У деяких питаннях між Києвом і Будапештом є прогрес, по інших треба ще розмовляти – Клімкін

Україна та Угорщина дійшли цілковитої згоди щодо того, що назва «уповноваженого» угорського уряду у справах Закарпаття має бути змінена, але щодо інших розбіжностей консультації мають тривати. Про це, повідомляє з Люксембурга кореспондент Радіо Свобода, після зустрічі з міністром закордонних справ Угорщини Петером Сійярто заявив голова МЗС України Павло Клімкін.

«Ми повністю домовилися, що назва їхнього «уповноваженого» буде іншою. По-друге, після відео та всіх цих подій (в інтернеті оприлюднили відеозапис роздачі громадянства Угорщини в консульстві на Закарпатті – ред.) нам потрібні реальні комплексні консульські консультації, і ми домовилися щодо їхнього проведення», – заявив голова українського дипломатичного відомства, додаючи, що наступна зустріч із угорським колегою має відбутися у 24 жовтня у Варшаві на форумі з питань безпеки.

«І, звичайно, говорили про всі наші інші «улюблені» теми», – додав Клімкін у твітері.

Клімкін зазначив, що для владнання суперечностей перед Києвом і Будапештом ще залишається чимало роботи.

«Є дискусія, з деяких питань є прогрес: щодо консультацій, зміни назви посади «уповноваженого», про наступну зустріч. Про інші питання, звичайно, треба розмовляти далі. Це не кінець цієї складної історії, але лінія консультацій і розмови у нас є», – сказав український міністр.

Тим часом Петер Сійярто після консультацій із Павлом Клімкіним знову висловив занепокоєння занесенням до списку на сайті проекту «Миротворець» понад 500 імен громадян України, яким Угорщина видала і своє громадянство, а також петицією на сайті Верховної ради щодо депортації угорців (ідеться про петицію, що пропонує тих, хто отримав паспорти громадян Угорщини, позбавляти українського громадянства як «перевертнів» «із наступною депортацією до їхньої нової батьківщини – Угорщини»; ця петиція за три тижні набрала трохи більше як 500 підписів із 25 тисяч, які вона мала б зібрати за три місяці, щоб бути розглянутою – ред.).

«Я сподіваюся, що запевнення з боку представника України у владнанні цих проблем не залишаться тільки словами, а будуть якомога швидше втілені на ділі. І це не є двостороннім питанням, бо утиски прав меншин та етнічних груп – це міжнародне питання, і ми будемо використовувати всі наявні міжнародні механізми для знаходження на них належної відповіді», – заявив Сійярто, висловивши сподівання, що «українські партнери також хочуть вирішити цю проблему».

Голова угорської дипломатії і його колега з України взяли участь у зустрічі міністрів закордонних справ у рамках програми «Східного партнерства» ЄС.

Петер Сійярто, виступаючи 11 жовтня на прес-конференції в Будапешті, обіцяв закарпатським угорцям, що вони і надалі можуть розраховувати на допомогу «материнської держави».

Позаминулого тижня міністр закордонних справ України Павло Клімкін назвав неадекватним рішення Будапешта вислати українського консула у відповідь на проголошення Києвом персоною «нон-ґрата» угорського дипломата. Перед тим, 26 вересня, Клімкін під час переговорів у штаб-квартирі ООН з угорським міністром закордонних справ Петером Сійярто офіційно повідомив про вимогу відкликати консула Угорщини в українському Берегові, або він буде висланий із країни.

У вересні поширене в соцмережах та ЗМІ відео, як в одному з консульств Угорщини на Закаопатті масово видають угорські паспорти українським громадянам, а також інструктують приховувати цей факт від української влади, призвело до різких політичних заяв як в Україні, так і в Угорщині.

Крім того, ще один дипломатичний скандал викликало призначення Угорщиною урядового уповноваженого з питань розвитку Закарпаття, відповідального також за програму розвитку угорськомовних дитячих садків у Карпатському басейні (в українській термінології – басейні річок Тиси і Дунаю – ред.). У Києві зажадали пояснень від угорської сторони, бо до сфери компетенції цього уповноваженого віднесено частину суверенної території України.

Угорщина вже було погодилася раніше змінити назву посади на більш нейтральну (раніше цей же посадовець був урядовим комісаром, відповідальним за співпрацю між прикордонним регіоном Угорщини Саболч-Сатмар-Береґ і Закарпатською областю України), але потім відступила від тієї обіцянки.

Ці суперечки додалися до інших – навколо українського закону про освіту і законопроекту про державну мову, які, на думку Будапешта, обмежать права угорської меншини в Україні. Київ ці звинувачення відкидає. Проте через ці суперечності Угорщина, зокрема, блокує розвиток відносин між Україною і НАТО.

Тягнибок заявив, що не висуватиме свою кандидатуру на посаду президента

Лідер ВО «Свобода» Олег Тягнибок заявив, що не буде висувати свою кандидатуру на посаду президента України.

Під час мітингу перед маршем з нагоди 76-ї річниці створення Української повстанської армії Тягнибок висловив сподівання, що такий крок допоможе знайти порозуміння в націоналістичному таборі й домовитися про висування єдиного кандидата. Тягнибок пропонує обрати таким колишнього заступника голови Верховної Ради, голову секретаріату ВО «Свобода» Руслана Кошулинського.

Під час виборів 2014 року Тягнибок набрав 1,16 відсотка голосів.

Наступні президентські вибори в Україні мають відбутися 31 березня 2019 року.

На книжковій виставці у Франкфурті провели мовчазну акцію на підтримку Сенцова

На книжковій виставці в німецькому місті Франкфурт 13 жовтня біля російського стенду провели мовчазну акцію на підтримку українського режисера Олега Сенцова та інших українських політв’язнів у Росії й анексованому Криму.

Про це повідомив у Facebook програмний директор «Кримського дому» Алім Алієв.

«Росіяни розгубилися і сиділи нерухомо (слухачів їхньої презентації було менше, ніж людей, які прийшли на акцію). Свій стенд вони оформили в агресивному червоному тоні з радянським шрифтом і без тіні смаку», – написав він.

На фотографіях видно, що в акції брав участь уповноважений президента України у справах кримськотатарського народу, народний депутат України Мустафа Джемілєв.

У Франкфурті на книжковій виставці Андрій Курков, Сергій Плохій, Вікторія Амеліна і Юрій Дуркот прочитали оповідання Олега Сенцова англійською та німецькою мовами.

Цього місяця стало відомо, що Олег Сенцов 6 жовтня припиняє голодування, яке оголосив 14 травня з вимогою звільнити всіх українських політв’язнів, які перебувають у російських в’язницях. У листі він пояснив це загрозою примусового годування.

Прокуратура Естонії висунула підозри п’ятьом турфірмам за продаж путівок до Криму

Державна прокуратура Естонії порушила кримінальну справу стосовно п’яти естонських туристичних фірм, які підозрюються в організації туристичних поїздок до анексованого Криму, пише естонське видання Postimees.

«Державна прокуратура підтверджує, що в офісах п’яти турфірм були проведені обшуки у зв’язку з підозрою, що фірми могли організувати туристичні поїздки до окупованих Росією Криму й Севастополя, куди, відповідно до рішення Європейського союзу про санкції, заборонено організовувати турпоїздки й надавати там туристичні послуги», – цитує видання прес-секретаря держпрокуратури Каареля Калласа.

Він також додав, що прокуратура не клопоче про взяття будь-кого з них під варту.

Каллас нагадав, що 2014 року Європейський союз запровадив санкції на надання послуг в Криму й Севастополі.

«Цей захід запроваджений спільно всіма країнами ЄС і спрямований на те, щоб дати чіткий сигнал про те, що жодна країна ЄС не визнає незаконної анексії Криму і Севастополя Росією», – підкреслив Каллас.

Читайте також: Посольство України засудило візит делегації зі Швейцарії в окупований Крим

Раніше повідомлялося, що за даними підконтрольного Кремлю Міністерства курортів і туризму Криму, анексований Крим із початку року прийняв 5,6 мільйона туристів, що майже на третину більше показників 2017 року.

Інформації про кількість відпочивальників на анексованому півострові з незалежних джерел немає.

На території Криму і Севастополя 16 березня 2014 року відбувся невизнаний світом «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.

Міжнародні організації визнали окупацію й анексію Криму незаконними й засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили низку економічних санкцій.

Україна не ув’язнюватиме за подвійне громадянство і нікого не депортує – Павло Клімкін

Свідомі українці повинні відмовитися від подвійного громадянства, але ніхто їх карати у будь-якому випадку чи ув’язнювати не буде. Про це на прес-конференції в Ужгороді заявив міністр закордонних справ Павло Клімкін, який перебуває на Закарпатті з робочою поїздкою та зустрічається з громадами національних меншин.

«Нашим законодавством не передбачене подвійне громадянство. Є питання, яким чином діяти далі. Свідомі громадяни мають відмовитися самі. Зараз такого не відбувається, паспортів дуже багато, – прокоментував Павло Клімкін. – У нашому законодавстві не передбачено покарання, якщо ти звичайний громадянин, ніхто не потягне у в’язницю. Але Стаття 19 закону про держслужбу це забороняє. Думаю, що після останніх подій, ті, хто розуміє, що мають подвійне громадянство і перебувають на держслужбі, мають здійснити відповідні кроки. Потрібно дотримуватися українських законів»

МЗС не має методик виявлення громадян з паспортами інших країн, і це не справа відомства, каже Клімкін. Інші відповідні служби це робити можуть, але ніхто не розпочинає полювання за угорською чи іншими громадами в Україні.

За словами міністра, зустрічі з угорською громадою в Ужгороді засвідчили, що її представники готові дотримуватися українських законів.

«Ми маємо над цим далі працювати, повинні зменшити емоційний градус і підняти градус розуміння», – додав Павло Клімкін. – Сьогоднішня ситуація, це розуміють обидві сторони, вигідна Росії. Одне з моїх звернень було дуже просте: Росія зараз збільшить свої зусилля щодо дестабілізації ситуації тут не у два-три рази, а у десятки разів. Пильнуйте і не намагайтеся розкручувати емоції там, де це сприяє Росії».

Міністр також зауважив, що угорську громаду турбує ситуація стосовно петиції на сайті Верховної Ради з пропозицією депортувати закарпатців, які мають угорське громадянство. Він запевнив, що МЗС засуджує такі петиції.

«Про яку депортацію можна говорити, ми за це не караємо. Тут якісь такі ідіотські міфи циркулюють, – додав Павло Клімікін.

Читайте також: Паспорти розбрату і вигнання консулів: чого далі очікувати у відносинах Києва і Будапешта

Він також прокоментував останні заяви керівника МЗС Угорщини Петера Сіярто, з яким зустрічатиметься вже наступного тижня.

«МЗС Угорщини часто висловлюється, орієнтуючись на внутрішню політику. Я намагаюся робити заяви з огляду на реальну ситуацію. По-друге, у нас є кілька тем, для розмови з Петером Сіярто. Вони стосуються не тільки Закарпаття», – сказав Павло Клімкін.

Виступаючи 11 жовтня на прес-конференції в Будапешті, очільник МЗС Угорщини Петер Сійярто пообіцяв закарпатським угорцям, що вони і надалі можуть розраховувати на допомогу «материнської держави».

Минулого тижня міністр закордонних справ України Павло Клімкін назвав неадекватним рішення Будапешта вислати українського консула у відповідь на проголошення Києвом персоною «нон-ґрата» угорського дипломата. Перед тим, 26 вересня, Клімкін під час переговорів у штаб-квартирі ООН з угорським міністром закордонних справ Петером Сійярто офіційно повідомив про вимогу відкликати консула Угорщини в українському Берегові або він буде висланий з країни.

У вересні поширене в соцмережах та ЗМІ відео, що в одному з консульств Угорщини в Україні масово видають угорські паспорти українським громадянам, призвело до різких політичних заяв як в Україні, так і в Угорщині.

На Донбасі бойовики стріляли 11 разів, втрат серед українських військових немає – штаб

На Донбасі вдень 13 жовтня підтримувані Росією бойовики 11 разів відкривали вогонь, у тому числі п’ять разів вони застосували важке озброєння, заборонене Мінськими домовленостями, повідомляє штаб Операції об’єднаних сил.

За цими даними, у період із 7:00 до 18:00 години із мінометів калібру 82 міліметри бойовики обстрілювали українські позиції поблизу Вільного, Троїцького та Лебединського. Крім того, з гранатометів різних систем, великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї стріляли поблизу населених пунктів Кримське, Катеринівка, Чермалик, Гнутове та Водяне.

«Втрат серед військовослужбовців Об’єднаних сил немає», – ідеться у вечірньому зведенні.

Читайте також: Тільки Росія блокує введення миротворців на Донбас – спецпредставник США Волкер

Угруповання «ДНР» звинуватило українських військових в нічному обстрілі околиці підконтрольного бойовикам Донецька. За повідомленням, внаслідок цього виникла пожежа в житловому будинку та була порушена лінія електропередачі. Про постраждалих не повідомляють.

В угрупованні «ЛНР» про події 13 жовтня не повідомляють.

Тристороння контактна група з урегулювання ситуації на Донбасі домовилася про чергове перемир’я, починаючи з півночі 29 серпня. Рішення ухвалили у зв’язку з початком навчального року. Однак в перші ж години ОБСЄ зафіксувала порушення домовленостей.

Раніше схожі режими тиші також не дотримувалися, сторони звинувачували в порушеннях одна одну.

Унаслідок російської гібридної агресії на сході України з квітня 2014 року в регіоні, за даними ООН, загинули понад 10 тисяч людей іще станом на кінець 2017 року – відтоді нових даних не оголошували.

Порошенко заявив про готовність ЗСУ дати відсіч «збройній агресії з моря»

Президент України Петро Порошенко 12 жовтня проінспектував навчання Збройних сил на узбережжі Азовського моря і повідомив про готовність до оборони від Росії.

«Сьогодні у Запорізькій області військові відпрацювали навчання по обороні ділянки морського узбережжя на 12 балів. Наші військові чітко продемонстрували, що ЗСУ готові дати відсіч можливій збройній агресії ворога з моря та захистити Україну», – вказав глава держави у Facebook-повідомленні.

У військових навчаннях на узбережжі Азовського моря беруть участь підрозділи морської піхоти, берегової артилерії, армійська авіація, танкові підрозділи Військово-морських сил України та Сухопутних військ. У координації із ЗСУ діють підрозділи Національної гвардії України та Державної прикордонної служби. Всього в навчаннях беруть участь 600 військовослужбовців та 150 одиниць техніки.

Метою навчань є відпрацювання реакції української армії та флоту разом з іншими силовими підрозділами на можливу висадку ворожого десанту на узбережжя Азовського моря.

На Донбасі у 2018 році загинули 28 дітей – ОБСЄ

У зоні бойових дій на Донбасі у 2018 році загинули 28 дітей, повідомив заступник голови Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні Александр Гуґ.

«Через неповне виконання сторонами своїх обіцянок відвести озброєння, провести розмінування, розвести сили та засоби і припинити вогонь цього року загинули або отримали поранення 28 дітей та майже 200 інших невинних жертв серед цивільного населення», – цитує Гуґа офіційний Twitter-акаунт СММ ОБСЄ.

За його словами, сторони збройного конфлікту «обіцяли припинити стріляти, але «всеосяжного режиму припинення вогню» не досягнуто». «Минулого тижня СММ ОБСЄ зафіксувала понад 6600 порушень режиму тиші, а за 2018 рій – понад 218 тисяч. У будинках немає світла, водночас нічне небо освітлюють трасуючі снаряди і вибухи», – вказано в повідомленні.

Унаслідок російської гібридної агресії на сході України з квітня 2014 року в регіоні, за даними ООН, загинули понад 10 тисяч людей іще станом на кінець 2017 року – відтоді нових даних не оголошували.

Біля маєтку екс-міністра Злочевського йде вирубка державного лісу – «Схеми»

Журналісти програми «Схеми» (спільний проект Радіо Свобода і телеканалу UA:Перший) зафіксували, як на території державного лісу в Хотянівці під Києвом біля одного з маєтків, які пов’язують з екс-міністром екології часів президентства Віктора Януковича Миколою Злочевським, вирубують дерева. Про це йдеться у спецпроекті «Пострепорт».

«Схоже, їх зрубали не лише на приватній ділянці, але й на частині державного лісу. Вона – ближче до водойми», – зазначається у сюжеті.

Журналісти звернулися за коментарем до головного лісника державного підприємства «Вищедубечанське лісове господарство» Анатолія Шияна. Телефоном він відповів коротко: «Нічого про це не знаю».

Власником лісових ділянок, на яких стоять вищезгадані маєтки, є ТОВ «Великі ключі». Співзасновником цієї фірми раніше був особисто екс-міністр екології, нині ж частка Злочевського у ТОВ «Великі ключі» переоформлена на кіпрську компанію «Біртіліна Консалтінг ЛТД». Бенефіціарний власник – Андріа Тофаллі із Кіпру.

Однак «Великі ключі», як і раніше, пов’язані із колишнім міністром екології: керівник компанії Євген Марчевський є незмінним з 2014 року, контактна адреса фірми збігається з адресою іншої компанії, що напряму належить Злочевському, а телефон збігається з номером Валерія Ткача, через якого торгують взуттям в елітному магазині ZLOCCI, котрий також пов’язаний із родиною Злочевського.

Після виходу в 2014-му сюжету програми прокуратура спробувала через суд повернути державі ці лісові ділянки, а держінспектор двічі намагався перевірити законність будівництва в лісі, але не довів справу до кінця. Поліція не допомогла держінспектору та не знайшла порушень. У підсумку – зник тільки паркан на березі водойми.

Наразі ж потрапити на цю територію громадяни, як і в часи Януковича, не можуть.

«Лісники, наприклад, могли б розірвати угоду із користувачем лісу. Але лісництво не поспішає. Кажуть, немає заяви від громадян. А факт, що державний інспектор не може туди потрапити, не беруть до уваги», – йдеться у розслідуванні «Схем».

 

Держдепартамент США: Росія має приєднатися до України у прагненні миру

Державний департамент США вітає владу України із продовженням дії закону про особливий порядок самоврядування на окупованих територіях і закликає Росію приєднатись до України у прагненні до миру. Про це йдеться у заяві речниці Держдепартаменту Гезер Науерт.

«Продовживши дію закону, який мав перестати діяти вчора, Україна продемонструвала продовження своєї відданості мирному вирішенню конфлікту й імплементації Мінських угод. Рішучі кроки України у бік миру різко контрастують із нездатністю Росії виконувати мінські зобов’язання», – йдеться в заяві, оприлюдненій 11 жовтня.

У Держдепартаменті наголосили, що Москва має встановити загальне і повне припинення вогню і скасувати незаконні, фіктивні «вибори», які вона організовує на підконтрольних Росії територіях на сході України.

«Ми закликаємо Росію приєднатись до України у прагненні до миру. Росія й сили, які вона озброює, тренує, які вона скеровує і разом з якими воює, досі не виконали багаторазові обіцянки припинити ворожі дії, вивести іноземних бійців, обмінятись затриманими або розпустити незаконні збройні формування», – наголошує Науерт.

У Держдепартаменті наголосили, що залишаються відкритими до діалогу з Росією з метою відновлення територіальної цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів і продовжують підтримувати зусилля Франції та Німеччини, спрямовані на втілення Мінських домовленостей.

4 жовтня Верховна Рада ухвалила, а президент Петро Порошенко підписав продовження дії закону «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей».

Закон про особливий порядок самоврядування на Донбасі Верховна Рада ухвалила у вересні 2014 року терміном на три роки. Ним передбачено, що особливий порядок на окремих територіях буде введений «після виконання всіх умов, викладених у статті 10 закону, зокрема в частині, що стосується виведення всіх незаконних збройних формувань, їхньої військової техніки, а також бойовиків і найманців з території України». У жовтні 2017 року парламент продовжив дію закону на рік.

Закон про мову робить неможливим використання угорської мови у публічному просторі – Сійярто

Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто вважає ухвалення Верховною Радою у першому читанні в Києві закону про державну мову частиною антиугорської кампанії в Україні і що цей процес підтримує держава.

Як повідомляє кореспондент «Радіо Свобода», угорський політик заявив про це на національному громадському телебаченні М1 11 жовтня, заперечуючи твердження посла України в Будапешті Любові Непоп у середу, 10 жовтня, під час відвідин МЗС Угорщини про те, що Українська держава не причетна до «чорного списку» «Миротворця» і до петиції, оприлюдненій на сайті Верховної Ради України.

«Мовний закон України робить неможливим використання угорської мови та мови решти національних меншин у сфері державного управління, ЗМІ і культурі. Цей та інші кроки (оприлюднення «чорного списку» на сайті «Миротворець» із розміщенням особистих даних імен близько 300 закарпатських угорців, що нібито мають подвійне громадянство і водночас є працівниками державних органів України або органів місцевого самоврядування, а також петиція з вимогою депортації осіб із українсько-угорським громадянством, – ред.) ідуть урозріз із основоположними правами і нормами міжнародного права. Україна постійно порушує його та свої міжнародні обов’язки. Тому ми і надалі будемо виступати проти прискорення євроінтеграційної співпраці України на всіх міжнародних форумах і в кожному окремому випадку станемо на захист членів угорської етнічної громади на Закарпатті», – сказав Сійярто.

Водночас у прес-релізі урядового сайту наводять слова міністра про те, що він вважає брехнею непричетність української влади до «чорного списку» «Миротворця».

За словами Сійярто, на сайт «Миротворця» потрапили особисті дані кількасот закарпатських угорців, які недоступні у публічних джерелах і можуть знаходитися тільки в урядовій базі даних чи спецслужб. Минулого тижня міністр закордонних справ України Павло Клімкін назвав неадекватним рішення Будапешта вислати українського консула у відповідь на проголошення Києвом персоною «нон-ґрата» угорського дипломата. Перед тим, 26 вересня, Клімкін під час переговорів у штаб-квартирі ООН з угорським міністром закордонних справ Петером Сійярто офіційно повідомив про вимогу відкликати консула Угорщини в українському Берегові або він буде висланий з країни.

Читайте також: Паспорти розбрату і вигнання консулів: чого далі очікувати у відносинах Києва і Будапешта

У вересні поширене в соцмережах та ЗМІ відео, що в одному з консульств Угорщини в Україні масово видають угорські паспорти українським громадянам, призвело до різких політичних заяв як в Україні, так і в Угорщині.

 

 

 

НА ЦЮ Ж ТЕМУ:

До чого може призвести нова суперечка між Угорщиною та Україною?

Угорщина задіює фінансові вливання на Закарпатті. Невидима мадяризація?

Угорський виклик: несиметрична відповідь України

Закарпатці в угорському рабстві. Про це мовчить Будапешт

Україна в час війни і Закарпаття як полігон для ворожих спецслужб

Росія не повернеться в ПАРЄ у січні – Яґланд

Російська делегація не повернеться до роботи у Парламентській асамблеї Ради Європи у січні 2019 року. Про це на засіданні асамблеї повідомив генеральний секретар Ради Європи Турбйорн Яґланд.

Яґланд зазначив, що Росія повідомила його про таке своє рішення.

За словами генсека, Москва в чергове відмовилась сплачувати внесок в бюджет Ради Європи, тому його будуть складати з врахуванням цього факту.

Росія після накладених на її делегацію обмежень у ПАРЄ через анексію українського Криму (делегацію позбавили права голосу, а її членів права брати участь у роботі головних органів асамблеї) сама відмовилася від участі в роботі асамблеї, а влітку 2017 року припинила платити членські внески в Раду Європи.

Москва домагалась від ПАРЄ зміни регламенту, щоб унеможливити такі санкції надалі, однак асамблея не ухвалила 9 жовтня відповідного рішення.

ЦВК визнала військового Савку народним депутатом

Центральна виборча комісія визнала народним депутатом від «Народного фронту» Івана Савку.

За даними на сайті комісії, Савка є заступником командира – начальником відділення військової частини АА 0224 в Миколаєві.

Під час позачергових парламентських виборів 2014 року Савка був включений до списку партії «Народний фронт» під номером 84.

Савка замінив у парламенті Ірину Єфремову, яка стала членом ЦВК.

Російський омбудсмен заявляє, що Сенцов «виглядає цілком здоровим і вживає їжу»

Засуджений у Росії український режисер Олег Сенцов «виглядає цілком здоровим», заявила уповноважений з прав людини в Росії Тетяна Москалькова із посиланням на омбудсмена в Ямало-Ненецькому автономному окрузі Анатолія Сака.

«Під час бесіди на питання про самопочуття Сенцов відповів, що почуває себе добре. За словами Анатолія Сака, Олег Сенцов виглядає цілком здоровим і регулярно вживає їжу під пильним наглядом медичного персоналу. Скарг на умови утримання, харчування та медичне обслуговування Сенцов не висловив», – йдеться в заяві Москалькової.

Олег Сенцов засуджений у Росії на 20 років ув’язнення за звинуваченням у підготовці терактів в анексованому Криму. Режисер відкидає звинувачення. Він голодував від 14 травня з вимогою звільнити всіх українців, яких Росія утримує за політичними мотивами.

Сенцов припинив голодування 6 жовтня. Він назвав це «вимушеним заходом через загрозу насильницького годування».

МЗС Угорщини висловило занепокоєння послу України

До МЗС Угорщини 10 жовтня викликали посла України Любов Непоп через те, що «антиугорська політика України перейшла в нову якісну площину», повідомив у Будапешті журналістам представник МЗС.

Левенте Мадяр, статс-секретар цього відомства у парламенті Угорщини, на прес-конференції пояснив необхідність такого кроку тим, що в Україні нібито складають «чорний список» закарпатських угорців, а також в окремій петиції вимагають на сайті Верховної Ради колективної депортації осіб із подвійним угорсько-українським громадянством. Ще він заявив, що Україна розміщує поблизу угорського кордону підрозділи внутрішніх військ та ЗСУ і будує там казарми.

За його словами, у «чорному списку» сайту «Миротворець» розміщені особисті дані близько 300 закарпатських угорців, які є працівниками державних органів або органів місцевого самоврядування і про яких стверджують, що вони набули громадянства Угорщини. Ім’я Петера Сійярто, керівника МЗС Угорщини, так само фігурує там, додав Левенте Мадяр.

Також він називає такий список «списком смертників». «Раніше траплялося, що осіб, імена яких потрапили до цього списку, пізніше вбивали», – сказав представник МЗС Угорщини.

Він висловив стурбованість фактом «створення військової бази на Закарпатті» за кілька кілометрів від кордону з Угорщиною, НАТО та ЄС. На його думку, дивно, що Україна знаходить на це можливості в той час, як на сході країни тривають бойові дії.

Левенте Мадяр вважає, що «українська влада готова йти до кінця у справі нагнітання напруженості у відносинах між двома країнами з метою залякати угорську нацменшину Закарпаття». Водночас він наголосив, що такий конфлікт не відповідає інтересам жодній із двох країн.

Посадовець закликав союзників Угорщини по ЄС і НАТО, які останнім часом висловлювали занепокоєння станом справ у сфері прав людини в Угорщині, провести розслідування ситуації і в Україні.

Минулого тижня міністр закордонних справ України Павло Клімкін назвав неадекватним рішення Будапешта вислати українського консула у відповідь на проголошення Києвом персоною «нон-ґрата» угорського дипломата. Перед тим, 26 вересня, Клімкін під час переговорів у штаб-квартирі ООН з угорським міністром закордонних справ Петером Сійярто офіційно повідомив про вимогу відкликати консула Угорщини в українському Берегові або він буде висланий з країни.

У вересні поширене в соцмережах та ЗМІ відео, що в одному з консульств Угорщини в Україні масово видають угорські паспорти українським громадянам, призвело до різких політичних заяв як в Україні, так і в Угорщині.

Клімкін про ПАРЄ: це поразка Росії й тих, хто системно намагається її «відмазувати»

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін вітає відмову Парламентської асамблеї Ради Європи ухвалити рішення, яке передбачало зміну регламенту організації для того, щоб делегація Росії повернулася до зали засідань.

«Рішення проти повернення Росії в ПАРЄ є рішенням на користь парламентських повноважень Ради Європи, її цінностей та принципів, як би пафосно це не звучало. Ми спільно відбили ще одну атаку. Це поразка не лише Росії, а й тих, хто системно намагається її «відмазувати», – написав Клімкін у Twitter.

Дискусію про зміну регламенту ПАРЄ відклали до січня.

Росія після накладених на її делегацію обмежень у ПАРЄ через анексію українського Криму (делегацію позбавили права голосу, а її членів права брати участь у роботі головних органів асамблеї) сама відмовилася від участі в роботі асамблеї, а влітку 2017 року припинила платити членські внески в Раду Європи.

Нині Москва домагається від ПАРЄ зміни регламенту, щоб унеможливити такі санкції надалі.

Україна не має жодного складу озброєння, який відповідає стандартам НАТО – Порошенко

Україна не має «жодного сучасного складу, який би повністю відповідав би стандартам НАТО», заявив президент Петро Порошенко 9 жовтня на нараді з силовиками, скликаній через інцидент на складі озброєння поблизу міста Ічня Чернігівської області.

«Доручаю міністру оборони, міністру закордонних справ терміново завершити переговори з НАТО по створенню і реалізації спеціального трастового фонду, який забезпечує безпечну експлуатацію і ефективну сучасну охорону об’єктів зберігання боєприпасів», – сказав Порошенко.

Він також наголосив, що чекає «швидких результатів розслідування» через вибухи на Шостому арсеналі в Чернігівській області.

«Враховуючи близькість до російського кордону, невипадково, що основною версією Служби безпеки України, Військової прокуратури є диверсія», – відзначив також президент України.

Вибухи на військових складах поблизу Ічні розпочалися в ніч на 9 жовтня. Із прилеглих населених пунктів евакуювали близько 12 тисяч людей. За даними Генштабу, цивільних мешканців району евакуювали до населених пунктів Іржевець, Парафіївка й Івангород.

Геращенко: нам вдалося завалити резолюцію, яка повертала Росію в ПАРЄ

«Фантастичним днем у ПАРЄ» назвала результати голосування асамблеї щодо можливості повернення Росії перший заступник голови Верховної Ради, член української делегації в ПАРЄ Ірина Геращенко.

«Виступи української делегації таки зламали хід дискусії, і нам вдалося завалити резолюцію, якою змінювалися регламенти асамблеї і поверталася російська делегація», – вказала Геращенко у Facebook.

«Ми перемогли. Цей ганебний рапорт перенесли на січень, бо сьогодні його б провадили, але й у січні немає жодного шансу його протягти через ПАРЄ», – додала українська представниця.

Парламентська асамблея Ради Європи 9 жовтня не ухвалила рішення, яке передбачало зміну регламенту організації для того, щоб делегація Росії повернулася до зали засідань.

Дебати в ПАРЄ засвідчили, що в залі немає голосів для зміни правил. Провал голосування означав би відхилення резолюції, тому доповідачка з цього питання Петра де Суттер запропонувала припинити обговорення. «Я пропоную відкласти дискусію до січня», – сказала доповідачка. За цю пропозицію проголосували 99 членів ПАРЄ, проти були 79, ще 16 депутатів утрималися.

Росія після накладених на її делегацію обмежень у ПАРЄ через анексію українського Криму (делегацію позбавили права голосу, а її членів права брати участь у роботі головних органів асамблеї) сама відмовилася від участі в роботі асамблеї, а влітку 2017 року також припинила платити членські внески в Раду Європи.

Нині Москва домагається від ПАРЄ зміни регламенту, щоб унеможливити такі санкції надалі.

Панова етапують із Сімферополя в Москву – брат

Засудженого в анексованому Криму у «справі українських диверсантів» Євгена Панова етапували з Сімферопольського СІЗО в Москву. Про це повідомив його брат Ігор Котелянець.

«Скоріше за все до Лефортово. Наразі він тимчасово знаходиться в Краснодарі», – зазначив Котелянець.

Він вважає, що Панова перевозять, бо 25 жовтня у Москві має відбутися судове засідання, на якому прокурор проситиме збільшити термін ув’язнення українця до 10,5 років.

ФСБ Росії затримала в анексованому Криму Панова, а також Андрія Захтея в серпні 2016 року. Російські спецслужби заявляють, що затримані були членами «групи диверсантів», яка нібито планувала здійснити теракти на об’єктах туристичної та соціальної інфраструктури півострова.

Читайте також: Українські в’язні гібридної війни

Затриманих деякий час утримували в московському СІЗО Лефортово, пізніше – повернули до Криму.

Влада України заперечує російські звинувачення на адресу українців і називає їх «провокацією» російських спецслужб.

Підконтрольний Кремлю Верховний суд Криму 13 липня засудив Панова до восьми років колонії суворого режиму.

Депутат Єфімов отримав майже 750 тисяч гривень дивідендів від власної компанії – #Точно

Народний депутат України Максим Єфімов отримав 748 953 гривні дивідендів від товариства з обмеженою відповідальністю «Вітряний парк Благодатний». Така інформація міститься в Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, повідомляє #Точно, проект Радіо Свобода.

В Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців і громадських формувань парламентар Максим Єфімов зазначений співзасновником компанії «Вітряний парк благодатний» та її бенефіціаром.

Згідно з офіційними даними, ТОВ «Вітряний парк благодатний» 25 липня 2017 року отримало від Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг, встановлення «зеленого» тарифу на електричну енергію, вироблену на об’єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії, до 1 січня 2030 року.

Максим Єфімов був обраний народним депутатом по мажоритарному округу в місті Краматорськ (Донецька область). Наразі є членом пропрезидентської депутатської фракції БПП.

У липні парламентар отримав гонорар розміром 122,5 тисячі гривень за результати роботи науково-технічної ради від публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь», у серпні – 128 тисяч. Єфімов досі залишається міноритарним акціонером цього підприємства з долею акцій близько 25%.

Нещодавно в одному з інтерв’ю Максим Єфімов підтвердив, що викупляє великий пакет акцій «Донбасенерго» в Олександра Януковича, сина екс-президента-втікача Віктора Януковича. Між тим, офіційно власником цього підприємства енергетичної сфери є Андрій Черний і Роберт Бенш.

 

Міському голові Черкас повідомили про нову підозру

Міському голові Черкас Анатолію Бондаренку повідомили про нову підозру – у зловживанні владою, що спрининило тяжкі наслідки, повідомили в прокуратурі Черкаської області.

«Досудовим розслідуванням установлено, що підозрюваний, будучи посадовою особою органу місцевого самоврядування, в липні 2017 року підписав і скерував до суду лист про відкликання апеляційної скарги в господарській справі за позовом Черкаської міської ради до приватного підприємства, яке займається будівництвом, про стягнення заборгованості через невиконання зазначеним підприємством умов договору оренди щодо термінів початку будівництва та розірвання договору», – зазначили у прокуратурі.

За даними відомства, на підставі листа Київський апеляційний господарський суд залишив без розгляду апеляційну скаргу Черкаської міськради, і заборгованість на суму понад 447 тисяч гривень не стягували.

Вирішується питання про обрання меру Черкас запобіжного заходу.

Минулого тижня Бондаренку повідомили про підозру у створенні штучних перешкод у роботі депутатів Черкаської міської ради.

Бондаренко назвав ситуацію «класичним політичним замовленням»

ЄС вимагає належного лікування і звільнення Сенцова й інших незаконно утримуваних українців

Європейський союз висловлює свою солідарність із Олегом Сенцовим і вимагає від Росії не лише швидкого й належного медичного лікування, а й його негайного звільнення разом із усіма незаконно утримуваними українськими громадянами в Росії та на Кримському півострові – з такою заявою виступила речниця Європейської зовнішньополітичної служби Мая Коціянчич.

«Протягом 145 днів голодування Олег Сенцов продемонстрував неймовірну мужність, рішучість і самовідданість, – заявила представниця дипломатичної служби ЄС. – Стан його здоров’я зараз погіршився до критичного. Відмовляючи йому в наданні належного стаціонарного медичного лікування, органи влади Росії порушили його засадничі права, так само, як і їхні власні зобов’язання поважати права людини згідно з міжнародним законодавством, зокрема, тимчасовим рішенням Європейського суду із прав людини від 25 липня цього року».

Речниця Європейської зовнішньополітичної служби додає, що Олег Сенцов був ув’язнений за свою діяльність на Кримському півострові, «проти незаконної анексії якого Росією він категорично виступав».

«Європейський союз вважає цю справу порушенням міжнародного права та елементарних стандартів правосуддя», – додала Коціянчич.

Із вимогою негайно звільнити Сенцова в останні місяці виступили понад 100 діячів світової культури, правозахисники і лідери країн Заходу.

Український кінорежисер, кримчанин Олег Сенцов засуджений у Росії на 20 років позбавлення волі за звинуваченням у підготовці терактів в окупованому Криму. Режисер відкидає звинувачення, його захист і правозахисники називають їх політично мотивованими.

14 травня Сенцов оголосив безстрокове голодування з вимогою звільнити всіх українських політв’язнів, які перебувають у російських і кримських в’язницях. Він неодноразово заявляв, що голодуватиме «до кінця».

6 жовтня Олег Сенцов був змушений припинити голодування. Про це він написав у листі, який передав проектові Радіо Свобода і «Голосу Америки» – телеканалові «Настоящее время», – адвокат українця Дмитро Дінзе. Міністерство закордонних справ України надіслало Росії ноту з вимогою допустити до українського режисера Олега Сенцова українських та міжнародних лікарів для проведення незалежного обстеження.

Більш ніж 2 мільйони гривень витратив народний депутат Литвин на державні облігації – #Точно

Народний депутат України Володимир Литвин придбав державні облігації на суму 2 096 129 гривень. Така інформація міститься в Єдиному державному реєстрі декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, повідомляє #Точно, проект Радіо Свобода.

Емітентом цінних паперів, придбаних парламентарем, було Міністерство фінансів України.

У червні цього року Володимир Литвин вже витрачав свої кошти на придбання облігацій, проте тоді емітентом паперів був «УкрСиббанк», а сума угоди становила майже 13 мільйонів гривень.

Згідно з офіційною декларацією Володимира Литвина за 2017 рік, родина народного депутата володіє квартирою 259 квадратних метрів вартістю 9,43 мільйона гривень, житловим будинком площею 550 квадратних метрів, двома земельними ділянками, а також нежитловим приміщенням площею 421 квадратний метр.

Окрім цього, Володимир Литвин володіє двома коштовними швейцарськими годинниками (Zenit, Hublot), колекціями картин, книг, зброї, а також ікон. Минулого року парламентар заробив 275 тисяч гривень заробітної плати за роботу у Верховній Раді, 61 тисячу гривень як академік Національної академії наук, 1,2 мільйона гривень від надання майна в оренду, а також 1,21 мільйона гривень разом з дружиною Тетяною Литвин вони отримали у вигляді процентів за банківськими вкладами.