Президент України Володимир Зеленський озвучив друге питання, яке поставлять громадянам під час опитування 25 жовтня.

Воно звучить так: «Чи підтримуєш ти створення на Донбасі вільної економічної зони?»

13 жовтня Зеленський заявив, що 25 жовтня на виборчих дільницях під час місцевих виборів українцям поставлять «п’ять важливих питань» про те, що «раніше нас ніколи не питали». Він пообіцяв озвучити питання пізніше.

Згодом в Офісі президента повідомили, що опитування не матиме прямих юридичних наслідків.

Перше анонсоване президентом питання таке: «Чи потрібно запровадити довічне ув’язнення за корупцію в особливо великих масштабах?»

 
…

Суд в італійському Мілані продовжить розглядати апеляцію на вирок військовослужбовцю Національної гвардії України Віталію Марківу, повідомило українське Міністерство внутрішніх справ.

За даними МВС, адвокати Марківа нададуть факти, що в суді міста Павія був використаний некоректний переклад слів Віталія.

«Через абсолютно невірне тлумачення слів Віталія, присяжних суду міста Павія ввели в оману, кажучи що Віталій Марків під час прослуховування у камері слідчого ізолятору, нібито говорив про свою пряму причетність до загибелі італійского журналіста Андреа Рокеллі», – вважають у МВС.

Йдеться про долучення до справи перекладу запису прослуховування розмови Віталія Марківа із співкамерником у в’язниці 1 липня 2017 року. Українець нібито сказав: «Ми вбили (завалили) італійського репортера».

Для обвинувачення ці слова можуть бути зізнанням підсудного у скоєному. При цьому існує і друга версія перекладу, здійснена на вимогу захисту перекладачем від суду, де ця фраза відсутня. Після прослуховування 52-х хвилин запису згаданої розмови судді призначили нову експертизу і повний переклад аудіо, щоб зрозуміти конткест розмови.

30-річний старший сержант Національної гвардії України Віталій Марків відбуває покарання у тюрмі суворого режиму біля Мілана після того, як у липні 2019 року суд першої інстанції засудив його до 24 років неволі. Суд у Мілані почав розглядати апеляцію 29 вересня.

Марківа заарештували в Болоньї 30 червня 2017 року. Суд присяжних і прокуратура Павії стверджують, що журналісти загинули внаслідок прицільних мінометних пострілів вояків Збройних сил України, а нацгвардієць Марків відстежував рух цивільних і передавав інформацію побратимам.

Ні суд, ні слідчі не брали до уваги версію про можливість пострілів на ураження з боку російських гібридних сил, біля яких тоді і перебувала група репортерів без розпізнавальних знаків.

Територію, де стався трагічний випадок, контролювали тоді банди Ігоря Гіркіна.

Сторона захисту солдата відстоює версію, що репортери потрапили під перехресний вогонь, тому неможливо встановити, внаслідок чиїх пострілів (із боку бойовиків чи ЗСУ)  загинули італієць і росіянин. На переконання захисників військового, Віталій Марків зі своєї бойової позиції фізично не міг бачити цивільних на відстані 1800 м, а єдина зброя у його володінні (автомат Калашникова) не мав оптичного пристрою для розпізнавання об’єктів чи людей на такій великій відстані.

 
…

Посла України в Білорусі Ігоря Кизима викликали 14 серпня в Міністерство закордонних справ у Мінську через указ президента Володимира Зеленського про залучення до України білоруських IT-фахівців.

Як заявили в міністерстві, українському дипломатові вручили ноту, в якій білоруська сторона висловила стурбованість тим указом. На думку офіційного Мінська, цей указ «на порушення загальноприйнятих правових норм поширює свою дію винятково на громадян сусідньої держави».

«Згаданий правовий акт не можна трактувати по-іншому, як явно недружній і дискримінаційний крок української сторони, що межує з втручанням у внутрішні справи Республіки Білорусь. Ухвалення зазначеного указу підриває довіру в двосторонніх відносинах і суперечить положенням Договору про дружбу, добросусідство і співробітництво між Україною та Республікою Білорусь, а також міжурядових угод про торговельно-економічне співробітництво, про безвізові поїздки громадян і про трудову діяльність і соціальний захист громадян Республіки Білорусь і України, які працюють за межами своїх держав. У зв’язку з цим українській стороні наполегливо рекомендовано вжити заходів щодо дотримання взятих на себе договірних зобов’язань у відносинах з Білоруссю», – заявили в Мінську.

При цьому, мовиться в повідомленні, білоруська сторона «не має наміру переходити «червоні риси» в стосунках з Україною, але залишає за собою право на застосування, в разі виправданої необхідності, відповідних заходів щодо захисту національних інтересів відповідно до міжнародних норм».

Сам посол Ігор Кизим теж прокоментував цей виклик у фейсбуці, зазначивши, що перелічені в ноті посилання про нібито порушення Україною окремих базових двосторонніх міждержавних і міжурядових угод важко піддаються логіці.

«Адже указ був ухвалений у зв’язку зі зверненнями тих самих білоруських фахівців, які висловили бажання працювати в Україні, і їхніми проханнями створити для цього більш прийнятні умови їхнього перебування. При цьому очевидно, що якщо таке прохання було висловлене, значить, їх щось не влаштовує у себе вдома, в Білорусі. Вони захотіли поїхати в іншу країну, і очевидно, що, в силу багатьох обставин, Україна для них дуже привабливий вибір… І Україна готова таких людей прийняти. Так у чому ж тут «не дружність»? Як мені здається, це радше акт допомоги тим людям, яким зараз нелегко в Білорусі (хоча б тимчасово)», – наголосив посол.

При цьому Кизим нагадав про указ президента Білорусі 2014 року, який, за збігом обставин, мав той самий номер 420, що й згаданий нині указ Зеленського – той указ «стосувався надання допомоги українцям, які були змушені через розв’язану Росією війну на українському Донбасі втікати, в тому числі, і в Білорусь».

«І мова зараз не про чисельність українців, яких прийняв братній білоруський народ (дякую йому за кожного українця), а про готовність у важкий період надати допомогу тим, хто її потребує. А бізнес, якої б сфери він не стосувався, буде залишатися і працювати там, де створені умови для його розвитку, чесної конкуренції і отримання прибутку. І винятків, як мені здається, тут немає», – написав посол України в Мінську.

Про згаданий указ Володимира Зеленського стало відомо ще 4 жовтня. В ньому йдеться про низку заходів для залучення ІТ-фахівців із Білорусі. Для них і членів їхніх родин, зокрема, має бути продовжений термін тимчасового перебування в Україні до 180 днів на рік, їм мають спростити отримання посвідки на проживання і дозволу на працевлаштування в Україні, також український уряд має забезпечити роботу єдиного інформаційного порталу і телефонів гарячої лінії для надання консультацій громадянам Білорусі, які іммігрують в Україну, і має бути вдосконалена процедура реєстрації білоруських IT-фахівців як фізосіб-підприємців.

Перед тим, на початку вересня, Міністерство цифрової трансформації України створило спеціальний портал, який має допомогти працівникам білоруських ІТ-компаній переїжджати на роботу в Україну.

А про те, що уряд України пропонує переїзд і працевлаштування білоруським IT-фахівцям, які відчули проблеми в роботі через дії влади Білорусі під час масових протестів у цій країні, віцепрем’єр-міністр – міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров заявляв іще в середині серпня.

У Білорусі 9 серпня пройшли президентські вибори, на яких, за офіційними твердженнями, ушосте поспіль переміг Олександр Лукашенко. Значне число громадян країни, як і політиків і державних керівників інших країн світу, не погодилися з озвученими ЦВК результатами, які вважають сфальсифікованими. Акції протесту проти оголошених результатів і з вимогами відходу Лукашенка тривають у Білорусі з самого дня виборів щодня. Силові органи вдаються до репресій проти незгодних.

Країни світу, серед них Україна, і міждержавні об’єднання заявляють, що надалі не вважають Лукашенка за легітимного президента країни.
…

Президент України Володимир Зеленський прибув з робочою поїздкою в Донецьку область.

«Глава держави відвідає військовослужбовців на передовій і вручить їм державні нагороди», – анонсує Офіс президента.

14 жовтня відзначають державне свято День захисника України, День Покрови Пресвятої Богородиці, День українського козацтва та 78-у річницю створення Української повстанської армії.

 
…

29 українських народних депутатів з різних партій підписали лист із закликом зупинити будівництво російського газопроводу «Північний потік-2». Вони назвали його «стратегічною зброєю».

У листі, який оприлюднений на сайті Atlantic Council, депутати нагадали, що російська державна компанія «Газпром» витратила на будівництво газопроводу мільярди доларів.

«Чи поверне «Газпром» колись свої гроші? Кремль це взагалі не турбує. Роль проєкту не комерційна, а геополітична: загрожувати світові. Ось чому Кремль так безперервно витрачає гроші на зайві трубопроводи і так запекло бореться за те, щоб їх запустити», – йдеться у зверненні.

Депутати вважають, що справжня мета газогону полягає в посиленні російського впливу в Європі та завданні шкоди України, через яку мільярди кубометрів російського газу потрапляють до Європи.

«Завершення трубопроводу забере ключові важелі впливу України на Росію, зробивши нашу країну цілком вразливою для російського підпорядкування. Для України це майже екзистенційна справа національної оборони та безпеки», – наголосили депутати.

Росія планує добудувати «Північний потік-2» наприкінці 2020 року. Разом із іншими російськими транзитними газогонами він дасть змогу перебрати на себе майже весь обсяг газу, який нині проходить Україною і приносить їй суттєві доходи, близько 3% від усього ВВП держави, пояснюють експерти.

Проєкт «Північний потік-2» після добудови другої лінії газогону зможе забезпечити транзит до ЄС 55 мільярдів кубометрів російського газу на рік.

США заявили, що розглядають будь-які кроки, щоб припинити російський газотранспортний проєкт, бо він загрожує національній безпеці країн Європи, які є союзниками Сполучених Штатів.
…

Президент України Володимир Зеленський відвідував офіс Таємної служби розвідки Великої Британії (MI6) під час візиту до Лондона. Про це він розповів журналістам під час поїздки до Одеської області.

«Секретів ніяких немає. У нас була зустріч в офісі MI6. На жаль, не всю інформацію я можу говорити. Тобто це державницькі справи», – сказав Зеленський.

Він заявив, що в ЗМІ некоректно називають склад цієї зустрічі. За його словами, теми, про які писало «Дзеркало тижня», не розглядалися.

«Зі всього обсягу питань із нашої довгої двогодинної зустрічі більшість становила інформація про допомогу й захист нашого суверенітету й територіальної цілісності», – зазначив глава держави, не розкриваючи деталі.

За його словами, однією з тем була протидія дезінформації та фейковим новинам.

«Якраз вони сказали, що у нас велика проблема з тим, що ЗМІ фінансуються не тільки українцями. Що в Україні, на жаль, багато з тих телеканалів, які ми з вами знаємо, фінансуються різними групами», – заявив Зеленський.

12 жовтня видання «Дзеркало тижня» повідомило, що президент Зеленський під час поїздки до Лондона таємно зустрівся з новим головою MI6 Річардом Муром. За даними журналістів, мова йшла про «атаку української влади на антикорупційні органи», ситуацію на сході України та дії Росії, а також про оточення Зеленського, «не тільки офіційне, а й неформальне, яке має значний вплив на главу Української держави».
…

Третя доповідь генерального секретаря ООН Антоніу Ґутерріша по ситуації з правами людини на анексованому Кримському півострові ляже в основу проєкту нової резолюції по Криму, повідомило Постійне представництво України в Організації об’єднаних націй.

«Доповідь Генерального секретаря ООН по темі Криму, щойно представлена 3-му комітету Генеральної асамблеї ООС, ясно показує небажання Росії як держави-окупанта виконувати свої міжнародні зобов’язання. Україна представить проєкт резолюції ГА ООН на основі висновків генерального секретаря», – йдеться в повідомленні місії України в твітері.

У третій доповіді генерального секретаря ООН про стан прав людини в Автономній республіці Крим і Севастополі йдеться, зокрема, про тортури і жорстоке поводження з боку співробітників Федеральної служби безпеки, безкарність причетних до насильницьких зникнень людей, втручання в професійну діяльність журналістів, примусові переміщення та депортації з Криму населення.

Попередня доповідь Антоніу Ґутерріша про ситуацію з правами людини в Криму і Севастополі була опублікована в липні цього року.

Читайте також: Що є і чого немає у новій доповіді ООН про порушення прав людини в окупованому Криму: думки експертів

На початку липня Верховна комісарка ООН з прав людини Мішель Бачелет, презентуючи доповідь про стан прав людини в Криму, також повідомила, що на півострові продовжують застосовувати тортури і обмежувати свободу слова.

Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров раніше стверджував, що розмови про порушення прав людини в включеному Криму – це вигадка.

 
…

Центральна виборча комісія достроково припинила повноваження Одеської міської територіальної виборчої комісії через низку її рішень. Про це ЦВК повідомила за результатами засідання 13 жовтня.

Комісія відмовилася задовольнити скаргу Одеської міської організації політичної партії «Блок Дмитра Голубова». Партія скаржилася на бездіяльність місцевої ТВК, яка з першого разу відмовилася реєструвати самого Дмитра Голубова кандидатом у мери Одеси, а кількох членів виборчих списків політичної сили – кандидатами в місцеві депутати.

Крім того, Центрвиборчком вказав на порушення в діяльності Одеської міської ТВК.

Читайте також: «Музей виборчого трешу»: в Одесі стартувала музейна кампанія проти підкупу виборців

«Було встановлено, що, приймаючи постанови від 11 жовтня 2020 року №159 та 160 про реєстрацію кандидатів у депутати Одеської міської ради, висунутих Одеською міською організацією політичної партії «Блок Дмитра Голубова», та про реєстрацію кандидата на посаду одеського міського голови, висунутого вказаною організацією, а також постанову №155 про реєстрацію кандидатів у депутати Одеської міської ради, висунутих Одеською обласною організацією Політичної партії «Наш край», Одеська міська ТВК ухвалила рішення всупереч рішенням судів, які набрали законної сили», – йдеться в заяві ЦВК.

Комісія оцінила дії територіального органу як повторне перевищення повноважень. Відтак ЦВК скасувала вказані постанови і достроково припинила повноваження всього складу Одеської міської ТВК.

Читайте також: ЦВК не братиме участі в проведенні опитування, яке анонсував Зеленський

«Місцеві організації політичних партій, за поданням яких до складу цієї комісії було включено осіб, повноваження яких достроково припинено цією постановою, можуть не пізніше 17 години 14 жовтня 2020 року подати до ЦВК кандидатури для включення до її складу», – зазначають у Центрвиборчкомі.

Також Комісія, за повідомленням, звернулася до Національної поліції для «перевірки викладених у постанові ЦВК обставин та в разі виявлення підстав вжиття згідно із законодавством України заходів реагування».

13 жовтня Одеський окружний адміністративний суд скасував реєстрацію кандидата в міські голови Одеси Дмитра Голубова за позовом іншого кандидата.
…

Верховний представник Євросоюзу із зовнішньої політики та політики безпеки Жозеп Боррель 13 жовтня мав розмову з міністром закордонних справ Росії Сергію Лавровом, повідомляє Служба Євросоюзу з зовнішніх дій. Зустріч стосувалася кількох тем, в тому числі агресії проти України.

За повідомленням, Боррель поінформував представника Кремля, що міністри закордонних справ Євросоюзу дійшли згоди продовжувати поточний підхід блоку до відносин із Росією.

«Повна імплементація Мінська лишається ключовою. Він (Боррель – ред.) закликав Росію повністю виконати Мінські угоди. Як показує телефонний дзвінок, Верховний представник ще раз повторив, що Європейський Союз воліє підтримувати відкриті канали комунікації з Росією та посилювати співпрацю, яка становить взаємний інтерес. ЄС і надалі захищатиме свої інтереси та цінності, в тому числі – повагу до міжнародного права та засадничі права», – йдеться в заяві Служби.

Читайте також: Кравчук: мінські угоди не можуть бути виконані

Крім того Боррель обговорив із Лавровим ситуацію в Нагірному Карабасі та в Білорусі, а також отруєння російського політика Олексія Навального.

Щодо останнього, за даними Служби, представник ЄС поінформував очільника російської дипломатії, що Рада міністрів закордонних справ домовилася 12 жовтня почати роботу з запровадження санкцій проти причетних до отруєння.

«Верховний представник Боррель підкреслив, що російський уряд має зробити все можливе, аби розслідувати цей злочин ретельно, повністю прозоро та в співпраці з Організацєю із заборони хімічної зброї», – повідомляє європейська установа.

Міністерство закордонних справ Росії згадало «реальне становище з виконанням Мінських угод» у повідомленні про розмову.

Читайте також: «Коли не буде Путіна, то не буде проблем у Сирії, у Білорусі і в Україні» – Гаррі Каспаров

За Мінським комплексом заходів, на який щоразу посилається Росія, відновлення повного контролю над державним кордоном із боку уряду України в усій зоні конфлікту має розпочатися тільки «в перший день після місцевих виборів», а завершитися тільки «після всеосяжного політичного врегулювання» і при тому «у консультаціях і за погодженням із представниками окремих районів Донецької та Луганської областей у рамках Тристоронньої контактної групи».

Та при цьому перша з трьох мінських домовленостей, так званий Мінський протокол, яка так само чинна, але вимоги якої Росія ігнорує, передбачає «забезпечити постійний моніторинг на українсько-російському державному кордоні і верифікацію з боку ОБСЄ зі створенням зони безпеки у прикордонних районах України і Російської Федерації». Цей пункт досі не виконаний, Росія не бажає обговорювати його.
…

3 жовтня його дружина розповіла, що політика госпіталізували із двостороннім запаленням легень.
…

Заплановане на 25 жовтня опитування українців не матиме прямих юридичних наслідків, повідомив Офіс президента.

«Опитування, яке пропонується провести 25 жовтня, на відміну від референдуму, як це визначено для референдуму Конституцією, не матиме прямих юридичних наслідків. Потреба у цій формі безпосередньої демократії зумовлена тим, що зміст політики у державі має визначати народ, а не виключно ті, хто має достатньо медійного впливу та грошей», – заявили в Офісі президента.

В ОП вважають, що «дуже вузьке коло так званих професійних політиків займалося ексклюзивним напрацюванням як питань стратегічного значення для України, так і відповідей на них».

«У цьому ми і вбачаємо ключові ризики для нашого майбутнього – держава не завжди могла й хотіла почути своїх громадян і зрозуміти первинні потреби суспільства», – йдеться в заяві.

Офіс президента нагадав, що в парламенті опрацьовується пакет законів про народовладдя, і ключовий з них – про всеукраїнський референдум – уже на шляху до ухвалення депутатами.

Там переконані, що запропоноване президентом України Володимиром Зеленським  загальнонаціональне опитування «дасть можливість кожному громадянину висловитися про те, що справді важливо для нашого суспільства, щоб на рівні всієї держави можна було засвідчити суспільну думку без її корегування різними ангажованими «експертами».

13 жовтня Зеленський у своєму відеозверненні заявив, що 25 жовтня на виборчих дільницях під час місцевих виборів українцям поставлять «п’ять важливих питань» про те, що «раніше нас ніколи не питали». Він не уточнив, які саме це будуть питання, але пообіцяв, що про це повідомлять пізніше.

Партії «Голос» та «Європейська солідарність» уже розкритикували опитування. Зокрема, «Голос» розглядає ініціативу президента Зеленського щодо опитування як потенційну загрозу національним інтересам України.

 
…

Спеціалізована антикорупційна прокуратура оскаржила рішення Печерського районного суду Києва, який зобов’язав прокурорів закрити справу проти колишнього міністра екології Миколи Злочевського.

За даними САП, суд постановив закрити провадження 1 жовтня.

«Вказане рішення суду ані до Офісу Генерального прокурора, ані до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури не надходило, про його існування стало відомо 12 жовтня 2020 року за результатами моніторингу Єдиного державного реєстру судових рішень», – заявили в прокуратурі.

При цьому досудове розслідування у вищевказаному кримінальному здійснювалось детективами Національного антикорупційного бюро України, тому скаргу адвоката мав розглядати винятково Вищий антикорупційний суд.

«Розглянувши таку скаргу, слідчий суддя Печерського районного суду міста Києва вийшла за межі своїх дискреційних повноважень та фактично перейняла на себе повноваження генерального прокурора та інших уповноважених осіб Офісу генерального прокурора і прийняла рішення за  клопотанням адвоката, раніше адресованим Офісу генерального прокурора, при цьому навіть не досліджуючи матеріали кримінального провадження та без виклику уповноваженого прокурора в судове засідання», – вважають у САП.

Там збираються звернутися зі скаргою на суддю до Вищої ради правосуддя.

Спеціалізована антикорупційна прокуратура не повідомляє, про яку саме справу йде мова. За даними ЗМІ, мається на увазі провадження про організацію  надання хабаря керівництву антикорупційних органів.

12 червня детективи НАБУ заявили, що задокументували факт надання хабаря керівництву антикорупційних органів у 6 мільйонів доларів. Пізніше у САП уточнили, що йшлося про 5 мільйонів доларів, а ще 1 мільйон знайшли в автомобілі податківця, що був призначений йому як посередникові.

Усього затримали трьох осіб. За повідомленнями антикорупційних органів, хабаря давали за закриття справи щодо власника компанії «Бурісма», екчиновника Миколи Злочевського, який нині перебуває у розшуку.

13 червня керівники САП і НАБУ заявили, що до справи про пропозицію хабаря можуть бути причетні працівники Офісу генпрокурора. В ОГП заявили про проведення службового розслідування.

У компанії «Бурісма» раніше запевниили, що Микола Злочевський не причетний до справи з пропозицією хабаря керівникам антикорупційних органів.

На початку липня Національне антикорупційне бюро повідомило, що колишньому міністру екології й природних ресурсів України заочно оголосили про підозру в організації надання хабаря керівництву антикорупційних органів. Він перебуває в розшуку.
…

Він не уточнив, які питання поставлять українцям, додавши, що повідомить про це пізніше
…

Народна депутатка від «Європейської солідарності», волонтерка Яна Зінкевич, в якої діагностували коронавірусну хворобу COVID-19 повідомила, що її стан погіршився.

За словами Зінкевич, її повторний тест на коронавірус виявився позитивним.

«Декілька днів тому було певне погіршення стану, тому було призначено антибіотики. Знову зник нюх, повністю. Та смак майже повністю. Тримається субфібрильна температура», – написала парламентарка на своїй фейсбук-сторінці.

Читайте також: У Києві, Одесі, Маріуполі підготуються до розгортання великих інфекційних госпіталів – голова комітету Ради

Вона водночас зазначає, що не спостерігає серйозних ускладнень, однак залишається на самоізоляції. Депутатка планує визначитися щодо повторного тесту за два дні.

30 вересня народна депутатка з партії «Європейська солідарність», медик-волонтер Яна Зінкевич повідомила, що у неї повторно підтвердили COVID-19. На коронавірусну хворобу хворіє також лідер її партії Петро Порошенко, якого, однак, 12 жовтня виписали з лікарні.
…

Президент Польщі Анджей Дуда перебуває в Україні з офіційним візитом
…

Президенти України і Польщі – Володимир Зеленський та Анджей Дуда – провели зустріч у Києві. На початку офіційної церемонії Анджей Дуда звернувся до почесної варти привітанням «Слава Україні!». На зустрічі президенти, серед іншого, говорили про окуповані Росією території України – частину Донбасу і Крим. Йшлося також про економічну співпрацю, зокрема Зеленський і Дуда 13 жовтня планують взяти участь в українсько-польському економічному форумі в Одесі. Не оминули президенти і складної для обох країн теми – спільної історичної пам’яті. «Це не простий шлях, але ми готові його долати разом і робити взаємні кроки на зустріч», – сказав президент України Володимир Зеленський.
…

Обсяги падіння внутрішнього валового продукту України почали скорочуватися у липні після пікового падіння – такі підсумки восьми місяців 2020 року оприлюднило Міністерство економічноно розвитку і торгівлі 12 жовтня.

За твердженням міністерства, майже всі економічні галузі уповільнили падіння в умовах м’якого карантину, деякі з них – зокрема, роздрібна торгівля та будівництво – навіть показали зростання.

Мінекономіки вказує на те, що у відновленні економіки зіграли роль часткове відновлення пасажирських перевезень, реалізація відкладеного споживчого попиту, а також початок збору врожаю в аграріїв.

Читайте також: Безробіття зростає, вакансії залишаються: як коронавірусна пандемія вплинула на кримський ринок праці

«За даними НБУ індекс очікувань ділової активності у серпні 2020 року порівняно з липнем 2020 року на 1 пункт та становив 47,9 пунктів, зокрема, бізнес стримано оцінює результати своєї діяльності на тлі пролонгації адаптивного карантину. Як результат, за підсумками восьми місяців 2020 року скорочення зведеного індексу виробництва уповільнилося і становило 6,5% (7,3% за сім місяців 2020 року). Відповідно, зменшення обсягів ВВП Мінекономіки орієнтовно оцінює на рівні 5,8% (порівняно з минулим роком – ред.», – повідомляє міністерство.

Читайте також: Засновник Veterano Леонід Остальцев: «Перемога ніколи не дається простою ціною»

Падіння ВВП, згідно з оприлюдненими даними, сягнуло піку в червні – 6,7%. Після цього показник почав поступово скорочуватися. Мінімум зведеного індексу виробництва товарів, який відображає динаміку діяльності виробничої сфери національної економіки, прийшовся на цей же місяць і становив 7,7%.

За свіжим прогнозом Світового банку, у 2020 році українська економіка впаде на 5,5%
…

Росія заявляє, що висилає двох болгарських дипломатів майже через три тижні після того, як двом співробітникам російського посольства в Софії, звинуваченим у військовому шпигунстві, було наказано покинути країну.

Назвавши дії Болгарії минулого місяця необґрунтованими, МЗС Росії заявило, що 12 жовтня вони викликали посла Болгарії Атанаса Хрістіна, щоб повідомити йому, що два дипломати, які перебувають у Москві, були оголошені «персонами нон грата».

Болгарська влада оголосила двох російських дипломатів персонами нон грата 23 вересня після того, як державна прокуратура порушила проти них справу. Проти підозрюваних не можна було відкрити кримінальну справу, оскільки вони володіють дипломатичним імунітетом.

Болгарія – член НАТО і Європейського союзу, у неї в цілому хороші відносини з Росією, яка постачає їй більшу частину енергії.
…

Польща зацікавлена в участі у міжнародній платформі з деокупації Криму. Про це йдеться у спільній заяві президентів України та Польщі Володимира Зеленського та Анджея Дуди за підсумками візиту останнього в Україну, повідомляє Офіс президента.

«Республіка Польща висловлює зацікавленість щодо взаємодії з Україною у межах міжнародної платформи з деокупації Автономної Республіки Крим», – мовиться у повідомленні.

Президент Польщі Анджей Дуда 12 жовтня прибув до України та вшанував у Биківні на Київщині пам’ять убитих поляків.

Раніше президент України Володимир Зеленський під час зустрічі з високим представником Європейського союзу із закордонних справ та безпекової політики Жозепом Боррелем наголосив на необхідності постійного майданчика, де б обговорювалася деокупація Криму.
…

Заступник голови Офісу президента Олег Татаров «нікого не розганяв» на Євромайдані в часи своєї роботи в Міністерстві внутрішніх справ України, заявив президент України Володимир Зеленський в інтерв’ю BBC.

Він наголосив, що «в правоохоронних органах працювало багато різних людей за часів [президентства Віктора] Януковича».

«Ця конкретна людина нікого не розганяла. Я б ніколи – я поважаю Майдан, ми поважаємо пам’ять загиблих, я патріотична людина, я президент України – ніколи не призначив людину, яка розганяла людей на Майдані», – сказав президент.

5 серпня Зеленський призначив заступником керівника Офісу президента України Олега Татарова, який має відповідати за правоохоронний напрямок.

Олег Татаров – колишній чиновник Міністерства внутрішніх справ. Він обіймав посаду заступника начальника Головного слідчого управління МВС саме під час подій Революції гідності. Саме він опікувався питанням затримання учасників протесту та просуванням кримінальних справ проти них. Татаров також розповсюджував обвинувачення на адресу майданівців, які не доведені до сьогодні, та висував їм ультиматуми.
…

Генеральна прокурорка України Ірина Венедіктова може втратити свою посаду, якщо вона не покаже результату до кінця року, заявив президент України Володимир Зеленський в інтерв’ю BBC.

Він пояснив, чому звільнили попереднього генерального прокурора Руслана Рябошапку через пів року на посаді.

«Я просто одразу сказав: «Хлопці, ми йдемо будувати країну. Йдемо змінювати. Ми з вами рівні. Будь ласка, ви ніколи не були генеральним прокурором, я ніколи не був президентом. Але ви – професіонал, ідіть. І якщо через пів року ви не покажете реальний результат, хто б ви не були, навіть якщо ви мої друзі, приятелі, міністри, прем’єр-міністри…» – сказав Зеленський.

У відповідь на зауваження журналіста, що «людина лише почала робити свою роботу», а її звільняють, президент сказав: «Немає, немає часу, розумієте? Ось і все».

«Вони нікого не посадили. Вони могли не пересаджати всіх корупціонерів, я розумію, пів року – дуже замало. Але повинні бути кроки, ми повинні відповідати перед суспільством, якому ми пообіцяли, що будуть посадки. Ми це обіцяли. І якщо зараз діючий генпрокурор, новий генпрокурор, якщо вона – це вона, жінка, професійна жінка – якщо вона до кінця року не покаже свого результату, їй я дам таку саму відповідь», – наголосив Зеленський.

5 березня Верховна Рада відправила генерального прокурора Руслана Рябошапку у відставку. 17 березня Офіс генерального прокурора очолила Ірина Венедіктова.
…

Вищі навчальні заклади в Україні мають намір тимчасово перевести на дистанційне навчання, а канікули в школах мають початися раніше – у зв’язку зі збільшенням числа хворих на COVID-19, повідомив у фейсбуці Михайло Радуцький, голова парламентського комітету з питань здоров’я нації, медичної допомоги й медичного страхування.

За його словами, такі рішення ухвалили під час останньої наради у президента України. Коли саме відбулася ця нарада, Радуцький не уточнив.

«Тимчасово переводимо ВНЗ на дистанційне навчання. Це рішення повністю підтримує керівництво навчальних закладів. На жаль, вже маємо кілька спалахів зараження співробітників і студентів, і навіть смертельні випадки. Минулого тижня загинув декан географічного факультету КНУ імені Шевченка. Звісно, необхідна інформаційна кампанія серед студентів: молодь повинна розуміти, що сьогодні краще обмежити кількість контактів і мінімізувати перебування в людних місцях. Життя їхніх батьків, бабусь та дідусів – це також і їхня відповідальність», – написав Радуцький. 

Осінні канікули у школах, за його словами, мають розпочатися раніше, дату початку канікул визначає місцева влада, «але оптимально, якщо канікули стартують вже наступного тижня, до 15 жовтня».

Напередодні тимчасовий виконувач обов’язків глави Міністерства освіти та науки Сергій Шкарлет просив на два тижні перевести школи на дистанційне навчання. Він наголосив, що наразі найголовніше – «не допустити стрімкого поширення коронавірусу та зберегти здоров’я людей».

Упродовж минулої доби, 10 жовтня, в Україні виявили 4 768 нових випадків COVID-19. Про це свідчать дані Системи моніторингу поширення епідемії коронавірусу РНБО.

Загалом станом на ранок 11 жовтня в Україні підтвердили понад 261 тисячу випадків COVID-19. Померли 4 972 людини, одужали – 113 507.

 
…

Печерський районний суд Києва відмовив у задоволенні позову міського голови Черкас Анатолія Бондаренка до президента України Володимира Зеленського про захист честі, гідності й ділової репутації. Про це йдеться в рішенні суду, ухваленому 1 жовтня.

«Вислови відповідача не містять завідомо неправдивої інформації і надмірності оціночних суджень, а також підстави кваліфікувати його слова, як подану у брутальній, принизливій чи непристойній формі, оскільки оскаржувані фрази президента виражають його особисте, суб`єктивне відношення» до «можливості мати ділові, дружні чи інші відносини» та «забезпечення народовладдя», йдеться в тексті рішення.

У рішенні суду вказано, що мер Черкас Бондаренко може подати апеляційну скаргу на рішення суду протягом 30 днів із дня його проголошення.

Наприкінці травня міський голова Черкас Анатолій Бондаренко звернувся до суду з позовом про захист честі та гідності проти президента України Володимира Зеленського.

Як повідомив тоді адвокат Бондаренка Денис Ципін, висловлювання в контексті відповіді Зеленського журналістові про Бондаренка: «Я за один стіл з такими бандитами не сяду», позивач сприймає як таке, що президент назвав особисто Бондаренка бандитом.

Як компенсацію Бондаренко просив стягнути із Зеленського 1 гривню за «моральну шкоду».

Публічні перепалки між мером Черкас і президентом почалися після того, як Черкаська міська рада пом’якшила карантин у місті з 1 травня, всупереч розпорядженням центральної влади. У зв’язку з цим президент Володимир Зеленський передав мерові Анатолію Бондаренкові «полум’яний привіт» і пообіцяв «юридичні наслідки». Сам Бондаренко заявив, що не боїться кримінальних справ й пообіцяв, що «Черкаси будуть чинити опір».
…

Президент України Володимир Зеленський і президент Республіки Польща Анджей Дуда спільно візьмуть участь у бізнес-форумі, присвяченому розвитку портової інфраструктури Одеси. Про це повідомив заступник керівника Офісу президента України Ігор Жовква, інформує 11 жовтня офіційне інтернет-представництво глави держави.

«Ми з вами знаємо про візит Президента Польщі Дуди у понеділок-вівторок в Україну. Президент буде не лише у Києві, а й разом з Президентом Зеленським відвідає Одесу, де буде окремо проведено бізнес-захід, спрямований на інфраструктурну тематику Одеси», – сказав Жовква.

За його словами, під час візиту президента Польщі буде підписано двосторонні угоди, які стосуються розвитку морської інфраструктури.

«Ми продовжуємо економічну тематику діалогу з Польщею. Говоримо не лише про політику, не лише про історичне минуле, про яке теж буде йтися, а й про наші економічні зв’язки», – наголосив Жовква.

Раніше про деталі перебування польського лідера в Україні проінформував голова Кабінету президента Польщі Кшиштоф Щерський. Він вказав, що в центрі уваги будуть також питання регіональної безпеки та спільної історії України та Польщі.

«Багато уваги буде присвячено майбутньому також нашого регіону, зокрема ситуації у Білорусі. Ми знаємо, що сьогодні і Білорусь, і Україна є нестабільними елементами на мапі європейської безпеки. Тому важливо поговорити на ці теми. Також відбудуться двосторонні переговори на історичні теми, про співпрацю у галузі пам’яті та її вшанування», – сказав Щерський.

Президент Польщі Анджей Дуда 11–13 жовтня перебуватиме з офіційним візитом в Україні.
…

Вибори членів районних рад відбудуться в тому числі й на тих територіях, де скасовані вибори інших органів місцевого самоврядування. Про це сказав в інтерв’ю Радіо Свобода представник Центральної виборчої комісії, колишній народний депутат від «Партії регіонів» і «Опозиційного блоку» у кількох скликаннях Юрій Мірошніченко.

Мірошніченко визнав, що навколо обґрунтованості виборів районних рад «була велика дискуія».

«Але все ж таки ЦВК, виконуючи Конституцію України, призначила ці перші вибори до районів. І в інший спосіб ми не могли діяти. Тому люди оберуть собі в тому числі районні ради», – сказав він.

Представник Центрвиборчкому підкреслив, що вибори районних рад відбудуться і в тих громадах, де скасовані вибори міських, сільських та селищних рад.

«Ті 18 територіальних громад, які в Донецькій і Луганській областях не зможуть собі обрати локальні ради і своїх мерів в територіальних громадах (ви знаєте, що за інформацією, яку надали військово-цивільні адміністрації, у восьми територіальних громадах в Луганській області і в 10-ох у Донецькій області не відбудуться вибори до територіальних громад з питань безпеки, з підстав безпеки), але районні ради будуть на всій контрольованій Україною території сформовані, в тому числі і в Донецькій, і в Луганській областях», – заявив Мірошніченко.

Юрій Мірошніченко став членом Центральної виборчої комісії від партії «Опозиційна платформа – За життя» у жовтні 2019 року. З 2010 по 2014 рік він був представником президента Віктора Януковича у Верховній Раді.

Читайте також: Донбас без вибору. Чому ЦВК скасувала місцеві вибори на частині підконтрольної Україні території?

У серпні Центральна виборча комісія визначила перелік територіальних громад Донецької та Луганської областей, на території яких неможливо провести місцеві вибори. Серед них опинилися не лише окуповані і прифронтові території, а й віддалені від зони бойових дій, де раніше вибори і президента, і парламенту проводилися.

У Донецькій області це 10 громад Бахмутського, Волноваського, Маріупольського та Покровського районі. У Луганській області – 8 громад Сєвєродонецького і Щастинського районів.

Місцеві вибори в Україні призначені на 25 жовтня.
…

Проукраїнський активіст з Севастополя Олег Софяник повідомив, що його дружині з дітьми вдалося виїхати з анексованого Криму. Зараз вони перебувають на материковій частині України. Про це Софяник розповів кореспонденту проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії.

Активіст розповів, що після його вимушеного переїзду з Криму, його дружина Анжеліка перебувала «у великій небезпеці».

«На неї сильний тиск чинили російські силовики, ФСБ. Її викликали в ФСБ, в поліцію. Питали, де я, чим займаюся, де живу, а потім вони намагалися сфабрикувати кримінальну справу проти подружжя, нібито за крадіжку 100 тисяч рублів у родича. 3 червня в будинку був багатогодинний обшук. Її викликали на допит, вона пройшла поліграфію. Причому всі питання були не з приводу крадіжки, а з приводу мене», – розповів Софяник.

За його словами, дружина двічі намагалася залишити Крим, але з різних причин їй відмовляли. Цього разу їй вдалося виїхати з півострова. Софяник пов’язує це з суспільним резонансом.

Сам він зміг залишити Крим тільки з третьої спроби: у квітні 2020 року його двічі не випустили з півострова з надуманих причин, а в червні випустили, пояснивши, що його повернення «небажане».

 
…

Центральна виборча комісія визнала Андрія Шараськіна народним депутатом від партії «Голос» замість засновника політичної сили Святослава Вакарчука. Це рішення ЦВК ухвалила на черговому засіданні 10 жовтня.

За даними комісії, юристка Аліна Свідерська, яка була під 19-м номером у партійному списку, не надала документи, потрібні для реєстрації її народною депутаткою. Відтак ЦВК надала мандат Андрію Шараськіну.

«Шараськін Андрій Андрійович, народився 20 вересня 1977 року, громадянин України, протягом останніх п’яти років проживає на території України, освіта вища, керівник приватного підприємства «Театральна компанія Андрія Шараскіна», член Політичної Партії «Голос», проживає в місті Тернополі, судимість відсутня, включений до виборчого списку під № 20», – йдеться в довідці Центрвиборчкому.

Читайте також: Для обробки бюлетенів хворих на COVID-19 не виділятимуть окремих членів комісій – ЦВК

Андрій Шараськін був учасником бойових дій на Донбасі з 2014 по 2016 рік. Зокрема брав участь у обороні Донецького аеропорту. 8 жовтня партія «Голос» повідомила, що він посяде місце Вакарчука у Верховній Раді.

11 червня народний депутат від партії «Голос» Святослав Вакарчук оголосив про складання мандата. 18 червня Верховна Рада не змогла достроково припинити його депутатські повноваження – забракло голосів.

19 червня спікер Дмитро Разумков оголосив, що народний депутат Святослав Вакарчук вийшов зі складу фракції «Голос».
…

Президент Польщі Анджей Дуда 11 жовтня розпочне свій триденний візит в Україну вшануванням пам’яті польських жертв радянських злочинів на військовому кладовищі у Биківні під Києвом, інформує Польське радіо.

«Вшанування жертв Катинського злочину, розмови про безпеку в регіоні та економічні питання будуть головними пунктами офіційного візиту президента Польщі Анджея Дуди в Україну», – ідеться в повідомленні.

Голова Кабінету президента Польщі Кшиштоф Щерський повідомив, що буде темою переговорів Анджея Дуди із президентом України Володимиром Зеленським та прем’єр-міністром Денисом Шмигалем.

«Багато уваги буде присвячено майбутньому також нашого регіону, зокрема ситуації у Білорусі. Ми знаємо, що сьогодні і Білорусь, і Україна є нестабільними елементами на мапі європейської безпеки. Тому важливо поговорити на ці теми. Також відбудуться двосторонні переговори на історичні теми, про співпрацю у галузі пам’яті та її вшанування», – сказав Щерський.

У другий день візиту президенти двох держав візьмуть участь в українсько-польському економічному форумі в Одесі. Там Польська нафтогазова компанія (PGNiG) підпише угоду, що відкриє їй шлях до участі в приватизації енергетичного та газового сектора в Україні. Другу угоду підпишуть порти в Одесі та Ґданську.

Також Дуда відкриє перед посольством Польщі в Києві пам’ятник народженій в Україні героїні «Солідарності» Анні Валентинович.

Візит польського лідера в Україну завершиться опівдні у вівторок, 13 жовтня.
…

Кабінет міністрів України пропонує накласти економічні санкції на Республіку Нікараґуа через неузгодженого з Києвом призначення почесного консула в окупованому Росією Криму. Про це повідомляє Міністерство реінтеграції тимчасово окупованих територій України.

В уряді нагадують, що такі дії уряду Нікараґуа «суперечать національним інтересам і безпеці українських громадян, схвалюють збройну агресію Росії проти України, сприяють продовженню страждань українських громадян від тимчасової окупації Росією».

«Це рішення нестиме чіткий сигнал, офіційне послання українського народу урядам окремих держав, зокрема Республіці Нікараґуа», – сказав віцепрем’єр-міністр України – Міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Олексій Резніков під час засідання Кабміну, у п’ятницю, 9 жовтня. Запропонований Кабміном пакет санкції відносно Нікараґуа розгляне РНБО, президент України повинен ввести це рішення в дію, а Верховній Раді потрібно проголосувати за введення санкцій.

Влада Нікараґуа публічно не коментувала рішення уряду України.

Наприкінці серпня міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба повідомив, що в Криму відкрилося почесне консульство Нікараґуа, а посаду консула зайняв учасник російської анексії Криму Олег Бєлавенцев.

Нікараґуа є серед країн, які регулярно не голосують за резолюцію ООН, які ініціює Україна, щодо визнанням Росії країною-окупантом через анексію Криму.

Навесні минулого року суд у Києві заочно засудив Олега Бєлавенцева до 13 років позбавлення волі. Його визнали винним в посяганні на територіальну цілісність і недоторканність України, підбурюванні до державної зради і веденні агресивної війни. Однак в серпні 2020 року стало відомо, що вирок не вступив в силу, оскільки Київський апеляційний суд ще не розглянув апеляційну скаргу подану захистом Бєлавенцева. Згідно з матеріалами справи, Бєлавенцев підбурював українських військових до державної зради – переходу на бік Росії, здачі зброї та боєприпасів.

21 березня 2014 року Олега Бєлавенцева призначили повноважним представником президента Росії в утвореному того ж дня так званому «Кримському федеральному окрузі». 28 липня 2016 року Росія скасувала «Кримський федеральний округ», включивши його до складу Південного федерального округу. Таким чином, Бєлавенцев втратив пост.
…

Верховний суд визнав, що президент України зобов’язаний спілкуватися державною мовою під час виконання службових обов’язків, повідомила у п’ятницю пресслужба суду у фейсбуці.

«Особа звернулася до суду з позовом, у якому просила визнати протиправним спілкування президента України 23 травня 2019 року на форумі інтернет-діячів iForum-2019 недержавною мовою та зобов’язати його утриматися від спілкування недержавною мовою на всій території України при здійсненні повноважень. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного суду відмовив у задоволенні заявлених позивачем вимог у повному обсязі. Розглянувши апеляційну скаргу позивача, Велика палата ВС вказала на те, що під час виконання службових обов’язків президент України зобов’язаний спілкуватися державною мовою,» – йдеться в повідомленні.

Верховний суд зазначає, що при цьому, за дії, вчинені в межах політичної діяльності, а не під час виконання передбачених Конституцією повноважень, президент несе політичну, а не юридичну відповідальність.

«Враховуючи викладене, Велика палата ВС закрила провадження у справі, оскільки заявлені позивачем вимоги не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства», – йдеться в повідомленні.

Незабаром, як вказали у Верховному суді, в Єдиному державному реєстрі судових рішень з’явиться повний текст вказаного рішення.

Торік львівський активіст Святослав Літинський програв суд проти Офісу президента України у справі про вимогу надати український переклад промови Володимира Зеленського російською мовою на травневому iForum-2019.

«Маємо підтвердження, що президент порушив Конституцію. Але уникне відповідальності, бо на думку суду, це була політична діяльність, а не діяльність передбачена Конституцією… Чекаємо на повне рішення, щоб зрозуміти детальніше», – написав Літинський 9 жовтня у фейсбуці.

У своїй позовній заяві Літинський просив Львівський окружний адмінсуд визнати протиправною бездіяльність Офісу президента щодо неналежного розгляду запиту, а також зобов’язати надати письмовий переклад промови президента України.

 
…