У справах Майдану повернули «оригінальну» групу прокурорів

У справах про вбивства активістів на Інститутській 20 лютого 2014 року повернули попередній склад групи прокурорів. Про це повідомляє Адвокатська дорадча група.

«Змінено групу прокурорів у справі по вбивствам на вул. Інститутській 20.02.2014 р. Після задоволення відводу фейковим прокурорам 14.01.2020 Святошинським районним судом, Генеральний прокурор 27.01.2020 своєю постановою повернув «оригінальний» склад групи прокурорів – Олексія Донського, Ігоря Земского, Яніса Симонова і підсилив групу», – мовиться у повідомленні.

 

15 січня Святошинський районний суд Києва відвів групу нових прокурорів у справі колишніх беркутівців, підозрюваних у розстрілі людей на Майдані в 2014 році.

Адвокати родин Небесної сотні вимагали відводу групи прокурорів, посилаючись на їхню заангажованість і поведінку в Апеляційному суді наприкінці грудня. Захист постраждалих вказував на те, що нові прокурори не підтримували державне обвинувачення, а виступали фактично на стороні підсудних, підтримуючи сторону їхнього захисту.

Адвокати ексберкутівців, зі свого боку, виступили проти відводу прокурорів, бо вважають їх чесними і професійними.

29 грудня відбувся обмін утримуваними особами між Україною та підтримуваними Росією бойовиками за формулою «76 на 124». Україна отримала 76 людей (12 військових, 64 цивільних​)!

За день до цього Київський апеляційний суд звільнив колишніх беркутівців під особисте зобов’язання. Під час засідання Генпрокуратура змінила групу прокурорів у цій справі.

Вони підтвердили, що ексберкутівці були включені до списку на обмін утримуваними особами між Києвом та бойовиками «ЛДНР».

Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні 30 грудня заявила, що обмін ексберкутівців «суттєво ускладнить» розгляд справи Майдану.

Президент України Володимир Зеленський заявив, що видача угрупованням «ЛДНР» п’яти колишніх беркутівців була умовою обміну.

Із 2014 року правозахисники зафіксували понад 300 фактів тиску на журналістів і блогерів у Криму

Українські правозахисники задокументували понад 300 фактів тиску на журналістів і блогерів у Криму від початку анексії. Про це під час заходу «Ситуація в окупованому Криму та дорожня карта вимог до Росії у сфері прав людини» в рамках зимової сесії ПАРЄ розповіла керівник Кримської правозахисної групи (КПГ) Ольга Скрипник.

Серед зазначених фактів є кримінальні й адміністративні справи, тортури, фізичні напади, затримання і обшуки, допити, випадки захоплення або пошкодження журналістського обладнання, заборони на в’їзд до Криму, випадки цензури, DDoS-атаки на незалежні засоби масової інформації.

«Дії російської влади в Криму призводять до усунення плюралізму думок і заміни незалежних ЗМІ офіційними російськими пропагандистськими джерелами. Кримчани не мають змоги отримувати інформацію про Україну і з питань прав людини в Криму, оскільки контрольовані Росією ЗМІ приховують більшість таких фактів від жителів Криму», – зазначила керівник Кримської правозахисної групи.

 

Зимова сесія Парламентської асамблеї Ради Європи розпочалася 27 січня в Страсбурзі.

Після анексії Криму в 2014 році російські силовики заборонили в’їзд на півострів і в Росію кільком українським журналістам.

Українські правозахисники вважають такі заборони тиском на журналістів у Криму. Вони неодноразово закликали світове співтовариство посилити тиск на Росію для того, щоб вона припинила утиски свободи слова на анексованому півострові.

 

Олександр Мережко обраний віцепрезидентом ПАРЄ від України

Депутат Верховної Ради від владної партії «Слуга народу» Олександр Мережко обраний віцепрезидентом Парламентської асамблеї Ради Європи, повідомила його колега по українській делегації в ПАРЄ Євгенія Кравчук.

«Олександр – доктор юридичних наук, відомий вчений та фахівець у галузі міжнародного права, нещодавно він став головою комітету Верховної Ради України з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва. Досвід викладання у США, Польщі, Індії, Азербайджані та Вірменії, знання специфіки цих країн також стане в нагоді при виконанні повноважень у рамках ПАРЄ», – поінформувала Кравчук, додавши, що «20 віцепрезидентів від держав-учасниць ПАРЄ обираються щороку на початку чергової сесії і залишаються на посаді до відкриття наступної сесії».

 

Зимова сесія Парламентської асамблеї Ради Європи розпочалася 27 січня у Страсбурзі. У сесії бере участь нова українська делегація, яка пропустила осінні засідання на знак протесту проти повернення Росії до ПАРЄ.

 

У червні 2019 року Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила резолюцію, яка дозволила Російській Федерації повернути свою делегацію в цю європейську структуру. Делегати ПАРЄ внесли зміни до регламенту, які можуть ускладнити або заблокувати накладання санкцій на делегацію Росії та забезпечити її повернення без виконання міжнародних зобов’язань, пов’язаних із війною на Донбасі та анексією Криму.

ПАРЄ не проводитиме термінові дебати про відсутність демократії в Росії

Парламентська асамблея Ради Європи 27 січня не підтримала проведення термінових дебатів на зимовій сесії Асамблеї щодо відсутності демократії в Росії. Ця пропозиція не була підтримана на засіданні зимової сесії асамблеї в Страсбурзі.

Після відкриття зимової сесії понад 30 депутатів ПАРЄ запропонували провести термінові дебати щодо «відсутності демократії у політичному процесі» в Російській Федерації, повідомив раніше член української делегації Олексій Гончаренко.

 

Така пропозиція мала набрати дві третини голосів від більшості присутніх у сесійній залі ПАРЄ депутатів, але її підтримали лише 54 депутати. Проти проголосували 134, ще 21 депутат утримався.

Гончаренко також повідомив, що оскаржені повноваження російської делегації, а також обрання російського політика Петра Толстого віцепрезидентом ПАРЄ. Асамблея ухвалила, що питання повноважень делегації Росії буде розглянуто в середу, 29 січня.

У червні 2019 року Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила резолюцію, яка дозволила Російській Федерації повернути свою делегацію в цю європейську структуру. Делегати ПАРЄ внесли зміни до регламенту, які можуть ускладнити або заблокувати накладання санкцій на делегацію Росії та забезпечити її повернення без виконання міжнародних зобов’язань, пов’язаних із війною на Донбасі та анексією Криму.

NYT: Трамп намагався «заморозити» допомогу Україні, поки там не почнуть розслідування проти його конкурентів – Болтон

Президент США Дональд Трамп заявляв у серпні 2019 року, що хоче й надалі заморозити військову допомогу Україні, поки українські чиновники не почнуть допомагати у розслідуванні проти його політичних суперників, зокрема колишнього віцепрезидента Джо Байдена. Про це мовиться у неопублікованому рукописі колишнього радника президента з національної безпеки Джо Болтона, повідомило 26 січня видання The New York Times.

NYT не дає безпосереднього посилання на рукопис, який також був відправлений у Білий дім для попереднього перегляду, що є стандартною практикою для деяких чинних та колишніх членів адміністрації, які пишуть книги.

Напередодні адвокат Болтона повідомив ЗМІ, що він також надіслав рукопис до Ради нацбезпеки.

«На жаль, зі статті, опублікованої сьогодні у The New York Times, стає очевидно, що процес перевірки перед публікацією був зіпсований і що інформація була розкрита особами, які не були належним чином залучені до рецензування рукопису», – зазначив Купер.

Білий дім не прокоментував це питання.

Юристи Трампа під час судового процесу щодо імпічменту стверджували, що немає жодних доказів того, що Трамп пов’язував надання допомоги України з розслідуванням проти конкурентів.

Адміністрація Трампа двічі без пояснень затримувала військову допомогу Україні і надала її 11 вересня, наступного дня після того, як Болтон залишив Білий дім. Колишній радник заявляв, що готовий свідчити перед Конгресом.

«У Джона Болтона є докази», – написав у твітері лідер демократичної меншості Сенату Чак Шумер

Демократам потрібно принаймні чотири голоси республіканців, щоб проголосувати за виклик Болтона свідчити.

«Радіо Свобода» не може підтвердити зміст рукопису книги Болтона, який залишив свою посаду через розбіжностей з президентом. Трамп заявляв, що звільнив його. А сам Болтон зазначав, що подав у відставку.

 

21 січня в Сенаті стартував судовий процес щодо імпічменту Трампа. Як очікується, він триватиме шість днів на тиждень з перервами щонеділі. Суддею є голова Верховного суду США Джон Робертс.

Сторону обвинувачення представляють семеро законодавців-демократів від Палати представників США. Команду захисту Донадьда Трампа очолив адвокат Білого дому Пет Чіполлоне, йому допомагатиме адвокат Джей Секулов і ще п’ятеро юристів. Сотня сенаторів будуть на процесі у ролі присяжних.

 

Розслідування про можливість імпічменту Трампа розпочалося у вересні, після того, як співробітник спецслужб, ім’я якого офіційно досі не названо, написав скаргу на тиск, який президент, за його даними, чинив на Україну із метою нашкодити своєму можливому суперникові на виборах 2020 року демократу Джо Байдену.

 

19 грудня 2019 року Дональд Трамп став третім президентом США після Ендрю Джонсона і Білла Клінтона, якому Палата представників оголосила імпічмент. Йому закидають зловживання владою і перешкоджання роботі Конгресу.

Оскільки для відсторонення з посади потрібні дві третини голосів, а більшість у Сенаті – в республіканців, Дональд Трамп, найімовірніше, збереже свою посаду. У Білому домі заявили про переконаність Трампа у тому, що Сенат його виправдає.

Віцепрем’єр виступив за переговори Зеленського і Путіна

Президент України Володимир Зеленський і президент Росії Володимир Путін мають зустрічатися, заявив віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Дмитро Кулеба в інтерв’ю Радіо Свобода.

«Якщо ми знаємо, що в Росії вирішує президент Путін, у них немає демократії, там усе вирішує одна людина, то немає іншого шляху вирішення питання, як розмова з президентом Путіним. Боятися потрібно не розмов з Путіним. Боятися потрібно, з чим ти ідеш на розмову з Путіним. Я думаю, що вся країна побачила – президент Зеленський іде на розмову з Путіним із сильною українською позицією», – сказав Кулеба в ефірі програми «Суботнє інтерв’ю».

Зеленський і Путін зустрічалися одного разу – на полях саміту лідерів «нормандської четвірки» в Парижі 9 грудня. Друга їхня зустріч могла відбутися 23 січня в Ізраїлі, але цього не сталося: речник Кремля Дмитро Пєсков називав серед причин відмову Зеленського взяти участь у Всесвітньому форумі пам’яті Голокосту.

Кулеба: настав зручний момент, щоб перезавантажитися в ПАРЄ

Україна має повернутися до Парламентської асамблеї Ради Європи, заявив віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Дмитро Кулеба в інтерв’ю Радіо Свобода.

«Тепер що відбулося? Із січня відбулося перезавантаження керівництва Парламентської асамблеї Ради Європи. Так само ще минулого року пішов з посади генеральний секретар Ради Європи. Усі ці люди безпосередньо керували, смикали за струни для того, щоб зробити те, що сталося, повернути так ганебно Росію. Усі ці люди пішли, а значить, настав зручний момент, щоб перезавантажитися в ПАРЄ, повернутися і вибудовувати нову політику, захищати українські інтереси», – сказав Кулеба в ефірі програми «Суботнє інтерв’ю».

У червні 2019 року Парламентська асамблея Ради Європи змінила процедуру застосування санкцій, і Росія повернулася до повноцінної роботи в ПАРЄ після чотирьох років перерви.

У відповідь на це делегації Естонії, Грузії, Латвії, Литви, Польщі, Словаччини та України в ПАРЄ залишили зал засідань. Україна офіційно відмовилася від участі в осінній сесії ПАРЄ.

16 січня Верховна Рада ухвалила заяву про повернення постійної делегації України до Парламентської асамблеї Ради Європи.

Найближча сесія ПАРЄ розпочнеться 27 січня в Страсбурзі

Зеленський почав візит до Польщі

Президент України Володимир Зеленський почав дводенний робочий візит до Польщі.

«Глава держави візьме участь у пам’ятних заходах в Освенцимі, приурочених до 75-ї річниці звільнення концтабору Аушвіц-Біркенау. Програмою візиту також передбачена зустріч Володимира Зеленського з Президентом Польщі Анджеєм Дудою», – повідомив Офіс президента.

В Аушвіці у роки Другої світової війни, за оцінками, загинули понад мільйон людей, більшість з яких становили євреї. Загалом під час Голокосту нацисти і їхні спільники вбили шість мільйонів євреїв.

 

Зеленський обговорив коронавірус із керівництвом МОЗ

Наразі в Україні не зафіксований жоден випадок зараження новим вірусом. Виявлені випадки, про які повідомляли ЗМІ, були звичайним грипом – очільниця МОЗ

Росія: у Чечні затримали 25 людей за мем з Кадировим в одязі православного священика

У кількох містах Чечні затримали 25 людей за поширення колажу із зображенням чоловіка, схожого на Рамзана Кадирова, в одязі православного священика, повідомляє проєкт Радіо Свобода Кавказ.Реалії.

За цими даними, затримання відбулися 24 січня, серед затриманих є школярі та пенсіонери. При цьому силовиків цікавили не тільки ті люди, хто розсилав колаж, а й ті, хто отримував.

Затриманих перевезли до райвідділу, де побили і протримали ніч без складання протоколів або оформлення будь-яких документів.

На початку листопада був оприлюднений відеозапис засідання уряду у Чечні, під час якого Рамзан Кадиров закликав спецслужби, поліцію, регіональну владу і громадські організації виявляти тих, хто «ображає честь», «порушує згоду між людьми, бреше, влаштовує розбрат» в інтернеті і переслідувати їх, «навіть якщо для цього будуть порушені всі закони».

Пізніше прес-секретар Кадирова Альва Карімов заявив, що BBC, які першими переклали виступ глави республіки із чеченської,спотворили його слова.

Водночас, журналісти проєкту Радіо Свобода і «Голосу Америки» «Настоящее время», які знають чеченську мову, підтвердили, що переклад слів Кадирова правильний.

Речник російського президента Дмитро Пєсков заявив у свою чергу, що заяви Рамзана Кадирова силовики перевіряти не будуть.

 

Росія: режисерці, що знімає фільм про шамана Габишева, погрожують

Невідомі залишили образливі написи на стінах під’їзду, де винаймає квартиру знімальна група, що працює над фільмом про якутського шамана Олександра Габишева, повідомляє проект Радіо Свобода Сибір.Реалії з посиланням на місцеві ЗМІ.

Повідомляється, що це вже друга квартира, яку винайняла у Якутську режисерка Беата Бубенець і нікому про неї не розповідала. Написи з’явились наступного дня, коли вона переїхала (а загалом режисерка живе у Якутську з вересня).

Окрім того, за цими даними, Бубенець і її колега Михайло Башкіров також отримують смс з погрозами.

Із самим Габишевим наразі немає зв’язку. Про це повідомив Сибір.Реалії координатор «Правозащита Открытки» Олексій Прянішніков. За його словами, шаман залишив записку, щоб про нього не хвилювались, і пішов у ліс. Зазначається, що він і раніше так робив іноді. Прянішніков припускає, що причиною такого кроку Габишева стала ескалація напруги навколо нього останнім часом: 23 січня було заарештовано трьох соратників шамана.

13 січня шаман Олександр Габишев заявив про намір здійснити другу спробу походу на Москву для «вигнання» Володимира Путіна.

Вперше Габишев вирушив у Москву для проведення «обряду вигнання Путіна» в березні 2019 року. Його затримали 19 вересня на кордоні Бурятії і Іркутської області Росії. Він був доставлений в Якутськ, а потім – у психоневрологічний диспансер республіки. Відносно шамана порушили кримінальну справу про заклики до екстремізму. З нього взяли підписку про невиїзд. Психолого-психіатрична експертиза на замовлення слідства визнала Габишева неосудним.

Загін шамана оголосив про припинення походу після того, як, за словами прихильників Габишева, їм погрожували в поліції звинуваченнями в тероризмі.

Пізніше Олександр Габишев заявив, що відкладає свій похід до весни.

 

У Росії хочуть спільної з Україною заявки на проведення чемпіонату Європи з гандболу

У Росії заявили про можливість подати спільну з Україною заявку на проведення цими двома країнами разом жіночого чемпіонату Європи з гандболу в результаті прискорення інтеграційних процесів між ними.

Як заявив президент Федерації гандболу Росії Сергій Шишкарьов, ідеться про чемпіонат 2026 року.

В інтерв’ю російському державному агентству «ТАСС» він сказав, що в Європейській федерації гандболу дедалі частіше надають перевагу спільним заявкам від кількох країн, тому Росії варто «обговорювати спільну заявку з Білоруссю чи Україною».

«Із Україною ми зараз реально обговорювали такий варіант. Чому б ні? Я впевнений, що ситуація почне поліпшуватися, прискоряться інтеграційні процеси. Може, великий внесок у це зробить і спорт», – цитує його слова російське агентство.

Шишкарьов не уточнив, із ким в Україні він обговорював такий варіант.

Про можливі реакції з України на таку пропозицію на цей час не відомо.

Раніше 25 січня право провести жіночий чемпіонат Європи з гандболу, які проходять що два роки, на 2024 рік віддали Угорщині, Австрії і Швейцарії разом, Росія теж претендувала на нього наодинці. 2022 року цей чемпіонат приймуть Словенія, Чорногорія і Північна Македонія, а найближчий, 2020 року, – Данія і Норвегія.

Росія з весни 2014 року веде проти України гібридну війну, за що зазнала низки санкцій із боку Заходу. В Україні Росія офіційно визнана державою-агресором.

Нинішня влада України значно примирливіше ставиться до позиції Росії, ніж попередня. Зокрема, її чільники намагаються уникати в офіційних ситуаціях називати призвідника війни прямим текстом.

Кулеба пояснив новорічне привітання Зеленського Путіну

Віцепрем’єр-міністр із питань європейської і євроатлантичної інтеграції Дмитро Кулеба в програмі «Суботнє інтерв’ю» на Радіо Свобода прокоментував новорічне привітання президента України Володимира Зеленського Володимирові Путіну, президентові Росії, яка веде проти України гібридну війну.

За його словами, «акт привітання є дипломатичним маневром, який не потрібно перебільшувати».

Відповідаючи на запитання, як оцінити таке привітання лідерові офіційно визнаної держави-агресора, він дав зрозуміти, що це було потрібно у зв’язку з тим, що «відбуваються перемови для вирішення життєво важливих питань, таких, як повернення українських полонених, повернення українських кораблів, захоплених у Керчі, було ж також дуже багато кроків зроблено для того, щоб рухатися в бік врегулювання врегулювання конфлікту на Донбасі, розв’язаного Росією».

31 грудня на Банковій повідомили, що Зеленський провів телефонну розмову з Путіним, у перебігу якої, серед іншого, «очільники держав привітали один одного з прийдешніми святами», про що було сказано вже в першому реченні повідомлення. У Кремлі про цю ж розмову поінформували, що вона відбулася з ініціативи української сторони. Про те, що «президенти обмінялися привітаннями з нагоди Нового року, висловилися за розвиток російсько-українських відносин у 2020 році», було згадано в останньому реченні.

Попереднього дня, 30 грудня, у Кремлі повідомляли про новорічні привітання Путіна керівникам іноземних держав, але Зеленського в тому переліку не було.

Росія, яка від 2014 року веде проти України гібридну війну, офіційно визнана в Україні державою-агресором.

Українська ГО найняла колишнього радника кампанії Трампа для організації зустрічей у США – звіт

Українська громадська організація найняла колишнього радника виборчої кампанії нинішнього президента США Дональда Трампа для допомоги в організації зустрічей із американськими посадовцями, свідчить поданий до Міністерства юстиції США звіт.

Київська ГО «Інститут демократії та розвитку «PolitA» прагне зустрічей із членами Конгресу, «чільними представниками» адміністрації Трампа і громадянського суспільства США в період від 2 до 5 березня, мовиться у звіті, що був поданий відповідно до американського закону про реєстрацію іноземних агентів (FARA), зареєстрований у Мін’юсті США 21 січня і оприлюднений 24 січня.

Організація домовилася заплатити нью-йоркській компанії Zeppelin Communications американського політконсультанта Майкла Капуто суму в 1 (один) долар США за організацію зустрічей, а також оплатити можливі витрати, мовиться в документі.

Капуто, консультант-республіканець, одружений на українці, раніше вже надавав такі консультаційні послуги клієнтам із України і Росії, а під час первинних партійних виборів у Республіканській партії 2016 року щодо висування кандидата на посаду президента був радником кампанії Трампа у штаті Нью-Йорк.

Як мовиться у звіті, українська організація направить до Вашингтону 10–15 представників для зустрічей, на яких мають обговорити «громадянський розвиток України і майбутнє українсько-американських відносин».

Серед учасників візиту згадана нова голова Державного бюро розслідувань Ірина Венедіктова, яку в документі названо «юристом, доктором юридичних наук, професором і членом парламенту України від партії «Слуга народу».

В Україні інформація про цю поїздку з’явилася 24 січня у фейсбуці української політтехнологічної компанії «SIC Group Україна» – партнером у ній є український політтехнолог Катерина Одарченко. Катерина Одарченко також очолює ГО «Інститут демократії та розвитку «PolitA» і підписувала домовленості з Майклом Капуто.

У повідомленні міститься запрошення «стати учасниками робочого візиту до Сполучених Штатів Америки у складі української делегації, яка проведе низку зустрічей із політичним істеблішментом країни, в самому політичному центрі США – Вашингтоні». Робоча частина візиту запланована на 2–4 березня, в перебігу неї мають відбутися дві «зустрічі із представниками влади, конгресменами», без конкретизації.

Крім того, програма згадує про зустрічі з Капуто і ще п’ятьма американськими бізнес-консультантами, політтехнологами і журналістами.

Про вартість поїздки пропонують дізнатися особисто телефоном.

Подробиці поїздки розміщені через скорочувач посилань bitly.su з реєстрацією .su колишнього СРСР, що його браузери визнають небезпечним.

На відносини між Україною і США негативно вплинув імпічмент, оголошений президентові США Дональдові Трампу за звинуваченням у тиску на президента України Володимира Зеленського, щоб досягти особистих політичних цілей – домогтися розслідування в Україні проти його найімовірнішого суперника на виборах 2020 року.

Бойовики з початку доби тричі відкривали вогонь в бік позицій ЗСУ – Міноборони

У Міністерстві оборони повідомили, що підтримувані Росією бойовики 25 січня здійснили три прицільні обстріли на Донбасі в бік позицій Збройних сил України – в районі Катеринівки, Павлополя та Березового.

«Фактів застосування російсько-окупаційними військами заборонених зразків зброї не обліковано. Противник обстрілював наші оборонні укріплення з використанням кулеметів крупних калібрів, станкових протитанкових гранатометів та стрілецької зброї», – йдеться в повідомленні Міноборони.

Згідно з повідомленням, втрат у лавах українських військ з початку поточної доби немає.

Бойовики угруповань «ДНР» та «ЛНР» даних про обстріли поточної доби на своїх ресурсах не вказують.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від березня 2014-го до 31 жовтня 2019 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули 13 000 – 13 200 людей.

 

«Ніколи не чув, щоб Угорщина заперечувала європейську перспективу України» – віцепрем’єр

Віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Дмитро Кулеба заявив, що в питанні досягнення Україною перспектив членства в ЄС не вважає Угорщину країною, яка блокує цей процес. Про це Кулеба сказав в програмі «Суботнє інтерв’ю» на Радіо Свобода.

«Угорщина ніколи не заперечувала європейської перспективи України. Це правда, що після того, як у нас виникла з ними суперечка певна, Угорщина почала блокувати засідання Комісії Україна-НАТО. Але в ЄС Угорщина підтримує санкції проти Росії, запроваджені у відповідь на агресію проти нашої держави. І в принципі нічого не блокує. І в нас є двосторонній наш трек, де ми намагаємося вирішувати проблеми. Але я не бачу і ніколи не чув, щоб Угорщина заперечувала європейську перспективу України», – сказав Кулеба.

Він визнав, що серед держав-членів ЄС є ті, «хто більш скептично налаштований, є ті, хто більш оптимістично» щодо членства України в ЄС.

«Збалансовуючи їх інтереси, формується і позиція ЄС. Але я не знаю жодної країни ЄС, яка виступала би проти того, щоб Україна максимально наблизилася до ЄС і стала невід’ємною частиною широкого європейського простору», – додав Дмитро Кулеба.

Напруженість у відносинах України і Угорщини в останні роки виникла після ухвалення у вересні 2017 року українського закону про освіту, який, на думку Будапешта, обмежує права близько 150 тисяч українських угорців, що живуть на Закарпатті. Закон передбачає, серед іншого, ширше впровадження української державної мови, в тому числі в навчальних закладах національних меншин. На знак протесту проти ухваленого українського закону про освіту Угорщина заблокувала засідання комісії Україна-НАТО. У свою чергу, Київ заявляє, що Україна повністю гарантує захист прав нацменшин, а відповідним законом лише розширює їхні можливості як повноправних представників українського суспільства.

 

 

Минулої доби бойовики стріляли 12 разів, поранений військовий – штаб ООС

У штабі операції Об’єднаних сил повідомили, що підтримувані Росією бойовики на Донбасі минулої доби 12 разів обстріляли позиції Збройних сил України, в результаті чого поранень зазнав український військовий.

«Противник обстріляв наші позиції із заборонених Мінськими домовленостями артилерійських систем калібру 122 міліметри, мінометів калібру 120 та 82 міліметри, а також протитанкових ракетних комплексів, гранатометів різних систем, великокаліберних кулеметів та іншої стрілецької зброї. Також була присутня снайперська активність», – йдеться в повідомленні штабу ООС.

Звід початку поточної доби, кажуть у штабі, бойовики здійснили 5 пострілів по позиціям ЗСУ в районі Павлополя, втрат серед українських військових немає.

Бойовики угруповання «ДНР» заявили, що ЗСУ за минулу добу 80 разів використали боєприпаси при обстрілі захоплених бойовиками територій, в угрупованні «ЛНР» даних про обстріли не надають.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від березня 2014-го до 31 жовтня 2019 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули 13 000 – 13 200 людей.

У США повідомили про українських посадовців, з якими зустрінеться Помпео

Державний секретар США Майк Помпео прибуде до Києва 30 січня і зустрінеться з трьома українськими високопосадовцями, йдеться в заяві речниці Держдепартаменту США.

Помпео матиме переговори з президентом України Володимиром Зеленським, міністром закордонних справ Вадимом Пристайком та міністром оборони Андрієм Загороднюком «для підкреслення підтримки Сполученими Штатами суверенітету й територіальної цілісності України».

Держсекретар також вшанує тих, хто загинув на Донбасі. Церемонія покладання квітів відбудеться біля Михайлівського Золототверхого монастиря.

Помпео проведе зустрічі з релігійними лідерами, представниками громадянського суспільства та лідерами ділових кіл.

Після Києва Помпео відвідає Білорусь, Узбекистан, Казахстан та Велику Британію.

Держсекретар США планував бути в Києві 3 січня, але тоді його візит був відкладений через загострення на Близькому Сході.

Верещук: фінансування відрядження до Давоса з боку Пінчука не є корупцією

Фінансування українським бізнесменом Віктором Пінчуком поїздки депутатів із владної фракції «Слуга народу» на щорічні збори Всесвітнього економічного форуму у швейцарському Давосі не можна вважати корупцією, заявила в ефірі програми Радіо Свобода «ЗрадиШоу» депутатка Верховної Ради Ірина Верещук.

“Я навіть дзвонила по консультацію у НАЗК (Національне агентство з питань запобігання корупції). НАЗК стверджує, що це не є корупція, якщо вони були у відрядженні. Навіть якщо це відрядження профінансоване не з державного бюджету, це не корупція. А якщо не були у відрядженні і отримали, це був би подарунок, і вони б мусили пояснювати, за що такий подарунок», – сказала представниця владної партії, яка сама в Давосі не була.

 

 До Давоса їздила численна делегація народних депутатів України. До фінансування їхньої поїздки в одне з найдорожчих місць світу, на яке на час проведення форуму перетворюється Давос, дотичний український олігарх Віктор Пінчук, ідеться в статті Радіо Свобода «Хроніки Давосу: дискусії про клімат, виступ Зеленського та поїздка депутатів за рахунок олігарха».

 

Порошенко про допит у ДБР: це шоу пишуть сценаристи «Сватів» чи «95 кварталу» (відео)

П’ятого президента і народного депутата України, лідера партії «Європейська солідарність» Петра Порошенка знову викликали на допит у ДБР. На цей раз – як свідка у справі про ймовірну державну зраду під час підписання Мінських домовленостей. Команда народного депутата називає дії ДБР політичним переслідуванням. Сам Порошенко сказав, що це шоу пишуть сценаристи «Сватів» чи «95 кварталу» Що ще після допиту заявив п’ятий президент?

В штабі ООС розповіли про бажані для України точки розведення військ на Донбасі

Українська сторона у тристоронній контактній групі в Мінську пропонує для другого етапу розведення сил і засобів на Донбасі три точки: контрольний пункт в’їзду та виїзду «Гнутове», залізничний міст в Станиці Луганській і Новоселівку Другу (в районі Авдіївки). Це офіційно підтвердив телепроекту Радіо Свобода Донбас Реалії заступник командувача Операції об’єднаних сил Богдан Бондар. 

«Ці ділянки обиралися з урахуванням завдань, які були визначені «нормандським форматом», щоб вони давали додаткові гуманітарні можливості для місцевого населення. Можливості додаткових розгортань і роботи КПВВ, а також, з варіантом в районі залізничного мосту в районі Станиці Луганської – це можливість в подальшому відновлення залізничного сполучення. В тому числі для перевезення як пасажирів, так і різного роду гуманітарних вантажів», – розповів Богдан Бондар.

 

За словами військового, на ділянках, запропонованих Україною, цивільного населення, яке може після цього процесу опинитися в так званій «сірій зоні», немає. 

«Все це буде відбуватися або на дорожніх коридорах або з урахуванням того, щоб населені пункти, вулиці не потрапляли на ділянки розведення», – зазначив керівник безпекової групи Тристоронньої контактної групи.

Читайте також: «Хлопчик не плакав – вив. Ось і застрелили». Історія сім’ї з Жованки, яку викрадали «на підвал» (рос.)

Раніше «Громадське», посилаючись на джерела, розповіло про 4 ділянки нового етапу розведення військ, на яких наполягає Україна. Йшлося про КПВВ Гнутове, Новоселівки Другої, району поблизу Авдіївки та залізничного мосту в Станиці Луганській.

16 січня речниця представника України у Тристоронній контактній групі Леоніда Кучми Дарка Оліфер повідомила, що українська сторона на засіданні в Мінську щодо врегулювання ситуації на Донбасі висловилася за проведення повторної верифікації відведення важких озброєнь та місць їхнього зберігання місією ОБСЄ та пропонує провести розведення сил та засобів на додаткових трьох ділянках.

 

Наприкінці минулого року відбулося розведення сил біля Золотого на Луганщині та в районі Петрівського і Богданівки на Донеччині.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від березня 2014-го до 31 жовтня 2019 року унаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули 13 000 – 13 200 людей.

Депутати «Європейської солідарності» заперечують, що прийшли до ДБР через допит Порошенка

Народні депутати від «Європейської солідарності» заперечують, що прийшли до стін Державного бюро розслідувань через допит п’ятого президента та свого однопартійця Петра Порошенка.

Низка членів фракції ЄС у коментарі Радіо Свобода розповіли, що вони хочуть передати звернення від родин Небесної сотні до голови ДБР Ірини Венедіктової з проханням не призначати своїм заступником Олександра Бабікова, адвоката колишнього президента України Віктора Януковича.

Вони повідомили, що прийшли до ДБР приблизно за годину до початку допиту Порошенка.

Парламентарі зазначають, що їх не пускають до Державного бюро розслідувань, хоча вони мають статус народного депутата. У відомстві вже заявили, що «намагання народних депутатів проникнути у приміщення» є порушенням закону, який забороняє втручання посадовців у роботу бюро.

Зранку 24 січня Порошенко прийшов на допит до ДБР у справі про підписання Мінських домовленостей за часів його президентства.

10 грудня 2019 року в Державному бюро розслідувань підтвердили Радіо Свобода відкриття кримінального провадження за фактом можливого скоєння державної зради Петром Порошенком під час підписання Мінських угод про врегулювання ситуації на Донбасі у 2015 році.

У ДБР не змогли уточнити, яке це за рахунком провадження проти Петра Порошенка, відкрите ДБР. Станом на 20 листопада 2019 року таких проваджень було 13.

Колишній президент раніше заявляв, що справи, в яких він фігурує, інспіровані колишнім першим заступником голови адміністрації президента-втікача Януковича Андрієм Портновим і є «яскравим підтвердженням того реваншу, який сьогодні, як ракова пухлина, намагається поширюватися Україною».

Зеленський в Ізраїлі зустрівся з Нетаньягу

Президент України Володимир Зеленський під час візиту в Ізраїль зустрівся з прем’єр-міністром країни Біньяміном Нетаньягу. Про це повідомляє пресслужба українського президента.

«Сторони підтвердили обопільний намір розвивати двосторонній політичний діалог. Було також відзначено наявний потенціал для активізації торговельно-економічної та інвестиційної співпраці між Україною та Ізраїлем. Володимир Зеленський висловив сподівання на якнайшвидше набуття чинності двосторонньою Угодою про вільну торгівлю, яку Україна ратифікувала у серпні 2019 року», – мовиться у повідомленні.

Як зазначається, Зеленський також нагадав про численні відмови українцям у в’їзді в Ізраїль та зазначив, що цю проблему треба врегулювати найближчим часом.

 

Під час спільного виступу з Нетаньягу Зеленський розповів про українських Праведників народів світу, котрі, ризикуючи життям, рятували євреїв від нацистів, зокрема про кримську татарку Саїде Аріфову, «яка мешкала в окупованому нацистами Криму та приховала національність своїх вихованців», а також про українського священика Греко-католицької церкви Омеляна Ковча, який рятував євреїв, видаючи їм посвідки про хрешення.

Президент розповів історію своєї сім’ї, зокрема, що троє братів його дідуся стали жертвами Голокосту.

Речник Путіна пояснив, чому той не зустрівся із Зеленським в Ізраїлі

Речник президента Росії Володимира Путіна Дмитро Пєсков повідомив, що зустріч президентів України та Росії в Ізраїлі не відбулася, зокрема, і тому, що українського президента Володимира Зеленського не було на Всесвітньому форумі пам’яті Голокосту.

«Фактично Зеленський, оскільки скасував свій візит на форум… Вони навіть не змогли привітати один одного, тому ніякої зустрічі не було», – цитують слова Пєскова у четвер російські ЗМІ.

Повідомляється, що сам Путін виступив на форумі в Єрусалимі.

Раніше президент України Володимир Зеленський повідомив, що українська делегація в Ізраїлі вирішила передати свої місця на Всесвітньому форумі пам’яті Голокосту жертвам трагедії, мотивуючи це тим, що «через величезний інтерес до події та обмежену кількість місць важко потрапити багатьом з тих, хто пережив цю страшну трагедію».

Пізніше в ізраїльському національному меморіалі «Яд Вашем» розкритикували таке рішення президента України. Там пояснили, що із тими, хто вижив в часи Голокосту, вже зв’язалися в попередні дні, і вони відреагували на запрошення, а зв’язатися з іншими в нинішній ситуації є неможливим.

Президент України Володимир Зеленський нині з дводенним візитом перебуває в Ізраїлі в рамках заходів до 75-ї річниці звільнення концтабору «Аушвіц».

22 січня у Давосі Зеленський не виключив, що зустрінеться в Ізраїлі з президентом Росії Володимиром Путіним. Таку вірогідність не виключив і помічник президента Росії Юрій Ушаков, наголосивши, що «тривалі контакти навряд чи можливі».

Президенти України та Росії наживо зустрічалися лише одного разу – під час саміту «нормандського формату» в Парижі 9 грудня минулого року.

СБУ: перевіряємо щодо відвідин Криму лише росіян, шведа Dr. Alban не перевіряли

Служба безпеки України перевіряє лише артистів-громадян Росії щодо відвідин анексованого Криму, йдеться у відповіді СБУ на запит Ради громадського контролю НАБУ, поширеній увечері 23 січня.

«Тож орган не розглядав надання дозволу на в’їзд на територію України шведського співака Dr. Alban, який до цього виступав у анексованому Криму. Відповідно, заборони для співака на відвідування нашої країни СБУ не приймало», – вказує Рада громадського контролю НАБУ, коментуючи відповідь спецслужби.

 

5 січня голова Державної прикордонної служби Сергій Дейнеко повідомив, що музикант Албан Юзома Нвапа, відомий під псевдонімом Dr. Alban, в’їхав на територію України згідно з українським законодавством, і «жодним чином на рішення охоронців кордону щодо пропуску чи не пропуску осіб не впливає ніхто, серед іншого і президент України».

Cам музикант відредагував свій допис від 16 грудня 2019 року, в якому стверджував, що його допуск на територію України забезпечило втручання президента Володимира Зеленського.

«Мені заборонили в’їзд до України через попередні виступи на Кримському півострові. Я не знав про те, що українцям це не подобається. Але був радий зустріти президента», – йдеться в поточній редакції допису.

Читайте також: Крим і війна на Донбасі. Заяви представників влади Зеленського не є однозначними​

Раніше в коментарі до свого відео зустрічі з Зеленським Нвапа повідомив, що саме його втручання дозволило йому потрапити до України. Також у попередній версії співак називав Крим «спірною» територією.

Скріншот оригінального допису оприлюднила зокрема інформаційна агенція «Укрінформ».

Dr. Alban виступав у Криму після початку російської анексії 2014 року.

Іноземні артисти і інші діячі культури порушують українське законодавство, приїжджаючи з гастролями в анексований Росією Крим через закриті України пункти пропуску. Деяким артистам і співакам, які приїхали на гастролі до Криму або прямо підтримують російську анексію Криму, заборонено виступати на материковій частині України.

Фігуранта «справи Хізб ут-Тахрір» вивезуть із СІЗО Сімферополя на медобстеження – адвокат

Фігуранта другої сімферопольської «справи Хізб ут-Тахрір» Джеміля Гафарова упродовж найближчих днів мають вивезти на медобстеження, розповів проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії адвокат Гафарова Ріфат Яхін. За словами адвоката, керівництво СІЗО Сімферополя оформило відповідний документ.

«Сьогодні безпосередньо під час судового засідання з розгляду мого позову, саме про бездіяльність СІЗО щодо мого підзахисного, представнику СІЗО, який був присутній на засіданні, за допомогою якихось месенджерів, WhatsApp, напевно, прийшов документ щодо направлення Джеміля Гафарова на медобстеження на наявність захворювань, що перешкоджають утриманню під вартою, з підписом начальника СІЗО Бережного, датоване сьогоднішнім числом. Тепер, з завтрашнього дня, впродовж трьох днів вони зобов’язані вивезти Гафарова на медобстеження, і до 31 січня дати нам висновок про його стан», – повідомив адвокат.

Він зазначив, що з часу подачі заяви минуло майже три місяці.

«Я подав заяву про направлення Гафарова на медобстеження 5 листопада 2019 року, відповідно, наступного дня вони повинні були розглянути і видати документ, проте ми бачимо, що пройшло вже майже три місяці, і цей документ з’явився сьогодні, коли вже розглядається адміністративний позов до СІЗО», – заявив Яхін.

У Криму 16 січня на закритому засіданні підконтрольний Кремлю суд залишив під арештом фігуранта другої сімферопольської «справи Хізб ут-Тахрір» Джеміля Гафарова. 

Раніше сторона захисту повідомляла, що Гафаров з 25 жовтня 2019 року не отримує необхідних медикаментів в СІЗО Сімферополя.

Уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова 11 листопада 2019 року повідомляла про погіршення стану здоров’я українських політв’язнів з анексованого Криму, серед яких згадувала і про Джеміля Гафарова.

Джеміль Гафаров має третю групу інвалідності, хронічне захворювання нирок і проблеми з серцем.

Суд відпустив під домашній арешт Інну Грищенко, з позивним «Пума»

Апеляційний суд міста Києва відпустив під домашній арештучасницю бойових дій на Донбасі Інну Грищенко, з позивним «Пума, підозрювану в замаху на вбивство бізнесмена на Прикарпатті, повідомила у фейсбуці її адвокат Олена Помазановська.

«Апеляційну скаргу захисників Помазановської та Широковського задовільнити, Грищенко Інну Петрівну звільнити в залі суду, запобіжний захід змінити на домашній арешт», – повідомила адвокат.

Як передає «Українська правда» з посиланням на уточнені дані від сторони захисту Грищенко перебуватиме під цілодобовим домашнім арештом до 24 лютого.

За даними МВС, подружжя Грищенків – Інна та Владислав – «становлять оперативний інтерес для слідства у справі Шеремета».

Журналіст «Української правди» Павло Шеремет загинув 20 липня 2016 року внаслідок вибуху автомобіля в центрі Києва. Нині серед підозрюваних у причетності до його вбивства – сержант Сил спеціальних операцій Андрій Антоненко, військовий медик Яна Дугарь та волонтер Юлія Кузьменко.