Сполучені Штати закликають білоруську владу не перешкоджати мирним зібранням та не застосовувати насильство проти протестувальників. Про це заявила речниця Білого дому Кейлі МаКенані 10 серпня.

«Суворі обмеження доступу кандидатів до виборів, заборона присутності незалежних місцевих спостерігачів, залякування кандидатів від опозиції та затримання мирних демонстрантів та журналістів спотворили процес. Ми закликаємо білоруський уряд поважати право на мирні зібрання та утриматися від застосування сили», – заявила МакЕнані.

Державний секретар США Майк Помпео у своїй заяві назвав вибори президента Білорусі такими, що «не були вільними і чесними». 

Читайте також: В ОБСЄ і в ПАРЄ відгукнулися на події в Білорусі​

«Як друзі Білорусі, ми підтримуємо білоруську незалежність та суверенітет, а також прагнення білоруського народу до демократичного і процвітаючого майбутнього. Щоб досягнути цієї мети, уряд Білорусі повинен довести діями свою відданість демократичному процесу та повазі до прав людини», – йдеться в заяві голови Державного департаменту США. 

Свою заяву озвучив також речник генерального секретаря Організації об’єднаних націй Антоніу Ґутерріша Стефан Дюжаррік. За його словами, генеральний секретар «із занепокоєнням» стежить за ситуацією в Білорусі. Водночас заява Ґутерріша адресована «всім сторонам» подій.

Читайте також: Акція під посольством Білорусі: поліція склала адмінпротоколи на п’ятьох людей​

«Генеральний секретар закликає білоруську владу проявити максимальну стриманість та забезпечити повну повагу до права на свободу висловлення поглядів, мирних зібрань і асоціацій. Він наголошує на важливості реалізації цих прав у мирному середовищі та відповідно до закону. Генеральний секретар закликає всі сторони уникати дій, які можуть посилити напругу, та вирішувати питання, що виникають, у дусі діалогу», – заявив Дюжаррік.

У Білорусі 9 серпня відбулися вибори президента. Центральна виборча комісія країни повідомила, що, за попередніми даними, чинний президент Олександр Лукашенко, який балотувався на шостий термін поспіль, набирає 80,08% голосів, а його основна опонентка Світлана Тихановська – 10,09%. Супротивники чинної влади не визнають таких оголошених результатів.

Результати виборів викликали ввечері 9 серпня протести в білоруських містах. Навіть за офіційними даними Міністерства внутрішніх справ країни, такі протести відбулися в 33 містах, було затримано близько 3 тисяч осіб, із них близько 1 тисячі в столиці Мінську. У сутичках є потерпілі; МВС заявляє про більш ніж 50 потерпілих громадян і 39 міліціонерів 9 серпня. Правозахисники заявляли про загибель одного демонстранта, в МВС це заперечують.
…

Йдеться про журналістку видання «Наша Нива»
…

Польща і Чехія, яких президент Білорусі Олександр Лукашенко звинуватив раніше 10 серпня у втручанні в події навколо президентських виборів у його країні, критикують дії білоруської влади в перебігу цих виборів і заперечують звинувачення.

У Польщі, зокрема, міністр закордонних справ Яцек Чапутович на пресконференції відкинув будь-яке втручання польської держави в події в Білорусі. За його словами, заява Лукашенка неоднозначна, бо в ній є певний натяк на дзвінки з Польщі, що можуть стосуватися громадських організацій – які, наголосив польський міністр, мають повне право підтримувати контакти з представниками білоруського громадянського суспільства. Тому, сказав він, у Варшаві звинувачення Лукашенка визнають за безпідставні.

«Вважаємо, що білоруська влада повинна розуміти, що масштаб тих протестів – не результат впливу з-за кордону, тим більше впливу Польщі, яка бажає білоруському суспільству всього найкращого, – а результат лише певного невдоволення, що виразилося в демонстраціях громадськості», – наголосив Чапутович.

Він додав, що сам перебіг виборчої кампанії в Білорусі, події в день голосування, а особливо ввечері 9 серпня і вночі, коли міліція застосувала силу проти демонстрантів по всій Білорусі, «суперечать міжнародним стандартам».

За його словами, в посольстві Польщі в Мінську відбулася зустріч послів країн-членів Європейського союзу в Білорусі, і «загальна оцінка полягала в тому, що білоруське суспільство розчароване перебігом подій після виборів».

Нагадавши, що прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький запропонував провести надзвичайний саміт голів держав і урядів країн-членів ЄС у зв’язку з подіями в Білорусі, Яцек Чапутович додав, що він, зі свого боку, звернувся до верховного представника ЄС із закордонних справ Жозепа Борреля з проханням скликати аналогічну зустріч на рівні голів МЗС країн Євросоюзу.

«Очікуємо, що влада в Мінську припинить тиск і почне реальний діалог із громадянами», – додав Чапутович.

Також у Чехії Міністерство закордонних справ висловило занепокоєння щодо перебігу президентських виборів у Білорусі. «Ми вважаємо неприйнятним, що у зв’язку з передвиборчою агітацією і проявом права на зібрання ще перед голосуванням була затримана велика кількість осіб. Також неприйнятними є дії репресивних органів щодо громадян, які протестували проти перебігу і результатів виборів», – зазначено в заяві чеського МЗС.

«Ми закликаємо білоруську владу припинити карати своїх громадян за виконання ними прав, які гарантуються конституцією», – наголошує МЗС Чехії.

На думку міністра закордонних справ Чехії Томаша Петршічека, президентські вибори в Білорусі «не були ні вільними, ні демократичними». Міністр також звернув увагу на те, що влада Білорусі не уможливила присутність на виборах спостерігачів ОБСЄ.

Так само чеський прем’єр Андрей Бабіш засудив поліцейське насильство, застосоване владою Білорусі проти мирних демонстрантів. «Це дії, яким у сучасній Європі в жодному разі не місце. Білоруси мають право на свободу слова і демократію», – заявив керівник уряду Чехії у твітері.

Раніше 10 серпня Лукашенко в двох виступах говорив про нібито зовнішній вплив на перебіг подій у Білорусі.

Зокрема, виступаючи перед журналістами, він заявив, що вранці йому доповіли про перехоплені телефонні переговори. «За однією розмовою ми бачимо ляльководів. Одна з ліній цих ляльководів – Чехія. Сьогодні вже з Чехії керують нашим об’єднаним штабом (ідеться про «об’єднаний штаб», який іще до виборів створили команди опозиційної кандидатки Світлани Тихановської і ще кількох претендентів на участь у виборах, яких до них не допустили – ред.), де, вибачте мене, сидять ці овечки, нічого не розуміючи, що від них хочуть… Вони продовжують насідати, продовжують вимагати: виводьте людей на вулицю і ведіть переговори з владою про добровільну здачу влади», – заявив Лукашенко.

Пізніше він продовжив цю лінію, додавши до переліку звинувачених ним зовнішніх сил і інші країни. «Ми відфіксували всі дзвінки з-за кордону – з Польщі, з Великої Британії, і з Чехії останні були дзвінки, які керували, вибачте мене, цими вівцями – вони не розуміють, що вони роблять, і ними починають уже керувати», – заявив він в оприлюдненій державними ЗМІ розмові з Сергієм Лебедєвим, головою виконавчого комітету СНД і виконавчим секретарем СНД, який на виборах у Білорусі очолював спостережну місію СНД (ця місія заявила, що в перебігу виборів не було ніяких порушень).

Також раніше 10 серпня Центральна виборча комісія Білорусі дещо оновила попередні офіційні результати виборів президента країни, що відбулися 9 серпня. Тепер чинний президент Олександр Лукашенко, який балотувався на шостий термін поспіль, за цими даними, має 80,08% голосів, його головна суперниця Світлана Тихановська – 10,09%, решта кандидатів здобули менш ніж по 2%, а 4,6% відсотка учасників виборів проголосували проти всіх. За цими ж офіційними даними, явка склала 84,27%, повідомило білоруське державне агентство «БелТА»; сайт самої ЦВК, як і низка інших білоруських сайтів, на той час іще був недоступний.

Таким чином, зміни порівняно з даними, оголошеними вранці 10 серпня, відрізняються лише на десяті частки відсотка, і на ці частки нині поліпшився результат Тихановської і погіршився Лукашенка. Як заявляла вранці голова ЦВК Білорусі Лідія Єрмошина, оголошені тоді дані ще будуть змінюватися, але зовсім незначно.

Супротивники чинної влади не визнають таких оголошених результатів. Опозиція заявляє, що її власні екзит-поли і альтернативні підрахунки свідчать про перемогу Тихановської. Сама Тихановська і її виборчий штаб вважають саме її переможницею виборів і готуються до нових протестів.

Результати виборів викликали ввечері 9 серпня протести в білоруських містах. Навіть за офіційними даними Міністерства внутрішніх справ країни, такі протести відбулися в 33 містах, було затримано близько 3 тисяч осіб, із них близько 1 тисячі в столиці Мінську. У сутичках є потерпілі; МВС заявляє про більш ніж 50 потерпілих громадян і 39 міліціонерів.

Правозахисники заявляли й про загибель одного демонстранта; в МВС це заперечують.

Чоловік, якого називали як імовірного загиблого, в інтерв’ю Білоруській службі Радіо Свобода й іншим ЗМІ розповів, що дійсно був сильно побитий, закривавлений і в момент, коли він потрапив у кадр, лежачи на землі, був непритомний, що могло спричинити думку про його смерть.

Тим часом правозахисники повідомляли і про іншого чоловіка, який потрапив під автомобіль силовиків і, ймовірно, міг загинути; про його долю нічого не відомо.
…

«Перший удар в обличчя, одразу потекла кров. Після били по обличчю. Брата затримали. Що з ним – не знаю» – Євген Заїчкін
…

У Європейському союзі виступили з низкою заяв із приводу подій у Білорусі, де 9 серпня були проведені президентські вибори.

Вечір після виборів був затьмарений непропорційним і неприйнятним насильством держави щодо мирних учасників протестів, мовиться у спільній заяві віцепрезидента Європейської комісії, верховного представника ЄС із закордонних справ і політики безпеки Жозепа Борреля і єврокомісара з питань розширення ЄС Олівера Варгеї.

«Ми засуджуємо насильство і закликаємо негайно звільнити всіх затриманих минулої ночі. Влада Білорусі повинна забезпечити дотримання засадничого права на мирні зібрання», – мовиться в заяві.

Крім того, чільні посадовці Єврокомісії звернули увагу: «Білоруський народ, здійснивши безпрецедентну мобілізацію за вільні вибори і демократію, тепер очікує, що голоси будуть підраховані правильно. Важливо, щоб Центральна виборча комісія опублікувала результати, які відобразять вибір білоруського народу».

«Тільки дотримання прав людини, демократія і вільні й чесні вибори гарантуватимуть стабільність і суверенітет Білорусі. Ми будемо й далі уважно стежити за подіями, щоб оцінити, як далі формувати реакцію ЄС і відносини з Білоруссю у зв’язку з ситуацією», що розвивається», – заявили Боррель і Варгеї.

Президент Європейської комісії Урзула фон дер Лаєн відреагувала коротшою заявою у твітері. «Залякуванню і жорстоким репресіям проти мирних учасників протестів немає місця в Європі. Засадничі права в Білорусі мають бути дотримані», – наголосила вона.

«Закликаю владу Білорусі забезпечити, щоб голоси зі вчорашніх виборів були підраховані і оприлюднені правильно», – додала фон дер Лаєн.

Також президент Європейської ради Шарль Мішель заявив, що «насильство проти учасників протестів у Білорусі – не відповідь». «Свобода слова, свобода зібрань, основні права людини мусять бути дотримані», – наголосив він у твітері.

На це ж звернув увагу і президент Європейського парламенту Давід Марія Сассолі. «Свобода висловлювання і протесту – засадничі принципи в Європі», – нагадав він у твітері.

«Насильство і репресії проти мирних демонстрантів у Білорусі неприйнятні і мають припинитися. Має бути забезпечений прозорий виборчий процес», – наголосив Сассолі.

У Білорусі 9 серпня відбулися вибори президента. Центральна виборча комісія країни повідомила, що, за попередніми даними, чинний президент Олександр Лукашенко, який балотувався на шостий термін поспіль, набирає 80,23% голосів, а його основна опонентка Світлана Тихановська – 9,9%. Супротивники чинної влади не визнають таких оголошених результатів.

Опозиція заявляє, що її власні екзит-поли і альтернативні підрахунки свідчать про перемогу Тихановської. Сама Тихановська і її виборчий штаб вважають саме її переможницею виборів і готуються до нових протестів.

Результати виборів викликали ввечері 9 серпня протести в білоруських містах. Навіть за офіційними даними Міністерства внутрішніх справ країни, такі протести відбулися в 33 містах, було затримано близько 3 тисяч осіб, із них близько 1 тисячі в столиці Мінську. У сутичках є потерпілі; МВС заявляє про більш ніж 50 потерпілих громадян і 39 міліціонерів. Правозахисники заявляли про загибель одного демонстранта, в МВС це заперечують.
…

Президент Росії Володимир Путін привітав свого білоруського колегу Олександра Лукашенка, повідомляє 10 серпня офіційний сайт російського лідера.

«Володимир Путін надіслав Олександру Лукашенку вітальну телеграму у зв’язку з перемогою на виборах президента Республіки Білорусь», – ідеться в повідомленні.

Першим Лукашенка привітав голова Китаю Сі Цзіньпін, також вітання надіслав президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв.

Прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький 10 серпня закликав провести позачерговий саміт Європейської ради через події в Білорусі. Перед тим президенти Польщі та Литви Анджей Дуда та Гітанас Науседа виступили зі спільною заявою до білоруської влади після президентських виборів у Білорусі. У документі, розміщеному на сайтах обох політиків, вони закликали офіційний Мінськ «повністю визнати та дотримуватися демократичних стандартів» та відмовитись від насильства, поважати основні права людини та громадянина, включно з правами національних меншин та правом на свободу вираження поглядів.

9 серпня в Білорусі відбулися вибори президента республіки. Серед кандидатів – Олександр Лукашенко, Світлана Тихановська, Ганна Конопацька, Андрій Дмитрієв та Сергій Черечень.

У білоруському ЦВК заявили, що явка становила 84% (враховуючи дострокове голосування) і вибори визнані такими, що відбулися.

За попередніми офіційними даними, Лукашенко набирає понад 80% голосів, Тихановська – майже 10%.

Уночі в Мінську почалися сутички протестувальників з силовиками. Затримання відбувалися і в інших містах країни. Правозахисники кажуть про понад 140 затриманих, правоохоронці ще даних не подавали.
…

Прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький закликав провести позачерговий саміт Європейської ради через події в Білорусі. Про це 10 серпня повідомляє офіційний сайт голови польського уряду.

«Польща відповідає за своїх найближчих сусідів. Ось чому прем’єр-міністр Матеуш Моравецький закликав у листі до президента Європейської ради Шарля Мішеля та президентки Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн скликати позачерговий саміт Європейської ради щодо подій у Білорусі», – ідеться в повідомленні.

Раніше 10 серпня президенти Польщі та Литви Анджей Дуда та Гітанас Науседа виступили зі спільною заявою до білоруської влади після президентських виборів у Білорусі. У документі, розміщеному на сайтах обох політиків, вони закликали офіційний Мінськ «повністю визнати та дотримуватися демократичних стандартів» та відмовитись від насильства, поважати основні права людини та громадянина, включно з правами національних меншин та правом на свободу вираження поглядів.

9 серпня в Білорусі відбулися вибори президента республіки. Серед кандидатів – Олександр Лукашенко, Світлана Тихановська, Ганна Конопацька, Андрій Дмитрієв та Сергій Черечень.

У білоруському ЦВК заявили, що явка становила 84% (враховуючи дострокове голосування) і вибори визнані такими, що відбулися.

За попередніми офіційними даними, Лукашенко набирає понад 80% голосів, Тихановська – майже 10%.

Уночі в Мінську почалися сутички протестувальників з силовиками. Затримання відбувалися і в інших містах країни. Правозахисники кажуть про понад 140 затриманих, правоохоронці ще даних не подавали.
…

Чинний президент Білорусі Олександр Лукашенко лідирує на дільницях, які надали дані, повідомила вночі 10 серпня голова ЦВК Білорусі Лідія Ярмошина в ефірі телеканалу «Білорусь 1».

За її словами, рівень явки склав 84%. «Це ще не межа, тому що Мінськ буде уточнений, але він трохи зміниться, він буде більш як 80%», – сказала Ярмошина.

«Щодо лідерства, кілька міст і районів у багатьох регіонах повідомили. У Мінську це Ленінський район без приєднаних до нього іноземних дільниць. Вони повинні звітувати до 15:00. У Ленінському районі взяли участь понад 64% виборців. Майже 67% проголосували за Лукашенка, майже 15% – за Тихановську, а 8,5% – проти всіх на третьому місці», – заявила голова ЦВК.

Схожі дані – з результатом Лукашенка від 80% до 94% – Ярмошина оприлюднила з Брестської, Гомельської, Гродненської та Могилівської областей.

За даними державного екзит-полу, оприлюдненого державним агентством «БЕЛТА», Олександр Лукашенко переміг на виборах президента Білорусі. У повідомленні стверджується, що Лукашенко здобув 79,7% голосів. Друге місце посіла опозиційна кандидатка Світлана Тихановська (6,8%), третє – Анна Канопацька (2,3%).

Уночі 10 серпня в Мінську розпочалися сутички протестувальників із силовиками, є повідомлення про поранених. Демонстранти вважають вибори сфальсифікованими. Затримання учасників протестів відбуваються і в інших містах країни.

 
…

Силовики використовують світлошумові гранати й сльозогінний газ під час протестів у столиці Білорусі Мінську, повідомила Білоруська служба Радіо Свобода.

Водночас у бік правоохоронців полетів фаєр.

Загін міліції особливого призначення почав відтісняти людей у бік парку 50-річчя Перемоги за стелою.

Під час протестів побили журналіста Associated Press Мстислава Чернова. Його забрала «швидка.

За даними Радіо Свобода, десятки людей затримали.

За даними держаного екзит-полу, на виборах переміг чинний президент Олександр Лукашенко, який очолює країну з 1994 року. 65-річний політик здобув 79,7% голосів. Друге місце посіла опозиційна кандидатка Світлана Тихановська (6,8%).
У шостих виборах президента в історії незалежної Білорусі брали участь п’ять кандидатів: Олександр Лукашенко, Світлана Тихановська, Ганна Конопацька, Андрій Дмитрієв та Сергій Черечень.

При цьому 14 липня Центральна виборча комісія Білорусі відмовилася зареєструвати кандидатами в президенти Віктора Бабарика ​та Валерія Цепкала, яких називали найреальнішими конкурентами Олександра Лукашенка. Це викликало протести.
Виборча кампанія супроводжувалася масовими затриманнями. За даними білоруського правозахисного центру «Вясна», з 6 травня до 5 серпня правоохоронці затримали 1 362 людини.

 
…

На закордонних виборчих дільницях на виборах президента Білорусі перемагає Світлана Тихановська, повідомили Білоруській службі Радіо Свобода організатори альтернативного екзит-полу.

За підсумками опитування 8 тисяч людей на 21 виборчій дільниці Тіхановська набрала 81,57% голосів. 9,42% респондетів відмовилися дати відповідь. 5,89% заявили, що проголосували за Лукашенка.

За даними держаного екзит-полу, на виборах переміг чинний президент Олександр Лукашенко, який очолює країну з 1994 року. 65-річний політик здобув 79,7% голосів. Друге місце посіла опозиційна кандидатка Світлана Тихановська (6,8%).
У шостих виборах президента в історії незалежної Білорусі брали участь п’ять кандидатів: Олександр Лукашенко, Світлана Тихановська, Ганна Конопацька, Андрій Дмитрієв та Сергій Черечень.

При цьому 14 липня Центральна виборча комісія Білорусі відмовилася зареєструвати кандидатами в президенти Віктора Бабарика ​та Валерія Цепкала, яких називали найреальнішими конкурентами Олександра Лукашенка. Це викликало протести.
Виборча кампанія супроводжувалася масовими затриманнями. За даними білоруського правозахисного центру «Вясна», з 6 травня до 5 серпня правоохоронці затримали 1 362 людини.

 
…

Силовики перекрили центр столиці Білорусі Мінська, передає Білоруська служба Радіо Свобода.

Там не зупиняється наземний громадський транспорт й поїзди метро.

Проспект Незалежності в центрі Мінська називали в Telegram-каналах як потенційне місце збору людей, незадоволених результатами президентських виборів.

За даними екзит-полів, на виборах переміг чинний президент Олександр Лукашенко, який очолює країну з 1994 року. 65-річний політик здобув 79,7% голосів. Друге місце посіла опозиційна кандидатка Світлана Тихановська (6,8%).
У шостих виборах президента в історії незалежної Білоусі брали участь п’ять кандидатів: Олександр Лукашенко, Світлана Тихановська, Ганна Конопацька, Андрій Дмитрієв та Сергій Черечень.

При цьому 14 липня Центральна виборча комісія Білорусі відмовилася зареєструвати кандидатами в президенти Віктора Бабарика ​та Валерія Цепкала, яких називали найреальнішими конкурентами Олександра Лукашенка. Це викликало протести.
Виборча кампанія супроводжувалася масовими затриманнями. За даними білоруського правозахисного центру «Вясна», з 6 травня до 5 серпня правоохоронці затримали 1 362 людини.

…

Олександр Лукашенко переміг на виборах президента Білорусі, свідчать дані екзит-полу, оприлюдненого державним агентством «БЕЛТА».

Лукашенко здобув 79,7% голосів. Друге місце посіла опозиційна кандидатка Світлана Тихановська (6,8%), третє – Анна Канопацька (2,3%).

Станом на 18:00 явка на виборах становила 79%.

Виборчі дільниці мали припинити роботу о 20:00, однак на деяких з них через великі черги не встигли проголосувати тисячі людей. Як дізнався кореспондент Білоруської служби Радіо Свобода, на виборчій дільниці у школі №32 в Мінську представники виборчої комісії пообіцяли, що працюватимуть, поки не проголосують всі охочі громадяни.

У шостих виборах президента в історії незалежної Білорусі брали участь п’ять кандидатів: Олександр Лукашенко, Світлана Тихановська, Ганна Конопацька, Андрій Дмитрієв та Сергій Черечень.
При цьому 14 липня Центральна виборча комісія Білорусі відмовилася зареєструвати кандидатами в президенти Віктора Бабарика ​та Валерія Цепкала, яких називали найреальнішими конкурентами Олександра Лукашенка. Це викликало протести.
Виборча кампанія супроводжувалася масовими затриманнями. За даними білоруського правозахисного центру «Вясна», з 6 травня до 5 серпня правоохоронці затримали 1 362 людини.
65-річний Лукашенко став президентом Білорусі в 1994 році.

 
…

У столиці Білорусі Мінську 9 серпня в день виборів президента затримали журналістів російського телеканалу «Дождь» Володимира Роменського і Василя Полонського, а також оператора Миколу Антипова, повідомляє сайт телеканалу.

Затримання потрапило на відео, опубліковане в телеграм-каналі NEXTA. Журналістів затримує група чоловіків у цивільному.

Марія Колесникова з об’єднаного штабу Світлани Тихановської розповіла «Дождю», що журналістів затримали після того, як вони поговорили з нею на вулиці.

7 серпня в Білорусі затримали, допитали про діяльність на території країни і депортували трьох журналістів телеканалу «Настоящее время», заборонивши їм в’їзд на 10 років.

Затриманнями журналістів супроводжувалися також акції в ході передвиборчої кампанії.

Чинний президент Білорусі Олександр Лукашенко вимагав видворяти з країни журналістів Радіо Свобода і BBC: на його думку, вони «закликають до масових заворушень».

На Радіо Свобода відкидали звинувачення і заявляли, що Лукашенко намагається «демонізувати і представити в хибному світлі роль незалежних ЗМІ в Білорусі».

 
…

Президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що отримав від президента Росії Володимира Путіна листа з інформацією про російських громадян, затриманих у Білорусі незадовго до президентських виборів у цій країні.

Лукашенко вранці 9 серпня проголосував на виборах у Мінську і після цього поспілкувався з журналістами. 

За його словами, в ході недавньої телефонної розмови з Путіним він дорікнув президентові Росії в тому, що Москва перейшла з Білоруссю «з братніх на партнерські відносини». Путін у відповідь, за словами Лукашенка, запевнив, що відносини будуть братніми.

Лукашенко додав, що після цієї розмови отримав від президента Росії листа «на п’яти сторінках» «із викладом всіх фактів» про затриманих у Білорусі 33 громадян Росії. За словами білоруського президента, Слідчий комітет зараз розглядає ці факти.

«Якщо хтось чекає, що у нас абсолютно зіпсувалися відносини з Росією – помиляєтеся», – сказав Лукашенко.

Громадян Росії затримали під Мінськом наприкінці липня і згодом відправили під арешт, їм інкримінують підготовку до заворушень під час виборів у Білорусі. 

Сам Лукашенко неодноразово коментував їхнє затримання, стверджуючи, що росіян направили у Білорусь цілеспрямовано, з метою втручання у вибори, і називаючи «брехнею» версію російських офіційних осіб про те, що вони прямували через Мінськ транзитом у Туреччину й інші країни. 

Білоруські правоохоронні органи назвали затриманих росіян бойовиками так званої «ПВК Вагнера». Серед них знайшлися люди, які раніше воювали на Донбасі проти української армії. 

Україна заявила, що буде домагатися екстрадиції затриманих. Російські офіційні особи, в свою чергу, критикували білоруську владу.

У ході передвиборчої кампанії Лукашенко, який балотується на шостий термін і стикається з масштабними вуличними акціями опозиції, неодноразово звинувачував російські структури в підтримці його опонентів, зокрема недопущених на вибори Валерія Цепкала і Віктора Бабарика. Особисто Путіна у втручанні в вибори він не звинувачував.

 
…

В основний день голосування на президентських виборах в Білорусі, 9 серпня, користувачі повідомляють про проблеми з інтернетом. 

Кореспондент телеканалу «Настоящее время» в Мінську зміг поговорити з редакцією тільки телефоном – мобільний інтернет не працює. 

Кілька експертів, з якими спробував зв’язатися телеканал, не змогли вийти на зв’язок через перебої в роботі домашнього проводового інтернету.

Видання Onliner повідомляє, що не працюють багато популярних VPN-сервісів, в деяких магазинах з’явилися оголошення про можливі технічні збої в роботі терміналів.

Кореспонденти «Медіазони» в Білорусі розповіли про перебої в роботі мобільного та проводового інтернету в операторів ByFly, MTS, Life, «Космос ТВ».

Проблеми зі зв’язком прокоментував заступник гендиректора компанії «Белтелеком» із технічних питань Вадим Шайбаков, заявивши про «перевантаження каналів через іноземний трафік».

«На даний час ми спостерігаємо перебої з доступом до деяких ресурсів і перевантаження каналів через іноземний трафік у значній кількості. Поки не можемо визначити, чи генерують його люди, чи машини, – зараз працюємо над цим», – цитує Шайбакова Onliner.

9 серпня в Білорусі відбуваються вибори президента, на яких чинний голова держави Олександр Лукашенко балотується на новий термін після 26 років правління.

Виборча кампанія супроводжувалася протестами і переслідуванням представників опозиції.

 
…

Голова Центральної виборчої комісії Білорусі Лідія Єрмошина попередила, що на виборчих дільницях можуть запровадити пропускний режим, якщо ввечері голосувати на виборах президента прийде занадто багато виборців.

Раніше представники штабу кандидата в президенти Світлани Тихановської пропонували своїм виборцям приходити на дільниці у вечірні години 9 серпня, щоб таким чином запобігти можливим вкиданням і фальсифікаціям.

«Хотіла б звернутися до виборців, щоб вони не тягнули, щоб вони приходили на дільниці все-таки в основному в ранкові або денні години. Бо в вечірні години принаймні опоненти влади обіцяють скупчення людей. Це означає, що у виборчих комісіях дільничних буде встановлений пропускний режим, буде запускатися тільки та кількість виборців, скільки членів комісії видають виборчі бюлетені. А їх увечері буде менше, в силу того, що частина поїде з переносними скриньками забезпечувати голосування на дому», – сказала Єрмошина в ефірі телеканалу «Білорусь-1».

Раніше ЦВК оголосила, що достроково на виборах президента Білорусі проголосували 41,7% виборців.

У той же час незалежні спостерігачі в різних містах говорять про низьку явку на достроковому голосуванні та вважають, що офіційні цифри завищені.

 
…

Сьогодні, 9 серпня, у Білорусі відбудуться президентські вибори.

Дільниці відкриються о 8:00 за місцевим часом (збігається з Києвом) і зачиняться о 20:00.

За даними ЦВК Білорусі, було створено 5767 виборчих дільниці, зокрема 44 за кордоном.

З 4 до 8 серпня проходило дострокове голосування.

14 липня ЦВК Білорусі зареєструвала Олександра Лукашенка, Світлану Тихановську, Ганну Конопацьку, Андрія Дмитрієва та Сергія Черечня кандидатами у президенти.

З початку виборчої кампанії правозахисники нарахували понад 700 затриманих: учасників «ланцюгів солідарності», членів ініціативних груп, активістів, політиків, блогерів, журналістів та просто перехожих на вулицях. 129 людей були покарані адміністративними арештами, 252 оштрафовані.

Головного опозиційного політика Миколу Статкевича, як й інших його колег по опозиції, не допустили до збору підписів;

65-річний Олександр Лукашенко керує країною беззмінно вже майже 26 років;

Окрім перших виборів 1994 року, на яких переміг Лукашенко, жодні інші на міжнародному рівні не були визнані вільними і справедливими (2001, 2006, 2010, 2015 роки).
…

У Бейруті біля парламенту Лівану сталися сутички між протестувальниками та правоохоронцями в ході акцій 8 серпня.

На вулицю в суботу вийшли тисячі людей. Вони протестували проти правлячого політичного класу, звинувачуючи його в глибокій політичній та економічній кризі, в якій перебуває країна.

Акції спричинило зокрема обурення громадськості вибухом у бейрутському порту, серед причин якого, на думку деяких ліванців, корумпованість та недбалість політичної еліти країни.

Демонстранти кидали каміння та палили багаття, вступали в сутички з поліцією та військовими. Ті застосовували проти них гумові кулі та сльозогінний газ. Відео з місця подій показують солдатів, які патрулюють вулиці з кулеметами.

Міжнародний комітет Червоного хреста повідомив, що надав допомогу 117 постраждалим, ще 55 опинилися в лікарнях. Поліція повідомила про смерть одного офіцера.

Протестувальники вигукували гасла з вимогами відставки уряду та покарання винних у вибуху, а також у неефективному керуванні країною. Вони також штурмували будівлі міністерств закордонних справ, енергетики, економіки та захисту довкілля. Нападів зазнала штабквартира асоціації банків.

Будівлю міністерства закордонних справ протестувальники під проводом відставних армійських офіцерів проголосили штабом революції. Втім, згодом їх звідти витіснили військові.

В жовтні минулого року на вулиці Лівану вже виходили люди, протестуючи проти корупції, поганого управління та неефективності влади. Протестні настрої тільки посилив вибух у порту столиці. За останніми даними, через вибух загинули 160 людей, 6 тисяч зазнали поранень, близько 300 тисяч залишилися без домівок.

4 серпня в Бейруті стався великий вибух. У засобах масової інформації з’явилися дані, що, попередньо, причиною вибуху була недбалість: 2 750 тонн аміачної селітри, яку використовують у добривах та бомбах, протягом шести років зберігали без відповідних заходів безпеки. Втім, президент Лівану Мішель Аун також припустив, що вибух міг бути умисним.

 
…

Україна не дозволяла і не дозволить собі втручання у виборчий процес у Сполучених Штатах, йдеться в заяві президента України Володимира Зеленського 8 серпня.

За повідомленням, Зеленський зазначив, що в інформаційному просторі з’являються «сенсаційні дані» про буцімто якусь участь України у виборчих подіях в інших країнах».

«Ще раз хочу підкреслити і свою особисту принципову позицію, і фундаментальну позицію нашої держави в цілому. Ніколи й за жодних обставин неприйнятно здійснювати будь-яке втручання в суверенні вибори іншої країни. Ще раз запевняю наших партнерів, що Україна не дозволяла й не дозволить собі в майбутньому втрутитися у вибори і тим самим завдати шкоди нашим довірчим і щирим партнерським відносинам зі США», – цитує голову держави пресслужба Офісу президента.

Читайте також: Адміністрація Трампа «пильнуватиме» ймовірні спроби Китаю, Ірану та Росії втрутитися у вибори в США​

Зеленський також висловив впевненість, що закордонні партнери так само ставляться до внутрішніх справ України. Запобігання втягуванню України у внітрішню політику США він назвав «питанням національної безпеки».

«Вважаю, що громадянам України слід, м’яко кажучи, утримуватися від будь-якої діяльності, пов’язаної з президентськими виборами у США, й не дозволяти собі спробувати вирішити на цьому будь-які свої особисті політичні чи бізнесові проблеми. Репутація України вартує набагато більше, ніж репутація будь-кого з наших політиків», – заявив він.

Напередодні директора Національного контррозвідувального безпекового центру США​ Білл Еваніна представив заяву щодо загроз прийдешнім президентським виборам, які мають відбутися восени у Сполучених Штатах.

Читайте також: «Плівки Деркача»: чому оприлюднили саме зараз і кому це вигідно​

Поміж іншого, Еваніна назвав спробою Росії вплинути на вибори записи телефонних розмов нібито тодішнього президента України Петра Порошенка та Джо Байдена, які оприлюднив народний депутат Андрій Деркач.

19 травня депутат Верховної Ради Андрій Деркач оприлюднив аудіозаписи, на яких, за його твердженням, записана розмова колишнього президента України Петра Порошенка з Джо Байденом і тодішнім держсекретарем США Джоном Керрі. Ще одна частина записів з’явилася 9 липня.
…

У Мінську о 17 годині 8 серпня затримали керівницю штабу Світлани Тихановської Марію Мороз, повідомляє білоруська служба Радіо Свобода прессекретарка штабу Ганна Красуліна.

За словами Красуліної, міліціонери заявили, що затримали Мороз в рамках адміністративного процесу, однак не уточнили, якого саме.

Згодом Красуліна повідомила, що Марію Мороз доставили до столичного Центру ізоляції правопорушників.

«Її завели в цю тюрму в легкій літній сукні. Адміністрація ЦІП відмовилася прийняти передачу для Марії Мороз із особистими речима, засобами гігієни та одягом, пославшись на те, що час для прийому передач на сьогодні закінчився», – сказала вона.

Читайте також: На кордоні з Білоруссю затримали трьох членів руху «Відкрита Росія»​

Красуліна додала, що в Мороз вдома двоє дітей, молодшій із яких два роки. Вона припускає, що керівниця штабу буде під вартою до понеділка, коли відбудеться суд.

Крім того, додає речниця, 8 серпня до Головного управління по боротьбі з організованою злочинністю та корупцією викликали двох престаників штабу Світлани Тихановської: Антона Сташевського, якого згодом відвезли до Слідчого комітету, та Олега Моїсеєва. Наразі невідомо, де Моїсеєв, його телефон відключений.

 
…

Адміністрація президента Дональда Трампа планує уважно пильнувати можливі спроби втрутитися у вибори з боку Росії, Китаю та Ірану. Про це Трамп заявив 7 серпня на пресконференції.

Таким чином він прокоментував заяву директора Національного контррозвідувального безпекового центру США Білла Еваніни про можливі загрози до виборчого процесу.

«Ми будемо пильнувати їх усіх. Ми будемо дуже обережні», – заявив президент США.

На переконання Трампа, кожна з трьох зазначених країн, в тому числі й Росія, не хоче його перемоги.

Читайте також: Держдепартамент США пропонує $10 мільйонів винагороди за інформацію про втручання у вибори

«Думаю, остання людина, яку Росія хотіла б бачити в офісі (президента – ред.) – це Дональд Трамп, тому що ніхто не був до Росії жорсткіший, ніж я – ніколи», – сказав він.

Серед ймовірних причин такого ставлення Трамп назвав свій тиск на союзників по НАТО з вимогою виконувати свої членські зобов’язання, а також зусилля США із зупинки будівництва «Північного потоку-2».

Президент США також вважає, що Китай та Іран хотіли б обрання його опонента від Демократичної партії Джо Байдена.

Напередодні Білл Еваніна представив заяву щодо загроз прийдешнім президентським виборам, які мають відбутися восени у Сполучених Штатах.

Поміж іншого, він назвав спробою Росії вплинути на вибори записи телефонних розмов нібито тодішнього президента України Петра Порошенка та Джо Байдена, які оприлюднив народний депутат Андрій Деркач.

Розвідувальна спільнота США дійшла висновку, що Росія втручалася у президентські вибори 2016 року через кампанії в соцмережах та злам акаунтів електронної пошти лідерів Демократичної партії, щоб сприяти обранню Дональда Трампа. На цих виборах він переміг опонентку від демократів Гіларі Клінтон.​

Сам Трамп називав ці звинувачення «брехнею». Він також категорично заперечує припущення, що його команда співпрацювала з представниками Кремля під час виборів. Росія також заперечує втручання у вибори 2016 року.

Під час публічних слухань раніше в лютому директор Федерального бюро розслідувань Кристофер Рей повідомив Юридичному комітету Палати представників, що Москва бере участь у «інформаційній війні» напередодні виборів у листопаді 2020 року. Ці дії, за його словами, передбачають приховану медійну кампанію в соцмережах, спрямовану на посилення суперечностей в американському суспільстві.
…

Виконавчого директора громадського руху «Відкрита Росія» Андрія Пивоварова і ще двох членів цієї організації затримали на кордоні Росії з Білоруссю, повідомила голова «Відкритої Росії» Анастасія Буракова.

Всі троє їхали до Білорусі спостерігати за виборами. Їх затримали російські прикордонники.

«Усі інші пасажири проїхали спокійно, а їх зняли з рейсу. Вони встигли нам це повідомити, після цього зв’язок з ними перервався, досі ми не можемо до них додзвонитися», – сказала Буракова РБК.

Раніше, вдень 7 серпня, в готелі «Мінськ» у столиці Білорусі білоруські силовики затримали трьох журналістів телеканалу «Настоящее время», які висвітлювали на місці президентські вибори: Ірину Ромалійскую, Юрія Баранюка і Івана Гребенюка. Їх депортували з країни із забороною на в’їзд на 10 років.

У Білорусі відбуваються шості вибори президента. В достроковому голосуванні взяла участь, за даними ЦВК країни, майже третина виборців, основний день голосування – неділя, 9 серпня.

Крім чинного глави держави Олександра Лукашенка в них беруть участь: Світлана Тихановська, дружина заарештованого відеоблогера Сергія Тихановського; Анна Конопацька, колишній член палати представників парламенту Білорусі; Андрій Дмитрієв, співголова громадського об’єднання «Говори правду»; Сергій Черечень, голова білоруської соціал-демократичної партії «Грамада».

Кампанія відбувається на тлі арештів мирних громадян, а також масових демонстрацій на підтримку Тихановської, на які приходять десятки тисяч білорусів.
…

Сполучені Штати звернулися до Росії із закликом вивести війська з частини території Грузії, захопленої в результаті війни в серпні 2008 року.

«12 років тому Росія вдерлася до Грузії, вбивши сотні і вигнавши десятки тисяч людей зі своїх будинків. Росія досі окупує 20% території Грузії. Закликаємо Росію вивести війська і виконати свої зобов’язання за угодою про припинення вогню від 2008 року», – ідеться в офіційному твітер-акаунті уряду США, який ведеться російською мовою.

Російські війська вдерлися на території Грузії 8 серпня 2008 року. За результатами війни Москва зміцнила свій фактичний контроль над сепаратистськими регіонами Грузії – Абхазією та Північною Осетією, які проголосили себе «незалежними державами». «Незалежність» цих сепаратистьских регіонів визнала Росія та ще кілька лояльних Москві держав. США, Євросоюз та інші члени ООН вимагають від Москви поваги до територіальної цілісності Грузії.
…

Чергова багатотисячна акція протесту відбулася в російському місті Хабаровськ 8 серпня. Традиційними гаслами ходи і мітингу є необхідність повернути до Хабаровського краю затриманого правоохоронними органами популярного ексгубернатора Сергія Фургала. Разом із ними лунають заклики, які виходять за межі регіону, такі, як «Путіна у відставку!», «Путін – ворог народу!», «Нам потрібна підтримка всієї країни!» тощо.

Акції протесту в Хабаровську тривають із 11 липня. По суботах збираються тисячі або й десятки тисяч людей, менш чисельні демонстрації, в яких беруть участь сотні людей, відбуваються щовечора.

За версією адміністрації Хабаровського краю, на площі перед будівлею регіонального уряду зібралися 2 800 людей. Під час ходи в Хабаровську протестувальники знову перекрили проїжджу частину. Автомобілісти підтримували їх і сигналили зі своїх машин.

Акції протесту відбулися також у Комсомольську-на-Амурі, Владивостоку та в інших містах.

Протести в Хабаровську почалися після арешту губернатора краю Сергія Фургала 9 липня за звинуваченням в організації вбивств 15 років тому. Він відкидає всі звинувачення.

Фургал – член партії ЛДПР, багато років був депутатом Держдуми, а в 2018 році переміг на губернаторських виборах представника «Єдиної Росії» В’ячеслава Шпорта.

Арешт Фургала пов’язували ще і з голосуванням щодо поправок до конституції, які дозволяють Володимиру Путіну залишатися на посаді президента ще на два терміни: явка в краї була однією з найгірших по країні.

Акції на його захист набули характеру виступів проти федерального центру і Володимира Путіна.
…

Росія, Китай та Іран можуть спробувати втрутитися у виборчий процес у Сполучених Штатах, заявив 7 серпня директор Національного контррозвідувального безпекового центру США Білл Еваніна.

За заявою Еваніни, Пекін сподівається, що Трамп програє вибори, водночас Кремль намагається підважити позиції його опонента від Демократичної партії Джо Байдена, а Тегеран спрямований на послаблення демократичних інституцій США.

«Чимало іноземних діячів мають свої вподобання щодо того, хто мав би виграти вибори, і висловлюють це через широкий спектр публічних та приватних заяв. Спробу прихованого впливу зустрічаються рідше», – стверджує Еваніна.

Читайте також: Доповідь про канали Кремля із поширення дезінформації оприлюднив Центр при Держдепартаменті США​

У своїй оцінці найбільших загроз для виборчого процесу голова контррозвідки називає побоювання через діяльність Китаю, Ірану та Росії «основними».

За оцінками Еваніни, Китай вважає Трампа «непердбачуваним», Росія може намагатися знизити рейтинг Байдена, а Іран може бути зацікавлений у розколі в США перед голосуванням

«Зусилля Ірану в цьому напрямку, ймовірно, будуть сконцентровані на онлайн-впливі, такому як поширення дезінформації у соціальних мережах та оприлюднення антиамериканського контенту», – пише високопосадовець.

Він вважає, що Тегеран керується очікуваннями, що Трамп в разі свого переобрання і далі тиснутиме на Іран, домагаючись зміни режиму.

Читайте також: Держдепартамент США пропонує $10 мільйонів винагороди за інформацію про втручання у вибори

Розвідувальна спільнота США дійшла висновку, що Росія втручалася у президентські вибори 2016 року через кампанії в соцмережах та злам акаунтів електронної пошти лідерів Демократичної партії, щоб сприяти обранню Дональда Трампа. На цих виборах він переміг опонентку від демократів Гіларі Клінтон.​

Сам Трамп називав ці звинувачення «брехнею». Він також категорично заперечує припущення, що його команда співпрацювала з представниками Кремля під час виборів. Росія також заперечує втручання у вибори 2016 року.

Під час публічних слухань раніше в лютому директор Федерального бюро розслідувань Кристофер Рей повідомив Юридичному комітету Палати представників, що Москва бере участь у «інформаційній війні» напередодні виборів у листопаді 2020 року. Ці дії, за його словами, передбачають приховану медійну кампанію в соцмережах, спрямовану на посилення суперечностей в американському суспільстві.
…

Президент Лівану Мішель Аун 7 серпня заявив, що серед ймовірних причин вибуху в порту Бейрута, який призвів до загибелі щонайменше 154 людей, є «іноземне втручання». Це перша заява представника ліванської влади про ймовірний умисний характер вибуху.

Аун пообіцяв «швидке здійснення правосуддя», однак відмовився від міжнарожного розслідування, назвавши його спробою «розмити правду».​

«Є два ймовірних сценарії того, що сталося: це була або недбалість, або іноземне втручання за допомогою ракети чи бомби», – сказав президент Лівану.

Читайте також: Без антикорупційних реформ Ліван «продовжить тонути» – Макрон у Бейруті​

За даними місцевої влади, в рамках розслідування вибуху вже заарештували 20 людей, в тому числі головного менеджера порту.

Сполучені Штати вже заявили, що не виключають версії нападу. Ізраїль, який мав неодноразові конфлікти з Ліваному, вже заперечив свою причетність.

На третій день після вибуху правоохоронці продовжують шукати докази, які б вказали на пояснення, чому тонни вибухонебезпеченого матеріалу роками перебували в портовому складі, і що саме призвело до детонації.

4 серпня в Бейруті стався великий вибух. Кількість жертв вже зросла до 154 людей, ще щонайменше 5 000 були поранені.

У засобах масової інформації з’явилися дані, що, попередньо, причиною вибуху була недбалість: 2 750 тонн аміачної селітри, яку використовують у добривах та бомбах, протягом шести років зберігали без відповідних заходів безпеки.
…

Затримані журналісти проєкту Радіо Свобода і «Голосу Америки» «Настоящее время» виконували свою роботу з висвітлення виборів президента Білорусі, заявляє тимчасова виконувачка обов’язків президента Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода Дейзі Сінделар.

«Телеканал «Настоящее время» вчасно запросив акредитацію для своїх журналістів перед президентськими виборами, але вона їм не була надана. Відмова влади вчасно акредитувати наших журналістів – ще один приклад нехтування правами вільної преси та правом громадян Білорусі на інформацію без цензури. Ми обурені затриманням наших журналістів і вимагаємо дотримання владою визнаного в усьому світі права журналістів на виконання своєї професійної діяльності», – заявляє Дейзі Сінделар.

Читайте також: 25 ПЕН-центрів виступили проти політичних репресій у Білорусі​

Раніше 7 серпня в Мінську затримали штатних кореспондентів телеканалу «Настоящее время» – Ірину Ромалійську, Юрія Баранюка і Івана Гребенюка. Причина затримання на цей момент невідома.

Ромалійська і Гребенюк є громадянами України, Баранюк – громадянин Росії.

«Настоящее время» направило запити про затримання кореспондентів у МВС Білорусі.

 
…

Внаслідок аварії літака в індійському штаті Керала загинули принаймні п’ятеро людей. Про це заявляє місцева влада, повідомляє Reuters. 

Агентству AFP підтвердили у місцевій поліції інформацію про 20 постраждалих у важкому стані.

На телевізійних кадрах видно, що фюзеляж літака розламаний, але ознак вогню немає.

За словами місцевого депутата, внаслідок катастрофи загинув пілот літака.

Рятувальна операція в аеропорту продовжується.

Літак авіакомпанії Air India Express розбився, з’їхавши з посадкової смуги під час посадки в аеропорту штату Керала. За даними авіакомпанії, на бору перебували 184 пасажири та семеро членів екіпажу.

Інцидент стався на тлі негоди – у регіоні сезон сильних злив та повеней.
…

Суд центрального району Мінська засудив до 10 діб арешту звукооператора Кирила Галанова, який напередодні, 6 серпня, ввімкнув пісню групи «Кіно» «Хочу перемен!» на офіційному заході. 

Галанова звинуватили у дрібному хуліганстві і непокорі вимогам посадової особи. Ще одному звукооператору – Владиславу Соколовському, мають винести вирок пізніше.

Кирило Галанов і Владислав Соколовський 6 квітня ввімкнули пісню Віктора Цоя після того, як на захід, організований владою, прийшли прихильники суперниці Олександра Лукашенка на виборах президента Білорусі Світлани Тихановської. У неї повинен був відбутися мітинг неподалік, але його скасували через протидію влади.

 
…

Президенти Росії й Білорусі Володимир Путін і Олександр Лукашенко 7 серпня провели телефонну розмову, в якій йшлося про майбутні білоруські вибори, затримання російських бойовиків під Мінськом і «подальший розвиток братніх білорусько-російських відносин». 

Як повідомила пресслужба білоруського президента, розмова відбулася за ініціативою Путіна.

«Предметно глави держав обговорили хід виборчої кампанії в Білорусі. Володимир Путін, зокрема, наголосив на важливості подальшого розвитку братніх білорусько-російських відносин і необхідності протистояти негативним тенденціям і процесам третіх сил, які можуть призвести до їх погіршення», – йдеться в повідомленні.

У пресслужбі Кремля повідомили, що «проведено обмін думками у зв’язку з недавнім затриманням на території Білорусі 33 російських громадян. Висловлена впевненість, що ситуація буде врегульована в дусі взаєморозуміння, характерного для співпраці двох країн».

Напередодні заступник голови Ради безпеки Росії Дмитро Медведєв заявив, що російсько-білоруські відносини стали «дрібною розмінною монетою» в ході виборчої кампанії в Білорусі, а наслідки погіршення відносин Москви і Мінська, за його словами, будуть сумними.

Заява пролунала за кілька днів до проведення в Білорусі президентських виборів, на яких чинний президент Олександр Лукашенко, що править вже 26 років, прагне переобрання.

Лукашенко розкритикував Росію після того, як у кінці минулого місяця білоруські державні ЗМІ повідомили про затримання 33 бойовиків російської приватної військової компанії «Вагнера».

За повідомленнями, вони прибули до Білорусі в ніч із 24 на 25 липня «для дестабілізації ситуації в період виборчої кампанії».

 
…