Президент України Петро Порошенко заявляє, що у липні з візитом в Україну прибуде державний секретар США Рекс Тіллерсон і генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг.

«Ми чекаємо вже в липні візит Державного секретаря США Рекса Тіллерсона у Київ, де також будуть продовжені наші напрацювання у Вашингтоні. Ми чекаємо візит Генерального секретаря ООН Антоніо Гуттереша, ми чекаємо візит Генерального секретаря НАТО Єнса Столтенберга, який також відбудеться в липні», – сказав він в інтерв’ю українським телеканалам.

Порошенко також нагадав, що у липні в Києві відбудеться саміт «Україна-ЄС» за участі керівництва Євросоюзу.

«У липні процедуру ратифікації (Угоди про асоціацію Україна-ЄС – ред.) буде вже завершено. Не залишилось вже жодних політичних рішень. І на саміті «Україна-ЄС», який відбудеться в липні, ми будемо святкувати завершення ратифікації і з 1 вересня ця надзвичайно важлива стратегічна Угода з ЄС вступить в дію», – переконаний президент України.

Саміт Україна-ЄС запланований на 13 липня.

Під час візиту до США цього тижня Порошенко зустрівся з Тіллерсоном. Як повідомили в Адміністрації президента України, серед іншого, обговорювалися «шляхи надання оборонної зброї для України».  

У квітні Тіллерсон відвідав з офіційним візитом Росію.
…

Біля Львівської міськради на віче, організоване об’єднанням «Самопоміч» проти сміттєвої блокади, зібралися 25 червня близько 500 осіб, повідомив Радіо Свобода начальник поліції Львівщини Валерій Середа. Львівська міськрада називає цифру у 10 разів більшу. Прихильники «Самопомочі», серед яких були співробітники міськради, райадміністрацій Львова, представники громадських організацій від цієї партії, заповнили частину площі перед Ратушею, інформує кореспондент Радіо Свобода.

Віче тривало 45 хвилин, упродовж зібрання люди в унісон вигукували «молодці» – промовцям від «Самопомочі», «ганьба» і «тітушки» – тим, хто не підтримує Андрія Садового у питанні, що Львів нібито зазнає тиску з боку центральної влади.

«Це спонтанне віче, просто відкрита розмова з людьми. Я б хотів, щоб ми почали відновлювати традицію проведення віча у Львові, щоб спілкуватися на різні теми»,– сказав Радіо Свобода міський голова Львова Андрій Садовий.

Міського голову напередодні протесту громадські активісти у Львові звинувачували у нібито скликанні «сепаратистського віча». На цей закид Андрій Садовий відповів: «Я за Україну».

Народний депутат, лідер фракції «Самопоміч» у Верховній Раді Олег Березюк, який 24 червня завершив голодування у Києві, почувається добре і виступив на віче з закликом до львів’ян захистити своє місто перед центральною владою і сортувати сміття.

До двох інших голодувальників – нардепів від «Самопомочі» Оксани Сироїд і Тараса Пастуха 24 червня викликали медичну допомогу. Вони теж припинили протест через сміттєву проблему у Львові.

Багатьом львів’янам була незрозуміла мета скликання віча у Львові через сміттєву блокаду.

«Я учасник АТО і прийшов, щоб тут виступити, але мені не дають слова, бо виступають лише від «Самопомочі», і ще мене обізвали «тітушкою». Я просто хотів сказати, що саме через міського голову Львова і його безгосподарність така ситуація у місті зі сміттям, і йому це вигідно», – наголосив учасник віча Сергій.

23 червня міський голова погодився на пропозицію очільника області передати повноваження щодо вивезення відходів із міста обласній адміністрації. У найближчий четвер міські депутати на сесії мають розглянути це питання.

Цими днями зі Львова почали вивозити більше сміття і очистили частину тих майданчиків, звідки відходи не забирали понад місяць.

Проблема зі сміттям у Львові триває від червня минулого року, коли було зачинене після пожежі міське сміттєзвалищі у селі Грибовичах, на якому загинули троє рятувальників і еколог, тіло якого не знайшли досі.
…

В Одесі збираються на протест проти нападів на представників громадських організацій. Акція запланована на понеділок, 26 червня, о 15:00 біля будівлі обласної державної адміністрації на проспекті Шевченка, повідомив на своїй сторінці в Facebook громадський активіст Павло Поламарчук.

«Будуть на місці представники влади чи ні – не наші проблеми. Це проблеми влади. Ми чекали й давали карт-бланш максимально довго. Якщо нас буде багато, вони точно відреагують», – написав він.

24 червня невідомі скоїли напад на активістку громадського екологічного руху «Зелений лист», учасницю експертної «Групи 2 травня», журналістку Світлану Підпалу. Це сталося біля її будинку в центральній частині міста. Матір трьох дітей вдарили по голові й бризнули їй в обличчя з газового балончика. Телефон, рюкзак, гроші нападники не взяли.

«В мене немає особистих ворогів, щоб викликати таку реакцію. Думаю, це пов’язано з громадською діяльністю», – вважає Підпала.

Як повідомив радник начальника Головного управління Національної поліції в Одеській області Руслан Форостяк, порушене кримінальне провадження за статтею 125 (умисне нанесення легких тілесних ушкоджень) Кримінального кодексу України. Він стверджує, що розслідування «знаходиться під особистим контролем керівництва ГУНП України в Одеській області».

На офіційному сайті ГУНП України в Одеській області про напад не повідомляється – востаннє новини на веб-порталі регіонального поліцейського управління оновлювались 21 червня. Немає інформації про напад і на сторінці управління у Facebook.

20 червня від невідомих постраждав син іншого активіста-еколога — директора національного природного парку «Тузловські лимани» Івана Русєва.

За словами Романа Русєва, його вивезли в Дністровські плавні, що в Біляївському районі на Одещині, зв’язали і били.

Тоді поліція Одещини в особі речника ГУНП також повідомляла про «невідкладні слідчі дії разом з прокуратурою». «Провели навіть ряд обшуків в рамках розслідування цього епізоду. На цей час відомо, що за парк точиться запекла боротьба з боку різних зацікавлених груп, дехто навіть намагається вчиняти рейдерські дії», — зазначив Руслан Форостяк.

Співробітники природного парку «Тузловські лимани» багато разів скаржились на свавілля і погрози з боку місцевих браконьєрів, звертались до Міхеїла Саакашвілі, коли той був очільником Одеської області, і до нинішнього голови облдержадмінстрації Максима Степанова.

14 червня до будівлі мерії Одеси, де того дня проходила сесія міської ради, не потрапили репортери кількох ЗМІ та представники громадськості. Їм перешкоджали люди в уніформі без розпізнавальних знаків. Виникли тиснява, штовханина, словесні суперечки.

Заяву в поліцію щодо перешкоджання своїй професійній діяльності написав головний редактор видання «Избирком» Комітету виборців України (КВУ) Валерій Болган. Поліція порушила кримінальне провадження.
…

26 червня 2017 року президент України Петро Порошенко здійснить робочий візит до Франції. Це 24 червня підтвердила адміністрація голови української держави.

«Програмою візиту передбачено зустрічі глави української держави з новообраним президентом Франції Емманюелем Макроном, прем’єр-міністром Французької Республіки Едуаром Філіпом та Головою Сенату Франції Жераром Ларше», – ідеться в повідомленні.

Про плани відвідати Париж із робочим візитом президент України Петро Порошенко повідомив 22 червня у Брюсселі. «Ми отримали запрошення відвідати Париж і зустрітися з президентом Макроном. Ми дякуємо йому за перший крок, за дуже відповідальну проєвропейську позицію», – вказав президент України.

Президент Франції Емманюель Макрон цього тижня заявив, що зустріч лідерів «нормандської четвірки» щодо конфлікту в Україні відбудеться до саміту країн «Групи двадцяти», який пройде 7–8 липня у Німеччині.

Задля мирного вирішення конфлікту на Донбасі у червні 2014 року лідери України, Німеччини, Франції і Росії під час відвідин Нормандії домовились проводити консультації і переговори у «нормандському форматі». Відтоді відбувалися кілька зустрічей на рівні лідерів країн і керівників МЗС.

Збройний конфлікт на сході України почався навесні 2014 року після російської анексії Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці». За даними ООН, станом на лютий 2017 року на Донбасі від початку конфлікту загинули понад 9,9 тисячі людей.
…

На Харківщині цього року в разі отримання належного фінансування передбачають завершити облаштування українсько-російсього кордону інтелектуальною електронною системою. Про це Радіо Свобода 24 червня розповів начальник Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України Сергій Бідило.

«Залишився невеликий обсяг робіт по ділянці харківського прикордонного загону. Якщо брати (укріплення – ред.) «рів – вал», то виконано робіт на 86%. Рокадна дорога – виконано на 55%. Металева огорожа виконана вже на 67%. Залишилося дообладнати нам три опорних пункти: на 60 і 120 чоловік, їхня готовність на 75 –80%. Ще потрібно обладнати 23 опорних пункти, кожен на три людини. Це біля місць несення служби, спостережних веж, себто це оборонні, інженерні споруди, які необхідні для захисту наших прикордонних нарядів, що несуть службу на самому кордоні. І найголовніше – це технічна складова: облаштувати комплексну систему захисту і контролю, тобто систему відеоспостереження. З 24 вишок на сьогоднішній день обладнано 9. Ще залишилося обладнати 15 веж камерами відеоспостереження, системою охоронної сигналізації, системою передачі даних», – повідомив Сергій Бідило.

Міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков 24 червня під час відкриття прикордонного відділу «Тополі» Харківського прикордонного загону заявив, що для завершення робіт з облаштування системи «Розумний кордон» передбачається виділити близько 200 мільйонів гривень. Додатково, вказав міністр, передбачається ще 300 мільйонів гривень, виділених проектом коригування бюджету, який затвердив парламент. «Це дозволить забезпечити всю харківську ділянку кордону інтелектуальними вежами, сейсмічним кабелем, інженерним облаштуванням так, щоб жоден метр не залишився без контролю прикордонників», – наголосив Арсен Аваков.

Секретар Ради національної безпеки і оборони України Олександр Турчинов наполягає, що для України принципово облаштувати кордон з Росією найсучаснішими технологіями.

«І вороги, і друзі повинні розуміти, що саме тут починається кордон цивілізованої Європи. І цей кордон надійно захищений. Тільки ми будемо вирішувати, хто через цей кордон має право пройти. Фактично це має бути «Європейський вал», який надійно зупинить просування будь-яких ворожих орд до нашої країни і в цілому до Європи», – підкреслив Олександр Турчинов.

Як наголошують високопосадовці, після Харківського прикордонного загону сучасними технологіями облаштовуватимуть кордон, що пролягає вздовж Донецької та Луганської областей. Проект передбачається завершити до 2020 року.

Підрозділ урочисто відкритого відремонтованого прикордонного відділу «Тополі», що базуватиметься в Дворічанському районі, охоронятиме 40 кілометрів кордону. Він обладнаний найсучаснішими технологіями для виявлення недоброзичливців, тут відеокамери спостереження, тепловізори, опорний пункт на 80 людей. Неподалік розташовується житловий будинок для восьми родин, члени яких служитимуть тут.

Сучасна технологічна мережа «Розумний кордон» призначенав для раннього попередження порушень державного кордону, до яких можна віднести нелегалів, контрабандистів та війська Російської Федерації. Вперше про зведення так-званої «стіни» на українсько-російському кордоні заявив у 2014 році тодішній прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк. Програма передбачала трирічне фінансування на суму близько 4 мільярдів гривень. Наразі витрачено 20% із цієї суми.
…

Міністерство закордонних справ України заявило про «рішучий протест» у зв’язку з черговим неузгодженим з Україною приїздом російської делегації на чолі з президентом Російської Федерації Володимиром Путіним на тимчасово окуповану Російською Федерацією територію України – Автономну Республіку Крим. 

«Українська сторона вважає згаданий візит та інші так звані «поїздки» російських посадовців до тимчасово окупованих Автономної Республіки Крим та міста Севастополь грубим порушенням державного суверенітету і територіальної цілісності України, цинічним і демонстративним нехтуванням російською стороною загальновизнаними нормами міжнародного права… а також зобов’язаннями за двосторонніми і багатосторонніми договорами, сторонами яких є Україна і Росія», – ідеться в коментарі.

«До МЗС Російської Федерації було надіслано ноту протесту», – додали в зовнішньополітичному відомстві України.

Президент Росії Володимир Путін 24 червня вкотре незаконно прибув до окупованого Криму без узгодження з владою України.

Цього разу головним моментом його відвідин є візит до дитячого табору «Артек», який незаконно конфіскувала Росія.

Міжнародний дитячий центр «Артек» як державне підприємство України 2007 року отримав статус центру під егідою ЮНЕСКО другої категорії.

Після захоплення Криму Росією новий «Артек» відкрили в Буковелі в Карпатах. Україна також закликала ЮНЕСКО засудити захоплення Росією кримського табору.
…

Секретар РНБО уже не раз заявляв, що підтримує ідею запровадження візового режиму з Росією, а до запровадження віз потрібно дозволити в’їзд лише за біометричними паспортам
…

Керівник поліції Донеччини В’ячеслав Аброськін повідомляє, що через вибух у Маріуполі постраждали 7 поліцейських.

«Сьогодні о 17.14 до колл-центру 102 головного управління поліції Донеччини надійшло повідомлення від невідомого, що в Маріуполі на Приморському бульварі пролунав вибух. Під час перевірки встановлено, що вибух дійсно мав місце на території непрацюючого санаторію, де розташовувався один з батальйонів поліції, що прибув до Маріуполя для здійснення охорони стратегічно важливих об’єктів міста. Семеро поліцейських отримали поранення різного ступеню важкості і перебувають у лікарні», – написав Аброськін ввечері 23 червня у Facebook.

«Попередньо можна сказати, що стався несанкціонований вибух гранати гранатомету», – додав він.

На місці вибуху працюють вибухотехники і слідчі. 

Раніше у п’ятницю поліція Донецької області повідомила, що проводить розслідування за фактом вибуху на базі дислокації батальйону доданих сил поліції у Маріуполі.
…

Затриманому керівнику інтернет-видання «Страна.ua» вручили підозру за статтею «вимагання», повідомляє речниця прокуратури Києва Надія Максимець.

«Із клопотанням про обрання запобіжного заходу звертатимемося до суду завтра. Повідомимо про це додатково», – додала вона.

Гужва на сторінці у Facebook свого адвоката Олени Лукаш назвав оголошену підозру «повною маячнею і брехнею». «Дивовижний документ – жодного слова правди. Він починається з того, що я особисто нібито погрожував Линькові публікацією компромату. Я ще раз можу сказати, що я ніколи в житті не спілкувався з Линьком. Єдиний раз, коли спливло це прізвище – в пропозиції від Антона Філіпковського у травні 2017 року зняти за 20 000 доларів статтю про нього. Від цієї пропозиції я відмовився. Усе», – заявляє керівник інтернет-видання.

Гужву і ймовірного посередника затримали 22 червня. За версією слідства, Гужва у змові з особою, яка представлялась його особистим помічником, вимагали у народного депутата України 20 тисяч доларів США за нерозголошення відомостей щодо його особистого життя і політичної діяльності.

Як повідомляють у ГПУ, Гужву і посередника затримали безпосередньо після передачі 10 тисяч доларів США від потерпілого, за результатами проведеного обшуку у приміщенні редакції видання «Страна.ua» ці кошти виявлені в портфелі керівника інтернет-видання.

Сам Гужва заявив, що обшук у редакції видання він пов’язує із критичними публікаціями на адресу депутата Верховної Ради від фракції Радикальної партії Дмитра Линька. Всі звинувачення прокуратури він відкинув.

Голова Національної спілки журналістів Сергій Томіленко заявив, що вважає надзвичайною ситуацією обшук у редакції інтернет-видання «Страна.ua» і затримання головного редактора Ігоря Гужви і чекає, що «силовики мають якомога швидше надати переконливі докази на підтвердження серйозності висунутих звинувачень».
…

Речниця генерального прокурора України Лариса Сарган оприлюднила серію відеозаписів у справі за підозрою головного редактора видання «Страна.ua» Ігоря Гужви у вимаганні хабара в народного депутата. Відеозапис вона опублікувала на своїй сторінці у Facebook.

«Перші відео, які вже легалізували слідчі у справі вимагання хабара Ігорем Гужвою… Фрагмент передачі визначеної суми коштів Гужвою… Триває процес легалізації матеріалів слідства», – написала вона.

22 червня пізно ввечері правоохоронці затримали Гужву за підозрою у вимаганні. За версією слідства, Гужва з особою, яка представлялась його особистим помічником, вимагали у народного депутата України 20 тисяч доларів США за нерозголошення відомостей щодо його особистого життя і політичної діяльності. Сам Гужва повідомив, що обшук у редакції видання він пов’язує із критичними публікаціями на адресу депутата Верховної Ради від фракції Радикальної партії Дмитра Линька.

Він відкинув звинувачення прокуратури, а відео, викладене ГПУ, назвав «змонтованим».

Близько 15:00 23 червня адвокат Олена Лукаш повідомила, що Ігоря Гужву відправили до київського ізолятора тимчасового тримання (ІТТ).

За словами генпрокурора Юрія Луценка, прокуратура має намір просити суд обрати для головного редактора видання «Страна.ua» Ігоря Гужви запобіжний захід у вигляді утримання під вартою з альтернативою застави. Він зауважив, що строк обрання запобіжного заходу минає 25 червня.

Голова Національної спілки журналістів Сергій Томіленко заявив, що вважає надзвичайною ситуацією обшук у редакції інтернет-видання «Страна.ua» і затримання головного редактора Ігоря Гужви і чекає, що «силовики мають якомога швидше надати переконливі докази на підтвердження серйозності висунутих звинувачень».

Депутати фракції «Опозиційний блок» заявили про готовність взяти Гужву на поруки.

 
…

Міністерство фінансів України заявляє, що подало апеляцію на рішення Високого суду Лондона щодо судового спору з Росією стосовно боргу в три мільярди доларів, які уряд колишнього президента України Віктора Януковича позичив в останні місяці перебування при владі.

«Сьогодні Міністерство фінансів України подало від імені України до англійського Апеляційного суду необхідні документи для ініціювання апеляційного оскарження рішення англійського Суду, прийнятого 29 березня 2017 року суддею Блером у судовому процесі стосовно єврооблігацій на суму 3 мільярди доларів США (так званий «російський борг»). Україна впевнена в аргументах апеляції та у виграші в Апеляційному суді у відповідний строк», – повідомили в Мінфіні 23 червня.

Слухання апеляції попередньо призначено на другу половину січня 2018 року.

Високий суд Лондона 26 травня відклав рішення щодо судового спору з Росією стосовно «боргу Януковича».

Як повідомляла прес-служба Міністерства фінансів, суддя Блер 26 травня розглянув низку невирішених питань за результатами рішення, винесеного судом 29 березня, яким було схвалено прискорений розгляд позову Росії проти України.

Українська сторона вимагала повного процесу і переконувала, що пришвидшене судове рішення щодо російського позову до України було б невідповідним.
…

Головний редактор видання «Страна.ua» Ігор Гужва пов’язує обшуки у редакції і своє затримання з депутатом від Радикальної партії Дмитром Ліньком. Його коментар з’явився на сторінці Facebook екс-міністр юстиції Олени Лукаш.

«Близько місяця тому на мене вийшли люди від народного депутата від Радикальної партії Лінька і запропонували 20 тисяч доларів за зняття тексту про конфлікт людей Ліньки і Ківи. Пропонували наполегливо, але я відмовився. З того часу контактів щодо Лінька не було», – зазначає Гужва.

Натомість Дмитро Лінько стверджує, що редакція інтернет-видання «Страна.ua» вимагала від нього грошей за нерозміщення компрометуючих матеріалів.

«Не можу розголошувати усіх подробиць у рамках слідства, але можу сказати, що все навпаки. З боку редакції «Страна.ua» був шантаж і вимагання грошей У нас для цього є всі докази, ми надамо їх слідству», – зазначив Лінько у коментарі NewsOne.

Ігор Гужва завляє, що наразі адвокатів до нього не пускають, документи на проведення обшуку не показали.

Ввечері 22 червня генеральний прокурор України Юрій Луценко повідомив, що Гужву затримали за підозрою у вимаганні і отриманні хабара.

«За матеріалами ДФС і прокуратури Києва затримано Гужву, який вимагав і отримав 10 тисяч доларів за нерозміщення компрометуючих матеріалів на діючого політика», – зазначив Луценко.

Перед цим Гужва і його заступниця Світлана Крюкова повідомили, що СБУ проводить обшук у редакції «Страна.ua». 
…

У Києві затримали головного редактора видання «Страна.ua» Ігоря Гужву за підозрою у вимаганні і отриманні хабара, повідомляє генеральний прокурор України Юрій Луценко.

«За матеріалами ДФС і прокуратури Києва затримано Гужву, який вимагав і отримав 10 тисяч доларів за нерозміщення компрометуючих матеріалів на діючого політика», – написав Луценко ввечері 22 червня у Facebook.

Генпрокурор зазначає, що у слідства є відео й аудіо докази.

Ігор Гужва і представники очолюваного ним видання наразі не коментували ситуації.

Перед цим Гужва і його заступниця Світлана Крюкова повідомили, що СБУ проводить обшук у редакції «Страна.ua». 
…

Заступника міського голови Кривого Рогу Євгена Удода оголосили у розшук. Інформація про це з’явилась у базі офіційного сайту МВС України, Радіо Свобода отримало її підтвердження у співробітників поліції.

За інформацією поліції, дані про посадовця були внесені до розшукової бази МВС після рішення суду, який 16 червня задовольнив клопотання прокуратури щодо арешту посадовця.

За даними МВС, Євген Удод внесений до переліку осіб, які переховуються від органів влади. Відомо, що посадовець зник 16 травня цього року на території Волинської області. Також вказані статті, які йому інкримінуються, – 191, 129, 255 Кримінального Кодексу України (заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем в особливо великих розмірах, погроза вбивством, створення злочинної організації).

За офіційними даними мерії, станом на 19 травня Євген Удод перебував у відпустці. Інформацію про поточну ситуацію у міськраді в четвер Радіо Свобода надати відмовились.

Раніше в обласній прокуратурі інформували, що «зважаючи на те, що деякі підозрювані перебувають за межами України, вирішується питання про оголошення їх в розшук».

17 травня Генеральний прокурор України Юрій Луценко повідомив, що першому заступнику міського голови Кривого Рогу Євгену Удоду силовики повідомили про підозру.

У листопаді 2016 року, березні і травні 2017 року в Криворізькій міській раді силовики проводили обшуки з вилученням документів. Тоді посадовців мерії звинувачували в нецільовому використанні бюджетних коштів «шляхом суттєвого завищення вартості придбаних послуг».
…

Підконтрольний Кремлю Верховний суд анексованого Криму 22 червня має розглянути подане напередодні прокурором клопотання про продовження арешту одного з лідерів кримськотатарського народу Ахтема Чийгоза. Про це повідомив адвокат Чийгоза Микола Полозов, опублікувавши на сторінці у Facebook копію клопотання.

Згідно з документом, сторона звинувачення апелює до того, що Ахтем Чийгоз «звинувачується в скоєнні тяжкого злочину», а також «має паспорт громадянина України, що передбачає його можливість сховатися від суду». Також в клопотанні прокурор стверджує, що, перебуваючи на волі, Чийгоз може «вплинути на свідків і потерпілих».

Микола Полозов назвав ці підстави для продовження арешту «надуманими». Через це захист зажадав ознайомити Чийгоза з письмовим клопотанням прокурора, через що напередодні не відбувся його розгляд.

Російські силовики затримали Ахтема Чийгоза в січні 2015 року за участь у мітингу на підтримку територіальної цілісності України перед будівлею Верховної Ради Криму 26 лютого 2014 року. Тоді мітингувальникам протистояли проросійські активісти. Російська влада анексованого Криму звинувачує Чийгоза в організації масових заворушень.

«Справу Чийгоза» російський суд розглядає в межах «справи 26 лютого». 20 липня 2016 року суд на закритому засіданні розділив цю справу на два провадження: окремо – по заступнику голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтему Чийгозу, окремо – по інших фігурантах процесу, Алі Асанову та Мустафі Дегерменджі.

Ахтем Чийгоз перебуває в СІЗО вже понад 2 роки.
…

В результаті обстрілів з боку підтримуваних Росією бойовиків на Донбасі минулої доби поранений один український військовослужбовець, ще один – зазнав бойової травми. Про це повідомили у прес-центрі штабу АТО на сторінці у Facebook.

За даними штабу, напередодні бойовики 35 разів відкривали вогонь по позиціях Збройних сил України.

«Найбільш активно противник порушував умови припинення вогню за темної пори», – повідомили у штабі.

Українські військові повідомили, що 5 обстрілів бойовики здійснили, застосовуючи заборонене мінськими домовленостями озброєння.

Вогонь сепаратисти відкривали з гранатометів різних модифікацій, артилерії калібру 82 і понад 100 міліметрів, а по позиціях ЗСУ неподалік Кримського били з протитанкового ракетного комплексу, додали у штабі АТО.

Сайти луганських бойовиків повідомляють про шість фактів порушення українською стороною режиму припинення вогню. Донецькі бойовики на своїх ресурсах поки не вказують, як минули останні години на підконтрольних угрупованню «ДНР» територіях.

Про припинення вогню на лінії контакту домовлялися вже багато разів. Чергове перемир’я у зоні збройного конфлікту на сході України мало почати діяти з 1 червня. Проте обстріли не припиняються, а сторони конфлікту звинувачують в цьому одна одну.
…

Як урятувати історичну спадщину від знищення?

Напад на патруль ОБСЄ: що можуть посередники на Донбасі?

Як українці оцінили «безвіз»?

Про це ведучий Ранкової Свободи на Крим.Реалії Юрій Матвійчук говоритиме з гостями студії. Відповідатимуть на запитання: з 7:05 історик Михайло Кальницький, народний депутат Юрій Левченко (позафракційний), 7:35 народний депутат Тарас Пастух (фракція «Самопоміч»), військовий експерт Ігор Козій; з 8:05 соціолог Ірина Бекешкіна, політолог Михайло Басараб.
…

Міністерство закордонних справ України висловило стурбованість нападом на патруль місії ОБСЄ, який стався 20 червня в Ясинуватій на Донеччині.

«Розглядаємо цей напад як посилення курсу Російської Федерації та контрольованих нею незаконних збройних формувань на залякування спостерігачів ОБСЄ, обмеження їх доступу до неконтрольованих територій, перешкоджання реалізації мандату СММ», – ідеться в заяві зовнішньополітичного відомства.

Раніше 21 червня австрійське головування в Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ) засудило напад на беззбройний патруль і закликало притягнути винних до відповідальності.

Увечері 20 червня в Організації з безпеки і співпраці в Європі повідомили подробиці нападу на патруль Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні, що стався у вівторок на окупованій частині Донбасу.

За повідомленням, напад стався біля вокзалу в окупованій Ясинуватій Донецької області. Двоє чоловіків в одностроях військового зразка, один із них із автоматом Калашникова, почали агресивно кричати на спостерігачів, що перебували на місці спостереження у двох броньованих автах. Коли патруль намагався від’їхати, чоловік із автоматом переслідував автомашини, намагався відчинити двері чи вибити вікно прикладом, наставляв зброю на присутніх в авті, а коли вони врешті вирвалися, стріляв їм услід, але не влучив. Унаслідок інциденту було пошкоджене одне з віконець одного з авт.

В угрупованні «ДНР» заявили, що «спецслужби» бойовиків уже затримали «озброєних людей, які напередодні вдень напали на патруль Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в місті Ясинувата».

Схожі інциденти зі спробами нападів на спостерігачів ОБСЄ стаються на окупованій частині Донбасу регулярно. На вільних частинах України схоже ставалося кілька окремих разів.
…

Генеральна прокуратура просить Верховну Раду зняти недоторканність із депутата Андрія Лозового (фракція Радикальної партії Олега Ляшка). Про це речниця генерального прокурора Лариса Сарган повідомила у Facebook.

«Генеральна прокуратура України направила у Верховну Раду для розгляду подання про дачу згоди на притягнення до кримінальної відповідальності народного депутата України А.С. Лозового», – написала вона.

Також Сарган опублікувала фотокопію згаданого документа.

Генеральний прокурор України Юрій Луценко 19 травня повідомив, що у ході перевірки електронних декларацій підготовлені подання до Верховної Ради щодо зняття депутатської недоторканності з трьох обранців – народного депутата від депутатської групи «Відродження» Геннадія Бобова, депутата від фракції «Народний фронт» Євгена Дейдея та депутата з фракції Радикальної партії Андрія Лозового.

За даними Луценка, подання стосовно Лозового підготували за статтею 212 (ухилення від сплати податків) і статтею 368 (2) (незаконне збагачення) Кримінального кодексу.

У НАБУ повідомили про проведення розслідування у кримінальних провадженнях лише щодо двох народних депутатів, з яких Генпрокуратура просить зняти недоторканність – Євгена Дейдея і Андрія Лозового.

22 травня Андрій Лозовий заявив, що подав позов до суду на генерального прокурора України Юрія Луценка за поширення неправдивої інформації, яка завдає шкоди його діловій репутації.

Євген Дейдей у ефірі телеканалу «112.Україна» заявляв, що не відчуває своєї провини «і готовий постати перед будь-яким судом, перед будь-яким парламентом».

1 червня Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) направила Генпрокуратурі доопрацьовані подання на зняття недоторканності з депутатів Ради Андря Лозового та Євгена Дейдея (фракція «Народний фронт»).
…

Депутати Європарламенту Ребекка Гармс та Петрас Ауштревічус закликали Верховну Раду України дотриматися прозорої процедури під час обрання парламентом аудитора Національного антикорупційного бюро. Про це йдеться в листі депутатів до голови Верховної Ради Андрія Парубія та голови антикорупційного комітету парламенту Єгора Соболєва.

«Ми були проінформовані, що завтра (тобто 21 червня – ред.) в антикорупційному комітеті Верховної Ради ви можете проголосувати щодо кандидата на аудитора НАБУ від парламенту без проведення інтерв’ю з усіма кандидатами, хто подав документи», – пишуть Гармс і Ауштревічус у листі, який є в розпорядженні Радіо Свобода. На думку євродепутатів, це «може підірвати справедливий і прозорий процес відбору, оскільки не всі кандидати… відомі всім членам комітету».

Скан-копія листа євродепутатів до голови Верховної Ради

Ребекка Гармс та Петрас Ауштревічус також повідомили, що в четвер, 22 червня, планують відвідати Київ.

21 червня також Антикорупційна група Реанімаційного пакету реформ закликала депутатів Верховної Ради дотриматися процедури при визначенні кандидатури аудитора Національного антикорупційного бюро та провести співбесіди зі всіма кандидатами, які взяли участь у конкурсі.

Відповідно до закону про НАБУ, президент, Верховна Рада та Кабінет міністрів щороку визначають по одному члену комісії з числа осіб, які мають значний досвід роботи в органах досудового розслідування, прокуратури, судах за кордоном чи міжнародних організаціях, володіють необхідними знаннями та навичками для проведення такої оцінки (аудиту), а також мають бездоганну ділову репутацію.
…

У Сполучених Штатах Америки вкотре підтвердили, що санкції, накладені щодо Росії через її агресію на сході України, Вашингтон збереже до виконання Росією мінських домовленостей про врегулювання на окупованій частині українського Донбасу.

Речник президента США Шон Спайсер на брифінгу в Білому домі повторив позицію Вашингтона після зустрічі в Білому домі президентів США Дональда Трампа і України Петра Порошенка, що санкції триватимуть, доки Росія не «забереться зі сходу України».

«Очевидно, ця тема пролунала в перебігу дискусій із президентом України сьогодні, – і ми будемо далі виступати за ці санкції», – сказав речник.

Із такою ж заявою виступив раніше у вівторок міністр фінансів США Стівен Мнучин, коментуючи чергове розширення списку фізичних і юридичних осіб для обмежень, запроваджених раніше у США кількома пакетами через агресію Росії проти України, спершу у Криму, а потім на частині Донбасу.

«Ці санкції будуть зберігати тиск на Росію, щоб вона працювала над дипломатичним вирішенням. Нинішня адміністрація США віддана дипломатичному процесові, що гарантуватиме суверенітет України, і ніякого послаблення санкцій не має бути, доки Росія не виконає своїх зобов’язань за мінськими домовленостями», – сказав міністр, як його цитує сайт Мінфіну США.

На сайті нагадано, що в цих словах ідеться про санкції, запроваджені через агресію Росії на сході України, і вони будуть чинні до повного виконання Росією її зобов’язань за мінськими домовленостями. Інші санкції, пов’язані з агресією Росії у Криму, не будуть зняті, доки Росія не припинить окупацію півострова.

До розширених списків для різних пакетів уже чинних санкцій додали загалом іще кілька десятків фізичних і юридичних осіб із Росії, а також із окупованих територій Криму й частини Донбасу.

Серед іншого, до розширених списків потрапили фактичні чиновники владних органів, насаджених Москвою у Криму чи самопроголошених на окупованих частинах Донбасу, «центральні банки» угруповань «ДНР» і «ЛНР», російський «ЦМРБанк», який обслуговує клієнтів на територіях, захоплених угрупованнями «ДНР» і ЛНР», заступник міністра економічного розвитку Росії Сергій Назаров, що очолює так звану «міжвідомчу комісію», через яку уряд Росії здійснює економічний контроль над окупованою частиною Донбасу, російська приватна військова компанія «Вагнера» і її керівник Дмитро Уткін, холдинг охоронних структур «Вовк», що належить уже підсанкційному прокремлівському байкерському клубові «Нічні вовки», і його президента і тренера з бойових мистецтв, а також московський «Байк-центр», що контролюється вже підсанкційним лідером «Нічних вовків» Олександром Залдостановим – загалом 21 фізична і юридична особа.

Крім того, санкції будуть стосуватися ще 11 фізичних і юридичних осіб в окупованому Криму, серед них шести банків, що працюють на півострові. Ще шість компаній і осіб у Росії потраплять під обмеження через те, що допомагали уникнути санкцій іншим підсанкційним, визначеним раніше – серед них Олександр Бабаков, спецпредставник президента Росії зі зв’язків зі «співвітчизниками», що вже перебуває під санкціями ЄС, і двоє працівників його апарату. Також обмеження запровадять щодо 20 компаній, що на 50 відсотків чи більше належать підсанкційній російській компанії «Транснєфть».

Рішення оголошене в день, коли у США з робочим візитом перебуває президент України Петро Порошенко. Після зустрічі з президентом США Дональдом Трампом український керівник повідомив, що в перебігу зустрічі було підтверджено: санкції США щодо Росії будуть зберігатися.

США, як і інші країни «Групи семи» і ще деякі держави, а також Європейський союз скоординовано запровадили по кілька пакетів санкцій щодо фізичних і юридичних осіб із Росії і окупованих територій України у Криму й на частині Донбасу, а також проти деяких колишніх українських посадовців через їхню роль у дестабілізації становища в Україні на початку 2014 року і в подальшій агресії Росії у Криму й на частині Донбасу. Нині в Конгресі США розглядають законопроект, який надав би санкціям США, запровадженим президентськими указами, сили закону і запровадив би конгресовий контроль за їхнім можливим зняттям. В адміністрації США заявляють, що ця пропозиція контрпродуктивна і що адміністрація повинна мати можливість сама гнучко регулювати ці санкції.

Дональд Трамп у перебігу передвиборчої кампанії не раз заявляв, що в разі перемоги може скасувати санкції щодо Росії. Але, прийшовши до влади, він не став цього робити, представники його адміністрації тепер заявляють, що чинні санкції мають діяти далі, доки не будуть подолані причини їхнього накладення – до виконання мінських домовленостей і врегулювання на Донбасі для однієї частини санкцій і деокупації Криму для іншої.
…

Президент України Петро Порошенко заявив, що зустріч із президентом США Дональдом Трампом у Білому домі була повноцінна і дуже детальна.

«Ми отримали тверду підтримку з  боку Сполучених Штатів, і підтримку щодо суверенітету, територіальної цілісності і незалежності нашої держави, і тверду підтримку у продовженні реформ в Україні», – заявив він.

За його словами, порядок денний цієї зустрічі, як і його переговорів із віце-президентом США Майком Пенсом та іншими американськими посадовцями, був дуже широкий.

«Я повністю задоволений результатами переговорів і дуже вдячний і президентові Трампу, і віце-президентові Пенсу, і тим міністрам, із якими відбулися зустрічі, за дуже тверду позицію підтримки нашої держави», – сказав президент України.

Як повідомила прес-служба голови української держави, він також повідомив, що під час переговорів обговорювались питання економічної співпраці, зокрема співпраці в ядерній енергетиці, нафтогазовій сфері, закупівлі американського вугілля, продовження співпраці щодо відновлюваних джерел енергії тощо.

Окремо сторони обговорили співпрацю України та Сполучених Штатів у військово-технічній сфері. «Президент (США) дав чіткі доручення для того, щоб ми розширили нашу співпрацю», – сказав Порошенко.

Він також повідомив, що передав керівництву США листи від родичів українських заручників, які перебувають у в’язницях на окупованих територіях і в Росії, і отримав запевнення від адміністрації Сполучених Штатів Америки, що там докладуть зусиль для звільнення українських бранців.

Трамп, зі свого боку, після закінчення зустрічі з Порошенком коротко й без подробиць сказав, що в її перебігу відбулися «дуже-дуже добрі дискусії» і було досягнено «великого поступу».

Також якраз перед початком зустрічі Порошенка і Трампа Міністерство фінансів США оголосило про внесення нових фізичних і юридичних осіб у списки для обмежень, запроваджених раніше кількома пакетами через агресію Росії проти України, спершу у Криму, а потім на частині Донбасу.

Зустріч президентів США і України, таким чином, відбулася до першої зустрічі американського керівника і президента Росії Володимира Путіна, що планується на початок наступного місяця на полях багатосторонньої міжнародної зустрічі «Групи двадцяти» в Німеччині. Для України було важливо донести до керівника США свою позицію щодо становища в Україні і дій Росії проти України напередодні зустрічі Трампа з Путіним.

Доля нинішньої зустрічі не була відома до останньої хвилі: Білий дім не підтверджував її вже в той час, коли Петро Порошенко летів до Вашингтона. Потім оголосили, що Порошенка прийме Пенс, а відтак вони обидва «заскочать» до Трампа. Це дало тоді підстави припускати, що час і формат зустрічі може виявитися надто обмеженим для досягнення серйозних результатів.
…

Президент України Петро Порошенко після зустрічі в Білому домі з президентом США Дональдом Трампом заявив, що ця зустріч підтверджує важливість України для США і рішучу налаштованість США на підтримку України.

За його словами, на зустрічі він отримав від президента США підтвердження, що дія санкцій США щодо Росії буде продовжуватися.

«Думаю, це очевидно. На сьогоднішній день США приймають додаткові санкції практично кожного дня. Я бачу позицію Сполучених Штатів Америки як твердого, надійного і стратегічного партнера України», – сказав Порошенко, як повідомила його прес-служба.

При цьому він зауважив, що не бачить необхідності у зміні мінського формату переговорів щодо врегулювання ситуації на Донбасі. «Сполучені Штати Америки є нашим партнером. Ми дуже зацікавлені у залучені США до активного процесу», – додав він.

Якраз напередодні зустрічі Порошенка і Трампа Міністерство фінансів США оголосило про внесення нових фізичних і юридичних осіб у списки для обмежень, запроваджених раніше кількома пакетами через агресію Росії проти України, спершу у Криму, а потім на частині Донбасу.

У перебігу робочого візиту до США Петро Порошенко зустрівся і з віце-президентом США Майком Пенсом і міністром енергетики, а також із представниками української діаспори. Плануються й зустрічі з іншими американськими діячами, зокрема з міністром оборони чи спікером Палати представників Конгресу.

У понеділок, прибувши до Вашингтона, Порошенко заявляв, що його зустріч із Трампом стане свідченням «фантастичної підтримки» України у США. «І дуже важливо, що моя зустріч у Білому домі буде раніше, ніж зустріч (президента Росії Володимира) Путіна. Це необхідно для того, щоб всі були озброєні інформацією і нікому не залишити жодного шансу на несправедливість», – заявив він.

Зустріч президентів США і України, таким чином, відбулася до першої зустрічі американського керівника і президента Росії Володимира Путіна, що планується на початок наступного місяця на полях багатосторонньої міжнародної зустрічі «Групи двадцяти» в Німеччині.
…

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін закликав Європу робити висновки з помилок України у відносинах із Росією.

В інтерв’ю австрійському журналові Profil, переклад якого оприлюднило посольство України в Австрії, він заявив: «Прислухайтесь дуже уважно до того, що каже Росія, причому не в обличчя, а поза вашою спиною».

За його словами, багато громадян у Європейському союзі ще не думають про загрозу, але «в Україні п’ять років тому було так само». «Тоді ніхто в нас не думав, що Росія введе війська у Крим та інші частини України. Якщо б ми вже тоді добре вслухались у сигнали з Москви, тоді ми могли б розпізнати подальшу війну», – сказав він в інтерв’ю, яке в німецькому оригіналі було оприлюднене в суботу, 17 червня.

Як сказав Клімкін, «на жаль, Росія дуже добре просунулась у розвитку гібридних методів ведення війни». Він додав, що всерйоз не виключав би російських спроб втручання в австрійську виборчу кампанію після того, як стало відомо, що Росія втрутилися у вибори у США. «Багато моїх друзів у США також тривалий час не вірили, що Росія може втрутитись у президентські вибори в США. Але: з Росією вам треба бути готовим до всього. Бо для Кремля не існує жодних правил», – наголосив український міністр.

Говорячи про санкції ЄС щодо Росії, проти яких виступають чільні члени австрійського керівництва, Клімкін наголосив: «Росія агресивно та неприховано втрутилась у виборчі кампанії на Заході. Тепер могла б настати черга Австрії. Після порушення Росією усіх можливих договорів санкції є єдиним способом захисту та єдиною проведеною Заходом лінією між добром та злом. Відсутність санкцій означала б відсутність будь-якої різниці між міжнародним правом та беззаконням. Тоді це була б зовсім інша, слаба Європа».

За словами українського міністра, Україна потребує цих санкцій – «не як стратегії, а як інструменту, щоб спонукати Росію виконати мінські домовленості та припинити окупацію Криму». «Як тільки росіяни вийдуть із Донбасу, можна було б поступово скасовувати санкції. Ми не маємо нічого проти», – сказав він про ту частину санкцій, що була запроваджена через агресію Росії на Донбасі (окрема частина санкцій накладена через окупацію Криму, і умовою зняття цих санкцій є деокупація півострова).

Захід, зокрема ЄС, а також США й інші країни «Групи семи» і ще низка держав, запровадили щодо Росії кілька пакетів санкцій через її агресію проти України, спершу у Криму, потім на частині Донбасу. Тим часом у Євросоюзі вже давно лунають голоси прихильників Росії з закликами скасувати санкції. У США Білий дім виступає за збереження нинішніх санкцій, доки не подолані причини, що їх викликали, Конгрес натомість закликає накласти додаткові санкції через втручання Росії у президентські вибори минулого року.
…

На брифінгу в Білому домі США речник президента США Дональда Трампа Шон Спайсер наразі не підтвердив зустрічі з американським керівником президента України Петра Порошенка, який нині прямує до США з робочим візитом, повідомили кореспонденти з Білого дому. За їхніми даними, на цей час у Вашингтоні підтвердили тільки зустріч українського керівника і віце-президента США Майка Пенса.

Зокрема, кореспондент «Голосу Америки» Стів Герман пише: «Віце-президент має заплановану зустріч із Порошенком завтра (у вівторок, 20 червня – ред.), підтвердив прес-секретар, але невідомо, чи президент США теж зустрінеться з керівником України».

Кореспондент Агентства «Франс прес» Андрю Бітті теж повідомив: «Спайсер сказав, що віце-президент Пенс планує зустрітися з Порошенком завтра, не ясно, чи так зробить і Трамп».

За повідомленням цього агентства, речник додав, що якщо у графіку президента США будуть зміни, про них журналістів повідомлять пізніше в понеділок (тобто, можливо, вже поночі за київським часом).

У цей час Петро Порошенко перебував у дорозі до США.

Сам брифінг у Білому домі відбувся без традиційної раніше відеотрансляції, в тому числі в інтернеті.

Речник президента України Святослав Цеголко ще в першій половині дня повідомляв, що Петро Порошенко вирушив до Сполучених Штатів Америки з робочим візитом. Ніяких подробиць візиту він не оголосив, немає їх і на сайті голови держави.

Тим часом колишній посол США в Україні, а нині дослідник аналітичного центру «Інститут Брукінґза» у Вашингтоні Стівен Пайфер висловив упевненість, що зустріч між президентами України та США відбудеться. «Інакше Порошенко ніколи б не сів у літак до Вашингтона. Але дивно, що про це не оголосили», – додав він.

Про планований на 19–20 червня візит Петра Порошенка до США для зустрічі з Дональдом Трампом стало відомо минулого тижня в четвер, 15 червня, з джерел у Вашингтоні й Києві, що бажали лишитися анонімними. Також повідомляли, що візит відбудеться на запрошення Вашингтона.

Тоді ж міністр закордонних справ України Павло Клімкін фактично підтвердив домовленість про таку зустріч до кінця червня, хоча додав, що її точний термін іще не узгоджений. За словами Клімкіна, про зустріч мав офіційно повідомити речник президента України одночасно з Білим домом у США. Досі такого повідомлення, і після того, як Порошенко вже вирушив до США, не було.

Очікувана зустріч президентів США і України мала б відбутися до першої зустрічі американського керівника і президента Росії Володимира Путіна, що планується на наступний місяць на полях багатосторонньої міжнародної зустрічі.
…

Голова Верховної Ради Андрій Парубій заявляє, що нині обговорюється концепція законопроекту щодо реінтеграції непідконтрольних Україні територій Донбасу, текст документа поки не готовий. 

«Наразі обговорюється сама концепція, і це правильний підхід, щоб на початковому етапі можна було вже визначити головні позиції, які будуть у цілому узгоджені», – зазначив він, додавши, що цю концепцію представив секретар Ради національної безпеки і оборони України Олександр Турчинов.

За словами Парубія, серед обговорюваних позицій – зміна статусу, визнання окупованих територій формально окупованими територіями і найголовніше – визначення юридичних передумов для «ведення бойових дій і військових операцій, щоб цей закон давав таке законодавче право для головнокомандувача, для РНБО».

Раніше сьогодні Парубій заявив, що законопроект про реінтеграцію окремих районів Донбасу одразу після реєстрації запропонують включити до порядку денного. За його словами, це станеться найближчим часом. 

Минулого тижня президент України Петро Порошенко повідомив про доручення розробити законопроект щодо реінтеграції окупованих територій Донбасу, який передбачатиме низку заходів із повернення їх під контроль України. За його словами, законопроект базується на умовах, закріплених в Мінських домовленостях.

15 червня стало відомо, що учасники круглого столу в апараті РНБО в цілому підтримали законопроект «Про особливості державної політики з відновлення державного суверенітету України над тимчасово окупованою територією Донецької та Луганської областей». Як повідомила прес-служба РНБО, в обговоренні взяли участь експерти, які спеціалізуються на зовнішньополітичних, безпекових та оборонних питаннях, а також представники органів державної влади.

Перед цим, 13 червня, секретар РНБО Олександр Турчинов заявив, що Україні потрібно завершити антитерористичну операцію і перейти до нового формату захисту України від гібридної війни, яку веде Росія. За словами Турчинова, чинне українське законодавство передбачає два основні випадки, коли дозволяється бойове застосування Збройних сил – це оголошення війни й антитерористичної операції.

Секретар РНБО також наголосив, що на законодавчому рівні потрібно визначити засади державної політики щодо звільнення окупованих територій Донбасу.
…

В результаті обстрілів з боку підтримуваних Росією бойовиків на Донбасі минулої доби шестеро українських військовослужбовців були поранені. Про це повідомили у прес-центрі штабу АТО на сторінці у Facebook.

За даними штабу, напередодні бойовики 47 разів відкривали вогонь по позиціях Збройних сил України.

«10 ворожих обстрілів були здійсненні із застосуванням 120-міліметрових мінометів, які заборонені Мінськими угодами», – йдеться в повідомленні.

За даними штабу, найбільше обстрілів було напередодні на приморському напрямку – 21.

Найбільш обстрілюваними з боку проросійських бойовиків у неділю були райони поблизу Павлополя, Чермалика, Широкина, Авдіївки, Кримського, Троїцького, Новотошківського та Золотого.

Сайти луганських і донецьких бойовиків станом на 6:30 ранку понеділка не надають інформації про те, як минули останні години на підконтрольних угрупованням «ЛНР» та «ДНР» територіях.

Про припинення вогню на лінії контакту домовлялися вже багато разів. Чергове перемир’я у зоні збройного конфлікту на сході України мало почати діяти з 1 червня. Проте обстріли не припиняються, а сторони конфлікту звинувачують в цьому одна одну.
…

Чому ЄС продовжує санкції проти Росії, а США – посилюють?
Хто в Україні має доходи з токсичних відходів?
Що стоїть за дорученням Порошенка вже восени збільшити розмір пенсій?

Про це ведучий Ранкової Свободи на Крим.Реалії Юрій Матвійчук говоритиме з гостями студії. Відповідатимуть на запитання: позафракційний народний депутат Віталій Купрій, голова Українського центру прямої демократії Ігор Курус; кореспондент Радіо Свобода Євген Солонина; експерт групи «Пенсійна реформа» Реанімаційного пакету реформ Віталій Мельничук, народний депутат Оксана Продан (фракція БПП).
…

В результаті обстрілів з боку підтримуваних Росією бойовиків на Донбасі минулої доби п’ятеро українських військовослужбовців були поранені. Про це повідомили у прес-центрі штабу АТО на сторінці у Facebook.

За даними штабу, напередодні бойовики 66 разів відкривали вогонь по опорних пунктах Збройних сил України вздовж усієї лінії фронту.

«Майже третина цих порушень відбулась із застосуванням противником важкого артилерійського озброєння. Вкотре загарбники обстріляли й одне з прифронтових селищ», – повідомили у штабі.

Військові додали, що йдеться про селище Бердянське, неподалік Маріуполя.

«В результаті обстрілу було зруйновано дах та стелю одного з будинків на вулиці Морській. Одна з мін призвела до загоряння будівлі. Також значних пошкоджень зазнали ще декілька споруд, розташовані неподалік», – зазначили військові і додали жертв серед місцевого населення немає.

Сайти луганських бойовиків повідомляють, що українська сторона минулої доби здійснила 12 обстрілів територій, підконтрольних угрупованню «ЛНР». Сайти угруповання «ДНР» не вказують, як минули останні години на захоплених бойовиками територіях.

Про припинення вогню на лінії контакту домовлялися вже багато разів. Чергове перемир’я у зоні збройного конфлікту на сході України мало почати діяти з 1 червня. Проте обстріли не припиняються, а сторони конфлікту звинувачують в цьому одна одну.

 
…

18 червня у Києві проходить Марш рівності, перед початком якого противники акції, близько сотні представників переважно націоналістичних організацій, неподалік парку імені Тараса Шевченка, утворили «ланцюг», безперервно рухаючись пішохідним переходом. Як повідомили в управлінні Нацполіції у Києві, на місці проведення заходу встановлені фільтраційні пункти, чергують кінологи та кінна поліція.

«В кількох молодих людей під час перевірки правоохоронці виявили балаклави та газові балончики», – повідомили в поліції, не вказавши втім, чи був хтось затриманий.

Водночас голова добровольчого батальйону «ОУН» Микола Коханівський на своїй сторінці у Facebook повідомив про затримання кількох осіб на акції противників Маршу рівності.

«Щойно біля Оперного театру беркута затримали ОУНівців: «Чернівского», «Солов’я», «Гарбуза», «Хіміка», «Сокола», подругу «Панду» і ще декілька патріотів з інших організацій (імен поки не знаємо). Затримали, обшукали, нічого не знайшли. Куди повезуть – невідомо, поки що тримають у автозаку біля оперного», – написав Коханівський.

Старт Маршу рівності, за даними організаторів, запланований на 10:00, на площі перед входом до будинку Вчителя.

Учасники проведуть ходу від перетину вулиць Богдана Хмельницього і Володимирської, далі Володимирською пройдуть до вулиці Льва Толстого. Ця станція метро, а також Палац Спорту, у неділю вранці зачинені на вхід і вихід.

Після завершення маршу о 13:00, як повідомили раніше організатори, учасників відвезуть у безпечне місце.

Раніше повідомлялося, що Марш рівності, захід на підтримку ЛГБТ у рамках фестивалю «Київ-прайд», планують відвідати близько 5 тисяч людей. Таку кількість заявляли організатори.

На час заходу охорону громадського порядку гарантуватимуть понад 5 тисяч силовиків.
…