Канада слідом за Європейським союзом оголосила про розширення свого санкційного списку проти чільних посадовців нинішньої влади Білорусі в координації з ЄС.
До розширеного списку тих, щодо кого Канада застосовує фактичне замороження можливих активів і заборону на в’їзд, потрапили 13 осіб – тих самих, кого раніше 6 листопада вніс у свій список Європейський союз. Це, зокрема, керівник президентської адміністрації Ігор Сергєєнко, голова КДБ, а раніше голова Комітету державного контролю Іван Тертель, члени керівництва Слідчого комітету й низки інших правоохоронних структур Білорусі, речниця президента Наталія Ейсмонт, командувач спецпідрозділу «Альфа» Сергій Зубков, голова Конституційного суду Петро Міклашевич тощо.
На відміну від списку ЄС, у канадському цього разу немає Олександра Лукашенка і його сина Віктора – бо вони потрапили під канадські санкції вже раніше, коли Євросоюз іще не пішов був на такий крок.
Загалом нині в санкційному списку Канади щодо Білорусі – 59 осіб, така сама кількість, як і в списку Євросоюзу.
Раніше 6 листопада повідомлення про санкції Європейського союзу щодо Олександра Лукашенка і нової групи високих білоруських посадовців були оприлюднені в Офіційному журналі ЄС і тим самим набули чинності.
До списку підсанкційних у ЄС були додані 15 фізичних осіб. Перший серед них – Олександр Лукашенко, якого в інформації про його особу названо «президентом Білорусі». Також у новому переліку – його син Віктор Лукашенко, який має посаду радника президента з національної безпеки і є членом Ради безпеки Білорусі, а неформально є наглядачем за всіма силовими структурами країни.
Таким чином, на цей час у переліку підсанкційних білоруських нинішніх чи недавніх посадовців, укладеному ЄС, – загалом 59 осіб, разом із тими, хто потрапив під санкції в жовтні, і тими, хто перебуває у списку вже багато років, починаючи ще з 2006-го. Санкції передбачають заборону особам зі списку на в’їзд до країн-членів ЄС чи транзит через них і замороження їхніх можливих активів у цих країнах, а також заборону громадянам і компаніям із ЄС надавати цим особам кошти.
2 жовтня Європейський союз офіційно запровадив перший пакет нових санкцій, на той час проти сорока чільних представників влади Білорусі, яких визначили як відповідальних за репресії й переслідування мирних учасників протестів, представників опозиції і журналістів, а також за порушення під час виборчого процесу 2020 року. У переліку на той час іще не було Олександра Лукашенка – але в Євросоюзі з самого початку наголошували, що первісний список не остаточний і може бути розширений, у тому числі й на особу Лукашенка.
Європейський союз не визнає офіційно оголошених результатів виборів президента в Білорусі, на яких, за твердженням білоруської ЦВК, ушосте переміг Лукашенко, і засуджує переслідування протестувальників і опозиції в країні.
Раніше свої власні санкції щодо значно ширшого кола представників влади Білорусі запровадили країни Балтії, не чекаючи на спільне рішення Євросоюзу, і вже далі розширили свої списки. Також про аналогічні санкції оголосили тоді Велика Британія і Канада. В усіх цих списках, на відміну від первісних списків ЄС, від початку було і прізвище Лукашенка.
Крім того, про плани долучитися до санкцій ЄС проти представників влади Білорусі оголосила й Україна.
А після рішення ЄС також і США запровадили свої нові санкції проти представників влади Білорусі через їхню, як кажуть у Вашингтоні, роль у шахрайських президентських виборах 9 серпня і подальше жорстоке придушення мирних протестів. У санкційних списках США Лукашенко вже перебуває ще з 2006 року.
І Європейський союз, і ще багато західних країн, а також Україна не визнають легітимності Лукашенка як білоруського президента після того, як він таємно провів церемонію своєї інавгурації на шостий термін поспіль.
Такої ж позиції дотримується й опозиція в Білорусі, яка від самого дня президентських виборів 9 серпня щодня без перерв влаштовує акції протесту; білоруські силовики жорстоко розганяють їх.
…