У Криму призначили перше засідання у справі обвинуваченого в зберіганні вибухівки Кашука

У справі сімферопольця Дениса Кашука, обвинуваченого російськими силовиками в придбанні і зберіганні вибухівки, призначене перше судове засідання по суті. Воно відбудеттся 24 березня у підконтрольному Росії Армянському міському районному суді о 14:00. Про це проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії розповів адвокат Кашука Сергій Легостов.

«16 березня я зустрічався з Денисом Кашуком, ми виробили правову позицію у цій справі. У справі Дениса Кашука наразі є два адвокати, я і мій колега Костянтин Рустемов», – повідомив Легостов.

У грудні 2019 року російські силовики затримали Кашука за підозрою в придбанні і зберіганні зброї. Його дружина каже, що він не виходив на зв’язок з 17 грудня, а в їхньому будинку відбувся обшук.

Підконтрольний Росії Київський районний суд Сімферополя 20 грудня обрав Кашуку запобіжний захід у вигляді утримання в СІЗО до 18 лютого. Сторона захисту оскаржила арешт.

Пізніше стало відомо, що Кашук відмовився від незалежних захисників. Рідні арештованого підтвердили, що Кашук був він змушений це робити заради безпеки близьких.

Прокуратура Автономної Республіки Крим відкрила кримінальне провадження за статтею про незаконне позбавлення волі.

Минулої доби бойовики стріляли 10 разів, 2 військових поранені – ООС

У штабі операції Об’єднаних сил повідомили, що підтримувані Росією бойовики на Донбасі минулої доби десять разів порушили режим припинення вогню, два військовослужбовці ЗСУ зазнали поранення.

«З початку цієї доби російські окупаційні війська один раз обстріляли наші позиції. У районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання «Схід» було зафіксовано обстріл поблизу населеного пункту Мар’їнка – зі станкового протитанкового гранатомету. За поточну добу втрат немає», – заявили у штабі ООС.

В угрупованні «ДНР» звинуватили українських військових в обстрілі окупованого Донецька. На ресурсах угруповання «ЛНР» пишуть, що українська сторона напередодні буцімто обстріляла смт. Донецький.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від березня 2014-го до 31 жовтня 2019 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули 13 000 – 13 200 людей.

Посольство України в ОАЕ прокоментувало ситуацію з українцями в Дубаї

Посольство України в Об’єднаних Арабських Еміратах попередньо анонсує авіарейси з ОАЕ до України 18 березня. Таку інформацію дипломатичне відомство оприлюднило 17 березня.

«Зі стриманим оптимізмом повідомляємо, що є попередня інформація про відновлення з 18 березня 2020 року рейсів авіакомпаній FlyDubai та AirArabia до України. Просимо слідкувати за розкладом авіарейсів відповідних авіаперевізників», – йдеться в заяві.

У посольстві запевняють, що роблять усе, аби повернути українців, які опинилися в ОАЕ, додому.

Читайте також: З Єгипту сьогодні повернулися понад 7 тисяч українців – МЗС​

«Наголошуємо, що жоден громадянин України не залишиться один на один зі своєю проблемою. Посольство України в Об’єднаних Арабських Еміратах і Консульство України в м. Дубай роблять усе необхідне для повернення всіх бажаючих українців на Батьківщину», – заявляє відомство.

У посольстві не уточнили, про яку конкретно ситуацію йдеться. 17 березня у Фейсбуку з’явилася заява користувачки Насті Резвін про те, що 42 громадянина України опинилися в аеропорту Дубаї без можливості повернутися до України. Відеозвернення схожого змісту оприлюднювали й інші користувачі соцмереж.

16 березня Міністерство інфраструктури оприлюднило перелік чартерних рейсів, якими українці, які знаходяться у турподорожах, зможуть повернутися додому з-за кордону після припинення авіасполучення 17 березня.

Міністр з реінтеграції про обмеження перетину адмінкордону з Кримом: «можуть бути винятки»

Віце-прем’єр-міністр України, міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Олексій Резніков вважає виправданим рішення не пропускати на материкову частину України мешканців анексованого Криму та окупованої частини Донбасу без реєстрації на підконтрольній Києву території. Про це він заявив у коментарі проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії.

Таким чином Резніков прокоментував заяви українських правозахисників, які висловили невдоволення відповідною ініціативою Кабінету міністрів.

«Ми поважаємо діяльність правозахисних організацій, але на сьогодні вони прекрасно знають, що право людини на вільне пересування програє у змаганні праву людини на життя та здоров’я. І тому на сьогодні є прецеденти у світі, коли люди можуть бути обмежені в правах і свободах. На цей рахунок є багато рішень Європейського сужу з прав людини, тому на сьогодні головне – це життя людей і їхнє здоров’я. На жаль, ми повинні йти на такі жорсткі заходи, тому що досвід Китаю показує, що тільки такі обмеження дають шанс вижити нації», – сказав Резніков.

Читайте також: МОЗ обмежує доступ до адмінбудівель і вимагає проводити засідання відеозв’язком​

Водночас міністр додав, що у цьому правилі «можливі винятки». Він уточнив, що українські прикордонники мають право ухвалювати рішення про дозвіл людині з анексованого Криму або ОРДЛО на перетин контрольного пункту в’їзду та виїзду в порядку винятку. Такі рішення узгоджують з Міністерство реінтеграції тимчасового окупованих територій. Коли йдеться про зовнішні кордони, прикордонники повинні узгоджувати такий дозвіл із Міністерством закордонних справ. 

Міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков минулого тижня пропонував, щоб українців без реєстрації на неокупованій материковій частині країни не пропускали через контрольні пункти в’їзду-виїзду (КПВВ) на Донбасі і через адмінкордон з анексованим Кримом. Українські правозахисники засудили цю ідею.

Читайте також: Російський ексклав Калінінград став ще більш ізольованим через закриття кордонів Польщі та Литви

Попри цей осуд, 17 березня Міністерство України з питань тимчасово окупованих територій і тимчасово переміщених осіб повідомило про обмеження пропуску через контрольні пункти в’їзду-виїзду на адмінкордоні анексованого Криму з Херсонською областю до 3 квітня. Державна прикордонна служба України пояснила Крим.Реалії, що обмеження стосується громадян без реєстрації на материковій частині України. 

Тим часом російська Федеральна служба безпеки заявляє, що закриє в’їзд до анексованого Росією Криму для «іноземних громадян» (такими окупаційна влада Криму вважає і громадян України).

 

Ексдепутат Мосійчук прокоментував рішення суду у Москві про його заочний арешт

Колишній народний депутат від «Радикальної партії» Ігор Мосійчук заявив, що не визнає юрисдикцію будь-якого російського суду, які і рішення, які той ухвалює стосовно його особи. Так Мосійчук прокоментував у фейсбуці повідомлення у російських ЗМІ від 17 березня про те, що суд у Москві його заочно заарештував.

«Тут виявляється в московському суді, де мені сьогодні обирали запобіжний захід і арештували до 30 травня, в мене був якийсь адвокат, який клопотався про домашній арешт для мене. З цього приводу офіційно заявляю: Я не визнаю юрисдикцію будь-якого російського суду над собою, так як РФ як країна агресор, всі справи проти мене порушує і розслідує виключно з політичних мотивів, а саме через мою участь в протидії російській агресії на сході України та моєї позиції по протидії цій агресії в українському парламенті. Відповідно, жодного адвоката, можливо, навіть найбільш фахового представляти свої інтереси в російському суді, юрисдикцію якого я не визнаю, я не уповноважував», – сказав Мосійчук.

17 березня російські ЗМІ з посиланням на один з московських судів повідомили, що колишній народний депутут України Ігор Мосійчук буде заарештований терміном до двох місяців з моменту його затримання або екстрадиції в Росію. Повідомлялося, що Мосійчук був оголошений в розшук за звинуваченням «нападі на російське посольство в Києві» в березні 2016 року.

Росія раніше порушила також низку «кримінальних справ» і щодо інших колишніх та нинішніх політиків, серед яких Анатолій Гриценко, Антон Геращенко, Дмитро Ярош та інші.

Бойовики з початку доби на Донбасі стріляли двічі, втрат немає – Міноборони

У Міністерстві оборони повідомили, що підтримувані Росією бойовики на Донбасі з початку доби двічі порушили режим припинення вогню.

«На Донецькому напрямку, противник обстріляв українські позиції поблизу населеного пункту Березове, використовуючи станковий протитанковий гранатомет, великокаліберні кулемети та іншу стрілецької зброї. Також, із забороненого міномету 82 калібру, російські окупаційні війська випустили 5 мін по позиціям Об’єднаних сил в районі населеного пункту Оріхове, що на Луганському напрямку», – йдеться в повідомленні Міноборони.

Інформації про втрати серед ЗСУ немає, додали у відомстві.

Бойовики незаконних угруповань звинувачують українських військових в обстрілах Донецька і Докучаєвська.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від березня 2014-го до 31 жовтня 2019 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули 13 000 – 13 200 людей.

Пропуск на адмінкордоні Криму з Херсонщиною обмежили до квітня – міністерство

До 3 квітня тимчасово обмежено пропуск через контрольні пункти в’їзду-виїзду на адмінкордоні анексованого Криму з Херсонською областю, повідомило Міністерство України з питань тимчасово окупованих територій і тимчасово переміщених осіб.

У міністерстві уточнили, що тимчасові обмеження стосуються всіх, крім громадян України та членів їхніх сімей, осіб, які перетинають адмінкордон «з метою забезпечення захисту національних інтересів чи в зв’язку з виконанням міжнародних зобов’язань, а також представників дипломатичних установ і гуманітарних місій, які виїжджають з Криму і Севастополя».

«В’їзд і виїзд інших категорій іноземців та осіб без громадянства здійснюється за погодженням з Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій разом з адміністрацією Державної прикордонної служби України», – йдеться в повідомленні.

Як додали в міністерстві, «тимчасове закриття КПВВ не тільки зменшить потік можливо інфікованих громадян України, а й дозволить їх захистити».

Міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков минулого тижня пропонував, щоб українців без реєстрації на неокупованій материковій частині країни не пропускали через контрольні пункти в’їзду-виїзду (КПВВ) на Донбасі і через адмінкордон з анексованим Кримом. Українські правозахисники засуджено цю ідею.

У Раді розглядають призначення генпрокурора і міністра економіки в присутності Зеленського

З ініціативи президента України у вівторок після позачергового засідання парламенту щодо коронавірусу почався розгляд про призначення очільника Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства.

У Раді присутній президент України Володимир Зеленський.

Радіо Свобода веде пряму трансляцію з парламенту.

16 березня прем’єр-міністр Денис Шмигаль вніс до Верховної Ради проєкт постанови, якою запропонував парламенту призначити Ігоря Петрашка міністром розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України. Крім того, президент України Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради проєкт постанови про надання згоди парламенту на призначення генеральним прокурором в.о. директора Державного бюро розслідувань Ірини Венедіктової.

Верховний суд оголосив перерву у справі «Приватбанку»

Велика палата Верховного суду оголосила перерву на невизначений термін у розгляді касації Національного банку, Кабінету міністрів та «Приватбанку» у справі про визнання родини Суркісів пов’язаними особами.

Як повідомляє видання «Інтерфакс», перерву оголосили на невизначений термін. Із посиланням на пресслужбу «Приватбанку» видання зазначає, що суд завершив вивчення матеріалів справи і оголосить про наступну дату з урахуванням епідеміологічної ситуації.

У 2017 році суд першої інстанції задовольнив позов Суркісів щодо визнання їх не пов’язаними з банком особами і постановив повернути їм 1,05 мільярда гривень, 266,2 тисячі доларів США і 7,8 тисячі євро. Банк оскаржує це рішення.

Читайте також: Чи визнає суд законною націоналізацію «Приватбанку»​

У процесі націоналізації «Приватбанку» вклади родини Суркісів обміняли на акції, а саму родину визнали пов’язаними з банком особами. Проведення операції дозволило державі надалі придбати акції банку за 1 гривню та націоналізувати фінансову установу.

У грудні 2016 року уряд України за пропозицією Нацбанку й акціонерів «Приватбанку», найбільшими з яких на той час були Ігор Коломойський і Геннадій Боголюбов, ухвалив рішення про націоналізацію цієї найбільшої на українському ринку фінустанови.

Банк перейшов у державну власність, на його докапіталізацію загалом держава витратила понад 155 мільярдів гривень.

Як заявили в НБУ, до націоналізації «Приватбанку» завдали збитків щонайменше на 5,5 мільярдів доларів.

Коломойський назвав «маячнею» опубліковані Національним банком України дані.

Прокуратура АРК: у причетності до «референдуму» звинувачують 91 кримського депутата, засуджено двох

Прокуратура Автономної республіки Крим у шосту річницю проведення в анексованому Криму «референдуму» повідомила, що до українських судів направили 91 звинувачення проти кримських і севастопольських депутатів, які сприяли проведенню голосування.

Як повідомляє прес-служба відомства, вже є два вироки щодо колишніх депутатів Верховної Ради АР Крим. Їх засудили до 12 і 14 років позбавлення волі.

Крім того, прокуратура оголосила про підозру у вчиненні державної зради, посяганні на територіальну цілісність і недоторканність України, вчинення дій, спрямованих на захоплення державної влади і оголосила в розшук незаконно призначених голову та одного з членів «Виборчої комісії республіки Крим», які забезпечували організацію і проведення вищевказаного «референдуму».

 

16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія анексувала Крим. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.

Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

Зеленський пропонує Раді призначити Ірину Венедіктову генеральним прокурором – постанова

Президент Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради постанову про призначення генеральним прокурором України Ірини Венедіктової. Відповідний документ під номером 3227 з’явився на сайті парламенту 16 березня.

Він має назву «Проект Постанови про надання згоди на призначення Президентом України Венедіктової І.В. на посаду Генерального прокурора». Текст документу ще не оприлюднений.

Ірина Венедіктова зараз виконує обов’язки голови Державного бюро розслідувань. До цього вона була народною депутаткою від партії Зеленського «Слуга народу». Перед президентськими виборами 2019 року Зеленський представляв Венедіктову у складі своєї команди.

​Верховна Рада України на позачерговому засіданні 5 березня висловила недовіру генеральному прокурору Руслану Рябошапці, тим самим відправивши його у відставку. Наразі обов’язки генерального прокурора виконує Віктор Чумак.

Денісова закликала Москалькову повідомити місце перебування двох кримчан

Уповноважений Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова закликає російського омбудсмена Тетяну Москалькової встановити місце перебування двох кримчан.

Зокрема, вона розповіла про кримського татарина Ділявера Ібраїмова, якого відвезли в невідомому напрямку після обшуку у Джанкої.

Також Денісова повідомила, що місце перебування іншого кримчанина, раніше засудженого у російському Ростові-на-Дону Рустема Ісмаїлова, також невідоме. Раніше він перебував у СІЗО у Ростовській області.

Верховний суд Росії 24 грудня 2019 року змінив вирок фігурантам «справи Хізб ут-Тахрір» (перша сімферопольська група). Терміни ув’язнення для кримчан зменшили на 6 місяців.

Таким чином, Узеїр Абдуллаєв отримав 12 років і 6 місяців ув’язнення, Рустем Ісмаїлов – 13 років і 6 місяців, Еміль Джемаденов – 11 років і 6 місяців, Айдер Саледінов – 11 років і 6 місяців. Теймур Абдуллаєв після перегляду вироку отримав 16 років і 6 місяців колонії, при цьому для нього передбачений адміністративний нагляд строком на 1 рік і 4 місяці.

Південний окружний військовий суд російського Ростова-на-Дону виніс вирок фігурантам цієї справи у червні 2019 року.

Міністерство закордонних справ України висловило рішучий протест у зв’язку з цим вироком і закликало посилити санкційний тиск на Росію.

Зеленський неанонсовано зібрав олігархів на Банковій – «Схеми»

Володимир Зеленський 16 березня зібрав олігархів та крупних бізнесменів в Офісі президента. Свідками їхнього публічно не анонсованого візиту на Банкову стала знімальна група програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проєкт Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший»). 

Близько 17 години на територію Офісу Президента заїхала автівка олігарха Ріната Ахметова, повідомляє журналіст Михайло Ткач.

Згодом знімальна група «Схем» зафіксувала тут кортеж власника холдингу DCH Олександра Ярославського та засновника холдингу «Кернел Групп» Андрія Веревського.

За годину до зустрічі, з Дніпра до Києва також прилетів приватний борт, яким користується олігарх Ігор Коломойський. Пізніше «Схеми» зафіксували на виїзді з ОП автівку, якою користується олігарх.

Журналісти попросили Офіс президента надати повний список учасників зустрічі та перелік запитань, які на ній обговорювались. Редакція очікує на відповідь. 

Під обстріл бойовиків потрапили Піски на Донеччині – Міноборони

У Міністерстві оборони повідомили, що підтримувані Росією бойовики на Донбасі з початку один раз порушили режим припинення вогню на донецькому напрямку.

«Вранці, протягом 25 хвилин, окупаційні війська випустили 5 мін калібру 82 міліметри по позиціях наших захисників в районі населеного пункту Піски. За наявною інформацією, бойових втрат в результаті обстрілу противника немає», – йдеться в повідомленні Міноборони.

Бойовики угруповань «ДНР» та «ЛНР» на свої сайтах не повідомляють про обстріли з початку поточної доби.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від березня 2014-го до 31 жовтня 2019 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули 13 000 – 13 200 людей.

 

Голова європейської дипломатії виступив із заявою щодо анексованого Криму

Верховний представник Європейського союзу з закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель, який відклав свій запланований візит в Україну через поширення коронавірусу в Європі, виступив із заявою щодо анексованого Росією Криму.

«Європейський союз вкотре підтверджує, що не визнає та продовжує засуджувати це порушення міжнародного права. Анексія Криму й досі є прямим викликом міжнародній безпеці. Вона несе серйозні наслідки для міжнародного правопорядку, що захищає територіальну цілісність, єдність і суверенітет усіх держав. Європейський союз залишається відданим повному дотриманню своєї політики невизнання, зокрема й за допомогою обмежувальних заходів», – йдеться у заяві голови європейської дипломатії від 16 березня.

Жозеп Боррель також звернув увагу на «серйозному порушенні» прав кримських татар.

«Це відбувається через закриття їхніх медіа, заборони діяльності Меджлісу, органу самоуправління кримських татар, та переслідування їхніх лідерів і членів спільноти. ЄС очікує, що Росія повністю відмовиться від цих рішень і припинить тиск на кримськотатарську спільноту. Кримські татари, українці та всі інші етнічні та релігійні групи півострова повинні мати можливість зберігати та розвивати свою культуру, освіту, ідентичність, традиції та культурний спадок, які наразі опинилися під загрозою через незаконну анексію. Окрім того, Російська Федерація має припинити зміни демографічної структури населення півострова шляхом переселення власного цивільного населення туди», – вказано у заяві.

Боррель додав, що Євросоюз вкотре закликає до негайного звільнення Еміра-Усеїна Куку та його п’яти співобвинувачених, Олега Приходька та усіх, кого було затримано на Кримському півострові та засуджено із порушенням міжнародного права.

Жозеп Боррель повинен був почати свій візит в Україну 15 березня, але відклав його через пандемію коронавірусу у світі.

У березні 2014 року Росія анексувала український півострів Крим. Міжнародні організації визнали анексію Криму незаконною і засудили дії Росії, країни Заходу запровадили проти неї економічні санкції. Кремль заперечує анексію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості».

Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

До поліції надійшло 12 повідомлень про можливі порушення виборчого процесу на виборах по 179 округу

У поліції Харківської області повідомили, що отримали 12 повідомлень про можливі порушення виборчого процесу на недільних проміжних виборах народного депутата в окрузі №179.

«Протягом дня під час голосування до поліції надійшло 12 повідомлень про можливі порушення виборчого процесу. 11 звернень стосувались виявлення агітаційних листівок на території Лозівського, Красноградського та Кегичівського районів. Також до поліції зателефонувала жінка і висловила незадоволення тим, що виборчі дільниці працюють під час карантину.

Всі повідомлення належним чином зареєстровані», – йдеться в повідомленні.

У поліції зазначили, що проводять перевірку.

У неділю у Харківській області відбувалися вибори народного депутата від 179-го округу. Явка, за даними ЦВК, склала 27,47%. Спостерігачі вказували на окремі незначні порушення під час голосування. Після опрацювання понад 50% дільничних протоколів кандидат-самовисуванець Юлія Світлична лідирує, у неї понад 73% голосів виборців.

Результати виборів мають бути встановлені до 30 березня включно.

На початку грудня Верховна Рада достроково припинила повноваження народного депутата, члена фракції «Слуга народу» Олексія Кучера, який в липні переміг на виборах в 179-му окрузі.

За кілька тижнів до цього Кучер став головою Харківської обласної державної адміністрації. До нього з жовтня 2016-го до листопада 2019 року цю посаду обіймала Юлія Світлична.

 

Явка на проміжних виборах народного депутата в окрузі №179 склала понад 27% – ЦВК

На момент закриття виборчих дільниць на проміжних виборах народного депутата в ОВО №179 у Харківській області активність виборців склала 27,47 %, повідомила пресслужба ЦВК.

«О 20-й годині на Харківщині завершилося голосування на проміжних виборах народного депутата України в одномандатному виборчому окрузі №179… Явка виборців на момент закриття виборчих дільниць склала 27,47%. Нагадаємо, що о 12-й годині активність виборців була зафіксована на позначці 12,94%, о 16 годині – 22,18%», – повідомили у ЦВК.

У комісії вказали, що голосування на виборчих дільницях відбувалося «спокійно, вільно, демократично та відповідно до вимог виборчого законодавства».

«Надзвичайних подій, які могли б вплинути на виборчий процес, протягом дня не зафіксовано», – йдеться у повідомленні.

Водночас громадська організація «Комітет виборців України» повідомляла про «незначні проблеми під час організації голосування» в 179-му окрузі на Харківщині.

Мережа «Опора» теж повідомляла про факти поодиноких порушень на дільницях у 179-му окрузі, вказуючи на низьку виборчу активність і недостатню поінформованість людей про виборчий процес.

Результати проміжних виборів народного депутата на цьому окрузі мають бути встановлені до 30 березня включно.

У неділю у Харківській області відбувалися вибори народного депутата від 179-го округу. Як повідомила громадянська мережа «Опора», усі 189 виборчих дільниць відкрилися вчасно. 147 тисяч людей з правом голосу мали обрати одного з-поміж 37 кандидатів.

На початку грудня Верховна Рада достроково припинила повноваження народного депутата, члена фракції «Слуга народу» Олексія Кучера, який в липні переміг на виборах в 179-му окрузі.

За кілька тижнів до цього Кучер став головою Харківської обласної державної адміністрації. До нього з жовтня 2016-го до листопада 2019 року цю посаду обіймала Юлія Світлична.

 

Голова європейської дипломатії відклав візит в Україну через ситуацію з коронавірусом

Верховний представник Європейського Союзу з закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель відклав свій запланований візит в Україну через поширення коронавірусу в Європі, але нагадав, що ЄС ніколи не визнає анексії Криму. Про це Боррель сказав під час телефонної розмови з міністром закордонних справ України Дмитром Кулебою, повідомляє пресслужба зовнішньополітичного відомства ЄС.

«ЄС продовжить рішуче підтримувати суверенітет і територіальну цілісність України, а також її реформаторські зусилля. ЄС вітає кроки українського керівництва щодо вирішення конфлікту на сході країни і навколо Криму. З огляду на майбутню шосту річницю незаконної анексії Кримського півострова ЄС підтверджує, що не визнає незаконну анексію Криму і Севастополя Росією», – йдеться в повідомленні.

Боррель повинен був почати свій візит в Україну 15 березня.

11 березня Всесвітня організація охорони здоров’я оголосила про пандемію через спалах коронавірусної інфекції. 12 березня в Україні розпочався карантин через загрозу епідемії коронавірусної інфекції і для недопущення її поширення. Він триватиме три тижні – до 3 квітня.

В Україні лабораторно підтверджені три випадки коронавірусного захворювання, з них одна хвора померла.

Турчинов заперечив, що дав команду збити вертоліт Януковича

Колишній голова Верховної Ради Олександр Турчинов, який після втечі колишнього президента України Віктора Януковича з країни виконував обов’язки голови держави, в інтерв’ю Крим.Реалії (проєкт Радіо Свобода) розповів, що не давав команди збити вертоліт Януковича.

«Він (Віктор Янукович – ред.) ще розповідав, що Турчинов дав команду збивати вертоліт (за допомогою якого експрезидент намагався покинути Україну – ред.). Це неправда, ніхто команди «збивати» не давав. Але я вимагав посадити вертоліт і доставити Януковича до Києва. З Харкова Янукович вилетів до Донецька, а з Донецька на машинах, ховаючись, попрямував, як нам стало відомо, в Крим. Тому на той момент народні депутати – [Арсен] Аваков і [Валентин] Наливайченко з десятьма, по-моєму, бійцями вилетіли в Крим», – пригадав Турчинов.

Віктор Янукович втік з України взимку 2014 року після масових розстрілів у центрі Києва під час подій Євромайдану. Наразі президент-утікач переховується за кордоном, найімовірніше, – в Росії. Йому інкримінують низку злочинів, зокрема державну зраду. Провину свою він заперечує.

У Харківській області обирають народного депутата

У Харківській області відбуваються вибори народного депутата від 179 округу.

Як повідомила громадянська мережа «Опора», усі 189 виборчих дільниць відкрилися вчасно. У виборах беруть участь 37 кандидатів, з них 27 є висуванцями політичних партій, 10 – самовисуванцями.

У виборах можуть взяти 147 тисяч виборців.

На початку грудня Верховна Рада достроково припинила повноваження народного депутата, члена фракції «Слуга народу» Олексія Кучера, який в липні переміг на виборах в 179-му окрузі.

За кілька тижнів до цього Кучер став головою Харківської обласної державної адміністрації. До нього з жовтня 2016-го по листопад 2019 року цю посаду обіймала Юлія Світлична.

 

День добровольця: Києвом пройшла ще одна хода – до посольства Росії

У Києві під вечір пройшла ще одна хода з нагоди Дня добровольця і на знак протесту проти агресії Росії. Цю ходу завершили під будівлею посольства Росії.

Ця акція, як і попередня хода в Києві, що пройшла вдень, відбулися без грубих порушень правопорядку, повідомила поліція Києва.

За її оцінкою, в вечірній ході взяли участь близько 1 тисячі осіб. Агентство «Укрінформ» оцінило кількість учасників приблизно в 1700 осіб.

Раніше 14 березня кілька тисяч людей зібралися у центрі столиці з нагоди Дня українського добровольця і рушили від Михайлівської площі до урядового кварталу, до будівель Кабінету міністрів і офісу президента на Банковій, щоб оголосити свої вимоги – серед яких, зокрема, за їхніми словами, «припинити легалізацію ОРДЛО».

Поліція заявила, що в денній ході взяли участь майже 5 тисяч осіб. Організатори й агентства своїх окремих оцінок не подавали, але учасники, коментуючи заяву поліції, говорили, що насправді їх було «значно більше». Правоохоронні органи традиційно занижують кількість учасників акцій, що не є провладними.

Схожі акції відбулися 14 березня і в кількох інших містах України.

День українського добровольця був встановлений постановою Верховної Ради в 2017 році на 14 березня і вперше відзначений того дня того ж року. Саме цього дня 2014 року перші 500 бійців-добровольців Самооборони Майдану прибули на полігон «Нові Петрівці» для формування першого добровольчого батальйону для захисту України від російської гібридної агресії.

11 березня на зустрічі Тристоронньої контактної групи в білоруському Мінську було домовлено вже на наступній зустрічі, 25 березня, підписати рішення про створення так званої консультативної ради. Офіційно документи зустрічі не були оприлюднені. Ці документи 13 березня опублікувало видання «Дзеркало тижня. Україна»; офіційний Київ не заперечив і не підтвердив прямо їхню правдивість.

В опублікованому документі, зокрема, йдеться про те, що в згаданій консультативній раді мають вести переговори повноважні представники України, з одного боку, і її окремих районів у Донецькій і Луганській областях, із іншого, а Росія стає лише спостерігачем, разом із Німеччиною, Францією й ОБСЄ. На думку критиків, це означає визнання суб’єктності незаконних збройних сепаратистських угруповань «ДНР» і «ЛНР», підтримуваних і скеровуваних Росією і визнаних в Україні терористичними, а також визнання кремлівської тези про «внутрішній конфлікт» в Україні, бо Росія зі сторони переговорів із Україною перетворюється лише на стороннього спостерігача.

Після появи тексту документів голова офісу президента України Андрій Єрмак пізніше 13 березня підтвердив таку плановану структуру «консультативної ради», але намагався заперечувати, що це стане визнанням суб’єктності угруповань і зміни ролі Росії з агресора на посередника в переговорах між Києвом і ОРДЛО.

Дотепер Київ відкидав можливість прямих переговорів із окупаційними адміністраціями в Донецьку і Луганську, що їх підтримує і скеровує Росія. На переговорах про врегулювання на окупованій частині Донбасу в Тристоронній контактній групі сторонами переговорів наразі є Україна, Росія і ОБСЄ, представники угруповань перебувають там як спостерігачі і дотепер ставили свої підписи під документами як приватні особи. В оприлюднених документах із нинішньої зустрічі чи не вперше вони підписалися з титулами «повноважний представник окремих районів» Донецької і Луганської областей.

Після повідомлень про результати зустрічі в Мінську з вимогами до президента Володимира Зеленського з вимогою доручити представникам України в Тристоронній контактній групі «повернутися в рамки законодавства України» і не допустити підписання рішення про таку консультативну раду виступили не тільки численні активісти і група громадських організацій, а й низка народних депутатів із владної фракції «Слуга народу».

Аваков припускає, що заходи з протидії COVID-19 «будуть ще жорсткішими»

Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков прокоментував ухвалені урядом заходи з протидії поширенню коронавірусного захворювання COVID-19, назвавши їх «своєчасними та вірними».

«Президент і Уряд прийняв кілька різких обмежувальних заходів. Ми зробили це вчасно і правильно. Не пізно і не рано. Можливо, навіть трохи страхуючись. Так треба, і, ймовірно, незабаром заходи обмежень будуть ще жорсткіше. Ми дивимося, як розгортається атака вірусу в Китаї, Італії, Іспанії та інших країнах. Ми, на щастя, одні з останніх на шляху поширення вірусу – тому маємо можливість діяти на випередження», – зазначив Аваков на своїй Фейсбук-сторінці.

Його заяву поширила також пресслужба Міністерства внутрішніх справ.

Аваков також заявив, що засоби протиепідемічного захисту, які перехоплюють працівники Державної прикордонної служби при спробах переправити їх за кордон, будуть передавати для використання в Україні.

«Заходи вжиті. Займаємося. Спекулянтів будемо дуже жорстко карати. І найважливішою нашою зброєю в боротьбі з вірусом є усвідомлення кожною людиною правил дій в такій ситуації і максимальна соціальна ізоляція в ці дні», – стверджує міністр.

Тим часом директор громадської організації «Центр протидії корупції» Віталій Шабунін оприлюднив посилання на документ, який, за його твердженням, є ще не зареєстрованим законопроєктом «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19)» у версії МВС. Документ пропонується під назвою «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо протидії поширенню небезпечних та особливо небезпечних інфекційних хвороб в Україні».

Читайте також: Із вимогою зупинити «легалізацію ОРДЛО»: добровольці зібралися на марш у центрі Києва​

Він містить низку нових статей, зокрема про відповідальність за ухилення від обстеження, приховування інформації про джерело зараження, «умисне» зараження іншої особи особливо небезпечною чи небезпечною інфекційною хворобою, порушення санітарних норм.

«Усі інфіковані люди – не лише коронавірусом, але й звичайним грипом – автоматично опиняться під ризиком стати підозрюваними у злочинах», – прокоментував цей документ Шабунін.

Радіо Свобода наразі не вдалося зв’язатися з пресслужбою МВС для підтвердження цієї інформації. Публічно ані міністерство, ані сам Аваков не коментували цю заяву.

Читайте також: COVID-19: Кабмін постановив евакуювати українців з Італії​

В Україні на даний час підтверджені лабораторно три випадки коронавірусного захворювання: один – у Житомирській області, два – в Чернівецькій. 13 березня стало відомо про першу смерть від захворювання на коронавірус: померла пацієнтка, госпіталізована на Житомирщині.

12 березня в Україні розпочався карантин через загрозу епідемії коронавірусної інфекції та для недопущення поширення COVID-19. Він триватиме три тижні – з 12 березня до 3 квітня.

Штовханина на презентації Сивохи: прокуратура оскаржить запобіжний захід для затриманих

Прокуратура Києва планує подати апеляції на запобіжні заходи, обрані Печерським судом для учасників інциденту 12 березня, в ході якого активісти штовхнули радника секретаря Ради національної безпеки і оборони. Про це пресслужба прокуратури повідомила 14 березня.

Як зазначили у відомстві, 13 березня прокуратура просила суд відправити трьох із затриманих під цілодобовий домашній арешт.

«За результатами судових засідань, клопотання щодо одного з підозрюваних задоволено. Щодо ще двох осіб – суд обрав більш м’який запобіжні заходи, а саме особисте зобов’язання. Останні два рішення прокуратура оскаржуватиме в апеляційному порядку», – заявляє пресслужба.

Читайте також: Від поліції вимагають звільнення затриманих через інцидент з радником секретаря РНБО (доповнено)​

У повідомленні цитується прокурор Києва Сергій Юлдашев, який «виступає проти переваги права сили над силою права».

«Категорично виступаю проти переваги права сили над силою права. На сьогодні є безліч способів висловити позицію незгоди, не порушуючи закон і без застосування насильства. Тим, хто нехтує цими загальноприйнятими правилами, буде дано принципову оцінку і винні особи нестимуть відповідальність згідно чинного законодавства», – заявив Юлдашев.

12 березня представники «Нацкорпусу» зірвали презентацію Національної платформи примирення і єдності Сергія Сивоха у Київському виставковому центрі «Парковий». Керівника київського міського осередку організації Сергія Тамарина обурило, що під час презентації радник секретаря РНБО Сивохо і його помічники не згадали про безпосередню участь Росії в конфлікті на Донбасі. Чиновника збили з ніг після відповіді Сивоха, що «це багатошаровий конфлікт». Після цього Сивохо, накульгуючи, залишив презентацію.

 

Згодом поліція затримала 15 людей, нібито причетних до інциденту в «Парковому».

Секретар Ради національної безпеки і оборони України Олексій Данілов засудив інцидент, під час якого штовхнули його радника Сергія Сивоху. При цьому Данілов заявив, що Сивохо не уповноважений представляти позицію відомства.

США в ОБСЄ засудили переслідування мусульман та «Свідків Єгови» в окупованому Криму

Посол США в ОБСЄ Джим Гілмор під час засідання Постійної ради ОБСЄ 12 березня вказав на переслідування кримських татар і «Свідків Єгови» з боку російських силовиків в анексованому Криму.

«Кримські татари, етнічні українці та інші, хто виступає проти окупації Росією півострова, піддаються переслідуванням, арештам і затриманням з боку окупаційної влади. Ми стурбовані повідомленнями про напади збройних і замаскованих співробітників сил безпеки на будинки кримських татар в Бахчисарайському районі вранці 11 березня», – сказав посол.

Гілмор зазначив, що щонайменше чотири людини, заарештованих під час рейдів, були звинувачені у тероризмі, що є звичайним приводом для арешту в Росії.

У США також глибоко стурбовані шестирічним тюремним ув’язненням, який присудили 5 березня «свідку Єгови» Сергію Філатову.

 

«Росія продовжує мілітаризацію півострова, вводячи солдатів і озброєння, щоб ще більше вплинути на чорноморський регіон. Ми засуджуємо дії Росії щодо призову більше 20 тисяч кримчан до російської армії з початку окупації. «Кримська правозахисна група» відзначає зростання кількості кримінальних переслідувань за ухилення від призову проти кримчан, які не хочуть служити в армії окупанта. Дії Росії є порушенням суверенітету і територіальної цілісності України і загрожують європейській безпеці», – сказав посол.

Посол США нагадав, що Вашингтон повністю підтримує суверенітет, незалежність і територіальну цілісність України в межах її міжнародно визнаних кордонів, включаючи її територіальні води, та ніколи не визнає анексії Криму Росією.

Державний департамент США 11 березня оприлюднив доповідь про права людини в Україні, в якій також йдеться про порушення Росією прав людини у Криму: викрадення людей; тортури і знущання над ув’язненими з метою отримання зізнань та покарання осіб, що чинять опір окупації; незаконні затримання; обмеження прав на мирні зібрання та свободу віросповідання. У звіті зазначалося, що окупаційна влада Криму продовжує переслідувати кримських татар і проукраїнських активістів.

Сторони ТКГ в Мінську домовилися про звільнення полонених – Єрмак

Сторони Тристоронньої контактної групи в Мінську 11 березня домовилися про звільнення громадян України, яких утримують на окупованих територіях Донецької та Луганської областей, заявив голова Офісу президента Андрій Єрмак на брифінгу 13 березня.

Крім того, він повідомив про продовження переговорів щодо місць нового етапу розведення сил і засобів на Донбасі.

Читайте також: Засідання ТКГ у Мінську з участю Єрмака і Козака. Представник Кремля заявив про нову «консультативну раду»

«Я вважаю, головне рішення, яке було прийняте, і вважаю, що це відбудеться і Україна все зробить, щоб це відбулося – протягом найближчих місяців ми повернемо всіх наших громадян, які сьогодні утримуються на території так званих ОРДЛО. По-друге, продовжуються консультації і робота наших спеціалістів щодо визначення нових трьох пунктів з гуманітарної точки зору, на яких може бути розведення сил і засобів. Як ви знаєте, це рішення було прийняте на Паризькому саміті наприкінці минулого року і воно повинно бути виконане», – заявив Єрмак.

Коментуючи питання щодо наступного «нормандського саміту», він зазначив, що телефонні переговори між радниками лідерів країн «нормандської четвірки» повинні відбутися наступного тижня.

«Зустріч радників повинна була відбутися 12 березня, але у зв’язку з карантином її перенесли. Ми будемо мати телефонну розмову наступного тижня між радниками, на якій будемо говорити про дату можливого саміту лідерів, який повинен відбутися в Берліні, я сподіваюся, в квітні», – сказав голова ОП.​

Читайте також: Джемілєв: Росія «категорично проти» звільнення кримських татар​

На цьому ж брифінгу Андрій Єрмак анонсував створення «консультативної ради» з виконання Мінських домовленостей, до якої мають увійти представники як підконтрольних уряду, так і окупованих територій України.

Президент України Володимир Зеленський 5 березня заявив, що українська сторона в ТКГ передала список із понад 200 людей для обміну. Він сподівається, що обмін відбудеться вже цього місяця.

29 грудня 2019 року відбувся обмін утримуваними між Україною і російськими гібридними силами. З території ОРДЛО був звільнений 81 українець: 76 із них повернулися на підконтрольну українському уряду територію, ще п’ятеро вирішили залишитися на території, що контролюється російськими гібридними силами. Із 76 звільнених: 12 – тепер уже ексвійськовополонені, 64 – цивільні. Звільнених обміняли на 124 особи.

Це сталося після першої за три роки зустрічі лідерів країн «нормандського формату», яка відбулася в Парижі 9 грудня.

Кілька депутатів монобільшості «стривожені» через створення спільної ради з мешканцями ОРДЛО

Кілька народних депутатів від президентської партії «Слуга народу» 13 березня поширили заяву, пов’язану з подіями навколо переговорів із Росією в контексті збройного конфлікту на Донбасі та окупованих територій.

«Поділяємо стурбованість громадськості триваючими заявами різних посадових осіб щодо можливості відновлення постачання води до окупованої Автономної Республіки Крим; неприйнятними заявами про те, що на сході України відбувається внутрішній конфлікт та інше. Не можемо також не помітити схвалене представниками України в рамках Тристоронньої контактної групи рішення про створення Консультативної ради в рамках політичної підгрупи Тристоронньої контактної групи», – йдеться в заяві.

 

Представники «Слуги народу» стривожені через те, що консультативної ради мають увійти на рівних правах представники України та окремих районів Донецької та Луганської областей для обговорення виконання Мінських домовленостей.

Автори заяви нагадують, що, згідно з законом «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях», Україна визнає Росію такою, що тимчасово окупувала окремі території цих областей.

«Відповідно до законодавства України, на тимчасово окупованій території України, узурпувавши виконання владних функцій, діють окупаційні органи влади Російської Федерації. Відтак, українське законодавство унеможливлює визнання в будь-якій формі будь-яких органів влади так званих ЛНР, ДНР, ОРДЛО і таке ін. Усі переговори щодо забезпечення прав та інтересів громадян України, а також щодо припинення збройної агресії повинні вестися винятково з Російською Федерацією та її представниками. Легітимність представників так званих ОРДЛО може бути визнана лише в тому разі, якщо вони призначені законними представниками України чи законними органами влади нашої держави», – йдеться в поширеному тексті.

Читайте також: «Новий Мінськ»: початок прямих переговорів з бойовиками?​

Хоча консультативна рада планується як дорадчий орган, народні депутати побоюються, що її створення підважить позицію Києва щодо визнання подій на Донбасі збройною агресією з боку Росії.

У зв’язку з цим парламентарі просять президента Володимира Зеленського доручити представникам України в Тристоронній контактній групі та взагалі всім переговорниками від Києва «повернутися в рамки законодавства України та не допустити реалізації оприлюднених рішень щодо створення Консультативної групи у спосіб і формах, які не знаходять підтримку народу України, протирічать діючому законодавству держави та національним інтересам».

«Також закликаємо Президента України Володимира Зеленського зобов’язати делегацію України на переговорах з Російською Федерацією проводити на регулярній основі консультації та інформувати Верховну Раду України щодо підходів та стану переговорів», – підсумовують автори заяви.

Текст заяви поширили на своїх Фейсбук-сторінках депутати від «Слуги народу», зокрема: Дмитро Гурін, Гео Лерос, Богдан Яременко, Анастасія Красносільська, Микита Потураєв, Олександр Ткаченко, Єгор Чернєв, Ганна Бондар. Документ із заявою містить наразі імена 28 підписантів. Вказано, що перелік може поповнюватися.

13 березня голова Офісу президента України Андрій Єрмак повідомив на брифінгу Ради національної безпеки та оборони, що Тристороння контактна група в Мінську планує створення консультативної ради для обговорення питань, передбачених у пакеті Мінських домовленостей.

Про можливість створення нового органу заявляв у Мінську також заступник керівника адміністрації президента Росії Дмитро Козак.

Уряд постановив ліквідувати ДАБІ

Кабінет міністрів вирішив ліквідувати Державну архітектурну будівельну інспекцію. Так рішення уряд ухвалив на виїзному засіданні 13 березня за участі президента Володимира Зеленського.

Це рішення Зеленський анонсував ще до того, як Кабінет міністрів його розглянув. Він пояснив його корупційними ризиками в регулюванні будівельної галузі.

«Найбільш болючими залишаються зловживання при будівництві великих об’єктів. Тому ми ліквідовуємо монополію у сфері містобудування. Скажу три слова, на які чекав весь чесний будівельний бізнес України: ми ліквідовуємо ДАБІ», – заявив президент.

Читайте також: Пам’ятки архітектури на Львівщині руйнуються на очах​

Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль, коментуючи рішення про реформу ДАБІ, також звинуватив орган у корумпованості.

«ДАБІ – «корупційний кліщ», який забирає обігові кошти з будівельного ринку. Уряд вирішив ліквідувати старий забюрократизований та корупційний орган і запровадити нову систему на основі прозорих та чітких правил гри», – заявив голова уряду.

Натомість він анонсував створення трьох нових установ:

Державної сервісної служби містобудування, яка візьме на себе реєстраційні функції в галузі будівництва
Державного агентства технічного регулювання
Державної інспекції містобудування, за яким будуть функції нагляду та контролю в будівництві

Державна архітектурно-будівельна інспекція України була утворена в 2006 році для реалізації державної політики в сфері державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду. 11 березня 2020 року Кабмін призначив головою ДАБІ Юрія Васильченка.