Міністерство внутрішніх справ Білорусі повідомило, що понад дві тисячі людей, затриманих під час протестів, вже звільнили. Про це йдеться в повідомленні в телеграм-каналі прессекретаря МВС Білорусі.

«У МВС стурбовані проблемою перенаповненості місць тримання затриманих. Понад дві тисячі громадян уже відпущені додому. Цей процес триває безперервно, триває і зараз. Розуміємо, що не так швидко, як хотілося б. Ми робимо все можливе для вирішення нинішньої ситуації», – йдеться в повідомленні.

У МВС також заявили, що минула доба була «найспокійнішою» за останні чотири дні, «акції в більшості своїй носили мирний характер».

«Лише в окремих випадках в ході несанкціонованих заходів дії деяких осіб носили агресивний характер… Всього за цю добу було складено 102 протоколи про адміністративне порушення», – йдеться в повідомленні.

У ніч на 14 серпня з центру ізоляції правопорушників (ЦІП) на Окрестіно в Мінську та інших білоруських в’язниць почали випускати затриманих на мітингах 9-12 серпня. Це сталося після того, як голова МВС Білорусі Юрій Караєв «вибачився» перед «мирними людьми», які «потрапили під роздачу», а заступник міністра внутрішніх справ Олександр Барсуков приїхав у ЦІП на Окрестіно і заявив, що ніяких знущань над затриманими нібито «не було» і людей у в’язниці ніхто не бив.

Однак люди, яких відпускали, масово показували синці і травми, яких зазнали під час затримання, і розповідали, що їх били з особливою жорстокістю – як при затриманні, так і всередині самої в’язниці. 

У Мінську й інших містах Білорусі від вечора 9 серпня тривають акції протесту. Люди протестують проти результатів виборів президента, на яких, за офіційними даними, перемогу здобуває чинний голова держави Олександр Лукашенко. Він є президентом Білорусі вже 26 років.

Люди заявляють, що результати виборів, за якими Лукашенко отримав 80% голосів, а його головна конкурнентка Світлана Тихановська – 10%, були сфальсифіковані.

Силовики жорстоко розганяли демонстрантів, били їх, застосовували гумові кулі, кийки, водомети, сльозогінний газ.

Мітинги і короткочасні страйки відбуваються на великих підприємствах – таких як «Гродно Азот», Мінський тракторний завод, БМЗ.

На акції протесту виходять також лікарі та вчителі. Люди вимагають припинити насильство, а також провести нові вільні вибори.

Західні лідери закликали владу Білорусі зупинити насильство і обмірковують можливість запровадження сакцій.
…

Українці Євген Васильєв, Костянтин Рєуцький та Оксана Альошина, яких раніше затримали у Білорусі, звільнені. Про це повідомляється на фейсбук-сторінці президента України Володимира Зеленського.

«Наші правозахисники та журналісти були незаконно затримані ще 12 серпня. Сьогодні їх звільнили. Вони не порушували жодних законів Республіки Білорусь і перебували там виключно задля отримання достовірної інформації про події, що там відбуваються, та задля коментування їх у публічному медійному просторі. Відкрито, прозоро, професійно. Зараз вони в цілковитій безпеці», – мовиться у повідомленні.

Зазначається, що наразі ведуться перемовини про звільнення ще одного українці – Романа Шишка, який перебуває у СІЗО Бреста.

Раніше інформація про звільнення правозахисників Рєуцького та Васильєва Радіо Свобода підтвердили у посольстві України у Білорусі.

У МЗС заявляли, що наразі офіційно відомі особи трьох затриманих у Білорусі громадян України: це Костянтин Рєуцький, Євген Васильєв та Оксана Альошина.

Протести в Білорусі тривають з 9 серпня. Влада жорстко розганяє демонстрантів, застосовуючи кийки, водомети, гумові кулі і сльозогінний газ. За весь цей час затримано близько семи тисяч людей, точна кількість постраждалих невідома.
…

Уряд Афганістану заявив 14 серпня, що почав відпускати останніх 400 ув’язнених бойовиків екстремістського угруповання «Талібан» в рамках обміну утримуваними для відкриття шляху мирних переговорів між Кабулом і талібами.

За повідомленням Офісу Ради національної безпеки Афганістану, напередодні уряд відпустив групу з 80 бойовиків. Рішення ухвалили на Лойя-джирга – традиційній раді старійшин Афганістану – для «прискорення роботи над прямими переговорами та сталого, всеохопного припинення вогню».

9 серпня президент країни Ашраф Гані повідомив про намір звільнити 400 членів «Талібану». Багато з них були визнані винними в смертоносних нападан на афганців та іноземців.

«Талібан» наразі не коментував це звільнення. Натомість 12 серпня угруповання заявило, що інша екстремістська група «Ісламська держава» може атакувати автомобілі з в’язнями, щоб зірвати внутрішньоафганські переговори.

Читайте також: Держсекретар США прокоментував Радіо Свобода повідомлення про російські винагороди талібам в Афганістані за вбитих американців​

Кабул вже звільнив 4 600 утримуваних талібів з 5 тисяч, прописаних в мирній угоді з «Талібаном». Останніх 400 афганські чиновники називали найбільш небезпечними, звинувачуючи їх у організації нападів на посольства, публічні простори та урядові інституції, які призвели до загибелі тисяч цивільних людей протягом останніх років.

«Талібан» стверджує, що звільнив всіх 1000 урядових співробітників, яких утримував у заручниках.

Окрім звільнення заручників, мирна угода між США та «Талібаном» передбачала гарантію з боку бойовиків, що Афганістан не буде використовуватися як плацдарм для терористичних нападів на Сполучені Штати та їхніх союзників.

Читайте також: Афганістан: кількість жертв нападу на в’язницю зросла до 29, силовики зачищають місце подій​

Водночас, хоча «Талібан» не атакував американських військових з моменту укладання угоди в лютому, внаслідок нападів бойовиків за цей час загинули 3 560 співробітників афганських безпекових служб.

Звільнення в’язнів відкриває шлях до мирних переговорів між міжнародно визнаним урядом Афганістану та «Талібаном», передбачених лютневою мирною угодою. Обидві сторони заявляли про свою готовність за кілька днів після звільнення утримуваних почати внутрішньоафганські переговори в столиці Катару Досі.
…

Агентство США з національної безпеки (АНБ) спільно з Федеральним бюро розслідувань випустили доповідь із кібербезпеки, в якому попередили про раніше невідомі російські шкідливі програми.

Це програмне забезпечення, йдеться в звіті, є набором засобів під загальною назвою «Дроворуб». Експерти стверджують, що ця програма використовувалася російською військовою розвідкою ГРУ як частина операцій із кібершпигунства. У доповіді наводиться конкретний підрозділ, військова частина 26165 85-го Основного центру спеціальних служб Головного управління Генштабу Росії. Воно, як стверджується, безпосередньо стосується «Дроворуба».

Цей центр російського Генштабу, за даними авторів звіту, пов’язаний із хакерами, які стоять за зламом серверів Демократичної партії за кілька місяців до президентських виборів у США в 2016 році. За останні роки уряди кількох західних країн, аналітичні центри та корпорації неодноразово звинувачували у зламі російських хакерів, в тому числі з групи ART28 або Fancy Bear.

Програмне забезпечення «Дроворуб» використовувалося для зламу комп’ютерів на базі операційної системи Linux, яка широко використовується в серверній інфраструктурі, пише з посиланням на оприлюднений звіт «Голос Америки». Аналіз експертів з АНБ і ФБР продовжує серію викриттів російських хакерів перед новими президентськими виборами у США.

Російська влада завжди заперечувала зв’язок із хакерами і звинувачення у втручанні в справи інших країн, в тому числі в американські президентські вибори.
…

Вечір четверга, 13 серпня, став у Білорусі першим за останні п’ять днів, коли з цієї країни не надходить повідомлень про побиття демонстрантів із боку силовиків чи застосування міліцією таких спецзасобів, як світлошумові гранати чи гумові кулі. На вулиці Мінська та інших міст Білорусі вийшли десятки тисяч людей, які мирно вимагають усунення від влади президента Олександра Лукашенка, який керує країною вже 26 років.

Учасники акцій протесту вважають сфальсифікованими офіційно оголошені попередні результати виборів, згідно з якими опозиційна кандидатка Світлана Тихановська набрала близько 10%, а її головний опонент Олександр Лукашенко – близько 80%.

Міністр внутрішніх справ Білорусі Юрій Караєв вибачився за «травми випадкових людей», які постраждали під час розгону демонстрацій у країні. Він заявив, що бере на себе відповідальність за тих, хто «потрапили під роздачу». Він заявив, що вважає, що потрібно швидше відпускати затриманих. За його словами, міліція вже почала це робити.

Майже одночасно масові затримання жителів Білорусі прокоментувала від імені президента країни Олександра Лукашенка спікерка Сенату країни Наталя Кочанова. За її словами, «президент почув думку трудових колективів» і доручив розібратися з усіма фактами затримань, які відбулися в останні дні.

 
…

Литва пропонує створити в межах Європейського союзу фонд підтримки жертв репресій у Білорусі. Таку ідею висловив міністр закордонних справ балтійської країни Лінас Лінкявічус.

«Зважаючи на те, що люди Білорусі страждають від репресій, що тривають, втрачають роботу та доходи, я пропоную створити фонд Євросоюзу для підтримки жертв репресій у Білорусі. Модальності такого фонду можуть бути ухвалені найближчим часом», – написав очільник зовнішньополітичного відомства у твітері.

Раніше 13 серпня Верховний суд Білорусі оприлюднив список із понад 500 людей, затриманих за час протестів з вечора 9 серпня і засуджених до адміністративного арешту. Деяким суди давали 4 дні арешту, деяким – 25 діб, але найпоширеніший термін покарання – 15 діб арешту.

Це перші підтверджені владою Білорусі дані про заарештованих, і стосуються ці відомості лише тих, чиї справи розглядалися в судах Мінська. Раніше міністерство внутрішніх справ лише повідомляло про більш як 7 тисяч затриманих за останні кілька діб, більш як половина цих людей були затримані саме в столиці Білорусі. Родичі затриманих досі не отримували жодної інформації про те, де утримують їхніх дітей і чоловіків, також у спецприймальниках не приймали передачі для арештантів.

На президентських виборах, за офіційними даними, опозиційна кандидатка Світлана Тихановська набрала 10,09%, чинний президент Олександр Лукашенко – 80,08%. При цьому, за результатами альтернативних опитувань в інших країнах, при підрахованих голосах на 19 виборчих дільницях у Тихановської було 79,69%. Її виборчий штаб не визнав офіційні підсумки голосування.

Після оголошення результатів виборів у Мінську й інших містах Білорусі почалися акції протесту. Силовики жорстко розганяли демонстрантів, б’ючи їх і застосовуючи водомети, гумові кулі і сльозогінний газ. МОЗ повідомляє, що в лікарні доправили понад 250 осіб. Родичі заарештованих повідомляли, що багатьох жорстоко били, часто без приводу, і не давали їм в спецприймальниках їжі і води.

 
…

Президент Азербайджану Ільгам Алієв висловив занепокоєння тим, що Росія здійснює військові поставки до Вірменії в останні тижні після сутичок на азербайджансько-вірменському кордоні в липні.

Згідно із заявою, оприлюдненою 13 серпня на сайті президента Азербайджану, за день до цього Алієв телефонував президентові Росії Володимиру Путіну, щоб отримати «роз’яснення з цього приводу».

Баку заявив, що Росія доправила до Вірменії «понад 400 тонн» військових товарів «через повітряний простір Казахстану, Туркменистану й Ірану» від початку сутичок.

Щонайменше п’ятеро вірменських і 12 азербайджанських військових, зокрема генерал, загинули під час декількох днів боїв, які спалахнули уздовж вірменсько-азербайджанського кордону 12 липня.

Кремль також опублікував заяву про телефонну розмову між Путіним і Алієвим 12 серпня, але в ньому не згадувалося обговорення військових поставок.

«Президенти обговорили регіональні питання у контексті напруженості уздовж вірменсько-азербайджанського кордону в липні. Російська сторона наголосила на неприпустимості будь-яких дій, які б призвели до ескалації ситуації», – йдеться в повідомленні Кремля.

Вірменські посадовці не коментували заяву президента Азербайджану.

У Вірменії розташована російська військова база, країна також є членом Організації договору про колективну безпеку під керівництвом Москви.

 
…

Литва готова надавати притулок білорусам, які страждають від жорстокого поводження з боку влади, повідомив у твітері голова Міністерства закордонних справ Литви Лінас Лінкявічюс.

«Литва з гуманітарних міркувань готова і розглядає можливість приймати білорусів, які страждають від жорстокого поводження», – написав він.

Тим часом, у Мінську дипломатичні представники багатьох країн ЄС 13 серпня приїхали покласти квіти на місце загибелі демонстранта на Пушкінській. Люди, які зібралися там, скандували «Дякую».

У Литві на даний час перебуває кандидатка в президенти Білорусі Світлана Тихановська. 10 серпня вона залишила Білорусь.

На президентських виборах, за офіційними даними, Тихановська набрала 10,09%, чинний президент Олександр Лукашенко – 80,08%. При цьому, за результатами альтернативних опитувань в інших країнах, при підрахованих голосах на 19 виборчих дільницях у Світлани Тихановської було 79,69%. Її виборчий штаб не визнав офіційні підсумки голосування.

Після оголошення результатів виборів у Мінську й інших містах Білорусі почалися акції протесту. Силовики жорстко розганяють демонстрантів, б’ючи їх і застосовуючи водомети, гумові кулі і сльозогінний газ. Всього за чотири дні затримано близько 7 тисяч людей, точна кількість постраждалих невідома. МОЗ повідомляє, що в лікарні доправили понад 250 осіб. Родичі заарештованих повідомляли, що багатьох жорстоко били, часто без приводу, і не давали їм в спецприймальниках їжі і води.

 
…

Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто закликав Європейський союз продовжувати діалог із президентом Білорусі Олександром Лукашенком, попри жорстокий розгін протестувальників, які називають сфальсифікованими нещодавні вибори в країні. 

«Ми зацікавлені в тому, щоб ЄС ухвалював рішення на основі діалогу, які не унеможливлюють побудову відносин між Європейським союзом і Білоруссю в майбутньому чи не гальмують програму «Східного партнерства», – написав Сіярто у фейсбуці.

14 серпня міністри закордонних справ ЄС обговорять ситуацію в Білорусі на екстреній зустрічі. Як повідомляє агентство Reuters, не виключено, що обговорюватимуться санкції проти влади Білорусі в зв’язку з порушеннями демократичних стандартів при проведенні виборів президента і жорстким розгоном демонстрантів.

За даними джерела Reuters, за санкції виступають Німеччина, Латвія, Литва і Швеція, а також Австрія. Найбільш скептичну позицію щодо можливих санкцій займає Угорщина. Проте Угорщина раніше не стала блокувати заяву від імені ЄС із засудженням дій офіційного Мінська.

Представники низки країн ЄС раніше заявляли, що може йтися про адресні санкції проти білоруських чиновників, винних у порушеннях прав людини. Їх можуть запровадити вже до кінця серпня.

Деякі держави ЄС використовують більш жорстку риторику, ніж Євросоюз в цілому. Прем’єр-міністр Словенії Янез Янса 13 серпня на зустрічі з держсекретарем США Майком Помпео запропонував провести в Білорусі нові вибори під контролем міжнародних спостерігачів.

У Білорусі п’ятий день тривають протести проти офіційних підсумків президентських виборів, які – як вважають учасники протестів, посилаючись на дані спостерігачів – були сфальсифіковані на користь Олександра Лукашенка.

За останніми даними, у Білорусі щонайменше двоє протестувальників загинули, майже сім тисяч були затримані, відколи акції почалися ввечері 9 серпня.

 
…

Інтерпол і Федеральне відомство кримінальної поліції Німеччини оголосили в міжнародний розшук колишнього топменеджера німецької платіжної системи Wirecard Яна Марсалека. Його вважають головним автором махінацій у компанії, в балансі якої виявили діру в два мільярди євро.

Як зазначено в картці Марсалека на сайті Інтерполу, його розшукують за порушення законів Німеччини про цінні папери, їх торгівлі, злочинне зловживання довірою і шахрайство.

22 червня на запит прокуратури окружний суд Мюнхена видав ордер на арешт Марсалека та оголосив його міжнародний розшук. Німецька кримінальна поліція припускає, що Марсалек виїхав із Німеччини за кілька днів після виходу з ради директорів Wirecard.

Читайте також: Handelsblatt: топменеджер Wirecard переховується в Росії​

Німецька газета Handelsblatt писала, що Марсалек ховається в Росії. Джерела газети стверджують, що він живе в приватному будинку недалеко від Москви під наглядом Головного розвідувального управління. Видання стверджує, що до цього Марсалек вивів в Росію з Дубая велику суму в біткоїнах.

Раніше видання Spiegel, Insider і група Bellingcat в рамках спільного розслідування дійшли висновку, що Марсалек ховається в Білорусії або Росії. У публікації йдеться, що Марсалек взаємодіяв з російськими спецслужбами, а можливо, і працював на них.

Газета Financial Times писала, що для завоювання авторитету серед фінансистів Марсалек показував партнерам секретні документи про розслідування отруєння Сергія Скрипаля та його доньки в Солсбері і російську отруту «Новачок». За даними Spiegel, пересування Марсалека з 2015 року відслідковувала Федеральна служба безпеки, але в 2016-му стеження за невідомих причин припинилося.

Прессекретар президента Дмитро Пєсков в липні заявляв, що в Кремлі нічого не знають про переїзд Марсалека до Росії.

Читайте також: Присяжні у США визнали росіянина винним у викраденні 112 мільйонів акаунтів із соцмереж​

Влітку фінанова компанія Wirecard заявила про свою неплатоспроможність, маючи заборгованість перед кредиторами в розмірі 4 мільярди євро. Це стало відомо після аудиторської перевірки, яка виявила на рахунках компанії «діру» в 1,9 мільярда євро. Висновок перевірки був однозначним: у компанії мала місце глобальна шахрайська операція.

Рада директорів збанкрутілої платіжної системи констатувала 22 червня, що зниклих грошей «з високим ступенем імовірності не існує». Того ж дня наглядова рада Wirecard офіційно звільнила члена ради директорів Яна Марсалека. Були відкликані і попередні фінансові звіти за 2019 рік і перший квартал 2020 року. Голова Wirecard Маркус Браун був заарештований.

Відразу ж після свого звільнення Марсалек, за даними розслідування Bellingcat і її партнерів, вилетів до Мінська, після чого його сліди губляться.
…

Українські консули намагаються потрапити до затриманих вчора українських правозахисників Костянтина Рєуцького та Євгена Васильєва. Про це повідомили Радіо Свобода у посольстві України в Мінську.

Наразі навіть не відомо в якому СІЗО вони перебувають. Білоруські тюрми зараз переповнені.

Рєуцький та Васильєв проходять підозрюваними у кримінальній справі про масові заворушення в Мінську 10-12 серпня.

У рамках слідства було проведено обшук у квартирі Тетяни Ревяко, у неї зупинилися її українські колеги ранком 12 серпня. Слідчі конфіскували комп’ютер Рєуцького, внутрішній український паспорт Васильєва та інші їх речі.

Постанову на обшук підписав заступник прокурора Советського району Мінська Шаблінський.

«Вони тільки сьогодні приїхали до Білорусі, попили кави, вийшли на прогулянку і були затримані, у жодних заворушеннях вони участі не брали», – зазначила Ревяко.

Обидва українці прибули до Білорусі від правозахисної організації «Восток-SOS» в рамках місії допомоги білоруським колегам, які мають дуже багато роботи в зв’язку з масовими арештами учасників протестів. «Вони прибули до нас у важкий час, щоб підтримати нас, так прийнято у правозахисників, ми також бували в Україні та інших державах у подібні моменти», – сказала Ревяко.

Читайте також: Зі слідчого ізолятора у Мінську звільнили близько 100 протестувальників​

Зранку 12 серпня в Міністерстві закордонних справ України повідомляли, що вже на той час у Білорусі затримали дев’ять українців і побили українського фотокореспондента.

За останні кілька днів у Білорусі, де тривають масові протести проти президента Олександра Лукашенка, силовики затримали чи й побили ще кількох іноземних журналістів. Декого з них уже звільнили.
…

Державний секретар США Майк Помпео прокоментував Радіо Свобода ставлення Вашингтону до російського закону, відомого як закон про іноземних агентів, який влада Росії використовує для обмежень і утисків незалежних громадських об’єднань і засобів інформації, зокрема й таких, як Радіо Свобода чи «Голос Америки».

Помпео пояснив, які можливості розглядають США у зв’язку з тим, що Росія, попри різку критику й засудження цього закону, не відступає від своїх позицій щодо нього.

«Я ніколи не забігаю наперед із рішеннями, які ми ухвалюємо. Але ми уважно стежимо за ситуацією. Як ви сказали, ми засудили цей закон. Ми також наклали на Росію велетенські санкції через інші елементи її згубної діяльності. Ми продовжуємо стежити за ситуацією. Ми сподіваємося, що решта світу підтримає нас у цьому. Ми сподіваємося, що до нас приєднаються в цьому ті держави, в яких цінують свободу преси, а незалежні журналісти можуть ставити запитання, навіть якщо це часом не подобається лідерам цих країн. Ми вважаємо, що можемо вчинити реальний тиск і переконати (Росію), що дозволити свободу преси – правильна річ. Ми знаємо, що історично це було не так, але ми будемо домагатися цього, далі працювати заради цього і співпрацювати з нашими партнерами, наприклад, Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода, щоб донести нашу позицію, щоб сказати, що ми просто просимо справедливості для народу Росії, як і для людей усього світу, щоб у них був надійний і вчасний доступ до правдивої інформації», – сказав Помпео під час перебування з візитом у столиці Чехії Празі, де розташована і штабквартира Радіо Свобода, 12 серпня.

Закон про «іноземних агентів» ухвалили в Росії в 2012 році. Згідно з документом, будь-яка некомерційна організація або громадський рух можуть бути внесені в список таких агентів, якщо вони отримують фінансову підтримку з-за кордону і ведуть політичну діяльність. При цьому критерії, за якими визначається саме «політична діяльність», у законі чітко не визначені. 2019 року в Росії були ухвалені закони, що дозволяють визнавати «іноземними агентами» також засоби інформації і окремих громадян.

Організації й особи, що потрапили в реєстр, мають, зокрема, періодично звітувати про свою фінансову діяльність, а також вказувати в своїх публікаціях, що вони є «іноземним агентом». Порушникам, які не вказують у своїх матеріалах, що вони є «іноземними агентами», загрожують великі штрафи, а фізичним особам і арешти терміном до 15 діб. Наприкінці 2019 року також був ухвалений закон, що передбачає посилення покарання за порушення для ЗМІ – «іноземних агентів».

Міністерство юстиції США внесло до переліку «іноземних агентів» і Радіо Свобода й низку його регіональних проєктів, які працюють на території Росії й окупованого нею українського Криму. Також «іноземними агентами» тепер можуть визнавати і їхніх журналістів і дописувачів.

У січні 2020 року Російська служба Радіо Свобода була змушена зареєструватися в Росії як «іноземний агент».

І первісний закон, і подальші зміни до нього викликали різку критику в міжнародній спільноті, зокрема і в США.
…

На статую Жанни д’Aрк в Парижі, на площі Помпіду, повісили біло-червоно-білий прапор – один з історичних національних символів білорусів, з яким в ці дні у самій Білорусі виходять на акції протесту.

Знімок опублікувала у твітері російська служба Бі-бі-сі. Хто повісив на пам’ятник прапор, ЗМІ не уточнює. На постаменті також з’явився напис: «Free Belarus».

У середу президент Франції Еммануель Макрон висловив «вкрай серйозне» занепокоєння ситуацією у Білорусі і насильством щодо учасників масових протестів.

У Білорусі 9 серпня, після оголошення попередніх офіційних результатів голосування на виборах президента, почалися протести, які тривають далі по всій країні вже четвертий день. Згідно з цими офіційними даними, опозиційний кандидат Світлана Тихановська набрала 10,09%, чинний президент Олександр Лукашенко, який балотувався на шостий термін поспіль, – 80,08%. Тихановська і її прихильники заявляють про численні фальсифікації і не визнають цих результатів. За деякими незалежними оцінками, насправді Тихановська могла якщо не перемогти, то принаймні вийти в другий тур. Вочевидь зазнавши тиску, Тихановська після виборів виїхала з Білорусі і нині перебуває в Литві.

За перші три доби протестів, за даними МВС країни, затримали понад шість тисяч людей. При розгоні протестів і затриманні силовики жорстоко б’ють і демонстрантів, і випадкових перехожих, у тому числі неповнолітніх, а також журналістів, застосовуючи кийки, гумові кулі, світло-шумові гранати, водомети й подразливий газ. За офіційними даними, в лікарні країни доправили з різними травмами понад 250 людей. Справжня кількість потерпілих невідома. Загинув під час розгону протестів принаймні один демонстрант, смерть якого визнана офіційно; також повідомляють про смерть принаймні ще однієї людини – вже в лікарні після побиття силовиками.

Країни Заходу, зокрема США, а також ЄС різко засуджують дії влади Білорусі і вимагають припинення насильства і початку конструктивного діалогу з суспільством, а в іншому разі погрожують санкціями проти офіційного Мінська.
…

Віталій Циганков, політичний оглядач Білоруської служби Радіо Свобода, і його дружина були затримані в Мінську. Обох доставили до Московського райвідділу внутрішніх справ міста.

В інтерв’ю Радіо Свобода Ольга Циганкова розповіла: «На вулиці Немига машину зупинив працівник ДАІ, вимагав вийти з машини. Враховуючи всі події, коли людей витягують із машини, б’ють і затримують, я відмовилася. Я сказала, що покажу документи з машини. На це працівник ДАІ дуже різко відреагував, почав опускати скло, бити по машині, приставив пістолет через вікно до моєї голови і вимагав вийти. Я, незважаючи на це, поїхала вперед. Нас оточили кілька автомобілів ДАІ, Віталія викинули з машини, побили, поклали на асфальт. Зараз ми перебуваємо в Московському райвідділі внутрішніх справ».

Білоруський правозахисний центр «Весна», якого влада позбавила акредитації, повідомляє, що Віталія і Ольгу Циганкових затримали біля медичного університету під час акції медиків. Понад 130 медпрацівників у білих халатах зібралися на проспекті Дзержинського з плакатами «Лікарі проти насильства» і «Зупиніть насильство». Таким чином лікарі долучилися до стихійних акцій проти жорстокого розгону міліцією учасників виступів за чесні вибори.

Крім того, Незалежний новинний сайт Tut.by повідомляє з посиланням на Білоруську асоціацію журналістів, що також 12 серпня були затримані журналісти незалежного телеканалу «Белсат», який мовить на Білорусь із Польщі, Любов Луньова і Дмитро Солтан. Їх зупинили працівники ДАІ, коли побачили, що ті ведуть зйомку. Луньову направили в автоінспекцію перевіряти автомобіль, Солтана доставили до райвідділу внутрішніх справ.

Також поблизу площі Перемоги в білоруській столиці затримали і двох українських волонтерів і правозахисників, Костянтина Реуцького і Євгена Васильєва. Їх теж зупинили працівники ДАІ, після чого зв’язок із ними пропав.

За останні кілька днів у Білорусі, де тривають масові протести проти президента Олександра Лукашенка, були затримані ще кілька іноземних журналістів. Декого з них уже звільнили.
…

Державний секретар США Майк Помпео прокоментував Радіо Свобода повідомлення про те, що Росія, за даними американської розвідки, могла пропонувати винагороди ісламістському рухові «Талібан» і його союзникам в Афганістані за вбивства американських солдатів і що він обговорював це питання з його російським колегою Сергієм Лавровим.

«Ми ніколи не коментуємо питання щодо американської розвідки, навіть якщо якийсь журналіст вирішив, що, на його думку, знає, що відбувається насправді. Ми ж заявляли і заявляємо: якщо Росія пропонує гроші за вбивство американців або, якщо вже на те пішло, інших громадян Заходу, за це доведеться заплатити надзвичайно дорого. Саме цю думку я доніс до міністра закордонних справ Лаврова. Я знаю, що й наші військові обговорювали це з їхніми чільниками. Ми не потерпимо нічого такого», – сказав Помпео під час перебування з візитом у столиці Чехії Празі, де розташована і штабквартира Радіо Свобода, 12 серпня.

А на запитання, чи вважає він інформацію про ці винагороди вартою довіри, Помпео відповів: «Ми знаємо історію. Ми знаємо, що Росія озброювала «Талібан» у минулому. Адже так? Ми знаємо, що сьогодні їх продовжують озброювати іранці. Ці факти ми знаємо. Ми пояснили їм, на що ми очікуємо. І ми зробимо все необхідне, щоб захистити кожного американського солдата, або, наприклад, кожного солдата з Чехії чи будь-якої іншої країни, яка бере участь в операції «Рішуча підтримка», щоб вони були в безпеці. Ми робимо це. Ми робили це минулого року, і будемо робити в цьому. І будемо робити це доти, поки в Афганістані будуть наші солдати».

Також Помпео прокоментував і заяву президента США Дональда Трампа, який у недавньому інтерв’ю сказав, що йому не повідомляли інформації про такі винагороди до того, як він мав телефонну розмову з президентом Росії Володимиром Путіним. «Залишмо це Білому домові, ці їхні суперечки про те, чи повідомляли президентові про щось, чи ні. Але можу вас запевнити в тому, що бачив сам щодо президента Трампа: будь-який член його команди національної безпеки може прийти до нього і сказати: «Пане, в нас є певні побоювання. Ми робимо недостатньо ось у цьому питанні. Ми можемо зробити тут більше. А ось тут є ще один ризик». Президент дуже серйозно ставиться до цього. І ми реагували не тільки абсолютно доречним чином, але й так, щоб наші люди були в безпеці», – сказав Майк Помпео.

Наприкінці червня американські щоденники New York Times і окремо від нього The Washington Post повідомили з посиланням на джерела в американських розвідслужбах, що російська військова розвідка, традиційно відома як ГРУ, ймовірно, пропонувала афганським бойовикам, пов’язаним із талібами, винагороду за вбивство військовослужбовців США й інших країн міжнародної коаліції, які перебувають в Афганістані. За цими повідомленнями, про такі виплати було відомо вже кілька місяців, і цю інформацію ще в березні доповідали президентові Трампу і обговорювали на засіданні його Ради нацбезпеки.

Росія і таліби виступили з запереченнями цих повідомлень. А в Білому домі США, зі свого боку, заперечили, що Трампа інформували про такі винагороди.

Тим часом ці повідомлення викликали занепокоєння серед американських законодавців, серед них і членів Республіканської партії, до якої належить і Трамп.

Наприкінці липня Трамп заявив, що якщо повідомлення розвідки про те, що Росія платила афганському ісламістському рухові «Талібан» за вбивство американських військових в Афганістані, підтвердяться, то це викличе в нього велике обурення і він «відповість належним чином», не уточнивши, як саме. При цьому Трамп також казав, що в телефонній розмові з Путіним цього питання не обговорював. Трамп також ставить повідомлення про такі винагороди під сумнів.

 
…

У білоруському Гомелі в лікарні помер 25-річний Олександр Вихор. Його затримали в неділю 9 серпня по дорозі до дівчини, розповіла білоруській службі Радіо Свобода мати Олександра.

«Саша був в одному з автозаків. Він не брав участі в акції. Поїхав у неділю до дівчини. Його схопили десь у центрі, коли він пересідав на інший транспорт. Він написав мені смс, що його спіймали … І все. Я шукала його всі ці дні. Мені не давали ніякої інформації. Сьогодні мені нарешті сказали, що Саша в морзі», – каже його мати.

У Олександра, за словами матері, були проблеми з серцем. Коли він довгий час перебував в закритій машині в черзі в СІЗО, йому стало зле.

За її словами, Олександр кричав, просив допомоги. Конвой подумав, що він неадекватний, хлопця відвезли в психіатричну лікарню. Там лікар зрозумів, що проблеми не з психікою. На «швидкій» його відвезли в найближчу лікарню, але врятувати не змогли. «Мені сказали, що його привезли у стані клінічної смерті», – каже мати Олександра.

Показати тіло сина їй відмовилися. Жінка вважає, що він сильно побитий.

Радіо Свобода звернулося в пресслужбу МВС по Гомельській області. Звідти журналістів перенаправили в пресслужбу Слідчого комітету. Там наразі не відповідали на дзвінки.

Офіційно влада Білорусі підтвердила інформацію про одного загиблого під час протестів – у Мінську. Його імені влада не називає. За офіційними даними, в лікарні звернулися понад 250 осіб з різними травмами.

При цьому за останніми даними, затримано понад шість тисяч людей, багатьох із них жорстоко побили, в тому числі неповнолітніх.

З моменту оголошення ЦВК результатів виборів у Білорусі четвертий день тривають акції протесту. Влада жорстко розганяє демонстрантів, застосовуючи водомети, гумові кулі і сльозогінний газ. 

Захід закликав владу Білорусі зупинити насильство проти протестувальників і попередив про можливі санкції.

 
…

Президент Литви Ґітанас Науседа виступив із планом із трьох пунктів, який, за його словами, має виконати влада президента сусідньої Білорусі Олександра Лукашенка, і попередив про санкції в іншому разі.

«Я мушу констатувати, що ситуація в Білорусі, як і раніше, непокоїть, як і раніше, ллється кров, людей переслідують, журналістів закривають у в’язниці. Ми як сусіди разом із іншими країнами регіону шукаємо способів вирішення цієї кризи», – сказав він на пресконференції в Вільнюсі, додавши, що напередодні говорив із президентом Латвії.

За його словами, які наводить литовське інтернет-видання «Делфі», він пропонує план із трьох пунктів, який, на його думку, може стати прелюдією для посередництва президентів країн регіону у вирішенні білоруської кризи.

«По-перше, державні органи влади мають припинити насильство щодо своїх громадян. По-друге, білоруська влада має відпустити затриманих, зараз відомо про тисячі затриманих. І третій пункт – Білорусь має відновити діалог зі своїм громадянським суспільством», – сказав Науседа.

На його думку, основою для такого діалогу мало б бути формування національної ради з представників влади і громадянського суспільства, яка б мала зайнятися пошуком рішень і виходу з кризи.

«Якщо ці пункти підійдуть і прислужаться початкові дискусії, то разом зі мною бути посередником у вирішенні цієї ситуації погодяться також президенти Латвії і Польщі», – продовжив президент Литви.

При цьому Науседа наголосив, що проблему треба вирішувати мирним шляхом – але є й інший шлях. Він підкреслив, що в першу чергу пропонується мирне вирішення проблеми – але якщо буде потрібно, потім перейдуть і до інших засобів.

«Думаю, ми так повинні діяти: почати зі способу пошуку рішення мирним шляхом і намагатися вирішити проблему найменш болісним способом. Але якщо ця ініціатива не буде прийнята, звичайно ж, може бути так, що залишаться інші альтернативи, про які зараз говорять і в Литві, і в ЄС. Я кажу в тому числі і про санкції – як на рівні ЄС, так і про національні», – заявив він.

Захід закликав владу Білорусі зупинити насильство проти протестувальників і попереджав про можливі санкції. 15 серпня Європейський союз проведе екстрений саміт, на якому йтиметься про ситуацію в Білорусі. Не виключено, що на ньому ухвалять рішення про санкції проти президента Олександра Лукашенка і керівників білоруських силових структур.

Протести в Білорусі почалися 9 серпня після оголошення попередніх офіційних результатів голосування на виборах президента і тривають далі по всій країні вже четвертий день. Згідно з цими офіційними даними, опозиційний кандидат Світлана Тихановська набрала 10,09%, чинний президент Олександр Лукашенко, який балотувався на шостий термін поспіль, – 80,08%. Тихановська і її прихильники заявляють про численні фальсифікації і не визнають цих результатів. За деякими незалежними оцінками, насправді Тихановська могла якщо не перемогти, то принаймні вийти в другий тур. Вочевидь зазнавши тиску, Тихановська після виборів виїхала з Білорусі і нині перебуває в Литві.

За перші три доби протестів, за даними МВС країни, затримали понад шість тисяч людей. При розгоні протестів і затриманні силовики жорстоко б’ють і демонстрантів, і випадкових перехожих, у тому числі неповнолітніх, а також журналістів, застосовуючи кийки, гумові кулі, світло-шумові гранати, водомети й подразливий газ. За офіційними даними, в лікарні країни доправили з різними травмами понад 250 людей. Справжня кількість потерпілих невідома. Загинув під час розгону протестів принаймні один демонстрант, смерть якого визнана офіційно.
…

У Бресті співробітники міліції стріляли на ураження в учасників акції протесту, повідомляється в телеграм-каналі речниці Міністерства внутрішніх справ Білорусі Ольги Чемоданової.

«На співробітників міліції напала група агресивно налаштованих громадян з арматурою в руках. Попереджувальні постріли вгору їх не зупинили. Для захисту життя і здоров’я співробітників зброя була застосована на ураження. Один із нападників поранений», – йдеться в повідомленні.

Яка саме зброя застосовувалася – МВС не уточнює. Як пише видання «Медуза», речниця МВС Білорусі спочатку повідомила в телеграмі, що це була вогнепальна зброя, але пізніше пост був відредагований, і слово «вогнепальна» з нього зникло.

У Мінську й інших містах Білорусі третій день тривають акції протесту проти результатів президентських виборів, на яких, за офіційними даними, вшосте переміг Олександр Лукашенко. Влада жорстоко розганяє демонстрантів, застосовуючи водомети, гумові кулі і сльозогінний газ.

За останніми даними, затримано понад шість тисяч людей, багатьох із них при затриманні жорстоко побили, в тому числі неповнолітніх. 

За офіційними даними, в лікарні звернулися понад 250 осіб з різними травмами. МОЗ Білорусі напередодні вказував, що в основному травми легкого ступеня тяжкості. У сьогоднішньому повідомленні відомства такої інформації вже немає. 

Один чоловік під час протестів загинув, його ім’я влада не називає. Жителі Мінська несли квіти на місце смерті протестувальника біля станції метро «Пушкінська».

 
…

Кандидатка у президенти Білорусі Світлана Тихановська, яка перебуває в Литві, найближчим часом виступить зі зверненням, повідомив у твітері литовський міністр закордонних справ Лінас Лінкявічюс.

«Розмовляв зі Світланою Тихановською. Вона в хорошому настрої і виступить найближчим часом», – написав Лінкявічюс.

Раніше в коментарі Радіо Свобода голова МЗС Литви заявив, що кандидатка в президенти Білорусі Світлана Тихановська записувала відео, оприлюднене на YouTube-каналі її чоловіка, поза межами Литви.

«Що ж, ви розумієте, що коли людина ухвалює рішення під тиском, усі сказані [нею] слова не можуть бути сприйняті дослівно», – сказав Лінкявічюс.

Він додав, що Литва вирішила прийняти Тихановську, щоб забезпечити її безпеку, «тому що був елемент небезпеки».

«Ми можемо лише судити, що вона не мала багато вибору: або покинути країну, або наслідки не були б хорошими», – заявив міністр.

10 серпня Тихановська пішла до Центральної виборчої комісії Білорусі, щоб оскаржити ці результати. Після семигодинного перебування там вона вийшла через інший вхід і, не попередивши свій штаб, посеред ночі прибула до Литви, куди вона раніше після погроз вивезла своїх дітей.

За словами представників штабу Тихановської, в будівлі ЦВК вона зазнала значного тиску, і саме там була змушена зачитати з папірця своє звернення до демонстрантів, що «народ Білорусі зробив свій вибір» і що вона просить поважати закон, не протистояти міліції і не виходити на площі. Цей запис оприлюднили провладні телеграм-канали в Білорусі 11 серпня, коли вона була вже в Литві.

Перед цим було інше відеозвернення Тихановської під назвою «Я поїхала до дітей». Його опублікували на YouTube-каналі її арештованого чоловіка. 

Протести в Білорусі почалися 9 серпня після оголошення попередніх результатів голосування на виборах президента. Згідно з офіційними даними, кандидат Світлана Тихановська набрала 10,09%, чинний президент Олександр Лукашенко – 80,08%. 

При цьому, за результатами альтернативних опитувань в інших країнах, при підрахованих голосах на 19 виборчих дільницях у Світлани Тихановської було 79,69%. Виборчий штаб Тихановської не визнав офіційні підсумки голосування.

За перші три доби протестів, за даними МВС країни, затримали понад шість тисяч людей. При затриманні ОМОН їх жорстоко б’є, застосовуючи кийки, гумові кулі, світло-шумові гранати. Точна кількість постраждалих невідома. За офіційними даними, в лікарні країни доправили понад 200 людей.

 
…

У Білорусі під час акцій протесту після оголошення результатів президентських виборів побили українського фотокореспондента і затримали дев’ятьох громадян України. Про це на запит «Суспільного» розповіли у Міністерстві закордонних справ України.

«За інформацією посольства України в Білорусі, станом на 9:00 12 серпня відомо про факт побиття українського фотокореспондента агентства Associated Press, якого з незначними медичними ушкодженнями було доставлено до одного з медичних закладів. Після надання допомоги у той же день він був виписаний. До посольства не звертався», – мовиться у повідомленні.

Зазначається також, що дев’ятьох українців затримали у Вітебську за «адміністративні правопорушення». Внаслідок заходів, до яких вдалося посольство, наступного дня їх звільнили з-під варти.

У МЗС заявили, що інформації про будь-які інші інциденти з громадянами України.

У Мінську й інших містах Білорусі 12 серпня третю ніч поспіль тривали протести проти результатів президентських виборів, на яких ушосте переміг Олександр Лукашенко, який є головою держави в Білорусі вже 26 років.

Численні демонстрації почалися в Білорусі 9 серпня, їх жорстоко розігнав ОМОН. Всього в країні за 9-10 серпня затримали понад п’ять тисяч людей, одна людина загинула.

Для розгону мирних мітингів силовики застосували водомети, гумові кулі і сльозогінний газ. За офіційними даними, у лікарні доставили понад 200 постраждалих. Точне число постраждалих невідоме.
…

Кандидатка в президенти Білорусі Світлана Тихановська записувала відео, оприлюднене на YouTube-каналі її чоловіка, поза межами Литви, повідомив литовський міністр закордонних справ Лінас Лінкявічюс у коментарі Радіо Свобода.

«Що ж, ви розумієте, що коли людина ухвалює рішення під тиском, усі сказані [нею] слова не можуть бути сприйняті дослівно», – сказав Лінкявічюс.

Він додав, що Литва вирішила прийняти Тихановську, щоб забезпечити її безпеку, «тому що був елемент небезпеки».

«Ми можемо лише судити, що вона не мала багато вибору: або покинути країну, або наслідки не були б хорошими», – заявив міністр.

10 серпня вона пішла до Центральної виборчої комісії Білорусі, щоб оскаржити ці результати. Після семигодинного перебування там вона вийшла через інший вхід і, не попередивши свій штаб, посеред ночі прибула до Литви, куди вона раніше після погроз вивезла своїх дітей.

За словами представників штабу Тихановської, в будівлі ЦВК вона зазнала значного тиску, і саме там була змушена зачитати з папірця своє звернення до демонстрантів, що «народ Білорусі зробив свій вибір» і що вона просить поважати закон, не протистояти міліції і не виходити на площі. Цей запис оприлюднили провладні телеграм-канали в Білорусі 11 серпня, коли вона була вже в Литві.

Перед цим було інше відеозвернення під назвою «Я поїхала до дітей». Його опублікували на YouTube-каналі її арештованого чоловіка. 

 
…

Фактичний кандидат на виборах президента США цієї осені від Демократичної партії Джо Байден визначився з кандидатурою віцепрезидентки, яка змагатиметься разом із ним проти чинного президента, республіканця Дональда Трампа і його висуванця на віцепрезидента, чинного на цій посаді Майка Пенса.

Як повідомив Джо Байден 11 серпня, він обрав за свою партнерку на виборах Камалу Гарріс, темношкіру сенаторку-демократку від штату Каліфорнія афроамерикансько-південноазійського походження. Юристка за освітою, вона з часів президентства Барака Обами, коли Байден був віцепрезидентом, із 2011-го і до 2017 року була міністром юстиції США, а на первинних виборах кандидата на посаду президента від Демократичної партії цього року була спершу однією з суперниць Байдена.

«Маю за честь оголосити, що я обрав Камалу Гарріс, безстрашну борчиню за «маленьку людину» і одну з найкращих службовиць суспільству, за мою партнерку на виборах», – написав він у твітері.

Гарріс, яка вже змінила у твітері своє титулування, додавши до згадки про сенаторство також те, що вона кандидуватиме на віцепрезидентство, і посилання на сайт кампанії Байдена, зі свого боку, заявила: «Джо Байден здатен об’єднати американський народ, бо він провів своє життя, борючись за нас. І, як президент, він збудує таку Америку, що здійснить наші ідеали. Маю честь приєднатися до нього як висуванка нашої партії на віцепрезидента і робити все, що зможу, щоб зробити його нашим головнокомандувачем».

Таким чином, 55-річна Гарріс стане першою темношкірою висуванкою на виборах президента і віцепрезидента США, а в разі обрання стане й першою жінкою на віцепрезидентській посаді.

Після того, як Гарріс припинила власну кампанію за висування кандидаткою на виборах президента, вона виступила на підтримку Байдена, і її вже якийсь час вважали найімовірнішою висуванкою на посаду віцепрезидента від демократів.

Джо Байден уже давно давав знати, що хотів би мати за свого віцепрезидента в разі обрання жінку. А з кінця травня, коли у США спалахнули протести навколо смерті внаслідок дій працівника поліції чорношкірого Джорджа Флойда, він висловив бажання, щоб його віцепрезидентка була також чорношкірою.

Камала Гарріс народилася в Каліфорнії у США; її батько – іммігрант із Ямайки африканського походження, а мати була іммігранткою з Індії. Сама Гарріс, за повідомленнями, визначає себе як афроамериканку.

У США під час виборів президента, які цього року призначені на 3 листопада, обирають голову держави разом із віцепрезидентом. На цей час формально ні Байден, ні Трамп іще не є кандидатами, бо ще не відбулися з’їзди їхніх партій – за результатами яких вони гарантовано стануть кандидатами офіційно.

Крім висуванців двох провідних партій, Республіканської і Демократичної, на президентські вибори у США зазвичай реєструються й кандидати від малих так званих «третіх партій» чи незалежні, але шансів на обрання у США вони реально не мають.

Відповідно до низки опитувань, на нинішній час Байден має значно більші шанси на обрання, ніж Трамп, хоча ситуація в США може швидко змінитися в будь-який бік.

Вибір висуванця на посаду віцепрезидента може помітно вплинути й на прихильність до самого президентського кандидата.

Якщо Байден (разом із Гарріс) буде обраний, на момент інавгурації в січні 2021 року йому вже сповниться 78 років, і він стане найстаршим президентом США на момент інавгурації. Байден не давав чітко знати, чи буде в разі обрання змагатися й за переобрання на другий термін у 2024 році. Якщо в такому разі він відмовиться від переобрання, Гарріс, як нині вважають, може стати провідною претенденткою на висування на президентську посаду від демократів того року.
…

Міністри закордонних справ восьми країн Скандинавії і Балтії виступили зі спільною заявою, в якій висловили занепокоєння подіями в Білорусі у зв’язку з президентськими виборами в ній 9 серпня.

«Міністри закордонних справ Данії, Естонії, Фінляндії, Ісландії, Латвії, Литви, Норвегії і Швеції… висловлюють глибоке занепокоєння насильством проти учасників післявиборчих протестів, які відбулися у відповідь на повідомлення про широко розповсюджені виборчі фальсифікації. Ми дуже занепокоєні повідомленнями про травми, заподіяні демонстрантам», – мовиться в повідомленні, яке оприлюднили 11 серпня зовнішньополітичні відомства згаданих країн.

За словами авторів заяви, президентські вибори в Білорусі не відповідали міжнародним зобов’язанням Білорусі і загальновизнаним стандартам демократії і верховенства права, а також не були ні вільними, ні чесними.

«Закликаємо владу Білорусі припинити переслідування політичних супротивників, негайно звільнити всіх несправедливо затриманих і дотримуватися прав і свобод людини. Закликаємо владу Білорусі негайно почати справжній політичний діалог із опозицією з метою уникнути подальшого застосування насильства. Ми й далі віддані в своїй прихильності народові Білорусі і продовжимо уважно стежити за подіями», – мовиться в заяві голів МЗС восьми європейських країн.

У Мінську й інших містах Білорусі третю добу тривають протести проти офіційно заявлених результатів президентських виборів, за якими виходить, що чинний президент Олександр Лукашенко, який є головою держави в Білорусі вже 26 років, переміг ушосте поспіль. Численні й досить чисельні демонстрації почалися в Білорусі ввечері в день голосування 9 серпня і повторилися 10 серпня, їх жорстоко розганяли силовики. Всього в країні за 9 і 10 серпня затримали понад п’ять тисяч людей, принаймні одна людина загинула. Для розгону мирних мітингів силовики застосували водомети, гумові кулі і сльозогінний газ. За офіційними даними, в лікарні доставили понад 200 потерпілих. Точне число потерпілих невідоме.

Увечері 11 серпня і в ніч на 12 серпня акції протесту і протистояння й сутички з силовиками тривають далі по всій Білорусі.
…

У Європейському союзі виступили з заявою щодо подій у Білорусі після президентських виборів 9 серпня, яку виголосив верховний представник Євросоюзу з закордонних справ Жозеп Боррель, і попередили про «глибокий перегляд» відносин із Мінськом і можливість певних санкцій.

«ЄС уважно стежив за подіями напередодні президентських виборів. У перебігу передвиборчої кампанії народ Білорусі засвідчив прагнення до демократичних змін. Але вибори були ні вільними, ні чесними», – мовиться в заяві.

Як мовиться в документі, влада вдавалася до несумірного і неприйнятного насильства, що спричинило принаймні одну смерть і численні травми, тисячі людей були затримані, посилилося придушення свобод зібрання, засобів інформації і висловлювання. «Ми закликаємо владу Білорусі негайно і без умов звільнити всіх затриманих», – заявили в ЄС.

Крім того, зазначено в заяві, варті довіри повідомлення спостерігачів усередині країни свідчать, що виборчий процес не відповідав міжнародним стандартам, яких очікують від країни-члена ОБСЄ.

«Народ Білорусі заслуговує на краще», – наголошено в заяві.

У ЄС нагадали, що відносини з Білоруссю поліпшилися після того, як 2015 року там звільнили політичних в’язнів. «Але без поступу щодо прав людини і верховенства права відносини між ЄС і Білоруссю можуть тільки погіршитися», – застерігає документ.

Як мовиться в заяві, саме виходячи з цього й буде ЄС оцінювати дії влади Білорусі, спрямовані на те, щоб вирішити нинішню ситуацію, і здійснювати глибокий перегляд двосторонніх відносин.

«Це може означати, серед іншого, вжиття заходів проти відповідальних за насильство, невиправдані арешти і фальсифікацію результатів виборів», – застерегли в Євросоюзі.

«Ми закликаємо владу Білорусі започаткувати справжній діалог із залученням усіх сторін суспільства, щоб уникнути подальшого насильства. ЄС буде далі підтримувати демократичну, незалежну, суверенну, квітучу й стабільну Білорусь», – наголошено в заяві.

У Мінську й інших містах Білорусі третю добу тривають протести проти офіційно заявлених результатів президентських виборів, за якими виходить, що чинний президент Олександр Лукашенко, який є головою держави в Білорусі вже 26 років, переміг ушосте поспіль. Численні й досить чисельні демонстрації почалися в Білорусі ввечері в день голосування 9 серпня і повторилися 10 серпня, їх жорстоко розганяли силовики. Всього в країні за 9 і 10 серпня затримали понад п’ять тисяч людей, принаймні одна людина загинула. Для розгону мирних мітингів силовики застосували водомети, гумові кулі і сльозогінний газ. За офіційними даними, в лікарні доставили понад 200 постраждалих. Точне число постраждалих невідоме.

11 серпня ввечері акції протесту і протистояння з силовиками тривають по всій Білорусі.
…

Влада Німеччини зробила загалом 17 запитів на інформацію до Росії у зв’язку з убивством в Берліні громадянина Грузії, колишнього чеченського польового командира Зелімхана Хангошвілі, але безрезультатно, заявив 11 серпня в Москві міністр закордонних справ Гайко Маас.

Під час пресконференції після переговорів із міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим, Маас заявив про наслідки, які будуть, якщо суд погодиться з висновком прокуратури про те, що вбивство було замовлене російським державним органом.

«Суду вирішувати, яким буде вирок. Це буде основою для нашої реакції», – сказав Маас. Якщо суд дійде такого висновку, «потрібно також очікувати подальших реакцій», додав Маас.

Лавров, зі свого боку, заявив, що Москва надала Берліну всю інформацію, яку могла, щодо вбивства.

Голова російського МЗС також заявив, що Берлін повинен нанадати докази Росії, які підтверджують твердження німецького генпрокурора, що російські владні органи замовили вбивство.

Хангошвілі застрелили 23 серпня 2019 року в парку Малий Тіргартен у Берліні. Російська влада раніше оголосила Хангошвілі в розшук за звинуваченням у тероризмі. Підозрюваний у вбивстві, громадянин Росії, був затриманий в Берліні того ж дня.

У червні цього року федеральна прокуратура Німеччини висунула звинувачення підозрюваному в замовному вбивстві Зелімхана Хангошвілі, який під час війни у Чечні був польовим командиром і воював проти російських сил. У тексті звинувачення зазначається, що підозрюваний скоїв злочин на замовлення російських урядових органів.

Німеччина у зв’язку зі вбивством вислала з країни двох російських дипломатів. А Росія у відповідь оголосила персоною нон ґрата двох співробітників німецького посольства в Москві.

Російський лідер Володимир Путін, коментуючи вбивство Хангошвілі, стверджував, що вбитий був одним із організаторів вибухів у московському метро. Президент Росії назвав убитого «дуже жорсткою і кривавою людиною».

Путін при цьому заперечив причетність Росії до вбивства, заявивши, що «це бандитська середовище, і там може статися все, що завгодно». До виступу Путіна про можливу причетність убитого до терактів не повідомлялося, в публічних матеріалах слідства він не згадувався.

 
…

Соратниця кандидатки в президенти Білорусі Світлани Тихановської Марія Колесникова на пресконференції в Мінську 11 серпня висловила припущення, що Тихановська записала відеозвернення із закликом до громадян відмовитися від акцій протесту під тиском представників силових структур.

Тихановська в ніч на 11 серпня залишила Білорусь і зараз перебуває в Литві. Вона опублікувала відео, в якому говорить, що зробила складний вибір і виїхала з країни, де йдуть протести проти офіційних підсумків президентських виборів, заради дітей. Пізніше в інтернеті з’явилося ще одне відео з Тихановською, в якому вона зачитує роздрукований текст із закликом до громадян Білорусі утриматися від вуличних акцій протесту.

За словами Марії Колесникової, друге звернення, цілком ймовірно, записано в будівлі Центрвиборчкому Білорусі, де Тихановська була напередодні, і де на неї, ймовірно, чинили тиск представники силових структур.

Колесникова розповіла, що Тихановська 10 серпня поїхала в ЦВК подавати скаргу на офіційні підсумки виборів, згідно з якими переміг чинний президент Олександр Лукашенко. 

Як стверджує Колесникова, Тихановську запросили до кабінету голови ЦВК Лідії Єрмошиної, проте сама Єрмошина вийшла, залишивши Тихановську наодинці з «двома високопоставленими представниками силових структур».

Їхня розмова тривала три години, причому в якийсь момент до кабінету заходили люди з відеоапаратурою. Колесникова робить висновок, що звернення Тихановської було записане саме в кабінеті Єрмошиної і стало результатом тиску чи погроз.

У ЦВК Білорусі заяву Колесникової поки що не коментували.

Чоловік Світлани Тихановської зараз перебуває в СІЗО в Білорусі за звинуваченням в підготовці заворушень. Її діти перебувають за кордоном.

Раніше журналісти і користувачі соцмереж звернули увагу на схожість інтер’єру приміщення, в якому записано відео з Тихановською, і кабінету Єрмошиної.

Колесникова підкреслила, що сама вона залишається в Білорусі. Вона сказала, що розуміє мотиви Тихановської і не засуджує її. Штаб кандидата продовжує роботу. У ЦВК Білорусі 11 серпня підтвердили, що скаргу Тихановської взяли до розгляду.

Про те, що Тихановська перебуває в Литві, першим вранці 11 серпня повідомив голова МЗС Литви Лінус Лінкявічюс. 

Разом із кандидаткою в Литву виїхала її помічниця Марія Мороз, яка раніше була затримана білоруською міліцією.

Тихановська була головною суперницею Лукашенка на виборах, що відбулися 9 серпня. ЦВК оголосила про перемогу Лукашенка, але Тихановська на наступний день заявила, що не визнає офіційні підсумки і вважає переможцем виборів себе. 

Два дні в Мінську та інших містах Білорусі тривають акції протесту, які жорстко придушує ОМОН і спецназ. Рахунок затриманих йде на тисячі, постраждалих – як мінімум на десятки. За офіційними даними, одна людина загинула.

 
…

Державний секретар США Майк Помпео прибув із візитом до Чехії, звідки починає свою поїздку Європою.

Перший день візиту Майк Помпео присвятив пам’яті американських вояків, які загинули, визволяючи від нацистів західні терени Чехословаччини, зокрема місто Плзень. 

Помпео у Плзні відвідав Меморіал генерала Паттона – єдиний у Чехії музей, який докладно розповідає про визвольний похід об’єднаних військ від висадки в Нормандії до визволення Плзня. Відзначаючи 75-ліття закінчення Другої світової війни також у Плзні Майк Помпео поклав квіти до пам’ятника «Дякую, Америко!». 

У поїздці держсекретаря США супроводжує міністр закордонних справ Чехії Томаш Петршічек. 

У програмі 12 серпня – другого дня візиту до Чехії – зустрічі й переговори Майка Помпео з президентом Чехії Мілошем Земаном, прем’єром Андреєм Бабішем, а також виступ у Сенаті – верхній палаті парламенту Чеської Республіки. 

Як повідомляють чеські ЗМІ, серед головних тем переговорів – «кібербезпека, мобільні мережі 5G, а також загрози з Росії та Китаю». 

До кола тем переговорів входить також співпраця в рамках НАТО, активізація торгівельних зв’язків між Європейським союзом і США, боротьба з пандемією коронавірусу, будівництво нового блоку атомної електростанції в Дукованах (містечку на південному заході Морави). Зокрема, американська компанія Westinghouse є одним із кандидатів на будівництво нового блоку електростанції.

Велику увагу надають чеські політики виступові Майка Помпео в Сенаті.  Як зазначив голова закордонного комітету Сенату Павел Фішер, важливо, «якою є стратегічна оцінка Помпео євроатлантичного простору. Заклики щодо безпеки середовища до нас надходять з усіх сторін».

Візитом до Чехії Майк Помпео розпочав свою поїздку до країн Центральної Європи, попереду чекають Словенія, Австрія й Польща.
…

Кандидатка в президенти Білорусі Світлана Тихановська записала відеозвернення після виїзду з Білорусі.

На відео під назвою «Я поїхала до дітей | Світлана Тихановська» на YouTube-каналі «Страна для жизни» її чоловіка та незареєстрованого кандидата в президенти Сергія Тихановського вона зізнається: «думала, що вся ця кампанія мене дуже сильно загартувала й дала мені стільки сил, що я витримаю все».

«Але, напевно, я так і залишилася тією слабкою жінкою, якою була спочатку. Я ухвалила дуже складне для себе рішення. Його я ухвалила абсолютно самостійно. Ні друзі, ні рідні, ні штаб, ні Сергій жодним чином на нього не могли повпливати. Я знаю, що багато мене зрозуміють, багато засудять, багато зненавидять. Не дай Боже опинитися перед таким вибором, перед яким опинилася я», – сказала Тихановська.

Вона закликала людей берегти себе, оскільки «жодне життя не вартує того, що зараз відбувається».

«Діти – це найважливіше, що є в нашому житті», – підсумувала Тихановська.

У Білорусі 9 серпня відбулися вибори президента. Центральна виборча комісія країни повідомила, що, за попередніми даними, чинний президент Олександр Лукашенко набрав близько 80% голосів. Він балотувався на шостий термін поспіль. Супротивники президента не визнають результатів виборів.

Після голосування у білоруських містах спалахнули протести, які супроводжуються сутичками з правоохоронцями та масовими затриманнями.

Зранку 11 серпня литовський міністр закордонних справ Лінас Лінкявічюс повідомив, що основна опонентка Лукашенка на виборах Світлана Тихановська прибула до Литви.
…

У Білорусі під час масових протестів після президентських виборів кілька журналістів перестали виходити на зв’язок. Про це повідомляє Білоруська служба Радіо Свобода.

Зокрема, вже більше доби не можуть зв’язатися з журналістом «Медузи» Максимом Солоповим. Він був затриманий в Мінську ввечері у неділю і, за словами колег, сильно побитий. Де він перебуває зараз невідомо. Правозахисники припускають, що Солопов у СІЗО в Жодино. Інформації від правоохоронних органів Білорусі щодо нього немає.

Також з вечора понеділка зник зв’язок з фотокореспондентом МІА «Россия сегодня» Іллею Піталевим. Минулої ночі було затримано головного редактора білоруського видання «Наша нива» Єгора Мартиновича. Він встиг відправити колегам сигнал SOS. Після цього зв’язок з ним зник.

У понеділок кореспондент «Нашої ниви» Наталія Лубневська, яка висвітлювала протести в Мінську, була поранена гумовою кулею в коліно. Журналістку довелося госпіталізувати.

«МБХ медіа» повідомляє, що постраждав кореспондент видання Олександр Скрильніков: його зачепила світлошумова граната.

У Білорусі 9 серпня відбулися вибори президента. Центральна виборча комісія країни повідомила, що, за попередніми даними, чинний президент Олександр Лукашенко, який балотувався на шостий термін поспіль, набрав більшість голосів. Супротивники чинної влади не визнають таких оголошених результатів.

Результати виборів викликали ввечері 9 серпня протести в білоруських містах. Навіть за офіційними даними Міністерства внутрішніх справ країни, такі протести відбулися в 33 містах, було затримано близько 3 тисяч осіб, із них близько 1 тисячі в столиці Мінську.
…

Кандидат у президенти США від Демократичної партії Джо Байден зробив спеціальну заяву щодо подій у Білорусі.

«Після 26 років систематичних репресій при авторитарному режимі Олександра Лукашенка народ Білорусі вимагає, щоб його голос був почутий. Після президентських виборів, затьмарених фальсифікаціями, громадяни, які мирно протестують, вимагаючи точного підрахунку голосів, зіткнулися з поліцією, яка застосувала світлошумові гранати, сльозогінний газ і гумові кулі. Режим Лукашенка відключив доступ у Інтернет, заарештував протестуючих і незалежних журналістів і спробував змусити замовкнути іноземних спостерігачів. Все це не відповідає діям політичного лідера, переконаного у своїй перемозі на чесних виборах. Але завдяки відважним громадянам – журналістам, активістам і простим людям, які задокументували ці екстраординарні події, ми знаємо правду про напади режиму на демократію», –  мовиться у заяві Байдена.

Він висловив підтримку тим, хто закликає до прозорого і точного підрахунку голосів на виборах у Білорусі та звільнення всіх політичних в’язнів.

«Я також закликаю президента Лукашенка поважати права мирних демонстрантів і утримуватися від подальшого насильства. Моя адміністрація ніколи не відмовиться від захисту демократії і прав людини, і ми будемо працювати з нашими демократичними союзниками і партнерами, щоб говорити єдиним голосом і вимагати поваги цих прав», – наголосив Байден.

У Білорусі 9 серпня відбулися вибори президента. Центральна виборча комісія країни повідомила, що, за попередніми даними, чинний президент Олександр Лукашенко, який балотувався на шостий термін поспіль, набрав більшість голосів. Супротивники чинної влади не визнають таких оголошених результатів.

Результати виборів викликали ввечері 9 серпня протести в білоруських містах. Навіть за офіційними даними Міністерства внутрішніх справ країни, такі протести відбулися в 33 містах, було затримано близько 3 тисяч осіб, із них близько 1 тисячі в столиці Мінську.

 
…