Міський голова Кривого Рогу Юрій Вілкул заявив, що знявся з другого туру виборів через стан здоров’я. Вілкул пояснив своє рішення станом здоров’я.

Він подякував виборцям за те, що міг працювати мером міста упродовж двох каденцій і отримав найбільше голосів виборців на виборах 25 жовтня.

«Здоров’я, на жаль, стало підводити. А працювати впівсили – це не для мене», – зазначив Вілкул.

У відеозверненні Вілкул назвав своїм «наступником» кандидата від «Опозиційної платформи – За життя» Костянтина Павлова, з яким, як він сказав, в одній команді пропрацював 10 років і який тепер буде ймовірним кандидатом другого туру.

13 листопада стало відомо, що міський голова Кривого Рогу і кандидат в мери Юрій Вілкул госпіталізований до інституту серця Б.Тодурова у Києві. У пресслужбі мерії заявили, що Вілкул почувається нормально і підтримує зв’язок з усіма підрозділами мерії. По завершенню лікування він планує повернутися до роботи.

Раніше 71-річний Юрій Вілкул, який є чинним мером і висуванцем партії «Блоку Вілкула «Українська перспектива», яку очолює його син Олександр Вілкул, вийшов у другий тут виборів міського голови Кривого Рогу. Другим кандидатом був Дмитро Шевчик («Слуга народу»). За підсумками голосування в першому турі за Юрія Вілкула проголосувало понад 80,6 тис. виборців, за Дмитра Шевчика – 45 тис. Загалом у виборах мера у Кривому Розі брало участь дев’ять кандидатів. Проголосували 179 тисяч криворіжців.
…

Рішення підтримали лише 149 народних депутатів за необхідних 226
…

Верховна Рада України на засіданні 17 листопада планує заслухати інформацію Кабінету міністрів про заходи протидії поширенню коронавірусної хвороби COVID-19. Питання розглядатимуть першим, йдеться в порядку денному засідання.

Крім того, депутати планують з’ясувати в Кабміну причини запровадження карантину вихідного дня й обмежувальних заходів, передбачених урядовою постановою від 11 листопада.

На розгляд також планують винести проєкт постанови, в якому Кабінетові міністрів пропонують скасувати рішення про запровадження карантину вихідного дня «з метою подолання негативних тенденцій в економічній сфері».

11 листопада уряд ухвалив рішення, яким відмовився від адаптивного карантину і поширив на територію всієї країни дію «помаранчевої зони». Крім того, був запроваджений карантин вихідного дня.

Рішення Кабміну щодо запровадження карантину вихідного дня викликало протести в багатьох містах України.

За весь час пандемії в Україні на COVID-19 захворіли 545,6 тисячі людей, 9 697 – померли від COVID-19, одужали – 244 тисячі людей померла.
…

Народний депутат з групи «Партія «За майбутнє» та кандидат від партії «Нам тут жити» Ігор Колихаєв переміг на виборах мера Херсона в другому турі, повідомила Херсонська міська територіальна виборча комісія в коментарі «Укрінформу».

За даними комісії, Ігор Колихаєв отримав 63,59% голосів виборців, за нього проголосували 34 125 виборців. Ексмер Херсона Володимир Сальдо отримав майже вдвічі менше голосів – 18 135.

З 2015 року мером Херсона працює Володимир Миколаєнко. Він не брав участі у виборах.
…

Одеська область стала однією з лідерок за зловживанням адміністративним ресурсмом, повідомила громадянська мережа «Опора».

За даними активістів, найбільша кількість випадків зловживання адміністративними ресурсами в області пов’язана із Одеським міським головою та кандидатом на цю ж посаду від міської організації партії «Довіряй ділам» Геннадієм Трухановим та кандидатами в депутати від цієї ж партії.

В «Опорі» стверджують, що фіксували випадки зловживань на користь кандидатів від «Української морської партії» Сергія Ківалова та місцевої організації партії «Слуга народу».

Згадані політики та політичні сили наразі не реагували на заяву «Опори».

За даними «Опори», в Одеській області виявили сім випадків зловживання адміністративним ресурсом. Загалом на території України таких випадків 58.

На виборах міського голови Одеси перемагає Геннадій Труханов, який очолює місто з 2014 року.
…

Міністр охорони здоров’я України Максим Степанов у коментарі Радіо Свобода заперечив, що обговорював з керівництвом держави тему своєї відставки.

«У мене не було розмов ні з ким на цю тему. Я повністю сконцентрований на роботі і конкретних результатах. За період, протягом якого я очолюю Міністерство охорони здоров’я, вдалося відбудувати систему лабораторних центрів, які за попередні роки були зруйновані», – заявив Степанов.

Він звернув увагу, що у квітні в Україні робили 200 ПЛР-тестів на добу. Зараз ця цифра сягає понад 55 тисяч.

«Для лікування пацієнтів з COVID-19 у квітні було всього 12 тисяч ліжок, зараз готові до використання 48 тисяч ліжок, половина яких з підведеним киснем. Конкретні показники та результати – єдине, що мене зараз хвилює», – розповів міністр.

За словами Степанова, питання його відставки ініціює партія «Голос».

«Я для них дуже «незручний» міністр. Мою відставку вони почали ініціювати одразу через два тижні після мого призначення»,– зазначив посадовець.

У відповідь на питання про те, чим буде займатись, якщо його звільнять, міністр заявив: «Рано чи пізно все закінчується. Я не люблю забігати наперед. Коли буде привід – буду вирішувати».

Степанов очолює Міністерство охорони здоров’я з 30 березня 2020 року. Партія «Голос» хоче провести позачергове засідання Верховної Ради, щоб розглянути питання звільнення Степанова.

За словами народного депутата від «Голосу» Ярослава Железняка, 13 листопада в уряді підписали документ про звільнення одного з міністрів. Коли посадовець дізнався, що є достатньо голосів за його звільнення, він пішов на лікарняний. Депутат не називає імені міністра, але відомо, що 14 листопада Степанов повідомив, що захворів на COVID-19.

15 листопада волонтерка Оксана Сухорукава розповіла, що за два дні до цього відвідала зустріч в Офісі президента через ситуацію з COVID-19. За її словами, на той час в ОП вже було ухвалене рішення про звільнення Степанова.

 
…

Адміністрація московського слідчого ізолятора «Лефортово» відмовила українському консулу у візиті до засудженого в окупованому Росією Криму Дениса Кашука, оскільки називає його громадянином Росії. Про це правозахисного центру ZMINA повідомила його мати Катерина Кашук, посилаючись на першу заступницю голови МЗС України Еміне Джеппар.

«Таку відповідь з «Лефортово» надіслали три тижні тому. Я б дуже хотіла, щоб український консул домігся зустрічі з Денисом», – сказала вона.

Разом з тим Катерина Кашук закликала владу України надіслати новорічні листівки українцям, які утримуються в Росії з політичних мотивів. За її словами, це могло б змінити ставлення до них у місцях позбавлення волі.

«Мені Микола Карпюк розповів, як колишній президент Петро Порошенко і ексміністр закордонних справ Павло Клімкін прислали йому листівки до Нового року. Хоча ця листівка прийшла із запізненням, все одно навіть сусіди по камері були так здивовані: «Як це так? Тобі сам президент написав?» – переказала Катерина Кашук.

На сайті Управління Федеральної служби виконання покарань по Москві немає інформації про відмову у зустрічі.

Підконтрольний Росії Вірменський міський суд в окупованому Криму засудив до 3 років і 8 місяців позбавлення волі кримчанина Дениса Кашука, обвинуваченого в зберіганні вибухівки.

У грудні 2019 року російські силовики затримали Кашука за підозрою в придбанні і зберіганні зброї. Його дружина каже, що він не виходив на зв’язок з 17 грудня, а в їхньому будинку відбувся обшук.

Підконтрольний Росії Київський районний суд Сімферополя 20 грудня обрав Кашуку запобіжний захід у вигляді утримання в СІЗО до 18 лютого. Сторона захисту оскаржила арешт.

Пізніше стало відомо, що Кашук відмовився від незалежних захисників. Рідні арештованого підтвердили, що Кашук був він змушений це робити заради безпеки близьких.

Прокуратура Автономної Республіки Крим відкрила кримінальне провадження за статтею про незаконне позбавлення волі.

 
…

Понад 90 народних депутатів перехворіли на коронавірусне захворювання COVID-19, повідомила під час погоджувальної ради віцеспікер Верховної Ради Олена Кондратюк, яка наразі виконує обов’язки спікера.

За її словами, зараз 27 народних депутатів хворі на COVID-19. Крім того, хворіють 24 співробітники апарату Верховної Ради.

Кондратюк пропонує, щоб парламент цього тижня працював у вівторок у режимі пленарного засідання, а решту днів – у режимі парламентських комітетів.

Вона пояснила таку пропозицію непростою ситуацією з COVID-19 у парламенті.

Кондратюк почала виконувати обов’язки спікера після того, як голова Верховної Ради Дмитро Разумков і його перший заступник Руслан Стефанчук захворіли на COVID-19.

 
…

У Верховній Раді України зареєстрований проєкт постанови, який рекомендує Кабінетові міністрів скасувати рішення про запровадження в країні карантину вихідного дня, повідомила віцеспікер парламенту Олена Кондратюк на засіданні погоджувальної ради керівників фракцій і груп парламенту.

Проєкт постанови, авторами якої є представники різних фракцій, зареєстрований 16 листопада.

«З метою подолання негативних тенденцій в економічній сфері пропонується рекомендувати Уряду переглянути рішення, ухвалене ним 11 листопада 2020 року», – йдеться в пояснювальній записці.

За словами Кондратюк, яка від 12 листопада виконує обов’язки голови Верховної Ради, бо спікер Дмитро Разумков і перший віцеспікер Руслан Стефанчук заразилися COVID-19, на 17 листопада в парламент вирішили запросити голову уряду Дениса Шмигаля разом з усім складом Кабінету міністрів.

Від них очікують відповіді щодо бачення виходу з карантину і щодо того, яким є стан виконання постанови Верховної Ради про заходи протидії поширенню коронавірусу.

11 листопада уряд ухвалив рішення, яким відмовився від адаптивного карантину і поширив на територію всієї країни дію «помаранчевої зони». Крім того, був запроваджений карантин вихідного дня.

Рішення Кабміну щодо запровадження карантину вихідного дня викликало протести в багатьох містах України.

За весь час пандемії в Україні на COVID-19 захворіли 545,6 тисячі людей, 9 697 – померли від COVID-19, одужали – 244 тисячі людей померла.
…

Народний депутат, співголова партії «Опозиційна платформа – За життя» Вадим Рабінович захворів на COVID-19. Він повідомив про це у фейсбуці ввечері 15 листопада.

«На жаль, піймав коронавірус. Будемо лікуватися», – написав Рабінович.

За попередню добу, 15 листопада, в Україні виявили 9 832 випадки захворювання на нову коронавірусну інфекцію, свідчать дані РНБО.

Це на 849 менше, ніж 14 листопада, коли був зафіксований новий «рекорд вихідного дня» (10 681 випадок), ще тиждень тому в суботу було 9 397, а в неділю – 8 678 нових випадків захворювання на COVID-19.

Померли 15 листопада 94 пацієнти із цим діагнозом, одужали – 2753.
…

В Офісі генерального прокурора на запит Радіо Свобода відмовилися повідомити, чи зверталися по правову допомогу до закордонних органів із запитами для провадження проти п’ятого президента України Петра Порошенка.

«Розголошення відомостей про звернення Офісу генерального прокурора із запитами в порядку міжнародного співробітництва, а також інших відомостей досудового розслідування є недопустимим у відповідності до ст. 222 КПК України, згідно з якою незаконне розголошення відомостей досудового розслідування тягне за собою кримінальну відповідальність, встановлену законом», – йдеться у відповіді.

На початку місяця Державне бюро розслідувань попросило ОГП звернутися до Панами, Кіпру і Віргінських Островів.

Як нагадали в ДБР, бюро здійснює досудове розслідування щодо відкриття Порошенком компанії в юрисдикції Британських Віргінських Островів.

За повідомленням, у документах компанії було зазначено, що вона «виконуватиме роль холдингового підприємства для українських і кіпрських структур кондитерської корпорації, засновником якої є п’ятий президент України». ДБР заявило, що вбачає в діях Порошенка ознаки відмивання коштів та ухилення від сплати податків.

18 вересня адвокат колишнього президента Петра Порошенка Ілля Новіков заявив, що правоохоронні органи відкрили проти його підзахисного в цілому 58 кримінальних справ. Порошенко називає переслідування політично мотивованим.

Державне бюро розслідувань у відповідь на запит Радіо Свобода відмовилося підтвердити це чи заперечити.

У 2016 році репортери із 76 країн опрацювали понад 11 мільйонів документів щодо офшорних компаній та їхніх власників. В Україні фігурантом розслідування став, зокрема, тодішній президент України Петро Порошенко. Журналісти-розслідувачі заявляли, що Порошенко, всупереч заявам, не передав свої активи у траст, однак почав реструктуризацію своїх активів «Рошен», створивши для цього три офшорні компанії.

Згодом юридична фірма «Авеллум», юридичний радник Порошенка, заявила, що створення компаній в іноземній юрисдикції було єдиним можливим шляхом для передання активів Порошенка в управління авторитетної міжнародної трастової структури.

Тодішній президент України також вказав, що основною метою створення компанії Prime Asset Partners Limited на Британських Віргінських островах було створення спеціального підприємства для передачі бізнесу в управління банку Rothschild, а не мінімізація податкової бази, як в інших учасників скандалу.

Автори міжнародного журналістського розслідування стверджують, що панамська юридична компанія Mossack Fonseca допомагала відмивати гроші, ухилятися від сплати податків і обходити різні санкції своїм клієнтам, серед яких політики, бізнесмени та спортсмени з усього світу.

 
…

Станом на 20:00 15 листопада середня явка на виборах міських голів становила 24%, повідомила Центральна виборча комісія.

Найвищою активність виборців була в Кам’янці-Подільському – 34,29%, найнижчою в Сумах – 19,02%.

«Сьогодні середня явка на виборах міських голів (повторне голосування) становила 24,0%. Це на 8% менше, ніж була явка у цих містах 25 жовтня цього року», – йдеться в повідомленні ЦВК у фейсбуці.

У ЦВК додали, що ці відомості не носять офіційний характер, «оскільки, відповідно до постанови ЦВК від 20 жовтня 2020 року № 404, вони надходять до Комісії від органів ведення Державного реєстру виборців, які своєю чергою отримують цю інформацію від територіальних виборчих комісій будь-якими засобами зв’язку, зокрема телефоном, або електронною поштою».

Результати голосування з виборів депутатів місцевих рад і міських голів мають бути встановлені територіальними виборчими комісіями (ТВК) не пізніш як на п’ятий день із дня повторного голосування, тобто до 20 листопада включно, наголосили у ЦВК.

У день голосування на місцевих виборах 25 жовтня середня явка по Україні на 20:00 складала 36,88%.

15 листопада другий тур виборів мера відбувався в Луцьку, Одесі, Сумах, Херсоні, Кам’янці-Подільському Хмельницької області, Краматорську Донецької області та Українці Київської області. У першому турі в цих містах жодний кандидат не набрав понад 50% голосів виборців.

Крім того, сьогодні відбувалося повторне голосування з виборів депутатів 53 місцевих рад: 1 міської, 14 селищних і 38 сільських у територіальних громадах з кількістю виборців до 10 тисяч у 17 регіонах, повідомила ЦВК.

Також повторне голосування має відбутися в 12 містах України 22 листопада.

Чергові місцеві вибори в Україні відбулися 25 жовтня.
…

У день повторного голосування на місцевих виборах в Україні поліцейські розпочали сім кримінальних проваджень і склали чотири адміністративні протоколи, повідомив заступник голови Національної поліції Олександр Фацевич.

Загалом упродовж доби загалом зареєстровано 110 повідомлень, пов’язаних із порушеннями виборчого процесу, повідомила пресслужба поліції.

Найбільше порушень зареєстрували в Одеській області – 35, 27 – у Херсонській, 20 – у Київській, 9 – у Донецькій, 8 – у Сумській, 6 – у Волинській і 5 – у Хмельницькій областях.

«Загалом день голосування відбувся без серйозних порушень виборчого процесу. Поліцейські оперативно відпрацьовували всі повідомлення і надавали їм правову оцінку. У результаті складено чотири адмінпротоколи та розпочато сім кримінальних проваджень. Усі дільниці зачинилися, розпочався процес підрахунку голосів. Поліцейські продовжують нести службу біля дільниць і супроводжуватимуть членів комісій і виборчу документацію до ТВК», – сказав Фацевич.

Кримінальні провадження відкриті за статтями:

перешкоджання здійсненню виборчого права;
незаконне використання виборчого бюлетеня;
фальсифікація, підроблення, викрадення, пошкодження або знищення виборчої документації;
завідомо неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об’єктів власності;
хуліганство.

Адміністративні протоколи складені за статтями «пошкодження, приховування, знищення свого виборчого бюлетеня» і «порушення обмежень щодо ведення передвиборної агітації, агітація в день проведення референдуму».

Раніше в поліції повідомили, що взяли під цілодобову охорону 1006 виборчих дільниць. До несення служби залучили понад п’ять тисяч правоохоронців.

15 листопада другий тур виборів мера відбувався в Луцьку, Одесі, Сумах, Херсоні, Кам’янці-Подільському Хмельницької області, Краматорську Донецької області та Українці Київської області. У першому турі в цих містах жодний кандидат не набрав понад 50% голосів виборців.

Крім того, сьогодні відбувалося повторне голосування з виборів депутатів 53 місцевих рад: 1 міської, 14 селищних і 38 сільських у територіальних громадах з кількістю виборців до 10 тисяч у 17 регіонах, повідомила ЦВК.

За даними громадянської мережі «Опора», станом на 16:00 інтегрована явка виборців у семи містах склала 18,6%, у той час, як під час голосування 25 жовтня по всій Україні на цей час явка становила 27%.

Також повторне голосування має відбутися в 12 містах України 22 листопада.

Чергові місцеві вибори в Україні відбулися 25 жовтня.
…

Найбільше повідомлень зафіксовано у Херсонській, Одеській, Київській і Сумській областях. При цьому найбільше виявили фактів незаконної агітації
…

PEN Ukraine і Центр громадянських свобод 15 листопада на Софійській площі в Києві провели правозахисну акцію «Порожні стільці» – на підтримку громадян України, ув’язнених у Росії та анексованому нею Криму, а також утримуваних на окупованих територіях Донецької та Луганської областей. Про це інформує проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії.

Як повідомили організатори, акція була приурочена до Дня ув’язненого письменника, або Дня порожніх стільців.

Відомі письменники, журналісти, актори і музиканти стали голосом заручників Кремля і розповіли їхні історії. Зокрема, участь в акції взяли письменники Андрій Курков та Лариса Денисенко, актори Антоніна Хижняк, Олеся Жураковська та Ахтем Сеітаблаєв, музикант Олександр Сидоренко (Фоззі), журналісти Юрій Макаров та Вахтанг Кіпіані.

Мета заходу – нагадати українцям і світовій спільноті про кримінальні справи проти громадян України, засуджених та ув’язнених у Росії та Криму з політичних мотивів, а також закликати представників української влади використовувати кожну можливість для їхнього звільнення, відзначають організатори.

Раніше в секретаріаті уповноваженого Верховної Ради України з прав людини повідомили, що станом на листопад 2020 року кількість громадян України, переслідуваних Росією за політичними мотивами, становить 130 осіб.
…

Франція і Німеччина привітали відкриття Києвом нових контрольних пунктів в’їзду-виїзду вздовж лінії контакту на Донбасі і закликали Росію й підтримуваних нею бойовиків також дозволити пропуск людей через КПВВ.

«Таким чином Україна вжила заходів для поліпшення сумних умов на пунктах пропуску до настання зими і полегшення страждань людей на сході України. Ми закликаємо Росію і сепаратистів негайно відкрити всі наявні пункти пропуску на лінії розмежування в Донецькій області. Не можна дозволяти, щоб конфлікт продовжував вестися за рахунок населення», – йдеться у заяві МЗС Франції і Німеччини 13 листопада.

Відкриття двох нових КПВВ – у Золотому і Щасті на Луганщині – збільшило кількість пропускних пунктів на Донбасі до семи.

Фактично ж пропуск людей здійснюється лише на двох контрольних пунктах в’їзду-виїзду, повідомила раніше 13 листопада Державна прикордонна служба України.

«Фактичний пропуск громадян здійснюється лише в контрольних пунктах в’їзду-виїзду «Станиця Луганська» – щодобово та «Новотроїцьке», в якому представники окупаційної влади розблоковують рух двічі на тиждень у понеділок та п’ятницю. На решті дорожніх коридорів рух заблокований проросійськими незаконними збройними формуваннями», – йдеться в повідомленні.
…

Мер Львова Андрій Садовий і його опонент на місцевих виборах Олег Синютка в ефірі Радіо Свобода обговорили становище у Львові перед локдауном, якого місто вирішило не дотримуватися всупереч рішенню уряду. 

Андрій Садовий повідомив, що протягом вихідних близько 50 юристів мерії будуть консультувати підприємців, які вирішать працювати.

«Малий і середній бізнес зараз у такому шоці, що Ви собі не уявляєте. 50 тисяч львів’ян можуть залишитися без куска хліба, тому я вважаю, що уряд ухвалив немудре рішення. Ми порахували, що за два дні підприємці недоотримають приблизно 50-60 мільйонів гривень. Поліція що, замість того, щоб ловити злочинців, буде штрафувати людей? », – сказав Садовий.

Кабінет міністрів від 14 до 30 листопада запровадив в Україні карантин вихідного дня. У суботу і неділю не працюватимуть ТРЦ, спортзали, салони краси, заклади культури, магазини промтоварів, обмежать роботу барів, кафе й ресторанів. 

Львівська міськрада готує позов до суду через таке рішення, заявив раніше Андрій Садовий. Позов до Окружного адміністративного суду Києва уже подали три міські заклади культури, які вважають постанову уряду незаконною і такою, що обмежує їхню діяльність.

За даними міської ради, це: Театр імені Лесі Українки, Львівський органний зал і Львівський кіноцентр.

Мер Львова також оголосив суботу й неділю робочими днями до 30 листопада для малого й середнього бізнесу, щоб обійти карантин вихідного дня.

Кандидат в мери Львова від «Європейської солідарності» Олег Синютка сказав Радіо Свобода , що не підтримує ні дії уряду, ані місцевої влади.

«Заяви, які лунають, є для того, щоб зіштовхнути правоохронні органи і підприємців. Дайте можливість підприємцям працювати в правовому руслі. Для цього прийміть відповідні ришення. І тоді бізнес, з дотриманням всіх карантинних умов, не буде мати жодних проблем з правоохронними органами. А правоохронні органи не опиняться між двома вогнями», – сказав Синютка.  

Народний депутат закликає скликати у Львові Комісію з надзвичайних ситуацій, щоб оцінити епідеміологічну ситуацію, натомість Андрій Садовий раніше заявляв, що комісія «не буде ухвалювати рішень, які шкодять місту». 

Другий тур місцевих виборів у Львові, на яких будуть змагатися Садовий і Синютка, має відбутися 22 листопада.
…

Виконком Львівської міської ради 13 листопада ухвалив рішення про те, що вихідні субота і неділя до 30 листопада стають робочими днями. 

Як повідомляє кореспондент Радіо Свобода, це рішення поширюється на заклади громадського харчування, торговельно-розважальні центри, заклади культури, спортивні зали, фітнес-центри і ринки. 

Відтак у Львові неможливо запровадити карантин вихідного дня, заявляють у мерії.

Всі заклади при цьому мають дотримуватися санітарних вимог.

У міській раді наголошують, що 14 листопада підприємці можуть скористатися рішенням виконкому, якщо контролюючі органи матимуть претензії.

У Львові в малому і середньому бізнесі задіяні близько 50 тисяч людей.

Раніше міський голова Львова Андрій Садовий заявив, що оскаржить у суді рішення уряду про запровадження в Україні карантину вихідного дня.

Рішення про карантин вихідного дня ухвалив Кабінет міністрів на своєму засіданні 11 листопада. Карантин діятиме впродовж шести вихідних днів – 14, 15, 21, 22, 28 та 29 листопада. Необхідність такого кроку в уряді пояснили наміром стримати різке зростання числа хворих на COVID-19.

Рішення Кабміну викликало протести в багатьох містах України.

 
…

У Центральній виборчій комісії заявляють, що карантин вихідного дня не вплине на проведення повторного голосування на виборах у низці населених пунктів України.

«Чи впливає карантин «вихідного дня» на повторне голосування? Ні. Люди не обмежені в реалізації свого конституційного права», – йдеться в повідомленні ЦВК у фейсбуці.

Щодо правил безпеки на дільницях, то, за даними Центрвиборчкому, вони залишаються незмінними:

при вході на дільницю вимірюватимуть температуру,
розмітка для дотримання дистанції,
дезінфікуючі засоби для рук
окремі кабінки голосування для людей, що мають ознаки захворювання.

15 листопада в Одесі, Сумах, Луцьку, Херсоні, Краматорську, Кам’янець-Подільському й Українці обиратимуть міських голів, а в територіальних громадах (з кількістю до 10 тисяч виборців) у 16 регіонах повторно обиратимуть депутатів місцевих рад. 

Також повторне голосування має відбутися в 12 містах України 22 листопада.

Чергові місцеві вибори в Україні відбулися 25 жовтня. 

Рішення про карантин вихідного дня ухвалив Кабінет міністрів на своєму засіданні 11 листопада. Карантин діятиме впродовж шести вихідних днів – 14, 15, 21, 22, 28 та 29 листопада.
…

У другий тут виборів міського голови Кривого Рогу виходять Дмитро Шевчик («Слуга народу») та Юрій Вілкул, який є чинним мером і висуванцем партії «Блоку Вілкула «Українська перспектива», яку очолює його син Олександр Вілкул. Результати голосування на виборах 25 жовтня оголосила міська ТВК.

За Юрія Вілкула проголосувало понад 80,6 тисячі виборців, за Дмитра Шевчика – 45 тисяч. Загалом у виборах брали участь дев’ять кандидатів. Проголосувало 179 тисяч криворіжців.

Встановлення результатів виборів затягувалось через скарги довірених осіб кандидата Дмитра Шевчика на дії ТВК. Вони оскаржували постанови Саксаганської районної у місті Кривому Розі ТВК, члени якої, не дочекавшись рішення суду, провели повторний підрахунок голосів на двох дільницях.

Також оприлюднені результати виборів до міськради Кривого Рогу. До неї проходить п’ять партій.

Найбільше мандатів – 19 – у Блоку Вілкула «Українська перспектива», партія «Слуга народу» взяла 16 мандатів, ОПЗЖ – дев’ять, «Сила людей» та «Європейська солідарність» – по п’ять.

На виборах 15 листопада 2015 року у Кривому Розі за чинного міського голову, представника «Опозиційного блоку» Юрія Вілкула проголосувало 50,21 відсотка виборців, а за його суперника, висуванця «Самопомочі» Юрія Милобога – 49,79 відсотка. Різниця між кандидатами склала752 голоси. Після цього у місті тривали протести «проти фальшувань результатів виборів».

Згодом Верховна Рада призначила позачергові вибори мера Кривого Рогу на 27 березня 2016 року. Після цього всеукраїнський з’їзд партії «Об’єднання «Самопоміч» підтримав кандидатуру Семена Семенченка на посаду мера Кривого Рогу, а Юрій Милобог відмовився від балотування. Переможцем виборів тоді став Юрій Вілкул.
…

Комітет з питань правової політики проголосував за новий конкурс на вакантну посаду судді Конституційного суду України. Відповідне рішення депутати комітету ухвалили на онлайн-засіданні 13 листопада.

Парламентські фракції та групи можуть вносити свої кандидатури на посаду судді. Відповідне рішення комітету повинно з’явитися на сайті Верховної Ради (поки що цього не сталося).

Читайте також: Судді КСУ перейшли на дистанційну роботу через виявлення COVID-19 – пресслужба

Раніше в інтерв’ю Радіо Свобода представник президента в Конституційному суді, народний депутат від «Слуги народу» Федір Веніславський заявив, що фракція «Слуги народу» підтримає представницю Верховної Ради у Конституційному суді та народну депутатку від монобільшості Ольгу Совгирю, якщо вона захоче кандидуватися.

Верховна Рада 6 листопада не змогла призначити суддів Конституційного суду України за своєю квотою.

Читайте також: Після інтерв’ю Веніславського Радіо Свобода КСУ вимагає від нього пояснень

Того дня на засіданні встигли розглянути лише кандидатури чотирьох претендентів на одну із двох вакантних посад. В результаті жоден з них не знайшов достатньої підтримки, а відтак на цю посаду будуть проводити повторний конкурс, у якому і може взяти участь Ольга Совгиря.

Ще двох кандидатів, які претендували на друге суддівське крісло (серед них був і соратник Веніславського Віктор Кичун) депутати 6 листопада розглянути не встигли і планують зробити це вже наступного пленарного тижня.

 
…

Якщо представниця Верховної Ради у Конституційному суді та депутатка від «слуги народу» Ольга Совгиря виявить бажання взяти участь у конкурсі на вакантну посаду судді КСУ, то фракція монобільшості «однозначно її підтримає». Про це в інтерв’ю Радіо Свобода заявив представник президента в Конституційному суді, «слуга народу» Федір Веніславський.

«Якщо вона вирішить подавати свою кандидатуру і запропонує фракції, то, я думаю, що фракція підтримає її точно, тому що вона – абсолютний авторитет з точки зору конституційного судочинства і з точки зору конституціоналіста. У фракції до неї всі звертаються за порадами, і вона дає свої рекомендації та виступає на фракціях… Тому, якщо вона вирішить брати участь, я думаю, що це дуже підсилить Конституційний суд і буде дуже позитивним моментом», – розповів Веніславський. 

За його словами, нині народні депутати зі «Слуги народу» усіляко мотивують Совгирю долучитися до участі у конкурсі на посаду судді КСУ.

«Її просто всі штовхають, що «Ти будеш гарним суддею». А далі рішення за нею, але фракція її точно підтримує. Я бачу це зараз навіть по листуванню членів фракції в чаті», – розповів він.

При цьому Веніславський знає ще як мінімум двох «слуг народу», які не проти поборотись за крісло судді Конституційного суду, однак їхніх прізвищ озвучити на камеру не захотів. 

«Виявляли бажання інші правознавці. Я думаю, що це питання вирішиться вже на фракції… Думаю, що деякі фахівці в галузі конституційного права чи в галузі права загалом, коли побачать рівень підтримки інших кандидатів, то вони, можливо, переглянуть свою позицію бути суддями. Я знаю прізвища народних депутатів, хто хотів бути від нашої фракції, але я не думаю, що їх потрібно зараз називати», – пояснив Веніславський та додав, що сам він ставати суддею Конституційного суду поки не має наміру, адже це «не відповідає його темпераменту». 

Верховна Рада 6 листопада не змогла призначити суддів Конституційного суду України за своєю квотою. 

Того дня на засіданні встигли розглянути лише кандидатури чотирьох претендентів на одну із двох вакантних посад. В результаті жоден з них не знайшов достатньої підтримки, а відтак на цю посаду будуть проводити повторний конкурс, у якому і може взяти участь Ольга Совгиря. 

«Я прогнозую, що десь до кінця грудня у нас буде проведено другий конкурс на посаду судді Конституційного суду, а по строках це, я думаю, від 35 до 45 днів», –припускає представник президента в Конституційному суді Федір Веніславський

Ще двох кандидатів, які претендували на друге суддівське крісло (серед них був і соратник Веніславського Віктор Кичун) депутати 6 листопада розглянути не встигли і планують зробити це вже наступного пленарного тижня.  
…

На сьогодні кількість громадян України, переслідуваних Росією за політичними мотивами, становить 130 осіб, повідомили в Секретаріаті уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у відповідь на запит Радіо Свобода.

За повідомленням, із них – 111 (у тому числі 76 кримських татар) утримують у місцях позбавлення волі (виправних колоніях та слідчих ізоляторах), а 19 – обмежені в свободі пересування (засуджені умовно, перебувають під домашнім арештом, на примусовому лікуванні, під адміністративним наглядом).

«Кількість громадян України, які незаконно утримуються в Росії і тимчасово окупованому Криму, постійно змінюється, адже окупаційна влада продовжує затримувати і відкривати нові сфабриковані кримінальні справи, а уповноважений, у свою чергу, отримує нові звернення від родичів, адвокатів, правозахисних організацій щодо вжиття заходів для їх звільнення», – наголосили в офісі омбудсмена.

У серпні цього року уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова повідомляла, що Росія утримує з політичних мотивів 133 громадян України, в тому числі 97 кримських татар.

Як повідомили Радіо Свобода в Секретаріаті уповноваженого, у вересні і жовтні троє громадян України були звільнені з місць позбавлення волі.

 
…

Народні депутати від «Слуги народу», «Опозиційної платформи – За життя», «Європейської солідарності» й позафракційні пишуть звернення у власних інтересах або інтересах пов’язаних із ними осіб і бізнесу. Як виявили журналісти програми «Схеми: корупція в деталях» (проєкт Радіо Свобода та UA:Перший), деякі парламентарі направляють депутатські звернення до державних органів, щоб уточнити стан розслідування кримінальних справ щодо себе, з’ясувати інформацію про своїх бізнес-конкурентів, уточнити відомості щодо свого майна, лобіювати закупівлю товарів своїх підприємств, і просять дозволити перельоти членів сім’ї бізнес-партнерів своєї родини.

Українське законодавство обмежує право народних депутатів використовувати владні повноваження у приватних інтересах. Водночас через рішення Конституційного суду Нацагентство з питань запобігання корупції не зможе перевірити дії парламентарів на наявність можливого конфлікту інтересів, йдеться у розслідуванні «Іменем депутата».

Через чотири дні після складання присяги народний депутат від «Слуги народу» Артем Нагаєвський надіслав звернення до міністра внутрішніх справ Арсена Авакова з проханням «вжити заходів поліцейського реагування» щодо злочину, вчиненого проти нього особисто. Наступного дня – ще одне звернення до МВС, у якому також просив прискорити розслідування злочину проти нього особисто, але вже у іншому кримінальному провадженні. З відповіді Авакова з’ясувалось, що обидві справи були відкриті на вимогу самого депутата через начебто викрадення його майна, і уже щодо них надали письмові вказівки.

Пізніше Нагаєвський пояснив журналістам: «Просто хотілося, щоб якась справедливість була віднайдена в цьому питанні. В цій ситуації – взагалі, бо це питання стосувалось не тільки мене, а й підприємства, на якому я працював. Там був розбійний напад, там було хуліганство».

Обранець від ОПЗЖ Григорій Мамка у червні цього року надіслав звернення до Державної фіскальної служби, в якому просив повідомити, чи проводять негласні слідчі дії щодо нього та ще шести його помічників, а також чи внесені відомості до ЄРДР. У відомстві депутатові відповіли, що у реєстрі ані він, ані його помічники «як правопорушники не обліковані».

У коментарі «Схемам» Мамка пояснив: «Коли помічники з’являються на роботі і кажуть, що за нами слідкують, моя позиція як народного депутата: дізнатися, в яких правоохоронних органів є до мене питання, щоб я чи помічник з’явилися для дачі показів. Може щось їх цікавить по політиці чи інші якісь обставини? Ми із задоволенням все надамо. Відповідь від правоохоронних органів надійшла, що немає ніяких кримінальних проваджень. Але слідчі розшукові негласні дії можуть проводитися, вони вправі не надавати мені відповідь».

Порушували у своїх зверненнях депутати і питання пов’язаного із ними бізнесу.

Зокрема, у квітні цього року міський голова Києва Віталій Кличко отримав такий лист за підписом депутата Олександра Гереги, в якому була пропозиція купувати все необхідне медичне обладнання, завезене в Україну на літаку «Мрія», у мережі торговельних центрів «Епіцентр», яким співволодіє обранець з групи «За майбутнє».

Пізніше у розмові зі «Схемами» Герега зауважив: «Взагалі це була помилка моєї помічниці. Вона дійсно на бланку народного депутата кинула. Чому? Коли ми її запитали, вона чітко сказала, що думала, що так буде швидше і краще для суспільства… Скільки привернули увагу всієї країни? І ви запитуєте. А якби кинула на бланку компанії «Епіцентр» – ну, кому воно потрібно? А так, бачте, одна помічниця який зробила маркетинг компанії «Епіцентр».

Герега також підтвердив свій підпис, але припустив, що, «мабуть, були бланки вже з ним».

Депутат від «Слуги народу» Олександр Сова на другий тиждень після отримання депутатського мандату написав звернення до Державної податкової служби.

Його цікавила детальна інформація про підприємців, які займаються виробництвом ювелірних виробів, оптовою та роздрібною торгівлею. Водночас, як з’ясували «Схеми», Сова спільно з братом теж володіє ювелірним бізнесом.

На запитання журналістів, чи не вважає він це конфліктом інтересів і нерівними умовами на цьому ринку, парламентар зазначив: «Може бути. Це в залежності від того, для чого я це роблю. Але ж я роблю для того, щоб зробити краще для галузі. Тому що ми кажемо: дивіться, всі галузі платять одні відсотки, ювеліри платять інші. Чому це нерівний підхід до однієї галузі, а до решти – інший?».

У липні цього року інший депутат від президентської політсили Андрій Холодов у зверненні до очільника ДФС просив, щоб його помічник був присутній у комісії під час знищення 3,5 тисяч ящиків цигарок, які вилучили під час обшуків навесні. Але потрапити так і не вдалось, за словами депутата, «скоріше за все, вони вже були знищені до того моменту, коли він звернувся».

В іншому своєму зверненні до тодішнього міністра фінансів Ігоря Уманського він розкритикував законопроєкти колег-парламентарів, які мали б ускладнити роботу тіньового тютюнового бізнесу, йдеться у матеріалі. Депутат попросив надати пропозиції щодо скасування роздрібного акцизу, зокрема на цигарки. ​

«Я обрався народним депутатом і представляю інтереси народу. Будь-які питання, які я ставлю – в інтересах народу. Зокрема, може, дочитаєте, там питання стосувалося збільшення надходжень чи ще чогось там», – підкреслив у коментарі журналістам Холодов.

Водночас раніше «Схеми» встановили, що родина «слуги народу» має стосунок до цигаркового бізнесу, а журналістський експеримент показав, що у столичних кіосках, пов’язаних з родиною Холодова, цигарки відпускають часто без чеків, а деякі з них – виявились несправжніми. Сам Холодов публічно заперечував, що має інтереси в торгівлі цигарками.

Депутат від «Європейської солідарності» Микола Княжицький у травні, а також у червні цього року звертався до МВС, МЗС, прикордонників і Державіаслужби з проханням надати дозвіл на погодження приватного рейсу членам родини бізнесмена Костянтина Жеваго. Водночас, підкреслюють журналісти, родини Жеваго та Княжицького співволодіють телеканалом «Еспресо». ​

«Я не писав його в інтересах Жеваго. До мене звертається багато громадян. Законних приводів обмежувати прильот громадян України сюди в Україну не існує. Я часто звертався – і це не було єдине звернення – до Державіаслужби з проханням вирішувати це питання. Оскільки я закону не порушував, це ніякої вигоди для мене не несло – то жодного конфлікту інтересів у цьому не було», – зазначив у коментарі Княжицький.

Позафракційний депутат Дмитро Шпенов просив очільника Податкової служби порушити питання про відтермінування підвищення ставок рентної плати на видобування руд заліза для всієї галузі. У листі він згадував про Інгулецький та Південний гірничо-збагачувальний комбінати, бенефіціарним власником яких є олігарх Рінат Ахметов. ​

«Для мене важливі люди, які працюють, інтереси підприємства – мені все одно, кому належить. Мені важливо, щоб підприємства працювали, сплачувалися податки і розвивалися ті територіальні громади, які мене делегували до Верховної Ради. Я не винен у тому, що підприємство, яке розташовано в мене на території і яке я захищаю, належить одному бізнесмену, другому чи третьому. Мені не принципово», – так пояснив «Схемам» сам Шпенов.

Він же, як з’ясували журналісти, в іншому зверненні цікавився в Держслужби з питань морського та річкового транспорту інформацією щодо свого водного транспортного засобу.

Подібні листи щодо свого майна відправляли й інші обранці. Зокрема, в це ж відомство двічі звертався «слуга народу» Сергій Іонушас. Спочатку депутат з’ясовував, чи зареєстровані за ним якісь судна, а потім просив надати документи на його прогулянкове судно. Бо власні документи «зі спливом тривалого часу не збереглися».

Іонушас зауважив: «Я подавав це в порядку звернення громадян. Тут же не має бути посилань, пов’язаних із повноваженнями народного депутата». Коли журналісти уточнили, що це бланк з гербом і підписом народного депутата, підкреслив: «Тут жодного немає посилання на нормативно-правові акти. Я здійснюю діяльність, як ви знаєте, відповідно до чинного законодавства України».

Депутат від ОПЗЖ Михайло Папієв направляв депутатське звернення до Державіаслужби, де питав, чи є в нього та в дружини повітряні судна – в оренді, власності чи користуванні.

У коментарі «Схемам» озвучив мотив: «Якщо ж на той час моїх звернень була норма, що я маю сам доказувати, що у мене немає ні літаків, ні водних суден, то для того, щоб я мав чим доказувати, щоб у мене були достатні документи, то я і звертався до цих служб, щоб вони мені надали підтверджуючі документи. (…) Це їхній обов’язок – надавати мені інформацію, а я вже – людям, інформую виборців, що я відповідно до закону, як народний депутат України – от перед вами чистий і прозорий».

«Використання права на депутатське звернення у власних інтересах у НАЗК називають одним із найчастіших порушень з боку посадовців. В тому числі, коли депутати хочуть отримати інформацію щодо розслідування кримінальних проваджень стосовно себе. Або просять роз’яснити порядок заповнення своєї декларації. У той же час, зазначали у Нацагентстві, на розгляд депутатських звернень закон передбачає 10 днів. За недотримання строку надання відповіді на депутатське звернення передбачено адміністративну відповідальність. Виходить, НАЗК могло б розпочати вивчення конфлікту інтересів у таких випадках – утім, уже не зробить цього.

Оскільки за поданням 47 парламентарів у жовтні 2020 року суд визнав неконституційними статті антикорупційного законодавства, які дозволяють таку перевірку», – йдеться у розслідуванні.

 
…

Президент України Володимир Зеленський записав відеозвернення з лікарні «Феофанія», де він лікується від COVID-19.

«COVID-19 не оминув і мене. Але почуваюсь я досить добре», – сказав президент, додавши, що він виконує свої обов’язки.

Зеленський також заявив, що після перегляду телебачення вирішив сам розповідати українцям «про події робочого дня, без посередників, без маніпуляцій, а головне – без брехні».

Він, зокрема, згадав про конституційну кризу, яка, за його словами, буде вирішена, переговори з канцлером Німеччини Анґелою Меркель і режим тиші на Донбасі.

9 листопада стало відомо, що на COVID-19 захворіли президент України Володимир Зеленський і керівник Офісу президента Андрій Єрмак.

Речниця президента Юлія Мендель 12 листопада повідомила, що Зеленський і Єрмак перебувають в лікарні на самоізоляції, де продовжують працювати, у них легкі симптоми хвороби.

 
…

Конституційний суд України прагне отримати від представника президента в КСУ Федора Веніславського пояснення щодо того, «яким чином та хто в порушення вимог чинного законодавства передав Офісу президента текст рішення Конституційного суду України ще до його офіційного оприлюднення на офіційному вебсайті суду». Про це йдеться в заяві, опублікованій на сайті КСУ 12 листопада.

У суді вважають, що «візити Федора Веніславського до Конституційного суду, які не пов’язані з виконанням представництва президента в КСУ, його спілкування з окремими суддями можуть свідчити про незаконний вплив на них з метою блокування розгляду справ, що є категорично недопустимим».

Раніше цього тижня Веніславський в інтерв’ю Радіо Свобода повідомив, що текст рішення Конституційного суду України про визнання неконституційними низки положень антикорупційного законодавства (зокрема, електронних декларацій) опинився в Офісі президента увечері 27 жовтня – ще до його офіційного оприлюднення на сайті КСУ.

27 жовтня Конституційний суд України визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за декларування недостовірної інформації. Так само суд скасував низку положень закону про запобігання корупції. Оприлюднивши це рішення 28 жовтня, КСУ пояснював, що антикорупційне законодавство створює передумови для неправомірного впливу на суд.

Національне агентство з питань запобігання корупції заявило, що Конституційний суд діяв у власних інтересах, ухвалюючи рішення. Водночас через рішення КСУ агентство закрило було доступ до державного реєстру електронних декларацій. Ввечері 29 жовтня за рішенням уряду після засідання Ради національної безпеки і оборони доступ відновили.

30 жовтня з’явився текст президентського законопроєкту «про відновлення суспільної довіри до конституційного судочинства». Президент Володимир Зеленський пропонує визнати рішення КСУ «таким, що не створює правових наслідків». Крім того, президент пропонує припинити повноваження складу Конституційного суду, який діяв на момент ухвалення рішення.

Голова КСУ Олександр Тупицький вбачає в документі ознаки конституційного перевороту, бо, на його думку, президентські пропозиції прямо суперечать Конституції України.
…

Законопроєкт, ініційований спікером Верховної Ради Дмитром Разумковим щодо е-декларування, «тактично правильний» та своєчасний, але «не вирішує проблеми». Про це в інтерв’ю Радіо Свобода сказав представник глави держави у КСУ, «слуга народу» Федір Веніславський.

«Текст, який ми називаємо проєктом Дмитра Разумкова, має чітко виважену технічну мету: відновити ті норми, які були визнані КСУ такими, що не відповідають Конституції України і які втратили чинність, для того, щоб ми показали, що Україна йде шляхом боротьби з корупцією, що ми виконуємо свої зобов’язання за Угодою про асоціацію. Наскільки він з точки зору комплексного вирішення проблеми правильний? Тактично він абсолютно правильний, тому що треба було дати посил. Цей посил дали. Але з точки зору тих питань, які стосуються вже виконання рішення Конституційного суду України, то тут треба відповідати відверто, що цей законопроєкт не вирішує комплексно проблему щодо неконституційності тих норм, які КСУ визнав неконституційними», – пояснив Веніславський.

За його словами, якщо цей законопроєкт у майбутньому стане законом, то його знову можна буде оскаржити в Конституційному суді, посилаючись на нещодавнє рішення КСУ від 27 жовтня.

«Оскільки в резулятивній частині КСУ визнав просто неконституційними норми Закону «Про запобігання корупції», які не кореспондуються з мотивувальною частиною, то будь-який закон, який Верховна Рада ухвалить можна знову оскаржити… Тому є таке своєрідне замкнуте коло», – вважає представник президента в КСУ.

При цьому він вважає, що законопроєкт Дмитра Разумкова все одно має шанси на ухвалення Верховною Радою і може бути розглянутий депутатами в сесійній залі вже наступного пленарного тижня.

2 листопада стало відомо про те, що спікер Верховної Ради Дмитро Разумков разом із низкою інших парламентарів подав альтернативний законопроєкт, який так само, як і президентський, мав би вирішити спричинену резонансним рішенням Конституційного суду кризу, однак у зовсім інший спосіб.

Цим документом, зокрема, пропонується повернути НАЗК низку (визнаних наразі неконституційними) прав та доручити уряду розробку законопроєкту про створення системи запобігання корупції щодо суддів, а також механізму притягнення їх до відповідальності.
…

Національне агентство з питань запобігання корупції не може перевірити інформацію про фінансування «Партії Шарія» через рішення Конституційного суду, який визнав неконституційними окремі повноваження агентства.

НАЗК у відповідь на запит Радіо Свобода повідомило, що 13 жовтня отримало заяву громадської організації «ТОМ 14», яка створює проєкт журналістських розслідувань «Наші гроші», щодо можливих порушень вимог Закону України «Про політичні партії в Україні» в частині фінансування політичних сил. За день до цього журналісти повідомили, що «Партію Шарія» фінансує мережа автозаправок «БРСМ-Нафта».

«Висвітлені факти та обставини та додані матеріали планувалось об’єктивно та всебічно врахувати в межах компетенції під час здійснення аналізу звіту політичної партії про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за другий квартал 2020 року після його надходження до Національного агентства», – розповіли в НАЗК.

При цьому агентство зазначило, що у зв’язку з дією карантинних заходів строк подання звітів за перший, другий та третій квартали 2020 року продовжений до 9 лютого 2021 року включно. Станом на 11 листопада звіт «Партії Шарія» за другий квартал 2020 року до НАЗК не надходив.

«Звертаємо увагу, що згідно з рішенням Конституційного суду України від 27.10.2020 № 13-р/2020 окремі повноваження Національного агентства визнано неконституційними, зокрема в частині направлення запитів до суб’єктів господарювання незалежно від форми власності та їх посадових осіб, громадян та їх об’єднань для отримання інформації, у тому числі з обмеженим доступом, необхідну для виконання покладених на нього завдань», – наголосили в агентстві.

«Таким чином, здійснення зазначеного аналізу Національним агентством унеможливлено в повному обсязі до прийняття проєкту закону, положення якого відновлять систему запобігання корупції в Україні в цілому», – підсумували в НАЗК.

Згідно з українським законодавством, відображення у звіті завідомо недостовірних відомостей є підставою для притягнення до кримінальної відповідальності, яка передбачена частиною 1 статті 159-1 Кримінального кодексу України.

Також у разі незазначення всіх відомостей, які мають відображатися політичною партією у звіті, інформація вважається неповною та є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченої статтею 212-21 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

12 жовтня журналісти-розслідувачі програми «Наші гроші з Денисом Бігусом» повідомили, що мережа автозаправних станцій «БРСМ-Нафта» фінансує діяльність політичного проєкту «Партія Шарія», лідером якого є блогер Анатолій Шарій.

Згідно з офіційним звітом, за перший квартал 2020 року «Партія Шарія» отримала пожертв на суму 1 168 653 гривні. З цих грошей на зарплату співробітникам витратили 224 714 гривень. Натомість журналісти з посиланням на неофіційну звітність стверджували, що лише за місяць партія витратила на зарплати 1,3 мільйона гривень.

У компанії «БРСМ-Нафта» заявили, що не мають жодного стосунку до «Партії Шарія». Сам Шарій прямо не відреагував на звинувачення. 

Анатолій Шарій – колишній журналіст, який залишив Україну у 2012 році на тлі відкритих кримінальних проваджень про застосування зброї та, ймовірно, неправдивих повідомлень Шарія про замах на нього. На відеосервісі YouTube він веде політичний блог, який має понад 2 мільйони підписників.

Улітку 2019 року блогер оголосив про створення політичної сили, «Партії Шарія». Вона взяла участь у парламентських виборах, але прохідного бар’єру не подолала. Реєстрацію самого Анатолія Шарія на чолі списку партії Центральна виборча комісія скасувала, оскільки Шарій не проживає в Україні з 2012 року.
…

Приблизно в 40 працівників Конституційного суду вже виявили COVID-19. Про це в інтерв’ю Радіо Свобода розповів представник Зеленського в КСУ, депутат від «Слуги народу» Федір Веніславський.

«Виявляється, в Конституційному суді (за такою інсайдерською інформацією, яка не претендує, що вона на 100% відповідає дійсності, але думаю, що ймовірність дійсності її дуже висока) наразі близько 40 і суддів, і працівників апарату вже перехворіли або зараз хворіють на COVID-19, і про це ніхто ніде не заявляє», – зауважив він.

За словами Веніславського, це ставить під питання правомірність проведення засідань Конституційного суду.

«Питання: якщо голова суду має інформацію, що, наприклад, водій одного судді має позитивний тест, водій другого судді має позитивний тест, помічник третього судді має позитивний тест, – то чи має він право моральне і законне збирати засідання і наражати засідання Великої палати, де ставить під загрозу фактично здоров’я своїх колег», – наголосив Веніславський.

В Україні 11 листопада виявили рекордні 11 057 нових випадків COVID-19, загалом кількість інфікованих коронавірусом від початку пандемії вже перевищила пів мільйона.
…

Заступник Постійного представника України при ООН Юрій Вітренко на засіданні Генасамблеї ООН 11 листопада висловив побоювання щодо можливого розгортання Росією в анексованому нею Криму ядерного потенціалу. Про це повідомляється на сторінці Постійного представництва України в ООН у фейсбуці.

«Триваюча трансформація Криму в величезну військову базу може вказувати на можливість розгортання ядерного потенціалу на окупованому півострові, підриваючи тим самим статус України, що не володіє ядерною зброєю. Це повинно змінитися негайно», – наголосив під час виступу Вітренко.

Він також вказав на те, що Росія не допускає на півострів інспекторів МАГАТЕ.

«Вже сьомий рік поспіль український півострів Крим і місто Севастополь залишаються окупований державою, яка володіє ядерною зброєю, – Росією. Крім того, Росія продовжує військову агресію в окремих районах Донецької і Луганської областей. В результаті окупаційна держава заважає інспекторам МАГАТЕ потрапити в місця зберігання ядерних і радіоактивних матеріалів – як в Криму, так і на сході України», – зазначив Вітренко.

Питання присутності російської ядерної зброї у Криму досі дискусійне. У 2016 році на півострові помічали ракетні установки, які можуть транспортувати ядерні заряди.

Раніше секретар Ради національної безпеки і оборони України (РНБО) Олексій Данилов припустив, що ядерна зброя знадобиться Росії в анексованому Криму, якщо Кремль почне програвати.

Генасамблея ООН у грудні 2019 ухвалила резолюцію, що закликає Росію вивести свої війська з анексованого Криму і припинити окупацію території України

 
…