«Міжнародне реноме цієї компанії зазнає серйозних втрат. Тепер при згадці цього бюро відразу буде згадуватися ганебне пособництво окупантам»
…

За прояви ксенофобії на Закарпатті поліція розпочала ще два кримінальні провадження, повідомило Міністерство внутрішніх справ України.

За даними МВС, 4 грудня в Закарпатській області на електронні адреси громадських організацій угорської національної меншини почали масово надходити листи з вимогою терміново покинути територію України. В іншому разі на них нібито чекатиме фізична розправа.

За фактом погроз слідчі поліції Закарпаття розпочали два кримінальні провадження за ч. 1 ст. 161 (Порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної належності, релігійних переконань, інвалідності та за іншими ознаками) та ч. 2 ст. 129 (Погроза вбивством) Кримінального кодексу Україну. Винним особам загрожує до п’яти років позбавлення волі.

За декілька днів до цього в інтернеті з’явилося відео, на якому невідома особа в балаклаві та військовій формі погрожувала громадянам України угорського походження фізичною розправою. Поліцейські заявили, що встановили особу, котра, ймовірно, причетна до цього злочину.

«Нам достеменно відомо, що це громадянин сусідньої держави. Ми відслідкували, що на території Західної України він перебував винятково в період запису ролика, а в день опублікування відео покинув межі України. І ще цікавий факт, який вдалося встановити поліцейським: вперше провокативне відео, на якому нібито український активіст погрожує представника угорської національної меншини, з’явилося на Ютуб-каналі блогерки із Сербії. А після того, як ролик поширився в Україні, вона його видалила», – сказав голова поліції Ігор Клименко.

Міністерство внутрішніх справ повідомляло, що наприкінці листопада низка закарпатських інтернет-ресурсів опублікували відеоролик із зображенням неідентифікованої особи в масці, яка на тлі начебто покажчика населеного пункту Берегове Закарпатської області із символікою «Правого сектору» погрожує українцям угорського походження.

Міністр Арсен Аваков після цього заявив, що українська держава жорстко переслідуватиме нацистів та екстремістів.

Тим часом, у відносинах між Україною та Угорщиною відбувається нове загострення. 30 листопада Служба безпеки України повідомила про обшуки в одному з благодійних фондів на Закарпатті. У відомстві повідомили, що «наразі перевіряється інформація про причетність іноземного фонду до діяльності, спрямованої на порушення державного суверенітету України».

Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто розкритикував обшуки. У своєму відеозверненні на фейсбуці він заявив, що 1 грудня буде зустрічатися із відповідальним з питань НАТО, щоб обговорити питання членства України в Альянсі. Сіярто також повідомив, що через обшуки до МЗС Угорщини викликали посла України в Угорщині Любов Непоп, «щоб висловити своє незадоволення діями керівництва України в Києві».

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба наголосив, що слідчі дії на Закарпатті проводяться в межах повноважень Служби безпеки України та не спрямовані проти угорської національної меншини. «Будь-які твердження про те, що в Україні нібито має місце «залякування» угорської громади або її частини, є безпідставною спекуляцією. В Україні як правовій державі діє принцип індивідуальної, а не колективної відповідальності», – наголосив міністр.

За даними місцевих журналістів, обшуки відбувалися в Товаристві угорців Закарпаття.

 
…

У міністерстві внутрішніх справ України відреагували на рішення суду про поновлення колишнього командира роти харківського підрозділу «Беркуту» Віктора Шаповалова на посаді в МВС.

«МВС і Національна поліція оскаржать рішення Харківського окружного адмінсуду про відновлення на службі екскомандира роти «Беркут» Віктора Шаповалова. Він не буде служити у лавах поліції – таким там не місце», – написав у твітері директор департаменту комунікацій МВС України Артем Шевченко.

Харківський окружний адміністративний суд 1 грудня поновив Віктора Шаповалова на посаді в Міністерстві внутрішніх справ.

Суд задовольнив його позов до головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області та головного управління Національної поліції України в Харківській області. Шаповалова поновили на посаді та зобов’язали стягнути на його користь середній заробіток за час вимушеного простою – 11 297 гривень 20 копійок без врахування податків, зборів та інших обов’язкових платежів.

Рішення набере законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не подадуть упродовж 30 днів.

У жовтні 2016 року під час судового засідання в справі про розстріли учасників протестів під час Євромайдану колишній беркутівець із Харкова Віктор Шаповалов частково визнав свою провину та назвав прізвища колишніх колег, які отримували набої зі свинцевою картеччю замість гумових куль.

Самого Шаповалова обвинувачували в перевищенні службових повноважень.

Він перебував під арештом у 2015–2019 роках, коли його звільнили з-під варти за «законом Савченко» (один день тримання під арештом зараховувався за два дні в ув’язненні).

 
…

Верховна Рада може ухвалити законопроєкти про діяльність Конституційного суду вже наступного пленарного тижня за скороченою процедурою. Про це у коментарі Радіо Свобода розповів представник президента Володимира Зеленського в Конституційному суді, «слуга народу» Федір Веніславський.

«Не виключено, що законопроєкти, які стосуються діяльності Конституційного суду України, будуть розглянуті на наступному пленарному тижні (в тому числі з можливим застосуванням процедури ad hoc). Вже є певні напрацювання, однак ідуть консультації між комітетом правової політики, антикорупційним комітетом, з Венеційською комісією. Представники Венеційської комісії попросили, щоб до того, поки вони не нададуть свій висновок щодо діяльності КСУ і щодо рішення від 27 жовтня, Верховна Рада утрималась від ухвалення будь-яких законопроєктів», – зазначив він.

За прогнозом Веніславського, висновки Венеційської комісії парламентарі можуть отримати вже 10-11 грудня.

«Я думаю, що ймовірність ухвалення цих законопроєктів до кінця року достатно велика», – додав представник Зеленського у КСУ

Наступний пленарний тиждень Верховної Ради запланований з 15 по 18 грудня.

27 жовтня Конституційний суд України визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за декларування недостовірної інформації. Так само суд скасував низку положень закону про запобігання корупції. Оприлюднивши це рішення 28 жовтня, КСУ пояснював, що антикорупційне законодавство створює передумови для неправомірного впливу на суд.

Національне агентство з питань запобігання корупції заявило, що Конституційний суд діяв у власних інтересах, ухвалюючи рішення. Водночас через рішення КСУ агентство закрило було доступ до державного реєстру електронних декларацій. Ввечері 29 жовтня за рішенням уряду після засідання Ради національної безпеки і оборони доступ відновили.

Після цього у Верховній Раді зареєстрували низку законопроєктів, спрямованих, як на відновлення електронного декларування, так і на регулювання діяльності самого Конституційного суду.

 
…

Україна не закриватиме кордон під час ймовірного локдауну, заявив президент України Володимир Зеленський у своєму відеозверненні.

За його словами, обійтися без локдауну буде складно, але уряд має попередити про нього заздалегідь.

«Ймовірний локдаун у січні не означає, що вам треба скасувати заплановану відпустку, здавати авіаквитки. Для громадян України державний кордон буде відкритим – і для виїзду, і для в’їзду», – сказав Зеленський.

4 грудня міністр охорони здоров’я України Максим Степанов повідомив, що МОЗ пропонуватиме повний локдаун у січні. За словами прем’єра Дениса Шмигаля, нові карантинні обмеження оприлюднять 9 грудня.

 
…

Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль обіцяє оприлюднити нові карантинні обмеження 9 грудня.

«Повний перелік вже узгоджених заходів ми оприлюднимо під час засідання Кабінету міністрів наступної середи, 9 грудня», – сказав Шмигаль.

Під час онлайн-наради з міськими головами Шмигаль повідомив, що уряд розробляє перелік можливих протиепідемічних обмежень, зокрема, враховуючи відповіді та пропозиції, які в опитуванні надали голови міст та обласних державних адміністрацій.

За даними уряду, очільники міст та ОДА спільні в думці щодо обмеження на час посиленого карантину діяльності дискотек і нічних клубів, закладів громадського харчування з організацією дозвілля, хостелів. Також понад 90% підтримують обмеження в роботі святкових ярмарків, ТРЦ, ресторанів, кінотеатрів і театрів.

Прем’єр-міністр нагадав, що на період дії карантину в Україні продовжує діяти мораторій на перевірки бізнесу контролюючими органами.

«Важливо, що всі перевірки бізнесу на цей час, зокрема Державною податковою службою та іншими контролюючими органами, заборонені. Можуть здійснювати лише перевірки на дотримання протиепідемічних заходів», – підкреслив Шмигаль.

4 грудня міністр охорони здоров’я України Максим Степанов повідомив, що МОЗ пропонуватиме повний локдаун у січні.

 
…

Верховна Рада України проголосувала за законопроєкт 4460-д за основу і в цілому, ініційований комітетом з правоохоронної діяльності.

Назва законопроєкта передбачає «внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення відповідальності за декларування недостовірної інформації та неподання суб’єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування».

Документ підтримали 289 парламентарів, проти – жодного. Четверо парламентарів утрималися.

Читайте також: У «Слузі народу» пояснили, чому вирішили відмовитися від ув’язнення за недостовірне декларування

Законопроєкт підтримали фактично всі парламентські партії.

Максимальне покарання, яке цей документ передбачає за недостовірне декларування чи неподання декларації – це обмеження волі.

Вранці 4 грудня цей законопроєкт розкритикувало Національне агентство з протидії корупції. У відомстві звернули увагу, що документ не передбачає позбавлення волі за умисне недостовірне декларування чи неподання декларації.

При цьому обмеження волі (замість штрафу) передбачене за подання недостовірних даних на 8,4 мільйона гривень чи більше. У НАЗК наголосили, що за недостовірне декларування на понад 1 мільйон гривень повинно бути передбачене ув’язнення.

27 жовтня Конституційний суд України визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за декларування недостовірної інформації.
…

Верховна Рада України підтримала три внесені президентом Володимиром Зеленським законопроєкти про підтримку суб’єктів господарювання на період обмежувальних заходів, пов’язаних із пандемією COVID-19.

За законопроєкт 4429 у цілому проголосували 299 народних депутатів, 4430 – 302 депутатів, 4431 – 304 за необхідних 226.

Крім того, народні депутати проголосували за негайне підписання цих законопроєктів спікером для передачі їх на підпис президентові.

Президент України Володимир Зеленський 26 листопада вніс до Верховної Ради законопроєкти про підтримку суб’єктів господарювання на період обмежувальних заходів, пов’язаних із пандемією COVID-19.

Законопроєкт 4430 стосується змін до Податкового кодексу, а законопроєкт 4429 – соціальної підтримки застрахованих осіб та суб’єктів господарювання.

У пояснювальній записці до законопроєкту 4430 пропонується відстрочити до 29 грудня 2021 року погашення податкового боргу платників податків – фізичних осіб, у тому числі самозайнятих осіб, що у загальній сумі не перевищує 6800 гривень; списати пені та штрафні санкції у разі самостійної сплати платниками податків податкового боргу за основним платежем протягом 6 місяців; збільшити поріг обсягу податкового боргу тощо.

Іншим документом, серед іншого, пропонується забезпечити «безперервність дії договорів оренди державного та комунального майна у зазначений період (карантину – ред.), розширення кола суб’єктів підприємництва для отримання державної підтримки».

Законопроєкт 4431, серед іншого, пропонує внести зміни до держбюджету-2020 задля виплати одноразової матеріальної допомоги застрахованим особам, які можуть втратити доходи у разі повної заборони сфери їхньої діяльності через посилення карантину.
…

У першому півріччі українським дітям не давали імен, пов’язаних із COVID-19, повідомило Міністерство юстиції України у відповідь на запит Радіо Свобода.

«Інформуємо, що за І півріччя 2020 року при державній реєстрації народження дітям не надавалися імена, пов’язані з коронавірусною хворобою (COVID-19)», – розповіли Радіо Свобода у відомстві.

Звіт за друге півріччя 2020 року Міністерство юстиції має отримати до кінця січня 2021 року.

За даними Мін’юсту, упродовж 11 місяців 2019 року склали 294 557 актових записів про народження. За 11 місяців 2020 року таких актів склали 274 075.

 
…

В Офісі президента України повідомили, що не мають свого власного автомобільного парку. Водночас, як заявили в ОП у відповідь на запит Радіо Свобода, транспортними засобами їх забезпечує державна організація «Автобаза Державного управління справами».

«В управлінні Державного управління справами перебуває державна організація «Автобаза Державного управління справами», яка здійснює в установленому порядку забезпечення транспортного обслуговування президента України, Офісу президента України, Державного управління справами, інших допоміжних органів і служб, а також обслуговування офіційних заходів та іноземних делегацій», – йдеться у відповіді.

В Офісі президента додали, що для обслуговування посадових осіб і структурних підрозділів ОП, з огляду на обсяги завдань і кількість заходів, залучається від 20 до 30 автомобілів на добу.

В ОП також повідомили, що державна організація «Автобаза Державного управління справами» «не здійснювала видатків на придбання транспортних засобів» у період від 20 травня 2019 року (дня вступу на посаду президента Володимира Зеленського).

Раніше п’ять українських міністерств повідомили про відсутність на їхньому балансі службових автомобілів. Про це, відповідаючи на запити Радіо Свобода, проінформували міністерство з питань стратегічних галузей промисловості, міністерство захисту довкілля та природних ресурсів, міністерство культури та інформаційної політики, міністерство молоді та спорту, міністерство цифрової трансформації.

Раніше такі ж відомості поширило міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства та ще кілька міністерств.

Водночас Кабінет міністрів України повідомляв Радіо Свобода, що має 120 автомобілів у своєму розпорядженні. Верховний суд – що 46 авто, Конституційний суд має 32 автомобілі, Верховна Рада – 187 транспортних засобів, а Офіс генерального прокурора – 73. Натомість Служба безпеки України у відповідь на запит Радіо Свобода назвала дані про свій автопарк «інформацією з обмеженим доступом».
…

Т.в.о. начальника Головного слідчого управління СБУ Андрій Швець, чия майнова декларація не є публічною, оселився з родиною у маєтку ринковою вартістю орієнтовно 11 мільйонів гривень у котеджному містечку «Золоче» під Києвом. Це одне з найдорожчих елітних поселень Київщини з власним яхт-клубом та вертолітним майданчиком. Родина мешкає у маєтку щонайменше півроку, втім він досі формально не введений в експлуатацію, тому інформація про право власності на нього відсутня у офіційному державному реєстрі нерухомості. При цьому сам Андрій Швець усе життя здебільшого працював на державній службі, а його близькі родичі не мали прибуткового бізнесу та суттєвих офіційних доходів, які б відображались у податкових органах і якими можна було пояснити елітний стиль життя керівника слідства СБУ. Про це йдеться в розслідуванні журналістів програми «Схеми» (проєкт Радіо Свобода та UA:Перший) – «Елітне життя «головного слідчого» СБУ».

Попри впливову посаду, Андрій Швець – непублічний посадовець, інформації про його призначення немає на сайті СБУ, його майнова декларація не доступна для громадян. Можливо, це через те, що він має статус «т.в.о.» (тимчасово виконуючий обов’язки), хоча керує усім слідством Служби безпеки України вже понад рік.

Починаючи з червня цього року, журналісти протягом кількох місяців помічали людей на території одного з найдорожчих маєтків котеджного містечка «Золоче», що у селі Вишеньки Київської області, та фіксували там автівки родини Андрія Швеця. Одна з них належала 19-річній доньці т.в.о. начальника головного слідчого відділу СБУ, а дві інші – Mercedes та Toyota Camry – самому Швецю.

Державні органи не реєстрували маєток та право власності на нього. Йому досі офіційно не присвоєна поштова адреса, тому з реєстрів неможливо дізнатися, у кого, коли та за скільки родина Швеця придбала цей котедж у «Золоче».

Як з’ясували «Схеми», орієнтовно такий будинок коштує щонайменше 11 мільйонів гривень. Один із сусідніх, ще незаселених будинків у Золоче, виставлений на продаж від забудовника, також з виходом до води – можна придбати за 420 тисяч доларів, інший котедж поруч продали за 430 тисяч доларів.

На відміну від маєтку, земля під ним має державну реєстрацію і від жовтня 2019-го належить родині Швеця – його дружині та батькові.

Згідно з договорами купівлі-продажу, які «Схеми» отримали з власних джерел у Міністерстві юстиції, 18 соток землі коштували родині майже 180 тисяч гривень, це трохи більше 7 тисяч доларів.

Водночас, йдеться у розслідуванні, ринкові ціни на землю схожої площі неподалік сягають 40 тисяч доларів. Таким чином, роблять висновок журналісти, земля в одному з найпрестижніших комплексів Київщини дісталась родині впливового високопосадовця СБУ у 4-5 разів дешевше ринкової вартості.

Продавець земельних ділянок сім’ї Андрія Швеця – бізнесмен Ігор Тітаренко, чиє ім’я та фірма, якою він володів, у різні періоди фігурували у кримінальних провадженнях. В тому числі, СБУ та ДФС. Пояснювати журналістам, чому він продав ділянку за неринковою вартістю, Тітаренко не захотів: «Яка вам різниця, що я від себе коли кому продав?»

Ще один маєток у цьому ж котеджному містечку Золоче з 2015-го року належав батькові Андрія Швеця. Це двоповерховий котедж на понад 200 квадратів з басейном. За кілька днів до публікації матеріалу родина продала будинок.

Походження коштів на два елітні маєтки, проаналізували журналісти, складно пояснити офіційними доходами родини Швеця.

Згідно з даними джерел «Схем» у податковій, дружина високопосадовця СБУ офіційно за 22 роки заробила 70 тисяч гривень, основні надходження – це допомога з державного центру соціальних виплат.

Батько службовця, на якого частково оформлена нерухомість родини, за цей же період офіційно заробив майже 245 тисяч гривень. Він досі має частку у фірмі, що займалась виробництвом м’ясних продуктів – з порівняно невисокими доходами, а з 2010 року не веде діяльності. Чоловік також судився за перерахунок своєї пенсії на Івано-Франківщині.

Мати високопосадовця, за даними податкової, за 22 роки заробила понад 1,5 мільйона гривень, включно з відсотками в банку і соцвиплатами.

Андрій Швець від 2003 року працював переважно на держслужбі – спершу в прокуратурі Київської області, потім – у податковій, а також Мін’юсті – перед приходом в СБУ. Наприкінці 2016 року Швець зробив перерву на приватну практику: заснував юридичну фірму «Правова та економічна безпека», співзасновником якої був майже рік, до повернення на держслужбу у Міністерство юстиції. Ще раз у приватний сектор він повертався на півроку до приходу в СБУ у 2019-му році – зареєстрував свій ФОП за спеціальністю «діяльність у сфері права».

За 22 роки сумарно Андрій Швець заробив трохи менше 7,5 мільйонів гривень, з’ясували журналісти за допомогою джерел у податковій службі.

«Схеми» запитали у нього про маєток, оновлений автопарк та походження коштів на це, а також про земельну ділянку, яка дісталась його родині дешевше ринкової вартості. І поцікавились, чи відображено це в його майновій декларації.

У пресслужбі СБУ у відповідь зазначили: «Після звільнення з Міністерства юстиції України у 2018 році Андрій Швець займався понад рік підприємницькою діяльністю. Від цієї діяльності отримав дохід в сумі майже 5 млн грн, з яких в повній мірі були сплачені податки. Будинок зводився за кошти батька, який отримав їх від реалізації старого будинку. Частину коштів використано з доходу батька від роботи за кордоном протягом більше трьох років. Додатково в придбання будинку кошти вкладала родина».

А щодо заниженої вартості земельної ділянки у відомстві підкреслили, що її «було придбано батьком та дружиною Андрія Швеця за сумою, запропонованою продавцем».

На запитання про те, чи не є затягування з реєстрацією будинку способом не відображати його у публічних реєстрах, в пресслужбі СБУ відповіли, що «на цей час проводиться процедура з введення будинку в експлуатацію. Про видатки на будівництво будинку, в тому числі щодо його введення в експлуатацію, буде зазначено в декларації Швеця за 2020 рік».

Декларація в статусі високопосадовця СБУ – засекречена. Відповідно до закону, публічно їх подають ті співробітники спецслужби, яких призначає президент: голова СБУ, його заступники, і, зокрема, керівник Головного слідчого управління. Однак на «т.в.о» внутрішнім указом призначає голова СБУ, тобто, Іван Баканов, що звільняє Андрія Швеця від обов’язку подавати публічну декларацію, йдеться у розслідуванні.

 
…

Компанія «Дейрінг Капітал», співвласником якої є тесть заступника голови Офісу президента Олега Татарова Олександр Павлушин, отримала від Київради землю під забудову одразу після призначення Татарова в ОП, повідомив проєкт Bihus.Info.

Йдеться про майже півтора гектара в Святошинському районі за адресою Краснова, 33. Її «Дейрінгу Капіталу» віддали в оренду на 10 років для будівництва житлового комплексу. Проєкт цього рішення зареєстрували наприкінці липня, за два тижні до призначення Олега Татарова в Офіс президента, а в порядок денний документ потрапив у вересні – після його призначення заступником голови ОП.

«Дейрінг Капітал» зареєстровали у жовтні 2019 року. Журналісти зазначають, що в неї відсутній будь-який будівельний бекграунд. Власниками фірми значаться троє людей: тесть Татарова Олександр Павлушин, Геннадій Пожарун і Людмила Міщенко.

Зареєстрована «Дейрінг Капітал» на вулицы Антоновича, 131, де нерухомістю володіє і сам Татаров, і його дружина Тетяна, пишуть журналісти.

Окрім цього, Олександр Павлушин значиться власником двокімнатної квартири в житловому комплексі на Малевича, 89. Вона нині коштує близько 4 мільйонів гривень.

«Цікаво, що Олександр Павлушин родом з Кіровоградської області, де чоловік зареєстрований як фізична особа-підприємець. ФОП займається маршрутними перевезеннями і має відповідну ліцензію. Іншої інформації про бізнес Павлушина, тим паче – пов’язаний із будівництвом – журналістам знайти не вдалося, як і інформації про достатні статки для купівлі нерухомості в Києві і старту будівельного бізнесу», – пише проєкт Bihus.Info.

За даними журналістів, у січні Татаров і його дружина Тетяна запустили процес розірвання шлюбу, справа потрапила до Деснянського райсуду. Наразі невідомо чи не є це розлучення фіктивним – для приховування чи збереження майна та активів родини.

Сам Татаров на своїй сторінці у фейсбуці заявив, що інформація журналістів «є брехнею і продовженням політики дискредитації мене антидержавними силами».

«Прошу правоохоронні органи провести розслідування і публічно повідомити суспільству, чи отримували якісь преференції будь-які мої родичі або близькі. Всі, хто отримував від державних або місцевих органів влади якісь не передбачені законом пільги або переваги, мають бути притягнуті до відповідальності», – написав посадовець.

Олег Татаров – колишній чиновник Міністерства внутрішніх справ. Він обіймав посаду заступника начальника Головного слідчого управління МВС під час подій Революції гідності.

Саме він опікувався питанням затримання учасників протесту і просуванням кримінальних справ проти них. Татаров також розповсюджував обвинувачення на адресу майданівців, до сьогодні не доведені, та висував їм ультиматуми.

На початку серпня президент Володимир Зеленський призначив заступником керівника Офісу президента України Олега Татарова, який відповідатиме за правоохоронний напрямок.

 
…

Президент України Володимир Зеленський призначив головою Хмельницької обласної державної адміністрації Сергія Гамалія.

Відповідний указ №535/2020 глава держави підписав 3 грудня, повідомляє офіційний сайт глави держави.

Під час зустрічі в Офісі президента Зеленський вручив голові Хмельницької ОДА службове посвідчення та побажав показати високий результат на новій посаді.

Сергій Гамалій народився 1979 року в місті Кам’янці-Подільському Хмельницької області. У 2001 році закінчив Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича (правознавство, юрист), а у 2003 році – Подільську державну аграрно-технічну академію (облік і аудит, економіст-бухгалтер).

Із 2005 до 2007 року Гамалій працював юрисконсультом Instytut Maszyn Spozywczych (м. Варшава). У 2004–2009 роках був помічником депутата Кам’янець-Подільської міської ради на громадських засадах. З 2007 року займався підприємницькою діяльністю.
…

Вища рада правосуддя вирішила внести президенту України Володимиру Зеленському подання про призначення Віктора Кицюка суддею Печерського районного суду Києва після перегляду його справи Верховним судом.

У вересні 2017 року Вища рада правосуддя відмовила у внесенні президентові України подання про призначення Кицюка через порушення щодо нього кримінальної справи, встановлення Дисциплінарною палатою факту порушення суддею норм Кодексу України про адміністративні правопорушення та відсутність вичерпних відомостей у декларації доброчесності судді.

«Вказане рішення ВРП суддя В.Кицюк оскаржив до Верховного суду. Рішенням від 11 грудня 2019 року Верховний суд задовольнив позов Кицюка В.П. та скасував рішення ВРП від вересня 2017 року», – заявили у Вищій раді правосуддя.

Згідно з повідомленням, Верховний суд вказав:

сам факт порушення кримінальної справи не доводить винуватість судді, оскільки діє презумпція невинуватості до винесення вироку суду;
факт визнання судді винним у порушенні процесуального законодавства та непритягнення до дисциплінарної відповідальності через сплив строку не свідчить про неможливість бути призначеним суддею;
зазначення в декларації інформації не в повному обсязі саме по собі не свідчить про недоброчесність судді.

Окремо Верховний суд зазначив, що в аналогічних справах ВРП вносила подання про призначення, зокрема щодо судді Подільського районного суду міста Києва. Аналогічна позиція Верховного суду неодноразово була підтверджена рішеннями Великої Палати Верховного суду.

Відповідно, ВРП повторно розглянула рекомендацію Вищої кваліфікаційної комісії суддів про призначення Віктора Кицюка на посаду судді Печерського районного суду міста Києва. Оскільки ця рекомендація ВККС внесена у 2014 році, тобто до початку процедури кваліфікаційного оцінювання, ВРП розглянула вказане подання.

Питання кваліфікаційного оцінювання щодо судді Віктора Кицюка ВРП розгляне після надходження відповідного подання та завершення розгляду Верховним судом позову Кицюка про припинення кваліфікаційного оцінювання.

У Вищій раді правосуддя зазначили, що інформація про можливе неодноразове порушення суддею Кицюком правил дорожнього руху не знайшла підтвердження. Суддя нібито надав «вичерпні пояснення» з цього приводу.

Національне агентство з питань запобігання корупції,  перевіривши декларації судді, не знайшло ознак порушень порядку декларування статків та майна.

«Отже, за результатами розгляду рекомендації Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, внесеної до ВРП у 2014 році, не встановлено обставин, які могли б бути підставою для відмови у внесенні президентові України подання про призначення Кицюка В.П. на посаду судді Печерського районного суду міста Києва», – заявили у Вищій раді правосуддя.

У березні 2015 року Верховна Рада надала згоду на затримання й арешт трьох суддів Печерського районного суду Києва: Оксани Царевич, Сергія Вовка та Віктора Кицюка. Після цього суд обрав запобіжний захід для Кицюка у вигляді особистого зобов’язання з вимогою носити електронний браслет.

Віктор Кицюк розглядав справи проти активістів Майдану, а також був слідчим суддею у справі про вбивство бізнесмена Євгена Щербаня, в якій обвинувачення висунули Юлії Тимошенко.

 
…

Новий генеральний директор державного концерну «Укроборонпром» Юрій Гусєв повідомив на брифінгу у Києві, що наступного року концерн буде ліквідовано.

«Планується, що у 2021 році «Укроборонпром» припинить своє існування… Моя пропозиція, щоб «дорожню карту» трансформації «Укроборонпрому» розглянула РНБО на засіданні, за результатами якого чітко затвердити етапи, очікувані результати та відповідальних за той чи інший етап», – сказав Гусєв.

Юрій Гусєв заявив, що саме президент України Володимир Зеленський підтримав його пропозицію провести окреме засідання РНБО, присвячене трансформації «Укроборонпрому» та оборонно-промислового комплексу загалом.

Він висловився за концепцію трансформації «Укроборонпрому» у два холдинги – «Оборонні системи України» та «Аерокосмічні системи».

Гендиректор держконцерну повідомив, що поки не готовий коментувати кадрові рішення в «Укроборонпромі».

Сьогодні президент України Володимир Зеленський призначив колишнього голову Херсонської обласної державної адміністрації Юрія Гусєва директором державного концерну «Укроборонпром».

Юрій Гусєв обіймав посаду голови Херсонської обладміністрації з 13 липня 2019 року, а 2 грудня 2020 року уряд погодив проєкт указу президента про його звільнення у зв’язку з переходом на іншу роботу.

«Укроборонпром» із 30 серпня 2019 року до 6 жовтня 2020 року очолював ексміністр економічного розвитку України Айварас Абромавичус. Після його звільнення виконувачем обов’язків гендиректора держконцерну став Ігор Фоменко, який обіймає посаду заступника гендиректора з виробництва «Укроборонпрому».
…

Уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова повідомила, що зустрілася на пункті в’їзду-виїзду «Новотроїцьке» з представницею сепаратистського угруповання «ДНР», яка представляє його у робочій підгрупі з гуманітарних питань ТКГ Дар’єю Морозовою, обговоривши із нею низку питань.

«Обговорили питання про передачу 125 кримінальних справ і проваджень щодо 133 осіб. Ці люди були притягнуті до кримінальної відповідальності до початку військової агресії РФ на сході країни та перебувають на підконтрольній уряду України території. Домовилися, що необхідні рішення будуть прийняті стороною переговорів, а справи будуть мені передані. Також позитивно розглянуто питання щодо передачі для подальшого відбування покарання на підконтрольну урядом України територію 300 засуджених осіб, які з початку військової агресії перебували у місцях позбавлення волі. Однак це можна буде реалізувати після закінчення пандемії», – повідомила Денісова у фейсбуці.

За її інформацією, також було порушене питання щодо продовження процесу звільнення цивільних осіб та військовополонених, які утримуються на тимчасово окупованій території Донецької області.

«Наразі є технічні питання, які потребують уточнення, але в цілому сторона переговорів налаштована на організацію цього процесу», – сказала Денісова.

Раніше голова української делегації Леонід Кравчук закликав повернути додому до Різдва та Нового року усіх взаємно утримуваних осіб, що «стало б прикладом високої моралі та відповідальності учасників, ознакою їх прагнення домовитись і щодо решти позицій».

Останній обмін утримуваними особами на Донбасі відбувся 16 квітня. Офіс президента повідомив, що з полону звільнили 20 українців. У контрольованих Росією угрупованнях «ДНР» і «ЛНР» сказали, що українська сторона передала 14 осіб.
…

Президент України Володимир Зеленський призначив колишнього голову Херсонської обласної державної адміністрації Юрія Гусєва директором державного концерну «Укроборонпром», йдеться в указі на сайті Офісу президента.

«Увільнити Фоменка Ігоря Олександровича від виконання обов’язків генерального директора державного концерну «Укроборонпром», – йдеться тим часом в тексті іншого указу.

Юрій Гусєв обіймав посаду голови Херсонської обладміністрації з 13 липня 2019 року, а 2 грудня 2020 року уряд погодив проєкт указу президента про його звільнення у зв’язку з переходом на іншу роботу.

«Укроборонпром» із 30 серпня 2019 року до 6 жовтня 2020 року очолював ексміністр економічного розвитку України Айварас Абромавичус. Після його звільнення виконувачем обов’язків гендиректора держконцерну став Ігор Фоменко, який обіймає посаду заступника гендиректора з виробництва «Укроборонпрому».
…

Ще п’ять українських міністерств повідомили про відсутність на їхньому балансі службових автомобілів. Про це, відповідаючи на запити Радіо Свобода, проінформували міністерство з питань стратегічних галузей промисловості, міністерство захисту довкілля та природних ресурсів, міністерство культури та інформаційної політики, міністерство молоді та спорту, міністерство цифрової трансформації.

Раніше такі ж відомості поширило міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства та ще кілька міністерств.

Водночас Кабінет міністрів України повідомляв Радіо Свобода, що має 120 автомобілів у своєму розпорядженні. Верховний суд – що 46 авто, Конституційний суд має 32 автомобілі, Верховна Рада – 187 транспортних засобів, а Офіс генерального прокурора – 73. Натомість Служба безпеки України у відповідь на запит Радіо Свобода назвала дані про свій автопарк «інформацією з обмеженим доступом».
…

Заступник голови Офісу президента Олег Татаров заперечує свою причетність до будь-яких злочинів.

«Розповсюджувані оточенням глави НАБУ чутки про те, що я нібито причетний до якихось злочинів, а також про те, що мене нібито хотіли затримати, не відповідають дійсності. Їх поширення я пов’язую зі своєю публічно озвученою позицією щодо роботи керівництва антикорупційного органу. Зараз працюю у штатному режимі», – заявив Татаров в коментарі, наданому Офісом президента виданню LIGA.net.

Радник голови ОП Михайло Подоляк заявив у коментарі LIGA.net, що президент України Володимир Зеленський не втручається в роботу Офісу генерального прокурора. За його словами, президент та Офіс президента сповідують «принцип невтручання в справи правоохоронних, антикорупційних органів» та «підтримають будь-які прозорі розслідування, засновані на доведених фактах».

Подоляк назвав «вигадкою» інформацію про нараду у президента, на якій Зеленський нібито доручив захищати Татарова.

28 листопада колишній чиновник Міністерства внутрішніх справ часів Януковича, а нині заступник голови Офісу президента Олег Татаров в інтерв’ю виданню «Закон і бізнес» заявив, що голова НАБУ Артем Ситник «не має морального права очолювати антикорупційне відомство держави і повинен піти».

В Офісі президента України повідомили, що заява Татарова про НАБУ є його особистою думкою та не відображає офіційної позиції глави держави.

2 грудня Національне антикорупційне бюро України заявило, що Офіс генерального прокурора перешкоджає притягненню винних до відповідальності.

У бюро стверджують, що генеральний прокурор Ірина Венедіктова ввечері 1 грудня таємно змінила процесуальних керівників у кримінальному провадженні за фактом надання неправомірної вигоди за забезпечення видачі недостовірного письмового висновку судового експерта у справі про заволодіння 81 млн грн Національної гвардії України.

Національне антикорупційне бюро переконує, що детективи НАБУ і прокурори САП не змогли в передбачені законом терміни повідомити про підозру третьому ймовірному учаснику злочину – екстоппосадовцю державної компанії «УкрБуд».

В Офісі генерального прокурора наразі не коментували заяву.

За даними видання «Українська правда», Національне антикорупційне бюро України розслідує справу, що стосується можливої причетності Олега Татарова до фальсифікації експертизи у справі екснардепа та забудовника Максима Микитася.

Як пишуть журналісти, антикорупційні органи вважають, що на прохання забудовників Татаров міг домовитись про написання позитивної для фірми експертизи. Її зробив Київський науково-дослідний експертно-криміналістичний центр Міністерства внутрішніх справ.
…

Вітаю готовність НАТО до більшого залучення у безпеку регіону Чорного моря та посилення взаємодії з Україною та Грузією – керівник МЗС
…

Служба безпеки України перевіряє інформацію про те, що депутати Сюртівської сільської об’єднаної територіальної громади на Закарпатті виконували гімн Угорщини на урочистому засіданні. На тлі цього скандалу СБУ також провела в області низку обшуків (зокрема, в Товаристві угорців Закарпаття). У відповідь на це міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто попросив направити місію ОБСЄ на Закарпаття та заявив про свою зустріч із відповідальним із питань НАТО, щоб обговорити питання членства України в Північноатлантичному альянсі. Що думають про цей скандал народні депутати України? Та як, на їхню думку, мала б відреагувати українська влада у цій ситуації? Про це вони розповіли Радіо Свобода.
…

Верховна Рада розгляне законопроєкти президента України Володимира Зеленського про підтримку бізнесу 4 грудня, повідомив народний депутат від «Голосу» Ярослав Железняк у телеграмі.

«Скоріше за все, також за процедурою ad hoc, за основу і в цілому. Щоб встигнути якомога раніше підписати і почати виплачувати гроші підприємцям», – розповів Железняк.

24 листопада президент Зеленський анонсував 8 тисяч гривень допомоги фізичним особам-підприємцям та працівникам, які втратили роботу через карантин, одноразову матеріальну допомогу суб’єктам господарювання задля збереження робочих місць та компенсацію витрат за сплату єдиного соціального внеску.

 
…

Верховна Рада ухвалила в цілому законопроєкт, який визначає територіальну підсудність справ, підсудних розташованим на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя судам, та підслідність кримінальних правопорушень, вчинених на тимчасово окупованій території. За документ проголосували 275 народних депутатів.

Автори закону вказують, що наприкінці грудня 2017 року було ліквідовано та створено низку апеляційних та апеляційних господарських судів.

Згідно з указом президента України від 29 грудня 2017 року №452/2017 «Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах» ліквідовано Апеляційний суд міста Києва, Апеляційний суд Київської області, Апеляційний суд АР Крим та Апеляційний суд міста Севастополя та відповідно утворено Київський апеляційний суд, Кримський апеляційний суд та Севастопольський апеляційний суд, однак відповідні зміни до законодавства не були внесені.

«Таким чином, наразі склалась ситуація, коли відсутні правові підстави звертатися в новостворені апеляційні суди для визначення ними суду, який буде здійснювати правосуддя в зазначених категоріях справ», – ідеться в пояснювальній записці.

Законопроєкт «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» щодо визначення територіальної підсудності судових справ, підсудних розташованим на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя судам, та підслідності кримінальних правопорушень, вчинених на тимчасово окупованій території, було зареєстровано 23 листопада 2018 року вісьмома депутатами дев’ятого та восьмого скликань.

 
…

Обрані депутати села Сюрте в Закарпатській області після інавгураційного засідання колегії спочатку заспівали державний гімн України, після цього «національну молитву угорців», яка згодом стала державним гімном Угорщини, повідомило Посольство Угорщини в Україні у заяві, що є в розпорядженні агенції «Інтерфакс-Україна».

«З’ясувалося, що особа, яка зробила запис й опублікувала його з очевидно недоброзичливою метою – яка, до речі, є членом сім’ї політика, який зазнав поразки на виборах, – навмисно не записала державний гімн України, що пролунав наприкінці сесії, і лише після цього присутні заспівали національну молитву угорців, якій кілька сотень років і яка згодом стала державним гімном Угорщини», – йдеться в заяві посольства.

У посольстві стверджують, що ця «молитва» є частиною культурної спадщини та самобутності угорців, які живуть у різних куточках світу.

«Їх зберігають і використовують угорські громади в усьому світі не як символ Угорщини, а як символ приналежності до угорської нації, як це має місце з угорцями, які живуть в Україні», – йдеться в документі.

У посольстві переконують, що за законом «Про національні меншини в Україні» використання національних символів для цих меншин є гарантованим.

«Вже десятиліттями спостерігається та практика, згідно з якою в поселеннях, де живуть угорці, наявні угорські національні кольори, а під час урочистостей лунає національна молитва. Ми сподіваємося, що ця прекрасна і високо шанована традиція поваги до різних національностей і меншинної ідентичності безперешкодно триватиме в Україні», – йдеться в заяві.

1 грудня Служба безпеки України заявила, що перевіряє інформацію про виконання гімну Угорщини депутатами Сюртівської сільської об’єднаної територіальної громади на Закарпатті. Перед тим депутати з фракції «Слуга народу» Віталій Безгін та Олександр Корнієнко заявили про те, що проситимуть Офіс генпрокурора та СБУ розслідувати ймовірне скоєння новообраними депутатами незаконних дій, та проситимуть розпочати досудове розслідування.

Сьогодні парламентський комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки мав заслухати на своєму засіданні представників СБУ про ситуацію на Закарпатті, де під час урочистої сесії однієї з ОТГ місцеві депутати виконали гімн Угорщини, заявила Радіо Свобода голова підкомітету з питань держбезпеки та оборони, представниця «Слуги народу» Ірина Верещук.

Одна із закарпатських спільнот поширила днями у мережі відео з виконанням 21 листопада гімну Угорщини групою людей, вказуючи на те, що йдеться про новообраних депутатів однієї з тергромад на Закарпатті.
…

Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України повідомило, що не має на балансі автотранспортних засобів. Про це йдеться у відповіді на запит Радіо Свобода.

«Видатки на придбання автомобілів протягом 2020 року Мінекономіки не здійснювалися. Разом з тим інформуємо, що на балансі Мінекономіки службові автомобілі відсутні», – йдеться у повідомленні.

Раніше ще кілька міністерств повідомляли, що не мають на балансі службових авто.

Водночас Кабінет міністрів України повідомляв Радіо Свобода, що має 120 автомобілів у своєму розпорядженні. Верховний суд – що 46 авто, Конституційний суд має 32 автомобілі, Верховна Рада – 187 транспортних засобів, а Офіс генерального прокурора – 73. Натомість Служба безпеки України у відповідь на запит Радіо Свобода назвала дані про свій автопарк «інформацією з обмеженим доступом».
…

Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто просить направити місію ОБСЄ на Закарпаття через нещодавні обшуки у представників угорської нацменшини. Про це він напередодні, 1 грудня, говорив під час телефонної розмови з керівником місії ОБСЄ Гентом Чакаєм.

«Спостерігачі будуть проінформовані про те, що сталося вчора (30 листопада, – ред.) на місці та зв’язуватимуться з представниками угорців Закарпаття», – написав він у фейсбуці.

У відносинах між Україною та Угорщиною відбувається нове загострення. 30 листопада Служба безпеки України повідомила про обшуки в одному з благодійних фондів на Закарпатті. У відомстві повідомили, що «наразі перевіряється інформація про причетність іноземного фонду до діяльності, спрямованої на порушення державного суверенітету України».

Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто розкритикував обшуки. У своєму відеозверненні на фейсбуці він заявив, що 1 грудня буде зустрічатися із відповідальним з питань НАТО, щоб обговорити питання членства України в Альянсі. Сіярто також повідомив, що через обшуки до МЗС Угорщини викликали на посла України в Угорщині Любов Непоп, «щоб висловити своє незадоволення діями керівництва України в Києві».

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба наголосив, що слідчі дії на Закарпатті проводяться в межах повноважень Служби безпеки України та не спрямовані проти угорської національної меншини. «Будь-які твердження про те, що в Україні нібито має місце «залякування» угорської громади або її частини, є безпідставною спекуляцією. В Україні як правовій державі діє принцип індивідуальної, а не колективної відповідальності», – наголосив міністр.

За даними місцевих журналістів, обшуки відбувалися в Товаристві угорців Закарпаття.

 
…

Норма про ув’язнення за недостовірне декларування статків посадовців виявилася неефективною, заявила народний депутат від «Слуги народу» Ольга Совгиря в коментарі Радіо Свобода.

«Якщо ми проаналізуємо статистику застосування цього виду покарання – позбавлення волі – за статтею 366-1, яку визнав неконституційною Конституційний суд, то побачимо, що такий вирок був винесений один. Стаття фактично не працює. Очевидно, можливо, питання в ефективності цієї норми, у тому, що суддя, оцінюючи співмірність правопорушення, яке вчинила конкретна особа, і цю норму, вважає, що потреби її застосовувати немає», – сказала Совгиря Радіо Свобода.

За її словами, робоча група з урегулювання конституційної кризи дійшла згоди, що громадські роботи – «це буде більш ефективний спосіб впливу на ту категорію, до якої планується застосовувати цю статтю».

«Тому що її планується застосовувати до так званих топчиновників. І для топчиновника, скажімо так, дуже болісним, дуже проблемним з точки зору сприйняття є такий вид покарання, як громадські роботи. Уявіть собі, під камери, з розголосом і так далі. Тобто говорити про те, що щось, робоча група когось вивела з-під відповідальності і так далі – я вважаю, що підстав для цього абсолютно немає», – додала Совгиря.

Вона зазначила, що наразі обговорюється ідея, щоб карати за недостовірне декларування статків якщо не позбавленням волі, то її обмеженням.

«Він трошки м’якший, ніж позбавлення волі, але також передбачає несприятливі наслідки з точки зору свободи пересування для особи, до якої застосований цей вид покарання», – наголосила депутат.

30 листопада громадська організація «Центр протидії корупції» повідомила, що народні депутати зі «Слуги народу», «Європейської солідарності», «Батьківщини», «За майбутнє» та «Голосу» подали законопроєкт про повернення відповідальності за недостовірне декларування інформації. Документ передбачає покарання у вигляді штрафу або громадських робіт.

27 жовтня Конституційний суд України визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за декларування недостовірної інформації. Так само суд скасував низку положень закону про запобігання корупції. Оприлюднивши це рішення 28 жовтня, КСУ пояснював, що антикорупційне законодавство створює передумови для неправомірного впливу на суд.

Національне агентство з питань запобігання корупції заявило, що Конституційний суд діяв у власних інтересах, ухвалюючи рішення. Водночас через рішення КСУ агентство закрило було доступ до державного реєстру електронних декларацій. Ввечері 29 жовтня, за рішенням уряду, після засідання Ради національної безпеки і оборони доступ відновили.

Рішення КСУ критично сприйняли на Заході, заявивши, що воно ставить під сумнів низку міжнародних зобов’язань України.

27 листопада президент України Володимир Зеленський вніс до парламенту законопроєкт про відновлення відповідальності за недостовірне декларування.

 
…

Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості України заперечує інформацію про затримання голови міністерства – віцепрем’єра Олега Уруського в Туреччині.

«Пресслужба Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості України вимагає спростування та вибачення щодо опублікованої інформації на сайті «112 каналу» та розтиражованої деякими ЗМІ про затримання правоохоронцями віцепрем’єр-міністра України Олега Уруського в Туреччині. Ця інформація носить дискредитаційний характер і є абсолютно неправдивою», – заявили в міністерстві.

Олег Уруський очолює новостворене Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості з 16 липня.

 
…

Спікер делегації України в Тристоронній контактній групі з урегулювання ситуації на Донбасі Олексій Арестович став позаштатним радником голови Офісу президента Андрія Єрмака з питань стратегічних комунікацій у сфері національної безпеки та оборони.

«Завдання пана Арестовича – надати вичерпну відповідь, щоб протидіяти поширенню дезінформації або образ. Ми – єдина команда, яка спільними зусиллями захищає нашу країну», – заявив Єрмак.

Серед завдань Арестовича – узгодження позицій профільних відомств і напрацювання «єдиного голосу».

У жовтні військовий оглядач Олексій Арестович став радником української делегації з інформаційної політики в Тристоронній контактній групі з урегулювання збройного конфлікту на Донбасі.

 
…

У штабі операції Об’єднаних сил повідомили, що у денні години вівторка підтримувані Росією бойовики один раз відкрили вогонь в бік позицій Збройних сил України на Донбасі.

«1 грудня у смугах відповідальності наших підрозділів зафіксовано одне порушення режиму припинення вогню. Так, з метою провокації ворог здійснив обстріл зі стрілецької зброї наших позицій в районі Катеринівки. На інших напрямках уздовж лінії розмежування спостерігається тиша. На збройну провокацію підрозділи Об’єднаних сил вогонь у відповідь не відкривали. Бойових втрат та поранень серед військовослужбовців Об’єднаних сил немає», – йдеться в повідомленні.

На ресурсах угруповань «ДНР» та «ЛНР» інформація щодо обстрілів 1 грудня відсутня.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від квітня 2014-го до 31 липня 2020 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 100 до 13 300 людей.
…