Міністр оборони обіцяє, що юнаків більше не забиратимуть до армії з вулиць і клубів

Юнаків більше не забиратимуть до армії з вулиць і клубів, повідомив міністр оборони Андрій Загороднюк в ефірі телеканалу ICTV.

«Ми скасуємо практику, яка була незаконною, але ми будемо слідкувати, щоб її не було, коли юнаків призивали на вулицях, у клубах, у чергах. На жаль, такі практики були, особливо у великих містах. У нас є факти, що це відбувалося. Це не відповідає законодавству, тому що є чіткий процес: надсилається повістка і так далі», – сказав Загороднюк.

Згідно з українським законодавством, до армії призивають чоловіків у віці від 18 до 27 років, які не мають відстрочки. Водночас 18 і 19-річні повинні надати письмову згоду на службу в армії. Останніми роками призов відбувається у квітні-червні та жовтні-грудні.

 

Денісова закликає міжнародні організації й правозахисників відвідувати суди в Криму

Уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова закликала міжнародні організації та правозахисні інституції направляти на судові засідання в анексований Крим своїх представників, щоб не допустити порушень прав людини.

Таку заяву Денісова зробила після засідання підконтрольного Росії суду в Сімферополі, на якому вчергове були продовжені терміни утримання під вартою десятьом фігурантам другої сімферопольської «справи Хізб ут-Тахрір».

«Засуджую рішення Київського районного суду міста Сімферополь, згідно з яким сьогодні був продовжений запобіжний захід незаконно ув’язненим кримським татарам… Окупаційний суд знову не взяв до уваги доводи сторони захисту, зокрема, про непричетність наших співгромадян до скоєння злочинів, за якими їх звинувачують», – йдеться в повідомленні українського омбудсмена.

Співробітники ФСБ Росії, МВС Росії і Росгвардії 27 березня 2019 року провели в Криму обшуки в будинках кримськотатарських активістів, у тому числі активістів громадського об’єднання «Кримська солідарність». Всього було затримано 24 активіста за звинуваченням в участі в забороненій у Росії і анексованому нею Криму організації «Хізб ут-Тахрір».

Обвинуваченими у цій справі проходять 25 кримських татар. Ще один – Едем Яячиков – зник, його місце перебування невідоме з 27 березня.

 

Раніше представник ОБСЄ зі свободи ЗМІ Арлем Дезір засудив арешт активістів «Кримської солідарності» після масових обшуків 27 березня в анексованому Криму, закликав до їхнього негайного звільнення з російського СІЗО.

У Міністерстві закордонних справ Росії заявили, що заклики представника ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Арлема Дезіра звільнити заарештованих активістів «Кримської солідарності», громадських журналістів у Криму викликають «подив».

 

Зеленський призначив т.в.о. голови Івано-Франківської ОДА

Президент України Володимир Зеленський призначив тимчасовим виконувачем обов’язків голови Івано-Франківської обласної державної адміністрації Віталія Федоріва. Про це йдеться в указі, опублікованому 10 лютого на сайті голови держави.

До цього Федорів був заступником голови ОДА – від листопада 2018 року.

4 лютого колишнього голову Івано-Франківської ОДА Дениса Шмигаля, який працював на цій посаді від серпня 2019 року, призначили віцепрем’єр-міністром – міністром розвитку громад і територій. 

Він замінив на посаді Олену Бабак, яка написала заяву на звільнення за власним бажанням.

 

 

Кримськотатарський телеканал ATR заявляє про загрозу закриття

Кримськотатарський телеканал ATR заявив про блокування його рахунків і фінансування з держбюджету. Про це йдеться в поширеній каналом 10 лютого заяві.

«Першому кримськотатарському телеканалу ATR вкотре заблокували фінансування, попри те, що держава виділила 50 мільйонів гривень на фінансування каналу у 2020 році», – ідеться в заяві.

 

Через це телеканал запустив марафон #SaveATR, з ефірами без ведучих і гостей.

ATR інформує, що в 2019 році держава перерахувала телеканалу 15 мільйонів гривень підтримки 28 грудня, коли банки були закриті, і жодні операції не можна було провести. «ATR, відповідно до закону, змушений був повернути ці гроші державі. У 2020 році з держбюджету України на фінансування телеканалу виділено 50 мільйонів гривень. Частина цих грошей прийшла на рахунок ATR, але їх заблокувало казначейство», – повідомили на ATR.

Раніше у зв’язку з браком ресурсів телеканал ATR запустив збір коштів.

ATR отримує фінансову підтримку з державного бюджету з 2016 року за рахунок бюджетної програми розселення та облаштування кримських татар та осіб інших національностей, депортованих з території України. 

Мін’юст хоче анулювати реєстрації 48 партій за невисування кандидатів у президенти чи нардепи

В Міністерстві юстиції хочуть скасувати реєстрації політичних партій, які протягом 10 років не висували кандидатів у президенти чи народні депутати, повідомила пресслужба відомства із посиланням на міністра Дениса Малюську.

За даними міністерства, в Україні існує 349 політичних партій, але не всі вони виконують вимоги закону «Про політичні партії».

«Законодавча вимога до партій, яка була порушена  – невисування політичною партією своїх кандидатів на виборах Президента України та виборах народних депутатів України протягом 10 років», – йдеться в повідомленні.

Малюська заявив, що Мін’юст подав 48 позовів до Окружного адміністративного суду Києва про анулювання реєстраційного свідоцтва таких партій.

 

Він вважає, що ліквідація «партій-примар» захистить інтереси виборців.

«Відомо, що існує цілий тіньовий ринок, на якому за значні суми купляються та продаються політичні партії. Статутні документи таких партій після «продажу» переробляються (здійснюється зміна найменування партії, керівника, тощо). Їх ліквідація захистить інтереси виборців, знищить тіньовий ринок політичних партій, забезпечить додержання політичними партіями діючого законодавства України та створить рівні умови для всіх реально функціонуючих політичних сил», ­– цитують Малюську в пресслужбі Мін’юсту.

Закон «Про політичні партії» передбачає, що орган, який зареєстрував політичну партію, має звернутися до суду для анулювання реєстрації в низці випадків. Серед них: ситуація, коли партія не висуває кандидатів на президентські чи парламентські вибори протягом 10 років.

У разі невиконання політичною партією вимоги частини сьомої статті 11 цього Закону, виявлення протягом трьох років з дня реєстрації політичної партії недостовірних відомостей у поданих на реєстрацію документах, невисування політичною партією своїх кандидатів по виборах Президента України та виборах народних депутатів України протягом десяти років орган, який зареєстрував політичну партію, має звернутися до суду з поданням про анулювання реєстраційного свідоцтва. Інші підстави для анулювання реєстраційного свідоцтва не допускаються

31 січня 2020 року до Окружного адміністративного суду надійшов позов із вимогою заборонити діяльність партії «Слуга народу».

Посли G7 прокоментували зареєстровану у Раді постанову про звільнення Ситника

Посли країн-членів «Групи Семи» прокоментували зареєстрований у Верховній Раді проєкт постанови про звільнення керівника Національного антикорупційного бюро України Артема Ситника.

«З 2014 року члени «Великої сімки» підтримують зусилля уряду та народу України зі створення НАБУ, Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та Вищого антикорупційного суду.  Для забезпечення доброчесності та незалежності українських антикорупційних інституцій важливо, щоб обрання та усунення керівництва цих органів відбувалось відповідно до чинного законодавства, і щоб закони застосовувались однаково стосовно всіх інституцій», – мовиться у повідомленні.

 

У Верховній Раді зареєстрували постанову про звільнення Артема Ситника з посади голови Національного антикорупційного бюро України. Відповідний документ з’явився на сайті парламенту 7 лютого.

Ініціатори постанови – дев’ятеро народних депутатів. Більшість із них зі «Слуги народу», один – Олексій Гончаренко – від «Європейської солідарності». 

6 вересня 2019 року Сарненський районний суд визнав Ситника винним у порушенні обмежень щодо одержання подарунків через невказану в декларації інформацію про його відпочинок у мисливських угіддях на Рівненщині в період 2017-2019 років, і зобов’язав його сплатити 3400 гривень штрафу. Ситник стверджує, що сам заплатив за відпочинок на мисливській базі.

Читайте також: Аваков відреагував на слова Ситника, що адмінсправа проти нього – «продовження історії з рюкзаками»

Ситник заявив, що має намір звернутися до Європейського суду з прав людини через рішення українського суду про адміністративне стягнення з нього штрафу за незазначений у декларації відпочинок у Рівненській області. Він також припустив, що міністр внутрішніх справ Арсен Аваков міг чинити на суддів, які розглядали його справу щодо відпочинку, щоб помстися йому за «справу з рюкзаками».

У цій справі НАБУ звинуватило сина Авакова Олександра та заступника міністра Сергія Чеботаря в організації бюджетного замовлення в обхід законної тендерної процедури. Згодом справу закрила Спеціалізована антикорупційна прокуратура.

Артем Ситник очолює НАБУ з квітня 2015 року.

Міністр оборони анонсував електронні військові квитки

В українській армії запровадять електронні військові квитки, повідомив міністр оборони Андрій Загороднюк в інтерв’ю Радіо Свобода.

Він зазначив, що в Міноборони існує проєкт автоматизації процесів під «кодовою назвою «Пласт».

«У цьому році він вже буде. Уже зараз ми з ним працюємо. У тестовому режимі буде наприкінці першого кварталу. І в першому півріччі вже запрацює. Це перехід на безпаперову форму. У нас взагалі цілий ряд напрямків саме по електронному документообігу. Цей проєкт стоїть всередині. Так само в першому півріччі в нас вже будуть перші електронні військові квитки як тестові. Хоча їхнє розповсюдження займе деякий час. Може, ще рік», – розповів Загороднюк.

Він пояснив, що це буде картка зі штрих-кодом.

«Він може бути у вас і на телефоні, і як картка пластикова. Це набагато краще, ніж той, що є зараз, навіть у будь-яких польових умовах. Це буде картка зі штрих-кодом, якій буде відповідати запис в електронній системі. Ми презентуємо цей проєкт вже у лютому», – сказав Загороднюк Радіо Свобода.

Міністр зазначив, що уряд збирається оцифрувати весь військовий облік.

«Тому що у нас є база даних офіцерського складу, ми формуємо базу усіх військовослужбовців, солдатів та сержантів, але ще буде база усіх військовозобов’язаних. Це мільйони людей. Звичайно, на це піде час. Ми співпрацюємо з Кабміном, з їхніми цифровими програмами. І коли це буде реалізовано, то фактично отримання всіх паперів з військкомату, якщо вам не треба туди приходити, як у центр комплектації, підписати контракт чи поступити на службу і так далі, ви зможете отримувати віддалено, через електронний цифровий підпис і без приходу в сам військкомат», – обіцяє очільник Міноборони.

Він запевняє, що гроші з бюджету на це є, техніку на військкомати закуповують уже в першому кварталі 2020 року.

Чумак розповів про розслідування російської агресії в Україні

Під час розслідування російської агресії в України збирається «достатньо багато доказів», заявив заступник генерального прокурора Віктор Чумак в інтерв’ю Радіо Свобода. Водночас він не може назвати дату, коли справу передадуть до суду.

«Не можу сказати отак от конкретно: завтра чи післязавтра. Але там вже достатньо багато доказів збирається. Тут створений навіть спеціальний департамент для того, щоб це розслідувати. Для розслідування воєнних злочинів і злочинів, вчинених на окупованих територіях, створений спеціальний департамент. І вони там ефективно працюють. Дуже ефективно на сьогодні працюють. Можете подивитися, вчора, позавчора там була підозра громадянам України, які у так званій «ДНР» знущалися над нашими військовими. Все це робиться цим департаментом», – сказав Чумак в ефірі «Суботнього інтерв’ю».

Він розповів, що всі розслідування про події в Іловайську та Дебальцевому були і є заточеними на розслідування про факти російської агресії. Водночас розслідуються всі факти, які можуть сказати про недбалість посадових осіб.

«Форма вини може бути різною. Це може бути умисел, а може бути необережність, може бути недбалість, а може бути пряма вказівка щодо поразки. І тому причинно-наслідковий зв’язок – це достатньо серйозна тема, яку треба дослідити. У цих справах проведено безліч експертиз: військова, військово-політична», – заявив Чумак.

Найзапекліші бої під Іловайськом, які називають «Іловайським котлом», відбулися в серпні 2014 року. Українські військові потрапили в оточення й зазнали численних втрат: прокуратура заявляла про щонайменше 366 загиблих та 429 поранених.

18 лютого 2015 року розпочалась операція виведення українських військових підрозділів із Дебальцевого – міста з великим залізничним вузлом, через який здійснюється залізничне сполучення Луганська з Донецьком. Це сталося після масового наступу підтримуваних Росією бойовиків. За даними Міністерство оборони, у період з 15 січня до 18 лютого 2015 року загинули щонайменше 110 українських військових, 270 були поранені.

 

Радуцький: хворий на коронавірус українець знятий з лайнера Diamond Princess

Хворого на коронавірус українця зняли з лайнера Diamond Princess, який стоїть біля берегів Японії, повідомив народний депутат від «Слуги народу», голова комітету з питань здоров’я нації Михайло Радуцький у Facebook.

«Наразі українець знятий з лайнеру, який перебуває на карантині біля берегів Японії, та перевезений до японської лікарні столичного регіону. Там він буде перебувати в ізоляції під відповідним медичним спостереженням щонайменше 14 днів. Міністерство охорони здоров’я України буде щоденно поінформоване про стан його здоров’я», – сказав Радуцький.

За його словами, дата повернення українців з Diamond Princess на Батьківщину ще не визначена, за ними встановлять медико-санітарне спостереження.

За даними МЗС України, на борту лайнера перебувало 25 українців. Вони є членами екіпажу.

На території України жодного випадку коронавірусу не зафіксували.

Виявлений нещодавно вірус належить до великої групи коронавірусів. У деяких випадках перебіг хвороби – легкий, в деяких – із симптомами застуди і грипу, зокрема з високою температурою і кашлем, у більш складних випадках спостерігається задишка. Це може перерости в пневмонію, яка може бути смертельною.

Специфічного лікування і вакцинації від нової інфекції не існує. До пацієнтів застосовують симптоматичне лікування. Більшість людей видужує.

Станом на 9 лютого у світі зафіксували понад 37 тисяч випадків захворювання коронавірусом, понад 800 людей померли.

Гончарук оголосив 2020-й роком «великого будівництва»

Прем’єр-міністр Олексій Гончарук заявив під час селекторної наради з керівниками облдержадмінстрацій про наміри розпочати з березня реалізацію програми «Велике будівництво». Він назвав 2020-й роком інфраструктурної модернізації України.

«Ми починаємо масштабне будівництво та капітальний ремонт шкіл, дитячих садків, приймальних відділень лікарень, стадіонів та доріг по всій країні. З боку уряду ми забезпечимо регіони всім необхідним, щоб будівництво почалось вчасно. Головна задача керівників ОДА – це вчасна координація діяльності з профільними міністерствами та відомствами та координація роботи на містах», – цитують слова Гончарука на сайті уряду.

За словами прем’єра, до наступного тижня у кожного керівника ОДА має бути конкретний план області з переліком всіх об’єктів та доріг до них, ці плани кожен голова облдержадміністрації буде презентувати наступного тижня в Києві під час засідання уряду.

«Раптом у нас з Зеленським спільні предки». Поклонська перевіряє свою етнічну належність через ДНК

Експрокурорка анексованого Криму, а нині – депутатка Держдуми Наталія Поклонська вирішила встановити свою етнічну належність через генетичну експретизу, адже ДНК – наче «прокурорський архів», де «всі ходи записані». Про це діячка написала у своєму телеграм-каналі.

Як заявила Поклонська, процедуру вона замовила в одній із клінік Москви. «Тепер дізнаємося, яка кров у мені намішана. Раптом виявиться, що разом з російською та українською кров’ю в мені є спадок древніх волохів, що лякають багатьох в? Або з’ясується, що я татарка більше, ніж божевільний радикал Джемілєв (депутат Верховної Ради Мустафа Джемілєв на це наразі ніяк не реагував – ред.)? А раптом у нас із Зеленським спільні предки?», – написала вона.

Колишня «прокурор Криму» Наталія Поклонська називає себе депутатом російської Держдуми «від Криму». Україна неодноразово наголошувала, що Росія не має права проводити вибори на окупованому півострові. Перебуває під персональними санкціями. 

Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

Чумак повідомив, що сталося з прокурорами й слідчими, які вели гучні справи

Заступник генерального прокурора, керівник Спеціалізованої прокуратури у військовій сфері і оборонно-промисловому комплексі Віктор Чумак повідомив, що сталося з прокурорами й слідчими, які вели гучні справи – такі, як щодо державної зради Віктора Януковича, захоплення Криму чи воєнних злочинів на Донбасі.

Як сказав він в інтерв’ю Радіо Свобода, таких прокурорів і слідчих могли звільнити в тому разі, якщо вони не пройшли атестації.

Зокрема, він згадав про слідчого Вадима Приймачка зі слідчого відділу управління розслідувань злочинів проти основ національної безпеки України, миру, безпеки людства і міжнародного правопорядку колишньої Головної військової прокуратури. За повідомленнями, останні кілька років він вів справи, пов’язані з державною зрадою Віктора Януковича, захопленням Криму, воєнними злочинами на Донбасі, і матеріали його розслідувань лягли в основу документів, які Україна направила в Міжнародний кримінальний суд.

«Він не пройшов атестацію. Там багато звільнено прокурорів і слідчих, які вели гучні справи, але не пройшли атестацію. У справах, у яких я залучений, звільнений прокурор ключовий, який був у цій справі. І я нічим не можу допомогти, якщо він не пройшов атестацію. Хоча мені хотілося б, щоб він далі вів цю справу», – сказав Чумак.

«Зрозумійте, не було винятків. Не було взагалі винятків під час атестації. Не здав – не пройшов. Не пройшов співбесіду, не відповідаєш критерію доброчесності – не пройшов. І не було винятків. І ніхто не запитував, яка у тебе справа. Там були люди, які вели справу Януковича і ще справи теж. Ну і що?» – додав він.

На місці ліквідованої Генеральної прокуратури, в структурі якої була й Головна військова прокуратура, з 2 січня запрацював новостворений Офіс генерального прокурора. Як розповів Віктор Чумак, із 1 тисячі 339 прокурорів, які почали атестацію для переходу в нову структура, успішно завершили її лише 629.

Заступник генпрокурора назвав очікувані терміни оновлення органів прокуратури

Заступник генерального прокурора, керівник Спеціалізованої прокуратури у військовій сфері і оборонно-промисловому комплексі Віктор Чумак назвав очікувані терміни оновлення органів прокуратури.

Як сказав він в інтерв’ю Радіо Свобода, «нам в принципі карт-бланш даний на два роки, …але ми впораємося раніше».

За його словами, принаймні дворічний період спеціального режиму діяльності органів прокуратури в процесі їхнього реформування передбачений законом про це.

Зокрема, розповів Чумак, після атестації прокурорів колишньої Генеральної прокуратури, нині реформованої в Офіс генпрокурора, зараз триває заповнення вакансій, які виникли. А з 1 березня і, ймовірно, до кінця травня відбудеться атестація прокурорів обласних прокуратур.

«Атестація буде проходити по обласних прокуратурах. Ми розподілили цих людей, які проходять службу в обласних прокуратурах, а там трохи більше від трьох тисяч. І вони у три дні приїдуть у Київ і здадуть відповідні тести, тести комп’ютерні, а потім по черзі будуть приїжджати по відповідних групах для того, щоб не оголяти там прокуратури, і проходитимуть співбесіди», – розповів Чумак.

Після цього, сказав він, іще треба так само провести атестацію й місцевих прокурорів, яких найбільше – близько п’яти тисяч.

Новостворений Офіс генпрокурора почав працювати замість ліквідованої Генпрокуратури 2 січня.

Заступник генпрокурора поінформував про перебіг конкурсу на посади в ОГП

Заступник генерального прокурора, керівник Спеціалізованої прокуратури у військовій сфері і оборонно-промисловому комплексі Віктор Чумак поінформував про перебіг конкурсу на вакантні посади в новоствореному Офісі генерального прокурора.

Як сказав він в інтерв’ю Радіо Свобода, «на 100 вакантних посад, які зараз є, ми зараз будемо проводити так званий добір прокурорів на прокурорські посади – на сьогодні вже є приблизно 800 заяв».

При цьому, сказав Чумак, штатну чисельність скоротили наполовину.

За його словами, подача документів закінчується 9 лютого, після чого відбудеться опрацювання цих документів.

«А потім будуть опубліковані на сайті люди, які були відібрані. Буде опубліковано за 5 днів до початку першого етапу тестування», – повідомив він.

Як каже заступник генпрокурора, йдеться про комп’ютерне тестування на знання законодавства, комп’ютерне тестування на загальні здібності, а потім співбесіду.

Співбесіда ж, за його словами, – дуже складний етап, бо там кандидат перевіряється так, що «серйозно вивертають… «спідню білизну» до сьомого коліна».

Потім у відібраних «буде ще стажування в тренувальному центрі, потім безпосередньо у своєму підрозділі, у тому, в якому вони обирали, – і тільки після того, як пройдуть два місяці стажування і атестації, тільки тоді зможуть приступити до виконання своїх обов’язків», розповів Віктор Чумак.

Раніше, 2 січня, в день початку роботи нового Офісу генпрокурора замість ліквідованої Генпрокуратури, генеральний прокурор Руслан Рябошапка називав інше число вакансій: тоді він обіцяв розпочати конкурс на більш ніж 200 вакансій із 20 січня.

Чумак навів нові дані, скільки прокурорів пройшли атестацію

Заступник генерального прокурора, керівник Спеціалізованої прокуратури у військовій сфері і оборонно-промисловому комплексі Віктор Чумак навів нові дані про те, скільки прокурорів колишньої Генеральної прокуратури пройшли атестацію і залишилися працювати в новоствореному Офісі генерального прокурора.

Як сказав він в інтерв’ю Радіо Свобода, з 1 тисячі 339 прокурорів, які почали атестацію, успішно завершили її лише 629.

«Уявіть собі – атестація! Ніхто ніколи в країні такого не робив. Ніхто ніколи за 28 років в країні такого не робив. Причому ніхто ж не каже, що ця атестація була необ’єктивною. Так, будуть позови до суду, будуть, напевне, різні судові рішення. Я не сперечаюся», – сказав Чумак.

За його словами, одним із елементів атестації були анонімні комп’ютерні тести. «Ніхто не сказав, що вони були незаконні. Ніхто не сказав, що вони були несправедливі. Ніхто не сказав, що хтось міг якось підглянути або щось там зробити так, що хтось когось підтягнув», – наголосив він.

Інший елемент, співбесіди, проводили шість кадрових комісій, у які входили заступники генпрокурора, розповів Чумак. Крім того, сказав він, у комісії входили також «представники громадськості, плюс представники, які були делеговані міжнародними організаціями».

Заступник генпрокурора уточнив про останніх, що це були особи, делеговані країнами-донорами, які допомагають у реформі прокуратури, а саме країнами Європи, а також США.

Раніше, 2 січня, в день початку роботи нового Офісу генпрокурора замість ліквідованої Генпрокуратури, генеральний прокурор Руслан Рябошапка називав дещо інше число: за його словами, після атестації 1 тисяч 339 прокурорів у колишній ГПУ їх залишилося 610, і їм запропонували перейти до нового офісу.

Львів відмовився передати Росії останки спецагента НКВС Миколи Кузнецова без дозволу СБУ та МЗС

Виконавчий комітет Львівської міської ради 7 лютого відмовився передавати останки спецагента НКВС Микола Кузнецова у Росію, доки не отримає позиції Міністерства закордонних справ та Служби безпеки України, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

Рішення про перепоховання Миколи Кузнєцова з Пагорбу Слави у Львові на Широкорєчєнський військово-меморіальний комплекс у місті Єкатеринбург (Росія) ухвалив адміністративний суд згідно зі зверненням племінниці Кузнєцова і з урахуванням рішення Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам’яті учасників антитерористичної операції, жертв війни та політичних репресій від 27 жовтня 2017 року.

Читайте також: Росія просить Львів передати останки спецагента НКВС Миколи Кузнецова​

Однак міськрада перенесла розгляд рішення про передачу останків радянського спецагента, допоки не отримає відповіді щодо цього питання від СБУ і МЗС.

«Я розумію, що є рішення суду і ми зобов’язані це питання розглядати. Але ми маємо його розглядати в рамках державної політики. Ми знаємо, як багато наших хлопців сьогодні знаходяться в полоні, ми сьогодні потерпаємо від російської агресії, тому дуже важливо, щоб по цьому питанню була чітка позиція СБУ і МЗС. І якщо це допоможе визволити наших хлопців, то ми однозначно будемо рухатися в напрямку політики української держави. Отримавши від них відповідні листи, ми вернемося до розгляду цього питання. Їх відповідь буде публічною і ми в цій залі будемо це обговорювати», – пояснив позицію міської ради мер Львова Андрій Садовий.

Ще у 2018 році до Львівської міськради надійшло звернення від губернатора Свердловської області (Росія) з проханням передати прах Кузнецова, який похований у Львові на Пагорбі слави, на перепоховання на Широкорєчєнський військово-меморіальний комплекс міста Єкатеринбурга (Росія), а також аналогічне звернення від племінниці російського агента. У тому ж році не заперечувала щодо перепоховання останків радянського розвідника Кузнецова і Міжвідомча державна комісія у справах увічнення пам’яті жертв війни, але рішення за Львівською міською радою.

 

Досі є питання, чи у Львові 27 липня 1960 року були поховані останки саме радянського агента НКВС Микола Кузнецова на псевдо «Пух». Він виконував терористичні і провокаційні завдання під псевдонімами Пауль Зіберт, Рудольф Шмідт, Микола Грачов. 8 березня 1944 року в селі Боратин Львівської області тіло знайшли вояки УПА. За радянською версією, а сьогодні російською версією, Микола Кузнецов – радянський льотчик і герой. Існують версії, що Микола Кузнецов у німецькій формі, побоюючись провалу операції, підірвав себе гранатою. Згідно з іншою версією, Кузнецов загинув 1944-го або 1951 року.

Зеленський просив папу Римського «допомогти зі звільненням» українських політв’язнів та полонених

Президент України Володимир Зеленський зустрівся з головою католицької церкви папою Римським Франциском у Ватикані 8 лютого.

Як повідомляє пресслужба президента, він обговорив із понтифіком звільнення українських політв’язнів в анексованому Криму та Росії, а також полонених, яких утримують на окупованих територіях Донбасу.

 

«Папа Римський робить усе можливе для досягнення миру та гармонії в усьому світі. Через два місяці після «Норманді» (зустрічі в «нормандському форматі» – ред.) в Парижі я просив допомогти зі звільненням українців, полонених на Донбасі, в Криму та в Росії. Натхненний нашою розмовою про мир в Україні», – йдеться в повідомленні Офісу президента.

Читайте також: Україна повинна повернути солдата Марківа – президент Зеленський в Італії​

Папа Франциск останніми роками неодноразово згадував про мир в Україні і необхідність його досягнення.

Зеленський почав візит до Італії 7 лютого. В рамках поїздки він вже зустрівся з прем’єр-міністром Італії Джузеппе Конте, з яким обговорив, зокрема, питання повернення в Україну нацгвардійця Віталія Марківа.

У Раді пропонують звільнити Ситника з посади голови НАБУ

У Верховній Раді зареєстрували постанову про звільнення Артема Ситника з посади голови Національного антикорупційного бюро України. Відповідний документ з’явився на сайті парламенту 7 лютого.

Ініціатори постанови – дев’ятеро народних депутатів. Більшість із них зі «Слуги народу», один – Олексій Гончаренко – від «Європейської солідарності». Тексту постанови наразі немає в доступі, проте оприлюднений перелік 221 парламентаря, які підтримали постанову.

6 вересня 2019 року Сарненський районний суд визнав Ситника винним у порушенні обмежень щодо одержання подарунків через невказану в декларації інформацію про його відпочинок у мисливських угіддях на Рівненщині в період 2017-2019 років, і зобов’язав його сплатити 3400 гривень штрафу. Ситник стверджує, що сам заплатив за відпочинок на мисливській базі.

Читайте також: Аваков відреагував на слова Ситника, що адмінсправа проти нього – «продовження історії з рюкзаками»

Ситник заявив, що має намір звернутися до Європейського суду з прав людини через рішення українського суду про адміністративне стягнення з нього штрафу за незазначений у декларації відпочинок у Рівненській області. Він також припустив, що міністр внутрішніх справ Арсен Аваков міг чинити на суддів, які розглядали його справу щодо відпочинку, щоб помстися йому за «справу з рюкзаками».

У цій справі НАБУ звинуватило сина Авакова Олександра та заступника міністра Сергія Чеботаря в організації бюджетного замовлення в обхід законної тендерної процедури. Згодом справу закрила Спеціалізована антикорупційна прокуратура.

Артем Ситник очолює НАБУ з квітня 2015 року.

Міноборони повідомило про створення у ЗСУ нових командувань

У Міністерстві оборони України повідомили про завершення першого етап реформування Збройних сил України, за результатами якого були створені нові командування та призначені їхні командувачі.

«Зокрема, Командування об’єднаних сил Збройних сил України очолив тимчасовий виконувач обов’язків командувача генерал-лейтенант Сергій Наєв, Командування медичних сил Збройних сил України – генерал-майор Ігор Хоменко, Командування сил підтримки Збройних сил України  – полковник Микола Жирнов, Командування військ зв’язку та кібернетичної безпеки Збройних сил України – генерал-майор Євген Степаненко», – повідомляє сайт Міноборони.

За даними відомства перебудова структури війська спрямована на «досягнення чіткого розмежування повноважень між усіма органами військового управління за принципами країн НАТО».

«Перехід на стандарти та структури НАТО – це незворотній процес, який відповідає чітким вимогам розвитку сучасного українського війська», – йдеться в повідомленні.

Раніше керівництво Міноборони визначило 11 пріоритетів для розвитку та реформування української армії. Міністр оборони Андрій Загороднюк заявляв, що реформи в армії охоплюють сфери – від стратегії оборони на суходолі/морі і розбудови територіальної оборони – до інтеграції з НАТО, запровадження найсучасніших технологій та вирішення соціальних проблем бійців.

Росія гальмує роботу СММ ОБСЄ через обмеження руху на Донбасі і недопуск в Крим – Ґілмор

Росія перешкоджає роботі ОБСЄ в Україні і не пускає спостерігачів до анексованого Росією Криму. Про це, як передає «Голос Америки», заявив у Відні очільник місії США при ОБСЄ Джеймс Ґілмор ІІІ.

«Росія гальмує роботу Спеціальної моніторингової місії, відмовляючи в доступі до Криму і обмежуючи рух спостерігачів у зоні роботи місії», – сказав Ґілмор.

Він закликав Росію вплинути на бойовиків на сході України, і «припинити перешкоджання роботі спостерігачів місії».

«Це дозволило б Росії виконати зобов’язання, які вона взяла на себе у Мінських угодах, і які ще раз повторила на саміті «нормандської четвірки у грудні… Вкрай важливо, щоб Росія та її маріонетки припинили свою тактику затримування в Тристоронній контактній групі. Не слід забувати, що Росія та її маріонетки захопили Донецький аеропорт, Дебальцеве та інші стратегічні місця вже після підписання Мінського протоколу 5 вересня 2014 року та Меморандуму про взаєморозуміння щодо створення зон безпеки від 19 вересня 2014 року», – додав Ґілмор.

Очільник місії США при ОБСЄ висловив жаль, що «російський народ підтримує і прощає цей акт агресії проти сусідньої держави».

Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ в Україні почала свою роботу 21 березня 2014 року на підставі запиту від уряду України до ОБСЄ і консенсусного рішення всіх 57 країн-учасниць ОБСЄ.

Офіційний Київ неодноразово наполягав на тому, що місія має мати доступ і до анексованого Росією Криму. У ОБСЄ пояснювали, що для того, аби спостерігачі СММ ОБСЄ могли працювати в анексованому Росією Криму, необхідний консенсус серед усіх країн-учасниць організації, в тому числі Росії, а такого консенсусу немає.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці». Захоплення українського Криму Москва називає «відновленням історичної справедливості». 

Зеленський в Італії порушив питання про повернення нацгвардійця Марківа

Президент України Володимир Зеленський під час зустрічі в Римі з прем’єр-міністром Італії Джузеппе Конте обговорив, зокрема, питання повернення в Україну нацгвардійця Віталія Марківа, повідомляє офіс президента.

«Розумію, що прем’єр-міністр не може впливати на італійський суд. Але я показав детально, що там відбулося, на якій відстані він був від місця убивства. І що ми повинні забрати хлопця», – повідомив Зеленський.

За даними ОПУ, Зеленський також обговорив з Конте загальнополітичні питання, зокрема закриття «офісів» угруповань «ДНР» та «ЛНР» в Італії.

«Я звернувся до прем’єр-міністра з тим, щоб були закриті незаконні офіси «ДНР» та «ЛНР», які відкрилися у кількох містах Італії», – сказав Зеленський.

У липні минулого року італійський суд засудив нацгвардійця Віталія Марківа до 24 років в’язниці, визнавши його «активним співучасником умисного убивства» італійського фотографа Адреа Рокеллі під час бойових дій на Донбасі в 2014 році.

За даними Офісу президента України, розгляд апеляції на вирок очікується навесні 2020 року.

Міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков назвав вирок несправедливим.

Захист Марківа назвав вирок «політичним».

Верховна Рада України 17 січня схвалила заяву, якою закликала президента і парламент Італії «в рамках своїх повноважень» забезпечити прозорість, об’єктивність і неупередженість апеляційного провадження стосовно засудженого в Італії військовослужбовця Національної гвардії України Віталія Марківа.

Президент Володимир Зеленський доручив МЗС і ГПУ «докласти максимум зусиль» для повернення Марківа.

ДБР повідомило про підозру експрикордонникам через видворення Саакашвілі до Польщі у 2018 році

Слідчі Державного бюро розслідувань після обшуків на Одещині і в Києві повідомили про підозру в перевищенні влади або службових повноважень колишнім керівникам підрозділів Державної прикордонної служби України.

«Слідством встановлено, що колишній керівник Департаменту оперативної діяльності адміністрації Державної прикордонної служби України і окремого відділу адміністрації Державної прикордонної служби України, організували незаконне затримання Міхеїла Саакашвілі і його переміщення до Республіки Польща у лютому 2018 року», – йдеться в повідомленні ДБР.

У разі доведення вини підозрюваним загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 8 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років.

Наприкінці липня 2017 року президент України Петро Порошенко підписав указ про припинення громадянства України Міхеїла Саакашвілі, за повідомленнями, через свідоме подання неправдивих відомостей при набутті українського громадянства. Саакашвілі 10 вересня 2017 року потрапив на територію України, не пройшовши прикордонного контролю.

 

12 лютого 2018 року Міхеїла Саакашвілі затримали в одному з ресторанів у центрі Києва, а згодом Державна прикордонна служба і Державна міграційна служба України заявили, що за процедурою реадмісії його повернули до Польщі – країни, звідки він у вересні 2017 року «прибув, порушуючи українське законодавство». Із Польщі Саакашвілі поїхав до Нідерландів.

19 листопада 2019 року Верховний суд визнав законною реадмісію Саакашвілі до Польщі.

Колишній президент Грузії та ексголова Одеської обласної державної адміністрації Міхеїл Саакашвілі 29 травня 2019 року повернувся в Україну, де він не був з лютого 2018-го (коли був видворений з країни)​. 28 травня президент України Володимир Зеленський повернув Саакашвілі українське громадянство, яке той втратив у липні 2017 року, що було зафіксовано указом тодішнього президента Петра Порошенка.

 

Шокін сподівається, що суд відновить його на посаді генпрокурора

Колишній генеральний прокурор Віктор Шокін сподівається, що суд відновить його на посаді генпрокурора. Про це він сказав в інтерв’ю Українським новинам.

«Якщо Європейський суд ухвалить таке рішення і коли він ухвалить, то думаю, що я повинен це зробити. Згідно із законом, Україна повинна виконувати всі рішення ЄСПЛ», – сказав він.

При цьому Шокін не зміг оцінити свої шанси на поновлення на посаді.

«Не знаю. Я чекаю суд. Ті суди, які були в Україні, – і сміх і гріх. Застереження одне – нібито пропущені строки давності, але це повна маячня. Вони (рішення суду) на 100% були спроєктовані, навіть знаю ким. Усі один в один. Але суд повинен розібратися, розглянувши мою заяву по суті, саме по суті. Якщо я правий, то, будь ласка, відновіть мене. Адже закон повинен бути один для всіх», – заявив він.

Минулого місяця колишній генеральний прокурор в інтерв’ю ТСН заявив про те, що його отруїли і не виключив причетності до цього колишнього віцепрезидента США Джо Байдена.

 

Віктор Шокін був генеральним прокурором України у 2015-2016 роках. У березні 2016 року Верховна Рада схвалила звільнення Шокіна, 3 квітня президент Порошенко звільнив його з посади генпрокурора.

У вересні 2019 року Віктор Шокін попросив Верховний суд поновити його на посаді генерального прокурора. Наступного місяця Касаційна адміністративна палата Верховного суду відмовила Шокіну у відновленні на посаді.

Шокін також звернувся до Європейського суду з прав людини з позовом про визнання незаконним його звільнення з посади генпрокурора.

Народну депутатку Федину повторно викликають у ДБР

Народну депутатку України Софію Федину повторно викликають у Державне бюро розслідування, щоб вручити підозру. Про це повідомили у пресслужбі Офісу генерального прокурора.

У ОГП заявили, що Федина не прийшла для вручення підозри 6 лютого, тому повторно її викликали на 12 лютого.

«Оскільки народний депутат України Софія Федина 6 лютого 2020 року не з’явилась за викликом та не повідомила про поважні причини неприбуття, вона повторно викликається слідчим Державного бюро розслідувань за дорученням Генерального прокурора на 11 год. 12 лютого 2020 року для проведення процесуальної дії – вручення письмового повідомлення про підозру», – мовиться у повідомленні.

 

Раніше повідомлялося, що ДБР 6 лютого викликає депутатку Верховної Ради з фракції «Європейська солідарність» Софію Федину «для проведення процесуальної дії – вручення письмового повідомлення про підозру».

Сама Федина з цього приводу у фейсбуці 5 лютого написала таке: «Чому так важливо саме завтра, 6 лютого, показово вручати підозру мені та Маруся Звіробій? Бо так переживають за презедента? Ні. Завтра (6 лютого – ред.) має бути голосування по землі, і вони всіма можливими способами намагаються відволікти увагу небайдужої спільноти від спроб тотального дерибану землі сільськогосподарського призначення».

28 листопада 2019 року співробітники Державного бюро розслідувань прийшли з обшуком до квартири Олени Біленької, яка відома як блогерка Маруся Звіробій.

За два дні до того, ДБР скерувало до Генпрокуратури проєкт підозри народній депутатці від «Європейської солідарності» Софії Федині та Марусі Звіробій. На думку слідства, 26 жовтня 2019 року Федина та Звіробій висловлювали погрози вбивством, адресовані президенту Володимиру Зеленському. Обидві підрозрювані відкидають звинувачення.

До заарештованого в окупованому Сімферополі активіста Приходька не пускають священика – адвокат

Заарештованому в анексованому Росією Криму проукраїнському активісту Олегу Приходьку продовжують відмовляти в побаченнях зі священиком – архієпископом Кримської єпархії ПЦУ Климентом. Про це кореспонденту проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії розповів адвокат активіста Назім Шейхмамбетов. За його словами, це вже третя відмова.

«В кінці січня ми отримали відмову у відвідуванні священнослужителем Олега Приходька. Раніше відмову слідство мотивувало тим, що організація, від якої відправляє службу Климент, не зареєстрована. Далі ми надали відповідні документи. Цього разу вони мотивували відмову тим, що не можуть дозволити побачення з огляду на те, що ведуться оперативно-розшукові та слідчі заходи, тому зустріч з третіми особами може спричинити розголошення інформації, яка може зашкодити слідству», – розповів Шейхмамбетов.

Адвокат зазначив, що питання зустрічі Приходька і архієпископа Климента в СІЗО намагалися також вирішити через офіс українського омбудсмена.

«З нами виходила на контакт уповноважена з прав людини Верховної Ради України Людмила Денисова і вона на своєму рівні, наскільки мені відомо, направляла відповідне звернення Тетяні Москальковій (російський омбудсмен – ред.), однак питання досі не вирішене», – додав Шейхмамбетов.

На думку адвоката, візит священнослужителя міг би поліпшити емоційний стан його підзахисного.

«Коли людина знаходиться в такому становищі, питання віри і релігії загострюється і, безумовно, якби така зустріч відбулася, це б трохи емоційно заспокоїло Олега Аркадійовича. Все-таки, якби зайшов священнослужитель, це б психологічно підбадьорило його», – вважає Шейхмамбетов.

Раніше в підконтрольному Росії Київському районному суді Сімферополя продовжили арешт Приходькові. Він буде перебувати в СІЗО до 10 квітня.

16 січня стало відомо, що Приходьку висунули нове звинувачення в «незаконному придбанні, передачі, збуті, зберіганні, перевезенні або носінні вибухових речовин або вибухових пристроїв».

Адвокат Назім Шейхмамбетов повідомив 5 лютого, що Олега Приходька також звинуватили в плануванні вибуху в будівлі генерального консульства Росії у Львові.

Приходька затримали 10 жовтня 2019 року. Російська ФСБ звинуватила його в підготовці до терористичного акту і незаконному виготовленні вибухових речовин.

Прокуратура Автономної Республіки Крим почала кримінальне провадження за статтею «незаконне позбавлення волі» через арешт активіста в анексованому Криму.

У Федерації гімнастики пояснили, чому українські спортсменки їдуть на змагання до Росії

У Федерації гімнастики України пояснили, чому збірна України ухвалила рішення про участь в турнірі з художньої гімнастики «Гран-прі Москва 2020» до Росії 7-9 лютого.

«Ми зважували всі «за» і «проти» і вирішили все-таки їхати на цей старт. По-перше, це впливає на наш рейтинг. А по-друге, від результату московського Гран-прі далі буде залежати, хто братиме участь у Гран-прі під час «Кубка Дерюгіної», який традиційно відбудеться в Києві в березні. Таким чином участь наших спортсменок в кожному Гран-прі збільшує наші шанси в рейтингу і зменшує шанси конкурентів. Давайте тримати кулаки за наших спортсменок і нехай вони там в Москві покажуть, на що здатна українська школа художньої гімнастики», – цитує сайт федерації першого віцепрезидента ФГУ, головного тренера збірної Ірину Дерюгіну.

Дерюгіна заявила, що перед Олімпіадою в Токіо збірна з художньої гімнастики «присвячує тренуванням 24 години на добу» і завдання команди «використовувати кожну можливість для підготовки спортсменок».

Напередодні на сторінці збірної України з гімнастики в Instagram з’явилося повідомлення про те, що тренерський штаб ухвалив рішення про участь Єви Мелещук та Христини Пограничної у змаганнях, які з 7 до 9 лютого проходитимуть у російській столиці.

Прокурори в Росії закидають фігурантам «справи Хізб ут-Тахрір» конспірацію з використанням VPN – адвокат

У Південному окружному військовому суді російського Ростова-на-Дону сторона обвинувачення у другій бахчисарайській «справі Хізб ут-Тахрір» заявила, що використання мереж VPN (створюються над тими, що мають нижчий «рівень довіри» – ред.) є свідченням конспірації фігурантів. Про це проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії повідомила адвокат Ліля Гемеджі.

«Додатки-анонімайзери, на думку слідства, є доказом конспірації наших підзахисних. Якщо у тебе номер сім-карти не зареєстрований на твоє ім’я, значить ти обов’язково конспіруєшся, якщо ти використовуєш анонімайзер, щоб заходити на якісь сайти, це теж обов’язковий елемент конспірації», – розповіла Ліля Гемеджі.

Вона повідомила, що також під час засідання зачитувались протоколи огляду речей, вилучених під час обшуків у фігурантів справи.

Раніше сьогодні стало відомо, що російський суд продовжив арешт фігурантів другої бахчисарайської «справи Хізб ут-Тахрір» до 13 травня.

15 листопада 2019 року Південний військовий окружний суд російського Ростова-на-Дону почав розглядати по суті другу бахчисарайську «справу Хізб ут-Тахрір».

У жовтні 2017 року російські силовики заарештували шістьох жителів Бахчисараю. Це Тимур Ібрагімов, Марлен Асанов, Мемет Бєлялов, Сейран Салієв, Сервер Зекірьяев і Ернес Аметов. ФСБ Росії інкримінує їм участь в забороненої в Росії і включеному нею Криму організації «Хізб ут-Тахрір».

21 травня 2018 року в Криму затримали координатора «Кримської солідарності» Сервера Мустафаєва і жителя села Долинне Бахчисарайського району Едема Смаїлова. Звинувачення проти них долучили до бахчисарайської «справи Хізб ут-Тахрір».

 

США визначилися з кандидатурою посла в Україні, нас він влаштовує – МЗС

Міністр закордонних справ України Вадим Пристайко заявив, що під час візиту до Києва державного секретаря США Майка Помпео обговорювалося і питання щодо керівника американської дипломатичної місії.

«Ми вже знаємо конкретно людину, яка буде запропонована. Нас, в принципі, влаштовує цей кандидат. Я сподіваюся якомога швидше почати роботу з новим послом Сполучених Штатів в Україні», – сказав Пристайко.

Імені він журналістам не назвав. За словами міністра, в американській системі призначення посла президентом має пройти через затвердження Сенату, верхньої палати Конгресу.

Посада посла США в Україні залишається вакантною від травня 2019 року, коли Вашингтон відкликав Марі Йованович. У червні було призначено тимчасовим повіреним у справах США в Україні Вільяма Тейлора, але той пішов із посади 31 грудня.

2 січня 2020 року посольство США в Україні повідомило про призначення новою тимчасовою повіреною Крістіни Квін, яка до цього займала пост заступниці голови місії.