У США знову підтвердили збереження санкцій щодо Росії

У Сполучених Штатах Америки вкотре підтвердили, що санкції, накладені щодо Росії через її агресію на сході України, Вашингтон збереже до виконання Росією мінських домовленостей про врегулювання на окупованій частині українського Донбасу.

Речник президента США Шон Спайсер на брифінгу в Білому домі повторив позицію Вашингтона після зустрічі в Білому домі президентів США Дональда Трампа і України Петра Порошенка, що санкції триватимуть, доки Росія не «забереться зі сходу України».

«Очевидно, ця тема пролунала в перебігу дискусій із президентом України сьогодні, – і ми будемо далі виступати за ці санкції», – сказав речник.

Із такою ж заявою виступив раніше у вівторок міністр фінансів США Стівен Мнучин, коментуючи чергове розширення списку фізичних і юридичних осіб для обмежень, запроваджених раніше у США кількома пакетами через агресію Росії проти України, спершу у Криму, а потім на частині Донбасу.

«Ці санкції будуть зберігати тиск на Росію, щоб вона працювала над дипломатичним вирішенням. Нинішня адміністрація США віддана дипломатичному процесові, що гарантуватиме суверенітет України, і ніякого послаблення санкцій не має бути, доки Росія не виконає своїх зобов’язань за мінськими домовленостями», – сказав міністр, як його цитує сайт Мінфіну США.

На сайті нагадано, що в цих словах ідеться про санкції, запроваджені через агресію Росії на сході України, і вони будуть чинні до повного виконання Росією її зобов’язань за мінськими домовленостями. Інші санкції, пов’язані з агресією Росії у Криму, не будуть зняті, доки Росія не припинить окупацію півострова.

До розширених списків для різних пакетів уже чинних санкцій додали загалом іще кілька десятків фізичних і юридичних осіб із Росії, а також із окупованих територій Криму й частини Донбасу.

Серед іншого, до розширених списків потрапили фактичні чиновники владних органів, насаджених Москвою у Криму чи самопроголошених на окупованих частинах Донбасу, «центральні банки» угруповань «ДНР» і «ЛНР», російський «ЦМРБанк», який обслуговує клієнтів на територіях, захоплених угрупованнями «ДНР» і ЛНР», заступник міністра економічного розвитку Росії Сергій Назаров, що очолює так звану «міжвідомчу комісію», через яку уряд Росії здійснює економічний контроль над окупованою частиною Донбасу, російська приватна військова компанія «Вагнера» і її керівник Дмитро Уткін, холдинг охоронних структур «Вовк», що належить уже підсанкційному прокремлівському байкерському клубові «Нічні вовки», і його президента і тренера з бойових мистецтв, а також московський «Байк-центр», що контролюється вже підсанкційним лідером «Нічних вовків» Олександром Залдостановим – загалом 21 фізична і юридична особа.

Крім того, санкції будуть стосуватися ще 11 фізичних і юридичних осіб в окупованому Криму, серед них шести банків, що працюють на півострові. Ще шість компаній і осіб у Росії потраплять під обмеження через те, що допомагали уникнути санкцій іншим підсанкційним, визначеним раніше – серед них Олександр Бабаков, спецпредставник президента Росії зі зв’язків зі «співвітчизниками», що вже перебуває під санкціями ЄС, і двоє працівників його апарату. Також обмеження запровадять щодо 20 компаній, що на 50 відсотків чи більше належать підсанкційній російській компанії «Транснєфть».

Рішення оголошене в день, коли у США з робочим візитом перебуває президент України Петро Порошенко. Після зустрічі з президентом США Дональдом Трампом український керівник повідомив, що в перебігу зустрічі було підтверджено: санкції США щодо Росії будуть зберігатися.

США, як і інші країни «Групи семи» і ще деякі держави, а також Європейський союз скоординовано запровадили по кілька пакетів санкцій щодо фізичних і юридичних осіб із Росії і окупованих територій України у Криму й на частині Донбасу, а також проти деяких колишніх українських посадовців через їхню роль у дестабілізації становища в Україні на початку 2014 року і в подальшій агресії Росії у Криму й на частині Донбасу. Нині в Конгресі США розглядають законопроект, який надав би санкціям США, запровадженим президентськими указами, сили закону і запровадив би конгресовий контроль за їхнім можливим зняттям. В адміністрації США заявляють, що ця пропозиція контрпродуктивна і що адміністрація повинна мати можливість сама гнучко регулювати ці санкції.

Дональд Трамп у перебігу передвиборчої кампанії не раз заявляв, що в разі перемоги може скасувати санкції щодо Росії. Але, прийшовши до влади, він не став цього робити, представники його адміністрації тепер заявляють, що чинні санкції мають діяти далі, доки не будуть подолані причини їхнього накладення – до виконання мінських домовленостей і врегулювання на Донбасі для однієї частини санкцій і деокупації Криму для іншої.

коментуйте повідомлення: