У Представництві президента України в АРК назвали «воєнним злочином» вирок російського суду 3 листопада стосовно фігурантів красногвардійської «справи Хізб ут-Тахрір», яким дали від 12 до 17 років ув’язнення.

«Дії влади Росії з переслідування наших громадян і вироки Рустему Емірусеїнову, Арсену Абхаїрову та Ескендеру Абдулганієву є воєнним злочином, і кожен представник російської влади та окупаційної адміністрації рано чи пізно понесе персональну кримінальну відповідальність за цей злочин», – йдеться в повідомленні відомства у фейсбуці.

У представництві вказали, що «Україна докладає максимальних зусиль для фіксації, ретельного документування і розслідування цих фактів».

«Весь світ повинен знати про системні й масові порушення прав людини, порушення прав корінного кримськотатарського народу на території тимчасово окупованого Кримського півострова. І поки ми боремося за свободу, сотні заручників перебувають у полоні Кремля. Для нас дуже важливо зробити все, щоб вони самі та їхні родини отримували системну правову, соціальну і психологічну підтримку від держави», – йдеться в повідомленні.

Уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова, у свою чергу, заявила, що вважає вирок «незаконним і політично мотивованим».​

«Засуджую неправомірне рішення російського військового суду, адже наших співгромадян обвинуватили у злочині, якій вони не вчиняли… Звертаюся з проханням до міжнародної спільноти об’єднати зусилля та посилити тиск на Російську Федерацію, аби нарешті припинити політично вмотивовані переслідування громадян України в тимчасово окупованому Криму та звільнити усіх бранців Кремля», – написала Денісова у фейсбуці.

3 листопада суд у російському Ростові-на-Дону виніс обвинувальний вирок фігурантам красногвардійської «справи Хізб ут-Тахрір». Рустему Емірусеїнову дали 17 років з відбуванням перших двох років у в’язниці, решта – у суворому режимі. Арсену Абхаїтову – 13 років з відбуванням перших двох років у в’язниці. Ескендеру Абдулганієву – 12 років, також з відбуванням у в’язниці перших двох років.

Як повідомляє проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії, близько 200 кримських татар прийшли у вівторок під будівлю суду в Сімферополі, де перебували адвокати засуджених кримчан, і включалися через відеозв’язок на засідання суду в Ростові-на-Дону. Пізніше з’явилися повідомлення про затримання.

З вечора 2 листопада сотні кримських татар, які виїхали з анексованого Криму в Ростов-на-Дону на оголошення вироку фігурантам красногвардійської «справи Хізб ут-Тахрір», утримувалися співробітниками російської ДПС на Керченському мосту. Як передає проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії, після десятигодинного очікування люди повернулися на півострів. Адвокат Микола Полозов повідомив, що російські силовики таким чином «порушили право на свободу пересування» щодо кримськотатарських активістів. Російські правоохоронні органи офіційно ситуацію не коментували.

Південний окружний військовий суд Ростова-на-Дону (Росія) 29 січня почав розгляд справи фігурантів красногвардійської «справи Хізб ут-Тахрір» по суті.

У лютому 2019 року в будинках кримських татар у селищі Октябрське Красногвардійського району Криму російські силовики провели обшуки. Пізніше до управління ФСБ Росії в Сімферополі відвезли Ескендера Абдулганієва, Арсена Абхаїрова і Рустема Емірусеїнова.

ФСБ Росії стверджує, що затримані жителі Красногвардійського району причетні до діяльності забороненої в Росії та на території анексованого нею Криму організації «Хізб ут-Тахрір».
…

Південний окружний військовий суд в російському Ростові-на-Дону у вівторок має оголосити вироки фігурантам красногвардійської «справи Хізб ут-Тахрір» Рустему Емірусеїнову, Арсену Абхаїрову і Ескендеру Абдулганієву. Напередодні усі вони виступили в суді з останнім словом, після чого суд пішов до нарадчої кімнати. Вирок мають читати вранці, після запланованого на 10:00 за місцевим часом засідання.

Раніше російський прокурор попросив суд визнати кримських татар винними і призначити покарання у вигляді позбавлення волі в колонії посиленого режиму на терміни: Рустема Емірусеїнову – 18 років з обмеженням на 1,5 року нагляду, Арсену Абхаїрову – 15 років, Ескендеру Абдулганієву – 16 років.

Південний окружний військовий суд Ростова-на-Дону (Росія) 29 січня почав розгляд справи фігурантів красногвардійської «справи Хізб ут-Тахрір» по суті.

У лютому 2019 року в будинках кримських татар у селищі Октябрське Красногвардійського району Криму російські силовики провели обшуки. Пізніше до управління ФСБ Росії в Сімферополі відвезли Ескендера Абдулганієва, Арсена Абхаїрова і Рустема Емірусеїнова.

ФСБ Росії стверджує, що затримані жителі Красногвардійського району причетні до діяльності забороненої в Росії і на території анексованого нею Криму організації «Хізб ут-Тахрір».

 
…

«Петро Порошенко як фізична особа є одним із найбільших платників податків» – адвокат Головань
…

Понад 100 народних депутатів на чолі зі спікером Верховної Ради Дмитром Разумковим зареєстрували законопроєкт «Про відновлення дії окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» та Кримінального кодексу України». Документ з’явився на сайті Верховної Ради 2 листопада.

За даними сайту, співавторами законопроєкту виступають 124 народних депутати, серед них – представники фракцій «Слуги народу», «Європейської солідарності», «Голосу», «Батьківщини», депутатської групи «Довіра».

Документ передбачає відновлення дії пунктів закону «Про запобігання корупції», які Конституційний суд визнав такими, що не відповідають Конституції. Зокрема, згідно з ним, мають бути поновлені повноваження Національного агентства з питань запобігання корупції.

Читайте також: Франція підтримує рішучість Зеленського в питанні КС – МЗС України

Як пояснюють автори в записці, долученій до законопроєкту, його метою є «створення умов для законодавчого забезпечення дотримання міжнародно-правових зобов’язань України у сфері запобігання корупції».

Водночас, враховуючи позицію Конституційного суду, парламентарі пропонують «доручити уряду розробити законопроект щодо особливостей правових та організаційних засад функціонування системи запобігання корупції щодо суддів, а також механізму притягнення їх до відповідальності».

Читайте також: Судді КСУ призначили на 2 листопада збори, але перенесли їх – причина не відома

27 жовтня Конституційний суд України визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за декларування недостовірної інформації. Так само суд скасував низку положень закону про запобігання корупції. КСУ пояснював, що антикорупційне законодавство створює передумови для неправомірного впливу на суд.

Національне агентство з питань запобігання корупції заявило, що Конституційний суд діяв у власних інтересах, ухвалюючи рішення. Водночас через рішення КСУ агентство закрило доступ до державного реєстру електронних декларацій. Ввечері 29 жовтня за рішенням уряду після засідання Ради національної безпеки та оборони доступ відновили.

30 жовтня з’явився текст президентського законопроєкту про відновлення суспільної довіри до конституційного судочинства. Президент Володимир Зеленський пропонує визнати рішення КСУ «таким, що не створює правових наслідків».

Крім того, президент пропонує припинити повноваження складу Конституційного суду, який діяв на момент ухвалення рішення.

Голова КСУ Олександр Тупицький вбачає в документі ознаки конституційного перевороту.
…

Володимир Зеленський має на увазі підтримку депутатами законопроєкту, поданого з його власної ініціативи 30 жовтня
…

Родина голови Конституційного суду Олександра Тупицького володіє низкою елітного майна, серед якого окрім маєтку в Криму – чотирикімнатна квартира у ЖК «Новопечерські липки» у столиці та великий маєток з басейном під Києвом. Цими об’єктами нерухомості користується сам Олександр Тупицький, але вони записані на матір та тещу судді. Про це повідомляють журналісти програми «Схеми» (проєкт Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший»).

Після того, як у травні 2013 року Олександр Тупицький був переведений у Київ та призначений суддею Конституційного суду, у вересні того ж року його родина придбала чотирикімнатну квартиру площею 216,5 кв.м у житловому комплексі бізнес-класу «Новопечерські липки» у Києві, а згодом докупила ще два машиномісця там. Середня вартість квадратного метру у цьому ЖК станом на 2013 рік становила $2900, тобто квартира такою площею вартувала там більше 600 тисяч доларів.

Майно записали матір судді, Галину Тупицьку. Про це свідчить виписка з Держреєстру речових прав на нерухоме майно. На момент придбання коштовної нерухомості у ЖК «Новопечерські липки Галині Тупицькій було 73 роки і вона була вже на пенсії. З 2019 року Тупицький почав декларувати, що сам мешкає у цих апартаментах, записаних на матір.

Окрім того, у родини голови Конституційного суду є маєток з басейном під Києвом у Василькові. Будинок площею 211,4 кв. м та земельні ділянки загальною площею понад 23 сотки були придбані у серпні 2018 року та оформлені на тещу Олександра Тупицького – Ларису Колпаченко. Сам суддя оформив на себе лише 7,5 соток землі у Василькові, які і вніс в декларацію.

За даними журналістів, тривалий час теща Тупицького – Лариса Колпаченко працювала у аптеці у Донецьку. ​

Якщо подивитися на територію згори, то видно що між земельною ділянкою Олександра Тупицького та ділянками, оформленими на його тещу Ларису Колпаченко немає паркану і це одна спільна територія – на якій стоїть великий маєток та декілька додаткових споруд, також тут розташований басейн та невеликий ставок.

Джерела журналістів повідомили, що цим маєтком регулярно користується і сам Тупицький.

У неділю, 1 листопада 2020 року, журналісти побачили на подвір’ї припарковану BMW X6 білого кольору. Саме таке авто має дружина Олександра Тупицького – Ольга Тупицька, відповідно до декларації судді.

Також біля будинку журналісти побачили чорну Toyota Camry. Саме такі авто є на балансі Конституційного суду. Втім дізнатися чи саме це авто належить до КС не вдалося – на Toyota Camry виявилися так звані «номери прикриття» – у базі автотранспортних засобів МВС ці номери закріплені за іншим автомобілем (Mitsubishi Lancer).

27 жовтня «Схеми» звернулися до голови КСУ з проханням надати коментар щодо його майна. У пресслужбі КСУ заявили, що «усі відомості про майно, яке є у володінні та користуванні голови КСУ Олександра Тупицького, містяться у його щорічній декларації».

Журналісти «Схем» направили повторний запит голові КСУ з проханням про коментар стосовно майна його родини. Редакція опублікує позицію Олександра Тупицького, щойно отримає її.

Раніше журналісти програми «Схеми» повідомили, що голова Конституційного суду Олександр Тупицький у 2018 році став власником земельної ділянки у селищі Кореїз Автономної республіки Крим, оформивши договір купівлі-продажу за російським законодавством, але не відобразив інформацію про це у своїй декларації про майно та доходи. При цьому, під головуванням Тупицького судді КСУ 27 жовтня проголосували за визнання неконституційною статті про кримінальну відповідальність за декларування недостовірної інформації і скасували її.

Реагуючи на розслідування, голова Конституційного суду Олександр Тупицький підтвердив інформацію, оприлюднену журналістами програми «Схеми», про те, що він не задекларував землю в Криму, власником якої став після анексії за законами Росії.

«Коли я прочитав матеріал, я сам по собі подякував їм за об’єктивність», – заявив Тупицький.

За словами Тупицького, правочин відбувся у 2018 році. «Чого я не вніс його в реєстр? Я до цього часу не знаю, як це зробити. Я не визнаю Крим російським, – заявив він. – Єдина, напевно, моя провина, що я не звернувся до органів НАЗК, щоб вони мені роз’яснили, як це мені зробити».

«Я готовий відповідати, якщо десь помилки якісь я допустив, то я готовий їх виправляти. Ми ж живемо у цивілізованому світі. Якщо помилки, які порушують закон, то за них також треба нести відповідальність. Це аксіома», – заявив Тупицький.

 
…

Франція підтримує рішучість президента України Володимира Зеленського в ситуації, що виникла навколо Конституційного суду України. Про це, як повідомляє МЗС України, 2 листопада втелефонній розмові з українським колегою Дмитром Кулебою заявив міністр закордонних справ Франції Жан-Ів Ле Дріан.

«Окрему увагу міністри приділили темі системних реформ в Україні на основі угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Дмитро Кулеба поінформував французького колегу про руйнівні наслідки сумнозвісного рішення Конституційного суду України для антикорупційних реформ у нашій державі та запевнив, що президент та уряд України рішуче налаштовані захистити ефективну роботу антикорупційної інфраструктури та інші реформи», – ідеться в повідомленні.

У розмові Кулеби і Ле Дріана йшлося також і про інші теми. Зокрема, український міністр висловив співчуття французькому колезі у зв’язку з нещодавніми нападами у Франції, жертвами яких стали невинні люди.

Також ішлося про дипломатичні зусилля «у рамках Нормандського формату з мирного врегулювання російсько-української війни на Донбасі».

Дмитро Кулеба поінформував Жан-Іва Ле Дріана про ініціативу створення Кримської платформи – міжнародного формату, що консолідує зусилля міжнародного співтовариства з деокупації Криму, захисту прав людини в умовах тимчасової російської окупації. Українська сторона запросила Францію взяти активну участь у роботі Кримської платформи.

27 жовтня Конституційний суд України визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за декларування недостовірної інформації. Так само суд скасував низку положень закону про запобігання корупції. Оприлюднивши це рішення 28 жовтня, КСУ пояснював, що антикорупційне законодавство створює передумови для неправомірного впливу на суд.

Національне агентство з питань запобігання корупції заявило, що Конституційний суд діяв у власних інтересах, ухвалюючи рішення.

Водночас через рішення КСУ агентство закрило було доступ до державного реєстру електронних декларацій. Ввечері 29 жовтня, за рішенням уряду, після засідання Ради національної безпеки і оборони доступ відновили.

Рішення КСУ критично сприйняли на Заході, заявивши, що воно ставить під сумнів низку міжнародних зобов’язань України.

Читайте ще:

МЗС ініціює взаємодію з іноземними партнерами для подолання наслідків рішення Конституційного суду

Верховна Рада найближчим часом може призначити двох суддів КСУ – депутатка від «Слуги народу»​

 
…

Державне бюро розслідувань просить Офіс генерального прокурора звернутися по правову допомогу до закордонних органів із запитами для провадження проти п’ятого президента України Петра Порошенка.

Як нагадали в ДБР, Бюро здійснює досудове розслідування щодо відкриття Порошенком компанії в юрисдикції Британських Віргінських Островів.

«За даними досудового розслідування, зазначені дії були вчинені за допомогою кіпрської та панамської юридичних фірм, а відповідна компанія зареєстрована на Британських Віргінських Островах. При цьому, єдиним її бенефіціарним власником вказаний особисто П’ятий Президент України (під час реєстрації наданий його паспорт та вказана його київська адреса)», – стверджують в правоохоронній установі.

Читайте також: ДБР не назвало кількість проваджень, у яких фігурує Порошенко

За повідомленням, у документах компанії було зазначено, що вона «холдингового підприємства для українських та кіпрських структур кондитерської корпорації, засновником якої є п’ятий президент України». ДБР вбачає в діях Порошенка ознаки відмивання коштів та ухилення від сплати податків.

Відтак ДБР звернулося до Офісу генерального прокурора за міжнародною правовою допомогою із запитами до компетентних органів Британських Віргінських Островів, Панами та Кіпру.

Читайте також: Файли FinCEN: правоохоронців США зацікавили транзакції офшорних компаній, пов’язаних з Порошенком

Порошенко наразі не коментував публічно цю заяву Державного бюро розслідувань.

18 вересня адвокат колишнього президента Петра Порошенка Ілля Новіков заявив, що правоохоронні органи відкрили проти його підзахисного в цілому 58 кримінальних справ.
…

Визнано обраними 133 голів: 27 – міських, 30 – селищних, 76 – сільських
…

Чинний президент США, республіканець Дональд Трамп готується до заключного етапу своєї виборчої кампанії з 10-ма мітингами за два дні до президентських виборів у США. Водночас кандидат від демократів Джо Байден 1 листопада зосередився на Пенсільванії, вирішальному штаті в його прагненні потрапити до Білого дому.

Оскільки понад 90 мільйонів американців вже проголосували напередодні виборів 3 листопада, обоє кандидати прагнуть вплинути на ті штати, які «вагаються» із вибором. Ті, хто проголосував достроково, це близько 65 відсотків від загальної явки в 2016 році.

Опитування громадської думки показують, що Байден випереджає Трампа в національному масштабі щонайменше на 8 процентних пунктів, але зберігає меншу перевагу в декількох критичних штатах, що потенційно дає Трампу можливість набрати 270 голосів, необхідних для перемоги в Колегії виборників, яка і визначає переможця.

Колишній віцепрезидент двічі з’явився на публіці в Пенсильванії, штаті, який Трамп з невеликою перевагою виграв в 2016 році. У Філадельфії, найбільшому місті Пенсильванії, Байден звернувся до афроамериканського співтовариства і закликав усіх, хто ще не проголосував, з’явитися в день виборів.

«Кожен божий день ми спостерігаємо расові відмінності у всіх аспектах цього вірусу», – сказав Байден на заході, організованому біля церкви у Філадельфії. Він назвав політику Трампа щодо COVID-19 «майже злочинною» і що пандемія викликала «масові жертви» серед темношкірого населення. Він також пообіцяв боротися з «системним расизмом» в США.

Сенаторка Камала Гарріс, дочка іммігрантів з Індії та Ямайки, кандидатка у кампанії Байдена на посаду віцепрезидента, побувала в Джорджії, що здавна симпатизує республіканцям, з метою привернути увагу на бік республіканців, якщо афроамериканці підуть на голосування у великій кількості.

Колишній бос Байдена, попередник Трампа на посаді президента Барак Обама, приєднався до Гарріс під час кампанії в рамках концерту для євангелістів.

2 листопада Байден і Гарріс планують активну кампанію в Пенсильванії.

Тим часом Дональд Трамп взяв стрімкий темп проведення мітингів у Мічигані, Айові, Північній Кароліні, Джорджії і Флориді.

Трамп позиціонує себе перед виборцями як президент, який принесе економічне процвітання країні. За його словами, пандемія коронавірусу майже закінчилася, порпри те, що кількість щоденних заражень доходить до 100 тисяч.

Він також попередив виборців, що демократи – це «ліва мафія», яка, на його думку, підтримує підвищення податків і загрожує економіці новими карантинними обмеженнями через COVID-19. Водночас Байден заявив, що переможе коронавірус, не зупиняючи знову економіку.

Попри те, що понад 90 мільйонів американців вже проголосували, і представники виборчих комісій готуються до підрахунку голосів, Трамп неодноразово бездоказово заявляв, що бюлетені, надіслані поштою, можуть бути фальсифіковані. Він нещодавно стверджував, що тільки результати, доступні в ніч виборів, повинні враховуватися. Офіційні особи в декількох штатах, включаючи Пенсильванію, кажуть, що на підрахунок всіх бюлетенів поштою може піти кілька днів.
…

У штабі операції Об’єднаних сил повідомили, що у денні години неділі підтримувані Росією бойовики на Донбасі не відкривали вогонь.

«Зафіксовано одне порушення домовленостей, досягнутих у рамках Тристоронньої контактної групи 22 липня 2020 року. Так, на Приазовׄ’ї, у районі населеного пункту Водяне, задокументовано проліт ворожого БПЛА типу «Квадрокоптер» із перетином лінії розмежування. Засоби радіоелектронної боротьби Об’єднаних сил подавили безпілотник противника, що унеможливило його подальше використання. Упродовж поточної доби обстрілів з боку противника на ділянках відповідальності наших бригад зафіксовано не було. Уздовж лінії розмежування спостерігається тиша», – йдеться в повідомленні штабу у фейсбуці.

Підтримувані Росією угруповання «ДНР» і «ЛНР» даних про ситуацію на фронті не повідомляють.

Раніше повідомлялося, що у зоні бойових дій на Донбасі 31 жовтня російські гібридні сили 1 раз порушили угоду про припинення вогню.

Із 00:01 27 липня на Донбасі набрала чинності чергова домовленість про «повне та всеосяжне припинення вогню».

Унаслідок активізації бойових дій 29 і 30 жовтня на Донбасі загинули двоє українських військових, ще двоє були поранені.

Після цього відбулася позачергова зустріч Тристоронної контактної групи для переговорів про врегулювання на окупованій частині Донбасу. Українська делегація в ТКГ повідомила, що сторони домовилися продовжувати перемир’я.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від квітня 2014-го до 31 липня 2020 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 100 до 13 300 людей.
…

Президент Володимир Зеленський назвав рішення Конституційного суду щодо антикорупційного законодавства «публічним проявом змови частини старих еліт і олігархів проти президента і проти країни». Про це він написав 1 листопада у фейсбуці.

«Тільки слабкий президент і слабка держава – запорука збереження їхнього корупційного способу життя. Інакше вони не вміють. Як там кажуть – на Геловін усі чорти з політичного пекла відкривають свої справжні обличчя. Так співпало. Прізвища чортів ви прекрасно знаєте», – ідеться в повідомленні.

Зеленський вважає, що «збереження касти недоторканних» потрібне його «попередникам».

«Конституційний суд, судді якого були призначені старою системою та моїми попередниками, тими самими, які завжди «руку на серце» й сорочку готові рвати за країну, вважають інакше. Всім їм конче потрібне збереження «касти недоторканних», – стверджує президент України.

27 жовтня Конституційний суд України визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за декларування недостовірної інформації. Так само суд скасував низку положень закону про запобігання корупції. Оприлюднивши це рішення 28 жовтня, КСУ пояснював, що антикорупційне законодавство створює передумови для неправомірного впливу на суд.

Національне агентство з питань запобігання корупції заявило, що Конституційний суд діяв у власних інтересах, ухвалюючи рішення. Водночас через рішення КСУ агентство закрило було доступ до державного реєстру електронних декларацій. Ввечері 29 жовтня за рішенням уряду після засідання Ради національної безпеки і оборони доступ відновили.

Українська влада раніше заявляла, що очікує на новий транш Міжнародного валютного фонду до кінця 2020 року. У МВФ назвали систему декларування в Україні «критично важливим кроком уперед у боротьбі з корупцією», який не потрібно скасовувати.
…

Середня зарплата у вересні зросла до цьогорічного максимуму, повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль у фейсбуці.

«Середня зарплата в Україні у вересні зросла до максимуму від початку року і склала майже 12 тисяч гривень. У порівнянні з серпнем розмір середньої зарплати збільшився на 5%. Основною причиною зростання зарплат стало підвищення мінімальної ЗП, а також відновлення ділової активності на ринку зайнятості. Збільшення зарплат у вересні сприяло й подальшому зростанню споживання населення», – написав Шмигаль.

За даними Державної служби статистики, середня зарплата у січні 2020 році становила 10 727 гривень.
…

Зазвичай, в Україні «щось трапляється» перед приїздом місії Міжнародного валютного фонду, заявив міністр юстиції України Денис Малюська в інтерв’ю Радіо Свобода. Так міністр прокоментував рішення Конституційного суду, який скасував відповідальність за декларування недостовірної інформації.

У нього запитали, чи вважає він, що судді Конституційного суду реагували на опитування від президента України Володимира Зеленського. Громадян, зокрема, запитували, чи підтримують вони довічне ув’язнення за корупцію в особливо великих розмірах.

«Я думаю, що навряд чи це пов’язано хоч якось з опитуванням. Тому що рішення очікувалося. Скоріше співпадіння трапляються інші у нас. Як правило, перед тим, як має приїхати місія МВФ, трапляється щось, що б’є дуже сильно по наших програмах і зобов’язаннях, які вже імплементовують, що потенційно може відстрочити приїзд місії МВФ. І це історично», – сказав Малюська в ефірі програми «Суботнє інтерв’ю».

Він не виключає, що хтось намагається зірвати співпрацю України з міжнародними партнерами.

«Збіг завжди буває. Тобто можна не ходити до ворожки – завжди перед приїздом місії МВФ, перед запланованим приїздом відбудеться щось негативне. І МВФ це знає. Вони розуміють, що слід очікувати негативу, що може зривати їхню місію. Вони вже навіть на це дивляться більш-менш поблажливо, розуміючи, що це внутрішньоукраїнські ігри», – додав Малюська.

27 жовтня Конституційний суд України визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за декларування недостовірної інформації. Так само суд скасував низку положень закону про запобігання корупції. Оприлюднивши це рішення 28 жовтня, КСУ пояснював, що антикорупційне законодавство створює передумови для неправомірного впливу на суд.

Національне агентство з питань запобігання корупції заявило, що Конституційний суд діяв у власних інтересах, ухвалюючи рішення. Водночас через рішення КСУ агентство закрило було доступ до державного реєстру електронних декларацій. Ввечері 29 жовтня за рішенням уряду після засідання Ради національної безпеки і оборони доступ відновили.

Українська влада раніше заявляла, що очікує на новий транш Міжнародного валютного фонду до кінця 2020 року. У МВФ назвали систему декларування в Україні «критично важливим кроком уперед у боротьбі з корупцією», який не потрібно скасовувати.
…

Ліквідація Окружного адміністративного суду Києва мало що змінить, розповів міністр юстиції Денис Малюська в інтерв’ю Радіо Свобода.

«Навпаки, вона іноді може призвести до якихось негативних наслідків, якщо вона буде не продумана. Інша справа – якщо буде ухвалене рішення передати юрисдикцію частини спорів, які вирішує ОАСК, іншому суду. Або навіть ледь не всі. Або об’єднати ОАСК з іншим судом. Такого роду сценарії менше завдадуть шкоди, ніж проста і елементарна ліквідація ОАСК. Тому що, якщо ми ліквідуємо ОАСК, то це означає, що весь масив спорів, а вони дуже багато спорів розглядають, має розглянути хтось інший. Питання: хто? За які ресурси?» – розмірковує Малюська.

Він зазначив, що в ситуації з Окружним адміністративним судом Києва мало хто сумнівається в професійності суддів.

«Судді професійні і знають законодавство дуже і дуже непогано. Сумніваються у доброчесності і в етичних стандартах. Це ключове», – розповів Малюська в ефірі програми «Суботнє інтерв’ю».

Він оцінив петицію до президента України Володимира Зеленського з вимогою ліквідації Окружного адміністративного суду як політичне звернення.

«Треба зробити щось з ОАСК, з тим, щоб він перестав генерувати ось ці сумнівні судові рішення, щоб йому знову можна було би довіряти. Як це зробити? Реорганізація, злиття чи передача повноважень іншому суду, чи передача разом з ліквідацією? Тобто там потрібно зробити кілька кроків, але це вже вирішувати за консультаціями», – заявив Малюська.

26 жовтня петиція до президента України Володимира Зеленського про ліквідацію Окружного адміністративного суду Києва набрала 25 тисяч підписів. У відповідь президент доручив розпочати консультації з Вищою радою правосуддя.

 
…

Міністерство закордонних справ України ініціює взаємодію з іноземними партнерами для подолання наслідків рішення Конституційного суду про скасування відповідальності за декларування недостовірної інформації, повідомив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба у твітері.

«На доручення президента України МЗС ініціює взаємодію з міжнародними партнерами задля подолання негативних наслідків рішення Конституційного суду та відновлення доброчесності конституційного судочинства в Україні», – повідомив Кулеба.

27 жовтня Конституційний суд України визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за декларування недостовірної інформації. Так само суд скасував низку положень закону про запобігання корупції. Оприлюднивши це рішення 28 жовтня, КСУ пояснював, що антикорупційне законодавство створює передумови для неправомірного впливу на суд.

Національне агентство з питань запобігання корупції заявило, що Конституційний суд діяв у власних інтересах, ухвалюючи рішення. Водночас через рішення КСУ агентство закрило було доступ до державного реєстру електронних декларацій. Ввечері 29 жовтня за рішенням уряду після засідання Ради національної безпеки і оборони доступ відновили.

30 жовтня з’явився текст президентського законопроєкту «про відновлення суспільної довіри до конституційного судочинства». Президент Володимир Зеленський пропонує визнати рішення КСУ «таким, що не створює правових наслідків». Крім того, президент пропонує припинити повноваження складу Конституційного суду, який діяв на момент ухвалення рішення.

Голова КСУ Олександр Тупицький вбачає в документі ознаки конституційного перевороту, бо президентські пропозиції прямо суперечать Конституції України.
…

В окупованому Криму російські поліцейські зупинили одиночний пікет матері фігуранта червоногвардійської «справи Хізб ут-Тахрір» Рустема Емірусеїнова, Зуре. Про це повідомляє «Кримська солідарність».

Жінка стояла у селищі Жовтневе на Московській трасі, тримала в руках плакат з написом «Мій син – не терорист».

Біля неї зупинилося авто російської поліції. Силовики заявили, що «документують правопорушення». На їхню думку, це був не поодинокий пікет.

«Ви зобов’язані проїхати з нами у відділення поліції. Ви стоїте тут на трасі незаконно», – заявив поліцейський, який представився як «заступник начальника поліції з охорони громадського порядку».

Також на одиночний пікет з плакатом «Мій син – не терорист» вийшла мати ще одного фігуранта цієї справи Ескендера Абдулганіева, Еміне.

Південний окружний військовий суд Ростова-на-Дону (Росія) 29 січня почав розгляд справи фігурантів красногвардійської «справи Хізб ут-Тахрір» по суті.

У грудні 2019 року суд у Росії продовжив на пів року арешт фігурантам красногвардійської «справи Хізб ут-Тахрір» – до 13 червня 2020 року.

У лютому 2019 року в будинках кримських татар у селищі Октябрське Красногвардійського району Криму російські силовики провели обшуки. Пізніше до управління ФСБ Росії в Сімферополі відвезли Ескендера Абдулганієва, Арсена Абхаїрова і Рустема Емірусеїнова.

ФСБ Росії стверджує, що затримані жителі Красногвардійського району причетні до діяльності забороненої в Росії організації «Хізб ут-Тахрір».
…

Українська делегація в Тристоронній контактній групі для переговорів про врегулювання на окупованій частині Донбасу заявляє, що на позачерговій зустрічі ТКГ після загибелі внаслідок прицільних обстрілів двох українських військовослужбовців домовилися продовжувати перемир’я на Донбасі.

Серед іншого, на цій зустрічі безпекової робочої підгрупи в ТКГ, яку ініціювала українська делегація і яка відбулася як відеоконференція, сторони домовилися дотримуватися режиму тиші і обговорили заходи для запобігання подальшим випадкам порушення перемир’я, повідомила делегація в соцмережах.

Консультації з цього приводу продовжать на наступному черговому засіданні ТКГ, що заплановане на 10 листопада.

«Українська делегація забажала від російської сторони і запросила допомоги у представників ОБСЄ вжити негайних заходів щодо припинення порушення режиму припинення вогню та ескалації збройного конфлікту, яка має ознаки заздалегідь запланованої», – заявили в делегації.

«Слід додатково зазначити, що українська делегація розуміє: гарантовано домовитися можливо лише тоді, коли головний гравець, який стоїть за спиною однієї зі сторін на лінії розмежування, дає згоду домовитися», – наголосили також у делегації, традиційно не називаючи прямо цього гравця, тобто Росію.

«Тому в української делегації залишається питання: чи розуміють наші візаві весь ступень своєї відповідальності щодо можливої ескалації збройного конфлікту?» – завершується повідомлення.

Російська сторона конфлікту наразі не коментувала результати зустрічі.

Представники підтримуваних і скеровуваних Росією незаконних збройних сепаратистських угруповань «ДНР» і «ЛНР», що захопили частини Донецької і Луганської областей і визнані в Україні терористичними, а в ТКГ як не сторони конфлікту є не повноправними учасниками, а запрошеними, зі свого боку, стверджують, що нинішня зустріч завершилася безрезультатно, бо Київ, мовляв, не пристав на їхні плани.

Пресслужба Об’єднаних сил, що ведуть операцію проти російських гібридних сил на окупованій частині Донбасу, повідомила тим часом уже про три обстріли українських позицій від початку доби. Всі три сталися на ділянці біля села Водяного на півдні Донеччини. Внаслідок перших двох обстрілів, що були прицільними, невдовзі по півночі загинули двоє українських військовослужбовців.

Тим часом керівник офісу президента України Андрій Єрмак продовжував стверджувати, що перемир’я далі триває, хоча й стаються провокації. З такою заявою він виступив на зустрічі з послами країн «Групи семи», повідомив офіс президента.

«Керівник офісу президента розповів про пріоритетне для влади і особисто голови держави питання досягнення миру на Донбасі. За його словами, режим припинення вогню на сході України триває вже майже 100 днів, але стаються провокації з боку незаконних збройних формувань з метою його зриву», – навів слова Єрмака сайт Банкової.

Офіс президента і українська делегація в ТКГ, з одного боку, і пресслужба Об’єднаних сил, із іншого, навели різні дані про реакцію української сторони на загибель своїх військових.

Українська делегація в ТКГ, виходячи з позиції Зеленського про необхідність збереження перемир’я будь-якою ціною, вустами свого нового речника, блогера Олексія Арестовича заявляла, що обстріли з боку противника були припинені «за допомогою координаційних механізмів», без згадок ні про які дії українських військ у відповідь. Задля позірного дотримання перемир’я, яке формально чинне нині, українські війська вкрай рідко відповідають на обстріли.

Натомість у пресслужбі Об’єднаних сил навели цього разу іншу версію: «на вогневі провокації противника підрозділи Об’єднаних сил надали адекватну відповідь», своїм вогнем змусивши його «повернутись до режиму тиші».

Командувач Об’єднаних сил у зв’язку з нічним обстрілом заявив: така «зухвалість» противника свідчить, що російські гібридні сили спрямовано йдуть на зрив домовленостей про припинення вогню. «Сьогоднішній обстріл доводить, що противник не має на меті досягнути миру», – наголошено в його заяві.

Водночас угруповання «ДНР», із захопленої яким території обстрілювали українських військових, нічого не повідомляє ні про які бойові дії протягом 30 жовтня.

Із 00:01 27 липня на Донбасі набрала чинності чергова домовленість про «повне та всеосяжне припинення вогню». При цьому російські гібридні сили порушують її практично щодня, внаслідок чого українські військові час від часу зазнають поранень чи й гинуть. Українська сторона, дотримуючись перемир’я зі свого боку, вкрай рідко відповідає на ці обстріли.

Унаслідок російської гібридної агресії на сході України з квітня 2014 року, за останніми оприлюдненими оцінками ООН станом іще на 31 жовтня 2019 року, загинули від 13 тисяч до 13 тисяч 200 людей, із яких було щонайменше 3 тисячі 354 цивільних, приблизно 4 тисячі 100 українських бійців і приблизно 5 тисяч 650 членів російських гібридних збройних формувань. За цими ж даними, за цей час російської агресії також були поранені від 29 тисяч до 31 тисячі людей: приблизно від 7 тисяч до 9 тисяч цивільних, від 9 тисяч 500 до 10 тисяч 500 українських бійців і від 12 тисяч 500 до 13 тисяч 500 членів російських гібридних збройних формувань.
…

У президентській партії «Слуга народу» заявляють про «безальтернативність» подолання кризи після рішення Конституційного суду України щодо антикорупційного законодавства саме шляхом ухвалення поданого президентом Володимиром Зеленським законопроєкту про припинення повноважень нинішніх суддів КСУ.

Як мовиться, зокрема, в заяві партії «щодо варіантів виходу з кризи, створеної провокаційним рішенням Конституційного суду», «теперішній склад Конституційного суду спровокував в Україні глибоку кризу».

Розкритикувавши рішення КСУ і його наслідки, партія стверджує: «У держави може бути тільки три шляхи виходу з кризи, яку спровокував теперішній склад Конституційного суду. Або судді КС добровільно підуть у відставку, відкривши можливості до відновлення доброчесності, професіоналізму та конституційності у діяльності органу. Або долю цих суддів та їхніх нікчемних рішень вирішить вулиця. Або – третій шлях – Верховна Рада ухвалить справедливе та єдине логічне рішення, проголосувавши за запропонований президентом Володимиром Зеленським законопроєкт № 4288 «Про відновлення суспільної довіри до конституційного судочинства». Перший шлях є нереалістичним з огляду на поведінку суддів протягом цього тижня. Другий шлях створює додаткові небезпеки для державності. Тож третій шлях виходу з кризи залишається безальтернативним».

У партії також заявляють, що «Верховна Рада вже ухвалювала політико-правові рішення для виходу з аналогічних криз».

Поданий президентом до парламенту 29 жовтня як невідкладний, законопроєкт «Про відновлення суспільної довіри до конституційного судочинства» містить дві статті.

Перша, «Неправосудність рішення, прийнятого у власних інтересах», пропонує вважати згадане рішення КСУ «нікчемним (таким, що не створює правових наслідків) як таке, що прийнято суддями Конституційного суду України в умовах реального конфлікту інтересів», і відновити дію положень закону «Про запобігання корупції» і Кримінального кодексу, що їх КСУ визнав неконституційними.

Друга стаття, «Відновлення конституційного судочинства в інтересах громадян України», пропонує припинити повноваження всього складу КСУ, що є на момент ухвалення рішення суду, і невідкладно розпочати процедуру відбору нового складу КСУ «на конкурсних засадах із подальшим призначенням у порядку, визначеному Конституцією України та Законом України «Про Конституційний суд України».

Критики звертали увагу, що цей закон, який суперечить цілій низці положень Конституції України, в разі ухвалення лише посилить кризу і рівень правового нігілізму в Україні і має бути скасований як неконституційний. Серед іншого, Конституція містить вичерпний перелік припинення повноважень суддів КСУ – їх не можна припинити рішенням парламенту. Крім того, рішення КСУ є остаточними і обов’язковими до виконання, і їх так само не можна скасувати чи змінити рішенням парламенту.

Голова Конституційного суду Олександр Тупицький вважає, що цей законопроєкт «має ознаки конституційного перевороту».

27 жовтня Конституційний суд України визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за декларування недостовірної інформації. Так само суд скасував низку положень закону про запобігання корупції, що значно обмежує повноваження Національного агентства з запобігання корупції. НАЗК, зі свого боку, заявило, що КСУ діяв у власних інтересах, ухвалюючи рішення.
…

Рішення Конституційного суду підриває довіру до України з боку західних партнерів, проте представники української влади своїми діями і кроками демонструють готовність продовжувати реформи. Таку думку висловила в прямому ефірі Радіо Свобода віцепрем’єр із питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина.

«Такі рішення підривають довіру і послідовність українських реформ. Треба зазначити, що питання боротьби з корупцією були частиною переговорів щодо отримання Україною безвізового режиму, і сьогодні Європейський союз має спеціальний механізм, коли Україна відступає від вимог, і Єврокомісія може ініціювати такі процедури. Водночас рішучі кроки, продемонстровані українською владою, зокрема засідання РНБО і публічна позиція ключових гравців (президент, уряд і парламент), свідчать про те, що Україна налаштована продовжувати ці реформи, і наразі питання щодо перегляду умов «безвізу» не є на порядку денному», – сказала віцепрем’єр.

За словами Стефанішиної, «послідовність і рішуча політична реакція» з боку влади є запорукою стабільної роботи з міжнародними партнерами, європейської та євроатлантичної інтеграції.

Президент Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради законопроєкт, яким пропонує припинити повноваження суддів Конституційного суду, визнати його рішення про декларування «нікчемним» і без правових наслідків і скасувати внесені судом зміни до Закону «Про запобігання корупції». Це випливає з проєкту закону «про відновлення суспільної довіри до конституційного судочинства».

У КСУ заявили, що законопроєкт президента України Володимира Зеленського має ознаки конституційного перевороту.

27 жовтня Конституційний суд України визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за декларування недостовірної інформації. Так само суд скасував низку положень закону про запобігання корупції. КСУ пояснював, що антикорупційне законодавство створює передумови для неправомірного впливу на суд.
…

Керівник офісу президента України Андрій Єрмак після загибелі на лінії фронту на Донбасі двох українських військовослужбовців унаслідок прицільних обстрілів противника продовжує стверджувати, що перемир’я далі триває, хоча й стаються провокації.

Із такою заявою він виступив на зустрічі з послами країн «Групи семи», повідомляє офіс президента.

«Керівник офісу президента розповів про пріоритетне для влади і особисто голови держави питання досягнення миру на Донбасі. За його словами, режим припинення вогню на сході України триває вже майже 100 днів, але стаються провокації з боку незаконних збройних формувань з метою його зриву», – наводить слова Єрмака сайт Банкової.

За цими словами, «вчора (тобто 29 жовтня – ред.) під час таких ворожих обстрілів, на жаль, двоє українських військових загинули, ще двоє зазнали поранень, ситуацією на місці нині займається начальник Генерального штабу, а Україна ініціювала сьогодні термінове засідання робочої підгрупи з безпеки Тристоронньої контактної групи».

«Керівник офісу президента закликав послів країн G7 та уряди їхніх держав підтримати Україну в захисті позицій і закликати всі сторони дотримуватися режиму тиші», – мовиться в повідомленні без уточнень, які саме «сторони» гібридної агресії Росії проти України на частині Донбасу, на думку Єрмака, треба до цього закликати.

Двоє українських бійців загинули насправді 30 жовтня, невдовзі по півночі, внаслідок прицільного вогню російських гібридних сил по українських позиціях біля села Водяного на півдні Донеччини. Попереднього дня, 29 жовтня, там же й теж унаслідок прицільного вогню ще один український військовослужбовець був поранений (і ще один був поранений на іншій ділянці фронту).

При цьому, виходячи з позиції Зеленського про необхідність збереження перемир’я будь-якою ціною, українська делегація в Тристоронній контактній групі для переговорів про врегулювання на окупованій частині Донбасу вустами свого нового речника, блогера Олексія Арестовича заявила, що обстріли з боку противника були припинені «за допомогою координаційних механізмів», без згадок ні про які дії українських військ у відповідь. Задля позірного дотримання перемир’я українські війська вкрай рідко відповідають на обстріли.

Натомість у пресцентрі Об’єднаних сил, що ведуть операцію проти російських гібридних сил на окупованій частині Донбасу, навели цього разу іншу версію: «на вогневі провокації противника підрозділи Об’єднаних сил надали адекватну відповідь», своїм вогнем змусивши його «повернутись до режиму тиші».

Командувач Об’єднаних сил у зв’язку з цим обстрілом заявив: така «зухвалість» противника свідчить, що російські гібридні сили спрямовано йдуть на зрив домовленостей про припинення вогню. «Сьогоднішній обстріл доводить, що противник не має на меті досягнути миру», – наголошено в його заяві.

Із 00:01 27 липня на Донбасі набрала чинності чергова домовленість про «повне та всеосяжне припинення вогню». При цьому російські гібридні сили порушують її практично щодня, внаслідок чого українські військові час від часу зазнають поранень чи й гинуть. Українська сторона, дотримуючись перемир’я зі свого боку, вкрай рідко відповідає на ці обстріли.

Унаслідок російської гібридної агресії на сході України з квітня 2014 року, за останніми оприлюдненими оцінками ООН станом іще на 31 жовтня 2019 року, загинули від 13 тисяч до 13 тисяч 200 людей, із яких було щонайменше 3 тисячі 354 цивільних, приблизно 4 тисячі 100 українських бійців і приблизно 5 тисяч 650 членів російських гібридних збройних формувань. За цими ж даними, за цей час російської агресії також були поранені від 29 тисяч до 31 тисячі людей: приблизно від 7 тисяч до 9 тисяч цивільних, від 9 тисяч 500 до 10 тисяч 500 українських бійців і від 12 тисяч 500 до 13 тисяч 500 членів російських гібридних збройних формувань.
…

Голова Конституційного суду України Олександр Тупицький не збирається іти у відставку з посади голови Конституційного суду.

«Вимоги про відставку я не чув. Вона має бути мотивованою. Якщо буде такий ультиматум, ми це обговоримо з вами. Я давав присягу народові», – розповів Тупицький.

27 жовтня Конституційний суд України визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за декларування недостовірної інформації. Так само суд скасував низку положень закону про запобігання корупції. КСУ пояснював, що антикорупційне законодавство створює передумови для неправомірного впливу на суд.

Національне агентство з питань запобігання корупції заявило, що Конституційний суд діяв у власних інтересах, ухвалюючи рішення. Водночас через рішення КСУ агентство закрило доступ до державного реєстру електронних декларацій. Ввечері 29 жовтня за рішенням уряду після засідання Ради національної безпеки та оборони доступ відновили.

30 жовтня з’явився текст президентського законопроєкту про відновлення суспільної довіри до конституційного судочинства. Президент Володимир Зеленський пропонує визнати рішення КСУ «таким, що не створює правових наслідків».

Крім того, президент пропонує припинити повноваження складу Конституційного суду, який діяв на момент ухвалення рішення.

Голова КСУ Олександр Тупицький вбачає в документі ознаки конституційного перевороту.

 
…

Голова Конституційного суду України Олександр Тупицький хоче зустрітися із президентом України Володимиром Зеленським.

«Я хочу звернутися до президента України, що ми – Конституційний суд – хочемо поспілкуватися з президентом України. Ми запрошуємо його. У будь-якому форматі: з журналістами, потім без журналістів. Треба прибрати цей штучний конфлікт. Він нікому не потрібний», – заявив Тупицький.

Так само він запросив до розмови голову Верховної Ради про «дозволені законом форми роботи», щоб швидко виправляти ситуації із законами.

«Країна не може рухатися, якщо Конституційний суд вирішує роками, чи закон конституційний чи не конституційний», – наголосив Тупицький.

27 жовтня Конституційний суд України визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за декларування недостовірної інформації. Так само суд скасував низку положень закону про запобігання корупції. КСУ пояснював, що антикорупційне законодавство створює передумови для неправомірного впливу на суд.

Національне агентство з питань запобігання корупції заявило, що Конституційний суд діяв у власних інтересах, ухвалюючи рішення. Водночас через рішення КСУ агентство закрило доступ до державного реєстру електронних декларацій. Ввечері 29 жовтня за рішенням уряду після засідання Ради національної безпеки та оборони доступ відновили.

30 жовтня з’явився текст президентського законопроєкту про відновлення суспільної довіри до конституційного судочинства. Президент Володимир Зеленський пропонує визнати рішення КСУ «таким, що не створює правових наслідків».

Крім того, президент пропонує припинити повноваження складу Конституційного суду, який діяв на момент ухвалення рішення.

Голова КСУ Олександр Тупицький вбачає в документі ознаки конституційного перевороту.

 
…

«Існує необхідність забезпечити збереження європейського та євроатлантичного вибору українського суспільства, дотримання принципу верховенства права»
…

Допит Олександра Тупицького призначено на 2 листопада
…

Міський голова Новгорода-Сіверського на Чернігівщині, Олег Бондаренко, помер в обласній лікарні в Чернігові від COVID-19. Про це повідомляє «Суспільне» з посиланням на головного лікаря обласної лікарні Андрія Жиденка.

Бондаренка госпіталізували у ніч на 28 жовтня у важкому стані. Пізніше його підключили до апарату ШВЛ – Бондаренко мав 80-відсоткове ураження легень.

Олег Бондаренко займав посаду мера Новгорода-Сіверського з 2015 року. На останніх місцевих виборах, к зазначає «Суспільне», він, за попередніми даними, набрав найбільше голосів.

28 жовтня стало відомо, що міський голова Борисполя на Київщині Анатолій Федорчук помер після ускладнень, викликаних коронавірусною інфекцією. За попередніми даними, Федорчук, який три терміни був на посаді мера Борисполя, лідирував і на цих виборчих перегонах.
…

Міністр юстиції України Денис Малюська заявив в ефірі «Радіо Свобода», що законопроєкт про відновлення добропорядності Конституційного судочинства передано до Верховної Ради.

«Текст уже готовий і, наскільки я розумію, зараз він проходить реєстрацію у Верховній Раді. Максимум завтра вранці законопроєкт буде зареєстрований і депутати вже зможуть з ним ознайомитися», – зазначив міністр.

Він додав, що необхідно, щоб парламент розглянув законодавчий акт «оперативно».

«Законопроєкт вкрай складний, відповідно, очевидно будуть гарячі дискусії. Але більше шансів на те, що він буде прийнятий, ніж ні», – сказав Малюська, зазначивши, що він знайомий з текстом документу.

Міністр наголосив, що у Конституції немає чіткого механізму перевірки, очищення чи перезавантаження складу Конституційного суду України.

«Відповідно, законопроєкт у канву, описану Конституцією чи Законом про Конституційний суд, аж ніяк не вписується. Відповідно, це радше політико правове рішення, ніж чіткий, передбачений законом юридичний механізм… Мова безумовно йде про те, щоб так само як це відбувалося з окремими органами судової влади, що все, ще очікує окремі органи суддівського самоврядування, наприклад, як ВРП, так само буде очікувати Конституційний суд України. Тобто мова буде йти про перезавантаження», – розповів Малюська.

Він додав, що «Конституційний суд поніс величезні репутаційні втрати, втратив довіру від суспільства і, відповідно, став потенційно небезпечним для суспільства».

«Невідомо що дійсно очікувати, бо всі ключові реформи замикаються на суддях Конституційного суду України. І зараз почалася абсолютно дивна ситуація, коли рішення прописувалося, підписувалося похапцем, різноманітні заяви зараз від суддів надходять, було очевидно, що був конфлікт інтересів. Відповідно, функціонування такого інституту зараз викликало чимало проблем. Тому президент так і зреагував. Напевно, це рішення більше політичне, ніж юридичне, тому що ще раз скажу, що юридично там виглядає як пастка певна, тому що зміна статусу Конституційного суду – це зміни в Конституцію, а зміни в Конституцію – обов’язковий етап проходження – висновок Конституційного суду. Відповідно, ця юридична пастка і спричинила необхідність якоїсь іншої більш креативної реакції», – сказав міністр.

В Офісі президента України повідомили, що на засіданні РНБО 29 жовтня глава держави Володимир Зеленський доручив невідкладно зареєструвати у Верховній Раді законопроєкт, у якому передбачається відновлення доброчесності судочинства у Конституційному суді.

Конституційний суд України визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за декларування недостовірної інформації. Відповідне рішення від 27 жовтня було оприлюднене на сайті суду 28 жовтня.

Читайте також: Закриті декларації і непокарані корупціонери: які наслідки матиме рішення Конституційного суду для України?

Після цього в Офісі президента запевнили, що система електронного декларування та відповідальності за недостовірні дані в Україні все ж буде збережена.

Національне агентство з питань запобігання корупції заявило, що Конституційний суд діяв у власних інтересах, ухвалюючи рішення. Водночас через рішення КСУ агентство закрило доступ до державного реєстру електронних декларацій.

Рішення КСУ критично сприйняли і на Заході. Представник України в Європейському союзі навіть надіслав листа до Києва про загрозу безвізу. Втім, віцепрем’єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина запевнила, що «рішення КСУ не відображає позиції керівництва держави, а його наслідки будуть якнайшвидше виправлені».
…

Проукраїнського активіста із Криму Олега Приходька, якого утримають у російському СІЗО за звинуваченням у підготовці до терористичного акту і незаконному виготовленні вибухових речовин, помістили в камеру з пацюками, розповів проєктові Радіо Свобода Крим.Реалії адвокат Приходька Назім Шейхмамбетов.

«Щодо стану здоров’я у Приходька скарг немає. Його помістили в камеру, де разом із ним живуть пацюки. Він мені розповідає, що часто доводиться їх відганяти. Це дуже турбує його і не дає можливості нормально відпочивати, нормально готуватися до судових засідань», – повідомив Шейхмамбетов.

За його словами, наступне засідання відбудеться 17 листопада о 14:00, де планується допитати фахівця за клопотанням держобвинувачення.

Російський суд у Ростові-на-Дону 7 вересня продовжив арешт Олегові Приходьку на три місяці. З квітня кримчанин перебуває у СІЗО російського Ростова-на-Дону.

16 січня стало відомо, що Приходьку висунули нове звинувачення в «незаконному придбанні, передачі, збуті, зберіганні, перевезенні або носінні вибухових речовин або вибухових пристроїв». А 5 лютого адвокат Назім Шейхмамбетов повідомив, що Олега Приходька також звинуватили в плануванні вибуху в будівлі генерального консульства Росії у Львові.

Прокуратура Автономної Республіки Крим відкрила кримінальне провадження за статтею «незаконне позбавлення волі» через арешт активіста в окупованому Криму.

Активіст усі звинувачення відкидає.
…

Верховний представник Євросоюзу із зовнішньої політики та політики безпеки Жозеп Боррель висловив «глибоку стурбованість» рішенням Конституційного суду України щодо електронного декларування.

«Ми з великою стурбованістю відзначаємо вплив останнього рішення Конституційного Суду України на елементи антикорупційного законодавства, що має далекосяжні наслідки для всієї антикорупційної інфраструктури в Україні. Рішення ставить під сумнів ряд міжнародних зобов’язань, які Україна взяла на себе щодо своїх міжнародних партнерів, зокрема ЄС», – мовиться у заяві єврокомісара.

У ЄС закликали українську владу вжити заходів для відновлення «необхідних умов для ефективного функціонування антикорупційної системи в Україні відповідно до Конституції України».

«ЄС і держави-члени ЄС вважають інститути по боротьбі з корупцією, створені на прохання українського народу, наріжним каменем трансформації України, тіснішої політичної асоціації та економічної інтеграції з ЄС», – наголошується у заяві.

Конституційний суд України визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за декларування недостовірної інформації. Відповідне рішення від 27 жовтня було оприлюднене на сайті суду 28 жовтня.

Національне агентство з питань запобігання корупції заявило, що Конституційний суд діяв у власних інтересах, ухвалюючи рішення. Водночас через рішення КСУ агентство закрило доступ до державного реєстру електронних декларацій.

В Офісі президента запевнили, що система електронного декларування та відповідальності за недостовірні дані в Україні все ж буде збережена. На четвер в ОПУ вирішили скликати термінове засідання РНБО. У його перебігу президент Володимир Зеленський запевнив, що система електронного декларування в Україні працюватиме, законопроєкти для її поновлення мають бути підготовлені й направлені до Верховної Ради як невідкладні, а правоохоронці мають встановити всі деталі ухвалення рішення Конституційного суду.

Рішення КСУ критично сприйняли і на Заході. Представник України в Європейському союзі навіть надіслав листа до Києва про загрозу безвізу. Втім віцепрем’єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина запевнила, що «рішення КСУ не відображає позиції керівництва держави, а його наслідки будуть якнайшвидше виправлені».
…

Віцепрем’єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина у коментарі Радіо Свобода підтвердила, що отримала лист від представника України в Європейському союзі Миколи Точицького про загрозу безвізу.

У листуванні з Радіо Свобода вона розповіла, що цей лист – частина внутрішнього листування, він не був передбачений для широкого загалу.

«Ніхто не заперечує існування листа, але треба розуміти важливу річ: у ньому викладена не позиція ЄС, а лише сигнали від українського посла у Київ про можливі, на його думку, загрози рішення КСУ для безвізу», – наголосила Стефанішина.

Вона вважає, що посол якісно виконав свою роботу, коли негайно поінформував Київ про загрози.

«У Києві чудово розуміють, які проблеми та загрози створює рішення КСУ для відносин з ЄС. Українська влада налаштована вжити швидких та рішучих кроків, щоб розв’язати проблему, яку це рішення створило. Запевняю, що ці кроки надішлють чіткий сигнал у Брюссель та інші столиці про те, що рішення КСУ не відображає позиції керівництва держави, а його наслідки будуть якнайшвидше виправлені», – додала віцепрем’єрка у спілкуванні з Радіо Свобода.

27 жовтня Конституційний суд України визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за декларування недостовірної інформації. Так само суд скасував низку положень закону про запобігання корупції.

В Офісі президента запевнили, що система електронного декларування та відповідальності за недостовірні дані в Україні буде збережена.

Національне агентство з питань запобігання корупції заявило, що Конституційний суд діяв у власних інтересах, ухвалюючи рішення.

Після офіційного оприлюднення рішення агентство закрило доступ до державного реєстру електронних декларацій.

Через рішення суду президент України Володимир Зеленський 29 жовтня скликає термінове закрите засідання Ради національної безпеки і оборони.

Видання «Європейська правда» повідомило, що отримало у розпорядження лист посла України при ЄС Миколи Точицького на адресу віцепрем’єра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольги Стефанішиної. У ньому йдеться, що Європейський союз стурбований рішенням Конституційного суду, яке може стати підставою для тимчасової зупинки дії безвізового режиму українців з країнами ЄС.
…