Верховна Рада України відклала на рік, до 1 січня 2022 року, обов’язкове використання касових апаратів для фізичних осіб-підприємців (ФОПів). Відповідний законопроєкт депутати ухвалили на засіданні 1 грудня. За нього проголосували 319 народних депутатів.

Як заявив доповідач по цьому законопроєкту Ярослав Железняк, документ спрямований на створення умов для адаптації малого бізнесу до застосування нових правил обліку розрахункових операцій, зменшення адміністративного навантаження на бізнес, збереження робочих місць, розвиток підприємництва та виведення економіки з тіні, що приведе до збільшення доходів як державного, так і місцевих бюджетів.

Представники депутатських фракцій і груп у виступах зазначали, що це рішення є компромісним.

Ухвалений законопроєкт також скасовує механізм кешбеку (компенсація покупцям за порушення під час розрахункових операцій) і штрафи за невідповідність готівки в касі сумі, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а також за відсутність попереднього програмування товарів у РРО.

Тим часом, як повідомляє кореспондент Радіо Свобода, підприємців, які 1 грудня протестують біля парламенту, не влаштовує рішення про відтермінування. Після голосування вони почали вигукувати «зрада» і закликали залишатися на ніч під будівлею Верховної Ради, поліція посилює заходи безпеки.

Чинне досі законодавство передбачало з 1 січня 2021 року обов’язкове використання реєстратора розрахункових операцій (РРО) для певних видів діяльності ІІ-IV груп фізичних осіб-підприємців. З 1 квітня 2021 року класичні чи програмні РРО мали б встановити всі платники єдиного податку ІІ-IV груп.

Раніше законопроєкт про відтермінування запровадження касових апаратів для малого бізнесу на один рік не набрав потрібну кількість голосів у Верховній Раді. Парламентарі, які не голосували за відтермінування, наголошують, що зміни в оподаткуванні виведуть економіку з тіні, і що це допоможе наповнити бюджет.

Натомість в організації «Підприємці України/#SaveФОП» (організатор протестів) повідомили, що вимагають ухвалення законопроєктів №2644 і №2645, які пропонують скасувати закони, що зобов’язують фізичних осіб підприємців мати касові апарати.
…

Віталій Кличко у вівторок склав присягу Київського міського голови на першому засіданні Київської міської ради IX скликання, повідомляє пресслужба Київміськадміністрації.

«Давайте зробимо так, щоб Київрада працювала злагоджено і ефективно, об’єднавши зусилля всіх депутатів від усіх представлених тут політичних сил. Бо можна говорити про більшість, про опозицію, про інше. Але не можна бути в опозиції до киян і інтересів міста. Нам потрібна велика коаліція з усіх фракцій», – сказав Кличко, пропонуючи створити «велику коаліцію» всіх політичних сил, представлених у новообраній Київраді.

Він зазначив, що більшість обранців Київради IX скликання – 74 депутати – стали депутатами вперше.

Кличко також звернув увагу на рішення, які Київрада має схвалити в терміновому порядку ще в цьому році. Це, зокрема, бюджет міста на 2021 рік та запровадження додаткових пільг для бізнесу, який постраждав через пандемію COVID-19.

На виборах 25 жовтня Віталій Кличко був переобраний мером української столиці, він отримав 50,52% голосів виборців.
…

Глави МЗС України та Грузії мають взяти участь у відеоконференції міністрів закордонних справ країн-членів НАТО.

Про це повідомив глава альянсу Єнс Столтенберґ 30 листопада.

За його словами, з представниками України та Грузії відбудеться «окреме засідання», щоб «обговорити ситуацію з безпекою в Чорноморському регіоні і нашу підтримку цих двох цінних партнерів».

Міністри закордонних справ країн-членів НАТО 1 грудня почнуть дводенну відеоконференцію, під час якої обговорять зокрема майбутнє місії альянсу в Афганістані. Також серед тем зустрічі – нарощування Росією військових потужностей біля кордонів альянсу.
…

Україна може запровадити санкції проти відомого австрійського архітектурного бюро Coop Himmelblau, яке може брати участь у побудові оперного театру в Севастополі в анексованому Росією Криму, повідомив посол України в Австрії Олександр Щерба у фейсбуці.

«На початку жовтня я подзвонив директору бюро Вольфу Пріксу і намагався  переконати його не руйнувати свою репутацію участю в цій непрямій і в той же час однозначній легітимізації анексії. На жаль, він не прислухався до моїх аргументів», – написав Щерба.

Він зазначив, що йому не залишається нічого іншого, як висловити жаль та повідомити архітектора Прікса, що Україна серйозно вивчає питання запровадження санкцій щодо нього та його бюро.

«Наші партнери по всьому світу будуть повідомлені, що колись респектабельне архітектурне бюро укладає нині сумнівні угоди з [президентом Росії Володимиром] Путіним», – наголосив посол.

12 червня 2019 року тодішній прем’єр-міністр Росії Дмитро Медведєв підписав два розпорядження про створення в анексованому Севастополі двох установ культури «Севастопольського державного театру опери та балету» і «Академії хореографії».

На громадських слуханнях, які відбулися у квітні 2019 року, місцеві жителі виступили проти будівництва оперного театру на мисі Кришталевий.

Проєкт створення громадського простору на мисі Кришталевий підтримав президент Росії Володимир Путін. Передбачається, що комплекс зв’яже майбутній Культурно-просвітницький центр у музеї-заповіднику «Херсонес Таврійський» і визначні пам’ятки історичної частини центру Севастополя.

На мисі Кришталевому розпочато масштабне будівництво музейно-культурного комплексу. Замовником виступає фонд «Національна культурна спадщина», підрядником – пов’язана з братами Ротенбергами компанія «Стройгазмонтаж» – будівельник «Кримського мосту». Зокрема, тут планується побудувати театр опери та балету, великий музейний комплекс – філію найбільших музеїв Росії і музей оборони Севастополя 1941-1945 років.

 
…

Служба безпеки України провела обшуки в одному з благодійних фондів на Закарпатті.

У відомстві повідомили, що «наразі перевіряється інформація про причетність іноземного фонду до діяльності, спрямованої на порушення державного суверенітету України».

«Вивчається можливе втручання у внутрішні справи нашої держави та заподіяння шкоди державній безпеці України через фейкове поширення дії законодавства Угорщини і юрисдикції її державних органів на окремі регіони нашої країни», – заявили в СБУ.

Слідство також досліджує факти сприяння іноземній державі окремими українськими публічними діячами. Їх підозрюють у підтримці державних органів сусідньої країни у веденні підривної діяльності на шкоду Україні, зокрема й у вчиненні дій із ознаками державної зради.

У Службі безпеки заявляють, що під час обшуків виявили низку друкованих матеріалів, які популяризують так звану «Велику Угорщину» та створення етнічної автономії на Закарпатті. Також правоохоронці вилучили комп’ютерну техніку, засоби зв’язку та інші матеріали, які слідчі будуть досліджувати як доказову базу протиправної діяльності фігурантів.

Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто розкритикував обшуки. У своєму відеозверненні на фейсбуці він заявив, що 1 грудня буде зустрічатися із відповідальним з питань НАТО, щоб обговорити питання членства України в Альянсі.

«На жаль, в Україні знову продовжуються незрозумілі політичні гойдалки стосовно угорських партій та угорської меншини. Через неприпустимість таких дій викликали на посла України в Угорщині Любов Непоп задля того, аби висловити своє незадоволення діями керівництва України в Києві», — цитує слова міністра видання Mukachevo.net.

За даними місцевих журналістів, обшуки відбувалися в Товаристві угорців Закарпаття.

 
…

Велика палата Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) ухвалила приєднати до позову України проти Росії, що стосується агресії на Донбасі, дві інші міждержавні справи. Заступник міністра юстиції України – уповноважений з питань ЄСПЛ у Міністерстві юстиції України Іван Ліщина заявив 30 листопада, що це може посилити позицію України, але затягне розгляд справи в цілому.

Як повідомив у фейсбуці Ліщина, Велика палата ЄСПЛ вирішила приєднати до міждержавної справи «Україна проти Росії no. 8019/16», справу «Україна проти Росії no. 43800/14» – щодо дітей з державних закладів, яких незаконно вивозили до Росії на початку війни, а також справу «Нідерланди проти Росії no. 28525/20», яка стосується катастрофи рейсу MH17 у небі над Донбасом у липні 2014 року.

Тепер справа має назву «Україна та Нідерланди проти Росії nos. 43800/14, 8019/16 і 28525/20».

«Плюси в тому, що в голландській справі більше матеріалу із кримінальної справи по MH17, яких нам свого часу не дали, посилаючись на таємницю слідства. Тепер ці матеріали будуть й у нашій справі. По-друге, приєднання другого заявника до справи підсилює її контекст: порушення прав людини з боку РФ в ході вторгнення на суверенну українську територію», – інформує Ліщина.

Фахівець додав, що рішення Великої палати може затягнути розгляд справи, бо заява Нідерландів ще не комунікована Росією.

«У будь-якому випадку ми проситимемо ЄСПЛ прискорити розгляд голландської справи з тим, щоб об’єднання заяв, яке Україна підтримує, не призвело до затягування розгляду її скарг», – наголосив уповноважений з питань ЄСПЛ.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від квітня 2014-го до 31 липня 2020 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 100 до 13 300 людей.

 
…

Вищий антикорупційний суд скаржиться на тиск з боку члена Вищої ради правосуддя. Колегія суддів ВАКС звернулася з цього приводу до ВРП та до генерального прокурора.

«Одним з членів ВРП витребувано копії матеріалів судової справи, розгляд якої не закінчено, з метою оцінки вчинених суддею процесуальних дій та ухвалених рішень. Поряд із цим, витребування матеріалів супроводжувалося попередженням про притягнення судді до відповідальності, у випадку невиконання такої вимоги», – заявили у ВАКС.

На думку суддів, такі дії є конфліктом інтересів, оскільки член Вищої ради правосуддя одночасно є членом Національної асоціації адвокатів України. Саме НААУ надіслало скаргу на дії суду до ВРП.

«Колегія судів ВАКС вважає вимогу члена ВРП надати копії матеріалів справи, розгляд якої не закінчений, такою, що суперечить принципу незалежності суддів та є проявом втручання в їхню діяльність як суддів щодо здійснення правосуддя», – розповіли в суді.

У щорічній доповіді «Про стан забезпечення незалежності суддів в Україні» ВРП наголошувала, що будь-яка скарга на дії суддів не може розцінюватися як втручання або тиск на суддю, оскільки таке звернення є невід’ємним  конституційним правом.

Чинне законодавство не передбачає жодних обмежень права будь-якої особи на звернення до ВРП зі скаргою стосовно дисциплінарного проступку судді, у тому числі і обмежень щодо звернення учасника судового провадження з дисциплінарною скаргою до закінчення судового розгляду справи.

У ВРП заявили, що член ради, у якого на перевірці перебуває скарга, має право витребувати матеріали судової справи щодо завершеної процесуальної дії.

У Вищій раді правосуддя пояснили, що її член з огляду на те, що на запит щодо завершеної процесуальної дії пояснення не були надані, просив надіслати завірені копії ухвал суду. Наявність ухвал свідчить про завершення певних процесуальних дій. Ознайомитись з цими ухвалами у члена ВРП можливості не було через те, що вони не були внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень, заявили в раді.

ВРП заявляє, що наразі не ухвалила жодного рішення щодо скарги Національної асоціації адвокатів України. Наразі здійснюється перевірка. Водночас член ради, який витребував копію ухвали, не бере участі в ухваленні рішення щодо скарги.

У Вищій раді правосуддя наголосили, що будь-які питання конфлікту інтересів вирішуються в порядку закону України «Про Вищу раду правосуддя» під час розгляду справи дисциплінарною палатою.

Рада обіцяє розглянути звернення суддів Вищого антикорупційного суду про втручання в їхню діяльність, як тільки воно надійде до Вищої ради правосуддя.

Вища рада правосуддя закликає суддів Вищого антикорупційного суду «не викривлювати інформацію та не створювати видимість упередженого ставлення до них».

 
…

Представники уряду, а також Ради національної безпеки й оборони 30 листопада зберуться на нараду, щоб дати прогнози розвитку епідемічної ситуації й визначитися, чи потрібно впроваджувати повний локдаун і коли, повідомляє Офіс президента.

За повідомленням, у нараді візьмуть участь, зокрема, представники Кабінету міністрів, відповідальні за запобігання поширенню коронавірусної інфекції: з Міністерства охорони здоров’я, Міністерства розвитку економіки, торгівлі й сільського господарства, Міністерства внутрішніх справ.

Про результати наради в ОП обіцяють повідомити якнайшвидше, щоб «поінформувати людей заздалегідь і підготуватися з точки зору економіки та надання послуг населенню».

«Нам треба визначитися з реалістичними прогнозами, щоб зрозуміти, чи витримає навантаження наша медична система і наша економіка. Ми розробили економічну програму допомоги, постійно вдосконалюємо систему охорони здоров’я. Треба, щоб і бізнеси, і люди були готовими, якщо уряд вважатиме, що жорсткого карантину не оминути», – сказав президент Володимир Зеленський на селекторній нараді щодо запобігання поширенню коронавірусної інфекції.

У зв’язку зі значним наростанням пандемії COVID-19 уряд України ухвалив 11 листопада нові протиепідемічні обмеження. Цей так званий «карантин вихідного дня» запроваджений наразі на шість конкретних вихідних днів –14, 15, 21, 22, 28 і 29 листопада, і діє з 00:00 суботи до 00:00 понеділка.

Це рішення викликало акції протесту в Києві і ще низці українських міст, а в кількох містах міська влада відмовилася виконувати рішення уряду України.

У Кабміні заявили, що в разі, якщо карантин вихідного дня не дасть очікуваного зниження проросту хворих на COVID-19, в Україні можуть запровадити повний локдаун.
…

Україна запросить Росію до участі у переговорах в рамках «Кримського майданчика», де йтиметься про деокупацію півострова. Про це заявила перша заступниця міністра закордонних справ України Еміне Джеппар.

«Однозначно, будемо запрошувати. Ми це вже оголосили. Ми шукаємо відповідну форму запрошення. Ми вважаємо, що це країна номер один яка повинна брати участь у подібних форматах, бо це країна, яка окупувала Крим, яка несе повну відповідальність за ситуацію в Криму, зокрема щодо захищеного населення, а це 2,5 мільйонів громадян України», – наголосила Джеппар.

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив про плани проведення у травні 2021 року в Києві саміту Кримської платформи. 

Президент України Володимир Зеленський 20 жовтня заявив, що мир на Донбасі та деокупація Криму є його пріоритетами. Він нагадав про створення «Кримської платформи», яка працюватиме щодо питання деокупації півострова. На думку голови держави, «поки Крим залишається окупованим, а українці і кримські татари регулярно там переслідуються, світ не повинен забувати про Крим».

Раніше президент України Володимир Зеленський повідомив, що отримав запевнення лідерів Європейського союзу в тому, що ЄС готовий приєднатися до платформи з деокупації Криму.

У жовтні 2020 року про свою зацікавленість в цьому переговорному процесі заявила Польща. Офіційний Київ також очікує приєднання до платформи з деокупації Криму Туреччини, Малайзії, Словаччини, Великої Британії та інших країн.

У Кремлі не раз вказували на те, що питання Криму закрито і Росія не має наміру включати його в міжнародні переговори.
…

Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков показав негативний ПЛР-тест на COVID-19 і заявив про повернення до «звичного робочого графіка».

«Нарешті знову звичний робочий графік! Ще раз усім дякую за щиру підтримку», – написав Разумков у фейсбуці вранці 30 листопада й оприлюднив копію результатів тесту.

26 листопада спікер заявляв, що після двох тижнів на на самоізоляції через COVID-19 почувається «значно краще, але результат тесту досі «позитивний».

Увечері 11 листопада голова Верховної Ради повідомив, що захворів на COVID-19. Так само захворів його перший заступник Руслан Стефанчук.

27 листопада виконувачка обов’язків голови Верховної Ради Олена Кондратюк повідомила, станом на той день на коронавірусне захворювання COVID-19 хворіли 27 народних депутатів і 51 працівник апарату парламенту.
…

Поліція зареєструвала 11 заяв і повідомлень, пов’язаних із порушеннями виборчого процесу під час другого туру виборів мера Чернівців 29 листопада, повідомило управління Нацполіції у Чернівецькій області.

За двома зверненнями слідчі поліції розпочали кримінальні провадження.

«Більшість звернень, що надійшли до поліції у період голосування, стосувалися здійснення виборцями фото- і відеофіксації в кабінах для голосування. Також надходили повідомлення про незаконні дії з виборчими бюлетенями та порушення термінів передвиборчої агітації. Кожне звернення поліцейські одразу вносили до системи єдиного обліку заяв і повідомлень НПУ і здійснювали ретельні перевірки отриманої інформації», – йдеться в повідомленні.

Охорону публічного порядку здійснювали понад 200 поліцейських, додали в управлінні. Надзвичайних подій чи грубих порушень законодавства, пов’язаних із виборами Чернівецького міського голови, не було, повідомили в поліції.

29 листопада у Чернівцях проходив другий тур виборів мера.

За підсумками проведених двома компаніями екзит-полів, у другому турі виборів міського голови перемогу здобуває кандидат від політичної партії «Єдина альтернатива» Роман Клічук, який випереджає іншого кандидата – від партії «Команда Михайлішина» – Віталія Михайлішина.

Центральна виборча комісія повідомила, що, за інформацією від ТВК, середня явка на виборах міського голови у Чернівцях склала 22,65%. У першому турі виборів, 25 жовтня, в Чернівцях проголосували 29,50% виборців.
…

Центральна виборча комісія повідомила, що, за інформацією від ТВК, середня явка на виборах міського голови у Чернівцях склала 22,65%.

«Для порівняння, 25 жовтня у Чернівцях проголосувало 29,50%. Нагадуємо, результати голосування ТВК повинні встановити до 4 грудня включно», – йдеться в повідомленні ЦВК у фейсбуці.

Громадянська мережа «Опора» оцінювала явку на виборах мера Чернівців у 23%, вказуючи на похибка – 2,17%.

Раніше сьогодні повідомлялося, що у Чернівцях, за підсумками проведених двома компаніями екзит-полів, у другому турі виборів міського голови перемогу здобуває кандидат від політичної партії «Єдина альтернатива» Роман Клічук, який випереджає іншого кандидата – від партії «Команда Михайлішина» – Віталія Михайлішина.

29 листопада у Чернівцях проходив другий тур виборів мера. Поліція повідомляла про поодинокі факти можлививх порушень.
…

В Офісі президента України у неділю ввечері заявили, що заява заступника керівника Офісу президента України Олега Татарова щодо діяльності НАБУ є його особистою думкою та не відображає офіційної позиції глави держави.

«Як неодноразово заявляв президент України Володимир Зеленський, визнання неконституційними окремих положень закону «Про Національне антикорупційне бюро України» хоч і створювало загрозу для роботи НАБУ, але, зрештою, не змогло зруйнувати легітимність і незалежність як Національного антикорупційного бюро, так і його чинного директора. Та найближчим часом цей закон буде вдосконалено для його повної відповідності Конституції України. Як заявив Олег Татаров, він працює в команді президента України та повністю підтримує його вектор на співпрацю з міжнародними партнерами для зміцнення незалежності всіх антикорупційних органів», – йдеться в повідомленні.

ОПУ наводить цитату, вказуючи, що вона належить Татарову: «Учора я висловив свою особисту думку, яка жодним чином не впливає на мою підтримку всіх законодавчих ініціатив президента щодо зміцнення незалежності всіх антикорупційних органів».

Повідомляється, що, за словами керівника Офісу президента України Андрія Єрмака, позиція щодо підтримки цілісності, незалежності та ефективності антикорупційної системи в Україні, «незмінна, і лише ця позиція є пріоритетною в команді президента Володимира Зеленського».

28 листопада колишній чиновник Міністерства внутрішніх справ часів Януковича, а нині заступник голови Офісу президента Олег Татаров в інтерв’ю виданню «Закон і бізнес» заявив, що голова НАБУ Артем Ситник «не має морального права очолювати антикорупційне відомство держави і повинен піти».

27 листопада у парламенті було зареєстровано законопроєкт про зміни до закону про НАБУ, яким пропонується забрати в президента повноваження призначати директора Національного антикорупційного бюро України.

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль як один з ініціаторів законопроєкту раніше вказував, що нинішній керівник НАБУ Артем Ситник продовжуватиме здійснювати свої повноваження до моменту призначення нового керівника.

Наприкінці серпня Конституційний суд визнав неконституційним указ президента про призначення Артема Ситника директором Національного антикорупційного бюро України. У суді погодилися, що президент діяв поза межами своїх конституційних повноважень, оскільки посада директора НАБУ не віднесена Конституцією до посад, призначення на які здійснює президент.

НАБУ назвало рішення Конституційного суду політично вмотивованим. Там заявили, що ухвала не означає звільнення Артема Ситника з посади директора бюро або скасування попередніх рішень.

П’ятий президент України Петро Порошенко своїм указом призначив Артема Ситника директором НАБУ 16 квітня 2015 року. Цьому передував конкурсний відбір.
…

Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль заявив про бажання України розширити торговельну співпрацю з Туреччиною. Як передає урядовий портал, на зустрічі з міністром промисловості та технологій Туреччини Мустафою Варанком Шмигаль відзначив великий потенціал у сфері торговельного співробітництва між Україною та Туреччиною.

«Впевнений, що з підписанням Угоди про вільну торгівлю між нашими країнами, ми подвоїмо цей потенціал з 5 млрд доларів щорічного обороту сьогодні до 10 млрд доларів, які можна досягнути разом», – сказав Шмигаль.

Він запропонував турецькій стороні відновити регулярні засідання спільної українсько-турецької групи з координації співпрці у сфері ОПК, а також заявив про зацікавлення України взаємодіяти у науково-технічній сфері.

29 листопада прем’єр-міністр України Денис Шмигаль перебуває з офіційним візитом у Туреччині.
…

Захист фігуранта другої сімферопольської «справи Хізб ут-Тахрір» Шабана Умерова очікує вручення обвинувального висновку і призначення попереднього слухання. Про це громадському об’єднанню «Кримська солідарність» повідомив адвокат Назім Шейхмамбетов.

Він також додав, що 25 листопада під час слідчих дій було підписано протокол про завершення процесу ознайомлення з матеріалами кримінальної справи, однак його підзахисний не встиг вивчити всі томи.

«Попри те, що Шабан Умеров ознайомився з 39-ма томами кримінальної справи з 57-ми, слідчий ФСБ припинив процес ознайомлення. Під час даної слідчої дії була заявлена низка клопотань, зокрема: про виклик свідків, про залучення письмових доказів, про додаткові допиті, проведенні очних ставок з прихованими свідками і про витребування низки доказів. Підсумки поки нам невідомі», – розповів Шейхмамбетов.

Надалі кримінальну справу передадуть до прокуратури і направлять до суду.

27 березня 2019 року російські силовики провели в Криму обшуки в будинках кримськотатарських активістів, у тому числі активістів громадського об’​єднання «Кримська солідарність». Загалом було затримано 24 активісти за звинуваченням в участі у забороненій в Росії та анексованому Криму організації «Хізб ут-Тахрір».

Представник ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Арлем Дезір засудив арешт активістів «Кримської солідарності» і громадянських журналістів. Він закликав до їх негайного звільнення з СІЗО.

У Міністерстві закордонних справ Росії заявили, що ці заклики представника ОБСЄ викликають «подив».

Правозахисний центр «Меморіал» визнав політв’язнями 24 кримськотатарських активістів, затриманих російськими силовиками 27 березня в Криму.
…

У Чернівцях перед другим туром виборів міського голови, який призначили на 29 листопада, поліція взяла під охорону одну територіальну виборчу комісію та 112 виборчих дільниць. Про це повідомили в обласному управлінні поліції.

Зазначається, що ще чотири виборчі спеціальні дільниці не отримали бюлетені через відсутність виборців.

«Напередодні керівництво поліції Чернівецької області провело інструктаж поліцейських, які заступили на охорону виборчих дільниць. Особовому складу наголошено на дотриманні дисципліни, законності й політичної нейтральності, а також готовності надати допомогу суб’єктам виборчого процесу в межах компетенції поліції. Поліцейські забезпечили супровід бюлетенів на виборчі дільниці і охорону під час їхнього транспортування», – мовиться у повідомленні.

У поліції додали, що для оперативного реагування було створено додаткові слідчо-оперативні та вибухотехнічні групи, а також групи превентивної комунікації.

У другий тур виборів мера Чернівців вийшли Роман Кличук (партія «Єдина альтернатива») і Віталій Михайлишин («Команда Михайлишина»).
…

Фігурант другої сімферопольської «справи Хізб ут-Тахрір» Ескендер Сулейманов не встиг за встановлений судом строк ознайомитися з усіма матеріалами своєї кримінальної справи – він переглянув лише 38 томів з 57-ми. Крім того, захист не повідомили про наявність в даній справі 56 і 57 томів. Про це адвокат Сулейманова Рустем Кямілєв розповів «Кримській солідарності».

«Ескендер ознайомився з 38 томами і теж не в повному обсязі. Ми відповідні зауваження внесли в протокол. Я з 57 томів був ознайомлений з 55. Слідчий мене навіть не повідомляв про те, що є ще да томи. Коли було засідання щодо обмеження терміну ознайомлення з матеріалами кримінальної справи мене і Ескендера, суддя сказала, що нібито ми повинні самі бути в ФСБ і цікавитися – це повний абсурд. Тобто адвокат сам повинен цікавитися цією справою, просити слідчого про те, щоб він його повідомив, хоча в кримінально-процесуальному кодексі ясно прописано, що слідчий повинен повідомляти адвоката про слідчі дії заздалегідь, протягом п’яти діб», – прокоментував адвокат.

Кямілєв заявив низку клопотань, зокрема, про виклик свідків і низки експертів на судове засідання, а також – про проведення очних ставок з прихованими свідками, які стверджували, що бачили Сулейманова на зборах. Також адвокат долучив до клопотань тексти резолюцій ООН про ситуацію в Криму, пов’язані з порушенням прав людини.

«У всіх цих резолюціях йдеться про гуманітарне право, яке на сьогоднішній день Російська Федерація порушує, незважаючи на те, що є підписантом цих міжнародних договорів. Дотримуватися цих угод – обов’язок цієї держави», – зазначив адвокат.

Після обшуків 10 червня 2019 року в будинках кримських татар в Алуштинському, Білогірському та Сімферопольському районах затримали вісьмох чоловіків, це Руслан Нагаєв, Ельдар Кантіміров, Руслан Месут, Ленур Халілов, Риза Омеров, Енвер Омеров, Айдер Джеппаров і Ескендер Сулейманов.

ФСБ Росії заявила, що слідчі дії прровели у рамках кримінальної справи за статтею про організацію або участь у діяльності терористичної організації, і стосуються релігійної організації «Хізб ут-Тахрір».

Українські правоохоронні органи відкрили кримінальне провадження через проведення російськими силовиками обшуків в анексованому Криму.

Після російської анексії Криму навесні 2014 року на півострові регулярно відбуваються обшуки у незалежних журналістів, громадських активістів, активістів кримськотатарського національного руху, членів Меджлісу кримськотатарського народу, а також кримських мусульман, підозрюваних у зв’язках із забороненою в Росії і на території анексованого нею Криму організацією «Хізб ут-Тахрір».
…

Кабінет міністрів 30 листопада підготує розпорядження, яке відкриє можливості для дофінансування проєкту комплексу Національного музею Голодомору-геноциду, повідомляє Офіс президента України.

«Проєкт Національного музею Голодомору-геноциду дуже важливий для України: для нашої історії та майбутнього. Були певні проблеми з фінансуванням цього проєкту. Однак такі проєкти мають виконуватися в обов’язковому порядку. Я дав доручення Кабінету міністрів, і вже в понеділок це питання буде вирішено. Проєкт буде обов’язково завершено», – цитує ОП слова Володимира Зеленського, який разом із першою леді Оленою Зеленською 28 листопада вшанував пам’ять жертв голодоморів в Україні.

Пам’ять жертв голодоморів в Україні вшановують щороку в четверту суботу листопада.

Згідно з повідомленням на сайті Музею Голодомору, в квітні 2018 року була закладена капсула будівництва ІІ-ї черги Музею Голодомору, а 24 листопада 2018 року, в день вшанування 85-х роковин Голодомору, відбулася публічна презентація архітектурного проекту музею. Будівництво ІІ-ї черги планують закінчити у 2023 році.

У листопаді 2006 року Верховна Рада України визнала Голодомор 1932–1933 років геноцидом українського народу.

Україна з посиланням на дані науково-демографічної експертизи стверджує, що загальна кількість людських втрат від Голодомору 1932–33 років становить майже 4 мільйони осіб, а втрати українців у частині ненароджених становлять понад 6 мільйонів.
…

Лідерка білоруської опозиції Світлана Тихановська вважає, що півострів Крим належить Україні за міжнародним законом. Про це Тихановська заявила в ексклюзивному інтерв’ю Українській редакції Радіо Свобода. На уточнювальне питання стосовно того, чий Крим де-факто опозиціонерка відповіла: «маємо те, що маємо».

У розпал президентської кампанії у Білорусі – 27 липня цього року – Тихановська заявила, що Крим «фактично є російським». «Мені дуже болить той факт, що в Україні була війна, що країна перейшла з одного боку на інший. Це дуже болісне питання. Це питання розділяє людей і налаштовує одне проти одного. Я можу сказати, як це прийнято в нашій країні та відповідно до міжнародного права, що юридично Крим є українським, а фактично – російським», – сказала тоді Тихановська.

А в інтерв’ю інтернет-виданню «Медуза», опублікованому теж 27 липня, кандидат у президенти Білорусі від опозиції ухилилася від прямої відповіді на питання, яке стосувалося окупованого Росією українського півострова.

«Я розумію, що питання про Крим розколює суспільство. А мені не хотілося б необережними словами когось відштовхнути. Тим більше, що я не політик, своєю головною метою я бачу об’єднання всіх сил для вирішення головного завдання – зміни влади і проведення чесних виборів. Ось на них вже зможуть висуватися політики, у яких будуть чітко визначені погляди, програми. І на чесних, вільних, абсолютно прозорих виборах білоруси зможуть вибрати собі нового керівника країни», – сказала Тихановська.

Повністю Суботнє інтерв’ю з лідеркою білоруської опозиції Світланою Тихановською читайте на сайті Радіо Свобода та дивіться на YouTube-сторінці Радіо Свобода 28 листопада.
…

Довибори у Верховну Раду призначили на 28 березня 2021 року.

У цей день голосування відбудеться у 87 виборчому окрузі в Івано-Франківській області.

17 листопада припинилися повноваження народного депутата Зіновія Андрійовича, який виграв вибори в цьому окрузі. Його висувала партія «Слуга народу».

На місцевих виборах у жовтні його обрали мером Надвірної Івано-Франківської області.

 
…

У Росії українець Олександр Марченко засуджений до 10 років ув’язнення, повідомила його дружина Катерина Марченко у фейсбуці.

«Вчора життя ніби зупинилося на секунду… Моєму чоловіку Олександру Марченку винесли вирок… 10 років. І ніби ми знали, що виправдовувальний вирок неможливий, але все одно сподівались на якесь диво. Чи можна взагалі бути готовим почути такі страшні та доленосні слова і прийняти той факт, що «там» вже все давно вирішили за тебе?» – написала Катерина Марченко.

Вона звернулася до президента України Володимира Зеленського: «Наші рідні дуже потребують вашої участі в їхніх долях, бо самотужки їм не подолати репресивну систему Російської Федерації».

Як писав проєкт Радіо Донбас.Реалії, випадок Олекснадра Марченка особливий тим, що представники збройного угруповання «ДНР» передали заручника слідчим Росії. Його схопили в грудні 2018 року під час поїздки до Донецька й пізніше передали ФСБ на кордоні, після чого у Росії йому оформили адміністративний арешт за нібито незаконну роботу в Росії, а потім порушили кримінальну справу за статтею про контрабанду зброї.

 
…

«Маємо говорити, наголошувати про важливість пам’яті про геноцид проти українців через Голодомор»
…

Колишній президент України Віктор Янукович продовжує перебувати в міжнародному розшуку, повідомив Офіс генерального прокурора у відповідь на запит Радіо Свобода.

«Ухвала Київського апеляційного суду від 16.11.2020, якою скасовано ухвалу слідчого судді Печерського районного суду Києва від 12.05.2020 про обрання підозрюваному Януковичу В.Ф, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та призначено новий розгляд у суді першої інстанції, не містить такого обґрунтування як недоведення пропкурором факту оголошення його в розшук, у тому числі міжнародний», – заявили в прокуратурі.

У відомстві додали, що ухвала Київського апеляційного суду оскарження в касаційному порядку не підлягає.

12 травня Печерський районний суд Києва заочно заарештував Януковича у справі про розстріли на Майдані. За тиждень до цього суд ухвалив рішення про заочний арешт Януковича у справі про узурпацію влади.

16 листопада Київський апеляційний суд скасував заочний арешт Януковича за однією зі справ. Згодом суд пояснив, що прокурор не довів факт оголошення Януковича в розшук.
…

Міністерство закордонних справ України до 87-х роковин Голодомору в Україні закликало міжнародну спільноту до солідарності у визнанні Голодомору геноцидом.

«Міжнародне визнання Голодомору 1932-33 років геноцидом має стати виявом міжнародної солідарності з українським народом. Належне вшанування пам’яті жертв та всебічне вивчення злочину радянського режиму – спільний моральний обов’язок і дієвий спосіб запобігти повторенню подібних трагедій в майбутньому», – йдеться в повідомленні на сайті МЗС.

У зовнішньополітичному відомстві визнають, що боротьба за визнання Голодомору геноцидом стала одним із пріоритетів у зовнішній політиці та все ж почала приносити результати: офіційне визнання на рівні іноземних урядів, парламентів та міжнародних організацій. В МЗС кажуть –це заслуга спільних зусиллям урядів незалежної України, науковців, українських громад за кордоном і дипломатів.

Пам’ять жертв голодоморів в Україні вшановують щороку в четверту суботу листопада.

Читайте також: Радіо Свобода збирає свідчення про Голодомор

У листопаді 2006 року Верховна Рада України визнала Голодомор 1932–1933 років геноцидом українського народу.

Україна з посиланням на дані науково-демографічної експертизи стверджує, що загальна кількість людських втрат від Голодомору 1932–33 років становить майже 4 мільйони осіб, а втрати українців у частині ненароджених становлять понад 6 мільйонів.
…

Прокуратура АР Крим і Севастополя повідомила про підозру російському військовому комісару в Чорноморському і Роздольненському районах Криму. Як повідомляє пресслужба відомства, його звинуватили в порушенні законів і звичаїв війни.

Згідно з даними прокуратури, він примушував кримчан служити в збройних силах Росії. Санкція статті передбачає покарання на строк від восьми до дванадцяти років позбавлення волі.

«Досудовим розслідуванням встановлено, що підозрюваний після анексії півострова в 2014 році зламав присягу на вірність народу України і перейшов на військову службу до армії Росії. Згодом, у 2016 році, обійнявши посаду «військового комісара Криму в Чорноморському і Роздольненському районах», підозрюваний безпосередньо розробляв план і забезпечував проведення примусових призовних компаній. Отже, «військовий комісар», реалізуючи незаконні «укази» вищого керівництва держави-окупанта, організовував 8 призовних кампаній кримчан на строкову службу до Збройних сил Росії», – йдеться у повідомленні.

За даними відомства, зазначені дії підозрюваний скоював всупереч статті 51 IV Женевської Конвенції про захист цивільного населення під час війни в 1949 році, що категорично забороняє державі-окупанту примушувати цивільне населення служити в її збройних силах.

У червні цього року прокуратура оголосила про підозру військовому комісару Євпаторії та Сак через «примус кримчан служити в збройних силах Росії».
…

Голова Офісу президента України Андрій Єрмак, коментуючи рішення Ігоря Уманського піти із посади його радника, заявив, що той мав достатньо можливостей донести свою позицію до керівництва держави.

«За останні місяці в Офісі Президента України було достатньо нарад за участі представників усіх силових та контролюючих органів, на яких Ігор Уманський міг поставити будь-які питання та передати будь-які аналітичні матеріали. Він мав абсолютну свободу і всі можливості для цього. Вважаю, що для нього були створені усі можливості аби донести будь-яку необхідну інформацію до керівництва держави, до Уряду та правоохоронної системи. І якщо цього не вдалось зробити, то точно не через нас», – написав Єрмак у фейсбуці.

Він повідомив, що якраз сьогодні мав зустріч із Уманським.

«Бажаю Ігорю удачі з його новими проєктами, сподіваюсь що він візьме вектор на конструктивність, і ми всі разом працюватимемо над тим, щоб подолати корупцію в Україні», – додав голова ОПУ.

12 листопада радник керівника Офісу президента України, ексміністр фінансів Ігор Уманський повідомив, що подав у відставку на тлі рішення уряду про запровадження карантину вихідного дня.

У квітні звільненого з посади міністра фінансів Уманського призначили радником голови Офісу президента. Він займався ситуацією з можливою корупцією в митних і податкових органах.
…

Офіс генерального прокурора має на балансі 73 автомобілі, повідомили у пресслужбі ОГП у відповідь на запит Радіо Свобода.

«Придбання автомобілів у 2019-2020 роках Офісом генерального прокурора (Генеральною прокуратурою) не здійснювалось», – йдеться в повідомленні.

Раніше Верховний суд повідомив Радіо Свобода, що володіє 46 автомобілями, Конституційний суд має 32 автомобілі, а Верховна Рада – 187 транспортних засобів.

Натомість Служба безпеки України у відповідь на запит Радіо Свобода назвала дані про свій автопарк «інформацією з обмеженим доступом».
…

Вчетверте переобраний мер Львова Андрій Садовий в інтерв’ю Радіо Свобода розповів, чи вважає п’ятого президента України Петра Порошенка своїм ворогом після «сміттєвої блокади» Львова у 2016-му та цьогорічних місцевих виборів, коли головним конкурентом Садового став нинішній соратник лідера «ЄС» Олег Синютка, якого сам Порошенко всіляко підтримував під час виборчої кампанії та агітував проти Садового.

«Я ніколи не вважав Порошенка ворогом, я його вважаю п’ятим президентом України. Якщо Петро Олексійович приїде до Львова і захоче випити кави, то welcome, будь ласка. Він знає, де я працюю, і часто заходив сюди, без проблем», – розповів Садовий.

За його словами, з Порошенком він знайомий давно – ще з часів, коли той займався бізнесом – а за президентської каденції Порошенка мав дуже багато зустрічей із ним.

«Єдине, що він мені не пропонував, це – свій кабінет», – іронічно додав Садовий, згадуючи про той період.

При цьому, на думку переобраного мера Львова, останні місяці «настільки вдарили» по «Європейській солідарності» Порошенка, що, якби вибори були сьогодні, то «ЄС» «мала б вдвічі менше депутатів» у львівській міськраді.

Водночас Садовий як мер готовий співпрацювати з цією політичною силою і 26 листопада мав намір провести перші переговори з її представниками.

«Я їм просто запропоную: «Або ви – вільні львів’яни, або ви – раби. Якщо ви хочете бути вільними, ви маєте в моїй особі союзника. Якщо ви будете всі рішення ухвалювати за вказівкою, ну то ви тоді не є депутатами міської ради, ви тоді просто наймані працівники». Однозначно з міським головою можна буде перемагати, а тим, хто буде запливати за буйки, ми будемо робити зауваження», – наголосив Садовий.

Увечері 25 листопада Андрій Садовий був офіційно зареєстрований міським головою Львова. Міська територіальна виборча комісія оприлюднила результати виборів у другому турі 22 листопада. За кандидата від «Самопомочі» Андрія Садового проголосували 143 466 виборців, за представника від «Європейської солідарності» Олега Синютку – 84 277. Різниця між кандидатами – 59189 голосів.

 
…

На думку вчетверте переобраного мера Львова Андрія Садового, те, що після 14 років у кріслі очільника міста він і надалі продовжить ним керувати, є перевагою, адже це сприятиме більшому залученню інвестицій та підвищенню добробуту львів’ян. Про це Садовий розповів в інтерв’ю Радіо Свобода.

«Якщо ви подивитеся на приклади успішних міст світу – той самий Відень, той самий Лейпциг, Краків, Вроцлав, – то там усі мери були по чотири каденції, вони дуже багато зробили. Тому що місто – це надзвичайно складна конструкція. Ті міста, де постійно йдуть зміни, то там, чесно кажучи, й інвестиції не сильно йдуть, і немає такого добробуту для мешканців», – зауважив Садовий.

При цьому він стверджує, що кожна нова каденція особисто для нього, наче «американські гірки на висоті 10 тисяч кілометрів з постійною турбулентністю».

«Львів дуже багатьом подобається і дуже багато хто хоче покласти на нього лапу, а я, як цей третій лев. У нас на східцях біля входу у ратушу є два леви, так от я третій, який посередині, який оберігає, тому що ми ніколи не допустимо, щоб Львів належав комусь іншому, крім львів’ян», – наголошує переобраний очільник міста.

За словами Садового, четверта мерська каденція теж буде для нього непростою. Головним чином через створення об’єднаної територіальної громади, внаслідок чого Львів на «65% став більшим, потужнішим».

«Це – новий виклик. Тому роботи – непочатий край», – каже Садовий.

Увечері 25 листопада Андрій Садовий був офіційно зареєстрований міським головою Львова. Міська територіальна виборча комісія оприлюднила результати виборів у другому турі 22 листопада. За кандидата від «Самопомочі» Андрія Садового проголосували 143 466 виборців, за представника від «Європейської солідарності» Олега Синютку – 84 277. Різниця між кандидатами – 59189 голосів.

 
…

Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль привітав вже вчетверте обраного мером Львова Андрія Садового з перемогою на виборах. Про це сам Садовий розповів в інтерв’ю Радіо Свобода.

«Він учора (у середу 25 листопада – ред.) телефонував, вітав з офіційними результатами. Він же львів’янин!», – зазначив Садовий та додав, що привітань від президента Володимира Зеленського з приводу своєї перемоги не отримував.

За словами Садового, він може дозволити собі, якщо потрібно, зателефонувати прем’єру чи міністрам.

«Слава Богу, я їх всіх давно знаю», – пояснює він.

При цьому Садовий зазначає, що не відчуває з боку центральної влади на себе тиску, а тому може «нормально працювати».

Увечері 25 листопада Андрій Садовий був офіційно зареєстрований міським головою Львова. Міська територіальна виборча комісія оприлюднила результати виборів у другому турі 22 листопада. За кандидата від «Самопомочі» Андрія Садового проголосували 143 466 виборців, за представника від «Європейської солідарності» Олега Синютку – 84 277. Різниця між кандидатами – 59189 голосів.

 
…