«Батьківщина» назвала неправдивим повідомлення про «затримання учасників мережі підкупу в офісі партії»

Партія «Батьківщина» заявила, що спростовує як неправдиву інформацію щодо затримання на Одещині в місті Подільську правоохоронцями учасників мережі підкупу за одного з кандидатів у президенти з великою сумою готівки нібито в одному з офісів партії.

Як мовиться в заяві «Батьківщини», інформацію такого змісту розповсюдили засоби масової інформації – які саме, в партії не назвали.

Як заявляють у партії, гроші, вилучені у приміщенні одного з відділень «Приватбанку», – «найімовірніше, це були гроші для виборчої мережі «БПП».

Наразі не ясно, які засоби інформації могли подати повідомлення правоохоронців про цей інцидент у такому вигляді, як наводять у «Батьківщині». Самі правоохоронці у своїх повідомленнях не назвали партії і кандидата, на користь яких, за їхніми словами, діяла мережа підкупу.

Раніше 23 березня прокуратура Одеської області повідомила, що у будівлі відділення «Приватбанку» в Подільську знайшли «чорну касу» на суму 1,3 мільйона гривень «для протиправного втручання у вибори». «Під час розслідування кримінального провадження прокуратура Одещини, Управління Служби безпеки в області та поліція викрили факти незаконної організації виборчого процесу на користь однієї з політичних сил», – мовилося в повідомленні.

Так само про цей інцидент повідомила і Служба безпеки України. «Співробітники Служби безпеки України задокументували протиправну діяльність, пов’язану з організацією підкупу виборців на користь однієї з політичних сил на території Одеської області, зокрема у Балтському, Подільському, Окнянському, Кодимському та Савранському районах. Правоохоронці встановили, що механізм підкупу виборців, так звана «сітка», полягав у підкупі представників виборчих комісій, які гарантували голосування 31 березня 2019 року за одного з кандидатів на виборах президента України», – заявили в СБУ.

При цьому ні у прокуратурі, ні в СБУ не наводили ніяких даних про те, що це за політична сила і кандидат на посаду президента. Із єдиним натяком, але без уточнень, виступив тільки генеральний прокурор Юрій Луценко, який прокоментував інцидент у соцмережах так: «На тлі заяв кандидата Ю про вселенський підкуп владою – чергові уроки арифметики «чорної готівки» для її Всеукраїнської мережі депутата Д. Цього разу – Одещина».

Раніше в партіях «Батьківщина» і «Блок Петра Порошенка» вже кілька разів звинувачували одне одного у створенні мереж підкупу виборців на користь підтримуваних ними кандидатів.

СБУ попередила про публікацію підробного листування з МВС

Служба безпеки України попередила про появу в інформаційному просторі інформацію про нібито листування керівництва СБУ з Міністерством внутрішніх справ напередодні виборів. Таку заяву увечері 22 березня оприлюднило Головне управління СБУ у Києві та Київській області.​

«Підтвердженням фейковості документів є їх невідповідність формам, затвердженим у СБУ, інструкції з порядку організації секретного діловодства, внутрішньовідомчим наказам та загальноприйнятним нормам офіційного листування, містять граматичні та стилістичні помилки», – попередили у відомстві.

Читайте також: СБУ: відповідальності для українських політиків за візити в Росію зараз не передбачено

Згодом профіль Twitter під назвою Serdar оприлюднив скріншот листа нібито на ім’я начальника управління СБУ у Києві та Київській області Олега Валендюка, де йдеться про «створення оперативних груп на місцях із завданням пошуку відомостей про співпрацю кандидатів на пост президента країни із російськими спецслужбами». Решта документів, згідно з дописом, розміщені на сайті odesa.md (md – національний домент Молдови). 

Інші користувачі звернули увагу на граматичні помилки в тексті.

Радіо Свобода отримало підтвердження листів Авакову від G7 про небезпеку екстремістських рухів

Радіо Свобода отримало підтвердження, що посли країн «Групи семи» (G7) адресували листа міністрові внутрішніх справ України Арсенові Авакову із застереженням щодо можливого зриву виборів і загрози діяльності екстремістських рухів в Україні. Про це повідомляє у своїй статті журналіст Крістофер Міллер.

Як йдеться у статті, «Радіо Вільна Європа/ Радіо Свобода (RFE/RL) отримало копії двох листів, підготовлених Групою послів G7 з підтримки реформ в Україні, до якої входять дипломати з Канади, Франції, Німеччини, Італії, Японії, Великобританії та США.

У листі, адресованому Авакову від 15 березня, французький посол Ізабель Дюмон від імені своїх колег-послів написала, що «група G7 стурбована екстремістськими політичними рухами в Україні, насильницькі дії яких тривожать».

«Вони залякують українських громадян, намагаються узурпувати роль Національної поліції в гарантуванні безпеки виборів і завдають шкоди національній та міжнародній репутації українського уряду», – заявила Дюмон.

За словами дипломата, лист англійською та українською мовами відправили в Міністерство внутрішніх справ України того ж дня. Речник МВС Артем Шевченко підтвердив Радіо Свобода, що Аваков його отримав.

Журналіст Крістофер Міллер у своїй статті пише про «тонке, завуальоване посилання на «Національний корпус» і «Національні дружини» в листі, про який розповіла французька дипломат.

«Національні дружини» пов’язані з полком «Азов» (полк є автономною частиною Нацгвардії України – ред.) та партією «Національний корпус», які сповідують праворадикальну ідеологію. «Нацдружини» називають своєю метою забезпечення порядку на вулицях, але саме вони неодноразово вдавалися до силових методів.

15 березня у ЗМІ з посиланням на невказані джерела з’явилася інформація про те, що посли країн «Групи семи» (G7) передали лист, адресований міністру внутрішніх справ України Арсену Авакову, в якому буцімто висловлювали стурбованість ймовірністю зриву виборів в Україні.

31 березня в Україні відбудуться вибори президента.

Суд у справі Марківа в Італії затягується: чекають солдатів-свідків з України

У місті Павії на півночі Італії 22 березня відбулося чергове (одинадцяте) засідання суду щодо обвинувачення нацгвардійця Віталія Марківа у причетності до загибелі італійського фоторепортера на Донбасі 24 травня 2014 року.

Як передає кореспондент Радіо Свобода, суд присяжних намагався з’ясувати достовірність так званої «довідки 9 свідків захисту». Цей документ, знайдений слідчими на пропагандистському сайті «Русская весна», раніше прокурор цитував як офіційну довідку командування Нацгвардії України. Адвокати захисту вважають документ фейком.

Сьогодні версію захисту підтвердила перший свідок з України Наталія Чернолуцька, керівник юридичної служби військової частини №3066 Національної гвардії.

За її словами, під час внутрішнього розслідування з’ясувалося, що подібної довідки в Нацгвардії не видавали і її немає в реєстрі документації. Документи для внутрішнього користування у цій військовій структурі мають лише підпис офіційної особи, але не вказують адресата і не завіряються печаткою, на відміну від довідки, представленої прокурором. До того ж, прізвище командира на фіктивному документі написане з помилкою, зауважила Чернолуцька.

Аналіз правдоподібності цього паперу був важливим з огляду на легітимність свідків захисту, які повинні прибути до Італії для надання свідчень на суді.

«Для нас це засідання виявилося позитивним, бо свідок підтвердив анонімне походження документа, для нас це не є оригінал», – заявив Радіо Свобода адвокат підсудного Раффаелле Делла Валле.

На прохання захисту суддя скасувала засідання, яке планувалося на 29 березня через неготовність українських свідків-військових.

Судовий процес затягується, констатують захисники Віталія Марківа, але вони не мають наміру відмовлятися від цих важливих, на їхню думку, свідчень. Прокурор обвинувачення  Андреа Дзанончеллі, зі свого боку, вважає згаданих свідків неважливими у перебігу процесу.

Суддя Анна Марія Ґатто уповноважила захисників Марківа організувати прибуття свідків-військових та, посилаючись на кримінальний кодекс Італії і міжнародні угоди, гарантувала безпеку українським свідкам.

Чергове засідання суду відбудеться 12 квітня, коли слухатимуть італійських свідків захисту: експерта з балістики та колишнього посла Італії в Україні Фабріціо Романо.

Оприлюднено такж графік подальших засідань: 17 травня, 14 червня і 21 червня.

Старший сержант Нацгвардії Віталій Марків був заарештований в Італії 31 червня 2017 року за підозрою в убивстві з міномета фоторепортера Андреа Роккеллі та його російського перекладача Андрія Миронова біля Слов’янська Донецької області у травні 2014 року. Марків заперечує свою причетність до інциденту. Суд триває від 6 липня 2018 року.

Київський апеляційний суд залишив чинним відсторонення Мангера з посади голови Херсонської облради

Київський апеляційний суд залишив без змін ухвалу Шевченківського районного суду про відсторонення Владислава Мангера з посади голови Херсонської облради. Про це повідомила прес-секретар генерального прокурора України Лариса Сарган.

«Апеляційну скаргу його захисника про скасування ухвали слідчого судді без задоволення.

Процесуальними керівниками Мангеру і його захиснику вручено копії клопотання до суду про зміну запобіжного заходу із застави під варту. Також клопотання буде скероване до суду для розгляду по суті», – мовиться у повідомленні.

15 лютого Шевченківський районний суд Києва обрав Владиславу Мангеру запобіжний захід у вигляді взяття під варту до 3 березня з альтернативою внесення 2 мільйонів 497 тисяч гривень застави. Його підозрюють в організації вбивства активістки Катерини Гандзюк.

Того ж дня після внесення застави Мангер вийшов із СІЗО. 18 лютого Мангер повернувся до роботи головою обласної ради в Херсоні.

Дія застави є безстроковою, наразі вона залишається в Держказначействі. Водночас від 3 березня Мангер може вільно пересуватися як у межах України, так і за кордон.

Апеляційні скарги на рішення Шевченківського районного суду подали і адвокати Мангера, які просять скасувати запобіжний захід, і прокурори, які наполягають на триманні Мангера під вартою без альтернативи застави.

Чиновниця Херсонської міської ради, активістка Катерина Гандзюк померла 4 листопада 2018 року. Це сталося через три місяці після того, як її облили концентрованою сірчаною кислотою у Херсоні.

Тимошенко неодноразово зустрічалась з Аваковим перед виборами – «Схеми»

​Так, 16 березня – в день акції «Нацкорпусу» і «Нацдружин» – «Схеми» зафіксували, як «Мерседес» і авто супроводу Тимошенко, заїхали на територію МВС без жодної перевірки

Екс-президента Криму Мєшкова відпустили після двох діб арешту

Першого президента Криму Юрія Мєшкова відпустили ввечері 21 березня після двох діб арешту, повідомляє проект Радіо Свобода Крим.Реалії.

Згідно з повідомленням, Мєшков заявив про «нормальне» самопочуття і заявив, що розцінює свій арешт як «поліцейсько-судову операцію».

19 березня підконтрольний Кремлю Центральний районний суд Сімферополя заарештував на дві доби екс-президента Криму Юрія Мєшкова за «непокору співробітникам поліції».

Російські силовики в Сімферополі 18 березня затримали екс-президента Криму Юрія Мєшкова за заявою невідомої особи про те, що колишній кримський президент нібито перебуває в стані наркотичного сп’яніння. Пізніше його відвезли на огляд, однак, за словами Мєшкова, слідів алкогольного чи наркотичного сп’яніння в нього не виявили.

Наприкінці лютого екс-президент Криму Юрій Мєшков критикував підконтрольних Кремлю чиновників півострова за «зраду» Росії під час анексії півострова.

Юрій Мєшков – кримський політик і юрист, перший і єдиний президент Криму (1994-1995), формальний голова Ради Міністрів Криму (1994).

Командир «Нікополя» став 23-м моряком, якому призначили психіатричну експертизу – адвокат

Командир захопленого ФСБ біля берегів анексованого Росією Криму українського бронекатера «Нікополь» Богдан Небилиця став 23-м моряком, якому російське слідство призначило проведення психолого-психіатричної експертизи. Про це написав адвокат Микола Полозов у Facebook.

«Захист заперечував проти призначення експертизи з тих підстав, що норми міжнародного гуманітарного права, зокрема III Женевська конвенція від 12.08.1949 «Про поводження з військовополоненими», не передбачає проведення таких дій стосовно військовополонених. Разом із тим, слідство, незважаючи на заперечення захисту, має твердий намір провести цю експертизу. У зв’язку з цим захистом заявлено клопотання про присутність адвоката при проведенні експертизи щодо Богдана Небилиці», – написав адвокат.

Полозов додав, що останню постанову про проведення експертизи стосовно військовослужбовця Михайла Власюка російські слідчі представлять 21 березня.

25 листопада 2018 року російські прикордонники ФСБ поблизу Керченської протоки відкрили вогонь по українських кораблях і захопили три судна з 24 моряками. Українська влада визнає цих моряків військовополоненими. Країни Заходу закликають Росію звільнити моряків і забезпечити свободу судноплавства в Керченській протоці.

Аваков очікує, що система автоматичної відеофіксації порушень ПДР запрацює до кінця року

Система автоматичної відеофіксації порушень правил дорожнього руху запрацює до кінця року, повідомив міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков в інтерв’ю програмі «В гостях у Гордона».

«Майже все зроблене. Майже все готове. Нам не вистачає маленьких деталей, однієї постанови Кабміну і однієї поправки в парламенті. Думаю, ще в цьому році ми підключимо камери по всій країні. Спочатку запрацює 30 камер, потім 50, потім 150. Думаю, межа буде 1000 камер. Але штрафи з цих камер будуть жахливі. І не впевнений, що суспільство готове до такого нововведення», – сказав Аваков.

​Президент України Петро Порошенко підписав закон, який запроваджує фото- та відеофіксацію порушень на дорозі, ще в серпні 2015 року.

Згідно з ним, в Україні «запроваджується автоматична фотозйомка та відеофіксація адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, яка має покращити рівень безпеки дорожнього руху і знизити рівень дорожньо-транспортного травматизму зі смертельними та іншими тяжкими наслідками».

Суд відмовив кандидату в президенти Бойку в задоволенні позову до НСТУ

Шевченківський районний суд міста Києва відмовив у задоволенні позову кандидата на пост президента України Юрія Бойка до Національної суспільної телерадіокомпанії України, повідомляє сайт суспільного мовника 20 березня.

Політична партія «Опозиційна платформа – За життя» зверталася до НСТУ з проханням про розміщення політичної реклами кандидата на пост президента України Юрія Бойка.

«Національна суспільна телерадіокомпанія України звернула увагу на ряд порушень законодавства в наданій рекламі й просила усунути такі порушення для подальшої можливості розміщення в ефірі. Проте на сайті «Опозиційної платформа – За життя» з’явилася маніпулятивна заява про нібито «цензуру» з боку ПАТ «НСТУ», – ідеться в повідомленні.

Суспільний мовник також повідомив політичній партії, що «у випадку усунення всіх порушень законодавства реклама кандидата на пост президента України Юрія Бойка буде розміщена в ефірі на загальних засадах як політична», але Бойко звернувся до суду з проханням визнати нерозміщення його ролика в ефірі каналів Суспільного протиправним.

«Суд встановив, що позивачем не надано жодних доказів протиправності дій Суспільного мовника. Крім того, суд наголосив, що ПАТ «НСТУ» не порушувало вимог чинного законодавства про вибори, так само як не порушувало й жодних прав Юрія Бойка як суб’єкта виборчого процесу», – повідомляє НСТУ.

У партії «Опозиційна платформа – За життя» ще не коментували цього повідомлення.

Президентські вибори в Україні відбудуться 31 березня. У виборчих бюлетенях будуть прізвища 39 кандидатів. Другий тур у разі, якщо жодний із кандидатів не набере понад половину голосів виборців, запланований на 21 квітня.

Троє українських військових поранені від початку доби на Донбасі – Міноборони

У Міністерстві оборони України повідомили, що троє військовослужбовців Збройних сил зазнали поранень на Донбасі від початку доби з боку підтримуваних Росією бойовиків.

«О десятій ранку російсько-окупаційні війська здійснили кілька прострілів зі стрілецької зброї в бік оборонців Мар’їнки, а о 10:35 випустити три міни калібру 120 міліметрів по наших позиціях, обладнаних біля села Новолуганське. У відповідь наші захисники застосували по противнику вогонь з гранатометів. Внаслідок цих ворожих обстрілів троє військовослужбовців зі складу Об’єднаних сил зазнали поранень», – повідомили в Міноборони.

За даними відомства, загалом до полудня бойовики тричі відкривали вогонь в бік позицій ЗСУ.

Раніше у штабі Операції об’єднаних сил повідомляли, що один український військовий був поранений на Донбасі на початку доби 20 березня в районі населеного пункту Лебединське.

Підтримувані Росією угруповання «ДНР» і «ЛНР» традиційно звинувачують українських військових в обстрілах.

На засіданні Тристоронньої контактної групи в режимі відеоконференції 7 березня Україна домовилася про оголошення нового режиму тиші на Донбасі з 00:00 8 березня.

Перед цим Тристороння контактна група щодо врегулювання ситуації на Донбасі оголошувала про чергове «безстрокове і стале» припинення вогню, починаючи з півночі 29 грудня 2018 року, з нагоди новорічних і різдвяних свят. Воно було порушене майже відразу після заявленого початку і відтоді, як і всі попередні перемир’я, порушується постійно.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці». За даними ООН, станом на кінець грудня 2018 року, за час конфлікту загинули близько 13 тисяч людей, майже 30 тисяч – поранені.

Україна відзначила італійських волонтерів за гуманітарну допомогу на Донбасі

За гуманітарну допомогу на Донбасі двоє італійських волонтерів отримали відзнаку президента України. Церемонія вручення нагород відбулася 19 березня в посольстві України в Римі, інформує кореспондент Радіо Свобода.

У лютому 2016 року громадяни Італії Джованні Д’Урсо й Вінченцо Ґуерра у складі громадської асоціації Ucraini Irpini з південного міста Авелліно на чолі з активісткою Оксаною Библів здійснили гуманітарну поїздку на Донбас до міста Мар’їнки. Вони доставили машину «швидкої допомоги», ліки, продукти і подарунки для дітей-сиріт, пенсіонерів і військових.

«Це був унікальний і сильний досвід, ми поїхали на передову і передавали воєнним машину. Щойно закінчили оформлення документації – і чуємо недалеко вибух бомби. Мене дуже вразило, як молоді бійці українського війська наввипередки виявляли готовність потрапити у загін, щоб вирушити на місце події для протидії ворожій акції. На мене, колишнього військового, це справило сильне враження: як молодь, знаючи про небезпеку, рветься захищати рідний край», – розповів Джованні Д’Урсо.

За його словами, волонтери стали свідками, як машина «швидкої» відразу була використана за призначенням для порятунку українських армійців.

Інший учасник поїздки Вінченцо Ґуерра повідомив про бажання повернутися на Донбас і додав, що наразі асоціація займається пошуком нової машини «швидкої допомоги» та речей, необхідних для фронту. Він також має намір зробити нові світлини у зоні бойових дій з метою влаштувати в Італії фотовиставку «Війна в серці Європи» у рамках проектів місцевої асоціації Ucraini Irpini.

«Війна йде за кілька кроків від нас, і про це тут не говорять, я хочу, щоб люди дізналися і побачили, що відбувається у тій частині Європи», – сказав Вінченцо Ґуерра.

Протягом п’яти років воєнної агресії на Донбасі у зону бойових дій доставляють гуманітарні вантажі й інші італійські волонтери спільно з українськими активістами. Деякі з них невдовзі також отримають відзнаки від України, повідомили дипломати в Римі.

Міськрада Павлограда не підтримала ініціативу піднімати червоно-чорний прапор

У Павлограді не підніматимуть червоно-чорний прапор поряд із державним прапором України на флагштоці на Алеї Слави біля мерії. Депутати міськради на сесії 19 березня не підтримали ініціативу.

За словами однієї з авторів ініціативи, депутата міськради Ганни Третяк, дискусія навколо цього питання тривала близько місяця. Ідею підтримали ветерани бойових дій на Донбасі, волонтери, громадські активісти.

Планувалось вивішувати червоно-чорний прапор біля мерії тричі на рік: у День пам’яті Героїв Крут, День українського добровольця і День захисника України.

«У лютому на семінарі депутатів ми оприлюднили цю ініціативу. Частина депутатів одразу її підтримала і запропонувала винести на сесію. Але на найближчій сесії під приводом того, що проект не пройшов обговорення в комісіях, він був знятий і відправлений на доопрацювання. До нинішньої сесії рішення пройшло обговорення в усіх депутатських комісіях. Доводилось індивідуально обговорювати майже з кожним депутатом. Ми розуміли, що рішення, може, не набере голосів, але сподівались, що на депутатів вплине присутність добровольців, які прийшли підтримати цю ініціативу, які під цим прапором захищали нашу країну», – сказала Ганна Третяк.

Напередодні Дня добровольця, 14 березня, у Павлограді на флагштоці невідомі вивісили червоно-чорний прапор під державним. Комунальники його зняли.

2018 року біля мерії Кам’янського вперше на Дніпропетровщині підняли червоно-чорний прапор. Акцію ініціювали місцеві націоналісти на підтримку депутатського запиту щодо підняття прапора.

Для ухвалення рішення тоді забракло голосів. Під час обговорення цієї ініціативи сталася штовханина між депутатами. 

30 січня 2018 року Львівська облрада затвердила перелік днів, у які на будівлях обласної адміністрації та ради, а також органів місцевого самоврядування на Львівщині вивішуватимуть червоно-чорний прапор.

На Житомирщині сім днів на рік вивішуватимуть червоно-чорний прапор, таке рішення минулого року ухвалила облрада.

Канада продовжила мандат тренувальної військової місії в Україні до 2022 року

Канада продовжила мандат тренувальної військової місії в Україні до березня 2022 року, повідомили міністр оборони Харджит Сінгх Сейджан та міністр закордонних справ Канади Христя Фріланд.

В уряді Канади пояснили продовження перебування в Україні тренувальної місії UNIFIER для українських військових поточною безпековою ситуацією в регіоні.

Канада вперше надіслала своїх військових в Україну у 2015 році, початковий план передбачав їхнє виведення наприкінці березня 2018 року. У місії беруть участь близько 200 канадських військових.

В уряді Канади стверджують, що в межах місії UNIFIER підготовку пройшли понад 10 800 українських військових.

Порошенко: післязавтра відбудуться випробування ударних безпілотників

«Безпілотні ударні літальні апарати значно збільшать бойові спроможності і Сил спеціальних операцій, і наших бойових підрозділів, щоб дати відсіч агресору»

TI: президенту пропонують призначити 35 суддів Антикорупційного суду

Вища рада правосуддя пропонує президенту України призначити 35 суддів Вищого антикорупційного суду, повідомила міжнародна антикорупційна організація Transparency International Ukraine.  

У поданні – 22 судді, 11 адвокатів і 2 науковців, які претендують на посади Антикорупційного суду та Апеляційної палати ВАС.

Згідно з повідомленням, ще по дві кандидатури до кожної з інстанцій поставили «на паузу». Рішення щодо адвокатів Євгена Крука та Маркіяна Галабали, а також викладачів Сергія Боднара та Володимира Цікала мають ухвалити до 28 березня.

В організації зазначили, що серед фіналістів – сім правників зі «списку 55 негідних», раніше опублікованого громадськими організаціями. Це судді Інна Білоус, Андрій Біцюк, Володимир Воронько, Віктор Маслов, Оксана Олійник та Валерія Чорна, адвокат Сергій Мойсак.

Конкурс до Вищого антикорупційного суду оголосили 2 серпня 2018 року. Вища кваліфікаційна комісія 6 березня оголосила результати конкурсу на 39 вакантних посад у Вищому антикорупційному суді.

Путін відвідає окупований Крим 18 березня

Президент Росії Володимир Путін планує приїхати до окупованого Криму 18 березня, щоб відзначити п’яту річницю того, що сам російський лідер назвав у 2014 році «поверненням у рідну гавань». Кремль 17 березня повідомив, що Путін відвідає Сімферополь і Севастополь.

Україна та Захід засудили дії Росії як незаконну анексію, що призвело до санкцій проти російських фізичних та юридичних осіб.

Голова дипломатії Європейського союзу Федеріка Моґеріні напередодні різко розкритикувала Кремль за «незаконну» анексію Криму і повторила «непохитну» прихильність ЄС до суверенітету та територіальної цілісності України.

Анексія півострова «залишається прямим викликом для міжнародної безпеки, з серйозними наслідками для міжнародного правового порядку, який захищає територіальну цілісність, єдність і суверенітет усіх держав», – заявила Моґеріні 17 березня.

Вона звинуватила Москву в погіршенні ситуації з правами людини в Криму, стверджуючи, що жителі півострова «стикаються з систематичними обмеженнями основних свобод», а права кримських татар «серйозно порушені».

15 березня Сполучені Штати разом з Європейським союзом і Канадою запровадили нові санкції проти понад десятка російських чиновників, бізнесменів та юридичних осіб у відповідь на «триваючу агресію в Україні».

З квітня 2014 року українські урядові сили ведуть боротьбу з підтримуваними Росією бойовиками на Донбасі, в результаті збройного конфлікту загинули близько 13 тисяч людей, чверть із яких цивільні.

У листопаді 2018 року Росія захопила три українські кораблі і 24 члени їхніх екіпажів у Чорному морі біля Керченської протоки, яка з’єднує Чорне і Азовське море. Українські військові моряки перебувають у СІЗО в Москві. Західні держави наполягають на їхньому звільненні, Україна вважає їх військовополоненими. 

НАБУ: оприлюднені в ЗМІ матеріали здебільшого стосуються справ депутатів та «Укрзалізниця»

Оприлюднені в засобах масової інформації матеріали здебільшого стосуються кримінальних проваджень, за якими до відповідальності притягли 15 осіб, повідомило Національне антикорупційне бюро України.

У відомстві зазначили, що мова йде про 87 сторінок, які Генеральна прокуратура передала до НАБУ навесні 2017 року.

Згідно з повідомленням, у першому випадку до кримінальної відповідальності притягуються службові особи та неформальні куратори ТОВ «Енергія-Новий Розділ» і ТОВ «Енергія-Новояворівськ», бенефіціарами яких є два народні депутати – Ярослав та Богдан Дубневичі. У цьому провадженні досудове розслідування завершене, встановлена сума збитків сягає 1,4 мільярда гривень. НАБУ вказує, що арешт накладений на дві теплоелектроцентралі.

Друге провадження стосується одного з епізодів заволодіння коштами «Укрзалізниці». Провадження стосовно двох осіб направили до суду у вересні 2018 року. Тоді НАБУ повідомляло, що йдеться про розтрати на суму 26,7 мільйона гривень.

Документи зі скриншотами листувань 15 березня оприлюднили журналісти видання «Цензор.НЕТ». Вони заявили, що частину з цих листувань використали журналісти проекту Bihus.Info, які 11 березня оприлюднили четверту частину свого розслідування щодо корупції в сфері оборони. Згідно з матеріалом, українські правоохоронці отримували тисячі доларів хабарів, щоб закрити кримінальні провадження.

У попередніх частинах розслідування журналістів про суми «відкатів» і схеми розкрадання мільйонів в оборонній сфері йшлося про причетність до цього звільненого нині заступника секретаря Ради нацбезпеки і оборони Олега Гладковського, його сина Ігоря й чиновників оборонних підприємств України. Всі фігуранти розслідування звинувачення відкинули.

Президент України Петро Порошенко, чиїм соратником називають Гладковського, заявив, що в разі підтвердження даних журналістського розслідування винні мають бути покарані.

Гройсман про монетизацію субсидій: ми виплатили вже близько 350 млн гривень

Українцям виплатили вже близько 350 мільйонів гривень у межах монетизації субсидій, повідомив прем’єр-міністр Володимир Гройсман.

«Ми виплатили вже близько 350 мільйонів гривень субсидій. Процес пішов. Ці гроші належать українцям. Фактично до нового опалювального сезону прийдемо з працюючою системою», – сказав Гройсман.

12 березня в Україні стартували виплати субсидій грішми, так звана монетизація. Лише за перший день громадянам перерахували 19,4 мільйони гривень. Виплати монетизованих субсидій почалися через мережу державного банку «Ощадбанк».

З 1 березня в Україні стартував процес монетизації субсидій. На 2019 рік у проекті бюджету заплановано 55 мільярдів гривень на субсидії з комунальних послуг.

Акція з іграшковими свинями на Банковій пройшла без порушень – поліція

Акція представників праворадикальних організацій під Адміністрацією президента України 16 березня у Києві пройшла без порушень, повідомив начальник поліції Києва Андрій Крищенко.

«Заходи пройшли спокійно, порушень не зафіксовано. О 12-й годині вони розпочалися на майдані Незалежності, потім колона вирішила до Адміністрації президента, де відбувся мітинг. Все спокійно, ми контактували з організаторами, працювала поліція діалогу», – повідомив Крищенко.

Він зазначив, що, за підрахунками правоохоронців, участь у заході взяли близько 5 тисяч людей. Усього охорону правопорядку забезпечували близько 3 тисяч правоохоронців, додали в поліції.

16 березня у центрі Києва здебільшого члени праворадикальних організацій «Національний корпус» та «Національні дружини» провели акцію з вимогою покарати винних у корупції в оборонній сфері. Свою акцію з майдану Незалежності вони завершили біля Адміністрації президента жбурлянням іграшкових свиней у бік будівлі.

Минулого тижня, 9 березня, представники праворадикальної партії «Національний корпус» і її напіввоєнізованого крила «Національні дружини» влаштували акції з вимогами взяти під варту фігурантів звинувачень проекту «Бігус.інфо» в розкраданні в оборонній промисловості екс-заступника секретаря РНБО Олега Гладковського, якого називають наближеним до президента Петра Порошенка, і його сина Ігоря, а також арештувати їхні рахунки.

Акції відбулися спершу в центрі Києва, потім біля будівлі Адміністрації президента в Києві. Пізніше цього ж дня у Черкасах після виступу мітингу Петра Порошенка представники «Національного корпусу» намагались заблокувати його кортеж. Почалася бійка. Активісти спробували прорватись на сцену, застосовуючи піротехніку, поліція застосувала силу.

В анексованому Росією Криму «Нічні вовки» провели мотопробіг

В анексованому Росією Криму на площі перед будівлею контрольованої Москвою Ради міністрів Криму 16 березня зібралися учасники прокремлівського руху «Нічні вовки». Вони влаштували мотопробіг від Сімферополя до Севастополя. Після цього поїхали до гори Гасфорт. Там організатори запланували заходи до 5-річчя так званої «кримської весни».

У понеділок в Криму чекають на приїзд російського президента Володимира Путіна.

Рівно п’ять років тому, 16 березня 2014 року, під дулами автоматів окупаційних російських військ, у Криму провели так званий «референдум» про приєднання півострова до Росії.

Верховна Рада України офіційно оголосила 20 лютого 2014 року початком тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією. 7 жовтня 2015 року президент України Петро Порошенко підписав закон про це.

Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції проти Москви. Росія заперечує окупацію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості».