Підконтрольний Кремлю Сімферопольський районний суд 26 грудня оштрафував учасника одиночних пікетів проти обшуків і арештів кримських татар, мусульман на півострові Рустема Емірсуінова, повідомляє громадське об’єднання «Кримська солідарність».

Суд призначив Емірсуінову покарання у вигляді штрафу в розмірі 10 тисяч рублів (близько 4400 гривень – ред.).

У Криму 18 грудня проходили судові засідання щодо кримськотатарських активістів, які раніше вийшли з одиночними пікетами у відповідь на обшуки і арешти. На них склали адміністративні протоколи за порушення встановленого порядку пікетування.

Судові засідання, зокрема, пройшли в Сімферополі, Джанкої, Алушті, Судаку, а також Радянському, Кіровському, Білогірському і Червоногвардійському районах. Головним доказом звинувачення служить експертиза експертного центру МВС Росії в анексованому Криму, згідно з якою «пікети об’єднані єдністю мети, задуму і спільною організацією».

У Криму 14 жовтня пройшла серія одиночних пікетів проти репресій силовиків щодо кримських татар, мусульман на анексованому Росією півострові.

Після російської анексії в Криму почастішали масові обшуки у незалежних журналістів, громадських активістів, активістів кримськотатарського національного руху, членів Меджлісу кримськотатарського народу, а також кримських мусульман, підозрюваних у зв’язках із забороненою в Росії організацією «Хізб ут-Тахрір».
…

Президент України Петро Порошенко доручив забезпечити утримуваних бойовиками на Донбасі полонених, яких планують обміняти 27 грудня, медичною та логістичною допомогою, повідомила представниця України в гуманітарній підгрупі Тристоронньої контактної групи з урегулювання конфлікту на Донбасі Ірина Геращенко після наради в Адміністрації президента.

«Президент України щойно дав доручення, що, по-перше, усі заручники, які будуть звільнені 27 грудня, повинні пройти медичну і психологічну реабілітацію у лікарнях, які раніше лікували депутатів, міністрів, але тепер їх двері будуть відкриті для наших в’язнів. Також президент доручив Міністерству оборони зробити все для того, щоб наші хлопці та жінки, які будуть звільнені, були доставлені до своїх родин», – сказала Геращенко.

Вона додала, що всі технічні та логістичні моменти обговорені, і залишається, щоб підтримувані Росією бойовики виконали досягнуті домовленості.

25 грудня Геращенко повідомила, що обмін полоненими за формулою «306 (сепаратистів – ред.) на 74 (військових і цивільних, включених до списку на обмін Україною – ред.)» відбудеться 27 грудня.

Протягом останніх 1,5 року процес звільнення заручників був заблокований, нині вкотре на переговорах в Мінську порушили це питання, очікується, що до кінця року обмін заручниками відбудеться.

Представник України у гуманітарній підгрупі, кум російського президента Володимира Путіна Віктор Медведчук раніше заявляв, що контактна група обговорювала обмін заручниками за формулою «306 на 74». Диспропорцію між кількістю осіб, яку мають звільнити Україна і бойовики, він пояснив тим, що раніше ОРДЛО звільняли більше, ніж Україна, і тепер «баланс має виправитися».

8 грудня Ірина Геращенко повідомила, що на окупованій території Донбасу утримуються 168 заручників. Вона підтвердила, що українська сторона сподівається домогтися звільнення 74 із них до Нового року.
…

Штаб української воєнної операції на Донбасі заявляє, що 25 грудня підтримувані Росією бойовики таки зірвали «різдвяне» перемир’я і обстріляли ввечері позиції ЗСУ біля Павлополя на Донеччині.

«Сьогодні близько 19:00 бойовики грубо порушили Мінські домовленості, застосувавши по оборонних укріпленнях сил АТО у районі Павлополя 120-міліметрові міномети. П’ять мін у бік українських позицій окупанти випустили з тимчасово окупованого населеного пункту Соснівське», – повідомили у прес-центрі штабу АТО на сторінці у Facebook.

Від початку доби і до 18-ї години понеділка, коли відзначається Різдво за григоріанським календарем, українські військові повідомляли про відсутність обстрілів на Донбасі.

Порушення перемир’я ввечері у штабі АТО назвали «зацікавленістю» бойовиків у подальшому загостренні конфлікту та небажанні дотримуватися режиму припинення вогню.

Сайти сепаратистського угруповання «ДНР» пишуть, що українські військові ввечері понеділка з позицій в районі Павлополя випустили вісім мін 82-міліметрового калібру, обстрілявши село Соснівське Новоазовського району.

Черговий режим припинення вогню, про який 20 грудня в Мінську оголосила Тристороння контактна група, мав діяти з півночі 23 грудня на час різдвяних і новорічних свят. Він мав змінити так зване «шкільне перемир’я», яке сотні разів порушувалося сторонами збройного конфлікту на Донбасі.

 
…

Штаб української воєнної операції на Донбасі заявляє, що від початку доби і до 18-ї години 25 грудня, коли відзначається Різдво за григоріанським календарем, жодного обстрілу в зоні проведення АТО не було.

«Штаб АТО підкреслює необхідність забезпечення миру та спокою у зв’язку з різдвяними і новорічними святами та підтверджує відданість дотриманню сталого припинення вогню», – йдеться в повідомленні.

Сайти угруповань «ДНР» та «ЛНР» теж не повідомляють про порушення режиму припинення вогню 25 грудня.

Черговий режим припинення вогню, про який 20 грудня в Мінську оголосила Тристороння контактна група, мав діяти з півночі 23 грудня на час різдвяних і новорічних свят. Він мав змінити так зване «шкільне перемир’я», яке сотні разів порушувалося сторонами збройного конфлікту на Донбасі.
…

У Москві без затримань минула акція в Лермонтовському сквері, організована головою муніципального Красносільського району Іллею Яшиним, повідомляє російська служба «Радіо.Свобода» За даними журналістів, там зібралося близько тисячі осіб, за даними поліції – близько 300.

Відносно Яшина складено протокол про адміністративне правопорушення. Раніше повідомлялось, що поліція приходила до нього додому.

Яшин анонсував «День вільних виборів» минулого тижня у форматі «святкового», що дозволяє не узгоджувати його проведення з мерією. Після того, як до участі в заході закликав опозиціонер Олексій Навальний, московська влада заявила про незаконність акції.

Тим часом, Навальний із соратниками зі свого штабу прибув до російської Центральної виборчої комісії ввечері в неділю. Перед входом в будівлю ЦВК Навальний заявив, що «неможливо не зареєструвати нас на виборах, вибори без нас – це не вибори». У зв’язку з великою кількістю кандидатів ЦВК продовжив години роботи в неділю.

Раніше 24 грудня Навального висунули кандидатом в президенти кілька ініціативних груп в різних містах Росії, в тому числі – у Москві та Петербурзі.

ЦВК Росії неодноразово попереджав, що Олексій Навальний не буде зареєстрований як кандидат через судимість. Політик вважає, що заборона суперечить Конституції.

Вибори президента Росії пройдуть 18 березня 2018 року.

Раніше в неділю Олексій Навальний, відповідаючи на питання журналістів, заявив, що якщо його не зареєструють, то вся інфраструктура, створена за рік агітаційної кампанії, буде працювати на бойкот виборів.
…

Громадянська мережа «Опора» повідомляє, що середня явка виборців на Полтавщині становить 52,9%, на двох об’єднаних територіальних громадах Черкащини – 55,8%, чотирьох громадах Чернівецької області – 52,5%, а у двох громадах Запорізької – 55,5%. Про це йдеться на сайті організації.

На Волині, тим часом, за спостереженнями «Опори», зафіксували масові скарги на роботу одного з ДВК у селі Затурці: спроби голосування без паспортів, тиск на виборців, порушення процедури видачі бюлетенів та перешкоджання написанню скарги.

В Україні відбуваються вибори у 51 об’єднаній територіальній громаді (ОТГ) на 391 дільниці в 17 областях.

Вибори проходять в одній ОТГ у Вінницькій, Волинській, Рівненській та Сумській областях; у двох ОТГ – в Запорізькій, Львівській, Одеській, Херсонській та Черкаській областях; у трьох ОТГ – в Дніпропетровській, Івано-Франківській, Київській областях; у чотирьох ОТГ – в Чернівецькій і Чернігівській областях; у шести ОТГ – в Хмельницькій області; у семи ОТГ – в Миколаївській і Полтавській областях.

До складу 51 ОТГ увійшли 256 місцевих рад – сім міських, 19 селищних та 230 сільських. За попередніми підрахунками, участь у виборах зможуть взяти понад 356 тисяч громадян.

Станом на грудень 2017 року в Україні сформовано 692 об’єднані територіальні громади.
…

Традиційний зимовий марафон написання листів ув’язненим Кремля в рамках кампанії LetMyPeopleGo стартував учетверте, повідомляє проект Радіо Свобода «Крим.Реалії». Як зазначають організатори, представники ініціативи «Євромайдан SOS», акція покликана «подарувати ув’язненим трохи тепла напередодні Різдва й Нового року».

«Зимові свята в холодних російських в’язницях зустрічатимуть понад 60 громадян України. Вони ув’язнені за сфабрикованими справами на загальний термін близько 200 років. Серед них – студенти, багатодітні батьки, люди з важкими захворюваннями, лідери кримськотатарського народу, правозахисники, художники та журналісти. Для них листи з волі – це ковток свободи, зв’язок із зовнішнім світом і величезна моральна підтримка. Листи нагадують їм, що про них не забувають, що за їхнє звільнення борються, їх чекають на свободі», – кажуть правозахисники.

Організатори розповідають, як оформити листа, аби той пройшов тюремну цензуру.

«Необхідно писати російською мовою, дотримуватися політичної нейтральності, вказувати на конверті рік народження, повне ім’я, по батькові та прізвище адресата, вкласти до конверта чисті аркуші паперу, марку й конверт, якщо ви сподіваєтеся на відповідь», – зауважують активісти.

Перелік ув’язнених й адреси в’язниць можна знайти на сайті кампанії LetMyPeopleGo.

Кампанія LetMyPeopleGo була ініційована «Євромайдан SOS» для захисту всіх ув’язнених із політичних мотивів громадян України в Росії й анексованому Криму. Кампанія має на меті домогтися звільнення всіх людей зі списку LetMyPeopleGo і контролює дотримання прав людини заручників Кремля, серед яких – свобода від катувань, право на вільний доступ до адвоката, надання медичної допомоги тощо.

За даними Федеральної служби виконання покарань Росії, станом на грудень 2017 року в колоніях перебувають до півмільйона людей.

Серед цих ув’язнених, згідно з даними правозахисного центру «Меморіал», – 117 осіб, які були засуджені за політичними мотивами.

 
…

Штаб української воєнної операції на Донбасі заявляє, що підтримувані Росією бойовики від початку доби і до 18-ї години суботи тричі відкривали вогонь у напрямку українських військ, порушуючи новорічно-різдвяне перемир’я. Як йдеться в повідомленні штабу на сторінці у Facebook, під обстріли бойовиків потрапили оборонні укріплення ЗСУ довкола Луганського, що на Світлодарські дузі, поблизу Авдіївки та Лебединського.

«Такі підступні дії російських найманців свідчать про зацікавленість у подальшому загостренні конфлікту та демонструють небажання дотримуватися режиму припинення вогню», – повідомили у штабі АТО.

В угрупованні «ДНР» звинувати ЗСУ у активізації «снайперських груп» довкола захопленого бойовиками Донецька. В угрупованні «ЛНР» заявляють, що українська сторона стягнула до лінії зіткнення важке озброєння. Ні донецькі, ані  луганські бойовики поки не повідомляють про обстріли впродовж суботи.

Тристороння контактна група щодо врегулювання ситуації на Донбасі оголосила черговий режим тиші з півночі 23 грудня 2017 року. Він змінює оголошений у зв’язку з початком навчального року режим тиші, який не призвів до припинення обстрілів. 
…

«Як і домовлялися з президентом Дональдом Трампом, без зайвого галасу, спокійно, Україна отримає летальну оборонну зброю зі США»
…

Конкурсна комісія для здійснення відбору кандидатур на посаду судді Конституційного суду України щодо осіб, яких призначає президент, визначила шістьох претендентів, йдеться в повідомленні на сайті президента 23 грудня.

Згідно з повідомленням, комісія визначила «пріорітетність» осіб у списку, вказавши першим прізвище Сергія Головатого. Далі у переліку розташувалися Василь Лемак, Анжеліка Крусян, Павло Любченко, Сергій Чехович та Оксана Грищук.

Усіх осіб комісія відібрала «за результатами вивчення документів та відомостей, наданих кандидатами, результатами спеціальної перевірки і співбесіди», повідомили у Адміністрації президента.

На початку листопада Рада суддів України рекомендувала шістьох кандидатів на обрання суддями Конституційного суду України – Віктора Городовенка, Василя Гуменюка, Андрія Леонтовича, Романа Савуляка, Сергія Чумака та Валентина Крижановського.

До складу суду входять 18 суддів. Президент України, Верховна Рада і з’їзд суддів України призначають по шість суддів Конституційного суду.

Відповідно до чинного законодавства, Конституційний суд України – це орган конституційної юрисдикції, який забезпечує верховенство Конституції України, вирішує питання про відповідність Конституції законів і здійснює офіційне тлумачення Конституції України.
…

Німеччина і Франція закликали повернути російських офіцерів до Спільного центру з контролю й координації режиму припинення вогню на Донбасі (СЦКК).

У спільній заяві, підписаній канцлером Німеччини Анґелою Меркель і президентом Франції Емманюелем Макроном 23 грудня, також є заклик до сторін конфлікту на Донбасі щодо припинення порушень режиму тиші, оскільки немає альтернативи винятково мирному врегулюванню конфлікту.

18 грудня у Міністерстві закордонних справ Росії заявили, що Москва припиняє роботу свого представництва у СЦКК, і російські офіцери залишать Україну 19 грудня через «напружену морально-психологічну ситуацію» і «зневажливе ставлення українських військовослужбовців».

Українські представники заявили, що виведення Росією своїх представників з СЦКК є спробою Кремля змусити Київ вести переговори з представниками сепаратистських угруповань «ДНР» і «ЛНР». 

Конфлікт на Донбасі триває від квітня 2014 року. Росія неодноразово заперечувала участь своїх військових у конфлікті, про що заявляють Україна і Захід. Москва ж визнає лише присутність російських «добровольців» на Донбасі.
…

Надзвичайний і повноважний посол України у США Валерій Чалий дякує за рішення США про наданні Україні оборонного озброєння і зазначає, що це «справедливий і правильний крок задля наближення миру». 

«Наші стратегічні партнери – США остаточно визначилися: Україна, як суверенна країна, має легітимне право на закупівлю і отримання оборонних озброєнь, в тому числі летальних. Це – справедливий і правильний крок з точки зору наближення миру. Слабкість провокує агресора. Сила – його стримує і примушує до миру», – написав він на своїй сторінці в Facebook. 

Представник Держдепартаменту США Гедер Науерт 22 грудня заявила, що США нададуть Україні посилене оборонне озброєння для того, щоб допомогти їй «захистити свій суверенітет і територіальну цілісність, стримати подальшу агресію». Проте вона не уточнила, про які види озброєння йдеться.

Натомість телеканал CNN та агенція Associated Press з посиланням на неназваних американських посадовців повідомляли, що серед цих озброєнь – протитанкові ракети Javelin.

Представники України неодноразово закликали Сполучені Штати надати зброю, зокрема, портативні протитанкові системи Javelin, які призначені для відбиття атак танків та самохідної артилерії.

Попередній президент США Барак Обама надавав Україні нелетальну військову допомогу, але відмовився надавати летальну зброю через побоювання, що це може активізувати збройне протистояння з сепаратистами на Донбасі.
…

Президент України Петро Порошенко і канцлер Німеччини Анґела Меркель заявляють про необхідність найближчим часом провести обмін заручниками на Донбасі. Як повідомляють прес-служби лідерів держав, вони заявили про це під час телефонної розмови 22 грудня.

«Це стане важливим кроком в імплементації Мінських угод. Президент Порошенко наголосив, що зробить все для того, щоб обмін відбувся якнайшвидше», – йдеться в повідомленні офісу Меркель.

Як повідомляє прес-служба українського президента, Петро Порошенко і Анґела Меркель підтримали домовленість, досягнуту в рамках останнього засідання Тристоронньої контактної групи 20 грудня, щодо нового перемир’я в зоні конфлікту на сході України, яке має почати діяти від півночі 23 грудня у зв’язку із різдвяними та новорічними святами.

Лідери України і Німеччини висловили жаль з приводу рішення Росії про одностороннє виведення її представників зі складу Спільного центру контролю й координації припинення вогню на Донбасі. Вони також обговорили кроки, спрямовані на відновлення повноцінної роботи СЦКК, зокрема можливого залучення представників Франції і Німеччини до СЦКК.

На засіданні Тристоронньої контактної групи в Мінську 20 грудня сторони підтвердили необхідність провести обмін заручниками на Донбасі до свят, але точної дати не навели.

Протягом останніх 1,5 року процес звільнення заручників був заблокований, нині вкотре на переговорах в Мінську порушили це питання, очікується, що до кінця року обмін заручниками відбудеться.

Представник України у гуманітарній підгрупі, кум російського президента Володимира Путіна Віктор Медведчук раніше заявляв, що контактна група обговорювала обмін заручниками за формулою «306 на 74». Диспропорцію між кількістю осіб, яку мають звільнити Україна і бойовики, він пояснив тим, що раніше ОРДЛО звільняли більше, ніж Україна, і тепер «баланс має виправитися».

8 грудня Геращенко повідомила, що на окупованій території Донбасу утримуються 168 заручників. Вона підтвердила, що українська сторона сподівається домогтися звільнення 74 із них до Нового року.
…

У Кабінеті міністрів обговорюють можливість підвищення розміру щомісячної допомоги переселенцям для покриття витрат на проживання, розповів в ефірі Радіо Свобода міністр з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України Вадим Черниш. 

«Нинішня сума допомоги занизька, ми разом із міністерством соцполітики ініціюємо питання, щоб її збільшити. Звичайно, міністерство фінансів не буде пітримувати, бо це видатки з бюджету. Ця дискусія зараз триває, готуються проекти рішень», – заявив Черниш.

Точної суми збільшеної допомоги міністр поки що назвати не може. 

«Є різні пропозиції від різних відомств – від 1000 до 2200 гривень. Але це ще внутрішня дискусія, вона ще не завершена», – сказав Черниш.

1 жовтня 2014 року Кабмін затвердив постанову про надання щомісячної адресної допомоги переселенцям для покриття витрат на проживання. Розмір допомоги для непрацездатних осіб (пенсіонери, інваліди, діти) – 884 гривні, для працездатних – 442 гривні.
…

Колишній президент Грузії, лідер української партії «Рух нових сил» Міхеїл Саакашвілі за бажання зможе отримати підданство Нідерландів, підтвердив голова Міністерства закордонних справ цієї країни Гальбе Зейлстра.

«Він одружений із підданою Нідерландів, і, відповідно до нідерландського законодавства, він може отримати паспорт, якщо подасть заявку», – заявив міністр 22 грудня.

Саакашвілі одружений із громадянкою Нідерландів Сандрою Рулофс.

21 грудня ЗМІ повідомили, що Нідерланди задовольнили запит екс-президента Грузії на отримання візи. Політик заявив, що у нього є пропозиції про надання громадянства від кількох європейських країн, але він має намір відстоювати свої права в Україні.

Останніми роками Саакашвілі жив в Україні, де набув українського громадянства і був призначений головою Одеської обласної державної адміністрації. Київ у попередні роки відхилив запити Тбілісі про його видачу.

Після відставки з цієї посади Саакашвілі став різко критикувати владу України і заявляти про свої плани усунути її. Наприкінці липня стало відомо, що президент України Петро Порошенко указом затвердив втрату Міхеїлом Саакашвілі громадянства України – за повідомленнями, через свідоме подання неправдивих відомостей при набутті українського громадянства. Сам Саакашвілі на той момент перебував у США.

Він повернувся в Україну, перетнувши українсько-польський кордон без проходження контролю.

У вересні цього року влада Грузії вкотре звернулася до української влади із запитом про видачу Саакашвілі, проти якого в його рідній Грузії порушена низка кримінальних справ. Саакашвілі подав позов до Мін’юсту і Генпрокуратури України з проханням визнати незаконними дії щодо екстрадиційної перевірки. Він зі своїми прихильниками також організував акції протесту проти української влади.

5 грудня генеральний прокурор України Юрій Луценко заявив, що Міхеїл Саакашвілі отримав від бізнесмена Сергія Курченка, який переховується в Росії, півмільйона доларів на свою діяльність в Україні. Він навів записи перехоплення розмов, що, за його словами, підтверджують це. Саакашвілі назвав неправдивими всі обвинувачення на свою адресу. Після цього Сергій Курченко заявив, що не знайомий з Міхеїлом Саакашвілі.

Саакашвілі затримали 8 грудня на квартирі одного з його прихильників за підозрою у «сприянні учасникам злочинних організацій та укриття їхньої злочинної діяльності». Суд 11 грудня не задовольнив клопотання прокуратури про запобіжний захід для Міхеїла Саакашвілі у вигляді цілодобового домашнього арешту. Прокуратура подала апеляційну скаргу на це рішення.
…

Збройні сили України готові до встановлення та дотримання режиму припинення вогню з 23 грудня, заявляє українська сторона Спільного центру контролю і координації режиму припинення вогню на Донбасі.

«Підрозділи ЗСУ в районі проведення АТО на території Донецької та Луганської областей, безумовно дотримуючись Мінських домовленостей, готові до забезпечення виконання усіх заходів щодо запровадження та підтримання режиму припинення вогню по всій лінії розмежування сторін на сході України», – цитує українську сторону СЦКК прес-центр штабу АТО.

Водночас, українські військові повідомили, що готові застосувати зброю у відповідь у разі загрози життю та здоров’ю місцевого населення, особового складу підрозділів ЗСУ, а також спроб підтримуваних Росією бойовиків змінити визначену лінію розмежування.

В угрупованні «ДНР» заявили, що 22 грудня командири отримали наказ забезпечити режим припинення вогню з 00:00 23 грудня. Бойовики «ЛНР», зі свого боку, повідомили, що також готові дотримуватися тиші.

Цього тижня Тристороння контактна група щодо врегулювання ситуації на Донбасі оголосила черговий режим тиші з півночі 23 грудня 2017 року. Зараз мало б діяти так зване шкільне перемир’я – про яке заявила 23 серпня Контактна група. Цей режим тиші мав почати діяти з 25 серпня, напередодні початку шкільного року, і мав стати постійним. Проте про перші його порушення сторони конфлікту заявили вже через кілька хвилин після настання часу перемир’я.
…

Україна для канадських підприємств є цікавим ринком для експорту озброєння, сказав посол України в Канаді Андрій Шевченко в коментарі Радіо Свобода.

«Ми зараз розчищаємо всі адміністративні бар’єри. У канадських компаній є інтерес. На жаль, так сталося, що ми є зараз важливим, цікавим ринком зброї і озброєнь. І це стосується не тільки України. Всі розуміють, якою загрозою є Росія. Тому ми сподіваємось, що у нас будуть реальні проекти з канадськими компаніями», – сказав Шевченко.

Міністр закордонних справ Канади Христя Фріланд у рамках свого візиту до Києва пояснила, що Канада дуже відповідально підходить до контролю експорту озброєнь, тому спершу має отримати від України запит на купівлю зброї.

Від 13 грудня, відколи Україну включили до переліку держав, яким Канада може продавати озброєння (AFCCL), подібних прохань ще не надходило.
…

Міністр закордонних справ Канади Христя Фріланд заявляє, що Канада виділяє Україні 7,75 мільйона канадських доларів допомоги для Донецької і Луганської областей.

Як заявила Фріланд на зустрічі з міністром закордонних справ України Павлом Клімкіним, кошти підуть на вирішення найбільш нагальних потреб людей, уражених конфліктом на сході України.

Фріланд заявила, що Канада розуміє ті труднощі, з якими зіткнувся цей регіон.

Клімкін зазначив, що ця допомога потрібна Україні.

Раніше Фріланд зустрілася з президентом України Петром Порошенком. За повідомленням Адміністрації президента України, сторони скоординували подальші кроки для просування ініціативи про розміщення миротворчої місії ООН на Донбасі.

 
…

Президент України Петро Порошенко й міністр закордонних справ Канади Христя Фріланд під час зустрічі в Києві скоординували подальші кроки для просування ініціативи про розміщення миротворчої місії ООН на Донбасі, повідомили в Адміністрації президента України.

В АП додали, що політики обговорили розвиток ситуації на Донбасі, «наміри Росії підірвати імплементацію Мінських домовленостей, зокрема, шляхом виходу з СЦКК», а також домовилися вживати зусиль для звільнення полонених на Донбасі та «політичних в’язнів, які незаконно утримуються в Росії та окупованому Криму».

Росія, яка подала до Ради безпеки Організації Об’єднаних Націй пропозицію щодо сил ООН на Донбасі, домагається, щоб ці сили дислокувалися тільки поблизу лінії контакту в місцях, де працюють спостерігачі ОБСЄ, і мали за завдання тільки охорону цих спостерігачів.

Україна і її західні союзники відкинули такі обмеження і наполягають, що ці сили повинні працювати на всій окупованій території Донбасу, включно з неконтрольованою нині ділянкою українсько-російського кордону, і мати широкий миротворчий мандат.

Крім того, Київ і Захід відкидають будь-яке узгодження подробиць можливої місії ООН із бойовиками, які не є стороною мінських домовленостей про врегулювання на окупованій частині Донбасу. Україна веде обмежений діалог із сепаратистами з низки повсякденних питань, але не бачить за можливе говорити про важливі політичні моменти з тамтешніми місцевими представниками гібридної агресії Росії.

18 грудня у Міністерстві закордонних справ Росії заявили, що Москва припиняє роботу свого представництва у СЦКК, і російські офіцери залишать Україну 19 грудня через «напружену морально-психологічну ситуацію» і «зневажливе ставлення українських військовослужбовців».

Міністерство закордонних справ України розцінило це рішення російської сторони як провокацію. На думку українських дипломатів, це свідчить про те, що Москва не залишає спроб змусити Україну та міжнародних партнерів розпочати так званий «прямий діалог» із бойовиками угруповань «ДНР» і «ЛНР».

Конфлікт на Донбасі триває від квітня 2014 року. Росія неодноразово заперечувала участь своїх військових у конфлікті, про що заявляють Україна і Захід. Москва ж визнає лише присутність російських «добровольців» на Донбасі.
…

Хто пояснюватиме Порошенку «серйозність ситуації»? У Мінську підтвердили прагнення і сподівання – чи буде обмін? Чому депутати «мажоритарку» ще не скасували, а вже поновлюють?

На ці теми говоритимуть ведучий Ранкової Свободи Юрій Матвійчук і гості студії: директор Інституту соціально-економічної трансформації Ілля Несходовський і політолог Євген Магда; народний депутат України Рефат Чубаров та президент Центру дослідження соціальних перспектив Донбасу Сергій Гармаш; народний депутат Олег Барна, аналітик Громадянської мережі «Опора» Олександр Клюжев і політичний консультант Микола Волгов.

 
…

Міністерство фінансів України привітало наказ Лондонського суду щодо всесвітнього арешту активів колишніх власників «Приватбанку» Ігоря Коломойського і Геннадія Боголюбова, та шістьох компаній, які їм, ймовірно, належать або перебувають під їхнім контролем.

«Ми вітаємо це позитивне рішення Англійського суду. На сьогодні держава фактично витратила майже 140 мільярдів гривень на докапіталізацію «Приватбанку» через те, що раніше з нього були виведені гроші, або надані недостатньо забезпечені кредити, які ніхто не повертає», – цитує прес-служба Мінфіну слова міністра Олександра Данилюка.

Раніше сьогодні прес-служба «Приватбанку» повідомила, що Високий суд Англії 19 грудня видав наказ про всесвітній арешт активів Ігоря Коломойського і Геннадія Боголюбова, а також шести компаній, які, ймовірно, їм належать на суму понад 2,5 мільярда доларів. За повідомленням, суд ухвалив рішення за позовом «Приватбанку» проти своїх колишніх власників і керівників – Коломойського і Боголюбова.

 
…

За повідомленням, суд ухвалив рішення 19 грудня за позовом «Приватбанку» проти своїх колишніх власників і керівників – Коломойського і Боголюбова.
…

Міністр оборони України Степан Полторак заявляє, що вихід російської сторони зі Спільного центру з контролю і координації (СЦКК) розведення сил і засобів на Донбасі має на меті звинуватити Україну в порушенні режиму припинення вогню.

«Після виведення ми побачили справжнє обличчя, чому Росія схвалила таке рішення – для того, щоб звинувачувати нас у порушенні режиму припинення вогню, хоча в принципі вони цього лише чекають і самі порушують режим припинення вогню», – сказав міністр журналістам. 

Полторак наголосив, що Збройні сили України готові до зміни ситуації.

18 грудня у Міністерстві закордонних справ Росії заявили, що Москва припиняє роботу свого представництва у СЦКК, і російські офіцери залишать Україну 19 грудня через «напружену морально-психологічну ситуацію» і «зневажливе ставлення українських військовослужбовців».

Ввечерві 18 грудня влада Донеччини повідомила про обстріл селища Новолуганського з боку підтримуваних Росією бойовиків із реактивних систем залпового вогню, внаслідок чого були поранені восьмеро цивільних жителів, пошкоджені десятки будинків, лінії електропередач і частково газогін.

19 грудня у Генштабі Збройних сил України повідомили Радіо Свобода, що українські військові, які входять до складу СЦКК також залишили непідконтрольні урядові території. Водночас, за повідомленням, українська сторона продовжуватиме здійснювати моніторинг і координацію режиму припинення вогню у взаємодії зі спеціальною моніторинговою місією ОБСЄ на Донбасі.

Робоча група Спільного центру здійснює контроль за припиненням вогню на території Донецької та Луганської областей. До складу центру, який створили у вересні 2014 року, входять українські та російські військові, представники ОБСЄ.
…

Росія відмовила Києву в передачі ув’язнених українців Станіслава Клиха, Миколи Карпюка й Олексія Чирнія, повідомив у Facebook заступник міністра юстиції України Сергій Петухов.

«Росія відмовила у передачі в Україну Клиха, Карпюка та Чирнія без зазначення причини та відповідного рішення суду. До цього вже була відмова у передачі Олега Сенцова та Валентина Вигівського. Це є порушенням умов Конвенції про передачу засуджених осіб 1983 року, і ми письмово звернулися до Росії з вимогою добросовісно виконувати свої міжнародні зобов’язання», – написав Петухов.

Громадянин України Станіслав Клих був затриманий на території Росії 2014 року за звинуваченням в участі в бойових діях проти федеральних сил під час першої чеченської війни взимку 1994–1995 років, а також у вбивстві російських солдатів. Сам Клих провину заперечує, а його родина і друзі наполягають, що засуджений ніколи не був в Чечні. Також по цій справі проходить ще один українець – Микола Карпюк.

26 травня 2016 року суд у російській республіці Чечні засудив Карпюка до 22,5 років, Клиха – до 20 років позбавлення волі; у жовтні 2016 року Верховний суд Росії відхилив апеляцію Клиха і Карпюка на вирок.

Карпюк і Клих заперечують свою провину і заявляють, що ніколи не були в Чечні, були захоплені російськими силовиками незаконно, а свідчення і признання були отримані російським слідством під тортурами.

Кримчанина Олексія Чирнія затримали навесні 2014-го року російські силовики і судили за обвинуваченнями в організації терактів на півострові разом із українським кінорежисером Олегом Сенцовим, фотографом Геннадієм Афанасьєвим та активістом Олександром Кольченком. Чирній уклав угоду зі слідством і дав свідчення у цій справі, його засудили до семи років позбавлення волі.
…

Прокуратура Автономної республіки Крим, що діє при ГПУ, повідомила про підозру ще двом колишнім депутатам Верховної ради Криму за звинуваченням у державній зраді, інформує в середу сайт відомства.

«За їх безпосередньої участі незаконно ухвалено низку постанов, результатом яких стало входження території Автономної республіки Крим до складу Російської Федерації та подальшої окупації території півострова», – йдеться в повідомленні прокуратури.

Повідомляється, що прокурори зібрали «достатньо доказів» у вчиненні цими особами кримінальних правопорушень. Про кого саме йдеться у прокуратурі не вказали.

Раніше в українській прокуратурі Криму повідомляли про скерування до суду десятків обвинувальних актів щодо колишніх депутатів Верховної Ради Автономної республіки Крим.

Верховна Рада України офіційно оголосила 20 лютого 2014 року початком тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією. 7 жовтня 2015 року президент України Петро Порошенко підписав відповідний закон. Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили низку економічних санкцій. Росія заперечує окупацію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості».
…

2017-й став «найжорстокішим» роком за час конфлікту на Донбасі, заявив під час виступу в аналітичному центрі «Атлантична рада» (Atlantic Counsil) cпеціальний представник Державного департаменту США в справах України Курт Волкер.

«Це криза. 2017-й був найжорстокішим роком, і, чесно кажучи, минулої ночі була одна з найжорстокіших ночей, безумовно, із лютого й, можливо, цього року», – сказав Волкер.

Він додав, що «Росія вдає», що її немає на Донбасі.

«Вона наполягає, аби в рамках «нормандського процесу» велися справи з представниками Луганська і Донецька, яких Росія створила. Хоча вони є нерівними та незаконними партнерами. Вона наполягає, щоб Україна робила це. У зусиллях, щоб з’ясувати, чи буде Росія готовою змінити курс, відвести свої сили та погодитись на миротворчу силу у регіоні (на Донбасі), Росія сказала: «Ні, ви повинні мати справи з людьми з Луганська і Донецька». І наслідки цього полягатимуть лише у легітимізації її присутності та призведуть до подальшого затягування конфлікту», – заявив Волкер.

Українські військові повідомляли про обстріл селища Новолуганського Донецької області ввечері 18 грудня. Голова Донецької обласної військово-цивільної адміністрації Павло Жебрівський заявляв про вісьмох постраждалих.

Збройний конфлікт на Донбасі триває понад три з половиною роки – від квітня 2014 року. За даними ООН, його жертвами стали понад 10 300 людей. Україна та Захід звинувачують Росію в підтримці сепаратистів зброєю та особовим складом. Москва заперечує це, визнаючи хіба що наявність у складі проросійських бойовиків своїх громадян, яких називає «добровольцями».
…

Судове засідання у справі екс-мера Слов’янська Нелі Штепи, обвинуваченої в сепаратизмі, призначене на 19 грудня, не відбулося через неявку підсудної, заявляють у прокуратурі Харківської області.

«Сторона захисту повідомила, що Штепа вважає, що в приміщенні суду їй загрожує небезпека, тому відмовилася заходити до будівлі», – повідомили в прес-службі прокуратури Харківської області.

Наступне засідання суду призначене на 9 січня.

У вересні Ленінський районний суд Харкова змінив запобіжний захід для екс-мера Слов’янська Нелі Штепи з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт з носінням електронного засобу контролю.

Як повідомили в прес-службі прокуратури Харківської області, обвинувачувана має постійно перебувати за місцем проживання у місті Слов’янську Донецької області.

Штепу затримали у липні 2014 року. 8 жовтня 2014-го їй оголосили остаточну підозру в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 110 (посягання на територіальну цілісність і недоторканність України, які спричинили загибель людей) і частиною 1 статті 258-3 (створення терористичної групи чи організації) Кримінального кодексу України.

У прокуратурі зазначають, що екс-мерові Слов’янська Штепі загрожує довічне ув’язнення. Вона звинувачення прокуратури відкидає.
…

Апеляційний суд Києва направив питання арешту нерухомості фігуранта «справи рюкзаків» Олександра Авакова, сина міністра внутрішніх справ України Арсена Авакова, на новий судовий розгляд, повідомила Радіо Свобода співробітниця прес-служби суду Тетяна Геведзе.

«Апеляційний суд Києва не зняв арешт з майна, а направив справу на новий судовий розгляд», – сказала Геведзе.

Солом’янський районний суд Києва 1 листопада обрав особисте зобов’язання як запобіжний захід для всіх трьох фігурантів так званої «справи рюкзаків». Крім сина голови МВС Олександра Авакова затриманими в справі також були екс-заступник міністра внутрішніх справ Сергій Чеботар і харків’янин Володимир Литвин, який у 2014 році виступав як представник компанії «Дніпровенд», фірми-переможця тодішнього тендеру на постачання рюкзаків.

Такий запобіжний захід передбачає, що ці особи мають здати закордонні паспорти і взяти на себе низку зобов’язань, зокрема носити електронний браслет.

Національне антикорупційне бюро України 31 жовтня провело обшуки в рамках розслідування можливої розтрати державних коштів при закупівлі рюкзаків Міністерством внутрішніх справ для бійців у зоні АТО. У результаті низки обшуків за підозрою в розтраті понад 14 мільйонів гривень затримали трьох людей: колишнього заступника міністра внутрішніх справ України Сергія Чеботаря, представника фірми-переможця тендеру на постачання рюкзаків (Володимира Литвина) і ще одну «приватну особу», як назвали сина міністра внутрішніх справ України Олександра Авакова.

За даними НАБУ, у 2015 році ці особи були причетні до закупівлі коштом Міністерства внутрішніх справ рюкзаків за ціною, суттєво вищою від середньоринкової. За даними досудового розслідування, товар не був поставлений вчасно і до того ж не відповідав вимогам, установленим МВС, внаслідок чого державі було завдано збитків у розмірі понад 14 мільйонів гривень.

Олександр Аваков назвав цю справу політичною. Так само й Міністерство внутрішніх справ України, до якого Олександр Аваков формально не має стосунку, назвало «політичними, а не юридично обґрунтованими» дії НАБУ, а міністр Арсен Аваков заявив, що його син не причетний до розтрати бюджетних коштів.
…

Більше ніж 60 судів в анексованому Росією Криму ухвалили рішення про призначення адміністративних штрафів кримським татарам, які вийшли на одиночні пікети на знак протесту проти арештів і обшуків, повідомляє кореспондент проекту Радіо Свобода Крим.Реалії.

Щонайменше сім судових засідань перенесли, п’ять адміністративних протоколів відправили на дорозслідування. Більшість активістів були оштрафовані на суму 10 тисяч рублів (4700 гривень).

У Джанкої п’ятьом кримським татарам суд призначив штраф в розмірі 15 тисяч рублів (7100 гривень).

Юрист Ліля Гемеджі в коментарі Крим.Реалії зазначила, що захист від початку не розраховував на виправдувальні рішення.

«Адекватних суддів виявилася абсолютна меншість. Стороні захисту давали дуже мало часу для ознайомлення з матеріалами справи, а це близько 200 сторінок. Більшість клопотань захисту судді відхиляли. У матеріалах справи також є як мінімум одна експертиза, що нібито доводить єдиний умисел пікетів. Ця експертиза складена вкрай неграмотно, фахівцем зі стажем роботи менше ніж рік. Виходячи з попередньої нашої практики, ми розуміли, що будуть адміністративні покарання. Інтрига була тільки в тому, чи буде це штраф, чи виправні роботи», – розповіла Гемеджі.

Юристи мають намір оскаржити рішення судів в апеляції, а також готують скаргу до ЄСПЛ.

В анексованому Росією Криму 18 грудня відбувалися близько 70 судових засідань щодо кримських татар, які раніше вийшли з одиночними пікетами у відповідь на обшуки й арешти. На активістів складені адміністративні протоколи за порушення встановленого порядку пікетування.

Судові засідання, зокрема, проходили в Сімферополі, Джанкої, Алушті, Судаку, а також Радянському, Кіровському, Білогірському і Червоногвардійському районах. Головним доказом звинувачення служить експертиза експертного центру МВС по Криму, згідно з якою «пікети були об’єднані єдиною метою, задумом і загальною організацією».

У Криму 14 жовтня пройшла серія одиночних пікетів проти репресій силовиків щодо кримських татар, мусульман на анексованому Росією півострові.

Після російської анексії в Криму почастішали масові обшуки у незалежних журналістів, громадських активістів, активістів кримськотатарського національного руху, членів Меджлісу кримськотатарського народу, а також кримських мусульман, підозрюваних у зв’язках із забороненою в Росії організацією «Хізб ут-Тахрір».
…

Раніше цього ж дня Москва заявила, що представники Росії в Спільному центрі контролю й координації залишать територію України 19 грудня
…