Гончарук про свою відставку: я не планую нікуди йти

Кабінет міністрів України не планує іти у відставку, заявив прем’єр-міністр Олексій Гончарук під час Українського сніданку в Давосі.

«Уряд нікуди не йде, уряд продовжує працювати. Ми не плануємо ніякі відставки. Це чутки. Навколо уряду зараз точиться багато провокацій, маніпуляцій, зливів, брудної гри, яку дозволяють собі групи впливу, яким дуже некомфортно працювати в країні з чесним урядом. Ми будемо залишатися настільки довго, на скільки нам це дозволятиме довіра всередині команди. Зараз із довірою проблем жодних немає», – сказав Гончарук.

Він наголосив, що сам також не збирається залишати свою посаду.

«Я не планую нікуди йти. У нас чудові відносини всередині команди з президентом. У нас чудова безпрецедентна взаємодія з усіма найвищими органами влади. Усе це справедливо», – додав прем’єр.

17 січня Гончарук повідомив, що написав заяву про відставку на ім’я спікера Верховної Ради Дмитра Разумкова, але надіслав її президентові Володимиру Зеленському, а не Верховній Раді, тому що чинний уряд отримав повноваження «саме завдяки йому».

Прем’єр заявив, що чекає на «політичне рішення президента». Увечері Зеленський повідомив, що вирішив «дати шанс» урядові Гончарука.

Це сталося на тлі появи в мережі аудіозапису, автентичність якого неможливо перевірити, на якому кілька людей обговорюють підготовку доповіді щодо економічної політики президента, а також причини й наслідки підвищення курсу гривні. Крім того, у записі, людина зі схожим на прем’єра голосом каже про свою некомпетентність в економічних питаннях.​

Гончарук заявив, що від моменту зміни влади в Україні проти неї працюють «багато людей, яким хотілось, щоб нам нічого не вдалося».

Зеленський розпочав робочий візит до Ізраїлю, де він може зустрітися з Путіним

Президент України Володимир Зеленський розпочав робочий візит до Ізраїлю.

Президент планує взяти участь у п’ятому Всесвітньому форумі пам’яті Голокосту, присвяченому 75-й річниці звільнення концтабору «Аушвіц» та зустрітися з керівництвом Ізраїлю і представниками ізраїльських ділових кіл.

22 січня Зеленський не виключив, що зустрінеться в Ізраїлі з президентом Росії Володимиром Путіним. У відповідь на запитання Радіо Свобода про ймовірність такої зустрічі президент сказав: «Може бути, тому ще є питання про обмін наших полонених, українців, українців, які є кримськими татарами, які перебувають на території Росії. Буде можливість – обговоримо це».

Помічник президента Росії Юрій Ушаков не виключав зустріч Путіна і Зеленського, але наголошував, що «тривалі контакти навряд чи можливі».

Президенти зустрічалися лише одного разу – під час саміту «нормандського формату» в Парижі 9 грудня.

Міністр Новосад: висловлювання про зарплату було невдалим

Міністр освіти та науки України Ганна Новосад визнала, що невдало сформулювала свою думку про зарплату в інтерв’ю інформагенції «Інтерфакс-Україна». Про це ввечері 22 січня очільниця освітнього відомства написала у фейсбуці.

«Мене не влаштовує зарплата вихователя у 4 тисячі гривень, вчителя із 30-річним стажем у 8 тисяч, чи робота науковців на 0,75 ставки. Я свідома того, що зміни у системі освіти і науки не відбудуться, якщо ми не почнемо нормально платити професійним людям», – відзначила Новосад.

 

В оприлюдненому раніше цього тижня інтерв’ю, яке викликало резонанс, Новосад сказала, що її нинішньої зарплати на посаді в розмірі 36 тисяч гривень «вистачає, щоб нормально прожити». Міністр також додала, що «в якийсь момент я захочу мати дитину, а на таку зарплату я її не зможу утримувати».

Упродовж останнього місяця зарплати та премії урядовців та інших високопосадовців неодноразово ставали предметом уваги засобів інформації та суспільства.

 

Кабінет міністрів України 18 січня оприлюднив дані про доходи членів уряду. Згідно з ними, найменшу середню зарплату в 2019 році отримав міністр Кабінету міністрів Дмитро Дубілет (32 тисячі 386 гривень), а найбільшими є доходи міністра внутрішніх справ Арсена Авакова (понад 100 тисяч гривень на місяць).

 

Генпрокурор порушив провадження проти Киви після інциденту в київському ресторані

Генеральний прокурор Руслан Рябошапка порушив провадження за фактом нанесення народним депутатом України Іллею Кивою тілесних ушкоджень відвідувачу ресторану в Києві, повідомив Офіс генпрокуроа у Telegram.

«У середу, 22 січня 2019 року, генеральний прокурор Руслан Рябошапка порушив провадження за фактом нанесення тілесних ушкоджень громадянину народним депутатом України за заявою потерпілого. Згідно із заявою, народний депутат України, перебуваючи в одному з ресторанів Києва 22 січня 2020 року, вдарив потерпілого головою в обличчя», – йдеться в повідомленні.

Відповідні відомості внесені до єдиного реєстру досудових розслідувань з попередньою кваліфікацією за ч. 1 ст. 122 Кримінального кодексу України (умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження).

У відомстві нагадали, що відповідно до законодавства відкрити провадження щодо народного депутата України може виключно генеральний прокурор.

Сам депутат Ілля Кива, який входить до фракції «Опозиційна платформа – За життя», заявив, що це на нього напали в ресторані «Мокко» на вулиці Хрещатик.

 

«Чоловік, який напав на мене в ресторані «Мокко», поводився неадекватно і вигукував нецензурні слова. Я встав і підійшов до нього, нахилився з метою попросити триматися пристойно, і він завдав удар», – твердить депутат.

У поліції вдень 22 січня повідомили, що проводять заходи для встановлення місцезнаходження чоловіка, із яким у нардепа виник конфлікт.

Кулеба: Арахамія підтримує курс на ЄС, «все інше – то фігура мовлення»

Україна і надалі системно адаптуватиме своє законодавство до європейського, тому що курс на членство в ЄС залишається незмінним і незворотним. Про це, коментуючи висловлювання голови парламентської фракції «Слуга народу» Давида Арахамії в Давосі, заявив увечері 22 січня віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Дмитро Кулеба.

«Дійсно, ми маємо адаптувати своє законодавство до права ЄС розумно, з вигодою для себе. І продумано, обережно ставитися до тих норм, що становлять виклик для української економічної реальності, в якій треба відроджувати промисловість та створювати порівняльні переваги для ведення бізнесу. Але такі норми – рідкісні виключення з правила», – відзначив урядовець у фейсбуці.

Кулеба повідомив також, що мав розмову з Арахамією, і депутат підтримує думку урядовця. «Все інше – то фігура мовлення», – додав Кулеба.

Раніше 22 січня інформагенція «Укрінформ» повідомила, що депутат Арахамія під час виступу в Українському домі у Давосі заявив: Україні слід тимчасово відмовитися від політики гармонізації власного законодавства із ЄС, натомість створивши власні правила гри й використовувати конкурентні переваги.

«Багато сусідніх країн тиснуть на нас, схиляючи до так званої «гармонізації законодавства». Однак я вважаю, що для України це неправильно. Якщо слабша економіка об’єднується із сильнішою, то завжди залишатиметься слабшою, граючи за однаковими правилами», – сказав Арахамія.

Президент України Володимир Зеленський та представники делегації України 22 січня брали участь у роботі щорічних зборів Всесвітнього економічного форуму в Давосі.

ЄФЖ критикує пропонований Мінкультом законопроєкт про протидію дезінформації

Український уряд має поважати саморегуляцію та автономію журналістів і не втручатися в цей процес, заявив генеральний секретар Європейської федерації журналістів (ЄФЖ) Рікардо Гутьєррес, коментуючи пропозиції Міністерства культури, молоді та спорту до законопроєкту про протидію дезінформації.

«Держава має створити умови для цього процесу, уникаючи будь-якого втручання уряду та не позбавляючи журналістів їхніх прав. ЄФЖ рішуче відкидає будь-яку пропозицію, коли б держава регулювала журналістську діяльність і накладала будь-які обмеження на журналістів», – ідеться в заяві Гутьєрреса, поширеній 22 січня.

Минулого тижня Міністерство культури, молоді та спорту опублікувало основні положення законопроєкту про протидію дезінформації. Як повідомила пресслужба відомства, нинішня презентація – другий етап громадського обговорення документа, перший був торік у листопаді.

«Публічне обговорення триватиме ще місяць, згодом відбудеться розгляд урядом і Верховною Радою», – йдеться в повідомленні.

15 листопада минулого року міністр культури, молоді та спорту України Володимир Бородянський і перший заступник міністра Анатолій Максимчук представили концепцію захисту інформаційного простору від дезінформації, розроблену міністерством, яку вони планують втілити в окремому законопроєкті.

Медіаспільнота виступила із заявою «щодо неприпустимості нових законодавчих обмежень свободи вираження поглядів в Україні». Журналісти, редактори та представники медійних організацій висловили перестороги, що «за систематичну публікацію маніпулятивних і неправдивих висловлювань політиків, журналісти будуть нести кримінальну відповідальність».

Концепція передбачає, зокрема, кримінальну відповідальність за «умисне, систематичне поширення дезінформації» і високі штрафи за поширення дезінформації. Законопроєктом також пропонується запровадити інститут уповноваженого з питань інформації.

Верховний суд відхилив касаційну скаргу НБУ до компанії Коломойського – регулятор

У Національному банку України повідомили, що судді Верховного суду 22 січня ухвалити рішення про відхилення касаційної скарги регулятора до компанії олігарха Ігоря Коломойського ТОВ «Гаджибей».

«До націоналізації «Приватбанку», ексвласники банку та пов’язані з ними компанії (зокрема ТОВ «Гаджибей») поручились перед Національним банком власними статками та майном, що заборгованість за кредитами рефінансування буде погашена. Сьогодні обсяг такої заборгованості складає 7,6 мільярда гривень. Національний банк задля погашення частини боргу, хотів стягнути заставне майне ТОВ «Гаджибей», а саме дві земельні ділянки у Одеській області», – заявили в НБУ.

Згідно з повідомленням, НБУ у 2018 році подав 148 позовів проти колишнього власника «Приватбанку» Ігоря Коломойського (фінансового поручителя) та пов’язаних із ним 32 компаній – майнових поручителів про стягнення коштів та заставного майна.

«Суд вирішив, що Національний банк задля погашення боргу може здійснювати стягнення застави з ТОВ «Гаджибей» лише у випадку неможливості списання коштів з банківських рахунків «Приватбанку». Таке рішення створює ризик, коли ексвласники «Приватбанку» зможуть уникнути відповідальності за невиконання взятих на себе зобов’язань», – зазначили в НБУ.

У грудні 2016 року уряд України за пропозицією Нацбанку й акціонерів «Приватбанку», найбільшими з яких на той час були Ігор Коломойський і Геннадій Боголюбов, ухвалив рішення про націоналізацію цієї найбільшої на українському ринку фінустанови.

Банк перейшов у державну власність, на його докапіталізацію загалом держава витратила понад 155 мільярдів гривень.

Як заявили в НБУ, до націоналізації «Приватбанку» завдали збитків щонайменше на 5,5 мільярдів доларів.

Коломойський назвав «маячнею» опубліковані Національним банком України дані.

Ще один фігурант севастопольської «справи Хізб ут-Тахрір» вийшов з російської колонії

Другий фігурант севастопольської «справи Хізб ут-Тахрір» Нурі Прімов вийшов з російської колонії, повідомив проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії Рустем Кямілєв.

«Нурі почувається прекрасно, все добре. Зараз купуємо йому одяг, щоб він міг переодягнути тюремну робу. Всі документи, паспорт і дипломи, вилучені під час обшуку в Криму, йому повернули. Сподіваємося, що завтра він вже буде вдома», – повідомив адвокат.

Він зазначив, що після звільнення Нурі Прімова з колонії, за ними, як виглядає, стежать співробітники ФСБ.

«Зараз ходимо по місту і помічаємо за собою стеження. Ніхто не підходить, просто спостерігають, куди ми прямуємо. Також під колонією були журналісти каналу «Росія 24», від коментарів всі, зрозуміло, відмовилися», – додав Кямілєв.

Раніше сьогодні повідомлялося, що з російського ув’язнення був звільнений фігурант севастопольської групи у «справі Хізб ут-Тахрір» Рустем Ваїтов.

У вересні 2017 року Північнокавказький окружний військовий суд у російському Ростові-на-Дону оголосив вирок, згідно з яким севастопольці Ферат Сайфуллаєв, Рустем Ваїтов і Нурі Прімов, що проходили у справі «Хізб ут-Тахрір», отримали по п’ять років виправної колонії загального режиму.

Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об’єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що зазнають несправедливого переслідування в Росії та в окупованому нею в 2014 році Криму. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» у 2003 році, включивши до списку об’єднань, названих «терористичними».

Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їх переслідування мотивованим за релігійною ознакою.

Уряд обіцяє, що водії зможуть оплачувати штрафи через мобільний додаток

Водії зможуть оплачувати штрафи через урядовий додаток «Дія», повідомили на сторінці сервісу у Facebook.

«Водіям треба дотримуватися ПДР і не порушувати їх. Проте, якщо таке трапиться, – українці отримають шанс зручно понести покарання онлайн. Ви зможете: перевірити наявність штрафу; сплатити штраф. Які штрафи з’являться в «Дії»: виписані просто на місці зупинки; штрафи за правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки», – розповіли в «Дії».

Автори додатку обіцяють надсилати push-повідомлення та інформацію про штраф.

Зараз отримати інформацію про адміністративні порушення та сплатити штраф за них можна в електронному кабінеті водія.

У грудні 2019 року Кабінет міністрів почав тестувати мобільний додаток «Дія». Зокрема, з його допомогою можна буде використовувати цифрові документи замість пластикових.

 

Росія намагається заглушити потік інформації з Криму – HRW про заборону в’їзду Ібрагімову

У міжнародній правозахисній організації Human Rights Watch звинуватили Росію в намаганні заглушити потік інформації з анексованого нею українського Криму, заборонивши українським журналістам туди їздити.

«Заборона незалежних журналістів з півострова допомагає придушити потік інформації про переслідування кримськотатарських активістів та про інші зловживання», – заявила заступник директора відділу Human Rights Watch у Європі і Центральній Азії Таня Локшина 21 січня, через кілька днів після того, як російська влада заборонила в’їзд на територію Росії й анексованого Криму журналістові Тарасу Ібрагімову, який співпрацює з редакцією Крим.Реалії (проєкт Радіо Свобода).

За її словами, «критичні репортажі з Криму є серйозним подразником для російської влади».

Раніше сьогодні представник ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Арлем Дезір в контексті заборони в’їзду до Криму українському журналістові Тарасу Ібрагімову закликав «відповідальних людей поважати роль медіа-діячів та дозволяти журналістам їздити без обмежень для виконання їхньої роботи».

18 січня рішенням прикордонної служби ФСБ Росії українському журналісту Тарасу Ібрагімову, який співпрацює з редакцією проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії, заборонили в’їзд на територію Росії і окупованого нею Криму на 34 роки – до кінця травня 2054 року.

За словами журналіста, чіткого пояснення, з чим пов’язана заборона, він не отримав ні у самій постанові, ні під час розмови з прикордонниками, вказавши, що пов’язує це зі своєю журналісткою діяльністю.

У Національній спілці журналістів України назвали заборону Ібрагімову на в’їзд у Росію і в анексований Крим «частиною репресивного арсеналу». Також заборону засудило представництво президента України в АР Крим. Українські правозахисники закликали міжнародну спільноту посилити тиск на Росію для припинення тиску на журналістів, блогерів та активістів в анексованому Криму.

Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

«Громадське» звернеться до ЄСПЛ у справі щодо С14 після програшу касації в Україні

Касаційний адміністративний суд Верховного суду України відмовив «Громадському» в задоволенні позову проти організації С14, повідомляє мовник на своєму англомовному сайті.

«Суд ухвалив це рішення під час слухань 21 січня. Тепер «Громадське» має намір оскаржити рішення в Європейському суді з прав людини», – ідеться в повідомленні.

 

Раніше кілька українських судів, включно із Верховним, залишили чинним рішення Господарського суду Києві від 6 серпня, яким задоволено позов праворадикальної організації через публікацію «Громадського», у якій С14 характеризувалася як «неонацистська» організація. Тоді суд зобов’язав мовника спростувати інформацію шляхом публікації рішення суду та стягнути на користь С14 3,5 тисячі грн судового збору.

«Це рішення несе в собі величезну загрозу свободі слова в Україні, воно фактично забороняє журналістам давати політичні характеристики, що є неприпустимим для європейської країни», – коментувала тоді шеф-редакторка «Громадського» Ангеліна Карякіна рішення Апеляційного суду.

 

С14 подала до суду проти «Громадського телебачення» «на захист честі, гідності та ділової репутації» у липні 2018 року. Причиною став твіт англомовної служби видання: у дописі від 4 травня 2018 року, коли представники С14 силоміць привели бразильського бойовика Рафаеля Лусваргі до СБУ, організацію охарактеризували як «неонацистська».

У березні 2019 року в своїй доповіді про права людини Державний департамент США звертав увагу на крайні праві організації в Україні, назвавши, зокрема, націоналістичні організації С14 і «Національний корпус» «групами ненависті».

У документі відзначається, що «члени націоналістичних груп ненависті, такі як C14 і «Національний корпус», вчиняли довільні затримання людей з очевидною згодою правоохоронних органів, здійснювали напади на журналістів, представників нацменшин (ромів) та ЛГБТ-спільноти.

«Справа Микитася»: ще одній особі повідомили про підозру у справі про заволодіння майном Нацгвардії

В Офісі генерального прокурора повідомили, що повідомили про підозру ще одній людині у справі про заволодіння майном Національної гвардії України.

«Прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу генерального прокурора вручили колишньому заступнику президента державної корпорації повідомлення про підозру у пособництві в заволодінні майном Національної гвардії (ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України). Зважаючи на те, що вказана особа є чинним адвокатом, повідомлення про підозру особисто підписав Генеральний прокурор. Наразі вирішується питання про обрання запобіжного заходу», – йдеться в повідомленні.

У відомстві нагадали, що в травні 2019 року про підозру повідомлено екскомандувачу Нацгвардії, гендиректору компанії-забудовниці та оцінювачу; в липні – виконавчому директору компанії-забудовниці, в жовтні – народному депутату 8-го скликання, якого слідство вважає організатором корупційної схеми. Щодо останнього – йдеться про колишнього президента «Укрбуду» Максима Микатася, якому у грудні було продовжено запобіжний захід до 14 лютого 2020 року.

Микитасю інкримінують махінації із житлом Національної гвардії на понад 81 мільйон гривень. Його підозрюють у привласненні, розтраті майна або заволодінні ним шляхом зловживання службовим становищем.

Максим Микитась – відомий столичний забудовник. Він є екскерівником державної корпорації «Укрбуд». Найскандальніший проект «Укрбуду» – житловий комплекс «Сонячна Рів’єра» на лівобережжі Києва.

Протягом жовтня 2019 року його двічі заарештовував Вищий антикорупційний суд. Востаннє він вийшов під заставу у 80 мільйонів гривень.

20 січня Микитась намагався вилетіти з України, але правоохоронці завадили цьому.

Опитування: понад половина українців вважає, що вступ до НАТО – найкраща гарантія безпеки

51% українців вважає, що найкращим варіантом гарантування безпеки для України був би її вступ до НАТО, йдеться в опитуванні фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з  соціологічною службою Центру Разумкова. Автори дослідження наголошують, що це – найвищий відсоток за весь час проведення опитувань.

Позаблоковий статус України підтримують 26%, а 6% вважають, що потрібний військовий союз з Росією та країнами СНД. 

Згідно з дослідженням, майже дві третини населення (64%) вважають, що головним інтеграційним напрямом України має бути вступ до ЄС. Вступ до Євразійського економічного союзу підтримують 13%, ще 23% певної думки з цього питання не мають.

Опитування проводили з 13 до 18 грудня в усіх регіонах України за винятком анексованого Росією Криму та непідконтрольних Києву територій Донецької та Луганської областей. У дослідженні взяли участь 2017 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.

Зеленський після Давоса поїде до Ізраїлю – Офіс президента

Президент України Володимир Зеленсьский здійснить робочий візит до Ізраїлю 23-24 січня, повідомив Офіс президента України.

В Офісі заявили, що Зеленський поїде до Ізраїлю «з метою участі у пам’ятних заходах у межах Світового форуму Голокосту, присвяченого 75-й річниці звільнення концтабору Аушвіц».

Він планує також провести переговори з керівництвом Ізраїлю та представниками ізраїльських ділових кіл.

У таборі «Аушвіц-Біркенау» в роки Другої світової війни, за оцінками, загинули понад мільйон людей, більшість з яких становили євреї.

Загалом під час Голокосту нацисти і їхні спільники вбили шість мільйонів євреїв.

22 січня Зеленський планує поїхати до швейцарського Давоса на Всесвітній економічний форум.

Без медичної допомоги в СІЗО: адвокат кримчанина Джеппарова поскаржився до Генпрокуратуру Росії

Адвокат Айдер Азаматов 20 січня направив ряд скарг до Генеральної прокуратури Росії, прокуратури Ростовської області і в Головне управління ФСВП Росії у Ростовській області щодо бездіяльності співробітників СІЗО-4 Шахти в Ростовській області через ненадання належної медичної допомоги його підзахисному – фігуранту ялтинської «справи Хізб ут-Тахрір» Арсену Джеппарова.

«Разом з цим, мною направлені звернення на адресу уповноваженого з прав людини в Росії Тетяни Москалькової, голові ОНК по Ростовській області Ігорю Омельченку для реагування на такі порушення, і заяву безпосередньо начальнику ФКУ СІЗО-4 ГУФСІН Росії по Ростовській області (місто Шахти) Єсауленку Олександру Олександровичу про негайне направлення Арсена Джеппарова на медичний огляд в медичну організацію державної чи іншої системи охорони здоров’я», – зазначив Азаматов.

За його словами, надати необхідну і належну медичну допомогу Джеппарова санітарна частина СІЗО не в змозі.

«Через недбале ставлення СІЗО-4 в цій ситуації, Арсен може втратити слух і є ймовірність зараження крові. Як я писав раніше, все це наслідки появи за правим вухом Арсена фурункула, який вже почав гноїтися, що викликало сильні головні болі, з’явилися болі в області серця, які також відображаються на його лівій руці», – додав адвокат.

 

Днями українська омбудсмен повідомила, що у Джеппарова з’явилася пухлина.

Південний окружний військовий суд в Ростові-на-Дону 12 листопада засудив до ув’язнення в колонії шістьох фігурантів ялтинської «справи Хізб ут-Тахрір». Згідно з рішенням суду, Муслім Алієв засуджений до 19 років ув’язнення, Інвер Бекіров – до 18 років, Емір-Усеїн Куку – до 12 років, Вадим Сірук – до 12 років, Арсен Джеппаров – до 7 років і Рефат Алімов – до 8 років.

Відбувати ці терміни вони будуть в колонії суворого режиму.

Обвинувачені у цій справі були затримані в лютому-квітні 2016 року в Ялті. Їх звинувачують у причетності до забороненої у Росії ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір».

Міністерство закордонних справ України вимагає від Росії звільнити фігурантів ялтинської «справи Хізб ут-Тахрір».

Першим заступником Венедіктової у ДБР став колишній адвокат Януковича

Першим заступником директора Державного бюро розслідувань став колишній адвокат експрезидента України Віктора Януковича Олександр Бабіков, повідомив сайт ДБР. За цією ж інформацією, посаду заступника директора бюро обійняв Олександр Соколов.

Раніше 20 січня тимчасова виконувачка обов’язків директора Державного бюро розслідувань Ірина Венедіктова повідомила, що підписала накази про призначення заступників керівника відомства. Вона не уточнювала прізвищ, але відреагувала на обурення багатьох активістів.

«Щодо маніпуляцій – «заступник голови ДБР, адвокат Януковича буде розслідувати справи Майдану» – я неодноразово наголошувала і підкреслюю ще раз, щоб спільнота була впевнена в неупередженості: підрозділ по справах Майдану підпорядкований виключно директору ДБР, обов’язки якого на сьогодні виконую я. Вжито всіх передбачених законом заходів, спрямованих на недопущення конфлікту інтересів. Вбачаю прямий зв’язок між активізацією розслідування резонансних справ проти зловживань високопосадовців та інформаційною атакою, яка за останні декілька днів активно спрямована на дискредитацію кадрових призначень керівництва ДБР», – сказала Венедіктова.

Днями низка громадських організацій звернулася до президента, керівництва ДБР, Офісу генпрокурора, НАБУ та народних депутатів з відкритим листом, в якому закликала не призначати Олександра Бабікова заступником директора ДБР. «Призначення Олександра Бабікова не є можливим. І не лише тому, що це взагалі морально неприпустимо і страшно звучить. Адвокат Януковича буде курувати розслідуванням справ Майдану. Це вже нищить довіру до ДБР на друзки, як з боку потерпілих, з боку слідчих, так і довіру суспільства в цілому», йшлося у листі.

29 грудня минулого року на сайті ДБР з’явилася інформація про те, що у центральному апараті є вакантні посади одного першого заступника і двох заступників директора відомства. У зв’язку з цим було повідомлено, що кандидатам надається п’ять днів з 30 грудня по 3 січня (при наявності святкових) для подачі документів із 13 пунктів для участі в конкурсі. Повідомлення про відповідний конкурс з’явилося, зокрема, через два дні після призначення тимчасової виконувачки обов’язків директора відомства Ірини Венедіктової. 

Громадськість висловлювала обурення щодо «стислих» термінів для подачі документів кандидатами на конкурс. На що у ДБР відповіли, що втратив чинність порядок проведення конкурсу, зігдно з яким «інформація про проведення конкурсу на посади в бюро оприлюднюється на сайті ДБР «не пізніше як за 15 робочих днів до дня завершення прийому документів для участі в конкурсі».

Венедіктова повідомила, що підписала накази про призначення заступників директора ДБР

Тимчасова виконувачка обов’язків директора Державного бюро розслідувань Ірина Венедіктова повідомила, що підписала накази про призначення заступників керівника відомства.

«Як тільки ми почали чітко виконувати вимоги закону, формувати підрозділ про розслідування справ Майдану з неупереджених слідчих, кожному з яких я подивилась у вічі, активізували хід розслідування важливих справ, почалась хвиля бруду. Спочатку щодо самих слідчих в справі Майдану, потім щодо призначеного керівника  підрозділу зараз така ж сама ситуація відбувається і з заступниками директора. Кожен хоче поставити свого і ставки зросли. Повідомляю: комісія з відбору заступників закінчила свою роботу, кандидати пройшли спецперевірку, накази на призначення заступників підписано», – сказала Венедіктова у відеозверненні на сайті ДБР.

Вона не вказала конкретних прізвищ людей, які стали її заступниками, вказавши лише, що вони «пройшли конкурс за участі міжнародних спостерігачів і відповідно до законодавства України».

«Щодо маніпуляцій – «заступник голови ДБР, адвокат Януковича буде розслідувати справи Майдану» – я неодноразово наголошувала і підкреслюю ще раз, щоб спільнота була впевнена в неупередженості: підрозділ по справах Майдану підпорядкований виключно директору ДБР, обов’язки якого на сьогодні виконую я. Вжито всіх передбачених законом заходів, спрямованих на недопущення конфлікту інтересів. Вбачаю прямий зв’язок між активізацією розслідування резонансних справ проти зловживань високопосадовців та інформаційною атакою, яка за останні декілька днів активно спрямована на дискредитацію кадрових призначень керівництва ДБР», – сказала Венедіктова.

Днями низка громадських організацій звернулася до президента, керівництва ДБР, Офісу генпрокурора, НАБУ та народних депутатів з відкритим листом, в якому закликала не призначати Олександра Бабікова заступником директора ДБР. «Призначення Олександра Бабікова не є можливим. І не лише тому, що це взагалі морально неприпустимо і страшно звучить. Адвокат Януковича буде курувати розслідуванням справ Майдану. Це вже нищить довіру до ДБР на друзки, як з боку потерпілих, з боку слідчих, так і довіру суспільства в цілому», йшлося у листі.

Тоді влада офіційно не давала публічної реакції на таку заяву. Чи було в результаті призначено Олександра Бабікова заступником директора ДБР наразі невідомо – офіційні накази щодо заступників директора відомства не оприлюднені.

29 грудня минулого року на сайті ДБР з’явилася інформація про те, що у центральному апараті є вакантні посади одного першого заступника і двох заступників директора відомства. У зв’язку з цим було повідомлено, що кандидатам надається п’ять днів з 30 грудня по 3 січня (при наявності святкових) для подачі документів із 13 пунктів для участі в конкурсі. Повідомлення про відповідний конкурс з’явилося, зокрема, через два дні після призначення тимчасової виконувачки обов’язків директора відомства Ірини Венедіктової. 

Громадськість висловлювала обурення щодо «стислих» термінів для подачі документів кандидатами на конкурс. На що у ДБР відповіли, що втратив чинність порядок проведення конкурсу, зігдно з яким «інформація про проведення конкурсу на посади в бюро оприлюднюється на сайті ДБР «не пізніше як за 15 робочих днів до дня завершення прийому документів для участі в конкурсі».

Бойовики на Донбасі стріляли 7 разів, втрат у ЗСУ немає – штаб ООС

У штабі операції Об’єднаних сил повідомили, що підтримувані Росією бойовики на Донбасі з початку доби сім разів відкривали вогонь в бік позицій Збройних сил України.

«Противник обстріляв наші позиції із заборонених Мінськими домовленостями мінометів калібру 120 міліметрів, а також гранатометів різних систем та іншої стрілецької зброї», – повідомили у штабі.

За даними військових, втрат серед військовослужбовців Об’єднаних сил немає.

В угрупованннях «ДНР» та «ЛНР» не повідомляють про обстріли з боку ЗСУ упродовж дня.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від березня 2014-го до 31 жовтня 2019 року унаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули 13 000 – 13 200 людей.

Ексдепутатові Микитасю не дозволили вилетіти з України – прикордонники

Колишній президент «Укрбуду» й екснародний депутат Максим Микитась намагався вилетіти з України, але правоохоронці завадили цьому, підтвердили Радіо Свобода у Державній прикордонній службі.

«Дана особа перебувала в аеропорту «Бориспіль», коли намагалася відлетіти з України. Усі обставини я назвати не можу, бо вони стосуються діяльності інших правоохоронних органів», – сказав помічник голови Державної прикордонної служби України, прессекретар ДПСУ Андрій Демченко.

Про які саме правоохоронні органи йдеться, він не уточнив, додавши лише, що їх «декілька».

У грудні колишньому президенту «Укрбуду» й екснародному депутату Максиму Микитасю продовжили запобіжний захід до 14 лютого 2020 року.

Він має носити електронний браслет, прибувати до детектива, прокурора, слідчого судді, суду за кожною вимогою, не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває без дозволу правоохоронців чи суду.

Микитасю інкримінують махінації із житлом Національної гвардії на понад 81 мільйон гривень. Його підозрюють у привласненні, розтраті майна або заволодінні ним шляхом зловживання службовим становищем.

Максим Микитась – відомий столичний забудовник. Він є екскерівником державної корпорації «Укрбуд». Найскандальніший проект «Укрбуду» – житловий комплекс «Сонячна Рів’єра» на лівобережжі Києва.

Протягом жовтня 2019 року його двічі заарештовував Вищий антикорупційний суд. Востаннє він вийшов під заставу у 80 мільйонів гривень.

У Росії перенесли суд у красногвардійській «справі Хізб ут-Тахрір» – адвокат

Перше судове засідання по суті у Південному окружному військовому суді Ростова-на-Дону (Росія) у красногвардійській «справі Хізб ут-Тахрір» перенесли на невизначений термін, повідомив проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії адвокат Рустем Кямілєв.

«Судом ухвалене рішення відкласти початок судового процесу по суті у зв’язку з тим, що одного з фігурантів красногвардійської групи – Рустема Емірусеінова – ще не доставили в СІЗО Ростова-на-Дону, через що він наразі не може взяти участь в судовому процесі», – розповів адвокат.

Раніше стало відомо, що Рустем Емірусеінов, Арсен Абхаіров і Ескендер Абдулганієв були вивезені з анексованого Криму.

У грудні 2019 року суд в Росії продовжив на пів року арешт фігурантів червоногвардійської «справи Хізб ут-Тахрір» – до 13 червня 2020 року.

У лютому 2019 року в будинках кримських татар в селищі Октябрське Красногвардійського району російські силовики провели обшуки. Пізніше в управління ФСБ в Сімферополі відвезли Ескендера Абдулганієва, Арсена Абхаірова і Рустема Емірусеінова.

ФСБ Росії стверджує, що затримані жителі Красногвардійського району причетні до діяльності забороненої в Росії і в анексованому нею Криму організації «Хізб ут-Тахрір».

Поліція розслідує інцидент із пам’ятником жертвам Голокосту у Кривому Розі як «пошкодження майна»

Поліція Дніпропетровщини повідомила про відкриття провадження за фактом псування пам’ятника жертвам Голокосту у Кривому Розі.

За цими даними, розслідування ведеться за статтею «умисне знищення або пошкодження майна». 

«Проводяться слідчі дії, спрямовані на встановлення всіх обставин злочину, а також затримання причетних до його скоєння осіб», – зазначається на сайті відомства.

19 січня посол Ізраїлю в Україні Джоел Ліон повідомив, що невідомі замалювали фарбою текст на пам’ятнику жертвам Голокосту в Кривому Розі та опублікував у своєму твіттері фотографію, звернувши увагу на те, що пошкоджений пам’ятник розташований неподалік від дому батьків президента України Володимира Зеленського.

14 січня Міністерство закордонних справ України заявило, що збереження історичної пам’яті про трагедію Голокосту в Україні і відновлення історичної справедливості і надалі «залишатимуться важливими напрямами державної політики України».

Читайте також: Концтабір «Береза Картузька» і «важкі питання» відносин між поляками, євреями та українцями​

Таким чином Київ відреагував на заяву МЗС Ізраїлю, яке звинуватило Україну у «вшануванні» людей, «відповідальних за вбивство євреїв під час Голокосту».

Зеленський розповів, чому поїде до Ізраїлю

Президент України Володимир Зеленський поїде до Ізраїлю, де візьме участь у заходах, присвячених 75-й річниці звільнення нацистського концтабору Аушвіц, попри те, що не зможе виступити там. Президент сказав про це в інтерв’ю The Times of Israel.

За словами Зеленського, він планував відвідування цього заходу, однак відклав остаточне підтвердження до того часу, як в Україну повернуться тіла загиблих внаслідок авіакататрофи в Ірані. 

Зеленський додав, що було б справедливо, якби йому дозволили виступити на заходах в Єрусалимі.

«Для мене особисто неважливо, чи я виступатиму. Але так багато людей, які загинули внаслідок цієї трагедії (під час Голокосту – ред.), починаючи з Бабиного Яру, де стратили 150 тисяч українських євреїв. Статистична інформація, яку ми маємо, показує, що кожен четвертий з євреїв, які загинули під час Голокосту, був українцем. Для українців дуже важливо вшанувати жертв Голокосту. Тому, вважаю, було б справедливо, якби президент України виступив із промовою. Я знаю, що в ізраїльської сторони інший формат; нас не запросили виступати. Але в будь-якому випадку, я буду присутній на цій церемонії», – сказав Зеленський.

 

Заходи, присвячені 75-й річниці звільнення нацистського концтабору Аушвіц, відбудуться 22-23 січня в Єрусалимі.

У таборі «Аушвіц-Біркенау» в роки Другої світової війни, за оцінками, загинули понад мільйон людей, більшість з яких становили євреї.

Загалом під час Голокосту нацисти і їхні спільники вбили шість мільйонів євреїв.

За 4 роки кількість оборонного замовлення, яке виконують державні компанії, скоротилася вдвічі – Найєм

За чотири роки кількість державного оборонного замовлення, яке виконують державні компанії, скоротилася вдвічі, повідомив в ефірі Радіо Свобода заступник генерального директора оборонного концерну «Укроборонпром» Мустафа Найєм . 

За його словами, раніше державні компанії виконували 60% замовлень, а тепер – 30%. 

«За чотири роки обсяг державного оборонного замовлення – частка державних компаній зменшилася вдвічі. За чотири роки війни, просто уявіть собі. Було 60%, а зараз 30%. Так, є приватні компанії, які добросовісно виконують свою роботу і ми їх дуже поважаємо і  з ними співпрацюємо. Але є компанії, які виникли на тлі корупції і за рахунок блату чи зв’язків отримали замовлення, не виготовляючи продукцію або знищуючи при цьому державні компанії. Зараз результат дуже простий: було 60%, зараз 30%», – розповів Найєм. 

 

Також він зазначив, що є багато випадків, коли «штучно підвищувалася ціна продукції держаних компаній для того, щоб вигравали приватні компанії».  

«Всі ці речі не могли відбутися без контролю з боку РНБО, комітету національної безпеки і оборони Верховної Ради, міністерств економіки і оборони – ці чотири відомства, їхні керівники і ті люди, які були причетні до формування державного оборонного замовлення», – зазначив він. 

Найєм додав, що його метою і завданням цього року є збільшити кількість оборонного замовлення для державних заводів. 

«Цьогоріч вперше за десять років, коли частка державного оборонного замовлення для «Укроборонпрому» не буде зменшуватися, а ми спробуємо її збільшити. Навіть 5%, навіть 7% – це буде величезний прорив. Я вже не кажу, що ми розблокуємо декілька заводів: і Харківський, і Миколаївський, і декільк Київських, які почнуть виготовляти зброю, військову техніку і ми почнемо її експортувати і поставляти в нашу армію, що є першочерговим для нас завданням», – сказав він. 

Читайте також:  Мустафа Найєм: Якщо люди мають справу з мільярдами і низьку зарплату, вони працюють «на дядю»

Найєм про свою зарплату: на руки буду отримувати «десь 140 тисяч»

Заступник генерального директора оборонного концерну «Укроборонпром» Мустафа Найєм заявляє, що його заробітна плата складає близько 140 тисяч гривень на місяць після вирахування податків. Про це він сказав в інтерв’ю Радіо Свобода.

«На руки я буду отримувати десь 140 тисяч, трошки менше. Це за відліком податків. Я просто хочу пояснити по зарплаті дуже одну історію. Зараз вся зарплата, яку отримує керівництво «Укроборонпрому», десь плюс 1% від усіх доходів, які має концерн», – сказав Найєм.

 

«Для розуміння, у нас 40 мільярдів доходів компанії. Ми щорічно даємо державі десь 7 мільярдів гривень податків. Десь 1 мільярд – це наші доходи. Але конкуренція у нас не з державним сектором України і не в державних компаніях України. 70% нашої продукції – це експорт. Нашими конкурентами є Lockheed Martin, Boeing і Airbus. Питання в тому, що ця компанія виробляє величезні гроші. І ми дійсно за 1% всіх витрат, які є в компанії, захищаємо наші компанії, ми якраз розробляємо для них і стратегічну мапу реформ», – додав він.

 

Раніше Найєм задекларував як свій дохід в «Укроборонпромі» за листопад суму в понад 300 тисяч гривень. Пізніше він уточнив, що це не постійна його зарплата. «Задекларував свій дохід за грудень. І він майже вдвічі нижчий за той, що я отримав в листопаді. Тому що не було ніколи «зарплати в 300 тисяч». Була одноразова виплата декількох премій і надбавок за попередній «волонтерський» період роботи в концерні», – написав він у фейсбуці 14 січня.

У листопаді стало відомо, що колишній народний депутат Мустафа Найєм став заступником генерального директора оборонного концерну «Укроборонпром».

МВС: в Україну не пустили групу російських акторів

Українські прикордонники не пропустили в Україну групу російських акторів, один із яких незаконно відвідував анексований Росією Крим, повідомляє Міністерство внутрішніх справ.

«В аеропорту Запоріжжя прикордонний контроль на в’їзд в Україну не пройшла група акторів з Росії. Вони прибули рейсом із Варшави. Під час оформлення стосовно одного з іноземців спрацювала база даних щодо вивчення додаткових обставин перетину ним державного кордону. Як встановили співробітники Держприкордонслужби, громадянин Росії незаконно відвідував окуповану його країною територію Криму. Прикордонники відмовили йому у перетині кордону, а також довели рішення про заборону в’їзду на територію нашої держави і проставили відмітку в паспортному документі», – йдеться в повідомленні.

Ще троє росіян не змогли пояснити доцільності й мети свого перебування в Україні, додали в МВС.

За даними міністерства, протягом минулого року прикордонники відмовили у в’їзді в Україну понад 7300 громадянам Росії, стосовно яких діяла заборона в’їзду чи які перевищили термін перебування в Україні, або стосовно яких була наявна інформація, що вони незаконно відвідували окуповані території.

Міністерство культури України веде перелік російських артистів, яким заборонено перетинати український кордон через загрозу національній безпеці.​

 

До кінця року «Укроборонпром» планує скоротити борги по зарплатам вдвічі – Найєм

Оборонний концерн «Укроборонпром» планує вдвічі скоротити заборгованість по зарплатам до кінця 2020 року, сказав в інтерв’ю Радіо Свобода заступник генерального директора Мустафа Найєм.

Таким чином він відповів на питання про плани щодо своєї діяльності. За словами Найєма, задачу щодо виплати боргів по зарплаті поставив генеральний директор концерну Айварас Абромавичус.

 

«Я не хочу говорити гучних слів. Давайте подивимося по кінцю року. Але зараз мета, яка стоїть, яку ставить перед нами гендиректор, по-перше, це соціальні умови наших працівників, тобто щоб люди отримували зарплату. Щоб ви розуміли, коли ми прийшли, було 43 компанії, які мали заборгованість по зарплаті, зараз їх 36», – сказав Найєм.

Таким чином, додав він, кількість компаній «Укроборонпрому», які мають борги перед своїми працівниками, дещо скоротилася.

Читайте також: Від деяких заводів «Укроборонпрому» доведеться відмовитися – Найєм​

«Я сподіваюся, що до кінця року ми зможемо вдвічі зменшити цю заборгованість», – зазначив чиновник, хоча не став уточнювати, до якої конкретної цифри очікується скорочення кількості компаній-боржників.

У листопаді генеральний директор «Укроборонпрому» Айварас Абромавичус повідомив в інтерв’ю «Голосу Америки», що 43 компанії концерну мають борги по виплаті заробітної платні своїм співробітникам.

Повну версію «Суботнього інтерв’ю» з Мустафою Найємом читайте на сайті Радіо Свобода.

Британська поліція зарахувала український тризуб до екстремістських символів – у посольстві обурені

Посольство України у Великій Британії вимагає від контртерористичної поліції вилучити з переліку екстремістської символіки український герб. Про це в посольстві заявили 19 січня.

Дипломатична установа звернула увагу на оприлюднений журналістами посібник для вчителів та медиків, де серед прикладів символів праворадикальних рухів зазначене й татуювання у вигляді тризуба.

Читайте також: Тризуб об’єднує українців – історик Олександр Алфьоров​

«Додавати тризуб, закріплений в Конституції національний символ і державний герб України до «Посібника з протидії екстремізму», який контртерористична поліція видала для вчителів та медичного персоналу – це більш ніж обурливо. Жодні виправдання неприйнятні. Ми вимагаємо вилучити тризуб з посібника та офіційних вибачень», – йдеться в заяві посольства.

 

17 січня британське видання Guardian опублікувало перелік екстремістської символіки, укладений контртерористичною поліцією Об’єднаного королівства. Серед прикладів «праворадикальних символів» можна знайти татуювання у вигляді українського тризуба, а серед переліку угруповань «білих супремасистів» – шеврон українського батальйону «Азов».

Крім того, увагу ЗМІ привернули й інші деталі переліку – наприклад, посібник містить розділ «Групи та символи захисту довкілля», до якого увійшли організації із захисту довкілля Greenpeace та Extinction Rebellion.

Восени 2019 року 39 американських конгресменів закликали внести батальйон «Азов», який є полком Національної гвардії України, до переліку терористичних організацій. Самі «азовці» назвали це звернення «інформаційною атакою на Україну.»