Хмельницьку ОДА очолив Вадим Лозовий

Президент України Петро Порошенко 19 травня призначив на посаду голови Хмельницької облдержадміністрації Вадима Лозового. Про це повідомляє прес-служба глави держави.

Президент, мовиться у повідомленні, підтримав пропозицію уряду, яку було внесено щодо призначення Лозового на посаду голови Хмельницької ОДА. Глава держави повідомив, що підписав відповідний указ та вручив новому керівнику посвідчення.

Порошенко також зауважив, що під час вибору керувався тим, що Лозовий є людиною, яка представляє реальний сектор економіки.

«І це є першим завданням, яке я ставлю як президент – принципове забезпечення зростання економіки, залучення інвестицій, підвищення зарплат. Робити все для того, щоб забезпечити на Хмельниччині інвестиційний та економічний бум», – наголосив Петро Порошенко.

«Які у мене є побажання? Перше – підвищення заробітної плати»,  – сказав Петро Порошенко Лозовому.

За його словами, середня заробітна плата в країні стрімко наближається до 9 тисяч гривень: «Скільки зараз середня заробітна плата в Хмельницькій області? Трохи більше за 6,5 тисяч гривень».

Вадим Лозовий – депутат Хмельницької облради VII скликання, позапартійний, 1971 року народження. Обраний до облради від Хмельницької обласної організації партії «За конкретні справи», є керівником депутатської фракції цієї ж партії, член депутатської групи «Захист прав власників земельних паїв». Очолює постійну комісію облради з питань економічного розвитку, промисловості, підприємництва, енергетики, транспорту та зв’язку. Раніше працював на різних посадах в ТОВ «Епіцентр» та ТОВ ​«Епіцентр К». 

Президент також повідомив, що колишній голова Хмельницької ОДА Олександр Корнійчук стане радником президента. 

16 травня ​Корнуйчук повідомив, що йде у відставку, причини звільнення Корнійчук не вказав.  Корнійчука було призначено головою Хмельницької ОДА у квітні 2016 року.

Заступник голови місії ОБСЄ закликав сторони конфлікту на Донбасі до розведення сил

Перший заступник голови спеціальної моніторингової місії ОБСЄ на Донбасі Александр Гуґ закликав сторони конфлікту в регіоні до розведення сил і відведення озброєння.

«Якщо не буде розведено сили, то ситуація не зміниться, але разом із ними потрібно також відвести і важке озброєння», – сказав Гуґ під час прес-конференції в окупованому Донецьку.

Він заявив, що спостерігачі останнім часом фіксують збільшення кількості порушень режиму припинення вогню та жертв серед мирного населення по обидві сторони лінії розмежування.

«Принаймні про 20 жертв серед цивільного населення нам повідомили, і близько 50 відсотків випадків ми вже підтвердили», – зазначив Гуґ, не уточнивши період часу, про який іде мова.

17 травня в ОБСЄ повідомили, що перший заступник голови місії їде на Донбас з огляду на серйозне погіршення ситуації з безпекою за попередню добу. 18 травня він позапланово зустрівся з командувачем української Операції об’єднаних сил Сергієм Наєвим.

Тристороння контактна група зі врегулювання ситуації на Донбасі 26 березня оголосила про «всеосяжне, стійке і безстрокове припинення вогню» з 30 березня о 00:01 за київським часом – так зване «Великоднє перемир’я». Сторони практично щодня заявляють про його порушення й звинувачують у цьому одна одну.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської анексії Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці сепаратистів. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати лише російські «добровольці». За даними ООН, за час конфлікту загинули понад 10 тисяч людей.

У МЗС припускають, що після запуску «Північного потоку-2» можлива ескалація конфлікту

У Міністерстві закордонних справ заявляють, що альтернативний шлях поставки російського газу в Європу може призвести до посилення конфлікту  після завершення будівництва «Північного потоку-2». Про це заявила заступник міністра закордонних справ з питань європейської інтеграції Олена Зеркаль заявила в ефірі Радіо НВ.

«Це дійсно питання безпеки не тільки української, а й в цілому європейської. І якщо буде побудований Північний потік-2, то у нас немає гарантії ескалації конфлікту з боку Росії ніякої, тому що є альтернативний шлях постачання цього газу в Європу. Їх (Німеччину– ред.) можна переконувати тільки спільними зусиллями з такими партнерами як США. Самостійно ми вже переконуємо більше двох років цього не робити, і тільки останнім часом коли вони зрозуміли, що санкції можливі і проти європейських компаній, вони почали шукати можливі компроміси», – сказала вона.

Читайте також –​ «Північний потік-2»: США попереджають про санкції, а Меркель обговорює проект із Путіним

Проект «Північний потік-2» (Nord Stream-2) має постачати газ із родовищ на півночі Росії безпосередньо до Німеччини дном Балтійського моря, оминаючи традиційні транзитні маршрути через Україну і Польщу. Проект має розширити здатності вже збудованого першого «Північного потоку».

В Єврокомісії заявили, що в разі побудови газопроводу «Північний потік-2» будуть порушені принципи прозорості, недискримінаційності і рівного доступу.

Раді пропонують перейменувати Кіровоградську область

Верховній Раді України пропонують перейменувати Кіровоградську область на Кропивницьку. Проект закону про внесення змін до статті 133 Конституції України на розгляд парламенту внесли 153 народних депутати.

Документ зареєстрований у парламенті, але тексту проекту на сайті Верховної Ради поки що немає.

Верховна Рада перейменувала Кіровоград на Кропивницький 14 липня 2016 року. Для перейменування назви області необхідно внести зміни до Конституції.

Марко Кропивницький (1840 – 1910) – український письменник, драматург, актор театру. Значна частина життя Кропивницького минула в місті, тепер названому його ім’ям. У Єлисаветграді Кропивницький створив у 1882 році «Товариство українських артистів».

Назва «Кіровоград», створена на честь російського радянського діяча Сергія Кірова (справжнє прізвище Костриков), підпадала під «закон про декомунізацію». Він забороняє, зокрема, назви, в яких використані імена або псевдоніми осіб, що обіймали керівні посади в компартійних і радянських державних органах.

 

МЗС Росії вимагає звільнити заарештованого керівника «РИА Новости Украина»

Міністерство закордонних справ Росії вимагає від України звільнити керівника «РИА Новости Украина» Кирила Вишинського, якого 17 травня суд у Херсоні заарештував на два місяці.

«У Росії рішуче засуджують подібні репресивні дії щодо журналіста, який завжди чесно й сумлінно виконував свій професійний обов’язок. Розцінюємо це як кричуще свавілля, наступ на свободу слова і спробу київського режиму силовими методами задушити будь-які прояви об’єктивності і неупередженого погляду на події, що відбуваються в країні», – заявили в МЗС Росії.

17 травня Херсонський міський суд заарештував керівника «РИА Новости Украина» до 13 липня без права застави.

Затриманому 15 травня в Києві Вишинському, який має громадянство України й Росії, інкримінують державну зраду і проведення підривної інформаційної діяльності проти України. Йому загрожує до 15 років позбавлення волі в разі визнання винним.

За даними Служби безпеки України, журналіст за завданням Москви готував спочатку інформаційні матеріали в Криму для виправдання анексії Росією українського півострова, а потім у Києві – для підтримки угруповань «ДНР» і «ЛНР». Він щомісяця отримував на цю діяльність 53 тисячі євро, гроші для цього, як заявили в СБУ, надходили з Росії через Сербію.

Читайте також: CPJ закликає Київ оприлюднити докази в справі керівника «РИА Новости Украина»

Раніше через висвітлення діяльності підтримуваних Росією бойовиків на Донбасі Вишинський був внесений в базу українського сайту «Миротворець», а в 2014 році після анексії Криму журналіста нагородили в Росії медаллю «за об’єктивне висвітлення подій у Криму».

Представник Держдепартаменту США Гезер Науерт, коментуючи обшуки й затримання, зазначила, що у Вашингтоні розуміють стурбованість Києва російською пропагандою, але закликають українську владу діяти в рамках закону.

Представник ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Арлем Дезір зазначив, що «боротьба з пропагандою не повинна суперечити міжнародним стандартам у галузі прав людини й представляти собою непропорційне втручання в діяльність засобів масової інформації».

Третину декларацій з лікарями підписали люди 40-64 років – МОЗ

Лікарів вибрали понад 10% українців, повідомило Міністерство охорони здоров’я України. Третину декларацій із лікарями підписали люди у віці 40-64 років. Наступні за активністю вікові групи – це люди 18-39 років і 65 років і більше (по 22%).

Згідно з інформацією на сайті відомства, декларації з терапевтами, педіатрами і сімейними лікарями підписали майже 4,5 мільйона людей, найбільше – на Вінничині (20% жителів вибрали своїх лікарів). У Харківській області декларації підписали 16% жителів, у Полтавській – 15,5%, у Чернівецькій – 13%, у Житомирській – майже 11%.

У МОЗ зазначили, що наразі в електронній системі охорони здоров’я зареєтровані 20,5 тисячі лікарів. 72,6% пацієнтів, які вже обрали свого лікаря, підписали декларації з сімейними лікарями, 15,1% – з терапевтами, 12,3% – з педіатрами.

2 квітня в Україні стартувала кампанія з вибору лікаря, який надає первинну допомогу. Лікаря можна обрати в будь-якому медзакладі, незалежно від місця прописки чи проживання, проте цей медзаклад має бути приєднаним до системи «Електронне здоров’я».

12 травня Міністерство охорони здоров’я заявило, що декларації з лікарями підписали 3,5 мільйона українців.

Росія не розслідує 17 викрадень в анексованому Криму – член Меджлісу

Російські правоохоронні органи не вживають зусиль для розслідування 17 викрадень активістів в анексованому Криму, заявив в ефірі проекту Радіо Свобода Радіо Крим.Реалії член Меджлісу кримськотатарського народу, голова Комітету захисту прав кримськотатарського народу Ескендер Барієв.

«На сьогоднішній день, за нашими даними, в Криму викрадено вже 17 осіб, про них немає ніякої інформації. Практично всі ці випадки не розслідуються: справи начебто не закриті, в той же час немає активних дій. Щодо Ервіна Ібрагімова ми не бачимо ніяких прояснень. Думаю, що це пов’язано з причетністю до справи представників силових структур окупаційної влади, або так званої «самооборони». Зі свого боку, ми повинні більше звертати увагу міжнародної громадськості і чинити тиск на Росію. Саме вона несе відповідальність за кожного зниклого», – сказав Барієв.

Читайте також: Зниклі в Криму: що з’ясували автори альтернативного розслідування

У травні 2016 року в Бахчисараї невідомі викрали члена виконкому Всесвітнього конгресу кримських татар Ервіна Ібрагімова. Камера відеоспостереження зафіксувала, як двоє людей у формі російських дорожніх інспекторів зупинили машину Ібрагімова і затягли його в свій мікроавтобус.

Кримська правозахисна група припускає, що викрадення було скоєне російською владою або підконтрольними їй парамілітарними групами.

 

Через ескалацію на Донбасі санкції проти Росії мають бути посилені – МЗС України

Міністерство закордонних справ України виступає за посилення санкцій проти Російської Федерації через збільшення кількості обстрілів та погіршення ситуації на Донбасі. Про це речниця МЗС Мар’яна Беца повідомила 17 травня в мікроблозі Twitter.

«Погіршення становища на Донбасі. 66 атак, застосування «Градів» Росією та її поплічниками. Четверо українських військових поранено, двох вбито. Санкції мають бути посилені», – вказала речниця.

У зоні бойових дій на Донбасі 16 травня загинули двоє українських військових, ще четверо зазнали поранень, повідомив раніше 17 травня штаб Операції об’єднаних сил. За цими даними, ситуація ускладнилася, підтримувані Росією бойовики 66 разів порушили режим припинення вогню, з них 25 разів застосовували міномети, артилерію та реактивні системи залпового вогню БМ-21 «Град». Як ідеться в ранковому зведенні, близько 21:00 «Градами» були атаковані українські позиції поблизу Авдіївки.

В угрупованні «ЛНР» заявляють про дев’ять порушень «режиму тиші» з боку Збройних сил України впродовж минулої доби, в тому числі вказують, що під обстрілом опинився Луганськ.

В угрупованні «ДНР» звинуватили українських військових в обстрілі «Градами» району Донецької фільтрувальної станції. Також донецькі бойовики заявляють про загибель жінки на півночі непідконтрольної владі України Горлівки.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської анексії Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці сепаратистів. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати лише російські «добровольці». За даними ООН, за час конфлікту загинули понад 10 тисяч людей.

Коломойський прокоментував слова про «повну неадекватність» Путіна та Януковича

Український бізнесмен Ігор Коломойський вважає, що «мав би добирати слова», коли в 2014 році давав характеристику президенту Росії Володимиру Путіну та його колишньому українському колезі Віктору Януковичу. Про це він заявив в інтерв’ю Жанні Немцовій на Deutsche Welle.

«Можете назвати це не «шизофренією», а «божевіллям». Хоча йшлося ж не лише про нього (Путіна – ред.). Ішлося про Януковича насамперед. Через якого все це сталося. Скажімо так, вираз емоційний, але, за великим рахунком, за формою, так, може, я уже і не мав права на цій посаді це казати», – визнав Коломойський.

3 березня 2014 року, одразу після призначення головою Дніпропетровської облдержадміністрації, Ігор Коломойський назвав Путіна «маленького зросту шизофреником».

«Враховуючи шизофренію другого опонента – у нас був великий шизофренік, а там маленького зросту шизофренік. Він повністю неадекватний, він повністю збожеволів, його месіанство – відновлення Російської імперії в кордонах 1913 року або Радянського Союзу в кордонах 1991-го – весь світ може довести до катастрофи», – сказав тоді Коломойський.

В інтерв’ю DW Коломойський також заявив, що Петро Порошенко, «щоб вдруге обратися президентом», прагне контролювати всі телеканали України, в тому числі «1+1». «Ну, як у нашого північно-східного сусіда», – додав Коломойський. На думку екс-керівника Дніпропетровщини, президент у жодному разі не отримає телеканал.

Президент України Петро Порошенко жодного разу публічно не заявляв про прагнення контролювати всі телеканали.

У минулому Ігор Коломойський був контролюючим акціонером націоналізованого в грудні 2016 року «Приватбанку». Структурам підприємця належать також український телеканал «1+1» та 43 відсотки нафтовидобувної компанії «Укрнафта».

Представник Росії в ТКГ заявляє, що підтримує обмін у форматі «157 на 20»

Росія підтримує обмін утримуваними особами між Україною та бойовиками на Донбасі у форматі «157 на 20», заявив представник Росії в Тристоронній контактній групі з мирного врегулювання ситуації на Донбасі Борис Гризлов.

«Російська делегація констатувала, що сьогодні є всі умови для обміну всіх утримуваних людей, особи яких встановлені і підтверджені сторонами конфлікту. Це 157 осіб, утримуваних силовими структурами України, та 20 осіб, які утримуються на Донбасі», – сказав Гризлов.

16 травня представник України в гуманітарній підгрупі Тристоронньої контактної групи Ірина Геращенко заявила, що прогресу в питанні звільнення заручників немає. За її словами, російська сторона не надає відповіді щодо 23 своїх громадян, засуджених за злочини проти України, яких Україна готова передати Росії.

Станом на кінець січня в СБУ повідомляли, що в заручниках на непідконтрольних уряду територіях Донбасу перебувають 108 людей.

27 грудня 2017 року на Донбасі між українською стороною і підтримуваними Росією бойовиками відбувся масштабний обмін утримуваними особами. Він був запланований за формулою «306 (тих, видачі кого домагалися підтримувані Росією бойовики – ред.) на 74 (військових і цивільних, включених до списку на обмін Україною – ред.)».

Українській стороні 27 грудня передали 74 людини, проте одна з них вирішила залишитися на непідконтрольній українській владі території. Київ передав бойовикам 233 людини.

Луценко каже, що не планує балотуватися у президенти України

Генеральний прокурор України Юрій Луценко заявляє, що не має наміру брати участь у президентських виборах. Про це він заявив в інтерв’ю агенції «Інтерфакс».

«Я, напевно, єдиний не кандидат у президенти з великого кола моїх знайомих. Це продумане рішення. З самого початку моєї роботи тут, незважаючи на різні розмови, я точно не кандидат у президенти», – сказав він.

За словами Луценка, його роль на виборах – «стриматися і не почати давати прямі оцінки популістам».

«Я намагатимуся говорити лише одне – підтримайте тих, хто будує країну, а не тих, хто все критикує і дає нескінченні нездійсненні обіцянки», – наголосив він.

Читайте також – Політика в Україні: нові обличчя та старі проблеми

У квітні прем’єр-міністр України Володимир Гройсман заявив, що буде брати участь у чергових парламентських виборах.

Чергові вибори до Верховної Ради мають відбутися восени 2019 року.

Сенцову пригрозили примусовим годуванням у російській колонії – адвокат

Керівництво російської колонії пригрозило примусовим годуванням українському режисерові, кримчанину Олегу Сенцову, який оголосив голодування. Про це 16 травня проекту Радіо Свобода Крим.Реалії розповів адвокат Сенцова Дмитро Дінзе.

«Колонія вже перевела його в «безпечне місце», де він утримується в одиночній камері. Адміністрація веде з ним переговори, щоб він відмовився від голодування. Вони його попередили, що в разі різкого погіршення стану здоров’я, вони будуть годувати його примусово. Буде медикаментозне втручання», – сказав Дінзе.

За його словами, Сенцова також можуть відправити на психіатричну експертизу.

16 травня стало відомо, що Олег Сенцов від 14 травня оголосив безстрокове голодування з вимогою звільнити всіх українських політв’язнів, які перебувають у російських тюрмах. Адвокат Дінзе зазначає, що засуджений готувався до протесту півтора місяці.

Сенцов й інший кримчанин Олександр Кольченко були затримані представниками російських спецслужб в анексованому Криму в травні 2014 року за звинуваченням в організації терактів на півострові. У серпні 2015 року Північно-Кавказький окружний військовий суд у російському Ростові-на-Дону засудив Сенцова до 20 років колонії суворого режиму за звинуваченням у терористичній діяльності на території Криму. Кольченко отримав 10 років колонії. Обидва свою провину не визнали.

Правозахисний центр «Меморіал» вніс Сенцова і Кольченка в список політв’язнів.

ФСБ порушила справу проти капітана українського судна, затриманого біля Криму

Федеральна служба безпеки Росії заявляє про порушення справи проти капітана українського риболовецького судна «ЯМК-0041», якого затримали співробітники російського прикордонного управління ФСБ недалеко від мису Тарханкут в анексованому Криму.

«Справу порушено за фактом незаконного видобутку водних біологічних ресурсів… На судно «ЯМК-0041» накладено арешт», – йдеться в повідомленні.

За даними ФСБ Росії, справу порушили проти Віктора Новицького.

4 травня російські прикордонники затримали українське риболовецьке судно (порт приписки Очаків) на захід від мису Тарханкут в анексованому Росією Криму.

Підконтрольна Росії влада півострова заявила, що членів екіпажу судна доставили до Криму «для проведення процесуальних дій».

Держприкордонслужба України повідомила, що затримане судно мало всі необхідні документи на вилов риби на українській території. На борту перебувало п’ятеро членів екіпажу.

МЗС України називає затримання українського судна «узурпацією суверенних справ України» щодо прилеглих до півострова акваторій і «порушенням Конвенції ООН з морського права і звичайного міжнародного права».

Перед затриманням судна українські прикордонники повідомили, що «росіяни почали жорстку політику затримання і огляду суден», які прямують через Керченську протоку. За повідомленням відомства, починаючи з 30 квітня російські спецслужби зупиняють суду щодня для огляду та ідентифікації екіпажу.

25 березня українські прикордонники затримали в акваторії Азовського моря риболовецьке судно під прапором Росії. Прокуратура АРК порушила кримінальну виробництво за фактом виходу судна «Норд» із закритого Києвом порту анексованої Керчі.

Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили низку економічних санкцій. Росія заперечує окупацію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

МОЗ призначив генерального директора «Електронного здоров’я»

Міністерство охорони здоров’я України призначило генерального директора державного підприємства «Електронне здоров’я», повідомляє прес-служба відомства. Ним став Денис Мацуй.

У МОЗ заявили, що найважливішими напрямками «Електронного здоров’я» залишаються впровадження принципів безпеки, визначення пріоритетів розробки, підтримка поточного плану трансформації системи охорони здоров’я.

У відомстві заявили, що Мацуй має понад 11 років досвіду у сфері інтернет-технологій, стратегічного планування та управління. До 2017 року він був директором з маркетингу та комерційним директором компанії OpsWay.

2 квітня в Україні стартувала кампанія з вибору лікаря, який надає первинну допомогу. Лікаря можна обрати в будь-якому медзакладі, незалежно від місця прописки чи проживання, проте цей медзаклад має бути приєднаним до системи «Електронне здоров’я».

11 травня в МОЗ заявили, що декларації з лікарями підписали 3,5 мільйона українців.

Експерти РПР закликають Раду прискорити підготовку законопроекту про Антикорупційний суд

Експерти антикорупційної групи Реанімаційного пакету реформ закликають Верховну Раду прискорити підготовку законопроекту про Вищий антикорупційний суд до розгляду у другому читанні.

В організації заявили, що комітет парламенту з питань правової політики та правосуддя «фактично блокує» подальший розгляд законопроекту.

«За два місяці з моменту прийняття законопроекту «Про Вищий антикорупційний суд» у першому читанні комітет збирався вже декілька разів. Проте члени комітету так і не розпочали підготовку законопроекту до другого читання та розгляд поданих поправок», – заявили в Реанімаційному пакеті реформ.

В організації заявили, що протягом двох тижнів після голосування за проект закону в першому читання депутати запропонували близько двох тисяч поправок до цього документа.

1 березня Верховна Рада України підтримала президентський законопроект № 7440 про Антикорупційний суд у першому читанні. Як заявив тоді голова Верховної Ради Андрій Парубій, всі рекомендації і зауваження до документа депутати зможуть розглянути до другого читання.

Міжнародний валютний фонд наголошував на важливості невідкладного схвалення закону про Антикорупційний суд в Україні, і «щоб при цьому під час його розгляду в парламенті були враховані поправки, необхідні для приведення остаточного тексту закону в повну відповідність із передбаченими програмою зобов’язаннями і рекомендаціями Венеційської комісії Ради Європи».

Створення Антикорупційного суду передбачає закон про судоустрій і статус суддів, ухвалений 2016 року. Проте досі не схвалений спеціальний закон щодо такого суду.

Волкер прибув на Донбас, щоб «дізнатися більше про гуманітарну кризу»

Спеціальний представник Державного департаменту США Курт Волкер прибув на Донбас, інформує Українська служба «Голосу Америки» у Twitter.

Журналісти не повідомили подробиць. Волкер і Державний департамент наразі не розповідають про поїздку.

11 травня спеціальний представник американського зовнішньополітичного відомства анонсував візит у східні регіони України. Він пояснював, що хоче «дізнатися більше про ситуацію на місці і про гуманітарну кризу на Донбасі».

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської анексії Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці сепаратистів. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати лише російські «добровольці». За даними ООН, за час конфлікту загинули понад 10 тисяч людей.

У МЗС Росії відреагували на нові санкції ЄС через вибори президента в Криму

Росія залишає за собою право «адекватно реагувати» на нові санкції Європейського союзу через вибори президента Росії в окупованому Криму, заявила речниця Міністерства закордонних справ Росії Марія Захарова.

«Вважаємо, що і в самому Євросоюзі всім давно очевидна марність антиросійських санкцій, що перетворилися в ритуальні демонстрації внутрішньої ЄСівської «солідарності». Єдиний їхній практичний результат – накопичення «подразників», що перешкоджають вибудовувати взаємовигідний діалог і співпрацю з Росією в інтересах наших громадян», – заявила Захарова.

14 травня Рада ЄС застосувала санкції проти п’ятьох посадовців виборчих комісій у Криму і Севастополі. Вони полягають у забороні на в’їзд до Євросоюзу та заморожуванні активів.

Вибори президента в Росії відбулися 18 березня. На них учетверте переміг Володимир Путін. Російська влада також провела голосування в анексованому нею Криму, попри заперечення України і заяви міжнародних організацій і західних урядів про невизнання «виборів» на півострові.

19 березня президент України Петро Порошенко назвав «нікчемними» і такими, що «не мають правових наслідків» результати голосування, яке Росія провела на анексованому нею півострові.

Верховна Рада України 22 березня проголосувала за постанову про невизнання виборів президента Росії на території Криму.

Тбілісі: акції протестів ще не втихли

Увечері в неділю, 13 травня, у центрі Тбілісі на проспекті Шота Руставелі продовжилися акції протесту в зв’язку з поліцейськими рейдами в два міських клуби, які провели в ніч проти неділі. Поліція заявляла, що бореться з наркотрафіком. Молодь, яка відпочивала в клубах, стверджувала, що рейди були занадто грубими і жорсткими.

Учасники однієї з недільних акцій звинувачують поліцію в перевищенні повноважень і вимагають відставки глави МВС Грузії і глави уряду. Представники іншого мітингу виступають проти пропаганди наркотиків.

Прем’єр-міністр Грузії Георгій Квірікашвілі звернувся до учасників маніфестацій із запевненнями, що його головний пріоритет – забезпечити свободу слова для всіх. «Ми не допустимо ненависті через різні погляди. Об’єднаймося для захисту життя людей і майбутнього нашої країни», –  закликав прем’єр.

На проспект Руставелі прибули поліцейські підрозділи і техніка для розгону демонстрацій. Ситуація загострилася після того, як прихильники крайніх правих і націоналістичних груп спробували прорватися до будівлі парламенту.

Попереднього дня, 12 травня, у Тбілісі близько 4 тисяч людей вийшли на вулиці на знак протесту проти нічного рейду поліції для боротьби з наркотиками у двох популярних нічних клубах. Демонстранти вимагали відставки міністра внутрішніх справ і прем’єр-міністра країни, звинувачуючи поліцію в надмірному застосуванні сили.

Із настанням пізнього вечора демонстрація біля старої будівлі парламенту у Тбілісі, що відбувалася під звуки електронної музики, перетворилася на танцювальну вечірку.

Поліція повідомила про затримання кількох демонстрантів.

Міністерство внутрішніх справ Грузії заявило, що в перебігу рейду в ніч на 12 травня у двох нічних клубах були затримані вісім підозрюваних наркоторговців.

Критики заявляють, що то була піар-акція поліції, що мала на меті засвідчити їхню відданість твердому дотриманню антинаркотичного законодавства і водночас фактично залякати прихильників нічних клубів, які нині розвиваються у Тбілісі.

Рейди відбулися після того, як останніми тижнями у столиці Грузії кілька людей померли в інцидентах, пов’язаних, як вважають, із наркотиками. За словами кримінальної поліції, там уже три місяці здійснювали «інтенсивні розслідувальні дії, щоб встановити факти торгівлі наркотиками» у двох нічних клубах, що зазнали рейду.

Близько 30 осіб затримали в столиці Росії після мітингу «За вільний інтернет»

13 травня в Москві біля виходу з місця проведення узгодженого мітингу «За вільний інтернет» поліцейські затримали близько 30 осіб, серед яких були і неповнолітні.

В акції на проспекті Сахарова загалом взяло участь близько двох з половиною тисяч осіб. Організатори з «Партії народної свободи» і «Відкритої Росії» відмовилися надати слово лівим активістам і націоналістам.

Організатори акції назвали її метою «привернути увагу громадськості до обмежень доступу до інтернет-ресурсів та інтернет-інструментів, до кримінальних справ через «лайки і репости», до дій «Роскомнагляду» (органу, що, серед іншого, вирішує, які інтернет-ресурси блокувати в Росії – ред.), які обмежують конституційні права громадян, закликати до відставки голови «Роскомнагляду», до звільнення політв’язнів, репресованих через інтернет-справи».

На перший подібний мітинг «За вільний Інтернет», який відбувся 30 квітня, прийшли 12 тисяч осіб. Організатор тієї акції – член Лібертаріанської партії Михайло Светов – назвав нинішню акцію, що пройшла 13 травня, «провальною». Цю акцію не підтримали ані російський опозиціонер Олексій Навальний, ані засновник месенджера Telegram Павло Дуров, – повідомляє «Бі-бі-сі».

Місяць тому, 13 квітня у Росії суд постановив негайно заблокувати Telegram. Таке рішення було ухвалене після того, як месенджер відмовився надати ФСБ Росії ключі шифрування від листування користувачів, пославшись на гарантовану Конституцією таємницю листування. У той же день «Роскомнагляд» вніс месенджер до реєстру заборонених на території Росії сайтів. 16 квітня у Росії за рішенням суду почали блокувати доступ до месенджера Telegram, охопивши мільйони мережевих адрес. Однак месенджер працює далі.

Засновник Telegram-у Павло Дуров заявляв, що месенджер продовжить працювати з допомогою вбудованих методів обходу блокувань і VPN.

Бойовики, підтримувані Росією, застосовують на Донбасі новітні зразки озброєння – штаб ООС

«Російсько-терористичні війська на Донбасі застосовують підступні зразки озброєння» – повідомляє на своїй сторінці у «Фейсбук» прес-центр штабу операції Об’єднаних сил із посиланням на бійців окремої бригади морської піхоти Військово-морських сил Збройних сил України, які тримають позиції поблизу Маріуполя.

Згідно з інформацією, яку цитують новинні агенції, кілька днів тому українські позиції були обстріляні новітніми реактивними снарядами. Вони мали посилене фугасне начиння та залишили за собою великі вирви.

Військовослужбовці ретельно позбирали всі уламки після цього обстрілу та віддали їх у  спеціалізовану лабораторію для проведення відповідних експертиз.

«Ми виявили хвостовики ракет не притаманні звичайним боєприпасам. На відміну від радянських зразків, які раніше використовували російсько-окупаційні війська, ці хвостовики мали зовсім інший вигляд та кріплення. Також знайшли уламки з відповідним маркуванням. Все задокументовано та передано до спеціальних структур Міністерства оборони України», –  розповів один з військових.

У штабі зазначили, що «окрім обстрілів, російсько-окупаційні війська проводять масове мінування забороненими боєприпасами української землі», в тому числі в «сірій зоні».

Унаслідок російської гібридної агресії на сході України з квітня 2014 року на Донбасі загинули понад 10 тисяч 300 людей.

Кольченко знову пробув у російському ШІЗО 13 діб – правозахисниця

Український політв’язень Олександр Кольченко знову провів 13 діб у штрафному ізоляторі в колонії, де він перебуває, в місті Копєйську в Челябінській області на Уралі в Росії, повідомила російська правозахисниця Тетяна Щур.

Як цитує її слова Кримська правозахисна група, вона вважає, що це чергове покарання пов’язане з посиленням режиму в колонії у зв’язку з низкою свят на початку травня, а також інавгурацією президента Росії Володимира Путіна на четвертий термін.

Коли саме було накладене це покарання, не уточнено.

За інформацією правозахисниці, в березні Кольченко теж пробув у ШІЗО 13 діб – тоді його звинуватили в пересуванні без охорони в такі місця, куди і він, і інші в’язні зазвичай ходять без конвою – в бібліотеку чи до їдальні.

Також на Новий рік Кольченко перебував у штрафному ізоляторі, тоді за «порушення форми одягу»: він не мав бірки з прізвищем на одязі, що тимчасово замінював випраний бушлат, наводить Кримська правозахисна група слова Тетяни Щур.

Російські пенітенціарії не коментували цього повідомлення.

Олександра Кольченка затримали російські спецслужби в окупованому Криму в травні 2014 року разом із режисером Олегом Сенцовим. Їх звинуватили в організації терактів на півострові. У серпні 2015 року суд у Ростові-на-Дону в сусідній Росії засудив Кольченка до 10 років колонії за звинуваченням у терористичній діяльності на території Криму; Сенцов отримав 20 років колонії суворого режиму. Обвинувачені вини не визнали. Правозахисний рух «Меморіал» у Росії визнав Сенцова і Кольченка політичними в’язнями.

Меркель засудила порушення перемир’я на сході України

Канцлер Німеччини Анґела Меркель висловила глибоке занепокоєння з приводу постійних порушень режиму припинення вогню на сході України.

«Україна непокоїть нас. І в «нормандському форматі», який об’єднує Німеччину, Францію, Росію і Україну, ми намагаємося втілювати мінські домовленості», ‒ заявила вона під час перебування в Італії.

«Але щоночі перемир’я порушується, щодня є людські втрати», ‒ сказала Меркель у місті Ассізі, куди вона прибула, щоб отримати премію миру.

Її нагородив «Лампою миру святого Франциска» чернечий орден францисканців за «її роботу задля примирення, підтримку мирного співіснування між народами». Цю традиційну премію неофіційно називають «католицькою Нобелівською премією миру».

Тристороння контактна група щодо врегулювання ситуації на Донбасі ще 26 березня оголосила про чергове, «всеосяжне, стійке і безстрокове припинення вогню» з 30 березня о 00:01 за київським часом – так зване «Великоднє». Воно було порушене вже через кілька хвилин після заявленого початку і відтоді порушується постійно.

Це була вже третя спроба домовитися про перемир’я лише за 2018 рік. Припинення вогню й раніше проголошувалося як безстрокове, але сторони одразу звинувачували одна одну в його порушеннях. При цьому сторони заперечують свою вину і звинувачують противників у провокаціях.

Унаслідок російської гібридної агресії на сході України з квітня 2014 року в регіоні загинули понад 10 тисяч 300 людей.

Безвізом із ЄС скористалися півмільйона українців – Порошенко

Безвізовим режимом із Європейським союзом скористалися півмільйона  українців, повідомив президент України Петро Порошенко у Facebook.

«Безвізовим режимом з країнами Європейського союзу, починаючи з червня 2017 року, уже скористалися півмільйона українців», – написав президент.

11 червня 2017 року набрала чинності візова лібералізація для українців при короткотермінових подорожах до країн ЄС і «шенгену» (до 90 днів протягом кожних 180 днів без права працевлаштування). Безвізовий режим стосується всіх держав-членів Європейського союзу, крім Великої Британії й Ірландії, а також країн «шенгенської зони» з-поза меж ЄС. Цей режим наразі не стосується так званих «заморських володінь» Нідерландів і Франції.

Щоб скористатися безвізовим режимом з ЄС, українцям треба мати біометричний паспорт і, якщо попросять прикордонники – довести мету й умови поїздки, свою платоспроможність. 

МінТОТ: допомога в 100 тисяч гривень звільненим із полону «виплачується»

Українцям, звільненим із полону підтримуваних Росією бойовиків «виплачується» одноразова грошова допомога в розмірі 100 тисячі гривень, повідомляє 11 травня Міністерство з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України.

За повідомленням, допомогу отримують ті, кого звільнили 27 грудня 2017 року і 24 січня 2018 року.

У МінТОТ додали, що порядок виплати одноразової грошової допомоги звільненим затверджений постановою Кабінету міністрів України від 31 січня 2018 року.

«Відповідно до цього порядку, за виплатою грошової допомоги необхідно у строк, що не перевищує шість місяців з дня звільнення, звертатися із заявою до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення відповідного органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, структурного підрозділу з питань соціального захисту населення виконавчого органу міської, районної у місті (у разі утворення) ради за місцем реєстрації/фактичного проживання», – йдеться в повідомленні.

До заяви треба додати:

копію документа, що посвідчує особу громадянина України, іноземця або особи без громадянства (з пред’явленням оригіналу);
копію довідки про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті або які не є громадянами України).

27 грудня 2017 року на Донбасі між українською стороною і підтримуваними Росією бойовиками відбувся обмін утримуваними особами. Він був запланований за формулою «306 (тих, видачі кого домагалися підтримувані Росією бойовики – ред.) на 74 (військових і цивільних, включених до списку на обмін Україною – ред.)».

Українській стороні 27 грудня передали 74 людини, проте одна з них вирішила залишитися на непідконтрольній українській владі території. Київ передав бойовикам 233 людини.

24 січня 2018 року з полону бойовиків на Донбасі звільнили українського військовослужбовця Романа Савкова.

 

Європейці мають зрозуміти, що транзит газу через Україну стримує Путіна від подальшого вторгнення – МЗС

Транспортування газу через українську газотранспортну систему стримує президента Росії Володимира Путіна від повноцінного нападу на Україну, і це мають зрозуміти європейці, заявляє заступник міністра закордонних справ України з питань європейської інтеграції Олена Зеркаль.

«Питання ГТС – це питання нашої безпеки, бо, справді, для нас існування цього маршруту постачання газу в Європу є певним чинником гарантування невторгнення Путіна повністю у військовому режимі на територію України. І це те, що дуже слабко розуміють європейці. Принаймні, вони кажуть, що це не дуже розуміють», – заявила Зеркаль в ефірі «5 каналу».

За її словами, існування альтернативних маршрутів знімає цей запобіжник. «І що станеться, ніхто не знає», – додала Зеркаль.

Читайте також: Анґела Меркель і «Північний потік-2»: чи будуть гарантії для українського транзиту газу

Проект «Північний потік-2» має постачати газ із родовищ на півночі Росії безпосередньо до Німеччини дном Балтійського моря, оминаючи традиційні транзитні маршрути через Україну і Словаччину.

Уряд Німеччини наразі підтримує російський проект газопроводу «Північний потік-2», у Берліні його називали «суто комерційним».

Натомість критики вважають, що, на відміну від першої черги, вже наявного газогону «Північний потік», планована друга не має економічного обґрунтування і є суто політичним проектом Кремля, що має на меті збільшити залежність Європи від російського газу, а також дати їй можливість «газового» тиску на Україну й інші держави, які нині отримують російський газ через Україну.

Серед таких критиків не тільки Україна, а й США, а в Євросоюзі Європейська комісія, виконавчий орган ЄС, і Європейський парламент, а також низка країн, у першу чергу зі Східної Європи. У Єврокомісії, зокрема, заявляли, що в разі побудови газопроводу «Північний потік-2» (Nord Stream-2) будуть порушені принципи прозорості, недискримінаційності і рівного доступу. У США неодноразово заявляли, що «Північний потік-2» є об’єктом політизації енергетики й «інструментом російської агресії» і підриває спроби Європи стати менш залежною від російських ресурсів.