Речником Міністерства закордонних справ України призначено Олега Ніколенко. Про це повідомили у МЗС.

Ніколенко розпочав дипломатичну кар’єру як аташе посольства України у Лівії. Потім займався питаннями регіону Північної Африки та Близького Сходу.

Останні п’ять років він працював речником Постійного представництво України при ООН.

На посаді речника МЗС Ніколенко змінив Катерину Зеленко, яка перейшла на нову роботу, вона стала надзвичайним і повноважним послом України в Республіці Сингапур. 
…

У посольстві Сполучених Штатів Америки в Києві закликали Україну посилити боротьбу з корупцією, щоб наблизити до здійснення ідеали Євромайдану, символічна річниця якого вшановується 21 листопада як День гідності.

Із таким закликом виступила тимчасова повірниця у справах США в Україні Крістіна Квін, відеозвернення якої оприлюднило посольство у фейсбуці.

«Сім років тому українці зібралися на Майдані з вимогами до свого уряду почути їхній голос і продовжити євроатлантичну інтеграцію України. Ці дії громадян вивели Україну на шлях реформ, на якому було зроблено нелегкий поступ вперед. Нові інституції, спрямовані на зменшення корупції, поглиблення партнерських відносин із НАТО і ЄС, стабільніші банківська і енергетична галузі та активне залучення громадянського суспільства були б неможливими без Євромайдану», – заявила вона.

При цьому американська дипломатка наголосила: «Потрібно ще чимало зробити, щоб здійснити прагнення Революції гідності. Головним серед таких зусиль є зміцнення інституцій, які борються з корумпованими впливовими колами, що підкуповують суддів, купують народних депутатів і загрожують журналістам та громадянському суспільству. Доти, поки від цих осіб, які піклуються лише про власні інтереси, не вимагатимуть дотримання тих самих правил, що й від звичайних громадян, мрії Євромайдану не здійсняться».

«Україна також повинна бути вільною від втручання та агресії з боку Росії, включаючи припинення російської окупації Криму і виведення російських сил зі сходу України. Сполучені Штати підтримують український народ і пов’язані з Євромайданом надії на заможну Україну, яка зорієнтована на Захід і має повний суверенітет і територіальну цілісність», – додала Крістіна Квін і завершила словами українською мовою «Слава Україні!»

Нинішній президент Володимир Зеленський і його партія «Слуга народу» прийшли до влади на хвилі низки заяв, серед яких були обіцянки посилити боротьбу з корупцією, в недостатності якої вони звинувачували попередню владу. Тим часом нині на Заході стривожені здійсненим натомість в Україні значним відступом від принципів боротьби з корупцією, починаючи з найвищого рівня, коли Конституційний суд скасував низку антикорупційних кроків, як також масовим кумівством серед нової влади, з чим вона теж обіцяла було боротися, тощо.

21 листопада Україна вшановує День гідності і свободи – в пам’ять про початок цього дня Революції гідності 2013 року, а також про початок Помаранчевої революції 2004 року, що сталося 22 листопада.
…

У День гідності активісти влаштували автопробіг до лікарні «Феофанія» Державного управління справами на околиці Києва, де, як стверджують, перебуває президент України Володимир Зеленський, який уже десять днів лікується там від легкої форми COVID-19, – щоб протестувати проти дій його влади.

Близько сотні авто приїхали до Феофанії. Деякі активісти привезли з собою шматки асфальту, які назвали «таблетками», повідомляє кореспондент Радіо Свобода. Таким чином вони натякали на вилучення зі спецфонду, призначеного для фінансування боротьби з COVID-19, значних коштів, які були нецільовим чином витрачені під приводом ремонту доріг.

Серед учасників автопробігу – «Рух опору капітуляції», представники «Демократичної сокири», «Свободи», «Національного корпусу», ветерани війни.

Вони вимагали від президента вирішення конституційної кризи, нагадали про політичних в’язнів – дитячого кардіохірурга і волонтера Юлію Кузьменко, військовослужбовця ССО Андрія Антоненка і військову медсестру Яну Дугарь, питання політичних репресій, роботи Тристоронньої контактної групи щодо врегулювання на окупованій частині Донбасу.

Наприкінці акції учасники засипали банер із написом «Зе» холодним асфальтом і запалили фальшфеєри.

Про те, що Зеленський лікується від COVID-19 у легкій формі в клінічній лікарні «Феофанія», яка вважається «елітною» серед державних лікарень і в якій часто лікуються чільні посадовці, стало відомо 12 листопада. Разом із ним із таким самим діагнозом там же, за повідомленнями, перебуває і голова президентського офісу Андрій Єрмак. Журналістське розслідування, про яке днями повідомляв телеканал «Прямий», припускає, що насправді Зеленського там постійно немає і він лише іноді наїздить туди.
…

Львівська обласна територіальна організація партії «Європейська солідарність» виключила двох своїх членів, повідомляє пресслужба політичної сили.

За повідомленням, рада осередку ухвалила рішення 21 листопада.

«Прийнято рішення про виключення з лав партії двох її членів: Жидачека Андрія Богдановича, обраного депутатом Пустомитівської міської ради, та Пущака Миколу Зіновійовича, депутата Солонківської сільської ради, за вчинення ганебних дій, які суперечать цінностям партії «Європейська Солідарність», – йдеться в повідомленні.

Також рада обласної організації «ЄС» закликала депутатів скласти мандати, а Солонківську об’єднану територіальну громаду – звільнити Пущака з посади заступника голови ОТГ.

Читайте також: Люди патріотично орієнтовані спостерігають за Львовом, а проросійськи – за Кремлем – політолог

Напередодні заступник міністра внутрішніх справ Антон Геращенко оприлюднив відео, на якому видно, як позашляховик намагається під’їхати до під’їзду багатоповерхового будинку пішохідними східцями. Він повідомив, що в авто були «новообрані депутати Пустомитівської міської Ради, що на Львівщині».

Згодом видання Zahid.net з’ясувало, що в будинку живе місцевий депутат від «ЄС» Андрій Жидачек, а з ним в авто був депутат місцевої ради Солонківської ОТГ Микола Пущак. Жидачек, за даними видання, вже пообіцяв сусідам відновити пошкоджені сходи.

Андрій Жидачек публічно визнав інцидент, але поклав відповідальність на водія Миколи Пущака і заявив, що вже звернувся до поліції.
…

Ольга Буславець, яка сьогоднішнім рішенням уряду звільнена з посади тимчасової виконувачки обов’язків міністра енергетики, залишається працювати у відомстві, повідомила у п’ятницю пресслужба Міненергетики

«Ольга Буславець залишається на посаді першого заступника міністра енергетики», – йдеться в повідомленні міністерства у фейсбуці.

20 листопада Кабінет міністрів України на позачерговому засіданні ухвалив рішення звільнити тимчасову виконувачку обовʼязків міністра енергетики Ольгу Буславець і призначити на її місце Юрія Бойка, який до сьогодні був заступником профільного міністра.

Читайте також: В ОП назвали «фейком» повідомлення про фінансування від Ахметова

Ольга Буславець була призначена в.о. міністра енергетики у квітні цього року.
…

У Центральній виборчій комісії України у п’ятницю ввечері звернули увагу виборців на процедурні моменти під час повторного голосування громадян в перебігу другого туру місцевих виборів, які пройдуть у низці міст цієї неділі, 22 листопада.

«Експрес-нагадування для містян, які цієї неділі знову обиратимуть міських голів. Дано: 1 бюлетень, 2 кандидати і 1 ваша позначка. Завдання: обрати мера свого міста на наступні 5 років. Знову голосуватимуть за міських голів у містах Львів, Бердянськ, Дніпро, Дрогобич, Полтава, Миколаїв, Слов’янськ, Нікополь, Рівне, Ужгород та Черкаси», – йдеться в повідомленні ЦВК у фейсбуці.

У відомстві вказали, що «повторне голосування – не означає неважливе», вказавши на необхідність скористатися своїм голосом.

ЦВК наголошує, що в умовах пандемії COVID-19 правила безпеки при повторному голосуванні залишаються незмінними: наявність маски і особистої ручки, дотримання соціальної дистанції і голосування в окремій кабінці за наявності ознак захворювання.

В 11-ти українських містах найближчої неділі відбудеться повторне голосування на місцевих виборах, оскільки 25 жовтня жоден із кандидатів у цих містах не набрав 50%+ голосів виборців.
…

Фігурантів бахчисарайської «справи Хізб-ут-Тахрір» Османа Сейтумерова, Сейтумера Сейтумерова та Рустема Суйтмеметова етапували з СІЗО Сімферополя до російського Ростову-на-Дону. Про це «Кримській солідарності» повідомив адвокат Едем Семедляєв.

«Сьогодні при спробі отримати доступ до свого підзахисного Сейтумера Сейтумерова у слідчому ізоляторі мені повідомили про те, що всіх трьох – Османа Сейтумерова, Сейтумера Сейтумерова, Рустема Сейтмеметова вчора етапували до Ростова-на-Дону», – розповів адвокат.

5 листопада 2020 року у Південному окружному військовому суді відбулося попереднє слухання у справі третьої бахчисарайської групи «Хізб ут-Тахрір», а на 19 листопада було призначено перше судове засідання для розгляду справи по суті. Однак суд відклав його через недоставлення підсудних.

На сайті Південного окружного військового суду попередньо повідомляють про нову дату засідання –17 січень 2020 року.

11 березня в будинках кримських татар розпочалася низка слідчих заходів, ініційованих співробітниками ФСБ Росії. Провели сім обшуків, затримано 5 осіб: Енвер Мустафаєв, Сейтумер Сейтумеров (історик – ред.), Осман Сейтумеров, Амет Сулейманов, Рустем Сейтмеметов. Їх відвезли у відділок ФСБ.

Усім затриманим інкримінується стаття 205.5 Кримінального кодексу Росії (Організація діяльності терористичної організації та участь у діяльності такої організації).

Прокуратура і Нацполіція АР Крим та Севастополя почали кримінальне провадження через обшуки російських силовиків у Бахчисараї та Бахчисарайському районі 11 березня. Пізніше у відомстві повідомили про відкриття ще одного кримінального провадження – за фактом затримання кримських татар після обшуків.

У Міністерстві закордонних справ України висловили «рішучий протест» у зв’язку з обшуками 11 березня.
…

Україна, Чорногорія, Албанія і Норвегія приєдналися до рішення Ради Європейського союзу (від 1 жовтня – ред.) щодо розширення санкцій проти Росії за спорудження Керченського мосту. Про це йдеться в оприлюдненій 20 листопада декларації віцепрезидента Єврокомісії, верховного представника ЄС з питань зовнішньої політики та політики безпеки Жозепа Борреля, текст якої розміщено на сайті Європейської Ради.

Повідомляється, що рішення про запровадження нових санкцій стосувалося дій, пов’язаних з підривом або загрозою територіальній цілісності, суверенітету і незалежності України. Обмежувальні заходи було запроваджено проти двох фізичних і чотирьох юридичних осіб.

«Країни-кандидати Чорногорія і Албанія, країна Європейської асоціації вільної торгівлі Норвегія, яка є членом європейської економічної зони, а також Україна приєдналися до цього рішення Ради ЄС», – йдеться у декларації.

Відтак, ці чотири країни мають узгодити свою національну політику з відповідним рішенням про розширення санкцій. У свою чергу, Євросоюз бере до уваги і вітає приєднання цих чотирьої країн, вказано у декларації.

Крім того, Україна у іншій декларації віцепрезидента Європейської комісії Жозепа Борреля вказана серед держав, що приєднуються до продовження санкцій проти лідерів невизнаного регіону Молдови Придністров’я.

Повідомляється, що 29 жовтня Рада ЄС ухвалила рішення щодо продовження дії чинних санкцій проти керівництва невизнаного Придністров’я до 31 жовтня 2021 року. Це рішення мають переглянути через шість місяців.

«Країни-кандидати Північна Македонія, Чорногорія і Албанія, країни Європейської асоціації вільної торгівлі Ісландія, Ліхтенштейн і Норвегія, які є членами європейської економічної зони, а також Україна і Грузія приєдналися до цього рішення Ради ЄС», – йдеться в декларації.

Зазначається, що «ці країни забезпечать відповідність своєї національної політики цьому рішенню». Євросоюз вітає приєднання цих країн, мовиться в декларації.

Ще одна декларація віцепрезидента Європейської комісії сьогодні стосувалася рішення від 2 жовтня про запровадження обмежувальних заходів проти 40 представників режиму Олександра Лукашенка, причетних до придушення мирних протестів та фальсифікації результатів виборів президента у Білорусі. У ній Україна вказана, як така, що приєдналася до відповідного рішення із ще шістьома державами (Північна Македонія, Чорногорія, Албанія, Ісландія, Ліхтенштейн і Норвегія). Радіо Свобода 20 листопада звернулося із запитом до МЗС України із запитанням, чи запровадила Україна санкції проти Білорусі, та очікує відповіді.

1 жовтня Євросоюз розширив санкції проти Росії за спорудження Керченського мосту.

Читайте також: Британія слідом за ЄС розширила санкції за будівництво Керченського мосту

ЄС уперше запровадив санкції щодо компаній, які брали участь у будівництві Керченського мосту між окупованим Кримом і сусідньою Росією, в липні 2018 року.

Загалом санкції як Євросоюзу, так і низки інших держав проти Росії через окупацію Криму були запроваджені 2014 року, відтоді їх кілька разів продовжували і розширювали.
…

Європейський суд із прав людини ухвалив рішення на користь України у справі за позовом групи пенсіонерів з Луганська, які наприкінці 2014 року подали позов проти українського уряду, вимагаючи поновити їм виплату пенсій, повідомив заступник міністра юстиції – уповноважений з питань ЄСПЛ у Мін’юсті України Іван Ліщина.

«Заявники – група пенсіонерів, що проживала в ОРДЛО, звернулась до адміністративних судів, оскаржуючи постанову КМУ № 595, якою було затверджено «Тимчасовий порядок фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню…», п. 2 якого зупинялись видатки з державного бюджету на соціальні виплати на тимчасово неконтрольованій території до її повернення під контроль органів державної влади. Заявники вимагали визнання цього положення незаконним та поновлення їм пенсійних платежів», – написав Ліщина.

За його словами, адміністративні суди трьох інстанцій частково задовольнили цей позов, визнавши п. 2 порядку нечинним на тій підставі, що Кабмін вийшов за межі своїх повноважень, ухвалюючи його. У вимогах про поновлення платежів суди відмовили, бо заявники звернулися до неналежних відповідачів, додав Ліщина.

За його даними, заявники зверталися до багатьох органів із вимогою про поновлення пенсійних платежів на підставі судових рішень, але їм відмовили. Вони звернулися до адміністративних судів із позовом про незаконну бездіяльність виконавчих органів, але в цьому позові їм відмовили.

До ЄСПЛ заявники скаржилися на порушення статті 6 Конвенції (право на справедливий суд) і статті 1 Першого протоколу (право власності) у зв’язку з невиконанням судового рішення на їхню користь.

«Суд приймає аргумент уряду про те, що держава не могла бути обґрунтовано зобов’язана виконати рішення шляхом дій, які не були чітко зазначені судом при ухваленні рішення, і що заявники могли та мали… звернутись із окремими позовами проти відповідних відповідачів для обстоювання своїх прав. Більше того, з обставин справи не випливає, та заявники не стверджують, що подання таких позовів становило б додатковий тягар для них…» – процитував Ліщина уривок рішення ЄСПЛ.

Рішення оприлюднене на сайті ЄСПЛ 19 листопада.

10 липня правозахисна організація Human Rights Watch у листі до президента України Володимира Зеленського закликала українську владу посилити спроби захистити права українців похилого віку, які живуть на непідконтрольній уряду території Донецької та Луганської областей.

Правозахисники наголошують, що Україна повинна завершити дискримінаційну практику, яка змушує пенсіонерів із ОРДЛО перетинати лінію розмежування для отримання пенсії.

Тодішній віцепрем’єр-міністр із питань європейської та євроатлантичної інтеграції Дмитро Кулеба заявив, що питання виплат пенсій в окремих районах Донецької та Луганської областей може бути вирішене лише в контексті деокупації.
…

Київський апеляційний суд частково задовольнив скаргу на арешт експрезидента Віктора Януковича, тому що прокурор не довів факт оголошення його в розшук – про це йдеться в роз’ясненні, яке суд оприлюднив 20 листопада.

«Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ухвала слідчого судді Печерського районного суду міста Києва є незаконною, необґрунтованою та невмотивованою, що винесена з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, з огляду на наступне. Скасовуючи ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва, Київський апеляційний суд виходив з того, що прокурором не доведено факт оголошення підозрюваного Януковича Віктора Федоровича у міжнародний розшук, як того вимагають положення частини 6 статті 193 Кримінального процесуального кодексу України», – йдеться в повідомленні суду.

Як зазначили в суді, прокурор, звертаючись до слідчого судді Печерського районного суду, послався на наявність постанови старшого слідчого про оголошення Януковича в розшук, але не долучив витяг про оголошення його в міжнародний розшук на підставі цієї постанови.

Також у суді вказують на ту, що в матеріалах справи нібито є повідомлення від Інтерполу про намір видалити інформацію про Януковича з бази розшукуваних як таку, що «має переважно політичний характер».

«Зазначеному рішенню Інтерполу не надав оцінки і слідчий суддя Печерського районного суду міста Києва, залишивши поза увагою ту обставину, що, за даними Інтерполу, Янукович В.Ф. в міжнародному розшуку не перебуває. Натомість, стороною захисту до апеляційної скарги долучено лист Міжнародної організації кримінальної поліції (Інтерпол) від 25 квітня 2017 року за підписом Генерального Секретаріату Інтерполу, в якому зазначено, що відносно Януковича В.Ф. не розміщувалося повідомлення Інтерполу з «червоним кутом» та не розміщувався внутрішній запит з метою оголошення його міжнародного розшуку по лінії Інтерполу», – повідомляють в апеляційній інстанції.

Суд послався на те, що законодавство України не визначає поняття «міжнародний розшук» і не регламентує підстави для визнання того, що особа є в міжнародному розшуку. Водночас обов’язок довести перебування підозрюваного в такому розшуку зокрема через витяг з бази Інтерполу покладається на сторону обвинувачення.

Читайте також: Венедіктова: з початку року у «справах Майдану» повідомили про підозру 37 особам

Крім того, слідчим суддею Печерського районного суду міста Києва допущено істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, оскільки текст оригіналу ухвали, який міститься в матеріалах провадження, відрізняється від її завіреної копії, наданої захисникам підозрюваного. Апеляційний суд також вказав на порушення процедури слідчим суддею в обранні запобіжного заходу.

«Разом з тим, колегія суддів суду апеляційної інстанції, за наслідками апеляційного перегляду ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва, дійшла висновку про обґрунтованість підозри у вчиненні Януковичем В.Ф. кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення», – додали в установі.

Київський апеляційний суд 16 листопада скасував заочний арешт для експрезидента Віктора Януковича за одною зі справ проти нього, частково задовольнивши клопотання його захисту.

Печерський райсуд Києва 12 травня задовольнив клопотання прокуратури про обрання запобіжного заходу Януковичу у вигляді тримання під вартою у справі про розстріли на Майдані. Перед цим, 4 травня, Печерський суд ухвалив рішення про заочний арешт Януковича у справі про узурпацію влади.
…

Речниця Міністерства закордонних справ Росії Марія Захарова заявила, що в анексованому Криму готові приймати міжнародні місії, в тому числі з питань дотримання прав людини, але на російських умовах. Інформація про це розміщена на сайті МЗС Росії.

«Ми готові до діалогу з профільними міжнародними організаціями з питання дотримання прав людини в Криму в рамках процедур, застосовуваних до дотримання Росією зобов’язань у цій сфері на території нашої країни. Ми також готові приймати місії відповідних організацій у Криму, якщо їх направляють у рамках мандату відповідних структур у прив’язці до процедур, які можуть застосовуватися до відвідування Росії», – цитує Захарову пресслужба відомства.

Речниця МЗС Росії сказала це, реагуючи на затвердження 18 листопада Третім комітетом Генеральної асамблеї ООН нової резолюції щодо порушення прав людини в Криму.

У МЗС Росії рішення назвали «політично мотивованим».

Захарова також вказала на неможливість Росії підключити своїх представників із Криму до міжнародних конференцій.

«Раніше, коли не було проблем із міжнародною транспортною логістикою, їх не пускали, не видаючи візи. Сьогодні, коли форуми перейшли в віртуальний формат, у нас існують проблеми навіть з підключенням по інтернету. Нам весь час у цьому відмовляють. Делегація України нескінченно блокує виступи представників Криму, вважаючи, що вони знають краще, як там ідуть справи», – сказала речниця МЗС Росії.

Раніше Моніторингова місія ООН із прав людини в Україні опублікувала новий звіт про порушення прав людини в анексованому Криму. При цьому в місії відзначили, що не мають доступу на територію півострова і здійснюють свій моніторинг, перебуваючи в Києві і в Одесі.

Після цього віцеспікер підконтрольного Росії парламенту Криму Володимир Бобков сказав, що на півострові готові приймати місію ООН, але тільки після узгодження даного візиту з МЗС Росії.

18 листопада 2020 року Комітет Генасамблеї ООН схвалив посилену резолюцію, яка засуджує порушення прав людини в Криму. За резолюцію висловилися 63 країни, в тому числі Сполучені Штати і більшість країн ЄС. Проти голосували 22 країни, на чолі з Росією.

Після голосування міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба закликав ОБСЄ і місію ООН з прав людини посилити моніторинг в анексованому Росією Криму.

На початку липня Верховний комісар ООН із прав людини Мішель Бачелет, представляючи доповідь про стан прав людини в Криму, також повідомила, що на півострові продовжують застосовувати тортури й обмежувати свободу слова.

Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров раніше стверджував, що розмови про порушення прав людини у Криму – це вигадка.
…

Державне бюро розслідувань викликало учасників Революції гідності на допит два тижні тому і скасувало виклик через епідемію COVID-19, стверджують у пресслужбі ДБР.

Також в установі заперечують, що виклики є політично обґрунтованими.

«Кримінальне провадження за статтею 109 Кримінального кодексу України (дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади) зареєстроване Офісом Генерального прокурора на виконання рішення суду. Досудове розслідування відповідно до статті 214 Кримінального процесуального кодексу України доручено ДБР», – йдеться в повідомленні.

Згідно з позицією відомства, допити вказаних осіб як свідків мали на меті «забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування».

Читайте також: В ОПУ відреагували на обшуки в приміщенні Музею Революції гідності

«Виклики осіб на допити до ДБР скасовано у зв’язку з поширенням епідемії COVID-19, про що їх завчасно повідомлено. Інформація про політичні мотиви викликів учасників Революції Гідності на допити до ДБР не відповідає дійсності. Підтвердженням маніпуляцій щодо приурочення вказаних викликів до Дня Гідності та Свободи є те, що допити скасовані ще два тижні тому, але свідки про факт викликів заявляють лише тепер», – заявляє ДБР.

Напередодні кілька осіб, які як політики і громадські діячі брали активну участь у подіях Революції гідності, повідомили у четвер про отримання повісток на допит у Державне бюро розслідувань в одній зі «справ Майдану». Серед тих, хто публічно заявив про отримання такої повістки, є екссекретар РНБО Олександр Турчинов, експрем’єр Арсеній Яценюк, ексдепутатка Тетяна Чорновол та ще декілька осіб.

Читайте також: Генеральний директор Музею Революції гідності прокоментував обшуки

21 листопада 2013 року в Україні почався Євромайдан. Він став відповіддю на рішення влади зупинити підготовку до підписання Угоди про асоціацію з ЄС. Протести набули більших масштабів після розгону 30 листопада і тривали до лютого 2014 року. Силовики кілька разів намагалися розігнати учасників протестів.

За даними прокуратури, всього під час Революції гідності постраждали 2,5 тисячі людей, 104 із них загинули – більшість у лютому 2014 року. Згодом загиблих учасників акцій протесту почали називати Небесною сотнею. За даними Міністерства внутрішніх справ, від 18 лютого по 2 березня 2014 року під час виконання службових обов’язків у центрі Києва загинули також 17 силовиків.
…

«Повістка мені прийшла в офіс «Народного фронту» в одній пачці з повістками Яценюку, Турчинову і Парубію» – Тетяна Чорновол
…

Міжнародна волонтерська спільнота InformNapalm повідомила 19 листопада, що на окупованій частині Луганської області, за 12 кілометрів від лінії фронту, вперше за час бойових дій на Донбасі було виявлено новітній російський комплекс «Наводчик-2», до складу якого входять кілька безпілотників різних модифікацій з радіусом дії від 10 до 100 кілометрів.

Спільнота вказує, що перші згадки присутності на Донбасі наземної станції управління комплексу «Наводчик-2» зробила Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ 14 листопада, а тепер волонтерам вдалося їх зафіксувати на фото.

«Завдяки фото з БПЛА вдалося підтвердити, що новітній російський комплекс «Наводчик-2» дійсно використовується на Донбасі. Поряд зі станцією управління також були помічені 3 ящики для зберігання та транспортування БПЛА. Ця інформація є вкрай важливою для розширення багатомовної доказової бази InformNapalm, один з розділів якої присвячений фіксації російської техніки та озброєння, яке активно використовується на Донбасі», – вказують волонтери-розслідувачі.

У InformNapalm нагадують, що у зведеннях із зони бойових дій на Донбасі комплекс «Наводчик-2» згадувався одного разу, в контексті виявлення в квітні 2017 року в районі Світлодарської дуги БПЛА «Гранат-1», який входить до складу цього комплексу. Проте виявлення цього типу БПЛА не є безумовним доказом застосування цілого комплексу, бо ці безпілотними можуть застосовуватись і окремо, пояснюють волонтери.

Комплекс «Наводчик-2» надійшов на озброєння Міноборони Росії у 2014 році, він складається із наземної станції керування та БПЛА чотирьох типів. Загалому у складі комплексу сім безпілотних апаратів.

Росія неодноразово заперечувала присутність своїх військових і техніки на Донбасі. І хоча Україна та Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків, Кремль ці звинувачення відкидає, заявляючи, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. За даними ООН, від квітня 2014-го до 31 липня 2020 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 100 до 13 300 людей.
…

В Офісі президента України заявили про «полярні» і «вкрай деструктивні» емоції від повідомлень про обшуки 19 листопада у приміщенні Музею Революції гідності.

«Сьогодні правоохоронці провели обшуки в приміщенні Музею Революції гідності. Будемо відвертими: така новина вже починаючи із заголовка не може не викликати різних, дуже полярних емоцій. Зокрема, вкрай деструктивних… Невже було обов’язково саме зараз проводити ці обшуки, навіть якщо слідство вважає їх потрібними? Зрозуміло, що це точно не сприяє суспільній злагоді у державі. А правоохоронці повинні враховувати й такі речі, коли немає термінової необхідності для слідчих дій», – йдеться в повідомленні ОПУ на сторінці у Telegram.

В ОПУ зауважили про занепокоєння від факту, що слідчі дії відбулися чітко напередодні річниці початку Майдану.

«Згідно з повідомленнями правоохоронців, йдеться про підозру щодо посадовців Музею у розкраданні коштів. Якщо гроші справді розтрачені, якщо дійсно було зловживання службовим становищем, то це легко довести. А отже, всі все побачать. У цьому має бути чіткий правовий шлях, тому що будь-яке цивілізоване суспільство зацікавлене в коректному виконанні законів задля запобігання правопорушенням у державі. Ще раз наголосимо на ключовому: емоцій у ці дні щороку й так дуже багато, тому не варто штучно додавати нових. Особливо не варто це робити шляхом добре відомих політичних спекуляцій. Ми всі зацікавлені у правді та злагоді. Цим, власне, й мають завершитися сьогоднішні події навколо Музею Революції гідності – чітким юридичним висновком», – вказали в ОПУ.

Раніше сьогодні голова Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович, коментуючи обшуки, заявив: «Бентежить, що слідчі обрали саме цей момент для проведення обшуків, адже вони відбулися безпосередньо перед Днем гідності та свободи і річницею подій на Майдані. Цим однозначно скористаються антиукраїнські сили, що намагаються дискредитувати Революцію гідності».

19 листопада в Національному музеї Революції гідності відбулися обшуки. Служба безпеки України стверджує, що керівництво Музею уклало договори на майже 150 мільйонів гривень на роботи із реконструкції та благоустрою об’єктів меморіального комплексу. Підрядникам був перехований аванс у розмірі 80% від суми договору (111 мільйонів гривень).

Правоохоронці зазначили, що у встановлені угодами терміни роботи фактично не проводились. Натомість більшість отриманих підрядником бюджетних коштів були витрачені не на цілі, які прописані у відповідних договорах.

Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні має постати над майданом Незалежності на алеї Героїв Небесної Сотні.

20 лютого 2018 року оголошені підсумки міжнародного відкритого архітектурного конкурсу архітектурних проєктів. Переможцем став проєкт Ірини Волинець і Марини Процик. Відкриття меморіалу було заплановане на лютий 2019 року.

Будівельні роботи не розпочалися вчасно, оскільки Генеральна прокуратура заявила про необхідність провести додаткові слідчі експерименти на місці розстрілів учасників акцій протесту. Влітку 2018 року на відведену під будівництво ділянку меморіалу був накладений арешт.
…

Голова Європейської служби зовнішніх справ Жозеп Боррель прокоментував указ президента Росії Володимира Путіна від 4 листопада, який має на меті далі полегшити визнання в Росії «документів», виданих угрупованнями «ДНР» і «ЛНР», і надання мешканцям окремих районів Донецької і Луганської областей громадянства Росії.

«Це являє собою ще одну спробу Росії підірвати суверенітет, незалежність і територіальну цілісність України. Ми очікуємо, що Росія утримається від дій, які суперечать Мінським угодами і перешкоджають повній реінтеграції непідконтрольних уряду територій в Україні, а замість цього повністю виконає свої зобов’язання по Мінським угодами», – мовиться у повідомленні.

Раніше Міністерство закордонних справ виступило з критичною заявою щодо нового указу президента Росії Володимира Путіна, що має на меті далі полегшити визнання в Росії «документів», виданих угрупованнями «ДНР» і «ЛНР», і надання мешканцям окремих районів Донецької і Луганської областей громадянства Росії.

Указ Путіна вносить зміни в два попередні укази, від 2017 і 2019 років. Із обох указів вилучаються фрази про те, що в них ідеться про «громадян України і осіб без громадянства, які постійно мешкають» на окупованих частинах Донбасу.

Першим із цих указів Путін ухвалив визнавати на території Росії незаконні паспортні псевдодокументи і реєстраційні знаки транспортних засобів, що їх самочинно видають підтримувані і скеровувані Росією незаконні збройні сепаратистські угруповання «ДНР» і «ЛНР», які захопили частини територій Донецької і Луганської областей і визнані в Україні терористичними. Другим Путін ухвалив спрощений порядок надання громадянства Росії мешканцям цих окупованих нині територій українського Донбасу.

При цьому в обох указах Путіна раніше йшлося про те, що згадані «документи» мають належати «громадянам України і особам без громадянства, які постійно мешкають на цих територіях». Таким чином, бойовики угруповань та інші люди, що живуть на окупованих територіях, скаржилися, що мусять доводити в Росії і своє українське громадянство (або відсутність громадянства), і постійне мешкання в ОРДЛО – хоча багато з них уже не мають легітимних українських документів, чи то про громадянство, чи про право мешкання особи без громадянства. Нині ця вимога для Росії скасована.

 
…

Виконувати обов’язки генерального директора державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» буде Олег Струк, заступник генерального директора з інженерно-технічного забезпечення та розвитку персоналу, повідомила пресслужба компанії.

Він очолюватиме аеропорт до призначення нового керівника.

Напередодні Кабінет міністрів України на своєму засіданні призначив генерального директора міжнародного аеропорту «Бориспіль» Павла Рябікіна головою Державної митної служби України.

Як повідомили у митній службі, Рябікін розпочинає свою роботу на новій посаді з 18 листопада.

Наприкінці жовтня уряд визнав керівника аеропорту «Бориспіль» Павла Рябікіна переможцем конкурсу на вакантну посаду голови Держмитслужби.
…

Народна депутатка від фракції «Опозиційна платформа – «За життя» Антоніна Славицька фігурує як свідок у кримінальному провадженні, пов’язаному з так званими «плівками Вовка». Про це вона розповіла у коментарі Радіо Свобода.

«Можу сказати, що існує кримінальне провадження, у ньому я маю процесуальний статус свідка», – зазначила Славицька.

За словами депутатки, в рамках цього провадження її за півтора роки викликали на допит лише один раз.

«Та й то – перед розглядом відповідного подання в КСУ щодо закону «Про діяльність НАБУ» з метою певного тиску на мене? як на представника суб’єктів права на конституційне подання. І наразі мені не відомо про наявність обвинувальних вироків, які набули законної сили щодо будь-яких осіб підозрюваних в цьому провадженні», – сказала Славицька.

За її оцінкою, пов’язане з «плівками Вовка» кримінальне провадження, у якому вона фігурує як свідок, «має безліч процесуальних порушень» і «не має юридичної перспективи».

На оприлюднених НАБУ наприкінці липня 2019-го так званих «плівках Вовка» Антоніна Славицька згадується кілька разів. 

Зокрема, у одному з епізодів ймовірно голова київського Окружного адміністративного суду Павло Вовк, ймовірно розмовляючи, з екссуддею Одеського окружного адмінсуду Олексієм Колесниченком, говорив наступне: «…ти, коли в п’ятницю приїдеш, у приймальні у Сергія Васильовича є дівчинка Антоніна (мається на увазі помічниця Ківалова Славицька (Гасанова) А.К.). У неї для тебе буде подарунок, добре? .. Я правильно зрозумів, що ти назвав шість, а один, один – це наше з тобою, так? А, все, я зрозумів…»

Нині Антоніна Славицька як представниця ОПЗЖ бере участь у робочій групі з питань врегулювання конституційної кризи, однак, на думку експертів у сфері судової реформи, фігурування на «плівках Вовка» є плямою на репутації депутатки, а відтак вона не мала б брати участь у засіданнях подібних робочих груп.

Сама Славицька називає це «примітивною спробою булінгу та хейтерства на ґрунті банальних заздрощів, особистої помсти та власної недореалізації» з боку тих, хто її за це критикує.

26 липня 2019 року Національне антикорупційне бюро України оприлюднило записи розмов ймовірно суддів Окружного адміністративного суду Києва, зокрема голови цього суду Павла Вовка і його заступника Євгена Аблова.

Вказані особи, за даними НАБУ і Генпрокуратури, фігурували у справі про організацію винесення завідомо неправосудних судових рішень і втручання у діяльність судових органів з метою створення штучних перешкод у роботі Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Того ж дня представники НАБУ і Генпрокуратури України провели обшуки в Окружному адмінсуді Києва і в Суворовському районному суді Одеси. За даними слідства, голова і деякі судді ОАСК «організували винесення завідомо неправосудних судових рішень і втрутилися у діяльність судових органів з метою створення штучних перешкод у роботі Вищої кваліфікаційної комісії суддів України».

Як заявили в НАБУ, це відбувалося в кілька етапів, зокрема, були штучно ініційовані подання позовів про відсутність повноважень у деяких членів ВККС і заборону їм виконувати свої повноваження й організовано винесення судових рішень про задоволення цих позовів.

У суді тоді назвали обшуки НАБУ і ГПУ тиском.
…

Президент України Володимир Зеленський заявляє, що його повторний тест на коронавірусне захворювання COVID-19 виявився позитивним. Він сказав про це у відеозверненні у фейсбуці ввечері 19 листопада.

При цьому Зеленський вказав, що його стан поліпшується.

«Мій повторний тест, на жаль, поки що позитивний, але я продовжую щоденно працювати. Це моя робота. І єдина різниця, що я працюю не на Банковій, а на вулиці академіка Заболотного… Дякую всім за підтримку… Запахи вже сьогодні повернулися, сили повертаються, температура знижується», – сказав Зеленський.

9 листопада стало відомо, що на COVID-19 захворіли президент України Володимир Зеленський і керівник Офісу президента Андрій Єрмак.

Речниця президента Юлія Мендель 12 листопада повідомила, що Зеленський і Єрмак перебувають в лікарні на самоізоляції, де продовжують працювати, у них легкі симптоми хвороби.
…

Постійна місія Німеччини в ООН заявила про продовження порушень прав людини в Криму через шість років після анексії півострова Росією.

Такою була реакція німецької сторони після голосування Комітету з прав людини Генасамблеї ООН за проєкт посиленої резолюції по Криму.

«Через більш ніж 6 років після незаконної анексії Росія продовжує серйозні порушення прав людини на території України. Німеччина підтримує територіальну цілісність України і закликає Росію припинити агресію», – йдеться в повідомленні місії в твіттері.

Напередодні Комітет Генасамблеї ООН схвалила посилену резолюцію, яка засуджує порушення прав людини в анексованому Криму. 

Після голосування міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба закликав ОБСЄ і місію ООН із прав людини посилити моніторинг в анексованому Росією Криму.

Постійний представник України при ООН Сергій Кислиця раніше повідомляв в інтерв’ю проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії, що на 75-й сесії Генасамблеї ООН Україна планувала винести щонайменше два проєкти резолюцій, які будуть стосуватися Криму.

На початку липня Верховний комісар ООН із прав людини Мішель Бачелет, представляючи доповідь про стан прав людини в Криму, повідомила, що на півострові продовжують застосовувати тортури й обмежувати свободу слова.

Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров раніше стверджував, що розмови про порушення прав людини в анексованому Криму – це вигадка.

 
…

Керівник комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев повідомив, що підготував власний проєкт постанови про своє відкликання з посади.

«Вирішив подати альтернативний проєкт постанови про своє звільнення», – написав Гетманцев у фейсбуці і прикріпив текст «проєкту».

У ньому зокрема, він мотивує своє рішення тим, що «продовження його діяльності з розробки проєктів законів з питань оподаткування має на меті припинити незаконні схеми з ухилення від оподаткування та завдати шкоди від цього багатьом поважним людям, і тому унеможливлює виконання ним своїх обов’язків».

17 листопада у Верховній Раді був зареєстрований проєкт постанови про відкликання з посади голови комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева «у зв’язку із незадовільною роботою на посаді». Окремі політичні сили (серед яких «Батьківщина», «Європейська солідарність», «За майбутнє») раніше заявляли, що вимагатимуть звільнення Гетманцева, якщо парламент не підтримає відстрочку касових апаратів для ФОП. ВРУ провалила це голосування напередодні, попри протест підприємців, який тривав під стінами парламенту.
…

Голова Офісу президента Андрій Єрмак, який разом із президентом Володимиром Зеленським через хворобу на COVID-19 працюють дистанційно, поділився враженнями від роботи у державній клініці «Феофанія».

«От і я спробував віддалену роботу. Скажу вам, що краще працювати в офісі. Цей тиждень провів у «Феофанії». Самоізоляцію та медичний догляд при коронавірусі я планував організувати вдома, але необхідний рівень захищеності зв’язку у житловому будинку забезпечити неможливо. В іншому разі, повірте, я б залишався вдома і працював звідти…Вихідні були важкими, трохи випав з роботи. Зараз мені вже набагато краще. Саме необхідність повноцінної роботи кожного дня, проведення захищених відеоконференцій, дзвінків тощо були головними причинами щодо «Феофанії», – повідомив Єрмак у фейсбуці.

Він заявив, що сподівається «скоро отримати свій негативний тест».

9 листопада стало відомо, що на COVID-19 захворіли президент України Володимир Зеленський і керівник Офісу президента Андрій Єрмак.

Речниця президента Юлія Мендель 12 листопада повідомила, що Зеленський і Єрмак перебувають в лікарні на самоізоляції, де продовжують працювати, у них легкі симптоми хвороби.
…

Кабінет міністрів України на своєму засіданні призначив Павла Рябікіна головою Державної митної служби України.

Як повідомили у митній службі, Рябікін розпочинає свою роботу на новій посаді з сьогоднішнього дня.

Наприкінці жовтня уряд визнав керівника аеропорту «Бориспіль» Павла Рябікіна переможцем конкурсу на вакантну посаду голови Держмитслужби.

«З того часу тривала спеціальна перевірка, за успішними результатами якої Уряд отримав право затвердити нового керівника», – повідомили у митній службі.

Павло Рябікін до роботи в Держмитслужбі обіймав посаду генерального директора міжнародного аеропорту «Бориспіль» із березня 2017 року. У 2014-2015 роках був заступником голови Київської міської державної адміністрації. У 2005-2006 роках працював заступником Голови Міністерства транспорту і зв’язку (тепер – Міністерство інфраструктури).

Також Рябікін має досвід парламентської, дипломатичної та юридичної роботи: він був депутатом кількох скликань Верховної Ради, надзвичайним і повноважним послом України в Данії, адвокатом, йдеться в повідомленні Держмитслужби.

У квітні Кабінет міністрів звільнив з посади голови Державної митної служби Максима Нефьодова. З того часу тимчасове керівництво відомства змінювалося кілька разів.

 
…

Міністерство закордонних справ України вже працює над організацією візиту новообраної президентки Молдови Маї Санду до України, повідомив голова МЗС Дмитро Кулеба.

«Президент України Володимир Зеленський запросив новообрану президентку Молдови Маю Санду відвідати Україну, і Міністерство закордонних справ України вже працює над організацією цього візиту», – сказав міністр в ефірі телеканалу «1+1», повідомила пресслужба МЗС у фейсбуці.

Він також додав, що перші дві телефонні розмови новообрана президентка Молдови провела з лідерами України й Румунії, «що саме по собі є знаковим».

Мая Санду, колишня економістка Світового банку, яка виступає за тісніші відносини з Європейським союзом, перемогла в другому турі виборів президента Молдови. Санду набрала близько 57% голосів, а її опонент, проросійський чинний президент Ігор Додон – близько 43.

 
…

США і Рада з міжнародних досліджень й обмінів (IREX) запустили програму на суму два мільйони доларів, щоб згуртувати внутрішньо переміщених осіб України, повідомило посольство США в Україні.

«Сполучені Штати раді розпочати разом із IREXintl дворічну програму на суму два мільйони доларів, яка має на меті згуртувати внутрішньо переміщених осіб України та зміцнити їхню соціальну стійкість перед російською агресією», – йдеться в повідомленні посольства у твіттері.

За даними Мінсоцполітики, в Україні станом на 10 листопада взято на облік 1 458 050 переселенців із тимчасово окупованих територій Донецької та Луганської областей і АР Крим.
…

Шевченківський районний суд Києва не оголошував вирок в справі Владислава Каськіва – колишнього голови Державного агентства з інвестицій та управління національними проєктами України часів президентства Віктора Януковича, повідомив Офіс генерального прокурора у відповідь на запит Радіо Свобода.

«На цей час судом здійснюється з’ясування обставин, встановлених під час кримінального провадження, та перевірка їх доказами. Вирок у кримінальному провадженні не ухвалювався», – розповіли в прокуратурі.

У жовтні на місцевих виборах Владислав Каськів був обраний депутатом Закарпатської облради за списком партії «Опозиційна платформа – За життя».

У 2010–2014 роках він обіймав посаду голови Держагентства з інвестицій та управління національними проектами України.

Наприкінці березня 2016 року його оголосили в розшук. Каськіва підозрювали у заволодінні в 2012 році у змові з іншими особами коштами державного бюджету України.

Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков заявляв, що Каськів вивів із України 255 мільйонів гривень.

У кінці 2017 року тодішня Генеральна прокуратура України повідомила, що закінчила досудове розслідування і надіслала до Печерського районного суду Києва обвинувальний акт щодо Каськіва, якого перед тим екстрадували з Панами, де він хотів отримати політичний притулок, але йому відмовили.

У прокуратурі тоді повідомляли, що розслідування проводилось у провадженні за статтями про «заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах» та «службове підроблення, що спричинило тяжкі наслідки».

Перед цим суд ухвалив рішення про арешт Каськіва з можливістю внесення застави з урахуванням наданих захистом довідок про повне відшкодування останнім завданих державі збитків. Каськів був звільнений у залі суду. Він вніс 160 тисяч гривень застави.

У 2012 році Каськів як голова Держінвестпроєкту підписав угоду про створення консорціуму інвесторів проекту LNG-терміналу з іспанською компанією Gas Natural.

Згодом з’ясувалося, що іспанська сторона не делегувала ніяких повноважень особі, яка підписувала цю угоду від імені компанії, а чоловік, який підписував мільярдну угоду з Україною, Жорді Сарда Бонвеї, є лижним інструктором з Іспанії.
…

Директорка-розпорядниця Міжнародного валютного фонду Крісталіна Георгієва назвала конструктивною свою вчорашню розмову з президентом України Володимиром Зеленським. При цьому вона наголосила, що до перегляду програми співпраці фонду з Україною необхідне «повне узгодження дій».

«Конструктивна телефонна розмова з президентом Зеленським щодо реалізації програми МВФ, незалежності центрального банку і боротьби з корупцією. Повне узгодження дій необхідне до перегляду програми», – написала Георгієва пізно ввечері 17 листопада у твіттері.

Раніше про цю розмову повідомили в Офісі президента України.

«Співрозмовники обговорили епідемічну ситуацію у світі та невизначеність для глобальної економіки у зв’язку з пандемією COVID-19. Президент наголосив, що Україна високо цінує всебічну підтримку МВФ… Глава держави зауважив, що Україна не зупинялася у виконанні взятих на себе обов’язків у межах програми stand-by», – йдеться в повідомленні ОПУ.

Повідомляється, що сторони обговорили важливість ухвалення збалансованого бюджету на 2021 рік, а також «ризики недавнього рішення Конституційного суду про скасування частини положень антикорупційного законодавства».

Ще на початку вересня голова Національного банку Кирило Шевченко висловлював сподівання, що Міжнародний валютний фонд передасть Україні новий транш до кінця 2020 року. З аналогічними заявами виступали й інші представники української влади.

7 травня після багатомісячних переговорів із Україною щодо трирічної програми розширеного фінансування МВФ урешті відмовився від неї і запропонував вужчу програму stand-by через «безпрецедентну невизначеність щодо економічних і фінансових перспектив і необхідність зосередити політичні пріоритети на короткостроковому стримуванні й стабілізації» в Україні.

9 червня Рада директорів Міжнародного валютного фонду схвалила 18-місячну програму співпраці з Україною на п’ять мільярдів доларів, яка буде виконана в разі виконання Україною низки умов. Перший транш у 2,1 мільярда доларів Україна отримала 12 червня.

1 червня голова Національного банку України Яків Смолій подав у відставку, заявивши про «систематичний політичний тиск». Його відставка, а потім і призначення на його місце Кирила Шевченка викликали значне занепокоєння у світі, зокрема в фінансових установах, у тому числі і в МВФ, і в бізнесових колах, щодо незалежності Нацбанку і подальшого перебігу реформ в Україні. Новий голова Нацбанку заявив про продовження партнерства з МВФ.

 
…

Національне антикорупційне бюро України повідомило, що розслідування справи «Роттердам+» відновлене за рішенням Вищого антикорупційного суду, а повідомлення про буцімто закриття справи є неправдивими.

«Розслідування справи «Роттердам +» відновлене за рішенням ВАКС. Інформація про її нібито закриття не відповідає дійсності. Заявник відкликав скаргу через відсутній предмет спору», – йдеться в повідомленні НАБУ у твітері.

27 жовтня Вищий антикорупційний суд України постановив поновити розслідування схеми постачання вугілля «Роттердам +».

У вересні Вищий антикорупційний суд відхилив скаргу на рішення Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, яка минулого місяця закрила кримінальне провадження в одній із частин так званої «справи «Роттердам +».

Спеціалізована антикорупційна прокуратура наприкінці серпня повідомила, що закрила кримінальне провадження в одній із частин так званої «справи «Роттердам +», у Національному антикорупційному бюро України заявили, що оскаржать це рішення як таке, що «суперечить засадам верховенства права».

Читайте також: САП закрила частину «справи «Роттердам +», НАБУ протестує

У березні 2016 року Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг, запровадила нову формулу розрахунку гуртової ринкової ціни на електроенергію, одним із елементів якої була й вартість вугілля для ТЕС у вугільних хабах у портах Роттердам, Амстердам і Антверпен у Нідерландах і його доставки в Україну; цю формулу неформально охрестили «Роттердам +».

За повідомленнями, ця формула була вигідною для енергогенерувальних підприємств (значною частиною яких володіють компанії Ріната Ахметова) і невигідною для підприємств із великим енергоспоживанням (яких багато серед активів Ігоря Коломойського і Віктора Пінчука). Споживання населенням ця формула не стосувалася. Ця формула перестала діяти з липня 2019 року, коли в Україні запрацював новий ринок електроенергії.

Критики стверджували, що ця формула завищує кінцеву ціну електроенергії, й ініціювали судові позови проти неї ще з 2016 року, невдовзі після початку її застосування. Кілька судів визнали цю формулу законною.

Крім того, критику формули активно використовували супротивники п’ятого президента України Петра Порошенка, звинувачуючи його нібито в причетності до заподіяних нею збитків. Порошенко відкидає звинувачення і, вже втративши президентську посаду, закликав неупереджено розслідувати справу «формули «Роттердам +».

У НАБУ почали розслідування в справі цієї формули 2017 року. Після приходу до влади в Україні президента Володимира Зеленського він у травні 2019 року вимагав від НАБУ і САП протягом трьох місяців показати «відчутні результати в розслідуванні резонансних корупційних злочинів».

Відтак у серпні 2019-го детективи НАБУ за процесуального керівництва САП повідомили шістьом особам, причетним до запровадження так званої формули «Роттердам +», про підозру у вчиненні дій, у результаті яких, за твердженням бюро, споживачам електроенергії було завдано 18,87 мільярда гривень збитків. Уже на початку серпня 2020 року в НАБУ навіть стверджували, що розмір шкоди від цієї формули, «встановлений на підставі низки науково-економічних досліджень і судових експертиз», становить уже 39 мільярдів гривень.

Тим часом наприкінці червня 2020 року голова САП Назар Холодницький заявив, що на той час не існувало висновків експертів про можливі збитки від застосування цієї формули і що з цього питання тільки призначені експертизи.

А в липні 2020 року державне підприємство «Центренерго» фактично повернулося до застосування формули «Роттердам +» при закупівлі вугілля українського видобутку від компанії «ДТЕК Енерго» Ріната Ахметова – його купують за ціною, прив’язаною до імпортного паритету, а саме до біржових котирувань вугілля на європейському хабі в порту Роттердам.

 
…

Президент України Володимир Зеленський провів телефонну розмову з директоркою-розпорядницею Міжнародного валютного фонду Крісталіною Георгієвою, повідомила ввечері вівторка пресслужба Офісу президента.

«Співрозмовники обговорили епідемічну ситуацію у світі та невизначеність для глобальної економіки у зв’язку з пандемією COVID-19. Президент наголосив, що Україна високо цінує всебічну підтримку МВФ… Глава держави зауважив, що Україна не зупинялася у виконанні взятих на себе обов’язків у межах програми stand-by», – йдеться в повідомленні ОПУ.

Повідомляється, що сторони обговорили важливість ухвалення збалансованого бюджету на 2021 рік, а також «ризики недавнього рішення Конституційного суду про скасування частини положень антикорупційного законодавства».

«У нас сконцентрована спільна позиція всіх антикорупційних органів, громадських організацій, дипломатичного корпусу, міжнародних партнерів для врегулювання ситуації та повного відновлення антикорупційної інфраструктури», – повідомляє Офіс президента з посиланням на сказане Володимиром Зеленським по телефону із Крісталіною Георгієвою.

7 травня після багатомісячних переговорів із Україною щодо трирічної програми розширеного фінансування МВФ урешті відмовився від неї і запропонував вужчу програму stand-by через «безпрецедентну невизначеність щодо економічних і фінансових перспектив і необхідність зосередити політичні пріоритети на короткостроковому стримуванні й стабілізації» в Україні. 9 червня Рада директорів Міжнародного валютного фонду схвалила 18-місячну програму співпраці з Україною на п’ять мільярдів доларів, яка буде виконана в разі виконання Україною низки умов. Перший транш у 2,1 мільярда доларів Україна отримала 12 червня.

1 червня голова Національного банку України Яків Смолій подав у відставку, заявивши про «систематичний політичний тиск». Його відставка, а потім і призначення на його місце Кирила Шевченка викликали значне занепокоєння у світі, зокрема в фінансових установах, у тому числі і в МВФ, і в бізнесових колах, щодо незалежності Нацбанку і подальшого перебігу реформ в Україні. Новий голова Нацбанку заявив про продовження партнерства з МВФ.
…

У Посольстві США в Україні зробили заяву щодо перешкод, які чинять громадянам у русі через лінію розмежування на Донбасі підтримувані Росією сили.

«Ми закликаємо Росію слідувати ініціативі України та відкрити всі пункти в’їзду-виїзду на Донбасі та дозволити мирним жителям України одержувати пенсії та купувати ліки. Росія та її поплічники повинні припинити перешкоджати прогресу на шляху до миру коштом мирних жителів», – йдеться в повідомленні посольства США у фейсбуці.

Крім того, українське МЗС 17 листопада заявило про «небажання російської сторони зробити принаймні мінімальні кроки для полегшення гуманітарної ситуації, сприяння безперешкодному здійсненню контактів між громадянами України по обидва боки лінії розмежування».

Цю заяву зовнішньополітичне відомство зробило після того, як МЗС Росії оприлюднило у віторок коментар свого офіційного представника Марії Захарової у зв’язку із нещодавньою німецько-французькою заявою щодо врегулювання конфлікту на Донбасі. Захарова заявила, що буцімто «Берліну і Парижу добре відомо, що насправді одночасне відкриття КПВВ «Золоте» і «Щастя» на лінії зіткнення, яке планувалося на 10 листопада, було зірвано з вини української сторони».

«У спільній заяві зовнішньополітичних відомств Німеччини і Франції, в якій була дана висока оцінка виконанню українською стороною Загальних узгоджених висновків Паризького саміту в «Нормандському форматі» (9 грудня 2019 року), зокрема відзначено, що українська сторона, дотримуючись досягнутих у Парижі домовленостей, створила умови для поліпшення ситуації на контрольно-пропускних пунктах в’їзду-виїзду (КПВВ) на лінії розмежування в Донецькій і Луганській областях України до настання зими та полегшення становища цивільного населення, відкривши пункти пропуску «Золоте» та «Щастя» у Луганській області, як це і планувалося, 10 листопада 2020 року», – йдеться в повідомленні МЗС України.

Натомість російська сторона заявила про спроби української сторони «дезавуювати Мінські домовленості».

«МЗС України також категорично відкидає озвучені офіційним представником МЗС РФ звинувачення… Незаконні збройні формування продовжують перешкоджати громадянам безперешкодно переходити лінію розмежування. Мають місце обмеження вільного пересування спостерігачів Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ», – заявили в українському МЗС.

16 листопада посольство Сполученого королівства в Україні заявило, що Велика Британія розчарована, що нові контрольні пункти в’їзду-виїзду у Золотому та Щасті на Донбасі не працюють повноцінно попри їх відкриття Україною.

До того, 13 листопада, Франція і Німеччина закликали Росію і підтримуваних нею бойовиків негайно відкрити всі КПВВ на Донбасі, визнавши, що Україна, у свою чергу, «вжила заходів для поліпшення сумних умов на пунктах пропуску до настання зими і полегшення страждань людей на сході України».

Читайте також: На Донбасі з семи КПВВ пропускають людей лише два – прикордонники

З українського боку на Донбасі наразі функціонують сім КПВВ зі щодобовим режимом роботи з 8:00 до 16:00. У межах Донецької області: «Гнутове», «Новотроїцьке», «Мар’їнка», «Майорське», у межах Луганської області – «Станиця Луганська», «Щастя» і «Золоте». Українські прикордонники неодноразово заявляли про блокування руху через деякі КПВВ з боку бойовиків.
…