Голова Верховної Ради України Андрій Парубій заявляє, що парламент може перейти до розгляду держбюджету-2018 у другому читанні вже наступного пленарного тижня – 7 грудня.

Він висловив сподівання, що цього року парламент ухвалить державний бюджет задовго до Нового року.

«Ми в цьому році маємо дуже амбітну ціль, яку погодили з урядом,– не відкладати ухвалення бюджету на останні пленарні дні, щоб ми змогли перейти до розгляду бюджету в другому читанні вже наступного пленарного тижня», – заявив Парубій 28 листопада в Києві.

Він висловив припущення, що 7 грудня Верховна Рада розгляне зміни до Бюджетного й Податкового кодексів і перейде до розгляду державного бюджету в другому читанні. «Я не впевнений, чи вдасться це розглянути протягом одного робочого дня, але ми зробимо все можливе, щоб це не було о 4-5 годині ранку, як це стало традиційним в українському парламенті, щоб це не відбулося в останні дні року», – сказав спікер.

14 листопада Верховна Рада схвалила в першому читанні проект державного бюджету на 2018 рік. Показник дефіциту закладений у межах 77,9 мільярда гривень, що становить 2,4% ВВП. Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман очікує ухвалення державного бюджету до 10 грудня.
…

Росія може повернутися до широкомасштабної військової агресії проти України, якщо не зможе досягти успіху в дестабілізації ситуації всередині країни, заявляють в українській Раді національної безпеки й оборони.

Заступник секретаря РНБО Олександр Литвиненко навів приклад створення двох нових російських армій – 8-ї і 20-ї загальновійськової армії, трьох новостворених дивізій – 150-ї, 3-ї, 144-ї, та дивізії, що створюється на Кавказі, швидке переозброєння повітряної армії Південного і Західного військових округів, куди надходять нові літаки.

«Тут також слід сказати про стрімке розгортання в окупованому українському Криму, де росіяни створили A2/AD зону – зону забороненого доступу з повітря із моря з абсолютно традиційною для російської військової машини метою – домінування в Чорноморському регіоні», – заявив він під час VIIІ Національного експертного форуму «Україна: у прагненні до рівноваги» 28 листопада в Києві.

Литвиненко наголосив, що західні санкції проти Росії діють. «Вони обмежили дуже серйозні російські військові програми, такі як створення нового літака-винищувача фронтової авіації п’ятого покоління, нового танку «Армата», нової бронеплатформи, крім того, зменшили кількість ресурсів, які вони можуть витратити на модернізацію власного ОПК», – сказав Литвиненко. Проте він зауважив, що «незважаючи на це, росіяни знаходять необхідні ресурси на розгортання військ на кордоні з Україною на постійній основі, підвищення їхньої боєготовності, що довели навчання «Запад-2017», – додав заступник секретаря РНБО.

За його словами, перемогти у цій війні можливо лише, якщо Україна досягне розвитку публічних інституцій, зміцнення Збройних сил, Нацполіції, СБУ, розвідувальних органів, Державної прикордонної служби, Нацгвардії. 

Нещодавно президент Росії Володимир Путін закликав підприємства країни незалежно від форм власності готуватися до збільшення виробництва військової продукції.

Країни-сусіди Білорусі, серед них держави Балтії і Україна, а також інші західні країни висловлювали стурбованість, що Росія може використати навчання «Захід-2017», проведені у вересні, для агресивної розбудови своєї військової присутності в регіоні, на східному фланзі НАТО, і перетворити Білорусь на плацдарм для можливого наступу на Україну. У Росії такі побоювання називали необґрунтованими. Згідно зі сценарієм навчань, російські й білоруські війська протистояли армії вигаданих західних країн. У НАТО заявляли, що маневри свідчать про підготовку Росії до «великої війни».
…

Жовтневий районний суд Маріуполя відправив під арешт одного з колишніх командирів батальйону «Донбас» Анатолія Виногродського із позивним «Гал». Наступні 60 діб він проведе в слідчому ізоляторі.

Раніше цей же суд відправив під арешт його побратима з батальйону ОУН Леоніда Литвиненка. В обох випадках суд відбувався в закритому режимі.

Поліція затримала Виногродського й Литвиненка 26 листопада. Їх підозрюють у вчиненні розбійного нападу на охоронця одного з приватних сільськогосподарських підприємств Кіровоградщини.

Також 26 листопада стало відомо, що ще одного колишнього бійця «Донбасу» Олександра Новікова із позивним «Хаммер» Жовтневий районний суд Маріуполя на Донеччині посадив під арешт на 60 діб без права внесення застави. Як повідомляється, його затримали 24 листопада в Києві за підозрою у викраденні і катуванні людини.

І Литвиненко, і Виногродський, і Новіков були активними учасниками наметового містечка біля Верховної Ради України. Рух «Визволення», що називає себе одним з організаторів акції протесту, засудив затримання своїх активістів.
…

На українського журналіста Романа Сущенка, заарештованого в Росії за звинуваченням у шпигунстві, чинять психологічний тиск з метою домогтися визнання провини, повідомив адвокат Марк Фейгін.

«Коли я минулого тижня вийшов з «Лефортово», моєму підзахисному сказали: «Романе Володимировичу, вам треба добре подумати, ви «йдете» на 20 років або почнете співпрацювати зі слідством?». Що тут скажеш. Слідство закінчує свою роботу і намагається заскочити в останній вагон, добитися визнання вини, щоб далі діяти за «схемою Шаройка». Але цього в нашій справі не буде», – сказав Фейгін «Укрінформу».

Раніше Фейгін також заявив, що до кінця року його можуть позбавити статусу адвоката, «щоб реалізувати щодо Романа Сущенка оперативну схему, як з Шаройком у Білорусі».

27 листопада Московський міський суд продовжив арешт Сущенку до 30 січня.

ФСБ Росії 30 вересня 2016 року в Москві затримала кореспондента інформаційної агенції «Укрінформ» Романа Сущенка, назвавши його співробітником української розвідки, який нібито «цілеспрямовано збирав відомості про діяльність збройних сил і військ національної гвардії Росії, що становлять державну таємницю».

Кримінальну справу стосовно журналіста порушили за статтею «шпигунство».

21 жовтня Фейгін повідомив, що слідство у справі Сущенка завершене.

Сущенко всі звинувачення відкидає. Українська сторона називає звинувачення проти журналіста безпідставними і вимагає негайно його звільнити.
…

Відмінність між Кримом і Донбасом «майже неіснуюча». «Це російське втручання, російська окупація території» – спецпредставник Держдепартаменту США у справах України
…

Упродовж минулої доби підтримувані Росією бойовики на Донбасі 12 разів обстрілювали позиції українських військовослужбовців, жодний боєць ЗСУ в результаті цих обстрілів не постраждав. Як повідомили у прес-центрі штабу АТО, левова частка збройних провокацій бойовиків припала на темну пору.

Згідно з повідомленням, під вогонь бойовиків потрапили позиції ЗСУ біля Золотого, Світлодарська, Жовтого, Травневого, Кримського, Трьохізбенки, Верхньоторецького, Водяного, Авдіївки, Мар’їнки та Гнутова.

«Зважаючи на те, що стріляв ворог досить щільно, українські військові майже у кожному випадку придушували вогневу активність ворога», – йдеться в повідомленні на сторінці прес-центру у Facebook.

В угрупованні «ДНР» звинуватили українських військових в обстрілі Докучаєвська, в угрупованні «ЛНР» заявили, що ЗСУ стріляли по захоплених луганськими бойовиками терторіях 7 разів.

Черговий режим припинення вогню, про який заявила 23 серпня Тристороння контактна група, мав почати діяти з 25 серпня, напередодні початку шкільного року, і стати постійним. Про перші його порушення сторони заявили вже через кілька хвилин після настання часу перемир’я.
…

В Україні не знають куди подіти позичені кошти? Що крім грошей цікавить українську молодь? Чому нове покоління зневажає політику? Зеленський проти «кумів», СБУ проти «Сватів»?

На ці теми говоритимуть ведучий Ранкової Свободи Олександр Лащенко і гості студії: народний депутат (фракція «Батьківщина») Олексій Рябчин, екс-міністр економіки Павло Шеремета та екс-перший заступник міністра економіки Анатолій Максюта; політтехнолог Олег Саакян та заступниця директора Центру «Нова Європа» Катерина Зарембо; заслужена артистка України Ольга Сумська, продюсер Дмитро Чекалкін та сценарист Ярослав Войцешек.
…

Литва має намір передати Україні озброєння, вартість якого становить 1,93 мільйона євро. Про це йдеться в проекті постанови уряду Литви, підготовленому Міноборони балтійської держави і опублікованому на сторінці електронного парламенту.

У додатках до постанови зазначено, що Україні можуть бути передані понад 7 тисяч автоматів Калашникова, майже 2 мільйони патронів, понад 80 кулеметів, кілька мінометів, протитанкову зброю і іншу військову техніку.

Проект постанови уряду Литви направлено на розгляд Міністерству фінансів і МЗС країни.

Вперше Литва передала Україні озброєння в 2014 році. Міністр оборони Литви Раймундас Каробліс заявляв, що литовський уряд надавав Україні летальні озброєння і за можливості продовжуватиме таку підтримку.

Раніше повідомлялося, що Конгрес США затвердив у бюджеті на 2018 фінансовий рік військову допомогу Україні на суму 350 мільйонів доларів. Але власне надання такої допомоги може схвалити чи не схвалити виконавча влада США, яка не зобов’язана надавати цю допомогу, а лише має таке право.
…

В аеропорту «Київ» у столиці України 26 листопада відбулася міжнародна акція «Марне очікування», присвячена дню народження ув’язненого в Росії кримського активіста Олександра Кольченка.

Учасники акції зібралися в залі прильоту київського аеропорту в очікуванні прибуття Кольченка з іменною табличкою, повідомляє проект Радіо Свобода Крим.Реалії, який вів пряму трансляцію.

«Але Олександр Кольченко не прилетить. Не через скасування рейсу чи погані погодні умови, а тому, що вже більше ніж три роки сидить за кремлівськими ґратами. Там Тундра (прізвисько Олександра Кольченка в середовищі активістів – ред.) зустріне свої двадцять вісім років. Там перебуває ще близько 60 громадян України, які переслідуються за політичними мотивами. Їх ми також будемо чекати. Стільки скільки потрібно», – зазначають організатори акції.

Подібні акції цього ж дня анонсувалися в міжнародних аеропортах Одеси, Львова, Праги і Варшави. Згідно з повідомленням, активісти вийдуть з табличками із написаними на них іменами українських політв’язнів.

Олександра Кольченка разом із режисером Олегом Сенцовим затримали російські спецслужби в анексованому Криму в травні 2014 року за звинуваченням в організації терактів на півострові.

У серпні 2015 року російський Північно-Кавказький окружний військовий суд у російському Ростові-на-Дону засудив Олега Сенцова до 20 років колонії суворого режиму за звинуваченням у терористичній діяльності на території Криму. Кольченко отримав 10 років колонії. Обидва свою провину не визнали.

Провідні правозахисні організації оголосили Сенцова і Кольченка політичними в’язнями. Україна і низка західних країн і міжнародних організацій продовжують вимагати їх звільнення і повернення на батьківщину. Акції на підтримку засуджених проходять не тільки в Україні, але і в інших країнах.
…

Новий ватажок підтримуваного Росією угруповання «ЛНР» Леонід Пасічник заявляє, що відставка його попередника, Ігоря Плотницького, не вплине на ситуацію з обміном полоненими на Донбасі.

«Процес триває… У понеділок мені буде надано список, мною затверджений … І, природно, ми виконуємо Мінські угоди, здійснимо обмін так, як про це йдеться», – цитують заяву Пасічника від 25 листопада сепаратистські ресурси.

24 листопада сепаратистські сайти повідомили, що ватажок угруповання «ЛНР» Ігор Плотницький подав у відставку «за станом здоров’я» і тепер буде представником угруповання «ЛНР» на переговорах у Мінську. Згідно з повідомленнями, в.о. голови «ЛНР» стає Леонід Пасічник.

Останніми днями в Луганську розгортався конфлікт між ватажком угруповання «ЛНР» Ігорем Плотницьким і так званим «міністром внутрішніх справ» у цьому угрупованні Ігорем Корнетом. Відправлений Плотницьким у відставку Корнет вийшов з-під контролю, його озброєні люди контролювали центр міста. 22 листопада Ігор Плотницький звинуватив Ігоря Корнета у спробі «державного перевороту». Ввечері 24 листопада ресурси луганських бойовиків повідомили, що адмінбудівлі розблоковано. Наповнення міста озброєними людьми і технікою вони назвали «спільними з «ДНР» навчаннями», які «завершено».

24 листопада представниця гуманітарної підгрупи Тристоронньої контактної групи з урегулювання конфлікту на Донбасі Ірина Геращенко повідомила, що підтримувані Росією бойовики утримують 162 українців на Донбасі.

Сепаратисти вимагають звільнення кількох сотень людей.

Мінські угоди, серед іншого, передбачають обмін заручниками. Такий обмін вже не відбувався майже рік.
…

У прес-центрі штабу АТО звернулися з проханням до людей, які співпрацюють зі Збройними силами України, не розповсюджувати жодної інформації військового характеру.

«Кілька діб тому мав місце прецедент, коли один із волонтерів передчасно оприлюднив інформацію, яка поставила під загрозу безпеку та життя військовослужбовців. Штаб АТО нагадує про адміністративну та кримінальну відповідальність для військовослужбовців за виток таємної інформації. Ще раз наполегливо просимо не розповсюджувати жодних відомостей про хід антитерористичної операції», – йдеться в повідомленні штабу на сторінці у Facebook.

У штабі також наголосили на важливості таємності інформації, фото- та відеоматеріалів, які стосуються перебігу тактичних та оперативних дій військових, зокрема, переміщення, зміни позицій, розкриття підрозділів, просування тощо.

За попередніми даними, приводом для відповідного попередження штабу АТО стали коментарі для одного з телеканалів військовослужбовця та дописи у Facebook волонтера щодо перебігу операції ЗСУ на Світлодарській дузі, де останніми днями фіксується бойове загострення.

Раніше сьогодні українські військові також повідомили, що упродовж суботи на луганському напрямку бойовики вели обстріли українських оборонних укріплень на Світлодарській дузі. Луганські бойовики натомість стверджують, що військові ЗСУ готують збройні «провокації» і мають намір просунутись у «сірій зоні».

Черговий режим припинення вогню, про який заявила 23 серпня Тристороння контактна група, мав почати діяти з 25 серпня, напередодні початку шкільного року, і стати постійним. Про перші його порушення сторони заявили вже через кілька хвилин після настання часу перемир’я.
…

Штаб української воєнної операції на Донбасі заявляє, що підтримувані Росією бойовики від початку доби і до 18-ї години суботи 6 разів відкривали вогонь у напрямку українських військ. Як йдеться в повідомленні штабу на сторінці у Facebook, під обстріли бойовиків потрапили позиції ЗСУ біля Травневого, Луганського, Водяного, Верхньоторецького, Красногорівки.

Згідно з повідомленням штабу АТО, бойовики під час збройних атак використовувати озброєння, яке мало б бути відведеним від лінії зіткнення на відповідні відстані.

Інформації про те, чи постраждали військові ЗСУ упродовж дня через обстріли бойовиків наразі немає.

Раніше сьогодні у прес-центрі штабу АТО повідомили, що бойовики минулої доби 17 разів порушили режим тиші. В угрупованні «ДНР» звинуватили українських військових у 25 порушень режиму тиші, а в угрупованні «ЛНР» – у восьми.

Черговий режим припинення вогню, про який заявила 23 серпня Тристороння контактна група, мав почати діяти з 25 серпня, напередодні початку шкільного року, і стати постійним. Про перші його порушення сторони заявили вже через кілька хвилин після настання часу перемир’я.
…

Новий закон України не позбавляє національних меншин права на освіту рідними мовами – міністр освіти України Лілія Гриневич
…

Конституційний суд України визнав неконституційним положення Кримінального процесуального кодексу України про автоматичне продовження запобіжного заходу під час підготовчого судового засідання в разі відсутності клопотань про його зміну, повідомляє секретаріат омбудсмена на сторінці у Facebook.

«Оскаржуване положення передбачає, що під час підготовчого судового засідання застосування заходів забезпечення кримінального провадження вважається продовженим у разі відсутності клопотань сторін кримінального провадження про зміну чи скасування таких заходів, обраних під час досудового розслідування», – повідомили у прес-службі уповноваженої Верховної Ради України з прав людини Валерії Лутковської.

Згідно з повідомленням, КСУ ухвалив рішення 23 листопада і воно стало для суду першим у 2017 році. В офісі омбудсмена назвали рішення «знаковим для розвитку правової системи України».

До нинішнього рішення Конституційного суду, Кримінальний процесуальний кодекс України, а саме частина третя, стаття 315 передбачав, що «за відсутності зазначених клопотань сторін кримінального провадження застосування заходів забезпечення кримінального провадження, обраних під час досудового розслідування, вважається продовженим». Іншими словами, законодавством було передбачене автоматичне продовження запобіжного заходу, якщо не було клопотань про його зміну.
…

Прокурор відділу Бориспільської місцевої прокуратури Олександр Суббота у листопаді отримав 111 005 гривень заробітної плати. Така інформація міститься у Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, повідомляє #Точно, проект Радіо Свобода.

Влітку цього року Кабінет міністрів України погодив підвищення заробітних плат співробітникам прокуратур усіх рівнів. Як наслідок, нові посадові оклади генерального прокурора та його заступників складуть від 32 до 37 тисяч гривень.

Посадові оклади прокурорів та слідчих виростуть у 2,8-3 рази. В експертному висновку також вказано, що розмір надбавок до окладів виросте в 13-20 разів – до 1400-3200 гривень.

При погодженні змін Міністерство соціальної політики вказало, що зарплати прокурорам потрібно підвищити до рівня зарплат в інших правоохоронних органах. Для прикладу міністерство вказало зарплати Національного антикорупційного бюро України.

Згідно з опублікованими Мінсоцполітики розрахунками місячних зарплат, зарплата генерального прокурора в сукупності з усіма доплатами може становити близько 170 тисяч гривень. Його перший заступник може отримати близько 140 тисяч гривень, військовий прокурор – 142 тисячі гривень, начальник департаменту ГПУ – 50 тисяч гривень.

Водночас збільшилась і заробітна плата співробітників нижчої категорії місцевих прокуратур.

Згідно з пояснювальною запискою до проекту постанови Кабінету міністрів України, реалізація запланованих додаткових витрат державного бюджету становить близько 1,3 мільярда гривень у 2017 році.
…

Президент Чехії Мілош Земан повідомив, що на зустрічі з президентом Росії Володимиром Путіним 21 листопада попросив його вплинути на звільнення утримуваного бойовиками на Донбасі українського вченого, історика-релігієзнавця Ігоря Козловського.

Виступаючи перед журналістами в Москві 23 листопада, Земан розповів, що попросив Путіна вплинути на звільнення Козловського через помічника російського президента Владислава Суркова. Його голова чеської держави назвав «таким зв’язковим, офіцером зв’язку між Росією і Донецькою республікою», як він назвав підтримуване Росією незаконне сепаратистське збройне угруповання «ДНР».

«Це можна технічно вирішити так, щоб його (Козловського) внесли, відповідно до мінських домовленостей, до переліку на обмін чи то заручниками, чи ув’язненими», – сказав Земан, як його цитує сайт празького Граду, резиденції президента Чехії.

Як сказав Земан, він приблизно півроку тому написав листа ватажкові «ДНР» Олександрові Захарченку і «просив його з гуманітарних підстав, через те, що він хворий, тобто не Захарченко, а Козловський, звільнити його з ув’язнення».

«Констатую, що відповіді я не отримав, що є хамство і неввічливість, так що наступного разу я буду висловлюватися про «Донецьку республіку» вкрай гидливо», – додав Земан.

Згадавши, що Козловський, якого бойовики звинуватили у «шпигунстві», є автором близько 50 фахових книжок, президент Чехії зауважив: «Якби я написав 50 книжок, я не мав би часу на шпигунство».

У травні так званий «військовий трибунал «ДНР» «засудив» незаконно утримуваного донецькими бойовиками українського історика і релігієзнавця Ігоря Козловського до 2 років та 8 місяців позбавлення волі. Як повідомив син ученого Олександр Козловський, «суд» бойовиків «не взяв до уваги ані вік 63-річного вченого, ані те, що в утримуваного є син-інвалід, який потребує його піклування».

В Україні і по світу неодноразово проходили акції #FreeKozlovsky із вимогою звільнити Ігоря Козловського з полону бойовиків. Правозахисна організація Amnesty International визнала Ігоря Козловського «в’язнем сумління».
…

«Чорна п’ятниця» – сезон полювання на шопоголіків; Чим Україні корисне «Східне партнерство»? «Фактор Вакарчука» в боротьбі за президентську булаву.

На ці теми говоритимуть ведучий Ранкової Свободи Дмитро Баркар і гості студії: генеральний директор Української асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко, піар-директор ТРЦ «Гулівер» Тетяна Атаджанова; голова правління «Центру стратегічних досліджень» Павло Жовніренко, аналітик Центру «Нова Європа» Дарія Гайдай; директор Соціологічної групи «Рейтинг» Олексій Антипович, політолог Віталій Бала.
…

Старобільський районний суд Луганської області відмовив захисту колишнього народного депутата від Партії регіонів Олександра Єфремова в скасуванні запобіжного заходу у вигляді тримання його під вартою.

«В ході судового засідання допитано одного свідка обвинувачення та розглянуто клопотання сторони захисту про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За результатами розгляду суд залишив Олександра Єфремова під вартою. Судовий розгляд у кримінальному провадженні триває», – йдеться в повідомленні прес-служби ГПУ на сторінці у Facebook.

Згідно з повідомленням, наступне засідання відбудеться 28 листопада о 10:00, під час якого запланований допит двох свідків обвинувачення.

Генеральна прокуратура України 4 січня направила до суду обвинувальний акт стосовно Єфремова. Його обвинувачують в організації захоплення будівлі Луганської ОДА; у пособництві в захопленні Управління СБУ в Луганській області; у вчиненні умисних дій з метою зміни меж території та державного кордону України; в організаційному сприянні створенню та діяльності угруповання «ЛНР»; державній зраді.

Єфремова затримали 30 липня 2016 року в аеропорту «Бориспіль», звідки він, за даними ГПУ, намагався вилетіти до Відня. 13 січня 2017 року Єфремова із Києва конвоювали до Старобільська, де він і нині перебуває під арештом.
…

У Національній гвардії Міністерства внутрішніх справ запевняють, що їхні військовослужбовці не перебували під НАБУ в день затримання фігуранта так званої «справи рюкзаків» Олександра Авакова, сина міністра внутрішніх справ.

«Повідомляємо, що військовослужбовці Національної гвардії України до будь-яких заходів 31 жовтня 2017 року біля приміщення Національного антикорупційного бюро України не залучалися та поблизу нього не перебували», – йдеться у письмовій відповіді за підписом заступника командувача Нацгвардії на запит народного депутата Сергія Лещенка.

Таку відповідь у Нацгвардії надали, попри те, що журналісти програми «Схеми», спільного проекту Радіо Свобода і телеканалу «UA:Перший», раніше оприлюднили фотофакти перебування кількох автомобілів, а саме міні-бусів із номерами Нацгвардії біля будівлі НАБУ в той час, коли туди доправили затриманого сина міністра внутрішніх справ Олександра Авакова для оголошення йому підозри.

​«Окремої уваги вартує адміністративний ресурс, кинутий міністром внутрішніх справ Арсеном Аваковим на захист сина, підозрюваного у корупції при витрачанні бюджетних коштів МВС. Ось, наприклад, два міні-буси, що примчали під НАБУ, коли туди доставили сина міністра для оголошення йому підозри у корупційному злочині. Це ж номери Національної гвардії МВС, чи не так? Що вони там робили? Які передбачені законом функції виконували?» – заявила тоді головний редактор програми «Схеми» Наталка Седлецька.

Національне антикорупційне бюро України 31 жовтня провело обшуки в рамках розслідування можливої розтрати державних коштів при закупівлі рюкзаків Міністерством внутрішніх справ для бійців у зоні АТО. У результаті низки обшуків за підозрою в розтраті понад 14 мільйонів гривень затримали трьох людей: колишнього заступника міністра внутрішніх справ України Сергія Чеботаря, представника фірми-переможця тендеру на постачання рюкзаків (Володимира Литвина) і сина міністра внутрішніх справ Олександра Авакова. За даними НАБУ, у 2015 році ці особи були причетні до закупівлі коштом МВС рюкзаків за ціною, суттєво вищою від середньоринкової. За даними досудового розслідування, товар не був поставлений вчасно і до того ж не відповідав вимогам, встановленим МВС, внаслідок чого державі було завдано збитків у розмірі понад 14 мільйонів гривень.

Олександр Аваков назвав цю справу політичною. Так само й Міністерство внутрішніх справ України, до якого Олександр Аваков формально не має стосунку, назвало «політичними, а не юридично обґрунтованими» дії НАБУ, а міністр Арсен Аваков заявив, що його син не причетний до розтрати бюджетних коштів.

На початку 2016 року журналісти програми «Схеми» виявили відеозаписи, схожі на зйомки прихованою камерою в кабінеті тодішнього заступника міністра внутрішніх справ Сергія Чеботаря, який до травня 2015 року відповідав у міністерстві за державні закупівлі.

На відео зафіксований діалог про закупівлю рюкзаків між нібито сином міністра Авакова Олександром та особою, схожою на Сергія Чеботаря, на той час заступника Арсена Авакова, в якому вони домовляються про отримання сином міністра бюджетного підряду в обхід законної процедури тендеру.
…

В анексованому Росією Криму 23 листопада пройшли обшуки в будинках активістів кримськотатарського національного руху, в результаті яких трьох людей затримали, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

Зокрема, силовики обшукали будинок Бекіра Дегерменджі, батька фігуранта «справи 26 лютого» Мустафи Дегерменджі, в селі Грушівка під Сімферополем.

Ще один обшук відбувся в Грушівці в будинку активіста кримськотатарського національного руху Казима Аметова, до його будинку під’їхали чотири машини з силовиками.

Також обшуки пройшли в селі Південне під Феодосією у активістки кримськотатарського національного руху Ельміри Газієвої за її відсутності. Під будинок також приїхало чотири машини силовиків.

«Силовики увірвалися в порожній будинок. Ельміри з чоловіком в момент обшуку в будинку не було. Прийшов її батько, який живе в цьому будинку, але силовики його не пустили», – повідомляє журналіст.

Повідомлення про обшук надійшло також із Сімферополя (вулиця Кримська), проте, на даний момент невідомо, у кого саме там проходив обшук.

Кореспондент Радіо Свобода стверджує, що після обшуків затримали Бекіра Дегерменджі, Асана Чапуха, Кязіма Аметова.

Адвокат Едем Семедляєв на даний момент виїхав на оформлення протоколів про затримання.

Публічних коментарів російських силовиків з приводу серії обшуків наразі немає.

Російські ЗМІ вранці 23 листопада з посиланням на управління ФСБ Росії по анексованому Криму повідомили, що затриманих активістів підозрюють у «вимаганні в особливо великому розмірі у громадянина Туреччини».

Після російської анексії в Криму почастішали масові обшуки у незалежних журналістів, громадських активістів, активістів кримськотатарського національного руху, членів Меджлісу кримськотатарського народу, а також кримських мусульман, підозрюваних у зв’язках із забороненою в Росії організацією «Хізб ут-Тахрір».

Україна і міжнародна спільнота неодноразово закликала Росію припинити переслідування в анексованому нею Криму.
…

Поліція почала кримінальне провадження за фактом нападу на суддю Октябрського районного суду Полтави Ларису Гольник, яка раніше заявляла про переслідування за викриття корупційного злочину.

«Інформація про подію надійшла до поліції близько 17:26. На місце події виїхав керівник поліції міста, прибула слідчо-оперативна група та патрульні поліцейські. Правоохоронці на місці події виявили велосипеди, на яких, за свідченням потерпілих, пересувались нападники. Для надання медичної допомоги суддю доставили у лікарню», – йдеться в повідомленні поліції Полтавщини 23 листопада.

У поліції додали, що наразі працюють над усіма можливими версіями і встановлюють причетних до нападу.

Кримінальне провадження порушили за статтею «хуліганство із застосуванням зброї чи іншого предмета, спеціально пристосованого або заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень».

Полтавська суддя Лариса Гольник заявила про напад неї ввечері 22 листопада. Подробиць вона не повідомила.

Правозахисна організація Тransparency International Україна після нападу наголосила на неприпустимості розправи над викривачами корупції і закликала оперативно розслідувати злочин.

У травні 2014 року до Жовтневого районного суду Полтави надійшла справа міського голови Олександра Мамая. Йшлося про конфлікт інтересів відносно земельних ділянок, які він надав своїй падчерці. Гольник відмовилася винести рішення на користь мера Полтави Олександра Мамая. Резонансна справа набула розголосу через корупційне викриття мера та тиск на Ларису Гольник з боку головуючого суду.
…

Президент України Петро Порошенко підписав указ про призначення Романа Труби директором Державного бюро розслідувань, йдеться в повідомленні на сайті голови держави.

«Щиро бажаю, щоб ця реформа, яку я ініціював, дійсно мала ключовий показник – довіру людей. Щоб ті, хто скоїли злочини, були покараними. Щоб жодних політичних, економічних або інших причин порушувати або закривати справу в нас не було. І що ці справи, потрапивши до нової судової системи, приведуть злочинців до в’язниці, а чесна людина зможе точно розраховувати на те, що її права будуть захищені», – заявив Порошенко.

Конкурсна комісія з проведення конкурсу з обрання директора ДБР рекомендувала призначити головою бюро Романа Трубу 16 листопада 2017 року.

За інформацією з відкритих джерел, Роман Труба є керівником департаменту юридичної компанії «Сектор права». Раніше він очолював управління з розслідування особливо важливих справ ГПУ і був прокурором одного з районів Львівської області. Першим заступником директора ДБР запропоновано обрати Ольгу Варченко, заступником Олександра Буряка.

Формально, Державне бюро розслідувань почало працювати із 1 березня 2016 року. Проте, фактично, ця правоохоронна структура, яка має забрати від Генеральної прокуратури функції досудового слідства, ще не існує.

Згідно із законом про ДБР, новий правоохоронний орган розслідуватиме злочини, що були скоєні правоохоронцями, суддями та високопосадовцями – за винятком справ, підслідних Національному антикорупційному бюро.
…

В окупованих районах Донбасу в заручниках підтримуваних Росією бойовиків перебуває 10 жінок, повідомила перша заступниця голови Верховної Ради, учасниця гуманітарної підгрупи Тристоронньої контактної групи із врегулювання конфлікту на сході України Ірина Геращенко.

«Серед 158 заручників, які сьогодні утримуються на окупованих територіях, у нас є 10 жінок», – сказала Геращенко під час першого Українського жіночого конгресу.

Вона додала, що йдеться як про цивільних жінок, так і про тих, хто співпрацював із силовими структурами.

Минулого тижня Ірина Геращенко заявляла, що на окупованій частині українського Донбасу проросійські бойовики утримують 157 заручників – цивільних і військових.

За даними Геращенко, українській стороні підтвердили лише 88 людей.

У Кремлі раніше оголосили, що президент Росії Володимир Путін увечері 15 листопада обговорив телефоном із ватажками підтримуваних Росією незаконних збройних сепаратистських угруповань «ДНР» і «ЛНР» обмін заручниками з українською стороною і повідомив їм, що підтримав пропозицію лідера проросійської організації «Український вибір» Віктора Медведчука про масштабний обмін утримуваними з обох сторін людьми.

Служба безпеки України привітала кроки президента Росії для розблокування звільнення заручників, але вказала, що «в цьому чутливому питанні для багатьох людей не повинно бути жодного піару, особливо з метою підвищення рейтингу окремих політиків».

Обмін заручниками передбачають Мінські угоди.
…

У Збройних силах України проходять військову службу і працюють 55629 жінок, повідомив міністр оборони Степан Полторак.

Він сказав про це, виступаючи на першому Українському жіночому конгресі «Жінки, мир і безпека».

«З кожним роком все більше жінок вступають на військову службу. Цього року до українського війська за контрактом прийнято 2,4 тисячі жінок. Протягом 2014-2017 років понад шість тисяч жінок безпосередньо брали участь у АТО, 107 жінок-учасниць АТО відзначені державними нагородами, у тому числі , троє посмертно. На цей час у ЗС України проходять військову службу і працюють 55629 жінок, із них 24298 – військовослужбовці», – написав Полторак у Facebook.

Він заявив, що оборонне відомство планує далі приділяти значну увагу впровадженню і підтримці рівних прав і можливостей для жінок і чоловіків у сфері безпеки й оборони.

Водночас перша заступниця голови Верховної Ради України Ірини Геращенко, виступаючи на конгресі, заявила, що в Україні є лише 43 жінки, які мають військове звання полковника, і жодної жінки-генерала.

За її словами, ця ситуація є неприйнятною, адже «в нас зараз не кабінетні жінки-військові, а вони на передовій».

Геращенко наголосила, що необхідно подолати гендерні стереотипи в силових структурах, і закликала збільшити кількість «офіцерських посад, які мають бути відкриті для жінок».

У червні цього року Кабінет міністрів запровадив посаду урядового уповноваженого з гендерних питань, а виконавчий директор програми «ООН Жінки» Фумзіле Мламбо-Нґкука та посол Швеції Мартін Хаґстрем підписали із представниками української влади угоду на фінансування чотирирічного проекту щодо забезпечення гендерної рівності в Україні, бюджет якого складає п’ять мільйонів євро.
…

У Державному департаменті США повідомили, що поінформовані про видворення з України громадян Грузії і заявили на важливості уникнення дій, які можуть бути сприйняті, як політично мотивовані. Про це повідомляє «Голос Америки» з посиланням на відповідь зовнішньополітичного відомства США після надісланого запиту.

«Ми переконані у важливості того, щоб Україна уникала дій у царині верховенства права, які можуть видатись політично мотивованими», – йдеться у тексті Держдепартаменту.

Напередодні у Міністерстві юстиції Грузії повідомили, що не контактували з українською стороною у зв’язку з депортацією восьми своїх громадян.

Служба безпеки України і Національна поліція України днями повідомили про видворення восьми громадян Грузії. Це рішення, за даними СБУ, ухвалили на підставі матеріалів силовиків, які «свідчать, що діяльність іноземців суперечить інтересам забезпечення національної безпеки України».

Представники партії «Рух нових сил Міхеїла Саакашвілі» стверджують, що кількох громадян Грузії видворили з України з порушенням процедури, зокрема, їх не попереджали про заборону перебування в Україні та не надали часу виїхати самостійно. Лідер цієї партії Міхеїл Саакашвілі стверджує, що видворення грузинських громадян, які так чи інакше пов’язані з ним, є спробою тиску на нього та його політичну силу.
…

Ватажок визнаного в Україні терористичним угруповання «ЛНР» Ігор Плотницький виїхав до Росії, повідомив з посиланням на власні джерела речник МВС України Артем Шевченко.

«За даними моїх джерел, ватажок луганських терористів Ігор «Плотва» Плотницький втік у Росію. Павуки у банці продовжують жерти одне одного», – написав Шевченко на сторінці у Facebook.

Він нагадав, що втеча іншого сепаратистського ватажка до Росії Валерія Болотова закінчилася його смертю.

Підтвердження інформації про виїзд Плотницького до Росії з інших джерел немає.

Раніше сепаратистські і переважно російські ЗМІ повідомили, що центр окупованого Луганська у вівторок заповнили люди у формі без розпізнавальних знаків. За попередніми даними, це стало наслідком «конфлікту» між ватажком «ЛНР» Ігорем Плотницьким і так званим «міністром МВС» угруповання «ЛНР» Ігорем Корнетом, якого Плотницький усунув напередодні з «посади». 

Водночас пізніше Корнет заперечив свою відставку і заявив, що дискредитація так званого «МВС» угруповання «ЛНР» проводилася людьми з оточення Плотницького. На сайтах бойовиків Корнет поширив відео, в якому заявив, що під його керівництвом вдалося запобігти проникненню в Луганськ «диверсійно-розвідувальної групи для здійснення терористичних актів».

Ватажок «ЛНР» Ігор Плотницький на своєму сайті заявив, що ситуація в Луганську «під його контролем і найближчим часом буде повністю вирішена».

Раніше також були  повідомлення про те, що ввечері вівторка в окупованому Луганську не працювало радіо і телебачення.
…

В Адміністрації президента України повідомили, що через загострення ситуації в окремих районах Луганської області президент Петро Порошенко сьогодні скликав позачергове засідання воєнного кабінету Ради національної безпеки та оборони України.

«Глава держави заслухав доповідь щодо останніх подій від присутніх керівників силових відомств, зокрема щодо незаконного перетину російськими танками українського кордону у Краснодонському районі Луганської області, а також почастішання випадків провокацій з боку бойовиків», – йдеться в повідомленні.

В президентській адміністрації процитували слова Порошенка про те, що «українські Збройні сили готові до будь-якого розвитку подій задля гарантування безпеки мирного населення».

Повідомляється, що Порошенко доручив українському представнику у СЦКК активізувати взаємодію зі спостерігачами ОБСЄ щодо інформування західних союзників про ситуацію на Донбасі.

У штабі АТО повідомили, що на вихідних і у понеділок загострилася ситуація на луганському напрямку. Українські військові вказували на те, що підтримувані Росією бойовики посилили обстріли з озброєння танка, БМП та різнокаліберних мінометів. Бойовики у відповідь заявили про порушення режиму тиші українською стороною.

Черговий режим припинення вогню, про який заявила 23 серпня Тристороння контактна група, мав почати діяти з 25 серпня, напередодні початку шкільного року, і стати постійним. Про перші його порушення сторони заявили вже через кілька хвилин після настання часу перемир’я.
…

Чому українські десантники своє професійне свято тепер святкують по-новому?

Як Революція гідності змінила країну, а які з вимог Майдану не виконані?

Навіщо «Народний фронт» хоче змінити Конституцію?

​На ці теми говоритимуть ведучий Ранкової Свободи Дмитро Баркар і гості студії: керівник прес-служби ВДВ Валентин Шевченко, боєць 95-ї ОДШБ Олександр Погребиський, «кіборг» В’ячеслав Зайцев; адвокат родин героїв Небесної сотні Віталій Титич, волонтер і доброволець Маруся Звіробій, учасники Революції гідності й АТО Андрій Янченко і Максим Музика; народний депутат від «Народного фронту» Антон Геращенко, політолог Олексій Гарань, політичний експерт Валерій Клочок.
…

Прокуратура Криму при Генпрокуратурі України ​має намір ініціювати міжнародний судовий процес через незаконну російську анексію півострова за прикладом Нюрнберзького процесу, заявив прокурор АРК Гюндуз Мамедов. 

«До відповідальності повинні бути притягнуті не тільки виконавці, а й ті, хто віддавав злочинні накази», – цитує заяву прокурора прес-служба прокуратури.

За словами Мамедова, на початку 2017 року він доручив працівниками прокуратури «сформувати доказову базу для розгляду фактів, пов’​язаних із військовими злочинами, а саме злочинами проти людяності, геноциду, що здійснюються окупантами на території півострова Крим у Міжнародному кримінальному суді».

«Спільно з неурядовими правозахисними громадськими організаціями підготовлено перше інформаційне повідомлення, яке незабаром буде направлене до Міжнародного кримінального суду. Ще одне перебуває на завершальній стадії», – йдеться в повідомленні прес-служби.

«Можу відверто запевнити, що ми впевнено крокуємо до початку розслідування в Гаазі злочинів, скоєних у Криму, і сподіваюся на міжнародний судовий процес, схожий на Нюрнберзький», – сказав Гюндуз Мамедов.

У Прокуратурі АРК нагадали, що з початку судового процесу в Міжнародному військовому трибуналі в Нюрнберзі 20 листопада 1945 року минуло 72 роки, і він «був першим судовим розглядом, в перебігу якого була проведена чітка межа між законом і правом».

22 липня 2017 року голова Служби безпеки України Василь Грицак повідомив, що Україна передала до Міжнародного суду ООН в Гаазі докази агресії Росії на Донбасі й у Криму.

Верховна Рада України офіційно оголосила 20 лютого 2014 року початком тимчасової окупації Криму й Севастополя Росією. 7 жовтня 2015 року президент України Петро Порошенко підписав відповідний закон. Міжнародні організації визнали окупацію й анексію Криму незаконними й засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили низку економічних санкцій. Росія заперечує окупацію півострова й називає це «відновленням історичної справедливості».
…

У Міністерстві юстиції Грузії заявили, що не контактували з українською стороною у зв’язку з депортацією своїх громадян, заявивши про відсутність відповідних переговорів між відомствами двох країн. Міністр юстиції Грузії Тея Цулукіані зазначила, що її міністерство не брало участі в недавній депортації восьми грузинських громадян з України.

«Наша країна відкрита для всіх громадян Грузії, і, зрозуміло, якщо інша держава поверне їх на батьківщину, ця земля буде відкрита для всіх наших громадян», – заявила Цулукіані.

За її словами, Україна не повідомляла Грузію про депортацію восьми її громадян.

Служба безпеки України і Національна поліція України днями повідомили про видворення восьми громадян Грузії з Украни. У СБУ повідомили, що це рішення ухвалили на підставі матеріалів Державної міграційної служби і Нацполіції, які «свідчать, що діяльність іноземців суперечить інтересам забезпечення національної безпеки України».

Представники партії «Рух нових сил Міхеїла Саакашвілі» стверджують, що кількох громадян Грузії видворили з України з порушенням процедури, зокрема, їх не попереджали про заборону перебування в Україні та не надали часу виїхати самостійно. Лідер цієї партії Міхеїл Саакашвілі стверджує, що видворення грузинських громадян, які так чи інакше пов’язані з ним, є спробою тиску на нього та його політичну силу.

Напередодні народний депутат Юрій Дерев’янко заявив, що 17 листопада силовики «незаконно викрали» Вано Надирадзе, Тамаза Шавшішвілі, Зураба Цинцадзе і Мамуку Абшідзе, а згодом літаком вивезли до Грузії.

Один з цих чоловіків, грузинський журналіст Тамаз Шавшишвілі, заявив, що українські силовики, зокрема бійці СБУ, побили його у власному помешканні, після чого депортували до Грузії у нелюдських умовах. Журналіст заявив, що під час вивезення з України його та інших затриманих оглянув голова управління державної охорони Валерій Гелетей: «його впізнали інші затримані, яким не заклеювали очі».

Сам Валерій Гелетей цю заяву спростовує. Грузинського журналіста звільнили в Грузії у порту міста Поті.

Речник служби безпеки України Олена Гітлянська у коментарі Радіо Свобода заявила, що спецслужба не била і не дозволяла собі нелюдського поводження з Тамазом Шавшишвілі під час депортації.

 
…