Міжнародний валютний фонд очікує, що Вищому антикорупційному суду дозволять розглядати апеляції на рішення в поточних справах, заявила директор-розпорядник МВФ Крістін Лаґард після розмови з президентом України Петром Порошенком напередодні.

«Ми погодилися з тим, що зараз важливо, щоб парламент швидко схвалив президентський законопроект для формального створення суду, а також необхідні поправки для відновлення вимоги про те, щоб суд розглядав усі справи, які перебувають в його юрисдикції, включно з апеляціями на рішення судів першої інстанції, як це було в проекті закону, схваленому у першому читанні», – цитує Лаґард прес-служба МВФ.

Читайте також: «Пастка» для антикорупційного суду

Верховна Рада України ухвалила в цілому закон про Вищий антикорупційний суд 7 червня. Рішення підтримали 315 народних депутатів за необхідних 226.

Закон «Про Вищий антикорупційний суд» набрав чинності 14 червня. У документ внесли поправку, яка забороняє суду приймати до розгляду апеляційні скарги на судові рішення, які ухвалені судами першої інстанції і не набули чинності. 

Ухвалення закону про антикорупційний суд домагалися від України її західні партнери, це було однією з умов продовження співпраці Києва з Міжнародним валютним фондом.

Створення спеціалізованого антикорупційного суду передбачив закон про судоустрій і статус суддів, ухвалений 2016 року.

19 червня Верховна Рада отримала від президента України Петра Порошенка Ради законопроект про створення Вищого антикорупційного суду, однак не змогла включити його до порядку денного сесії.
…

Президент України Петро Порошенко призначив екс-голову Донецької ОДА Павла Жебрівського аудитором Національного антикорупційного бюро України. Відповідний указ 19 червня оприлюднений на сайті Адміністрації президента.

«Визначити до складу комісії зовнішнього контролю з проведення незалежної оцінки (аудиту) ефективності діяльності Національного антикорупційного бюро України Жебрівського Павла Івановича», – ідеться в документі.

Указ набуває чинності з дня його оприлюднення.

Голова Донецької обласної військово-цивільної адміністрації Павло Жебрівський 11 червня оголосив, що за два дні до цього подав президенту України Петрові Порошенку прохання про відставку.

13 червня проект указу президента про звільнення Жебрівського схвалив Кабінет міністрів. Пізніше того дня Порошенко підписав документ.

Комісія зовнішнього контролю НАБУ має щороку проводити незалежну оцінку (аудит) роботи бюро, у тому числі – шляхом вибіркового аудиту кримінальних проваджень, в яких бюро завершило досудове розслідування.

Ця комісія складається із трьох членів: по одному від президента, уряду і Верховної Ради.

Негативний висновок аудиту є єдиною законною підставою для позачергового звільнення директора НАБУ з посади та зменшення рівня бюджетного фінансування правоохоронного органу.

У травні 2017 року аудитором НАБУ від уряду став професор Михайло Буроменський. 7 червня 2018 року Верховна Рада вирішила делегувати до комісії з аудиту Національного антикорупційного бюро України професора, доктора юридичних наук Володимира Василенка. 
…

Громадський резонанс не може вплинути на рішення суду щодо засудженого в Росії українського режисера Олега Сенцова, заявив прес-секретар президента Росії Дмитро Пєсков, коментуючи звернення групи російських митців та публічних осіб Володимира Путіна з проханням звільнити Олега Сенцова.

«Резонанс громадський жодним чином не може вплинути на рішення суду Російської Федерації, яке набуло чинності. Це абсолютно різні виміри», – сказав Дмитро Пєсков журналістам.

Прес-секретар керівника Кремля зазначив, що Олег Сенцов повинен сам звернутися з проханням про помилування до президента Росії Володимира Путіна.

Група російських митців та публічних осіб 19 червня звернулася до президента Росії Володимира Путіна з проханням врятувати українського режисера Олега Сенцова, який 37-й день тримає голодування, вимагаючи звільнити політв’язнів.

Під заявою підписалися 12 росіян, серед яких режисери Андрій Звягінцев, Павло Лунгін, Олександр Сокуров, Валерій Тодоровський і Олексій Учитель, а також журналісти Володимир Познер і Ксенія Собчак, акторка Чулпан Хаматова.

Український режисер Олег Сенцов голодує у російській колонії з 14 травня. Затриманого у 2014 році Сенцова російський суд засудив до 20 років колонії суворого режиму за звинуваченням у тероризмі. Він це заперечує.
…

Група російських митців та публічних осіб звернулася до президента Росії Володимира Путіна з проханням врятувати українського режисера Олега Сенцова, який 37-й день тримає голодування, вимагаючи звільнити політв’язнів.

«Людина вмирає. Ми не думаємо, що вина його настільки велика, щоб за неї давали 20 років. Він щирий і чесний у своїх переконаннях – його безстрокове голодування це доводить», – ідеться в заяві, поширеній на сайті радіостанції «Ехо Москви».

Автори просять «виявити милосердя, щоб врятувати людське життя».

Під заявою підписалися 12 росіян, серед яких режисери Андрій Звягінцев, Павло Лунгін, Олександр Сокуров, Валерій Тодоровський і Олексій Учитель, а також журналісти Володимир Познер і Ксенія Собчак, акторка Чулпан Хаматова.

Читайте також: Письменник Стівен Кінґ закликав не дати Сенцову померти

Олег Сенцов у колонії за Полярним колом 14 червня розпочав другий місяць голодування з вимогою звільнення всіх утримуваних Москвою українських політв’язнів. Як повідомила Радіо Свобода сестра Сенцова Наталія Каплан, 8 червня Сенцова відвозили до реанімації. Зараз він перебуває у медчастині колонії, припиняти голодування не збирається.
…

Підконтрольний Кремлю Центральний районний суд Сімферополя засудив фігурантів «справи 26 лютого» до умовних термінів, повідомляє проект Радіо Свобода Крим.Реалії.

Так, Алі Асанова і Мустафу Дегерменджі засудили до чотирьох з половиною років умовно, Арсена Юнусова і Ескендера Кантемирова до чотирьох років умовно, Ескендера Емірвалієва до трьох з половиною років умовно з випробувальним терміном три роки кожному.

Всі запобіжні заходи залишені без змін до набрання вироком сили.

Російська прокуратура просила п’ять років позбавлення волі умовно з випробувальним терміном на три роки Мустафі Дегерменджі і Алі Асанову, а Ескендеру Кантемирову, Арсену Юнусову і Ескендеру Емірваліеву – по 3 з половиною роки позбавлення волі умовно з випробувальним терміном на два роки.

26 лютого 2014 року перед будівлею кримського парламенту відбувся масштабний мітинг прихильників і противників територіальної цілісності України. У числі перших були кримськотатарські і проукраїнські активісти, їм протистояли проросійські активісти, яких організували лідери «Русского единства» на чолі з Сергієм Аксьоновим, який зараз очолює російський уряд Криму.

Читайте також: «Справа 26 лютого» ‒ процес над усіма, хто чинив спротив» ‒ Ахтем Чийгоз

У січні 2015 року кримське управління Слідчого комітету Росії порушило кримінальну справу про масові заворушення на мітингу 26 лютого.

Серед затриманих виявилися прихильники територіальної цілісності України: заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтем Чийгоз, а також активісти Алі Асанов, Мустафа Дегерменджі, Ескендер Кантемиров, Талят Юнусов, Ескендер Емірваліев, Арсен Юнусов і Ескендер Небіев.

Пізніше суд розділив «справу 26 лютого» на дві, відокремивши в окремий процес головного підозрюваного – Ахтема Чийгоза, який в той момент фактично виконував роль лідера Меджлісу в Криму.

З ініціативи адвоката Джеміля Темішева активіст Талят Юнусов і оператор телеканалу ATR Ескендер Небіев пішли на угоду зі слідством і визнали провину з умовою, що їхні свідчення не будуть доказом у справах інших фігурантів «справи 26 лютого». У грудні 2015 року Талята Юнусова засудили до трьох з половиною років років умовно, а Ескендера Небіева до двох років теж умовного терміну.

11 вересня 2017 року російський суд засудив Чийгоза до восьми років колонії суворого режиму за звинуваченням в організації «масових заворушень», під якими малися на увазі протести, пов’язані з анексією півострова Росією.

25 жовтня 2017 року російська влада звільнила засудженого в Криму Ахтема Чийгоза і передала його Туреччині, пізніше він приїхав до Києва.
…

Кабінет міністрів спільно із силовими відомствами напрацювали план дій для ефективної боротьби з контрабандою і тіньовими схемами на митниці, заявив прем’єр-міністр Володимир Гройсман.

Як цитує прем’єра Урядовий портал, «сьогодні провели спільну нараду з генеральним прокурором, міністром внутрішніх справ, керівниками НАБУ (Національного антикорупційного бюро) і САП (Спеціалізованої антикорупційної прокуратури), ДФС (Державної фіскальної служби), СБУ (Служби безпеки України) Тема на порядку денному – ефективна боротьба з контрабандою і тіньовими схемами на митниці. Минулого року всі наші зусилля, які ми спрямували на детінізацію роботи митниці, дали додатково до бюджету 70 мільярдів гривень. Переконаний, що десятки мільярдів ще в кишенях тіньовиків – тих, хто займається схемами, кришує контрабанду», – сказав Гройсман.

Глава уряду запевнив, що весь силовий блок продемонстрував «повну готовність і рішучість боротьби з контрабандою».

На Facebook-сторінці Володимир Гройсман додав, що відповідний план вже остаточно узгоджений і незабаром буде презентований.

У січні 2018 року, за даними ЗМІ, Кабінет міністрів скасував низку постанов, спрямованих на реформування податкової та митної служб.
…

Низка громадських організації виступили із заявою на підтримку вільного інтернету в Україні. Під документом, зокрема, підписались «Інтерньюз-Україна», «Детектор Медіа», «ЦЕДЕМ», Інститут розвитку регіональної преси», «Інститут масової інформації», «Центр UA», Фундація «Суспільність», «Інформаційна безпека» та інші.

«Право на доступ до інтернету, а також основні цифрові права користувачів мають бути закріплені в Конституції України. Право на доступ до Інтернету відповідає базовому праву на отримання /збір інформації, закріпленому в нинішній редакції Конституції України, однак не обмежується лише цими нормами», – мовиться у заяві.

Зокрема, у документі йдеться про право на анонімність в інтернеті, на приватність і захищеність персональних даних, в тому числі – на захист від несанкціонованого стеження і збору інформації провайдерами послуг та державними органами. Окрім того, зазначається, що обмеженню на підставі закону можуть підлягати лише ті ресурси, діяльність яких прямо й очевидно може бути розцінена як складова прямої чи прихованої військової агресії.

Раніше, наприкінці травня, громадські активісти закликали українську владу відмовитись від практики блокування сайтів без рішення суду. У заяві вказується, що йдеться про указ президента №126/2018 , яким введено в дію рішення РНБО від 2 травня, серед іншого, указ зобов’язує операторів та телекомунікаційні компанії обмежити доступ до понад 150 сайтів, зокрема, 1tv.com, ria.ru, ren.tv, sputniknews.com, inosmi.ru.

 
…

Дата зустрічі лідерів «нормандської четвірки» ще невідома, головне, щоб саміт був результативним, завив міністр закордонних справ України Павло Клімкін в інтерв’ю «Інтерфакс-Україна».

«Зараз буде ще кілька експертних зустрічей для того, щоб ми могли визначити зміст такого саміту, тобто який можливий порядок денний, і вже тоді будемо намагатися виходити на його проведення найближчим часом», – повідомив міністр.

При цьому Клімкін зазначив, що на даний момент він не може назвати точну дату зустрічі.

«Ми дійсно прагнемо до того, щоб саміт відбувся, а головне – був результативним», – наголосив він.

Кервіник МЗС назвав ключові для України питання майбутньої зустрічі, серед яких: безпека, звільнення політв’язнів і заручників, миротворча місія і логіка «дорожньої карти».

Ці питання порушувалися також під час зустрічі 11 червня у Берліні міністрів закордонних справ у «нормандському форматі», яка завершилася без суттєвих зрушень.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської анексії Криму. Переговори про врегулювання конфлікту відбуваються у тристоронній контактній групі у Мінську (Україна, Росія, ОБСЄ), а також у нормандському форматі – за участю представників України, Франції, Німеччини і Росії.
…

Спеціальний доповідач ООН щодо запобігання тортурам Нільс Мельцер заявляє, що в Україні після 2016 року значно зменшилась кількість тортур.

Про це Мельцер повідомив в інтерв’ю виданню «Дзеркало тижня».

Агенції новин цитують Мельцера: «Мушу сказати, що після 2016 року випадків нелюдського ставлення, катувань на території, контрольованій владою України, значно поменшало», – сказав Мельцер.

За його словами, в 2014-2016 роках «була досить поширена практика незаконних тримань під вартою, нелюдського ставлення, але відтоді ситуація з цим поліпшилася».

Водночас, Мельцер наголосив, що дуже багато людей скаржаться на тортури, неналежне ставлення «саме під час перебування в поліції».

«Це свіжі, актуальніші заяви. Найбільше я саме переживаю за це», — зазначив Нільс Мельцер.

«Заяви про неналежне ставлення стосуються саме затримання — до того, як людину офіційно беруть під варту і реєструють її в журналі», — додав він.

Спеціальний доповідач ООН щодо запобігання тортурам разом зі своєю командою з 20 травня до 8 червня в Україні оцінював загальну ситуацію щодо заборони катувань або інших видів поводження, що принижують людську гідність. Спецдоповідач ООН розповів, що відвідуючи різні об’єкти на контрольованій Україною території, він отримав безперешкодну свободу пересування до усіх місць, де люди були позбавлені волі.

8 червня він повідомив, звітуючи в Києві, що в місцях позбавлення волі на неконтрольованій урядом частині Донбасі не зміг конфіденційно поспілкуватися з заручниками з числа українських військових.

Станом на кінець січня в СБУ повідомляли, що в заручниках на непідконтрольних уряду територіях Донбасу перебувають 108 людей, десятки – в Росії, 402 людини вважалися зниклими безвісти. Востаннє обмін відбувався в грудні минулого року.
…

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін вважає, що під час проведення в Росії Чемпіонату світу-2018 з футболу Україна може отримати згоду на звільнення її політв’язнів і обмін заручниками з Російською Федерацією.

Про це глава зовнішньополітичного відомства України повідомив 17 червня в ефірі «5 каналу».  

«Жест можливий, але жест не доброї волі, а в тому, щоб поліпшити імідж Росії під час чемпіонату. Чемпіонат ми маємо використовувати, але й далі повинні працювати», – зазначив Клімкін.

Клімкін зазначив, що не варто розраховувати на швидке вирішення питання звільнення українських політв’язнів.

«Ми чудово розуміємо, що в найближчі дні і тижні все одно всіх Росія не випустить. І буде далі використовувати їх як засіб тиску», – додав глава МЗС.

Напередодні президент України Петро Порошенко закликав Російську Федерацію звільнити українських політв’язнів.

«Увесь світ став на підтримку Володимира Балуха, який в знак протесту голодує вже 89 днів, Олега Сенцова, який голодує 34 дні, Олександра Шумкова, який голодує 23 дні – та понад 70 українських політичних в’язнів, яких насильно утримує та катує кремлівський режим», – заявив президент України.

Раніше 16 червня стало відомо, що уповноваженій Верховної Ради України з прав людини Людмилі Денісовій відмовили відвідати українського політв’язня Миколу Карпюка в російському місті Владимирі. Попереднього дня, 15 червня, їй так само відмовили у відвідинах українського політв’язня Олега Сенцова, якого утримують у місті Лабитнангі за Північним полярним колом.

Москва заперечує незаконність утримання десятків громадян України і стверджує, що вони є засудженими злочинцями чи підозрюваними у злочинах. Правозахисники називають ті звинувачення сфабрикованими чи непідтвердженими.
…

В Адміністрації президента України заявляють, що не готують ніяких законопроектів про рівність прав і не обговорювали цієї теми з депутатом Європейського парламенту Ребеккою Гармс.

«Ніхто з Адміністрації Гармс не телефонував і не обговорював з нею цю тему. Висока ймовірність того, що її просто розіграли», – цитує агентство «Інтерфакс-Україна» коментар із Адміністрації президента, наданий у неділю.

Сама євродепутат після спростування інформації з боку Адміністрації президента України, написала на своїй сторінці у Twitter:

«Мене і мій офіс систематично дезінформували щодо законопроекту про рівні права за допомогою сфабрикованого телефону та пошти, представляючись главою Адміністрації президента», – зазначила вона.

Раніше в неділю Гармс сказала журналістам, що у неї відбулася розмова з представниками Адміністрації президента України, які нібито передали їй слова президента Петра Порошенка про його намір наступного тижня подати проект закону про рівні права. Радник Ребекки Гармс Максим Еріставі уточнив, що співрозмовник євродепутата представився нібито головою АПУ Ігорем Райніним, який за дорученням президента поінформував про законодавчу ініціативу, що «стосуватиметься і прав ЛГБТ українців, в рамках європейських законодавчих стандартів».

У неділю в Києві Ребекка Гармс у числі інших закордонних гостей брала участь у «Марші рівності» – завершальному заході форуму «КиївПрайд». Серед учасників акції були народні депутати, правозахисники, співробітники іноземних дипломатичних представництв та представники міжнародних організацій.
…

Новий закон України про національну безпеку буде планом співпраці з країнами НАТО, заявив президент України Петро Порошенко.

В інтерв’ю низці українських телеканалів він не виключив, що наступного тижня у Верховній Раді буде проголосований не лише закон про започаткування антикорупційного суду, але й закон про національну безпеку.

«І законом про національну безпеку ми продовжимо реформування сектору оборони і безпеки. В якій частині? Ми зробимо його більш прозорим, починаючи від фінансування і закінчуючи громадським контролем. Там буде низка дуже важливих вимог», – сказав голова держави в інтерв’ю телевізійним «5-му каналові», ICTV і «Україна». Він висловив сподівання, що Верховна Рада зможе ухвалити документ у першому читанні і винести на друге.

За якийсь час до цього інтерв’ю Петро Порошенко також заявив, що «у світі залишилась єдина ефективна система безпеки – це НАТО».

«Система безпеки світу за Будапештським меморандумом, створена після Другої світової війни, була зруйнована, бо країною-агресором виявився постійний член Ради безпеки», – написав президент у соцмережах.

Україна, відповідно до нині чинного її зовнішньополітичного курсу, визначає вступ до НАТО пріоритетом для себе. Але і в Києві, і на Заході визнають, що Україна ще не готова до вступу в НАТО і не близька до того, щоб отримати запрошення до членства. Президент України Петро Порошенко заявляє, що країна з часом буде відповідати критеріям, необхідним для вступу до НАТО, як і до ЄС, а тим часом «виконує план дій для членства в НАТО в односторонньому порядку». Він також виступав із пропозицією внести курс України на вступ до НАТО і ЄС у Конституцію.

У НАТО заявляють, що Україна, як і будь-яка європейська країна, має право на вступ до Північноатлантичного союзу, коли буде готова до цього, і рішення про цей вступ будуть ухвалювати тільки Україна і НАТО, без участі третіх сторін. Росія натомість виступає різко проти будь-якої можливості вступу України до НАТО і вимагає від союзу «гарантій невступу України».
…

Президент України Петро Порошенко висловив сподівання на швидкий запуск Вищого антикорупційного суду.

Як сказав він в інтерв’ю низці українських телеканалів, у понеділок, 18 червня, в порядку денному Вищої ради правосуддя є розгляд його законопроекту про імплементацію рішень уже ухваленого Закону про антикорупційний суд і запуск антикорупційного суду.

«Я дуже сподіваюся, що розгляд на Вищій ради правосуддя буде позитивний, і це дасть мені можливість, не гаючи жодного дня, вже у вівторок (19 червня – ред.), цей законопроект зареєструвати у Верховній Раді. Я визначу його як невідкладний. Я буду просити, щоб його проголосували у першому читанні і в цілому. Щоб і ця складова нашого шляху зі створення суду була зроблена максимально швидко», – сказав Порошенко в інтерв’ю телевізійним «5-му каналові», ICTV і «Україна».

Голова держави особливо наголосив, що докладе всіх зусиль для запуску роботи нового суду вже до кінця 2018 року. «Я буду робити все можливе для того, щоб антикорупційний суд створити до початку президентської кампанії. Мова йде не лише про створення умов для конкурсу, а й щоб завершити конкурс, сформувати суд і запустити», – сказав Петро Порошенко.

Президент також розповів, що одразу ж після підписання Закону про антикорупційний суд він звернувся до міжнародних лідерів, закликавши їх якнайшвидше подати кандидатури експертів у раду, яка оцінюватиме кандидатури суддів нового суду. Він наголосив, що зараз робиться все, щоб протягом дуже короткого часу були спрямовані кандидатури до цієї ради міжнародних експертів.

Крім того, Петро Порошенко наголосив, що всі справи щодо корупційних злочинів мають бути передані в новостворений антикорупційний суд. Він висловив сподівання, що Верховна Рада може змінити внесену в закон норму, за якою нині передбачено, що апеляції у справах, які до створення антикорупційного суду розглядають інші суди, також мають розглядатися у відповідних апеляційних судах, а не в апеляційній інстанції антикорупційного суду. До внесення цієї поправки первісний проект закону передбачав передачу всіх антикорупційних справ, у тому числі й апеляцій у раніше розглянутих справах, до створеного антикорупційного суду.

«У парламенту є дуже ефективна можливість розглянути і ухвалити рішення. Парламент є незалежний орган, і будь-яке рішення парламенту з цього приводу я буду сприймати і схвалювати. Підтримають вони позицію президента – буду щасливий», – наголосив Порошенко і додав: «Я вважаю, що антикорупційний суд має забирати до себе всі справи».

«Ключове завдання Вищого антикорупційного суду – бути справедливим і незалежним від президента, парламенту, української влади, міжнародних інституцій, і головне – мати довіру людей. Більше того, усі суди в Україні мають бути антикорупційними!» – сказав також президент.

Закон «Про Вищий антикорупційний суд», ініційований президентом України Петром Порошенком, Верховна Рада ухвалила 315 голосами 7 червня, він набрав чинності 14 червня.

У прикінцевих та перехідних положеннях ухваленого закону президентові запропоновано внести до парламенту законопроект про створення Вищого антикорупційного суду.

Ухвалення закону про антикорупційний суд домагалися від України її західні партнери, воно було однією з умов продовження співпраці Києва з Міжнародним валютним фондом.

Створення спеціалізованого антикорупційного суду передбачив закон про судоустрій і статус суддів, ухвалений 2016 року. Проте дотепер не був схвалений спеціальний закон щодо такого суду.
…

Президент України Петро Порошенко знову закликав владу Росії звільнити українських політичних в’язнів, які перебувають в ув’язненні чи під арештом у цій країні і в окупованому нею Криму.

«Увесь світ став на підтримку Володимира Балуха, який на знак протесту голодує вже 89 днів, Олега Сенцова, який голодує 34 дні, Олександра Шумкова, який голодує 23 дні, – та понад 70 українських політичних в’язнів, яких насильно утримує та катує кремлівський режим», – написав він у фейсбуці.

«Я порушую питання про звільнення українських заручників на усіх міжнародних переговорах, і на мій заклик світові лідери долучаються до вирішення цієї болючої проблеми – тиск на Росію продовжується. Вимагаємо від Кремля свободи українським політв’язням!» – написав Порошенко.

Раніше 16 червня стало відомо, що уповноваженій Верховної Ради України з прав людини Людмилі Денісовій відмовили відвідати українського політв’язня Миколу Карпюка в російському місті Владимирі. Попереднього дня, 15 червня, їй так само відмовили у відвідинах українського політв’язня Олега Сенцова, якого утримують у місті Лабитнангі за Північним полярним колом.

Москва заперечує незаконність утримання десятків громадян України і стверджує, що вони є засудженими злочинцями чи підозрюваними у злочинах. Правозахисники називають ті звинувачення сфабрикованими чи непідтвердженими.
…

Президент України Петро Порошенко провів телефонну розмову з президентом Франції Емманюелем Макроном, в ході якої обговорили безпекову ситуацію на Донбасі та необхідність запровадження миротворчої місії ООН на всій його окупованій території, повідомляє в суботу прес-служба Адміністрації президента.

«Співрозмовники привітали відновлення зустрічей у «нормандському форматі» на рівні міністрів закордонних справ та домовились про подальші контакти у цьому форматі для забезпечення виконання Мінських домовленостей. Президент України закликав посилити тиск на Росію для якнайшвидшого звільнення всіх українських заручників, в тому числі Олега Сенцова, Романа Сущенка та Володимира Балуха», – зазначили в канцелярії українського президента.

Згідно з повідомленням, президент Франції «особливо відзначив» ухвалення закону «Про Вищий антикорупційний суд», а також обговорили підготовку до самітів Україна – ЄС та Україна – НАТО, які відбудуться у липні в Брюсселі.

11 червня у Берліні відбулася зустріч міністрів закордонних справ «нормандської четвірки» (України, Франції, Німеччини та Росії), на якій обговорювали можливість розгортання миротворчої місії ООН на Донбасі й питання обміну ув’язненими.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської анексії Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці сепаратистів. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати лише російські «добровольці». За даними ООН, за час конфлікту загинули понад 10 тисяч людей.

 
…

У Міністерстві оборони України повідомили, що через обстріли підтримуваних Росією бойовиків на Донбасі минулої доби зазнав поранень один український військовослужбовець. Як повідомив речник Відомства Максим Праута, поранений біля Авдіївки військовий наразі перебуває у мобільному госпіталі, його стан задовільний. Раніше у штабі Операції об’єднаних сил заявляли, що за добу 15 червня ніхто серед українських військових не постраждав.

Крім того, за даними Міноборони, з півночі 16 травня і до ранку бойовики встигли здійснити 11 прицільних обстрілів позицій ЗСУ.

«З боку підрозділів ЗСУ вогонь у відповідь відкривався 5 разів. Втрат серед наших військових немає», – повідомив речник відомства.

Ресурси бойовиків про бойові дії сьогодні на захоплених ними територіях Донбасу не повідомляють.

Тристороння контактна група із врегулювання ситуації на Донбасі 26 березня оголосила про «всеосяжне, стійке і безстрокове припинення вогню» з 30 березня о 00:01 за київським часом – так зване «Великоднє перемир’я». Сторони практично щодня звинувачують одна одну в його порушенні.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської анексії Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці сепаратистів. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати лише російські «добровольці». За даними ООН, за час конфлікту загинули понад 10 тисяч людей.
…

Уповноважена з прав людини в Росії Тетяна Москалькова відвідала в омській колонії Росії Дмитра Штиблікова, засудженого у справі так званих «кримських диверсантів». Як повідомили Радіо Свобода у прес-службі Москалькової, цей візит відкриває програму спільних відвідин російським і українським омбудсменами в’язнів у Росії та в Україні.

У канцелярії російського омбудсмена заявили, що Уповноважена Верховної ради з прав людини Людмила Денісова «відмовилася їхати до Омська».

Натомість українська омбудсмен повідомила, що планує сьогодні відвідати ув’язненого в Росії Миколу Карпюка, засудженого за участь у Першій чеченській війні. Як повідомила Денісова в ефірі телеканалу «112.Україна», українське посольство має встигнути узгодити процедури, щоб представники українського консульства і вона особисто могли зустрілися з Карпюком.

Людмила Денісова нині перебуває в Росії. Напередодні вона не змогла зустрітися з утримуваним в колонії Лабитнангі українським режисером Олегом Сенцовим. На понеділок, 18 червня, у неї запланована зустріч з російською колегою Тетяною Москальковою у Москві.

Читайте також: Росія вдалася до підступних дій – МЗС про недопуск Денісової до Сенцова​

У травні 2016 року суд у російській республіці Чечні засудив українця Миколу Карпюка до 22,5 років за звинуваченням в участі у Першій чеченській війні. Він свою провину заперечує і заявляє, що ніколи не був у Чечні. Бранець каже, що був захоплений російськими силовиками незаконно, а свідчення і признання були отримані російським слідством під тортурами. Правозахисний центр «Меморіал» у Росії визнав Карпюка політв’язнем.

У листопаді 2016 року в Севастополі затримали трьох так званих «членів диверсійно-терористичної групи головного управління розвідки Міністерства оборони України», серед яких опинився і колишній військовий експерт Дмитро Штибліков. Минулого року він був засуджений до 5 років колонії суворого режиму. Чоловік уклав досудову угоду зі слідством, тобто визнав свою провину. Жодного з незалежних адвокатів до нього не допустили.
…

Сейм (нижня палата парламенту) Польщі закликав Росію звільнити українських політичних в’язнів, зокрема незаконно засуджених Олега Сенцова та Олександра Кольченка, повідомляє у Facebook посольство України в Польщі.

«Польський Сейм прийняв ухвалу, в якій закликав РФ звільнити українських політичних в’язнів, зокрема режисера Сенцова та кримського активіста Кольченка. У документі наголошено, що цього очікують мільйони людей демократичного світу», – заявили дипломати.

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін у Twitter подякував польському Сейму за це рішення і зазначив, що «завдяки таким партнерам, як Польща, ми є сильніші і солідарні в захисті цінностей та життів невинних людей».

14 червня Європейський парламент закликав Росію негайно звільнити всіх українських політичних бранців, які були незаконно затримані, заарештовані і ув’язнені.

Читайте також: Письменник Стівен Кінґ закликав не дати Сенцову померти

Ув’язнений у Росії український кінорежисер Олег Сенцов у колонії за Полярним колом 14 червня розпочав другий місяць голодування з вимогою звільнення всіх утримуваних Москвою українських політв’язнів. Як повідомила Радіо Свобода сестра Сенцова Наталія Каплан, 8 червня Сенцова відвозили до реанімації. Зараз він перебуває у медчастині колонії, припиняти голодування не збирається.

Активісти в Україні і світі вимагають від Росії і її президента Володимира Путіна звільнити незаконно утримуваних українців, зокрема, українського режисера Олега Сенцова. Акції на підтримку Олега Сенцова проходять у багатьох країнах і на різних континентах під гаслами #FreeOlegSentsov і #SaveOlegSentsov.
…

Штаб української воєнної Операції об’єднаних сил заявляє, що контррозвідка викрила бойовика «ДНР» із арсеналом зброї. Чоловіка затримали на початку червня представники Служби безпеки України та Національна поліція. 

За даними силовиків, 35-річний чоловік, який оселився в родичів на підконтрольній українській владі території Донеччини, з 2014 року перебував у складі підтримуваного Росією угруповання «ДНР» та зі зброєю в руках протистояв українським військовим. 

Згідно з повідомленням, за місцем його проживання вилучили два пістолети ПМ, автомат АК-74, підствольний гранатомет, боєприпаси до них та «інші засоби ураження». 

Чоловіку повідомили про підозру у «створенні не передбачених законом воєнізованих або збройних формувань» та «незаконному поводженню зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами». 

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської анексії Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці сепаратистів. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці». За даними ООН, за час конфлікту загинули понад 10 300 людей. 
…

Під час судового засідання в підконтрольному Кремлю Роздольненському суді Криму 15 червня українському активісту Володимиру Балух стало зле, йому викликали швидку допомогу і оголосили перерву. Про це повідомляє кореспондент Крим.Реалії.

Перед цим 15 червня суд допитав колишню дружину Балуха Наталю. Вона пояснила суду, що їй відомо про неодноразові конфлікти Володимира Балуха з начальником ізолятора тимчасового тримання Роздольненського району Анатолієм Ткаченком. За її словами, Ткаченко постійно ображав Володимира за національною ознакою.

Балух продовжує безстрокове голодування, яке він оголосив 19 березня 2018 року.

Також читайте: МЗС України вимагає звільнити Балуха: його життя під загрозою

ФСБ Росії затримала Володимира Балуха 8 грудня 2016 року. Співробітники ФСБ стверджували, що знайшли на горищі будинку, де живе Володимир Балух, 90 патронів і кілька тротилових шашок. Суд у Криму визнав Балуха винним у зберіганні боєприпасів і засудив його до 3 років і 5 місяців позбавлення волі в колонії-поселенні, а також штрафу в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (близько 4600 гривень).

Захист Балуха і правозахисники стверджують, що він став жертвою репресій за свою проукраїнську позицію – через прапор України, розташований на подвір’ї його будинку.

МЗС України і США наполягають на звільненні російською владою українського активіста Володимира Балуха.
…

Генеральна прокуратура України повідомляє, що досудове розслідування щодо голови Центральної виборчої комісії Михайла Охендовського, підозрюваного в отриманні хабарів, досі зупинене. Про це ГПУ заявила 14 червня у відповіді на запит Радіо Свобода щодо стану розслідування у кримінальних провадженнях щодо так званої «чорної бухгалтерії» Партії регіонів.

«Детективи НАБУ ведуть досудове розслідування у кримінальному провадженні, в якому 13 червня 2016 року про підозру в отриманні неправомірної вигоди (хабарів) повідомлено голові Центральної виборчої комісії О. На даний час вказане провадження зупинене на підставі п.3 ч.1 статті 280 КПК України (через необхідність виконання процесуальних дій у межах міжнародного співробітництва – ред.)», – йдеться у відповіді ГПУ.

У квітні Солом’янський районний суд Києва скасував постанову голови Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назара Холодницького про припинення досудового розслідування щодо голови Центральної виборчої комісії Михайла Охендовського у справі так званої «чорної бухгалтерії» «Партії регіонів».

Читайте також: «Заздріть мовчки»: хто фігурує у «чорній бухгалтерії» регіоналів?

9 червня 2017 року в САП повідомили про зупинення досудового розслідування кримінального провадження щодо голови ЦВК. У відомстві зазначили, що до уповноважених органів інших держав направили низку клопотань про надання міжнародної правової допомоги у цій справі. У САП пояснили, що слідство зупинили «до отримання відповідей».

При цьому в НАБУ наголошували, що зібраних доказів достатньо для повідомлення Охендовському підозри в остаточній редакції.

30 травня 2016 року Національне антикорупційне бюро України почало розслідування на підставі заяви екс-заступника голови Служби безпеки України Віктора Трепака про «чорну бухгалтерію» «Партії регіонів».

Трепак в інтерв’ю виданню «Дзеркало тижня. Україна» заявив, що передав до НАБУ документи, які підтверджують незаконні виплати Партією регіонів готівки низці колишніх і нинішніх високопосадовців. За його словами, йдеться про так звану «чорну бухгалтерію» Партії регіонів із загальними виплатами на суму близько 2 мільярдів доларів.

У грудні 2016 року НАБУ у рамках цього провадження повідомили про підозру Охендовському в одержанні хабарів в особливо великих розмірах – понад 160 тисяч доларів. У НАБУ повідомили, що достовірність підписів Охендовського у журналі звітності про видатки з «чорної бухгалтерії» підтвердили дві експертизи.

Сам Михайло Охендовський провину заперечує.

НАБУ зверталося до суду з клопотанням про відсторонення Охендовського з посади голови ЦВК, проте суд це прохання не задовольнив.
…

Звільнити незаконно засудженого українського режисера Олега Сенцова та інших українських політичних в’язнів закликала Росію місія США при Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ) на засіданні Постійної ради Організації у Відні (Австрія), повідомляє американська місія при ОБСЄ на своєму сайті.

Тимчасовий повірений у справах США при ОБСЄ Гаррі Кемієн наголосив на більш як 30-денному протесті-голодуванні українського режисера Олега Сенцова.

«Росія перевела пана Сенцова з Криму до Росії, і ми закликаємо Росію негайно звільнити його та усіх інших українських політичних в’язнів, включаючи трьох інших, які також голодують з протестом: Володимира Балуха, Олександра Шумкова та Станіслава Клиха», – наголосив Кемієн та відзначив тяжке становище понад 60 українських політичних бранців, які наразі утримуються в Росії».

Представник місії США при ОБСЄ також закликав Росію і контрольованих нею бойовиків на Донбасі відвести сили від Донецької фільтрувальної станції, як це передбачено Мінським меморандумом від вересня 2014 року.

14 червня Європейський парламент закликав Росію негайно звільнити всіх українських політичних бранців, які були незаконно затримані, заарештовані і ув’язнені.

Читайте також: У Європарламенті закликали не допустити, щоб футбол у Росії відвернув увагу від страждань політв’язнів

14 червня, на відкритті фінального етапу чемпіонату світу з футболу, що проходить у Росії, президент Росії Володимир Путін заявив, що «силу гуманістичних засад футболу» потрібно використовувати для «зміцнення миру і взаєморозуміння між народами».

Президент України Петро Порошенко зауважив у Facebook, що права людини не входять у життєві інтереси Кремля.

«Україна і світ пам’ятають і борються за звільнення кожного українського політв’язня. Чемпіонат світу з футболу в Росії міг би стати хорошою можливістю для гуманітарних жестів, але, схоже, права людини не входять в життєві інтереси Кремля», – підкреслив Порошенко.

Ув’язнений у Росії український кінорежисер Олег Сенцов у колонії за Полярним колом 14 червня розпочинає другий місяць голодування з вимогою звільнення всіх утримуваних Москвою українських політв’язнів. Як повідомила Радіо Свобода сестра Сенцова Наталія Каплан, 8 червня Олега відвозили до реанімації. Зараз він перебуває у медчастині колонії, припиняти голодування не збирається.
…

У складі російських воєнізованих формувань, які охороняють безпеку чемпіонату світу з футболу, служать «казаки», що раніше воювали в Сирії і на Донбасі, пише агенція Reuters.

Фан-зони і вулиці російських міст, де пройде чемпіонат, патрулюватимуть понад 800 членів місцевих «казацьких» організацій, розповіли їхні керівники.

Агентство встановило, що щонайменше 19 із них раніше воювали або на сході України у лавах підтримуваних Росією бойовиків, або як найманці в Сирії, де вони надавали підтримку союзникові Москви президентові Башару Асаду.

Читайте також: «Якщо чоловіки будуть цілуватися, підкажемо поліції звернути увагу»: у Росії «казаки» готуються до ЧС-2018

У низці міст Росії, де відбудеться чемпіонат, «казаки» будуть працювати ще і як стюарди або волонтери, відзначає Reuters.

Представники «казачих» груп запевняють, що їхні члени беруть участь у збройних конфліктах за особистою ініціативою. Однак, пише Reuters, насправді ці організації прямо підтримують своїх представників, які вирушили в зону конфлікту.

У Києві й Вашингтоні засудили практику застосування «казаків» у ролі охоронців на чемпіонаті. Секретар Ради безпеки України Олександр Турчинов у бесіді з агентством вказав, що використання «казацьких» угруповань, з одного боку, показує «нездатність російського керівництва забезпечити законність і порядок» за допомогою поліції, а з іншого – «компрометує офіційний захід ФІФА». Американський конгресмен Еліот Енгель назвав присутність «казаків» на ЧС-2018 «обурливою зрадою статуту» міжнародної футбольної організації.

Представник ФІФА заявив, що організація «повністю довіряє» організованим на ЧС-2018 заходам безпеки.

У Кремлі неодноразово відхрещувалися від підтримки «добровольців», які воюють в Сирії і на сході України. Український уряд вважає злочинцями всіх, хто воює на боці бойовиків на Донбасі.

14 червня в Росії стартує чемпіонат світу з футболу 2018 року в умовах бойкоту з боку частини світових політиків і на тлі загострення відносин Росії із Заходом.
…

Активізація контактів «нормандської четвірки» (представників України, Франції, Німеччини і Росії) надасть імпульсу й мінському процесу, заявляє представник ОБСЄ в Тристоронній контактній групі зі врегулювання ситуації на Донбасі Мартін Сайдік за підсумками зустрічі ТКГ 13 червня.

Він нагадав, що на нещодавній зустрічі міністрів закордонних справ «нормандської четвірки» «сторони підтвердили відданість Мінським угодам та мирному врегулюванню конфлікту».

Сайдік, заяву якого цитує прес-служба ОБСЄ, також висловив задоволення завершенням ремонтних робіт на Донецькій фільтрувальній станції, яка забезпечує питною водою населені пункти по обидва боки від лінії розмежування між окупованою Ясинуватою і вільною Авдіївкою.

Читайте також: Результати зустрічі «нормандської четвірки»

За його словами, цього року порівняно з минулим зменшилося число постраждалих серед цивільних, але більше число загиблих дітей. «А навіть одна втрата – це занадто багато», – сказав представник ОБСЄ.

11 червня у Берліні відбулася зустріч міністрів закордонних справ «нормандської четвірки», на якій обговорювали можливість розгортання миротворчої місії ООН на Донбасі й питання обміну ув’язненими.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської анексії Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці сепаратистів. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати лише російські «добровольці». За даними ООН, за час конфлікту загинули понад 10 тисяч людей.
…

Уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова направила до Конституційного Суду України подання щодо визнання неконституційним електронного декларування для громадських активістів, повідомляє прес-служба омбудсмена.

«Омбудсмен наголошує, що необхідність подання електронних декларації про майновий стан робить громадянське суспільство, яке має відігравати роль органу контролю влади, залежним від неї. Антикорупційні обмеження передбачені лише для чиновників. Поширення цих зобов’язань на фізичних осіб суперечать конституційним правам та принципу верховенства права в частині порушення правової визначеності», – йдеться в повідомленні.

Читайте також: На Заході провал закону про скасування е-декларування для громадських організацій пов’язали із Порошенком

Наявність норми про електронне декларування для громадських активістів неодноразово критикували в Європейському союзі і закликали владу України дотриматися обіцянки і скасувати зобов’язання для антикорупційних активістів подавати е-декларації. А США назвали цей закон «каральним».

Українська влада обіцяла змінити норму про обов’язок подавати е-декларації, проте так цього і не зробила.
…

Президент України Петро Порошенко підписав указ про звільнення голови Донецької обласної військово-цивільної адміністрації Павла Жебрівського. Указ оприлюднений на сайт голови держави 13 червня.

«Звільнити Жебрівського Павла Івановича з посади голови Донецької обласної державної адміністрації, згідно з поданою ним заявою», – йдеться в документі.

Іншим указом президент нагородив Жебрівського орденом князя Ярослава Мудрого «за значний особистий внесок у державне будівництво, багаторічне сумлінне служіння Українському народу».

Раніше сьогодні Кабінет міністрів України схвалив проект указу президента про звільнення голови Донецької обласної військово-цивільної адміністрації Павла Жебрівського.

Голова Донецької обласної військово-цивільної адміністрації Павло Жебрівський 11 червня оголосив, що 9 червня подав президенту України Петрові Порошенку прохання про відставку.

Чиновник подякував своїй команді за роботу, розповів про свої здобутки на посаді, але не пояснив, що спонукало його до ухвалення рішення про відставку.

Також на цю тему: Куркуль Донбасу: що залишає після себе Жебрівський

56-річний Жебрівський був призначений на посаду голови Донецької обласної військово-цивільної адміністрації три роки тому, 11 червня 2015 року. Перед тим, із серпня 2014 року він служив добровольцем у зоні бойових дій на Донбасі в званні старшого сержанта, брав участь у боях під Дебальцевом, Волновахою та в інших містах Донеччини й Луганщини.

Після демобілізації в січні 2015 року і до призначення на в адміністрацію очолював управління Генеральної прокуратури України з розслідування корупційних злочинів, вчинених службовими особами, які займають особливо відповідальне становище.
…

Підконтрольний Кремлю Центральний районний суд Сімферополя 13 червня планує зачитати вирок обвинуваченим у «справі 26 лютого». Засідання має розпочатися о 13:30, повідомляє сайт Крим.Реалії.

Заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтем Чийгоз, який також був засуджений російським судом у цій справі, сказав, що очікувати «позитивного» вироку не варто.

«Передбачати дії маріонеток-суддів і всіх карателів неможливо. Ці справи перебувають на контролі у перших осіб Росії. В даному випадку в мене немає впевненості, що вони обмежаться умовним покаранням. Швидше за все, вони виявляться в реальності ув’язнення. Я добре знаю хлопців і думаю, що вони не будуть приголомшені цією новиною», – вказав Чийгоз.

4 червня підконтрольний Кремлю Центральний районний суд Сімферополя переніс оголошення вироку у «справі 26 лютого» на 13 червня.

У травні 2015 року на окупованому півострові розпочався суд над групою кримськотатарських активістів за участь в мітингу на підтримку територіальної цілісності України біля стін будівлі Верховної Ради Криму 26 лютого 2014 року. Активістів звинувачують в участі в масових заворушеннях.

Пізніше суд розділив «справу 26 лютого» на два провадження: окремо – по одному з лідерів кримськотатарського національного руху Ахтему Чийгозу, і окремо по інших фігурантах процесу – Алі Асанову, Мустафі Дегерменджі, Ескендеру Кантемирову, Таляту Юнусову, Ескендеру Емірвалієву, Арсену Юнусову і Ескендеру Небієву.

Звинувачення вимагало покарання для Алі Асанова і Мустафи Дегермеджі у вигляді 5 років позбавлення волі умовно з випробувальним терміном на 3 роки і 6 місяців, іншим фігурантам цієї справи – 3 роки 6 місяців умовного терміну позбавлення волі з таким же випробувальним терміном.

25 жовтня 2017 року російська влада звільнила засуджених у Криму заступників голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтема Чийгоза та Ільмі Умерова та передала їх Туреччині, пізніше Умеров і Чийгоз приїхали до Києва.
…

Австралійська федерація українських організацій (AFUO) закликала «наших друзів по всьому світу» висловити солідарність з Олегом Сенцовим і взяти участь в одноденному голодуванні 13 червня, напередодні чемпіонату світу з футболу в Росії. Про це повідомив генеральний секретар Світового конгресу українців Стефан Романів, який живе в Австралії.

Раніше Український конгресовий комітет Америки закликав усіх небайдужих долучитися до одноденного голодування на знак солідарності з ув’язненим у Росії українським режисером. Тих, хто долучиться до акції, закликають писати про це у соцмережах із хештегами: #LetMyPeopleGo, #FreeSentsov, #SaveOlegSentsov.

Читайте також: Сенцов: як для четвертого тижня польоту, пілот почувається нормально

Українські організації світу закликають уряди країн свого перебування підтримати негайне звільнення Олега Сенцова і понад 60 інших українських політв’язнів, які зараз перебувають у Росії.

Засуджений у Росії український режисер Олег Сенцов 14 травня оголосив безстрокове голодування з вимогою звільнити всіх українських політв’язнів, які перебувають в російських в’язницях. 31 травня він заявив, що його «не цікавить обмін», адже він – «людина, яка йде до кінця».

Активісти в Україні і світі продовжують вимагати від Росії і її президента Володимира Путіна звільнити незаконно утримуваних українців. Акції проходять в різних країнах і на різних континентах під гаслами #FreeOlegSentsov і #SaveOlegSentsov.
…

У Парижі 13 червня перед будівлею посольства Росії у Франції відбудеться акція за звільнення Олега Сенцова, Олександра Кольченка та всіх українських політв’язнів, утримуваних Москвою. Ініціаторами акції є дві організації – Ukraine Action і «Колектив Кольченка».

Попередня акція на підтримку Олега Сенцова в Парижі відбулася 2 червня.

Український режисер Олег Сенцов, засуджений на 20-річний термін за статтею «тероризм», 31-й день тримає голодування в колонії. Свої дії він оголосив безстроковими. Сенцов вимагає звільнити українських політв’язнів у Росії.

На підтримку Сенцова виступили громадські діячі та діячі культури в багатьох країнах. У Росії на церемонії закриття кінофестивалю «Кінотавр» у Сочі 10 червня звільнити його закликали члени журі. 7 червня відпустити режисера вимагав американський ПЕН-центр.

Український конгресовий комітет Америки закликав усіх небайдужих долучитися 13 червня до одноденного голодування на знак солідарності з ув’язненим у Росії українським режисером Олегом Сенцовим.
…

Депутати Одеської обласної ради 12 червня затвердили рішення про складання депутатського мандата російським і українським політиком, радницею президента України Марією Гайдар. Це рішення підтримали 54 депутати Одеської облради.

Згідно з даними Одеської обласної виборчої комісії, місце Гайдар, яка була обрана по багатомандатному виборчому округу за списком Одеської територіальної організації партії «Блок Петра Порошенка «Солідарність» займе керівник медіа-холдингу «Думська» Юрій Басюк.

Марія Гайдар є дочкою російського політика та економіста Єгора Гайдара. Вона перебувала в опозиції до влади Путіна в своїй країні, а в середині липня 2015 року переїхала до Одеси, де була представлена як заступник тодішнього голови Одеської ОДА Міхеїла Саакашвілі. З цієї посади пішла в травні 2016 року.

Також читайте: Із Порошенком мені працювати набагато простіше, ніж із Саакашвілі – Марія Гайдар

У жовтні 2015 року Гайдар стала депутатом Одеської облради, балотувалася від «Блоку Петра Порошенка «Солідарність».

У березні 2017 року президент України Петро Порошенко призначив її своїм радником з питань сільської медицини.
…