Президент України Петро Порошенко підписав закон, який передбачає виключення із законодавства та вжитку терміну «інвалід», передає прес-служба українського президента.

«Цим документом вносяться зміни до 37 законів України, у положеннях яких слова «інвалід», «дитина-інвалід» та «інвалід війни» замінено відповідно словами «особа з інвалідністю», «дитина з інвалідністю» та «особа з інвалідністю внаслідок війни», – зазначили в Адміністрації президента.

Згідно з повідомленням, закон приводить норми чинного законодавства у відповідність до положень Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю.

19 грудня 2017 року Верховна Рада підтримала проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо соціального захисту осіб з інвалідністю) в другому читанні.
…

Головою Державної служби у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції на конкурсі обрали Валентина Манька, повідомляє Національне агентство України з питань державної служби.

Як йдеться на сайті агентства, Манько є головою громадської організації «Єдиний союз патріотів України» та радником директора державного підприємства «Конярство України».

Згідно з постановою Кабінету міністрів від 10 вересня 2014 року, Державна служба у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції «є центральним органом виконавчої влади України, який реалізує державну політику у сфері соціального захисту ветеранів війни та учасників антитерористичної операції, соціальної та професійної адаптації військовослужбовців, які звільняються, осіб, звільнених з військової служби, та учасників антитерористичної операції, в межах своїх повноважень державну політику у сфері волонтерської діяльності, а також соціального захисту деяких категорій осіб».
…

Колегія суддів Апеляційного суду Харківської області залишила на посаді заступника голови Запорізької обласної ради Владислава Марченка.

Апеляційний суд залишив у силі рішення суду першої інстанції, який не знайшов підстав для усунення посадовця від виконання обов’язків.

Відсторонити Марченка просила прокуратура прокуратура Харківської області.

21 грудня співробітники Харківської обласної прокуратури та Служби безпеки України провели в Запоріжжі 30 обшуків у справі заступника голови Запорізької обласної ради Владислава Марченка.

Тоді генпрокурор Юрій Луценко повідомив, що «справа стосується депутата облради (Марченка – ред.) та його брата, які через вплив на посадових осіб організовували фіктивні тендери на благоустрій парку (2,7 мільйона гривень) та шкільні спортмайданчики (84 мільйони гривень) з наперед визначеним переможцем». За його даними, Марченко, який є «підозрюваним організатором схеми», разом з братом «лобіювали свої фірми» через зв’язки із заступником мера Запоріжжя Анатолієм Пустоваровим.

Владислава Марченка затримали 21 грудня та відправили до Харкова для вручення підозри. 23 грудня Червонозаводський районний суд Харкова обрав йому запобіжний у вигляді домашнього арешту з носінням електронного пристрою на термін до 21 лютого 2018 року, який 11 січня Апеляційний суд Харківської області змінив на частковий домашній арешт.

28 грудня суд відхилив клопотання прокуратури Харківської області про відсторонення Марченка від посади.
…

Департамент спеціальних розслідувань направив до суду обвинувальний акт щодо чотирьох колишніх співробітників столичного спецпідрозділу міліції «Беркут», яких підозрюють у перевищенні влади та побитті 18 активістів громадського руху «Автомайдан» і сторонніх громадян в ніч з 22 на 23 січня 2014 року на вулицях Щорса та Грушевського у Києві, повідомила прес-служба Генеральної прокуратури України.

У ГПУ зазначили, що особам також інкримінують службові підроблення офіційних документів (рапортів) та надання завідомо неправдивих показань, поєднаних з обвинуваченням активістів у тяжких злочинах, на підставі яких їх було затримано, притягнуто до кримінальної відповідальності за нібито хуліганські дії та арештовано.

Генпрокуратура повідомила, що в червні 2016 року направила до суду обвинувальний акт стосовно командира роти спецпідрозділу «Беркут» та п’ятьох колишніх працівників спецпідрозділу «Беркут» у цій справі.

Під час подій Революції гідності Міністерство внутрішніх справ мотивувало затримання «Беркутом» активістів «Автомайдану» їхніми хуліганськими діями, зокрема і щодо правоохоронців. Затриманих тоді навіть судили, але зі зміною влади після Революції гідності судові процеси проти автомайданівців припинилися.
…

Керівник департаменту спецрозслідувань Генеральної прокуратури Сергій Горбатюк припускає, що офшорні фірми можуть відсудити назад конфісковані гроші колишнього президента України Віктора Януковича. Про це він заявив в ефірі програми «Завтра» – спільного проекту Радіо Свобода та каналу «112 Україна»

«Звичайно, якщо є фірми, які оскаржують і які отримають відмову в цьому, і які можуть бути добросовісними так званими набувачами, дійсно вони можуть звертатися до європейських судів і розраховувати, що європейський суд буде до них дослухатися», – сказав прокурор.

Водночас, як зазначив Горбатюк, про відкриття якихось проваджень щодо оприлюднення медіакомпанією «Аль-джазіра» засекреченого вироку Краматорського суду про спецконфіскацію коштів екс-президента йому нічого невідомо. Як пояснив керівник департаменту спецрозслідувань ГПУ, прокуратура втратила можливість починати провадження зі створенням Державного бюро розслідувань, тож цією справою може займатись Нацполіція або Служба безпеки України.

Більше того, наголосив Горбатюк, офіційного підтвердження того, що оприлюднений документ є дійсно вироком Краматорського суду, наразі немає.

Розслідувачі медіакомпанії «Аль-Джазіра» оприлюднили документ, який містить 95 сторінок і, зокрема, містить рішення Краматорського районного суду, за яким було конфісковано 1,5 мільярда доларів США, що належали колишньому президентові України Віктору Януковичу та його оточенню.

Водночас антикорупційна організація Transparency International Україна закликає в законному порядку опублікувати цей вирок, бо автентичність тексту вироку поки достеменно не підтверджено.

У квітні 2017 року генеральний прокурор Юрій Луценко заявив, що суд у Краматорську на Донеччині схвалив рішення про конфіскацію коштів колишнього президента України Віктора Януковича і його оточення. Це рішення досі не оприлюднили.

Державне підприємство «Інформаційні судові системи», яке зобов’язане оприлюднити судове рішення у реєстрі, посилається на заборону органів прокуратури. Генеральна прокуратура, у свою чергу, стверджує, що визнала це рішення державною таємницею, і не може ні підтвердити, ані спростувати автентичність оприлюднених журналістами документів. 
…

Слідчий комітет Росії відкрив 146 кримінальних проваджень щодо 72 українських військових, зокрема – 20 чинів із числа найвищого військового керівництва, заявив в інтерв’ю виданню «Російська газета» очільник відомства Олександр Бастрикін.

Загалом же, за його словами, розслідується 209 кримінальних справ, пов’язаних із подіями в Україні, починаючи із 2014 року, передає видання.

Заяви про початок таких проваджень стосовно українських військових за статтею «застосування заборонених засобів і методів війни» через обстріли на Донбасі Бастрикін робив неодноразово також протягом минулого року. Бастрикін серед інших російських чиновників входить до санкційного списку, зокрема, за «актом Магнітського», через що йому заборонено в’їзд до певних країн ЄС, США і Канади.

У лютому минулого року генпрокурор України Юрій Луценко повідомив, що в Україні за воєнні злочини покарана 41 людина, серед яких 28 – громадяни Росії. Крім того, серед підозрюваних у воєнних злочинах є 12 генералів та 2 офіцери з числа найвищого командного складу Збройних сил Росії. У цих справах фігурує і радник президента Росії Сергій Глазьєв.

Збройний конфлікт на сході України почався навесні 2014 року після російської анексії Криму. За даними ООН, за час конфлікту загинули близько 10 тисяч людей. Україна і Захід звинувачують Росію у підтримці сепаратистів на Донбасі, Москва ці звинувачення відкидає і заявляє, що на непідконтрольних Києві територіях можуть бути хіба що російські «добровольці».
…

Депутат Державної думи Росії Костянтин Затулін, який є членом владної фракції «Єдина Росія», запропонував денонсувати Договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Росією і Україною в тій частині, де країни визнають територіальні кордони одна одної. Про це 14 січня повідомляє російська державна інформагенція «РИА Новости».

Депутат вважає, що договір «односторонньо вигідний» Україні. «Бо, не обумовлюючи механізмів партнерства, співпраці і дружби, в другій статті договору ми визнаємо територіальні межі України, а вони, відповідно, наші – на момент підписання та ратифікації цього документа. Тобто йдеться про те, що, підписавши цей договір, Росія в 1997-му, а потім під час ратифікації в 1999 році підтвердила, що вона вважає, скажімо, Крим і Севастополь частиною території України», – зазначив Затулін.

Укладений у 1997 році Договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Росією і Україною є основоположним документом російсько-українських відносин. Він передбачає стратегічне партнерство двох країн «на основі принципів взаємної поваги, суверенної рівності, територіальної цілісності, непорушності кордонів, мирного врегулювання суперечок, незастосування сили або загрози силою, включаючи економічні та інші способи тиску».

У лютому 2014 року невідомі озброєні люди, яких називали «зеленими чоловічками», захопили головні державні установи Автономної Республіки Крим і підняли над будівлями російський прапор. Крім того, вони блокували українські військові частини. Згодом у Росії визнали, що «зелені чоловічки» – російські військові.

16 березня 2014 року на території Криму і міста Севастополя відбувся так званий референдум про статус півострова, за результатами якого Росія заявила про включення Криму до свого складу.

Україна офіційно оголосила початком тимчасової окупації Криму Росією 20 лютого 2014 року. Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Москва заперечує окупацію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості». 
…

Такі тексти оприлюднив грузинський телеканал, прихильний до Саакашвілі, їх поширили деякі українські ЗМІ
…

Другий день голосування на виборах президента у Чехії наближається до завершення.Дільниці відкрилися учора,12 січня, о 14-й годині за місцевим часом (15-й за Києвом). Вони будуть працювати цього дня до 22-ї години, а 13 січня – з 8-ї до 14-ї. Результати будуть відомі пізно ввечері 13 січня.

У списку кандидатів на найвищу державну посаду цього разу дев’ять осіб, серед них і нині чинний президент Чехії Мілош Земан.

Серед кандидатів – також письменник і журналіст Міхал Горачек, учений-фізик, професор Їржі Драгош, лікар Марек Гілшер, дипломат Павел Фішер, політик, колишній голова уряду Чехії Мірек Тополанек, підприємець Їржі Гінек. Найстаршому з кандидатів 74 роки (це Земан), наймолодшому – 41.

Згідно з опитуваннями, проведеними напередодні голосування, лідирує Земан, але імовірність, що за нього проголосує абсолютна більшість, не є високою.

У разі, якщо жоден із кандидатів не набере більшості голосів виборців, тобто понад 50 відсотків від поданих чинних голосів, через два тижні – 26–27 січня – відбудеться друге коло виборів. У ньому візьмуть участь двоє кандидатів, які в першому турі назбирають найбільшу кількість голосів.

Нинішній президент Чехії Мілош Земан є третім після Вацлава Гавела і Вацлава Клауса президентом країни і першим обраним у прямих президентських виборах. Термін його президентського мандату збігає 8 березня.

У Чехії, що є парламентською республікою, президент має обмежені повноваження, але деякі з них досить важливі – наприклад, призначення кандидата на посаду прем’єр-міністра для формування нового уряду.

 
…

За даними СБУ, тоді зараження комп’ютерних систем відбувалося в декілька етапів напередодні Дня Конституції України
…

Для близько півтори тисячі іноземців заборонили в’їзд на територію України через відвідання окупованого Криму у незаконний спосіб, повідомляє Державна прикордонна служба. Зокрема, за даними прикордонників, йдеться про майже сотню діячів культури.

«Протягом 2017 року складено майже 2,3 тисячі адмінпротоколів за ст.204-2 КУпАП за порушення порядку в’їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї. Також на даний час за результатами моніторингу виокремлено більше 810 осіб, які, можливо, перебували на тимчасово окупованій території АР Крим», – мовиться у повідомленні.

За інформацією відомства, з початку поточного року прикордонники виявили 30 таких осіб, які незаконно в’їжджали на півострів із території Росії.

Відповідно до українського законодавства, у разі порушення іноземцями правил перетину адмінкордону з Кримом в’їзд в Україну їм не дозволяється та ухвалюється рішення про заборону їхньогов’їзду в Україну. Крім того, Державна прикордонна служба України звертає увагу громадян України та інших держав, що порушення порядку в’їзду на територію тимчасово окупованої Автономної Республіки Крим через закриті урядом України пункти пропуску, залежно від обставин, передбачає кримінальну та адміністративну відповідальність.

Окрім того, 5 жовтня минулого року Верховна Рада України ухвалила зміни до закону «Про гастрольні заходи в Україні», що мають на меті запровадити особливості організації і проведення гастрольних заходів із участю громадян держави-агресора. Зокрема, організатори таких заходів мають не менш як за 30 днів звернутися до Служби безпеки України по інформацію про можливі підстави для недопущення участі таких громадян у заході. 7 листопада президент України підписав цей закон. У ньому вказано, що він набуває чинності «з дня, наступного за днем його опублікування». На цей час на сайті Верховної Ради цей закон позначений як такий, що набув чинності.
…

Кримськотатарський активіст, фігурант «справи Веджіє Кашка» 65-річний Асан Чапух перебуває в «стабільно-задовільному» стані, але через побоювання щодо його здоров’я Чапуха планують доправити для огляду лікаря. Про це 12 січня розповів Крим.Реалії адвокат обвинуваченого Айдер Азаматов.

«Стан його поки стабільно-задовільний. Він може сам трохи пересуватися, але, звичайно, не без допомоги людей. Він сказав, що ліву ноги не чуствую, є якісь побоювання з приводу руки. 18 січня його планують вивезти на додатковий огляд», – сказав адвокат.

Стан іншого фігуранта справи, Бекіра Дегерменджі, його адвокат Едем Семедляєв називає критичним.

У п’ятницю, 12 січня, підконтрольний Кремлю Київський районний суд Сімферополя продовжив арешт фігурантів «справи Веджіє Кашка» на два місяці.

28 грудня Асан Чапух пройшов медичний огляд в лікарні імені Семашка в Сімферополі. Висновки лікарів очікували після новорічних свят. Активіст мав мікроінсульт у СІЗО і потребував термінової госпіталізації. Адвокат Айдер Азаматов вимагав перевезти підзахисного до міської лікарні.

У Сімферополі 23 листопада російські силовики затримали групу кримських татар – Кязіма Аметова, Асана Чапуха, Руслана Трубача і Бекіра Дегерменджі. Їх звинувачують у вимаганні у громадянина Туреччини. При затриманні російськими силовиками стало зле ветерану кримськотатарського національного руху Веджіє Кашка. Пізніше стало відомо, що ця жінка померла.
…

Адвокат Едем Семедляєв називає стан свого підзахисного Бекіра Дегерменджі, затриманого в «справі Веджіє Кашка», критичним. Захисник твердить, що за станом здоров’я Дегерменджі не може перебувати в СІЗО.

«Стан його здоров’я викликає побоювання. Це видно візуально і довідки підтверджують, що у нього критичний стан і що він не може утримуватися в СІЗО. Але ці довідки суд не врахував», – сказав Семедляев cайту Крим.Реалії.

9 січня Бекірові Дегерменджі передали в СІЗО необхідні ліки.

12 січня підконтрольний Кремлю Київський районний суд Сімферополя продовжив арешт фігурантів «справи Веджіє Кашка» на два місяці.

20 грудня Аліє Дегерменджі повідомила, що її чоловіка перевели з реанімації і розмістили в коридорі відділення пульмонології, оскільки відділення переповнене.

У Бекіра Дегерменджі – хронічна астма, його стан погіршився в СІЗО. У залі підконтрольного Кремлю Верховного суду Криму 6 грудня активісту викликали «швидку допомогу». У ніч на 14 грудня Дегерменджі потрапив до реанімації.

У Сімферополі 23 листопада 2017 року російські силовики затримали групу кримських татар – Кязіма Аметова, Асана Чапуха, Руслана Трубача і Бекіра Дегерменджі. Їх звинувачують у вимаганні у громадянина Туреччини. При затриманні цих людей російськими силовиками стало зле ветерану кримськотатарського національного руху Веджіє Кашка. Пізніше стало відомо, що ця жінка померла.
…

Речник Кремля Дмитро Пєсков знову заперечив участь Росії в її гібридній агресії на окупованій частині українського Донбасу, вкотре повторивши офіційну позицію Москви.

«Іще раз повторюю, Росія до сторін конфлікту не належить», – стверджував він у розмові з журналістами в Москві.

Пєсков також, відповідно до лінії Кремля, називав підтримувані Росією незаконні збройні сепаратистські угруповання «ДНР» і «ЛНР», визнані в Україні терористичними, «республіками» – це слово є в самоназвах обох угруповань.

«Що стосується «республік», – це питання, що має обговорюватися між представниками цих «республік» і Києвом… Саме «республіки» і Київ є сторонами конфлікту», – твердив речник президента Росії, уникаючи, як часто роблять у Москві, слова «Україна».

Росія продовжує заперечувати факт своєї агресії проти України і твердити, ніби сторонами конфлікту є влада України (чи, як кажуть у Москві, «влада в Києві»), з одного боку, і донецькі й луганські сепаратисти, з іншого. В Києві й на Заході звертають увагу, що другою стороною конфлікту на Донбасі є саме Росія, тому всі переговори про врегулювання мають вестися саме з нею, а не з підтримуваними і керованими нею сепаратистами, що не самостійні у своїх діях. А мирний процес, який обговорює на зустрічах у білоруському Мінську Тристороння контактна група, має три сторони – Україну, ОБСЄ і Росію, представники сепаратистів лише запрошені до участі в цьому процесі.
…

Перший віце-спікер Верховної Ради України Ірина Геращенко різко розкритикувала висловлену президентом Росії Володимиром Путіним ідею про можливість повернення Україні військової техніки, захопленої російськими військами під час анексії Криму. 

«Крим за кораблі не продаємо, не здаємо й не міняємо. Так, це наші кораблі, вкрадені Путіним. Доведені до жахливого стану, як і сам Крим, окупантами. Все, до чого доторкається «русский мир», приходить у непридатність. Ми повернемо Крим і всю українську власність там, у тому числі й кораблі. Як і Донбас», – наголосила Ірина Геращенко, яка також є представником України в гуманітарній підгрупі Тристоронньої контактної групи з мирного врегулювання на Донбасі.

Президент Росії Володимир Путін заявив 11 січня, що Росія готова повернути Україні її військову техніку з анексованого Криму. За словами російського президента, ця «техніка перебуває в жалюгідному стані». Йдеться про десятки кораблів і бойових літаків, стверджує Путін.

Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними й засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили ряд економічних санкцій. Росія заперечує окупацію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
…

А Нацрада з питань телебачення та радіомовлення пропонує запровадити штрафи і кримінальну відповідальність за гастролі артистів в Росії
…

Президент Росії Володимир Путін висловив сподівання, що відносини його країни з Україною поліпшаться після врегулювання на Донбасі, але не згадав при цьому про окупацію Криму.

Як заявив він на зустрічі з керівниками російських засобів інформації та інформагентств, Росія не зацікавлена в «заморожуванні» конфлікту на Донбасі і хотіла б, щоб ситуація була розв’язана.

Але, наголосив він, «розв’язана так, щоб вона не викликала занепокоєння ні в кого, хто живе на її (очевидно, маючи на увазі Донбас – ред.) території».

За словами Путіна, нині у відносинах між Росією і Україною «абсолютно ненормальна ситуація». Як стверджує президент Росії, вона склалася «замість конструктивного розвитку відносин між двома близькими, братніми країнами, між частинами фактично одного й того самого народу».

«Розраховую, що після вирішення питань на Донбасі – рано чи пізно це станеться, сумнівів у цьому немає, – будуть нормалізуватися міждержавні відносини між Росією і Україною загалом», – заявив президент Росії.

Він не пояснив, як могла б бути можлива така нормалізація за умов, коли Росія продовжує незаконно, всупереч міжнародному праву окупувати український Крим.

Володимир Путін уже не вперше називає українців і росіян «частинами одного народу».

Росія заперечує свою агресію проти України, зокрема на Донбасі, твердячи про нібито «внутрішньоукраїнський конфлікт» чи й «громадянську війну». При цьому в Росії прагнуть такого варіанту врегулювання конфлікту, який надав би підтримуваним і керованим Москвою місцевим проросійським сепаратистам вирішальний голос у визначенні внутрішньої і зовнішньої політики України.

Москва також виступає за введення миротворчої місії ООН на лінію розмежування на Донбасі і блокує всі спроби поширити мандат такої місії і на український бік неконтрольованої нині ділянки українсько-російського кордону. Україна і її союзники на Заході відкидають російську версію такої місії, бо це, за їхніми словами, означало б фактично якраз «замороження» конфлікту.
…

Міністр закордонних справ Польщі Яцек Чапутович у розмові з українським колегою Павлом Клімкіним 10 січня підтвердив активність Польщі у справі територіальної цілісності України й додав, що Варшава надалі підтримуватиме європейські прагнення Києва. Про це повідомляє Польське радіо.

«Польський міністр також висловив надію, що якнайшвидше будуть вирішені проблематичні історичні питання у взаєминах обох країн», – ідеться в повідомленні.

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін раніше 10 січня в мережі Twitter повідомив, що привітав Чапутовича зі вступом на посаду.

Зміни в польському уряді відбулися раніше цього тижня. До нового уряду Польщі не увійшов Вітольд Ващиковський, який дотепер працював на посаді міністра закордонних справ. Його замінив Яцек Чапутович.

Ващиковський під час роботи міністром зробив кілька заяв, які викликали резонанс в Україні. Зокрема, в середині 2017 року він казав, що Польща не підтримає можливого вступу України до Європейського союзу в разі, якщо не будуть вирішені історичні питання. «Наше послання дуже чітке: з Бандерою ви до Європи не увійдете. Ми будемо твердо вимагати від України, щоб усі справи були вирішені до того, як Київ стоятиме біля воріт Європи з проханням про членство», – сказав Ващиковський.

У жовтні 2016 року польський Сейм й українська Верховна Рада ухвалили спільну Декларацію пам’яті й солідарності, яка мала б покласти край історичним непорозумінням. Попри це, історичне питання залишається джерелом конфліктних ситуацій. Взимку очільник польської владної партії «Право і справедливість» Ярослав Качинський заявив, що звеличення Степана Бандери завадить євроінтеграції України.
…

Представниця України в гуманітарній підгрупі Тристоронньої контактної групи з мирного врегулювання ситуації на Донбасі Ірина Геращенко заявила, що «сталий мир» у зоні збройного конфлікту є головним завданням українських переговірників у Мінську на 2018 рік. Про це, за її словами, йшлося 10 січня на зустрічі з президентом України Петром Порошенком.

«Нашими ключовими задачами на 2018 рік є: першочергове виконання безпекового і гуманітарного блоку, вимога дотримання тиші, сталий мир, звільнення всіх незаконно утримуваних, активізація роботи з пошуку зниклих безвісти й залучення до цього МКЧХ (Міжнародного комітету Червоного Хреста – ред.), вимога відкриття КПВВ «Золоте», відведення важкої зброї від лінії зіткнення, ми й надалі очікуємо від СММ ОБСЄ створення постійно діючих спостережних пунктів і роботи за схемою 24/7», – вказує Геращенко у Facebook.

«Також українська сторона й надалі наполягатиме на створенні групи з кордону, яка має вже зараз обговорювати питання повернення нашого контролю над українсько-російським кордоном, і вже зараз на кордоні має безперешкодно працювати місія СММ ОБСЄ», – наголосила представниця України й додала, що пріоритетом для її гуманітарної підгрупи на найближчий час є «друга хвиля звільнення заручників».

Раніше 10 січня офіційний сайт голови держави повідомив, що президент України Петро Порошенко обговорив із представниками України в Тристоронній контактній групі з мирного врегулювання ситуації на Донбасі та її робочих підгрупах результати діяльності в 2017 році та визначив пріоритети і завдання на 2018 рік.

Тристороння контактна група в 2017 році неодноразово досягала домовленостей про перемир’я на Донбасі, але ці домовленості щоразу порушувалися. Також ТКГ закликала і далі закликає до реалізації одного з положень мінських домовленостей, які передбачають обмін утримуваними особами. Наприкінці 2017 року частковий обмін, перший за більш як рік, відбувся.
…

Президент України Петро Порошенко обговорив із представниками України в Тристоронній контактній групі з мирного врегулювання ситуації на Донбасі та її робочих підгрупах результати діяльності в 2017 році. Учасники визначили пріоритети й завдання на 2018 рік. Про це повідомляє 10 січня офіційний сайт голови держави.

«Вдячний за чітке відстоювання національних інтересів та професійну й самовіддану роботу заради відновлення суверенітету та територіальної цілісності України», – ідеться в повідомленні.

Тристороння контактна група в 2017 році неодноразово досягала домовленостей про перемир’я на Донбасі, але ці домовленості щоразу порушувалися. Також ТКГ закликала й далі закликає до реалізації одного з положень мінських домовленостей, які передбачають обмін утримуваними особами. Наприкінці 2017 року частковий обмін, перший за понад рік, відбувся.
…

Програма розвитку ООН оголосила тендери на закупівлю ліків та медичних засобів у рамках 6-ти напрямів національної програми охорони громадського здоров’я України, повідомляє Міністерство охорони здоров’я.

Зокрема, за даними МОЗ, йдеться про закупівлю медикаментів для дітей, що мають аутизм та вроджені імунодефіцити, а також ліки від туберкульозу й матеріали для діагностики цього захворювання для дітей та дорослих. Окрім того, йдеться у повідомленні, планується закупити медикаменти для дітей та дорослих, хворих на муковісцидоз.

За інформацією МОЗ, через міжнародні організації медикаменти закуповуватимуться до 31 березня 2019-го, потім має почати діяти українська закупівельна організація.

Відповідно до ухваленого держбюджету на 2018-й, медицині виділили 115 мільярдів гривень. Зокрема, з них 150 мільйонів піде на закупівлю ангіографічного обладнання. За попередніми планами профільного міністерства, 13 медичних закладів отримають техніку, що діагностуватиме хвороби судин та кровотоків, а на майже 6 мільярдів гривень централізовано закуплять медикаменти й лікувальне харчування
…

Наказ пов’язаний з постановою суду на Кіпрі заморозити 820 мільйонів доларів у справі «Укртелекому» – Reuters
…

«Цим він вже певним чином підтверджує, що голос його, і розмова мала місце» – Єнін
…

Росія у Раді безпеки ООН відкинула практично всі важливі положення щодо мандату миротворчої місії на Донбасі, зокрема, і принципове для України – розміщення миротворців на українсько-російському кордоні. Про це сказав посол України в ООН Володимир Єльченко в інтерв’ю «Європейській правді».

«Радбез справді був готовий починати роботу над мандатом миротворчої операції, але Росія відкинула практично всі важливі положення і повернулася до своєї ідеї про дивну операцію, де миротворці ООН охороняли б спостерігачів ОБСЄ», – сказав Єльченко.

За його словами, розміщення миротворців на державному кордоні – «це «червона лінія», яку ніхто ніколи не перейде», тому він не прогнозує найближчим часом зрушень у питанні миротворчої місії.

Росія, яка подала до Ради безпеки ООН пропозицію щодо сил організації на Донбасі, домагається, щоб ці сили дислокувалися тільки поблизу лінії контакту в місцях, де працюють спостерігачі ОБСЄ, і мали за завдання тільки охорону цих спостерігачів. Україна та її західні союзники відкинули такі обмеження й наполягають, що ці сили повинні працювати на всій окупованій території Донбасу, включно з неконтрольованою нині ділянкою українсько-російського кордону, і мати широкий миротворчий мандат. Крім того, Київ і Захід відкидають будь-яке узгодження подробиць можливої місії ООН із бойовиками, які не є стороною мінських домовленостей про врегулювання на окупованій частині Донбасу.

Також Росія 19 грудня 2017 року вивела своїх представників зі Спільного центру координації припинення вогню. Вони покинули Україну через, як заявили в російському МЗС, «напружену морально-психологічну ситуацію» і «зневажливе ставлення українських військовослужбовців». Українські представники заявили, що виведення Росією своїх представників з СЦКК є спробою Кремля змусити Київ вести переговори з представниками сепаратистських угруповань «ДНР» і «ЛНР».
…

До лютого Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення готує нові дозволи для трансляції радіо і телепрограм на територію анексованого Криму з Херсонської області, зокрема, на населені пункти Чаплинка і Чонгар.

Це стало можливим завдяки ухваленню закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо тимчасових дозволів на мовлення в зоні проведення антитерористичної операції і прикордонних районах України», про це Крим.Реалії, проекту Радіо Свобода, повідомив член Нацради Сергій Костинський.

«На Крим зараз мовлять чотири радіостанції і п’ять телеканалів, це пов’язано зі складністю оформлення (дозволів – ред.) Надання дозволів (без конкурсу і ліцензування – ред.) на мовлення запроваджене в правове поле України. Ми очікуємо сім частот на Чаплинку, три-чотири додаткових – на Чонгар. Процедура така, що в Херсонській області доводиться координувати частоти з Румунією, Болгарією, Туреччиною – це тривалий процес, але в лютому ми зможемо надавати дозволи на цифрове телебачення і FM радіо», – уточнив Костинський.

Президент України Петро Порошенко підписав закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо тимчасових дозволів на мовлення в зоні проведення антитерористичної операції і прикордонних районах України». Документ був ініційований Нацрадою і Міністерством інформаційної політики України, доопрацьований і внесений до парламенту комітетом Верховної Ради з питань свободи слова та інформації. Закон регулює прискорену видачу тимчасових дозволів на телерадіомовлення «на територіях, найбільш уразливих до зовнішнього негативного інформаційного впливу».

Росія і її союзники припинили мовлення українських ЗМІ на контрольованих нею територіях України – в анексованому Криму та на окупованій частині Донбасу. Українські засоби масової інформації шукають можливості доносити свій сигнал до аудиторії на непідконтрольній Києву території.

З 4 вересня 2017 року ФМ-діапазоні на частоті 105,9 МГц почалося цілодобове мовлення Радіо Крим.Реалії, яке також спільно з Національною суспільною радіокомпанією України продовжує мовлення на анексований Крим на середніх хвилях АМ на частоті 549 кГц.

Для непідконтрольних районів Донецької та Луганської областей з 23 січня 2016 року мовить проект Радіо Донбас.Реалії, який має ФМ-покриття в містах Сходу України і виходить на середніх хвилях Всесвітньої служби радіо України (1431 кГц).
…

Україна посіла 44-е місце серед 200 держав у міжнародному індексі паспортів, який складає компанія Henley & Partners. Порівняно з минулим роком, Україна піднялась на 14 пунктів.

«Найбільшого руху вгору у цьогорічному індексі досягли Грузія та Україна, які у 2017 році завершили процес візової лібералізації з ЄС та отримали доступ до 30 та 32 нових країн, відповідно. Грузія має найбільший прогрес, вона піднялась на 15 позицій, Україна – на 14», – йдеться у звіті компанії.

Перше місце у рейтингу посідає Німеччина, з паспортом якої можна подорожувати без віз до 177 країн світу. На другому – Сингапур, третє ділять Велика Британія, Данія, Італія, Норвегія, Фінляндія, Франція, Швеція та Японія.

Росія посідає у рейтингу 48-е місце. Останнє, 200-е місце, займає Афганістан.

У жовтні 2017 року Україна посіла 32-е із 94 місць в іншому глобальному рейтингу паспортів – Global Passport Index 2017. 

11 червня 2017 року набрала чинності візова лібералізація для українців при короткотермінових подорожах до країн ЄС і «шенгену» (до 90 днів протягом кожних 180 днів без права працевлаштування). За даними Держприкордонслужби, за півроку дії безвізового режиму з країнами Євросоюзу ним скористалися 355 тисяч українців. 31 грудня набув чинності також безвізовий режим України з Об’єднаними Арабськими Еміратами.
…

Дніпряни поклали під двері церкви дитячі іграшки й плакати з написами: «Дитина ні в чому не винна»
…

Херсонський міський суд 8 січня обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на один місяць колишньому російському міністру охорони здоров’я окупованого Криму Петру Михальчевському.

В Україні цього екс-чиновника підозрюють у державній зраді.

Представники прокуратури Автономної Республіки Крим наполягали на його арешті на 60 діб.

За інформацією представників прокуратури, робота Михальчевського в російському уряді Криму є діяльністю, спрямованою на підрив територіальної цілісності України. Зокрема, в наданих прокуратурою показаннях свідків стверджується, що Михальчевський сприяв організації так званого «референдуму», який Москва вважає підставою для анексії півострова.

Адвокати Михальчевського стверджують, що підзахисний не може перебувати під вартою, оскільки не має наміру переховуватися. Сам екс-чиновник заявив, що не вважає себе винним у будь-яких правопорушеннях.

Михальчевський 5 січня підписав підозру в скоєнні злочину за статтею 111 КК України (державна зрада). Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 15 років.

Сам Михальчевський поки не коментує заяви української служби безпеки та прокуратури.

На початку січня співробітники Служби безпеки України встановили факт перебування Михальчевського в Києві.

10 червня 2014 року російський міністр охорони здоров’я окупованого Криму Петро Михальчевський написав заяву про відставку за власним бажанням. Російський голова анексованого Криму Сергій Аксьонов стверджував, що змусив Михальчевського подати у відставку, щоб його не звільняли «за статтею».
…

У справі європейських санкцій відносно Росії офіційна Софія дотримуватиметься принципів, ухвалених Радою ЄС, на сьогоднішній день умов для їхнього скасування немає. Про це заявив 8 січня в Брюсселі постійний представник Болгарії при Європейському Союзі Дімітар Цанчев.

На тлі висловлювань президента Болгарії Румена Радева щодо зняття з Москви санкційного тиску, болгарський посол повідомив, що Болгарія продовжить політику санкцій щодо Росії.

«Ми у відносинах із Росією будемо дотримуватися п’яти принципів, які були схвалені Радою ЄС у березні 2016 року. Важливою умовою для зміни у відносинах ЄС і Росії є повне виконання Мінських домовленостей усіма сторонами конфлікту. Наразі ця умова не виконана», – заявив Цанчев.

Посол також підкреслив, що ЄС «наполягає на тому, щоб Росія поважала міжнародне право», а Брюссель розраховує на прогрес у «нормандському форматі» та виконанні мінських домовленостей.

«Абсолютною необхідністю є відведення важкого озброєння від лінії розмежування», – підкреслив він, водночас, висловлюючи готовність болгарського головування працювати над поліпшенням відносин із Росією, якщо ситуація зміниться. «Але поки що для цього немає умов», – зауважив Цанчев.

Євросоюз у координації зі США в кілька етапів запровадив санкції проти Москви – спершу через анексію українського Криму, згодом – через роль Росії в збройному конфлікті на Донбасі.

З 1 січня 2018 року Болгарія взяла на себе головування в Європейському союзі, ставши першою балканською країною, яка займе цю позицію упродовж наступних 6 місяців. Головування країна прийняла від Естонії. Болгарія, яка приєдналася до ЄС у 2007 році, як очікується, порушуватиме питання про перспективи її сусідів на Західних Балканах щодо приєднання до блоку.

Болгарія сама опинилася перед критикою з боку ЄС – у блоці заявляли про корупцію в країні та дисбаланс в економічних і соціальних питаннях.
…

Олігархи Олександр Онищенко і Павло Фукс купили в Сергія Курченка за 30 мільйонів доларів зареєстровану на Кіпрі компанію Quickpace Limited – розслідування
…