Повна інструкція як заповнити заяву про призначення житлової субсидії в Україні

субсидії

Переважна більшість громадян разом з рахунками за комуналку отримали бланки заяв на субсидії та бланки декларацій про доходи. Незважаючи на те, що держава спростила процес отримання допомоги на оплату послуг ЖКГ, у людей все одно виникає безліч запитань. На деякі з них ми постараємося сьогодні відповісти.

Як заповнити заяву про призначення житлової субсидії

Заяву заповнює особа, на якого відкрито особовий рахунок з оплати житлово-комунальних послуг за місцем реєстрації. Особи, які орендують житло, додають до заяви договір найму (оренди) житла.

У заяві необхідно підкреслити, на які види послуг призначити субсидію (“на оплату житлово-комунальних послуг” та/або “на придбання твердого палива та скрапленого газу”). Якщо домогосподарство користується твердим паливом, скрапленим газом та комунальними послугами, необхідно підкреслити все.

У заяві про призначення житлової субсидії також необхідно:

в графі “Номер особового рахунку” – вказати номер особового рахунку, який міститься в договорі про надання послуг, платіжному документі (квитанції, розрахунковій книжці) на оплату послуг;

у графі “Найменування організації, що надає послуги” – назва організації, що міститься в договорі про надання послуг, платіжному документі (квитанції, розрахунковій книжці) на оплату послуг;

у графі “Примітки” зазначається наявність або відсутність засобів обліку, а саме “є лічильник” / “немає лічильника”.

Як заповнити декларації про доходи і витрати?

У розділі I зазначаються відомості про всіх осіб, зареєстрованих у житловому приміщенні (або фактично проживають), яким нараховується плата за житлово-комунальні послуги.

У розділі II заповнюються відомості про всі види доходів (заробітна плата, пенсія, допомога, крім її частини, виплата якої здійснюється одноразово, зокрема при народженні дитини), стипендія, грошове забезпечення, аліменти, виплати відповідно до умов цивільно-правового договору, доходи від підприємницької діяльності, здачі майна в оренду, від продажу майна та немайнових прав, сільськогосподарської продукції, дивіденди, відсотки від розміщення депозитів і т.п. осіб, зареєстрованих у житловому приміщенні (або фактично проживають, зазначених у договорі оренди), за попередній календарний рік (12 місяців 2014) без урахування податку з доходів фізичних осіб із зазначенням установи, організації, підприємства, де був отриманий дохід.

У розділі III вказується інформація про одноразової купівлі майна або про оплату послуг протягом 12 місяців перед зверненням за призначенням субсидії на суму, що перевищує на час купівлі (оплати) 50 тисяч гривень.

Що далі робити

Після заповнення цих документів вам потрібно буде подати їх особисто в місцевий орган соціального захисту або відіслати поштою. Адреса додається в інструкції, яку надсилають разом із заявами. Якщо ж вам її не надіслали, то адреса повинні підказати за телефоном гарячої лінії: 0-800-507-309.

Хто отримає субсидію і який її розмір

Обов’язковий відсоток платежу розраховується індивідуально для кожної сім’ї за встановленою формулою і залежить виключно від доходів сім’ї:

середньомісячний дохід на одну особу за попередні 6 місяців ділиться на прожитковий мінімум на одну людину (в 2014 г. – 1176 грн.) результат ділиться на базовий коефіцієнт 2, після чого отримана цифра множиться на базовий коефіцієнт 15%.

Коефіцієнти 2 і 15 відповідають наступним алгоритмом: коли при середньомісячному доході в розмірі двох прожиткових мінімумів на людину сім’я платить за житлово-комунальні послуги 15% свого доходу.

Після цього розраховується розмір обов’язкового платежу: обов’язковий відсоток платежу множиться на середньомісячний сукупний дохід домогосподарства.

Приклад. Припустимо, що ваша сім’я складається з трьох чоловік. А за попередні 6 місяців ви заробили в цілому 18 тисяч грн. У цьому випадку середньомісячний дохід сім’ї дорівнює 3000 грн. (180 00 грн./6 міс.), а дохід на одну людину – 1000 грн. в місяць (3000 грн./3 особи). Підставляємо 1000 грн. в формулу: 1000 грн./1176 грн./2 * 15% = 6,38%. Таким чином, при середньомісячному сукупному сімейному доході 3000 грн. на місяць ваш обов’язковий платіж становить 191,33 грн. (3000 * 6,38%).

Все, що перевищує цю суму (в межах соціальної норми житла та соціальних нормативів користування житлово-комунальними послугами), буде розміром субсидії.

Коли не призначається субсидія

Здійснення одноразової покупки на 50 тисяч гривень протягом року до дня звернення за субсидією. Інших обмежень немає.

Які соціальні норми

Розмір субсидій розраховується виходячи з так званих соціальних норм житла та нормативів споживання житлово-комунальних послуг. Якщо споживач використовує менше, ніж встановлено соціальним нормативом, гроші не будуть повертатися до органу соцзахисту, а залишаться на його рахунку. З їх допомогою сім’я зможе заплатити за комунальні послуги в майбутньому. За надлишки площі і використаних комунальних послуг необхідно платити повну вартість послуг.

Норма житла:

пільги призначаються виходячи з норми 21 кв. м на людину + 10,5 кв. м на сім’ю;

субсидії призначаються виходячи з норми 13,65 кв. м на людину + 35,22 кв. м на сім’ю.

Споживання природного газу:

на опалення – 7 куб. м на 1 кв. м площі * кор. коеф. (в опалювальний період);

на газову плиту (приготування їжі) – 6 куб. м на людину;

на газову плиту (приготування їжі і підігрів води) – 9 куб. м на людину
на газову плиту та газовий водонагрівач – 18 куб. м на людину.

Централізоване водопостачання та водовідведення:

холодна вода – 2,4 куб. м на людину (при наявності гарячою водою), 4,0 куб. м на людину (при відсутності гарячої води);

гаряча вода – 1,6 куб. м на людину;

водовідведення – 4,0 куб. м на людину.

Споживання електроенергії:

в будинках з електроплитами – 130 кВт / год на сім’ю з однієї людини + 30 кВт / год на кожного члена сім’ї (за наявності централізованого постачання гарячої води);

150 кВт / год на сім’ю з однієї людини + 30 кВт / год на кожного члена сім’ї (при відсутності централізованого постачання гарячої води);

у будинках без електроплит – 90 кВт / год на сім’ю з однієї людини + 30 кВт / год на кожного члена сім’ї (за наявності централізованого постачання гарячої води);

120 кВт / год на сім’ю з однієї людини + 30 кВт / год на кожного члена сім’ї (при відсутності централізованого постачання гарячої води).

Що робити, якщо людина прописана, але не проживає

Досить поширена ситуація, коли разом з проживаючими пенсіонерами прописані діти або онуки. Виходить, що для подачі заяви на субсидії потрібно подавати і їх дані. А часто буває, що навіть зв’язку у них з ними немає. Як кажуть в органах соцзахисту, в цьому випадку потрібно або виписувати їх у встановленому порядку, або ж надати документи, які підтвердять його місце знаходження. Це може бути довідка про те, що людина перебуває в тривалому відрядженні, перебуває в армії, місцях позбавлення волі тощо.

Що ще потрібно знати

Житлова субсидія надається на безповоротній основі. Її отримання не пов’язане зі зміною форми власності житла і не тягне за собою така зміна. Але якщо перевіряючі органи знайдуть неправдиві дані, які були подані в декларації, то громадянин повинен компенсувати субсидію у подвійному розмірі.

Для отримання житлової субсидії сім’я повинна сплачувати свою частину платежу за послуги, в іншому випадку – надання субсидії припиняється.

Якщо на момент підвищення тарифів або зміни розміру обов’язкового платежу родина вже користується житловою субсидією, звертатися до органів соціального захисту не потрібно. Субсидія буде перерахована автоматично.

Джерело: ПРАВДА УКРАЇНИ

Новий керівник ДФС Роман Насіров не знає розмір прибуткового податку в Україні

насіров

Кабмін призначив Романа Насірова новим керівником Державної фіскальної служби. Якщо вірити Кабміну, який затвердив призначення на позачерговому засіданні, Насіров став найкращим з 67 кандидатів на посаду. У фіналі він обійшов топ-менеджера «ArcelorMittal Кривий Ріг» Андрія Коломійця.

Насіров – народний депутат України від Блоку Петра Порошенка. У партійному списку у нього був 51-й номер. У Верховній Раді очолив парламентський комітет з питань податкової та митної політики.

За час роботи він не направив жодного депутатського запиту, але подав 40 законопроектів. Майже всі вони стосуються податкових змін, розмірів платежів і зборів.

Насіров – ініціатор змін до законодавства про підвищення рентних платежів для видобувних компаній. Найвідоміші жертви законопроекту – державна «Укргазвидобування», «Укрнафта» Ігоря Коломойського, «Метінвест» Ріната Ахметова і Вадима Новінського.

У Насірова – дві вищі освіти. У 2000-му він отримав диплом Чернігівського інституту економіки і управління за спеціальністю «Фінанси». У 2001-му закінчив бакалаврат в Київському національному університеті ім. Шевченка за спеціальністю «Правознавство».

У 90-х Насіров займався торгівлею нафтопродуктами в державній компанії «Укрнафта-Вентус» і «Галнафтогаз» Віталія Антонова (мережа ОККО). У 2001-му році виїхав до Лондона – отримувати ступінь МВА в School of Technology and Management.

Згідно з офіційною біографією в 2000-2001 роках працював на різних посадах в юридичних та фінансових міжнародних компаніях – в основному відповідав за зв’язки з країнами СНД.

У 2008-му гендиректор Concorde Capital Ігор Мазепа запропонував Насірову відкрити лондонський офіс компанії, але проект не вигорів. Насіров переїхав в український офіс Concorde, де очолив напрямок торгівлі цінними паперами. Пропрацював там майже два роки, але в кінці 2009-го пішов до конкурентів в «Ренесанс Капітал».

Після переходу бельгійського керівника «Ренесансу» Пітера Ванхекке в «Укрнафту» Насіров пішов на підвищення і став співдиректором української «дочки». Правда компанія на той час переживала не кращі часи. У її штаті було всього десять чоловік. На початку 2013-го, після того як материнську компанію купив Михайло Прохоров, українську «дочку» закрили.

Цікава деталь: в топ-менеджменті «Ренесанса» він працював разом з Ігорем Білоусом – своїм попередником в ДФС. За результатами службового розслідування Білоуса відправили у відставку в березні 2015-го.

Встиг Насіров відзначитися і на держслужбі. З квітня 2013-го по квітень 2014-го він працював заступником голови правління в Державній продовольчо-зерновій корпорації України. За інформацією українських ЗМІ, ДПЗКУ щільно «опікали» міністр Микола Присяжнюк і одіозний нардеп Юрій Іванющенко.

Діяльність компанії в 2013-2014-му роках стала об’єктом недавнього розслідування. «За підсумками міжнародного аудиту компанії BDO і результатів оперативної управлінської звітності ДПЗКУ, прогнозований загальний збиток корпорації може скласти близько $202,7 млн. Керівництво ДПЗКУ звільнено, всі матеріали передані до правоохоронних органів, порушено кримінальну справу», – заявив в січні нинішній аграрний міністр Олексій Павленко.

У травні 2012 року з майбутнім головою фіскальної служби трапився конфуз. На зустрічі українських бізнесменів з грузинським реформатором Кахою Бендукідзе Насіров вирішив поставити запитання про податки. Але отримав зустрічний – Бендукідзе поцікавився, який розмір прибуткового податку в Україні. Відповіді Насіров не знав.

Джерело: ПРАВДА УКРАЇНИ

Відомий музикант Андрій Макаревич знявся в українському ролику “Щоб пам’ятали” до Дня Перемоги

Макаревич

Український канал випустив ролик “Щоб пам’ятали” до Дня Перемоги, в якому знявся російський музикант Андрій Макаревич.

На тлі хроніки нацистської Німеччини музикант міркує про війну і Гітлера.

“У якийсь момент Гітлер вирішив, що йому все зійде з рук? В 38 році, коли він напав на Чехословаччину, а світ цього як би і не помітив? Або в 39, коли Радянський Союз підписав з Німеччиною пакт про ненапад і вони вдвох роздеребанили Польщу?”.

Джерело: ПРАВДА УКРАЇНИ

Чим суворішою стає путінська влада – тим жорсткішими виявляться ті сили, які з нею боряться

антипутінський кривавий бунт

У Росії люблять говорити про те, що в їхній країні Майдан неможливий. Я змушений з ними погодитися: дійсно, неможливий – в українському форматі. На превеликий жаль для Росії, пише Павло Казарін.

Я пам’ятаю, як один мій колега з Москви доводив, що будь-яка революція відбувається тільки лише через недогляд спецслужб. У цій формулі було стільки щирої віри в царя-батюшку, що я навіть не знайшовся, що відповісти. Невіра в людей вкупі з щирою вірою у владу – це той самий пекельний коктейль, з якого якраз і народжується будь-яка вулиця, що протистоїть кабінетам.

Тому що будь-яка революція народжується з переконаності, що революція неможлива. З віри в те, що влада непогрішима, протест – проплачений, а вектор руху – єдино можливий.

Будь-яке суспільство – це живий організм. Воно постійно змінюється – втомлюється від старих гасел, переймається новими, хоче дивного і не хоче колишнього. Це природно – бо люди дорослішають, старіють, народжується нове покоління, для якого прапори батьків – зовсім не привід не мати свої власні.

І єдине, що захищає країну, – це оновлення влади. Тому що будь-яка людина егоцентрична – вона звикає міряти реальність по самому собі. Простий приклад: ніхто з нас не вважає себе молодим або старим: кожна людина все своє життя вважає себе нормальним, навколо якого ходять молоді або старі. Якщо чиновнику в кабінеті не доводиться міняти президентський портрет на стіні, то це означає лише те, що влада перестає розуміти країну.

І саме тому слабка опозиція – це теж історія про революцію. Тому що будь-який наглухо закритий котел приречений вибухнути. Опозиція – це переклад невдоволення в політичну площину. Сила держави – в його здатності жити в умовах перманентної політичної кризи. Дострокові вибори, мітинги, пікети, відставки, наметові містечка – це нормальна історія політичного життя. Фортеця державного організму вимірюється їх наявністю, а не його відсутністю.

Якщо в країні немає опозиції або якщо вона ручна і несуб’єктна, то значить “щось пішло не так”. Тому що будь-яка – навіть сама мононаціональна країна – не може бути єдиною. Крім етнічного чинника є величезна кількість інших роздільників. Бюджетники і середній клас, державники і ліберали, “праві” і “ліві” – в будь-якому суспільстві знайдеться не один десяток внутрішніх окопів, за якими це саме суспільство буде дробитися. У кожної групи є своя повістка, свої погляди на розвиток країни, свої інтереси і прагнення їх захищати.

Власне, парламент потрібен лише для того, щоб усі ці інтереси балансувати і знаходити компроміси. Щоб при прийнятті будь-якого закону враховувати інтереси максимальної кількості груп. Якщо парламент перестає бути “місцем для дискусій”, якщо 450 чоловік голосують в єдиному пориві, то це не означає, що суспільство єдино. Це означає, що інтереси суспільства в парламенті не представлені.

І добре, якщо мова йде про яке-небудь нафтове королівство, природні ресурси якого дозволяють владі використовувати природну ренту як соціальне знеболююче. Так, схема “достаток в обмін на політичні свободи” в деяких випадках працює. Але і ця система нежиттєздатна. Тому що будь-яке падіння цін на головний експортний продукт країни народжує кризу. Криза народжує невдоволення. Невдоволення народжує політичний запит. І тут у держави є два варіанти реакції.

Перший – це відкручувати кран з політичними свободами. Спрощувати реєстрацію партій, знижувати прохідні бар’єри, розморожувати систему для того, щоб саме парламент каналізував невдоволення. Або оголошувати себе оточеною фортецею, боротися з інакомисленням і вирубувати під корінь все те, що прийнято називати низовою ініціативою.

Але чим суворіше стає влада – тим жорсткішими виявляться ті сили, які стануть з нею боротися. Це стара як світ формула: тоталітарним режимам здатні протистояти тільки тоталітарні ідеології. І не випадково радикальні у своїх методах ОУН-УПА були єдиними, хто довше за всіх протистояв радикальній радянській системі.

Будь-яке зіткнення кабінету і вулиці – це гра на підвищення ставок: хто перший скаже “пас” і піде зі сцени. Якщо тобі не подобається травоїдний офісний планктон, який вийшов на Болотну, якщо ти не хочеш ділити владу з ним, встановлюючи під суспільне блюдце додаткові опори, то наступними будуть хлопці куди більш радикальні. І в протиборстві з ними ти вже не зможеш спертися на той самий креативний клас, який ти першим викреслив з системи.

Україна Віктора Януковича і Росія Володимира Путіна мало чим відрізняються одна від одної – вони обидві здатні створити революційну ситуацію. Їх єдина відмінність лише в жорсткості реакції. Тому що Київ так і не зважився ввести в столицю війська, відкрити вогонь з кулеметів і залити центр столиці кров’ю. А якщо в Росії на тлі кризи та скорочення резервів прокинеться вулиця – то ніякими “небесними сотнями” справа не обмежиться. Будуть “небесні тисячі”. Тому що для тих режимів, які переконані у власному статусі обложеної фортеці, будь-який протест – це бунт під час війни. З якими поступають за законами воєнного часу.

Саме тому, кожен раз, коли я чую про те, що в Росії Майдан неможливий, мені стає не по собі. Тому що я розумію, що це правда. Те, у що ризикує виродитися “російська стабільність”, назвуть зовсім інакше. На жаль.

Джерело: ПРАВДА УКРАЇНИ

Відкрите вторгнення російських військ на територію України вже відбулося

путінська агресія

Відкрите вторгнення російських військ на територію України вже відбулося – ПравдаUA публікує інтерв’ю з заступником Міністра оборони України адміралом Військово-Морських Сил України Ігорем Васильовичем Кабаненко.

– Вам Не здається, що сьогодні мова йде про заморожування конфлікту на Донбасі?

-Я б розглядав цю ситуацію в двох площинах. З одного боку, там відбувається нарощування озброєнь, нарощування особового складу, підготовка сепаратистів з використанням інструкторів Російської Федерації. До цього активно поставлялися озброєння, боєприпаси і паливно-мастильні матеріали під виглядом так званих гуманітарних конвоїв. Дуже турбує зосередження там серйозної угруповання протиповітряної оборони – це нове, це серйозний елемент ескалації конфлікту. Обстріли, які свідчать про те, що підтримується номінальна напруженість в районі конфлікту – для того, щоб, по-перше, промацувати слабкі місця в нашій обороні, по-друге, щоб тримати напругу. Ще б відзначив зосередження російських військ у різних районах, наближених до України, в тому числі на території України; навчання, які проводяться в тому числі в авіаційних підрозділах РФ.

Все це елементи збільшення напруги. Тут немає розрядки, тут немає зменшення інтенсивності. Це все ескалація. Але досвід свідчить, що за ескалацією, як правило, йдуть активні дії. Нам потрібно готуватися до цього, розуміти ситуацію абсолютно холоднокровно, але разом з тим приймаючи адекватні кроки.

Щодо “заморожування”. Заморожування конфлікту теж слід розглядати в різних аспектах. Цей стан конфлікту, який в будь-який, самий непередбачений момент може “розморозитися” – перейти в активну фазу. У цьому контексті – так, цей конфлікт заморожується на певному рівні, на певній інтенсивності бойових дій. Для чого? Для того щоб в будь-який момент, найнепередбачуваніший, самий невідповідний – бути розмороженим.

Це вимагає особливої ​​уваги, особливої ​​підготовки, створення відповідних резервів, створення бойових систем. Я б звернув увагу на те, що ця війна все більше переходить в зіткнення бойових систем. Цей аспект вимагає особливого аналізу, на мій погляд.

– Потрібна особлива увага, особлива підготовка. Чи справді цим питанням сьогодні приділяється достатня увага в українській армії? Наскільки готова українська армія до активізації бойових дій?

– Та інформація, яку я отримую, мене насторожує. Є дуже багато речей, якими, на мій погляд, потрібно займатися. Не просто говорити про це, а робити якісь конкретні речі. Відкритий формат прес-конференції не дозволяє говорити більш конкретно. Говорити про це публічно означає давати можливість для іншої сторони розуміти, про що йде мова.

Я думаю, що існують досить ініціативні офіцери і службовці в Генеральному штабі, в Міністерстві оборони, які можуть сформулювати завдання і запропонувати нестандартні прийоми і способи дій – для колишнього радянського розуміння. І не тільки запропонувати, але й реалізувати.

Взагалі, я б хотів сказати, що дуже багато речей, на мій погляд, у нас відбувається не так, як би хотілося. Тому що в нашій ментальності, в нашій військовій культурі дуже багато з минулого. Ми перейшли в нову суспільно-політичну формацію – ліберальну демократію, ринкову економіку, – але люди часто продовжують мислити старими категоріями, старими підходами.

Вертикально-орієнтована командно-адміністративна система. Грубо кажучи, “виконуй наказ і закрий рот”. З іншого боку, ситуація вимагає більше горизонтального способу комунікацій, отримання зворотного зв’язку. Бо якщо система буде працювати тільки зверху вниз, вона не буде знати реальну ситуацію. Тоді не буде затребувана ініціатива і зворотний зв’язок.

Безумовно, це і питання лідерства, зовсім іншої системи побудови комунікації і відносин між верхніми, середніми і нижніми ланками. Це в тому числі і скорочення так званої владної дистанції, командної дистанції. Вона досить велика, і це теж є проблемою. З досвіду конфліктів минулого – війни у ​​В’єтнамі, в Індокитаї, на Близькому Сході, в Ізраїлі – там, де існує коротка командна дистанція в системі збройних сил, там більш ефективно вирішуються завдання, там затребувана ініціатива, там делегуються повноваження. Тому що існує взаємна повага і довіра. Це ключові речі.

Звичайно, існує багато аспектів, які пов’язані з питаннями морально-психологічного стану і мотивації. Питання озброєння і техніки, питання кращої підготовки особового складу, використання тренажерних систем. Ні для кого не секрет, що в Російській Федерації дуже активно використовуються тренажери, сучасні симулятори. Це те, що дійсно має допомогти вистояти в цій війні і виграти – технології, морально-психологічний стан і краща підготовка.

– Чи можуть у вирішенні цих проблем допомогти кадрові перестановки?

-Безумовно. На жаль, система продовжує витісняти людей думаючих, людей ініціативних, людей світового рівня, людей з унікальним досвідом з точки зору служби і в Збройних силах України, і в штабах країн НАТО. У цьому, на мій погляд, велика проблема.

Я не раз пропонував більше давати можливості займати ключові посади тим людям, які отримали західну освіту. У нас виходить нонсенс: ми, з одного боку, говоримо про те, що Україна рухається до Європи, підписано Угоду про асоціацію, йде зближення з НАТО, але з іншого боку, на жаль, відбуваються якісь дивні речі, коли люди, які мають менталітет, які дозволяють ці зміни реалізувати, не затребувані. Система їх або знищує, або нівелює.

Ще один аспект, на який я б звернув увагу – інститут західних радників. Є дуже грамотні, дуже підготовлені, з величезним службовим і життєвим досвідом радники, але часто досвід їх не використовується, хоча вони пропонують дуже глибокі, дуже серйозні речі, які дійсно необхідні нашій країні, щоб вирватися з цього кола бюрократії, корупції, радянського минулого і піти вперед у своєму розвитку.

Такі люди існують у нас, всередині Міністерства оборони, Збройних сил.

– 20 квітня на полігоні у Львівській області почалися спільні навчання Україна-НАТО. Як ви розцінюєте цю подію? Чи можна говорити про те, що завдяки таким навчанням українська армія отримує можливість підвищити свою боєздатність?

Вчення Fearless Guardian-2015 – дуже серйозні навчання, вони реалізовані в рамках рішення Верховної Ради щодо допуску підрозділів іноземних держав на територію України та відповідного Указу Президента України. На мій погляд, це важливий етап.

Хотів би звернути увагу, що дуже багато подібних навчань відбувалося в минулому, і досвід накопичений дуже великий. І ці навчання теж дозволяють поліпшити підготовку особового складу, підготовку підрозділів, тактичних штабів і так далі. На мій погляд, це “стандарти перемагати”. Дуже важливо потім використовувати цей досвід не локально, а поширити його для всіх Збройних сил, щоб на базі цих навчань були підготовлені інструктори, щоб була побудована мережева система розширення цього досвіду і надалі його використання його саме для того, щоб перемагати. Це дуже важливо.

А те, що вони дійсно ефективні для підготовки тих підрозділів, які в них беруть участь, у мене сумнівів немає.

– Тобто українські військовослужбовці, які беруть участь у навчаннях, сьогодні ніяк не передають цей досвід далі?

– Так, на жаль, часто було раніше. Хотілося б не допустити повторення цих помилок. Я б рекомендував звернути особливу увагу, щоб на цих навчаннях був інструкторський персонал, який потім буде будувати мережу, необхідну для того щоб розвивати цю систему і передавати найпотрібніше, найважливіше, саме ефективне іншим підрозділам і частинам.

Хотілося б, щоб цей досвід був поширений в Міністерстві оборони, у Збройних силах, щоб існувала взаємодія міністерств і відомств в інтересах оборони. Не конкуренція, а взаємодія.

– Обивателям здається, що надання Україні летальної зброї вирішить всі наші проблеми на Донбасі. Чи так це?

– Я б розглядав цю тему в декількох аспектах. Так, безумовно, допомога озброєнням, на мій погляд, для нас важлива. Але питання – яким озброєнням. Мова йде про оборонну зброю, яка дозволяє зберегти життя наших солдатів і офіцерів, зберегти життя цивільного населення. Багато говорять про систему протитанкового озброєння Javelin. Це захисне озброєння, яке дозволяє захистити від атак, від наступальних дій супротивника. Тут потрібно проводити дуже чіткі лінії. Так, таке озброєння нам необхідно.

З іншого боку, я хотів би звернути увагу на те, що у нас в Україні існують величезні можливості, на жаль, часто нереалізовані, щоб виробляти сучасне озброєння, сучасні системи, будувати бойові системи. Я покладаю великі надії на законопроект про державно-приватне партнерство, який знаходиться у Верховній Раді. Це дуже важливий закон, тому що за своєю суттю, за своїм духом він переводить державно-приватні взаємини в площину взаємної довіри і взаємної поваги. Дуже важливо, щоб енергія громадянського суспільства, величезна енергія приватного сектора була використана найбільш ефективно.

– Чи згодні ви з тим, що відновлення контролю над ділянкою державного кордону з Росією набагато полегшило б завдання української армії на Донбасі? Чи існує сьогодні варіант перекриття кордону?

– Як фізично це зробити? Чесно кажучи, побудова ліній Мажино, ліній Маннергейма і так далі … Досвід показує, що це ніколи нікого не захищало. Згадаймо навіть Першу і Другу світову війну. Всі ці оборонні споруди не стояли навіть декількох днів. Це, звичайно, величезне вкладення грошових коштів; це, безумовно, фортифікація в класичній військовій науці. Але досвід свідчить, що ці стіни не захищали. Всі питання війни і миру вирішували техніка, технологія, люди. Я б в сучасних умовах додав сюди технічну розвідку, яка дає можливість бачити, чути і розуміти, що робить інша сторона.

До речі, дуже цікавий момент для контролю, в тому числі якихось зон, меж, використання технічних засобів, які існують сьогодні. Просто потрібно створити національні засоби, які дозволяють поєднувати з цими високотехнологічними способами отримання інформації або створити такі засоби в Україні. Це не таке вже й дороге питання, як здається на перший погляд, але дуже ефективне.

– Про які саме кошти йдеться?

– Це безпілотні літальні системи, супутникові засоби отримання інформації та інше.

– Ви вважаєте, що досить суто візуального контролю над кордоном?

– По-перше, як у цій ситуації розташувати якісь контролюючі органи і структури? Я не знаю як це зробити. По-друге, так, прийняті відповідні рішення з побудови стін і так далі, але скільки потрібно часу сучасним засобам ураження, щоб подолати цю стіну? А ось дистанційні засоби контролю дозволяють отримувати інформацію про те, що там відбувається – з цим боротися складніше.

Тобто, знову ж таки, мова про використання сучасних технологій – найбільш розумним і найбільш ефективним чином.

Якщо зіставити вартість побудови стін і так далі і вартість створення технологічних способів отримання інформації, то, я думаю, що вони будуть співставні.

– На початку прес-конференції ви сказали про те, що активізація дій противника на Донбасі може статися “в самий невідповідний момент”. Чи можуть травневі свята стати таким невідповідним моментом?

– Враховуючи ті заходи, які проводяться в Російській Федерації, тобто 70-річчя Перемоги, я не думаю, що до цього можливі якісь активні дії. А після цього – швидше за все, так. Але це питання прогнозування, яким повинні займатися в Генеральному штабі і в структурах, які за це відповідають.

Якщо дивитися на індикатори ескалації, то ризик цього зростає після 9 травня. Ризики, які існують і які нарощуються, активуються – це ті індикатори, на які потрібно звертати увагу. І не просто звертати увагу, а адекватно реагувати.

– Чи вміємо ми сьогодні адекватно реагувати на такі загрози?

– Це риторичне запитання. Я б розділив політику і військові дії. Існує оперативне поле оперативного вирішення завдань, в які не повинна втручатися політика. Так, звичайно, дії Збройних сил – це продовження політики. Але зверніть увагу: іншими засобами. Якщо мова йде про інші засоби, то вони повинні працювати там. Політика повинна визначати якийсь формат до певної межі. Оперативні завдання і тактичні завдання повинні вирішуватися тими людьми, які за це несуть відповідальність.

– Ваш прогноз з приводу повномасштабного вторгнення російських регулярних військ на територію України.

– На мій погляд, ця гібридна війна – два кроки вперед, один крок назад з використанням закритих, прикритих формацій, тобто з використанням сил глибинних спеціальних операцій, з використанням можливостей впливу і різних закритих механізмів дії – буде продовжуватися.

Такі потайливі форми і способи створюватимуть умови для руху вперед наземних та інших військ.

– Тобто про відверте вторгненні говорити не можна?

– Відкрите вторгнення вже відбулося. Ми знаємо, що російські війська присутні на території України, була окупація Криму і так далі. Інтенсивність цього вторгнення, інтенсивність інтервенції може наростати. У якій формі – це предмет аналізу.

Давайте подивимося на ситуацію абстрактно. Збільшення інтенсивності дій, активності в певних районах і зонах. Якщо проаналізувати досвід попередніх воєн, то, як правило ця інтенсивність збільшувалася для того щоб виявити слабкі місця, щоб проводити розвідку боєм. Навіщо? Як правило, це проводиться за 2-3 тижні до якихось більш важливих, більш активних дій.

Завжди ці речі пов’язані між собою. Не може бути організована трата людського ресурсу, засобів, озброєння, боєприпасів, величезної кількості грошей просто заради того, щоб воно було. Це завжди має якусь мету і ця мета завжди повинна аналізуватися.

Джерело: ПРАВДА УКРАЇНИ

Банда юрушева-іванчука і бєні лише в 2014 році на паркінгах Борисполя обікрала українців на понад 40 мільйонів

Бориспіль

Найкращий бізнес в подібних до нашої країнах – класти видатки на державу, а прибутки собі в кишеню. Є ще підвиди – тирити на держзакупівлях, не платити податків, нав’язувати додаткові платні послуги при отриманні державних довідок і ліцензій. Україна могла би удвічі збільшити розмір держбюджету та вімовитися від міжнародних кредитів, закривши хоча би половину таких схем – від митної та бензинової і закінчуючи незаконними МАФами, пише Ігор Попов в своєму блозі.

В цьому блозі – лише один приклад: паркінги в аеропорту Бориспіль. На моє офіційне депутатське звернення ДП “Міжнародний аеропорт Бориспіль” повідомило, що від експлуатації 1896 машиномісць державний аеропорт отримав аж 5218793 грн 50 коп протягом 2014 року. Організацією забезпечення паркування займається, звичайно, ТОВ, причому за договором ще 2010 року. Умови договору передбачають розподіл зібраних коштів приблизно навпіл між державним аеропортом і приватною структурою. Нехитра калькуляція показує, що одне паркомісце в аеропорту заробляло протягом 2014 року аж 15 (!!!) гривень на день. Це при тарифі 20 грн./годину і повністю заповнених паркінгах як мінімум біля терміналу “Д” протягом мінімум 12 годин на день за візуальними оцінками, на напівзаповнених вночі. Втрачений дохід 40 мільйонів? Хто порахує? Хтось втрачає, хтось отримує?

Які ж механізми боротьби з круговою порукою? З боку парламенту – це лише кадровий контроль. Або керівник аеропорту і міністр інфраструктури організують роботу “по-білому”, або звільнення. І так по кожній із схем.

Минулого тижня провела кілька засідань робоча група з перевірки фактів корупції на державних підприємствах, до якої включений і автор. Ситуація сумна і схема класична: керівником держпідприємства ставиться висуванець політичної групи із серйозним депутатським “дахом”, заключаються договори на фіктивні послуги за завищеними цінами, державні кошти зникають у “ямах”, тендери виграють фірми колег по клану. Перший крок до вирішення проблеми – відкриті конкурси на посади керівників державних підприємств. Їх загрозу показали успішні дії корупціонерів по зриву конкурсу на призначення керівника “Укрзалізниці”, де кадрове питання тепер зависло на невизначений час.

Уже і західні партнери відкрито критикують нас за корупцію, і народ чекати далі не буде. Або реальне закриття схем – або радикальні акції із застосуванням вил та сміттєвих баків.

Читайте також: Постмайданна корупція в аеропорту Бориспіль продовжується і процвітає

Джерело: ПРАВДА УКРАЇНИ

У мережі викладено відео палацу серьоги підрахуя з яхтами, тенісними кортами і пляжем

ківалов

2 травня Автомайдан зняв на відео будинок Сергія Ківалова в Одесі, більш відомий як «Будинок Гаррі Поттера». Офіційно – це комплекс Міжнародного Гуманітарного Університету (МДУ), один з «корпусів» університету з яхтами, тенісним кортом, але без студентів.

Як видно на кадрах, знятих за допомогою безпілотника, поруч з величезним будинком на березі моря стоять яхти. На території маєтку є також тенісні корти, живоплоти, зелена зона, причал, пляж.

Як уже повідомляла ПравдаUA, Служба безпеки взялася за скандального серьогу підрахуя, який “прославився”, будучи главою Центрвиборчкому у 2004 році, причетністю до масових фальсифікацій президентських виборів.

Проти народного депутата і президента Одеської юридичної академії Сергія Ківалова відкрили кримінальне провадження. Цю інформацію підтвердив у середу на засіданні Комітету Верховної Ради з питань запобігання та протидії корупції голова СБУ Валентин Наливайченко.

“Кримінальне провадження зареєстровано в СБУ, розпочаті процесуальні слідчі дії, замовлені експертизи, які потрібні для того, щоб в суді вже вимагати арешту осіб, які закликали і організовували сепаратистські акції”, – зазначив Наливайченко.

Глава Одеської облдержадміністрації Ігор Палиця ще минулого року направив до Генпрокуратури письмові докази сепаратистської діяльності Ківалова. Палиця зажадав звернути увагу на статтю Ківалова “Пора готувати Конституцію для Одещини”, яка була опублікована в ЗМІ ще 8 лютого 2014, в якій автор “робить висновки, спрямовані на розпалювання національної ворожнечі між громадянами України”.

Палиця також розповів, що головний редактор підконтрольного Ківалову телеканалу Юрій Селіванов у своїх програмах робив публічні заклики до повалення конституційного ладу.

Джерело: ПРАВДА УКРАЇНИ

Сьогодні уночі троє бандитів 91, 95 і 98 років народження пограбували АЗС і вбили міліціонерів

бандитизм

Про це повідомив міністр Аваков на своїй сторінці в мережі. Вночі в 1.30 вони поранили оператора автозаправки WOG у Деснянському районі Києва. Пострілом з автомата 5.45. Забрали касу заправки 823 гривні, особисті речі і пішли в лісопаркову зону, в сторону житлового масиву Лісовий.

За “гарячими слідами” – під час відпрацювання злочину, підняті по тривозі підрозділи МВС-ДАІ та спецназівці виявили підозрілий автомобіль марки Volkswagen T4 c заклеєними знаком реєстрації – наклейкою ПТН_ПНХ. Після подачі звукового сигналу працівниками міліції з вимогою зупиниться – почалися постріли у напрямку працівників міліції.

Під час погоні за злочинцями від пострілів злочинців загинуло двоє міліціонерів, троє отримали поранення.

Що продовжили переслідування злочинців патрульні наряди міліції затримали автомобіль злочинців. У момент затримання в міліціонерів було кинуто дві гранати, і зав’язалася перестрілка. Після чого двоє злочинців втекли з салону автомобіля, а один був затриманий з вогнепальним поранення голови (пізніше помер).

Під час огляду автомобіля зловмисників виявлено: два автомати і 4 магазини до них з патронами 5.45, дві гранати, грудні нашивки з написом “Спецпідрозділ Торнадо” і “УПА”, безліч телефонних карток різних опреаторів і аркуш паперу з планом приміщення.

Далі – оперативним шляхом встановили трьох злочинців 91, 95 і 98 років народження. Будучи оточеними в квартирі вони здалися. У квартирі виявили гранатомет РПГ-26, шашки, гранати, зброя.

Зізналися. Вони ж позавчора обстріляли пост ДАІ у Биківні. Двоє загиблих і троє поранених міліціонерів, а також поранений заправник. У одного із загиблих троє дітей, в іншого двоє.

Джерело: ПРАВДА УКРАЇНИ

Шкіряка в Непалі супроводжує улюблена жінка Катерина Храмова, а зламаний Іл-76 досі стоїть у Делі

шкіряк

В.о. глави ГСЧС України Зорян Шкіряк в ці дні перебуває в Непалі, де вже котрий день безуспішно проходить операція з евакуації громадян України.

Але, як повідомляють журналісти в мережі, в постраждалому від землетрусів регіоні Шкіряк знаходиться в компанії улюбленої жінки – Катерини Храмової, яка супроводжує бойфренда в екстремальному польоті.

Український літак для евакуації пасажирів з Непалу не змогли поремонтувати, бо деталь, яку прислало Міноборони з Києва, виявилася несправною.

Про це керівникам евакуаційної місії повідомив командир екіпажу Іл-76, який досі стоїть у Делі.

Екіпаж впродовж усього дня в неділю намагався поремонтувати літак, але нічого не вдалось.

Після двох невдалих спроб запустити літак, екіпаж заявив, що не полетить до Непалу.

Зараз із Києва організовується передача нової деталі.

Дозвіл на посадку в аеропорту Катманду український літак мав лише на темну пору доби, тож уже в понеділок дозволу на посадку немає.

Крім того, для повернення в Україну літаку слід отримати дозвіл ще й від усіх транзитних країн, над якими він пролітатиме.

Українців, які чекають евакуації, у понеділок мають розселити по готелях коштом МЗС.

Українські дипломати уже пропрацьовують варіант відправки українців рейсовими літаками у напрямку Києва.

В.о. голови ДСНС Зорян Шкіряк розповів, що розглядається “і дорогий” варіант, організації окремого чартеру з Катманду в Київ.

Журналісти, які летіли з рятувальниками до Непалу, також стали заручниками ситуації.

Як відомо, 25 квітня в Непалі відбувся землетрус і сходження лавини. За останніми офіційними даних, у результаті землетрусу там загинули 7 тисяч 40 осіб.

Джерело: ПРАВДА УКРАЇНИ

Бізнес-міграція за межі України обіцяє чимало вигод і перспектив

Бізнес-міграція

Покидати звичне місце ведення бізнесу завжди непросто. Адже одна справа шукати закордонних партнерів для компанії, розташованої в Україні. І зовсім інша − повністю перенести бізнес в іншу країну. Та все ж з урахуванням складної економічної та політичної ситуації, бізнес-міграція за межі України обіцяє чимало вигод і перспектив.

У першу чергу, це відсутність бюрократичної тяганини, притаманної країнам колишнього союзу, а також безпроблемне інвестування в активи всередині країни. Крім того, за кордоном дуже цінують і поважають будь-яких інвесторів, готових вкладати в локальну економіку, пропонуючи натомість спрощені процедури щодо оформлення банківських, підприємницьких та іпотечних кредитів, всілякі пільги (податкові в тому числі) і, звичайно ж, оформлення виду на проживання і досить високий шанс на отримання громадянства через 5-10 років.

Наважуючись на переїзд для постійного проживання в іншу країну і перенесення туди свого бізнесу, його власник повинен відповісти для себе на кілька ключових питань, які дозволять зробити процес міграції максимально безболісним.

Наприклад, який економічний та інвестиційний клімат обраної юрисдикції? Які переваги він дасть бізнесу і чи забезпечить легкість його ведення? Як влаштований механізм володіння активами в конкретній країні? Яке податкове навантаження і податкові наслідки, вимоги до звітності та структури володіння бізнесом? А також на питання, які стосуються банківського обслуговування, оформлення посвідки на проживання і громадянства.

І хоча кількість регіонів, які цілком можуть підійти для бізнес-міграції, досить велика, всі вони мають свої особливості.

Наприклад, традиційна «стара Європа» (Австрія, Швейцарія, Португалія та Нідерланди) останнім часом взяла чіткий курс на антиофшоризацію, а також на боротьбу з конфіденційністю володіння капіталом, що може створювати власнику компанії та його бізнесу певний дискомфорт стосовно контролю звітності, валютного нагляду, банківських операцій.

Країни Карибського басейну (Антигуа і Барбуда, Сент-Кітс і Невіс) лояльніші до новоприбулих бізнесменів. У більшості випадків вимоги з аудиту, звітності та інших зобов’язуючих більш ніж лояльні (в Домініці, Арубі, на Британських Віргінських Островах). Або взагалі відсутні.

Країни Прибалтійського басейну зручні відносною близькістю до України, вільним вжитком російської мови, що полегшує адаптацію, а також спрощеними процедурами отримання громадянства. Зокрема, в Латвії громадянство видається через 10 років і без необхідності постійного перебування в країні, а вид на проживання дає право на вільне переміщення територією Шенгену.

Швидкозростаючі економіки Азії (Гонконг, Сінгапур, Південна Корея, Тайвань, Китай і ОАЕ) теж активно залучають інвесторів, створюючи для них та їхнього бізнесу досить «тепличні» умови роботи, часто не обмежуючи у видах і напрямах діяльності, а також пропонуючи полегшені процедури реєстрації компаній і різні преференції в сплаті податків. Наприклад, якщо тайванська компанія веде діяльність за межами країни, але з отриманого прибутку сплатила податки, то сума враховується при розрахунку податку, який сплачується в Тайвані. А в Південній Кореї дуже розвинений механізм надання грошових грантів та підтримки локального бізнесу в цілому.

Бізнес-міграція є як приводом, так і способом отримання громадянства в країні переїзду. При цьому розділяють два етапи: вид на проживання, який у більшості країн дає широкі можливості іммігранту, але, разом з тим, накладає певні обмеження, а також постійне місце проживання, яке в підсумку може бути конвертовано в громадянство.

При цьому чутки про те, що отримання ПМЖ в інших країнах (особливо консервативно налаштованих європейських) пов’язане для українців з великими труднощами − не більше ніж міф. Так, у Болгарії можна отримати громадянство вже через 5 років проживання, у Великобританії − через 6 років, в Італії − через 10 років, а в Домініці практично відразу.

Існує два основних способи для успішного оформлення довгострокового чи постійного проживання в країні ведення бізнесу. Перший − інвестування в економіку, другий − купівля нерухомості.

Наприклад, інвестиція в економіку Німеччини в сумі понад 250 000 євро і створення 5 робочих місць дозволяє отримати посвідку на проживання за 3 роки. Важливо створити бізнес, якого «потребує» країна на даний момент. Інвестор, який вклав в економіку Великобританії кілька мільйонів, отримує тимчасовий вид на проживання, а в майбутньому може претендувати на громадянство. Терміни залежать від сум вкладення. Вид на проживання в Іспанії надається тим, хто купив нерухомість на суму від 500 000 євро або інвестував 1 000 000 в підприємство чи фінансові інструменти. У Португалії аналогічна вимога, а в Латвії для оформлення виду на проживання (ВНП)потрібно витратити на придбання нерухомості від 250 000 євро.

Подібні схеми використовуються і в країнах Азії. Так, у Сінгапурі існує програма, в рамках якої інвестор-нерезидент отримує ВНП, а через 2 роки − сінгапурське громадянство. Для участі в ній необхідно вкласти 2 500 000 сінгапурських доларів у новий чи наявний бізнес, або внести цю суму в один із фондів, спрямованих на підтримку місцевих компаній.

Надають громадянство в обмін на інвестиції (необхідна сума − від 250 000 доларів як вкладення у фонд диверсифікації цукрової промисловості або від 400 000 при купівлі нерухомості) і острови Федерації Сент Кітс і Невіс. В даному випадку велика перевага для інвестора в тому, що паспорт цієї держави дозволяє жити і будувати бізнес практично на всіх островах Карибського басейну. А це понад 15 країн.

Щоправда, існують і альтернативні способи отримати право на постійне проживання. Наприклад, у Німеччині для підприємців та їхніх сімей без початкового знання німецької мови існує так звана blue card («блакитна карта»). Головна вимога − наявність у підприємця і у його дружини вищої освіти, а також відкриття бізнесу. Термін дії blue card − до 4-х років, після чого заявник має дуже високі шанси отримати постійний вид на проживання.

З точки зору безпосередньо бізнесу міграція також дає масу переваг. Почати хоча б із передбачуваності та простоти податкового законодавства в більшості розвинених країн. Так, наприклад, податкова система Кіпру, незважаючи на перипетії в цій країні, досі вважається однією з еталонних. Ставка податку на прибуток там становить лише 12,5%.

Голландія відкрита практично для будь-якого бізнесу, пов’язаного з торгівлею. При цьому перелік джерел доходу, які можуть бути отримані всередині країни і звільнені від податків, досить обширний. Крім того, в Голландії існує пільгова ставка ПДВ у розмірі 0% і 6%. Фіскальний контроль у Нідерландах також відносно лояльний.

Для компаній, зареєстрованих у Гонконзі, ставка податку на прибуток становить 16,5%, якщо вона отримана всередині країни. І 0%, якщо джерело прибутку за її межами. Система оподаткування Сінгапуру схожа з Гонконгом і має територіальний принцип оподаткування. А в Об’єднаних Арабських Еміратах активно розвиваються вільні економічні зони, які значно полегшують умови реєстрації та ведення бізнесу. Так, ВЕЗ в Еміратах припускають 0% податку на прибуток, відсутність торговельних бар’єрів і квот і спрощену політику імпорту та експорту.

Крім оподаткування, не варто забувати про високий ступінь захисту капіталу в європейських і багатьох інших юрисдикціях. А також конфіденційність інформації про платника податків та його активи. І навіть незважаючи на всі старання керівництва Євросоюзу в боротьбі з банківською таємницею (ще 20 березня 2014 року в Брюсселі на саміті ЄС було досягнуто домовленості про автоматичний обмін інформацією щодо будь-яких видів доходів усіх банківських клієнтів, чиї рахунки відкриті на території ЄС), фінустанови з Європи знаходять способи захисту своїх клієнтів. Зокрема, використовуючи дочірні банки за межами «старого світу» (в Азії чи Латинській Америці).

Бізнес-міграція, якщо поглянути ближче, притаманна аж ніяк не тільки українським компаніям. Це загальносвітова тенденція, пов’язана з одного боку з тенденціями глобалізації, спрощення міждержавних взаємин і стирання торговельних бар’єрів (гарний приклад цьому − Угода про Асоціацію між Україною та ЄС), а з іншого − з трендами антиофшоризації і деофшоризацію, які штовхають бізнес на пошук безпечних з точки зору оподаткування, економічної і політичної обстановки регіонів.

І хоча перенесення бізнесу в іншу країну, безсумнівно, пов’язане з низкою труднощів і ризиків, тягне за собою витрати (реєстраційні збори в деяких країнах сягають десятків тисяч доларів), − це з лишком окупається бездоганним іміджем і авторитетом престижної, надійної юрисдикції, а також доступом до дешевих ресурсів для розвитку бізнесу, в тому числі, до різних пільгових програм для його стимулювання.

До того ж, постійне місце проживання, яке може бути сконвертоване в громадянство, забезпечує практично повну свободу дій. Мова про право користуватися фінансовою конфіденційністю і податковими пільгами, медичним, пенсійним та соціальним забезпеченням, захистом приватної власності і капіталу, в тому числі й особистою безпекою. В Україні подібних механізмів поки що, на жаль, немає, так само як і спокою та безпеки для бізнесу як таких.

Джерело: ПРАВДА УКРАЇНИ

Держкомпанія «Укренерго», оператор Об’єднаної енергосистеми України, попереджає про можливі критичні ситуації в енергосистемі України

Укренерго

Держкомпанія «Укренерго», оператор Об’єднаної енергосистеми України, попереджає про можливі критичні ситуації в енергосистемі України через зростання відмов основного обладнання магістральних, міждержавних та розподільних електричних мереж країни. Про це повідомила прес-служба «Укренерго».

«Тільки по ДП НЕК «Укренерго» аварійність в 2014 році зросла вдвічі порівняно з 2013 роком. Зростання відмов через пошкодження основного устаткування збільшилося від двох (трансформатори, автотрансформатори) до шести разів (розрядники, обмежувачі перенапруги)», – йдеться в повідомленні.

Прес-служба зазначає, що тільки з початку весняно-літнього періоду 2015 року сталося 932 технологічні порушення, що призвело до знеструмлення 931 населеного пункту.

Як наслідок, середня тривалість перерви електропостачання споживачів становить від 580 до 870 хвилин в порівнянні з аналогічним показником – 40 хвилин – в країнах, що входять до Європейського Союзу.

Згідно з повідомленням «Укренерго», інвестиційні програми електропередавальних компаній на 2015 рік дозволяють привести в належний стан лише 2,5% повітряних ліній 150 кВ і 5% розподільних пунктів та підстанцій.

«Таким чином, для виконання обсягів повної заміни повітряних ліній необхідно 40 років, а розподільних пунктів (РП) та підстанцій – 20 років», – підкреслюється в повідомленні «Укренерго».

Також в компанії звертають увагу на те, що протягом першого кварталу 2015 року на українських теплових електростанціях (ТЕС) сталося 5 відмов, пов’язаних з повною втратою генерації.

«Аварійні ситуації в електроенергетичній галузі виникають майже щодня. Як правило, це відбувається через нестачу органічного палива та граничної зношеності ресурсу теплових станцій», – зазначають в «Укренерго».

Зазначимо, НЕК «Укренерго» займається диспетчерським управлінням Об’єднаною енергосистемою України та експлуатацією магістральних ліній електропередач України.

Дохід «Укренерго» від передачі електроенергії в 2014 році скоротився в порівнянні з 2013 роком на 7,3% – до 3,080 млрд грн.

Джерело: ПРАВДА УКРАЇНИ

Нацбанк України розпочав перевірку впливу економічних проблем на діяльність банків

НБУ

Нацбанк України розпочав перевірку впливу економічних проблем на діяльність банків. Ми з’ясовували, які наслідки результати діагностики матимуть для самих банків та їхніх вкладників.

В Україні повинні залишитися працювати лише найстабільніші фінансові установи. Саме з такою метою Національний банк починає обстеження найбільших українських банків щодо збитків, які вони понесли через військовий конфлікт на сході країни та погіршення економічної ситуації. В рамках цього заходу буде перевірена якість активів банків, чи достатньо в них резервів під проблемні кредити, а також їхня реальна вартість. Також будуть перевірені усі кредити, що були надані особам, що якимось чином пов’язані з банком.

Запорукою того, що дослідження буде прозорим має слугувати те, що проводитимуть його найбільші в світі аудиторські компанії: Deloitte, PricewaterhouseCoopers, Ernst &Young та KPMG. Аудит планується завершити до 1 жовтня. В його результаті буде визначена додаткова потреба банків в капіталі, який вони повинні будуть сформувати. Якщо за результатами обстеження буде виявлено неплатоспроможність окремих банків, то вони повинні будуть збільшити капітал вже восени.

За даними Нацбанку, зараз в Україні працює 129 “живих” банків. З початку минулого року неплатоспроможними були визнані 47 банків, з яких 6 відносилися до категорії крупних та найкрупніших. При цьому 34 банки вже були відправлені на ліквідацію.

Свого часу Нацбанк навіть визнавав, що часто йому невідомо, що саме відбувається у деяких банках, оскільки їхня фінансова звітність не відповідає дійсності. “Проблема в тому, що досі банки перекручували свою звітність, а Нацбанк читав усе це”, – говорить перший заступник голови НБУ Олександр Писарук.

“Сам факт проведення стрес-тесту має на меті оцінити стан банківської системи. Якщо користуватись медичними термінами, то стрес-тест – це проведення діагностики, і правильність діагностики є запорукою того, що методи “лікування” будуть обрані правильно. Найбільш ефективним засобом покращення ситуації є докапіталізація банків”, – розповіли DW в Фонді гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО).

Для громадян розпочата діагностика означає, що банки, які не знайдуть можливості збільшити капітал, зрештою перестануть працювати. Інші ж стануть більш надійними, що зменшить ризики співпраці з ними. “Протягом стрес-тесту будуть оцінені активи банків. Чим вища їхня якість і надійніше забезпечення, тим менші ризики для вкладників. Відповідно, тим більше вкладники можуть бути впевненні у надійності банків”, – запевняють у Фонді гарантування вкладів фізичних осіб.

Щоправда, зважаючи на ризики ліквідації деяких банків, їхнім клієнтам варто підготуватися до такого варіанту розвитку подій і забезпечити повернення своїх грошей. Згідно з законом “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб”, якщо банк визнаний неплатоспроможним, то гроші відшкодовує ФГВФО. Максимальна сума, яка може бути виплачена по одному депозитному договору, становить 200 тисяч гривень включно з відсотками. Тож зараз громадянам краще розбити свої заощадження на суми, що не перевищують гарантовані, та зберігати їх в декількох банках. “Гроші на виплати у нас є – 200 тисяч гривень ми зможемо забезпечити. Так, це небагато, менше 10 тисяч доларів. Але розмір гарантованої суми по депозитах визначають міністерство фінансів та Верховна Рада, тому це питання до них”, – пояснює директор-розпорядник ФГВФО Костянтин Ворушилін.

Після завершення перевірки деяким банкам прийдеться нелегко, бо зараз не кожен акціонер має можливість надати додаткові гроші в їхній капітал. Виходом з цієї ситуації, щоправда, може стати залучення в банк нових співвласників, що зможуть надати фінансову підтримку. Інакше банку загрожує ліквідація.

“Позиція Національного банку в цьому питанні досить однозначна: банки, які за результатами діагностики не зможуть надати адекватний план реструктуризації, основним пунктом якої буде докапіталізація, а також не зможуть слідувати цьому плану, будуть виведені з ринку”, – підтвердила нам перший заступник голови правління українського банку Тамара Савощенко.

Тож фінустанови намагаються вже зараз привести свою діяльність у відповідність до вимог регулятора та шукають гроші для докапіталізації. “Ми знаємо, що потрібно збільшувати капітал, тому домовилися про переведення до нього субординованих та міжбанківських кредитів. А в перспективі плануємо зробити так, щоб акціонером банку міг стати кожен бажаючий, хто зможе придбати акції в вільному доступі”, – розповів DW виконуючий обов`язки голови правління комбанку Олег Ігнатов.

Іншим варіантом порятунку може стати злиття декількох банків, що збільшить їхній розмір та надійність. “У банків, що не справляться з докапіталізацією самостійно, повинні бути якісь запасні варіанти. Тому можна очікувати, що на ринку активуються процеси злиття фінансових установ”, – прогнозує у розмові з нами голова правління міжнародного банку Сергій Черненко.

Джерело: ПРАВДА УКРАЇНИ

У 2015 році влада розраховує повернути в бюджет України 1,5 млрд грн, вкрадених чиновниками януковича

банда януковича

У 2015 році Київ розраховує повернути в бюджет 1,5 млрд грн, присвоєних чиновниками минулої влади.

Гроші підуть до цільового фонду – для забезпечення оборони і безпеки держави.

Ця сума в рази перевищує вартість всіх корупційних активів, які вдалося повернути за останні три роки, підрахували експерти Центру протидії корупції. Але це в 100 разів менше того, що вкрадено. За даними Центру, за час президентства Віктора Януковича його соратники вивели з України 140 млрд грн. Повернути вдалося поки тільки 10,2 млн грн.

За минулий рік правоохоронна система не змогла довести до суду жодної корупційного справи. Є сумніви і в тому, що і намічені на цей рік 1,5 млрд вдасться повернути. Правові механізми повернення активів сильно застаріли, стверджують у Центрі.

Наприклад, через нечітко прописаний механізм визнання майна речдоказом у власність держави вдалося повернути поки тільки частину резиденції Януковича Межигір’я – землю, на якій вона побудована. Все інше майно – автопарк, предмети розкоші та інші речі – все ще не описано, йому не присвоєно статус речового доказу. Поки суд та діло, всі ці речі можуть знецінитися або просто бути розкрадені.

За минулий рік Державна служба фінансового моніторингу, яка має повноваження блокувати фінансові операції на один місяць максимум, передала в правоохоронні органи матеріали на суму 300 млрд. грн. В результаті було заарештовано тільки близько 870 млн грн., а суд постановив повернути державі і того менше – близько 25 млн грн. За фактом за минулий рік державі відшкодували лише 380 тис. грн.

У справі про контрабанду нафти молодим олігархом Януковича, Сергієм Курченком суд наклав арешт на належні йому земельну ділянку і Одеський нафтопереробний завод разом з нафтопродуктами, який брав участь у ланцюжку. Втім, через відсутність в існуючому КПК процедури арешту, заводом продовжував довгий час керувати менеджмент Курченка, частина нафтопродуктів була “втрачена”.

Перший заступник генпрокурора Давид Сакварелідзе каже, що повернути вкрадені активи в Україні – це питання репутації прокуратури. Він нарікає на відсутність у ГПУ повного та швидкого доступу до електронних баз даних – податкової, митниці, Мін’юсту, Сервісного центру, Держфінмоніторингу, реєстру нерухомості, МВС та інших – таких всього 145 в Україні. Тому на збір доказів йдуть місяці.

“Я сумніваюся, що прокурор може якісно перевірити фінансовий стан обвинуваченого, не маючи швидкого і необмеженого доступу до цих електронних баз”, – говорить Сакварелідзе.

Стратегія ГПУ – не осудити якомога більшу кількість чиновників, а повернути активи в країну. Тому прокуратура хоче внести зміну до законодавства та спростити процедури арешту і конфіскації активів і залучення чиновників-корупціонерів для роботи зі слідством. І, як стверджує Сакварелідзе, у ГПУ “вже є розуміння з окремими політичними групами”. Наприклад, ГПУ хоче розширити рамки процесуальної угоди.

“Не потрібно обмежувати себе аргументом про те “ну як же, не будемо ж ми випускати вбивць, наприклад, або грабіжників!? – говорить Сакварелідзе. – Ніхто нікого не випускає – навпаки, розширення дії цього інституту дасть нам можливість розкрити побільше фінансових злочинів”.

ГПУ також хоче “мотивувати” чиновників, які беруть участь у корупційних схемах, здавати своїх “подільників” – тобто враховувати їхню готовність співпрацювати зі слідством при обранні покарання.

“Ми говоримо про реальний термін, штраф або повне звільнення від кримінальної відповідальності. Чому чиновник повинен приїхати до нас з Росії чи Ізраїлю і дати свідчення на Януковича, на Арбузова або когось ще, якщо ми пропонуємо: “Ну гаразд, якщо ти зізнаєшся, то це буде як пом’якшувальна обставина в твоїй справі”. Що таке пом’якшувальна обставина – ніхто не знає. Мають бути чіткі правила. Обвинувачений і прокурор повинні розуміти, до чого вони йдуть”, – вважає Сакварелідзе.

У лютому Рада проголосувала за внесення змін до Цивільного процесуального кодексу, щоб ввести інститут цивільної конфіскації, який спростить арешт генпрокуратурою незаконно нажитих активів.

“Якщо ми підемо більш складним шляхом кримінальної конфіскації, доведеться пересаджати, напевно, 40% України – все пов’язані особи, довести їхню провину, причетність, співучасть у злочині. Це набагато болючіше, ніж громадянська, яку ми пропонуємо”, – вважає Сакварелідзе.

Нещодавно генпрокуратура України звернулася до уряду Швейцарії за правовою допомогою для повернення активів, заарештованих на території цієї країни. Голова робочої групи з повернення активів швейцарець П’єр-Ів Мор’є розповідає, що він і його колеги в цілому задоволені роботою з українською прокуратурою. На кону сума в розмірі $70 млн на банківських рахунках, що належать колишнім чиновникам Януковича.

Одна з умов повернення активів – всі гроші повинні бути спрямовані на реалізацію цільових державних програм.

Втім, повернути їх швидко навряд чи вдасться. Чиновники, які намагаються врятувати заарештовані капітали, можуть і напевно будуть оскаржувати процедуру. Згідно із законодавством Швейцарії, щоб повернути ці гроші, Україна має ще два роки. Що буде потім – Швейцарія вирішуватиме додатково.

Тим часом інші країни, які заморозили активи чиновників Януковича, не такі терплячі.

Наприклад, на початку березня цього року, через відсутність просування в розслідуваннях, Австрія розморозила активи братів Клюєвих. Адвокатам компанії Клюєвих SLAV AG вдалося довести, що структура не має нічого спільного з обвинуваченнями, висунутими проти неї в рамках санкцій після втечі Януковича.

Домагаються виключення зі списку ЄС і екс-прем’єр Микола Азаров, й екс-генпрокурор Віктор Пшонка з сином, олігарх Сергій Курченко, екс-глава податкової Олександр Клименко і сім’я Януковича.

Як повідомив міністр МВС Арсен Аваков, арешт накладено на $2 млрд за кордоном і $1,8 млрд і 6 млрд грн усередині країни, які належать Януковичу і його соратникам.

Джерело: ПРАВДА УКРАЇНИ

Яценюк вирішив перевершити януковича і стати академіком

Яценюк - проффесор

Наукове співтовариство пропонує створити Національну наукову раду, яка буде регулювати відносини між вченими і членами уряду. Очолити її пропонують Прем’єр-міністру Арсенію Яценюку. Про це заявив заступник міністра освіти і науки Максим Стріха.

“Створюється Національна наукова рада як місце, де зустрічаються вчені та урядовці. Проблема України була в тому, що фактично цілісної державної наукової політики у нас не було, тому що було міністерство, яке фактично займалося університетами, Національна академія наук, яка останнім часом, на жаль, у своїй величі якось зависла і не дуже добре контактувала з урядом. І зараз такий орган дуже важливий, тому що вчені і члени уряду мають регулярно слухати і чути одне одного”, – сказав Стріха.

За його словами, при цьому органі повинен діяти науковий комітет за участю науковців та урядовців, які представлятимуть відповідні відомства. “Планується, що його має очолити прем’єр-міністр України, щоб це мало статусність”, – зазначив заступник міністра.

Зокрема, Стріха розповів про новий проект Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність”, який на даний момент проходить обговорення і доповнення, а потім буде направлений на розгляд до Верховної Ради.

Закон передбачає створення Національного фонду досліджень, через який здійснюється грантове фінансування досліджень по всьому спектру для фундаментальних, прикладних досліджень, стажувань, популяризації науки і т.п. “Такий фонд у нас є зараз, він називається Державний фонд фундаментальних досліджень, але його бюджет 14 мільйонів гривень, тобто це дуже мало навіть на українські рамки. Планується, що це дійсно стане одним з ключових гравців на цьому полі”, – зазначив Стріха.

Крім цього, заступник міністра підкреслив, що в законі потрібно надати більше повноважень для вчених, що працюють в Національній академії наук.

Джерело: ПРАВДА УКРАЇНИ

Міністерство фінансів України очікує падіння економіки країни і інфляцію 30%

Мінфін

Міністерство фінансів України очікує падіння економіки країни за підсумками 2015 року на 5,5% при інфляції близько 30%, сказала міністр фінансів Наталія Яресько під час роботи Міжнародної конференції на підтримку реформ в Україні.

Як підкреслила міністр, прогнози Мінфіну залишаються гіршими від тих, які були озвучені в кінці 2014 року.

«Падіння економіки України за підсумками року складе 5,5%, що в цілому гірше від наших первинних оцінок. Інфляція складе близько 30%, – сказала Яресько. – Водночас, ми отримали 5 млрд дол. першого траншу кредиту від МВФ, що дозволило нам подвоїти свої золотовалютні резерви».

Міністр зазначила, що економічні труднощі були зумовлені не лише відсутністю реформ протягом тривалого часу, але війною на сході країни.

«Зараз ми зробили серйозні кроки для стабілізації фінансової ситуації в країні, багато в чому завдяки програмі з МВФ. Таким чином, ми змогли запобігти фінансовій катастрофі. А програма реформ від МВФ дозволить нам вже в 2016 році розпочати економічне зростання», – сказала Яресько.

Зазначимо, раніше Кабінет міністрів України представив три сценарії розвитку економіки країни в 2015 році і допустив за найбільш песимістичним сценарієм падіння економіки на 11,9% при інфляції в 42,8%. Оптимістичні сценарії передбачають падіння економіки в діапазоні від 5,5% до 8,6% при інфляції в діапазоні від 26,7% до 38,1%. Прогнозний рівень безробіття в 2015 році становить 10,2% за оптимістичним сценарієм і 11,5% – за песимістичним.

Також в уряді спрогнозували сповільнення темпів падіння економіки країни в 2016 і 2017 роках навіть за песимістичним сценарієм до 7% і 3% відповідно. Прогнозні показники інфляції за песимістичним сценарієм складають 16,4% в 2016 році і 9,7% в 2017 році.

Ключовий кредитор країни – Міжнародний валютний фонд прогнозує падіння економіки країни в 2015 році на рівні 5,5% при інфляції 2,5%. Аналогічний прогноз оприлюднили аналітики міжнародного рейтингового агентства Fitch, які стверджують, що падіння економіки України в 2015 році складе не менше 5%.

Міжнародний валютний фонд схвалив програму кредитування економіки України загальним обсягом 17,5 млрд дол. терміном на 4 роки. Перший транш у рамках нової програми в 5 млрд дол. Україна отримала 13 березня.

Другий і всі наступні транші МВФ можуть бути отримані за підсумками роботи щоквартальних оціночних місій фонду, перша з яких очікується 15 червня.

Джерело: ПРАВДА УКРАЇНИ

У Росії тоталітарний режим, зміна якого можлива лише в результаті інтервенції або довгострокової еволюції

У Росії встановився тоталітарний режим, зміна якого можлива лише в результаті інтервенції або довгострокової еволюції. З такою заявою виступив російський експерт Андрій Ілларіонов в Таллінні на конференції пам’яті Леннарта Мері. На думку колишнього радника президента РФ, антиросійські санкції ЄС не привели до належного результату.

Однією з головних тем другого дня конференції Леннарта Мері стало ставлення президента Росії Володимира Путіна до решти світу. За словами колишнього радника президента Російської Федерації Андрія Ілларіонова, нинішня політика Кремля знаходить все більш чіткі риси тоталітаризму. По-перше, на це вказують дії офіційної Москви, яка все наполегливіше нав’язує жителям країни ідеологію. По-друге, після ліквідації політичних прав почалося вторгнення режиму в сферу особистих свобод. Відповідаючи на запитання, загрожує це революцією, чи росіяни підтримають нинішнього лідера, Ілларіонов відзначив, що в історії немає прикладів мирного виходу з таких ситуацій.

«Це не означає, що такого не може бути в принципі. Але поки історія не знає таких прикладів. Історія знає приклади, коли такого роду режими ламалися або в результаті зовнішнього вторгнення. Або ж цей режим зазнавав дуже тривалого процесу внутрішньої еволюції з необхідною зміною перших осіб», – стверджує Андрій Ілларіонов.

Захід, повинен стати, нарешті, Заходом, вважає російський експерт. На думку Ілларіонова, антиросійські санкції – це всього лише гра європейських і російських лідерів: одні роблять вигляд, що вводять санкції, інші роблять вигляд, що страждають.

«Поки що це не Захід, а якесь недолуге місиво. На Заході є сили і є країни, які розуміють проблему адекватно. Однак не в цих столицях приймаються основні рішення. Визнавати, що він (Захід – прим. ред.) Був не правий (в своїй політиці щодо путінської Росії. – Прим. ред.) – це теж не дуже приємно », – зазначає Ілларіонов.

Джерело: ПРАВДА УКРАЇНИ

У російсько-українській війні немає невійськового вирішення, вважає колишній радник путіна Андрій Ілларіонов

У російсько-українській війні немає невійськового вирішення, заявив у суботу колишній радник президента Володимира Путіна Андрій Ілларіонов у своєму виступі на панельній дискусії проходить в Таллінні конференції пам’яті Леннарта Мері.

Ілларіонов заявив, що Путін прийняв остаточне рішення почати гібридну війну з Україною в липні 2013 року. «На те, щоб підготувати війну проти Грузії, у Путіна пішло 9 років, щоб підготувати війну проти України – 10 – 11 років – залежно від того, дату якої війни брати за початкову дату: дату гібридної війни або дату конвенційної війни», – повідомив старший науковий співробітник Центру з глобальної свободи і процвітання Інституту Катона, лібертаріанського дослідної установи, офіс якого розташований у Вашингтоні (США) Ілларіонов. За його словами рішення президента Джорджа У. Буш 11 серпня 2008 у напрямку американських військ в сторону театру військових дій російсько-грузинської війни, сприяли її зупинці.

«На відміну від Джорджа Буша Барак Обама виключив використання американських збройних сил 27-28 лютого 2014 року, в дні, коли Росія почала захоплення Криму. Тим самим Обама дав зелене світло Путіну щодо продовження агресії, здійсненню окупації і анексії Криму», – сказав Ілларіонов.

За словами Ілларіонова, Путін прагне відновити систему міжнародних відносин, створену ув’язненими в Ялті і Потсдамі в 1945 році угодами. В даний час Ялтинсько-Потсдамська система міжнародних відносин не зруйнована, а лише пошкоджена. За словами Ілларіонова, світогляд Путіна характеризує його бажання бути на рівних з США і одночасно ігнорувати суверенітет малих держав.

«Якщо США роблять що-небудь, Путін вважає, що у нього тут же виникає право робити те ж саме. Якщо США бомблять Афганістан, то у Росії з’являється право бомбити Грузію. Якщо Захід визнає незалежність Косово, то у Росії виникає право визнати незалежність Абхазії та Південної Осетії», – охарактеризував Ілларіонов світогляд Путіна.

«Путін розділяє західний світ на дві частини: англосаксонські держави, північні країни, так звані прифронтові держави (Балтія, Польща), що є ворогами, яких слід перемогти, з одного боку, і країни континентальної Європи з Німеччиною в якості лідера, з якими можна домогтися компромісу і які можуть навіть стати союзниками Путіна», – сказав Ілларіонов.

Немає іншого лідера, який би настільки вміло використовував стільки різноманітних інструментів зовнішньої політики: політичних, дипломатичних, фінансових, економічних, енергетичних, торговельних, корупційних, ідеологічних, інформаційних, дезинформаційних, підривних, іредентистських, військових, терористичних та інших, сказав Ілларіонов. «Стратегія і тактика Путіна виявилися успішними. Ні про Крим, ні про Абхазію і Південну Осетію Захід більше не говорить».

«Путін запропонував Обамі Великий гешефт. І терпляче чекає від нього відповіді. При цьому підвищуючи ставки, готуючи новий великий наступ», – сказав Ілларіонов.

Джерело: ПРАВДА УКРАЇНИ

Якщо влада України не поліпшить бізнес-клімат в країні – терпіння кредиторів вичерпається

Якщо влада України не поліпшить бізнес-клімат в країні і не буде ефективно боротися з корупцією найближчим часом, терпіння кредиторів вичерпається, пише австрійська газета Die Presse.

Газета зазначає, що іноземні інвестори налаштовані скептично, незважаючи на нещодавні заклики прем’єр-міністра Арсенія Яценюка.

“Зараз саме час інвестувати в Україну”, – заявив він на конференції на підтримку України, що відбулася у вівторок у Києві. При цьому Яценюк зазначив, що має намір відмовити у приватизації російським фірмам і підприємцям.

Міжнародна конференція була скликана спеціально для того, щоб залучити західних інвесторів і доповісти про те, як реалізуються реформи.

Die Presse зазначає, що Київ представив дорогі, професійно зроблені, барвисті буклети, в яких держава визначає прогрес у боротьбі з корупцією, а також у питаннях приватизації та інвестиційного клімату. Однак насправді ситуація “дуже складна”, пише газета.

Інвестори вважають, що обіцяні Києвом реформи “занадто фрагментарні” і влада втратила дуже багато часу.

“Поліпшувати потрібно дійсно багато чого”, – заявив представник австрійської економічної делегації Герман Ортнер. Зокрема, заборона Нацбанку виводити дивіденди з країни, за його словами, прогресу не сприяє.

Die Presse нагадує, що гривня різко знецінилася в останні місяці, що призвело до подальшого зниження і без того невисокої купівельної спроможності.

Крім того, в березні на вимогу Міжнародного валютного фонду Київ істотно підвищив тарифи, що викликало негативну реакцію громадян і налаштувало їх проти МВФ.

Джерело: ПРАВДА УКРАЇНИ

Введення безвізового режиму України з ЄС буде відкладено до початку 2016 року

Введення безвізового режиму України з Європейським союзом буде відкладено до початку 2016 року. Про це заявили в МЗС України.

“Так, воно буде зміщено і тут відповідальність як на Україні, на чіткому виконанні тих вимог, які перед нами стоять, так і частина відповідальності – на Європейському союзі, щоб у ході процесу не виникали якісь нові умови, побоювання або політичні занепокоєння” , – сказав Кулеба.

За його словами, є шанс у травні на Ризькому саміті ЄС почути сигнал про безвізовий режим.

“Шанс на такий сигнал дуже вірогідний. Раніше ми планували, що на саміт в Ризі ми вийдемо вже на прийняття рішення про безвізовий режим, але наступні кроки будуть такими.

13 травня Єврокомісія представить звіт про досягнення України у виконанні вимог для введення безвізового режиму. Потім це питання ще раз обговорять з українською стороною. Ми зрозуміємо, що ще ми можемо зробити, і вже тоді в Ризі рішення про безвізовий режим буде прийматися в останній момент, але воно не буде стосуватися введення. Воно стосуватиметься визначення чітких перспектив, алгоритмів, за якими потрібно буде рухатися”, – сказав Кулеба.

Посол додав, що ключове “домашнє завдання” для України – це боротьба з корупцією на всіх рівнях, і від результатів цієї діяльності буде залежати подальший рух.

“Я б не сказав, що європейці критично налаштовані, вони бачать прогрес, якого ще рік тому не було”, – сказав він.

Нагадаємо, на саміті Україна-ЄС президент Петро Порошенко заявив, що не сподівається на скасування безвізового режиму з ЄС до кінця року, а лише на завершення виконання Плану дій з візової лібералізації.

Раніше президент заявляв, що очікує від ЄС рішення про надання безвізового режиму для громадян України на Ризькому саміті Східного партнерства в травні цього року, що дозволить до кінця поточного року ввести його в дію.

Водночас міністр закордонних справ України Павло Клімкін в інтерв’ю заявив, що безвізовий режим з ЄС має запрацювати з початку наступного року.

Джерело: ПРАВДА УКРАЇНИ

Якими методами оплати в інтернеті користуються покупці в різних країнах світу

Більше половини покупців відмовляються від покупки товарів в інтернеті через те, що не знаходять відповідного способу оплати.

Сполучені Штати
У США покупці в основному використовують кредитні картки, хоча електронні гаманці також досить популярні. Серед користувачів віртуальних гаманців, 79% віддають перевагу PayPal, і 40% – Google Wallet.

Європа
У Європі ринок платіжних інструментів більш різноманітний. Крім електронних гаманців і кредитних карток, європейці часто використовують для здійснення платежів онлайн-банкінг.

Локальні європейські платежі
Майже половина всіх онлайн-транзакцій у Великобританії оплачується кредитною карткою. Дебетові картки складають близько 35% всіх платежів у сфері електронної комерції. PayPal є третім за популярністю способом онлайн-платежів.

У Франції 85% онлайн-платежів здійснюється за участю карток національної платіжної системи Carte Bleue. Нещодавно платформа представила систему аутентифікації за допомогою голосових команд, убезпечивши таким чином торгівлю в інтернеті. Крім того, в країні поширені електронні гаманці PayPal.

У Нідерландах користувачі найчастіше використовують систему iDEAL, яка підключена до онлайн-банкінгу, і дозволяє підтвердити платіж в інтернет-магазині за допомогою простої форми.

У Фінляндії та Швеції банківські операції в режимі реального часу складають 35% ринку. 10 фінських і 4 шведські банки пропонують опцію миттєвих платежів.

У північній Європі досить популярний платіжний додаток Klarna. Цю систему використовують 15 тис. інтернет-магазинів у Швеції, Норвегії, Фінляндії, Данії, Німеччині, Нідерландах та Австрії.

Японія
Багато японців не довіряють електронним платежам і оплачують онлайн-замовлення готівкою в платіжних терміналах, які знаходяться в невеликих магазинах Konbinis. Цей метод платежів – на 2 місці за популярністю після кредитних карток.

Китай
У країні домінує система електронних платежів Alipay, яка є частиною найбільшого в країні інтернет-магазину Alibaba. Також в Китаї популярна доставка з післяплатою та кредитні картки UnionPay.

Росія
Найбільш поширеним методом оплати в Росії є сервіс Qiwi з поширеною мережею цілодобових терміналів самообслуговування. Також у Росії часто використовується система Яндекс. В даний час понад 65 тис. інтернет-магазинів приймають Яндекс.Деньги, а 22% росіян регулярно використовують їх для здійснення платежів.

Індія
Інтернет-банкінг, картки передоплати та готівкові – найпоширеніші способи розрахунку за товари та послуги, придбані в мережі. Також в регіоні набирають популярності мобільні платежі.

Азіатсько-Тихоокеанський регіон
2/3 жителів регіону знайомі з мобільними платежами і активно використовують їх для здійснення платежів.

Латинська Америка
Жителі Мексики, Перу, Аргентини та Колумбії найчастіше вибирають місцеві платіжні платформи з міркувань безпеки. Бразильці воліють купувати в розстрочку через низькі ліміти кредитних карток.

Африка
В Африці мобільні платежі виявилися більш популярними, ніж банківські послуги. Користувачів мобільних платежів у регіоні вже більше, ніж власників банківських акаунтів.

Джерело: ПРАВДА УКРАЇНИ

Біля станції метро “Оболонь” у Києві відкрився перехоплюючий велопаркінг

Біля станції метро “Оболонь” у Києві відкрився перехоплюючий велопаркінг. Там можна буде залишити велосипед під охороною, підремонтувати його, взяти в прокат і випити кави.

Мета створення такого паркінгу – поєднати велотранспорт з існуючою транспортною мережею. Можливість проїхати невелику відстань на велосипеді кожен день і залишити його в безпечному місці робить велосипедний рух більш привабливим для жителів віддалених районів Києва і передмістя.

На велопаркінгу можна буде безкоштовно залишити на відповідальне зберігання особистий велосипед протягом робочого дня з 8:00 до 20:00. Цей проект є соціально орієнтованим, і його організатори розраховують, що він залучить ще більше людей у Києві до використання велосипеда в повсякденних справах.

Перехоплюючі велопаркінги дозволяють велосипедистам економити час та кошти на поїздку. Для міста це зменшення навантаження на дорожню мережу за рахунок збільшення частки велосипедних поїздок. Чим більше людей будуть користуватися велосипедами, тим менше буде пробок на дорогах, вільніший громадський транспорт, чистіше повітря.

Для того, щоб зробити можливим безкоштовне функціонування паркінгу, також надаються додаткові платні послуги: зберігання велосипедів на ніч, прокат та сервісне обслуговування велосипедів, продаж аксесуарів, засобів особистої гігієни для велосипедистів, продаж гарячих і холодних напоїв.

Перехоплюючий велопаркінг – одна з вимог велосипедистів Києва до міської влади. Таких у Києві має бути 10-15 у ключових транспортних вузлів, щоб жителі районів могли доїжджати до метро на велосипеді, а не на маршрутці, і таким чином економити час і гроші.

Пілотний велопаркінг працював у минулому році біля ст. м. “Виставковий центр”.

Джерело: ПРАВДА УКРАЇНИ

У Європейському союзі вивчають можливість матеріально утримувати українських чиновників

У Європейському союзі вивчають можливість матеріально утримувати українських чиновників з метою запобігання корупції. Про це повідомили джерела в Європейській комісії, передає ПравдаUA.

Про це не говорили на пленарному засіданні саміту, але ця тема детально опрацьовувалася під час двосторонніх переговорів «на полях» візиту.

«Мета такої допомоги очевидна. Зараз люди (ключові співробітники держструктур), які оперують багатомільйонними бюджетними сумами, отримують зарплату в 200-300 євро. Це – серйозна небезпека, в тому числі в питанні запобігання корупції», – пояснив на умовах анонімності високопоставлений чиновник Єврокомісії.

Водночас, ЄС хоче уникнути звинувачень у тому, що він «купує» українських держслужбовців, і схема фінансування повинна містити гарантії самостійності українського державного апарату.

За словами ще двох джерел в структурах ЄС, дискутуються два підходи – адресне фінансування («повинні визначити певну кількість, скажімо, 500 або 600 ключових реформаторів, які отримуватимуть доплату») і фінансування конкретних органів (наприклад, нової поліцейської служби).

За даними, в Брюсселі схиляються до другого варіанту, але рішення ще не прийнято.

«Зараз рано говорити, як, з якого органу, яким механізмом буде виділятися це фінансування. Ми готові розглядати будь-які варіанти, єдина умова – операційне здійснення виплат має проводити українська держава, а не ми. Україна має визначати, хто отримує гроші. Але у нас є вимоги щодо системності реформ (у держсекторі)», – підкреслив чиновник ЄС.

І хоча всі джерела кажуть, що зараз ідея досить сира, в ЄС очікують швидкого прогресу.

«До кінця року ми цілком можемо вийти на концептуальну згоду», – пояснив представник ЄК.

Так, для зовнішнього фінансування Україна повинна прийняти зміни до закону про держслужбу і підготувати реформу апарату тих відомств, де воно буде введено.

Джерело: ПРАВДА УКРАЇНИ

Компанія “Рошен” стверджує, що не може продати активи Липецької фабрики через арешт майна

Компанія “Рошен” стверджує, що не може продати активи Липецької фабрики (Росія) через арешт майна. Про це повідомили в прес-службі компанії.

“В даний час майно компанії заарештовано. Ми можемо користуватися, але не маємо права ним розпоряджатися. Фабрика працює… Компанія “Рошен” прийняла рішення про 100% продаж активів у Росії, але з накладенням арешту ми позбавлені можливості розпоряджатися своїм майном і продавати активи. Це заважає процесу”, – пояснили в компанії.

Як повідомлялося, 1 квітня “Липецька кондитерська фабрика “Рошен” була заблокована співробітниками правоохоронних органів. Входи і виходи на підприємстві були перекриті співробітниками ОМОН.

Корпорація Roshen пізніше заявила, що фабрика була заблокована в рамках проведення податкової перевірки і назвала дії силових структур неправомірними.

У свою чергу офіційний представник Слідчого комітету РФ Володимир Маркін повідомив, що обшук проводився в рамках справи про шахрайство на 180 млн рублів.

Корпорація Roshen, один з найбільших виробників кондитерських виробів в Україні, включає київську, маріупольську, кременчуцьку і дві вінницькі кондитерські фабрики, масломолочний комбінат “Бершадьмолоко”, Літинський племзавод, липецьку фабрику “Рошен” і клайпедську кондитерську фабрику (Литва).

Власником корпорації є президент України Петро Порошенко. У ході виборчої кампанії він обіцяв продати Roshen. Організацією продажу корпорації займається інвестиційна компанія Rothschild в консорціумі з українською інвестгрупою “Інвестиційний капітал Україна”.

Джерело: ПРАВДА УКРАЇНИ

У російському Петербурзі 1-го травня роздавали листівки «Православні Петербурга за мир з Україною»

У російському Петербурзі у п’ятницю пройшли першотравневі марші і мітинги.

Кілька колон з 11 до 12 ранку пройшли від Ліговського проспекту до Невського, щоб потім розійтися по різних площах і провести окремі мітинги.

Профспілки, прихильники «Загальноросійського народного фронту» і «Єдиної Росії» зібралися на Дворцовій площі, найбільшою популярністю користувався величезний прапор Росії з портретом Володимира Путіна і фігура Вінні-Пуха, складена з повітряних куль. Під час виступу на цьому мітингу, віце-губернатор Олександр Говорун згадав Сталіна, його наказ, у якому 1 травня 1945 вперше прозвучала назва «Місто-герой Ленінград».

Як повідомляє кореспондент російської служби ПравдаUA, на Ісаакіївській площі зібралися комуністи, вегани і неформали, туди ж прийшли і націоналісти, які обмежилися лише ходою.

Демократичні сили міста не змогли домовитися про єдину акції, тому по Невському проспекту вони йшли двома колонами і провели одночасно два мітинги на Конюшенній площі. На одній сцені виступали активісти «Яблука» і РПР-Парнас, та коаліції «Демократичний Петербург», до якої приєдналися активісти руху «Інграм» і ЛГБТ-активісти. Ще на початку ходи руху колони з райдужними прапорами намагався перешкодити місцевий депутат Віталій Мілонов зі своїми прихильниками, але поліцейські не дали йому зірвати захід. Депутату довелося просто йти поруч зі своїми противниками і словесно їх ображати.

Під час виступу представники «Лібертаріанської партії» заявили: «Наша орієнтація – це свобода». Люди принесли з собою багато плакатів: «Путінська зграя – шкідлива і небезпечна», «Ні російському вторгненню в Україну», «За Росію без мілітаризму і імперських амбіцій», «Ні війні! Людина народжена не для того, щоб вбивати».

Прийшли на Конюшенну площу і православні активісти, які роздавали листівку «Православні Петербурга за мир з Україною», на грудях у деяких був християнський знак у кольорах українського прапора: блакитна рибка у жовтому колі.

Джерело: ПРАВДА УКРАЇНИ

Над чим сміявся інтернет цього тижня. Фотожаби, демотиватори, меми.

Фотожаби

Фотожаби

Над чим сміявся інтернет цього тижня. Фотожаби, демотиватори, меми.

Дуже популярним став мем “нічні вовки” з косметичками, що висміює обшук косметичок російських байкерів на польському кордоні.

Фотожаби

Фотожаби

Фотожаби

Фотожаби

Фотожаби

Фотожаби

Фотожаби

Фотожаби

Приводом для жартів на заході став Першотравень і перша фотографія актора Джареда Лето у ролі Джокера, опублікована в Twitter і приурочена до святкування 75-річчя легендарного суперлиходія. Також в центрі уваги шпигунський скандал: компанія Airbus заявила, що Федеральна розвідувальна служба Німеччини (BND) шпигувала за європейськими країнами і компаніями на прохання американського Агентства національної безпеки.

Джерело: ПРАВДА УКРАЇНИ

29 квітня в Києві професор медичного університету ім. Богомольця Гнат Матасар скоїв наїзд на жінку

Игнат Матасар

У середу, 29 квітня в Києві на вулиці Шолуденка професор Національного медичного університету ім. Богомольця Гнат Матасар скоїв наїзд на жінку. Після її слів на свою адресу, вийшов з машини і вдарив її кулаком по обличчю.

Про це на своїй сторінці в мережі повідомила сама потерпіла Ірина Литовченко.

“І все б закінчилося добре: всі ми живі люди, він цілком міг мене не помітити (в 5 метрах від переходу був ремонт дорожнього полотна), якби професор вийшов з авто, вибачився, запропонував допомогу … А в реальному житті події розвивалися наступним чином: після скоєння наїзду, я повідомила водію, що буду звертатися в ДАІ. Він у відповідь посміхнувся, натиснув на газ, і штовхнув мене своїм авто ще раз”, – пише потерпіла.

Після того, як жінка зняла на мобільний телефон авто професора і пригрозила, що викличе ДАІ, чоловік вийшов з машини і попрямував до постраждалої.

“На цьому моменті він різко кинув машину посеред проїжджої частини, вийшов, підійшов до мене і вдарив кулаком в щелепу з правого боку. Супроводивши це достатньою кількістю нецензурних висловів, він сів у авто і поїхав”, – написала жінка.

“Оскільки відбувалося все прямо під бізнес-центром, на очах десятків людей, в тому числі моїх колег, які йшли зі мною на зустріч, охорони бізнес-центру і т.д., свідків у мене добрий десяток (свідків, які готові прийти в суд і дати свідчення). Я дійсно викликала ДАІ, написала заяву, склала схему. Тепер сказали чекати, поки водія знайдуть”, – додала Литвиненко.

“Я, як цивілізована людина, вірю в компромісне рішення конфліктних ситуацій, готова вислухати позицію пана Матасара (раптом на нього вплинули магнітні бурі / дружина зробила несмачні котлети / студенти завалили іспит) і його публічні вибачення”, – додала потерпіла.

Гнат Матасар – професор, доктор наук, завідувач відділу гігієни харчування та безпеки їжі Наукового центру радіаційної медицини, професор кафедри медицини університету ім. Богомольця.

Джерело: ПРАВДА УКРАЇНИ

Європейський банк реконструкції та розвитку відкладає фінансування низки проектів в Україні

ЄБРР

Європейський банк реконструкції та розвитку відкладає фінансування низки проектів в Україні.

Про це заявив президент ЄБРР Сума Чакрабарті, виступаючи перед щорічною зустріччю керівництва банку.

Фінансування відклали до того моменту, коли будуть реформовані енергетична і банківська сфери.

“Ми дуже чітко пояснили Україні, що це (інвестиції – ред.) залежить від реформ у двох секторах, зокрема, енергетики та банківської справи”, – сказав Чакрабарті.

У той же час він підкреслив, що конфлікт між Росією і Україною є ключовою проблемою для банку.

Також, Чакрабарті зазначив, що в даний час ЄБРР не планує відновлювати фінансування проектів в Росії.

Нагадаємо, раніше керівництво ЄБРР вже висловлювало невдоволення темпами впровадження реформ в Україні.

“Україна не діє досить швидко, щоб запобігти фінансовому краху … Зараз я бачу набагато більше розмов про необхідність реформ, ніж самих реформ”, – заявив на початку лютого керуючий директор ЄБРР у країнах Східної Європи та Кавказу Франсіс Маліж.

Джерело: ПРАВДА УКРАЇНИ

Гривня подешевшає до 25 грн/дол, спад ВВП України складе 6,3% при інфляції в 44,6%

Morgan Stanley

Гривня до кінця 2015 року подешевшає з 21 грн/дол до 25 грн/дол. Такий прогноз озвучили аналітики американського банку Morgan Stanley.

Спад ВВП України, за прогнозом експертів, складе 6,3% при інфляції в 44,6%. Світовий банк при цьому очікує, що ВВП України впаде на 7,5%, а інфляція складе 30%.

“До кінця року гривня подешевшає і це, разом з поглибленням рецесії, призведе до зростання держборгу відносно ВВП і перевищенню кордонів, визначених МВФ (71% ВВП)”, – вважають в Morgan Stanley. За прогнозами S & P, до кінця року держборг України зросте до 93% ВВП.

Аналітики зазначають: щоб заощадити на платежах за зовнішнім боргом $15 млрд до 2020 року, як цього вимагає МВФ, Україні необхідно скоротити основну суму боргу на 50%.

Зате умови МВФ, не пов’язані з економічними показниками, Україна виконує, повідомляють в Morgan Stanley. У квітні тарифи на газ і теплоенергію були підвищені на 280 і 66% відповідно. Цей захід дозволить скоротити дефіцит “Нафтогазу” з 5,7% ВВП в 2014 році до 3,2% ВВП в 2015 році відзначають аналітики.

Джерело: ПРАВДА УКРАЇНИ

Видадуть чи не видадуть – у США Фірташу загрожує до 50 років в’язниці з конфіскацією майна

Фірташ

У четвер, 30 квітня, австрійський суд розгляне справу про екстрадицію в США українського олігарха Дмитра Фірташа, що знаходиться у Відні під підпискою про невиїзд.

Прес-секретар земельного суду Відня Христина Зальцборн заявила, що рішення у справі буде винесено в той же день.

Відомий український олігарх був затриманий 12 березня 2014 в столиці Австрії за запитом Федерального бюро розслідувань (ФБР) США і поміщений в слідчий ізолятор.

14 березня суд австрійської федеральної землі Відень ухвалив відкрити справу про екстрадицію Фірташа в США і призначив йому заставу в 125 мільйонів євро і заборонити покидати Австрію на час слухань. Настільки значна сума була обрана через тяжкості інкримінованих йому злочинів, а також його значного фінансового стану.

Вже через тиждень, 21 березня, Фірташ був звільнений під заставу, гроші для якого, за даними джерела ПравдаUA, були внесені російськими бізнесменами Аркадієм і Борисом Ротенбергами, які вважаються близькими до Кремля, братів називають колишніми спаринг-партнерами президента Росії Володимира Путіна по дзюдо .

Якщо віденський суд задовольнить американське клопотання про екстрадицію Фірташа, то в США його чекає судовий розгляд по крупній корупційній справі.

Як пише DW, експерти не мають єдиної думки щодо того, чи є у суду підстави відмовити Сполученим Штатам.

З командою з майже двох десятків адвокатів, серед яких такі імениті юристи, як колишній міністр юстиції Австрії Дітер Бемдерфер і радник Білла Клінтона Ленні Девіс, Фірташ може відчувати себе впевнено.

Найбільша інтрига полягає в тому, чи визнає віденський суд юридичну категорію “міжнародний корупційний злочин”, оскільки така юридична категорія існує тільки в Сполучених Штатах.

Згідно з американським законодавством, Фірташу загрожує до 50 років в’язниці з конфіскацією майна – за створення злочинного угруповання і відмивання коштів. На даний момент рахунки олігарха заморожені, а Мін’юст США навіть не намагається приховувати, що вважає цю справу показовим у сфері боротьби з міжнародною корупцією.

Ордер на арешт олігарха був виданий окружним судом штату Іллінойс влітку 2013 року. У розслідуванні справи українського мільярдера були задіяні, в тому числі, і фахівці ФБР. Згідно з матеріалами справи, Фірташ і його спільники отримали дозвіл на видобуток титанових руд в Індії за допомогою хабарів на загальну суму в 18,5 млн доларів.

Налагодити контакт з індійською владою в 2005 році Фірташу допоміг Джугендра Сінгха Реу, який – після закінчення навчання в Московському університеті Дружби народів – залишився в російській столиці і займався торгівлею рідкісними металами, у тому числі, і титаном. Саме його компанія Ragava Stork, яка є одним з провідних російських виробників титану, виступила партнером українського олігарха в індійській угоді.

Тоді Фірташ тільки починав працювати в титановому бізнесі, хоча був уже не новачком у газовій сфері. Починаючи з 2003 року, його компанія EuralTransGas, згідно домовленості між “Газпромом” і “Нафтогазом”, стала єдиним постачальником туркменського газу в Україну. Таким чином, компанія зі статутним капіталом в 12 тисяч доларів, зареєстрована в угорському селі, почала бізнес об’ємом в сотні мільйонів доларів на рік. Приплив капіталу від газового бізнесу дозволив Фірташу в 2004 році орендувати два гірничо-збагачувальних комбінати в Житомирській області, а також викупити частку в державному “Кримському титані”.

Згаданий EuralTransGas був спільним проектом Дмитра Фірташа та угорського підприємця Андраша Кноппа, який, за даними низки ЗМІ, свого часу був представником “Газпрому” в Угорщині. Всі їхні подальші газові проекти були так чи інакше зав’язані на Росії. Приміром, і одіозний газовий посередник “Росукренерго”, в якому партнером Фірташа і Кноппа вже виступив “Газпром”. Тепер обидва бізнесмени фігурують в американській кримінальній справі по індійському титану.

З 2005 року саме Кнопп домовлявся з індійськими чиновниками про ліцензії на видобуток титану в штаті Андра Прадеш, пропонуючи їм хабара.

За даними кримінальної справи, угода стала можливою завдяки підкупу прем’єр-міністра штату Андра Прадеш Раджасекхара Редді і його довіреної особи Рамачандра Рао. Зараз Рао – депутат верхньої палати парламенту Індії від штату Андра Прадеш. Він є одним з обвинувачених у справі про видобуток титану, але місцеві суди заблокували його видачу Сполученим Штатам.

Всього у справі про створення міжнародної корупційної схеми в якості обвинувачених проходять шість чоловік: Фірташ, угорський підприємець Андраш Кнопп, громадянин України Сурен Геворгян, індійський політик Рамачандра Рао і двоє комерсантів з Індії та Шрі-Ланки.

Офіційно інвестором проекту з видобутку індійського титану виступала зареєстрована у Швейцарії компанія Bothli Trade, раніше задіяна в газовому бізнесі в інтересах EuralTransGas. Зокрема, на Bothli Trade були оформлені кілька контрактів на поставку газу до Угорщини.

Згідно з угодою з Andra Pradesh Mineral Dev. Corporation (APMDC), державною компанією, яка є розпорядником надр штату Андра Прадеш, підписаним 24 серпня 2006, Bothli Trade отримала право добувати титанові руди на площі більш ніж вісім тисяч гектарів. Компанія Фірташа зобов’язалася вкласти в розробку родовищ від 15 до 20 млн доларів, побудувавши гірничо-збагачувальний комбінат.

Ще навіть не почавши видобуток титану в Індії, як стверджують американські слідчі, Кнопп намагався в інтересах Фірташа домовитися про постачання титану однієї з компаній в Чикаго. Очевидно, йдеться про найбільшого споживача цього металу – авіабудівної компанії Boeing.

Труднощі з реалізацією амбітних планів Фірташа в Індії почалися після того, як підкуплений прем’єр-міністр штату Андра Прадеш Раджасекхара Редді в 2009 році загинув, розбившись на вертольоті. Поки при владі залишалися його прихильники, проблем вдавалося уникати, але в 2014 році партія Редді програла вибори в парламент штату, після чого уряд розірвав угоду з Bothli.

В Україні Фірташ відомий, як власник каналу “Інтер”, а також своїм газовим бізнесом, олігархові вдалося фактично монополізувати галузь в середині 2004-2009 років через діяльність “Росукренерго” – компанії, яка була посередником у перепродажу російського газу Україні, країнам СНД та ЄС. За п’ять років посередництва Фірташу вдалося заробити мільярди доларів.

Завдяки особистим зв’язкам з Путіним, Фірташу вдалося домовитися про купівлю у “Газпрому” російського газу за ціною 249 доларів за 1000 кубометрів, тоді як НАК “Нафтогаз” купував його за 412 доларів.

За даними агентства Reuters, Фірташ зміг придбати за пільговою ціною понад 20 млрд кубометрів газу і отримати кредитів на $11 млрд завдяки підтримці президента Росії Володимира Путіна. Натомість глава Росії хотів фінансової підтримки для Партії регіонів, яку Фірташ надавав досить щедро.

Проте, станом на кінець березня 2015 ніяких кримінальних проваджень щодо Фірташа українські правоохоронці не заводили, незважаючи на те, що з моменту його арешту минуло вже більше року.

На даний момент, українські слідчі взялися за махінації в компанії Фірташа Ostchem, і вже звернулися за допомогою до американських колег.

29 квітня Печерський районний суд Києва заарештував 500 млн кубометрів газу на суму понад 4 млрд гривень, що належить Ostchem. Це було зроблено в рамках кримінального провадження про розтрату майна посадовцями НАК “Нафтогаз України.

Джерело: ПРАВДА УКРАЇНИ

У NASA запевняють: льоду в районі Антарктиди додалося

Антарктида

У NASA порівняли нинішні знімки Антарктиди з космосу з колишніми. І запевняють: льоду в районі Південного континенту додалося.

Так, з початку 70-х років минулого століття крижаний покрив наростав тут зі швидкістю 18900 квадратних кілометрів в рік. І нині досяг рекордної площі в 20 мільйонів 140 тисяч квадратних кілометрів.

“Заледеніння Антарктики – це наслідок глобального потепління, заперечувати яке не можна. Ніякого парадоксу тут немає. Адже Земля – ​​єдиний організм, і процеси в ньому взаємопов’язані. Десь глобальне потепління змінює клімат в одну сторону, а десь в іншу. Ось і лід на Південному полюсі наростає, а на Північному зникає. За ті ж 40 років його кількість в Північному Льодовитому океані зменшувалася зі швидкістю 53900 квадратних кілометрів в рік. Разом: лід в цілому зменшується, а дисбаланс – різниця у вазі полярних областей – збільшується, – пояснила дослідниця Клер Паркінсон.

Очевидно: якщо кількість льоду на Північному полюсі зменшується, а на Південному збільшується, то планета – принаймні її мантія – стає на одному полюсі важчою, а на іншому легшою. Деяких вчених, які дотримуються, м’яко кажучи, екстравагантних поглядів, цей перерозподіл ваги сильно лякає. Адже, як вони вважають, порушення полюсної рівноваги – такий собі полярний перекіс – може призвести до того, що Земля зробить перекид. Тобто вісь її обертання зміститься на якусь кількість градусів. І таке нібито вже бувало в історії нашої планети і призвело до Всесвітнього потопу.

За іншою версією, перекид здійснює не весь куля – зміститься лише його літосферна оболонка. Колись, стверджують прихильники такого сценарію, подібний зсув, що трапився в результаті полярного перекосу, перемістив зелену і квітучу Антарктиду з помірних широт в те місце, де вона зараз знаходиться. І континент замерз.

За чутками, гіпотезу перекиду підтримував аж сам Альберт Ейнштейн. І навіть пояснив феномен взаємодією відцентрових сил, що виникають при обертанні Землі, і асиметричних мас льоду.

Джерело: ПРАВДА УКРАЇНИ