Резніков пояснив, чому Росія і бойовики затягують обмін утримуваними особами

Процес обміну утримуваними особами затягується, бо представники угруповань «ДНР» і «ЛНР» не отримали команди з Москви і ведуть «тактику на затягування перемовин», заявив в інтерв’ю Радіо Свобода міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Олексій Резніков.

«Тому вони шукають будь-які причини блокувати перемовини…Це така тактика на затягування перемовин. Вони ставлять нас в складні умови, що на нас буде вчинятися тиск родичами людей, які потерпають тюрмах, і ми, може, підемо на поступки там, де ми не хочемо йти на поступки… У Кремлі є одна особа, яка ухвалює остаточні рішення. Це президент Російської Федерації», – сказав Резніков.

«Далі вони виконують його команду в той чи в інший спосіб. Немає суб’єктності в людей, які беруть участь як від Російської Федерації, так і запрошені в ОРДЛО, які на окупованій території. Я вам це стверджую», – додав міністр.

Щодо повернення ув’язнених із анексованого Криму, то, за словами Резнікова, про це буде йтися на окремому кримському майданчику, «де ми очікуємо на допомогу наших західних партнерів для того, щоб розпочати перемовини і з питань Криму, про людей, які є політичними в’язнями або в Криму, або вивезені на територію материкову Російської Федерації».

Раніше Резніков заявив «Громадському радіо», що українська сторона вважає можливим обмін полоненими з Росією у форматі «всіх на всіх» до 15 грудня.

Наприкінці жовтня голова української делегації в Тристоронній контактній групі з урегулювання конфлікту на Донбасі Леонід Кравчук закликав Росію та контрольованих нею бойовиків розблокувати процес обміну утримуваними особами.

Він закликав розблокувати процес, не чекаючи підготовки плану дію для розблокування переговорів ТКГ та подальших кроків у виконанні Мінських домовленостей. 

Служба безпеки України повідомляла Радіо Свобода, що станом на 14 серпня контрольовані Росією сили незаконно утримують на Донбасі 235 людей.

Останній обмін утримуваними особами на Донбасі відбувся 16 квітня. Офіс президента повідомив, що з полону звільнили 20 українців. У контрольованих Росією угрупованнях «ДНР» і «ЛНР» сказали, що українська сторона передала 14 осіб.

На початку серпня голова Офісу президента України Андрій Єрмак повідомив про підготовку нового обміну у форматі «100 на 100». Єрмак висловив сподівання, що обмін відбудеться «скоро», але точної дати не навів.

 

Будинок, що належить родині голови КСУ, пікетували з вимогою його відставки

У Василькові Київської області біля будинку, що належить родині голови Конституційного суду України Олександра Тупицького, відбулася акція протесту, учасники якої виступають проти рішення КСУ про визнання неконституційними низки положень антикорупційного законодавства і закликали до відставки голови КСУ.

Як повідомляє кореспондент Радіо Свобода, акція розпочалася вранці 7 листопада у Києві біля входу на стадіон «Динамо». Її організатори – Автомайдан і Центр протидії корупції.

У Василькові рух автопробігу заблокувала поліція. Правоохоронці перекрили вулицю і не пропускали учасників акції, посилаючись на карантинні обмеження, адже Васильків відноситься до «червоної зони» через поширення COVID-19.

Після переговорів і сварок учасників автопробігу пропустили, вони пообіцяли дотримуватися дистанції.

Біля будинку встановили імпровізовану шибеницю (яку згодом розібрали), запалили фаєри і скандували «Слава Україні» і «Тупицького у відставку».

Із будинку до учасників пікету ніхто не вийшов.

27 жовтня Конституційний суд України визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за декларування недостовірної інформації. Так само суд скасував низку положень закону про запобігання корупції. Оприлюднивши це рішення 28 жовтня, КСУ пояснював, що антикорупційне законодавство створює передумови для неправомірного впливу на суд.

Національне агентство з питань запобігання корупції заявило, що Конституційний суд діяв у власних інтересах, ухвалюючи рішення. Водночас через рішення КСУ агентство закрило було доступ до державного реєстру електронних декларацій. Ввечері 29 жовтня за рішенням уряду після засідання Ради національної безпеки і оборони доступ відновили.

30 жовтня з’явився текст президентського законопроєкту «про відновлення суспільної довіри до конституційного судочинства». Президент Володимир Зеленський пропонує визнати рішення КСУ «таким, що не створює правових наслідків». Крім того, президент пропонує припинити повноваження складу Конституційного суду, який діяв на момент ухвалення рішення.

Голова КСУ Олександр Тупицький вбачає в документі ознаки конституційного перевороту, бо президентські пропозиції прямо суперечать Конституції України.

 

Україна почала повноцінний реекспорт газу до ЄС – Коболєв

Україна почала повноцінний реекспорт газу до Європейського союзу, повідомив ввечері 6 листопада у фейсбуці голова правління «Нафтогазу України» Андрій Коболєв.

«Цьому сприяли кілька послуг, які впровадили оператори газотранспортної системи і підземних сховищ газу. Наш «Укртрансгаз» ще кілька років тому запровадив послугу «митний склад», яка дозволяє без розмитнення зберігати газ в Україні більше ніж 1000 днів. А ОГТСУ впровадив послугу shorthaul, яка дозволяє транзитувати газ через Україну до Польщі, Угорщини, Словаччини і Румунії», – написав Коболєв.

За його словами, завдяки таким «привабливим умовам» зберігання газу українські ПСГ заповнені на 90% – рекордний показник за останній 10 років. 

«З 28,3 млрд куб. м газу, який зберігається в Україні, іноземним трейдерам належить 10 млрд куб. М. З вересня ціни на газ у Європі йдуть вгору і газ, який в режимі shorthaul зайшов до української ГТС у період низьких цін, користується попитом. За вересень-жовтень до Польщі й Угорщини трейдери реекспортували близько 15 млн куб. м газу. Це один із показників гнучкості української газотранспортної системи: оператор ГТС одночасно задовольняє заявки на транзит російського газу, реекспорт газу до ЄС та внутрішній попит», – додав голова «Нафтогазу».

Водночас генеральний директор Оператора газотранспортної системи України Сергій Макогон повідомив, що ОГТСУ вже заробив близько 500 мільйонів гривень доходу від надання послуги shorthaul.

Компанія «Оператор ГТС України» повідомила, що послуга shorthaul, впроваджена з 1 січня 2020 року, дозволяє клієнтам компанії замовляти транспортування газу між країнами Східної Європи через Україну за спеціальним вигідним тарифом, а в комплексі з послугою «митний склад» від Оператора газосховищ (АТ «Укртрансгаз») іноземним і вітчизняним клієнтам «пропонуються зручні і привабливі умови зберігання газу в українських ПСГ».

 

 

Загрози сепаратизму на Закарпатті немає, бажання подвійного громадянства є – опитування

Більшість закарпатців (50,8%) бачить Закарпаття у складі унітарної України, частина (37,6%) – у складі унітарної країни, але з розширеними повноваженнями місцевих рад і громад. Такі дані презентував Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва, у рамках дослідження на форумі Re:Open Zakarpattia, який проходить на Закарпатті, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

Згідно з опитуванням, лише невелика частка населення – 2,8%, за словами експерта Фонду Андрія Сухарини, говорить про федералізацію.

«Загрози сепаратизму на Закарпатті немає, принаймні по тих настроях, які панують серед населення Закарпаття, – каже Андрій Сухарина. – Але із складу нацменшин 31% не відповіли на це питання. Саме по собі це нічого не говорить. З цими громадянами України треба працювати, доносити візію».

При цьому 26% закарпатців не проти подвійного (множинного) громадянства, серед представників національних меншин області таких – 53%. Повністю не підтримують ідею подвійного громадянства 22%, серед нацменшин таких всього 6%.

64% закарпатців за вступ України до НАТО, 18% – за позаблоковий статус, 1% – за військовий союз з Росією й іншими країнами СНД.

Опитування проводилося 24 серпня – 6 вересня 2020 року, вибірка – 1000 респондентів (500 – репрезентативна вибірка по Закарпатській області, 500 – вибірка з числа нацменшин регіону).

 

Голови МЗС України і Угорщини домовилися повернути свої країни до співпраці

Міністри закордонних справ України і Угорщини Дмитро Кулеба і Петер Сійярто домовилися повернутися до співпраці двох країн після недавнього різкого загострення відносин, коли угорські посадовці незаконно агітували на Закарпатті голосувати на місцевих виборах за партію закарпатських угорців, що викликало різку реакцію Києва і ще низку взаємних звинувачень.

Про це обидва урядовці написали в соцмережах за результатами їхньої неформальної телефонної розмови, яка відбулася по тому, як стало відомо про захворювання Сійярто на COVID-19.

«Угорщина – наш важливий сусід. Szijjártó Péter – мій колега, з яким ми багато зробили, щоб вивести українсько-угорські відносини з піке і мати підтримку Угорщини в ЄС і НАТО. Тому коли дізнався, що Петер захворів на COVID-19, одразу по-людськи написав йому смс-повідомлення з побажанням швидкої перемоги над вірусом. Петер прочитав і передзвонив, подякував за підтримку. Ми нормально поговорили. Про роботу, «ковід», життя і футбол. Звісно, і про останнє падіння в наших відносинах», – написав Кулеба в фейсбуці.

При цьому він додав: «Петер підтримав мою пропозицію перегорнути сторінку, на якій Україна та Угорщина нещодавно обмінялися болісними ударами. Ми обидва погоджуємося, що треба винести правильні висновки з того, що сталося два тижні тому, і надалі вибудовувати конструктивний діалог. Немає альтернативи добросусідству українського та угорського народів і нашому спільному європейському та євроатлантичному майбутньому».

Зі схожим повідомленням виступив і Сійярто, який за результатом розмови з Кулебою визнав, що двосторонні відносини останнім часом не були на користь ні Угорщині, ні Україні, ні також закарпатським угорцям. За його словами, обидва міністри домовилися залишити позаду напружену атмосферу часу місцевих виборів в Україні і не марнувати зусилля, докладені для нормалізації відносин, а повернутися до позитиву і розвивати співпрацю.

26 жовтня стало відомо, що Україна заборонила в’їзд двом високопосадовцям із Угорщини за агітацію на місцевих виборах у Закарпатській області. Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив тоді, що Київ також ініціював заборону на в’їзд декільком угорцям, які втручалися у внутрішні справи України під час передвиборчої кампанії. Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто назвав це рішення «абсурдним».

Того ж дня МЗС повідомило, що запросило посла Угорщини Іштвана Ійдярто, якому вручило ноту протесту «у зв’язку з фактами політичної агітації угорських офіційних осіб на користь однієї з політичних партій на місцевих виборах України 25 жовтня 2020 року».

Зранку 25 жовтня, у день місцевих виборів в Україні, Сійярто закликав угорців Закарпаття підтримати на місцевих виборах конкретну партію – Партію угорців України. Міністерство закордонних справ України розцінило заяву міністра Сійярто як «пряме втручання у внутрішні справи».

У Держспецзв’язку пояснили, чому видалили новину про співпрацю з Huawei

Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації України у відповідь на запит Радіо Свобода пояснила, чому видалила співпрацю з компанією «Хуавей Україна».

«Публікація про співпрацю Держспецзв’язку з ТОВ «Хуавей Україна» була вилучена з офіційного сайту, оскільки викладена інформація не відповідала суті меморандуму, підписаному між Державною службою спеціального зв’язку та захисту інформації України і ТОВ «Хуавей Україна». Зазначений вище меморандум залишається чинним», – розповіли у відомстві.

15 жовтня Держспецзв’язку та Huawei повідомили, що підписали меморандум. У китайській компанії розповіли, що документ укладений «з метою покращення державно-приватної взаємодії, співпраці у сферах кібербезпеки, кіберзахисту та телекомунікацій». Згодом інформація про співпрацю зникла із сайту та офіційний соціальних мереж Держспецзв’язку.

Заснована в 1987 році китайська компанія Huawei є постачальником інфраструктури інформаційних і комунікаційних технологій, а також інтелектуальних пристроїв. У самій компанії наголошують, що вона є приватною і повністю належить співробітникам. В Україні компанія Huawei здійснює свою діяльність з 2000 року.

США вважають, що Huawei занадто тісно співпрацює з комуністичною владою Китаю, а обладнання цієї компанії може використовуватися для реалізації інтересів Пекіна в багатьох країнах світу.

Вашингтон заборонив американським компаніям співпрацю із Huawei за більшістю напрямків. Це вже вплинуло на бізнес компанії – її нові смартфони на операційній системі Android більше не мають сервісів американської компанії Google.

Також за наполяганням США в липні британський уряд оголосив, що компанії мобільного зв’язку повинні до 2027 року вилучити усе устаткування китайської компанії Huawei з мереж мобільного зв’язку п’ятого покоління (5G).

Держсекретар США Майк Помпео заявив, що тепер Велика Британія «долучилася до щораз більшого списку країн з усього світу, які захищають свою національну безпеку, забороняючи використання ризикованих продавців, до яких немає довіри».

Агентство Reuters вказує, що тепер і інші країни Європи опинилися під більшим тиском намагань США вилучити Huawei із мереж мобільного зв’язку наступного покоління.

Рада не змогла призначити суддів КСУ за своєю квотою

Верховна Рада 6 листопада не змогла призначити суддів Конституційного суду України за своєю квотою.

На сьогоднішньому засіданні відбулося рейтингове голосування по чотирьох кандидатурах, за результатами якого найбільшу кількість голосів набрала кандидатура Юрія Павленка («за» – 154).

Кандидатуру Юрія Павленка поставили на остаточне голосування, за результатами якого рішення не було ухвалене: «за» – 100 голосів за мінімально необхідних 226.

Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков звернувся до Комітету з питань правової політики з дорученням підготувати повторний конкурс.

6 листопада Верховна Рада планувала призначити двох суддів КСУ за своєю квотою.

 

Рада розгляне призначення двох суддів КСУ

Верховна Рада України 6 листопада розгляне призначення двох суддів Конституційного суду. Це передбачає порядок денний засідання парламенту.

30 жовтня про те, що найближчим часом можуть бути заповнені дві вакантні посади суддів у Конституційному судді, на які кандидатів призначає Верховна Рада, в ефірі Радіо Свобода сказала народна депутатка з фракції «Слуги народу» Галина Янченко. Вона також пояснила, чому депутати не зробили цього раніше.

«Можливість призначити двох суддів Конституційного суду з’явилася фактично лише в травні цього року. Пройшло літо – це були парламентські канікули. Я думаю, що, в принципі, найближчим часом ці вакансії можуть бути заповнені», – сказала Янченко.

Депутатка зазначила, що перед тим необхідно вирішити, чи залишаться на посадах чинні судді Конституційного суду.

27 жовтня Конституційний суд України визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за декларування недостовірної інформації. Так само суд скасував низку положень закону про запобігання корупції. Оприлюднивши це рішення 28 жовтня, КСУ пояснював, що антикорупційне законодавство створює передумови для неправомірного впливу на суд.

Національне агентство з питань запобігання корупції заявило, що Конституційний суд діяв у власних інтересах, ухвалюючи рішення. Водночас через рішення КСУ агентство закрило було доступ до державного реєстру електронних декларацій. Ввечері 29 жовтня за рішенням уряду після засідання Ради національної безпеки і оборони доступ відновили.

Читайте також: Суддя Головатий каже, що не взяв самовідвід під час голосування КСУ, бо «не було конфлікту інтересів». У НАЗК – інша думка

30 жовтня з’явився текст президентського законопроєкту «про відновлення суспільної довіри до конституційного судочинства». Президент Володимир Зеленський пропонує визнати рішення КСУ «таким, що не створює правових наслідків». Крім того, президент пропонує припинити повноваження складу Конституційного суду, який діяв на момент ухвалення рішення.

Голова КСУ Олександр Тупицький вбачає в документі ознаки конституційного перевороту, бо президентські пропозиції прямо суперечать Конституції України.

 

Геращенко: Аваков із власних коштів оплатив чартер для доправлення Марківа в Україну

Міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков витратив 836 тисяч гривень на оренду приватного літака для доставки в Україну з Італії українського нацгвардійця Віталія Марківа, виправданого італійським апеляційним судом Мілану, повідомив заступник голови МВС Антон Геращенко.

«Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков повідомив Національному агентству з питань запобігання корупції, що 5 листопада 2020 року здійснив видатки у сумі 836 244, 50 грн. Міністр повідомив НАЗК письмово, у зв’язку з ухваленням рішення Конституційного суду України від 27.10.2020 № 13-р/2020 і призупиненням технічної можливості для подання повідомлення про суттєві зміни в майновому стані на сайті НАЗК», – написав Геращенко у фейсбуці ввечері 5 листопада.

«Час у дорозі 2:35. Борт був у користуванні з 10:45 (за міланським часом). Необхідність використання чартерного літака була обумовлена складним епідемічним станом в регіоні Ломбардія, запровадженням комендантської години, локауту і загрозою можливого закриття регулярних авіаційних рейсів між Україною та Італією. Саме тому Арсен Аваков прийняв рішення оплатити чартерний рейс за власні кошти, що передбачені в його декларації», – пояснив заступник Авакова.

Сам міністр ситуацію наразі не коментував.

У НАЗК виданню «Українська правда» підтвердили, що наразі подати електронну декларацію можна, а от повідомлення про суттєві зміни у майновому стані – ні. Конституційний суд звільнив високопосадовців від зобов’язання повідомляти про суттєві зміни у майновому стані, визнавши неконституційними частини другу, третю статті 52 закону «Про запобігання корупції». Доки питання не буде врегульоване, на сайті реєстру декларацій неможливо подати повідомлення про суттєві зміни у майновому стані, повідомили у НАЗК.

3 листопада суд в італійському Мілані вирішив повністю виправдати Марківа у справі про загибель журналіста і його перекладача на Донбасі в 2014 році за відсутністю складу злочину і негайно випустити його на волю.

Пізно ввечері 3 листопада Марків залишив в’язницю суворого режиму «Опера» неподалік Мілана, вдень 4 листопада він разом із міністром внутрішніх справ Арсеном Аваковим повернувся до Києва.

Україна підписала дворічну угоду про співпрацю з ВООЗ

Україна підписала дворічну Угоду про співпрацю з Всесвітньою організацією охорони здоров’я, повідомив міністр охорони здоров’я Максим Степанов 5 листопада.

За словами міністра, угода окреслює «дорожню карту» співпраці Києва з міжнародною установою, зокрема щодо протидії надмірній захворюваності на серцево-судинні хвороби, діабет та туберкульоз.

Читайте також: МОЗ запропонує уряду посилити карантин – Ляшко

«Боротьба з пандемією не зупиняє нашу діяльність з впровадження стратегічних та якісних змін у системі охорони здоров’я», – зазначив міністр.

За заявою офісу ВООЗ в Європі, угода передбачає п’ять основних пріоритетів співпраці з Україною:

тривала підтримка протидії України поширенню коронавірусної хвороби COVID-19
впровадження реформ у системі охорони здоров’я та розвиток цілісної національної стратегії здоров’я для досягнення Цілей сталого розвитку
робота з проблемами ментального здоров’я та підвищення доступності ключових медичних послуг
ефективна імунізація
забезпечення гуманітарних потреб

«Протягом останніх років Україна вдавалася до сміливих кроків у реформуванні своєї системи охорони здоров’я для досягнення рівного доступу до ключових медичних послуг з фокусом на первинній медичній допомозі, і досягнула прогресу в забезпеченні доступних, безпечних та ефективних ліків та вакцин. У 2020-му році ВООЗ в Європі бере участь у протидії пандемії COVID-19 та одночасно докладає зусиль для подальшого посилення системи охорони здоров’я», – йдеться в заяві представника та голови офісу ВООЗ в Україні Ярно Хабіхта.

В Україні упродовж минулої доби, 4 листопада, знову виявлено рекордну кількість нових випадків захворювання на COVID-19 – 9 850. Померли 193 людини, одужали 8 378.

Дубінський розмістив свою «недоторканну» депутатську приймальню в квартирі бізнес-партнера Коломойського – «Схеми»

Народний депутат від президентської фракції «Слуга народу» Олександр Дубінський розмістив одну зі своїх громадських приймалень у квартирі Тімура Міндіча – бізнес-партнера Ігоря Коломойського. Інші – за адресою офісу олігарха у Києві в бізнес-центрі «Міленіум». Там же зареєстрували свої приймальні ще шестеро нардепів – зі «Слуги народу», групи «За майбутнє» та позафракційні.

Частина із них декларують, що отримали ці приміщення у своє користування на безоплатній основі. При цьому, все вказує на те, що на практиці в цих приміщеннях прийом громадян не проводиться. Натомість статус громадської приймальні депутата ускладнює проведення правоохоронцями потенційних обшуків та інших слідчих дій – для цього треба отримувати погодження особисто генерального прокурора України. Про це повідомляють журналісти програми «Схеми» (проєкт Радіо Свобода та UA:Перший) у матеріалі – «Приймальня-оберіг».

Депутат Дубінський у переліку своїх громадських приймалень зазначив дві адреси у Києві, одна з яких – у квартирі в житловому будинку по вулиці Царика. Як виявили «Схеми», вона належить бізнес-партнеру Ігоря Коломойського Тімуру Міндічу.

Журналісти навідались до приймальні, щоб спробувати записатись на прийом.

Водночас охоронець у будинку здивувався, коли дізнався про приймальню, і повідомив, що таких депутатів не знає і порадив телефонувати. За вказаним на сайті Верховної Ради номером «Схемам» також ніхто не відповів.

На прохання про коментар парламентар не відреагував.

Статус своїх депутатських приймалень Дубінський також закріпив і за тринадцятьма офісами та навіть за «частинами холу» на трьох різних поверхах у бізнес-центрі «Міленіум» на вулиці Володимирській. Цей будинок у центрі Києва – у власності компанії з орбіти Коломойського, тут же розташовується і офіс самого олігарха.

Крім нього, приймальні там розмістили також ще низка депутатів. Зокрема, Ольга Василевська-Смаглюк зі «Слуги народу» вказала своїми столичними приймальнями дев’ять офісів та дві частини холу на трьох різних поверхах бізнес-центру Коломойського, але не зазначила прямого телефону. Коли журналісти спробували потрапити туди фізично, їм відповіли, що «ані депутатів, ані помічників немає».

У коментарі депутатка заперечила, що начебто до неї не можна потрапити на прийом: «Ви дзвоните, конкретно домовляєтесь, що конкретно ви хочете і вас записують на прийом». І кілька разів порадила звернутися до приймальні у Києві, яка розташована за іншою адресою.

Читайте також: Дубінський у часи Революції гідності просував фейк про «Проституток на Майдані» – ЗМІ

Приймальня депутатки від групи «За майбутнє» Ірини Констанкевич, згідно із даними сайту Верховної Ради, займає увесь 9-ий поверх бізнес-центру Ігоря Коломойського. Так само як і її колеги по депутатській групі Тараса Батенка. Позафракційний Руслан Требушкін вказав усю будівлю на Володимирській як одну із своїх приймалень – без контактних даних.

«Слуга народу» Олександр Куницький зареєстрував там приймальні у шести офісах двох поверхів і в частині холу.

Давній бізнес-партнер та багаторічний соратник Коломойського, лідер партії «За майбутнє» Ігор Палиця зазначив своєю приймальнею увесь п’ятий поверх бізнес-центру, але також не вказав прямих телефонів. За єдиним номером журналісти так і не змогли додзвонитись.

Пізніше у коментарі «Схемам» нардеп пояснив, що у нього там чотири кабінети. Відсутність телефонів, за його словами, не проблема.

«По-перше, мій телефон скрізь є. Він був опублікований так само, як і всіх депутатів. По-друге, мені пишуть на сторінку фейсбук, по-третє приходять документи з Верховної Ради на цю адресу, де я також дивлюся всі звернення. Я точно не ховаюсь», – сказав парламентар.

При цьому тільки двоє депутатів, Ігор Палиця та Руслан Требушкін вказали у своїх деклараціях, що отримали від компанії «Глобал Естейтс» приміщення у користування, при чому на безоплатній основі (ця фірма з орбіти Коломойського володіє бізнес-центром «Міленіум»). У решти обранців інформація про це – відсутня.

«Одразу кілька депутатів, яких пов’язують з олігархом, розмістили свої приймальні у Бізнес-центрі «Міленіум», який є «хабом» для Ігоря Коломойського і його бізнес-партнерів. А експеримент «Схем» довів, що потрапляння туди на прийом складе для громадянина певні труднощі. Адже немає прямих телефонів, а за загальними контактами – часто не відповідають на дзвінки. При цьому тільки двоє депутатів, Ігор Палиця та Руслан Требушкін вказали у своїх деклараціях користування офісами бізнес-центру – на безоплатній основі. У решти обранців інформація про це – відсутня. Чи не тому там розміщені громадські приймальні, щоб створити запобіжник для проведення потенційних обшуків?» – ставлять питання у розслідуванні журналісти.

Читайте також: Верховна Рада ухвалила держбюджет-2021 у першому читанні

Відкриття кримінального провадження щодо народного депутата та проведення щодо нього будь-яких слідчих дій, включно з обшуками у його приміщеннях після змін у кримінальний-процесуальний кодекс, має одноосібно погоджувати генеральний прокурор України. Раніше згоду на це мав давати парламент своїм голосуванням.

Практика закріплювати статус депутатських приймалень за адресами пов’язаного з депутатом або наближених до нього особам бізнесу – не нова, і до неї вдаються представники й інших політсил.

Наприклад, за адресою приймальні депутата від ОПЗЖ Ігоря Абрамовича, як виявили журналісти, зареєстрована компанія «Інтер Енерджи Груп», бенефіціаром фірми у реєстрі зазначений батько нардепа.

У коментарі Абрамович підкреслив, що офіс компанії і його приймальня – це різні приміщення і пообіцяв додати уточнення на сайті ВР.

Депутат від «Слуги народу» Павло Якименко зазначив свою приймальню у Харкові за адресою, де також зареєстровані дві фірми. Одна з них – «Національна будівельна група», яка за останні три роки отримала на майже 60 мільйонів гривень підрядів від Департамента будівництва Харківської міськради. Один із підрядів потрапив у поле зору правоохоронців, йдеться в розслідуванні: компанію запідозрили у неналежному ремонті дороги. У 2019 році суд надав слідчим доступ до речей та документів, які перебувають у володінні цієї фірми, та зауважив, що в разі невиконання ухвали суд за клопотанням слідчих може дозволити обшук у її приміщеннях.

Потрапити на прийом журналістам у Харкові не вдалося. На місці відповіли, що депутата немає, а коли буде, щоб записатись на прийом – невідомо.

Пізніше Якименко у коментарі повідомив, що немає стосунку до згаданої компанії і що орендує інше приміщення в будівлі.

Окремо «Схеми» також виявили, що низка депутатів від «Європейської солідарності» зареєстрували громадські приймальні за адресою спортивного клубу «5 елемент» – це, зокрема, Петро Порошенко, Михайло Забродський, Ірина Фріз та Ніна Южаніна. Майже всі вони мають там по декілька кабінетів і навіть користуються деякими спільно.

На місці журналістам відповіли, що депутати не проводять там прийоми. Спортивний клуб належить самому Петру Порошенку та його партнеру Ігорю Кононенку.

Ніна Южаніна відреагувала на цю інформацію пізніше так: «Дуже цікаво. Це, на жаль, я уточню, тому що я плачу за оренду приміщення, невеликої кімнати, і якщо на рецепції цього не знають, можливо, там хтось змінився, все може бути. Я там вкрай рідко буваю, але буваю».​

Ірина Фріз підкреслила: «Я не розумію, чому вам сказали таке на рецепції, але якщо ви хочете потрапити до громадської приймальні, будь ласка, я вас радо запрошую». ​

Михайло Забродський порадив: «Є телефон на сторінці депутата, на сайті Верховної Ради, виходите на зв’язок, ми з вами домовляємося про зустріч і зустрічаємося». На уточнення, що журналісти не змогли додзвонитися, відповів: «Вам, вочевидь, не пощастило».

Зеленський звільнив голів трьох обласних держадміністрацій

Президент Володимир Зеленський звільнив трьох голів обласних державних адміністрацій – про це свідчать укази, оприлюднені Офісом президента 5 листопада.

Згідно з ними, Зеленський звільнив:

голову Івано-Франківської ОДА Віталія Федоріва
голову Одеської ОДА Максима Куцого
голову Сумської ОДА Романа Грищенка

Всіх трьох звільнили за їхніми заявами. Інформації про призначення нових очільників областей наразі немає.

Напередодні Кабінет міністрів погодив звільнення Федоріва, Куцого та Грищенка.

Академія державного управління буде приєднана до КНУ імені Тараса Шевченка

Національна академія державного управління при президентові України буде приєднана до Київського національного університета імені Тараса Шевченка. Відповідний указ підписав президент України Володимир Зеленський.

Академія разом зі регіональними інститутами державного управління передана до сфери управління Міністерства освіти і науки України.

В.о. голови МОН Сергій Шкарлет повідомив, що рішення ухвалене на підставі звернення КНУ імені Тараса Шевченка.

За його словами, світовий досвід засвідчує, що високоякісна підготовка фахівців здійснюється в класичних дослідницьких багатопрофільних університетах, де поєднані навчання, дослідження, інновації та розвиток людського капіталу.

«Навчання та вдосконалення кваліфікацій фахівців у галузі публічного управління на базі Університету дасть можливість досягнути суттєвого поліпшення в кадровому забезпеченні органів державної влади та місцевого самоврядування України», – написав Шкарлет у телеграмі.

Національна академія державного управління при президентові України була утворена у 1995 році. Її називають головним державним вищим навчальним закладом України з підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування.

Верховна Рада ухвалила держбюджет-2021 у першому читанні

Верховна Рада України на позачерговому засіданні ухвалила у першому читанні проєкт державного бюджету на 2021 рік.

Законопроєкт підтримали 275 народних депутатів.

209 голосів віддала за проєкт закону фракція «Слуга народу», 20 – група «Довіра», 19 – «Батьківщина», 16 – «За майбутнє», 11 – позафракційні депутати.

Проти голосувала фракція «Європейська солідарність». Депутати від «Голосу» утрималися.

Також проти законопроєкту проголосували 17 народних депутатів від «Опозиційного блоку – За життя».

 

Проєкт держбюджету на 2021 рік був зареєстрований у Верховній Раді 14 вересня.

Показники бюджету-2021:

Очікуване зростання економіки у 2021 році – 4,6%.
Очікувана інфляція – 7,3% річних.
Середній курс валюти у 2020 році буде 29,1 гривні за долар США, прогнозує Мінфін.
Середня зарплата в Україні (за бюджетним прогнозом) буде 13,6 тисячі гривень на місяць.
Доходи українського бюджету-2021 – 1017 мільярдів гривень.
Видатки бюджету – 1330 мільярдів гривень.
Граничний дефіцит держбюджету – 270 мільярдів гривень.
Граничний обсяг гарантованого державою боргу – майже 305 мільярдів гривень.
На національну безпеку і оборону планують виділити 5,9% від ВВП.
На підвищення мінімальної зарплати – 41,4 мільярда гривень. З січня вона підніметься до 6 тисяч гривень на місяць, а з липня – до 6,5 тисяч.
Бюджет передбачає збільшення фінансування освіти на 34 мільярди та медицини на 27,5 мільярдів.
До бюджету заклали вакцинування українців від COVID-19 – 2,6 мільярда гривень.

МЗС: Україні перестануть довіряти на Заході, якщо парламент швидко не знайде вихід із конституційної кризи

У відносинах України та її західних партнерів може настати серйозна криза довіри, якщо парламент швидко не знайде вихід із ситуації, яка склалась через рішення Конституційного суду про скасування відповідальності за недостовірне декларування. Про це на брифінгу 5 листопада повідомив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба.

«Перше – якщо парламент не ухвалить ці рішення [щодо захисту антикорупційної реформи, – ред.] швидко. По-друге, якщо Конституційний суд збереже можливість так само зруйнувати інші важливі реформи, як він це зробив із системою декларування, то у нас буде, відверто вам скажу, дуже серйозна фундаментальна криза довіри у відносинах із західними партнерами. Я абсолютно чітко і офіційно про це можу заявити», – сказав Кулеба.

Раніше віцепрем’єрка із питань європейської та євроатлантичної інтеграції  України Ольга Стефанішина сказала, що рішення Конституційного суду підриває довіру до України з боку західних партнерів, проте представники української влади своїми діями і кроками демонструють готовність продовжувати реформи.

 

Президент Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради законопроєкт, яким пропонує припинити повноваження суддів Конституційного суду, визнати його рішення про декларування «нікчемним» і без правових наслідків і скасувати внесені судом зміни до Закону «Про запобігання корупції». Це випливає з проєкту закону «про відновлення суспільної довіри до конституційного судочинства».

Ця пропозиція викликала не менш різку критику як така, що стала б кричущим порушенням Конституції України. Супротивники пропозиції президента наголошували, що конституційну кризу не можна вирішувати шляхом свідомого порушення Основного закону країни.

У КСУ заявили, що законопроєкт президента України Володимира Зеленського має ознаки конституційного перевороту.

27 жовтня Конституційний суд України визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за декларування недостовірної інформації. Так само суд скасував низку положень закону про запобігання корупції. КСУ пояснював, що антикорупційне законодавство створює передумови для неправомірного впливу на суд.

ДБР отримало від Окружного адмінсуду Києва ухвалу щодо Ситника

Державне бюро розслідувань отримало від Окружного адміністративного суду Києва ухвалу щодо директора Національного антикорупційного бюро України Артема Ситника. Про це ДБР повідомило у відповідь на запит Радіо Свобода.

«28.10.2020 Державне бюро розслідувань отримало окрему ухвалу Окружного адміністративного суду Києва від 26.10.2020 у справі № 640/11970/20, якою зобов’язано повідомити про вжиті заходи не пізніше одного місяця після надходження зазначеної ухвали», – розповіли Радіо Свобода в ДБР.

При цьому у відомстві не уточнили зміст ухвали. 

Наприкінці серпня Конституційний суд визнав неконституційним указ президента про призначення Артема Ситника директором Національного антикорупційного бюро України. НАБУ назвало рішення Конституційного суду політично вмотивованим. Там заявили, що ухвала не означає звільнення Артема Ситника з посади директора бюро або скасування попередніх рішень.

27 жовтня Окружний адміністративний суд Києва повідомив, що постановив вилучити з Єдиного державного реєстру дані про Артема Ситника як директора Національного антикорупційного бюро України.

Також Державне бюро розслідувань згідно з рішенням суду має відкрити провадження за статтями 109, 353 і 382 Кримінального кодексу України («дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади», «самовільне присвоєння владних повноважень або звання службової особи» та «невиконання судового рішення»).

НАБУ вважає рішення «заангажованим і абсурдним у правовому сенсі». Його планують оскаржити.

За три місяці до цього стало відомо про обшуки в Окружному адміністративному суді Києва, після чого детективи Національного антикорупційного бюро повідомили про підозру голові ОАСК Павлові Вовку, його заступникові і ще п’ятьом суддям. Повідомлялося, що повідомлення про підозру отримав і голова Державної судової адміністрації Зеновій Холоднюк, якого пізніше відсторонили від посади.

За тим повідомленням НАБУ, всього у справі фігурують 12 людей, які, за даними слідства, «діяли у межах злочинної організації на чолі з головою ОАСК, яка мала на меті захоплення державної влади шляхом встановлення контролю над Вищою кваліфікаційною комісією суддів України (ВККСУ), Вищою радою правосуддя (ВРП) і створення штучних перешкод у їхній роботі».

Голова ОАСК Павло Вовк наголосив, що йому ніяку підозру не вручали, і заявив про тиск на суд. 20 липня таку ж заяву зробив Зеновій Холоднюк.

 

Медведчук: «слуга народу» Холодов був на весіллі мого пасинка, але на політичну діяльність це не впливає

Народний депутат від «Опозиційної платформи – «За життя» та кум президента Росії Володимира Путіна Віктор Медведчук у коментарі Радіо Свобода підтвердив, що на весіллі його пасинка 10 жовтня був присутній парламентар від президентської фракції «Слуга народу» Андрій Холодов.

«Мене і Холодова поєднує те, що ми є народними депутатами Верховної Ради 9-го скликання. А ще поєднує те, що моя дружина є хрещеною матір’ю одного з двох дітей пана Холодова», – розповів Медведчук.

На запитання, чи мають вплив такі родинні стосунки на політичну діяльність обох депутатів, Медведчук відповів, що ні.

«Ні, він же зі «Слуги народу», а я – з «Опозиційної платформи – За життя», – зазначив політик.

Тим часом «слуга народу» Андрій Холодов усі запитання Радіо Свобода про характер своїх нинішніх зв’язків з Віктором Медведчуком проігнорував: не відповів ні на листа, ні на прохання про коментар, з яким Радіо Свобода звернулось до нього тоді, коли він заходив до будівлі Верховної Ради.

При цьому раніше – ще до складання присяги народного депутата (у серпні 2019-го) – Холодов визнавав, що дружина Медведчука «багато-багато років тому хрестила дитину», але стверджував, що на той момент «не мав з ним ділових чи партнерських стосунків».

Тоді у «Слузі народу» заявиляли про те, що не вважають проблемою кумівство члена виборчого списку партії президента Зеленського Холодова і дружини представника ОПЗЖ Медведчука

«Слуга народу» Андрій Холодов разом з дружиною Катериною Шаховською були одними із гостей, які 10 жовтня в елітному столичному ресторані «Маячок» відвідали весілля пасинка Віктора Медведчука.

На тому святкуванні журналісти програми «Схеми» також зафіксували близьких соратників Медведчука – братів Суркісів, однопартійця Тараса Козака, Вадима Столара, якого вважають колишнім «сірим кардиналом» Києва, а також автомобіль, що належить учаснику так званої «бурштинової» перестрілки Володимира Продивуса.

Журналісти «Схем» фіксували автівки гостей, перебуваючи у публічному місці – на в’їзді в ресторан, де відбувалося святкування, – а також аналізували відео з Instagram-сторіз, які викладали гості того дня. Таким чином, вони склали список відомих публічних гостей святкування.

«Така, здавалося б, світська подія не потрапила б в об’єктив камери програми журналістських розслідувань, якби не суспільний інтерес, який становлять зв’язки Віктора Медведчука – одного з лідерів проросійського політичного руху в Україні», – йшлося у спецрепортажі.

Рада просить уряд посприяти, щоб дендропарк «Софіївка» включили до списку ЮНЕСКО

Верховна Рада просить уряд посприяти, щоб дендропарк «Софіївка» в Умані Черкаської області включили до списку об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО.

Звернення до Кабінету міністрів України підтримали 277 народних депутатів.

Згідно з текстом постанови, уряд та Національна академія наук упродовж трьох місяців мають забезпечити належну підготовку та фінансування розробки науково-проєктної документації щодо номінування парку «Софіївка» для внесення його до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Парк мають розширити за рахунок передачі йому в постійне користування земельної ділянки площею 5 га, яка розташована в адміністративних межах Родниківської сільської ради Уманського району Черкаської області з метою будівництва нової вхідної зони.

Уряду рекомендують передбачити в проєктах державного бюджету на 2021 рік та наступні роки видатки в обсязі 30 мільйонів гривень на реконструкцію та будівництво об’єктів. На щорічне утримання території дендропарку рекомендують виділити щонайменше 25 мільйонів гривень.

Дендрологічний парк «Софіївка» – один із найбільших в Україні (майже 180 гектарів). Він створений у 1796 році польським меценатом Станіславом Потоцьким для його третьої дружини – Софії. «Софіївка» –зразок пейзажного паркового мистецтва, що складається із композиції води, землі, каменів, рослин, архітектурних споруд і скульптур.

 

Рада не змогла відстрочити запровадження РРО на рік

Верховна Рада не змогла відстрочити запровадження реєстраторів розрахункових операцій (касових апаратів).

За документ проголосували 212 народних депутатів при 226 необхідних. Фракція партії «Слуга народу» дала 107 голосів, «Опозиційна платформа – За життя» – 18, «Європейська солідарність» – 21, «Батьківщина» – 18, «Голос» – 7, депутатська група «Партія «За майбутнє» – 13, група «Довіра» – 17, позафракційні – 11.

Після цього документ відправили на повторне перше читання. Це рішення підтримали 254 народні депутати.

3 листопада під Верховною Радою відбулася акція представників бізнесу. Вони виступали проти нових штрафів за порушення при використанні реєстраторів розрахункових операцій (РРО). Згідно із чинним законодавством, їхнє використання повинне стати обов’язковим з 1 січня 2021 року для певних видів діяльності II-IV груп фізичних осіб-підприємців.

Голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія заявив, що народні депутати мають намір внести законопроєкт для відтермінування фіскалізації фізичних осіб-підприємців на рік.

ЦВК створила чат-бот, який допоможе «знайти результати виборів у твоєму місті»

Центральна виборча комісія України створила чат-бот, який допоможе «знайти результати виборів у твоєму місті чи селі».

Бот доступний у телеграмі та месенджері у фейсбуці (для цього потрібно натиснути «Надіслати повідомлення» на офіційній сторінці ЦВК).

Дані про результати виборів повинні оновлюватися раз на добу.

Місцеві вибори в українських містах відбулися 25 жовтня. Другий тур відбувається, якщо жоден з кандидатів у мери не набирає в першому колі більш як 50 відсотків голосів.

Уряд погодив звільнення голів трьох областей

Кабінет міністрів погодив звільнення голів Одеської, Івано-Франківської та Сумської обласної державної адміністрацій.

Тепер укази про звільнення трьох голів ОДА має підписати президента України.

Посаду голови Івано-Франківської ОДА наразі обіймає Віталій Федорів, Одеської – Максим Куций, Сумської – Роман Грищенко.

Марків прокоментував плани вимагати компенсації від Італії і заявив, що продовжить службу

Звільнений з ув’язнення в Італії український нацгвардієць Віталій Марків заявляє, що на даний час перебуває на зв’язку зі своїми адвокатами, і рішення щодо можливої вимоги компенсації за трирічне перебування за ґратами буде ухвалене після того, як надійде остаточний висновок суду.

«Ми будемо чекати остаточного висновку касації, а після того вже будемо робити висновки, будуть якісь дії. Відповідальність мають понести люди, які намагалися зганьбити не тільки збройні формування України, але й притягти до відповідальності весь український народ», – сказав Марків по прибуттю до Києва 4 листопада.

Він також заявив про намір продовжити службу в Національній гвардії і провести час із дружиною, з якою не бачився понад три роки.

3 листопада суд в італійському Мілані вирішив повністю виправдати бійця за відсутністю складу злочину і негайно випустити його на волю.

Пізно ввечері 3 листопада Марків залишив в’язницю суворого режиму «Опера» неподалік Мілана.

Нацгвардієць Віталій Марків майже три з половиною роки перебував за ґратами.

2019 року суд першої інстанції в місті Павія засудив його до 24 років неволі за звинуваченням у причетності до вбивства італійського репортера та російського правозахисника і поранення французького фотографа на окупованій бойовиками території Донбасу в травні 2014 року.

Віталій Марків завжди заперечував свою причетність до вбивства і наголошував на невинуватості в інкримінованому йому злочині.

Захист солдата та України від дня арешту Марківа влітку 2017 року також завжди обстоював абсолютну непричетність бійця до інциденту та відсутність доказів його провини.

 

Зеленський привітав рішення італійського суду в справі Віталія Марківа

Президент України Володимир Зеленський відреагував на рішення апеляційного суду в Мілані, який 3 листопада виправдав і звільнив українського солдата Віталія Марківа.

«Вітаю рішення італійського суду виправдати українського нацгвардійця Віталія Марківа. Його звільнення – це перемога справедливості! Хештег #FreeMarkiv можна залишити для історії. Дякую всій команді, яка працювала заради цієї перемоги!» – наголосив глава української держави.

 

Апеляційний суд у Мілані 3 листопада ухвалив рішення про виправдання і звільнення українського нацгвардійця Віталія Марківа, якого звинувачували в убивстві двох іноземних журналістів на окупованій частині Донбасу в травні 2014 року.

 

НАБУ повідомило про розшук голови Окружного адмінсуду Києва Павла Вовка

Національне антикорупційне бюро України повідомило про розшук голови Окружного адміністративного суду Києва Павла Вовка «у зв’язку з систематичним ігноруванням повісток від органу досудового розслідування і слідчого судді, а також неявкою для участі у допиті та інших процесуальних дій».

Йому інкримінують створення злочинної організації з метою захоплення державної влади, перешкоджання діяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, втручання у діяльність державних діячів – членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

За словами правоохоронців, у цій організації брали участь судді Окружного адміністративного суду Києва. У межах цього провадження розслідується можливе прийняття пропозиції та одержання неправомірної вигоди головою Державної судової адміністрації України.

НАБУ вперше повідомло, що розшукує Вовка та ще сімох осіб 11 серпня.

 

17 липня стало відомо про обшуки в Окружному адміністративному суді Києва, після чого детективи Національного антикорупційного бюро повідомили про підозру голові ОАСК Павлу Вовку, його заступнику і ще п’ятьом суддям. Повідомлялося, що повідомлення про підозру отримав і голова Державної судової адміністрації.

За повідомленням НАБУ, всього у справі фігурують 12 людей, які, за даними слідства, «діяли у межах злочинної організації на чолі з головою ОАСК, яка мала на меті захоплення державної влади шляхом встановлення контролю над Вищою кваліфікаційною комісією суддів України (ВККСУ), Вищою радою правосуддя (ВРП) та створення штучних перешкод у їхній роботі».

Голова Окружного адміністративного суду Києва Павло Вовк заявляв, що іноземні агенти на замовлення інших держав намагаються захопити судову владу в Україні, щоб позбавити країну суверенітету.

19 липня Павло Вовк заявив, що йому не вручали підозру детективи, як про це повідомили у Національному антикорупційному бюро України.

Рада направила на повторне друге читання закон про обмеження обігу пластикових пакетів

Верховна Рада направила на повторне друге читання закон про обмеження обігу пластикових пакетів. Рішення підтримали 290 народних депутатів.

Проєкт закону забороняє розповсюдження в об’єктах роздрібної торгівлі та об’єктах ресторанного господарства надлегких пластикових пакетів, легких пластикових пакетів та оксорозкладних (оксобіорозкладних) пластикових пакетів.

Заборона не поширюється на біорозкладні пластикові пакети та на надлегкі пластикові пакети, призначені для пакування та (або) транспортування свіжої риби і м’яса та продуктів з них, а також сипучих продуктів, льоду, які розповсюджуються у об’єктах роздрібної торгівлі в якості первинної упаковки.

Якщо закон ухвалять, він має набрати чинності з 1 січня 2022 року.

За даними ООН, щороку у світі використовують 5 трильйонів поліетиленових торбинок. При цьому щорічно до океану потрапляє 8 мільйонів тонн пластикової тари, у тому числі, поліетиленових пакетів. У середньому період розкладу одного пакету – 100-200 років.