Прессекретар президента Росії Дмитро Пєсков, коментуючи ймовірність проведення нової зустрічі лідерів «нормандського формату», заявив, що «зустріч заради зустрічі не потрібна нікому».

«Власне, цим (підготовкою зустрічі – ред.) займаються помічники. Їм все ж таки потрібна якась субстанція, за яку можна вчепитися, а тут у нас немає субстанції. Субстанцією може бути тільки виконання паризьких домовленостей. У цьому плані ситуація важка», – сказав Пєсков російським ЗМІ.

Він додав, що ситуація з виконанням домовленостей минулорічного саміту у Парижі щодо Донбасу не дає країнам «нормандського формату» рухатися вперед.

«Є, безумовно, розуміння глав держав, що треба рухатися вперед. Глави держав усвідомлюють, що є причиною для такого простою. Причиною є, як ми всі знаємо, невиконання тих паризьких домовленостей», – сказав Пєсков.

За його словами, тому під час нещодавньої телефонної розмови президент Росії Володимир Путін і канцлер Німеччини Ангела Меркель «вирішили активізувати роботу на експертному рівні, на рівні помічників, щоб намацувати якісь шляхи для знаходження розв’язки з цієї ситуації».

Пєсков також не відповів на запитання про перспективи зустрічі помічників глав країн «нормандського формату», сказавши, що «помічники самі узгодять свої дати».

Раніше сьогодні українська делегація у Тристоронній контактній групі з врегулювання ситуації на Донбасі закликала Росію «вжити всіх належних кроків» для продовження роботи, в тому числі у «нормандському форматі».

9 рудня минає рік з часу Паризького саміту лідерів країн «нормандського формату» щодо Донбасу, коли востаннє безпосередньо зустрічалися лідери України, Німеччини, Франції та Росії.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від квітня 2014-го до 31 липня 2020 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 100 до 13 300 людей.
…

У Національному агенстві з питань запобігання корупції (НАЗК) повідомили, що із понад 360 політичних партій, зареєстрованих в Україні, – 119 досі не подали звіти за поточний рік.

«Тільки 242 подали звіти за цей рік… У 2019 році свої звіти подали 275 партій. Таким чином, 72 партії так і не прозвітували про свою діяльність навіть за 2019 рік», – йдеться в повідомленні відомства.

У НАЗК вказують, що кінцева дата подання звіту за поточний рік – 9 лютого 2021 року.

«НАЗК уже перевірило 406 звітів політичних партій, поданих за цей рік, що становить майже 80% від загальної кількості поданих звітів. НАЗК закликає партії не очікувати останньої дати подання звіту», – йдеться в повідомленні.

За даними Міністерства юстиції, в Україні зареєстровано 361 політичну партію, 12 з яких було створено цього року.
…

Слідство у справі кримчанина Івана Яцкіна завершене, йому оголосили обвинувачення в остаточній редакції (стаття 275 КК Росії – державна зрада у формі шпигунства), повідомив у коментарі проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії адвокат Микола Полозов.

«За фабулою справи, Івана Яцкіна звинувачують у тому, що він передав відомості співробітникам СБУ. Йдеться про один епізод. Відомості стосувалися чинних співробітників МВС Росії в Криму, деякі з них йшли під грифом», – пояснив Полозов.

Наступним етапом у справі Івана Яцкіна стане ознайомлення з матеріалами справи. Кримінальна справа Яцкіна містить у собі близько восьми томів.

За словами адвоката, під час перебування в СІЗО у його підзахисного погіршився зір.

«Івана Григоровича так і не оглянув офтальмолог, хоча ми просили і наполягали на цьому. З огляду на те, що далі ми знайомимося з матеріалами справи, я не виключаю, що мені доведеться читати йому всі матеріали справи вголос. Зір впав настільки, що для Яцкіна зараз проблема просто прочитати з листка», – зазначив Полозов.

Уродженець села Войкове Первомайського району Криму Іван Яцкін був затриманий 16 жовтня 2019 року. Про це стало відомо в грудні 2019 року.

Микола Полозов повідомляв, що після арешту Яцкіна перевезли з анексованого Криму в Москву. За його словами, російські силовики чинили на кримчанина «сильний психологічний тиск».

На запит Крим.Реалії в СБУ поінформували, що Іван Яцкін не співпрацював зі Службою безпеки України.
…

Спікер делегації України в Тристоронній контактній групі з урегулювання ситуації на Донбасі, позаштатний радник голови Офісу президента Андрія Єрмака з питань стратегічних комунікацій у сфері національної безпеки й оборони Олексій Арестович заявив, що близькі до проросійського політика Віктора Медведчука телеканали «не є ворогами».

В ефірі «Громадського радіо» на питання, чи концентрація в руках людей, близьких до Віктора Медведчука, «трьох каналів, які дають досить спірну інформацію, є загрозою національній безпеці», Арестович відповів:

«Ми маємо відповісти на їхнє інформування населення нашим інформуванням – чітким, системним, пояснювати народу, що відбувається. Я намагаюсь зробити таке інформування системним, послідовним. Вони не є нашими ворогами, вони є представниками українських ЗМІ, які працюють згідно з законом. Ми вітаємо їхню професійну діяльність. Інша справа, що деякі особи, користуючись їхніми можливостями, доносять викривлену, перекручену або упереджену інформацію».

«Будь-яке медіа знає, що вони мають надати дві точки зору. Моє завдання – забезпечити другу, іншу точку зору. Коли звинувачують Офіс, я маю забезпечити наявність іншого голосу. Ми маємо працювати як держава, моїм завданням не є змагання з медіа будь-якої спрямованості. Моє завдання – забезпечити інформування ЗМІ та суспільства про те, що робить президент та Офіс президента», – додав Арестович.

Із народним депутатом від ОПЗЖ, кумом російського президента Володимира Путіна Віктором Медведчуком пов’язують такі канали, як «112 Україна», News One та ZІК. За даними моніторингу ЗМІ, ці телеканали часто поширюють проросійську дезінформацію.

У липні 2019-го президент Володимир Зеленський заявляв, що «таким людям, як Медведчук», він не дозволить «монополізувати наше українське телебачення».
…

У посиленій резолюції щодо мілітаризації Росією Криму, ухваленій Генасамблеєю ООН 7 грудня, є два нові пункти, повідомив в ефірі проєкту Радіо Свобода Радіо Крим.Реалії речник Міністерства закордонних справ України Олег Николенко.

«У резолюції констатується, що окупація Криму – це пряма загроза міжнародній безпеці. Вона завдає шкоди архітектурі безпеки і контролю над озброєннями, враховуючи, що до Криму завозиться військова техніка, здатна нести ядерні боєголовки», – сказав речник МЗС.

Николенко також вказав на те, що нова резолюція приділяє увагу зусиллям України щодо деокупації Криму.

«Дуже важливо, що в цій резолюції згадується «Кримська платформа» – нова українська ініціатива, покликана об’єднати всі міжнародні зусилля з просування деокупації півострова. Для нас цей момент був принциповим … У цілому ми задоволені результатами: незважаючи на додавання нових елементів, ми не втратили жодного голосу, в порівнянні з минулими роками», – сказав Николенко.

За ухвалення нової резолюції висловилися 63 країни, ще 62 утрималися, проти проголосували 17 країн, в тому числі Росія.

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба охарактеризував новий документ щодо мілітаризації Криму як ще один елемент правового тиску на Росію.

Перший заступник постійного представника Росії при ООН Дмитро Полянський назвав резолюцію «брехливою й абсурдною», додавши, що вона ніяк не вплине на життя кримчан.
…

Рішення суду оскарженню не підлягає
…

Україна і Європейський союз домовилися провести чергове засідання Ради асоціації в Брюсселі 11 лютого 2021 року, повідомила 8 грудня пресслужба Кабінету міністрів.

Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль, який 8 грудня мав онлайн-зустріч із високим представником ЄС, віце-президентом Європейської комісії Жозепом Боррелем і комісаром Європейського союзу з питань сусідства і розширення Олівером Варгеї, висловив сподівання, що під час 7-го засідання Ради асоціації обговорять пріоритетні напрямки взаємодії та сфери спільного інтересу для виконання Угоди про асоціацію і досягнення її цілей.

«Очікую, що майбутня зустріч забезпечить прогрес у подальшому розвитку політичної асоціації та економічної інтеграції України з ЄС, що буде відображено у підсумкових документах», – сказав Шмигаль.

Голова уряду зазначив, що Україна очікує від засідання Ради асоціації узгодження спільних кроків, спрямованих на практичну реалізацію домовленостей саміту Україна-ЄС, багато з яких, за його словами, є «досить амбітними й комплексними».

«Наш особливий інтерес стосується початку огляду досягнення цілей Угоди про асоціацію. Ми також зацікавлені в оновленні параметрів Поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі, які б уможливили подальший розвиток торгівлі та посилення секторальних положень Угоди», – сказав прем’єр-міністр.

Сторони також домовилися докласти зусиль із метою підписання Угоди про Спільний авіаційний простір під час 7-го засідання Ради асоціації.

1 вересня 2017 року набула чинності Угода про асоціацію, яка зміцнює зв’язки між Україною і Європейським союзом, завершивши чотирирічний процес політичних кроків довкола цього документа.

Багато норм угоди про асоціацію були тимчасово застосовані іще з 2014 року, але вступ в дію угоди забезпечив тіснішу співпрацю між Брюсселем і Києвом у таких сферах, як зовнішня політика, правосуддя, освіта, наука і технологія.
…

У 2021 році понад 300 родин отримають компенсацію за зруйноване житло, повідомило Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України.

«У планах роботи міністерства на наступний рік продовжити ті важливі соціальні ініціативи, які ми реалізовували у цьому році.  Наприклад, програма, яка вперше запрацювала у 2020, – це компенсація за зруйноване житло громадянам України. Ми вже розпочинаємо виплати 37 родинам, а наступного року ми очікуємо, що компенсацію отримають ще більш як 300 родин», – заявив заступник міністра Ростислав Замлинський.

У відомстві наголосили, що мова йде не про заміну житла, а про компенсацію за сам факт втрати житла. Це «в жодному випадку» не виключає подальші дії по доказах та відшкодуванню Російською Федерацією фактичного збитку за втрату житла. Мінреінтеграції розробило законопроєкт «Про державну політику перехідного періоду».

Замлинський розповів, що міністерство провело інвентаризацію зруйнованих об’єктів спільно з Луганською та Донецькою ОДА: у Луганській області компенсації потребують близько 375 родин, у  Донецькій області – 318.

18 листопада 2020 року відбулися перші засідання Комісії з розгляду питань, пов’язаних з наданням грошової компенсації постраждалим, житлові будинки (квартири) яких зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації в Донецькій та Луганській області. Комісія ухвалила рішення про надання грошової компенсації власникам 9 об’єктів  зруйнованого житла в Донецькій області та 8 в Луганській.

На початку грудня на засіданні комісії ухвалили рішення про компенсацію ще 10 сім’ям у Луганській області та 10 сім’ям у Донецькій області.
…

Конституційний суд України повідомив у віторок, що відновив свою роботу у «звичному режимі».

«Тривають засідання Великої палати Конституційного суду України», – йдеться в повідомленні на сайті КСУ.

Згідно з повідомленням, 8 грудня судді продовжують розгляд справи за поданням 142 народних депутатів України «щодо офіційного тлумачення окремого положення абзацу четвертого преамбули Конституції України» (щодо формулювання «гідні умови праці» – ред.).

«Також сьогодні заплановано проведення засідання Великої палати Конституційного Суду України щодо розгляду питання про відкриття конституційного провадження у справі за конституційним поданням 47 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Кримінального процесуального кодексу України та питання щодо подовження строку постановлення колегіями суддів Першого та Другого сенатів Конституційного Суду України ухвал про відкриття або про відмову у відкритті конституційного провадження у справах за конституційними скаргами та конституційним поданням», – йдеться в повідомленні.

У КСУ вказують, що всі засідання проводитимуться у закритому режимі.

Конституційний суд України, який у листопаді перейшов у режим дистанційної роботи, раніше анонсував, що саме 8 грудня відновить свої засідання. Повідомлялося, що 8 і 10 грудня заплановане засідання Великої палати КСУ, 9 грудня – засідання Першого сенату суду.

12 листопада у КСУ заявили, що переходять на дистанційний режим роботи через підтверджені випадки COVID-19 у декількох суддів.

Пізніше у КСУ запевняли, що робота суду не заблокована, а пленарні засідання поновлять після одужання суддів.
…

Перший заступник постійного представника Росії при ООН Дмитро Полянський вважає, що ухвалена 7 грудня Генасамблеєю ООН резолюція щодо мілітаризації окупованого Росією Криму, ніяк не вплине на життя жителів півострова.

Сам документ він назвав «брехливим і абсурдним», повідомляється на сайті Постійного представництва Росії в ООН. У представництві заявляють, що «як і раніше, ніяких консультацій щодо тексту документа не проводили».

«Замість дискусії державам-членам ООН нав’язується думка про те, що вони своїм голосуванням нібито повинні підтвердити територіальну цілісність України. Багато хто, на жаль, досі вірять в цей обман», – заявив Полянський.

Представник Росії впевнений, що українська влада «бореться» з інформацією у соцмережех, яку нібито публікують українці, які «масово відвідували» окупований Крим, а сама «Україна перетворюється в «Анти-Росію».

«За» ухвалення резолюції щодо Криму висловилися 63 країни, ще 62 – утрималися. Проти резолюції проголосували 17 країн, зокрема Росія.

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба вважає, що ухвалення посиленої резолюції щодо мілітаризації Росією Криму дозволить чинити ще більший правовий тиск на Москву. За словами міністра закордонних справ України, в резолюції вкотре вказано, що «окупація Криму Росією – незаконна».

 
…

У штабі операції Об’єднаних сил повідомили, що підтримувані Росією бойовики на Донбасі упродовж понеділка чотири рази відкривали вогонь в бік позицій Збройних сил України.

«Так, збройні формування Російської Федерації відкривали вогонь в бік позицій українських захисників неподалік Водяного, застосувавши при цьому автоматичні станкові гранатомети. Факт порушення режиму зафіксовано у вечірній час і у районі населеного пункту Новотроїцьке, де ворог застосував підствольні гранатомети та великокаліберні кулемети. А біля Авдіївки противник здійснив постріл з ручного протитанкового гранатомета», – йдеться в повідомленні.

За даними штабу, серед особового складу Об’єднаних сил бойових втрат та поранень немає.

Повідомляється, що від початку поточної доби зберігається режим тиші вздовж лінії розмежування.

Бойовики угруповання «ДНР» та «ЛНР» на своїх ресурсах ще не повідомляли про бойові дії 7 чи 8 грудня.

Із 00:01 27 липня на Донбасі набрала чинності чергова домовленість про «повне та всеосяжне припинення вогню».

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від квітня 2014-го до 31 липня 2020 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 100 до 13 300 людей.
…

Слідча суддя Вищого антикорупційного суду задовольнила скаргу адвоката колишнього першого віцепрем’єр-міністра України Сергія Арбузова і скасувала постанову прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури від 29 квітня про зупинення досудового розслідування щодо нього. Як повідомила пресслужба ВАКС, рішення ухвалили 7 грудня, його повний текст оголосять 11 грудня.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення й оскарженню не підлягає, йдеться в повідомленні.

У ВАКС нагадали, що дії колишнього високопосадовця кваліфіковано за статтею «привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем,… вчинені в особливо великих розмірах або організованою групою». Йому загрожує позбавлення волі на строк від семи до 12 років із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років і з конфіскацією майна.

На початку року Вищий антикорупційний суд за клопотанням Національного антикорупційного бюро постановив узяти під варту колишнього першого віцепрем’єра уряду Миколи Азарова Сергія Арбузова.

У січні 2019 року тодішній генпрокурор Юрій Луценко повідомив, що прокуратура завершила досудове розслідування справи колишнього голови Національного банку України та першого віцепрем’єр-міністра України Арбузова, якому інкримінується зловживання своїм службовим становищем у складі злочинної організації, що призвело до розтрати активів Нацбанку на суму 220 мільйонів гривень.

Арбузов очолював Нацбанк із грудня 2010 до січня 2013 року. Також виконував обов’язки прем’єр-міністра України з кінця січня по кінець лютого 2014 року. Його оголосили в розшук у травні 2014-го після перемоги Революції гідності.
…

Ухвалення посиленої резолюції щодо мілітаризації Росією Криму дозволить чинити ще більший правовий тиск на Москву, заявив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.

«Ухвалення резолюції свідчить про те, що мілітаризація Криму, яка здійснюється Росією як державою-окупантом, залишається в центрі уваги міжнародної спільноти, яка розглядає перетворення Криму на величезну військову базу як пряму загрозу безпеці й стабільності в регіоні», – йдеться в заяві Кулеби.

За словами міністра закордонних справ України, в резолюції вкотре вказано, що «окупація Криму Росією – незаконна».

«У ній також наголошується, що Росія перемістила на територію Криму озброєння, здатні нести ядерні заряди. Резолюція вимагає від Росії негайно припинити таку діяльність», – зазначив голова МЗС України.

Кулеба додав, що тепер Україна має в своєму юридичному арсеналі «додатковий переконливий політико-правовий аргумент для просування деокупації Криму».

У МЗС Росії поки що не коментували ухвалену Генасамблеєю ООН резолюцію щодо Криму.

Проти резолюції проголосували 17 країн, в тому числі Росія. «За» ухвалення документа висловилися 63 країни, ще 62 – утрималися.
…

Міністерство закордонних справ України сподівається, що запровадження Європейським союзом нового універсального санкційного механізму в сфері порушень прав людини вплине на ситуацію в анексованому Росією Криму. Про це йдеться у заяві українського зовнішньополітичного відомства.

«Тимчасово окуповані Росією території України – АР Крим і Севастополь та окремі райони Донецької і Луганської областей – з 2014 року перетворилися на місця практично безконтрольного для світової спільноти безправ’я, переслідування за громадянську позицію, політично мотивованих висновків, тортур і вбивств, відсутність свободи слова, релігії та права на збереження національної ідентичності на власній землі», – йдеться у заяві.

МЗС України розраховує, що новий санкційний механізм Євросоюзу буде «ефективним і системним інструментом покарання винних у порушеннях основних прав людини на тимчасово окупованих територіях України і спонукатиме окупаційну адміністрацію до припинення цих злочинів».

«Очікуємо, що імплементація правозахисного санкційного режиму стане частиною нашого регулярного діалогу з ЄС щодо прав людини, а також консультацій із правових наслідків тимчасової окупації АР Крим і Севастополя», – зазначили у відомстві.

Посли Європейського союзу 2 грудня узгодили механізм запровадження санкцій за порушення прав людини. Його дія поширюється на весь світ, на державні й недержавні суб’єкти.
…

Німеччина надала мільйон євро на План дій Ради Європи для України, повідомляє німецьке посольство в Україні.

За повідомленням, 7 грудня постійний представник Німеччини при Раді Європи, посол Рольф Мафаель і заступник генерального секретаря Ради Європи Ґабріелла Баттані-Драґоні підписали договір, «за яким Німеччина другий раз поспіль робить значний внесок у реалізацію Плану дій Ради Європи для України».

У посольстві додали, що в 2019 році Німеччина добровільно надала один мільйон євро на підтримку Плану, що стало найбільшим внеском, який Німеччина коли-небудь робила у подібні плани дій Ради Європи в інших країнах.

Нинішнє затвердження подальшої підтримки відбулося через декілька тижнів після переходу до Німеччини головування в Комітеті міністрів Ради Європи. Як повідомили в посольстві, до кінця строку свого головування наприкінці травня 2021 року Німеччина планує працювати над такими темами:

розбудова права: підсилення прав людини й верховенства права
формування майбутнього: стандарти прав людини у сфері штучного інтелекту, поводження з дискримінаційними висловлюваннями
захист меншин і молоді.

«На посту голови Комітету міністрів Ради Європи Німеччина підтримує зусилля України на шляху реформ. Щоб продемонструвати нашу підтримку, ми, як минулого року, зробили важливий фінансовий внесок у План дій Ради Європи для України», – заявила посол Німеччини в Україні Анка Фельдгузен.

Орієнтований на конкретну країну проєкт «План дій Ради Європи для України 2018-2022 рр.» – це спільна ініціатива Ради Європи й українських органів влади, спрямована на супровід України в її зусиллях щодо зміни законодавства, інституцій і практичної діяльності, відповідно до європейських стандартів у сфері прав людини, верховенства права й демократії та на підтримку країни у виконанні своїх зобов’язань як держави-члена Ради Європи.
…

Фракція «КМКС» – Партія угорців України у повному складі залишила першу сесію нового складу Закарпатської обласної ради, яка проходить сьогодні в Ужгороді. Депутати від КМКС вийшли із залу після виступу Йосипа Борто, депутата від фракції КМКС, повідомив кореспондент Радіо Свобода.

«Через дії СБУ та на базі безпідставних звинувачень представників Партії угорців України, через наміри залякати угорців Закарпаття, на знак протесту і засудження того, що відбувається, фракція КМКС участі у виборах керівництва обласної ради не братиме», – заявив Борто. В інших засіданнях облради депутати «КМКС», зауважив він, депутати планують брати участь.

Лідер партії Василь Брензович, який очолював виборчий список КМКС на сесії взагалі не зареєструвався.

30 листопада СБУ провела обшуки у будинку Василя Брензовича, лідера Товариства угорської культури Закарпаття та «КМКС» – Партії угорців України, у БФ «Центр економічного розвитку Еган Еде» та Закарпатському угорському інституті імені Ференца Ракоці ІІ.

У відносинах між Україною та Угорщиною відбувається нове загострення. 30 листопада Служба безпеки України повідомила про обшуки в одному з благодійних фондів на Закарпатті. У відомстві повідомили, що «наразі перевіряється інформація про причетність іноземного фонду до діяльності, спрямованої на порушення державного суверенітету України».

Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто розкритикував обшуки. У своєму відеозверненні на фейсбуці він заявив, що 1 грудня буде зустрічатися із відповідальним з питань НАТО, щоб обговорити питання членства України в Альянсі. Сіярто також повідомив, що через обшуки до МЗС Угорщини викликали посла України в Угорщині Любов Непоп, «щоб висловити своє незадоволення діями керівництва України в Києві».

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба наголосив, що слідчі дії на Закарпатті проводяться в межах повноважень Служби безпеки України та не спрямовані проти угорської національної меншини. «Будь-які твердження про те, що в Україні нібито має місце «залякування» угорської громади або її частини, є безпідставною спекуляцією. В Україні як правовій державі діє принцип індивідуальної, а не колективної відповідальності», – наголосив міністр.

Пізніше в МВС заявили, про випадки анонімних спроб залякування представників угорської громади.
…

На території Росії в ніч на 4 грудня загинув громадянин України, житель Сумської області Голубєв Євген Володимирович (01.03.1993 р.н.). Про це Радіо Свобода повідомило власне джерело у правоохоронних органах.

За словами співрозмовника Радіо Свобода, вбитий добре відомий місцевим правоохоронцям, був фігурантом кількох кримінальних справ, звинувачувався у хуліганстві та в розбої. Часто їздив до прикордонної з Україною Бєлгородської області, де мав друзів. Як кажуть його знайомі, неодноразово організовував там вечірки на озерах «для своїх», які полюбляють рибалити.

Водночас співрозмовник Радіо Свобода у правоохоронних органах зазначає, що попри кримінальне минуле вбитого чоловіка, фактом залишається те, що представники Федеральної служби безпеки Росії вбили цивільну особу і не продемонстрували ніяких доказів його агресивних дій при затриманні.

Співрозмовник зазначає, що контрабандисти зазвичай зброю з собою не носять, максимум – тепловізор. Бо інакше, в разі затримання прикордонниками Росії, з ними простіше «домовитись» за гроші, ніж влаштовувати стрілянину. Тому, припускає джерело, цивільний громадянин України Євген Голубєв, росіянин за національністю, став випадковою жертвою прикордонників, а подальша «розкрутка» ними сценарію «героїчної» операції на кордоні схожа на спробу приховати відповідальність посадових осіб ФСБ за вбивство цивільної особи. Цілком ймовірно, зазначає співрозмовник, що найближчим часом російські прикордонники продемонструють зброю, яка начебто належала Голубєву чи навіть опублікують фотографії його тіла у формі військового зразка.

Російська сторона не оприлюднила даних про застреленого громадянина України.

Радіо Свобода звернулась з офіційними запитами до Національної поліції та Державної прикордонної служби України з проханням підтвердити особу загиблого та прокоментувати обставини інциденту.

Раніше 4 грудня Федеральна служба безпеки Росії повідомила, що на кордоні Росії та України сталася стрілянина. За версією відомства, троє невідомих осіб зі зброєю нібито намагалися прорватися до Росії з території України.

«На ділянці прикордонного управління ФСБ Росії по Бєлгородській та Воронезькій областях 4 грудня прикордонний наряд запобіг спробі порушення кордону з України до РФ трьома озброєними невідомими», – йдеться в повідомленні ФСБ.

У ФСБ заявили, що в результаті перестрілки з прикордонниками одна озброєна особа була вбита, двоє зникли «на території України».

В Державній прикордонній службі України за підсумками зустрічі 4 грудня з представниками Прикордонної служби ФСБ РФ повідомили, що російська сторона не надала підтверджень порушення свого кордону з українського боку.
…

У штабі операції Об’єднаних сил повідомили, що підтримувані Росією бойовики на Донбасі упродовж неділі, 6 грудня, вогонь не відкривали.

«6 грудня на ділянках відповідальності українських підрозділів спостерігалася тиша. Від початку поточної доби, 7 грудня, у районах відповідальності українських підрозділів порушень режиму припинення вогню не зафіксовано. По всій лінії розмежування спостерігається тиша», – йдеться в повідомленні штабу.

Бойовики угруповання «ДНР» та «ЛНР» на своїх ресурсах ще не повідомляли про бойові дії 6 грудня.

Із 00:01 27 липня на Донбасі набрала чинності чергова домовленість про «повне та всеосяжне припинення вогню».

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від квітня 2014-го до 31 липня 2020 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 100 до 13 300 людей.
…

Віцепрем’єр, міністр із питань стратегічних галузей промисловості України Олег Уруський повідомив в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода, що так звану Агенцію з оборонних технологій при Міністерстві оборони планують сформувати 2021 року.

Така агенція дуже важлива для України, сказав він у «Суботньому інтерв’ю».

«На сьогодні в нас є розуміння, що ми цю агенцію будемо створювати спільно з Міноборони. Вона буде, так би мовити, подвійного підпорядкування – нашого міністерства і Міноборони. І з залученням Національної академії наук. Там є так звана секція прикладних досліджень, яка працює в інтересах різних оборонних завдань. Я думаю, що ми її також долучимо», – сказав Уруський.

«Базою може стати Інститут інформатизації і моделювання економіки, який переходить до нашого міністерства і Мінекономіки. Будемо з міністром оборони розмовляти, які науково-технічні сили будуть виділені з Міноборони і долучаться до цього процесу. Можливо, це буде якась частина Центрального науково-дослідного інституту озброєнь і військової техніки. Поки це ще все в стадії перемов, у стадії формування», – додав він.

«Я думаю, що 2021 рік якраз піде на процес того, щоб сформувати цю агенцію. І на весну щоб ми вже вийшли з бюджетом, з розумінням того, який бюджет необхідний для того, щоб воно нормально функціонувало. На 2021 рік поки що фінансів у проєкті бюджету на це, на превеликий жаль, немає. Я не виключаю, що вони ще можуть з’явитися, бо бюджет іще не ухвалений у другому читанні», – звернув увагу чільний урядовець.

Про необхідність створення такого органу в Україні говорили, зокрема, понад рік тому в Національному інституті стратегічних досліджень і Українському інституті безпекових досліджень.

Про плани створити такий орган Олег Уруський повідомив у вересні цього року.
…

Віцепрем’єр, міністр із питань стратегічних галузей промисловості України Олег Уруський заявив в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода, що, на його думку, підприємство «Мотор Січ» має залишатися тим стратегічним, яким воно є для України, хоч це й приватне підприємство.

«Воно є одним із лідерів на світовому ринку, як би там не було. Хоча і втрачає ринки», – нагадав він у «Суботньому інтерв’ю».

«Я знаю, що зараз там відбуваються різні процедури, ті, які повинні здійснюватися на державному рівні, відповідними органами. Коли вони розв’яжуться, тоді й будемо думати, як це все», – прокоментував він ситуацію навколо підприємства.

Коментуючи погрози китайського інвестора, який заплатив гроші за акції підприємства, піти до суду, Уруський сказав: «Тоді суд і буде вирішувати».

Чільний посадовець висловив сподівання, що ситуація найближчим часом вирішиться.

Інтерв’ю було взяте до того, як стало відомо, що китайські інвестори ПАТ «Мотор Cіч» направили українському урядові звернення в міжнародний арбітраж проти держави Україна «відповідно до угоди між урядом України м урядом КНР про заохочення і взаємний захист інвестицій».

ПАТ «Мотор Січ» – один із найбільших світових виробників двигунів для авіаційної техніки, а також промислових газотурбінних установок. Компанія постачає продукцію більш ніж у 100 країн світу.

Коли стало відомо про продаж більш ніж половини акцій компанії китайським інвесторам, це викликало занепокоєння США на тлі погіршення американсько-китайських відносин.

Акції підприємства «Мотор Січ», продані китайським інвесторам, перебувають під арештом із квітня 2018 року за клопотанням слідчого СБУ з метою збереження речових доказів у порушеній у липні 2017 року кримінальній справі. До цього китайські інвестори мали домовленість про спільну концентрацію акцій компанії з державним концерном «Укроборонпром»: він мав отримати близько 25% акцій, китайський інвестор – сконцентрувати понад 50%. Наразі українська й китайська сторони називають ту угоду неактуальною.

4 серпня 2020 року китайська компанія Skyrizon відкликала з Антимонопольного комітету заявку на концентрацію активів, яку вона раніше подавала разом із ДК «Укроборонпром». Того ж дня китайська Skyrizon і українська DCH Олександра Ярославського домовилися про співпрацю і подали нову спільну заявку до Антимонопольного комітету України про намір сконцентрувати активи «Мотор Січі».

4 вересня китайські інвестори ПАТ «Мотор Січ» направили Міністерству юстиції України повідомлення про інвестиційну суперечку з вимогою про відшкодувати 3,5 мільярди доларів, зафіксувавши свій намір звернутися до міжнародного арбітражу.
…

Україна обговорює з Туреччиною можливість спільно створювати ракетоносії, повідомив віцепрем’єр – міністр з питань стратегічних галузей промисловості Олег Уруський в інтерв’ю Радіо Свобода.

За його словами, Україна працює по міжнародному проєкту «Антарес» – «це фактично постачання перших ступенів для американських ракетоносіїв». 

«Це невеличкі замовлення поки. Але ми зараз шукаємо серйозних партнерів, у тому числі розмовляємо з Турецькою Республікою, щодо можливості комерціалізації ракетної галузі в плані того, щоб створити спільно ракетоносії, щоб можна було стартувати з території третіх країн. Тому що ні наша, ні турецька сторона місця для космодрому нормального надати не можемо», – сказав Уруський в ефірі програми «Суботнє інтерв’ю».

Віцепрем’єр зазначив, що Україна повинна знайти врешті-решт своє місце в міжнародному розподілі в таких високотехнологічних галузях, як авіація і ракетно-космічна.

 
…

Явка на виборах мера Кривого Рогу становить 18,4%, повідомила Центральна виборча комісія.

Дані наведені станом на 13:00.

6 грудня в Кривому Розі відбувається другий тур виборів мера.

На посаду мера балотуються кандидат від партії «Слуга народу», гендиректор ПАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» Дмитро Шевчик та кандидат від «Опозиційної платформи – За життя», радник мера Кривого Рогу Костянтин Павлов.

Чинний міський голова, 71-рчний Юрій Вілкул, який працює на цій посаді впродовж 10 років, лідирував за підсумками першого туру виборів. Однак 17 листопада він заявив, що знявся з другого туру виборів через стан здоров’я.

 
…

У Кривому Розі на спецдільниці, яка розташована у лікарні №4, спостерігачку Громадянської мережі «ОПОРА» не допускали до спостереження за виборами без негативного тесту на COVID-19. Інформацію про це Раді Свобода підтвердив представник «Опори» в регіоні Вадим Головченко.

За даними «Опори», черговий лікар примусив жінку здати експрес-тест на COVID-19. Він був негативним. Тоді спостерігачці зробили ще низку досліджень – взяли кров на загальний аналіз та на глюкозу, виміряли температуру й сатурацію, зробили кардіограму, а ще – пропонували рентген.

Тільки після цього спостерігачка, хоч і з запізненням, була допущена на дільницю.

Як розповів Вадим Головченко, медики посилались на постанову ЦВК, яка має рекомендаційний характер, – за 72 години до початку голосування пройти тест членам ДВК, поліцейським та спостерігачам.

«Це була пропозиція лікаря, інакше він створював перешкоди для потрапляння до дільниці. Тому спостерігачка погодилась на певні процедури. Постанова ЦВК, за текстом, – це рекомендація. А працівники даного закладу протрактували її як необхідність», – сказав Радіо Свобода Вадим Головченко.

Спостерігачка «Опори» звернулась до поліції, правоохоронці зафіксували звернення.

6 грудня в Кривому Розі відбувається другий тур виборів мера.

На посаду мера балотуються кандидат від партії «Слуга народу», гендиректор ПАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» Дмитро Шевчик та кандидат від «Опозиційної платформи – За життя», радник мера Кривого Рогу Костянтин Павлов.

Чинний міський голова, 71-рчний Юрій Вілкул, який працює на цій посаді впродовж 10 років, лідирував за підсумками першого туру виборів. Однак 17 листопада він заявив, що знявся з другого туру виборів через стан здоров’я.
…

Президент України Володимир Зеленський вручив «Золоту Зірку» батьку загиблого солдата Ігоря Філіпчука, якому 3 грудня присвоїли звання Героя України посмертно.

Вручення ордену відбулося під час урочистостей до Дня Збройних сил України в Києві.

Ігор Філіпчук загинув влітку 2014 року. Йому був 31 рік. Він пішов воювати на Донбас добровольцем, де ціною власного життя знищив танк контрольованих Росією сил.

 
…

Усі 294 виборчі дільниці Кривого Рогу відкрилися вчасно. Про це повідомила речниця поліції Кривого Рогу Оксана Лєсонєн.

На дільницях і в місті цього дня несе службу близько тисячі правоохоронців.

Під час передвиборчої кампанії в місті відкрили 8 кримінальних проваджень через порушення на виборах.

У неділю, 6 грудня, у Кривому Розі відбувається повторне голосування на виборах міського голови.

На посаду мера балотуються кандидат від партії «Слуга народу», гендиректор ПАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» Дмитро Шевчик та кандидат від «Опозиційної платформи – За життя», радник мера Кривого Рогу Костянтин Павлов.

Чинний міський голова, 71-рчний Юрій Вілкул, який працює на цій посаді впродовж 10 років, лідирував за підсумками першого туру виборів. Однак 17 листопада він заявив, що знявся з другого туру виборів через стан здоров’я.

За Юрія Вілкула на виборах 25 жовтня проголосували 44,96% виборців, за Дмитра Шевчика –25,94%, за Костянтина Павлова 9,15%.
…

Міністр з питань стратегічних галузей промисловості Олег Уруський підтвердив, що зустрічався з бізнесменом Борисом Кауфманом в його офісі, але заперечив бажання приховати цю розмову.

«Проблем у цьому немає. Я можу зустрічатися там, тут. Тут – не завжди зручно. Є багато нюансів таких. Нічого страшного в цьому немає абсолютно. Це ж не якісь там «договорняки», як кажуть, що таємні. Нічого таємного», – сказав Уруський в інтерв’ю Радіо Свобода, уточнивши, що темою дискусії були «можливі інвестиції, які могли би бути вкладені».

Високопосадовці продовжують проводити непублічні зустрічі з впливовими бізнесменами попри обіцянку Володимира Зеленського, що за його президентства відносини між владою та представниками великого бізнесу стануть винятково прозорими. Низку таких таємних зустрічей вдалося зафіксувати журналістам «Схем» (проєкт Радіо Свобода та UA:Перший), йдеться у розслідуванні «Гра у хованки-2».

Зокрема, в офіс до бізнесмена Кауфмана 17 листопада навідувався чоловік, схожий на віцепрем’єр-міністра, міністра з питань стратегічних галузей промисловості Олега Уруського.

 
…

Міністр із питань стратегічних галузей промисловості Олег Уруський сподівається, що до кінця 2020 року держава замовить компанії «Антонов» нові близькомагістральні транспортні літаки Ан-178.

«Думаю, що буде підписаний контракт між Міноборони і ДП «Антонов» на три літаки Ан-178, що буде взагалі вперше в Україні за часів незалежності. Ми ще ніколи не замовляли нові літаки. Я сподіваюся, що така подія знаменна в певному сенсі цього слова все-таки відбудеться ще в цьому році», – сказав міністр в інтерв’ю Радіо Свобода.

За його словами, за рахунок цього замовлення, а також ремонту бронетанкової техніки і закупівлі артилерійських систем, вдасться виконати державне оборонне замовлення на 2020 рік, хоча нині «є проблеми з його виконанням».

Уруський додав, що наразі не йдеться про можливість виконання оборонного замовлення цього року за рахунок постачання корветів із Туреччини: «Про те, що саме корвет буде закривати ці проблеми, так питання взагалі не стоїть». Міністр твердить, що в цьому питанні Україна та Туреччина перебувають на «початковій стадії перемовин».

Згідно з постановою уряду, Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості забезпечує формування та реалізує державну промислову політику, державну військово-промислову політику, державну політику у сфері державного оборонного замовлення, у сфері оборонно-промислового комплексу, у літакобудівній галузі та забезпечує формування і реалізацію державної політики у сфері космічної діяльності.

 
…

Укладати труби для газопроводу «Північний потік-2» в водах Німеччини у Балтійському морі буде спеціалізована баржа «Фортуна», яка ходить під російським прапором, інформує російська служба Радіо Свобода.

Про це йдеться в навігаційному попередженні Федерального морського і гідрографічного агентства ФРН.

Зазначається, що «Фортуна» буде здійснювати підводні операції на трубопроводі з 5 по 31 грудня. Раніше інформацію про відновлення будівництва «Північний потік-2» в ці дати підтвердила німецька сторона. Однак потім агентство повідомило, що будувати нову ділянку буде трубоукладальне судно «Академік Черський». Воно, за даними порталу відстеження судів MarineTraffic, наблизилося до передбачуваної точки продовження будівництва газопроводу.

Інші кораблі, які беруть участь у будівництві, також збираються в районі проведення робіт, зазначає видання РБК.

Читайте також: Сертифікаційна компанія з Норвегії відмовилася працювати з «Північним потоком – 2»

У грудні 2019 року будівництво «Північного потоку-2» було зупинене через санкції США проти проєкту, який подвоїть обсяги постачання російського природного газу до Німеччини.​

Санкції спрямовані на будь-яке судно, яке будує трубопровід «Північний потік-2», змусивши швейцарську компанію Allseas припинити роботи незадовго до їх завершення.

Конгрес США розглядає ще один законопроєкт, який би розширив спектр дії, поширивши її на будь-яку фізичну або юридичну особу, яка надає страхові послуги, технічну сертифікацію або зварювальні роботи для проекту.

Наразі невідомо, яке судно з прокладання труб буде задіяне для закінчення «Північного потоку-2». Потрібно завершити ще 16 кілометрів у німецьких водах та 60 кілометрів у ділянці Данії.

Очікувалось, що газопровід «Академік Черський» закінчить будівництво, але, за даними служб відстеження морського руху, корабель під російським прапором залишив німецький проєктний центр Мукран і перебуває біля узбережжя російського анклаву Калінінград.

Читайте також: США запровадять санкції проти страхувальників «Північного потоку-2» – Bloomberg

За повідомленням NDR 1 Radio MV, незрозуміло, чи це судно отримало необхідну сертифікацію від уряду Данії. Норвезький сертифікатор вже оголосив про частковий вихід із робіт, пов’язаних із будь-якими кораблями, але не з самим трубопроводом.

Тим часом німецька земля Мекленбург-Передня Померанія, де трубопровід закінчується, цього тижня вирішила створити громадський трест під контролем офісу прем’єр-міністра землі для захисту компаній, що працюють на «Північному потоці-2», від санкцій США.

Санкції проти «Північного потоку-2» стали джерелом протиріччя в американсько-німецьких відносинах. Берлін звинуватив Вашингтон у застосуванні екстериторіальних обмежень щодо суверенного проєкту.

Американський уряд хоче запобігти завершенню газопроводу, заявляючи, що це посилить енергетичний тиск Росії на Європу і знизить роль України як транзитної країни для російського газу.

Читайте також: Коболєв у Вашингтоні закликав США запровадити більше санкцій проти «Північного потоку-2»

«Північний потік-2» – це проєкт на 10 мільярдів доларів, який веде російський газовий монополіст «Газпром». Половину фінансування забезпечують німецькі Uniper та Wintershall, що належить концерну BASF, англо-голландська нафтова компанія Shell, австрійські OMV та Engie.

Спочатку Росія очікувала завершити трубопровід на початку 2020 року. Після ухвалення санкцій проти кораблів президент Росії Володимир Путін висловив надію, що трубопровід буде завершений до початку 2021 року.

 
…

Із понад 100 підприємств, які нині входять до складу «Укроборонпрому», в реформованому оборонно-промисловому комплексі України залишиться від 60 до 65 підприємств, повідомив в інтерв’ю Радіо Свобода міністр з питань стратегічних галузей промисловості Олег Уруський.

«На сьогодні є понад 100 підприємств, які входять до складу «Укроборонпрому». Вони діляться на три категорії. Перша категорія – це ті, які повністю втратили всякий зв’язок з оборонною промисловістю, не мають активів, серйозних ніяких. Ця група сформована. І вона йде на передачу до Фонду держмайна з подальшою приватизацією чи ліквідацією», – вказав Уруський.

Друга частина, яка має перейти до Фонду держмайна, це «ті, які також вже не мають стосунку до оборонної промисловості, державного оборонного замовлення, але мають активи серйозні… це приблизно група з понад 40 підприємств».

«Залишається кістяк, той, який буде в подальшому складати основу державну оборонної промисловості. Це десь 60–65 підприємств, які будуть розділені на холдингові компанії за напрямками. Всі ці підприємства підлягають корпоратизації. Усі. Зі збереженням 100% державою», – розповів міністр.

Раніше цього тижня новий генеральний директор державного концерну «Укроборонпром» Юрій Гусєв повідомив на брифінгу у Києві, що наступного року концерн буде ліквідовано. Він висловився за концепцію трансформації «Укроборонпрому» у два холдинги – «Оборонні системи України» та «Аерокосмічні системи».

 
…

Відповідно до Конституції України, державною мовою в Україні є українська мова
…