Президент України Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради законопроєкти про підтримку суб’єктів господарювання на період обмежувальних заходів, пов’язаних із пандемією COVID-19.

Як йдеться на сайті парламенту, відповідні законопроєкти зареєстровані 26 листопада.

Законопроєкт 4430 стосується змін до Податкового кодексу, а законопроєкт 4429 – соціальної підтримки застрахованих осіб та суб’єктів господарювання.

У пояснювальній записці до законопроєкту 4430 пропонується відстрочити до 29 грудня 2021 року погашення податкового боргу платників податків – фізичних осіб, у тому числі самозайнятих осіб, що у загальній сумі не перевищує 6800 гривень; списати пені та штрафні санкції у разі самостійної сплати платниками податків податкового боргу за основним платежем протягом 6 місяців; збільшити поріг обсягу податкового боргу тощо.

Іншим документом, серед іншого, пропонується забезпечити «безперервність дії договорів оренди державного та комунального майна у зазначений період (карантину – ред.), розширення кола суб’єктів підприємництва для отримання державної підтримки».

Також зареєстровано законопроєкт 4431, яким, серед іншого, пропонується внести зміни до держбюджету-2020 задля виплати одноразової матеріальної допомоги застрахованим особам, які можуть втратити доходи у разі повної заборони сфери їх діяльності через посилення карантину.

24 листопада президент України Володимир Зеленський заявив, що до Верховної Ради найближчим часом у парламент будуть подані законопроєкти, які передбачатимуть низку програм допомоги бізнесу. Також він анонсував анонсував 8 тисяч гривень одноразової допомоги фізичним особам-підприємцям та працівникам, які втратили роботу.
…

Міністерство закордонних справ України назвало відправку «гумконвою» на окуповану частину Донбасу черговим вчиненням Росією міжнародно-протиправного діяння проти суверенітету України.

«Ігноруючи раніше висловлені неодноразові застереження української сторони, без її офіційної згоди, з порушенням законодавства України, умов та модальностей доставки гуманітарної допомоги, які були раніше узгоджені між Україною, Росією та Міжнародним Комітетом Червоного хреста, російська сторона незаконно перемістила на територію України так званий «гуманітарний конвой» для населення на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях у Донецькій та Луганській областях України. Переміщення відбулося через російські прикордонні пункти пропуску «Донецьк» та «Матвєєв Курган» і закриті Україною пункти пропуску «Ізварине» та «Успенка». При цьому, російська сторона унеможливила здійснення українськими прикордонниками і митниками обов’язкових контрольних процедур», – йдеться в повідомленні.

В МЗС заявили, що надіслали Міністерству закордонних справ Росії ноту протесту з вимогою неухильно дотримуватися своїх міжнародних зобов’язань.

26 листопада Росія всоте надіслала так званий «гуманітарний конвой» на території Донбасу, окуповані проросійськими бойовиками. Як повідомили у Державній прикордонній службі України, на в’їзд в Україну прослідувало дві колони у складі 14 автомобілів.
…

Окружний адміністративний суд міста Києва відкрив провадження у справі за позовом Всеукраїнського об’єднання «Батьківщина» до Національного агентства з питань запобігання корупції, повідомила у четвер пресслужба суду.

«Суд ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Розглянувши заяву про забезпечення позову, яка надійшла одночасно із позовом, суд відмовив позивачу у вжитті заходів його забезпечення. Суд мотивував своє рішення тим, що політичною партією «Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина» не надано належних доказів, які б свідчили про те, невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити подальше виконання рішення суду або ефективний захист інтересів позивача», – йдеться в повідомленні.

У суді нагадали, що позивач просить суд визнати протиправними дії працівників НАЗК при складенні висновку про результати аналізу звіту політичної партії про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру та визнати неправомірними окремі його пункти. Серед інших вимог позову, кажуть в суді, – скасувати наказ НАЗК про зупинення державного фінансування статутної діяльності партії за четвертий квартал 2020 року.

Рух «Чесно» повідомив 25 листопада, що, згідно з висновком НАЗК, у звіті «Батьківщини» за перший квартал 2020 року виявили кілька порушень, а саме:

відсутність звіту міської організації партії міста Українка;
відсутність відомостей про наявність фінансових зобов’язань перед ТОВ «Фінейт» на 45 тис. гривень;
підписання видаткових накладних про прийом спонсорських внесків у вигляді листівок, брошур та плакатів особами, які на момент підписання цих документів перебували за кордоном (стосується сумської та київської обласних організацій);
щодо донорів київської міської організації та кіровоградської обласної організації виявили невідповідність їхнього доходу та розміру їхніх внесків на користь цих осередків у 2017- 2020 роках;
договори з низкою компаній на загальну суму понад 14 млн гривень були датовані раніше, ніж були відкриті вказані у них банківські рахунки. Йдеться про гроші, які партія отримала з держбюджету як компенсацію витрат на парламентську виборчу кампанію.

У «Чесно» повідомили, що це вже третій випадок, коли НАЗК позбавляє парламентську партію державного фінансування, але попередні дві політсили, «Опозиційний блок» та «Слуга народу», самі від нього відмовлялися.
…

Міністерство закордонних справ України взяло до уваги вручення послу України в Білорусі ноти протесту і вважає реакцію білоруської сторони «надмірно емоційною і в цілому безпідставною», повідомив Радіо Свобода речник МЗС Олег Николенко.

«Україна – європейська демократична держава, свобода слова і свобода зібрань для якої має фундаментальне значення. Ми вважаємо, що жодних підстав для обмеження права на мирний протест у цій ситуації не існує. Правоохоронні органи України вживають належних заходів, щоб на постійній основі, а особливо під час акцій протесту гарантувати безпеку як учасників акцій, так і посольства Білорусі та його працівників», – заявив речник.

У МЗС наголошують, що Україна чітко дотримується положень Віденської конвенції про дипломатичної відносини 1961 року і гарантує безпеку іноземних дипломатичних місій на своїй території.

«І ми особливо очікуємо, що білоруська сторона також із належною відповідальністю ставитиметься до своїх міжнародних зобов’язань і не допускатиме порушень дипломатичного імунітету, на кшталт безпідставних доглядів дипломатичного автомобіля посла України в Білорусі при перетині українсько-білоруського кордону. Також пригадуємо, що в період Революції гідності в Україні білоруська сторона не реагувала на провокації громадян, які під стінами посольства України в Мінську демонстрували свою вкрай недружню позицію до України й обраного українським народом європейського курсу», – заявили у МЗС.

Раніше сьогодні білоруське Міністерство закордонних справ повідомило, що викликало українського посла Ігоря Кизима і вручило йому ноту, «в якій білоруська сторона висловила рішучий протест у зв’язку з безперервною серією антибілоруських акцій» біля посольства Білорусі в Україні і зажадала «гарантувати на належному рівні безпеку дипломатичної місії відповідно до норм Віденської конвенції про дипломатичні зносини від 18 квітня 1961 року».

У Києві регулярно відбуваються акції на підтримку протестів у Білорусі, що тривають від серпня й основною вимогою яких є відставка Олександра Лукашенка.
…

Служба безпеки України у відповідь на запит Радіо Свобода назвала дані про свій автопарк «інформацією з обмеженим доступом».

«За результатами розгляду повідомляємо, що запитувані вами відомості, зокрема щодо стану фінансово-господарської діяльності підрозділів СБ України, відносяться до інформації з обмеженим доступом», – заявили в СБУ.

Радіо Свобода цікавилося, скільки автомобілів нараховує автопарк Служби безпеки України та скільки автомобілів закупила СБУ у 2019 і 2020 роках.

Раніше Верховний суд повідомив Радіо Свобода, що володіє 46 автомобілями, Конституційний суд має 32 автомобілі, а Верховна Рада – 187 транспортних засобів.

 
…

Міністерство фінансів України успішно завершило переговори з Міжнародним валютним фондом про основні параметри проєкту державного бюджету на 2021 рік, повідомив Кабінет міністрів зранку 26 листопада.

В уряді наголосили, що це було однією з головних передумов для початку першого перегляду спільної з МВФ Програми Stand-by для України, визначення дати візиту місії Європейського департаменту МВФ та отримання чергового траншу.

Основний акцент перемовин стосувався формування спільного із МВФ бачення основних бюджетних показників – рамки доходів, видатків і дефіциту.

«В цілому, параметри бюджету-2021 збігаються з оцінками фахівців Фонду, що було важливим для продовження успішної співпраці між Україною та МВФ», – заявили в уряді.

7 травня після багатомісячних переговорів із Україною щодо трирічної програми розширеного фінансування МВФ урешті відмовився від неї і запропонував вужчу програму stand-by через «безпрецедентну невизначеність щодо економічних і фінансових перспектив і необхідність зосередити політичні пріоритети на короткостроковому стримуванні й стабілізації» в Україні.

9 червня Рада директорів Міжнародного валютного фонду схвалила 18-місячну програму співпраці з Україною на п’ять мільярдів доларів, яка буде виконана в разі виконання Україною низки умов. Перший транш у 2,1 мільярда доларів Україна отримала 12 червня.

Новопризначений радник керівника Офісу президента України Андрія Єрмака Тимофій Милованов 23 листопада заявив, що Україна не встигає отримати транш від Міжнародного валютного фонду у 2020 році.
…

Президент України Володимир Зеленський призначив головою Миколаївської обласної державної адміністрації Віталія Кіма. Відповідний указ глава держави підписав 25 листопада, повідомляє офіційний сайт президента.

«Президент зустрівся з Віталієм Кімом, вручив йому службове посвідчення та побажав наснаги на посаді очільника Миколаївської облдержадміністрації», – ідеться в повідомленні.

Віталій Кім народився 1981 року у Миколаєві. Закінчив Український державний морський технічний університет імені адмірала Макарова, спеціаліст із економіки. Багато років працював у бізнесі. Очолював низку приватних підприємств.
…

Андрій Садовий офіційно зареєстрований міським головою Львова. Увечері 25 листопада міська територіальна виборча комісія оприлюднила результати виборів у другому турі 22 листопада. За кандидата від «Самопомочі» Андрія Садового проголосували 143 466 виборців, за представника від «Європейської солідарності» Олега Синютку –  84 277. Різниця між кандидатами – 59189 голосів.

Явка виборців у другому турі склала понад 37%.

Сьогодні представники п’яти  фракцій партій, які пройшли у Львівську міську раду – «Європейська солідарність», «Самопоміч», ВО «Свобода», «Голос», «Варта» підписали спільне звернення до голови міської ТВК із проханням у стислі терміни оприлюднити результати голосування в другому турі.

24 листопада три партії з п’яти, «Європейська солідарність», ВО «Свобода» і «Варта», взяли участь у першій сесії Львівської міськради і обрали тимчасову президію. Депутати від «Голосу» і «Самопопомочі» не прийшли на засідання, пояснивши це тим, що їм не повідомили про сесію.
…

Україна висунула вимогу Росії надати свій план врегулювання ситуації на Донбасі. Про це в ефірі Радіо Донбас.Реалії (проєкту Радіо Свобода) заявив представник окремих районів Донецької та Луганської областей на переговорах ТКГ Сергій Гармаш. Він зазначив, що українська делегація на переговорах вперше зайняла принципову позицію.

«Дуже жорстке сьогодні засідання. Вперше Україна займає таку принципову позицію. Ми напряму висунули вимогу Росії, щоб вона, як член Тристоронньої контактної групи і учасник конфлікту, надала свій документ, не посилаючись на ОРДЛО, які не є членами тристоронньої контактної групи», – зазначив Гармаш.

За його словами, представник Росії Борис Гризлов, не надав жодної відповіді на це питання. Крім того, сторони переговорів звинуватили одне одного в намірі вийти з Тристоронньої контактної групи та Мінських домовленностей.

Водночас російська агенція ТАСС цитує голова делегації Росії у ТКГ Бориса Гризлова: «Донбас запропонував план спільних дій, тобто дорожню карту врегулювання конфлікту, відповідно до Мінської угоди, яка може бути підтримана Верховною Радою і президентом України. Україні було також запропоновано представити свою версію оптимальної дорожньої карти… Українська делегація передала Контактій групі абсолютно неадекватний, внутрішньо суперечливий проєкт, що містить прямі порушення Мінських угод. Сьогодні Росія підтримала план окремих районів Донецької та Луганської областей як єдиний з представлених Контактній групі документів».

24 листопада українська делегація у Тристоронній контактній групі щодо Донбасу повідомила, що представник Росії на засіданні політичної підгрупи заявив про підтримку Москвою плану дій із врегулювання на Донбасі, запропонованого представниками тимчасово окупованих окремих районів Донецької та Луганської областей.

Українська делегація попросила російську сторону підтвердити цю заяву у письмовому вигляді до наступного засідання ТКГ.

5 листопада голова делегації України в ТКГ, експрезидент України Леонід Кравчук заявив, що Україна підготувала «План спільних кроків» для Тристоронньої контактної групи, який у разі повного припинення конфлікту і демілітаризації ОРДЛО передбачає проведення там місцевих виборів 31 березня 2021 року.
…

«Із переходом більшості навчальних закладів на дистанційну форму навчання, кількість таких випадків і форм самих порушень вражає…»
…

Кабінет міністрів України на засіданні 25 листопада схвалив зміни до постанови від 30 грудня 2015 року «Про заборону ввезення на митну територію України товарів, що походять з Російської Федерації».

Відповідна постанова продовжує до 31 грудня 2021 року дію режиму найбільшого сприяння СОТ, який передбачає застосування вищих ставок ввізного мита для російських товарів замість нульової ставки, що діяла на деякі російські товари відповідно до угоди про режим вільної торгівлі між країнами СНД.

Україна та Росія запроваджують обопільні санкції з 2014 року, від часу анексії Криму та початку збройного конфлікту на Донбасі.

У березні 2019 року набрали чинності українські санкції щодо 294 юридичних та 848 фізичних осіб.

Уряд Росії в квітні 2019 року ухвалив рішення про розширення санкцій проти України.

У свою чергу у травні того ж року Україна доповнила перелік російських товарів, які заборонені до ввезення в Україну. Серед заборонених є кілька груп промислових товарів, мінеральних добрив, сільськогосподарської продукції, транспортних засобів. Загальна вартість цієї продукції становить 510 мільйонів доларів на рік.

Також уряд затвердив запровадження спеціального мита для товарів із Росії, яке застосовується з 1 серпня 2019 року незалежно від інших видів мита.
…

Оновлена структура апарату Міністерства освіти і науки України вступить в дію лише після погодження з Міністерством фінансів України, повідомили у відповідь на запит Радіо Свобода в пресслужбі МОН.

«Офіційна позиція буде опублікована на сайті Міністерства одразу після завершення всіх етапів обговорення й погоджень», – йдеться в повідомленні.

Подробиць у міністерстві не навели.

На початку тижня депутатка від «Голосу» Інна Совсун повідомила, що, за її даними, т.в.о. міністра освіти і науки Сергій Шкарлет пропонує скоротити кількість директоратів МОН із шести до чотирьох, а число державних експертів зменшити з 93 до 50.

Натомість, за даними Совсун, у МОН має з’явитися дев’ятий заступник міністра.

У МОН не відповіли на уточнювальні питання Радіо Свобода щодо реорганізації й того, з чим вона пов’язана.

Нещодавно ЗМІ повідомляли, що Євросоюз застеріг українську владу від змін у структурі Міністерства освіти, заявивши, що вони руйнують проведені раніше реформи.

Водночас очільник міністерства заперечив це: «Між МОН та ЄС триває конструктивний діалог і результативна співпраця. Ми опрацьовуємо як питання реалізації вже запущених реформ в освіті, так і розробляємо нові».

Про те, що Міністерство освіти та науки подало на розгляд Кабінету міністрів проєкт рішення про реорганізацію структури відомства, яка фактично ліквідує усі директорати і повертає міністерство до старої моделі управління, на початку листопада в коментарі Радіо Свобода сказала і співзасновниця ГО «Смарт Освіта» Іванна Коберник.

25 червня 2020 року уряд призначив Сергія Шкарлета тимчасовим виконувачем обов’язків міністра освіти на науки, а парламент так і не проголосував за його затвердження на посаді очільника відомства. Через кілька днів біля Кабміну і Офісу президента відбулися акції протесту проти призначення Сергія Шкарлета.
…

Анна Дурицька в інтерв’ю Дмитру Гордону розповіла про події 27 лютого 2015 року, коли вбили російського опозиційного політика Бориса Нємцова.

Нємцова вбили на Великому Москворецькому мосту о 23:31 27 лютого 2015 року. За три години до загибелі він брав участь в ефірі на «Ехо Москви», де говорив про відповідальність президента Росії Володимира Путіна за розв’язання війни на сході України і про корупцію в російській владі. Потім зустрівся в кафе в ГУМі на Красній площі зі своєю подругою – українською моделлю Дурицькою і разом із нею йшов додому на Малу Ординку.

Як розповіла Дурицька, після вечері вона запропонувала поїхати додому на машині, але Борис Нємцов наполіг на тому, щоб пройтися пішки. «Я відчувала, що в той вечір він був особливо тривожним», – згадує вона.

«На мосту я почула хлопки. Ми йшли дуже близько один до одного. І я підняла голову вгору, бо подумала, що це салюти. І коли відчула, що Борис схопив мене за руку, я зрозуміла, що в нього стріляють. Але, обернувшись, я побачила тільки сірий автомобіль, що швидко від’їжджав. Я присіла до Бориса і до останнього думала, що це був чийсь злий жарт, йому просто вистрілили в ногу і він залишиться живий. Але я бачила, як він задихається і намагався кашляти, а з рота у нього пішла кров», – розповіла Дурицька.

За її словами, вона почала питати про те, що їй робити, але Нємцов уже не говорив. «Я підняла голову вгору і побачила снігоприбиральну машину. Через сильний страх, що в мене теж почнуть стріляти, я побігла вперед. Підбігла до снігоприбиральної машини, у мене був сильний шок, я забула номери поліції, номери швидкої допомоги. А ще я втратила дар мови. Я просто не могла говорити. Я не могла вимовити ні слова. Побачила водія снігоприбиральної машини і ледве промовила слова: «Убили людину, наберіть «швидку». Але я не розуміла, чому він такий байдужий: він стояв і курив мовчки», – сказала вона.

Дурицька розповіла, що потім вона сама викликала поліцію і «швидку», але «біля Бориса вже був якийсь хлопець, який його розглядав: він дивився його телефон, документи».

За її словами, вона почула шість пострілів, але це «були секунди». Вона також заперечила версію про те, що Нємцов після пострілів ще був живий і його «добивав» чоловік, який підійшов. «Ні, ні, Борис був убитий відразу», – сказала Дурицька.

За звинуваченням у вбивстві Нємцова було заарештовано і засуджено п’ятьох осіб (всі вони – вихідці з Чечні), проте ні організатор, ні замовник злочину досі не знайдені.

Представники потерпілих вимагали повернути справу в прокуратуру і судити обвинувачених не просто за вбивство, а за посягання на життя державного і громадського діяча. Але Верховний суд Росії відмовився зробити це.

ОБСЄ в лютому цього року закликала Росію провести нове розслідування, а також передати в Парламентську асамблею його матеріали. Речник президента Росії Дмитро Пєсков заявив, що міжнародне розслідування суперечить російським законам, а МЗС повідомило, що в матеріалах справи є держтаємниця. У ході судового процесу (він був відкритим) на жодному з понад 80 засідань будь-які секретні матеріали не згадувалися.
…

Апеляційний суд Амстердама призначив нового суддю для розгляду справи про «скіфське золото», повідомила проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії перша заступниця міністра закордонних справ України Еміне Джапарова.

«Ми можемо підтвердити, призначення судді відбулося, тепер може продовжитися розгляд нашої апеляції. Ми плануємо передання нашого подання на розгляд суду найближчим часом і сподіваємося, що нові слухання по суті справи будуть призначені вже скоро, максимум через кілька місяців», – повідомила Джапарова.

Як повідомляє російське інформагентство ТАСС з посиланням на речника Апеляційного суду Амстердама Марьям ван Пулґейст, нового суддю звуть Джерард Левін.

Україна раніше подала запит про відвід судді у зв’язку з виявленням додаткових матеріалів, які свідчать про упередженість судді та його зв’язки з Росією. 28 жовтня Апеляційний суд Амстердама ухвалив рішення про відвід судді.

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба назвав «великим досягненням» рішення суду. Він сказав, що Україна боротиметься до перемоги в даному процесі.

Російські музейники заявили, що розчаровані рішенням суду в Амстердамі.
…

Вищий антикорупційний суд закрив справу проти народного депутата України VIII скликання у частині декларування ним недостовірної інформації, повідомила пресслужба ВАКС.

«Колишнього народного обранця обвинувачують у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ст. 366-1 КК України… ВАКС надалі продовжуватиме розгляд цього кримінального провадження лише за ч. 2 ст. 364 КК України», – йдеться в повідомленні.

У ВАКС не вказують прізвища ексобранця. Громадська організація «Центр протидії корупції» повідомляє, що йдеться про Максима Полякова, фігуранта так званої «бурштинової справи». У ЦПК вказують, що закрита справа стосувалася недекларування фактичного місця проживання Поляковим, який отримував компенсацію від держави за проживання в готелі «Київ», де він насправді не мешкав.

Раніше сьогодні повідомлялося, що ВАКС також закрив справи проти ексміністра енергетики Ігоря Насалика та судді Вищого адмінсуду Олега Голяшкіна. Кримінальні провадження закрили через те, що КСУ визнав неконституційною статтю про декларування недостовірної інформації.

27 жовтня Конституційний суд України визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за декларування недостовірної інформації. Так само суд скасував низку положень закону про запобігання корупції. Оприлюднивши це рішення 28 жовтня, КСУ пояснював, що антикорупційне законодавство створює передумови для неправомірного впливу на суд.

Національне агентство з питань запобігання корупції заявило, що Конституційний суд діяв у власних інтересах, ухвалюючи рішення. Водночас через рішення КСУ агентство закрило було доступ до державного реєстру електронних декларацій. Ввечері 29 жовтня, за рішенням уряду, після засідання РНБО доступ таки відновили. Але у НАЗК кажуть, що до реєстру декларацій все одно неможливо подати повідомлення про суттєві зміни у майновому стані посадовців.

Рішення КСУ критично сприйняли на Заході, заявивши, що воно ставить під сумнів низку міжнародних зобов’язань України.

30 жовтня президент Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради проєкт закону, яким пропонується припинити повноваження суддів КСУ.

 
…

В Офісі генерального прокурора повідомили про скерування до суду обвинувального висновку стосовно нині адвоката, а в минулому – прокурора відділу прокуратури Києва, у справі про незаконне притягнення до відповідальності мітингувальників під час Революції гідності.

«Експрокурору інкримінують незаконне перешкоджання проведенню зборів і мітингів, за попередньою змовою групою осіб; зловживання службовим становищем; службове підроблення, а також притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності, поєднане з обвинуваченням у вчиненні особливо тяжкого злочину… За даними слідства, 21 січня 2014 року прокурор, діючи за попередньою змовою зі своїми керівниками та слідчими міліції, безпідставно погодив повідомлення про підозру у масових заворушеннях двом незаконно затриманим учасникам Євромайдану. В подальшому до протестувальників було застосовано запобіжний захід – тримання під вартою», – йдеться в повідомленні ОГП.

В ОГП не вказали прізвища адвоката-експрокурора, справу проти якого передали до суду.

Генеральна прокурорка України Ірина Венедіктова 20 листопада повідомила, що від початку року Управління з розслідування злочинів, вчинених у зв’язку із масовими протестами у 2013-2014 роках, повідомило про підозру 37 особам через події Революції гідності. Серед цих осіб на момент вчинення інкримінованих їм злочинів – 26 були правоохоронцями, двоє прокурорами, 10 слідчими, троє суддячи, восьмеро – цивільними.

21 листопада 2013 року в Україні почався Євромайдан. Він став відповіддю на рішення влади зупинити підготовку до підписання Угоди про асоціацію з ЄС. Протести набули більших масштабів після розгону 30 листопада і тривали до лютого 2014 року. Силовики кілька разів намагалися розігнати учасників протестів.

За даними прокуратури, всього під час Революції гідності постраждали 2,5 тисячі людей, 104 із них загинули – більшість у лютому 2014 року. Згодом загиблих учасників акцій протесту почали називати Небесною сотнею. За даними Міністерства внутрішніх справ, від 18 лютого по 2 березня 2014 року під час виконання службових обов’язків у центрі Києва загинули також 17 силовиків.
…

Вищий антикорупційний суд повідомив про закриття ще двох кримінальних проваджень через недостовірне декларування – стосовно ексміністра енергетики та судді Вищого адмінсуду. У пресслужбі ВАКС не вказують прізвищ посадовців, але агенції «Інтерфакс-Україна» в суді підтвердили, що йдеться про Ігоря Насалика Олега Голяшкіна відповідно.

«Під час судового засідання прокурор САП вважав, що в суду відсутні підстави для продовження розгляду справи, а в прокурора – для продовження підтримання державного обвинувачення в суді. Разом із тим, обвинувачений заперечував проти закриття справи, наполягаючи на продовженні судового розгляду задля свого виправдання», – прокоментував ВАКС у фейсбуці справу щодо Насалика.

Як і в ситуації з судею Вищого адміністративного суду України, кажуть у ВАКС, кримінальне провадження закрили через те, що 27 жовтня Конституційний суд України визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу України (декларування недостовірної інформації).

Днями у ВАКС повідомляли, що через рішення КСУ скасували свій перший обвинувальний вирок.

27 жовтня Конституційний суд України визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за декларування недостовірної інформації. Так само суд скасував низку положень закону про запобігання корупції. Оприлюднивши це рішення 28 жовтня, КСУ пояснював, що антикорупційне законодавство створює передумови для неправомірного впливу на суд.

Національне агентство з питань запобігання корупції заявило, що Конституційний суд діяв у власних інтересах, ухвалюючи рішення. Водночас через рішення КСУ агентство закрило було доступ до державного реєстру електронних декларацій. Ввечері 29 жовтня, за рішенням уряду, після засідання РНБО доступ таки відновили. Але у НАЗК кажуть, що до реєстру декларацій все одно неможливо подати повідомлення про суттєві зміни у майновому стані посадовців.

Рішення КСУ критично сприйняли на Заході, заявивши, що воно ставить під сумнів низку міжнародних зобов’язань України.

30 жовтня президент Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради проєкт закону, яким пропонується припинити повноваження суддів КСУ.
…

Президент України Володимир Зеленський анонсував 8 тисяч гривень допомоги фізичним особам-підприємцям та працівникам, які втратили роботу.

За його словами, найближчим часом у парламент будуть подані законопроєкти, які передбачатимуть низку програм допомоги бізнесу.

«Перше – одноразова матеріальна допомога тим, чия сфера діяльності потрапляє під заборону через посилання карантину. Якщо ви ФОП і змушені закрити свою кав’ярню або найманий працівник і вас звільняють, бо кав’ярня, де ви працювали, на жаль, закривається, ви зможете отримати допомогу в розмірі 8 тисяч гривень», – сказав Зеленський у відеозверненні.

За його словами, потрібно зробити «три прості кроки»: зайти в застосунок «Дія», ввести короткі дані й номер банківської картки.

«Далі перевірка даних і максимум через кілька днів 8 тисяч гривень приходять вам на картку», – запевняє президент.

За розрахунками влади, 1,2 мільйона людей зможуть отримати допомогу за цією програмою, а її загальний обсяг становитиме до 10 мільярдів гривень.

«Друге – одноразова матеріальна допомога суб’єктам господарювання задля збереження робочих місць. Якщо ви власник кав’ярні і ви не закрилися, але через карантин скоротили час роботи, нікого не звільнили, проте деяких працівників відправили у вимушену відпустку, тоді для виплат таким працівникам ви зможете отримати допомогу. Це буде сума, пропорційна часу простою в розмірі до восьми тисяч гривень на одного працівника», – заявив Зеленський.

Третя програма – це компенсація витрат за сплату єдиного соціального внеску. Її обсяги оціюють у 1,5 мільярда гривень для майже 120 юридичних осіб.

«Якщо через посилення карантину ваша діяльність забороняється, ви отримуєте компенсацію за сплату ЄСВ за своїх найманих працівників», – пояснив президент.

Він також пообіцяв погашення податкового боргу для майже чотирьох мільйонів громадян, які мають заборгованість до 3060 гривень. Такий борг мають анулювати.

Крім того, при посиленні обмежувальних заходів в Україні 200 тисяч ФОПів першої групи мають бути звільнені від сплати всіх податків та зборів, включно з єдиним соціальним внеском.

На тлі збільшення кількості хворих на COVID-19 в Україні запровадили карантин вихідного дня. Попередньо, він має діяти до кінця листопада. Робота дозволяється продуктовим магазинам, установам, які надають фінансові послуги, операторам поштовго зв’язку, медичним установам, автомобільним заправкам та підприємствам, які обслуговують автомобілі.
…

Чинний міський голова Дніпра, кандидат від партії «Пропозиція» Борис Філатов став переможцем виборів мера. Результати виборів оприлюднила міська ТВК, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

За даними ТВК, Борис Філатов набрав 78,07% голосів виборців. Його суперник – кандидат від партії «Громадська сила» Загід Краснов – 18,77%.

Раніше секретар міськради Олександр Сансара, за підсумками обробки 100% протоколів дільничних виборчих комісій, оприлюднив дещо інші дані: за його словами, Борис Філатов набирає 80,61% голосів виборців, випереджаючи свого конкурента більше ніж у чотири рази.

Таким чином, Борис Філатов вдруге обраний міським головою Дніпра.

У неділю, 22 листопада, Дніпро обирало міського голову в другому турі голосування. За посаду мера змагалися давні супротивники – чинний мер, кандидат від партії «Пропозиція» Борис Філатов (у першому турі він набрав 46,4% голосів виборців) і депутат міськради, кандидат від партії «Громадська сила» Загід Краснов (за нього в попередньому турі проголосувало 13,5% виборців).

Загалом 22 листопада міських голів обирали жителі 11 міст України: крім Дніпра, також Львова, Миколаєва, Полтави, Рівного, Черкас, Ужгорода (Закарпатська область), Слов’янська (Донецька область), Бердянська (Запорізька область), Дрогобича (Львівська область) і Нікополя (Дніпропетровська область).

Результати голосування мають бути оприлюднені до 27 листопада включно. Середня явка у другому турі місцевих виборів станом на 20:00 неділі склала 29,53 відсотка, повідомили у ЦВК. Найвища у Бердянську – 39,23 відсотка, найнижча ж у Дніпрі – 23,93 відсотка.
…

Подоляк твердить, що блогерам, які співпрацюють з ОПУ, поки не платять, але не заперечує такої можливості
…

Президент України Володимир Зеленський призначив Василя Хому головою Сумської обласної державної адміністрації.

Відповідний указ від 23 листопада з’явився на сайті ОПУ.

Призначення Василя Хоми на посаду голови Сумської ОДА уряд погодив 11 листопада. Раніше він обіймав посаду заступника голови Харківської ОДА.

10 листопада Володимир Зеленський призначив т.в.о. голови Сумської ОДА Сергія Пахольчука. Перед тим 5 листопада звільнив із посади очільника Сумської ОДА Романа Грищенка, відповідно до поданої ним заяви.
…

Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров повідомив, що захворів на COVID-19.

«Проти своєї волі став членом клубу COVID-19. Тепер завдання за допомогою Всевишнього покинути цей клуб без втрат», – написав Чубаров у фейсбуці.

Він не уточнив, чи перебуває на самоізоляції та лікується вдома, а чи йому знадобилася госпіталізація.

На сьогодні в Україні за час пандемії на COVID-19 захворіли 635 689 людей. Одужали 291 060 людей, померли – 11 075.
…

У другому турі виборів мера Нікополя Дніпропетровської області переміг кандидат від партії «За майбутнє», секретар міськради Олександр Саюк – 12,5 тисяч голосів виборців (54,6%). Результати другого туру виборів міського голови оприлюднила Нікопольська міська територіальна виборча комісія. Водночас кандидат від партії «Слуги народу» Руслан Олійник отримав 9,6 тисяч голосів виборців (42%).

У голосуванні взяли участь 22,9 тис. жителів міста. 767 виборчих бюлетенів визнано недійсними.

Раніше представник Комітету виборців України Станіслав Жолудєв повідомив, що у Нікополі опрацювали 100% протоколів ДВК. Повідомлялось, що, за попередніми даними, Саюк отримав 55% голосів виборців, а його конкурент Олійник – 41% голосів. Явка склала 24%.

У другому турі виборів мера в місті Нікополь 22 листопада брали участь: Олександр Саюк, який набрав у першому турі 21,86% голосів, та Руслан Олійник із попереднім результатом 17,85%.
…

У штабі операції Об’єднаних сил повідомили, що у денні години понеділка підтримувані Росією бойовики не відкривали вогонь в бік позицій Збройних сил України на Донбасі.

«23 листопада, уздовж лінії розмежування порушень з боку збройних формувань Російської Федерації та її найманців не зафіксовано. У смугах відповідальності наших бригад спостерігається тиша», – йдеться в повідомленні.

На ресурсах угруповань «ДНР» та «ЛНР» інформація щодо обстрілів 23 листопада відсутня.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від квітня 2014-го до 31 липня 2020 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 100 до 13 300 людей.
…

Кандидат від «Європейської солідарності» Олександр Третяк набрав 50,25% і переміг на виборах мера Рівного, передає «Суспільне».

У другому турі виборів мера Рівного він здобув 27 451 голос. Його опонент – голова партії «Рівне разом» Віктор Шакирзян – набрав 26 057 (47,7%).

З 2008 року на посаді рівненського міського голови працює Володимир Хомко. Він вирішив не балотуватися на цьогорічних місцевих виборах.
…

Президент України Володимир Зеленський своїм указом від 23 листопада призначив Вадима Омельченка постійним представником України при ЮНЕСКО.

Як йдеться у повідомленні на сайті Офісу президента, посол України у Франції Омельченко тепер за сумісництвом представлятиме Україну і при ЮНЕСКО.

Читайте також: Культура приготування борщу увійде до Нацпереліку елементів нематеріальної культурної спадщини

ЮНЕСКО – спеціалізована установа Організації Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури.

Україна є членом ЮНЕСКО з 1954 року.
…

Верховна Рада закуповує 14 автомобілів вартістю в 12 537 000 гривень, повідомив парламент у відповідь на запит Радіо Свобода.

«Згідно з договором купівлі-продажу №89 від 4 листопада 2020 року автобаза має придбати 14 автомобілів Toyota Camry загальною вартістю 12 537 000 гривень», – розповіли в Раді.

До цього парламент дев’ятого скликання купив три автомобілі Toyota Camry загальною вартістю 2 501 233 гривні та один трактор Lovol FT 504 вартістю 597 960 гривень. Усі  транспортні засоби купили у 2019 році.

За час восьмого скликання Верховна Рада купила 11 транспортних засобів.

У 2016 році автобаза прибала один трактор з навантажувачем «БОРЕКС-2271» за 557 500 гривень. Того ж року за 4 344 150 гривень купили дві машини дорожні комбіновані з поливомийним та плужно-щіточним обладнанням МДЗКЗ-11-00 й одну машину дорожню комбіновану зі снігоочисним відвалом на базі самоскида МДКЗ-14.

У 2018 році Верховна Рада восьмого скликання купила сім автомобілів Toyota Camry за 5 559 788 гривень.

«Усі автомобілі автобази використовуються для автотранспортного обслуговування діяльності Верховної Ради України, її апарату, народних депутатів України, парламентських комітетів, депутатських фракцій та груп, а також парламентських делегацій, що прибувають з-за кордону на запрошення Верховної Ради з офіційними та робочими візитами, інших протокольних заходів», – розповіли Радіо Свобода в парламенті.

Станом на 20 листопада 2020 року на балансі автобази парламенту перебуває 187 одиниць транспортних засобів. Серед них – 145 легкових автомобілів, 25 автобусів та мікроавтобусів та 17 вантажних, спеціальних автомобілів і тракторів.

 
…

Середня явка у другому турі місцевих виборів станом на 20:00 склала 29,53 відсотка. Про це повідомили у Центральній виборчій комісії України.

Отже, явка на виборах мерів склала:

Дніпро – 23,93 відсотка;
Нікополь – 24,2;
Слов’янськ – 32,4;
Ужгород – 27, 94;
Бердянськ – 39,23;
Львів – 38,94;
Дрогобич – 30,21;
Миколаїв – 28,4;
Полтава – 25,52;
Рівне – 30,35;
Черкаси – 26,02.

Дивіться також: Місцеві вибори в Україні 2020

«Нагадуємо, що ці відомості не носять офіційний характер, оскільки відповідно до постанови ЦВК від 20 жовтня 2020 року № 404 вони надходять до Комісії від органів ведення Державного реєстру виборців, які своєю чергою отримують цю інформацію від територіальних виборчих комісій будь-якими засобами зв’язку, зокрема телефоном, або електронною поштою», – зазначили у ЦВК.

Загалом другий тур місцевих виборів відбувся сьогодні в 11 містах України.

Офіційні результати голосування мають бути встановлені не пізніше як на пʼятий день з дня повторного голосування, тобто до 27 листопада включно.
…

У день голосування у другому турі місцевих виборів в Україні поліція зареєструвала 407 повідомлень, пов’язаних із порушеннями виборчого процесу. Про це повідомили у Національній поліції України.

«Загалом розпочато 11 кримінальних проваджень та складено 10 адміністративних протоколів», – зазначили правоохоронці.

Найбільше порушень зареєстровано у Дніпропетровській – 206, Львівській – 46, Полтавській – 41, Рівненській – 34, Миколаївській – 26, Донецькій – 15, Запорізькій – 14, Закарпатській – 12, Черкаській  – 11 та два Кіровоградській областях.

«Здебільшого події стосувалися фотографування виборчого бюлетеня або виборчої документації – 177,  незаконної агітації – 36, підкупу виборців – 20, конфлікту – 13, знищення або псування бюлетеня або іншої виборчої документації – 12, фальсифікації виборчих документів – вісім, незаконного опитування – чотири, конфліктів між членами ТВК (ДВК) – три,  спроби або винесення виборчого бюлетеня – три», – мовиться у повідомленні.

Загалом другий тур місцевих виборів відбувся сьогодні в 11 містах України.

 
…

У храмі святого Сави в Белграді 22 листопада поховали патріарха Іринея, главу Сербсьої православної церкви (СПЦ), який помер 20 листопада через захворювання на COVID -19, повідомляє кореспондент Радіо Свобода. Іриней очолював СПЦ з 2010 року.

Про життя й діяльність патріарха говорили сербські владики, а також президент Сербії Александар Вучич, член президії Боснії та Герцеґовини Мілорад Додик. Від імені патріарха Російської православної церкви (РПЦ) Кирила виступив митрополит Волоколамський Іларіон.

Російський ієрарх назвав покійного сербського патріарха «великим другом РПЦ» і додав, що Іриней кілька разів перебував «в першопрестольній Москві, в місті святого Петра, в центрі хрещення Києві та в столиці Білорусі Мінську». Він не уточнив, де розташований Київ та хто там був охрещений. Митрополит Іларіон наголосив, що покійний патріарх Іриней «не раз безстрашно й прямо виступав на підтримку переслідуваного канонічного права в України».

На думку оглядачів, представник московського патріарха на похороні в Белграді такими словами зневажив мільйони українців, що належать до Православної церкви України.

Митрополит ПЦУ Епіфаній надіслав телеграму співчуття СПЦ з приводу смерті патріарха Іринея.

Представники інших православних церков не виступали на похороні.

Сербський патріарх захворів одразу після повернення зі столиці Чорногорії Подгориці, де очолював похоронну церемонію за митрополитом Амфілохієм, главою СПЦ в Чорногорії, котрий також помер через COVID -19.

 
…