Голова Венеційської комісії Джанні Букіккіо назвав рішення Конституційного суду України про скасування покарання за недостовірну інформацію в деклараціях таким, що викликає жаль.

«Рішення Конституційного суду України викликає «жаль». Система фінансових декларацій для державних службовців, включаючи суддів, повинна бути збережена», – написав Букіккіо у твітері 10 листопада.

Свою позицію він висловив через кілька годин після того, як Венеційська комісія оприлюднила терміновий, спільний висновок про законодавчу ситуацію щодо механізмів протидії корупції відповідно до рішення Конституційного суду України.

Як йдеться у висновку на 19-ти сторінках, Верховна Рада України і органи виконавчої влади повинні поважати роль Конституційного суду у нагляді за основним законом та виконувати його рішення, у свою чергу, Конституційний суд «повинен ухвалювати рішення винятково у межах параметрів його законних повноважень і юрисдикції».

У висновку Венеційська комісія вказує, що рішення КСУ від 27 жовтня «можливо, було заплямоване серйозною процедурною помилкою – невирішеним питанням про конфлікт інтересів деяких суддів».

«Важливо зберегти обов’язок державних посадових осіб (включно із суддями звичайних судів і Конституційного суду) подавати фінансові декларації, щоб мати ефективний механізм перевірки таких декларацій, і передбачити в законі відповідні санкції для цих державних службовців, включаючи суддів і прокурорів, які представляють завідомо неправдиві дані або не подають декларації взагалі», – вказано у висновку Венеційської комісії.

У підсумку, Венеційська комісія пропонує Верховній Раді розглянути наступні рішення:

– Що стосується статті 366-1 Кримінального кодексу, визнаної Конституційним судом недійсною, кримінальна відповідальність за подачу завідомо неправдивих даних/неподання декларації має бути відновлена, але закон може детальніше визначити різні санкції, що відповідають ступеню кримінальної відповідальності, зі збереженням, наприклад, покарання у вигляді тюремного ув’язнення для випадків вище певного порогу і щодо особи, яка вчинила злочин, умисне;

– Що стосується повноважень Національного агентства із запобігання корупції (НАЗК) перевіряти декларації, всі свої повноваження щодо державних посадових осіб, крім суддів, можуть бути відновлені, оскільки на них не впливають доводи Конституційного Суду у своєму рішенні;

– Що стосується повноважень НАЗК стосовно суддів, можуть бути передбачені додаткові гарантії, а саме внесені в закон для їхнього захисту від можливих зловживань:

незалежність НАЗК на практиці і громадський контроль за його діяльністю повинні бути вдосконалені, відповідно до рекомендацій GRECO;
деякі слідчі повноваження НАЗК можуть бути сформульовані більш точно і вузько, чи спеціальні винятки і процесуальні гарантії щодо суддів, які можуть бути призначені;
щоб захистити суддів від можливих зловживань з боку НАЗК, закон може передбачати для нагляду за діяльністю НАБУ щодо суддів або форму механізму розгляду скарг або форму регулярних звітів НАЗК у відповідний судовий орган.

Наприкінці листопада президент України Володимир Зеленський звернувся у Венеційську комісіюз проханням надати висновок про стан антикорупційного законодавства після рішення КСУ від 27 жовтня. Відповідний лист Зеленський відправив голові Венеціанської комісії Джанні Букіккіо. Перед тим глава держави мав розмову з головою Венеційської комісії щодо шляхів розв’язання кризи КСУ.

27 жовтня Конституційний суд України визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за декларування недостовірної інформації. Так само суд скасував низку положень закону про запобігання корупції. Оприлюднивши це рішення 28 жовтня, КСУ пояснював, що антикорупційне законодавство створює передумови для неправомірного впливу на суд.

Національне агентство з питань запобігання корупції заявило, що Конституційний суд діяв у власних інтересах, ухвалюючи рішення. Водночас через рішення КСУ агентство закрило було доступ до державного реєстру електронних декларацій. Ввечері 29 жовтня, за рішенням уряду, після засідання Ради національної безпеки і оборони доступ відновили.

Рішення КСУ критично сприйняли на Заході, заявивши, що воно ставить під сумнів низку міжнародних зобов’язань України.

30 жовтня президент Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради проєкт закону, яким пропонується припинити повноваження суддів КСУ.

Конституційний суд України, який у листопаді перейшов у режим дистанційної роботи, заявляючи про кількох хворих на COVID-19 суддів, 8 грудня відновив свою роботу у звичайному режимі.
…