У Запоріжжі День пам’яті Героїв Крут відзначили смолоскипною ходою. Її учасники пройшли центральним проспектом Запоріжжя від міськради до майдану Героїв революції, де відбувся мітинг. 

«Між 2019 роком і 1918 ром можна провести паралель, адже з початком російсько-української війни саме молодь 17–18 років, добровольці, молоді хлопці пішли захищати свою державу. Так само, як і крутянці, вони не мали належної підготовки військової. Так само, як і крутянці, які всього тиждень готувались до бою, так само наші хлопці зараз. І досі ми втрачаємо молодих героїв. Дуже шкода, але ми обов’язково йдемо до перемоги», – розповіла організаторка акції Ярина Геращенко. 

Смолоскипна хода на знак вшанування пам’яті Героїв Крут відбувається в Запоріжжі п’ятий рік поспіль. 

Бій під Крутами відбувся 29 січня 1918 року на залізничній станції в сучасній Чернігівській області за 130 кілометрів на північний схід від Києва. Цей бій між 4-тисячною більшовицькою армією Михайла Муравйова та загоном із київських студентів і бійців вільного козацтва, що загалом нараховував близько 400 людей, тривав 5 годин. 27 юнаків потрапили після бою в полон до більшовиків та були страчені. 

У березні 1918 року, після підписання більшовиками Брестської мирної угоди та з поверненням уряду УНР до Києва, Центральна Рада вирішила урочисто перепоховати полеглих студентів на Аскольдовій могилі у Києві. Щороку в Україні урочисто вшановують пам’ять Героїв Крут.
…

29 січня організація Transparency International оприлюднила результати дослідження «Індекс сприйняття корупції 2018».

Порівняно з попереднім роком, Україна покращила свої результати – 32 бали та 120 місце серед 180 країн (2017 рік – 30 балів, 130 місце).

Втім, серед сусідів Україні вдалося обійти лише Росію, яка з 28 балами займає 138 місце. Решта мають вищі оцінки: Польща – 60, Словаччина – 50, Румунія – 47, Угорщина – 46, Білорусь – 44, Молдова – 33 балів.

Виконавчий директор Трансперенсі Інтернешнл Україна Андрій Боровик вважає, що «такий результат не відповідає задекларованим нашою країною прагненням до швидкої євроінтеграції, реформ та очищення від корупції всіх сфер життя».

«Якщо ситуація з корупцією в Україні продовжить змінюватися такими темпами, то наздоганяти ту ж таки Польщу доведеться не одне десятиліття. Влада повинна, а громадянське суспільство давно готове подвоїти зусилля на цьому шляху», – вважає Боровик.

Зазначається, що показники України покращилися завдяки оцінці ситуації у сфері бізнесу.

«Позитивний вплив справило запровадження процедури автоматичного відшкодування податку на додану вартість, розширення сфер роботи систем ProZorro і ProZorro.Продажі та діяльність інституту бізнес-омбудсмена», – зазначили в організації.

В ТІ заявили, що українська влада проігнорувала більшість її рекомендацій.

«Українська держава не дослухалася до рекомендації підвищити роль громадськості у процесі перевірки кандидатів на посади суддів. Громадська рада доброчесності неодноразово опинялася в ситуації, коли Вища кваліфікаційна комісія суддів ігнорувала її висновки щодо претендентів. Не було посилено Національного антикорупційного бюро України», – заявили в організації.

В ТІ стверджують, що публічне протистояння між правоохоронними органами минулого року посилилося, а тиск на журналістів і активістів не припинився. Також, як вважають в організації, не було створено умов для перезапуску Національного агентства з питань запобігання корупції.

У ТІ вказали, що Національна поліція та Служба безпеки України досі не втратили функції боротьби з економічними злочинами, і тиск з боку силовиків на бізнес залишається вагомим. Служби ж, яка б займалася фінансовими розслідування, в Україні не створено.

Як вважають в організації, прогрес останніх років Київ забезпечив в основному реформами, які почали ще в 2014 році, а одним з «головних стримуючих факторів антикорупційного поступу досі залишається брак політичної волі».
…

Міністерство закордонних справ України вимагає від російської сторони невідкладно надати відомості про стан здоров’я захоплених біля берегів Криму українських військових, які отримали поранення, а також негайно забезпечити їх необхідною кваліфікованою медичною допомогою.

Про це йдеться в заяві відомства, оприлюдненій 28 січня.

«Незважаючи на неодноразові звернення та вимоги української сторони щодо необхідності інформування України про стан здоров’я українських військовослужбовців, а також у зв’язку з появою інформації про погіршення стану їхнього здоров’я, російська сторона так і не надала жодної інформації з цього приводу. Міністерство закордонних справ України розцінює зазначені дії Росії виключно як свідоме приховування реального стану здоров’я українських військовополонених», – відзначається в документі.

Російська сторона досі не надала офіційної інформації про стан здоров’я трьох поранених українських моряків, заявила 28 січня перший віце-спікер Верховної Ради, представниця України в гуманітарній підгрупі Тристоронньої контактної групи (ТКГ) Ірина Геращенко.

27 січня про переведення поранених моряків до «Лефортова» повідомила російська активістка та волонтерка Вікторія Івлєва. Згодом інформацію підтвердив адвокат Микола Полозов.

Раніше суд у Москві продовжив термін утримання під вартою для всіх 24 захоплених українських військових до квітня. Їх звинувачують у незаконному перетині кордону Росії. Самі моряки, як і Українська держава, вважають себе військовополоненими. Звільнити їх вимагають США і Євросоюз.
…

Facebook заборонить розміщувати в своєму українському сегменті виборчі оголошення, куплені за межами України під час президентської кампанії
…

Міністерство закордонних справ України не реєструватиме офіційних спостерігачів від Росії на президентських виборах 2019 року, заявив голова українського зовнішньополітичного відомства Павло Клімкін.

«Ми відправили відповідне звернення до БДІПЛ ОБСЄ», – нагадав він на спільній прес-конференції з міністром закордонних справ Чехії Томашем Петршчиком 28 січня у Києві.

Міністр висловив сподівання, що ЦВК також не реєструватиме російських спостерігачів.

Минулого тижня у Центральній виборчій комісії України звернули увагу країн та міжнародних організацій, що, згідно з українським законодавством, Росія є державою-агресором, яка тимчасово окупувала частину території України, і попросили враховувати цю інформацію при ухваленні рішення про направлення офіційних спостерігачів.

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін іще 9 січня повідомляв, що МЗС України не прийматиме заявки про реєстрацію російських спостерігачів на президентських виборах.

21 січня в Центральній виборчій комісії Росії повідомили, що подали до МЗС своєї країни перелік осіб, які, на думку Москви, мали б стати спостерігачами на виборах президента України 31 березня від ОБСЄ для короткострокового і довгострокового спостереження.

22 січня заступник міністра закордонних справ Росії Григорій Карасін сказав, що Росія буде домагатися допуску своїх спостерігачів на президентські вибори в Україні.
…

Громадська рада міжнародних експертів спільно з Вищою кваліфікаційною комісією суддів завершили етап ветування «сумнівних» кандитатів до Антикорупційного суду, залишивши у конкурсі 71 кандидата, повідомляють громадські організації.

Таким чином, як зазначає українське представництво Transparency international, на засіданні 28 січня конкурс покинули суддя В’ячеслав Піковський та науковець Ірина Смазнова.

Всього, за даними Центру протидії корупції, експерти відсіяли 42 кандидата – 40% зі 113, які перед цим успішно склали тестування.

Серед претендентів на посади антикорупційних суддів, яким спочатку висловили сумнів, тільки семеро продовжили змагання.

«Президент має призначити суддів не пізніше 30 днів з дня отримання подання Вища рада правосуддя (ВРП) та не має права відмовити у призначенні будь-кого із кандидатів. Очікується, що Петро Порошенко призначить суддів до першого туру президентських виборів — до 31 березня 2019», – зазначають у активісти.

Однак до цього, як пояснюють у ЦПК, Вища кваліфікаційна комісія суддів та Вища рада правосуддя можуть виключити кандидатів із сумнівних політичними зв’язками, через те, що їхнє призначенняможе негативно вплинути на довіру до судової влади.

Верховна Рада України ухвалила в цілому закон про Вищий антикорупційний суд 7 червня 2018 року.

21 червня Верховна Рада схвалила президентський законопроект про запуск Вищого антикорупційного суду.

Ухвалення закону про антикорупційний суд домагалися від України її західні партнери, воно було однією з умов продовження співпраці Києва з Міжнародним валютним фондом.

Створення спеціалізованого антикорупційного суду передбачив закон про судоустрій і статус суддів, ухвалений 2016 року.

 
…

«Українські консули вже добиваються зустрічі з ними»
…

Українсько-чеські стосунки потребують поштовху для свого розвитку. Про це перед відльотом до Києва сказав міністр закордонних справ Чехії Томаш Петржічек, передає кореспондент Радіо Свобода.

Для створення відповідної платформи для розвитку цих стосунків, він пропонує організацію Чесько-українського форуму.

«Цей форум міг би займатися розвитком співпраці, а також питанням майбутнього і нашого минулого. Також буду говорити з нашими українськими партнерами про продовження нашої гуманітарної допомоги та допомоги у розвитку», – сказав Петржічек на перс-конференції у Празі.

У Києві міністр планує зустрітися з президентом Петром Порошенком, міністром закордонних справ Павлом Клімкіним, першим заступником голови Верховної Ради України Іриною Геращенко та віце-прем’єр-міністром з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванною Климпуш-Цинцадзе.

У другий день свого візиту чеський міністр закордонних справ також планує поїхати на схід України і особисто дізнатися про ситуацію в безпосередній близькості від конфлікту.

«В Маріуполі, українському стратегічному порту в Азовському морі поблизу лінії фронту. Я би хотів особисто поговорити з представниками місцевої влади про ситуацію в цьому місті після початку блокади в Керченській протоці», – сказав Петржічек.

Перший за останні п’ять років візит чеського міністра закордонних справ до України мав розпочатися 27 січня, але через погані погодні умови виліт літака було затримано. Візит триватиме до 29 січня.
…

Протягом тижня українські прикордонники обстежили тисячі квадратних миль Азово-Чорноморській акваторії. Про це повідомляє прес-служба Державної прикордонної служби.

«Обстежено більше 3,5 тисяч квадратних миль певних морських районів. Виявлено та розпізнано близько 40 суден різної класифікації, забезпечено супровід вантажних суден, що прямували в українські порти, зокрема, в Маріупольський морський торговельний порт. Під час несення служби корабельно-катерний склад Морської охорони здійснював контроль в територіальному морі за збереженням природних ресурсів, додержанням правил промислової та іншої діяльності», – йдеться у повідомленні.

Як зазначили у ДПСУ, на всіх українських суднах у постійному режимі працюють автоматичні ідентифікаційні системи, що дозволяє легко їх ідентифікувати.

Напруженість у регіоні Керченської протоки, в якій, відповідно до українсько-російської угоди і міжнародного морського права, має існувати свобода судноплавства, але яку фактично з часу окупації Криму наразі контролює Росія, різко зросла після 25 листопада 2018 року.

Тоді Росія в результаті відкритого нападу з застосуванням зброї на ураження захопила в міжнародних водах поблизу Керченської протоки 24 українських моряків, які стали військовополоненими, і три їхні кораблі, коли ті намагалися пройти протокою з Чорного в Азовське море.

Дії Росії викликали різку критику в багатьох країнах, у першу чергу в Європі, а також у США, разом із вимогами негайно звільнити моряків. У Києві також анонсували наступні спроби проходу військових кораблів через Керченську протоку, можливо, з міжнародними спостерігачами на борту.
…

Народного депутата Надію Савченко, яка наразі перебуває у СІЗО за звинуваченнями в тероризмі та у спробі захоплення державної влади, партія «Громадсько-політична платформа Надії Савченко» під час з’їзду висунула кандидатом у президенти. Про це повідомили 26 січня в громадянській мережі «Опора».

«У програмі кандидатки – зміна політичної системи конституційним шляхом. Делегати тримали у руках фрукти гранати та скандували «Свободу Надії Савченко, свободу українським політв‘язням». Рішення прийнято одноголосно», – пишуть в «Опорі».

За даними із сторінки Савченко у Facebook, у з’їзді партії взяли участь понад сто осіб – «представники з усіх областей України».

Повідомляється також, що на з’їзді Віра Савченко зачитала лист від Надії.

22 березня Верховна Рада України дала згоду на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання й арешт Надії Савченко.

Їй інкримінують злочини, передбачені статтями: «дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади», «готування до злочину», «вчинення злочину групою осіб, групою осіб за попередньою змовою, організованою групою або злочинною організацією», «посягання на життя державного чи громадського діяча», «терористичний акт», «створення терористичної групи чи терористичної організації», «незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами».

Читайте також: Особа організатора в «справі Савченко-Рубана» встановлена – Матіос

За даними Генпрокуратури, Савченко була спільницею Володимира Рубана, затриманого 8 березня на КПВВ «Майорське» при спробі переміщення великої кількості зброї з окупованої території Донецької області, яка підконтрольна російським окупаційним адміністраціям.

Савченко раніше заявляла, що планувала не теракт, а лише «політичну провокацію». Рубан усі звинувачення відкидає.

2 серпня Служба безпеки України спільно з Генеральною прокуратурою продемонстрували ймовірний план вчинення теракту в центрі столиці, в організації якого підозрюють заарештованих нині керівника Центру звільнення полонених «Офіцерський корпус» Володимира Рубана та народного депутата Надію Савченко.

Крім того, силовики показали озброєння, яке в перебігу слідства вони вилучили і яким нібито планували скористатися підозрювані під час втілення своїх намірів. Генеральний прокурор України Юрій Луценко заявив, що усі докази зібрані і справу передали на ознайомлення сторонам.

Станом на 25 січня ЦВК зареєструвала 20 кандидатів у президенти – це Ігор Шевченко, Сергій Каплін, Валентин Наливайченко, Віталій Скоцик, Андрій Садовий, Віталій Купрій, Євген Мураєв, Анатолій Гриценко, Геннадій Балашов, Ольга Богомолець, Олександр Шевченко, Роман Насіров, Юлія Тимошенко, Олег Ляшко, Олександр Вілкул, Аркадій Корнацький, Дмитро Добродомов, Олександр Мороз та Ілля Кива.

Чергові вибори президента призначені на 31 березня 2019 року. Передвиборна кампанія почалася 31 грудня минулого року. З цього дня починається реєстрація потенційних кандидатів у ЦВК і передвиборна агітація. До 9 лютого 2019 року буде оголошений остаточний список претендентів на посаду глави держави.
…

Хакери, ймовірно, підконтрольні Росії, все частіше атакують сервери Центральної виборчої комісії України і комп’ютери її співробітників, намагаючись проникнути в електронні системи, щоб маніпулювати президентськими виборами, які заплановані на 31 березня 2019 року. Про це в інтерв’ю агентству Reuters повідомив начальник департаменту кіберполіції Національної поліції України Сергій Демедюк.

За його словами, хакери використовували заражені вірусом вітальні листівки, рекламні розсилки, пропозиції щодо оновлення програмного забезпечення і додатків, а також інші шкідливі фішингові матеріали, призначені для крадіжки паролів і особистої інформації.

До того ж спрямовували хакери атаки не тільки на виборчі сервери, але й на персональні комп ютери співробітників комісії, додав він: «Йдуть постійні атаки – від простого (програмного забезпечення) до підкладання додатків, які використовує той чи інший співробітник… Такі розсилки, спам-листи надсилають і їм та їхнім родичам, де міститься шкідливе ПО для контролю над їхньою комп’ютерною технікою. Це найпростіший спосіб, але він дієвий».

У ЦВК раніше заявили, що планують створити окремий підрозділ для гарантування кібербезпеки під час виборів у 2019 році.

У грудні 2018 року кіберполіція повідомила, що зафіксувала випадки розповсюдження вірусу, замаскованого під повідомлення від держустанов, націлене загалом на користувачів, які є приватними нотаріусами України.

У серпні 2018-го Сергій Демедюк в ефірі Радіо Свобода повідомляв, що українська кіберполіція постійно фіксує кібератаки з території Росії і запобігає їм.

Торік влітку в департаменті кіберполіції НПУ повідомили, що від початку 2018 року зареєстровано понад чотири тисячі кримінальних правопорушень у сфері протидії кіберзлочинності, які супроводжують українські правоохоронці.

Україна вже була об’єктом масштабних кібератак. Починаючи з 2014 року, хакери атакували енергетичні, транспортні та банківські системи України. Шкідлива програма NotPetya вразила тисячі комп’ютерів не тільки в Україні, яка була головною мішенню атаки, але і у всьому світі.

Українські чиновники заявили, що за атаками стоять російські спецслужби.

У тому, що Росія здійснює організовані кібернапади, заявляють і деякі країни Заходу. Зокрема, США розслідують імовірне втручання Росії у вибори президента у 2016 році. Російська влада ймовірну причетність до таких кібератак відкидає.
…

Центральна виборча комісія зареєструвала Іллю Киву кандидатом у президенти.

Його висунула «Соціалістична партія України».

Кива з жовтня 2015 року до травня 2016-го очолював департамент протидії наркозлочинності Національної поліції України. Згодом став радником міністра внутрішніх справ України.

Станом на 25 січня ЦВК зареєструвала 20 кандидатів у президенти. Це Ігор Шевченко, Сергій Каплін, Валентин Наливайченко, Віталій Скоцик, Андрій Садовий, Віталій Купрій, Євген Мураєв, Анатолій Гриценко, Геннадій Балашов, Ольга Богомолець, Олександр Шевченко, Роман Насіров, Юлія Тимошенко, Олег Ляшко, Олександр Вілкул, Аркадій Корнацький, Дмитро Добродомов, Олександр Мороз та Ілля Кива.

Чергові вибори президента призначені на 31 березня 2019 року. Передвиборна кампанія почалася 31 грудня минулого року. З цього дня починається реєстрація потенційних кандидатів у ЦВК і передвиборна агітація. До 9 лютого 2019 року буде оголошений остаточний список претендентів на посаду глави держави.
…

Лідер «Національного корпусу», позафракційний народний депутат Андрій Білецький заявив, що не братиме участі у виборах президента України.

Натомість Білецький планує отримати «потужну фракцію» в українському парламенті за результатами виборів восени 2019 року.

«Ми ставимо перед собою амбітне практичне завдання. Ми збираємося довести чисельність нашого активу до 50 тисяч людей… Ми збираємося і повинні отримати потужну фракцію у 2019 році в українському парламенті», – сказав Білецький.

22 січня націоналістичні організації висунули кандидатом у президенти колишнього заступника голови Верховної Ради України, голову секретаріату ВО «Свобода» Руслана Кошулинського. Його кандидатуру підтримали ВО «Свобода», «Правий сектор», «Організація українських націоналістів», «Конгрес українських націоналістів» і «С14».

Станом на 25 січня Центральна виборча комісія зареєструвала 19 кандидатів у президенти. Це Ігор Шевченко, Сергій Каплін, Валентин Наливайченко, Віталій Скоцик, Андрій Садовий, Віталій Купрій, Євген Мураєв, Анатолій Гриценко, Геннадій Балашов, Ольга Богомолець, Олександр Шевченко, Роман Насіров, Юлія Тимошенко, Олег Ляшко, Олександр Вілкул, Аркадій Корнацький, Дмитро Добродомов та Олександр Мороз.

Чергові вибори президента призначені на 31 березня 2019 року. Передвиборна кампанія почалася 31 грудня минулого року. З цього дня починається реєстрація потенційних кандидатів у ЦВК і передвиборна агітація. До 9 лютого 2019 року буде оголошений остаточний список претендентів на посаду глави держави.
…

Центральна виборча комісія 25 січня зареєструвала шістьох кандидатів у президенти.

Мова йде про лідерку «Батьківщини» Юлію Тимошенко, лідера «Радикальної партії» Олега Ляшка, народного депутата від «Опозиційного блоку» Олександра Вілкула, члена фракції «Блоку Петра Порошенка» в парламенті Аркадія Корнацького, позафракційного депутата Дмитра Добродомова та екс-спікера Верховної Ради Олександра Мороза.

Станом на 25 січня ЦВК зареєструвала 19 кандидатів у президенти. Окрім Ляшка, Вілкула, Корнацького, Тимошенко, Добродомова і Мороза, це Ігор Шевченко, Сергій Каплін, Валентин Наливайченко, Віталій Скоцик, Андрій Садовий, Віталій Купрій, Євген Мураєв, Анатолій Гриценко, Геннадій Балашов, Ольга Богомолець, Олександр Шевченко та Роман Насіров.

Чергові вибори президента призначені на 31 березня 2019 року. Передвиборна кампанія почалася 31 грудня минулого року. З цього дня починається реєстрація потенційних кандидатів у ЦВК і передвиборна агітація. До 9 лютого 2019 року буде оголошений остаточний список претендентів на посаду глави держави.
…

Представники НАТО закликали Москву до негайного звільнення 24 українських моряків, захоплених російськими силовиками, бо саме це стало б «найефективнішим кроком» до деескалації напруження, яке створила Росія поблизу Керченської протоки. Про це за результатами засідання Комісії НАТО-Росія 25 січня в Брюсселі повідомив керівник НАТО Єнс Столтенберґ.

«Держави-союзниці закликали Росію негайно звільнити моряків, бо це, вочевидь, стало б найефективнішим шляхом для деескалації ситуації та зменшення високого напруження в й навколо України, й особливо в Чорноморському регіоні, які ми спостерігаємо», – заявив керівник Альянсу.

Читайте також: Історії полонених. Все, що відомо про затриманих моряків

Як повідомляє брюссельський кореспондент Радіо Свобода, 29 країн НАТО також закликали до відновлення свободи навігації у Керченській протоці й Азовському морі й поваги з боку Росії до української територіальної цілісності, включно із територіальними водами України.

«Поєднання незаконної анексії Криму, побудова Керченського мосту та намагання Росії втручатися й перешкоджати руху суден в Азовське море і в зворотному напрямку створює нові напруження й проблеми», – зауважив голова Північноатлантичного союзу.

Напруженість у регіоні Керченської протоки, в якій, відповідно до українсько-російської угоди і міжнародного морського права, має існувати свобода судноплавства, але яку фактично з часу окупації Криму наразі контролює Росія, різко зросла після 25 листопада 2018 року.

Тоді Росія в результаті відкритого нападу з застосуванням зброї на ураження захопила в міжнародних водах поблизу Керченської протоки 24 українських моряків, які стали військовополоненими, і три їхні кораблі, коли ті намагалися пройти протокою з Чорного в Азовське море.

Дії Росії викликали різку критику в багатьох країнах, у першу чергу в Європі, а також у США, разом із вимогами негайно звільнити моряків. У Києві також анонсували наступні спроби проходу військових кораблів через Керченську протоку, можливо, з міжнародними спостерігачами на борту.
…

Нацагентство з управління і розшуку активів (АРМА) оголосило продовження конкурсу на пошук управителя арештовано резиденцією екс-президента Віктора Януковича «Межигір’я» до 28 лютого. Про це заявив директор АРМА Антон Янчук.

За його словами, попри «надзвичайний розголос» щодо конкурсу, до нього долучилися лише дві юрособи: ТОВ «Атлант Девелопмент» і ГО НПУ «Межигір’я», але звернення журналістів-розслідувачів до АРМА дало шанс, що розголос збільшиться і бізнес долучиться до конкурсу, якщо його продовжать.

«Ми двічі продовжували конкурс, залучали медіа, зверталися до бізнесу. Все зробили, що могли. І саме завдяки активній позиції журналістів-розслідувачів ми отримали надію і шанс продовжити конкурс і залучити бізнес до конкурсу, – відповів Янчук Радіо Свобода.

Раніше українські журналісти-розслідувачі з редакцій різних ЗМІ, об’єднаних довкола проекту «ЯнуковичЛікс», висловили занепокоєння непрозорістю відбору нового управлінця для резиденції «Межигір’я».

«Днями стало відомо, що претендентів на керування було всього двоє: громадська організація, яка останні п’ять років управляє «Межигір’ям», а також комерційна компанія, деталі якої АРМА досі тримає в секреті. Наскільки нам відомо, жоден представник громадськості не мав можливості оцінити якість пропозицій учасників – попри те, що саме завдяки зусиллям громадськості парк та резиденції не були по-варварськи розграбовані», – мовиться у їхній заяві.

Зі свого боку, Антон Янчук заявив Радіо Свобода, що медіа письмово не зверталися щодо участі у засіданні тендерного комітету, який оцінював кандидатів в управителів «Межигір’я». Він пообіцяв, що надалі медіа запрошуватимуть на всі засідання з цієї теми.

Іще 11 червня 2018 року, під час зустрічі з журналістами та активістами, які управляли «Межигір’ям» майже з моменту втечі охорони колишнього президента Віктора Януковича, Віталій Різник, один із керівників АРМА, обіцяв, що процес вибору нового розпорядника буде прозорим і з урахуванням думки громадськості.

2018 року слідчі Генеральної прокуратури України передали «Межигір’я» АРМА для пошуку керуючого для колишньої резиденції Віктора Януковича. Згодом, у листопаді 2018 року, АРМА оголосило конкурс на управління активами резиденції. Документи, необхідні для участі в конкурсі, потрібно було подати до 12 грудня 2018 року.

«Межигірʼя» раніше було резиденцією Віктора Януковича, але після його втечі з країни в лютому 2014 року територія стала національним парком і музеєм корупції, де щорічно бувають мільйони українців та іноземців. Нині в резиденції проходять екскурсії й громадські заходи, знімаються фільми. Будівлями і зоокуточком «Межигір’я» опікуються волонтери, які збирають на це кошти з відвідувачів.

 
…

Генпрокуратура України склала повідомлення про підозру російському політику, лідеру Ліберально-демократичної партії Росії Володимирові Жириновському в посяганні на територіальну цілісність і недоторканність України, в тому числі в діях, які призвели до «повномасштабної окупації території Криму і Севастополя».

У відомстві зазначають, що інкримінований Жириновському злочин передбачає можливість його заочного засудження в Україні на термін до 12 років позбавлення волі.

«Досудовим розслідуванням встановлено, що Володимир Жириновський, перебуваючи на території Росії 20 лютого 2014 року, в прямому ефірі одного з телеканалів і 23 лютого 2014 року під час мітингу зробив публічні заклики до приєднання території АР Крим і південно-східних областей України до Російської Федерації», – йдеться в повідомленні на сайті Генпрокуратури України.

Також у відомстві зазначили, що 20 березня 2014 року Володимир Жириновський, «будучи депутатом Держдуми Росії, проголосував за ухвалення федеральних законів про включення Російською Федерацією в її склад АР Крим і Севастополя, що в подальшому призвело до повномасштабної окупації території Криму і Севастополя».

Жириновський поки що не коментував заяву Генпрокуратури України.

У вересні 2018 року Шевченківський районний суд Києва дав дозвіл на спеціальне досудове розслідування стосовно Жириновського і ще двох депутатів Державної думи Росії у справі про матеріальне забезпечення угруповань «ЛНР» і «ДНР».

Восени 2014 року Євросоюз запровадив економічні санкції проти Росії за сприяння у дестабілізації ситуації в України та окупацію Криму. У ГПУ нагадали, що ці санкції також включають індивідуальні обмежувальні заходи, а саме заборону в наданні віз та заморожування активів окремих осіб, у тому числі Жириновського.

Крім того, стосовно Жириновського діють й українські санкції.

 
…

Обговорять це в лютому, а наступного тижня ЄС оголосить Москві офіційну ноту протесту, через те, що Росія продовжує утримувати 24 українських моряків – агентство
…

Захист колишнього президента України Віктора Януковича обіцяє подати апеляцію на вирок Оболонського районного суду Києва, який визнав його винуватим у державній зраді та пособництві у плануванні, підготовці, розв’язуванні та веденні агресивної війни.

«Безумовно, ми, сторона захисту, звертатимемося з апеляційною скаргою в межах вироку, який озвучено не на користь нашого клієнта. І ми сподіваємося, що ми зможемо досягти істини», – сказав адвокат Олександр Горошинський.

Прокуратура, зі свого боку, збирається вивчити текст вироку й ухвалити рішення щодо необхідності його апеляційного оскарження.

24 січня Оболонський районний суд Києва визнав Януковича винуватим у державній зраді та пособництві у плануванні, підготовці, розв’язуванні та веденні агресивної війни і засудив його до 13 років ув’язнення. Водночас суд вважає екс-президента невинуватим у пособництві в посяганні на територіальну цілісність і недоторканність України. Прокуратура просила засудити Януковича до 15 років тюрми.

Вирок може бути оскаржений протягом 30 днів.

Справу розглядали в Оболонському суді із червня 2017 року.

Янукович виїхав з України в лютому 2014 року після розстрілів на Майдані. Наразі президент-утікач переховується за кордоном. Янукович заперечував свою провину в інкримінованих йому злочинах.
…

Суд визнав Януковича винуватим у державній зраді та пособництві у плануванні, підготовці, розв’язуванні та веденні агресивної війни
…

Президент України Петро Порошенко зустрівся з генеральним секретарем Організації об’єднаних націй Антоіну Ґутеррішем 23 січня в рамках Всесвітнього економічного форуму в Давосі. Про це повідомляє прес-служба президента.

«Під час зустрічі з Генеральним секретарем ООН Антоніу Ґутеррішем детально обговорили перспективи розгортання повноцінної багатонаціональної миротворчої місії під егідою ООН на Донбасі. Генеральний секретар ООН підтвердив готовність продовжити вживати заходи з надання гуманітарної допомоги внутрішньо переміщеним особам, а також постраждалому цивільному населенню Донбасу», – йдеться в заяві.

Читайте також: В ОБСЄ спростували заяву Клімкіна про спільну миротворчу місію з ООН – ЗМІ​

Крім того, згідно з повідомленням, Порошенко й Ґутерріш обговорили агресію Росії в Керченській протоці, та порушення прав людини в анексованому Криму.

«Співрозмовники наголосили на необхідності негайного звільнення РФ українських моряків, суден та забезпечення вільного судноплавства Керченською протокою відповідно до міжнародного права», – повідомляє прес-служба.

Читайте також: Поранених полонених моряків планують перевести до Лефортовського СІЗО – Денісова​

Раніше 23 січня в рамках свого візиту до Давоса Порошенко зустрівся з головою Міжнародного валютного фонду Крістін Лагард.

Щорічний Всесвітній економічний форум у Давосі почався 22 січня і триватиме до 25 числа.
…

«Я ніколи не записував жодного повідомлення на підтримку її поточного кандидатства» – письменник Паоло Коельйо
…

«Ми не зупинимо реформи, хочу вас запевнити. Триватиме боротьба проти корупції» – президент України в Давосі
…

У Сімферополі в анексованому Росією Криму в мікрорайоні компактного проживання кримських татар Фонтани в будинку на вулиці Емель відбувається обшук, повідомляє кореспондент проекту Радіо Свобода Крим.Реалії.

Обшук проходить у будинку, де проживає сім’я кримських татар.

За словами сусідів, обшук почався близько шостої ранку і ще триває.

Публічних коментарів співробітників російських силових структур з цього приводу немає.

Причини обшуку поки що невідомі.

Читайте також: «Це як назад у Радянський Союз»: правозахисники розповіли про поїздку до Криму

Після анексії в Криму фактична російська влада практикує масові обшуки у незалежних журналістів, громадських активістів, активістів кримськотатарського національного руху, членів Меджлісу кримськотатарського народу, а також кримських мусульман, підозрюваних у зв’язках із забороненою в Росії організацією «Хізб ут-Тахрір».
…

Засудженого у Білорусі українського журналіста Павла Шаройка етапували із СІЗО КДБ до колонії №2 у Бобруйську, повідомляє білоруська служба Радіо Свобода з посиланням на посла України в Білорусі Ігоря Кизима.

За його словами, етапування відбулося ще до нового року, з того часу Шаройка у в’язниці відвідала його дружина.

Як зазначив Кизим, 23 січня із журналістом у колонії має зустрітися український консул. Питання щодо помилування або обміну не лежать у компетенції МЗС, цим займається СБУ, зауважив посол.

Читайте також: Документи засудженого в Білорусі українського журналіста передані в комісію з помилування

Журналіста Українського радіо Павла Шаройку в Білорусі цього року засудили до 8 років ув’язнення за шпигунство, суд відбувався непублічно. Арештували його 25 жовтня 2017 року. Тоді ж із Білорусі було вислано українського дипломата.

Раніше в Україні затримали білоруського громадянина Юрія Політику, якого звинуватили у шпигунстві на користь іноземної держави. Суд над Політикою відбувається в Чернігові. Спостерігачі припускають, що можливий обмін Політики на Шаройка.
…

Громадська рада міжнародних експертів та Вища кваліфікаційна комісія суддів зняли з конкурсу до Антикорупційного суду ще 5 кандидатів, повідомляє українське представництво Transparency international. Натомість четверо із оцінюваних сьогодні претендентів на ці посади продовжили конкурсний відбір.

Як зазначається, із конкурсу вибули судді Василь Гончарук, Андрій Малєєв, Ігор Кос, адвокат Василь Постульга та викладач Валерій Станіславський.

Залишилися, таким чином, викладач Сергій Боднар, адвокат Маркіян Галабала та судді Ольга Саландяк і Валерія Чорна.

Загалом, за даними Transparency international, станом на сьогодні заблоковано 23 особи. Всього міжнародні експерти назвали «сумнівними» 47 кандидатур.

Наступне спільне засідання заплановане на 23 січня. 

А до 26 січня члени Громадської ради міжнародних експертів мають перевірити кандидатів і ветувати тих із них, які викликають сумніви.

Читайте більше тут: 12 «скелетів» у шафі Антикорупційного суду

Верховна Рада України ухвалила в цілому закон про Вищий антикорупційний суд 7 червня 2018 року.

21 червня Верховна Рада схвалила президентський законопроект про запуск Вищого антикорупційного суду.

Ухвалення закону про антикорупційний суд домагалися від України її західні партнери, воно було однією з умов продовження співпраці Києва з Міжнародним валютним фондом.

Створення спеціалізованого антикорупційного суду передбачив закон про судоустрій і статус суддів, ухвалений 2016 року.
…

Колишнього заступника голови Верховної Ради України, голову секретаріату ВО «Свобода» Руслана Кошулинського висунули єдиним кандидатом у президенти від об’єднаних сил націоналістів, повідомляє прес-служба ВО «Свобода».

Рішення ухвалили на з’їзді 22 січня в Києві.

Кандидатуру Кошулинського підтримали ВО «Свобода», «Правий сектор», «Організація українських націоналістів», «Конгрес українських націоналістів» і «С14».

Чергові вибори президента України відбудуться 31 березня 2019 року. Виборча кампанія почалася 31 грудня 2018 року. До 9 лютого 2019 року буде оголошений остаточний список претендентів на посаду глави держави.
…

«Над цим багато потрудилася наша церква Київського патріархату. І президенти сприяли… Але досяг мети нинішній президент Петро Олексійович Порошенко»
…

Колишній перший заступник голови Служби безпеки України Віктор Трепак заявляє, що приєднався до команди кандидата в президенти України, лідера партії «Громадянська позиція» Анатолія Гриценка.

«Я ухвалив таке рішення. Чесно признаюсь, що далося воно мені не просто з огляду на те, що я не є публічним політиком і завжди волів займатися конкретними практичними питаннями. І вважав, що публічна діяльність і політика – це не моє. Але наразі вибирати не доводиться, бо на цих президентських виборах вирішується доля країни», – написав Трепак у Facebook 22 січня.

Він зазначив, що виступає за об’єднання ключових демократичних сил і політиків, зокрема, Анатолія Гриценка, Андрія Садового і Святослава Вакарчука, про що він «особисто говорив» із кожним із них.

Трепак був першим заступником голови СБУ в 2015-2016 роках. 30 травня 2016 року Національне антикорупційне бюро України почало розслідування на підставі заяви Трепака про «чорну бухгалтерію» Партії регіонів.

Перед цим в інтерв’ю виданню «Дзеркало тижня. Україна» Трепак заявив, що передав до НАБУ документи, які підтверджують незаконні виплати Партією регіонів готівки низці колишніх і нинішніх високопосадовців. Йдеться про так звану «чорну бухгалтерію» Партії регіонів із загальними виплатами на суму близько 2 мільярдів доларів.

Чергові вибори президента призначені на 31 березня 2019 року. Передвиборна кампанія почалася 31 грудня. З цього дня починається реєстрація потенційних кандидатів у ЦВК і передвиборна агітація. До 9 лютого 2019 року буде оголошений остаточний список претендентів на посаду глави держави.
…

Російська сторона намагається вийти із ситуації щодо програних «Нафтогазові України» позовів у Стокгольмському арбітражному суді, повідомив голова компанії Андрій Коболєв.

«Російська сторона шукає варіанти виходу із ситуації щодо двох програних судових процесів у Стокгольмі. Вони трохи змінюють свою позицію: якщо раніше лунала фраза «відновити баланс», то зараз лунає «нульовий варіант на корпоративному рівні», – сказав голова правління «Нафтогазу».

Коболєв при цьому пояснює, що його компанія готова до різних варіантів, але виключно в рамках нині чинного українського законодавства.

«Ми готові до будь-яких варіантів, але за умови, що вони відповідають уже ухваленим рішенням у Стокгольмі й передбачають повне виконання Росією своїх зобов’язань за двома справами», – пояснив керівник «Нафтогазу».

Тим часом, Росія вважає, що перед тим, як перейти до розробки положень наступного газотранспортного контракту між Україною та Росією, слід «владнати» судові позови і визначитися із законодавством України – таку заяву зробив у Брюсселі міністр енергетики Росії Олександр Новак.

«По-перше, мають бути врегульовані всі судові розгляди, що нині відбуваються між компаніями «Газпром» і «Нафтогаз». По-друге, мають бути представлені чіткі правила й нормативно-правові акти з боку України, яка змінює своє законодавство. Водночас мають бути представлені параметри щодо тарифу, який має бути конкурентним відносно інших газопроводів і проектів», – сказав російський міністр.

Олександр Новак вважає, що позови української сторони, включно з останнім, майже на 12 мільярдів доларів, завищені і «не мають стосунку до дійсності».

Як одну з основних умов продовження транзиту після 31 грудня 2019 року Росія висуває вимогу до України відмовитися від виграних у Стокгольмському арбітражному суді позовів.

Минулого року ця міжнародна арбітражна установа за результатами розгляду двох справ зобов’язала «Газпром» сплатити «Нафтогазові» 2,7 мільярда доларів компенсації. Російський газовий монополіст відмовляється визнавати ці передбачені контрактом арбітражні рішення, судові розгляди навколо них тривають. Як заявив у Брюсселі виконавчий директор НАК «Нафтогаз» Юрій Вітренко, в України є доволі високі шанси знову виграти й новий арбітражний позов щодо «Газпрому», і це, в разі припинення наступного року транзиту російського газу через Україну, може коштувати йому ще майже 12 мільярдів доларів компенсації.

Переговори щодо майбутніх газотранспортних угод між Києвом і Москвою відбулися у Брюсселі під головуванням віце-президента Єврокомісії Мароша Шефчовича й із участю міністра закордонних справ України Павла Клімкіна і міністра енергетики Росії Олександра Новака.

Це було чергове, друге коло тристоронніх переговорів із участю представників України, Росії і ЄС про імпорт до України і транзит через Україну російського газу після 2019 року. Напередодні українська сторона заявляла, що головне завдання України на цих переговорах – зберегти транзит і підписати нові контракти відповідно до європейських правил. Перша зустріч на таких переговорах відбулася в липні 2018 року.
…