Ситуація на Донбасі: 2 поранених військових і 8 обстрілів з боку бойовиків

У штабі операції Об’єднаних сил повідомили, що підтримувані Росією бойовики на Донбасі з початку поточної доби вісім разів обстріляли позиції українських військових, в результаті чого поранень зазнали двоє бійців ЗСУ.

«Противник обстріляв наші позиції із заборонених Мінськими домовленостями 122-мм артилерійських систем, мінометів калібру 120 та 82 міліметри, а також гранатометів різних систем, великокаліберних кулеметів та іншої стрілецької зброї», – йдеться в повідомленні.

На ресурсах угруповань «ДНР» та «ЛНР» інформація про обстріли захоплених бойовиками територій поточної доби відсутня.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від березня 2014-го до 31 жовтня 2019 року унаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули 13 000 – 13 200 людей.

 

 

Суд у Києві почав розгляд апеляції опозиційної блогерки з Казахстану на відмову їй у притулку в Україні

Шостий апеляційний адміністративний суд у Києві почав розгляд апеляції опозиційної блогерки і громадської активістки із Казахстану Жанари Ахметової (Ахмет) на відмову їй у статусі біженки в Україні.

Адвокати Ахметової наполягають, що у її переслідуванні у Казахстані є політична складова: активістка є однією з лідерок руху «Демократичний вибір Казахстану», який у 2018 визнаний у цій країні екстремістським, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

 

Представники Державної міграційної служби були присутні на засіданні, але не змогли взяти у ньому участь, оскільки з 1 січня набули чинності зміни до законодавства, за якими представляти інтереси когось у суді може тільки адвокат.

Колегія суддів заслухала аргументи представників Жанари Ахметової та її саму й оголосила перерву до 28 січня для того, щоб ознайомитись із поясненнями ДМС, долученими до матеріалів справи.

 

Напередодні, 10 січня, «Центр громадянських свобод» оприлюднив заяву на підтримку журналістки Жанари Ахметової з Казахстану, яка шукає в Україні політичного притулку. Наразі під текстом звернення підписались ще п’ять українських правозахисних організацій.

За їхніми даними, міграційна служба України не визнає факту політичного переслідування Ахметової у Казахстані, влада якого, попри те, що справа щодо неї відкрита за підозрою у шахрайстві, називає її в документах «лідером забороненої організації». У 2017 році жінці відмовили у статусі біженки в Україні, а коли вона через суд домоглася повторного розгляду свого звернення, в результаті їй знову відмовили у наданні притулку.

На переконання підписантів, у Казахстані Ахметовій загрожують тортури та ув’язнення.

 

На батьківщині на підтримку журналістки відбуваються мітинги. Так, 8 січня активісти в найбільшому місті Казахстану Алмати закликали Україну не видавати їхній країні опозиційну блогерку Жанару Ахметову (Ахмет) з міркувань її безпеки.

У березні 2017 року Жанара Ахметова разом із малолітнім сином прибула в Україну, щоб просити про політичний притулок. Влада Казахстану оголосила її в розшук для відбування покарання за вироком про «шахрайство» (за цією статтею її засудили до 7 років позбавлення волі).

Україна та Британія почали переговори щодо нової угоди про співробітництво

14 січня почалися консультації щодо нової базової угоди про співпрацю між Україною та Великою Британією. Про це повідомили у Міністерстві закордонних справ України.

 

У МЗС повідомляли, що Україна укладе з Великою Британією новий договір після того, як Сполучене королівство офіційно завершить процедури, пов’язані з припиненням членства в Євросоюзі.

Минулого тижня Палата громад парламенту Великої Британії схвалила законопроєкт, який передбачає вихід з Євросоюзу до 31 січня 2020 року. Після цього почнуться переговори про нову торговельну угоду з Брюсселем. Опозиція побоюється, що сторони не встигнуть їх завершити до кінця року, проте Джонсон впевнений в зворотному.

Севастополь має зберегти особливий статус до деокупації – представник Зеленського в АРК

У доопрацьованому проєкті закону про внесення змін до Конституції України щодо децентралізації влади Севастополь згадується як окрема адміністративно-територіальна одиниця України, повідомив постійний представник президента України в АРК Антон Кориневич.

За його словами, відповідна правка внесена за зверненням представництва, яке він очолює.

«Ми залишаємося на позиції, що жодне місто України не повинно мати спеціального статусу. Але допоки АР Крим та місто Севастополь є тимчасово окупованими територіями і обидві згадуються у резолюціях міжнародних організацій, і допоки статус Криму на рівні Конституції не змінено, видається за доцільне, з метою дотримання сталості позиції України на міжнародній арені, залишити Севастополь як окрему адміністративно-територіальну одиницю в Конституції України», – написав чиновник у фейсбуці.

 

У поданих раніше пропозиціях президента України Володимира Зеленського про зміну Конституції не згадувався анексований Росією Севастополь, який, як і Київ, має спеціальний статус.

4 жовтня 2019 року Верховна Рада України проголосувала за нову Програму дій уряду, в якій відсутня згадка про Севастополь. Журналісти проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії звернулися до Кабінету міністрів з питанням про відсутність Севастополя в стратегічному документі, однак відповіді поки не отримали.

Президент Литви висловив слова підтримки Україні у День захисників свободи

Президент Литви Ґітанас Науседа у державне свято, яке сьогодні відзначає його країна, – День захисників свободи, висловив слова підтримки Україні, йдеться в повідомленнях на його сторінках у соцмережах.

«Це особливий день для Литви. День, позначений болем скорботи, день, коли ми здобули нашу свободу. Саме в цей день ми відчуваємо особливу несправедливість у нашій братній Україні. Слава Україні! За вашу і нашу свободу», – сказав Науседа.

Він також згадав про українців, які 13 січня 1991 року «кинулися допомагати Литві захищати свою свободу».

«Ми завжди простягаємо руку допомоги Україні. Ми ніколи не визнаємо анексію Криму і підтримаємо Україну перед російським агресором на Донбасі», – додав Ґітанас Науседа.

Днями президент Литви також вручив державні нагороди українцям – учасникам подій 13 січня 1991 року. Повідомлялося, що «з 2002 року вперше нагороджено 11 українців, які підтримали Литву».

13 січня в Литві відзначають День захисників свободи. Саме цього дня 1991 року радянські сили здійснили спробу повалення законної влади Литви, яка 11 березня 1990 року проголосила незалежність від СРСР. Тисячі цивільних стали на захист будівель парламенту та телецентру у Вільнюсі, серед захисників литовського парламенту були й українці – єдині серед представників інших держав. При спробі радянських військ взяти штурмом Вільнюську телевежу і будівлю радіо і телебачення загинули 14 людей, понад тисяча постраждали.

В Офісі генпрокурора повідомили нові деталі щодо розслідування вбивства сина депутата Соболєва

Офіс Генпрокурора доручив розслідування вбивства 3-річного сина депутата Київської обласної ради В’ячеслава Соболєва Головному слідчому управлінню Нацполіції України, повідомила у понеділок пресслужба відомства.

«Крім того, змінено групу прокурорів та в подальшому процесуальне керівництво у цьому провадженні буде здійснювати Офіс Генерального прокурора», – йдеться в повідомленні.

Ввечері 1 грудня 2019 року у центрі Києва обстріляли автомобіль, у салоні якого перебувала родина депутата Київської обласної ради В’ячеслава Соболєва. Куля влучила у трирічного хлопчика – сина Соболєва, який помер дорогою до лікарні.

2 грудня правоохоронці заявили про затримання двох підозрюваних у нападі. За даними поліції, їм – 18 і 19 років. Юнакам повідомлено про підозру за статтею «умисне вбивство малолітньої дитини, вчинене на замовлення». 4 грудня за заклопотанням прокуратури їм було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права на заставу.

Daily Mail прибрало слово «Росія» із підпису до фото з анексованого Криму

Британське видання Daily Mail видалило згадку про Росію у підписі до фотографії з Сімферополя в анексованому Криму. Наразі під фотографією не зазначена країна, в якій була зроблена світлина.

Раніше посольство України в Великій Британії попросило Daily Mail внести правки до статті, де було опубліковане фото з описом «Сімферополь, Крим, Росія».

Минулого літа британське видання The Guardian опублікувало фото з Судака, при цьому приписавши, що це «Росія». Пізніше засіб масової інформації додав до підпису «анексований».

У березні 2014 року Росія анексувала український півострів Крим. Міжнародні організації визнали анексію Криму незаконною і засудили дії Росії, країни Заходу запровадили проти неї економічні санкції. Кремль заперечує анексію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості».

Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

Верховний суд вирішив залучити до участі у справі про санкції для Курченка СБУ

Верховний суд України вирішив залучити Службу безпеки України до участі у справі щодо застосування персональних санкцій до бізнесмена Сергія Курченка.

«Таке рішення ухвалене в судовому засіданні сьогодні, 13 січня 2020 року, під час розгляду справи за позовом Сергія Курченка до президента України Петра Порошенка», – йдеться в повідомленні суду.

Повідомляється, що Верховний суд задовольнив клопотання представника відповідача, який просив залучити Службу безпеки України як третю особу, оскільки Рада Національної безпеки і оборони України ухвалила рішення про застосування санкцій саме за пропозицією СБУ.

Сторона Курченка просить визнати «протиправним/нечинним» указ про санкції.

Наступне судове засідання у справі призначили на 10 лютого, повідомила пресслужба суду.

Рішеннями судів в Україні на майно Сергія Курченка накладено арешт, а щодо нього самого винесено рішення про заочне засудження, зокрема, у справі про створення злочинної організації, «члени якої упродовж 2010-2014 років вчинили низку тяжких та особливо тяжких злочинів у різних сферах економіки з метою заволодіння майном державних підприємств». За даними СБУ, Курченко переховується в Росії. Сергій Курченко, якого зараховують до близького оточення колишнього президента Віктора Януковича, перебуває під санкціями ЄС.

Посольство просить видання Daily Mail виправити статтю, де Крим називають російським

Посольство України просить британське видання Daily Mail виправити статтю, де Крим називають російським.

«Увесь світ знає, що Крим – це Україна. На жаль, Daily Mail досі не знає. Будь ласка, внесіть необхідні зміни, щоб не заплутувати своїх читачів», – написало посольство України в Британії на своїй сторінці в Twitter.

 

Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

У березні 2014 року Росія анексувала український півострів Крим. Міжнародні організації визнали анексію Криму незаконною і засудили дії Росії, країни Заходу запровадили проти неї економічні санкції. Кремль заперечує анексію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості».

Посольство України відповіло британському журналу, який порадив читачам відвідати Крим

Президент Ірану спершу «не знав», що український літак збила ракета – речник Роугані

Після авіакатастрофи рейсу PS752 «відповідні уповноважені посадовці» запевнили президента Ірану Хасана Роугані та його адміністрацію, що ніхто не збивав український літак, заявив на пресконференції речник уряду Алі Рабії.

«Нас звинуватили в брехні та приховуванні інформації, але насправді все було не так. Те, що я заявляв увечері в четвер (9 січня – ред.), було засноване на спостереженнях щодо широкомасштабної психологічної війни, яку ведуть проти іранського народу Сполучені Штати, та інформації, яка була в адміністрації, що причиною цього нещасного випадку не була ракета», – сказав Рабії.

Читайте також: Керівниця російського RT: Іран, визнавши відповідальність за збиття літака, повівся як «мужик», Росія поводиться інакше

За словами речника іранської влади, попри запити, військове командування до опівночі з 9 на 10 січня відмовлялося повідомити правду адміністрації президента Роугані. Він додав, що сам президент не знав про реальне становище до опівдня 10 січня, коли він скликав Верховні національну раду безпеки. За результатами цього засідання генеральний штаб Збройних сил Ірану взяв на себе відповідальність за трагедію. Відповідне офіційне повідомлення оприлюднили вранці в суботу 11 січня.

Речник уряду також привітав «чесність та відповідальність» командування штабу Збройних сил, який «неодмінно лишатиметься прозорим до самого кінця».

«На жаль, затримка та неспроможність своєчасно поширити інформацію щодо нещасного випадку завдала непоправної шкоди нашому соціальному капіталу», – визнав Рабії.

Читайте також: Визнання Іраном відповідальності за загибель українського літака і реакції в Україні​

Він також повторив попередні заяви іранських чиновників, які пов’язували випадкове збиття українського літака з вбивством генерала сил «Кудс» Касема Солеймані, який загинув внаслідок авіаудару Сполучених Штатів.

Іранські урядовці зазнали різкої критики за триденну затримку із визнанням, що літак «Міжнародних авіаліній України» впав після злету з Тегерану саме через ракетний обстріл. Тисячі громадян цієї країни вийшли на протести, звинувачуючи уряд в некомпетентності та брехні.

 

Літак Boeing 737-800NG авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України» рейсу PS752 з Тегерану до Києва зазнав катастрофи невдовзі після вильоту з міжнародного аеропорту столиці Ірану вранці 8 січня. Загинули всі 176 людей, які були в літаку, – 167 пасажирів і 9 членів екіпажу. Серед загиблих – громадяни семи країн, у тому числі 11 українців (усі 9 членів екіпажу і 2 пасажирів). Іранці 11 січня в Ірані після кількох днів заперечень офіційно визнали свою вину за збиття українського літака силами своєї протиповітряної оборони, яке назвали помилковим, і взяли на себе повну відповідальність.

Зробимо все можливе для звільнення політв’язнів – представництво президента в АРК

У День українського політв’язня представництво президента України в АР Крим висловило підтримку політв’язням із анексованого Криму і заявило про намір зробити все для їх звільнення.

«Саме в цей день 1972 року в Україні почався «генеральний погром» українського шістдесятництва (…) І сьогодні російська влада продовжує саджати українців і кримських татар, які виступають проти окупаційної влади й агресії Кремля. У в’язницях РФ і тимчасово окупованого Криму утримують сотні українських громадян за політично вмотивованими звинуваченнями. Тримайтеся! Спільними зусиллями зробимо все можливе для вашого звільнення! Чекаємо вдома! Пам’ятайте про політв’язнів минулого і сьогодення», – йдеться в повідомленні.

 

12 січня – День українського політв’язня, який відзначається з 1975 року за ініціативою В’ячеслава Чорновола.

Раніше уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова озвучувала різну кількість українських політв’язнів, які перебувають в ув’язненні в Росії: від 113 до 115, з яких понад 80 – кримські татари.

 

У списку Кримськотатарського ресурсного центру значаться 86 кримських політв’язнів. Такі ж цифри – у Кримської правозахисної групи.

Більшість кримчан, які очікують обміну – кримські татари, вони фігурують в низці кримінальних справ, у тому числі в «справах Хізб ут-Тахрір», «Таблігі Джемаат» (організації, заборонені в Росії, але дозволені в Україні). Правозахисники й адвокати називають ці кримінальні справи переслідуванням за релігійною ознакою. Фігуранти цих кримінальних справ – мусульмани.

У Філадельфії відкриють почесне українське консульство

Посольство України у США повідомило про намір відкрити почесне консульство у місті Філадельфія (штат Пенсильванія). Почесним консулом стала юристка Ірина Мазур.

«Ми робимо усе, щоб ставати ближчими та ефективнішими для українців, які проживають чи перебувають в Америці, тому сьогодні підписали угоду про створення нового Почесного консульства України, яке відкривається у одному з набільших міст східного узбережжя США, колишній тимчасовій американській столиці – місті Філадельфія (штат Пенсильванія). Місто також є одним з найбільших осередків української громади Америки», – йдеться у повідомленні на фейсбук-сторінці посольства від 11 січня.

Як зазначається, в урочистій церемонії підписання угоди про заснування консульства взяв участь посол України Володимир Єльченко. 

У США діють генеральні консульства у Сан-Франциско, Нью-Йорку та Чикаго (окрім, власне, консульського відділу посольства у Вашингтоні), а також почесні консульства у Новому Орлеані (штат Луїзіана), Сіетлі (штат Вашингтон), Бірмінгемі (штат Алабама), Тусоні (штат Аризона), Детройті (штат Мічиган), Клівленді (штат Кентуккі), Солт-Лейк-Сіті (штат Юта) і в Х’юстоні (штат Техас).

 

Денісова назвала пріоритетним для омбудсмана питання звільнення кожного «в’язня Кремля»

Уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова назвала пріоритетним для себе питання звільнення «в’язнів Кремля». Про це вона написала у фейсбуці до Дня українського політв’язня, що відзначають 12 січня.

«У сучасній історії України 12 січня має новий контекст, адже російська влада продовжує ув’язнювати українців і кримських татар, які виступають проти окупаційної влади та агресії Кремля. Завдяки спільним зусиллям за останні пів року на Батьківщину повернулися десятки українських політв’язнів та військовополонених. Проте досі у російських в’язницях та на тимчасово окупованих територіях утримуються сотні українських громадян. Питання звільнення кожного з них для мене – пріоритетне. Зроблю все можливе для повернення всіх громадян України додому», – зазначила Денісова.

7 вересня 2019 року в рамках обміну в Україну повернулися 35 утримуваних Росією українців, у Росію передали 35 російських і українських громадян, яких в Україні судили за різні кримінальні злочини.

29 грудня в рамках обміну з підтримуваними Росією угрупованнями «ДНР» і «ЛНР» на підконтрольну Україні територію повернулися 76 людей. Київ видав 124 осіб.

За даними представниці України в гуманітарній підгрупі Тристоронньої контактної групи Валерії Лутковської, у полоні підтримуваних Росією бойовиків на Донбасі залишається близько 300 людей.

 

Зеленський розповів про дії України у зв’язку зі збиттям літака в Ірані

Президент України Володимир Зеленський у відеозверненні після його розмови з президентом Ірану Хасаном Роугані розповів про дії України у зв’язку зі збиттям під Тегераном українського пасажирського літака, відповідальність за яке визнала іранська сторона.

Серед іншого, сказав він, Україна відправила до Тегерана «найкращих фахівців нашої країни з великим досвідом експертиз» – 45 експертів із Державної авіаційної служби, Національного бюро розслідувань авіаційних подій та інцидентів із цивільними повітряними суднами, представників РНБО, Служби безпеки України, ДСНС, Міністерства оборони, Міністерства закордонних справ і авіакомпанії МАУ, літак якої був збитий.

«Ми працювали системно, без істерик заради одного – досягнення результату, а саме – з’ясування правди щодо обставин авіакатастрофи… Я хочу високо відзначити роботу українських експертів в Ірані. Вони працювали та продовжують працювати самовіддано, ретельно й цілодобово. Їхня висока професійність та оперативність, переконливі попередні висновки та докази, знайдені в Тегерані, не дозволили приховати правду. І сьогодні керівництво Ісламської Республіки Іран визнало факт збиття українського літака та свою провину в авіакатастрофі», – сказав Зеленський.

За його словами, цьому також сприяла й підтримка з боку міжнародних партнерів, наполеглива позиція світової спільноти. «За це я висловлюю щиру подяку лідерам США, Канади, Великої Британії, інших країн, міжнародних організацій – від імені українського народу», – сказав президент.

«Зараз група українських експертів продовжує свою роботу. Для повного завершення розслідування ще потрібно провести низку дій. Наразі вони намагаються реконструювати літак», – додав він.

Зеленський також розповів про свою розмову з Роугані. «Ми домовилися, що просто зараз ним буде відданий наказ максимально швидко спільно з українськими експертами закінчити ідентифікацію тіл загиблих і підготувати їх для повернення в Україну. Це повинно статися найближчим часом. Ми також домовилися про початок спільної роботи з розшифровки двох бортових самописців – «чорних скриньок». Ми домовилися про повну юридичну та технічну взаємодію, включно з питанням отримання компенсації. Ми домовилися, що ніхто не відкрутиться», – сказав він.

Крім того, президент додав: «Офіс Генерального прокурора України порушив справу за фактом убивства громадян України. Уряд надасть фінансову допомогу родинам загиблих. Держава також всіляко сприятиме отриманню ними компенсацій від перевізника, страхових компаній та Ісламської Республіки Іран».

Він також закликав усіх міжнародних партнерів України, всю світову спільноту «бути єдиними та наполегливими до повного й остаточного розслідування всіх обставин цієї катастрофи».

«Я поверну всіх загиблих близьким і рідним, вони зможуть з ними попрощатися по-людськи. Ми гідно вшануємо їхню пам’ять. Усі винні будуть покарані. Ми повернемо українцям не лише відчуття безпеки та справедливості, а й упевненість, що Україна завжди буде вас захищати, в якому куточку планети ви б не були», – сказав Зеленський у відеозверненні.

Перед цим виступом він провів другу за останні дні телефонну розмову з президентом Ірану, в якій ішлося про подальші дії двох країн у справі збитого літака.

Літак Boeing 737-800NG авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України» рейсу PS752 з Тегерану до Києва зазнав катастрофи невдовзі після вильоту з міжнародного аеропорту столиці Ірану вранці 8 січня. Загинули всі 176 людей, які були в літаку, – 167 пасажирів і 9 членів екіпажу. Серед загиблих – громадяни семи країн, у тому числі 11 українців (усі 9 членів екіпажу і 2 пасажирів). Уранці 11 січня в Ірані після кількох днів заперечень офіційно визнали свою вину за збиття українського літака силами своєї протиповітряної оборони, яке назвали помилковим, і взяли на себе повну відповідальність.

Президенти України й Ірану обговорили збиття українського літака під Тегераном

В апаратах президентів України Володимира Зеленського й Ірану Хасана Роугані повідомили про їхню телефонну розмову після того, як раніше 11 січня Тегеран офіційно визнав свою провину в збитті українського пасажирського літака неподалік іранської столиці ракетою своїх сил ППО.

Як повідомили на Банковій, розмова відбулася з ініціативи іранської сторони. «Роугані висловив співчуття українському народові й родинам загиблих унаслідок збиття літака рейсу PS752 «Міжнародних авіаліній України». Він попросив вибачення від іранської сторони за трагедію, яка забрала 176 людських життів. Очільник Ісламської Республіки Іран повністю визнає, що трагедія сталася через помилкові дії військових цієї держави. Офіційний Тегеран запевнив, що всі причетні до авіакатастрофи будуть притягнуті до відповідальності, а українській експертній групі буде надана вся необхідна підтримка для подальшої ефективної співпраці у юридичній і технічній площинах», – поінформували в офісі президента України.

За цим повідомленням, Зеленський, зокрема, заявив: «Визнання «ракетної версії» як причини катастрофи відкрило шлях для продовження її розслідування без будь-яких затримок і перепон. Очікую на подальшу конструктивну взаємодію з Іраном відповідно до норм міжнародного права».

Він також наголосив, що необхідно якомога швидше ідентифікувати і повернути на батьківщину тіла українських громадян – уже наступного тижня, до 19 січня.

Роугані, мовиться в повідомленні, «запевнив, що вже сьогодні вночі дасть відповідні доручення, щоб репатріація тіл відбулася якомога швидше».

«Міністерство закордонних справ України негайно надішле Іранові ноту з чітким переліком усіх наступних кроків, серед іншого – юридичних аспектів врегулювання питання компенсацій. Іранська сторона погоджується з Україною в цьому питанні», – повідомили на Банковій.

Сам Зеленський після розмови з Роугані написав у твітері: «Визнання збиття нашого літака – крок у потрібному напрямі. Наполягаю на невідкладному завершенні ідентифікації тіл та поверненні їх в Україну. Винні мають бути притягнуті до відповідальності. Чекаємо повної юридичної та технічної взаємодії надалі».

В адміністрації президента Ірану подали схожий виклад цієї розмови. За тим повідомленням, зокрема, Роугані доручив міністрові закордонних справ своєї країни перебувати в контакті з головою МЗС України для подальшої співпраці в цій справі і наголосив, що Іран дотримається всіх своїх юридичних зобов’язань.

Зеленський, за цим повідомленням, сказав Роугані, що заява президента Ірану з визнанням помилки і вибаченням дуже важлива для України, і Київ високо оцінює такі дії Тегерану і його дієву співпрацю з українською стороною в нинішніх умовах.

Літак Boeing 737-800NG авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України» рейсу PS752 з Тегерану до Києва зазнав катастрофи невдовзі після вильоту з міжнародного аеропорту столиці Ірану вранці 8 січня. Загинули всі 176 людей, які були в літаку, – 167 пасажирів і 9 членів екіпажу. Серед загиблих – громадяни семи країн, у тому числі 11 українців (усі 9 членів екіпажу і 2 пасажирів). Уранці 11 січня в Ірані після кількох днів заперечень офіційно визнали свою вину за збиття українського літака силами своєї протиповітряної оборони, яке назвали помилковим, і взяли на себе повну відповідальність.

Меркель і Путін говорили про Україну: «Північний потік-2», транзит газу і «мінський процес»

Канцлер Німеччини Анґела Меркель і президент Росії Володимир Путін, які зустрілися в Москві, обговорили, серед інших питань, і ті, що стосуються України, повідомили обидва керівники на пресконференції.

Путін, зокрема, висловив упевненість, що газогін «Північний потік-2», який має на меті постачати російський газ до Німеччини в обхід України і який потрапив під санкції США, все-таки буде добудований силами самої Росії – можливо, в першому кварталі 2021 року.

Меркель, зі свого боку, вкотре назвала цей проєкт «у першу чергу економічним» і «правильним» і заявила, що його будівництво треба довести до кінця, і її країна продовжить підтримувати цей проєкт попри американські санкції.

При цьому досягнену наприкінці 2019 року українсько-російську домовленість про транзит російського газу до Європи через територію України на наступні п’ять років Меркель назвала дуже доброю.

Також і Путін заявив про важливе значення цієї домовленості.

Говорячи про врегулювання на окупованій частині українського Донбасу, де триває гібридна агресія Росії проти України, обидва керівники повторили тезу про безальтернативність так званого «мінського» мирного процесу.

Меркель, зокрема, висловила сподівання, що на наступному саміті в так званому «нормандському форматі», що теж присвячений урегулюванню в регіоні, буде досягнено поступу.

Путін традиційно знову назвав цю агресію його країни «внутрішньоукраїнською кризою» і заявляв про необхідність, на його думку, «закріпити особливий статус Донбасу в українській Конституції».

Серед інших тем Меркель і Путін також обговорювали становище в Лівії, де, за повідомленнями, воюють російські найманці, в Сирії, де офіційно діють російські війська, і загалом на Близькому Сході, повідомили вони на пресконференції.

Макрон погодився приїхати до України – ОПУ

В Офісі президента України повідомили, що президент Франції Емманюель Макрон погодився прибути з візитом до України. Це стало відомо з розмови, яка відбулася 11 січня між ним та президентом України Володимиром Зеленським в перебігу телефонної розмови, повідомляє пресслужба ОПУ.

«Глави держав домовилися продовжити двосторонній діалог. Крім того, сторони домовилися про тристоронній дзвінок у форматі Україна – Франція – Німеччина найближчим часом. Емманюель Макрон погодився відвідати Київ на запрошення Володимира Зеленського», – йдеться в повідомленні.

Коли саме відбудеться візит французького лідера до України не повідомляється.

Згідно з повідомленням, сьогодні Зеленський і Макрон обговорили співпрацю у розслідуванні збитого літака МАУ в Ірані, домовилися про залучення французьких фахівців до розшифровки «чорних скриньок» літака, а також подальші кроки на виконання домовленостей, досягнутих у «нормандському форматі».

Востаннє Зеленський і Макрон бачилися 9 грудня 2019 року в Парижі, де відбувся саміт у «нормандському форматі» – зустріч лідерів Франції, Німеччини, України і Росії.

Прокуратура повідомила про підозру «бойовику-охоронцю» уламків збитого літака МН17

Прокуратура Донецької області повідомила про підозру представникові угруповання «ДНР», який, за даними слідства, охороняв уламки збитого в небі над Донбасом в 2014 році літака «Боїнг» рейсу МН17.

«26-річному мешканцю Торецька, який брав участь у незаконних збройних формуваннях так званої «ДНР», повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 260 КК України.              

 За версією слідства, у серпні 2014 року чоловік з корисливих мотивів вступив до лав терористів та був зарахований до так званого батальйону «Народне ополчення», розташованого у місті Єнакієве… Зловмисник був задіяний в охороні місця авіакатастрофи пасажирського літака «Boeing 777» рейсу МН-17 компанії Malaysia Airlines, унаслідок якої загинули 298 пасажирів і членів екіпажу, знаходив серед уламків речі та інші матеріальні цінності, що належали загиблим, передавав їх своїм ватажкам, отримуючи грошову винагороду у розмірі від 500 до 1500 рублів», – йдеться в повідомленні прокуратури.

Повідомляється, що до суду скеровано клопотання про обрання міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою затриманому.

10 січня у Держприкордонслужбі України повідомили про затримання охоронця збитого літака рейсу МН17.

Літак «Боїнг-777» «Малайзійських авіаліній», що виконував рейс MH17 з Амстердама в Куала-Лумпур (Малайзія), був збитий над зоною збройного конфлікту на сході України 17 липня 2014 року. Загинули 298 людей – всі, хто був на борту.

При узгодженні з Україною, на території якої сталася трагедія, міжнародне розслідування очолили Нідерланди, громадян яких було найбільше серед загиблих. У Міжнародну слідчу групу (JIT), яка з’ясовує причини катастрофи MH17, входять представники Нідерландів, Бельгії, Австралії, Малайзії та України.

Судовий процес у справі про збиття літака розпочнеться в Нідерландах 9 березня 2020 року.

У червні 2019 року прокуратура Нідерландів висунула офіційні звинувачення у вбивстві проти трьох громадян Росії і одного громадянина України, що воювали на боці проросійських бойовиків на сході України. Це колишній командувач силами угруповання «ДНР» Ігор Стрєлков (справжнє прізвище Гіркін), його заступник Сергій Дубинський, заступник Дубинського Олег Пулатов і Леонід Харченко. Слідство вважає, що вони відповідальні за організацію доставки з території Росії зенітно-ракетного комплексу «Бук», з якого, імовірно, був збитий літак.

Один із підозрюваних у справі про катастрофу Володимир Цемах був відпущений українським судом і доставлений до Росії 7 вересня під час обміну ув’язненими між Києвом і Москвою. Пізніше його дочка заявила, що колишній бойовик повернувся додому в Донецьку область. Де нині перебуває Цемах, невідомо.

8 жовтня 2019 року парламент Нідерландів проголосував за розслідування причин того, чому Україна в 2014 році не закрила повітряний простір під час бойових дій на Донбасі.

За минулу і поточну добу на Донбасі бойовики 15 разів відкривали вогонь у бік ЗСУ – штаб ООС

У штабі операції Об’єднаних сил повідомили, що підтримувані Росією бойовики на Донбасі минулої доби 13 разів відкривали вогонь в бік позицій Збройних сил України, а поточної – два рази.

«10 січня у результаті ворожих обстрілів три військовослужбовця Об’єднаних сил отримали поранення», – повідомили у штабі, додавши, що за поточну добу втрат з боку ЗСУ немає.

В угрупованнях «ДНР» і «ЛНР» заявляють про загалом 7 обстрілів з боку ЗСУ захоплених бойовиками територій на Донеччині та Луганщині.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від березня 2014-го до 31 жовтня 2019 року унаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули 13 000 – 13 200 людей.

 

Зеленський відреагував на зізнання офіційного Тегерана щодо збиття українського літака

Президент України Володимир Зеленський відреагував на офіційне повідомлення влади Ірану про те, що «через помилку» був збитий український пасажирський літак авіакомпанії «МАУ» рейсу PS752 сполученням Тегеран – Київ.

«Ранок сьогодні не був добрим, але приніс правду. Ще до закінчення роботи міжнародної комісії Іран визнав свою провину в збитті українського літака. Але наполягаємо на цілковитому визнанні вини. Ми очікуємо від Ірану запевнень у готовності до повного й відкритого розслідування, притягнення винних до відповідальності, повернення тіл загиблих, виплат компенсацій, офіційних вибачень по дипломатичних каналах. Сподіваємося, що розслідування надалі відбуватиметься без штучних затримок і перепон», – написав Зеленський у фейсбуці.

Він також наполіг, що 45 українських фахівців мають отримати повний доступ і взаємодію з боку Ірану «для встановлення справедливості».

11 січня з самого ранку іранська влада визнала, що український літак був збитий. Глава МЗС Ірану Джавад Заріф заявив, що «через людську помилку були запущені ракети, які спричинили жахливий крах українського літака та загибель 176 невинних людей». Він додав, що розслідування продовжується, назвавши трагедію «непрощенною помилкою».

Літак Boeing 737-800NG авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України» рейсу PS752 з Тегерану до Києва зазнав катастрофи невдовзі після злету з міжнародного аеропорту столиці Ірану вранці 8 січня. Загинули всі 176 людей, які були в літаку, – 167 пасажирів і 9 членів екіпажу. Серед загиблих – 11 громадян України (всі 9 членів екіпажу і 2 пасажирів).

Раніше представники США, Канади і Великої Британії заявили про «високу ймовірність» того, що літак збила іранська ракета, можливо, помилково. Іран це заперечував.

Українська влада має бути більш відкритою щодо справи про вбивство Шеремета – «Репортери без кордонів»

Правозахисна організація «Репортери без кордонів» розкритикувала розслідування вбивства журналіста Павла Шеремета – відповідну заяву організація опублікувала 10 січня.

«Репортери без кордон (RSF) стурбовані невідповідностями в доказах, на основі яких українські посадовці заявляють про розкриття вбивства редактора новинного сайту Павла Шеремета в 2016 році, і закликає їх продовжувати розслідування і бути більш відкритими, ніж вони є», – йдеться в заяві правозахисників.

Як зазначили в організації, Офіс генерального прокурора України не розкриває усіх доказів у справі про вбивство, на основі яких звинувачує в організації вбивства ветерана бойових дій Андрія Антоненка, військову медсестру Яну Дугарь та медика і волонтерку Юлію Кузьменко.

Читайте також: Справа Шеремета: Антоненка вдруге залишили під вартою​

«Заява про розкриття справи базована на чотирьох суперечливих звітах експертів, а Офіс прокурора відмовляється надати всі докази, які має в своєму розпорядженні. Головний підозрюваний подав позов проти президента та міністра внутрішніх справ, були спроби тиску та шантажу на певних свідків, а тепер низка викриттів протягом останніх днів посилює сумніви щодо розслідування», – стверджують правозахисники.​

Серед таких новин у організації навели інформацію, яку оприлюднило видання TheБабель про те, що зафіксований на камерах спостереження чоловік нижчий за підозрюваного Андрія Антоненка.

«Потреба дізнатися правду про вбивство Павла Шеремета нагальна, особливо з огляду на те, що ще один журналіст (черкащанин Вадим Комаров – ред.) був вбитий в Україні в 2019 році. Ми закликаємо до більшої прозорості з боку українських правоохоронців у цьому розслідуванні, яке дає можливість насправді побороти безкарність і призвести до того, щоб не лише виконавці, а й замовники були визначені та притягнені до відповідальності», – каже голова регіональної організації «Репортерів без кордонів» у Східній Європі та Центральній Азії Жанна Кавельє.

Крім того, правозахисники звернули увагу на заяву тимчасового повіреного у справах США в Україні Вільяма Тейлора про те, що міністр внутрішніх справ Арсен Аваков звертався до інших держав по допомогу в розслідуванні справи Шеремета.

Читайте також: Судді поскаржилися на тиск із боку захисника підозрюваної в справі Шеремета​

«Єдиному урядовцю, який зберіг посаду після того, як Володимир Зеленський став президентом в травні 2019-го (окрім Авакова, на своїй посаді залишилася також міністерка фінансів Оксана Маркарова – ред.) Авакову дали вказівку надати результати до кінця 2019-го. Іншими словами, в нього був сильний політичний мотив довести розслідування до кінця за будь-яку ціну і, за словами Тейлора, навіть Аваков сумнівається у своїх висновках», – стверджують в організації.

В рейтингу «Репортерів без кордонів» «Світовий індекс свободи преси» за 2019 рік Україна посідає 102 місце зі 180-ти.

Журналіст «Української правди» Павло Шеремет загинув 20 липня 2016 року внаслідок вибуху автомобіля в центрі Києва.

12 грудня міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков написав, що поліція затримала й оголошує підозру фігурантам провадження про вбивство Шеремета в липні 2016 року.

Згодом заступник голови Національної поліції – начальник кримінальної поліції Євген Коваль назвав серед підозрюваних сержанта Сил спеціальних операцій Андрія Антоненка, військового медика Яну Дугарь, волонтера Юлію Кузьменко.

Кузьменко та Антоненко перебувають під арештом, Дугарь – під домашнім арештом.

Українська слідча група у Тегерані отримала доступ до бортових самописців літака – Пристайко

Слідча група, що наразі працює в іранській столиці, намагається технічними засобами повністю реконстрювати літак, аби зрозуміти, що з ним сталося, повідомив на брифінгу міністр закордонних справ України Вадим Пристайко.

«Іранська сторона допомагає нам. Ми отримали доступ як до деталей літака, так і до місця падіння…Зараз наша команда отримала доступ і до «чорних ящиків», і ми плануємо найближчим часом почати реконструкцію переговорів. Так само ми отримали доступ до записів (переговорів – ред.) диспетчерів з центру управління польотами в аеропорту Тегерана та нашими пілотами. Вся ця інформація наразі аналізується», – заявив міністр, пообіцявши інформувати громадськість щодо проміжних результатів.

За його словами, слідчі не відкидають жодну з версій.

Раніше представники США, Канади і Великої Британії заявили про «високу ймовірність» того, що літак збила іранська ракета, можливо, помилково. Іран це заперечує.

Літак Boeing 737-800NG авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України» рейсу PS752 з Тегерану до Києва зазнав катастрофи невдовзі після злету з міжнародного аеропорту столиці Ірану вранці 8 січня. Загинули всі 176 людей, які були в літаку, – 167 пасажирів і 9 членів екіпажу. Серед загиблих – 11 громадян України (всі 9 членів екіпажу і 2 пасажирів).

У РНБО хочуть швидшого розслідування катастрофи літака МАУ в Ірані

Група українських фахівців, яка перебуває в Ірані для участі в розслідуванні катастрофи українського літака, працює «за планом», повідомив Радіо Свобода секретар Ради національної безпеки й оборони України Олексій Данилов.

За його словами, українська сторона хотіла б пришвидшення процесу, «але все працює в робочому режимі». Щодо розслідування, то нових даних, за словами секретаря РНБО, наразі немає.

«Група працює другий день. Вони вчора почали працювати. На жаль, там після 16:00 вони не мали права працювати через релігійні міркування. Ми би хотіли, щоб усе це робилося швидше, але швидше не виходить. Але все працює в робочому режимі. У нас питань поки що немає ніяких», – сказав він.

Щодо того, коли можна очікувати попередніх результатів розслідування, то, за словами Данилова, це «залежить від багатьох факторів».

«Наше завдання – щоб це сталося якомога швидше», – наголосив секретар РНБО.

Данилов також не зміг спрогнозувати, коли до України доправлять тіла загиблих в авіакатастрофі громадян.

«Відбувається зараз процедура верифікації через ДНК. Українська сторона те, що від нас залежало, майже всю роботу виконала, закінчила. Це вже процедурні питання ідентифікації», – додав він.

10 січня президент України Володимир Зеленський заявив, що версія про те, що український літак в Ірані був збитий іранською ракетою, не виключається, але станом на сьогодні не є підтвердженою.

Данилов напередодні сказав Радіо Свобода, що версія про збиття українського літака в Тегерані ракетою з зенітно-ракетного комплексу «Тор» російського виробництва є однією з семи, які розглядають українські фахівці, надіслані до Ірану.

Перед цим представники США, Канади і Великої Британії заявили про «високу ймовірність» того, що літак збила іранська ракета, можливо, помилково. Іран це заперечує.

Катастрофа рейсу PS752

Літак Boeing 737-800NG авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України» рейсу PS752 з Тегерану до Києва зазнав катастрофи невдовзі після вильоту з міжнародного аеропорту столиці Ірану вранці 8 січня. Загинули всі 176 людей, які були в літаку, – 167 пасажирів і 9 членів екіпажу. Серед загиблих – громадяни семи країн, в тому числі 63 канадці та 11 українців (всі 9 членів екіпажу і 2 пасажирів).

ЖИВИЙ БЛОГ: Літак МАУ та іранська ракета – нові дані про катастрофу PS752

Літак був вироблений у 2016 році. Як запевнили в авіакомпанії, він був справний і пройшов останнє планове технічне обслуговування перед вильотом 6 січня.

Причини аварії

9 січня агентство Reuters повідомило, що п’ять джерел у західних спецслужбах заперечували версію збиття українського літака ракетою.

Водночас секретар Ради національної безпеки та оборони України Олексій Данилов у коментарі Радіо Свобода заявив, що існує сім версій трагедії – чотири з них у відкритому доступі, ще три були «поки що закритими». Серед них була версія, що український літак збили за допомогою зенітно-ракетного комплексу «Тор» російського виробництва (або SA-15).

Ввечері 9 січня низка іноземних журналістів із посиланням на свої джерела повідомила, що, імовірно, літак помилково збила іранська ракета.

Одночасно президент США Дональд Трамп заявив: «Я маю підозри. Він летів у дуже непростому місці, і хтось міг зробити помилку». На його думку, «сталося щось дуже жахливе».

Голова Організації цивільної авіації Ірану Алі Абедзаде заперечив «нелогічні чутки» про те, що український літак збила ракета біля Тегерана.

ЗРК «Тор»

Зенітно-ракетний комплекс «Тор» і його модифікації виробляли в СРСР, а нині виробляють у Росії. За даними російської преси, 29 таких комплексів Росія продала Іранові в середині 2000-х років.

Після катастрофи українського літака в соцмережах почали поширювати фотографії предмета, схожого на головну частину ракети ЗРК «Тор», у якій розміщується пристрій наведення. При вибуху бойової частини ракети, що розташована за головною частиною, цей блок наведення не руйнується і падає на землю. Автори первісних публікацій кажуть, що отримали знімки від людей, які зробили їх, і що це було біля житлових будинків в іранському місті Паранд. Але перевірити, де і коли були зроблені фотографії, наразі достеменно не вдалося.

Місто Паранд лежить за півтора десятка кілометрів від точки, де український літак упав у містечку Халаджабад, і на лінії злету з міжнародного аеропорту Тегерану імені імама Хомейні. Літак зник із трекера сайту Flightradar24 якраз приблизно над Парандом – після чого, за першими даними іранського розслідування, намагався розвернутися назад до аеропорту і впав із одним двигуном у вогні.

 

В Єревані заперечують запуск авіарейсів до Криму

Комітет цивільної авіації Вірменії не отримував запит на здійснення авіарейсів Єреван-Сімферополь, повідомили в прес-службі відомства, передає вірменське інформагентство PanARMENIAN.Net.

На офіційному сайті комітету цивільної авіації Вірменії інформації про авіарейси Єреван-Сімферополь немає.

Раніше голова комітету з туризму, курортів і спорту підконтрольного Росії парламенту Криму Олексій Черняк стверджував, що Росавіація погодила запуск авіасполучення між аеропортами Сімферополя та Єревана в 2020 році. За його словами, також опрацьовується питання про відкриття авіамаршруту Сімферополь-Стамбул, повідомляло російське інформагентство ТАСС.

У жовтні 2014 року головне управління цивільної авіації Вірменії також спростовувало повідомлення про нібито організацію прямого авіарейсу між Єреваном і Сімферополем.

Після анексії Криму Росією в березні 2014 року європейська організація з безпеки аеронавігації заборонила польоти до Криму, зокрема, в аеропорти Сімферополя та Севастополя.

Міжнародна організація цивільної авіації (ІКАО) офіційно підтвердила приналежність повітряного простору над Кримом Україні. Контроль і гарантування безпеки на цій ділянці повинен здійснювати тільки «Украерорух».

Україна як держава, відповідальна за повітряний простір над Кримом, після анексії півострова Росією закрила його для повітряного руху, а також закрила всі кримські аеропорти для цивільної авіації України. Будь-які польоти туди і звідти є порушенням законів України і міжнародних правил. Пізніше деякі маршрути над Чорним морем були знову відкриті для руху цивільної авіації. Російські авіакомпанії, всупереч забороні, продовжують літати в анексований Крим у порушення міжнародних норм.

Зеленський: версія про влучання ракети в літак МАУ не виключається, але наразі не підтверджена

Версія про те, що український літак в Ірані був збитий іранською ракетою, не виключається, але станом на сьогодні не є підтвердженою, заявляє президент України Володимир Зеленський. Він написав про це у фейсбуці вранці 10 січня.

За словами президента, українські фахівці долучилися до розслідування катастрофи.

 

«Сьогодні комісія з розслідування причин катастрофи літака компанії «Міжнародні авіалінії України» продовжує роботу. Українські фахівці залучені до цього процесу. Ми очікуємо, що їм буде надана вся інформація та всі доступи, які є необхідними для проведення об’єктивного розслідування. Ми тримаємо постійний зв’язок з нашими представниками. Версія про влучання ракети в літак не виключається, але станом на сьогодні не є підтвердженою», – написав Зеленський.

Він закликав всіх міжнародних партнерів – «передусім уряди США, Канади та Великої Британії» – надати дані й докази, які стосуються катастрофи, у розпорядження комісії з розслідування причин, «враховуючи останні заяви лідерів держав у ЗМІ».

«Вдень матиму розмову щодо перебігу розслідування з державним секретарем США Майком Помпео. Наша мета – встановити беззаперечну істину. Ми вважаємо це обов’язком всієї міжнародної спільноти перед сім’ями загиблих та пам’яттю жертв катастрофи. Цінність людського життя вища за будь-які політичні мотиви», – додав президент.

Перед цим представники США, Канади і Великої Британії заявили про «високу ймовірність» того, що літак збила іранська ракета, можливо, помилково. Іран це заперечує.

Катастрофа рейсу PS752

Літак Boeing 737-800NG авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України» рейсу PS752 з Тегерану до Києва зазнав катастрофи невдовзі після вильоту з міжнародного аеропорту столиці Ірану вранці 8 січня. Загинули всі 176 людей, які були в літаку, – 167 пасажирів і 9 членів екіпажу. Серед загиблих – громадяни семи країн, в тому числі 63 канадці та 11 українців (всі 9 членів екіпажу і 2 пасажирів).

ЖИВИЙ БЛОГ: Літак МАУ та іранська ракета – нові дані про катастрофу PS752

Літак був вироблений у 2016 році. Як запевнили в авіакомпанії, він був справний і пройшов останнє планове технічне обслуговування перед вильотом 6 січня.

Причини аварії

9 січня агентство Reuters повідомило, що п’ять джерел у західних спецслужбах заперечували версію збиття українського літака ракетою.

Водночас секретар Ради національної безпеки та оборони України Олексій Данилов у коментарі Радіо Свобода заявив, що існує сім версій трагедії – чотири з них у відкритому доступі, ще три були «поки що закритими». Серед них була версія, що український літак збили за допомогою зенітно-ракетного комплексу «Тор» російського виробництва (або SA-15).

Ввечері 9 січня низка іноземних журналістів із посиланням на свої джерела повідомила, що, імовірно, літак помилково збила іранська ракета.

Одночасно президент США Дональд Трамп заявив: «Я маю підозри. Він летів у дуже непростому місці, і хтось міг зробити помилку». На його думку, «сталося щось дуже жахливе».

Голова Організації цивільної авіації Ірану Алі Абедзаде заперечив «нелогічні чутки» про те, що український літак збила ракета біля Тегерана.

ЗРК «Тор»

Зенітно-ракетний комплекс «Тор» і його модифікації виробляли в СРСР, а нині виробляють у Росії. За даними російської преси, 29 таких комплексів Росія продала Іранові в середині 2000-х років.

Після катастрофи українського літака в соцмережах почали поширювати фотографії предмета, схожого на головну частину ракети ЗРК «Тор», у якій розміщується пристрій наведення. При вибуху бойової частини ракети, що розташована за головною частиною, цей блок наведення не руйнується і падає на землю. Автори первісних публікацій кажуть, що отримали знімки від людей, які зробили їх, і що це було біля житлових будинків в іранському місті Паранд. Але перевірити, де і коли були зроблені фотографії, наразі достеменно не вдалося.

Місто Паранд лежить за півтора десятка кілометрів від точки, де український літак упав у містечку Халаджабад, і на лінії злету з міжнародного аеропорту Тегерану імені імама Хомейні. Літак зник із трекера сайту Flightradar24 якраз приблизно над Парандом – після чого, за першими даними іранського розслідування, намагався розвернутися назад до аеропорту і впав із одним двигуном у вогні.

 

Україна на дебатах в Раді безпеки ООН нагадала про російську анексію Криму

Заступник міністра закордонних справ України Сергій Кислиця під час відкритих дебатів Ради Безпеки ООН про дотримання Статуту організації 9 січня вказав на те, що російська анексія українського Криму залишається «найгрубішим порушенням Статуту ООН».

«Хто б і що б не говорив або не писав в піднесеному стилі на догоду політичним міркуванням, тимчасова окупація і спроба анексії Криму залишаються найгрубішими порушеннями Статуту ООН і залишиться таким в підручниках історії», – зазначив під час виступу Кислиця.

Він вказав на те, що збройний конфлікт в Україні за останні шість років забрав життя майже 14 000 людей, залишивши мінімум 30 000 поранених і мільйони вимушених переселенців.

 

Збройний конфлікт на Донбасі триває з 2014 року після російської анексії Криму. Україна і Захід звинувачує Росію в збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

Питання анексії Криму Росією буде постійно знаходиться на порядку денному Ради Безпеки ООН запевнив постійний представник Естонії при ООН Свен Юрґенсон – держави, яка з 1 січня представляє в Раді безпеки Східну Європу.

За даними ООН, з березня 2014 року до 31 жовтня 2019 року в результаті збройного конфлікту на Донбасі загинули понад 13 тисяч осіб.