В офісі Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні 14 серпня проходить обговорення ситуації в анексованому Криму, зокрема, у центрі уваги – одиночні пікети і затримання, що відбуваються в Сімферополі, повідомив голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров.

У Сімферополі біля будівель підконтрольних Кремлю Верховного суду, парламенту й уряду Криму 14 серпня пройшли одиночні пікети на підтримку арештованого раніше літнього кримськотатарського активіста Сервера Караметова. Пізніше російські правоохоронці почали затримувати мітингувальників.

За останніми даними кримських активістів, були затримані дев’ятеро людей, серед них і правозахисниця Ліля Гемеджі.

Одиночний пікет – єдина дозволена в Росії форма протесту, яка не потребує попереднього узгодження з владою. Москва намагається насаджувати цю норму і в окупованому українському Криму, який вважає «частиною Росії». Попри це, 76-річний активіст Сервер Караметов минулого тижня був затриманий саме під час проведення одиночного пікету.

Підконтрольний Кремлю Верховний суд анексованого Криму 11 серпня відхилив апеляцію захисту на адміністративний арешт кримськотатарському активістові Серверу Караметову і залишив його під вартою до 19 серпня.

Міжнародна правозахисна організація Amnesty International закликала російську владу негайно звільнити Караметова.

Сервер Караметов проводив одиночний пікет під будівлею підконтрольного Кремлю Верховного суду Криму, де слухалася справа заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтема Чийгоза, за участь у мітингу на підтримку територіальної цілісності України перед будівлею Верховної Ради Криму 26 лютого 2014 року.

Сервера Караметова затримують в анексованому Криму вже не вперше. У День пам’яті жертв геноциду кримських татар 18 травня його затримали російські силовики після того, як він прийшов на площу в Сімферополі з кримськотатарським прапором і портретами своїх батьків, які стали жертвами депортації 1944 року. За три години його відпустили після складання адміністративного протоколу.
…

В анексованому Криму російські силовики разом із сімферопольськими пікетувальниками, які вийшли 14 серпня на одиночний пікет на підтримку арештованого Сервера Караметова, затримали також правозахисницю Лілю Гемеджі. Про це в коментарі проекту Радіо Свобода Крим.Реалії повідомила сама затримана.

«Мені зателефонував знайомий чоловік, якого намагалися затримати і відвезти у РВВС. Я виїхала до нього. Його вдалося «відбити», і він поїхав. Тут мене побачив дідусь, який попросив мене представляти його інтереси. Його не відпустили співробітники поліції. У підсумку на дідуся був складений протокол доставляння. Я поїхала з ним у центральний РВВС, виявилося, що я затримана разом із ним», – розповіла Гемеджі.

За її словами, російські силовики намагаються знайти «замисл» у діях пікетників. «Поки що сидимо, чекаємо. Приїхав адвокат Джеміль Темишев, який буде представляти інтереси всіх затриманих. Поки що силовики цікавляться такими питаннями: що був за пікет, які були вимоги і в зв|язку з чим були незадоволені», – сказала вона.

Вранці 14 серпня в столиці окупованого Росією Криму Сімферополі силовики затримали щонайменше п’ятьох людей, які вийшли на одиночні пікети на підтримку заарештованого раніше кримськотатарського активіста Сервера Караметова.

Одиночний пікет – єдина дозволена в Росії форма протесту, яка не потребує попереднього узгодження з владою. Москва намагається насаджувати цю норму і в окупованому українському Криму, який вважає «частиною Росії». Попри це, 76-річний активіст Сервер Караметов минулого тижня був затриманий саме під час проведення одиночного пікету.

Підконтрольний Кремлю Верховний суд анексованого Криму 11 серпня відхилив апеляцію захисту на адміністративний арешт кримськотатарському активістові Серверу Караметову і залишив його під вартою до 19 серпня.

Міжнародна правозахисна організація Amnesty International закликала російську владу негайно звільнити Караметова.

Сервер Караметов проводив одиночний пікет під будівлею підконтрольного Кремлю Верховного суду Криму, де слухалася справа заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтема Чийгоза, за участь у мітингу на підтримку територіальної цілісності України перед будівлею Верховної Ради Криму 26 лютого 2014 року.

Сервера Караметова затримують в анексованому Криму вже не вперше. У День пам’яті жертв геноциду кримських татар 18 травня його затримали російські силовики після того, як він прийшов на площу в Сімферополі з кримськотатарським прапором і портретами своїх батьків, які стали жертвами депортації 1944 року. За три години його відпустили після складання адміністративного протоколу.
…

У Дніпрі взяли під відеонагляд Алею пам’яті Небесної сотні й учасників АТО. Про це повідомив радник голови облдержадміністрації, учасник АТО Іван Начовний.

Як повідомив Іван Начовний, з ініціативи волонтерів та посадовців облдержадміністрації система відеонагляду була налаштована й здана в експлуатацію. Це знадобилося після нещодавнього інциденту з плюндруванням Алеї невідомими особами.

«Сучасне обладнання, окреме незалежне розташування, можливість модернізації та масштабування, швидке переорієнтування на нові завдання», – повідомив Іван Начовний про переваги відеосистеми.

28 липня стало відомо, що на Алеї пам’яті в Дніпрі невідомі вночі зірвали й пошкодили фотографії загиблих Небесної сотні та учасників бойових дій на Донбасі. Як розповіли Радіо Свобода волонтери, невідомі планомірно знищили фотографії загиблих учасників Революції Гідності з боку «стіни», з боку облдержадміністрації, зірвали плакат з фотографіями загиблих бійців полку спецпризначення «Дніпро-1», а також аркуші з віршами, прикріплені родичами загиблих та волонтерами.

Це був перший такий інцидент за понад три роки існування алеї. Пізніше Алею пам’яті силами небайдужих людей відновили.

В обласному управлінні національної поліції поінформували, що розслідують інцидент.

Імпровізована Алея пам’яті Героїв біля Дніпропетровської облдержадміністрації була створена в квітні 2014 року силами ентузіастів, волонтерів, художників. Спершу на «стіні» пам’яті, виготовленій з металу та дощок, розмістили фотографії героїв Небесної сотні. Пізніше рідні та близькі почали прикріплювати тут портрети загиблих бійців, приносити квіти, запалювати лампадки. Поряд також силами волонтерів був встановлений пам’ятний хрест і меморіальні плити з іменами загиблих військових.
…

«Хочу привітати чеченців, які воюють проти російських військ. Разом ми переможемо» – голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров
…

Президент Литви Даля Ґрібаускайте не скасовувала зустріч із українським колегою Петром Порошенком, оскільки така зустріч і не планувалася. Про це 13 вересня написав у Facebook завідувач відділу Головного департаменту інформаційної політики Адміністрації президента України Володимир Горковенко.

«Так званий російський опозиціонер Костянтин Боровий народив фейкову мишу про те, що президент Литви Даля Ґрібаускайте відмовилася від зустрічі з Петром Порошенком нібито через апатрида Міхеіла Саакашвілі. Може, краще до лікаря звернутися? Бо найближчим часом зустрічі Порошенка та Грібаускайте не планувалося», – відзначив Горковенко.

12 серпня Боровий у відеозапису на Youtube заявив, нібито Ґрібаускайте відмовилася від зустрічі з Порошенком.

«Поступово, хоч і літо, піднімається хвиля в західних країнах. Вже хтось відмовився… Президент Литви відмовився (так в оригіналі – ред.) від зустрічі з Порошенком. Такий символічний жест», – вказав Боровий.

Позбавлений українського громадянства колишній голова Одеської облдержадміністрації Міхеїл Саакашвілі може потрапити в Україну тільки після оформлення візи. Про це заявив пізно ввечері 10 серпня заступник генерального прокурора України Євген Єнін.

Міхеїл Саакашвілі у Грузії перебуває в розшуку за кількома звинуваченнями, що стосуються часі його президентства 2004–2013 років. У Тбілісі заявляли, що будуть домагатися його екстрадиції від будь-якої країни, де той перебуватиме.

Останніми роками він жив в Україні, де набув українського громадянства і був призначений головою Одеської обласної державної адміністрації. Київ відхилив запити Тбілісі про його видачу.

Після відставки з цієї посади Саакашвілі став різко критикувати владу України і заявляти про свої плани усунути її. Наприкінці липня стало відомо, що президент України Петро Порошенко своїм указом затвердив втрату Міхеїлом Саакашвілі громадянства України – за повідомленнями, через свідоме подання неправдивих відомостей при набутті українського громадянства.

Сам Саакашвілі на той момент перебував у США.
…

Жителі Кам’янського звернулись до міського голови та мерії з вимогою демонтувати пам’ятник Леоніду Брежнєву у їхньому місті. Відповідне звернення зареєстрували на сайті електронних петицій до місцевої влади, оголошений збір підписів.

Активісти вважають, що погруддя, яке досі стоїть на площі міста, є «символом радянського тоталітарного режиму».

На думку авторів, цей пам’ятник не було внесено до Всеукраїнського реєстру нерухомих пам’яток iсторiï, тому він підпадає під закон про декомунізацію і демонтаж.

«Відмова демонтажу зазначеного пам’ятника – це пряме порушення чинного закону України «Про Засудження комуністичного та націонал-соцiалiстичного (нацистського) тоталітарних режимів в Украïнi та заборону пропаганди ïхньоï символіки… Л. I. Брежнєв є нашим земляком, вихідцем iз нашого міста, але це не виправдовує його дiянь як політичного діяча, бо саме через цю людину Україна зазнала скрутних часів років «застою»», – мовиться у зверненні.

Раніше, у коментарі Радіо Свобода керівник Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович повідомив, що бюст Брежнєва у Кам’янському підлягає під демонтаж і не може бути винятком.

«Не може так раптом пам’ятник і територія довкола нього бути оголошений музеєм. У нас є закон «Про музейну справу», який регламентує, що може вважатись музеєм. Є всі підстави для громадськості подавати до суду за невиконання закону про декомунізацію на керівництво міста. Таких прецедентів більше немає, це унікальна ситуація», – зауважив В’ятрович.

Узимку 2017 року стало відомо, що міська рада Кам’янського не тільки не збирається демонтувати бюст Брежнєву, а й виділила бюджетні кошти на його ремонт.

2016 року депутати Кам’янської (тоді – Дніпродзержинської міської ради) вирішили музеїфікувати бюст Леоніду Брежнєву, який підпадав під дію законів про декомунізацію. За рішенням міськради, бюст Брежнєва на площі Визволителів було оголошено відділом музею історії міста «Міфи і реалії радянської епохи» й не підлягає демонтажу.

Проукраїнські організації міста тоді висловили обурення рішенням міськради, нагадуючи, що «саме Брежнєв наглухо опустив «залізну завісу» між СРСР та демократичним світом, витратив колосальні кошти на гонку озброєнь, завершив русифікацію українських дитячих садків, шкіл та вищих навчальних закладів, за його часів жорстоко переслідувалися дисиденти, митці і письменники, розв’язаний збройний конфлікт у Чехословаччині та Афганістані».

23 лютого 2016 року в Кам’янському з будівлі технічного університету демонтували меморіальнудошку землякові, генеральному секретареві ЦК КПРС Леоніду Брежнєву.
…

Північно-Кавказький окружний військовий суд 11 серпня засудив до 8 років колонії загального режиму громадянина України Артура Панова, обвинуваченого в підготовці теракту в російському Ростові-на-Дону. Водночас обвинуваченому у пособництві Панову жителю Ростова Максиму Смишляєву присудили 10 років колонії суворого режиму.

Панов був заарештований в Ростові-на-Дону в грудні 2015-го, а Смишляєв в січні. Обидва постали перед судом у лютому.

19-річний Артур Панов був затриманий в Ростовській області після перетину українсько-російського кордону за підозрою у підготовці теракту в Росії. 14 лютого в Північно-Кавказькому військовому окружному суді міста Ростов-на-Дону почався судовий процес у його справі. Разом з Пановим на лаві підсудних опинився і ростовський студент Максим Смишляєв, якому інкримінували сприяння у «злочинній діяльності» українця.

Перебуваючи під вартою, Артур Панов оголошував голодування, а наприкінці травня подав скаргу до Європейського суду з прав людини, у якій заявляв, що стосовно нього були порушені статті Європейської конвенції про право на свободу й особисту недоторканність, а також на справедливий судовий розгляд.

Правозахисники кажуть, що Росія ув’язнила кількох українців за сфабрикованими політично мотивованим звинуваченнями після анексії Криму в березні 2014 року.

У березні Європейський парламент закликав Росію звільнити понад 30 українських громадян з в’язниць Росії, Криму і контрольованих проросійськими сепаратистами територій Східної України. У ці списки потрапили, серед інших, кінорежисер Олег Сенцов, який відбуває 20-річний термін у російській в’язниці, Роман Сущенко, який під вартою у Москві. Перелік європарламентарі назвали неповним, оскільки, як вони вважають, переслідуванню піддаються і представники кримських татар.
…

У Міністерстві закордонних справ України висловили стурбованість «агресивними заявами» з боку КНДР. Про це йдеться у відповідній заяві на сайті відомства.

«МЗС України висловлює стурбованість з приводу агресивних заяв та планів КНДР щодо запуску балістичних ракет по цілях в районі острова Гуам. На думку української сторони, такі дії Пхеньяна поглиблюють небезпеку військового конфлікту в регіоні Східної Азії та загрожують міжнародному миру та безпеці», – йдеться в повідомленні.

Українські дипломати закликають офіційний Пхеньян «до неухильного виконання» раніше ухвалених Радою безпеки ООН резолюцій, зокрема щодо посилення цільових та секторальних санкцій проти КНДР.

5 серпня Рада безпеки ООН одноголосно ухвалила резолюцію, у якій йдеться про розширення санкцій проти Північної Кореї у відповідь на її випробування міжконтинентальних балістичних ракет. Пхеньян відкинув рішення міжнародного співтовариства, заявивши, що воно порушує суверенітет країни.

9 серпня Північна Корея заявила, що «ретельно вивчає» плани ракетної атаки по тихоокеанському острову Гуам. Із цими погрозами Пхеньян виступив після того, як президент США Дональд Трамп попередив КНДР, що будь-які нові погрози зустрінуть «вогнем і люттю».
…

Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ протягом тижня зафіксувала зростання кількості порушень режиму припинення вогню на Донбасі на 55%, повідомив перший заступник голови Спеціальної моніторингової місії в Україні Александр Гуґ.

«Впродовж тижня ми спостерігали зростання рівня насильства впродовж лінії зіткнення. Кількість порушень режиму припинення вогню, зафіксованих СММ ОБСЄ, підвищилась на 55% (у порівнянні з минулим тижнем – ред.). Особливе занепокоєння викликало широке застосування зброї, забороненої Мінськими домовленостями», – повідомив Гуґ.

За його словами, спостерігачі місії, зокрема, зафіксували щонайменше 547 випадків застосування реактивних систем залпового вогню та інших одиниць артилерії та мінометів.

Раніше сьогодні у прес-центрі штабу АТО повідомили, що минула доба позначилась зменшенням інтенсивності обстрілів позицій Збройних сил України з боку проросійських бойовиків. Повідомлялося про 15 випадків порушення режиму тиші.

В угрупованні «ДНР» звинуватили українську сторону в 33-ох обстрілах попередньої доби. Луганські сепаратисти заявляють, що українські військові 10 серпня стріляли 7 разів.

Про перемир’я у зоні конфлікту на Донбасі домовлялися вже багато разів, востаннє наразі від 24 червня на час жнив – до 31 серпня. Досі жодного разу режим припинення вогню не втримувався. При цьому сторони щоразу заперечують свою вину в порушеннях і звинувачують одна одну у провокаціях.
…

Українська сторона Спільного центру контролю та координації режиму припинення вогню на Донбасі (СЦКК) повідомляє, що підтримувані Росією бойовики на Донбасі завадили патрулям ОБСЄ 11 серпня оглянути та з’ясувати обсяг ремонтно-відновлювальних робіт на Красногорівській газорозподільчій станції поблизу лінії зіткнення. Про це йдеться в повідомленні на сайті Міноборони.

«Незаконні збройні формування ОРДО відкликали гарантію безпеки на час перебування поблизу станції патрулів ОБСЄ, мотивуючи вигаданим приводом, про нібито обстріл з боку підрозділів ЗСУ ввечері 10 серпня пожежної машини на околиці Донецька. Справжня ж причина зриву зазначеного заходу – це прагнення у будь-який спосіб не дати Александру Гуґу та співробітникам місії потрапити на Красногорівську ГРС», – йдеться в повідомленні.

Повідомляється, що Красногорівка і Мар’їнка вже понад три роки залишаються без газопостачання, зупинено роботу майже всіх найближчих провідних підприємств, на яких працювала більшість місцевих жителів.

За даними СЦКК, упродовж цього часу бойовики жодного разу не надали гарантій безпеки для проведення ремонтних робіт на Красногорівській газорозподільчій станції.

Напередодні ввечері в сепаратистському угрупованні «ДНР» повідомили, що українська сторона обстріляла Петровський район окупованого Донецька, в результаті чого загорівся будинок і під обстріл потрапив автомобіль пожежників. У штабі АТО у обстрілах звинувачують бойовиків.

 
…

Фігуранта «справи кримських диверсантів» Редвана Сулейманова засудили в анексованому Криму до 1 року і 8 місяців колонії загального режиму, а також зобов’язали виплатити понад 3,5 мільйона рублів матеріальної «шкоди». Таке рішення 10 серпня ухвалив підконтрольний Кремлю Залізничний районний суд Сімферополя, повідомляє кореспондент сайту Радіо Свобода Крим.Реалії.

Прокурор 2 серпня запросив два роки позбавлення волі Сулейманову.

Редвана Сулейманова затримали 30 липня 2016 року на території аеропорту Сімферополя. 12 серпня Федеральна служба безпеки Росії розіслала по російських медіа відео допиту Сулейманова, де той дає свідчення. Затриманий каже, що в жовтні 2015 року в Запоріжжі його завербувала українська розвідка. За словами Сулейманова, спочатку в його завдання входило збирання інформації про переміщення військової техніки, а пізніше нібито поставили завдання знайти на сімферопольському вокзалі і аеропорту місце для закладки вибухових пристроїв.

У Генштабі Збройних сил України спростовують заяву Федеральної служби Росії.

Фігурант «справи кримських диверсантів» Редван Сулейманов в суді визнав провину, але не погодився з висунутим йому обвинуваченням у заподіянні великої шкоди.
…

У селі Новокленове в Білогірському районі анексованого Криму зранку 10 серпня озброєні російські силовики блокують одну з вулиць. Про це повідомили голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров, а також кримськотатарський активіст Заїр Смедляєв.

«У селі Уч Козь (нині – Новокленове) Карасубазарського (нині – Білогірського) району Криму озброєні російські окупанти блокують одну з вулиць. Схоже, черговий обшук і чергове затримання», – написав Чубаров.

Адвокат Еміль Курбедінов уточнив адресу, за якою відбувається обшук, і вказав, що в будинку перебувають щонайменше четверо дітей.

На сайтах підконтрольних Кремлю силових відомств Криму про будь-які операції в Білогірському районі також поки не повідомляють.

Після російської анексії в Криму почастішали масові обшуки у незалежних журналістів, громадських активістів, активістів кримськотатарського національного руху, членів Меджлісу кримськотатарського народу, а також кримських мусульман, підозрюваних у зв’язках із забороненою в Росії організацією «Хізб ут-Тахрір».

Верховна Рада України офіційно оголосила 20 лютого 2014 року початком тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією. 7 жовтня 2015 року президент України Петро Порошенко підписав відповідний закон. Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили ряд економічних санкцій. Росія заперечує окупацію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості».
…

Більшість українців економлять на їжі та одягу, свідчить дослідження;

Влада не бажає відпускати українців з «повідка» реєстрації за місцем проживання;

Антиукраїнське мовлення майже готові блокувати, на четвертому році війни повідомляє Турчинов;

На ці теми ведучий Ранкової Свободи Юрій Матвійчук говоритиме з гостями студії. Відповідатимуть на запитання: керівник групи електронної демократії «Реанімаційного пакету реформ» Сергій Лобойко; державний секретар Міністерства інформаційної політики України Артем Біденко, учасник оборони і звільнення Слов’янська Мирослав Гай, член Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Сергій Костинський; аналітик компанії Research & Branding Group Олексій Ляшенко та експерт Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Віталій Кравчук
…

На Запоріжжі головного бухгалтера Григорівської сільської ради оштрафували на 11,9 тисячі гривень через приховування звітів про закупівлі у системі ProZorro. Така інформація міститься в постанові Запорізького районного суду Запорізької області від 14 липня 2017 року, повідомляє проект Радіо Свобода #Точно.

У травні цього року протокол про відповідне порушення склав аудитор Східного офісу Держаудитслужби. При проведені позапланової виїзної ревізії було встановлено, що з 1 серпня 2016 року до 1 березня 2017-го Григорівською сільрадою здійснено закупівель за п’ятьма договорами на суму 857 тисяч 496 гривень. Однак, по жодній із угод не оприлюднені звіти в системі електронних закупівель ProZorro.

На судовому засіданні головний бухгалтер сільради визнав свою вину в повному обсязі.

Із 1 серпня 2016 року на ProZorro перейшли органи місцевого самоврядування, зокрема сільські ради.

Очікувана економія в системі ProZorro за минулой рік становила понад 18 мільярдів гривень.
…

Лідер угруповання «ДНР» Олександр Захарченко заявляє, що назви «Малоросія» для раніше пропонованого ним проекту, не буде.

«Сама ідея перезаснування держави, зануреної у глибоку економічну і політичну кризу, яка не робить спроб проведення кардинальних реформ щодо федералізації країни і пошуку шляхів виходу з колапсу, отримала широку підтримку. Вже зараз можна сказати, що назви «Малоросія» не буде, оскільки воно викликає у багатьох відторгнення», – заявив Захарченко, якого цитують сепаратистські сайти.

У липні Олександр Захарченко заявив про «створення держави Малоросії», в яку, за його словами, наразі входять окуповані території Донбасу, а в майбутньому має ввійти вся Україна, крім Криму, який сепаратисти визнають «російським».

Цю заяву розкритикували не лише в Україні і на Заході, а й у Росії, а також у самому угрупованні «ДНР» і в сусідньому сепаратистському угрупованні «ЛНР» на окупованій частині Луганщини, які, за ідеєю Захарченка, мали б припинити існування.

А Франція і Німеччина, що разом із Україною і Росією є учасниками «нормандського формату» переговорів про врегулювання на окупованій частині сходу України, закликали Росію засудити заяву про «Малоросію» як таку, що є порушенням мінських домовленостей про врегулювання на окупованій частині українського Донбасу і також суперечить духові переговорів про це врегулювання в «нормандському форматі».

Крім того, занепокоєння заявою про «Малоросію» висловили в Організації з безпеки і співпраці в Європі, що є стороною іншого формату переговорів про врегулювання, так званого «мінського процесу». ОБСЄ закликала уникати дій, що ставлять під загрозу виконання мінських домовленостей про врегулювання в регіоні.

У Москві не стали засуджувати заяви Захарченка, хоча у Кремлі її назвали його «особистою ініціативою».
…

Підконтрольний Кремлю Залізничний суд Сімферополя 9 серпня присудив активіста Серверу Караметову 10 діб адміністративного арешту за «опір співробітникам поліції».

Напередодні суд визнав його винним за ст. 20.2 КоАП Росії і оштрафував на 10 тисяч рублів (близько 4200 гривень).

Щодо літнього кримськотатарського активіста Сервера Караметова, затриманого 8 серпня у Сімферополі за одиночний пікет на підтримку Ахтема Чийгоза, склали два адміністративних протоколи. Один – за «порушення порядку проведення одиночних пікетів», другий – за «опір співробітникам поліції».

Сервера Караметова затримують в анексованому Криму вже не вперше. У День пам’яті жертв геноциду кримських татар 18 травня його затримали російські силовики після того, як він прийшов на площу у Сімферополі з кримськотатарським прапором і портретами своїх батьків, які стали жертвами депортації 1944 року. За три години його відпустили після складання адміністративного протоколу.

Верховна Рада України офіційно оголосила 20 лютого 2014 року початком тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією.. Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили низку економічних санкцій. Росія заперечує окупацію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості».
…

Російські силовики зранку 9 серпня прийшли з обшуком до жителя кримського селища Кіровське Умера Емірамзаєва. Про це в соцмережах повідомляють кримські правозахисники та активісти. Обшук розпочався близько 7:30, будинок оточений, на підтримку Емірамзаєва збираються люди, повідомляє активіст Абдуллах Якубов.

На відеокадрах з місця подій видно кілька десятків людей, які вийшли підтримати Емірамзаева, а також екіпірованих силовиків і припаркований неподалік автозак.

«Умер Емірамзаєв є місцевим муллою і авторитетною особою Кіровського району, відомий своєю побожністю, люди його знають тільки з хорошого боку, він є багатодітним батьком і сам народився в багатодітній родині», – зазначає Якубов.

На сайтах підконтрольних Кремлю силових відомств Криму про причини обшуку поки не повідомляють.

Після російської анексії в Криму почастішали масові обшуки у незалежних журналістів, громадських активістів, активістів кримськотатарського національного руху, членів Меджлісу кримськотатарського народу, а також кримських мусульман, підозрюваних у зв’язках із забороненою в Росії організацією «Хізб ут-Тахрір».

Верховна Рада України офіційно оголосила 20 лютого 2014 року початком тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією. 7 жовтня 2015 року президент України Петро Порошенко підписав відповідний закон. Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили ряд економічних санкцій. Росія заперечує окупацію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості».
…

Електрику в Криму «з’їдають» військові бази, експерти кажуть, що світло буде після деокупації.

Чиновники саботують реформи, вже скоро їм платитимуть інакше.

На українську газову трубу «садять» іноземця, частина українців обурюються.

На ці теми ведучий Ранкової Свободи Юрій Матвійчук говоритиме з гостями студії. Відповідатимуть на запитання: перший заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб Юсуф Куркчі та експерт інституту енергетичних стратегій Юрій Корольчук; експерт Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Олександра Бетлій та голова Національного агентства України з питань державної служби Костянтин Ващенко; президент центру глобалістики «Стратегія XXI» Михайло Гончар та директор енергетичних програм Центру світової економіки і міжнародних відносин НАН України Валентин Землянський.

 
…

Президент України Петро Порошенко і президент Грузії Ґіорґі Марґвелашвілі у ході телефонної розмови засудили візит російського президента Володимира Путіна до окупованої грузинської Абхазії, поінформували на Банковій.

«Обидва лідери засудили відвідання президентом Росії окупованої Абхазії сьогодні», – повідомляє прес-служба Адміністрація президента України.

Крім того, президент України висловив солідарність з грузинським народом у зв’язку з дев’ятими роковинами початку російської агресії проти Грузії.

Він також запевнив, що Україна підтримує й буде підтримувати територіальну цілісність Грузії.

Сьогодні Путін відвідав сепаратистський регіон Грузії – Абхазію. У ході візиту російський президент заявив, що Москва гарантуватиме безпеку і «незалежність» Абхазії.

Війна Росії проти Грузії почалася 8 серпня 2008 року. У результаті 5-денної війни Росія дислокувала в цьому й іншому сепаратистському регіоні Абхазії свої війська й озброєння, а також визнала самопроголошену «незалежність» цих двох грузинських регіонів. Усі держави світу, за винятком Росії, Венесуели, Нікарагуа і Науру, визнають ці регіони територією Грузії, окупованою Росією. За офіційними даними грузинської влади, в результаті подій 2008-го загинуло більш ніж 400 людей, понад 2 тисячі були поранені.
…

Заяви з Німеччини не врятують Росію від санкцій за Крим;

Порятунком туристів у Карпатах хоче керувати Київ;

Дитину-жертву ДТП не врятували – медиків обвинувачують у пияцтві на роботі.

На ці теми ведучий Ранкової Свободи Юрій Матвійчук говоритиме з гостями студії. Відповідатимуть на запитання: екс-народний депутат Андрій Сенченко і політолог Євген Магда; рятувальник Ростислав Мартинюк і начальник відділу реагування ДСНС в Івано-Франківській області Тарас Кочкодан; речник поліції Київської області Микола Жукович і експерт з медичного права Зоряна Черненко.
…

У Дніпрі вручили ще два повідомлення про підозру учаснику перестрілки, в якій загинуло двоє учасників АТО, Давиду Пабілеру. Інформацію про це Радіо Свобода підтвердили в обласному управлінні поліції.

За даними поліції, вручені повідомлення про підозру у скоєнні злочинів за частиною 2 статті 189 (вимагання) та частиною 1 статті 263 (незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами) Кримінального кодексу України.

1 серпня учаснику перестрілки в Дніпрі, громадянину Ізраїлю, було вручене перше повідомлення про підозру.

Водночас, як поінформували в поліції, питання про обрання чоловіку запобіжного заходу все ще вирішується суді.

Обрання запобіжного заходу підозрюваному в Бабушкінському районному суді Дніпра розпочалась ще 2 серпня. Процес затягнувся через численні клопотання захисту. Сторона захисту кілька разів клопотала про відведення судді та слідчого, адвокати заявили клопотання про необхідність залучення перекладача з івриту, оскільки їхній підзахисний, громадянин Ізраїлю, не розуміє української та російської мов.

На судовому засіданні у п’ятницю адвокати підозрюваного висловлювали недовіру щодо фаховості спеціально запрошеної до Дніпра з Умані перекладачки з івриту. Сторона обвинувачення прокоментувала це як свідоме затягування судового процесу.

Суд у понеділок знову затягнувся через нове клопотання захисту щодо відведення судді.

24 липня ввечері у Дніпрі, біля ресторану на проспекті Гагаріна, сталась перестрілка. За даними поліції, дві групи людей, в одній із яких був відомий адвокат, учасник АТО Едмонд Саакян і кілька колишній бійців, з’ясовували «економічні стосунки». У результаті перестрілки двоє учасників АТО загинули.

Едмонд Саакян, який отримав поранення в живіт, заявляє, що нападниками були люди, які раніше погрожували його братові та родині, вимагаючи грошей.

Четверо людей зі сторони, яку поліція називає нападниками, також поранені. За даними поліції, серед них є раніше засуджені громадяни. Двом із них вручили повідомлення про підозру і взяли під варту. Ще один, який не мав відповідного статусу, за зверненням родичів залишив лікарню і відбув на лікування за кордон.

За фактом стрілянини поліцейські відкрили кримінальне провадження за статтею «умисне вбивство».
…

У селищі Курортне Ленінського району Криму ввечері 7 серпня відсутнє електропостачання. Як повідомив диспетчер «Крименерго» кореспонденту проекту Радіо Свобода Крим.Реалії, це тимчасове відключення, світла не буде приблизно годину.

Також електрики немає в селищі Гурзуф на Південному березі Криму.

Раніше в російській адміністрації Ялти попередили жителів міста й усього ПБК про можливі відключення світла через спеку.

У понеділок підприємство «Крименерго» закликало жителів півострова економити електроенергію у спеку, щоб знизити навантаження на енергоустаткування.

Інструкцію з рекомендаціями опублікували 7 серпня на сайті компанії. У «Крименерго» радять кримчанам замінити лампи розжарювання на енергозберігаючі або світлодіодні, не використовувати електронагрівальну техніку в спеку, запобігти потраплянню сонячних променів через вікна, зволожувати повітря, знизити витрати електричної енергії, необхідної для роботи холодильників.

Вночі 6 серпня через аварію на підстанції «Старий Крим» були знеструмлені деякі населені пункти в районі Судака та Старого Криму. У компанії «Крименерго» відключення світла пов’язують із аномальною спекою на півострові.

28 липня Крим на кілька годин залишився без світла через аварію у Краснодарському краї Росії, звідки електроенергію енергомостом подають на півострів. За інформацією кримського Міненерго, протиаварійна автоматика спрацювала через високу температуру повітря. Для безперебійного енергопостачання в Криму будують дві ТЕС із використанням незаконно ввезених газових турбін Siemens.

В анексованому Росією Криму, незважаючи на запуск третьої нитки російського енергомосту навесні 2016 року, тривають відключення світла. З грудня 2015 року до Криму перестала надходити електроенергія з материкової України через пошкодження електроопори в Херсонській області. Зараз Крим забезпечується за рахунок власної генерації, генераторних установок із Росії й енергомостом із Кубані.
…

Охоронцю народного депутата України Дмитра Яроша, якого підозрюють у вогнепальному пораненні таксиста, продовжили термін утримання під домашнім арештом. Відповідне рішення 7 серпня ухвалив Заводський районний суд Кам’янського.

За рішенням суду, Михайло Навроцький залишиться під домашнім арештом ще на два місяці – до 4 жовтня.

У понеділок у Кам’янському розпочався судовий процес над підозрюваним.

Як поінформували в прокуратурі, чоловікові повідомлено про підозру в скоєнні злочинів за трьома статтями Кримінального кодексу України – хуліганство, умисне тілесне ушкодження та незаконне зберігання зброї та боєприпасів. Йому може загрожувати до 8 років ув’язнення.

Розгляд справи запланований на вересень.

14 травня у Кам’янському на Дніпропетровщині стався конфлікт зі стріляниною, одна людина поранена. За даними поліції, конфлікт виник після того, як водій таксі не відповів пасажирам українською мовою. Вогнепального поранення зазнав колега таксиста, який поспішав йому на допомогу.

У поліції офіційно не підтвердили інформацію про те, що затриманим через стрілянину є охоронець народного депутата Дмитра Яроша, однак помічник народного депутата Дмитра Яроша Ростислав Винар підтвердив Радіо Свобода, що людиною, яка вистрілила в таксиста, був охоронець Дмитра Яроша.

У червні захист Михайла Навроцького, якого підозрюють у вогнепальному пораненні таксиста, подав заяву до обласної прокуратури зі скаргою на умови утримання підзахисного в лікарні. Захист вимагав відкрити кримінальні провадження за частиною 2 статті 127 та частиною 2 статті 365 Кримінального кодексу України через перевищення правоохоронцями їхніх повноважень. За даними адвокатів, підозрюваний, що перебував на лікуванні в одному з медичних закладів Дніпра, цілодобово утримувався в наручниках, що, за словами адвокатів, є «катуванням». Також адвокати наголошували на незадовільних умовах утримання їхнього підзахисного в лікарні швидкої допомоги, куди він спершу був доправлений.

9 червня Заводський районний суд Кам’янського звільнив Михайла Навроцького з-під варти, змінивши запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт.
…

У МЗС України вкотре зажадали від російської влади припинити переслідування одного з лідерів кримськотатарського національного руху, заарештованого в Криму, Ахтема Чийгоза, якому загрожує до восьми років ув’язнення.

«Вісім років за патріотизм… Псевдо-прокуратура, псевдо-суди. Вимагаємо від окупанта припинити переслідування Ахтема Чийгоза», – написала речник українського МЗС Мар’яна Беца у Twitter 7 серпня.

На засіданні у «справі Чийгоза» в підконтрольному Кремлю Верховному суді анексованого Криму 7 серпня прокурор Анастасія Супряга запросила для обвинуваченого покарання у вигляді позбавлення волі на строк вісім років із відбуванням у колонії загального режиму.

На думку адвоката Миколи Полозова, суд у Криму винесе рішення про покарання для одного з лідерів кримськотатарського національного руху, заарештованого Ахтема Чийгоза у вигляді шести-семи років ув’язнення.

Засідання підконтрольного Кремлю Верховного суду Криму, де 7 серпня відбуваються слухання в справі одного з лідерів кримськотатарського національного руху, заарештованого Ахтема Чийгоза, відклали до вівторка 8 серпня у зв’язку із загорянням силового кабелю.

Ахтема Чийгоза затримали в січні 2015 року за участь у мітингу на підтримку територіальної цілісності України перед будівлею Верховної Ради Криму 26 лютого 2014 року. Тоді мітингувальникам протистояли проросійські активісти, зокрема з партії «Русское единство». Російська влада анексованого Криму звинувачує Чийгоза в організації масових заворушень.

«Справу Чийгоза» російський суд розглядає в рамках «справи 26 лютого» після того, як 20 липня суд на закритому засіданні розділив цю справу на дві: окремо – щодо заступника голови Меджлісу кримських татар Ахтема Чийгоза, й окремо щодо інших фігурантів процесу – Алі Асанова й Мустафи Дегерменджі.
…

Українська сторона повідомляє про загибель свого військово через обстріли з боку підтримуваних Росією бойовиків біля Мар’їнки Донецької області.

«Близько 13 години від кулі ворожого снайпера загинув наш боєць неподалік Мар’їнки. Також бандити випустили 2 міни калібру 120 міліметрів по позиціях сил АТО на підступах до Широкина. На донецькому напрямку під гранатометний вогонь потрапили українські опорні пункти у районі Невельського», – мовиться у повідомленні штабу української воєнної операції, опублікованому ввечері 7 серпня.

В угрупованні «ДНР» заявляють про «серйозне загострення» ввечері 6 серпня та «важкі бої» на околицях Донецька, Горлівки та на півдні контрольованої сепаратистами території.

В угрупованні «ЛНР» повідомляють про бойові дії поблизу Бахмутської траси.

Про припинення вогню на лінії контакту домовлялися вже багато разів, востаннє наразі від 24 червня на час жнив – до 31 серпня. Досі жодного разу режим припинення вогню не втримувався. При цьому сторони щоразу заперечують свою вину в порушеннях і звинувачують у провокаціях іншу сторону.
…

На Дніпропетрвщині, у райцентрі Широкому, 5 серпня відкрили пам’ятний хрест українським бійцям, що загинули під час бойових дій на Донбасі. Ініціаторами встановлення виступили учасники АТО, зокрема бійці батальйону «Азов», та громадські активісти.

За словами організаторів, кам’яний хрест важить близько тонни, на ньому викарбуваний тризуб. На виготовлення пам’ятника знадобилось два місяці.

Хвилиною мовчання вшанували пам’ять загиблих.

«Восьмеро бійців з Широківського району віддали свої життя на сході зі зброєю в руках, тому для місцевих жителів цей знак стане символом поваги героям з сусідньої вулиці. Козацький хрест і рунічний тризуб – символ великої української історії, яку сьогодні ми гідно продовжуємо», – зазначив демобілізований боєць Денис Котенко.

За даними з Книги пам’яті, станом на 1 травня 2017 року в зоні АТО загинуло 413 бійців, уродженців Дніпропетровської області.
…

У Кривому Розі Дніпропетровської області призначили перевірку через участь у бійці виконувача обов’язків начальника Довгинцівського відділу поліції міста.

«Попередньо встановлено, що один із заступників керівника відділу поліції на Дніпропетровищині створив конфлікт біля кафе, який переріс у бійку. До одного з розважальних закладів міста був викликаний екіпаж патрульної поліції. Прибувши на місце події поліцейські виявили правопорушника, який поводився зухвало, виражався нецензурною лайкою, не реагував на зауваження правоохоронців», – мовиться у повідомленні Національної поліції України.

«Встановлено, що правопорушник працює у Довгинцівському відділі поліції Кривого Року і на даний час є тимчасово виконуючим обов’язки начальника ВП. За даним фактом розпочато службову перевірку. Правопорушника відсторонено від виконання обов’язків», – зазначили у поліції.

Голова Національної поліції Сергій Князєв заявив, що за результатами службової перевірки правопорушника буде звільнено з правоохоронних органів.

Ім’я винуватця не називають.
…

Українська сторона повідомляє про продовження поодиноких обстрілів з боку підтримуваних Росією бойовиків на Донбасі.

«З півночі російсько-окупаційні угруповання тричі відкривали вогонь з великокаліберних кулеметів і стрілецької зброї по наших позиціях поблизу Авдіївки. На Луганському напрямку злочинці двічі застосовували гранатомети у районі Новоолександрівки. Також під гранатометний вогонь потрапили українські опорні пункти у Водяному, що на маріупольському напрямку», – мовиться у повідомленні штабу української воєнної операції на Донбасі, опублікованому ввечері 5 серпня.

В угрупованні «ДНР» звинувачують українську сторону в обстрілі напередодні ввечері західної околиці Донецька, через що, за даними бойовиків, поранень зазнав один мирний житель. В угрупованні «ЛНР» стверджують, що ЗСУ минулої доби 9 разів порушили «режим тиші».

Про припинення вогню на лінії контакту домовлялися вже багато разів, востаннє наразі від 24 червня на час жнив – до 31 серпня. Досі жодного разу режим припинення вогню не втримувався. При цьому сторони щоразу заперечують свою вину в порушеннях і звинувачують у провокаціях іншу сторону.
…

Президент України Петро Порошенко обіцяє покращення грошового утримання військовослужбовців деяких спеціальностей та доплат учасникам бойових дій у зоні конфлікту на Донбасі.

Про це він заявив під час під час відвідання військового аеродрому на Вінничині, повідомляється на сайті президента.

За словами Порошенка, підвищення окладів стосуватиметься льотчиків, десантників, спецназівців, танкістів, зокрема, механіків-водіїв та «інших напрямків, де на сьогоднішній день потрібна не лише чисельність, а й фахова підготовка».

«Крім того, прийнято рішення ще збільшити рівень грошового утримання, доплати військовослужбовців, які виконують військові обов’язки в зоні АТО. Я доручив підняти утримання на першій лінії до 10 тисяч гривень на місяць, і підвищити утримання на другій лінії до 4,5 тисяч гривень», – сказав президент.

Раніше 1 серпня секретар Ради національної безпеки і оборони Олександр Турчинов виступив із заявою, у якій закликав збільшити оклади військовим до рівня держслужбовців.

Цього ж дня президент Порошенко підписав закон про внесення змін до цьогорічного державного бюджету через перевиконання його доходної частини. Надлишок коштів, як повідомлялось, має бути спрямований на соціальні проекти.

Раніше Кабінет міністрів заявляв про 24 мільярди гривень перевиконання планового показника доходів, які планується перерозподілити на соціальні, інфраструктурні та оборонні проекти. Причиною появи перевиконання і прем’єр-міністр, і президент назвав заходи із детінізації української економіки.

Водночас, на думку деяких економістів, перевиконання бюджету пояснюється виключно інфляційним ефектом.
…

На відновлення боєздатності, утримання та експлуатацію озброєння й техніки Повітряних сил ЗСУ з держбюджету виділено 1 мільярд гривень, повідомив президент України Петро Порошенко на Вінниччині.

«Бойовий склад вже поповнили відремонтовані та модернізовані літаки, зенітні, ракетні та радіолокаційні комплекси…Впродовж першого півріччя після модернізації та ремонту до бойових військових частин вже поставлені літаки Су-24М, Су-25М1, Су-27БМ1, Міг-29, Ан-26, Л-39, радіолокаційні комплекси «Малахіт, «Пелікан» тощо», – сказав Порошенко на військовому аеродромі у селі Гавришівка, куди він прибув у суботу з Василькова на борту бойового винищувача Міг-29, сидячи у кріслі другого пілота.

Робочу поїздку Порошенко організував, щоб привітати військових льотчиків з Днем Повітряних сил, повідомили в президентській адміністрації.

«Щиро дякую за бездоганну військову службу всім, хто сьогодні перебуває на сторожі неба незалежної України», – сказав президент.

Кільком військовим від нього дісталися державні нагороди. Натомість Порошенкові показали прольоти військових літаків і виконання навчально-тренувальних вправ парашутистами.

День Повітряних сил Збройних сил України відзначають у першу неділю серпня.
…