Посли країн «Групи семи» підтримують ідею створення робочої групи за участі представників громадських організацій для розгляду змін до закону про електронне декларування.

«Посли обговорили з президентом Порошенком низку актуальних питань, які викликають стурбованість, в тому числі, які стосуються програми реформ, особливо боротьби з корупцією, зокрема, розширення електронного декларування доходів на представників громадянського суспільства. Вони були заохочені обіцянкою президента Порошенка про скликання робочої групи, в тому числі за участі громадянського суспільства, щоби розглянути останні законодавчі поправки», – зазначається у заяві, оприлюдненій посольством Італії в Україні.

Посли наголосили на необхідності досягнення інституційної стабільності в Україні як передумову для подальших реформ.

«Вони також пообіцяли надалі підтримувати Україну на її шляху реформ, відповідальність за які повністю в руках України», – йдеться у заяві.

27 березня президент України Петро Порошенко підписав зміни закону про електронне декларування після зустрічі з громадськими активістами щодо цього документа. Зміни до закону, ухвалені Верховною Радою України минулого тижня, передбачають електронне декларування для антикорупційних активістів, а також звільняє від електронного декларування, зокрема, солдатів і сержантів Збройних сил України і дати можливість для офіцерів, що перебувають у зоні АТО, відтермінувати подачу декларацій до повернення до пунктів постійної дислокації.

27 березня Порошенко також зустрівся з послами країн «Групи семи». Міжнародна неурядова організація із боротьби з корупцією Transparency International закликала владу України скасувати закон, що зобов’язує представників громадських організацій подавати електронні декларації. Також міжнародна правозахисна організація Freedom House розкритикувала зміни до закону про електронне декларування в Україні. 
…

Адвокат заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтема Чийгоза Микола Полозов заявляє, що черговий допитаний у справі свідок не підтвердив провини його підзахисного.

Підконтрольний Кремлю Верховний суд анексованого Криму на черговому засіданні у справі Чийгоза 28 березня допитав свідка захисту Сейрана Егамбердієва. Свідок розповів свою версію подій 25 і 26 лютого 2014 року.

 «Там (у внутрішньому дворі Верховної Ради Криму – ред.) він бачив Ахтема Чийгоза, який не здійснював ніяких жестів, не давав ніяких команд і вказівок. Крім того, за весь день перебування на мітингу до нього ніхто не підходив з будь-якими командами, наказами або закликами від кого-небудь», – зазначив Полозов.

За словами адвоката, свідок також розповів про те, як співробітники міліції покинули внутрішній двір будівлі, після чого почалася тиснява.

Продовження слухань заплановане на 28 березня.

Раніше адвокат Микола Полозов заявляв, що частину речових доказів у суді у справі заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтема Чийгоза спростовують показання свідків і потерпілих.

Нещодавно Верховний суд анексованого Криму продовжив арешт Ахтему Чийгоз на три місяці, до 8 липня.

Ахтема Чийгоза затримали в січні 2015 року за участь в мітингу на підтримку територіальної цілісності України перед будівлею Верховної Ради Криму 26 лютого 2014 року і звинуватили в організації масових заворушень. Тоді мітингувальникам протистояли проросійські активісти, в тому числі, з партії «Русское единство».

Справу Чийгоза суд анексованого Криму розглядає в рамках «справи 26 лютого» після того, як на закритому засіданні суд розділив цю справу на дві – щодо заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтема Чийгоза, і окремо стосовно інших фігурантів процесу – Алі Асанова і Мустафи Дегерменджі. Ахтема Чийгоза звинувачують в організації масових заворушень, а Мустафу Дегерменджі й Алі Асанова – в участі в них.
…

У прес-центрі штабу АТО вранці 28 березня повідомили, що через обстріли підтримуваних Росією бойовиків минулої доби на Донбасі двоє українських військовослужбовців загинули, четверо були поранені і один травмований. Як йдеться в повідомленні штабу на сторінці у Facebook, ситуація на фронті все ж відносно стабілізувалася у порівнянні з попереднім днем.

«У районі проведення АТО ситуація стабілізувалась, кількість обстрілів позицій Збройних Сил України зменшилась. За добу зафіксовано 58 випадків відкриття вогню. Найбільшу кількість обстрілів ворог здійснив на донецькому напрямку», – йдеться в повідомленні.

За даними штабу, «аби пригасити вогневу активність противника» українські військовослужбовці відкривали вогонь у відповідь.

В угрупованні «ДНР» звинуватили українських військових в обстрілах на півночі Донецька і Докучаєвська, а також селищ Ясне і Яковлівка. Луганські сепаратисти поки не повідомляли, як минула ніч на підконтрольних їм територіях.

Останнім часом у низці місцевостей на лінії зіткнення на Донбасі сталося помітне загострення бойових дій, яке не припинилося й попри чергові домовленості, досягнені у Тристоронній контактній групі. І українські силовики, і сепаратисти заперечують свою вину. Сторони конфлікту звинувачують одна одну у порушеннях і провокаціях.
…

Російський «Сбербанк» 27 березня повідомив про укладення договору про продаж ПАТ «Сбербанк» (Україна), йдеться на сайті фінустанови.

«Консорціум інвесторів купує 100% акцій ПАТ «Сбербанк» (Україна), яке є дочірнім банком ПАТ «Сбербанк». У консорціум увійдуть «Норвік Банк» (Латвія) і білоруська приватна компанія. Відповідний юридично зобов’язуючий договір підписаний сьогодні (27 березня – ред.). Закриття угоди очікується в першому півріччі 2017 року після отримання схвалень угоди фінансовими і антимонопольними регуляторами відповідних юрисдикцій, включаючи Латвію та Україну», – йдеться в повідомленні.

Російський «Сбербанк» також повідомив, що його дочірній банк в Україні має достатньо коштів для виконання зобов’язань перед приватними і корпоративними клієнтами.

«Сподіваємося, що рішення про продаж нашого дочірнього банку сприятиме розблокуванню його офісів і відновленню нормальної роботи, що дозволить клієнтам банку продовжити безперешкодно користуватися послугами», – додали у російському банку.

Водночас, як йдеться на сайті Norvik Banka, мажоритарним акціонером нового консорціуму став громадянин Великобританії Саїд Гуцерієв і білоруська компанія, що належить йому.

«Ми підтримуємо європейський вибір України і віримо, що своєю роботою зможемо сприяти майбутньому економічному зростанню країни. Розвинена мережа відділень придбаного банку і професіоналізм команди стануть надійним фундаментом для довгострокових ініціатив розвитку. Українська економіка пройшла нижчу точку кризи і ми віримо в майбутнє економічне зростання і потенціал цієї країни», – повідомив голова правління банку Олівер Брамуелл.

Саїд Гуцерієв є сином російського бізнесмена, власника «Русснефти», «Бінбанку» та ще кількох компаній Михайла Гуцерієва.

Norvik Banka, згідно з даними офіційного сайту, займає сьоме місце в Латвії за величиною активів. Його головний акціонер — громадянин Великобританії Григорій Гусельніков, власник «Вятка-банку» і колишній президент «Бінбанку».

Національний банк за рішенням Ради національної безпеки і оборони застосував від 23 березня санкції стосовно дочірніх компаній російських державних банків, які працюють в Україні. Відповідно до рішення, санкції терміном на один рік будуть застосовані до публічного акціонерного товариства «Сбербанк», ПАТ «ВіЕс Банк», ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», ПАТ «ВТБ БАНК», ПАТ «БМ БАНК» «в частині запобігання виведенню капіталів зазначеними юридичними особами за межі України на користь пов’язаних із ними осіб».

Причиною запровадження санкцій стало те, що материнські структури цих банків у Росії почали визнавати незаконні «документи», видані непідконтрольними Україні самочинно створеними органами на окупованих частинах Донбасу.

Після цього рішення стало відомо, що найбільший у Росії комерційний банк «Сбербанк», підконтрольний державі, розглядає варіанти якнайшвидшого виходу з українського ринку.

Перед запровадженням цих санкцій в Україні активісти, зокрема представники «Національного корпусу», вимагали припинення діяльності російських банків в Україні. Напередодні у «Національнрму корпусі» повідомили, що вирішили тимчасово розблокувати роботу відділень «Сбербанку».

 
…

Підконтрольний Кремлю Верховний суд Криму після відмови відводити прокурора у справі заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтема Чийгоза залишив без розгляду ще кілька клопотань захисту, повідомляє адвокат Чийгоза Микола Полозом.

За його словами, мовиться про доправлення Ахтема Чийгоза до зали суду, про приєднання до справи доповіді міжнародної групи правозахисників про події 26 лютого 2014 року, а також про відвід усього складу суду через непряму зацікавленість.

На засіданні 27 березня заслухали свідчення свідка захисту Леммара Юнусова, за словами якого «Ахтем Чийгоз не здійснюють будь-яких жестів і не давав ніяких команд і розпоряджень мітингувальникам». Після цього суд перейшов до допиту другого свідка захисту – Сейрана Егамбердієва. Однак через закінчення робочого часу його допит був завершений.

Продовження слухань заплановано на вівторок, 28 березня, повідомив Микола Полозов.

Раніше Верховний суд Криму продовжив арешт Ахтему Чийгоз на три місяці, до 8 липня.

Ахтема Чийгоза затримали у січні 2015 роки за участь у мітингу на підтримку територіальної цілісності України перед будівлею Верховної Ради Криму 26 лютого 2014 року. Тоді мітингувальникам протистояли проросійські активісти, у тому числі, з партії «Русское единство».

«Справу Чийгоза» російський суд розглядає у рамках «сутички 26 лютого» після того, як суд на закритому засіданні розділив цю справу на дві: окремо щодо заступника голови Меджлісу Ахтема Чийгоза і інших фігурантів процесу – Алі Асанова і Мустафи Дегерменджі.
…

«Це сприятливо позначиться на розвитку наших національних економік, поглибить наше співробітництво» – Гройсман
…

Генеральна прокуратура України повідомляє, що оголосила у розшук російського генерала Олексія Завізьона через його роль у збройному конфлікті на сході України.

За повідомленням, Головна військова прокуратура підозрює командувача 41 загальновійськової армії Центрального військового округу збройних сил Росії за статтями «умисні дії, вчинені з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, які призвели до загибелі людей та інших тяжких наслідків», «ведення агресивної війни», «участь у терористичній організації».

У ГПУ заявляють, що Завізьона «обґрунтовано підозрюють» у тому, що він у період з лютого по липень 2015 року командував групою бойовиків й організовував обстріли позицій українських військових.

Як заявили в прокуратурі, слідчі готують клопотання про надання дозволу на затримання російського генерала.

У серпні 2016 року генпрокурор України Юрій Луценко заявив про оголошення підозри у скоєнні злочинів проти основ національної безпеки України 18 високопосадовцям Росії, зокрема міністру оборони Сергію Шойгу, заступнику міністра оборони Дмитру Булгакову, начальнику Генерального штабу збройних сил Росії Валерію Герасимову.

За даними Міноборони України, станом на 20 березня від початку конфлікту на сході України загинули 2 629 українських військових, поранені – понад 9,4 тисячі.
…

Суд у столиці Білорусі, Мінську, засудив до 15 діб арешту громадянина України Руслана Терещенка, затриманого за участь у демонстраціях 25 березня.

Як повідомляє кореспондент Радіо Свобода, рішення ухвалив суд Ленінського району Мінська.

Посольство України в Мінську з’ясовує, чи є інші українці в судах.

27 березня в Білорусі тривають суди над затриманими під час мітингів у Мінську й інших білоруських містах 25 і 26 березня. Загалом, за підрахунками правозахисників, на лаву підсудних потрапить більше ніж сто людей.

Серед підсудних є кілька журналістів, у тому числі польського телеканалу «Бєлсат».

25 березня у Мінську відбувся розгін антиурядової акції, близько 700 людей були заарештовані. Арешти засудили США і Європейський союз.

В Україні відбулися акції солідарності із затриманими в Мінську.
…

Партія ВО «Батьківщина» ухвалила рішення взяти участь у місцевих виборах, які відбудуться 30 квітня. Рішення було ухвалене сьогодні на 14-му з’їзді партії у Києві.

«Вибори до місцевих громад – це не просто вибори, це захист наших маленьких громад від знищення», – заявила перед делегатами з’їзду лідер «Батьківщини» Юлія Тимошенко.

За підсумками з’їзду рішення про висування кандидатів в депутати місцевих рад у багатомандатних виборчих округах та кандидатів на посаду міських голів відбуватиметься на зборах та конференціях місцевих організацій «Батьківщини».

17 березня партія «Блок Петра Порошенка «Солідарність» також ухвалила рішення про участь у місцевих виборах.

За даними КВУ, у жовтні 2015 року найбільше депутатів у місцеві органи потрапили від «Блоку Петра Порошенка» та «Батьківщини».

Раніше Центральна виборча комісія призначила вибори місцевих голів та депутатів у 40 об’єднаних територіальних громадах на 30 квітня 2017 року.

 
…

У прес-центрі штабу АТО повідомили, що підтримувані Росією бойовики від початку доби і до 18-ї години суботи здійснили 39 обстрілів на Донбасі. Про це йдеться в повідомленні прес-центру на сторінці у Facebook.

«Епіцентром вогневого протистояння став маріупольський напрямок. Вже вночі, захисників Мар’їнки противник обстріляв з танку, а зранку почав активно застосовувати артилерію та міномети», – йдеться в повідомленні.

Загалом під обстріли, зокрема і з важкого озброєння, потрапили території поблизу населених пунктів Водяне, Павлопіль, Широкине, Новотроїцьке, Талаківка, Авдіївка, Новгородське, Зайцеве, Троїцьке, Кам’янка, Луганське.

В угрупованні «ДНР» заявили, що українські військові за минулу добу випустили по підконтрольних бойовикам територіях понад 700 снарядів та мін. Луганські сепаратисти повідомили про понад 170 боєприпасів, якими були уражені підконтрольні їм території з боку ЗСУ за попередню добу.

Останнім часом у низці місцевостей на лінії зіткнення на Донбасі сталося помітне загострення бойових дій, яке не припинилося й попри чергові домовленості, досягнені у Тристоронній контактній групі. І українські силовики, і сепаратисти заперечують свою вину. Сторони конфлікту звинувачують одна одну у порушеннях і провокаціях.

 
…

Близько 20 громадських активістів прийшли 25 березня до посольства Білорусі в столиці України. Вони провели акцію солідарності з білоруськими опозиціонерами, які в Мінську намагалися відсвяткувати День Волі, 99-ту річницю проголошення Білоруської народної республіки.

Як повідомив Радіо Свобода один із учасників акції, жодних петицій чи звернень до посольства активісти не передавали.

У Мінську опозиція намагалася 25 березня провести святкування Дня Волі, але до оголошеного заздалегідь місця збору поруч із Національною академією наук змогли потрапити переважно журналісти. Потенційних учасників акції зупиняли кордони міліції.

Після цього до тисячі активістів стали рухатися до центру Мінська з іншого місця, але невдовзі були зупинені міліцією, відбулися масові затримання. Кореспондент Радіо Свобода Валерій Калиновський порівняв кількість затриманих, яких на його думку кількасот, із затриманнями під час протестів 2006 і 2010 років.
…

Комісар ЄС із питань Європейської політики сусідства і переговорів про розширення Йоганнес Ган розкритикував ухвалені Верховною Радою України в четвер зміни до законодавства про електронні декларації, що, зокрема, мають запровадити необхідність електронного декларування статків і для громадських активістів у сфері боротьби з корупцією.

Як написав він у твітері, про це йшлося в його розмові з віце-прем’єр-міністром із питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванною Климпуш-Цинцадзе.

За його словами, вони мали «добрий обмін думками про важкі виклики, що постають перед Україною, і про разючі успіхи, досягнені в реформах».

Як заявив єврокомісар, у цьому вирішальну роль відіграють організації громадянського суспільства, що борються з корупцією. «Електронні декларації повинні боротися з корупцією в державній і місцевій адміністрації, а не перешкоджати роботі громадянського суспільства. Зміни до закону про електронні декларації – це крок назад, а не вперед, і їх треба переглянути», – написав Ган.

У четвер із критикою змін до закону виступило посольство США в Україні. Воно написало у твітері: «Е-декларації для найвищих державних службовців – потужний крок у просуванні реформ в Україні. Члени громадянського суспільства відіграють життєво важливу роль у забезпеченні прозорості; робити їх мішенню – робити крок назад».

У п’ятницю Верховна Рада не підтримала пропозицію голови парламентського комітету з питань запобігання корупції Єгора Соболєва – він хотів скасувати ухвалений у четвер закон про необхідність електронного декларування для антикорупційних активістів, що також має звільнити від електронного декларування, зокрема, солдатів і сержантів Збройних сил України і дати можливість для офіцерів, що перебувають у зоні АТО, відтермінувати подачу декларацій до повернення до пунктів постійної дислокації.

Прихильники закону наголошують, що борці з корупцією мали б бути чисті перед законом, і в такому разі електронне декларування нічим їм не загрожує.

Тим часом у соцмережах поширювали копії офіційно не підтверджених документів, із яких, якщо їм вірити, мали випливати значні зарплати борців із корупцією, що існують на західні ґранти, суми яких іноді перевищують суми викритих активістами зловживань.
…

Віце-прем’єр-міністр із питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе закликала комісара ЄС із питань Європейської політики сусідства і переговорів про розширення Йоганнеса Гана до консолідації зусиль Європейського союзу у збереженні і посиленні санкційного тиску на Росію з метою мирного врегулювання конфлікту на основі повного виконання мінських домовленостей, повідомила прес-служба українського уряду.

За повідомленням, Іванна Климпуш-Цинцадзе детально поінформувала сторону ЄС щодо загострення безпекової ситуації на сході України, збільшення кількості обстрілів українських позицій із забороненої зброї та втрат серед військових і цивільного населення.

«Сторони окремо обговорили питання брутального захоплення бойовиками українських підприємств на непідконтрольних територіях сходу України, а також кроки, які були вжиті українською владою у відповідь», – мовиться в повідомленні.

Віце-прем’єр-міністр перебуває з візитом до європейських і євроатлантичних інституцій у Брюсселі.
…

Національне антикорупційне бюро заявляє, що обшуки в Одеси 24 березня стосуються справи про продаж мерії адміністративної будівлі за завищеними цінами.

«Слідчі дії здійснюються в рамках досудового розслідування кримінального провадження за фактом заволодіння коштами місцевого бюджету в особливо великих розмірах службовими особами органу місцевого самоврядування за попередньою змовою із представниками комерційного сектору. Йдеться про продаж мерії Одеси адміністративної будівлі за завищеними цінами», – повідомляє НАБУ у Facebook.

За повідомленням, під час досудового розслідування детективи встановили, що згадану будівлю в складі цілісного майнового комплексу державного підприємства «Завод «Краян» на початку 2016 року продали за 11 мільйонів гривень. «У серпні 2016 року їй надано окрему адресу й продано за 4 мільйони гривень. Водночас у вересні цього ж року новий власник запропонував цю будівлю Одеській мерії вже за 185 мільйонів гривень. Операція з купівлі-продажу відбулася в грудні 2016 року», – заявили в НАБУ.

Досудове розслідування у цій справі детективи НАБУ почали в листопаді минулого року. Слідчі дії тривають.

Раніше сьогодні одеські ЗМІ повідомляли, що детективи Національного антикорупційного бюро проводять слідчі дії в мерії Одеси. За повідомленнями, в апараті міськради, кабінетах деяких віце-мерів, в департаменті комунальної власності вилучали документи.

 
…

Європейський союз вирішив виділити три мільйони євро для супутникової розвідки спеціальної моніторингової місії Організації з безпеки й співпраці в Європі в Україні, повідомляє прес-служба представництва ЄС в Україні.

«Використання зображення супутникових даних дозволить здійснювати глибший моніторинг ситуації на ділянках, до яких, на жаль, спостерігачі все ще не мають доступу. Також вони сприятимуть ефективнішому розміщенню спостерігачів загалом. Ця нова допомога ще раз підтверджує непохитну відданість Євросоюзу ідеї повної поваги Мінських угод… Ця допомога свідчить про нашу рішучість сприяти роботі і підтримувати Спеціальну моніторингову місію», – цитує представництво слова верховного представника ЄС з питань зовнішньої політики Федеріки Могеріні.

У дипмісії зазначили, що фінансування розподілятиметься через Супутниковий центр Євросоюзу. Центр вишукуватиме потрібні знімки і, за запитом ОБСЄ, надаватиме місії результати аналізів.

У представництві ЄС додали, що від початку своєї діяльності (квітень 2014 року) СММ ОБСЄ в Україні отримала з інструменту щодо сприяння стабільності та миру підтримку в сумі 30 мільйонів євро.

Нещодавно мандат СММ ОБСЄ продовжили до березня 2018 року.
…

Підконтрольний Кремлю Верховний суд анексованого Криму сьогодні почне розглядати апеляції на продовження арешту фігурантам «справи Хізб ут-Тахрір». Про це на сторінці у Facebook повідомив голова ЦВК Курултаю кримськотатарського народу Заїр Смедляєв.

«З 10:00 у Верховному суді Криму розпочнетьсч розгляд апеляційних скарг на постанови Київського районного суду міста Сімферополя на продовження строків тримання під вартою Абдуллаєва Теймура, Абдуллаєва Узеіра, Ісмаїлова Рустема, Саледінова Айдера і, можливо, Джемаденова Еміля (по ньому поки точної немає інформації)», – написав Смедляєв.

Також у другій половині дня підконтрольний Росії Київський районний суд Сімферополя розгляне скаргу адвоката Миколи Полозова на «на незаконний допит його в якості свідка у справі Ільмі Умерова слідчим ФСБ», додав Смедяєв.

Підконтрольний Кремлю Київський районний суд Сімферополя 7 березня виніс постанову про продовження запобіжного заходу п’ятьом фігурантам «справи Хізб ут-Тахрір» Емілю Джемаденову, Узаіру Абдулаєву, Теймуру Абдулаєву, Айдеру Саледінову і Рустема Ісмайлову. Арешт продовжили до 11 червня 2017 року.

Верховний Суд 14 Криму лютого відхилив апеляційну скаргу адвоката Миколи Полозова на постанову судді Київського районного суду Сімферополя про дозвіл слідчому ФСБ Росії допитати його як свідка у «справі Умерова». Рішення суду першої інстанції залишили без змін. Таким чином, Верховний суд Криму визнав законним примусове затримання Полозова співробітниками ФСБ Росії 25 січня, яке сам адвокат кваліфікував як викрадення.
…

У прес-центрі штабу АТО у п’ятницю повідомили, що підтримувані Росією бойовики на Донбасі збільшили до 94 кількість обстрілів за минулу добу, в результаті чого поранень зазнали троє українських військовослужбовців. Про це йдеться в повідомленні штабу на сторінці у Facebook.

«Ситуація в районі проведення АТО ускладнюється. За минулу добу зафіксовано 94 обстріли позицій Збройних Сил України. Порушуючи існуючі домовленості, російсько-окупаційні війська обстрілювали українських захисників зі зброї калібром понад 100 міліметрів. Вогневі контакти відбувалися вздовж всієї лінії розмежування», – повідомили у штабі.

Найбільше вогневих ударів бойовиків було під Авдіївкою та шахтою Бутівка, поблизу Широкина та Мар’їнки.

«Аби знизити вогневу активність ворога українські воїни неодноразово відкривали вогонь у відповідь», – додали у штабі.

В угрупованні «ДНР» українських військових звинуватили в обстрілах околиць Ясинуватої упродовж минулої доби. А луганські сепаратисти повідомили про 5 фактів порушення режиму тиші українською стороною упродовж 23 березня.

Останнім часом у низці місцевостей на лінії зіткнення на Донбасі сталося помітне загострення бойових дій, яке не припинилося й попри чергові домовленості, досягнені у Тристоронній контактній групі. І українські силовики, і сепаратисти заперечують свою вину. Сторони конфлікту звинувачують одна одну у порушеннях і провокаціях.
…

Із 13 до 19 березня моніторингова місія ОБСЄ зафіксувала на 75% більше випадків застосування забороненого Мінськими угодами озброєння, аніж за попередній тиждень, повідомили представники організації 23 березня.

За їхніми словами, йдеться про застосування мінометів, танків та артилерії.

«Переважна більшість випадків порушення припинення вогню сталася в районах на південний схід від Світлодарська, у районах на схіл і північний схід від Маріуполя, у трикутнику Авдіївка-Ясинувата-Донецький аеропорт, на західній і північній околицях Горлівки, а також на заході Луганської області», – йдеться у повідомленні.

Останнім часом у низці місцевостей на лінії зіткнення на Донбасі сталося помітне загострення бойових дій, яке не припинилося й попри чергові домовленості, досягнені у Тристоронній контактній групі. І українські силовики, і сепаратисти заперечують свою вину. Сторони конфлікту звинувачують одна одну у порушеннях і провокаціях.
…

Технічна місія Міжнародного валютного фонду почала свою роботу в Україні, повідомляє Міністерство фінансів на своїй сторінці у Facebook.

«Серед ключових питань на порядку денному — оцінка і рекомендації МВФ щодо концепції розвитку ДФС, яка була напрацьована Мінфіном разом з Державною фіскальною службою. Ми разом працюємо над запуском середньострокової реформи ДФС, яка є одним з ключових пріоритетів Мінфіну і є дуже важливою для покращення системи адміністрування податків», – йдеться у повідомленні.

Раніше рада директорів МВФ відклала обговорення третього перегляду програми для України і виділення чергового кредитного траншу в розмірі одного мільярда доларів, що було заплановано на 20 березня.

У Міністерстві фінансів України пояснили перенесення розгляду питання щодо України потребою в уточненні розрахунків щодо економічних наслідків від заходів, застосованих Україною у відповідь на блокаду, та захоплення українських підприємств на непідконтрольних урядові територіях Донбасу, а також у зв’язку з визнанням російською стороною документів, виданих на цих територіях.

20 березня Національний банк переглянув прогноз зростання валового внутрішнього продукту України в 2017 році, погіршивши його з 2,8% до 1,9% у зв’язку з тимчасовим припиненням переміщення вантажів через лінію розмежування на Донбасі.

Нині триває судовий процес щодо відстороненого голови Державної фіскальної служби України Романа Насірова. У ніч на 3 березня в лікарні «Феофанія» детективи НАБУ Насірову повідомлення про підозру за статтею про «зловживання службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки». Його заарештували, після чого відпустили під заставу. 
…

Прокуратура Києва прийняла у своє провадження справу щодо вбивства у центрі міста російського екс-депутата Дениса Вороненкова, повідомляється на сайті відомства.

Як повідомив прокурор Києва Роман Говда, наразі створено міжвідомчу робочу групу з числа слідчих столичної прокуратури та Національної поліції, окрім того, до розслідування залучено оперативних співробітників СБУ.

«Координує роботу слідчих, прокурорів та оперативних підрозділів перший заступник прокурора міста Києва Павло Кононенко, який має багаторічний досвід оперативної роботи і здатний забезпечити ефективне розслідування цього резонансного й зухвалого злочину», – зазначив Роман Говда.

За даними поліції Києва, близько 11:30 на перехресті бульвару Тараса Шевченка і вулиці Пушкінської у центрі Києва сталася стрілянина. Внаслідок цього загинув один чоловік, ще двоє були поранені. Пізніше з’ясувалось, що вбили колишнього російського депутата Дениса Вороненкова. Один із поранених – охоронець загиблого, інший – нападник, їх доправили до лікарні. Пізніше в МВС повідомили, що чоловік, який стріляв у Вороненкова, помер у лікарні.

Денис Вороненков, який у грудні 2016 року разом зі своєю дружиною, також колишнім депутатом російської Держдуми Марією Максаковою, переїхав до України, 14 лютого повідомив про отримання українського громадянства. В Україні колишній російський депутат раніше дав свідчення у справі про державну зраду щодо екс-президента Віктора Януковича.

На початку цього місяця в Росії Басманний суд Москви заочно заарештував колишнього депутата Держдуми Дениса Вороненкова на два місяці у рамках розслідування справи проти нього за підозрою в рейдерському захопленні будівлі в центрі Москви в 2010–2011 роках.
…