого дипломатичного представника з Берегового. 3 жовтня міністр закордонних справ Павло Клімкін заявив, що 4 жовтня МЗС направить Угорщині офіційну ноту з вимогою до консула залишити територію України.

Про необхідність такого відкликання Клімкін особисто повідомляв своєму угорському колезі Петеру Сійярто, проте сторони не дійшли згоди в цьому питанні.

Поширене раніше цього місяця відео, що консульстві Угорщини в Берегові масово видають угорські паспорти українським громадянам, призвело до різких політичних заяв як в Україні, так і в Угорщині.

Фейгін каже, що його таки пустять у СІЗО до Сущенка

Російський юрист Марк Фейгін повідомив, що тюремники таки вирішили пропустити його до підзахисного, українського журналіста Романа Сущенка, утримуваного у московському СІЗО.

«Увага! Тільки що співробітник СІЗО Лефортово повідомив, що Фейгіна пустять до Сущенка, як представника в ЄСПЛ. Я знову переміг», – написав Фейгін, якого в Росії позбавили статусу адвоката.

Він додав, що їде в СІЗО «Лефортово». За словами юриста, до кінця тижня у Сущенка буде побачення з сином Максимом. «Він побачить його вперше за два роки!», – написав Фейгін у Twitter.

Раніше захисник повідомив, що 3 жовтня його не пустили в СІЗО до Сущенка під приводом того, що вирок проти українця набрав чинності, і Фейгін, будучи громадським захисником, за російським законом, не може тепер відвідувати Сущенка.

Фейгін не виключає, що його підзахисного можуть етапувати до колонії наступного понеділка, 8 жовтня.

Паризький кореспондент інформагенції «Укрінформ» Роман Сущенко засуджений у Росії до 12 років ув’язнення за звинуваченням у шпигунстві.​

30 вересня минуло два роки відтоді, як Романа Сущенка, який із 2002 року був кореспондентом агентства «Укрінформ» у Франції, затримали в Москві співробітники ФСБ Росії. Російські спецслужби заявили, що він є кадровим «співробітником української військової розвідки» і полковником і збирав відомості про російське військо.

За словами самого журналіста, в Москву він приїхав у відпустку, щоб відвідати родичів. Головне розвідувальне управління України також заперечило твердження, ніби Сущенко співпрацював із військовою розвідкою України. Правозахисники називають справу проти журналіста політично мотивованою.

Верховний суд Росії вже відхилив апеляційну скаргу захисту Сущенка і залишив вирок чинним. Захист журналіста планує звернутися до Європейського суду з прав людини.

Ситник у комітеті Ради виступає зі звітом, який «рекламували» в метро – трансляція

Директор Національного антикорупційного бюро Артем Ситник виступає зі звітом про роботу бюро за перше півріччя 2018 року на засіданні комітету з питань запобігання і протидії корупції.

30 вересня в Київському метрополітені з’явилася реклама цього виступу Ситника. При цьому в НАБУ заявили, що не мають до реклами жодного стосунку і не знають, хто той «добродій», який сплатив за неї гроші.

Відповідальність за цю рекламу на себе взяла Всеукраїнська громадська організація «Чесне слово».

Ситник заявив, що розміщення реклами є провокацією, і він планує оскаржувати його. Скарга, зокрема, стосуватиметься незаконного використання його зображення.

У Київському метрополітені заявили, що не займаються рекламною діяльністю та не мають права втручатися у зміст розміщеної в метро реклами.

Читайте також: Реклама Ситника: хто замовив та для чого

У вересні антикорупційні органи були в центрі уваги засобів інформації. Як повідомляло Радіо Свобода, Спеціалізована антикорупційна прокуратура зареєструвала кримінальне провадження через можливе розголошення даних керівником Національного антикорупційного бюро Артемом Ситником.

Суд у Криму розглядає апеляцію на вирок Балуху без нього

Українського активіста Володимира Балуха не доставили на засідання підконтрольного Кремлю Верховного суду Криму, де 3 жовтня почався розгляд апеляції в його справі, повідомляє кореспондент проекту Радіо Свобода Крим.Реалії.

Біля суду зібралися люди, щоб підтримати українського активіста.

Володимир Балух продовжує безстрокове голодування, яке він оголосив 19 березня 2018 року на знак протесту проти переслідування. Суд в анексованому Криму засудив активіста до п’яти років позбавлення волі за сукупністю двох справ проти нього: за звинуваченням у зберіганні боєприпасів і побитті начальника ІТТ. Балух і його захист звинувачення відкидають.

Правозахисники наголошують, що причиною переслідування Балуха в анексованому Росією Криму стала його проукраїнська позиція.

24 вересня підконтрольний Кремлю Верховний суд Криму почав розгляд апеляційної скарги захисту Балуха на рішення російського суду в Роздольному в кримінальній справі про дезорганізацію діяльності ізолятора тимчасового тримання, але відразу ж відклав засідання.

Причиною стало те, що активіст відмовився брати участь у засіданні через відеозв’язок. Як пояснив тоді адвокат Балуха Тарас Омельченко, його підзахисний «відмовляється від відеоконференцзв’язку, але не від участі в суді».

 

Сенцов: «Про себе не пишу. Нічого доброго немає»

Ув’язнений у Росії український режисер Олег Сенцов написав листа українському продюсеру Ганні Паленчук, яка працює над постановкою його п’єси

Позов Аксьонова проти України потрібен, щоб легітимізувати анексію Криму – політолог

Через голову російського уряду анексованого Криму Сергія Аксьонова Росія намагається надати нові аргументи на користь «законності» захоплення півострова, заявив український політолог-міжнародник Борис Тизенгаузен в ефірі проекту Радіо Свобода «Крим.Реалії».

Так Тизенгаузен прокоментував позов Аксьонова проти України, яким він домагається скасування санкцій проти себе.

«Бажання Аксьонова донести власну позицію чарівним чином співпадає зі зміною риторики Росії в принципі по анексії Криму. Якщо вона раніше через своїх офіційних спікерів говорила, що «референдум» законний, то зараз намагається шукати аналогії в міжнародному полі. Для цього потрібні нові аргументи від учасників подій, тому Аксьонова намагаються ввести як спікера і надати нові факти», – вважає експерт.

Втім, він зауважує і особистий інтерес самого «голови Криму» в тому, щоб позов був задоволений.

«Рішення українського суду за статтею про державну зраду і насильницьке повалення конституційного ладу може стати підґрунтям для посилення не тільки українських санкцій, а й міжнародних, тобто додаткових пакетів європейських, американських. Аксьонов прекрасно розуміє, чим це йому загрожує. Він може виявитись невиїзним взагалі, окрім тих держав, в яких немає візового режиму з Росією, та й то не всіх», – зазначив політолог.

31 серпня Окружний адміністративний суд Києва повідомив про позов Сергія Аксьонова з вимогою визнати запровадження персональних санкцый проти нього протиправним.

Прокуратура Автономної Республіки Крим продовжує розглядати справу стосовно колишнього спікера Верховної Ради АРК Володимира Константинова і екс-депутата місцевого парламенту Сергія Аксьонова. Їх обвинувачують за статтями 109 і 110 Кримінального кодексу України – «заклики до насильницького повалення конституційного ладу» і «посягання на територіальну цілісність України».

Як випливає з документів, опублікованих на сайті президента України в додатках до указу №467/2016, до санкційних списків увійшли глава кримського уряду Сергій Аксьонов, глава кримського парламенту Володимир Константинов, заступник глави кримського парламенту Ремзі Ільясов, колишній віце-прем’єр Криму Руслан Бальбек, колишній губернатора Севастополя Сергій Меняйло і нинішній виконувач обов’язків губернатора Дмитро Овсянников.

Усього в українські санкційні списки через анексію Криму та конфлікт на Донбасі внесені понад 680 людей. Це громадяни України, Росії та низки інших країн.

Клімкін застерігає від «цькування угорців», але угорського консула обіцяє вислати до кінця тижня

Будапешт має відкликати свого консула в Берегові до кінця поточного тижня, інакше Україна вишле його сама, заявив міністр закордонних справ Павло Клімкін.

За його словами, про цю вимогу вже повідомлено голову МЗС Угорщини Петера Сійярто.

«Я запропонував угорському міністру закордонних справ відкликати цього консула. Якщо це не буде зроблено цього тижня, ми надішлемо ноту угорській стороні про його висилку. Саме цього тижня», – підкреслив він.

Читайте також: «Угорщина офіційно відмовилася відкликати консула з Берегова на Закарпатті​»

Втім, голова МЗС звертає увагу на те, що дипломатичний скандал між Україною і Угорщиною через масову видачу угорських паспортів українським громадянам вигідний третій стороні. Він вважає, що можливістю дестабілізувати ситуацію на Закарпатті може скористатись Росія, і закликає утриматись від проявів міжнаціональної ворожнечі.

«Дії Росії не в інтересах угорців Закарпаття, вони, звичайно, не в інтересах Угорщини. На це насамперед маємо зважати. І я застерігаю всіх від «наїздів» – вибачте за недипломатичну мову – або цькування угорців Закарпаття. Навпаки, маємо допомогти нашій угорській громаді, маємо перехопити ініціативу, діяти дуже послідовно і ініціативно. І взагалі будемо діяти з Угорщиною ввічливо, але дуже жорстко», – сказав Клімкін.

Крім того, голова дипломатичного відомства звернув увагу на необхідність дискусії щодо умов українського громадянства. На його думку, вона є актуальною не лише для тих українців, які мають другий угорський чи румунський паспорт.

«Я був в (канадському місті – ред.) Едмонтоні декілька тижнів тому – не один, не п’ять, не десять – десятки українців з канадійським громадянством хотіли б допомагати і працювати тут. Але не можуть через проблеми з громадянством», – зазначив він.

Читайте також: «Видачу на Закарпатті угорських паспортів розслідують як «державну зраду» – прокуратура​»​

Раніше речниця українського МЗС Мар’яна Беца заявляла, що Київ вишле консула Угорщини на Закарпатті, якщо він не буде відкликаний.

Про необхідність такого відкликання Клімкін особисто повідомляв свого угорського колегу Петера Сійярто, проте сторони не дійшли згоди в цьому питанні.

Поширене раніше цього місяця відео, що консульстві Угорщини в Берегові масово видають угорські паспорти українським громадянам, призвело до різких політичних заяв як в Україні, так і в Угорщині.

Угорщина офіційно відмовилася відкликати консула з Берегова на Закарпатті

За словами Менцера, події в угорському консульстві в закарпатському місті «узгоджуються з угорським та міжнародним правом і не суперечать будь-яким українським нормам»

У Криму за мирні зібрання покарали понад 350 людей – правозахисники

Підконтрольна Кремлю влада анексованого Криму від квітня 2014 року по вересень 2018 року значно посилила обмеження свободи мирних зібрань на території півострова, і притягла за цей час до адміністративної відповідальності 353 людей. Про це йдеться в інфографіці, опублікованій на сайті «Кримської правозахисної групи».

За даними групи, до кримінальної відповідальності притягли 12 осіб.

«Із них: по «справі 26 лютого» винесено вісім вироків: один вирок – вісім років позбавлення волі в колонії суворого режиму щодо Ахтема Чийгоза, який після вироку був звільнений в результаті політичних переговорів, сім вироків – позбавлення волі умовно», – сказано в звіті.

Крім того, підконтрольні Кремлю суди Криму затвердили 367 постанов про притягнення до адміністративної відповідальності, з яких 334 постанови про штрафи на загальну суму 3,95 мільйона рублів (майже 1,7 мільйона гривень – ред).

«До учасників мирних зібрань застосовувалися також адміністративні арешти (мінімум 22 таких постанов) і громадські роботи (11 постанов)», – стверджують правозахисники.

Читайте також: ООН: за перші півроку 2018-го в Криму провели втричі більше обшуків, ніж торік

Російські силовики у вересні провели в анексованому Криму п’ять обшуків і порушили сім адміністративних справ на кримських татар, суди оштрафували їх на 2000 рублів (855 гривень – ред.) і присудили в цілому 27 діб адміністративного арешту.

Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров на 39-й сесії Ради ООН з прав людини в Женеві заявив, що по всьому кримському півострові відбуваються порушення основних свобод, в тому числі свободи мирних зібрань, об’єднань, релігії і свободи пересування.

Голова Моніторингової місії ООН, яка фіксує порушення в сфері прав людини і міжнародного гуманітарного права, Фіона Фрейзер недавно повідомила, що покращення ситуації з правами людини в анексованому Росії Криму за останні 10 місяців не відбулося.

Невідомі напали на громадську приймальню Білецького в Києві – заява

Громадська приймальня народного депутата та голови партії «Національний корпус» Андрія Білецького у Києві зазнала нападу – про це йдеться в заяві прес-служби організації.

Згідно з нею, напад стався в ніч на 30 вересня в Оболонському районі столиці.

«Невідомі близько другої години ночі залили фарбою вікно офісу та закинули всередину приміщення молоток, який розбив вікно. Окрім цього, біля місця злочину було знайдено піротехніку, яку, ймовірно, молодики намагались використовувати для підпалу приміщення», – повідомляють у приймальні народного депутата.

Представники громадської приймальні Білецького вважають інцидент «помстою за активну діяльність Національного корпусу».

В поліції Києва Радіо Свобода підтвердили, що зареєстрували повідомлення про цей випадок і проводять оперативно-розшукові дії у справі за статтею «хуліганство».

Андрій Білецький, колишній командир добровольчого батальйону «Азов» і позафракційний депутат Верховної Ради, заснував партію «Національний корпус» у жовтні 2016 року.

«UA:Перший» відмовиться від реклами за умови повного фінансування – Аласанія

Всі канали Суспільного мовлення повністю відмовляться від реклами, якщо фінансування Національної суспільної телерадіокомпанії України буде повним, заявив в інтерв’ю Радіо Свобода голова правління НСТУ Зураб Аласанія.

«Якщо фінансування буде повним, просто за законом, «UA: Перший» і всі канали суспільного мовника просто повністю відмовляться від реклами як такої. Не тільки політичної, а взагалі від рекламного ринку. Це наше право. Ми це можемо зробити», – сказав Аласанія.

У державному кошторисі-2018 НСТУ виділили 776 мільйонів гривень. Це становить 0,1 відсотка видатків держбюджету попереднього року – удвічі менше прописаної законом норми, зазначив Зураб Аласанія. Щоб пропрацювати три місяці, які лишилися до нового року, НСТУ потребує 250 мільйонів гривень. Таким є мінімальний обсяг, без розвитку, тільки на виживання, зазначив голова її правління.

2014 року, після зміни влади в Україні, Верховна Рада ухвалила закон «Про суспільне телебачення і радіомовлення». На базі державних мовників створили публічне акціонерне товариство Національна суспільна телерадіокомпанія України. За законом, держава має забезпечувати належне фінансування НСТУ – не менше 0,2 відсотка видатків загального фонду держбюджету попереднього року.