Український режисер Ахтем Сеітаблаєв планує брати участь в марші на Крим, який на 3 травня анонсував Меджліс кримськотатарського народу.

«Якщо не відбудеться нічого форс-мажорного і я буду в цьому час в Україні – так, звичайно», – зазначив Сеітаблаєв в ефірі проєкту Радіо Свобода Радіо Крим.Реалії.

22 січня Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров повідомив, що 2 травня цього року кримські татари планують масово перетнути адмінкордон з анексованим Кримом в пункті пропуску «Чонгар».

6 грудня 2019 року Рефат Чубаров анонсував підготовку і проведення ходи з материкової частини України до анексованого Росією Криму. За словами голови Меджлісу, організатори мають намір також звернутися до низки країн і міжнародних організацій, щоб вони взяли участь в марші. Чубаров додав, що вже створено штаб, склад якого назвуть після консультацій, а дата акції буде відома пізніше, бо підготовка «може зайняти не один і не два місяці».
…

П’ятий президент України (2014-2019), лідер партії «Європейська солідарність» Петро Порошенко заявляє, що документ «Дванадцять кроків до посилення безпеки в Україні та євроатлантичному регіоні», що був оприлюднений на сайті Мюнхенської безпекової конференції, а потім зник звідти, підготовлений у Кремлі. 

Про це Порошенко сказав перед зустріччю з міністром закордонних справ Литви Лінасом Лінкявичусом у кулуарах конференції, яка 14 лютого почалася в Мюнхені, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

«Ми задоволені, що спільними зусиллями скандальну резолюцію, яка була підготовлена в Кремлі, прибрали з сайту Мюнхенської безпекової конференції. Тому що це саме те, чого хоче Росія: немає війни, немає агресії, є внутрішніх конфлікт, Росія – лише посередник, і ми більше не можемо чекати, і Росію треба повернути в «Групу семи», повернути до діалогу. Єдина умова: будь ласка, йдіть з України, зупиніть свою агресію, дайте нам бути суверенною і демократичною державою», – сказав Порошенко.

Наразі заява низки учасників Мюнхенської безпекової конференції «Дванадцять кроків до більшої безпеки в Україні та євроатлантичному регіоні», де серед іншого називаються умови зняття санкцій з Росії та пропонується запровадити на Донбасі зону вільної торгівлі з Росією та ЄС одночасно, зникла із сайту події.

Окрім того, невдовзі після публікації «кроків» на сайті Мюнхенської конференції на сайті американського аналітичного центру Atlantic council з’явилася заява з критикою ініціативи.

У Міністерстві закордонних справ України наголосили, що заява «Дванадцять кроків до посилення безпеки в Україні та євроатлантичному регіоні» не є офіційною позицією держав.

14 лютого відкрилася триденна Мюнхенська конференція з безпеки за участі 35 очільників держав та урядів.
…

Національне агентство з питань запобігання корупції заявляє, що не проводить перевірку декларації президента України Володимира Зеленського.

НАЗК «направило запити до відповідних органів із метою витребування документів, необхідних для проведення контролю своєчасності подання повідомлення про суттєві зміни в майновому стані президентом України», йдеться в повідомленні, оприлюдненому на сайті агентства 14 лютого.

«Зазначена процедура витребування документів є необхідною складовою для ухвалення рішення про проведення контролю своєчасності подання повідомлення про суттєві зміни в майновому стані. Дані дії проводяться в рамках фінансового контролю за своєчасністю подання відповідного повідомлення про суттєві зміни в майновому стані і не мають жодного відношення до іншої процедури – перевірки декларації суб’єкта декларування», – наголосили у НАЗК.

За даними агентства, процедура повної перевірки здійснюється по відношенню до щорічних декларацій, декларацій перед звільненням і декларацій після звільнення.

«Витрати, які здійснені суб’єктом декларування у 2020 році, підлягають декларуванню під час наступної кампанії з подання щорічних декларацій, яка буде тривати з 1 січня до 1 квітня 2021 року. Наразі до 1 квітня триває кампанія з подання щорічних декларацій за 2019 рік. Згідно з даними Реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, президент України Зеленський В.О. щорічної декларації за 2019 рік ще не подав», – йдеться в повідомленні.

Раніше сьогодні про те, що Національне агентство з питань запобігання корупції розпочало перевірку з приводу невнесення Володимиром Зеленським до своєї декларації витрат на поїздку в Оман на початку року, повідомив народний депутат від «Євросолідарності» Олексій Гончаренко, посилаючись на відповідь Нацагентства на його депутатське звернення.

 
…

Звільнений із полону автор Радіо Свобода Станіслав Асєєв зустрівся з групою американських сенаторів і попросив їх натиснути на Росію, щоб вона закрила спецв’язницю «Ізоляція» в окупованому Донецьку, в якій він відсидів в ув’язненні 28 місяців з 31-го, що він провів за ґратами. 

«Дуже прошу вас натиснути на Росію, щоб вона ліквідувала цю спецв’язницю, цей концентраційний табір «Ізоляція» в Донецьку, адже те, що там відбувається – це неповага не лише до моєї країни, але й до людських цінностей і людської гідності», – сказав Станіслав Асєєв групі американських сенаторів, з якими мав зустріч у штабквартирі Радіо Свобода у Празі.

«Також прошу вас сприяти звільненню усіх ув’язнених, які ще залишаються в неволі на тій території. І третє прохання – не допустити жодного політичного рішення щодо Донбасу, допоки Росія не передасть Україні контроль над нині неконтрольованою Києвом ділянкою українсько-російського кордону», – попросив Асєєв сенаторів.

Він також висловив подяку США за підтримку України та її територіальної цілісності, а також за те, що вимагали його звільнення з полону підтримуваних Росією бойовиків.

У делегацію американських сенаторів входили республіканці Марко Рубіо (штат Флорида), Дебі Фішер (Небраска), Річард Бер (Північна Кароліна), Джон Тун (Південна Дакота) та Джеррі Моран (Канзас). 

Автор Радіо Свобода Станіслав Асєєв був звільнений в рамках обміну утримуваними особами на Донбасі 29 грудня 2019 року.

До затримання проросійськими бойовиками співпрацював з низкою українських медіа, зокрема – з Радіо Свобода, перебуваючи в окупованому Донецьку. Писав статті для проєкта «Радіо Донбас.Реалії» під псевдонімом «Станіслав Васін».

У 2018 році Радіо Свобода видало книжку «В ізоляції» про життя на окупованій території Донбасу. В ній опубліковані матеріали, які Станіслав Асєєв писав із січня 2015-го до травня 2017 року.

 
…

Кремль виклав свою версію телефонної розмови президентів Росії й України, яка відбулася 14 лютого «з ініціативи української сторони».

У повідомленні зазначено, що Володимир Путін «акцентував на важливості повної і безумовної реалізації мінського «Комплексу заходів» і рішень, ухвалених на самітах у «нормандському форматі», в тому числі в Парижі 9 грудня 2019 року».

«У зв’язку з відомими висловлюваннями представників українського керівництва Володимир Путін прямо поставив питання – чи має намір Київ реально виконувати мінські домовленості», – йдеться в повідомленні.

У Кремлі стверджують, що «порушені також питання, що стосуються підтримки стійкого режиму припинення вогню, подальшого розведення сил і засобів на лінії зіткнення і робіт із розмінування» і «висловлено готовність продовжити зусилля, спрямовані на звільнення й обмін пов’язаних із конфліктом утримуваних осіб».

Путін також вказав «на неприпустимість спотворення історичної правди про події Другої світової війни».

«Крім того, Володимир Путін висловив співчуття у зв’язку із загибеллю 13 лютого громадян України в дорожньо-транспортній пригоді в Псковській області», – заявили в Кремлі.

Раніше Офіс президента України повідомив, що Володимир Зеленський провів телефонну розмову з російським колегою, в ході якої обговорювалося звільнення утримуваних українців в анексованому Криму, на окупованій частині Донбасу і в Росії.

«Сторони обговорили виконання домовленостей, досягнутих під час Нормандського саміту 9 грудня 2019 року в Парижі, а також підготовку до наступної зустрічі лідерів «нормандської четвірки», – йдеться в повідомленні.

На початку цього місяця президент Зеленський заявив, що найближчим часом стануть відомі дати, коли відбудеться обмін утримуваними особами між Росією й Україною. За його словами, Київ розраховує на допомогу Туреччини в процесі звільнення громадян України, в тому числі кримських татар, які незаконно утримуються в Криму і в Росії.

Уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова напередодні повідомила, що на даний момент в анексованому Криму і на території Росії незаконно утримують в ув’язненні 116 громадян України. 

 
…

Уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова повідомила про відсутність прогресу щодо з’ясування місця перебування засуджених у першій сімферопольській «справі Хізб ут-Тахрір» братів Узеїра і Теймура Абдуллаєвих.

Як написала вона у фейсбуці, наразі немає офіційної відповіді щодо того, куди їх мають етапувати після СІЗО в Ростові-на-Дону, де засуджені перебували раніше. Між тим, за даними омбудсмана, у них є проблеми зі здоров’ям.

«Теймур Абдуллаєв переніс в літку 2019 року інсульт. Належного лікування він не отримав, а це може спричинити рецидив. В Узеїра Абдуллаєва є серйозні проблеми з серцем та нирками. Всі необхідні медичні довідки, що підтверджували ці захворювання, були передані керівництву пенітенціарних установ для отримання медичної допомоги. Проте відповідного лікування Узеїру Абдуллаєву також не було надано», – зазначила Денісова.

13 лютого вона повідомила, що звернулася до російського омбудсмана Тетяни Москалькової, аби з’ясувати, куди везуть українців.

Засуджених у першій сімферопольській «справі Хізб ут-Тахрір» Узеїра і Теймура Абдуллаєвих, які перебували в російському СІЗО, етапували в невідомому напрямку. Про це проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії розповів адвокат Едем Семедляєв.

Мати засуджених Діляра Абдуллаєва також повідомила, що Теймура й Узеїра відправили 10 лютого вночі з СІЗО-2 російського Таганрога по етапу в невідомому напрямку.

Верховний суд Росії 24 грудня 2019 року змінив вирок фігурантам «справи Хізб ут-Тахрір» (перша сімферопольська група). Терміни ув’язнення для кримчан зменшили на 6 місяців.

Таким чином, Узеїр Абдуллаєв отримав 12 років і 6 місяців ув’язнення, Рустем Ісмаїлов – 13 років і 6 місяців, Еміль Джемаденов – 11 років і 6 місяців, Айдер Саледінов – 11 років і 6 місяців. Теймур Абдуллаєв після перегляду вироку отримав 16 років і 6 місяців колонії, при цьому для нього передбачений адмініністратівний нагляд строком на 1 рік і 4 місяці.

Південний окружний військовий суд російського Ростова-на-Дону виніс вирок фігурантам цієї справи у червні 2019 року.

Міністерство закордонних справ України висловило рішучий протест у зв’язку з цим вироком і закликало посилити санкційний тиск на Росію.

 
…

Офіс генерального прокурора України збирає для передачі до Міжнародного кримінального суду докази примусової паспортизації жителів окупованих Росією територій.

«Слідство встановило, що наявність такого паспорта для осіб, які працевлаштовані в структурах окупаційних адміністрацій, є обов’язковою умовою, адже його відсутність вважається підставою для звільнення», – мовиться у повідомленні.

У ОГП зазначили, що подібні дії окупаційних адміністрацій, контрольованих Росією, порушують норми міжнародного права, зокрема Женевської конвенції 1949 року про захист цивільного населення під час війни та статтю 75 Додаткового протоколу 1977 року.

«За попередніми даними, на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей ймовірно отримано понад 500 тисяч псевдопаспортів – 300 тисяч і 200 тисяч відповідно», – додали в Офісі генпрокурора.

Раніше прокуратура Луганської області розпочала кримінальне провадження через «здійснення представниками окупаційної адміністрації Російської Федерації примусової «паспортизації» громадян України». Вказані дії кваліфіковано як порушення законів та звичаїв війни.
…

На півдні України повітря прогріється до 6-9 градусів тепла, повідомив Укргідометцентр. Там очікується мінлива хмарність.

На заході прогнозують дощ зі снігом і 2-5 градусів тепла в залежності від регіону. У північних областях буде хмарно, 2-5 градусів тепла. На сході повітря прогріється до 1-3 градусів.

У центральних областях прогнозують 3-6 градусів тепла та мінливу хмарність.
…

Українців 18 лютого евакуюють з китайського міста Ухань, де зафіксований спалах коронавірусу COVID-19, повідомила міністр охорони здоров’я України Зоряна Скалецька в ефірі телеканалу «1+1» ввечері 13 лютого.

«З нашими громадянами в Ухані МЗС комунікує, має чат, де спілкуються. Мінінфраструктури відповідає за доставку і авіаборт. Оперативний штаб в уряді вирішує виділення коштів, прийняття алгоритму. Затримки немає. Має місце планомірна процедура прийняття рішень, щоб забезпечити прибуття в Україну і дати можливість всім почувати себе в безпеці. Ми прийняті рішення узгодили з усіма міністерствами. У вівторок буде відправлений літак і в середу громадяни України будуть на території України», – сказала Скалецька.

Вона наголосила, що повернених з Уханя українців ізолюють щонайменше на 14 днів.

10 лютого в.о директора Центру громадського здоров’я МОЗ України Ігор Кузін повідомив, що на 11 лютого запланована евакуація з Китаю 51 українця.

Наступного дня Скалецька заявила, що не знає, коли вдасться евакуювати українців з Китаю. Вона пояснила, що влада має встановити точну кількість громадян, яких потрібно забрати. Також на день евакуації «впливає готовність України захистити своїх громадян від поширення вірусу».

Станом на 14 лютого, кількість випадків коронавірусу COVID-19 на материковій частині Китаю досягла 63 851. 1 380 людей померли.

2019-nCov (COVID-19) належить до великої групи коронавірусів. У деяких випадках перебіг хвороби – легкий, в деяких – із симптомами застуди і грипу, зокрема з високою температурою і кашлем, у більш складних випадках спостерігається задишка. Це може перерости в пневмонію, яка може бути смертельною.
…

Колишній політв’язень, український режисер Олег Сенцов виступив на підтримку засудженого російського активіста Костянтина Котова, який раніше виходив із пікетами проти анексії Криму.

На своїй сторінці у Facebook Сенцов опублікував фото в футболці з портретом Котова.

«На суді він був у футболці з моїм портретом, тому що вважає, що моя історія якимось чином спонукала його на протест. Сьогодні я роблю йому алаверди, напередодні його дня народження й апеляційного суду. Свободу Костянтину Котову і всім політичним в’язням!» – написав Сенцов.

Він додав, що буде підтримувати тих росіян, які «борються з режимом Путіна і вважають, що Крим – це Україна».

Наприкінці січня Верховний суд Росії вирішив не скасовувати вирок активістові Костянтину Котову, засудженому у вересні 2019-го на чотири роки колонії – за повторну участь у несанкціонованих мітингах. При цьому Конституційний суд Росії перед цим ухвалив переглянути вирок активістові.

Костянтин Котов – 34-річний московський опозиційний активіст, який виходив з одиничними пікетами проти політичних репресій і поліцейського свавілля. Він також допомагав захопленим Росією у Керченській протоці українським морякам і вимагав обміну ув’язненими між Росією і Україною.

З березня по серпень 2019 року активіста неодноразово затримувала поліція.

Останній раз його затримали 10 серпня в центрі Москви під час акції на підтримку опозиційних кандидатів у депутати Москоської міської думи.
…

Президент України Володимир Зеленський повідомив, що у Херсонській області планують побудувати містечко для переселенців із Криму, серед яких – понад 500 сімей кримських татар. Відповідних домовленостей досягнуто під час його зустрічі з президентом Туреччини. 

Як повідомляє пресслужба голови держави, Зеленський сказав про це під час зустрічі з постійним представником президента України в Автономній Республіці Крим Антоном Кориневичем і його заступниками Дар’єю Свиридовою й Тамілою Ташевою 13 лютого в Києві.

«Ми хочемо побудувати таке містечко. Цього року ми маємо почати це робити. З вашого боку потрібні комунікація та контроль», – сказав Зеленський.

Крім того, за його словами, на контрольному пункті в’їзду-виїзду «Чонгар» на адміністративній межі з тимчасово окупованим Кримом буде створено спеціальний хаб із розвиненою інфраструктурою для комфортного перетину українцями КПВВ, побудовані якісні дороги і забезпечене транспортне сполучення.

«Моя ідея в тому, щоб вони побачили, як ми ставимося до людей, до кримчан. Ти приїздиш, а тут – «місто-сад». Відчуваєш різницю, адже тут все на вищому рівні: заправка, школа, дитсадок, будинки», – додав президент.

Він також наголосив на важливості реалізації програми, яка спрощує процедуру навчання дітей з окупованих територій в українських закладах вищої освіти.

«Щоб одразу на КПВВ вони отримували всі документи і знали про можливість вступити до будь-якого вишу», – зазначив глава держави.

Цього тижня президент Зеленський провів нараду щодо розробки програми, яка, за його словами, має мотивувати молодь з окупованих територій до збереження українського громадянства і сприяти абітурієнтам у вступі до українських закладів вищої освіти.

 
…

Київ підтвердив готовність долучитися до участі в місії Північноатлантичного альянсу в Іраку, заявив у Брюсселі міністр оборони Андрій Загороднюк 13 лютого.

«Ми підтвердили наше бажання щодо участі в місії НАТО в Іраку», – сказав він журналістам після сказав він журналістам у четвер у Брюсселі після завершення своєї участі в засіданні міністрів оборони країн-членів НАТО та країн-партнерів.

За словами Загороднюка, наразі країни НАТО ще не знають точного часу відновлення місії в Іраку.

Читайте також: Загороднюк закликав розглянути заявку України на участь у Партнерстві розширених можливостей НАТО​

«Наразі роботу з визначення конкретних людей ми ще ведемо. Щойно це буде – ми відразу повідомимо. Ми чітко заявили, що ми братимемо в цьому участь і країни, які мають до цього стосунок, це підтримують», – додав він.

У січні 2020 року віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Дмитро Кулеба повідомив про план України відправити 20 військовослужбовців на підтримку місії НАТО в Іраку після того, як альянс відновить її роботу.

4 січня НАТО оголосило, що зупиняє тренувальну місію для солдатів в іракській армії. Це сталося після вбивства військовими США іранського генерала Касема Сулеймані.
…

Поїздка президента України Володимира Зеленського до Оману на почтаку 2020 року була приватною та не мала офіційного статусу – про це йдеться у відповіді Офісу президента на запит народного депутата від «Європейської солідарності» Володимира Ар’єва. Відповідь він оприлюднив на своїй Фейсбук-сторінці.

Документ підписаний попереднім головою Офісу президента Андрієм Богданом, який залишив посаду 11 лютого.

«Поїздка Президента України до Султанату Оман не була офіційним візитом, не мала офіційного статусу, здійснювалася з приватною метою та за власні кошти. Відтак організаційно-протокольне забезпечення поїздки Президента України до Оману не здійснювалося, делегація не передбачалася», – йдеться у відповіді.

В ОП також обіцяють, що інформацію про видатки Зеленський оприлюднить у своїй декларації «у строк та відповідно до законодаства України».

В апараті президента зазначили, що «вся офіційна інформація про робочі зустрічі, наради, державні візити та робочі поїздки Глави держави розміщується на вебсайті Офіційного інтернет-представництва Президента України».

Читайте також: Єрмак заявив, що Зеленський не мав непублічних зустрічей в Омані​

13 лютого колега Ар’єва Олексій Гончаренко оприлюднив відповідь на свій депутатський запит, згідно з якою на охорону Зеленського в Омані витратили понад 74 300 гривень.

5 січня президента України Володимира Зеленського помітили в Омані – низка ЗМІ повідомили, що він перебуває там на відпочинку з родиною і оприлюднили фото.

За кілька годин Офіс президента підтвердив, що Зеленський перебуває в Омані: там зазначили, що президент вирушив туди з родиною за власні кошти чартерним рейсом. Водночас у повідомленні ОП йшлося про «зустрічі на найвищому рівні», які були заплановані в очільника держави «найближчими днями».

Згодом в ОП офіційно повідомили про зустріч Володимира Зеленського з міністром, відповідальним за закордонні справи султанату, Юсуфом бін Аляві бін Абдаллою та з головою Резервного фонду Оману Абдулсаламом аль-Муршиді, з якими він обговорював торговельно-економічну та інвестиційну співпрацю України й Оману.
…

«Європейська солідарність» заявила про перемогу над колишнім головою Офісу президента Андрієм Богданом в суді. 4 лютого Шостий апеляційний адміністративний суд визнав законним виключення Богдана із виборчого списку партії «Блоку Петра Порошенка».

Богдан звернувся до суду у 2018 році. 7 жовтня 2019 року Окружний адміністративний суд Києва частково задовольнив його вимоги. «Європейська солідарність» не погодилася з цим рішенням та подала апеляцію.

«Нашу апеляційну скаргу було задоволено, рішення Окружного адміністративного суду Києва – скасовано, у задоволенні позовних вимог Андрія Богдана відмовлено в повному обсязі. Тому ми задоволені результатом розгляду справи в апеляційному суді», – сказав адвокат партії Борис Сікліцький.

У 2014 році адвокат Андрій Богдан брав участь у виборах народних депутатів під 74 номером у списку партії БПП. 

У лютому 2016 року Верховна Рада прийняла так званий закон про «партійну диктатуру» (або «закон Богдана»), який дозволив політичним силам виключати людей зі своїх виборчих списків. 

Після цього БПП виключила зі свого списку більш ніж 10 кандидатів у народні депутати. Серед них був Богдан, який кількома місяцями раніше захищав у суді інтереси соратника бізнесмена Ігоря Коломойського, лідера партії УКРОП Геннадія Корбана.

Богдан мав зайти в парламент у випадку дострокового припинення повноважень когось із депутатів, обраних до Верховної Ради за партійними списками БПП.

У грудні 2017 року закон визнали неконституційним.
…

Комітет Верховної Ради з прав людини, деокупації і реінтеграції тимчасово окупованих територій в Донецькій, Луганській областях та Автономній Республіки Крим, Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин ухвалив рекомендацію неможливості поставок води в Крим до його деокупації. Про це проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії повідомив народний депутат від «Європейської солідарності» Олексій Гончаренко.

«Ми категорично проти будь-якої допомоги агресору. Згідно Женевської конвенції, документів ООН, забезпечення всім необхідним окупованих територій є відповідальністю агресора. І, тим паче, мовиться в першу чергу про технічну воду для підприємств, зокрема військових. Постачати (воду) і допомагати їм – це якась нісенітниця і взагалі крок до легалізації цієї анексії і окупації. Ми категорично проти цього», – наголосив Гончаренко.

За його словами, дана рекомендація має політичні наслідки.

«Це позиція комітету Верховної Ради. Але з огляду на те, що цю тему останнім часом активно просувають окремі депутати, зокрема голова фракції «Слуга народу», ми думаємо, що це важливо і її важливо враховувати», – зазначив Гончаренко.

11 лютого голова фракції «Слуга народу» у Верховній Раді Давид Арахамія в ефірі українського телеканалу «Прямий» заявив, що пішов би на відновлення подачі води в анексований Крим в обмін на відведення військ на Донбасі.

При цьому Арахамія зазначив, що це не позиція його як голови фракції «Слуга народу», а особиста. Його думку розкритикував голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров. Він вважає неприпустимим обговорювати можливість вирішення ситуації на Донбасі за рахунок Криму.

Новий глава Офісу президента України Андрій Єрмак запевнив, що не обговорював питання водопостачання анексованого Криму із заступником глави адміністрації президента Росії Дмитром Козаком.

12 лютого в Кремлі заявили, що Крим «не може бути об’єктом для будь-яких обмінів», однак російська влада готова розглянути пропозиції щодо додаткового водопостачання півострова.

Цього ж дня Арахамія попросив вибачення у тих громадян України, яких «могли образити» слова про можливість відновлення водопостачання окупованого Криму. Водночас він стверджує, що його слова «були вирвані з загального контексту і насправді були трактовкою припущень, озвучених не мною».

Українська влада раніше неодноразово робила заяви про те, що водопостачання анексованого Криму буде відновлене тільки після деокупації півострова.

Україна забезпечувала до 85% потреб Криму в прісній воді через Північно-Кримський канал, що з’єднує головне русло Дніпра з півостровом. Після анексії Криму Росією в 2014 році, поставки води на півострів припинили.

Запаси води в Криму поповнюють з водосховищ природного стоку і підземних джерел. За заявами екологів, регулярне використання води з підземних джерел призвело до засолення ґрунту на півострові. Влада Криму регулярно закликає жителів півострова економити воду.
…

На охорону президента України Володимира Зеленського в Омані витратили понад 74 300 гривень, повідомив народний депутат від «Європейської солідарності» Олексій Гончаренко в Telegram. Він оприлюднив відповідь Управління державної охорони на його депутатський запит.

У документі йдеться, що проїзд охорони коштував 59 499 гривень, ще 14 820 гривень витратили на добові.

5 січня президента України Володимира Зеленського помітили в Омані – низка ЗМІ повідомили, що він перебуває там на відпочинку з родиною і оприлюднили фото.

За кілька годин Офіс президента підтвердив, що Зеленський перебуває в Омані: там зазначили, що президент вирушив туди з родиною за власні кошти чартерним рейсом. Водночас у повідомленні ОП йшлося про «зустрічі на найвищому рівні», які були заплановані в очільника держави «найближчими днями».

Згодом в ОП офіційно повідомили про зустріч Володимира Зеленського з міністром, відповідальним за закордонні справи султанату, Юсуфом бін Аляві бін Абдаллою та з головою Резервного фонду Оману Абдулсаламом аль-Муршиді, з якими він обговорював торговельно-економічну та інвестиційну співпрацю України й Оману.

У ніч на 9 січня Зеленський повернувся до України чартером. Це сталося майже через добу після катастрофи українського пасажирського літака в Ірані.
…

Кабінет міністрів України повідомляє, що спрямував додатково 2,2 мільярда гривень для виплати заробітних плат вчителям. Згідно з рішенням, ухваленим на засіданні уряду 12 лютого, виплата коштів педагогам вперше буде здійснюватися із розрахунку реальної кількості учнів, а не за торішніми даними, повідомляє пресслужба Кабміну.

«Зараз ми вперше за 4 роки при розрахунку кількості коштів на зарплати вчителів врахували дані не минулого, а цього навчального року. Оскільки у формулу, за якою розраховується заробітна плата, закладається показник наповнюваності класу, ці дані суттєво впливають на формування бюджету. Гроші, які ми зараз «докинули» на місця, не вплинуть на ставку чи обов’язкові виплати. Однак вони дозволять місцевій владі платити повну надбавку за престижність та премії», – сказала міністр освіти і науки Ганна Новосад.

Вона додала, що це рішення ніяк не вплине на вчителів, яким міська влада й до цього виплачувала усі надбавки і премії. «До таких міст, наприклад, належить Київ. Разом із тим, ми маємо намір змінити підхід до виплати зарплати вчителям, збільшивши базову ставку. Я переконана, що це зробить професію вчителя більш захищеною і створить запобіжники для місцевої влади, яка часто маніпулює надбавками серед працівників-бюджетників», – сказала Новосад.

Згідно із новим законом про середню освіту, ухваленим у січні, змінюється підхід до оплати праці, запроваджується прозора система надбавок, передбачається, що підвищення кваліфікації вчителів може відбуватися не тільки на державних курсах, передбачається співфінансування цього процесу з державного та місцевого бюджетів.

 
…

Севастопольський плавець-марафонець, колишній дисидент і політв’язень Олег Софяник звернувся до президента України Володимира Зеленського з проханням допомогти йому залишити територію анексованого Криму. Про це Софяник розповів у коментарі проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії.

«Я відправив заяву президенту Володимиру Зеленському електронною поштою. Я хочу виїхати (з Криму на материкову частину України – ред), але не знаю, що може статися на адміністративному кордоні. Там можуть наркотики підкинути і зброю. Мене постійно перевіряють на адмінкордоні: по кілька годин тримають мене, я у них у списках неблагонадійних, у базі даних ФСБ. Я хотів би, щоб Україна захистила мене як свого громадянина, щоб я міг виїхати нарешті з цієї зони», – пояснив Софяник.

11 лютого Олег Софяник розповів Крим.Реалії, що побоюється опинитися ув’язненим у психіатричній лікарні Севастополя, куди його викликають на прийом.

14 листопада 2019 року російські силовики затримували Олега Софяника на адміністративному кордоні між Кримом і Херсонщиною. До цього він здійснив заплив від мису Лукулл (на заході Криму) до бухти Омега в Севастополі. Відстань у 30 км він подолав за 10 годин – без відпочинку і супроводу. Цей заплив Софяник присвятив 75-річчю депортації кримських татар.

Олег Софяник – відомий севастопольський плавець-марафонець, рекордсмен Книги рекордів України. Станом на травень 2012 року Софяник здійснив понад 50 марафонських запливів, найдовший із них – через Південно-Китайське море довжиною 350 км.

Софяник також переплив Середземне море, Мармурове море, протоку Босфор (вздовж і поперек), протоку Дарданелли. Здійснював марафонські запливи на відстань до 100 кілометрів уздовж берегів Криму. Відомий також запливами в холодній воді взимку.

Севастополець є дисидентом. За відмову від служби в армії і громадянства СРСР його примушували до психіатричного лікування.
…

Частина вимог вантажних перевізників, які протестують під Кабміном (зокрема, щодо скасування нової онлайн-системи заявок на отримання дозволів) може означати повернення корупційних схем, чого допустити не можна, сказала 12 лютого Радіо Свобода речниця Міністерства інфраструктури України Оксана Герасимова. Однак вимоги щодо доопрацювання «дозвільної» системи для перевізників є конструктивними, і цю систему наразі вдосконалюють, наголосила вона.

«Проблема – існує. Система видачі дозволів тільки почала працювати. І як будь-яка нова система вона має бути налагоджена, ми над цим працюємо. Конструктивну критику ми готові чути, ми будемо доопрацьовувати (систему) і робити так, щоб людям було зручно. Але повернення до корупційних схем не буде, міністерство цього не дозволить», – вказала речниця.

Також Оксана Герасимова пояснила, чому далекобійники можуть подавати заявки онлайн, але для отримання дозволів мусять стояти в чергах.

«Чому перевізники не можуть отримати свій дозвіл онлайн? Тому що ці дозволи отримуються на основі міждержавних угод Україна – Польщ», Україна – Румунія та інших. І щодо низки країн ці дозволи існують лише в паперовій формі. Україна готова переводити їх онлайн, але наші партнери, інші країни, ще не готові. Щойно вони будуть готові – ми все переведемо в онлайн, нема питань. А щодо доставки – найближчим часом ми напрацюємо рішення, щоб відбувалася доставка дозволів. Щоб можна було поштою замовити, і не стояти в черзі, а отримати цей дозвіл поштою в офіс компанії», – наголошує речниця відомства.

Близько тисячі українських автоперевізників, які спеціалізуються на міжнародних вантажних перевезеннях, почали 12 лютого попереджувальну акцію протесту під стінами Кабміну. Частина з них приїхала на власних фурах та на знак протесту припаркувала їх просто перед будинком уряду.

За словами перевізників, нова система видачі дозволів на міжнародні перевезення, а також відсутність нормальної інфраструктури для «далекобійників» і черги в пунктах видачі дозволів та на кордонах паралізували їхню роботу, зменшили доходи працівників галузі та поставили під загрозу зриву вже підписані контракти. Протестувальники закликають уряд вирішити ці проблеми, максимально спростити систему видачі дозволів та не ухвалювати надалі жодних рішень щодо автомобільних перевезень без консультацій із представниками галузі.

Головна претензія до системи видачі дозволів, яка працює з 1 січня 2020 року, полягає в тому, що подавати заявку можна онлайн, але отримувати дозвіл – лише особисто в пунктах видачі, які працюють не щодня та не цілодобово, відтак утворюються тисячні черги. Окрім того, перевізники наводять приклади того, як наявні дозволи скуповують онлайн та перепродують, і ті, хто займається реальними перевезеннями, не може отримати дозвіл вчасно та простоює замість того, щоб доставляти вантажі до країн ЄС та з ЄС до України.

«Далекобійники» та представники транспортних компаній оголосили, що їхня акція є попереджувальною. Якщо уряд не почує їхніх вимог, перевізники обіцяють значно масштабніші протести, під час яких планують утворити затори з фур на всіх в’їздах до Києва.

За статистикою, яку мають автотранспортні компанії, лише за січень кількість міжнародних вантажних рейсів з України скоротилася на 5 тисяч, як наслідок, працівники галузі недоотримали зарплатню на 25 мільйонів гривень, а вся галузь сплатила на 32 мільйони гривень менше податків та зборів, ніж до змін у системі надання дозволів.

Ця проблема загострилася через те, що торік Польща встановила квоту на міжнародні автомобільні перевезення у 2019 році на рівні 130 тисяч дозволів. Ключовий аргумент польської переговорної команди – інтереси польських перевізників. Позиція української сторони – квота дозволів не може бути меншою, ніж 200 тисяч дозволів. Міністр інфраструктури Владислав Криклій, зі свого боку, пообіцяв відвідати Польщу і провести переговори щодо збільшення квот для українців. За його словами, Україна та Білорусь у цих переговорах із Польщею мають консолідовану позицію.
…

Посольство США в Україні дякує звільненому з посади керівника Офісу президента Андрію Богдану за співпрацю і висловлює сподівання на продовження партнерства з призначеним на цю посаду Андрієм Єрмаком.

«Ми дякуємо Андрію Богдану за партнерство та цінимо його зусилля щодо підтримки історичного поступу реформ в Україні останнім часом. Ми сподіваємось на продовження нашого міцного партнерства у впровадженні реформ з Андрієм Єрмаком», – йдеться в повідомленні посольства у твітері.

11 лютого президент України Володимир Зеленський звільнив із посади керівника Офісу президента Андрія Богдана і призначив замість нього Андрія Єрмака, який до цього був помічником президента.

Адвокат бізнесмена Ігоря Коломойського Андрій Богдан працював на посаді голови президентського офісу з травня 2019 року.

 
…

«Добровольці, які брали безпосередню участь в АТО, зможуть отримати статус учасника бойових дій»
…

«Сьогодні мені намагаються інкримінувати думку-злочин, а це означає, що ми скочуємося до масового концтабору»
…

Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров у коментарі «UA: Крим» розкритикував пропозицію голови фракції партії «Слуга народу» Давида Арахамії відновити подачу воду до анексованого Росією Криму в обмін на відведення російських військ на Донбасі.

«Якщо хтось в державі припускає, що можна буде здати народ кримських татар, можна буде здати всіх українців, а їх там щонайменше 500 тисяч… Зараз навпроти мене сидить владика Климент. Він мені очами показує, що ми ніколи не допускаємо, що держава може продати нас за воду», – сказав Чубаров.

Він розповів, що до Києва «за пошуком правди» поїхала Диляра Абдуллаєва, мати фігурантів «справи Хізб ут-Тахрір» Теймура та Узеіра Абдуллаєвих, яких засудили до 16,5 та 12,5 років ув’язнення відповідно.

«Я хотів би попередити всіх «арахамій» та інших. Ось ми сьогодні були буквально 700 метрів від кримської землі. Я стояв і бачив російських прикордонників військових. Там у мене мама живе. Там кримські татари живуть. Сьогодні телефонують і кажуть, що до Києва за пошуком правди та спасіння своїх синів приїхала Диляра Абдуллаєва, у неї два сини, Теймур і Узеїр, яким дали в російській окупації 17 і 13 років. На двох – 30 років. Зараз до нас приїхав у Херсон батько Ахтема Чийгоза з Криму, щоб побачити свого сина. І якісь «арахамії» будуть торгувати нашою територією?» – запитує Чубаров.

11 лютого Арахамія заявив: «Моя особиста позиція, якщо дати воду до Криму, але мати велику перевагу в переговорах по Донбасу, ну, я буду вважати це достатнім компромісом. Тому що в Криму будуть користуватися водою громадяни України. Якщо це буде обмін, що вони відходять з усіма своїми військовими формуваннями в Ростов, ми встановлюємо контроль за нашим кордоном і за це потрібно подати воду до Криму, я б на таке пішов».

Україна забезпечувала до 85% потреб Криму в прісній воді через Північно-Кримський канал, що з’єднує головне русло Дніпра з півостровом. Після анексії Криму Росією в 2014 році постачання води на півострів припинили.

Запаси води в Криму поповнюють із водосховищ природного стоку і підземних джерел. За заявами екологів, регулярне використання води з підземних джерел призвело до засолення ґрунту на півострові. Фактична влада Криму регулярно закликає жителів півострова економити воду.

5 лютого голова підконтрольного Москві Держкомітету з водного господарства та меліорації Криму Ігор Вайль повідомив, що питної води в Сімферополі залишилося максимум на 90-100 днів.

Російська глава адміністрації Сімферополя Олена Проценко повідомляла, що заради економії води сімферопольцям будуть давати гарячу воду тільки по вихідних.

Після цього російський глава уряду Криму Юрій Гоцанюк сказав, що в Сімферополі немає необхідності обмежувати подачу води. Але при цьому закликав кримчан дбайливо ставитися «до такого цінного для півострова ресурсу».
…

П’ятий президент України Петро Порошенко назвав мінські переговори 12 лютого 2015 року «найжахливішою ніччю» у своєму житті. У колонці для «Української правди» політик розповів, що перед перемовинами він поїхав до Краматорська Донецької області. 10 лютого 2015 року внаслідок ракетного обстрілу там загинули 17 людей.

«Виснажливий дев’ятнадцятигодинний марафон з [президентом Росії Володимиром] Путіним, – холодним, жорстоким і глибоко ворожим до України «переговорником» – ніщо у порівнянні з тим потрясінням, яке випало перед тим пережити східноукраїнському місту», – пише Порошенко.

Він вважає, що краматорська трагедія «не зачепила жодної струни» в душі Путіна.

«Згодом [колишній президент Франції] Франсуа Олланд напише, як «багато разів Порошенко та Путін підвищували голос один на одного». Так, то була найжахливіша ніч у моєму житті. Однак вирішальна для того, щоб стриножити агресора… Ключовим завданням Мінську-2 для нас було зупинити наступ російських регулярних військ, запобігти оточенню наших воїнів, зберегти життя тисяч людей, військових та цивільних», – згадує п’ятий президент.

За його словами, Путін наполягав, що вісім тисяч українських військових – в оточенні.

«Ми чітко заявили, що оточення немає, а наші зброю не складуть. Але для того, щоби переконати в цьому усіх учасників зустрічі, на деякий час українська делегація перемістилася в окреме приміщення. Звідти, через лінію закритого зв’язку, ми комунікували з Генеральним штабом. Врешті-решт отримали чітке повідомлення, що наші тримають оборону по лінії, визначеній у Мінську 19 вересня 2014 року, і оточення не допустять», – розповів Порошенко.

На його думку, Путін «тягнув час», щоб українські військові були оточені та знищені, або «в кращому випадку» – роззброєні та потрапили в полон. Попри це, Москва врешті погодилася на припинення вогню з 15 лютого.

«Головне, що дали Україні Мінські угоди, – це дорогоцінний час. Час для системної розбудови армії. Час для того, щоб зосередитися на подоланні соціальної кризи, спричиненої війною і перекриттям доступу українських товарів на російський ринок. Час для того, щоб зміцнити міжнародну коаліцію на підтримку України. Час, щоб обладнати і утримувати в робочому стані санкційний механізм проти Росії», – заявив колишній президент.

Він вважає, що нова українська влада відмовилася від ідеї дотиснути Путіна і погодилася на так звану «формулу Штайнмаєра».

11 лютого президент України Володимир Зеленський в інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна» розповів про свої враження від зустрічі з Путіним у Парижі: «Я впевнений, що він мене зрозумів, дуже прозоро зрозумів. Здається, що коли такий контакт, очі в очі, ти одразу розумієш, хто перед тобою, що за людина. Попри всі дані розвідки. Мені здається, що він мене зрозумів. І він розуміє, що треба закінчити цю війну».

Порошенко не поділяє «оцього захвату Зеленського від зазирання в очі Путіну».

«Стверджувати, ніби десь глибоко в його зіницях проглядається бажання миру – це значить обманювати українців і сприяти детоксикації Путіна в очах світової спільноти, в тому числі і наших ключових партнерів», – заявив п’ятий президент.

Він вважає, що звільнення голови Офісу президента Андрія Богдана та призначення на його місце Андрія Єрмака «і не тішать, і не зловтішають».

«З одного боку, шило на мило, з іншого – поганий знак, бо очевидним є посилення партії капітуляції», – розповів Порошенко.

Другі Мінські угоди були підписані 12 лютого 2015 року. Цей документ повинен був змусити сторони конфлікту на Донбасі виконувати так званий «Мінськ-1» – домовленості, укладені у вересні 2014 року. Передбачалося, що другі мирні домовленості зможуть повністю врегулювати ситуацію до кінця 2015 року, однак жоден із 13 пунктів повністю так і не виконали, а припинення вогню та відведення зброї відбулося лише частково, зазначають як сторони конфлікту, так і незалежні спостерігачі.

Росія заявляє, що є лише «гарантом» виконання Мінських домовленостей і відкидає звинувачення в підтримці сепаратистів.

 
…

Президент України Володимир Зеленський провів нараду щодо розробки програми, яка мотивуватиме молодь з окупованих територій до збереження українського громадянства і сприятиме абітурієнтам у вступі до українських закладів вищої освіти, повідомляє пресслужба голови держави.

У зустрічі взяли участь представники Міністерства освіти і науки, Міністерства у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб, Міністерства внутрішніх справ, Державної міграційної служби.

«Ми повинні налагодити контакт з цивільними людьми, які перебувають на окупованих територіях і з тих чи інших причин не можуть жити на підконтрольній Україні території», – сказав Володимир Зеленський.

Він наголосив, що в той час, поки на сході України триває війна, Росія масово видає свої паспорти людям, які живуть на окупованих територіях.

Зеленський назвав таку ситуацію неприпустимою і заявив, що «Україна має боротися за своїх громадян». Тому, за його словами, є потреба у розробці спеціальної програми, метою якої буде забезпечення молодих людей документами, що підтверджують громадянство України.

Президент додав, що ці заходи мають мотивувати молодь до отримання української освіти і сприяти у влаштуванні подальшого життя на території, контрольованій Україною.

За його словами, йдеться не лише про тих, хто залишився жити на окупованих територіях, а й тих, хто згодом туди повернувся, оскільки не зміг влаштуватися на підконтрольній Україні території, вступити в українські виші до запровадження пільгових умов вступу для цієї категорії громадян.

Указ, за яким жителі контрольованих підтримуваними Росією бойовиками районів на сході України зможуть у спрощеному порядку отримувати громадянство Росії, президент Росії Володимир Путін підписав 24 квітня 2019 року.

У липні Путін поширив дію указу на всіх жителів Донецької і Луганської областей України.

Ці рішення різко розкритикувала Україна та її західні союзники.
…

Раніше постійний представник президента України в АРК Антон Кориневич запевняв, що виключається до деокупації півострова
…

Моніторингова місія ООН з прав людини оголосила про флешмоб, на який їх надихнув колишній політв’язень, український режисер Олег Сенцов. Про це повідомляється на сторінці місії в​ Facebook.

«Олег Сенцов надихнув нас на флешмоб! Він виклав фото у футболці з написом «Всі люди народжені вільними і рівними у гідності та правах», і поділився думками про свободу і гідність. Дизайн футболки розробило Управління ООН з прав людини, і ми знаємо, що вона є у багатьох наших фоловерів. Давайте покажемо, скільки нас тут, чемпіонів з прав людини!» – йдеться в повідомленні.

Пресслужба місії закликала всіх охочих зробити репост і опублікувати своє фото у футболці Born Free&Equal, з хештегом #IStandUp4HumanRights. Крім цього повідомляється, що можна тегнути в коментарях друга або подругу, які цікавляться правами людини і хочуть отримати футболку від місії ООН. Так, планується розіграш трьох футболок за допомогою рандома.

У канадському Торонто Сенцов відвідав кінофестиваль, присвячений правам людини Human Rights Watch Film Festival.

У Канаді прем’єр-міністр країни Джастін Трюдо зустрівся з колишнім політв’язнем Кремля, українським режисером із Криму Олегом Сенцовим.

 
…

Підконтрольний Росії Верховний суд Криму ухвалив рішення про зміну запобіжного заходу для власника зоопарку «Казка» і парку левів «Тайган» Олега Зубкова.

Трансляцію з-під будівлі суду веде канал російського громадського руху «Народне слово».

Повідомляється, що Зубкову не можна виходити на вулицю з 22:00 до 6:00. Також суд зобов’язав бізнесмена прибувати на кожне засідання.

Раніше підконтрольний Росії Білогірський районний суд анексованого Криму заарештував кримського бізнесмена Олега Зубкова. Під час засідання 3 лютого у справі туристки Ольги Соломіної, яку вкусив лев у звіринці Зубкова, суд оголосив рішення про арешт бізнесмена на два місяці.

У липні 2018 року повідомлялося, що лев вкусив туристку Ольгу Соломину в сафарі-парку «Тайган». За словами жінки, в момент нападу хижака директор «парку Олег Зубков був поруч, але «не зміг відразу втихомирити своїх тварин». Сам Зубков стверджує, що Соломіна була в нетверезому стані і «смикала лева за гриву», через що він її і вкусив.

Пізніше Росспоживнагляд в анексованому Криму провів перевірку через інцидент, але ніяких порушень не виявив.

У кримського бізнесмена Олега Зубкова, який у 2014 році підтримав анексію півострова Росією, – тривалий конфлікт окупаційною владою Криму. Зубков стверджує, що протягом п’яти років не може оформити документи на земельні ділянки, де розташована його власність.

 
…

Президент України Володимир Зеленський під час телефонної розмови з канцлером Німеччини Ангелою Меркель обговорив виконання домовленостей, досягнутих під час зустрічі «нормандської четвірки» у Парижі 9 грудня минулого року.

«Федеральний канцлер висловила занепокоєння у зв’язку з недотриманням з боку незаконних збройних формувань режиму припинення вогню. Співрозмовники обговорили питання щодо визначення трьох додаткових ділянок розведення сил і засобів на лінії зіткнення на Донбасі, а також висловили сподівання на досягнення прогресу в цьому напрямі на наступному засіданні Тристоронньої контактної групи 12 лютого в Мінську. Президент України вкотре наголосив на необхідності забезпечення безперешкодного доступу міжнародних гуманітарних організацій, зокрема Міжнародного комітету Червоного Хреста, до утримуваних осіб на непідконтрольній території України», – повідомляє пресслужба президента України.

Зазначається, що Зеленський та Меркель також говорили про необхідність продовження персональних санкцій ЄС проти колишніх високопосадовців України, яких підозрюють у зловживанні державними коштами та скоєнні злочинів під час Майдану.

Саміт у «нормандському форматі» – зустріч лідерів Франції, Німеччини, України і Росії, відбувся 9 грудня 2019 року у Парижі.
…

Президент України Володимир Зеленський допускає загострення конфлікту з власником телеканалу «1+1» бізнесменом Ігорем Коломойським після обшуків, проведених співробітниками Служби безпеки України (СБУ) у журналістів проєкту «Гроші» в справі про прослуховування прем’єр-міністра Олексія Гончарука.

«У мене стільки конфліктів з усіма, що, знаєте, – плюс один, один плюс один», – сказав Зеленський в ексклюзивному інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна».

«Я люблю, до речі, цей канал, тому що там наш продукт, тому що довгі відносини. Це не стосується ситуації, яка є у СБУ з працівниками Саші Дубінського (колишній журналіст телеканалу «1+1», нині депутат Верховної Ради з владної фракції «Слуга народу» Олександр Дубінський – ред.). Я вважаю, що треба розділяти. Ну, буде конфлікт, що я можу зробити», – сказав президент.

Говорячи про розслідування справи про прослуховування голови уряду, Зеленський зазначив, що «головне питання – хто замовив, друге – хто це зробив, третє – хто викладав цю інформацію. Треба розв’язати цей вузол».

Президент України Володимир Зеленський звільнив Андрія Богдана з посади голови Офісу президента. Відповідний указ оприлюднений на сайті адміністрації глави держави 11 лютого. Адвокат бізнесмена Ігоря Коломойського Андрій Богдан працював на посаді голови президентського офісу з травня 2019 року.

Іншими двома указами Зеленський звільнив Андрія Єрмака з посади свого помічника та призначив його головою Офісу президента.

ЗМІ повідомляли про конфлікт між Богданом та Єрмаком, який виник через розбіжності в поглядах на політику Офісу президента. Як приклад, «Українська правда» пише про конфронтацію Богдана з мером Києва Віталієм Кличком. Журналісти зазначають, що в цьому питанні Єрмак став на захист Кличка і переконав президента Володимира Зеленського «не чіпати» мера столиці і «не думати» про вибори в Києві до осені 2020 року.

6 лютого Андрій Богдан заперечив свій конфлікт із Андрієм Єрмаком.

1 серпня низка ЗМІ поширила світлину заяви Андрія Богдана про відставку з посади голови Офісу президента «за власним бажанням з моменту бажання». На той час заступник голови офісу президента Руслан Рябошапка пізніше заперечив, що голова ОП Андрій Богдан подав заяву про відставку.

2 серпня Зеленський підтвердив «існування заяви на звільнення» від керівника його офісу Андрія Богдана. Водночас він повідомив, що не підписував заяву.

Адвокат бізнесмена Ігоря Коломойського Андрій Богдан працював на посаді голови президентського офісу з травня 2019 року.
…