«Далі може бути довга процедура підготовки доповідей»
…

«Лише внесення змін до цього закону допоможе подолати корупційні загрози, які існують»
…

Уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова зможе попросити Мосміськсуд про дозвіл на зустріч із засудженим в Росії журналістом Романом Сущенком тільки після набрання вироком законної сили.

Як заявила речниця Мосміськсуду Уляна Солопова, дозвіл на зустріч може надаватися тільки консульським співробітникам, ким уповноважена Верховної Ради з прав людини не є.

За її словами, питання про надання такого дозволу Денісовій може вирішуватися тільки на загальних підставах, після набрання вироку щодо Сущенка законної сили. 

Солопова додала, що наразі вирок оскаржений і законної сили не набрав.

Український омбудсмен Людмила Денісова 26 червня заявила, що їй знову відмовили в зустрічі із Романом Сущенком. За її словами, всі необхідні документи надала 14 червня, а наступного дня отримала дозвіл Московського міського суду на відвідування Сущенка й передала копію до СІЗО «Лефортово», де утримують журналіста.

Денісова повідомила, що 18 червня надала інші документи до слідчого ізолятора, однак у цей день їй відмовили в зустрічі із Сущенком. Омбудсмен розповіла, що 20 червня знову звернулася до Московського міського суду..

Український омбудсмен із 15 червня перебуває в Росії, де намагається отримати доступ до Олега Сенцова, Романа Сущенка та інших українських в’язнів у Росії. Жодної зустрічі досі так і не відбулося.

Натомість її російська колега Тетяна Москалькова 26 червня в Києві зустрілася із затриманими в Україні моряками кримського корабля «Норд», однак потім її не впустили до Лук’янівського СІЗО в Києві, де вона хотіла зустрітися із засудженим у «справі кримських дезертирів» військовослужбовцем Максимом Одинцовим.

Суд у Москві 4 червня засудив українського журналіста Романа Сущенка до 12 років позбавлення волі за звинуваченням у шпигунстві. Сущенко своєї провини не визнає, правозахисники називають справу проти нього політично мотивованою.

 
…

Уповноважений з прав людини в Росії Тетяна Москалькова заявила, що її не впустили до Лук’янівського СІЗО в Києві, де вона хотіла зустрітися із засудженим у «справі кримських дезертирів» військовослужбовцем Максимом Одинцовим.

Її прес-служба зазначає, що в СІЗО послалися на відсутність дозволу Міністерства юстиції України, а також дозволу суду. Згідно з повідомленням, переговори Москалькової з її українською колегою Людмилою Денісовою «не дали позитивних результатів і ворота СІЗО Києва залишилися зачиненими для російського омбудсмена».

Перед цим Москалькова зустрілася із затриманими в Україні моряками кримського корабля «Норд».

Новина доповнюється…
…

Журналістку російського іномовника RT Полу Слієр не впустили до України, повідомив Радіо Свобода речник Державної прикордонної служби України Олег Слободян.

«Мета поїздки в цьому випадку не грає ніякої ролі. Щодо неї в прикордонників було доручення одного із правоохоронних органів щодо заборони в’їзду», – сказав Слободян.

Він додав, що журналістці заборонили в’їзд на п’ять років.

Телеканал RT повідомив, що їхня кореспондентка в Ізраїлі їхала до Києва виступати на конференції ОБСЄ зі свободи ЗМІ. Іномовник розкритикував це рішення.

В останні роки Україна заборонила в’їзд низці журналістів, здебільшого російських за «діяльність, що суперечить інтересам України». Це викликало критику деяких правозахисних і журналістських організацій.
…

У Запоріжжі 26 червня відбулася акція до Дня кримськотатарського прапора, організована місцевим осередком «КримSOS» і кримськотатарським товариством «Ана юрт».

Учасники акції підняли кримськотатарський прапор на флагшток, встановлений на центральній площі міста. Як повідомляє кореспондент Радіо Свобода, тут він висітиме поряд із національним прапором упродовж всього дня.

«За підтримки місцевої влади, обласної влади вже другий рік ми маємо можливість на головній площі на флагшткові підіймати прапор кримськотатарського народу, який насправді сьогодні вже є таким символом супротиву окупантам. Я вважаю, що наше завдання, як мешканців Запоріжжя, підтримати кримських татар, особливо тих, хто залишився на окупованих територіях, висловити свою повагу, вдячність і підтримку, щоб вони трималися і добре розуміли, що ми їх пам’ятаємо, ми їх поважаємо, вони є нашими братами», – розповіла координатор запорізького осередку «КримSOS».

День кримськотатарського прапора почали відзначати кілька років тому в Криму. Датою святкування був обраний перший день другого Курултаю кримськотатарського народу, який пройшов 26-27 червня в Сімферополі в 1991 році.

Прапор кримських татар – полотно небесного кольору із зображеним на ньому знаком – тамгою – золотого кольору.

У Києві ввечері 26 червня відбудеться хода Хрещатиком і мітинг до Дня кримськотатарського прапора.

Верховна Рада України офіційно оголосила 20 лютого 2014 року початком тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією. 7 жовтня 2015 року президент України Петро Порошенко підписав відповідний закон. Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили низку економічних санкцій. Росія заперечує окупацію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості».
…

Ольга Герасим’юк просить звільнити її з посади заступниці голови Національної ради з питань телебачення і радіомовлення. Про це вона повідомила Радіо Свобода.

Герасим’юк також надала Радіо Свобода фотокопію своєї заяви. У ній журналістка пише, що в Нацраді «створено неприйнятні для незалежної регуляторної діяльності умови».

«Склалася негативна морально-етична атмосфера, що унеможливлює прозоре колегіальне ухвалення рішень, які би сприяли розвитку та зміцненню інформаційної сфери в державі. Робота незалежного регулятора помітно політизується. Стало можливим поширення з Національної ради офіційним шляхом спотвореної та зманіпульованої інформації, яка носить наклепницький характер», – зазначає Герасим’юк.

Вона підкреслює, що «така ситуація руйнує головну мету, якій треба служити – під загрозу ставиться сама суть свободи слова, яка навпаки сьогодні потребує піклування й захисту».

У Нацраді наразі офіційно не коментували заяву журналістки.

Герасим’юк призначена членом Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення 4 липня 2014 року. Працювала позаштатним кореспондентом ВВС, автором-ведучою на телеканалі «1+1», згодом стала генеральним продюсером ТРК «Студія «1+1». Була народним депутатом п’ятого і шостого скликань Верховної Ради.

Згідно із законодавством, заяву Герасим’юк про звільнення має розглянути Нацрада.
…

Правоохоронці повідомили про підозру одному з найближчих соратників колишнього прем’єр-міністра України Павла Лазаренка, повідомив заступник генерального прокурора України Євген Єнін в інтерв’ю агентству «Укрінформ».

«Паралельно ми ведемо розслідування щодо спільників Павла Лазаренка, причетних до розкрадання державних коштів. Буквально 22 червня ми проводили обшуки та оголосили про підозру у відмиванні коштів, здобутих злочинним шляхом, одному з найближчих соратників Лазаренка, який легковажно розраховував, що українські правоохоронці забули про 16 мільйонів доларів на його рахунках у Швейцарії», – сказав Єнін.

Він не назвав імені посадовця, однак зазначив, що ця людина раніше вже була фігурантом кримінального провадження щодо розкрадання державної власності в особливо великих розмірах, однак була звільнена від кримінальної відповідальності за нереабілітуючих обставин, оскільки сплив термін давності.

Відповідаючи на питання, коли можна очікувати на завершення процесу в США над колишнім прем’єром Лазаренком і повернення до України частини коштів, Єнін сказав, що «між усіма зацікавленими сторонами підтримується постійний діалог щодо погоджених дій, спрямованих на якомога швидше завершення процесу».

«Останні контакти з цього питання ГПУ мала буквально кілька тижнів тому», – розповів заступник генерального прокурора України, додавши, що на рахунках Лазаренка та пов’язаних із ним структур заарештовано близько 280 мільйонів доларів у п’яти різних юрисдикціях.

Павло Лазаренко втік із України 1999 року і врешті опинився у США, де без успіху домагався притулку й натомість був засуджений більш ніж на вісім років позбавлення волі, значного штрафу і конфіскації майна за звинуваченнями, пов’язаними з відмиванням коштів. 2012 року він вийшов на волю після закінчення терміну і, за повідомленнями, отримав право на мешкання у США, де й живе з родиною – другою дружиною, своєю колишньою перекладачкою на судах у США, і їхніми трьома дітьми. Тим часом правоохоронні органи США далі продовжують з’ясовувати подробиці щодо відмитих ним коштів.
…

За п’ять місяців 2018 року Державна міграційна служба України в Херсонській області отримала від кримчан понад 10 тисяч запитів на оформлення закордонних паспортів, повідомила головний спеціаліст зі зв’язків із громадськістю ДМСУ в регіоні Вікторія Магдич в ефірі проекту Радіо Свобода Крим.Реалії.

«За п’ять місяців 2018 року ми видали 1 259 паспортів нового зразка – книжку ми не виготовляємо, це біометричні ID-картки. За закордонними паспортами звернулися вже понад 10 тисяч кримчан за той же період, а з початку окупації ми надали понад 150 тисяч адміністративних послуг жителям півострова. Сюди входять і заміна паспортів, і вклеювання фото, і закордонні паспорти», – зазначила Магдич.

11 червня 2017 року набрала чинності візова лібералізація для українців при короткотермінових подорожах до країн ЄС і «шенгену» (до 90 днів протягом кожних 180 днів без права працевлаштування). Безвізовий режим стосується всіх держав-членів Європейського союзу, крім Великої Британії й Ірландії, а також країн «шенгенської зони» з-поза меж ЄС. Цей режим наразі не стосується так званих «заморських володінь» Нідерландів і Франції.

Щоб скористатися безвізовим режимом з ЄС, українцям треба мати біометричний паспорт і, якщо попросять прикордонники – довести мету й умови поїздки, свою платоспроможність.

11 червня 2018 року в ДПСУ повідомили, що за рік існування безвізового режиму до країн Європейського союзу вирушили майже 20,3 мільйона українців, з яких майже 4,8 мільйона мали біометричні паспорти та понад 555 тисяч громадян скористалися передбаченою спрощеною процедурою перетину кордону.
…

«Засуджений Сенцов О.Г. Громадянин Республіки Україна. Прибув етапом 09.10.2017», – йдеться в документі, який адвокат оприлюднив у Facebook
…

У Залізничному районному суді Сімферополя 25 червня відбудеться судове засідання, на якому мають розглянути клопотання захисту про умовно-дострокове звільнення голодуючого в СІЗО українського активіста Володимира Балуха.

Про це повідомляє «Кримська правозахисна група» в Facebook, інформує проект Радіо Свобода Крим.Реалії.

«Балух свою провину не визнав. Суддя при повторному розгляді знову проігнорувала докази невинуватості українця та факти фальсифікації доказів у справі проти нього… Щодо Балуха справи мають явні ознаки політичного переслідування. Початок засідання об 11 годині», – йдеться в повідомленні правозахисників.

Володимир Балух 22 червня написав листа президенту України Петру Порошенку, в якому висловив надію, що цивілізований світ візьме до уваги «гіркий досвід історії» і зупинить агресивні дії Росії.

Балух продовжує безстрокове голодування, яке він оголосив 19 березня 2018 року через незгоду з судовими переслідуваннями, які називає сфальсифікованими – за його словам, щоб висловити своє «особисте презирство до окупаційного режиму та його жалюгідних намагань». Пізніше, на 25-й день голодування, після консультації з його громадським захисником архієпископом Климентом Володимир Балух вирішив перейти на інший режим протесту, щоб «максимально виключити ймовірність насильного годування»: він пив вівсяний кисіль і чай та з’їдав на день 50–70 грамів сухарів із чорного хліба, щоб підтримувати «балансування на нульовій позначці». Адвокат Ольга Дінзе повідомляла, що український активіст за час голодування втратив понад 30 кілограмів ваги.

Федеральна служба безпеки Росії затримала Володимира Балуха 8 грудня 2016 року в його будинку в селі Серебрянка Роздольненського району в окупованому Росією Криму. Співробітники ФСБ стверджували, що знайшли на горищі будинку, де живе Володимир Балух, 90 патронів і кілька тротилових шашок. Російська влада на півострові висунула Балухові обвинувачення у зберіганні боєприпасів, його засудили до 3 років і 5 місяців позбавлення волі в колонії-поселенні та до штрафу в розмірі 10 тисяч рублів (нині це майже 4200 гривень).

Згодом проти Балуха порушили ще одну справу – через заяви начальника ізолятора тимчасового тримання в селищі Роздольному, який стверджує, що Балух його побив. При цьому сам активіст і його захист заявляють, що це тюремник напав на нього.

Захист Балуха і правозахисники стверджують, що він став жертвою репресій за свою відверту проукраїнську позицію. Він, зокрема, мав прапор України на щоглі на подвір’ї свого будинку, а на стіні табличку «вулиця Героїв Небесної сотні».
…

Генеральний секретар як керівник Ради Європи має право це зробити згідно з Європейською конвенцією з прав людини – Гольтґен
…

Український активіст Володимир Балух, якого встановлена Москвою влада утримує за ґратами в окупованому Криму, написав лист президентові України Петрові Порошенку. Його фотокопію опублікував у фейсбуці заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтем Чийгоз.

У листі, датованому 22 червня, Балух висловив сподівання, що цивілізований світ візьме до уваги «гіркий досвід історії» і зупинить агресивні дії Росії.

«Щиро сподіваюсь, що гіркий досвід історії таки згуртує цивілізований світ та додасть рішучості і солідарності діям керівництва його країн, аби не заходити на чергове коло кривавих лазень, а зупинити знахабнілого агресора, хай навіть зазнавши при цьому тимчасових фінансових втрат і деякі бізнесових незручностей. З місця, де перебуваю зараз я, важко об’єктивно оцінювати повноту і ефективність дій держави в напрямку протидії впливу кремлівської пропаганди на ставлення до її політики громадян і урядів інших країн світу, але те, що Україна не пасе задніх у цій справі, надає повного оптимізму і віри, що зруйновані долі і занедбані родини політично ув’язнених агресором громадян України не марні і не залишаться осторонь цього процесу», – написав Балух.

Крім того, згадуючи про «практику терору, яку неодмінно використовують правителі 1/7 частини суші», Балух наголосив: «Понад усе я волів би вберегти Україну від скочування до «дзеркальної» відповіді на дії агресора! Зла на благо не буває!»

Також у листі Балух розповів, як у Сімферопольському СІЗО, де він перебував 12 червня, в День Росії, який святкують у сусідній Росії, коли ввечері підконтрольна Москві влада влаштувала святковий салют, із вікон ізолятора «дружно лунало «Слава Україні», і непоодинокі арештанти співали український гімн». «Це щира правда з вуст очевидця подій, яким я мимоволі став і не розчув при цьому жодного схвального вигуку на честь «винуватиці торжества» (тобто Росії – ред.)», – написав Володимир Балух.

Раніше 23 червня уповноважений із прав людини Верховної Ради України Людмила Денісова повідомила, що звернулася до Міжнародного комітету Червоного Хреста з проханням якнайшвидше здійснити візит до утримуваного в окупованому Криму українського активіста Володимира Балуха і «надати йому кваліфіковану медичну допомогу». Як мовиться в повідомленні на сайті омбудсмана і в соцмережах, із цим проханням вона звернулася до голови Регіональної делегації Міжнародного комітету Червоного Хреста у Росії, Білорусі та Молдові Маґне Барта та керівника офісу Міжнародного комітету Червоного Хреста в Сімферополі П’єра-Емманюеля Дюкрюе.

За її словами, Володимир Балух, який голодує вже 97-й день, посилив голодування – від часткового типу знову переходить лише на воду. «За час голодування Володимир втратив 30 кілограмів ваги. Це несе величезну загрозу для його життя!» – наголосила Денісова.

Крім того, за її словами, Балуха перевели з Сімферопольського СІЗО до Роздольненського ізолятора тимчасового тримання, де він зазнає знущань і принижень за національними ознаками з боку керівника установи, також лунають погрози помістити його у штрафний ізолятор.

Також Людмила Денісова наголосила, що за останні 10 днів перебування на території Росії їй не вдалось здійснити візит до жодного з українських політв’язнів, бо, за її словами, «російська сторона різними засобами перешкоджає цьому».

Попереднього дня, 22 червня ввечері, Денісова заявляла, що має намір звернутися до МКЧХ, що має відділення у Криму, з проханням відвідати Балуха. Вона також вимагала від Росії терміново надати й їй самій можливість відвідати Балуха і особисто перевірити стан його здоров’я.

Раніше того дня громадський захисник Балуха, архієпископ Сімферопольський і Кримський УПЦ КП Климент повідомив проектові Радіо Свобода Крим.Реалії, що український активіст знову посилив голодування. А адвокат Балуха Ольга Дінзе повідомила, що через те, що адміністрація СІЗО влаштовує провокації щодо Балуха, «він на знак протесту переходить на воду».

На фотографіях, зроблених на засіданні підконтрольного Росії Роздольненського райсуду Криму 22 червня, видно, що Володимир Балух значно втратив на вазі.

Балух продовжує безстрокове голодування, яке він оголосив 19 березня 2018 року через незгоду з судовими переслідуваннями, які називає сфальсифікованими – за його словам, щоб висловити своє «особисте презирство до окупаційного режиму та його жалюгідних намагань». Пізніше, на 25-й день голодування, після консультації з його громадським захисником архієпископом Климентом Володимир Балух вирішив перейти на інший режим протесту, щоб «максимально виключити ймовірність насильного годування»: він пив вівсяний кисіль і чай та з’їдав на день 50–70 грамів сухарів із чорного хліба, щоб підтримувати «балансування на нульовій позначці». Адвокат Ольга Дінзе повідомляла, що український активіст за час голодування втратив понад 30 кілограмів ваги.

Федеральна служба безпеки Росії затримала Володимира Балуха 8 грудня 2016 року в його будинку в селі Серебрянка Роздольненського району в окупованому Росією Криму. Співробітники ФСБ стверджували, що знайшли на горищі будинку, де живе Володимир Балух, 90 патронів і кілька тротилових шашок. Російська влада на півострові висунула Балухові обвинувачення у зберіганні боєприпасів, його засудили до 3 років і 5 місяців позбавлення волі в колонії-поселенні та до штрафу в розмірі 10 тисяч рублів (нині це майже 4200 гривень).

Згодом проти Балуха порушили ще одну справу – через заяви начальника ізолятора тимчасового тримання в селищі Роздольному, який стверджує, що Балух його побив. При цьому сам активіст і його захист заявляють, що це тюремник напав на нього.

Захист Балуха і правозахисники стверджують, що він став жертвою репресій за свою відверту проукраїнську позицію. Він, зокрема, мав прапор України на щоглі на подвір’ї свого будинку, а на стіні табличку «вулиця Героїв Небесної сотні».
…

Уповноважений із прав людини Верховної Ради України Людмила Денісова звернулася до Міжнародного комітету Червоного Хреста з проханням якнайшвидше здійснити візит до утримуваного в окупованому Криму українського активіста Володимира Балуха і «надати йому кваліфіковану медичну допомогу». Як мовиться в повідомленні на сайті омбудсмана і в соцмережах, із цим проханням вона звернулася до голови Регіональної делегації Міжнародного комітету Червоного Хреста у Росії, Білорусі та Молдові Маґне Барта та керівника офісу Міжнародного комітету Червоного Хреста в Сімферополі П’єра-Емманюеля Дюкрюе.

За її словами, Володимир Балух, який голодує вже 97-й день, посилив голодування – від часткового типу знову переходить лише на воду. «За час голодування Володимир втратив 30 кілограмів ваги. Це несе величезну загрозу для його життя!» – наголосила Денісова.

Крім того, за її словами, Балуха перевели з Сімферопольського СІЗО до Роздольненського ізолятора тимчасового тримання, де він зазнає знущань і принижень за національними ознаками з боку керівника установи, також лунають погрози помістити його у штрафний ізолятор.

Також Людмила Денісова наголосила, що за останні 10 днів перебування на території Росії їй не вдалось здійснити візит до жодного з українських політв’язнів, бо, за її словами, «російська сторона різними засобами перешкоджає цьому».

Попереднього дня, 22 червня ввечері, Денісова заявляла, що має намір звернутися до МКЧХ, що має відділення у Криму, з проханням відвідати Балуха. Вона також вимагала від Росії терміново надати й їй самій можливість відвідати Балуха і особисто перевірити стан його здоров’я.

Раніше того дня громадський захисник Балуха, архієпископ Сімферопольський і Кримський УПЦ КП Климент повідомив проектові Радіо Свобода Крим.Реалії, що український активіст знову посилив голодування. А адвокат Балуха Ольга Дінзе повідомила, що через те, що адміністрація СІЗО влаштовує провокації щодо Балуха, «він на знак протесту переходить на воду».

На фотографіях, зроблених на засіданні підконтрольного Росії Роздольненського райсуду Криму 22 червня, видно, що Володимир Балух значно втратив на вазі.

Балух продовжує безстрокове голодування, яке він оголосив 19 березня 2018 року через незгоду з судовими переслідуваннями, які називає сфальсифікованими – за його словам, щоб висловити своє «особисте презирство до окупаційного режиму та його жалюгідних намагань». Пізніше, на 25-й день голодування, після консультації з його громадським захисником архієпископом Климентом Володимир Балух вирішив перейти на інший режим протесту, щоб «максимально виключити ймовірність насильного годування»: він пив вівсяний кисіль і чай та з’їдав на день 50–70 грамів сухарів із чорного хліба, щоб підтримувати «балансування на нульовій позначці». Адвокат Ольга Дінзе повідомляла, що український активіст за час голодування втратив понад 30 кілограмів ваги.

Федеральна служба безпеки Росії затримала Володимира Балуха 8 грудня 2016 року в його будинку в селі Серебрянка Роздольненського району в окупованому Росією Криму. Співробітники ФСБ стверджували, що знайшли на горищі будинку, де живе Володимир Балух, 90 патронів і кілька тротилових шашок. Російська влада на півострові висунула Балухові обвинувачення у зберіганні боєприпасів, його засудили до 3 років і 5 місяців позбавлення волі в колонії-поселенні та до штрафу в розмірі 10 тисяч рублів (нині це майже 4200 гривень).

Згодом проти Балуха порушили ще одну справу – через заяви начальника ізолятора тимчасового тримання в селищі Роздольному, який стверджує, що Балух його побив. При цьому сам активіст і його захист заявляють, що це тюремник напав на нього.

Захист Балуха і правозахисники стверджують, що він став жертвою репресій за свою відверту проукраїнську позицію. Він, зокрема, мав прапор України на щоглі на подвір’ї свого будинку, а на стіні табличку «вулиця Героїв Небесної сотні».
…

Прокуратура АРК встановила персональні дані понад 200 іноземців, які відвідували анексований Крим в порушення норм українського законодавства. Таку заяву зробив прокурор АРК Гюндуз Мамедов 22 червня в своєму виступі перед депутатами Верховної Ради України, інформує Крим.Реалії.

За його словами, притягнення до відповідальності за порушення порядку в’їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї є одним із пріоритетних напрямків роботи правоохоронних органів Криму.

«На сьогоднішній день до компетентних органів Турецької Республіки, Республіки Австрії та Федеративної Республіки Німеччина направлено запити про надання міжнародної правової допомоги у цих кримінальних провадженнях. Готуються запити і в інші країни», – уточнив Гюндуз Мамедов.

Він додав, що Прокуратурою Автономної Республіки Крим здійснюється процесуальне керівництво в 5 кримінальних провадженнях за фактами незаконного заходу понад 600 судів в закриті порти Криму.

«В ході їхнього розслідування повідомлено про підозри чотирьом капітанам, трьох з яких оголошено в розшук, а також судами за клопотанням прокуратури заарештовані чотири судна, два з яких – іноземні», – сказав прокурор Мамедов.

Запрошуючи іноземних громадян на територію окупованого Криму, російська влада півострова намагається легалізувати його анексію, додав він.

Міністерство закордонних справ України постійно закликає іноземців та осіб без громадянства в’їжджати в анексований Росією Крим виключно у відповідності до законів України і норм міжнародного права.

У 2017 році Державна прикордонна служба України заборонила в’їзд в Україну 104 іноземним діячам культури, які незаконно відвідали анексований Росією Крим.

У Держприкордонслужбі повідомляли, що щодо всіх іноземців, які порушили порядок в’їзду/виїзду з територією Криму, складають протоколи про адміністративні правопорушення за статтею 204-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а на підставі статті 13 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» їм забороняється в’їзд до України терміном на три роки.

Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили низку економічних санкцій. Росія заперечує окупацію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
…

Позиція України щодо обміну ув’язненого у Росії українського режисера Олега Сенцова, який 14 травня оголосив голодування, та інших українських громадян, ув’язнених Росією, залишається в форматі «всіх на всіх». Про це віце-спікер Верховної Ради України Ірина Геращенко написала на своїй сторінці в Favebook.

«Наша позиція наступна: негайне звільнення Олега і всіх інших бранців. Тому й ми говоримо про передачу 23-х заради звільнення всіх. 

Але у випадку з Сенцовим і Балухом рахунок йде на дні. І це страшно. Й ще страшніше звучить брехня, гідна відповідальності в Гаазі: мовляв, Олег набрав пару кіло за час місячного голодування, та й Балух теж не голодує… Брехливі, брехливі «браття», – написала Геращенко.

За її словами, до Сенцова жодного разу за ці 4 роки не допустили українського консула, йому насильно нав’язують російське громадянство.

Читайте також: Денісова: лікарі кажуть, що у Сенцова відмовляють рецептори

А український омбудсмен Людмила Денісова, пише Геращенко, вже 10 днів в Росії вимагає виконати домовленості президентів і допустити її до ув’язнених Росією: українського режисера Олега Сенцова, кримського анархіста Олександра Кольченка, українського журналіста Романа Сущенка, Володимира Балуха в окупованому Росією українському Криму.

Читайте також: Російська сторона хоче спершу відвідати російських в’язнів, а потім пустить до Сенцова – Денісова

«Навколо допуску така ж брехня: начальник тюрми пішов, суд ще не прийшов, документи десь ідуть, ми нічого не знаємо. Країна суцільної, липкої як болото, брехні. Всі 23 росіянина, списки яких ми неодноразово передавали РФ (й через Мінську групу, й через інші дипломатичні канали), засуджені або обвинувачуються за дуже важкими статтями – тероризм, вбивства, участь у війні, шпигунство. Ми готові віддати цих негідників їхній «родине» в обмін на наших, яких чекають на батьківщині», – зазначає Геращенко.

22 червня під консульством Росії в Києві зібралися активісти на акцію «Заберіть своїх – віддайте наших». Вони вимагали обміну українських політв’язнів на затриманих в Україні росіян чи українських громадян, у яких може бути зацікавлена Росія.

Організація «Медійна ініціатива за права людини» встановила імена 21 затриманого росіянина чи громадянина України, яких можна було б віддати Росії в обмін на українців. Перший віце-спікер Ірина Геращенко заявила, що таких людей 23, але хто вони, вона не розповідала.

19 червня прес-секретар президента Росії Дмитро Пєсков, коментуючи звернення групи російських митців та публічних осіб Володимира Путіна з проханням звільнити Олега Сенцова, заявив, що громадський резонанс не може вплинути на рішення суду щодо українського режисера, якого засудили в Росії. Сенцов, за словами Пєскова, повинен сам звернутися з проханням про помилування до президента Росії Володимира Путіна.

Читайте також: Сенцов написав листа російським кінематографістам (текст)

Про те, що українська влада готова провести обмін 23 засуджених росіян на українських громадян, засуджених у Росії, Ірина Геращенко повідомила 4 червня.

Раніше в Кремлі заявили, що не отримували пропозицій про обмін засудженого в Росії українського режисера Олега Сенцова на затриманого в Україні редактора агентства «РИА Новости-Украина» Кирила Вишинського.

14 травня Олег Сенцов оголосив безстрокове голодування з вимогою звільнити всіх українських політв’язнів, які перебувають у російських в’язницях. Як повідомив адвокат українця Дмитро Дінзе після відвідування підзахисного 21 червня, Сенцов перебуває в окремій палаті медчастини колонії, лікарі якої роблять все можливе для збереження його життя. У нього загострилися проблеми з серцем і нирками.

31 травня стало відомо, що кримчанин Олександр Кольченко, який відбуває термін у виправній колонії в російському Копєйську (Челябінська область), оголосив про початок голодування на знак солідарності з Олегом Сенцовим. 7 червня адвокат Кольченка Андрій Лепьохін повідомив, що українець припинив голодування.

Сенцова і кримчанина Олександра Кольченка затримали представники російських спецслужб у Криму в травні 2014 за звинуваченням в організації терактів на півострові. У серпні 2015 року Північно-Кавказький окружний військовий суд у Ростові-на-Дону засудив Сенцова до 20 років колонії суворого режиму за звинуваченням у терористичній діяльності на території Криму. Кольченко отримав 10 років колонії. Обидва свою провину не визнали.

Правозахисний центр «Меморіал» вніс Сенцова і Кольченка до списку політв’язнів.

4 червня суд у Москві засудив іншого українського політв’язня – журналіста Романа Сущенка – до 12 років позбавлення волі, звинувативши його у шпигунстві.

За даними української правозахисної ініціативи LetMyPeopleGo, наразі Росія із політичних мотивів тримає у неволі 64 українців.
…

На місці розкопок на Поштовій площі буде створено музей. Про це, за повідомленням офіційного порталу Києва, мер Києва Віталій Кличко заявив в ефірі телеканалу «Київ». 

«Ми на Київраді прийняли рішення, яке допоможе у створенні музею на Поштовій площі. Ми зробили так, аби і від інвестора можна було вимагати виконання його зобов’язань. Ми вирішили заснувати комунальне підприємство, яке буде займатися питанням збереження артефактів. Ми ставимося до цього дуже відповідально», – заявив Віталій Кличко.

Кличко також прокоментував заяви, що влада нібито не хоче створювати музей на Поштовій площі: «Лунають звинувачення, що хтось не бажає робити музей. Я завжди казав: музей там буде. Крапка. І ми розробили алгоритм, як далі діяти покроково».

21 червня Київська міська рада ухвалила рішення про продовження археологічних розкопок на Поштовій площі.

Новий проект рішення Київради, зокрема, передбачає залучити міжнародних експертів і фахівців із археології та консервації до проведення археологічних розкопок та до визначення об’єктів культурної спадщини, які підлягають консервації та музеєфікації на місці. Згідно із рішенням, відбудеться відкритий міжнародний конкурс із музеєфікації артефактів та організації публічного простору на Поштовій площі: «доки триватиме конкурс, Київрада не вноситиме будь-які зміни до цільового призначення власника або землекористувача ділянки на Поштовій площі», мовиться на сайті Київради.

У документі йдеться і про створення при КМДА комунального закладу «Центр консервації предметів археології», який вивчатиме способи можливої консервації подібних знахідок та займатиметься їх втіленням.

Також для того, щоб забезпечити подальші археологічні дослідження, мовиться у повідомленні, рішення передбачає створення нового проекту укріплення об’єкту розкопок.

Стародавню вулицю часів Київської Русі на Поштовій площі розкопали навесні 2015 року під час будівництва торгового центру. За оцінками археологів, дерев’яні споруди тут були зведені у ХI–XII століттях. Одна з них могла бути майстернею для виготовлення жіночих прикрас зі скла, бо в ній знайшли свинцеву суміш, яку використовували у такому виробництві, а також шматки жіночого браслета.

У листопаді 2017 року комітет Верховної Ради України з питань культури і духовності рекомендував тимчасово зупинити будівництво на Поштовій площі в центрі Києва до затвердження дорожньої карти археологічного дослідження території і музеєфікації об’єкту культурної спадщини.
…

Департамент спецрозслідувань ГПУ, очолюваний Сергієм Горбатюком, який займається, зокрема, справами Майдану, буде трансформовано у слідче управління, а не ліквідовано. Про це 23 червня на своїй сторінці у Facebook заявила речниця генпрокурора України Лариса Сарган.

«Департамент спецрозслідувань Сергія Горбатюка трансформується в слідче управління, а прокурори переходять в департамент процесуального керівництва. Такий варіант відокремлення процесуальних керівників від слідчих відбувається для приведення структури Генеральної прокуратури України у відповідність до чинного законодавства. Головне: в результаті реформування жоден слідчий чи процесуальний керівник у «справах Майдану» не буде ні звільнений, ні змінений. Тому Горбатюк і далі розслідуватиме всі справи Майдану», – написала Сарган.

Крім того, за її словами, «точно такої трансформації зазнає, наприклад, департамент з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки (у народі – «департамент Кононенка-Грановського») та всі інші департаменти, в яких поєднане і слідство, і процесуальне керівництво».

Коли офіційно відбудеться реорганізація, буде повідомлення на сайті ГПУ по факту, додала вона.

22 червня депутат Верховної Ради України Мустафа Найєм висловив занепокоєння можливою ліквідацією департаменту спецрозслідувань у Генеральній прокуратурі: «генеральний прокурор готується підписати наказ фактично ліквідує департамент спеціальних розслідувань ГПУ, який займається розслідування справ Майдану. Керівник департаменту Сергій Горбатюк вже попереджений через своїх співробітників про звільнення з займаної посади в зв’язку з реорганізацією підрозділу. На останню нараду щодо реорганізації департаменту Горбатюка навіть не запросили».

Начальник департаменту спецрозслідувань ГПУ Сергій Горбатюк раніше розповідав журналістам, що в Генпрокуратурі не інформують, як має відбуватися подальша робота, перед слідчими зараз стоїть вибір: чи продовжувати вести справи, чи подавати документи до ДБР.

Сергій Горбатюк озвучив один з варіантів, який, на його думку, є прийнятним: автоматичне переведення фахових працівників слідства в ГПУ до ДБР після завершення їхніх повноважень в Генпрокуратурі з подальшою атестацією за результатами роботи.

Водночас, директор Державного бюро розслідувань Роман Труба в інтерв’ю Радіо Свобода заявив, що він категорично проти можливості автоматичного переведення слідчих ГПУ до ДБР.

Він зауважив, що закон передбачає квотний режим прийняття на роботу працівників, а саме: до 30% слідчих, які до цього працювали в органах прокуратури, до 19% – слідчих, які працюють в інших державних органах і не менше 51% – це особи, які протягом останнього року не працювали на посадах слідчих.
…

Шевченківський суд Києва залишив народного депутата Надію Савченко під вартою, повідомив із зали суду кореспондент Радіо Свобода. Суддя відхилив клопотання захисту про взяття її на поруки.

До суду прибуло 26 громадян, серед них активісти і члени партії Савченко, а також представники її родини, які написали заяви про готовність взяти Надію Савченко на поруки.

Вони зустріли ухвалу суду криками «Ганьба».

Савченко, зі свого боку, зробила заяву, що у неї примусово взяли аналіз крові на ДНК, що є порушенням закону. Відтак суддя окремим рішенням зобов’язав слідство перевірити ці факти.

22 березня Верховна Рада України дала згоду на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання й арешт Савченко.

У березні суд вирішив взяти Савченко під варту без можливості внесення застави до 20 травня. Того дня народний депутат заявила, що починає голодування на знак протесту проти затримання й обвинувачень на її адресу. Згодом суд залишив Савченко під арештом до 13 липня.

Читайте також: Свідчення Савченко на поліграфі: після повідомлення СБУ адвокат вимагає повторної експертизи

Надії Савченко інкримінують злочини, передбачені статтями: «дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади», «готування до злочину», «вчинення злочину групою осіб, групою осіб за попередньою змовою, організованою групою або злочинною організацією», «посягання на життя державного чи громадського діяча», «терористичний акт», «створення терористичної групи чи терористичної організації», «незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами».

За даними Генпрокуратури, Савченко була спільницею Володимира Рубана, затриманого 8 березня на КПВВ «Майорське» при спробі переміщення великої кількості зброї з території Донецької області, яка підконтрольна російським окупаційним адміністраціям. Савченко раніше заявляла, що планувала не теракт, а лише «політичну провокацію».

Рубана підозрюють у незаконному поводженні зі зброєю і підготовці терактів, зокрема збройних замахів на державних діячів та політичних лідерів, серед яких президент України Петро Порошенко, міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, екс-прем’єр-міністр Арсеній Яценюк й секретар РНБО Олександр Турчинов. Сам Рубан звинувачення відкидає.
…

Друга криза у стані українського політв’язня Олега Сенцова, якого утримують у колонії на півночі Росії, може настати у будь-який момент, і тоді його можуть почати годувати примусово, заявила український омбудсман Людмила Денісова.

За її словами, адвокат Сенцова Дмитро Дінзе 22 червня знову відвідав свого підзахисного.

«Говорить, що Олег дуже блідий, мало рухається, майже не встає з ліжка. Лікарі кажуть, що в нього вже відмовляють рецептори», – написала Денісова у Facebook і звернулася до керівника російської Федеральної служби з виконання покарань із закликом терміново організувати її зустріч із ув’язненим режисером.

Перед цим Денісова обговорювала це питання із російським Уповноваженим з прав людини Тетяною Москальковою, але та пропонує спочатку зробити спільний візит до заарештованого керівника «РИА Новости-Украина» Кирила Вишинського в Херсонському СІЗО.

Ув’язнений у Росії український режисер Олег Сенцов розпочав 22 червня 40-й день голодування з вимогою звільнення українських політв’язнів.

Як повідомив адвокат українця Дмитро Дінзе після відвідування підзахисного 21 червня, Сенцов перебуває в окремій палаті медчастини колонії, лікарі якої роблять все можливе для збереження його життя. У нього загострилися проблеми з серцем і нирками.

18 червня у Москві відбулася зустріч омбудсманів України і Росії Людмили Денісової і Тетяни Москалькової. По її завершенню Тетяна Москалькова розповіла журналістам, що домовилася з Денісовою про взаємне відвідування режисера Олега Сенцова у російській колонії та журналіста Кирила Вишинського в Херсоні. А також про початок створення «дорожньої карти» відвідування громадян, які перебувають у місцях позбавлення волі в Росії та Україні.

Європейський парламент 14 червня ухвалив резолюцію із закликом звільнити Олега Сенцова та інших політичних в’язнів Росії.

 
…

Міністерство закордонних справ України вимагає допустити до утримуваного в анексованому Криму українського активіста Володимира Балуха, написала речниця зовнішньополітичного відомства Мар’яна Беца.

За її словами, життя чоловіка – під загрозою.

Балух продовжує безстрокове голодування, яке він оголосив 19 березня 2018 року через незгоду з судовими переслідуваннями, які називає сфальсифікованими. Адвокат Ольга Дінзе повідомляла, що український активіст за час голодування втратив понад 30 кілограмів ваги.

Після місяця повної відмови в’язня від прийому їжі кримський архієпископ УПЦ КП Климент переконав Балуха вживати мінімальний набір продуктів (дві склянки вівсяного киселю, 50-70 грамів сухарів із чорного хліба і чай із медом), який підтримує «балансування на нульовій позначці».

Володимира Балуха затримали 8 грудня 2016 року в його будинку в Роздольненському районі в анексованому Росією Криму. Російська влада висунула чоловікові обвинувачення у зберіганні боєприпасів, його засудили до 3 років і 5 місяців позбавлення волі в колонії-поселенні та до штрафу в розмірі 10 тисяч рублів (близько 4600 гривень).

Згодом проти Балуха була порушена нова справа – через заяви начальника ізолятора тимчасового тримання в селищі Роздольне Валерія Ткаченка, який стверджує, що Балух його побив. При цьому сам активіст і його захист заявляють, що це Ткаченко напав на нього.

Захист Балуха і правозахисники стверджують, що він став жертвою репресій за свою проукраїнську позицію – через прапор України на подвір’ї його будинку.
…

Міністерство юстиції України звернувся до Європейського суду з прав людини з проханням надати вказівки щодо Росії, яка не дає уповноваженому Верховної Ради України з прав людини Людмилі Денісовій можливості зустрітися із засудженим у Росії українським режисером Олегом Сенцовим. Про це повідомив заступник міністра юстиції Іван Ліщина у Facebook.

«Мета: отримати вказівки ЄСПЛ до РФ щодо утримання від вжиття будь-яких дій, які становитимуть загрозу для життя і здоров’я О. Сенцова, надання представникам України, у першу чергу уповноваженому Верховної Ради України з прав людини Л. Денісовій, доступу до нього, а також надання інформації щодо стану здоров’я Олега», – пояснив Ліщина.

21 червня Президент України Петро Порошенко провів телефонну розмову з президентом Росії Володимиром Путіним та закликав його звільнити українських заручників, які утримуються в російських тюрмах та на окупованих нею територіях. Він також наголосив на важливості допуску Уповноваженого з прав людини Людмили Денісової до Олега Сенцова та інших ув’язнених українців, повідомила прес-служба глави української держави.

15 червня Денісова заявила, що керівництво російської колонії не пустило її на зустріч із Сенцовим. 

Ув’язнений у Росії український кінорежисер Олег Сенцов у колонії за Полярним колом з 14 травня розпочав голодування з вимогою звільнення всіх утримуваних Москвою українських політв’язнів.

Активісти в Україні і по всьому світу продовжують вимагати від Росії і президента Володимира Путіна звільнити незаконно утримуваних українців. Акції проходять в різних країнах і на різних континентах під гаслами #FreeOlegSentsov і #SaveOlegSentsov.
…

У Вищій кваліфікаційній комісії суддів України (ВККСУ) ще немає інформації про охочих обійняти посади суддів Вищого антикорупційного суду, повідомив голова ВККСУ Сергій Козьяков журналістам.

«У мене поки що немає жодного знайомого або знайомого мого знайомого, хто б сказав, що хоче обійняти цю посаду. Можливо, коли ми оголосимо конкурс, вони з’являться», – сказав він.

Водночас Козьяков додав, що ВККСУ зацікавлена, аби кандидатів на посади суддів до Вищого антикорупційного суду було якнайбільше, принаймні не менше, ніж на посади суддів Верховного суду – 10 осіб на місце.

Він також нагадав, що, як і на посади суддів Верховного суду, на посади суддів Антикорупційного суду можуть претендувати представники трьох юридичних професій: професійні судді, фахові адвокати і науковці в галузі права.

Верховна Рада 7 червня ухвалила президентський закон про Вищий антикорупційний суд. 14 червня закон набув чинності. Законом встановлюється, що суд є постійно діючим вищим спеціалізованим судом у системі судоустрою України.

Читайте також: «Пастка» для антикорупційного суду

21 червня, парламент ухвалив закон «Про утворення Вищого антикорупційного суду». Положення цього закону дасть змогу розпочати процедури, пов’язані зі створенням Вищого антикорупційного суду та проведенням конкурсу на посади суддів.

Також депутати ухвалили у першому читанні президентський законопроект про внесення змін до закону «Про судоустрій і статус суддів» у зв’язку з прийняттям закону «Про Вищий антикорупційний суд».
…

Президент України Петро Порошенко зняв російському омбудсмену Тетяні Москальковій заборону на в’їзд до України, щоб вона могла відвідати утримуваних росіян, повідомила уповноважений Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова в ефірі «Громадського».

«У Москалькової знята заборона на в’їзд в Україну, яка була через те, що вона порушувала порядок в’їзду в Крим. Тепер заборона знята і вона може безпрецедентно приїжджати в Україну», – сказала Денісова.

Вона зазначила, що згідно з домовленостями Порошенка з його російським колегою Володимиром Путіним, візити російського омбудсмена мають відбуватися паралельно з візитами українського омбудсмена до утримуваних Росією українців.

21 червня Президент України Петро Порошенко провів телефонну розмову з президентом Росії Володимиром Путіним та закликав його звільнити українських заручників, які утримуються в російських тюрмах та на окупованих нею територіях. Він також наголосив на важливості допуску Уповноваженого з прав людини Людмили Денісової до Олега Сенцова та інших ув’язнених українців, повідомила прес-служба глави української держави.

Ув’язнений у Росії український кінорежисер Олег Сенцов у колонії за Полярним колом з 14 травня розпочав голодування з вимогою звільнення всіх утримуваних Москвою українських політв’язнів.

Активісти в Україні і по всьому світу продовжують вимагати від Росії і президента Володимира Путіна звільнити незаконно утримуваних українців. Акції проходять в різних країнах і на різних континентах під гаслами #FreeOlegSentsov і #SaveOlegSentsov.
…

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова вважає, що адміністрація колонії в російському місті Лабитнангі здійснює примусове годування українського в’язня Олега Сенцова.

«Достовірної інформації про стан здоров’я Олега Сенцова ми не маємо. З огляду на заяви Уповноваженого РФ (з прав людини – ред.) Тетяни Москалькової, є підстави вбачати, що Олега годують примусово», – написала Денісова у Facebook 21 червня.

«Приймання їжі проти власної волі є жорстоким, нелюдським та принизливим поводженням та заборонено міжнародним законодавством. Тому я звернулася до заступника міністра юстиції України Івана Ліщини з проханням внести заяву до Європейського суду з прав людини щодо порушення прав громадянина України Олега Сенцова, ув’язненого Російською Федерацією за політичними мотивами», – ідеться в повідомленні.

Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) 20 червня попросив у влади Росії надати всю інформацію про стан здоров’я Олега Сенцова, який голодує з 14 травня.

За словами адвоката Наталії Добревої, яка представляє інтереси Олега Сенцова в Європейському суді, ЄСПЛ також просить до 27 червня надати інформацію разом з медичною документацією Сенцова.

«По суті це означає, що влада зобов’язана не допустити смерті Сенцова, але вона і не в праві використовувати способи примусового годування», — заявила Добрева.

Російський адвокат українського режисера Олега Сенцова Дмитро Дінзе сьогодні, 21 червня, планує зустрітися зі своїм підзахисним у колонії міста Лабитнангі.

Читайте також: Що може спонукати Путіна відпустити Сенцова

Ув’язнений у Росії український кінорежисер Олег Сенцов у колонії за Полярним колом 14 червня розпочав другий місяць голодування з вимогою звільнення всіх утримуваних Москвою українських політв’язнів. Як повідомила Радіо Свобода сестра Сенцова Наталія Каплан, 8 червня Сенцова відвозили до реанімації.
…

Російський адвокат українського режисера Олега Сенцова Дмитро Дінзе сьогодні, 21 червня, зустрінеться зі своїм підзахисним у колонії міста Лабитнангі. Про це ввечері 20 червня повідомила уповноважений Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова.

«Ми домовилися, що завтра, одразу після зустрічі із Олегом, він зателефонує мені та розповість про те, як він почувається», – написала омбудсмен.

За словами Денісової, під час зустрічі з Дінзе вона «передала йому листи від президента України та першого віце-спікера Ірини Геращенко для Олега».

Минулого тижня омбудсмен Денісова поїхала в колонію у Лабитнангі з наміром відвідати Олега Сенцова, але її не пустили.

Читайте також: Що може спонукати Путіна відпустити Сенцова

Ув’язнений у Росії український кінорежисер Олег Сенцов у колонії за Полярним колом 14 червня розпочав другий місяць голодування з вимогою звільнення всіх утримуваних Москвою українських політв’язнів. Як повідомила Радіо Свобода сестра Сенцова Наталія Каплан, 8 червня Сенцова відвозили до реанімації.
…

В окупованому Криму 20 червня оголосила голодування 68-річна Раїме Примова, матір громадянина України, фігуранта севастопольської «справи «Хізб ут-Тахрір» Нурі Примова. Вона вимагає включення засудженого Росією сина в списки на обмін, повідомляє проект Радіо Свобода Крим.Реалії.

«Я не знаю, як по-іншому привернути увагу до вимог звільнити мого сина. Припиню голодування, лише коли його включать в список обміну найближчим часом або якщо стане дуже погано. Я не хочу вмирати, але за нього і його життя боюся набагато більше», – сказала Примова.

Як повідомляє об’єднання «Кримська солідарність», Раїме Примова стверджує, що написала заяву в Управління ФСБ Росії по Криму «з вимогою обміняти її сина Нурі Примова». У ФСБ їй відповіли, що реакція на звернення надійде впродовж місяця.

Як повідомили в «Кримській солідарності», Раїме Примова має другу групу інвалідності. У Примової відсутня одна нирка, є захворювання печінки.

Наприкінці травня фігуранта севастопольського «справи «Хізб ут-Тахрір» Нурі Примова, який перебуває в російській колонії, помістили в штрафний ізолятор.

У вересні 2017 року Північно-Кавказький окружний військовий суд в Ростові-на-Дону оголосив вирок, згідно з яким севастопольці Ферат Сайфуллаєв, Рустем Ваїтов і Нурі Примов покарані п’ятьма роками виправної колонії загального режиму.

Захисники заарештованих і засуджених у «справі «Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їхнє переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокат Еміль Курбедінов зазначає, що переслідувані в цій справі – переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці і кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам.

Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об’єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що піддаються несправедливому переслідуванню в Росії. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» у 2003 році, включивши в список 15 об’єднань, названих «терористичними».
…

Уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова закликала російську колегу Тетяну Москалькову допомогти звільнити українця Олега Сенцова. Лист такого змісту вона оприлюднила 20 червня у Facebook.

«Звернулася до Уповноваженого РФ Тетяни Москалькової з проханням сприяти звільненню Олега Сенцова від відбування покарання з гуманітарних причин і звернутися із відповідним проханням до президента РФ», – написала Денісова.

Раніше цього ж дня український омбудсмен повідомила, що не змогла зустрітися з керівником делегації Міжнародного комітету Червоного Хреста в Росії, Білорусі і Молдові Магне Барту, тому звернулася до нього з листом із проханням відвідати Олега Сенцова та інших українських політв’язнів, утримуваних Росією.

Читайте також: Що може спонукати Путіна відпустити Сенцова

Ув’язнений у Росії український кінорежисер Олег Сенцов у колонії за Полярним колом 14 червня розпочав другий місяць голодування з вимогою звільнення всіх утримуваних Москвою українських політв’язнів. Як повідомила Радіо Свобода сестра Сенцова Наталія Каплан, 8 червня Сенцова відвозили до реанімації.
…

«Біографія Жебрівського не містить інформації про міжнародний досвід» – заява
…

Моніторингова місія ООН зафіксувала 81 жертву збройного конфлікту в Україні серед цивільного населення за період з 16 лютого по 15 травня. З них 19 загинули, 62 зазнали поранень. Про це йдеться у доповіді Управління Верховного комісара ООН з прав людини.

За весь період конфлікту, за даними ООН, загинуло щонайменше 2725 цивільних осіб.

Головною причиною жертв серед цивільного населення були обстріли та вогонь із стрілецької зброї, а також прямий та непрямий вогонь із зброї вибухової дії.

В ООН підкреслюють, що 33 жертви могли бути спричинені діями української влади.

Хоча більшість жертв серед цивільного населення були побічним результатом обстрілів, ці втрати залишаються серйозною проблемою, йдеться у звіті.

 Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської анексії Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці сепаратистів. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати лише російські «добровольці». За даними ООН, за час конфлікту загинули понад 10 тисяч людей.

 
…