Командувач Військово-морських сил України Ігор Воронченко повідомив, що балістична експертиза одного із повернутих Росією в листопаді 2019 року українських військових кораблів – малого броньованого артилерійського катеру «Бердянськ» – завершена.

У коментарі Радіо Свобода Воронченко уточнив, що це той катер, який зазнав обстрілу російськими військовими під час захоплення українських кораблів у Керченській протоці у 2018 році.

Як зауважив командувач ВМС, із «Бердянська» зняли фрагменти броні, залишки осколків від снарядів, є доказами «агресивних і протиправних дій Росії», сказав Воронченко.

«Інший МБАК («Нікополь» – ред.) та буксир «Яни Капу» зможемо відремонтувати власними силами. Незабаром кораблі будуть на судноремонтному заводі», – додав адмірал Воронченко.

20 листопада 2019 року захоплені біля берегів Криму українські кораблі «Бердянськ», «Нікополь» та «Яни Капу» повернулися в порт Очакова (Миколаївська область) після року утримання в окупованому Криму. Кількома місяцями раніше Росія звільнила із полону їхні екіпажі – 24 українських військових моряки повернулись додому в рамках двостороннього обміну утримуваними, а не за рішенням Міжнародного трибуналу з морського права.
…

У Міністерстві оборони України повідомили, що підтримувані Росією бойовики на Донбасі від початку поточної доби і до 12:00 один раз відкривали вогонь.

«З 09:25 по 09:50 зі станкових протитанкових гранатометів та великокаліберних кулеметів окупаційні війська обстріляли позиції наших захисників неподалік Красногорівки, що на донецькому напрямку», – йдеться в повідомленні.

У Міноборони кажуть, що бойових втрат з боку ЗСУ немає.

На ресурсах угруповань «ДНР» і «ЛНР» не повідомляють про обстріли з початку поточної доби.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від березня 2014-го до 31 жовтня 2019 року унаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули 13 000 – 13 200 людей.
…

У штабі операції Об’єднаних сил повідомили, що підтримувані Росією бойовики на Донбасі минулої доби вісім разів обстріляли позиції Збройних сил України, жоден український військовий не постраждав.

«Противник обстрілював наші позиції із заборонених Мінськими домовленостями мінометів калібру 82 міліметри, а також гранатометів різних систем, великокаліберних кулеметів та іншої стрілецької зброї», – йдеться в повідомленні штабу ООС.

Звід початку поточної доби, кажуть у штабі, бойовики вогневої активності не проявляли, втрат серед українських військових немає.

Бойовики угруповання «ДНР» заявили, що ЗСУ за минулу добу 5 разів обстріляли захоплені бойовиками території, в угрупованні «ЛНР» звинувачують ЗСУ в одному обстрілі.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від березня 2014-го до 31 жовтня 2019 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули 13 000 – 13 200 людей.
…

Муфтій Духовного управління мусульман України «Умма» шейх Саїд Ісмагілов повідомив про «облаву» на мечеть у Києві.

«Раніше я критикував російську владу за те, що вони влаштовують облави біля мечетей, а сьогодні те ж саме відбулось у Києві! Сьогодні п’ятниця – особливий молитовний день для мусульман, коли віряни зобов’язані прийти до мечеті і молитись. До початку молитви, десь близько дванадцятої години, до мечеті Ісламського культурного центру Києва приїхало два автобуси зі співробітниками Державної міграційної поліції, у супроводі Національної поліції, десь близько сорока екіпірованих осіб, дехто був у масках, і влаштували масову перевірку документів мусульман, що прямували до мечеті», – написав Ісмагілов.

За його словами, правоохоронці затримали 25 людей, у яких не було документів з собою.

Поліція Києва заявила, що разом зі співробітниками міграційної служби виявили 15 іноземних громадян, які не мали документів, що підтверджують їхнє законне перебування на території України. Серед них – громадяни Росії, Марокко, Азербайджану, Тунісу, Ємену, Єгипту, Казахстану, Сирії, Узбекистану та Лівії.

На них складені протоколи за статтею 203 Кодексу України про адміністративні правопорушення (порушення іноземцями та особами без громадянства правил перебування в Україні і транзитного проїзду через територію України).

Рішення про подальше перебування цих громадян на території України ухвалюватиме Державна міграційна служба.

 
…

Народний депутат від «Слуги народу» Євгеній Брагар заявив, що звернувся до поліції через «дискримінацію» російської мови ветеранкою збройного конфлікту на Донбасі Настею Конфедерат.

«Подав заяву щодо скоєння злочину, передбаченого статтею 161 Кримінального кодексу. Заяву подано щодо висловлювань Настьонкою Конфедерат про те, що російська мова не повинна лунати в Україні. Дане висловлювання є дискримінацією за мовною ознакою. Не має жодного значення, яку саме мову дискримінують. За умови дискримінації української чи будь-якої іншої мови реакція була б така сама», – написав Брагар у Facebook.

Брагар – заступник голови комітету Верховної Ради з питань свободи слова.

Увечері 27 січня член волонтерського медичного батальйону «Госпітальєри» Ярина Чорногуз повідомила, що їхала разом з Настею Конфедерат на автобусі з Луцька до Києва. За її словами, вони вирішили вийти посеред дороги після відмови водіїв вимкнути російський серіал.

Згодом перевізник вибачився через дії водіїв.

 
…

До Конституційного Суду України надійшло конституційне подання щодо недоторканності народних депутатів. Як повідомила пресслужба КСУ, його подали 50 народних депутатів, 44 з цього числа є представниками «Опозиційної платформи – За життя».

Згідно з текстом подання, депутати просять КСУ визнати таким, що не відповідає Конституції закон «Про внесення змін до статті 80 Конституції України (щодо недоторканності народних депутатів України)», обґрунтовуючи це тим, що ухвалення закону буцімто відбулося з порушенням процедури.

3 вересня 2019 року Верховна Рада обмежила недоторканність народних депутатів України з 1 січня 2020 року. Тоді рішення підтримали 373 народні депутати при 300 необхідних.

Законопроєкт про обмеження депутатської недоторканності був зареєстрований у парламенті попереднього скликання п’ятим президентом Петром Порошенком. Він пропонує виключити зі статті 80-ї Конституції України положення, яке гарантує парламентарям депутатську недоторканність і неможливість бути притягнутими до кримінальної відповідальності без належної згоди Верховної Ради.

Конституційний суд України у червні 2018 року визнав цей законопроєкт конституційним.
…

Підконтрольний Росії Київський районний суд Сімферополя 31 січня продовжив арешт фігурантові другої сімферопольської «справи Хізб ут-Тахрір» Ескендеру Сулейманову. Як передає проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії, Ескендер Сулейманов залишиться під вартою в СІЗО до 15 березня.

«Слідчий відділ ФСБ клопотав про продовження арешту на один місяць і десять днів. Судове слухання пройшло в закритому режимі. Слідчий вийшов, клопотав про продовження арешту, суд пішов до нарадчої, ми заперечували проти продовження, так як просили більш м’яку міру. Суд виніс рішення про продовження термінів тримання в СІЗО. У триденний термін ми оскаржимо це рішення у Верховному суді», – розповів адвокат Іслям Веліляєв.

Після обшуків 10 червня 2019 року в будинках кримських татар в Алуштинському, Білогірському та Сімферопольському районах затримали вісьмох чоловіків, це Руслан Нагаєв, Ельдар Кантіміров, Руслан Месут, Ленур Халілов, Риза Омеров, Енвер Омеров, Айдер Джеппаров і Ескендер Сулейманов.

ФСБ Росії заявила, що слідчі дії прровели у рамках кримінальної справи за статтею про організацію або участь у діяльності терористичної організації, і стосуються релігійної організації «Хізб ут-Тахрір».

Українські правоохоронні органи відкрили кримінальне провадження через проведення російськими силовиками обшуків в анексованому Криму.

Після російської анексії Криму навесні 2014 року на півострові регулярно відбуваються обшуки у незалежних журналістів, громадських активістів, активістів кримськотатарського національного руху, членів Меджлісу кримськотатарського народу, а також кримських мусульман, підозрюваних у зв’язках із забороненою в Росії і на території анексованого нею Криму організацією «Хізб ут-Тахрір».

 
…

Детективи Національного антикорупційного бюро за процесуального керівництва Спеціалізваної антикорупційної прокуратури повідомили про підозру трьом особам, яких затримали при спробі передачі нібито неправомірної винагороди голові Фонду державного майна Дмитру Сенниченку. Про це НАБУ повдіомляє 31 січня.

За даними НАБУ, повідомлення про підозру відбулося напередодні, 30 січня.

«Трьом особам, викритим напередодні під час надання частини неправомірної вигоди у розмірі 50 тисяч доларів США голові Фонду державного майна України, детективи Національного бюро за процесуального керівництва САП повідомили про підозру у вчиненні злочину, передбаченого частиною 4 статті 369 Кримінального кодексу України. Вирішується питання про обрання підозрюваним запобіжного заходу», – повідомляють у НАБУ.

Ця стаття (пропозиція неправомірної вигоди службовій особі, що посідає особливо відповідальне становище, вчинена організованою групою) передбачає від п’яти до 10 років ув’язнення з можливістю конфіскації майна.

30 січня Бюро повідомило, що викрило і затримало трьох осіб, які пропонували 5 мільйонів доларів голові Фонду держмайна України Дмитру Сенниченку. Гроші йому пропонували нібито за призначення на посаду директора ПАТ «Одеський припортовий завод».

Розслідування фактів пропонування хабаря НАБУ та САП розпочали за заявою голови ФДМУ у листопаді 2019 року.

Дмитро Сенниченко очолює Фонд державного майна з 19 вересня 2019 року.
…

Росія «посилює негативні тенденції щодо демократії, верховенства права та прав людини, що заважає виконанню ключових зобов’язань, пов’язаних із її доступом та членством»
…

Президент України Володимир Зеленський призначив у владу низку посадовців з уряду Миколи Азарова, які потрапляють під дію закону України «Про очищення влади» (люстрацію) і які перебували разом з Андрієм Богданом (нинішнім керівником офісу президента) у складі урядової делегації на чолі з прем’єром Азаровим до Санкт-Петербурга. Візит відбувся в переддень зупинки євроінтеграції, що дало старт Революції гідності. Про це йдеться у репортажі програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проєкт Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший») – «Зелене світло на Банковій».

Журналісти отримали у своє розпорядження список членів урядової української делегації на чолі з Азаровим, яка літала до Росії напередодні зупинки Євроінтеграції у 2013-му році і виявили, що кілька урядовців з цього списку за президентства Володимира Зеленського отримали високі посади – зокрема, керівника ОП, послів, радника та члена президентської комісії.

Зокрема, Руслан Демченко, Сергій Камишев, Інна Ємельянова, Володимир Єльченко були учасниками перемовин з РФ протягом 19-20 листопада 2013-го у Санкт-Петербурзі, внаслідок яких Кабмін ухвалив рішення, що викликало спротив українців і вилилось у затяжну та драматичну Революцію гідності. 

Демченко, Камишев та Ємельянова підпадають під ознаки закону «Про очищення влади». Їхні імена – у люстраційному списку, оприлюдненому Міністерством юстиції.

У складі делегації до Санкт-Петербургу, крім Андрія Богдана, який на той момент був радником прем’єр-міністра Азарова, а за Зеленського став керівником Офісу президента, був тодішній заступник керівника секретаріату Кабміну Сергій Камишев. У грудні цього року президент Зеленський призначив його надзвичайним і повноважним послом у Китаї.

Перша заступниця міністра юстиції за Януковича Інна Ємельянова у серпні 2019-го призначена указом президента Зеленського до комісії з правової реформи. У її складі вона стала заступницею голови робочої групи з питань розвитку законодавства про організацію судової влади та здійснення правосуддя.

Ще кілька членів делегації до РФ, як виявили журналісти, мали посади за часів Порошенка і також отримали високий статус вже за президентства Зеленського.

Перший заступник міністра закордонних справ у 2013-му Руслан Демченко раніше як радник Порошенка представляв Україну на переговорах Тристоронньої контактної групи з урегулювання ситуації на Донбасі у Мінську. У липні 2019-го Зеленський призначив Демченка своїм радником. 

Також членом згаданої делегації був колишній посол в РФ Володимир Єльченко, посада якого не потрапляє під люстрацію. За Порошенка він став постійним представником України при ООН, а вже в грудні 2019-го був призначений Зеленським надзвичайним і повноважним послом України в США. 

Закон забороняє обіймати люстрованим посадовцям державні посади до 2024 року, йдеться у репортажі. Така заборона не діє для тих осіб, які не перебувають в штаті як державні посадовці і не отримують плату за це.

Протягом кількох місяців – у жовтні, листопаді та грудні 2019 року – знімальній групі «Схем» вдалось зафіксувати серед візитерів Офісу президента також родичів президентських помічників, друзів Володимира Зеленського з «95 кварталу», бізнесменів, антикорупціонерів та суддів. 

Попри обіцянки Володимира Зеленського щодо публікації списків відвідувачів Банкової, в Офісі президента офіційно відмовились надати журналістам такий перелік візитерів, пояснивши це «конфіденційністю». Таким чином, у Зеленського продовжили практику його попередників – Петра Порошенка та Віктора Януковича, коли імена гостей президентського Офісу втаємничують, відмовляючи в інформації, що дає змогу першим особам держави проводити зустрічі з олігархами, особами з сумнівною репутацію, непомічено для громадськості. 
…

Слідчі Державного бюро розслідувань скерували до суду обвинувальний акт стосовно народного депутата 8-го скликання, який обвинувачується у вчиненні хуліганства, повідомляє пресслужба ДБР.

«Слідством встановлено, що 5 липня 2019 року народний депутат України 8 скликання, під час агітації на позачергових виборах до Верховної Ради України, у приміщенні селищної ради с.Любеч Ріпкинського району  Чернігівській області спричинив легке тілесне ушкодження голові об’єднаної територіальної громади. При цьому поводився агресивно, використовував ненормативну лексику, образи та ігнорував зауваження присутніх», – йдеться в повідомленні.

У відомстві не назвали імені фігуранта, але обставини справи вказують на Максима Микитася.

За даними ДБР, процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні здійснювалося Офісом генпрокурора.

28 грудня 2019 року тоді ще Генпрокуратура (нині Офіс генпрокурора – ред.) повідомила про завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні за підозрою ексдепутата у вчиненні хуліганських дій в приміщенні селищної ради на Чернігівщині.

У липні минулого року повідомлялося про сутичку між народним депутатом попереднього скликання і на той момент кандидатом до Верховної Ради за 206 округом Максимом Микитасем та головою об’єднаної територіальної громади Сергієм Пінчуком в селі Любечі.

Максим Микитась є також фігурантом справи про заволодіння чужим майном. Протягом жовтня 2019 року його двічі заарештовував Вищий антикорупційний суд. Востаннє він вийшов під заставу 80 мільйонів гривень. 20 січня Микитась намагався вилетіти з України, але правоохоронці завадили цьому.
…

Навчальний рік 2020/2021 стане Роком математичної освіти в Україні. Відповідний указ підписав президент України Володимир Зеленський.

Він доручив Кабінету міністрів:

запровадити з 2021 року обов’язкове зовнішнє незалежне оцінювання з математики;
підвищити якість навчально-методичного забезпечення вивчення математики, зокрема підручників та навчальних посібників;
розробити електронні навчальні ресурси;
створити умови для забезпечення сучасного рівня викладання математичних дисциплін;
створити умови для підвищення мотивації здобувачів освіти;
створити умови для вивчення математики за індивідуальною програмою для учнів, які потребують додаткової підтримки в опануванні предмета.

На початку грудня були оприлюднені результати дослідження Міжнародної програми з оцінювання освітніх досягнень учнів (PISA), яке провели у 2018 році. Згідно з тестуванням, 36% 15-річних українських школярів не змогли продемонструвати базовий рівень знань.
…

Підконтрольний Росії Київський райсуд Сімферополя продовжив до 5 квітня запобіжний захід для фігурантів білогірської «справи Хізб ут-Тахрір» Енвера Омерова, Ризи Омерова і Айдера Джеппарова, повідомляє проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії з посиланням на рідних засуджених.

«Засідання проходило в закритому режимі. Нас не пустили навіть на оголошення. Знаємо про рішення тільки зі слів адвокатів», – розповіли родичі.

Після обшуків 10 червня 2019 року в будинках кримських татар в Алуштинському, Білогірському та Сімферопольському районах затримали вісьмох чоловіків, це Руслан Нагаєв, Ельдар Кантіміров, Руслан Месут, Ленур Халілов, Риза Омеров, Енвер Омеров, Айдер Джеппаров і Ескендер Сулейманов.

ФСБ Росії заявила, що слідчі дії прровели у рамках кримінальної справи за статтею про організацію або участь у діяльності терористичної організації, і стосуються релігійної організації «Хізб ут-Тахрір».

Українські правоохоронні органи відкрили кримінальне провадження через проведення російськими силовиками обшуків в анексованому Криму.

Після російської анексії Криму навесні 2014 року на півострові регулярно відбуваються обшуки у незалежних журналістів, громадських активістів, активістів кримськотатарського національного руху, членів Меджлісу кримськотатарського народу, а також кримських мусульман, підозрюваних у зв’язках із забороненою в Росії і на території анексованого нею Криму організацією «Хізб ут-Тахрір».
…

В Окружному адміністративному суді міста Києва оскаржують рішення комісії щодо визначення переможців у конкурсі для призначення на посади першого заступника та заступників директора ДБР. Про отримання відповідного позову повідомила пресслужба суду.

«Позивач просить суд  визнати протиправним та скасувати рішення Конкурсної комісії Державного бюро розслідувань від 10 січня 2020 року про визначення переможців у конкурсі для призначення на посади першого заступника та заступників Директора ДБР. Окрім цього, позивач просить суд зобов’язати Комісію допустити його до участі у зазначеному конкурсі», – йдеться в повідомленні суду без вказування імені позивача.

Повідомляється, що суд відкрив провадження за цим адміністративним позовом.

«Розгляд справи здійснюватиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами», – додали в суді.

20 січня тимчасова виконувачка обов’язків директора Державного бюро розслідувань Ірина Венедіктова повідомила, що підписала накази про призначення заступників керівника відомства. ​Першим заступником директора ДБР став Олександр Бабіков, посаду заступника директора бюро обійняв Олександр Соколов.​

Перед тим низка громадських організацій звернулася до президента, керівництва ДБР, Офісу генпрокурора, НАБУ та народних депутатів з відкритим листом не призначати Олександра Бабікова заступником директора ДБР, називаючи його «адвокатом Януковича», який буцімто після призначення «буде курувати розслідуванням «справ Майдану».

28 січня Олександр Бабіков заявив, що за жодних обставин не втручатиметься у розслідування «справ Майдану», і сказав, що його не варто називати адвокатом експрезидента Віктора Януковича, вказавши, що «його інтереси не представляв, ніколи не був із ним знайомий».

29 грудня минулого року на сайті ДБР з’явилася інформація про те, що у центральному апараті є вакантні посади одного першого заступника і двох заступників директора відомства. У зв’язку з цим було повідомлено, що кандидатам надається п’ять днів з 30 грудня по 3 січня (при наявності святкових) для подачі документів із 13 пунктів для участі в конкурсі. Повідомлення про відповідний конкурс з’явилося, зокрема, через два дні після призначення тимчасової виконувачки обов’язків директора відомства Ірини Венедіктової.

Громадськість висловлювала обурення щодо «стислих» термінів для подачі документів кандидатами на конкурс. На що у ДБР відповіли, що втратив чинність порядок проведення конкурсу, згідно з яким «інформація про проведення конкурсу на посади в бюро оприлюднюється на сайті ДБР «не пізніше як за 15 робочих днів до дня завершення прийому документів для участі в конкурсі».
…

Київський апеляційний суд 30 січня залишив в силі вирок суду попередньої інстанції, який визнав винним колишнього депутата Верховної Ради АР Криму Василя Ганиша в державній зраді, повідомила Прокуратура АРК у своєму Telegram-каналі.

«Щойно Київський апеляційний суд підтримав позицію прокуратури автономії і залишив в силі вирок Дніпровського районного суду міста Києва, яким колишнього депутата Верховної Ради АР Крим Василя Ганиша засуджено до 12 років позбавлення волі», – йдеться в повідомленні.

19 листопада 2018 року Дніпровський районний суд Києва визнав ексдепутата Верховної Ради Криму Василя Ганиша винним у державній зраді і засудив його до 12 років позбавлення волі без конфіскації майна.

Засуджений також зобов’язаний виплатити 5389 гривень судових витрат. До вступу в силу рішення суду Ганиш має перебувати під домашнім арештом. Такий запобіжний захід діятиме, поки апеляційний суд не винесе рішення.

Ганиш просив суд визнати його невинуватим і виправдати.

Ексдепутата затримали в квітні 2015 року під час виїзду з Криму на материкову частину України співробітники СБУ спільно з українською Держприкордонслужбою. Колишній депутат перебував у розшуку, Генпрокуратура України винесла йому підозру в скоєнні державної зради.
…

США та Канада запровадили санкції щодо осіб, причетних до організації незаконних «виборів» в анексованому Росією Криму.

Міністерство фінансів США ухвалило таке рішення щодо семи чиновників і московської приватної залізничної компанії через російські виборів в Криму і початок залізничного сполучення по Керченському мосту.

Під обмеження потрапили тимчасовий виконувач обов’язків голови російського уряду Севастополя Михайло Развозжаєв, голова російського уряду Криму Юрій Гоцанюк, голова російського парламенту Севастополя Володимир Нємцев, член Ради федерації Росії з Севастополя Катерина Албатаєва і троє голів виборчих комісій.

Крім того, під санкції потрапила компанія Grand Service Express. Вона здійснює пасажирські перевезення між Росією та анексованим півостровом через Керченський міст.

Санкції означають заморожування контрольованих США активів осіб і компаній з обмежувального списку.

У Канаді відповідний документ оприлюднив міністр закордонних справ Франсуа-Філіп Шампань.

«Постановою про спеціальні економічні заходи заморожуються активи і накладається заборона на співпрацю з певними особами шляхом заборони всім на території Канади і канадцям за межами Канади торгувати майном цих осіб, надавати їм фінансові та пов’язані послуги», – говориться в документі.

До списку санкцій потрапили: голова російського виборчого комітету Севастополя Сергій Даниленко, його заступник Лідія Басова і секретар виборчої комісії Катерина Пиркова, а також член Ради федерації Росії з Севастополя Катерина Алтабаєва, голова російського парламенту Севастополя Володимир Нємцев і в.о. голови російського уряду міста Михайло Развозжаєв.

29 січня Євросоюз оприлюднив прізвища сімох осіб, проти яких запроваджено санкції за організацію і проведення 8 вересня 2019 року незаконних місцевих «виборів» в анексованому Росією Криму.

Наразі в санкційному списку ЄС 177 фізичних та 44 юридичних осіб.

8 вересня 2019 року на території анексованого Росією півострова пройшло «голосування» до російського парламенту Криму і в місцеві органи влади.

У МЗС України назвали «юридично нікчемними» російські вибори на півострові і закликали міжнародне співтовариство дати «принципову оцінку» незаконним діям Росії.

Європейський союз не визнав російські «вибори» в Криму і Севастополі.

11 вересня Верховна Рада України визнала нелегітимним голосування на півострові.

У грудні Євросоюз оголосив про продовження санкції проти Росії на наступні пів року.

Європейський союз після анексії Криму у 2014 році і початку бойових дій на Донбасі запровадив і щоразу продовжує санкції, пов’язані з порушенням територіальної цілісності, суверенітету та незалежності України. Втім, у Брюсселі є політичні сили і лідери, які лобіюють зняття обмежень з Кремля через його агресію проти України.

Секторальні економічні санкції обмежують доступ певних російських банків і компаній до первинних і вторинних ринків капіталу в ЄС, накладають заборону на експорт і імпорт у торгівлі озброєннями, встановлюють заборону на експорт товарів подвійного призначення для військового використання або для військових кінцевих отримувачів у Росії, а також обмежують доступ Росії до певних технологій і послуг, які можуть бути використані у видобуванні нафти і пошуку її покладів.
…

Парламентська асамблея Ради Європи підтримала повноваження делегації депутатів Державної думи Росії. За рішення проголосували 96 делегатів.

Резолюцію підготував нідерландський депутат Тоні Кокс. Згідно з рішенням, Росія повертається до ПАРЄ без будь-яких обмежень. Кокс відзначає певний прогрес: Москва почала платити внески до Ради Європи та звільнила українських військовополонених моряків.

Водночас ПАРЄ підтримала одну поправку до тексту резолюції, у якій Росії нагадали про позицію Асамблеї через анексію Криму.

У червні 2019 року Парламентська асамблея Ради Європи змінила процедуру застосування санкцій, і Росія повернулася до повноцінної роботи в ПАРЄ після чотирьох років перерви.

У відповідь на це делегації Естонії, Грузії, Латвії, Литви, Польщі, Словаччини та України в ПАРЄ залишили зал засідань. Україна офіційно відмовилася від участі в осінній сесії ПАРЄ.

16 січня Верховна Рада ухвалила заяву про повернення постійної делегації України до Парламентської асамблеї Ради Європи.
…

Італійський телеканал «RAI-1» визнав, що Україна – це не «Мала Росія», повідомило посольство України в Італії.

«Шановний пане посол, я ознайомився з вашим листом, в якому було зазначено про сприйняття вживання Мала Росія стосовно України як образи. У цьому зв’язку хотів би підкреслити, що це була прикра ненавмисна помилка. Україна – це прекрасна країна, і я хотів би передати вітання послу і всьому чудовому народу України», – цитує ведучого програми «l’Eredità» Флавіо Інсінна посольство.

Напередодні посольство висловило протест через те, що 26 січня ведучий шоу «L’Eredita» сказав: «Мала Росія – це друга назва України».

 
…

Фігурантів першої сімферопольської групи «Хізб ут-Тахрір» Айдера Саледінова, Рустема Ісмаїлова та Еміля Джемаденова етапували із СІЗО в Ростовській області до Республіки Башкортостан, повідомили активісти «Кримської солідарності».

Їхній захист та родичі не мають точних даних про їхнє місцеперебування.

За словами адвоката Рустема Кямілева, чоловіків вивезли зі слідчого ізолятора 28 січня.

Саледінова, Ісмаїлова та Джемаденова були затримані 12 жовтня 2016 року. Їх засудили до 12-14 років колонії суворого режиму за участь в діяльності організації «Хізб ут-Тахрір». Згодом кожному скоротили термін ув’язнення на пів року.

Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об’єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що зазнають несправедливого переслідування в Росії та в окупованому нею в 2014 році Криму. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» у 2003 році, включивши до списку об’єднань, названих «терористичними».
…

У штабі операції Об’єднаних сил повідомили, що підтримувані Росією бойовики на Донбасі з початку доби шість разів відкривали вогонь в бік позицій Збройних сил України, жоден український військовослужбовець не постраждав.

«Противник обстрілював наші позиції із заборонених Мінськими домовленостями мінометів калібру 120 та 82 міліметри, а також гранатометів різних систем, великокаліберних кулеметів та іншої стрілецької зброї», – повідомили у штабі.

Бойовики угруповань «ДНР» та «ЛНР» даних про обстріли поточної доби на своїх ресурсах не вказують.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від березня 2014-го до 31 жовтня 2019 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули 13 000 – 13 200 людей.

 
…

У Службі безпеки України повідомили, що Дня пам’яті героїв Крут відомство ініціювало реабілітацію понад пів сотні воїнів армії УНР та бійців повстанських загонів.

«СБУ передала до Національної комісії з реабілітації архівні справи 53-х учасників українського визвольного руху, репресованих більшовиками», – заявив директор державного галузевого архіву СБУ Андрій Когут.

Повідомляється, що у списку, переданому СБУ комісії з реабілітації, є багато «знакових» для української історії постатей, зокрема командувач Південної групи військ УНР генерал-хорунжий Андрій Гулий-Гуленко, командувач Подільської повстанської групи полковник Семен Харченко, учасник бою під Крутами Семен Могила.

«На аркушах цих архівних справ не просто долі окремих людей, там викарбувана непроста історія нашого народу. Важливо знати і дослухатися до уроків минулого та пам’ятати про ту найвищу ціну, яку заплатили українські патріоти за нашу незалежність та право на вільний розвиток», – сказав Когут.

Через недосконалість законодавчої бази справи учасників Української революції 1917-1921 років та національного підпілля першої чверті минулого століття тривалий час лишались засекреченими, кажуть в СБУ. У 2018 році було розсекречено документи КДБ. Це дозволило дещо удосконалили процедуру перегляду цих справ.
…

У МВС Росії анонсували спрощення процесу набуття російського громадянства для громадян України, Білорусі, Казахстану і Молдови, повідомила 29 січня начальник головного управління з питань міграції МВС Росії Валентина Казакова, передає телеканал «Настоящее время».

«Уже розроблені законопроєкти, які дозволять спростити процедуру набуття громадянства нашим найближчим сусідам – громадянам Білорусі, громадянам України. Ми пропонуємо звільнити їх від проходження співбесіди на визнання носіями російської мови», – сказала Казакова.

Законопроєкт про скасування іспиту зараз на розгляді в Держдумі, його вже розглянули в двох читаннях.

Також для громадян Білорусі, України, Казахстану і Молдови буде передбачена можливість набуття громадянства Росії після отримання посвідки на проживання, заявила представниця російського МВС.

За словами Казакової, водночас планується зобов`язати всіх іноземних громадян при в’їзді в Росію проходити дактилоскопію, а також надавати медичні довідки про відсутність небезпечних захворювань. Як саме буде влаштоване медобстеження наразі невідомо.

Нині російські міграційні органи вимагають медичні довідки від іноземців лише при отриманні дозволу на тимчасове проживання в Росії,  посвідки на проживання або трудового патенту. Від мігрантів вимагають довідку про відсутність ВІЛ-інфекції, довідку про відсутність наркозалежності та інфекційних захворювань, флюорографічний знімок легенів на наявність туберкульозу.
…

Український режисер з Криму, колишній політв’язень Кремля Олег Сенцов сказав, що хоче залишатися вільною людиною, тому не планує йти в політику.

«Я не збираюся йти в політику або створювати якусь партію. Я буду робити те, що роблю на користь України, і говорити те, що думаю. На моїй улюбленій футболці є такий напис: «BORN FREE» (народжений вільним). Саме таким я намагаюся залишатися і нікому не вдасться мене, ні купити, ні залякати!», – написав він у «Фейсбуці».

Сенцов 28 січня виступив перед Гельсінкської комісією у Вашингтоні, де розповів про порушення прав людини в окупованому Росією Криму.

Після звільнення з російського ув’язнення у вересні 2019 року Сенцов сказав, що питання його появи у політичному житті «залишається відкритим». Пізніше режисер зізнавався, що приклади деяких молодих політиків не додають йому бажання занурюватися в українське політичне життя.
…

Українська влада не бачить «сигналів» про наміри Європейського союзу скасувати санкції щодо колишніх чиновників часів президентства Віктора Януковича, заявив віцепрем’єр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Дмитро Кулеба, передає «Європейська правда».

«Для того, щоб обговорювати скасування санкцій з окремих експосадовців, треба бачити відповідний запит з боку ЄС. На наших зустрічах у Брюсселі ми не побачили від них таких запитів, а вся інформація базується лише на повідомленні одного журналіста. Зі свого боку хочу додати, що ми не бачимо сигналів  ЄС, які б свідчили про можливість скасування санкцій щодо окремих осіб», – заявив Кулеба.

28 січня кореспондент Радіо Свобода в Брюсселі Рікард Юзвяк повідомив у Twitter, що, ймовірно, Європейський союз зніме санкції за незаконне присвоєння державних коштів із колишнього прем’єра Миколи Азарова, ексміністра енергетики Едуарда Ставицького та Олександра Януковича, сина колишнього президента Віктора Януковича.

ЄС запровадив санкції за незаконне присвоєння українських державних коштів у березні 2014 року.
…

Державне бюро розслідувань заперечує, що чоловік виконувачки обов’язків директора ДБР Ірини Венедіктової впливає на роботу бюро.

«Державне бюро розслідувань повідомляє, що зазначена інформація підлягає спростуванню, оскільки є недостовірною, не відповідає дійсності, негативно впливає на ділову репутацію Державного бюро розслідувань та честь, гідність і ділову репутацію його посадових осіб. Розцінюємо публікацію такої недостовірної інформації як умисну спробу дискредитації правоохоронного органу», – заявили в ДБР.

28 січня «Українська правда» з посиланням на свої джерела написала, що чоловік Венедіктової Денис Колесник, який є співробітником департаменту кіберполіції Національної поліції, «має неабиякий вплив на роботу ДБР». За даними журналістів, Венедіктова бере його на важливі зустрічі, також він впливає на кадрову політику відомства.

Наприкінці грудня народний депутат від «Слуги народу» Венедіктова призначена на посаду в.о. директора ДБР. Згодом вона написала заяву про складання повноважень парламентаря.
…

Вищий антикорупційний суд 28 січня обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном 45 днів із правом внесення застави у майже 6 мільйонів гривень для колишнього заступника міністра енергетики та вугільної промисловості України часів президента Віктора Януковича, якого 27 січня екстрадували з Грузії, повідомила пресслужба ВАКС.

«Застава може бути внесена у будь-який момент до закінчення дії ухвали, у такому випадку вважається, що до підозрюваного застосовано запобіжний захід у вигляді застави. Крім того, ексзаступник міністра зобов’язаний за першою вимогою прибувати до правоохоронців і суду, не змінювати місце проживання, утримуватись від спілкування з іншими підозрюваними та свідками у справі, здати закордонні паспорти та носити електронний засіб контролю», – повідомили у суді.

У ВАКС зазначили, що експосадовця підозрюють у причетності до розкраданні майна ПАТ «Укрнафта» та ПАТ «Укргазвидобування» на загальну суму понад 2 мільярди гривень.

У відомстві не вказують імені затриманого. Водночас обставини справи у викладі САП вказують на Ігоря Кірюшина, який був заступником міністра ПЕК у період 2009-2011 років. У березні 2017 року тодішній генпрокурор Юрій Луценко повідомляв, що Кірюшина затримали у Грузії.

За даними САП, учасники злочинного угруповання до складу якого входив і ексзаступник міністра ПЕК, у 2010-2014 роках продавали приватним компаніям скраплений газ, видобутий ПАТ «Укрнафта» та «Укргазвидобування» за пільговими цінами, встановленими для реалізації газу населенню. Однак насправді перепродували його іншим суб’єктам господарювання, а ті вже випускали у вільний обіг.

 
…

На майбутніх ділянках розведення сил та засобів на Донбасі не передбачається створення «сірої зони», повідомив в ефірі проєкту Радіо Свобода Радіо Донбас.Реалії керівник пресцентру штабу ООС Віталій Саранцев. За його словами, це планується зробити для того, щоб в населених пунктах, які потраплять у ділянки розведення продовжували працювати державні установи.

«На тих ділянках, які плануються для розведення, там не передбачається, що якісь населені пункти попадуть в сіру зону… Там буде продовжуватися життя, там будуть функціонувати всі державні інституції, там буде забезпечений правопорядок», – сказав Саранцев.

Про чергові точки розведення на Донбасі Тристороння контактна група повинна домовитися до кінця березня цього року.

Раніше міністр закордонних справ України Вадим Пристайко заявляв, що «зараз на столі в Мінську є дев’ять фактично ділянок», але завдання переговорної групи – звести їх до трьох. Нові точки розведення, які пропонує Україна, Радіо Свобода підтвердили в штабі ООС –  контрольний пункт в’їзду та виїзду «Гнутове», залізничний міст в Станиці Луганській і Новоселівку Другу (в районі Авдіївки). 

Наприкінці минулого року відбулося розведення сил біля Золотого на Луганщині та в районі Петрівського і Богданівки на Донеччині.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від березня 2014-го до 31 жовтня 2019 року унаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули 13 000 – 13 200 людей.
…

У прокуратурі Автономної Республіки Крим прокоментували закриття судом кримінальної справи щодо члена партії «Единая Россия» та організації «Автоканал Севастополя» Ігоря Кучерявого. Як повідомили проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії в пресслужбі прокуратури, севастополець повністю визнав свою провину.

«Щодо Кучерявого, він визнав свою провину в повному обсязі. Однак в судовому засіданні сторона захисту заявила клопотання про звільнення від відповідальності у зв’язку із закінченням термінів давності. В результаті, суд задовольнив клопотання адвоката», – повідомили в пресслужбі прокуратури.

Також адвокат Кучерявого Ігор Мокін повідомив, що його підзахисний зараз перебуває в Херсоні, чи збирається Кучерявий повертатися в анексований Крим йому невідомо.

27 січня Дніпровський районний суд Києва закрив справу стосовно члена партії «Единая Россия» та організації «Автоканал Севастополя» Ігоря Кучерявого.

Херсонський міський суд 10 грудня 2019 року відправив під домашній арешт на 60 діб «єдинороса» із Севастополя Ігоря Кучерявого. Про його затримання співробітниками СБУ на адміністративному кордоні між анексованим Росією Кримом і Херсонщиною, на пункті пропуску «Каланчак» стало відомо 3 грудня 2019 року. Наступного дня в СБУ повідомили, що чоловік прямував на материкову Україну за українським паспортом.

6 грудня 2019 року представники СБУ і прокуратури АРК повідомили Кучерявому про підозру за статтею 110 «Посягання на територіальну цілісність і недоторканність України».

Ігор Кучерявий є секретарем первинного відділення владної партії Росії партії «Единая Россия», входить до складу політради регіонального відділення партії «Единая Россия» в анексованому Севастополі.
…

Перший заступник директора Державного бюро розслідувань Олександр Бабіков запевняє, що за жодних обставин не втручатиметься у розслідування «справ Майдану».

«Я не можу мати до них (кримінальних проваджень у «справах Майдану» – ред.) доступ. Як тільки-но я ознайомлюсь із матеріалами кримінального провадження, що стосуються подій на Майдані, або кримінальними провадженнями, де мої колишні колеги здійснювали захист або представництво інтересів клієнтів, я втрачу свою роботу на підставі закону України про засади запобігання та протидії корупції», – сказав Бабіков на брифінгу у Києві.

Також, за словами Бабікова, його не варто називати адвокатом експрезидента Віктора Януковича.

«Я його (Януковича – ред.) інтереси не представляв, ніколи не був із ним знайомий», – сказав Бабіков, додавши, що як співробітник одного з адвокатських об’єднань (раніше Бабіков працював у юридичній фірмі «Аверлекс», яка представляла інтереси Януковича в судах – ред.) лише підписував технічні документи.

Бабіков також заявив, що з тимчасовою виконувачкою директора ДБР Іриною Венедіктовою знайомий з часів роботи в органах прокуратури Харківської області у 2010 році, про конкурс на посади заступників директора бюро дізнався із сайту ДБР, а сам конкурс, в якому переміг, за його словами, не був формальністю.

Крім того, перед брифінгом Бабікова до пресцентру ДБР прийшла ексдепутат Тетяна Чорновол, яку після того, як вона увімкнула телефон у режимі зйомки двоє осіб вивели із зали для преси.

20 січня тимчасова виконувачка обов’язків директора Державного бюро розслідувань Ірина Венедіктова підписала накази про призначення заступників керівника відомства, в тому числі Олександра Бабікова – першим заступником голови ДБР.

Перед тим низка громадських організацій звернулася до президента, керівництва ДБР, Офісу генпрокурора, НАБУ та народних депутатів з відкритим листом не призначати Олександра Бабікова заступником директора ДБР, називаючи його «адвокатом Януковича», який буцімто після призначення «буде курувати розслідуванням «справ Майдану».

29 грудня минулого року на сайті ДБР з’явилася інформація про те, що у центральному апараті є вакантні посади одного першого заступника і двох заступників директора відомства. У зв’язку з цим було повідомлено, що кандидатам надається п’ять днів з 30 грудня по 3 січня (при наявності святкових) для подачі документів із 13 пунктів для участі в конкурсі. Повідомлення про відповідний конкурс з’явилося, зокрема, через два дні після призначення тимчасової виконувачки обов’язків директора відомства Ірини Венедіктової.

Громадськість висловлювала обурення щодо «стислих» термінів для подачі документів кандидатами на конкурс. На що у ДБР відповіли, що втратив чинність порядок проведення конкурсу, згідно з яким «інформація про проведення конкурсу на посади в бюро оприлюднюється на сайті ДБР «не пізніше як за 15 робочих днів до дня завершення прийому документів для участі в конкурсі».
…

Запропонований Міністерством культури, молоді та спорту законопроєкт «Про протидію дезіеформації» спрямований на встановлення контролю влади над українськими медіа, заявляє від імені Національної спілки журналістів України її голова Сергій Томіленко.

«Пропонуємо уряду припинити обговорення і просування настільки конфліктного законопроекту, який піддається критиці як українськими журналістами, національними медійними організаціями, так і міжнародною спільнотою. Закликаємо журналістські та інші громадські організації не брати участі в доопрацюванні шкідливого для медіа документу», – ідеться в заяві, поширеній 28 січня.

НСЖУ наводить кілька аргументів на користь відкликання законопроєкту. Зокрема, журналлістське об’єднання вказує, що законопроект пропонує розділити співробітників засобів інформації «на два сорти – так званих «професійних журналістів» і просто журналістів» та «скасовує право бути акредитованими в органах влади та інші закріплені в законодавстві права журналістів для тих, хто не увійде до провладної АПЖУ (Асоціації професійних журналістів)».

Спілка журналістів також вносить свої пропозиції для боротьби з дезінформацією і вказує, що «відкритість української влади і політиків – це найкращий інструмент для боротьби з фейками». «Влада має розповідати, що і навіщо вона робить, з якою метою. Тоді зміцниться довіра як журналістів, так і суспільства до влади, а вплив російських фейків нівелюється», – вважають в НСЖУ.

17 січня Міністерство культури, молоді та спорту опублікувало основні положення законопроєкту про протидію дезінформації, заявивши про другий етап громадського обговорення документа. Він, зокрема, пропонує запровадити адміністративну та кримінальну відповідальність за поширення недостовірних даних засобами масової інформації.

Представник ОБСЄ зі свободи ЗМІ Арлем Дезір висловив занепокоєння з приводу окремих положень документа.

Український уряд має поважати саморегуляцію та автономію журналістів і не втручатися в цей процес, заявив генеральний секретар Європейської федерації журналістів (ЄФЖ) Рікардо Гутьєррес, коментуючи пропозиції Міністерства культури, молоді та спорту до законопроєкту про протидію дезінформації.

Докладніше про запропонований Міністерством культури, молоді та спорту законопроєкт читайте в статті «Мінкульт проти фейків: що не так із законопроєктом» (частина 1 і частина 2).

 
…