Російська влада окупованого Криму продала винний завод «Масандра» дочірній структурі банку «Росія», який належить наближеному до президента Росії олігарху Юрію Ковальчуку, повідомляють російські інформагенції.

Дочірня структура має назву ТОВ «Південний проєкт», її суперником на аукціоні було юридична особа зі статутним капіталом 10 тисяч рублів (це близько 4 тисяч гривень).

«Південний проєкт» заплатив за «Масандру» на електронному аукціоні 5 327 177 000 рублів (це понад 2 мільярди гривень). «Південний проєкт» отримав завод за ціною, яка незначно перевищує стартову.

Завод «Массандра» був побудований у 1894 році. Зараз підприємство володіє 4 тисячами гектарів виноградників на 180 кілометрах кримського узбережжя.

Раніше в грудні Міністерство закордонних справ України висловило рішучий протест у зв’язку із запланованою російською владою приватизацією в окупованому Росією Криму винзаводу «Масандра», який належить до сфери управління Міністерства аграрної політики та продовольства України.

«Російська сторона в черговий раз порушує норми міжнародного гуманітарного права, згідно з яким не допускається державою-окупантом націоналізація або подальша «приватизація» майна. Отже, будь-яке відчуження майна українського Державного концерну «Масандра» є злочином», – мовиться у заяві міністерства.

У відомстві зазначили, що правоохоронними органами України здійснюється кримінальне провадження «за фактом незаконної націоналізації концерну «Масандра» окупаційною владою».

 
…

Національний координаційний центр кібербезпеки при Раді нацбезпеки і оборони України попереджає про високий рівень кіберзагрози з огляду на масштабну кібератаку в США, йдеться в повідомленні на сайті РНБО.

«Від атаки постраждали майже всі державні установі США. Злам відбувся через сервер оновлень системи управління продуктами SolarWinds Orion Platform (її версії 2019.4 – 2020.2.1 HF1). Атаку пов’язують з діяльністю хакерської групи APT29 або Cozy Bear, яку почасти звинувачують у зв’язках зі службою зовнішньої розвідки РФ. Згідно з інформацією, яку нині має НКЦК, атака дуже схожа з атакою Ransom: Win32/Petya, що мала місце в Україні у 2017 році», – йдеться в повідомленні.

У РНБО вказують: враховуючи те, що продукти SolarWinds не є розповсюдженими у використанні державними органами в Україні, ризики для ураження державних українських систем не є критичними. Однак «висока активність хакерських угруповань, які пов’язують з російськими спецслужбами, загрожує тим суб’єктам господарювання, які використовують цей продукт, відтак і в Україні, яка перебуває з Російською Федерацією у стані гібридної війни. Суб’єктам господарювання, які використовують цей продукт, рекомендовано перевірити свої мережі на наявність показників компрометації», додали в РНБО.

Раніше впливові західні ЗМІ повідомили із посиланням на власні джерела, що США запідозрили російських хакерів у зламі мереж Міністерства фінансів, торгівлі, Державного департаменту і, ймовірно, ще кількох державних установ в рамках однієї з найскладніших і наймасштабніших кібератак за останні п’ять років. Злам систем, як стало відомо, стався ще навесні. У посольстві Росії в США заявили, що країна не проводить «наступальних» операцій у віртуальному середовищі.
…

Голова Національного агенства з питань запобігання корупції Олександр Новіков звернувся до генерального прокурора України Ірини Венедіктової та голови Верховного суду Валентини Данішевської через закриття справ щодо конфлікту інтересів.

«Рішення Конституційного суду України № 13-р/2020 (щодо окремих положень закону «Про запобігання корупції») позбавило НАЗК можливості складати адміністративні протоколи, пов’язані з конфліктом інтересів. Однак статті Кодексу України про адміністративні порушення (КУпАП), якими передбачається відповідальність за такі порушення, залишаються чинними. Незважаючи на це, окремі суди почали закривати справи щодо конфлікту інтересів на підставі рішення КСУ», – йдеться на сайті НАЗК.

У відомстві вказують, що рішенням КСУ не визнавались неконституційними норми закону України «Про запобігання корупції», порушення яких є підставою для адміністративної відповідальності за вказаними статтями.

«Попри це, на сьогодні НАЗК зафіксувало одразу декілька випадків закриття зазначених справ навіть без з’ясування обставин правопорушення», – вказано у повідомленні.

Повідомляється, що наразі суди здійснюють розгляд справ про адмінправопорушення за 130 протоколами НАЗК. Серед цих протоколів – 16 складені щодо народних депутатів України, 11 – щодо високопосадовців (члена Центральної виборчої комісії, заступників міністрів, голови та заступника голови Державної архітектурно-будівельної інспекції України).

«Протоколи, складені з дотриманням вимог ст.ст. 254-257 КУпАП посадовими особами Національного агентства, уповноваженими на те наказом голови Національного агентства/рішенням Національного агентства відповідно до положень ч.1 ст. 13 закону України «Про запобігання корупції», є належними та допустимими доказами у судових справах», – запевнив Новіков у листах до генпрокурора та голови Верховного суду.

Конституційний суд України визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за декларування недостовірної інформації. Відповідне рішення від 27 жовтня оприлюднене на сайті суду.

27 жовтня Конституційний суд України визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за декларування недостовірної інформації. Так само суд скасував низку положень закону «Про запобігання корупції». Зокрема, КСУ скасував два повноваження Національного агентства з питань запобігання корупції:

здійснення моніторингу та контролю за виконанням актів законодавства з питань етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб;
здійснення контролю та перевірки декларацій суб’єктів декларування, зберігання та оприлюднення таких декларацій, проведення моніторингу способу життя суб’єктів декларування.

Рішення КСУ критично сприйняли на Заході, заявивши, що воно ставить під сумнів низку міжнародних зобов’язань України.
…

Заступник міністра охорони навколишнього середовища і природних ресурсів України Михайло Хорєв повідомив проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії, що Україна буде обов’язково залучати Росію до відповідальності за шкоду екології в анексованому нею Криму.

Так він прокоментував зокрема розлив нафтопродуктів у Севастопольській бухті в грудні.

«Відповідальність за розливи нафти в Севастополі під час окупації покладається на країну-окупанта. Зараз створена робоча група, яка спільно з прокуратурою Автономної Республіки Крим розробляє методики оцінки цього збитку. Ми хочемо прив’язати їх до військових злочинів і, відповідно, пред’являти ці позови в міжнародних судах», – зазначив Хорєв.

Наразі немає реакції відповідних відомств Росії і окупованого нею Криму на цю інформацію.

4 грудня повідомлялося про забруднення Севастопольської бухти нафтопродуктами, площа розливу склала 85 тисяч кв. м. Інспектори Чорноморо-Азовського морського управління «Росприроднагляду» звернулися до Південної транспортної прокуратури Росії і в поліцію для порушення кримінальної справи.

У лютому 2020 року російський «Центр цивільного захисту» виявив в Севастопольській бухті масляниста пляма. Прокуратура і Нацполіція АРК після цього почали кримінальне провадження. Українські правоохоронці зазначили, що токсичні речовини потрапляють у Чорне море, створюючи загрозу для здоров’я населення і середовища.

У січні цього року у Чорному морі біля берегів Криму також фіксували розлив нафти, плями були виявлені в 146,4 кілометрах від Феодосії.

 
…

Звільнений 11 грудня керівник Дніпропетровської обласної адміністрації Олександр Бондаренко повідомив, що залишається у команді Володимира Зеленського і в майбутньому може обійняти одну з посад в центральних органах державної влади. Про це Бондаренко повідомив одразу після своєї відставки в коментарі Радіо Свобода.

«Президент подякував мені за роботу, оцінив мене як керівника і далі ми домовилися таким чином, що мої економічні навички керівника і топменеджера корисніше буде використовувати далі на посадах у столиці. Тому це вже інша історія», – заявив Бондаренко

На питання про те, чи Зеленський пропонував йому конкретну посаду в столиці Бондаренко відповів ствердно.

«Ми говорили саме про це і далі. Це ж рішення не одного дня і процедури досить тривалі, тому будемо тримати вас в курсі», – сказав він.

11 грудня президент Володимир Зеленський призначив головою Дніпропетровської обласної державної адміністрації Валентина Резніченка. Він очолював цей регіон за президентства Петра Порошенка.

Через кілька місяців після свого вступу на посаду президент Зеленський звільнив призначеного попередником Резніченка. Замість нього тоді призначив молодого бізнесмена Олександра Бондаренка. І ось минуло менше ніж півтора роки, як Зеленський вирішив повернути Резніченка на посаду.

Сам Зеленський пояснень такого кадрового рішення поки не оприлюднив. У пресслужбі офісу президента повідомили, що глава держави вручив новоспеченому посадовцю посвідчення і сказав, що його досвід і «глибоке знання регіону сприятимуть подальшому розвитку та процвітанню Дніпропетровщини».
…

Ексочільник Дніпропетровської обласної адміністрації, котрого Володимир Зеленський 11 грудня звільнив із займаної посади, відповів на закиди стосовно своєї участі у російському шоу «Давай поженимся».

«Приємно, що люди цікавляться люди моїм життям у студентські роки. Приємно, що така увага до мене. Про це вже писали більше року тому. Це не новини. Мені здається, що це абсолютно нормально, що студент Києво-Могилянської академії, один з найкращих і лідер на потоці був активною людиною, яка брала участь у різних проєктах. Але ніхто чомусь не розказує, що я п’ять разів стрибав з парашутом. Всі ми були колись молодими, активними людьми. Це нормально», – сказав Бондаренко у коментарі Радіо Свобода.

Раніше українська журналістка Соня Кошкіна опублікувала пост у фейсбуці, де повідомила, що отримала пропозицію від пресслужби Бондаренка зробити з ним інтерв’ю і почала шукати про нього інформацію. Кошкіна з’ясувала, що Бондаренко сім років тому брав участь у російській програмі «Давай поженимся», працював моделлю і рекламував «вельми своєрідні товари».

На захист Бондаренка виступили його колишні одногрупники та викладачі Києво-Могилянської академії, де той навчався. Екс-президент Могилянки Андрій Мелешевич назвав публікацію Кошкіної однобокою і такою, що порушує правила професійної етики.

11 грудня президент Володимир Зеленський призначив головою Дніпропетровської обласної державної адміністрації Валентина Резніченка. Він очолював цей регіон за президентства Петра Порошенка.

Читайте також: Ексголова Дніпропетровської ОДА заявив, що «говорив» із Зеленським про посаду в столиці

Через кілька місяців після свого вступу на посаду президент Зеленський звільнив призначеного попередником Резніченка. Замість нього тоді призначив молодого бізнесмена Олександра Бондаренка. І ось минуло менше ніж півтора роки, як Зеленський вирішив повернути Резніченка на посаду.

Сам Зеленський пояснень такого кадрового рішення поки не оприлюднив. У пресслужбі офісу президента повідомили, що глава держави вручив новоспеченому посадовцю посвідчення і сказав, що його досвід і «глибоке знання регіону сприятимуть подальшому розвитку та процвітанню Дніпропетровщини».
…

Президент Володимир Зеленський нагородив старшого сержанта Національної гвардії Віталія Марківа орденом «За мужність» 3 ступеня. Відповідний указ з’явився на сайті президента 12 грудня.

За повідомленням, Зеленський підписав указ на клопотання Міністерства внутрішніх справ у День сухопутних військ, який відначають 12 грудня.

«Віталій Марків нагороджений за видатні особисті досягнення у державній та суспільній діяльності, зразкове виконання службового та громадянського обов’язку, високу професійність і вагомий внесок у захист прав і свобод громадян та інтересів України на міжнародному рівні», – повідомляє пресслужба президента.

Як нагадують в інтернет-представництві Зеленського, Марківа несправедливо засудили в Італії за смерть італіського журналіста, але зміг довести свою невинуватість.

Читайте також: МВС: звільненому з ув’язнення в Італії Марківу вручили високу церковну нагороду

«Справедливе рішення у справі нацгвардійця та його звільнення – це також перемога України на міжнародному рівні, зауважив Володимир Зеленський», – йдеться в заяві.

11 грудня російські медіа повідомили, що Басманний суд Москви заочно заарештував Марківа і оголосив його в розшук. В Росії його звинувачують у «вбивстві».

Апеляційний суд у Мілані в Італії 3 листопада ухвалив рішення виправдати за відсутністю складу злочину і негайно звільнити українського нацгвардійця Віталія Марківа, громадянина України й Італії, якого звинувачували в убивстві двох іноземних журналістів на окупованій частині Донбасу в травні 2014 року. Наступного дня військовий повернувся до України.

Читайте також: Геращенко: Аваков із власних коштів оплатив чартер для доправлення Марківа в Україну

2019 року суд першої інстанції в місті Павія засудив його до 24 років позбавлення волі за звинуваченням у співучасті в убивстві італійського репортера і його перекладача, російського правозахисника, а також пораненні французького фотографа, які перебували серед бойовиків на захопленій тоді ними частині території Донбасу біля міста Слов’янська в травні 2014 року й потрапили під перехресний обстріл.

Віталій Марків завжди заперечував свою причетність до вбивства і наголошував на невинуватості в інкримінованому йому злочині. Захист військовослужбовця і Україна від дня арешту Марківа влітку 2017 року також завжди обстоювали повну непричетність бійця до інциденту і відсутність доказів його провини.
…

Олександр Бондаренко, якого Володимир Зеленський напередодні звільнив з посади голови Дніпропетровської ОДА, не виключає, що знову може повернутися на свою посаду. Про це він сказав в коментарі Радіо Свобода.

«Я коли прийшов на посаду 15 місяців тому, то перебирав справи у Резніченка (Валентин Резніченко одночасно є і попередніком і наступніком Бондаренка на посаді – ред.) і зараз йому ж віддаю. Це така шахматка. Пост здав – пост прийняв. Тому буде не дивно, якщо ми ще раз обміняємося такими мандатами довіри і ще раз один одному передамо чергу», – сказав Бондаренко.

11 грудня президент Володимир Зеленський призначив головою Дніпропетровської обласної державної адміністрації Валентина Резніченка. Він очолював цей регіон за президентства Петра Порошенка.

Через кілька місяців після свого вступу на посаду президент Зеленський звільнив призначеного попередником Резніченка. Замість нього тоді призначив молодого бізнесмена Олександра Бондаренка. І ось минуло менше ніж півтора роки, як Зеленський вирішив повернути Резніченка назад на посаду.

Читайте також: Новий-старий голова. Навіщо Зеленський повернув Резніченка на посаду керівника Дніпропетровської ОДА?

Зокрема мер Дніпра Борис Філатов зрадів призначенню Валентина Резніченка. Філатов заявив, що Резніченко є «найуспішнішим губернатором за всю історію України» і що «президент зробив правильний і гідний вибір».

Сам Зеленський пояснень такого кадрового рішення поки не оприлюднив. У пресслужбі офісу президента повідомили, що глава держави вручив новоспеченому посадовцю посвідчення і сказав, що його досвід і «глибоке знання регіону сприятимуть подальшому розвитку та процвітанню Дніпропетровщини».
…

«На лаві підсудних мають опинитися всі особи, які вчиняли і вчиняють страшні злочини проти України і українського народу»
…

Офіс генерального прокурора заявляє, що готовий після усунення НАБУ «процесуальних порушень» у матеріалах екстрадиційного запиту щодо підозрюваного колишнього власника «ВіЕйБі Банку» Олега Бахматюка направити їх до Австрії для його затримання і подальної видачі Україні.

В ОГП відповіли на вчорашню заяву Національного антикорупційного бюро, яке звинуватило прокуратуру в саботуванні справи.

В Офісі генпрокурора всі звинувачення відкинули і заявили, що вчасно реагували на звернення НАБУ, а двічі відхилили їх через наявність на це підстав.

«Першого разу Офіс генерального прокурора повернув клопотання НАБУ, адресоване одній з європейських країн, про видачу підозрюваного для притягнення до кримінальної відповідальності у зв’язку з тим, що на виконання ухвали Печерського районного суду Києва, кримінальне провадження, в рамках якого направлялися матеріали, підлягало закриттю», – повідомили в ОГП.

«Тривалий розгляд другого клопотання НАБУ пов’язаний із тим, що запитуваний висновок (САП про законність процесуальних рішень у кримінальному провадженні і наявність підстав для звернення із запитом про видачу особи, встановленої на території іноземної держави) надійшов до ОГП лише через місяць після отримання матеріалів про видачу особи від НАБУ. Водночас, він не містив відомостей про законність й обґрунтованість винесеної детективом постанови про оголошення підозрюваного у міжнародний розшук. У зв’язку з цим Офіс повторно запитав необхідні відомості. Останній пакет документів надано 16 листопада, а рішення про повернення клопотання прийнято 23 листопада», – додали в прокуратурі.

Національне антикорупційне бюро 10 грудня звинуватило Офіс генерального прокурора у спробі саботувати розслідування особливого тяжкого злочину після того, як в ОГП відмовилися підписати клопотання про екстрадицію з Австрії в Україну колишнього власника «VAB Банку» Олега Бахматюка і заявили, що причиною цього є «процесуальні порушення».

У бюро заявили, що двічі зверталися до ОГП із клопотанням про екстрадицію Бахматюка і двічі «отримали відмову з грубим порушенням строків».

При цьому спершу, кажуть у НАБУ, причина відмови була формальною, а вдруге «департамент міжнародного правового співробітництва ОГП піддав сумніву чинне рішення суду, що взагалі не є компетенцією ОГП».

Натомість в ОГП заявили, що «жодним чином не надають оцінки і не ставлять під сумнів чинність, обґрунтованість і вмотивованість ухвали Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду».

НАБУ підозрює колишнього бенефіціарного власника «VAB Банку» Олега Бахматюка в змові з колишнім першим заступником голови Нацбанку Олександром Писаруком для виведення у 2014 році 1,2 мільярда гривень рефінансування з цього комерційного банку.

Наприкінці листопада 2019 року Міністерство внутрішніх справ України за заявою НАБУ оголосило в розшук у цій справі Бахматюка та його сестру Наталію Василюк. Бахматюк неодноразово заявляв, що перебуває у Відні і готовий брати участь в усіх процесуальних діях.
…

Наступним кроком має бути звернення до суддів Палати попереднього провадження суду за дозволом на розслiдування – Фату Бенсуда
…

Президент України Володимир Зеленський не може не знати деталі справи НАБУ, де фігурує заступник голови офісу президента Олег Татаров, заявив у прямому ефірі Радіо Свобода колишній генеральний прокурор Руслан Рябошапка.

За його словами, президент добре знає деталі справи, усвідомлює мотиви поведінки генеральної прокурорки Ірини Венедіктової у цій ситуації, але, на думку Рябошапки, голова держави воліє «грати у свою гру» і зберігати мовчання.

«Президент продовжує грати у свою гру, він усе таки все життя був актором і ніяк не може вийти з цієї ролі, перебуваючи навіть на посаді президента. Він постійно грає і намагається створити картинку для нас, але в той же час його дії свідчать абсолютно про інше. Так було і під час виходу з так званої конституційної кризи, не було вжито ніяких дій для виходу з кризи. І тут так само: президент не може не володіти такою інформацією. Він володіє. Я думаю від достатньо знає навіть про докази, які є в цьому провадженні , але він не робить нічого. Це означає, що його це влаштовує», – заявив Рябошапка.

НАБУ розслідує справу, яка стосується можливої причетності Олега Татарова до фальсифікації експертизи у справі колишнього народного депутата Максима Микитася. Можливі зловживання та розкрадання грошей під час будівництва житла для Нацгвардії антикорупційне бюро розслідує ще від 2017 року. Це будівництво вела компанія «Укрбуд», яку пов’язують із Микитасем. Татаров же працював в «Укрбуді» юристом, був його адвокатом та представляв інтереси компанії. Про це нагадали в НАБУ.

За інформацією українського журналіста Юрія Бутусова, детективи антикорупційного бюро мали намір затримати Татарова у середу, 2 грудня, о 10-й ранку. Втім, вони не змогли провести ніяких слідчих дій, оскільки напередодні четверо прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, які вели відповідну справу, були відсторонені рішенням генерального прокурора Ірини Венедіктової. Вона відсторонила прокурорів САП і призначила процесуальним керівником в справі Татарова себе і виконувача обов’язків глави САП Максима Грищука, який раніше цією справою не займався. Таким чином операцію із затримання Олега Татарова було зірвано, заявляє Юрій Бутусов.

«Це не перша така історія. Ми пам’ятаємо випадок, коли офіс генерального прокурора намагався приховати від кримінальної відповідальності Бахматюка, потім було кілька історій пов’язаних з народними депутатами від «Слуги народу» і тепер чиновник офісу президента. Той алгоритм дій який вчиняє генеральний прокурор є однозначним. Якщо генеральний прокурор міняє вночі групу генеральних процесуальних керівників у цьому провадженні, то тут може бути лише одна мета і президент це теж бачить», – сказав Рябошапка в прямому ефірі Радіо Свобода.

За даними джерел видання «Цензор.нет», напередодні запланованої операції НАБУ (1 грудня 2020 року) президент Володимир Зеленський провів в ОП нараду щодо цієї справи, де вирішили захищати Олега Татарова через те, що антикорупційне бюро нібито не має достатніх доказів. При тому, що Вищий антикорупційний суд визнав обвинувачення на адресу Татарова достатніми, зауважує головний редактор «Цензор.нет».

В Офісі президента заперечують, що радилися, як рятувати заступника голови ОП Татарова від детективів НАБУ. Радник голови ОП Михайло Подоляк заявив у коментарі LIGA.net, що президент України Володимир Зеленський не втручається в роботу Офісу генерального прокурора. За його словами, президент та Офіс президента сповідують «принцип невтручання в справи правоохоронних, антикорупційних органів» та «підтримають будь-які прозорі розслідування, засновані на доведених фактах».

Подоляк назвав «вигадкою» інформацію про нараду у президента, на якій Зеленський нібито доручив захищати Татарова.

Сам Олег Татаров запевняє, що його і не збиралися затримувати. Попри те, що його ім’я фігурувало у судових матеріалах, Татаров наполягає, що його «причетність до злочинів» є чутками, які «розповсюджує оточення глави НАБУ». Він це пов’язує зі «своєю публічно озвученою позицією» щодо НАБУ.
…

У Харкові його друг і соратник Павло Фукс і речник міської ради Юрій Сидоренко повідомили, що сталося з Геннадієм Кернесом, переобраним міським головою Харкова. Він уже майже три місяці перебуває на лікуванні в Німеччині і став мером на третій термін заочно.

У Кернеса відмовила вже друга нирка, і він перебуває на стовідсотковому діалізі – штучному виведення продуктів життєдіяльності і надлишкової рідини з організму, повідомив Фукс виданню «НВ».

Коли могла відмовити перша нирка, він не уточнив.

Цю інформацію підтвердив низці засобів інформації речник Харківської міської ради Юрій Сидоренко.

«На сьогодні у нього дві нирки не працюють. Я не знаю, чи сьогодні, чи вчора [відмовила друга нирка]», – сказав він «Суспільному» телебаченню.

«Лікарі прогнозів не дають», – додав він в інтерв’ю виданню «Харків Times».

«Наступного тижня буде ясно, чи вплине це на дату повернення» Кернеса до Харкова, уточнив він агентству «Інтерфакс-Україна».

«Зі слів його родини, плани щодо повернення Кернеса в Харків до Нового року залишаються в силі. Я думаю, що такі плани сім’ї є обнадійливими», – також сказав Сидоренко агентству «РБК-Україна».

Тим часом син міського голови Кирило Кернес, який є депутатом Харківської обласної ради, заявив, що не має інформації про відмову нирок у його батька.

Але, як повідомляє видання KharkivToday, він сам говорив із батьком телефоном востаннє ще тиждень тому.

Син Кернеса також поставив під сумнів дату 30 грудня, про яку повідомляли як про день повернення Харківського міського голови до України.

«Я не кажу, що він повернеться 30 грудня, але він точно дуже скоро повернеться», – сказав Кирило Кернес.

Цю дату, 30 грудня, назвав згаданий Павло Фукс, який написав про це в своєму телеґрамі 8 грудня. За його словами, він розмовляв із Геннадієм Кернесом телефоном, і той сказав йому, що «планує 30 грудня бути вдома».

9 грудня Фукс прийшов на першу сесію новообраної Харківської міської ради, на якій підтвердили повноваження Кернеса заочно, без складення ним присяги.

«Стан Кернеса середній, він вночі на апаратах. Інсульту не було, все це чутки, фотографуватися не хоче, тому що лежить в трубках. Він повернеться 30-го і відразу хоче приступити до роботи, йому тут все обладнають», – сказав того дня Фукс.

61-річний Геннадій Кернес, який був міським головою Харкова й раніше, з 2010 року, ще в середині вересня захворів на COVID-19 і був терміново доставлений на лікування до Німеччини – за деякими повідомленнями, в досить серйозному стані.

Тим не менше, він був кандидатом на цю ж посаду на місцевих виборах в Україні 25 жовтня і, як заявила виборча комісія 4 листопада, був обраний на неї втретє, отримавши понад 60 відсотків голосів.

7 листопада від його імені і з його електронним підписом надійшла електронна заява, яка стала підставою для його реєстрації як знову обраного міського голови.

Мерія Харкова і соратники Кернеса досі стверджували, що в нього все добре і він найближчим часом повернеться до Харкова. Зокрема, наприкінці жовтня мерія повідомляла, що Кернес готується повернутися до Харкова. Згодом його перший заступник Ігор Терехов повідомив, що міський голова має повернутися в Харків до 20 грудня.

Проте з кінця вересня ніяких реальних підтверджень про стан його здоров’я не було. Відтак кілька разів з’являлися й чутки про смерть Кернеса, які в міськраді і серед його прихильників заперечували.
…

Президент України Володимир Зеленський призначив головою Дніпропетровської обласної державної адміністрації Валентина Резніченка, який уже керував Дніпропетровською областю з 2015 до 2019 року. Відповідний указ глава держави підписав 10 грудня.

Зеленський побажав Резніченку успіху в роботі та відзначив його «досвід і глибоке знання регіону».

Іншим указом Зеленський звільнив з посади голови Дніпропетровської ОДА Олександра Бондаренка згідно з поданою ним заявою.

Валентин Резніченко народився 1972 року в Дніпрі. У 1994-му закінчив Державну металургійну академію України за напрямом автоматизація технологічних процесів та виробництв, має спеціальність «інженер з автоматизації». У 2018 році – Дніпропетровський регіональний інститут державного управління НАДУ при президентові України, здобув ступінь магістра за фахом «державне управління». Кандидат юридичних наук.

У 2015 році був призначений головою Запорізької обласної державної адміністрації, а з березня 2015-го до липня 2019 року очолював Дніпропетровську облдержадміністрацію.

 
…

Уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова повідомила про звільнення із займаної посади її представника з дотримання прав жителів Донецької та Луганської областей Павла Лисянського після інциденту у Святогірську Донецької області.

«Службова перевірка щодо інциденту, який стався 5 грудня 2020 року між представником з дотримання прав жителів Донецької та Луганської областей Павлом Лисянським та працівником готельного комплексу «Монарх», розташованого у місті Святогірську, проведена. Від сьогодні його звільнено з займаної посади», – написала Денісова у фейсбуці.

7 грудня омбудсмен Людмила Денісова відсторонила Павла Лисянського від займаної посади на час службової перевірки, яка мала тривати до 21 грудня. Це сталося після того, як у ЗМІ з’явилися повідомлення про бійку між Лисянським і працівником готелю у Святогірську 5 грудня. Денісова стверджувала, що Лисянський сам повідомив їй про цей інцидент.
…

Низка народних депутатів зі «Слуги народу» та від групи «За майбутнє» отримали приміщення під свої громадські приймальні у бізнес-центрі «Міленіум» в Києві на безоплатній основі. Цей бізнес-центр через офшорні компанії пов’язаний з олігархом Ігорем Коломойським, тут довго розташовувався його офіс. Сам Коломойський вважає, що це «збіг» і підкреслює, що офісу в нього там вже немає. Водночас юристи пояснюють, що отримання депутатами безкоштовних послуг чи благ може бути розцінене як порушення закону «Про запобігання корупції».

Депутати зі «Слуги народу» Олександр Дубінський, Олександр Куницький, Ольга Василевська-Смаглюк, від групи «За майбутнє» Ігор Палиця, Ірина Констанкевич, Тарас Батенко та позафракційний Руслан Требушкін розмістили свої громадські приймальні у Києві за адресою Володимирська, 12 – це бізнес-центр «Міленіум», який належить компанії «Глобал Естейтс» з орбіти Ігоря Коломойського. В цьому ж бізнес-центрі олігарх також довгий час мав свій офіс.

Ольга Василевська-Смаглюк, яка вказала своїми столичними приймальнями дев’ять офісів та дві частини холу на трьох різних поверхах бізнес-центру, повідомила, що користується своїми приміщеннями на підставі договору безоплатного користування – позички.

Депутати від групи «За майбутнє» Ірина Констанкевич і Тарас Батенко, приймальні яких, згідно із даними сайту Верховної Ради, займають увесь 9-ий поверх «Міленіуму», надали дві ідентичні відповіді: що вони користуються приміщеннями на підставі цивільно-правового договору. Але не уточнили, чи сплачують вони гроші за оренду та скільки.

Соратник Констанкевич і Батенко по групі «За майбутнє» та давній бізнес-партнер Коломойського Ігор Палиця, який вказав приймальнею увесь 5 поверх бізнес-центру «Міленіум», у декларації за 2019 рік зазначив, що майже 320 квадратних метрів офісної площі отримав від фірми «Глобал Естейтс».

Позафракційний нардеп Руслан Требушкін також задекларував безоплатне користування офісом на 62 квадратних метри, наданим фірмою-власницею бізнес-центру.

«Слуги народу» Олександр Куницький, який зареєстрував приймальні у шести офісах двох поверхів і в частині холу «Міленіуму», та Олександр Дубінський – із тринадцятьма офісами та частинами холу на трьох різних поверхах у бізнес-центрі – на запити «Схем» щодо умов користування приміщеннями відповідей не надали. Як і у компанії «Глобал Естейтс», яка безпосередньо здає парламентарям офіси в оренду.

У свою чергу, юристи вбачають ймовірне порушення закону «Про запобігання корупції».

«Насправді такі дії народного депутата можуть трактуватися як порушення обмежень щодо отримання подарунку, – аналізує експерт Міждисциплінарного науково-освітнього центру протидії корупції НАУКМА, член Громадської ради при НАЗК Андрій Білецький. – В цьому випадку ми можемо спостерігати, що депутат, навіть якщо на безоплатній основі, набув в тимчасове користування офісну будівлю, яку інші люди, інші пересічні громадяни України не можуть отримати за тими самими умовами. Тобто ми тут можемо говорити про надання певних пільг або послуг за нижчою ринковою ціною. Тому такі дії можуть розглядатися як адміністративне правопорушення».

Щоб це встановити, Національне агентство з питань запобігання корупції мало би розпочати свою перевірку – але нещодавнім рішенням Конституційного суду їх, серед іншого, позбавили таких повноважень.

У коментарі журналістам Ігор Коломойський повідомив, що будівля бізнес-центру йому не належить і офісу там він вже немає. А на уточнення, як він може пояснити, що низка депутатів отримали безоплатно квадратні метри у «Міленіумі», відповів, що це «збіг».

Засновниками фірми-власниці бізнес-центру «Глобал Естейтс» є чотири офшорні компанії. Засновником однієї з них – «Палладіум Інтервест» – відповідно до бази даних Offshore leaks, зібраних Міжнародним консорціумом журналістів-розслідувачів, є кіпрська «Маріголд Траст Компані». Ця ж фірма тривалий час була власником акцій інших 4 кіпрських компаній, які є засновниками ПрАТ «Синтез Ойл», яка входить до неформальної групи компаній Одеської нафтоперевалки, яку в профільних ЗМІ пов’язують із групою «Приват». Про цю компанію також йшлося в одному із попередніх розслідувань «Схем» – про те, як структури Ігоря Коломойського заробляли на державній енергокомпанії. Ця компанія постачала сировину (вугілля) на державну компанію «Центренерго» за цінами подекуди вищими від середньоринкових. Загальна сума контрактів перевищила 1,6 мільярда гривень.

Також «Схеми» встановили, що все вказує на те, що на практиці в цих та інших приміщеннях, зареєстрованих як громадські приймальні народних депутатів – в тому числі від ОПЗЖ та «Європейської солідарності» – прийом громадян не проводиться. Натомість статус громадської приймальні депутата ускладнює проведення правоохоронцями потенційних обшуків та інших слідчих дій – для цього треба отримувати погодження особисто генерального прокурора.

 
…

У штабі операції Об’єднаних сил повідомили, що підтримувані Росією бойовики на Донбасі упродовж минулої доби вісім разів відкривали вогонь в бік позицій Збройних сил України.

«Так, у районі відповідальності наших бригад неподалік населених пунктів Водяне та Лебединське противник відкривав вогонь з гранатометів різних систем, а біля Мар’їнки – зі станкового протитанкового гранатомета та стрілецької зброї. Також противник вів обстріл українських позицій зі стрілецької зброї поблизу населеного пункту Старогнатівка. Ще три порушення режиму припинення вогню було зафіксовано у передмісті Авдіївки. Тут ворог відкривав вогонь з ручних протитанкових гранатометів», – йдеться в повідомленні.

Повідомляється, що від початку поточної доби по всій лінії розмежування сторін спостерігається тиша. Серед особового складу Об’єднаних сил бойових втрат і поранень немає, зазначили у штабі.

Бойовики угруповання «ДНР» та «ЛНР» на своїх ресурсах ще не повідомляли про бойові дії 10 чи 11 грудня.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від квітня 2014-го до 31 липня 2020 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 100 до 13 300 людей.
…

Національне антикорупційне бюро звинуватило Офіс генерального прокурора у спробі саботувати розслідування особливого тяжкого злочину після того, як в ОГП відмовилися підписати клопотання про екстрадицію з Австрії в Україну колишнього власника «VAB Банку» Олега Бахматюка і заявили, що причиною цього є «процесуальні порушення».

«Днями Офіс генерального прокурора пояснив, чому відмовляється погоджувати екстрадицію колишнього власника «ВіЕйБі Банку», якого НАБУ і САП підозрюють у заволодінні 1,2 млрд грн кредиту, наданого Нацбанком. Ключовий аргумент – НАБУ нібито порушило норми національного та міжнародного законодавства у процесі розслідування. Це не відповідає дійсності», – наголосили у НАБУ.

У бюро заявили, що двічі зверталися до ОГП із клопотанням про екстрадицію Бахматюка і двічі «отримали відмову з грубим порушенням строків».

При цьому спершу, кажуть у НАБУ, причина відмови була формальною, а вдруге «департамент міжнародного правового співробітництва ОГП піддав сумніву чинне рішення суду, що взагалі не є компетенцією ОГП».

«Йдеться про ухвалу Апеляційної палати ВАКС від 28.05.2020, якою ексвласнику «ВіЕйБі Банку» обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою (наявність рішення суду про тримання особи під вартою є обов’язковою вимогою до запиту про екстрадицію). Ця ухвала ніким не оскаржувалася і є чинною до цього часу. Фактично, ми є свідками вибіркової оцінки з боку ОГП рішень суду: одні (рішення Печерського суду) – виконує безапеляційно, а іншими (Апеляційної палати ВАКС) – просто нехтує», – заявили в бюро і наголосили, що «категорично не погоджуються» з таким діями департаменту міжнародно-правового співробітництва ОГП.

Через це НАБУ 8 грудня направило дисциплінарну скаргу на дії його керівника.

У НАБУ також висловили впевненість у тому, що наразі наявні всі законні підстави для початку екстрадиції в Україну колишнього власника «VAB Банку».

На початку цього тижня в Офісі генерального прокурора у відповідь на запит Радіо Свобода пояснили наявністю «процесуальних порушень» відмову Національному антикорупційному бюро України в підписанні клопотання про екстрадицію з Австрії в Україну колишнього власника «VAB Банку» Олега Бахматюка. 

«Після усунення Національним антикорупційним бюро України процесуальних порушень в матеріалах екстрадиційного запиту, Офіс генерального прокурора готовий направити їх у порядку, встановленому чинним національним і міжнародним законодавством до компетентних органів іноземної держави для затримання особи та її подальшої екстрадиції в Україну», – додали в Офісі генерального прокурора.

НАБУ підозрює колишнього бенефіціарного власника «VAB Банку» Олега Бахматюка в змові з колишнім першим заступником голови Нацбанку Олександром Писаруком для виведення у 2014 році 1,2 мільярда гривень рефінансування з цього комерційного банку.

Наприкінці листопада 2019 року Міністерство внутрішніх справ України за заявою НАБУ оголосило в розшук у цій справі Бахматюка та його сестру Наталію Василюк. Бахматюк неодноразово заявляв, що перебуває у Відні і готовий брати участь в усіх процесуальних діях.
…

Конституційний суд України 10 грудня оприлюднив заяву у відповідь на висновок Венеційської комісії, який вона оприлюднила, реагуючи на суперечливі рішення КСУ восени цього року і на звернення до неї президента Володимира Зеленського.

«КСУ з великою повагою ставиться до висновків Венеційської комісії. Принципи поділу влади і взаємоповаги між гілками влади закріплено в Конституції України. У Рішенні №13-р/2020 КСУ від 27 жовтня 2020 року й у цьому висновку зазначено, що боротьба з корупцією є важливим елементом у правовій державі, як і повага до конституції та конституційного правосуддя. Венеційська комісія підкреслила, що принцип поділу державної влади полягає, зокрема, в тому, що парламент і виконавча влада мають поважати роль Конституційного суду України як «охоронця» Конституції України, і його рішення мають виконуватися», – йдеться в заяві.

«У висновку наголошено, що, попри неоднозначне сприйняття рішення КСУ, конституційна роль Конституційного суду має поважатися, і Верховна Рада України повинна виконати його рішення з урахуванням Конституції України та застосовних міжнародних стандартів», – заявили в КСУ.

Раніше голова Венеційської комісії Джанні Букіккіо назвав рішення Конституційного суду України про скасування покарання за недостовірну інформацію в деклараціях таким, що викликає жаль.

Свою позицію він висловив через кілька годин після того, як Венеційська комісія оприлюднила терміновий, спільний висновок про законодавчу ситуацію щодо механізмів протидії корупції відповідно до рішення Конституційного суду України.

Як йдеться у висновку на 19-ти сторінках, Верховна Рада України і органи виконавчої влади повинні поважати роль Конституційного суду у нагляді за основним законом та виконувати його рішення, у свою чергу, Конституційний суд «повинен ухвалювати рішення винятково у межах параметрів його законних повноважень і юрисдикції».

У висновку Венеційська комісія вказує, що рішення КСУ від 27 жовтня «можливо, було заплямоване серйозною процедурною помилкою – невирішеним питанням про конфлікт інтересів деяких суддів».

«Важливо зберегти обов’язок державних посадових осіб (включно із суддями звичайних судів і Конституційного суду) подавати фінансові декларації, щоб мати ефективний механізм перевірки таких декларацій, і передбачити в законі відповідні санкції для цих державних службовців, включаючи суддів і прокурорів, які представляють завідомо неправдиві дані або не подають декларації взагалі», – вказано у висновку Венеційської комісії.

У підсумку, Венеційська комісія пропонує Верховній Раді ухвалити певні рішення.

Наприкінці листопада президент України Володимир Зеленський звернувся у Венеційську комісію з проханням надати висновок про стан антикорупційного законодавства після рішення КСУ від 27 жовтня. Відповідний лист Зеленський відправив голові Венеціанської комісії Джанні Букіккіо. Перед тим глава держави мав розмову з головою Венеційської комісії щодо шляхів розв’язання кризи КСУ.

27 жовтня Конституційний суд України визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за декларування недостовірної інформації. Так само суд скасував низку положень закону про запобігання корупції. Оприлюднивши це рішення 28 жовтня, КСУ пояснював, що антикорупційне законодавство створює передумови для неправомірного впливу на суд.

Національне агентство з питань запобігання корупції заявило, що Конституційний суд діяв у власних інтересах, ухвалюючи рішення. Водночас через рішення КСУ агентство закрило було доступ до державного реєстру електронних декларацій. Ввечері 29 жовтня, за рішенням уряду, після засідання Ради національної безпеки і оборони доступ відновили.

Рішення КСУ критично сприйняли на Заході, заявивши, що воно ставить під сумнів низку міжнародних зобов’язань України.

30 жовтня президент Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради проєкт закону, яким пропонується припинити повноваження суддів КСУ.

Конституційний суд України, який у листопаді перейшов у режим дистанційної роботи, заявляючи про кількох хворих на COVID-19 суддів, 8 грудня відновив свою роботу у звичайному режимі.
…

Питання про обмін утримуваними особами навряд чи вдасться вирішити до кінця нинішнього року, заявив на презентації проєкту «Ізоляція: must speak» віцепрем’єр, міністр із питань тимчасово окупованих територій Олексій Резніков.

За його словами, 16 грудня відбудеться засідання Тристоронньої контактної групи щодо врегулювання на Донбасі, якому передуватиме зустріч гуманітарної підгрупи, де знову йтиметься про обмін.

«Буду відвертим, перспективи неоднозначні. Ми з літа спостерігаємо блокування переговорів у Тристоронній контактній групі за різними надуманими історіями, починаючи від постанови Верховної Ради України про призначення місцевих виборів, які вже відбулися, продовжуючи іншими надуманими речами. Рік ще не завершився, але сьогодні дати надію, що це (обмін – ред.) відбудеться цього року, на жаль, я не можу», – заявив Резніков.

За його словами, українська сторона переговорів неодноразово подавала всі необхідні списки з очікуваннями відповідного кроку з боку Росії та підтримуваних нею угруповань. Але протилежна сторона списків за критеріями, запропонованими координатором спеціальної моніторингової групи ОБСЄ Тоні Фрішем, так і не надала. Через це процес є заблокованим.

Натомість, відповідаючи на питання журналістів проєкту Радіо Свобода Радіо Донбас.Реалії, Резніков сказав, що зараз не може озвучити імен і точної кількості осіб, що перебувають у незаконному утриманні на окупованій частини Донецької та Луганської областей. Це він пояснює тим, що розголошення списків і конкретних людей може завдати шкоди процесу.

«Кожна людина, яка є предметом обговорення, стає предметом торгу, наші візаві саме так використовують долю людей. Ми все одно не залишаємо надії, що нам це вдасться, бо ми спілкуємося не тільки в режимі мінського формату, адже мінський майданчик є похідним від нормандського формату. Ідуть консультації на рівні політичних радників, міністрів закордонних справ нормандського формату, сподіваємось на зустріч лідерів країн Нормандського формату», – сказав урядовець.

За даними Служби безпеки України, наданими в листопаді на запит Радіо Свобода, 251 людина вважається незаконно позбавленою волі в окремих районах Донецької та Луганської областей.

Останній обмін утримуваними особами на Донбасі відбувся 16 квітня. Офіс президента повідомив, що з полону звільнили 20 українців. У контрольованих Росією угрупованнях «ДНР» і «ЛНР» сказали, що українська сторона передала 14 осіб.

На початку серпня голова Офісу президента України Андрій Єрмак повідомив про підготовку нового обміну у форматі «100 на 100». Єрмак висловив сподівання, що обмін відбудеться «скоро», але точної дати не навів.
…

Міністерство оборони України повідомляє, що домовитися про працевлаштування журналіста Юрія Бутусова не вдалося.

«Щира ідея долучити Юрія Бутусова до роботи у межах Міністерства оборони не передбачала пропозиції йому посади заступника, 1-го заступника, міністра оборони. Для подібної швидкої кар’єри мають бути відповідні професійні підстави, які, за оцінкою кадрового органу МОУ, у кандидата Бутусова поки що відсутні. За результатами розмови з шановним журналістом сьогодні, кадрові служби змушені повідомити про відсутність вакансій, відповідних рівню його амбіцій, що наразі перевищують його рівень необхідних компетенцій», – йдеться в заяві МОУ, розміщеній у фейсбуці 10 грудня.

Юрій Бутусов є головним редактором видання «Цензор.НЕТ», активно висвітлює тему збройного конфлікту на Донбасі, відомий критикою Міністерства оборони.

8 грудня Міністерство оборони України запропонувало йому одну з посад у відомстві. Бутусов заявив, що приймає пропозицію і чекає на зустріч із президентом Володимиром Зеленським чи міністром оборони Андрієм Тараном.

«Оскільки всі посади директорів департаментів по закону можуть бути зайняті виключно на конкурсних засадах, Міноборони не може мені гарантувати будь-яку з цих посад, інакше це буде в чистому вигляді корупція. Таким чином, для заняття посад цивільними особами, які впливають на ухвалення рішень, на даний момент відкриті тільки посади міністра та заступників міністра», – написав журналіст у фейсбуці.

При цьому він стверджував, що вважає пропозицію Міноборони «спробою банального підкупу». Журналіст заявив: «вони хочуть дати мені вигідну посаду, щоб я припинив про них писати. Передовсім, писати про «справу вагнерівців».
…

Голова Венеційської комісії Джанні Букіккіо назвав рішення Конституційного суду України про скасування покарання за недостовірну інформацію в деклараціях таким, що викликає жаль.

«Рішення Конституційного суду України викликає «жаль». Система фінансових декларацій для державних службовців, включаючи суддів, повинна бути збережена», – написав Букіккіо у твітері 10 листопада.

Свою позицію він висловив через кілька годин після того, як Венеційська комісія оприлюднила терміновий, спільний висновок про законодавчу ситуацію щодо механізмів протидії корупції відповідно до рішення Конституційного суду України.

Як йдеться у висновку на 19-ти сторінках, Верховна Рада України і органи виконавчої влади повинні поважати роль Конституційного суду у нагляді за основним законом та виконувати його рішення, у свою чергу, Конституційний суд «повинен ухвалювати рішення винятково у межах параметрів його законних повноважень і юрисдикції».

У висновку Венеційська комісія вказує, що рішення КСУ від 27 жовтня «можливо, було заплямоване серйозною процедурною помилкою – невирішеним питанням про конфлікт інтересів деяких суддів».

«Важливо зберегти обов’язок державних посадових осіб (включно із суддями звичайних судів і Конституційного суду) подавати фінансові декларації, щоб мати ефективний механізм перевірки таких декларацій, і передбачити в законі відповідні санкції для цих державних службовців, включаючи суддів і прокурорів, які представляють завідомо неправдиві дані або не подають декларації взагалі», – вказано у висновку Венеційської комісії.

У підсумку, Венеційська комісія пропонує Верховній Раді розглянути наступні рішення:

– Що стосується статті 366-1 Кримінального кодексу, визнаної Конституційним судом недійсною, кримінальна відповідальність за подачу завідомо неправдивих даних/неподання декларації має бути відновлена, але закон може детальніше визначити різні санкції, що відповідають ступеню кримінальної відповідальності, зі збереженням, наприклад, покарання у вигляді тюремного ув’язнення для випадків вище певного порогу і щодо особи, яка вчинила злочин, умисне;

– Що стосується повноважень Національного агентства із запобігання корупції (НАЗК) перевіряти декларації, всі свої повноваження щодо державних посадових осіб, крім суддів, можуть бути відновлені, оскільки на них не впливають доводи Конституційного Суду у своєму рішенні;

– Що стосується повноважень НАЗК стосовно суддів, можуть бути передбачені додаткові гарантії, а саме внесені в закон для їхнього захисту від можливих зловживань:

незалежність НАЗК на практиці і громадський контроль за його діяльністю повинні бути вдосконалені, відповідно до рекомендацій GRECO;
деякі слідчі повноваження НАЗК можуть бути сформульовані більш точно і вузько, чи спеціальні винятки і процесуальні гарантії щодо суддів, які можуть бути призначені;
щоб захистити суддів від можливих зловживань з боку НАЗК, закон може передбачати для нагляду за діяльністю НАБУ щодо суддів або форму механізму розгляду скарг або форму регулярних звітів НАЗК у відповідний судовий орган.

Наприкінці листопада президент України Володимир Зеленський звернувся у Венеційську комісіюз проханням надати висновок про стан антикорупційного законодавства після рішення КСУ від 27 жовтня. Відповідний лист Зеленський відправив голові Венеціанської комісії Джанні Букіккіо. Перед тим глава держави мав розмову з головою Венеційської комісії щодо шляхів розв’язання кризи КСУ.

27 жовтня Конституційний суд України визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за декларування недостовірної інформації. Так само суд скасував низку положень закону про запобігання корупції. Оприлюднивши це рішення 28 жовтня, КСУ пояснював, що антикорупційне законодавство створює передумови для неправомірного впливу на суд.

Національне агентство з питань запобігання корупції заявило, що Конституційний суд діяв у власних інтересах, ухвалюючи рішення. Водночас через рішення КСУ агентство закрило було доступ до державного реєстру електронних декларацій. Ввечері 29 жовтня, за рішенням уряду, після засідання Ради національної безпеки і оборони доступ відновили.

Рішення КСУ критично сприйняли на Заході, заявивши, що воно ставить під сумнів низку міжнародних зобов’язань України.

30 жовтня президент Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради проєкт закону, яким пропонується припинити повноваження суддів КСУ.

Конституційний суд України, який у листопаді перейшов у режим дистанційної роботи, заявляючи про кількох хворих на COVID-19 суддів, 8 грудня відновив свою роботу у звичайному режимі.
…

Кабінет міністрів України очікує найближчими дати оголошення дати прибуття в країну місії Міжнародного валютного фонду. Про це заявив в інтерв’ю «Українській правді» прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.

«Фактично з МВФ очікуємо найближчі дні оголошення того, як ми рухаємося, оголошення дати місії і, відповідно, продовження роботи», – зазначив очільник уряду.

За словами прем’єра, вирішення цих питань допоможе в залученні «так званих коротких запозичень» до моменту отримання траншу від фонду.

Раніше в уряді повідомили, що Міністерство фінансів України успішно завершило переговори з Міжнародним валютним фондом про основні параметри проєкту державного бюджету на 2021 рік.

В уряді наголосили, що це було однією з головних передумов для початку першого перегляду спільної з МВФ Програми Stand-by для України, визначення дати візиту місії Європейського департаменту МВФ та отримання чергового траншу.

7 травня після багатомісячних переговорів із Україною щодо трирічної програми розширеного фінансування МВФ урешті відмовився від неї і запропонував вужчу програму stand-by через «безпрецедентну невизначеність щодо економічних і фінансових перспектив і необхідність зосередити політичні пріоритети на короткостроковому стримуванні й стабілізації» в Україні.

9 червня Рада директорів Міжнародного валютного фонду схвалила 18-місячну програму співпраці з Україною на п’ять мільярдів доларів, яка буде виконана в разі виконання Україною низки умов. Перший транш у 2,1 мільярда доларів Україна отримала 12 червня.

Новопризначений радник керівника Офісу президента України Андрія Єрмака Тимофій Милованов 23 листопада заявив, що Україна не встигає отримати транш від Міжнародного валютного фонду у 2020 році.
…

Підконтрольний Росії Верховний суд Криму ще на місяць, до 14 січня 2021 року, продовжив термін утримання шістьом фігурантам другої сімферопольської «справи Хізб ут-Тахрір» – цивільному журналісту Ремзі Бекірову, активістам Фарходу Базарову, Шабану Умерову, Джемілю Гафарову, Раіму Айвазову і правозахиснику Ризі Ізетову. Про це повідомило громадське об’єднання «Кримська солідарність» з посиланням на адвокатів.

Захисники повідомили, що вважають це рішення безпідставним, оскільки сторона обвинувачення в своїх доводах про необхідність продовження арешту спиралася на припущення, що підсудні можуть зникнути або вплинути на свідків.

Також повідомляється, що всі судові засідання проходили в закритому режимі, попри клопотання захисників про допуск слухачів, представників ЗМІ та родичів.

Співробітники ФСБ, МВС Росії і Росгвардіі 27 березня провели в Криму обшуки в будинках кримськотатарських активістів, в тому числі представників громадського об’єднання «Кримська солідарність». Всього затримано 24 особи, у тому числі цивільні журналісти Осман Аріфмеметов, Рустем Шейхаліев, Ремзі Бекіров.

27 і 28 березня Київський райсуд Сімферополя заарештував всіх затриманих.

Представник ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Арлем Дезір засудив арешт активістів «Кримської солідарності» і цивільних журналістів. Він закликав до їх негайного звільнення з СІЗО.

У Міністерстві закордонних справ Росії заявили, що ці заклики представника ОБСЄ викликають «подив».

Правозахисний центр «Меморіал» визнав політв’язнями 24 кримськотатарських активістів, затриманих російськими силовиками 27 березня в Криму.
…

У штабі операції Об’єднаних сил повідомили, що підтримувані Росією бойовики на Донбасі упродовж минулої доби дев’ять разів відкривали вогонь в бік позицій Збройних сил України.

«По українських позиціях неподалік Талаківки російсько-окупаційні війська тричі відкривали провокаційний вогонь з гранатометів різних систем та стрілецької зброї. В районі населеного пункту Водяне противник також провокував наших захисників зі стрілецької зброї, а поблизу Авдіївки, крім цього, ще й з автоматичного станкового гранатомета. Для коригування вогню з АГС зі сторони населеного пункту Мінеральне ворог застосував БпЛА типу «квадрокоптер». Українським воїнам знадобилося всього декілька пострілів зі стрілецької зброї, аби після перетину лінії розмежування збити БпЛА противника. Бойових втрат і поранень серед українських захисників унаслідок ворожих пострілів немає», – йдеться в повідомленні.

Повідомляється, що від початку поточної доби бойовики один раз зі стрілецької зброї відкрили вогонь неподалік Мар’їнки.

У штабі також зазначили, що поінформували представників ОБСЄ про виявлений українськими військовими факт обладнання бойовиками позицій у бік українських підрозділів в районі Водяного та Луганського.

Сепаратистське угруповання «ДНР» звинувачує ЗСУ в нічних обстрілах із мінометів двох захоплених бойовиками сіл. Угруповання «ЛНР» на своїх ресурсах ще не повідомляло про бойові дії 9 чи 10 грудня.

Із 00:01 27 липня на Донбасі набрала чинності чергова домовленість про «повне та всеосяжне припинення вогню».

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від квітня 2014-го до 31 липня 2020 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 100 до 13 300 людей.
…

Учасники акції під стінами Офісу президента принесли плакати з написами «Корупція вбиває», «Stop corruption»
…

Президент України Володимир Зеленський підписав указ про підготовку до 35-х роковин Чорнобильської катастрофи, повідомив Офіс президента.

Згідно з документом, Кабінет міністрів України має поліпшити протипожежний та санітарний стан лісів на території зони відчуження і зони безумовного (обов’язкового) відселення, зокрема на лісових територіях Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника. Також уряд має вдосконалити систему оперативного реагування, зокрема моніторингу та раннього виявлення пожеж тощо.

Крім того, уряд повинен проаналізувати та актуалізувати законодавство щодо подолання наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту постраждалих громадян.

Указ передбачає, що має бути актуалізована загальнодержавна цільова екологічна програма поводження з радіоактивними відходами та загальнодержавна програма зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС і перетворення об’єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему.

Також Кабінет міністрів має розробити та затвердити план заходів для вшанування подвигу учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

26 квітня 1986 року на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС стався потужний вибух, що спричинив руйнування частини реакторного блоку і машинного залу.

Внаслідок вибуху виникла пожежа, яка перекинулася на дах третього енергоблоку. Майже відразу на місце аварії приїхали пожежники. Вогонь гасили до 5-ї ранку. Однак всередині самого четвертого блоку його вдалося ліквідувати лише 10 травня, коли більша частина графіту згоріла.

Після вибуху і пожежі утворилася радіоактивна хмара, яка накрила не тільки території сучасної України, Білорусі та Росії, а й території багатьох європейських країн – Швеції, Австрії, Норвегії, Німеччини, Фінляндії, Греції, Румунії, Словенії, Литви, Латвії. За Міжнародною шкалою ядерних подій (INES) цю аварію класифікували за найвищим – сьомим рівнем небезпеки.

Спочатку Москва і керівництво УРСР приховували факт аварії і наслідки екологічної катастрофи. Тільки 28 квітня в СРСР з’явилося перше офіційне повідомлення про аварію. У перші дні після аварії було евакуйовано населення 10-кілометрової зони, в подальшому зону евакуації розширили до 30 кілометрів.

Для запобігання поширенню радіації наприкінці 1986 року зруйнований реактор накрили спеціальним «саркофагом». За оцінками фахівців, під ним залишилося близько 95% палива, яке було в реакторі на момент аварії, а також значна кількість радіоактивних речовин, які складаються із залишків зруйнованого реактора. З міркувань безпеки 15 грудня 2000 року роботу Чорнобильської АЕС було припинено. У той же час об’єкт «Укриття», зведений 1986 року, поступово руйнувався.

Україна звернулася до міжнародного співтовариства щодо проведення конкурсу проєктів для перетворення об’єкта «Укриття». У 2004 році був проведений тендер на проєктування і будівництво нового конфайнмента. Його будівництво почалося у 2012 році, а завершили у листопаді 2016 року

Установка укриття дозволила перейти до робіт з демонтажу конструкцій, вилучення і подальшої утилізації паливовмісних і радіоактивних матеріалів.

 
…

Кабінет міністрів України призначив нового голову Державної фіскальної служби. Ним став Вадим Мельник.

Він працював головою управління розслідування особливо важливих справ. Також був заступником начальника, а згодом і керівником головного слідчого управління фінансових розслідувань Державної фіскальної служби.

З кінця листопада виконувачем обов’язків голови Державної фіскальної служби був Дмитро Сосинович.

 
…

Офіс президента очікує, що Венеційська комісія вже цього тижня надішле висновки щодо законопроєкту президента України Володимира Зеленського про перезавантаження Конституційного суду України.

«Законопроєкт, який був ініційований президентом України для перезавантаження Конституційного суду, спрямований тільки на те, щоб відновити довіру громадян до конституційного судочинства. Глава держави звернувся з проханням до парламенту не розглядати цей законопроєкт до того моменту, як отримаємо висновки Венеціанської комісії щодо ситуації, яка склалася після знищення суддями Конституційного Суду України системи контролю за електронним декларуванням», – заявили в Офісі президента.

27 жовтня Конституційний суд України визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за декларування недостовірної інформації. Так само суд скасував низку положень закону про запобігання корупції. Оприлюднивши це рішення 28 жовтня, КСУ пояснював, що антикорупційне законодавство створює передумови для неправомірного впливу на суд.

Національне агентство з питань запобігання корупції заявило, що Конституційний суд діяв у власних інтересах, ухвалюючи рішення. Водночас через рішення КСУ агентство закрило було доступ до державного реєстру електронних декларацій. Ввечері 29 жовтня, за рішенням уряду, після засідання Ради національної безпеки і оборони доступ відновили.

Рішення КСУ критично сприйняли на Заході, заявивши, що воно ставить під сумнів низку міжнародних зобов’язань України.

30 жовтня президент Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради проєкт закону, яким пропонується припинити повноваження суддів КСУ.

4 грудня Верховна Рада проголосувала за законопроєкт про повернення відповідальності за недостовірне декларування. Максимальне покарання, яке передбачає цей документ, – це обмеження волі, а не ув’язнення, як це було раніше.
…

Міністерство закордонних справ України в коментарі до Міжнародного дня жертв злочину геноциду згадало про позицію Російської Федерації щодо штучного голоду в Україні у 30-ті роки минулого століття та депортації кримськотатарського народу в 1944 році.

«Попри встановлені факти, неспростовні дані свідків, шокуючі документи і архівні матеріали, Російська Федерація продовжує заперечувати Голодомор 1932–1933 років як акт геноциду радянського режиму проти українського народу. Це стосується й Депортації кримськотатарського народу 1944 року», – ідеться в коментарі МЗС.

Українські дипломати наводять конкретний приклад політики Москви щодо робіт істориків, які досліджують методи сталінського режиму в Україні.

«У 2015 році Російська Федерація включила статтю Рафаеля Лемкiна, основоположника дослідження злочину геноциду, «Радянський геноцид в Українi» до так званого переліку екстремістських матеріалів. Такі дії російської сторони є показовими, адже співмірним вчиненню злочину може бути лише його заперечення чи виправдання», – наголошують у зовнішньополітичному відомстві України.

Конвенція про запобігання злочину геноциду стала одним із перших міжнародно-правових документів із прав людини, ухвалених 9 грудня 1948 року резолюцією Генеральної асамблеї ООН.
…