Народний депутат від «Слуги народу» та представник президента в Конституційному суді Федір Веніславський заявив, що не голосував би за призначення Арсена Авакова міністром МВС, якби не прохання Володимира Зеленського. Про це він розповів в інтерв’ю Радіо Свобода.

«Якби особисто президент не просив його підтримати під час голосування на посаду міністра внутрішніх справ, я б за нього навряд чи голосував. В силу того, що обізнаний, знаєте, з попереднім життям пана Авакова і деякі його фрагменти попереднього життя дуже дисонують з моїм уявленням про те, яким має бути політик», – зазначив Веніславський.

Попри це він вважає, що Аваков зараз непогано виконує свої міністерські функції.

«З точки зору того, як він зараз веде політичну діяльність, я думаю, що він (якщо відкинути суб’єктивне сприйняття), напевно, працює так, як має працювати нормальний міністр», – зазначив Веніславський.

На запитання Радіо Свобода про те, чи готовий він буде проголосувати за відставку міністра МВС Арсена Авакова, якщо таке питання винесуть до сесійної зали Верховної Ради, Веніславський сказав, що поки що не готовий відповісти на це.

«Буду дивитись, хто наступний і до чого результати відставки можуть призвести», – пояснив він.

Арсен Аваков очолює Міністерство внутрішніх справ з лютого 2014 року.
…

Президент Володимир Зеленський має законодавчі підстави для того, щоб розпустити Конституційний суд України після резонансного рішення КСУ про скасування низки антикорупційних положень українського законодавства, заявив інтерв’ю Радіо Свобода представник голови держави у КСУ, «слуга народу» Федір Веніславський.

«Якщо трішки абстрагуватися і подивитися всю попередню діяльність Конституційного суду України з питань повноважень президента, є дуже цікава ухвала КСУ від 8 травня 1997 року (номер, якщо не помиляюсь, 8-з). У цій ухвалі Конституційний суд України сказав, що президент має безпосереднє право втручатися в кризові ситуації і діяти відповідно до тих викликів, які виникають у державі й суспільстві для того, щоб забезпечити державний суверенітет, нацбезпеку, громадський порядок і права людини», – зазначив Веніславський.

На його думку, резонансне рішення Конституційного суду щодо скасування низки антикорупційних положень українського законодавства є саме такою кризовою ситуацією, а тому президент Зеленський має право розпустити КСУ, що і запропонував у ініційованому ним законопроєкті.

«Це – абсолютно очевидно кризова ситуація. Абсолютно очевидно, що Конституційний суд діяв усупереч інтересам держави і суспільства, чим він фактично закреслив свою власну легітимність. Тому президентські дії були абсолютно адекватні. Вони продемонстрували і для суспільства, і для міжнародних партнерів, що президент є чітким прихильником боротьби з корупцією», – наголосив Веніславський.

Він також додав, що готовий буде підтримати ініційований Володимиром Зеленським законопроєкт, який, зокрема, передбачає розпуск чинного складу КСУ та визнання його рішення про скасування низки антикорупційних положень українського законодавства «нікчемним».

«Особисто я буду готовий проголосувати, хоча розумію, що до мене як до конституціоналіста будуть запитання, але я розумію, що є деякі ситуації в державі, які потрібно вирішувати політико-правовим шляхом», – пояснив він.

27 жовтня Конституційний суд України визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за декларування недостовірної інформації. Так само суд скасував низку положень закону про запобігання корупції. Оприлюднивши це рішення 28 жовтня, КСУ пояснював, що антикорупційне законодавство створює передумови для неправомірного впливу на суд.

Національне агентство з питань запобігання корупції заявило, що Конституційний суд діяв у власних інтересах, ухвалюючи рішення. Водночас через рішення КСУ агентство закрило було доступ до державного реєстру електронних декларацій. Ввечері 29 жовтня за рішенням уряду після засідання Ради національної безпеки і оборони доступ відновили.

30 жовтня з’явився текст президентського законопроєкту «про відновлення суспільної довіри до конституційного судочинства». Президент Володимир Зеленський пропонує визнати рішення КСУ «таким, що не створює правових наслідків». Крім того, президент пропонує припинити повноваження складу Конституційного суду, який діяв на момент ухвалення рішення.

Голова КСУ Олександр Тупицький вбачає в документі ознаки конституційного перевороту, бо, на його думку, президентські пропозиції прямо суперечать Конституції України.
…

У владній партії «Слуга народу» підготували зміни до Конституції про право президента призначати директора НАБУ. Про це в інтерв’ю Радіо Свобода розповів представник Володимира Зеленського в Конституційному суді, «слуга народу» Федір Веніславський.

«Наша політична сила підготувала законопроєкт про внесення змін до Конституції України, де ми, враховуючи оцей висновок (сумнівний висновок, але маємо його враховувати) Конституційного суду, передбачаємо, що директора НАБУ має призначати президент за згодою Верховної Ради і прямо в Конституції передбачаємо, що кандидати на посаду директора НАБУ мають обиратися на відкритому та прозорому конкурсі», – розповів він.

За словам Веніславського, для того, щоб цей законопроєкт внесли на розгляд до Верховної Ради, треба зібрати 150 підписів народних депутатів, але наразі їх ще не вистачає.

«Наразі зібрано, якщо я не помиляюсь, близько 120 підписів і процес іде. Я думаю, що на наступному пленарному тижні (17-20 листопада – ред.) ми закінчимо: зберемо всі підписи та внесемо цей законопроєкт», – зауважив він.

КСУ визнав неконституційними окремі положення закону про НАБУ 16 вересня, а 28 серпня оприлюднив рішення, яким визнав неконституційним указ про призначення Артема Ситника директором Національного антикорупційного бюро України.
…

На засіданні Тристоронньої контактної групи з врегулювання ситуації на Донбасі, що відбулося 11 листопада в режимі відеоконференції, представники ОБСЄ закликали російську сторону до кінця тижня відкрити контрольні пункти в’їзду-виїзду (КПВВ) на Донбасі, повідомляє українська делегація в ТКГ.

«Є позитивні ознаки того, що у найближчий час вдасться забезпечити роботу КПВВ в обох напрямках… Україна виконала свої забов’язання і 10 листопада відкрила усі наявні КПВВ для руху людей і траспорту. Сторонам вдалося досягнути певного просування в обговоренні умов розблокування російською стороною роботи КПВВ. Ці умови суто технічні… Українська сторона внесла свої пропозиції щодо порядку вирішення технічних питань. Сподіваємося на швидку реакцію російської делегації», – повідомила українська делегація в ТКГ на своїй сторінці у фейсбуці.

10 листопада Україна відкрила всі контрольні пункти в’їзду-виїзду на Донбасі для пішоходів та автомобілів. Зокрема, з українського боку запрацювали два нові КПВВ у Луганській області – «Щастя» та «Золоте».

Водночас, як повідомили Радіо Свобода в Луганському прикордонному загоні, контрольовані Росією сили відмовилися пропускати людей, які перетинають лінію розмежування через нові контрольні пункти в’їзду-виїзду в Щасті й Золотому на Луганщині.

Вранці 11 листопада прикордонна служба України повідомила, що всі контрольні пункти в’їзду та виїзду на лінії розмежування на Донбасі працюють, на деяких бойовики блокують рух. 

КПВВ були закриті на лінії розмежування з 15 жовтня через поширення коронавірусної інфекції COVID-19.
…

Адвокатська дорадча група, яка захищає інтереси родин героїв Небесної сотні, виступила 11 листопада із заявою про недовіру до проведеного конкурсу на посаду керівника управління Державного бюро розслідувань у справах Майдану. Вони також вимагають проведення повторного конкурсу на цю посаду.

«Як нам стало відомо, після проведення конкурсу на посаду керівника управління з розслідування злочинів, вчинених у зв’язку із масовими протестами у 2013–2014 роках, Державного бюро розслідувань переможцем визначено Тарасюка Анатолія Васильовича. Вважаємо, що результати цього так званого конкурсу були визначені заздалегідь з метою отримати «ручного» наглядача, а не незалежного і ефективного керівника управління розслідувань у справах Майдану», – ідеться в заяві, надісланій на ім’я виконувача обов’язків директора Державного бюро розслідувань Олексія Сухачева.

Як вказують захисники, до фіналу конкурсного відбору вийшли «три найсильніших кандидати», але «без пояснення причин після заміни в.о. директора ДБР на Сухачева О. О. результати конкурсу анулюються і жоден із кандидатів не обирається і не призначається на посаду».

«В цьому ми вбачаємо незаконне втручання в проведення конкурсу, ручне керування комісією і протиправний вплив на результати конкурсу. Відповіді на запит щодо причин і законодавчих підстав визнання конкурсу таким, що не відбувся, а також відповідний протокол конкурсної комісії ДБР не надає», – ідеться в повідомленні.

Адвокати родин героїв Небесної сотні вказують, що Анатолій Тарасюк став переможцем нового конкурсу, де «серед вимог до кандидатів не зазначено ні обов’язковою, ні бажаною умовою (перевагою) досвід розслідування чи процесуального керівництва в справах Євромайдану».

Державне бюро розслідувань наразі не реагувало на заяву адвокатської дорадчої групи, яка захищає інтереси родин героїв Небесної сотні. Радіо Свобода звернеться до ДБР із запитом про коментар із цього питання.

Із 20 листопада 2019 року, згідно із ухваленими змінами до законодавства, органи прокуратури втратили право проводити досудове розслідування у кримінальних провадженнях і справи про розстріли учасників Революції гідності – справи Майдану – перейшли до Державного бюро розслідувань.

За даними Генпрокуратури, під час Революції гідності 2013–2014 років постраждали 2,5 тисячі людей, 104 були убиті. Загиблих учасників акцій протесту проти режиму Віктора Януковича, який відмовився підписувати Угоду про асоціацію із Євросоюзом, почали називати Небесною сотнею.
…

Тепер президент України Володимир Зеленський має видати відповідний указ
…

Кабінет міністрів на своєму засідання розглядає можливість запровадження карантину вихідного дня. Радіо Свобода транслює подію наживо.

6 листопада міністр охорони здоров’я Максим Степанов заявив, що МОЗ пропонує запровадити «жорсткий карантин саме на вихідні». Згодом він уточнив, що згідно з планом працюватимуть продуктові магазини, аптеки, транспорт, автозаправні станції та ветеринарні аптеки.

11 листопада в Києві та інших українських містах відбулися акції протесту через ідею запровадити локдаун у вихідні дні. Зокрема, на вулиці вийшли представники ресторанного бізнесу.

Останнім часом в Україні різко зросла кількість нових випадків COVID-19. За час пандемії на території країни виявили 489 808 інфікованих.
…

У Міністерстві закордонних справ України у середу пошири офіційну заяву, в якій вказано, що офіційний Київ вітає припинення Азербайджаном і Вірменією бойових дій у районі нагірнокарабаського конфлікту. 

«Вважаємо, що наступним кроком має стати відновлення стабільності і життєдіяльності регіону, а також продовження міжнародних зусиль для досягнення повного врегулювання нагірнокарабаського конфлікту на основі міжнародного права. Україна незмінно і беззастережно підтримує територіальну цілісність Азербайджанської Республіки в міжнародно визнаних кордонах. Цей принцип є основоположним для України, що досі потерпає від російської агресії, і частина території якої залишається під тимчасовою окупацією Росії», – йдеться у заяві МЗС.

Дивіться також: Мапа Нагірного Карабаху після укладення мирної угоди – інфографіка

9 листопада президенти Росії, Азербайджану і прем’єр-міністр Вірменії підписали спільну заяву про повне припинення військових дій у Нагірному Карабасі. Азербайджанська і вірменська сторони зупиняються на зайнятих позиціях, а наступними днями вірменські сили повертають Азербайджанові повний контроль над захопленими ними територіями поза межами колишньої Нагірно-Карабаської автономної області, натомість так званий Лачинський коридор – автомобільна дорога, що поєднує центр Нагірного Карабаху з Вірменією – залишиться незаблокованим. Цей коридор і лінію контакту сторін мають контролювати миротворчі сили.

Угода про припинення вогню спричинила святкування в Баку, столиці Азербайджану, де люди виходили на вулиці, сигналили автомобільними клаксонами і їздили містом, розмахуючи азербайджанськими прапорами.

У Вірменії почалися заворушення. Протестувальники заявляли, що боротьба повинна тривати до кінця, і вони були впевнені в перемозі. У Єревані протягом ночі натовп штурмував і грабував будівлі уряду і парламенту. Люди називають цю угоду зрадою і вимагають відставки прем’єр-міністра Нікола Пашиняна.

 
…

Конституційний суд України відкрив конституційне провадження у відповідь на запит офіційно розтлумачити положення Конституції щодо можливого притягнення президента України до адміністративної відповідальності. Про це КСУ повідомив у відповідь на запит Радіо Свобода.

«Ухвалою Третьої колегії суддів Першого сенату Конституційного суду України від 22 жовтня 2020 року №231-3(І)/2020 відкрито конституційне провадження в цій справі», – розповіли Радіо Свобода в Конституційному суді.

22 червня Хмельницький міськрайонний суд звернувся до Верховного суду з проханням скликати пленум, щоб вирішити, чи потрібно звертатися до Конституційного суду щодо офіційного тлумачення частини 1 статті 105 Конституції України («Президент України користується правом недоторканності на час виконання повноважень»).

Хмельницький міськрайонний суд цікавиться, чи можливо притягнути президента Володимира Зеленського до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення під час виконання повноважень.

18 вересня пленум Верховного суду вирішив звернутися з цим питанням до Конституційного суду.

3 червня під час робочої поїздки до Хмельницького президент Володимир Зеленський із делегацією попив кави всередині приміщення місцевого кафе в порушення карантинних обмежень. Після того, як фото оприлюднила пресслужба президента мережею поширилася критика користувачів щодо поведінки президента і його оточення в умовах пандемії коронавірусу.

10 червня поліція склала адміністративний протокол на власника кафе та відвідувачів, включно з президентом.
…

Обраний президент США Джо Байден обговорив з лідерами Великої Британії та Франції тему конфлікту в Україні. Про це повідомляє його штаб.

Зокрема, у розмові з президентом Франції Емманюелем Макроном Байден «висловив готовність співпрацювати в питаннях глобальних викликів, в тому числі безпеки і розвитку в Африці, конфліктів в Україні та Сирії, а також іранської ядерної програми».

Спілкуючись з прем’єр-міністром Великої Британії Борісом Джонсоном обраний президент США зазначив, що готовий співпрацювати з Лондоном у питанні України.

«Серед загальних пріоритетів, які обговорювалися, – стримування COVID-19 і просування глобальних зусиль з охорони здоров’я, прагнення до сталого економічного відновлення; відповідь на виклики кліматичних змін, зміцнення демократії, а також спільні зусилля в питаннях Західних Балкан і України», – мовиться у пресрелізі.

Демократ Джо Байден був оголошений низкою провідних американських ЗМІ обраним президентом США 7 листопада, через чотири дні після дня виборів. Він подолав поріг у 270 голосів колегії виборників, необхідний для перемоги на президентських виборах. Ключові штати США все ще підраховують голоси, а Дональд Трамп заявив про позови на результати голосування в кількох штатах.

 
…

Колишнього голову Державного агентства з інвестицій та управління національними проєктами України часів президентства Віктора Януковича обрали до Закарпатської обласної ради, свідчать дані Центральної виборчої комісії.

Владислав Каськів пройшов до облради за списком партії «Опозиційна платформа – За життя».

«Громадянин України, народився 01.12.1973 р., освіта вища, безпартійний, приватний підприємець, місце проживання: Київ», – йдеться в повідомленні ЦВК.

Владислав Каськів обіймав посаду голови Держагентства з інвестицій та управління національними проектами України у 2010–2014 роках.

Наприкінці березня 2016 року його оголосили в розшук. Каськіва підозрювали у заволодінні в 2012 році у змові з іншими особами коштами державного бюджету України.

Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков заявляв, що Каськів вивів із України 255 мільйонів гривень.

У кінці 2017 року тодішня Генеральна прокуратура України повідомила, що закінчила досудове розслідування і надіслала до Печерського районного суду Києва обвинувальний акт щодо Каськіва, якого перед тим екстрадували з Панами, де він хотів отримати політичний притулок, але йому відмовили.

У прокуратурі тоді повідомляли, що розслідування проводилось у провадженні за статтями про «заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах» та «службове підроблення, що спричинило тяжкі наслідки».

Перед цим суд ухвалив рішення про арешт Каськіва з можливістю внесення застави з урахуванням наданих захистом довідок про повне відшкодування останнім завданих державі збитків. Каськів був звільнений у залі суду. Він вніс 160 тисяч гривень застави.

У 2012 році Каськів як голова Держінвестпроєкту підписав угоду про створення консорціуму інвесторів проекту LNG-терміналу з іспанською компанією Gas Natural.

Згодом з’ясувалося, що іспанська сторона не делегувала ніяких повноважень особі, яка підписувала цю угоду від імені компанії, а чоловік, який підписував мільярдну угоду з Україною, Жорді Сарда Бонвеї, є лижним інструктором з Іспанії.
…

Заступник міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Ігор Яременко заявив, що число громадян, які перетинають адміністративний кордон між анексованим Кримом і Херсонською областю, скоротилося до 700 на день. Він вважає, що на це вплинули обмеження, запроваджені Росією. Про це чиновник сказав в ефірі «UA: Крим», повідомляє пресслужба міністерства.

«Росія продовжує блокувати будь-який доступ на територію окупованого Криму для міжнародних моніторингових і міжнародних гуманітарних організацій, а також не дозволяє резидентам Криму – громадянам України – виїхати на материкову частину України, щоб купити ліки, яких дійсно не вистачає на окупованому півострові», – розповів Яременко.

Заступник міністра запевнив, що такі дії з боку Росії можуть призвести до значного погіршення епідеміологічної ситуації на території Криму і підкреслив, що Україна буде готова розгорнути спеціальні польові госпіталі біля КПВВ, а також гуманітарні табори. Крім цього, Яременко розповів, що опрацьовується варіант із залученням стаціонарних лікарень у Херсонській області.

Віцепрем’єр-міністр України, міністр із питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Олексій Резніков раніше стверджував, що українська влада готова розгорнути гуманітарні табори на адмінкордоні з Кримом через погіршення ситуації з поширенням COVID-19 і дефіцитом ліків на півострові.

Після цього перший віцеспікер підконтрольного Кремлю парламенту Криму Юхим Фікс заявив, що Криму і його жителям не потрібна допомога Києва в боротьбі з коронавірусною інфекцією.

Представництво президента України в АР Крим висловило раніше стурбованість через ситуацію, яка склалася на півострові у зв’язку з ростом хворих і дефіцитом ліків. У відомстві називали її «критичною» в умовах пандемії і закликали «реагувати на виклики, пов’язані з гуманітарною кризою в Криму».

На одному з останніх засідань оперативного штабу з протидії коронавірусній інфекції фактична влада Криму закликала жителів півострова не влаштовувати ажіотаж в аптеках. Керівник регіонального управління Росздоровнагляду Василь Клімов визнав відсутність в аптеках і лікарнях Криму «низки препаратів», але запевнив, що «аналоги в стаціонарах є».

Вранці підконтрольний Росії голова Криму Сергій Аксьонов повідомив, що за минулу добу в Криму зареєстровано 141 випадок COVID-19. Згідно з останніми даними підконтрольного Кремлю Міністерства охорони здоров’я Криму, за час епідемії померли 170 пацієнтів, одужали за весь період пандемії в Криму 6813 людей.

Ці дані не підтверджені міжнародними організаціями та іншими незалежними джерелами. Правозахисники стверджують, що ця статистика суттєво занижена, оскільки не відображає багатьох важливих факторів, зокрема інфікування в лавах російських військових і спецслужб.

 
…

Президент України Володимир Зеленський у зв’язку з несприятливою епідемічною ситуацією, яка склалася в усьому світі, ініціює розробку програми «Здорова нація», яка міститиме практичні рекомендації громадянам щодо зміцнення здоров’я, профілактики захворювань і подолання їхніх наслідків, «щоб люди не залишалися сам на сам зі своїми недугами, зокрема спричиненими коронавірусом». Як повідомляє пресслужба президента, про це йшлося на селекторній нараді під головуванням Зеленського.

«Коли людина захворіє на COVID-19, лікарі їй прописують профілактичні ліки різного характеру. Ми говоримо зараз про той стан хворого, коли не йдеться про обов’язкове лікування в лікарні й застосування антибіотиків. Тобто у більшості випадків COVID-19 потрібна самоізоляція та профілактичні ліки, які підтримують нормальний стан здоров’я людини», – сказав Зеленський.

Тому, за його словами, потрібно, щоб іще до інфікування людина знала, як зміцнити свій організм, щоб він був готовий побороти вірус.

«Час займатися зарядкою чи тренуванням, пити вітаміни. Це час, коли можна зараз зробити таку спортивну оздоровчу програму для нації, покращити здоров’я нації», – сказав Володимир Зеленський.

Окремо необхідно поліпшувати умови для занять спортом, додав він.

Керівник Офісу президента Андрій Єрмак запропонував долучити до програми спортсменів, які перехворіли на COVID-19, – щоб вони розповідали людям про свій досвід боротьби з хворобою.

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль підтримав ідею створення програми «Здорова нація». Представники Офісу президента і Кабінету міністрів найближчим часом напрацюють план розробки та втілення програми в життя, йдеться в повідомленні.

Напередодні стало відомо, що президент Зеленський і керівник його офісу Єрмак захворіли на COVID-19. За їхніми словами, вони почуваються добре і продовжують працювати дистанційно.

Влітку на COVID-19 хворіла дружина президента Олена Зеленська.

За останню добу в Україні виявили 10 179 нових випадків коронавірусного захворювання. 

Загалом станом на 10 листопада в Україні виявили коронавірус у понад 479 тисяч людей. Від COVID-19 померли 8 756, одужали 214,6 тисячі людей.
…

Владна партія «Слуга народу» у січні планує провести з’їзд, на якому запропонує кандидатів на довибори до Верховної Ради у кількох округах, повідомив у вівторок голова партії Олександр Корнієнко.

«У нас запланований приблизно у січні з’їзд, тому що попереду довибори по трьох округах до Верховної Ради», – сказав Корнієнко.

За його словами, довибори будуть потрібні через наміри депутата Зіновія Андрійовича достроково скласти мандат, через бажання продовжити боротьбу на місцевих виборах (на голову Покровської ОТГ – ред.) з боку позафракційного Руслана Требушкіна і «є імовірність, що в Херсоні наш народний депутат виграє вибори мера (Ігор Колихаєв – ред.)», додав Корнієнко.

Корнієнко додав, що на з’їзді будуть обрані кандидати в народні депутати від партії, які балотуватимуться на довиборах в парламент.

За даними ЦВК, повторне голосування з місцевих виборів в Україні відбудеться 15 та 22 листопада.

 
…

Міністерство закордонних справ України повідомило про початок процесу застосування санкцій проти Нікараґуа через незаконне призначення «почесного консула» в анексованому Криму.

«Міністерство закордонних справ України висловлює рішучий протест у зв’язку з незаконним та непогодженим з Україною візитом посла Республіки Нікараґуа в Російській Федерації пані Альби Асусени Торрес до Автономної Республіки Крим (Україна) для вручення так званому «почесному консулу Нікарагуа в РФ з резиденцією в м. Сімферополь» Олегу Бєлавєнцеву (в Україні його заочно засуджений до 13 років в’язниці за участь в анексії півострова – ред.) консульського патента», – йдеться у заяві МЗС.

Міністерство закордонних справ України вказує, що неодноразово попереджало нікарагуанську сторону про неприпустимість дій, які порушують суверенітет і територіальну цілісність держави Україна.

«Українська сторона розпочала процес застосування санкційних заходів відповідно до законодавства України і вживатиме у подальшому усі необхідні дії, передбачені законами України і нормами міжнародного права, для захисту суверенітету і територіальної цілісності нашої держави», – йдеться в повідомленні.

Раніше стало відомо, що в анексованому Росією Криму 10 листопада відкривається перше іноземне представництво – почесне консульство Нікараґуа.

У серпні Київ направляв ноту протесту Нікараґуа з приводу відкриття консульства. Тоді країну попередили про можливе введення проти неї санкцій.

Нікараґуа є серед країн, які регулярно не голосують за резолюцію ООН, які ініціює Україна, щодо визнанням Росії країною-окупантом через анексію Криму.

 
…

Голова Національного банку України Кирило Шевченко 9 листопада зустрівся з головою місії МВФ в Україні Іванною Владковою Голлар. Як передає пресслужба НБУ, під час зустрічі Шевченко запевнив, що Національний банк залишається відданим порядку денному реформ, які Україна проводила в останні роки. 

«Продовження співпраці з МВФ є стратегічно важливим для України. Іншого варіанту ми не розглядаємо. Ми готові до роботи місії у найкоротші терміни», – сказав Шевченко.

Голова Національного банку також підкреслив, що НБУ продовжує впроваджувати реформи у фінансовому секторі та виконувати зобов’язання перед міжнародними партнерами.

«Національний банк виконує взяті на себе зобов’язання в межах програми stand-by. Ми зберігаємо послідовну монетарну політику, дотримуємося режимів інфляційного таргетування та гнучкого курсу гривні, а також посилюємо реформу корпоративного управління в державних банках. Крім того, НБУ працює над скороченням частки проблемних кредитів банків. Зокрема, наприкінці червня Рада фінансової стабільності ухвалила трирічні плани зниження проблемних кредитів у державних банків», – додав Шевченко.

7 травня після багатомісячних переговорів із Україною щодо трирічної програми розширеного фінансування МВФ урешті відмовився від неї і запропонував вужчу програму stand-by через «безпрецедентну невизначеність щодо економічних і фінансових перспектив і необхідність зосередити політичні пріоритети на короткостроковому стримуванні й стабілізації» в Україні. 9 червня Рада директорів Міжнародного валютного фонду схвалила 18-місячну програму співпраці з Україною на п’ять мільярдів доларів, яка буде виконана в разі виконання Україною низки умов. Перший транш у 2,1 мільярда доларів Україна отримала вже 12 червня.

1 червня голова Національного банку України Яків Смолій подав у відставку, заявивши про «систематичний політичний тиск». Його відставка, а потім і призначення на його місце Кирила Шевченка викликали значне занепокоєння у світі, зокрема в фінансових установах, у тому числі і в МВФ, і в бізнесових колах, щодо незалежності Нацбанку і подальшого перебігу реформ в Україні. Новий голова Нацбанку заявив про продовження партнерства з МВФ.
…

Президент України Володимир Зеленський призначив тимчасових виконувачів обов’язків голів Івано-Франківської, Одеської і Сумської обласних державних адміністрацій.

Зокрема, Зеленський тимчасово поклав виконання обов’язків голови Івано-Франківської обласної державної адміністрації на Марію Савку, голови Одеської ОДА – на В’ячеслава Овечкіна, і Сумської – на Сергія Пахольчука.

Відповідні укази від 9 листопада розміщені на сайті Офісу президента України.

5 листопада Зеленський звільнив з посади голови Івано-Франківської ОДА Віталія Федоріва, з посади голови Одеської ОДА Максима Куцого і з посади очільника Сумської ОДА Романа Грищенка. Всіх трьох звільнили за їхніми заявами.

 
…

Про це повідомлення поінформували різноманітні засоби інформації, але з сайту поліції воно вже зникло без ніяких пояснень
…

«Фабрикація політично вмотивованих справ проти громадян України є однією з ключових репресивних практик російських окупантів у Криму»
…

Міністерство культури та інформаційної політики не підтримує ініціативу уряду щодо карантину «вихідного дня». Про це 9 листопада заявив очільник Мінкульту Олександр Ткаченко.

За словами Ткаченка, позиція його відомства пов’язана з тим, що карантин матиме негативні наслідки для сфери культури, креативних індустрій та гостинності.

«Сотні тисяч працюючого населення України опиняються у зоні ризику залишитися без роботи. Тобто мова йде про життя та існування людей», – пояснює міністр.

Крім того, він вказує на те, що сфера культури генерує від 2% до 4% внутрішнього валового продукту. Водночас, на думку Ткаченка, закриття закладів культури не допоможе стримати ріст захворюваності на COVID-19.

«Заклади культури очевидно не є епіцентром для розповсюдження вірусу. Контролювати дотримання карантинних обмежень у закладах культури чи не найпростіше: потік людей регулюється, розсадка визначається, те, щоб відвідувачі перебували у масках та температурний скринінг – постійно відслідковується, дезинфікуючі засоби завжди в доступі. Тому закривати сферу, яка фактично є взірцем для багатьох галузей по виконанню санепідем вимог МОЗ – рішення, яке прирікає державу на неминучі втрати», – стверджує урядовець.

Він припускає, що заброрна закладам культури працювати у вихідні дні скоротить їхні вже невисокі доходи ще на 50%.

Читайте також: Степанов: під час карантину вихідного дня ми рекомендуватимемо закривати ТРЦ

6 листопада міністр охорони здоров’я Максим Степанов заявив, що МОЗ пропонує запровадити «жорсткий карантин саме на вихідні дні, тобто, субота-неділя». Згодом прем’єр-міністр Денис Шмигаль уточнив, що тему «карантину вихідного дня» наразі обговорюють на рівні різних робочих груп.

За час пандемії в Україні виявили 469 018 випадків COVID-19. Одужали вже 209 143 людини, померли 8 565. За добу 8 листопада виявили 8 687 нових випадків COVID-19, одужали 2 277, померли – 115. За добу зробили 41 114 тестів.

 
…

Державне бюро розслідувань запросило народного депутата від партії «Голос» Ярослава Юрчишина у кримінальній справі щодо дій суддів Конституційного суду, відкритій за його заявою. Про це «Голос» і сам Юрчишин повідомили 9 листопада.

За повідомленням, народний депутат має прийти до ДБР 12 листопада.

У політичній силі нагадали, що Юрчишин звернувся до Бюро 29 жовтня, заявивши про ймовірне захоплення державної влади суддів КСУ. Згодом у ДБР перекваліфікували провадження у «втручання у діяльність державного діяча з використанням свого службового становища».

Читайте також: Чи наважиться Зеленський на розпуск Верховної Ради і кому, насправді, вигідні дочасні вибори?

Юрчишин заявив, що планує надати слідству всю наявну в нього інформацію щодо ймовірного кримінального правопорушення.

«Переконаний, що, якщо факти незаконної діяльності суддів справді мали місце, то вони повинні понести відповідальність в рамках чинного законодавства. Ми вже добилися відкриття провадження і маємо зробити все, щоб суспільство дізналося правду про те, хто саме і з якою метою впливав на суддів КСУ», – повідомив він.

27 жовтня Конституційний суд України визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за декларування недостовірної інформації. Так само суд скасував низку положень закону про запобігання корупції. Оприлюднивши це рішення 28 жовтня, КСУ пояснював, що антикорупційне законодавство створює передумови для неправомірного впливу на суд.

Національне агентство з питань запобігання корупції заявило, що Конституційний суд діяв у власних інтересах, ухвалюючи рішення. Водночас через рішення КСУ агентство закрило було доступ до державного реєстру електронних декларацій. Ввечері 29 жовтня, за рішенням уряду, після засідання Ради національної безпеки і оборони доступ відновили.

Рішення КСУ критично сприйняли на Заході, заявивши, що воно ставить під сумнів низку міжнародних зобов’язань України.
…

Департамент кіберполіції Національної поліції України запропонував одеській обласній виборчій комісії свою допомогу в боротьбі із вірусом, який, ймовірно, пошкодив протокол виборів в Одеську обласну раду. Про це Радіо Свобода повідомила член комісії Олена Байло.

Радіо Свобода поцікавилося в кіберполіції, чи відкривали кримінальне провадження за фактом зараження комп’ютера вірусом. 

«До кіберполіції з цього приводу зверень не надходило», – відповіли правоохоронці. 

Про вірус в комп’ютері із протоколом стало відомо 8 листопада на вечірньому засіданні комісії. Про це, за словами Байло, повідомили секретар комісії Людмила Антонова і Тетяна Платонова. Секретар не стала коментувати Радіо Свобода «зараження» протоколу, отримати коментар від голови комісії Олексія Бершавського також не вдалося – він не відповідає на дзвінки і повідомлення.

8 листопада голова комісії оголосив технічну перерву і вона досі триває – члени комісії кажуть, що не знають, коли засідання продовжиться. Вони також не знають, чи доведеться їм перераховувати паперові бюлетені з територіальних, районних і інших виборчих комісій.

Місцеві вибори відбулися в Україні 25 жовтня. Результати мали бути встановлені 6 листопада. За їхніми результатами мають бути обрані 1 577 місцевих рад: 22 обласні, 119 районних, 370 міських, 431 селищних, 620 сільських, а також голови цих рад.
…

У Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі повідомили, що скерували до Вищого антикорупційного суду обвинувальний акт проти колишнього міністра інфраструктури щодо дій, які призвели до недоотримання держбюджетом 30,5 мільйонів гривень.

«На сьогодні обвинувальний акт за ч.2 ст.211 Кримінального кодексу України («Видання службовою особою нормативно-правового акту, що зменшує надходження бюджету всупереч закону, якщо предметом таких дій були бюджетні кошти в особливо великих розмірах») скеровано до ВАКС для розгляду по суті. Про дату та час підготовчого засідання буде повідомлено додатково», – йдеться в повідомленні.

У САП не вказали прізвище експосадовця, втім із оприлюднених матеріалів свідчить, що йдеться про Володимира Омеляна.

«За даними слідства, у грудні 2017 року колишній міністр видав наказ про зменшення усіх портових зборів (крім маякового) на 20%. Водночас, один із цих зборів – адміністративний – є дохідною частиною державного бюджету. Тож змінити його розмір могла лише Верховна Рада, а не міністр… У підсумку рішення експосадовця про зменшення портового (адміністративного) збору призвело до ненадходження до державного бюджету у 2018 році 30,4 млн гривень: з очікуваних 203,5 млн гривень отримано 173,1 млн гривень. Ці дані підтверджені Держаудитслужбою та судовою експертизою. Згодом Міністерство інфраструктури визнало, що наказ про зменшення зборів не досяг поставленої мети», – заявили у САП.

Читайте також: Антикорупційний суд закрив справу Омеляна про недостовірне декларування

У червні детективи Національного антикорупційного бюро повідомили Омеляну про підозру у справі про недоотримання в бюджет 30,5 млн грн через «незаконні дії» експосадовця. У серпні НАБУ завершило розслідування і відкрило матеріали слідства для ознайомлення. Сам Володимир Омелян, коментуючи раніше справу, заявив, що знизив на 20 відсотків портові збори для збільшення товарного вантажопотоку, завдяки чому морська галузь продемонструвала ріст.

Володимир Омелян очолював Міністерство інфраструктури в уряді Володимира Гройсмана у 2016-2019 роках.
…

Контрольовані Росією сили один раз порушили режим тиші на Донбасі, повідомив штаб української воєнної Операції об’єднаних сил.

За даними штабу, бойовики відкрили вогонь з гранатомета та стрілецької зброї неподалік населеного пункту Водяне Донецької області.

Унаслідок обстрілів жоден український військовий не постраждав.

В угрупованнях «ДНР» та «ЛНР» не повідомляють про бойові дії 8 листопада.

Із 00:01 27 липня на Донбасі набрала чинності чергова домовленість про «повне та всеосяжне припинення вогню».

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від квітня 2014-го до 31 липня 2020 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 100 до 13 300 людей.
…

Україна майже реалізувала домовленості, яких досягнула під час зустрічі «нормандської четвірки» в Парижі торік – про це заявив віцепрем’єр-міністр, міністр з реінтеграції тимчасово окупованих територій Олексій Резніков в інтерв’ю Радіо Свобода.

Про це він сказав у відповідь на питання про дедлайн для поступу в переговорах, про який торік заявляв президент Володимир Зеленський. Міністр припустив, що йшлося про рік з моменту Паризького саміту, хоча підкреслив, що це лише його припущення.

«Мене спитали журналісти, що мав на увазі президент Зеленський, коли казав, що він бере рік. Я казав, що, напевне, на мою думку, в тому числі домовившись 9 грудня з лідерами «нормандського формату» про певний план дій, який виписаний в Паризькому саміті, ми беремо рік на те, щоб його реалізувати. І ми майже його реалізували», – зазначив він.

Резніков вказав на те, що Тристороння контактна група визначила чотири нових ділянки для розведення сил від лінії розмежування, а також 19 місць для гуманітарного розмінування. Також він нагадав про два нових пункти перетину лінії розмежування, які планується відкрити 10 листопада. Режим тиші, за його словами, продовжує працювати, попри порушення.

«Якщо перерахувати домовленості в Парижі, то можна сказати, що сторони виконали. І це є підставою для нової зустрічі. Але в тому числі на новій зустрічі в Берліні лідери «нормандського формату» можуть сісти і сказати: дещо ми не зробили – давайте запитаємо у себе чому, хто не доклав зусиль, хто, можливо, винен, чи поставили ми собі реальні плани, чи, можливо, ми десь не допрацювали. І про це всі четверо поговорять – представники Росії, України, Німеччини і Франції», – припустив міністр.

Володимир Зеленський на посаді президента України зустрічався з президентом Росії Володимиром Путіним лише одного разу – під час саміту «нормандського формату» в Парижі 9 грудня 2019 року. Навесні 2020 року він повідомив у інтерв’ю виданню Guardian, що може вийти з переговорів через рік, якщо в них не буде прогресу.
…

Віцепрем’єр-міністр, міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Олексій Резніков в інтерв’ю Радіо Свобода оцінив, наскільки реально провести вибори на окупованій частині Донбасу 31 березня.

«Якщо сторони домовляться, що така черговість і послідовність (умов – ред.) є робочою і реалістичною, далі ми можемо сперечатися і вести дискусію про нереалістичність саме щодо цієї дати (31 березня – ред.)… П’єр Морель, фантастичний французький дипломат, «гуру французької дипломатії», є координатором, модератором в політичній групі. Я думаю, що він зможе організувати обмін думками і дискусію в такий спосіб, щоб сказати: гаразд, не 31 березня реалістичне, а 31 травня, 31 липня», – сказав Резніков.

За його словами, вказуючи конкретну дату 31 березня, Україна таким чином дала сигнал про готовність «до припинення цієї війни і нарешті настання миру на українській землі».

Днями голова делегації України в ТКГ, експрезидент Леонід Кравчук повідомив, що Україна підготувала «План спільних кроків» для Тристоронньої контактної групи, який у разі повного припинення конфлікту і демілітаризації ОРДЛО передбачає проведення там місцевих виборів 31 березня 2021 року.
…

Заступник міністра закордонних справ України, керівник української групи переговорників із Іраном щодо катастрофи українського літака Євген Єнін повідомив Радіо Свобода, що наразі немає визначеної нової дати переговорів із Тегераном, і все залежатиме від того, яку інформацію передасть іранська сторона.

«На сьогоднішній день ми ще не узгодили точні дати переговорів, значною мірою це залежатиме як від виконання сторонами домовленостей, досягнутих під час попереднього раунду переговорів, так і від ситуації з пандемією COVID-19. Безумовно, ми чекаємо виконання іранською стороною своїх обіцянок – направлення інформації. Це напряму впливатиме на ту субстанцію, яку ми можемо мати під час наступного раунду переговорів. Якщо ми побачимо, що поки що немає про що говорити, то, мабуть, є більш доцільним почекати, поки всі сторони виконають дані ними зобов’язання. Переговорний процес, який ми проводимо з іранською стороною, він не торкається жодним чином не стосується технічного рослідування, відповідно до дадатку 13 Чиказької конвенції, так само кримінальне розслідування і взаємодія органів досудового розслідування прокуратур наших держав є абсолютно паралельними процесами», – сказав Єнін.

Він повідомив, що 6 листопада відбулося чергове засідання Ради IKAO (Міжнародної організації цивільної авіації – ред.) і представник України взяв участь у ньому і навіть мав можливість у ньому виступити, попри те, що Україна не є членом Ради IKAO.

«Українська сторона вчергове наголосила, що нашою метою є встановлення справедливості, тобто це забезпечення об’єктивного, неупередженого розслідування як технічного, так і кримінального, за результатами якого всі винні мають бути притягнуті до відповідальності, а також усунення причин, що спричинили трагедію, і забезпечення гідного рівня компенсації. Ми з нетерпінням чекаємо на інформацію, яку пообіцяв нам надати Іран у рамках переговорного процесу, а також завершення технічного розслідування саме в об’єктивний і неупереджений спосіб. Наразі відповідна інформація ані до Міністерства закордонних справ, ані до Офісу генерального прокурора з іранської сторони не надходила», – додав Євген Єнін.

Він розповів про ініціативу канадської сторони щодо проведення форуму «Безпечніше небо», який планується провести 8-9 грудня цього року в режимі онайн, і Україна, за його словами, планує взяти участь у роботі цього форуму.

«Ми, безумовно, маємо певні здобутки за результатами двох раундів переговорів з іранською стороною, але подальший успіх, безумовно, значною мірою залежатиме від наявності політичної волі Ірану. Тим часом ми продовжуємо координувати зусилля всіх потерпілих держав – це Швеція, Великобританія, Канада, Афганістан і Україна – з метою з’ясування всіх обставин трагедії та недопущення повторення подібних інцидентів у майбутньому», – зазначив заступник міністра закордонних справ.

Сьогодні, 8 листопада, минає 10 місяців, як літак Boeing 737-800NG авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України» рейсу з Тегерану до Києва був збитий невдовзі після вильоту з міжнародного аеропорту столиці Ірану вранці 8 січня. Загинули всі 176 людей, які були в літаку, – 167 пасажирів і 9 членів екіпажу. Серед загиблих – громадяни семи країн, у тому числі 11 українців (усі 9 членів екіпажу і 2 пасажирів).

Лише вранці 11 січня в Ірані після кількох днів заперечень офіційно визнали свою вину за збиття українського літака з зенітно-ракетного комплексу своєї протиповітряної оборони, яке назвали помилковим, і взяли на себе відповідальність.

Іран досі не передав свій технічний звіт іншим потерпілим від авіакатастрофи біля Тегерана країнам, аби цей звіт міг бути оприлюднений протягом року, згідно із дадатком 13 Чиказької конвенції (щодо розслідування авіаційних подій та інцидентів – ред.). Ці правила включають рекомендацію, що остаточний звіт має з’явитися протягом 12 місяців з часу аварії, хоча багато резонансних розслідувань займають більше часу. Попри те, що термін подачі остаточного звіту рекомендований, 6 листопада Рада Міжнародної організації цивільної авіації, яка складається із 36 країн, закликала Іран прискорити подання звіту. Водночас Іран каже, що звіт готовий, він перекладається і буде переданий найближчим часом.

У липні і жовтні відбулися два раунди переговорів щодо авіакатастрофи літака з іранською стороною. Іран раніше надіслав Україні проєкт меморандуму про взаєморозуміння, згідно з яким Київ і родини загиблих мають погодитися списати причину катастрофи на «людську помилку» і відмовитися від права позиватися до винуватців збиття літака в судах. Україна відкидає таку пропозицію.
…

У зоні бойових дій на Донбасі минулої доби підтримувані Росією бойовики один раз порушили режим тиші, повідомляє штаб операції Об’єднаних сил.

«Зафіксовано одне порушення режиму припинення вогню з боку збройних формувань Російської Федерації та її найманців. Так, у вечірній час, неподалік населеного пункту Гнутове ворог застосував стрілецьку зброю. Вогнева провокація противника не несла загрози нашим захисникам. Підрозділи Об’єднаних сил зброю у відповідь не застосовували. Бойових втрат і поранень серед особового складу Об’єднаних сил не було», – йдеться в повідомленні.

За даними штабу, від початку поточної доби на усіх ділянках лінії розмежування спостерігається тиша.

Бойовики угруповань «ДНР» та «ЛНР» на своїх ресурсах не повідомляють про обстріли на захоплених ними територіях минулої доби.

Із 00:01 27 липня на Донбасі набрала чинності чергова домовленість про «повне та всеосяжне припинення вогню».

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від квітня 2014-го до 31 липня 2020 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 100 до 13 300 людей.
…

Президент України Володимир Зеленський привітав Джо Байдена і Камалу Гарріс із очевидною перемогою як президента і віцепрезидента на виборах у США. Також із привітанням виступив і голова президентського офісу Андрій Єрмак, який – а не голова держави – висловив очікування, що вони відвідають Київ.

«Вітаю Джо Байдена і Камалу Гарріс! Україна з оптимізмом дивиться на майбутнє стратегічних відносин зі Сполученими Штатами. Україна і США завжди співпрацювали в галузях безпеки, торгівлі, інвестицій, демократії, боротьби з корупцією. Наша дружба тільки зміцніє!» – мовиться в офіційному твітері Володимира Зеленського англійською мовою.

«Вітаю Джо Байдена та Камалу Гарріс із перемогою! Наші країни розділяє океан, втім, нас нерозривно об’єднують спільні цінності та прагнення захищати та просувати свободу і демократію. Будемо раді бачити вас у Києві!» – написав у фейсбуці Андрій Єрмак англійською і українською мовами.

Також на цей час Байденові вже надходять привітання від лідерів країн світу і міжнародних організацій.

Раніше 7 листопада всі провідні авторитетні засоби інформації у США, де саме вони, а не якийсь офіційний орган, оголошують результат голосування, з посиланням на дані підрахунку голосів із одного з вирішальних штатів, Пенсильванії, підтвердили перемогу там демократа Джо Байдена. Таким чином, він отримує вже принаймні 273 голоси виборників – більше, ніж 270, мінімально необхідних для обрання наступним президентом США. Чинний президент, республіканець Дональд Трамп відтак уже не зможе надолужити своє відставання.

Крім того, деякі ЗМІ вже оголосили про перемогу Байдена і в штаті Аризона, який дає ще 11 голосів виборників. А телеканал Fox News, загалом прореспубліканський і прихильний до Трампа, вже віддав Байденові перемогу і в Неваді з її 6 голосами виборників.

На цей час досі не завершений підрахунок у кількох штатах, що мали вирішальне значення, через необхідність рахувати значно більші цього року через коронавірусну пандемію кількості голосів виборців, надісланих поштою, – зокрема таких, як Джорджія (де невелику перевагу теж має Байден) чи Північна Кароліна (де перед веде Трамп). За оцінками, Байден може отримати врешті понад 300 голосів виборників.

Трамп після оголошення про його поразку відмовився визнавати її. Він заявив, що вибори «ще далеко не закінчені» і що він буде оскаржувати їхні результати в судах.

Він намагається зірвати підрахунок у тих місцях, де він іде йому не на користь, або домогтися перерахунку через суди. Він багато разів заявляв про різноманітні порушення, але жодного разу не наводив ніяких доказів. За повідомленнями, реальні випадки таких можливих порушень, наразі не відомі. В кількох штатах суди вже відмовили Трампові, але його юридична команда продовжує ці намагання.

Трамп, усвідомлюючи реальність програшу, раніше вже кілька разів виступав із безпідставними твердженнями нібито про шахрайства й порушення на виборах, хоча ніяких підтверджень не наводив. Соціальні мережі позначають такі його дописи як такі, що вводять в оману, в одному з випадків кілька телевізійних мереж перервали пряму трансляцію виступу Трампа, коли він став виступати з такими твердженнями.

Через такий брак реальних доказів порушень деякі юридичні експерти вважають, що позови кампанії Трампа врешті не вплинуть на результат виборів.

Джо Байден буде інавгурований як 46-й президент США 20 січня 2021 року, після того, як усі штати офіційно підтвердять результати голосування в них і юридичні намагання Трампа, як очікують, не зможуть перешкодити встановити його перемогу, яку відтак затвердить колегія виборників.
…

Віцепрем’єр-міністр, міністр із питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Олексій Резніков заявив в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода, що в Тристоронній контактній групі для врегулювання на окупованих частинах українського Донбасу необхідно створити п’яту робочу підгрупу – з питань підготовки повернення контролю над кордоном із Росією в тих місцях, у яких зараз такого контролю немає.

Один із пунктів Комплексу заходів на виконання мінських домовленостей, сказав Резніков у «Суботньому інтерв’ю», чітко говорить, що для інтенсифікації своєї роботи ТКГ може створювати робочі підгрупи.

Він назвав «помилкою» те, що під час укладення згаданого документа 12 лютого 2015 року, під час розпалу боїв регулярних частин Збройних сил Росії проти України за Дебальцеве, Україна погодилася на єдиний пункт, що визначає послідовність виконання цих заходів, а саме що «відновлення повного контролю над державним кордоном із боку уряду України в усій зоні конфлікту… має розпочатися в перший день після місцевих виборів і завершитися після всеосяжного політичного врегулювання» на окупованих територіях, і то ще за умови виконання низки вимог.

«І ця помилка сьогодні не дає можливості нам продуктивно рухатися у вирішенні цього завдання. Тому якщо Росія дійсно налаштована на завершення цієї гібридної війни і припинення конфлікту з сусідньою Україною, вона має зрозуміти, що доведеться йти на поступки і дати можливість проконтролювати кордон. Це буде, в тому числі, в їхньому прямому інтересі. Якщо вони не довіряють безпосередньо прикордонній службі України, ми готові шукати компромісний варіант, коли буде посередник у ролі міжнародного представництва. Наприклад, додаткова місія ОБСЄ зі збільшеним, розширеним мандатом», – сказав він.

Саме необхідність «забезпечити постійний моніторинг на українсько-російському державному кордоні і верифікацію з боку ОБСЄ зі створенням зони безпеки у прикордонних районах України і Російської Федерації» передбачала перша з трьох мінських домовленостей, так званий Мінський протокол, підписана 5 вересня 2014 року, яка так само чинна, як і інші, але вимоги якої Росія ігнорує. Цей пункт досі не виконаний, Росія не бажає обговорювати його.

Натомість Росія, а за нею й підтримувані і скеровувані нею незаконні збройні сепаратистські угруповання «ДНР» і «ЛНР», що захопили частину Донецької й Луганської областей і визнані в Україні терористичними, наполягають на буквальному прочитанні тільки третьої з так званих мінських домовленостей 2014–2015 років, так званого Мінського комплексу заходів. У ній Україна була вимушена погодитися на те, що повернення їй контролю за кордоном мало б стати останнім пунктом врегулювання, вже після місцевих виборів на нині окупованих територіях. За словами соратників тодішнього президента Петра Порошенка, який був змушений узгодити цей документ, такий нереальний пункт був фактичною гарантією неможливості виконання мінських домовленостей у їхньому нинішньому вигляді і відтак збереження санкційного тиску Заходу на Росію до зміни ситуації в майбутньому.

Тим часом в офісі президента України Володимира Зеленського наголошували, що вибори на нині окупованій частині Донбасу можливі, зокрема, тільки після повернення контролю України над нині непідконтрольною Києву ділянкою кордону з Росією.
…