В анексованому Криму знову відмовилися відкрити справу за фактом загибелі Веджіє Кашка – Полозов

Управління Слідчого комітету Росії в анексованому нею українському Криму повторно відмовилося відкрити кримінальне провадження за фактом загибелі ветерана кримськотатарського національного руху Веджіє Кашка. Про це повідомив російський адвокат Микола Полозов у Facebook.

 

Адвокат зазначив, що в лютому 2018 року підконтрольне Росії слідство відмовлялося порушувати кримінальну справу за фактом смерті Кашка на підставі відсутності обставин, передбачених частиною 1 статті 105 (вбивство), частиною 1 статті 109 (спричинення смерті з необережності), частиною 4 статті 111 (навмисне заподіяння тяжкої шкоди здоров’ю, що призвело з необережності до смерті потерпілого) Кримінального кодексу Росії.

«Слідчий вказав як підставу своєї відмови в порушенні цих кримінальних справ природні причини смерті Веджіє Кашка, засновуючи свій висновок на результатах судово-медичної експертизи. Після моєї заяви про ознайомлення з матеріалами перевірки, в тому числі з результатами судмедекспертизи, постанова була скасована, а перевірка відновилася», – повідомив адвокат.

Полозов зазначив, що під час перевірки провели кілька експертиз, після чого слідчий виніс нову постанову про відмову в порушенні кримінальної справи. Також слідство не порушило кримінальної справи стосовно лікаря швидкої медичної допомоги за статтею «заподіяння смерті з необережності внаслідок неналежного виконання особою своїх професійних обов’язків».

«Для подальшого розслідування обставин загибелі Кашка необхідно детально, із залученням фахівців, вивчити всі проведені судово-медичні експертизи й інші документи, зібрані слідством у матеріалі перевірки. Однак із лютого цей матеріал недоступний. До травня він перебував у дослідчому провадженні слідчого за відновленою перевіркою й уже майже місяць перебуває в російській прокуратурі у Криму», – написав Полозов.

Він додав, що подав слідчому повторну заяву про ознайомлення з матеріалом перевірки.

«Незалежно від процесуальних і бюрократичних маніпуляцій, що затягують процес розслідування справи Кашка, здійснюваних російською адміністрацією, воно триватиме до вичерпного встановлення всіх обставин», – підкреслив адвокат.

На початку лютого Полозов розпочав незалежне розслідування загибелі Веджіє Кашка в Криму 2017 року. За його словами, смерть Кашка – «наслідок надмірного й непропорційного застосування до неї сили з боку тих російських силовиків, які здійснювали її незаконне затримання».

У Сімферополі 23 листопада 2017 року російські силовики затримали групу кримських татар – Кязіма Аметова, Асана Чапуха, Руслана Трубача і Бекіра Дегерменджі. Їх звинувачують у вимаганні у громадянина Туреччини. При затриманні цих людей російськими силовиками стало зле ветерану кримськотатарського національного руху Веджіє Кашка. Пізніше стало відомо, що жінка померла.

23 листопада президент України Петро Порошенко засудив затримання активістів російськими силовиками в анексованому Криму, під час яких померла ветеран кримськотатарського національного руху Веджіє Кашка, та заявив: «Ми не збираємося з цим миритися. Росія має нести відповідальність за ці жахливі кроки. Хочу наголосити, що єдина форма захисту кримськотатарського народу – це звільнення Криму від російських окупантів»

Прокуратура АРК, що базується на материковій частині України, відкрила кримінальні провадження за фактами проведення незаконних обшуків, затримань і смерті ветерана кримськотатарського національного руху Веджіє Кашка.

Веджіє Кашка – ветеран кримськотатарського національного руху. Вона народилася 1934 року в селі Ускут (нині Привітне), неподалік від Алушти. Після депортації кримськотатарського народу 1944 року Веджіє Кашка проживала з сім’єю в Узбекистані. У 1950-і роки разом зі своїм чоловіком Бекіром жінка приєдналася до національного руху кримських татар.

У ЄС хочуть посилити гарантії авторського права

Комітет постійних представників країн-членів ЄС (COREPER) підтримав проекту директиви, спрямованої на адаптацію правил авторського права ЄС до цифрового середовища.

Як повідомляється на сайті Ради ЄС, документ, серед іншого, спрямований на постачальників послуг Інтернету, основною метою яких (або однією з головних цілей) є надання доступу до великої кількості контенту, захищеного авторським правом, який завантажують користувачі. 

«Постачальникам послуг доведеться отримати дозвіл від правовласників. Якщо цього не станеться, наприклад, тому що правовласники не хочуть укласти угоду, постачальник послуг повинен запобігти наявності робіт, ідентифікованих правовласниками. В іншому випадку вони будуть вважатися відповідальними за порушення авторських прав», – пропонує комітет.

Зауважується, що будуть обов’язкові винятки або обмеження загальних правил авторського права для ілюстрацій, що використовуються для навчання в цифровому середовищі та для закладів культурної спадщини, таких як публічні бібліотеки, музеї та архіви.

У комітеті постійних представників країн-членів ЄС наголошують, що всі види контенту сьогодні є легко доступними в інтернеті, і поширення творчого контенту через інтернет сприяє культурному розмаїттю, проте це має узгоджуватися з відповідним рівнем захисту та справедливою винагородою для творців контенту.

Цей документ ще остаточно не схвалили.

Медійні організації закликають владу відмовитись від блокування сайтів без рішення суду

Низка медійних громадських організацій закликає українську владу відмовитись від практики блокування сайтів без рішення суду. 

«Ми закликаємо українську владу відмовитися від практики невдалих рішень, що не відповідають демократичним практикам та міжнародним нормам. Надмірне блокування веб-сайтів без встановлення юридичного факту порушення закону та без дотримання належних юридичних процедур є неприпустимим для демократичної європейської країни, якою прагне бути Україна», – йдеться в заяві.

Громадські організації вважають, що спосіб, у який ці сайти пропонують блокувати, – на підставі підписаного указу президента, а не судового рішення, – погіршує ситуацію зі свободою Інтернету в Україні й призводить до чергового порушення прав користувачів.

Заяву підписали організації «Інститут масової інформації», «Інтерньюз-Україна», «Детектор медіа», «Інститут розвитку регіональної преси», «Альянс за громадянські права», «Європейська Медіа Платформа».

У заяві вказується, що йдеться про указ президента №126/2018 , яким введено в дію рішення РНБО від 2 травня, серед іншого, указ зобов’язує операторів та телекомунікаційні компанії обмежити доступ до понад 150 сайтів, зокрема, 1tv.com, ria.ru, ren.tv, sputniknews.com, inosmi.ru. 

Читайте також: Нові санкції України проти Росії набрали чинності 

Громадські організації закликають українську владу переглянути указ №126/2018 в частині, що призводить до блокування доступу до сайтів і «пріоритизувати судові механізми» в питаннях обмеження доступу до конкретних сайтів, якщо є порушення законів України.

ГПУ: соратник Саакашвілі Дангадзе уклав угоду зі слідством

Соратник колишнього президента Грузії, екс-голови Одеської ОДА Міхеїла Саакашвілі Северіон Дангадзе уклав угоду зі слідством у справі про «сприяння спробі здійснення державного перевороту». Цю інформацію Радіо Свобода підтвердив Андрій Лисенко. 

За даними ЗМІ, 24 травня Печерський районний суд Києва затвердив угоду, Дангадзе отримав умовний вирок, після чого його звільнили з-під варти. 

У суді відмовилися надати Радіо Свобода коментар у зв’язку з тим, що засідання проходило в закритому режимі. 

У партії «Рух нових сил», яку очолює нині реадміністований до Європи Саакашвілі, 21 травня заявили, що Дангадзе «піддали тортурам» і «змусили підписати брехливу угоду зі слідством». 

6 грудня 2017 року Печерський районний суд Києва заарештував Дангадзе на 60 діб без права внесення застави. Згодом арешт продовжували.

5 грудня 2017 року генеральний прокурор України Юрій Луценко оприлюднив записи телефонних розмов, імовірно, Северіона Дангадзе і представника українського бізнесмена Сергія Курченка, який переховується в Росії. На плівках співрозмовники домовляються про фінансування бізнесменом акцій протесту в Україні, які тоді скликав Міхеїл Саакашвілі. Луценко заявив, що Саакашвілі отримав від Курченка через Дангадзе півмільйона доларів на діяльність в Україні. У команді Саакашвілі це заперечували, називаючи справу сфабрикованою, а арешт Дангадзе незаконним.

Луценко просить Раду зняти недоторканість з Вілкула

Генеральний прокурор України Юрій  Луценко  вніс до  Вероховної Ради подання про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності народного депутата Олександра Вілкула, повідомила речниця генпрокурора Лариса Сарган у Facebook. 

«Колишній голова Дніпропетровської ОДА протягом 2011-2012 років видав розпорядження про зміну цільового призначення земельних ділянок площею 21 га нібито із земель запасу сільськогосподарського призначення (пасовища), а насправді із земель колективної власності пайщиків двох сільськогосподарських підприємств Нікопольського району», – написала Сарган. 

За її словами, колишній голова ОДА також видав розпорядження про зміну цільового використання 23 земельних ділянок загальною площею понад 45 га, які перебували у власності товариства з обмеженою діяльністю «АРТ ЛЕНД», із земель сільськогосподарського призначення на землі промисловості. 

Вілкула обрали народним депутатом за партійними списками «Опозиційного блоку». Дніпропетровську ОДА він очолював у період з 2010 до 2012 року. Після цього став віце-прем’єр-міністром України. На цій посаді працював до січня 2014 року.  

Луценко вніс до Ради подання на депутата Колєснікова

Генеральний прокурор України Юрій Луценко вніс до Верховної Ради подання про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності народного депутата від «Опозиційного блоку» Дмитра Колєснікова, повідомила речниця генпрокурора Лариса Сарган у Facebook. 

«Слідством встановлено, що Дмитро Колєсніков, перебуваючи на посаді голови Агентства держмайна України, зловживаючи службовим становищем, вчинив певні дії, внаслідок чого стало можливим відчуження об’єктів нерухомості – виробничого та лабораторно-побутового корпусу державного підприємства «Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут трубної промисловості ім. Я.Ю. Осади» у Дніпрі загальною площею майже 7 тисяч квадратних метрів», – написала Сарган. 

11 травня Луценко заявляв, що планує підписати і внести до Верховної Ради найближчим часом подання на зняття депутатської недоторканності з трьох парламентарів.

15 травня Луценко підписав подання на притягнення до кримінальної відповідальності народного депутата з фракції «Опозиційний блок» Сергія Дунаєва, а 18 травня вніс аналогічне подання щодо народного депутата з групи «Воля народу» Олександра Пономарьова

Україна позбавила Йосипа Кобзона всіх звань та нагород

Україна позбавила російського співака Йосипа Кобзона всіх звань та державних нагород. Про це йдеться в додатку до рішення Ради національної безпеки та оборони України, оприлюдненому на сайті президента України Петра Порошенка.

Згідно з документом, стосовно співака прийняті й інші обмеження:

блокування активів – тимчасове обмеження права особи користуватися та розпоряджатися належним їй майном;
запобігання виведенню капіталів за межі України;
відмова в наданні та скасування віз, застосування інших заборон в’їзду на територію України;
інші санкції, що відповідають принципам їх застосування, встановленим законом.

Зазначені обмеження діють безстроково.

26 липня 2017 року депутати Слов’янської міської ради в Донецькій області позбавили Йосипа Кобзона звання «Почесний громадянин міста».

Йосип Кобзон публічно підтримує проросійські угруповання «ДНР» і «ЛНР» і неодноразово приїжджав на непідконтрольну українській владі територію Донбасу.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської анексії Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці сепаратистів. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати лише російські «добровольці». За даними ООН, за час конфлікту загинули понад 10 тисяч людей.

Глава іноземної держави вперше відвідала зону конфлікту на Донбасі

Президент Естонії Керсті Кальюлайд стала першою главою іноземної держави, яка відвідала Донбас та лінію розмежування, повідомляє прес-служба штабу Операції об’єднаних сил.

За даними штабу, командувач об’єднаних сил генерал-лейтенант Сергій Наєв поінформував Керсті Кальюлайд про поточну ситуацію в Донецькій та Луганській областях.

Він зазначив, що підтримувані Росією бойовики регулярно обстрілюють мирні населені пункти, грубо порушуючи норми міжнародного гуманітарного права.

Зі свого боку Керсті Кальюлайд висловила підтримку українським військовим у їхній боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність країни.

Також президент Естонії відвідала контрольно-пропускний пункт через лінію розмежування «Майорськ», повідомив голова Донецької обласної військово-цивільної адміністрації Павло Жебрівський.

За його словами, Кальюлайд ознайомилася з роботою КПВВ, поспілкувалася з людьми, які перетинають пропускний пункт, та персоналом КПВВ.

22 травня президент України Петро Порошенко провів офіційну зустріч з президентом Естонії Керсті Кельюлайд в Києві.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської анексії Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці сепаратистів. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати лише російські «добровольці». За даними ООН, за час конфлікту загинули понад 10 тисяч людей.

МЗС: існує загроза життю Балуха та Сенцова

Існує загроза життю Володимира Балуха та Олега Сенцова, які позбавлені волі російським судом, заявила речниця Міністерства закордонних справ України Мар’яна Беца.

«Продовжують голодування Сенцов та Балух – політв’язні РФ. Існує загроза життю. Вимагаємо від РФ їхнього звільнення», – написала Беца у Twitter.

Засуджений у Криму активіст Володимир Балух голодує з 19 березня на знак протесту проти вироку. Сенцов оголосив голодування з 14 травня. Режисер вимагає звільнити всіх українських політв’язнів, які перебувають у російських тюрмах.

Крим: затримали делегата Курултаю кримських татар, ФСБ заперечує свою участь

Поблизу села Піонерське в Сімферопольському районі Криму затримали делегата Курултаю кримськотатарського народу Асана Егіза, повідомляє проект Радіо Свобода «Крим. Реалії» з посиланням на депутата Верховної Ради Рефата Чубарова та кримського адвоката Айдера Азаматова.

За словами Азаматова, чоловіка затримали невідомі на автомобілі з мигалкою. Рефат Чубаров натомість у своєму пості на Facebook чітко вказує на відповідальність за затримання російських силовиків.

Ті офіційно ще нічого не коментували. Але, як пізніше заявив Айдер Азаматов у коментарі«Крим. Реалії», у ФСБ участь їхніх співробітників у затриманні Егіза заперечують, а про місце перебування делегата Курултаю нічого не знають.

«Ми були в головному управлінні ФСБ. Нам усно сказали, що його немає і сьогодні не привозили. Ми залишили заяву і зараз (станом на 16:50 – ред.) їдемо в «Центр-Е», може там дізнаємося. Якщо і там не буде, то поїдемо в Головне управління безпеки дорожнього руху – може там є якась інформація», – сказав він.

Після анексії в Криму російська влада практикує масові обшуки у незалежних журналістів, громадських активістів, активістів кримськотатарського національного руху, членів Меджлісу кримськотатарського народу, а також кримських мусульман, підозрюваних у зв’язках із забороненою в Росії організацією «Хізб ут-Тахрір».

Глобальна акція #SaveOlegSentsov відбудеться 1 і 2 червня – активісти

Активісти, які вимагають від уряду Росії звільнити українського кінорежисера, кримчанина Олега Сенцова, оголосили про план своїх дій перед чемпіонатом світу з футболу, який Росія збирається приймати з 14 червня.

«Визначені дати глобальної акції #SaveOlegSentsov Це 1 і 2 червня. У різних містах по всьому світу ми виставимо червону картку режиму Путіна, який незаконно утримує людей за ґратами. Кремль, який готується до прийому чемпіонату світу з футболу, має звільнити Олега Сенцова та інших», – ідеться в повідомленні активістів у мережі Twitter.

«Олег Сенцов поставив на кін своє власне життя. Він вимагає звільнення усіх українських заручників Кремля. До цього часу оголосив безстрокове голодування. Давайте об’єднаємо зусилля, щоб донести його вимогу до світу!» – закликали активісти на своїй Facebook-сторінці.

16 травня 2018 року адвокат Сенцова повідомив, що його підзахисний оголосив безстрокове голодування. У такий спосіб Олег Сенцов вимагає звільнити всіх українських політв’язнів, які перебувають у російських тюрмах.

Читайте також: 9 фактів про голодування Олега Сенцова

За даними української правозахисної ініціативи LetMyPeopleGo, наразі Росія із політичних мотивів тримає у місцях неволі 64 українців.

Помічник Джемілєва спростував знайомство із затриманим ФСБ в Криму харків’янином

Помічник депутата Верховної ради України Мустафи Джемілєва Ерол Велієв, якого російські силовики звинувачують в підготовці «екстремістської групи» в окупованому Криму, повідомив, що не був знайомий з іншим фігурантом цієї «справи», затриманим на півострові харків’янином Олександром Стешенком.

У коментарі сайту Крим.Реалії Велієв заявив, що у нього з Стешенком спільне лише те, що обидва вчилися в Харкові. Помічник Джемілєва уточнив, що прожив у цьому місті близько 9 років.

«До версії ФСБ не маю ніякого стосунку. Там ідеться про те, що все це відбувалося в січні 2018 року. Я на території Криму востаннє був у вересні 2017 року», – розповів Велієв.

Федеральна служба безпеки Росії заявила 21 травня, що припинила «діяльність екстремістської групи» в окупованому Криму.

У повідомленні на сайті ФСБ стверджується, що групу створив помічник депутата Верховної Ради України Мустафи Джемілева Ерол Велієв «за вказівкою Рефата Чубарова, розшукуваного лідера Меджлісу кримськотатарського народу за підтримки СБУ».

Як стверджує російська спецслужба, «до складу групи, сформованої в Харкові, крім Велієва увійшли колишні спортсмени-боксери Стешенко і Третьяков».

ФСБ заявляє, що Стешенко був затриманий у квітні 2018 року «при в’їзді на територію Республіки Крим, куди був направлений Велієвим для підготовки і здійснення провокацій». Велієву і Третьякову Росія висунула звинувачення заочно, вони «оголошені у федеральний розшук».

Служба безпеки України заявляє, що інформація ФСБ Росії про «створення екстремістської групи» в анексованому Криму за підтримки українських спецслужб не відповідає дійсності.

Після анексії Росією Криму ФСБ проводить на півострові регулярні затримання, обшуки і допити незалежних журналістів, кримськотатарських активістів, опозиційних і проукраїнських громадських діячів і представників релігійних меншин. Правозахисники називають ці дії російських силовиків політично мотивованими.

Парубій вважає, що завтра потрібно почати розгляд законопроекту про антикорупційний суд

Голова Верховної Ради Андрій Парубій вважає за необхідне завтра, 23 травня, почати розгляд у другому читанні законопроекту про антикорупційний суд.

«Моя особиста думка – завтра входити й розглядати», – сказав він.

За словами Парубія, апарат Ради готує порівняльну таблицю до законопроекту, вона буде готова завтра вранці.

Комітет Верховної Ради з питань правової політики й правосуддя 21 травня підготував законопроект до другого читання. Як повідомив голова комітету Руслан Князевич, серед іншого, врахована пропозиція вилучити з тексту законопроекту згадки про проведення експертизи на поліграфі.

За його словами, також погоджена позиція, що для початку роботи суду необхідне призначення 35 суддів, з яких 10 повинні бути суддями апеляційної інстанції.

Читайте також: Чи готова влада відмовитись від контролю над Антикорупційним судом?

У Міжнародному валютному фонді минулого тижня наголосили на важливості схвалення законопроекту про антикорупційний суд. Представник МВФ вказав, що остаточна версія цього закону має повністю відповідати зобов’язанням України в рамках програми співпраці, а також рекомендаціям Венеціанської комісії.

1 березня Верховна Рада України підтримала президентський законопроект № 7440 про Антикорупційний суд у першому читанні. Як заявив тоді голова Верховної Ради Андрій Парубій, всі рекомендації і зауваження до документа депутати зможуть розглянути до другого читання.

14 травня громадські активісти заявили про «штучне затягування» розгляду законопроекту про антикорупційний суд. За даними активістів, уже 5 засідань поспіль профільний парламентський комітет не розглядає законопроект про антикорупційний суд.

Створення Антикорупційного суду передбачає закон про судоустрій і статус суддів, ухвалений 2016 року. Проте досі не схвалений спеціальний закон щодо такого суду.

ЄСПЛ зобов’язав Україну ухвалити більш збалансований закон щодо продажу сільгоспземлі

Європейський суд з прав людини зобов’язав Україну ухвалити більш збалансований закон щодо продажу сільськогосподарської землі.

Суд ухвалив відповідне рішення у відповідь на позов жительки Івано-Франківська Софії Зеленчук 1947 року народження та жителя Тернополя Віктора Цюцюри 1939 року народження.

ЄСПЛ вважає, що чинний в Україні мораторій на продаж сілськогосподарської землі порушує статтю 1 протоколу № 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод («захист власності»).

У рішенні суду йдеться, що після розпаду Радянського Союзу Україна переважно віддавала сільськогосподарські угіддя людям, які раніше працювали в колгоспах, але запровадила нібито тимчасову заборону на продаж такої землі.

«Уряд стверджував, що цей захід перешкодить концентрації землі в кількох руках, зупинить збіднення людей у сільській місцевості та забезпечить, щоб земля і надалі оброблялася. Однак суд встановив, що держава не забезпечила справедливого балансу між загальними інтересами громади та майновими правами заявників», – заявили в ЄСПЛ.

Також у суді зазначили, що влада України кілька разів продовжувала мораторій. У ЄСПЛ заявили, що жодна країна, яка входить до Ради Європи, на має такої заборони

«Незрозуміло, чому не такі жорсткі обмежувальні заходи були б менш ефективними для досягнення тих самих цілей», – підкреслили в ЄСПЛ.

Водночас суд вирішив не призначати грошової компенсації заявникам.

«Однак якщо держава проявить необґрунтовану затримку у прийнятті необхідних заходів, грошові виплати можуть стати гарантованими», – заявили в ЄСПЛ.

Верховна Рада 7 грудня 2017 року продовжила мораторій на продаж сільськогосподарської землі до 1 січня 2019 року. В Україні він діє з 2002 року.

У жовтні 2016 року президент України Петро Порошенко підписав закон про продовження мораторію до 2018 року, документом також доручалося Кабміну до 1 липня 2017 року розробити і внести на розгляд Верховної Ради України законопроект про обіг земель сільськогосподарського призначення.

Наразі у Верховній Раді зареєстровані два депутатських законопроекти про обіг земель сільськогосподарського призначення. Уряд планував подати відповідний законопроект восени, проте цього не сталося.

Кольченко може долучитись до голодування Сенцова – адвокат

Український активіст із Криму Олександр Кольченко, якого утримують у колонії в російському Копійську, може долучитися до голодування Олега Сенцова, повідомив журналіст Антон Наумлюк із посиланням на адвоката Кольченка Світлану Сидоркіну.

За його словами, про це Кольченко написав Сенцову у листі і, остерігаючись, що листа не передадуть, переповів його зміст своєму захиснику.

«У листі він написав, що, за його думку, голодування як засіб може бути ефективним тільки тоді, якщо держава цінує свою репутацію. Вважає, що у випадку з Олегом Росія може проігнорувати його голодування, не дозволяючи йому вмерти – застосувати примусове годування і відправити його на психіатричну експертизу. Смерть Магнітського в Росії нічого не змінила, замість цього було ухвалено «закон Діми Яковлєва». Він не відмовляє Олега, тому що знає, що він стійкий і рішення свого не змінить. Він дуже хвилюється за його здоров’я, оскільки знає про клімат і умови життя в Лабитнангі від інших засуджених, ще з моменту, коли вони з Олегом йшли по етапу. Хоча Саша і не погоджується з методом Олега, але поважає його позицію щодо звільнення українських політичних в’язнів і готовий підтримати Олега, якщо буде необхідність», – цитує Наумлюк Світлану Сидоркіну, зазначивши, що вона намагалась переконати активіста не вдаватися до таких дій з огляду на його проблеми зі здоров’ям, зокрема – надто малу вагу.

Окрім того, за словами журналіста, Олександр Кольченко також написав листа до президента Росії Володимира Путіна з вимогою втрутитись у ситуацію з голодуванням Сенцова і звільнити його.

16 травня стало відомо, що Олег Сенцов оголосив безстрокове голодування з вимогою звільнити всіх українських політв’язнів, які перебувають у російських тюрмах. 

Олега Сенцова і Олександра Кольченка затримали представники російських спецслужб у Криму в травні 2014 року разом із ще двома людьми за звинуваченням в організації терактів на півострові. У серпні 2015 року Північно-Кавказький окружний військовий суд у Ростові-на-Дону засудив Сенцова до 20 років колонії суворого режиму за звинуваченням у терористичній діяльності на території Криму. Кольченко отримав 10 років колонії. Обидва свою провину не визнали.

Правозахисний центр «Меморіал» вніс Сенцова й Кольченка до списку політв’язнів.

За даними української правозахисної ініціативи LetMyPeopleGo, наразі у Росії затримано або ув’язнено із політичних мотивів 64 українця.

 

 

МОЗ оновив правила виписування рецептів на ліки

Міністерство охорони здоров’я змінило правила виписування рецептів на ліки та медичні засоби. 22 травня новий алгоритм набуває чинності, повідомляється на сайті МОЗ.

Зокрема, там йдеться про те, нові зміни дають право виписувати рецепти лікарям, що здійснюють медичну практику як ФОП.

«Головні зміни стосуються нормативного регулювання впровадження електронного рецепту. Проте поки електронний рецепт буде поступово впроваджуватися, нові поля заповнюватимуться на паперових бланках», – мовиться у повідомленні.

Як пояснюють у міністерстві, електронний рецепт – це цифровий аналог рецептів на паперових бланках: пацієнт отримуватиме СМС-повідомлення з номером рецепту, який треба назвати в аптеці.

Окрім того, за даними МОЗ, червоний штамп «Вартість підлягає відшкодуванню» замінено на нове додаткове поле у рецепті «Джерело фінансування», де зазначається назва урядової або муніципальної програми для пільгового відпуску лікарських засобів, а у відомостях про пацієнта лікар повинен зазначити прізвище, ініціали та вік пацієнта, а також номер його амбулаторної чи стаціонарної картки, що поєднуватиме історію лікування пацієнта з усіма даними про нього в системі E-health. 

«Нові вимоги до рецепту не розповсюджуватимуться на рецепти на препарати інсуліну, допоки до електронного реєстру пацієнтів, що потребують інсулінотерапії не будуть внесені необхідні технічні зміни», – зазначають у МОЗ.

Президент України Петро Порошенко 28 грудня минулого року підписав закони «Про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів» і «Про підвищення доступності та якості медичного обслуговування в сільській місцевості».

Серед іншого, ці документи пропонують передбачити впровадження сучасних комп’ютерних та телекомунікаційних технологій, а також засобів для забезпечення функціонування електронної системи охорони здоров’я, застосування телемедицини, виписування електронних рецептів, використання дистанційної діагностики.

CАП: у справі Насірова зачитали менше половини тексту обвинувального акту

У справі колишнього голови Державної фіскальної служби України Романа Насірова зачитали 245 сторінок обвинувального акту із 774-х, повідомила Спеціалізована антикорупційна прокуратура України за результатами засідання Шевченківського районного суду Києва 21 травня.

Документ розпочали зачитувати 7 грудня 2017 року на вимогу сторони захисту.

Правоохоронці розповіли, що адвокати висунули вимогу читати з вказанням тире, дробів, вихідних номерів.

У Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі зазначили, що під час сьогоднішнього засідання суд відмовив стороні захисту у відводі прокурора, який, на думку САП, був необґрунтований і спрямований на затягування судового засідання та втрату часу на зачитування обвинувального акту.

Наступне засідання призначили на 9:00 30 травня.

За даними слідства, Насіров причетний до так званої «газової схеми Онищенка» і впродовж 2015 року ухвалив низку «безпідставних і незаконних рішень» про розстрочення сум платежів з рентної плати за користування надрами для задіяних у схемі компаній на загальну суму понад мільярд гривень. Слідство вважає, що такими рішеннями державі завдано збитків на суму майже 2 мільярди гривень.

Захист Насірова і він сам ці звинувачення заперечують.

31 січня Кабінет міністрів України звільнив Романа Насірова з посади голови ДФС.

До цього, 17 січня, міністр фінансів Олександр Данилюк заявив, що направить подання «з підтвердженням подвійного громадянства (Насірова – ред.), що є порушенням закону про державну службу». За його словами, Велика Британія заявила про наявність у посадовця британського паспорта.

Сам Насіров назвав своє звільнення «незаконним і нечесним».

Меркель поговорила з Порошенком про перемовини з Путіним, Донбас і «Північний потік-2»

Федеральний канцлер Німеччини Анґела Меркель провела телефонну розмову з президентом України Петром Порошенком, повідомили прес-служби лідерів.

«Президент України Петро Порошенко провів телефонну розмову з федеральним канцлером Німеччини Анґелою Меркель. Досягнуто домовленості підтримувати тісний діалог на двосторонньому рівні», – повідомляє прес-служба Адміністрації президента України.

Як зазначається, сторони обговорили ситуацію на Донбасі, спільні зусилля для реалізації Мінських домовленостей та питання безпеки, пов’язані із будівництвом газопроводу Nord-Stream-2 («Північний потік-2»).

Окрім того, Меркель розповіла про результати переговорів із президентом Росії Володимиром Путіним у Сочі, які відбулися 18 травня. Водночас про деталі розмови німецької канцлерки з російським лідером не повідомляється.

Проект «Північний потік-2» (Nord Stream-2) має постачати газ із родовищ на півночі Росії безпосередньо до Німеччини дном Балтійського моря, оминаючи традиційні транзитні маршрути через Україну і Польщу. Проект має розширити здатності вже збудованого першого «Північного потоку».

В Єврокомісії заявили, що в разі побудови газопроводу «Північний потік-2» будуть порушені принципи прозорості, недискримінаційності і рівного доступу.

Канцлер Німеччини Ангела Меркель після переговорів з президентом Росії Володимиром Путіним заявила, що після будівництва Nord Stream-2 роль України як транзитера повинна зберегтися.

СБУ спростувала звинувачення у «створенні екстремістської групи» у Криму

Служба безпеки України заявляє, що інформація ФСБ Росії про «створення екстремістської групи» в анексованому Криму за підтримки українських спецслужб не відповідає дійсності. Про це проекту Радіо Свобода «Крим.Реалії» 21 травня сказала речниця СБУ Олена Гітлянська.

Від додаткових коментарів вона відмовилася.

«Ми не коментуємо чергові фантазії ФСБ», – сказала речник СБУ.

Федеральна служба безпеки Росії заявила 21 травня, що припинила «діяльність екстремістської групи» в окупованому Криму. У повідомленні на сайті ФСБ стверджується, що групу створив помічник депутата Верховної Ради України Мустафи Джемілева Ерол Велієв «за вказівкою Рефата Чубарова, розшукуваного лідера Меджлісу кримськотатарського народу за підтримки СБУ».

Як стверджує російська спецслужба, «до складу групи, сформованої в Харкові, крім Велієва увійшли колишні спортсмени-боксери Стешенко і Третьяков», які нібито підпалили будинок муфтія Криму Еміралі Аблаєва.

Муфтій Криму Еміралі Аблаєв раніше входив до складу Меджлісу кримськотатарського народу. У 2015 році він був виключений зі складу представницького органу. За словами депутат Верховної Ради України Мустафи Джемілєва, Аблаєв «став маріонеткою в руках окупаційної влади».

Після анексії Росією Криму на півострові ФСБ проводить регулярні затримання, обшуки і допити незалежних журналістів, кримськотатарських активістів, опозиційних і проукраїнських громадських діячів і представників релігійних меншин. Правозахисники називають ці дії російських силовиків політично мотивованими.

Порошенко розповів, скільки пам’ятників Леніну демонтували в Україні

В Україні демонтували майже 1,5 тисячі пам’ятників Володимиру Леніну, заявив президент України Петро Порошенко під час заходів із нагоди Дня пам’яті жертв політичних репресій.

«На підставі закону України про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного тоталітарних режимів було перейменовано 52 тисячі площ і вулиць, майже тисячу населених пунктів. Одних тільки пам’ятників Леніну демонтували майже 1,5 тисячі. Комуністичну партію, яка безпосередньо винна у репресіях і винищенні мільйонів людей, нарешті заборонено», – сказав Порошенко.

Він заявив, що наприкінці 2013 року «карта України виглядала, як ілюстрація в підручнику з історії КПРС».

«Наші міста, селища і села були щедро обтикані ідолами Леніна і його пособників», – підкреслив Порошенко.

Верховна Рада у квітні 2015 року ухвалила урядовий законопроект про засудження комуністичного й нацистського тоталітарних режимів, заборонила їхню пропаганду й символіку. Згідно із законом, символіка і пропаганда нацизму, націонал-соціалізму, цих цінностей, будь-яка діяльність нацистських, фашистських угруповань в Україні забороняються.

У лютому 2018 року директор Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович заявив, що декомунізація в Україні фактично завершена.

У військовому календарі України не має бути нічого спільного з країною-агресором – Порошенко

Українська армія буде очищена від рудиментів радянсько-російської ідеології, заявив під час заходів із вшанування жертв політичних репресій у Биківнянському лісі на Київщині президент України Петро Порошенко.

«У нашому військовому календарі не має бути нічого спільного з країною-агресором. Тому наприкінці минулого місяця за моїм наказом начальник Генерального штабу ЗСУ, генерал армії Віктор Муженко затвердив «Програму заходів щодо відновлення та впровадження національних бойових традицій у Збройних силах України», – сказав Порошенко.

Він також зазначив, що будь-які «рудименти» радянської та сучасної російської ідеології негативно впливають на бойовий дух українського війська.

Начальник Генштабу ЗСУ Віктор Муженко 25 квітня підписав наказ про затвердження «Програми заходів щодо відновлення та впровадження національних бойових традицій у Збройних силах України». Серед причин впровадження такої програми вказувалось виконання закону про декомунізацію.

Після окупації Криму і початку збройного конфлікту на Донбасі багато військових традицій в Україні, які дістались «у спадок» від радянських часів і досі існують в Росії, почали змінюватися. Так, в Україні більше не святкують День захисника вітчизни 23 лютого, натомість визначено День захисника України 14 жовтня. Також багато військових частин і з’єднань носять імена історичних постатей, чия діяльність замовчувалась або засуджувалась у радянські часи. Крім того, на початку року у Верховній Раді зареєстрували законопроект, яким пропонується замінити радянське привітання в лавах армії із «Здрастуйте, товариші», «Бажаємо здоров’я» на «Слава Україні» та «Героям слава».

Україна визнала Росію державою-агресором.

До полудня бойовики здійснили понад 20 обстрілів позицій ЗСУ на Донбасі – Міноборони

Від початку доби і до 12-ї години неділі підтримувані Росією бойовики на Донбасі здійснили 22 обстріли позицій сил Операції об’єднаних сил, повідомив на брифінгу речник Міноборони Дмитро Гуцуляк.

За його словами, вночі ситуація в зоні конфлікту загострилася і бойовики вдалися до застосування заборонених Мінськими угодами важких видів озброєння.

«О 5:20 протягом 40 хвилин бойовики російської окупаційної адміністрації випустили 20 реактивних снарядів із систем «Град» та 10 мін 120 калібру по нашим захисникам Авдіїївки», – повідомив речник Міноборони.

За його словами, наразі постраждалих серед українських військових немає.

Раніше штаб Операції об’єднаних сил повідомив, що бойовики 58 разів порушували режим припинення вогню минулої доби, при цьому поранень зазнали троє військових ЗСУ. В угрупованні «ДНР» заявили, що українська сторона напередодні випустила майже триста боєприпасів у бік захоплених бойовиками територій. В угрупованні «ЛНР» нарахували понад 120 випущених боєприпасів.

Тристороння контактна група із врегулювання ситуації на Донбасі 26 березня оголосила про «всеосяжне, стійке і безстрокове припинення вогню» з 30 березня о 00:01 за київським часом – так зване «Великоднє перемир’я». Воно було порушене вже через кілька хвилин після заявленого початку і відтоді порушується постійно.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської анексії Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці сепаратистів. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати лише російські «добровольці». За даними ООН, за час конфлікту загинули понад 10 тисяч людей.

 

Бойовики минулої доби стріляли 58 разів, втрат серед військових ЗСУ немає – ООС

Під час бойових дій на Донбасі 19 травня підтримувані Росією бойовики 58 разів порушували режим припинення вогню, втрат серед військових немає, але поранень зазнали три бійці, повідомив штаб Операції об’єднаних сил на сторінці у Facebook.

Згідно з повідомленням, інтенсивні бойові дії напередодні тривали на всій лінії зіткнення. Бойові дії з боку бойовиків продовжились і з початком нової доби, додали у штабі.

«Упродовж ночі поточної доби, 20 травня, противник п’ять разів застосував важке озброєння, в тому числі реактивні системи БМ-21 по захисникам Авдіївки в районі Донецької фільтрувальної станції», – йдеться у ранковому зведенні.

Сайти бойовиків ще не підтвердили і не спростували цієї інформації. Напередодні в угрупованні «ДНР» повідомили про обстріл окупованої Горлівки, загибель однієї людини та поранення іншої. 

В угрупованні «ЛНР» заявляють про сім порушень «режиму тиші» з боку Збройних сил України впродовж минулої доби.

Тристороння контактна група із врегулювання ситуації на Донбасі 26 березня оголосила про «всеосяжне, стійке і безстрокове припинення вогню» з 30 березня о 00:01 за київським часом – так зване «Великоднє перемир’я». Воно було порушене вже через кілька хвилин після заявленого початку і відтоді порушується постійно.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської анексії Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці сепаратистів. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати лише російські «добровольці». За даними ООН, за час конфлікту загинули понад 10 тисяч людей.

В СНД дивуються, кого відкличе Україна

У Співдружності незалежних держав висловили здивування указом президента України Петра Порошенка про відкликання українських представників зі статутних органів СНД.

Як заявив керівник прес-служби СНД Володимир Ніканоров, Україна й раніше виступала з деякими заявами, що, за його словами, лишалися без наслідків.

Як сказав він російському агентству «РІА Новості», варто запитати українську сторону, «кого персонально вони відкликали цього разу».

«Річ у тім, що в апараті виконкому (СНД) зараз немає працівників від України… Раніше, до 2014 року, у виконкомі представники України обіймали досить високі посади: заступник голови, директор департаменту, заступник директора департаменту. Це серйозні були посади. Але 2014 року вони (Україна) попередніх відкликали, а нових не призначили», – заявив Ніканоров.

Раніше 19 травня Петро Порошенко, як повідомила його прес-служба, підписав указ, яким увів в дію рішення Ради національної безпеки і оборони про остаточне припинення участі України у роботі статутних органів СНД. При цьому сам президент, перебуваючи Вінниці з нагоди українського святкування Дня Європи, заявив: «Сьогодні ми зробили все можливе, щоб перетнути рубікон, повертаючись до Європейського союзу. Сьогодні я підписав відповідний Указ про відкликання всіх представників України з усіх статутних органів СНД».

В Україні святкують День Європи

В Україні, яка проголосила курс на європейську інтеграцію, святкують День Європи.

Святкування відбуваються не лише в Києві, а й у багатьох інших містах.

Зокрема, чільне керівництво країни ‒ президент Петро Порошенко, прем’єр-міністр Володимир Гройсман ‒ беруть участь у святкових заходах у Вінниці.

Порошенко, вітаючи мешканців міста і всієї України зі святом, закликав усіх українців разом «рухатися в Європу» ‒ «і не лише в День Європи, а й кожного дня». «Я твердо вірю у близьке європейське майбутнє України», ‒ заявив голова держави.

«Ми рішуче повертаємось у Європу, до європейської родини народів. Повертаємося, бо Україна завжди там була», ‒ додав він.

Під час перебування у Вінниці президент також повідомив, що підписав указ про відкликання всіх представників України з усіх статутних органів СНД. «Нам там немає більше що робити. Ми рухаємося разом у Європу», ‒ сказав Порошенко.

У всій Європі День Європи святкується 9 травня ‒ в день проголошення 1950 року так званої «декларації Шумана». В ній тодішній міністр закордонних справ Франції Робер Шуман закликав поглиблювати інтеграцію європейських країн; цей процес урешті привів до створення Європейського союзу.

В Україні 9 травня досі за радянським зразком залишається Днем перемоги над нацизмом у Другій світовій війні, який у Європі вшановують 8 травня. Тому в Україні День Європи святкують у третю суботу травня.