Поліція залучить військових Нацгвардії до охорони «Маршу рівності» у Києві

Національна поліція України посилить охорону під час «Маршу рівності» у Києві 18 червня, зокрема залучить до цього військовослужбовців Національної гвардії і громадські організації.

За попередньою інформацією, цього року символічним маршем пройдуть до п’ять тисяч учасників. «Це вдвічі більше, ніж у 2016 році. Зважаючи на це, столична поліція посилить заходи безпеки», – йдеться в повідомленні поліції Києва.

«Кожен в нашій державі має право на висловлювання власної думки та позиції, право на мирне зібрання. Тож ми готові до спілкування як із організаторами, так із опонентами маршу. Водночас будь-яка провокація буде рішуче припинена і діям правопорушників надана правова оцінка», – заявив керівник поліції Києва Андрій Крищенко на зустрічі з представниками посольств.

За його словами, з метою запобігання можливим терористичним актам і попередження злочинів до території, де буде проходити марш, поліція обмежить доступ. «Проте ми встановимо достатню кількість пропускних пунктів із металевими рамками, щоб створити вільний прохід представникам ЗМІ, дипломатичних місій та громадських організацій», – сказав керівник столичних поліцейських.

Раніше 15 послів закликали поліцію і владу Києва підтримати й захистити право ЛГБТІ й тих, хто їх підтримує, на проведення «Маршу рівності», який планується на 18 червня в столиці України.

У спільній заяві посли Австрії, Бельгії, Канади, Данії, ЄС, Фінляндії, Франції, Німеччини, Італії, Нідерландів, Норвегії, Швеції, Швейцарії, Великої Британії та США висловили сподівання на мирне проведення такої акції в столиці України й інших містах.

У серпні минулого року під час «Маршу рівності» за права ЛГБТ в Одесі, який відбувся попри заборону Одеського окружного адміністративного суду, поліція повідомила про затримання 20 людей, які намагалися завадити проведенню маршу.

12 червня 2016 року в центрі Києва «Марш рівності» відбувся без інцидентів, але із залученням значної кількості поліцейських.

За даними Міжнародної асоціації лесбійок і геїв (ILGA), напади на лесбійок, геїв, бісексуалів і трансгендерів усе ще поширені в багатьох країнах, крім того, одностатева сексуальна активність залишається злочином у 72 країнах.

 

У РНБО заявляють, що не розглядали питання пасажирських перевезень із Росією

Рада національної безпеки й оборони України не розглядала питання про припинення пасажирських перевезень між Україною та Росією, повідомили Радіо Свобода у прес-службі РНБО.

«На засіданні РНБО питання пасажирських перевезень між Україною та Росією не розглядалося… поки такого питання не вносилося», – заявила у прес-службі РНБО.

25 травня російське видання «Комерсант» заявило, що уряд України планує припинити пасажирське перевезення між Україною та Росією з 1 липня 2017 року.

Прес-служба «Укрзалізниці» заявила, що компанія поки що не ухвалювала ніяких рішень щодо цього.

 

Туск про зустріч з Трампом: маємо спільну думку щодо конфлікту в Україні, але не щодо Росії

«Я не переконаний на сто відсотків, що ми – пан президент і я – маємо однакову позицію та сприйняття Росії. Водночас, у питанні українського конфлікту, виглядає, що ми тримаємо однакову лінію»

Суд не задовольнив скаргу адвокатів про конфіскацію у справі Януковича і оточення – ГПУ

Апеляційний суд Донецької області відмовив у відкритті провадження щодо конфіскації 1,5 мільярда доларів США за матеріалами апеляційної скарги адвокатів, які є представниками підприємств-нерезидентів злочинної організації екс-президента Віктора Януковича. Про це йдеться в повідомленні на сторінці Генпрокуратури у Facebook.

Генеральна прокуратура втім ще не отримала відповідного рішення суду, зазначено в повідомленні.

Раніше генпрокурор Юрій Луценко заявив, що 28 квітня набрало чинності рішення суду про перерахування до держбюджету 1,5 мільярда доларів (приблизно 40 мільярдів гривень), заарештованих на рахунках Віктора Януковича та осіб з його оточення. Луценко повідомляв, що рішення про конфіскацію ухвалив суд у Краматорську і що кошти невдовзі мають бути перераховані на рахунки Держказначейства. Того ж дня захист Януковича заявив, що інформація про конфіскацію 1,5 мільярда доларів, які належать екс-президентові, не відповідає дійсності.

Питання про повернення конфіскованих коштів у бюджет обговорюється з 2014 року. Антикорупційні активісти раніше заявили, що за 2015-2016 роки до державного бюджету вдалося повернути 1% від запланованої суми активів, привласнених корупційними методами.

Янукович утік із України в лютому 2014 року після масових розстрілів учасників протестів на майдані Незалежності в Києві.

Янукович є фігурантом кількох кримінальних справ, зокрема щодо перевищення ним повноважень від листопада 2013 року до лютого 2014 року і за масові вбивства активістів Майдану, а також за фактом захоплення Януковичем державної влади в 2010 році.

Україна на зустрічах лідерів НАТО буде «всюди» – Божок

Хоча офіційна програма особливої зустрічі голів держав та урядів НАТО у Брюсселі й не містить окремих консультацій щодо України та російської агресії, ці теми будуть на «міні-саміті» всюди, заявляє виконувач обов’язків голови місії України при НАТО Єгор Божок.

«Україна на цьому заході буде всюди: все, про що там говоритимуть, робиться у зв’язку з тим, що в 2014 році Росія напала на Україну. Альянс через це повернувся до політики оборони і стримування, до розбудови передової присутності на східному фланзі», – заявив Божок.

Український дипломат додає, що оборона й стримування залишаються ключовими елементами порядку денного НАТО.

«Завтра буде підтверджена трансатлантична єдність, політика оборони й стримування, збільшення видатків на оборону, збільшення зусиль у боротьбі з тероризмом – і все це через те, що в 2014 році Росія продемонструвала світові своє справжнє обличчя агресора», – додає в. о. голови місії України при НАТО.

З огляду на те, що через обмежену одноденну програму зустріч у Брюсселі не є самітом НАТО у повноцінному форматі, жодного заходу з представниками України чи інших країн-партнерів у штаб-квартирі альянсу передбачено не було.

На неофіційному саміті НАТО, який відбудеться в четвер у Брюсселі, головними темами будуть боротьба зі світовим тероризмом і справедливе інвестування кожного її члена у сфери безпеки й оборони своїх країн, заявив керівник цієї політично-військової організації Єнс Столтенберґ.

При цьому він додав, що на саміті можуть порушити й тему невиконання Росією і підтримуваними нею сепаратистами на сході України мінських домовленостей.

США підтвердили: повернення Росії до «Групи семи» – тільки через відновлення суверенітету України

Державний секретар США Рекс Тіллерсон підтвердив позицію його країни й решти членів «Групи семи» промислово розвинених держав світу, що повернення Росії до цієї групи можливе тільки після того, як Москва відновить суверенітет України.

Коментуючи можливість повернення Росії до «Групи семи» журналістам у президентському літаку по дорозі до Брюсселя, Тіллерсон заявив: «Її виключили з групи через становище в Україні. Тому, щоб повернутися, вона має взятися за становище в Україні. Ми дуже чітка давали їй знати, що це означає: це означає просування з виконанням мінських домовленостей і виконання їх, відновлення суверенітету України».

При цьому Тіллерсон додав: «Не думаю, що доки ці умови не будуть виконані, чи доки не буде якоїсь домовленості про те, як нам вправитися зі становищем в Україні, щоб це було прийнятно для самих українців і прийнятно для всіх членів «Групи семи», – я не очікую, що вона (Росія – ред.) будь-коли повернеться».

Росію прийняли до складу «Групи семи» промислово розвинених країн світу 1997 року, перетворивши це об’єднання на «Групу восьми», через політичну вагу Росії; при цьому через її економічну недорозвиненість Росію допускали тільки до політичних зустрічей, але не до економічних і фінансових. «Група семи» відновилась у первісному складі (Велика Британія, Італія, Канада, Німеччина, США, Франція, Японія; в зустрічах також беруть участь керівники органів Євросоюзу) після виключення Москви через окупацію Криму і заяву про захоплення півострова до складу Росії в березні 2014 року. У «Групі семи» вже не раз заявляли, що для можливого повернення Росії до складу об’єднання вона має виконати мінські домовленості про врегулювання на сході України і відновити суверенітет України.

Українська сторона вимагає в ОРДЛО оприлюднити до кінця тижня списки людей, що можуть бути звільнені – Оліфер

Українська сторона на переговорах у Мінську наполягає на тому, щоб до кінця тижня було оприлюднено списки тих людей, хто може бути звільнений, щоб це звільнення відбулося вже у червні, повідомила речниця представника України у тристоронній контактній групі, екс-президента Леоніда Кучми Дарія Оліфер.

«Верифікація (затриманих осіб українською стороною – ред.) відбулася у повній відповідності до законодавства України і відповідно до стандартів міжнародного гуманітарного права, із виконанням вимог конфіденційності та добровільного волевиявлення, – написала вона у Facebook.– Представники ОРДЛО продовжують затягувати роботу і вимагають провести верифікацію тих, хто вже вийшов на волю, що саме по собі абсурдно».

За останніми даними української сторони, на окупованій частині Донбасу перебуває 127 українських заручників.

Раніше цього ж дня думку про затягування процесу обміну з боку сепаратистів висловила представниця України у гуманітарній підгрупі Ірина Геращенко.

Як заявила представниця угруповання «ЛНР» Ольга Кобцева, обидва угруповання вимагають інформацію про верифікацію затриманих осіб українською стороною із підписом Віктора Медведчука.

Сам Медведчук на це поки що ніяк не реагував.

Попередня зустріч контактної групи в Мінську відбулася 15 травня. Тоді Ірина Геращенко повідомила, що підтримувані Росією бойовики погодилися внести вченого-релігієзнавця Ігоря Козловського, ув’язненого угрупованням «ДНР», до списку заручників, яких можуть звільнити.

Збройний конфлікт на сході України почався навесні 2014 року після російської анексії Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці сепаратистів. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці». За даними ООН, станом на лютий 2017 року на Донбасі від початку конфлікту загинули понад 9,9 тисячі людей.

Україна готує до ІКАО заяву про порушення Росією міжнародного законодавства – Кістіон

Україна готує до Ради Міжнародної організації цивільної авіації (ІКАО) заяву про порушення Росією Конвенції про міжнародну цивільну авіацію та інших керівних документів, повідомив віце-прем’єр-міністр з питань АТО і окупованих територій Володимир Кістіон.

«Сьогодні до нас завітали президент Ради ІКАО Олумуіва Бенард Аліу та директор Європейського/Північноатлантичного бюро ІКАО Луїш Фонсека де Альмейда. Основною темою зустрічі стало підвищення безпеки авіаційного простору», – зазначив Кістіон 23 травня у Facebook.

«На сьогоднішній зустрічі закликав керівництво ІКАО до дієвих заходів для припинення порушень стандартів та рекомендованої практики ІКАО з боку РФ та скасування публікації аеронавігаційної інформації стосовно міжнародного повітряного простору Сімферопольського району. Крим – це Україна, і ми розраховуємо на підтримку Міжнародної організації цивільної авіації у питанні нормалізації авіапотоків над півостровом», – наголосив Володимир Кістіон. 

ІКАО ще навесні 2014 року, після того, як Росія висунула претензії на керування повітряним рухом у районі політної інформації Сімферополь, підтвердила, що виключне право на керування рухом у ньому, як і раніше, належить тільки Україні. В ІКАО висловили занепокоєння безпекою польотів у цьому районі через те, що одночасно з Україною організацію польотів там узялася вести й окупаційна влада Росії, через що в одному й тому ж просторі з’явилася більш як одна служба обслуговування повітряного руху.

Україна, як держава, відповідальна за повітряний простір над Кримом, закрила цей простір для повітряного руху і всі кримські аеропорти для цивільної авіації. Пізніше деякі маршрути над Чорним морем були знову відкриті для руху цивільної авіації. Російські авіакомпанії, всупереч забороні, продовжують літати до Криму на порушення міжнародних норм.

Кандидатуру наступника Кутового запропонують після консультацій з коаліцією – Гройсман

Нову кандидатуру на посаду міністра аграрної політики запропонують після консультацій з коаліцією, але стратегічна лінія буде однозначно продовжена, повідомив у Facebook прем’єр-міністр Володимир Гройсман.

«Міністр аграрної політики Тарас Кутовий повідомив про свій намір залишити посаду і повернутись до робити в інвестиційній сфері, якою він займався раніше. Що ж, мені шкода, але це його рішення», – написав він.

Раніше цього ж дня міністр аграрної політики та продовольства Тарас Кутовий заявив про свою відставку. Тарас Кутовий був призначений на посаду міністра в уряді Володимира Гройсмана 14 квітня 2016-го. До цього очолював профільний комітет у Верховній Раді.

 

Міністр аграрної політики Кутовий подав у відставку

Міністр аграрної політики та продовольства Тарас Кутовий написав заяву про відставку. Про це він повідомив на своїй сторінці у Facebook.

«Вважаю, що маю достатньо знань, енергії та сили зробити для України ще більше і найближчим часом планую зосередитись на питаннях залучення інвестицій в економіку України. Прошу колег по парламенту поставитися до заяви із розумінням і проголосувати її», – зазначив Кутовий.

Тарас Кутовий був призначений на посаду міністра в уряді Володимира Гройсмана 14 квітня 2016-го. До цього очолював профільний комітет у Верховній Раді. 

Порошенко засудив вибух у Манчестері, кількість жертв зросла до 22

Президент України Петро Порошенко засудив вибух в британському місті Манчестер минулої ночі, який призвів до загибелі людей. Про це він написав сьогодні у Twitter.

«Шокований звісткою про теракт у Манчестері. Суворо засуджую будь-які акти тероризму. Моï найщиріші співчуття сім’ям та близьким загиблих. Украïна разом з Великою Британією у ці трагічні часи», – зазначив Порошенко.

Дипломати нині намагаються з’ясувати, чи є українці серед постраждалих.

Тим часом, за даними британської поліції, кількість жертв вибуху зросла до 22 (раніше йшлося про 19 загиблих). Повідомляється, що серед загиблих є і діти, 59 людей зазнали поранень.

За даними поліції, яка поки офіційно не кваліфікує подію як теракт, вибух було скоєно однією людиною після концерту на «Манчестер Арені». Повідомляється, що сам нападник помер на території комплексу після того, як ввів у дію саморобний вибуховий пристрій. Наразі поліція намагається з’ясувати, чи діяв він один, а чи з групою осіб.

Вибух на території «Манчестер Арени» в однойменному британському місті прогримів минулої ночі. Це сталося після концерту американської поп-зірки Аріани Гранде. Поліція почала розслідування вибуху разом із силовиками по боротьбі з тероризмом і розвідниками.

Політичні партії Великобританії у зв’язку з подіями у Манчестері погодилися призупинити свою агітаційну кампанію до парламентських виборів, призначених на 8 червня.

Якщо вибух визнають терактом, це буде найбільшим нападом у Великобританії, відколи через атаки на громадському транспорті Лондона з боку чотирьох британських мусульман в липні 2005 року загинули 52 людини.

Минулої доби на Донбасі поранені четверо українських воїнів – штаб

У зоні бойових дій на Донбасі 22 травня зазнали поранень четверо українських військовослужбовців, йдеться у повідомленні прес-центру штабу АТО на сторінці у Facebook.

«Ситуація у зоні проведення АТО залишається складною, з частковими ознаками ескалації на окремих ділянках лінії зіткнення. Підрозділи російсько-терористичних військ продовжують обстрілювати підрозділи Збройних сил України вздовж усієї лінії розмежування. Минулої доби зафіксовано 59 фактів недотримання бойовиками режиму припинення вогню», – вказано в повідомленні.

За даними штабу, найбільше обстрілів напередодні було на приморському напрямку – 29.

Загалом під обстріли сепаратистів, зокрема і з використанням важкого озброєння, потрапили райони населених пунктів Павлопіль, Красногорівка, Широкине, Тарамчук, Мар’їнка, Невельське, Зайцеве, Малинове, Валуйськ, Станиця Луганська, Донець.

«Ввечері позиції ЗСУ в районі Опитного були обстріляні бандформуваннями з РСЗВ «Град». Попередньо зафіксовані наслідки прильоту 15 реактивних снарядів від цієї артилерійської системи. Окрім того, ситуація залишається складною й у південному та східному передмістях Авдіївки, де бандити вночі інтенсивно обстрілювали укріплення ЗСУ з мінометів калібру 120 та 82 міліметри, а також стрілецької зброї та гранатометів», – йдеться в повідомленні.

В угрупованні «ДНР» звинуватили Збройні сили України у обстрілах напередодні ввечері околиць Ясинуватої та території Авдіївського коксохімічного заводу. За даними бойовиків, через обстріли поранень зазнала жителька Ясинуватої. В угрупованні «ЛНР» станом на 7:00 вівторка не надають інформації про останні години на захоплених луганськими бойовиками територіях.

Наприкінці березня учасники Тристоронньої контактної групи домовилися про чергове перемир’я у зоні збройного конфлікту на сході України, воно мало почати діяти від 1 квітня. Проте обстріли не припинилися, а сторони конфлікту звинуватили в цьому одна одну.

США: Сенат штату Вашингтон ухвалив резолюцію про Голодомор як геноцид проти народу України – посольство

Сенат штату Вашингтон на північному заході США ухвалив резолюцію, в якій Голодомор в Україні 1932–33 років названий «геноцидом, влаштованим Йосипом Сталіним і радянським режимом проти народу України», повідомило посольство України у США.

Як мовиться в повідомленні, рішення було ухвалене одноголосно.

За даними «Голосу Америки», це перший випадок офіційного визнання органом влади у США Голодомору як геноциду українців.

У листопаді 2006 року Верховна Рада України визнала Голодомор 1932–1933 років геноцидом українського народу.

Наразі Голодомор визнали геноцидом, за повідомленнями, 24 країни світу, а ще в низці країн – органи влади їхніх окремих територіальних одиниць.

Україна з посиланням на дані науково-демографічної експертизи стверджує, що загальна кількість людських втрат від Голодомору 1932–33 років становить 3 мільйони 941 тисячу осіб, а втрати українців у частині ненароджених становлять 6 мільйонів 122 тисячі.

Луценко: слідство покаже, чи затриманий на хабарі у 150 тисяч доларів досі працює у НАБУ

Генеральний прокурор України Юрій Луценко не впевнений, що затримана на хабарі у 150 тисяч доларів особа працює в Національному антикорупційному бюро. Це ще має встановити слідство, заявив він, відповідаючи на запитання журналіста програми «Схеми», спільного проекту Радіо Свобода і телеканалу «UA: Перший», на яких підставах базувалась заява прес-секретаря Луценка Лариси Сарган про затримання на хабарі працівника НАБУ.

«Подальші дії слідства встановлять, хто правий. Виходячи з матеріалів «прослушки», ми чуємо, що людина працювала в цьому органі. Також він представлявся в ході вимагання працівником на адміністративній посаді цього органу. Зараз я чую заяви НАБУ (про те, що затримана особа не працює в НАБУ – ред.). Звіримо наші дані», – зазначив Юрій Луценко.

На уточнююче питання журналістів, чи є інші докази того, що затримана особа працює в НАБУ, наприклад, дані про отримання нею зарплати в цьому органі, генпрокурор зазначив: «Ні, це буде визначатися слідством».

На запитання, чи достатньо було підстав стверджувати, що затриманий є працівником НАБУ, генпрокурор відповів ствердно.

При цьому Юрій Луценко додав, що в підозрі, яку він підписав вчора, ця особа «фігурує як екс-працівник правоохоронних органів, який вимагав хабар для діючих працівників правоохоронних органів».

19 травня речниця генпрокурора Юрія Луценка Лариса Сарган на своїй сторінці у Facebook заявила про затримання співробітника НАБУ на отриманні хабара у 150 тисяч доларів від власниці торговельної мережі на Сумщині. 

Того ж дня на своїй сторінці у соцмережі Сарган натякнула, що підозрюваний – Олександр Самковий. Вона опублікувала скріншот його декларації.

Того ж дня у прес-службі НАБУ спростували цю заяву. «Ця інформація не відповідає дійсності і НАБУ спростовує її. Жодного з чинних співробітників наразі не затримували за фактом вимагання неправомірної вигоди або скоєння будь-якого іншого злочину. Відповідно ця інформація, яку повідомила Лариса Сарган, не є достовірною», – зазначили в Національному антикорупційному бюро.

Україна дасть юридичну оцінку скарзі Росії до СОТ через санкції – Мін’юст

Україна дасть «належну юридичну оцінку» скарзі Росії, поданій до Світової організації торгівлі через запроваджені Києвом санкції, заявляє міністр юстиції України Павло Петренко.

«Наша позиція дуже чітка: ми маємо право робити такі обмеження, і ці обмеження стосуються національної безпеки. Якщо Росія впадає в істерію про те, що їхні економічні права порушені тим, що ми запровадили чергові санкції та заблокували частину… яка контролюється ФСБ, зокрема «ВКонтакте», «Одноклассники», то, напевно, ці санкції ефективні, якщо Росія так стривожилася на цю дію української влади», – сказав Петренко 22 травня в Києві.

«Їхні скарги до СОТ отримають належну юридичну оцінку з боку України як члена СОТ», – додав міністр.

20 травня російський міністр економіки Максим Орєшкін заявив, що Москва подала до Світової організації торгівлі запит на проведення консультацій у зв’язку з обмеженнями з боку України. За його словами, позов стосується порушення базових угод СОТ.

Президент України Петро Порошенко 15 травня підписав указ про запровадження оновлених санкцій щодо фізичних та юридичних осіб із Росії у зв’язку з агресією Росії проти України і підтримки нею сепаратизму на українських територіях.

НАБУ планує до червня завершити розслідування щодо Насірова

Національне антикорупційне бюро України розраховує завершити розслідування провадження стосовно відстороненого голови Державної фіскальної служби Романа Насірова до кінця травня – початку червня.

«Ми плануємо цього місяця завершити досудове слідство і відкрити матеріали стороні захисту. Можливо, це буде наприкінці місяця, можливо, – на початку наступного», – сказав директор НАБУ Артем Ситник 22 травня у Києві на тренінгу з питань боротьби з топ-корупцією, організованого Transparency International.

Слідство вважає, що Роман Насіров протягом 2015–2016 років, діючи в інтересах депутата Верховної Ради Олександра Онищенка, надав керівникам регіональних і територіальних органів ДФС незаконну вказівку ухвалювати безпідставні рішення про розстрочення податкового боргу трьом компаніям. Такими рішеннями державі завдано збитків на суму майже 2 мільярди гривень. Захист Насірова і він сам ці звинувачення заперечують.

На початку березня суд арештував Насірова з можливістю застави в 100 мільйонів гривень, яку внесли його дружина і тесть. Після цього відсторонений голова ДФС вийшов із СІЗО.

При цьому антикорупційна прокуратура просила суд встановити грошову заставу у розмірі два мільярди гривень.

Пізніше цей запобіжний захід продовжили до 26 червня.

Насіров був призначений головою Державної фіскальної служби у травні 2015 року, до цього він був народним депутатом, він пройшов до Верховної Ради за списками партії «Блок Петра Порошенка».​

 

 

 

Порошенко обіцяє підписати закон про заборону «георгіївської стрічки»

Президент України Петро Порошенко обіцяє одразу підписати закон про заборону виготовлення і публічного використання так званих «георгіївських» стрічок і запровадження за це адміністративної відповідальності, щойно документ надійде з парламенту. Про це петро Порошенко повідомив під час заходів, присвячених Дню пам’яті жертв політичних репресій, на території Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили».

За його словами, «георгіївська стрічка» – це не є символіка Другої світової. «Ця символіка – символ агресії проти України 2014-2017 років. Тому що обвішані цими стрічками бойовики вбивають наших воїнів кожного дня і ночі, і прямо зараз, поки ми тут, вони теж цілять в українських воїнів», – наголосив Порошенко.

Порошенко нагадав, що парламентська асамблея ОБСЄ 8 років тому ухвалила резолюцію про тотожність нацистського та сталінського режимів. Саме тому, за його словами, в Україні проходить декомунізація. Він наголосив, що «комуністичним ідолам немає і не буде місця в нашій країні».

«До речі, і без підконтрольних КДБ-ФСБ соціальних мереж мій український народ теж здатний прожити», – додав глава Української держави.

16 травня Верховна Рада ухвалила закон «Про внесення доповнення до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо заборони виготовлення та пропаганди георгіївської (гвардійської) стрічки». Документ передбачає, що публічне використання, демонстрація або носіння «георгіївської стрічки» передбачає накладення штрафу від 50 до 150 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850–2550 гривень). За повторні такі дії передбачений штраф до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (5100 гривень) або адміністративний арешт на строк до 15 доби з конфіскацією стрічки чи її зображення.

15 травня Порошенко своїм указом увів у дію рішення РНБО про оновлення списку санкцій проти низки російських компаній, згідно з яким в Україні буде заблоковано доступ до російських соціальних мереж «ВКонтакте», «Одноклассники», ресурсів Yandex, Mail.ru. 17 травня цей указ набув чинності.

Умеров повідомив, що перше засідання суду окупованого Криму у його справі буде закритим

Перше попереднє судове засідання у кримінальній справі проти заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу Ільмі Умерова буде закритим. Про це сам Умеров написав на сторінці у Facebook.

«31 травня о 11:00 відбудеться перше попереднє засідання суду у кримінальній справі проти Ільмі Умерова. Місце проведення – сімферопольський районний суд», – йдеться в повідомленні.

Про час і формат засідання Умерову стало відомо від помічника судді Андрія Кулішова.

За даними сайту підконтрольного Кремлю Сімферопольського районного суду, кримінальну справу стосовно Ільмі Умерова за статтею 280.1 Кримінального кодексу Росії  два дні тому було передано для вивчення судді Андрію Кулішову.

За інформацією, розміщеною на сайті «Миротворець», Андрій Кулішов розшукується правоохоронними органами України за порушення присяги судді й підозрюється у державній зраді. При цьому у списку звільнених кримських суддів Вищою радою судочинства України суддя Андрій Кулішов не вказаний.

12 травня 2016 року екс-прокурор анексованого Криму Наталія Поклонська повідомила, що слідчі ФСБ Росії порушили проти Ільмі Умерова кримінальну справу за статтею про екстремізм.

Затримання, обшук і порушення кримінальної справи, утримання в психіатричній лікарні для проведення примусової судово-психіатричної експертизи відомого учасника національно-визвольного руху кримських татар, заступника голови Меджлісу Ільмі Умерова викликало сильний громадський і міжнародний резонанс.

Голова Меджлісу Рефат Чубаров вважає переслідування Ільмі Умерова частиною кампанії гонінь і утисків кримськотатарського народу в анексованому Росією Криму.

На Донбасі поранені четверо українських воїнів – штаб

У зоні бойових дій 19 травня зазнали поранень четверо українських військових, йдеться у повідомленні прес-центру штабу АТО на сторінці у Facebook.

«Ситуація у зоні проведення АТО залишається складною, з частковими ознаками ескалації конфлікту з боку російсько-терористичних військ. Кількість ворожих збройних провокацій минулої доби сягнула відмітки 55. Все частіше ворог застосовує артилерійське озброєння, використання якого суворо заборонене Мінськими домовленостями», – вказано в повідомленні.

За даними штабу, найбільше обстрілів напередодні було на приморському напрямку – 26. Крім обстрілу позицій українських військових, бойовики обстріляли і житлові райони, йдеться в повідомленні.

«Одна з ворожих мін калібру 82 міліметри знову влучила у житловий квартал Красногорівки. На щастя, руйнувань та постраждалих серед цивільних осіб немає», – додали у штабі.

В угрупованні «ЛНР» звинуватили Збройні сили України у восьми порушеннях режиму тиші на підконтрольних бойовикам територіях. За даними сепаратистів, вогонь вівся з 82 та 120-міліметрових мінометів, озброєння БМП, протитанкових гранатометів та стрілецької зброї. В угрупованні «ЛНР» станом на 9:00 суботи не надають інформації про останні години на захоплених донецькими бойовиками територіях.

Наприкінці березня учасники Тристоронньої контактної групи домовилися про чергове перемир’я у зоні збройного конфлікту на сході України, воно мало почати діяти від 1 квітня. Проте обстріли не припинилися, а сторони конфлікту звинуватили в цьому одна одну.

У НАБУ заявляють, що розслідують лише справи щодо Лозового і Дейдея

У НАБУ повідомляють про проведення розслідування у кримінальних провадженнях лише щодо двох народних депутатів, з яких Генпрокуратура просить зняти недоторканність – Євгена Дейдея і Андрія Лозового.

«Проте лише стосовно одного з цих двох парламентарів, а саме Євгена Дейдея, проект підозри та відповідного подання до Верховної Ради підготовлено детективами НАБУ за матеріалами проведеного досудового розслідування. Дії підозрюваного кваліфіковано за ч.3 ст. 368-2 Кримінального кодексу України (незаконне збагачення)», – повідомили у НАБУ ввечері 19 травня.

«Щодо решти підозр, то в їхній підготовці детективи участі не брали. НАБУ наразі невідомо, на підставі яких матеріалів досудового розслідування підготовлено ці документи», – додали у НАБУ. 

Генеральний прокурор Юрій Луценко у п’ятницю повідомив, що у ході перевірки електронних декларацій підготовлені подання до Верховної Ради щодо зняття депутатської недоторканності з народного депутата від депутатської групи «Відродження» Геннадія Бобова, депутата від фракції «Народний фронт» Євгена Дейдея та депутата з фракції Радикальної партії Андрія Лозового.

У жовтні 2016 року завершився перший етап подання електронних декларацій за 2015 рік для суб’єктів декларування, які посідають відповідальне й особливо відповідальне становище: президента, прем’єра, членів уряду, депутатів, суддів, правоохоронців. Відповідно до процедури, подання про зняття депутатської недоторканності до Верховної Ради вносить генпрокурор.

Деякі кандидати до нового ВСУ заявляють, що їх можуть рекомендувати політики – «Схеми»

Низка суддів – кандидатів до нового Верховного суду зазначають, що їх можуть рекомендувати політики та урядовці. Про це йдеться у сюжеті програми «Схеми», спільного проекту Радіо Свобода і каналу «UA:Перший». 

Кандидат до Верховного суду і чинний заступник голови Апеляційного суду Рівненської області Віктор Остапук зазначив в анкеті, що його може рекомендувати очільник Волинської обладміністрації. Саме в цій області суддя раніше теж працював.

На запитання «Схем», у чому саме очільник Волині може рекомендувати суддю, він кілька разів відповів: «Як людину». При цьому він не зміг пригадати, як і коли вони познайомилися: «Я не пам’ятаю, ще раз Вам кажу. Я працював суддею на Волині більше ніж 20 років. Я багато кого там знаю – область невелика». Остапук заперечив можливий вплив голови Волинської ОДА на нього як на суддю.

Кандидатка до Верховного суду і голова Літинського районного суду на Вінниччині Наталія Білик зазначила в анкеті, що її може рекомендувати народний депутат Іван Мельничук, який був одним із найактивніших лобістів провладного кандидата на посаду аудитора НАБУ Найджела Брауна. Цей депутат – також член антикорупційного комітету парламенту. «У цьому контексті варто нагадати, що у разі обрання судді до Верховного Суду, вона може розглядати справи пов’язані з корупцією топ-урядовців», – йдеться в розслідуванні.

«Це пов’язано з тим, що він депутат-мажоритарник, за нього проголосувала переважна більшість району. Він знає роботу мою як судді і, якщо він висловить про мене думку , то це буде думка не тільки його, а загалом району, – пояснила таку рекомендацію суддя і зазначила, що її з Мельничуком нічого не пов’язує. – Це людина, яку я знаю давно».

Кандидат до Верховного суду Едуард Давиденко зазначив, що його може рекомендувати помічник депутата Антона Геращенка Олексій Рудь, з яким однак, як стверджує конкурсант, він не знайомий, а лише ухвалював щодо нього виправдувальний судовий вирок. «Чесно кажучи, це колишній засуджений, якого ми розглядали справу. Суспільство каже про те, що суди не виносять виправдувальні вироки. То це один із тих, кого ми виправдали», – сказав суддя.

На даний час триває другий етап конкурсу до нового Верховного суду, який буде ухвалювати остаточні рішення, як остання, касаційна інстанція. Вища кваліфікаційна комісія оголосила конкурс на 120 посад із 200 до нового Верховного суду. Більшість претендентів, допущених Вищою кваліфікаційною комісією до конкурсу, – чинні судді з різних судів України.

 

Фігурант «справи українських диверсантів» Штибліков уклав угоду зі слідством – журналіст

Дмитро Штибліков, фігурант «справи українських диверсантів» в анексованому Росією Криму уклав досудову угоду зі слідством, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

Це означає, що він визнає провину, співпрацює зі слідством, його справа буде розглядатися окремо і в особливому порядку без вивчення доказів провини, повідомляє журналіст.

Він додав, що жоден незалежний адвокат до Штиблікова допущений не був.

9 листопада 2016 року в Севастополі затримали українців Дмитра Штиблікова, Олексія Бессарабова і Володимира Дудку. У ФСБ Росії заявили, що вони були членами «диверсійно-терористичної групи Головного управління розвідки Міноборони України». Їх звинуватили в плануванні диверсійних акцій на об’єктах військової інфраструктури і життєзабезпечення Криму.

Дмитро Штибліков і Олексій Бессарабов до 2014 року працювали військовими експертами в центрі «Номос». Володимир Дудка – капітан 2-го рангу запасу, в минулому – капітан корабля радіоелектронної розвідки.

У Службі безпеки України заявили, що затримані в Криму громадяни України не є ні співробітниками, ні контактерами з боку СБУ. У свою чергу, у штабі АТО заявляли, що колишні українські військові, які зараз живуть у Криму, можуть стати «потенційними жертвами російських спецслужб».

3 травня суд у Сімферополі продовжив арешт затриманих у «справі українських диверсантів» на 2 місяці, до 8 липня.

Гройсман закликав Раду ухвалити пенсійну реформу до кінця сесії

Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман висловив сподівання, що Верховна Рада до кінця нинішньої сесії схвалить пенсійну реформу. Він сказав про це під час виступу в парламенті на Годині запитань до уряду.

«Із 1 жовтня після того, як ви схвалите цю реформу, – а я сподіваюся на те, що ми її спільно приймемо ще до того, як закінчиться ця сесія, – ми зможемо підготуватися, і з 1 жовтня дев’ять мільйонів отримають уже більш високу пенсію», – сказав Гройсман у Верховній Раді Україні, представляючи проект пенсійної реформи, розробленої Кабінетом міністрів.

Згідно з календарним планом, нинішня шоста сесія Верховної Ради закінчується 21 липня. При цьому останнє пленарне засідання призначене на 14 липня, в рамках якого має відбутися також година запитань до уряду.

На засіданні 17 травня Кабінет міністрів України одноголосно схвалив проект закону про пенсійну реформу.

Під час презентації законопроекту прем’єр-міністр повідомив, що документ не передбачає підвищення пенсійного віку за наявності 25 років трудового стажу. Також Гройсман додав, що люди без страхового стажу зможуть виходити на соціальну пенсію в 63 роки, а люди з менш ніж 15 роками трудового стажу – в 65 років. Крім того люди, які бажають вийти на пенсію раніше від 65 років, але мають менше ніж 25 років трудового стажу, зможуть доплатити в Пенсійний фонд і вийти на пенсію раніше.

На реалізацію проекту осучаснення пенсій у 2018 році, за його словами, знадобиться понад 30 мільярдів гривень. За словами Гройсмана, додаткова потреба Пенсійного фонду в коштах на 2017 рік становить 11,2 мільярда гривень на осучаснення пенсій.

Пенсійна реформа є одним із ключових пунктів меморандуму про співпрацю між Україною та Міжнародним валютним фондом. 

У Криму в День пам’яті жертв депортації затримали кількох людей, зокрема неповнолітніх

В анексованому Росією Криму 18 травня у День пам’яті жертв депортації кримськотатарського народу затримували і складали протоколи на людей, які намагалися вшанувати пам’ять жертв депортації.

Зокрема, як повідомляє кореспондент Радіо Свобода, у Бахчисараї склали протоколи про адміністративне правопорушення на п’ятьох водіїв за проїзд із кримськотатарським прапором. Пасажирів допитали як свідків. Суд у цій справі відбудеться 19 травня.

У Феодосії затримали і відпустили активіста Сулеймана Кадирова, який перебуває під слідством за статтею про сепаратизм за перепост у соцмережах. Кадиров намагався покласти квіти.

У Сімферополі затримали Сервера Караметова, 76-річного активіста національного руху, за пікет із прапором і портретами депортованих рідних на площі Леніна. Разом із ним затримали ще чотирьох кримських татар. Всіх їх відпустили після надання пояснень.

Після цього затримали десятьох молодих людей, які йшли з кримськотатарським прапором після участі в покладанні квітів і молитви (дуа). Серед них було двоє неповнолітніх, щонайменше в одного взяли відбитки пальців.

Як повідомляє кореспондент Радіо Свобода, дев’ятьох затриманих відпустили, одного неповнолітнього досі утримують в у відділенні підконтрольної Кремлю поліції. Його батьки живуть за 120 кілометрів від міста і без їхньої участі дитину відпускати відмовляються.

Невдовзі до цього ж управління поліції в Сімферополі доправили ще трьох молодих людей, які йшли по вулиці з кримськотатарським прапором.

В анексованому Криму заходи, присвячені річниці депортації кримських татар, проходять за посилених заходів безпеки.

18 травня згадують трагічні події 1944 року, коли корінний народ Криму вислали до Центральної Азії. Всього було депортовано понад 200 тисяч людей, десятки тисяч загинули в дорозі або по прибуттю через брак ресурсів.

 

У «Реанімаційному пакеті реформ» заявляють про хакерську атаку на їхній сайт

На сайт громадського об’єднання «Реанімаційний пакет реформ» здійснили хакерську атаку невідомі, заявила у коментарі Радіо Свобода керівник комунікаційного напрямку організації Ірина Соломко.

За її словами, про хакерську атаку їм повідомили громадські активісти з Хмельницького, яких під час спроби відвідати через Google-пошук сторінку «Реанімаційного пакету реформ» переадресовувало на сайти порнографічного змісту.

«Наші ІТ-спеціалісти, проконсультувавшись з іншими фахівцями, кажуть, що може бути кілька варіантів. Але це однозначно протиправні дії проти нашого сайту. І ми думаємо, що це не випадково», – зазначила вона та додала, що напередодні проблеми були і з офіційною сторінкою організації у Facebook.

Наразі робота сайту поновлена.

У РПР не можуть назвати конкретної причини, яка могла спровокувати атаку, але припускають, це може бути пов’язано з їхньою діяльністю, зокрема з критикою законопроекту №6220, який вони вважають «шибеницею для страти слідства НАБУ». Також в організації відзначають активізацію так званих ботів, які працюють проти них.

 

Бриль заявляє, що звільнився з СБУ, і просить оприлюднити його е-декларацію

Голова Запорізької обласної держадміністрації Костянтин Бриль заявляє, що звільнився у лав Служби безпеки України у запас за власним бажанням. Він заявив про це 18 травня в Запоріжжі.

У зв’язку з цим Бриль пообіцяв найближчим часом оприлюднити свою електронну декларацію, неподання якої він раніше пояснював розпорядженням СБУ.

За словами голови ОДА, він вже звернувся до Національного агентства із запобігання корупції за поясненнями, як це зробити.

«Я буквально сьогодні звертаюсь НАЗК, щоб мені там роз’яснили подачу моєї електронної декларації, яку я до цього подав до Служби безпеки України, бо на сьогоднішній день цей порядок іще не визначений… Я звертаюся до НАЗК, щоб мою декларацію, яку я подав і яка перебуває в архіві СБУ, НАЗК змогло оприлюднити на загальнодоступних інформаційних ресурсах», – сказав Бриль. 

Раніше голова Запорізької ОДА заявив, що не оприлюднювати декларацію йому наказала Служба безпеки України.

«Не маю права порушити наказ. Я є чинним офіцером Служби безпеки України. Для всіх офіцерів без винятку: для Бриля, для Іванова, для Петрова є особливий порядок подачі до НАЗК наших декларацій. Я її подав. І розкрити цю декларацію, яка містить набагато більше інформації, ніж звичайна декларація, яку я подавав і вона була загальнодоступною, я не маю права порушувати наказ», – відповів Костянтин Бриль на запитання журналістів програми «Схеми», спільного проекту Радіо Свобода і каналу «UA:Перший».

У СБУ у відповідь на запит програми «Схеми» заявили, що декларація голови Запорізької облдержадміністрації Костянтина Бриля відсутня на сайті НАЗК, оскільки він проходить військову службу у Службі безпеки України. У відомстві запевнили, що голова Запорізької ОДА Костянтин Бриль подав декларацію вчасно.

На сьогодні голова Запорізької ОДА Костянтин Бриль – єдиний з голів облдержадміністрацій, чия електрона декларація відсутня у вільному доступі.

Згідно з інформаційною довідкою Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, він є власником понад 40 соток землі та двох будинків на 625 і 282 квадратних метри в елітному поселенні Пуща-Водиця у Києві.

Дружина Костянтина Бриля Майя є власницею квартири площею 222 квадратні метри і гаража в центрі Києва, однокімнатної квартири під Києвом, а також мисливського будинку в урочищі «Діброва» у Київській області.

Порошенко закликав Таяні не допускати візитів до Криму депутатів Європарламенту

Президент України Петро Порошенко закликав президента Європейського парламенту Антоніо Таяні не допускати візитів євродепутатів до анексованого Росією Криму і непідконтрольної українській владі території Донбасу.

Як повідомляє прес-служба Адміністрації президента за підсумками зустрічі, Порошенко засудив випадки протиправного відвідування окремими членами Європарламенту окупованих територій Криму та Донбасу.

У Міністерстві закордонних справ України раніше заявляли, що поїздки закордонних представників в анексований Крим не мають статусу офіційних. Українське зовнішньополітичне відомство застерегло іноземних громадян і осіб без громадянства від незаконних поїздок у Крим.

Схожа позиція стосується й окупованої частини українського Донбасу.

Київ також застосовує санкції проти іноземців, що на порушення встановлених норм відвідують окуповані території Криму і частини Донбасу.

За цими нормами, в’їзд на ці території для іноземців і осіб без громадянства можливий тільки зі згодою української влади і через встановлені пункти перетину адміністративної межі між окупованою і вільною територією України.

Російська пропаганда активно використовує кожен незаконний приїзд іноземних діячів на ці території як нібито свідчення підтримки чи визнання за кордоном їхньої окупації.

Комітет Ради хоче 7 червня визначити правила затвердження кандидата в аудитори НАБУ

Комітет Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції планує на засіданні 7 червня визначити правила й терміни затвердження кандидатів на посаду аудитора Національного антикорупційного бюро. Про такий намір на засіданні комітету 17 травня повідомив його голова Єгор Соболєв.

На сьогоднішньому засіданні не було кворуму, тому комітет не міг ухвалювати рішень, хоча порядок денний засідання передбачав обговорення кандидатур, після чого погоджених кандидатів мали запросити на співбесіду.

Через відсутність кворуму присутні на засіданні члени комітету вирішили звернутися з відкритим листом до спікера Андрія Парубія та голів фракцій і проінформувати їх про ігнорування засідань комітету деякими членами.

Соболєв припустив, що призначення аудитора НАБУ від Верховної Ради може затягтися до осені.

За даними секретаріату комітету, десять осіб подали заявки для участі в конкурсі на посаду аудитора Національного антикорупційного бюро України від парламенту. Як повідомив на засіданні секретар комітету, дев’ять заявок надійшли вчасно, одна – від громадянина США Фаріда Попула – була подана після закінчення терміну прийому 5 травня. Комітет має визначитися, чи допускати до конкурсу кандидата, що надіслав документи пізніше від встановленого строку.

Серед кандидатів – громадянка США, адвокат Марта Берш, іспанський прокурор Карлос Кастресана. Їх обох рекомендує «Реанімаційний пакет реформ». Також заявку подав висунутий раніше фракцією «БПП» Найджел Браун, кандидатуру якого Верховна Рада вже відхиляла.

Крім того, подалися на участь у конкурсі професор кафедри міжнародного права Інституту міжнародних відносин Київського Національного університету імені Тараса Шевченка Михайло Буроменський, професор кафедри правосуддя того ж університету Олександра Яновська, адвокат і професор Академії адвокатури Сергій Гончаренко, юрист і виконавчий директор Української Гельсінської спілки Аркадій Бущенко.

Самовисуванцями без необхідних рекомендацій є прокурор відділу нагляду за дотриманням законів Служби безпеки України й Державної прикордонної служби, управління нагляду в кримінальному провадженні Києва Євген Дудко й пенсіонер Валерій Небога.

Голова комітету Єгор Соболєв заявив, що має намір запропонувати членам комітету повторно рекомендувати Верховній Раді обрати заступника генерального інспектора Міністерства юстиції США Роберта Сторча. При цьому він не відповів прямо, чи подав Сторч документи на участь у повторному конкурсі.

У 2017 році Національне антикорупційне бюро України проходитиме перший зовнішній аудит за два роки роботи. Негативний висновок цього аудиту – одна з небагатьох підстав для відставки директора бюро. До комісії, яка має здійснювати аудит НАБУ, по одному представнику делегують Верховна Рада, уряд та президент України. Поки що не обраний жоден із трьох.

Верховна Рада двічі не змогла обрати свого представника в групі з аудиту антикорупційного бюро – голосів бракувало і для американського юриста Роберта Сторча, якого комітет пропонував ще з грудня 2016 року, і для Найджела Брауна – англійського слідчого, якого несподівано висунули фракції «Блок Петра Порошенка» і «Народний фронт».