Слідчі Державного бюро розслідувань передали Національному антикорупційному бюро кримінальне провадження щодо організації можливого незаконного вивезення групою осіб колишнього судді Миколи Чауса через державний кордон України до Молдови. Про це пресслужба ДБР повідомила у відповідь на запит Радіо Свобода.

«Слідчими ДБР здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні від 18 липня 2019 року за фактами можливої організації та незаконного переправлення Чауса Миколи Олексійовича через державний кордон України, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 332 (незаконне переправлення осіб через державний кордон), частиною 2 статті 364 Кримінального кодексу України (зловживання владою або службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки). Вказане кримінальне провадження у травні 2020 року скероване до НАБУ для здійснення подальшого досудового розслідування», – йдеться у відповіді.

Нещодавно Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомила Радіо Свобода, що екстрадиція з Молдови колишнього судді Дніпровського районного суду Києва Миколи Чауса, підозрюваного в хабарництві, затягується через судові розгляди.

«На даний час за запитом України триває процес екстрадиції вказаного судді з території Республіки Молдови, правоохоронці якої взаємодіють з Україною щодо його екстрадиції. Разом із тим, повідомляємо, що вказана особа оскаржує в судовому порядку відмову президента Республіки Молдова в наданні політичного притулку», – повідомили у САП у відповідь на запит Радіо Свобода.

Одночасно в суді першої інстанції в Молдові триває судовий розгляд питання екстрадиції судді до України. Наступне судове засідання призначене на 25 жовтня, додали у прокуратурі.

У САП нагадали, що здійснюють процесуальне керівництво у кримінальному провадженні за обвинуваченням Чауса в отриманні неправомірної вигоди в особливо великому розмірі.

На запитання, коли можна очікувати екстрадиції екссудді, у прокуратурі не відповіли.

9 серпня 2016 року у НАБУ повідомили, що викрили суддю Дніпровського районного суду Києва Миколу Чауса в одержанні неправомірної вигоди в розмірі 150 тисяч доларів. За повідомленням, ці кошти виявили у двох скляних банках, одну з яких суддя особисто закопував у дворі власного приватного домоволодіння.

Верховна Рада 6 вересня 2016 року підтримала подання ГПУ про надання згоди на затримання та арешт (взяття під варту) судді. З 11 листопада 2016 року Микола Чаус перебував у міжнародному розшуку за лінією Інтерполу з метою арешту й подальшої екстрадиції в Україну.

1 березня 2017 року Чауса затримали в Молдові. Одразу після цього Спеціалізована антикорупційна прокуратура заявила про наміри вимагати видачі його Україні для проведення досудового розслідування відповідно до законодавства.

На початку березня 2017 року документи на екстрадиційний арешт судді направили молдовській стороні. Захист екссудді Чауса заявляв, що наполягатиме на наданні йому політичного притулку в Молдові.

У листопаді 2017 року Вища рада правосуддя звільнила Миколу Чауса з посади судді Дніпровського районного суду міста Києва, бо 1 вересня 2016 року в судді закінчилася відпустка, однак після цього він на роботі не з’являвся.

У липні 2019-го слідчі Державного бюро розслідувань зареєстрували кримінальне провадження щодо організації можливого незаконного вивезення групою осіб судді через державний кордон України до Молдови.
…

Президент України Володимир Зеленський розпочав офіційний візит до Словацької Республіки, повідомляє сайт президента 24 вересня.

«Глава держави прибув до Братислави напередодні ввечері», – ідеться в повідомленні.

Володимир Зеленський проведе зустрічі з президентом Словаччини Зузаною Чапутовою, прем’єр-міністром Ігорем Матовичем та головою Національної ради Словацької Республіки Борисом Колларом.

«Також планується підписання низки двосторонніх угод», – вказує сайт глави держави.

Зеленський проведе другий після початку пандемії COVID-19 закордонний візит

Візит до Словаччини є для Зеленського другою закордонною поїздкою за понад пів року. Перший візит минулого тижня президент України провів до Австрії.
…

Колишній генеральний прокурор України Віталій Ярема сказав, що нічого не знає про ймовірний хабар прокурорам ГПУ за «розвал» справи проти газовидобувної компанії Burisma у 2014 році, коли він керував відомством. Про це він заявив Радіо Свобода.

«Вперше чую про це… Для мене це не був пріоритет. Я заслуховував слідчо-оперативну групу, тому що тоді ще стояли барикади на вулицях, тоді ще кров не висохла на Майдані», – сказав Ярема.

Про ймовірний хабар, з посиланням на дипломатичні джерела, йдеться у звіті Комітету Сенату США з національної безпеки та урядових справ і Комітету з питань фінансів. Звіт стосується діяльності сина колишнього віцепрезидента США Джо Байдена в Україні та української компанії Burisma. 

Ексгенпрокурор запевнив, що до «розвалу» справи проти Burisma він стосунку не мав: «коментувати щось, що відбувалось на рівні слідчих якогось окремого кримінального провадження я, на жаль, через п’ять років я вже не можу». 

У 2014 році проти компанії Burisma, яка належить ексміністру екології Миколі Злочевському, ГПУ відкрила провадження щодо ймовірного відмивання коштів. 

Ексчиновник раніше не раз заперечував порушення закону. 

У квітні 2014 року британське Бюро по боротьбі з шахрайством розпочало розслідування щодо Миколи Злочевського за підозрою у відмиванні 35 мільйонів доларів. У результаті британські правоохоронці заарештували 23,5 мільйона доларів на рахунках компаній Злочевського. Британці підозрювали, що кошти мали злочинне походження. 

У липні Лондон звернувся до української Генпрокуратури за документами, що підтверджують підстави для арешту, але  їх вчасно не надали. Водночас чиновники Генеральної прокуратури двічі надали довідки про «невизначений правовий статус і відсутність повідомлень Миколі Злочевському про підозру» захисту ексміністра. Через це суд у Лондоні зняв арешт.

За «розвал» цієї справи у 2014 році прокурорам ГПУ, ймовірно, заплатили хабар у розмірі 7 мільйонів доларів – йдеться у проміжному звіті двох комітетів Сенату США щодо розслідування впливу керівництва США на справу Burisma в Україні, та, зокрема, ймовірної корупційної складової у діяльності колишнього віцепрезидента США Джо Байдена. Звіт 23 вересня опублікував сенатор Рон Джонсон. 

У звіті Джонсон посилається на свідчення, які в жовтні 2019 року на закритому слуханні в Конгресі дав Джордж Кент, заступник помічника Державного секретаря США з питань Європи та Євразії. Серед ключових знахідок Джонсон вказує, що «Гантер Байден працював у раді директорів Burisma (…) коли Злочевський начебто заплатив 7 мільйонів доларів хабаря чиновникам, які працюють під керівництвом генерального прокурора України Віталія Яреми, щоб «закрити справу проти Злочевського». За словами Джонсона, Кент засвідчив, що дача хабаря сталася в грудні 2014 року. 

Водночас, за словами дипломата, які наводить Джонсон у звіті, у лютому 2015-го Кент зустрівся із заступником тодішнього генпрокурора Віталія Яреми Анатолієм Даниленком. На зустрічі Кент запитав у Даниленка про обставини довкола ймовірного хабаря. 

«Я запитав у нього, якого розміру був хабар, і хто його взяв. Даниленко засміявся і відповів: «Саме про це в нас питав президент Порошенко минулого місяця». Я запитав: «То що ви відповіли президенту?» І він відповів: «7 мільйонів доларів. І це було минулого травня, до того, як наша команда прийшла в офіс (ГПУ – ред.)», – цитує звіт свідчення Кента.

За даними звіту, тоді ж Джордж Кент нагадав Даниленку, що листа британцям надіслали вже за генпрокурора Яреми, і що саме їхня команда винна у тому, що справу розвалили.

У коментарі Радіо Свобода Ярема додав, що його заступник Анатолій Даниленко в ГПУ займався кадровою політикою і стосунку до слідства не мав. 

«Чесно, вперше чую про це, що Даниленко зустрічався з Кентом…я вперше про це чую… Я це не можу пояснити», — сказав Ярема. 

Комітети Сенату США направили запит до ФБР про те, чи вживало відомство дії для перевірки цього твердження, та які саме. «ФБР ще не відповіло на цей запит», – йдеться у документі. 

Президент США Дональд Трамп раніше заявляв, що колишній віцепрезидент Джо Байден, який є його опонентом на виборах президента у листопаді, використовував свою посаду між 2009 та 2017 роками для тиску на уряд України, щоб нібито зупинити розслідування проти компанії Burisma.

Представники Демократичної партії США вважають ці звинувачення і розслідування політично вмотивованими. Гантер Байден був членом Ради директорів компанії Burisma з 2014 по 2019 роки.

Звіт визнає, що достеменно не зрозуміло, наскільки присутність сина Байдена в Burisma вплинула на політику щодо України, яку проводила адміністрація за участю його батька.

 
…

Проведена таємно інавгурація Олександра Лукашенка на посаду президента Білорусі не означає його визнання легітимним головою Білоруської держави, заявив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.

«Україна ніколи жодним чином не втручалася у внутрішні справи Білорусі і завжди підтримуватиме білоруський народ. З огляду на хід виборчої кампанії у Білорусі та подальші події, сьогоднішня «інавгурація» О. Лукашенка не означає його визнання легітимним главою Білоруської держави», – написав Кулеба у твіттері ввечері 23 вересня.

Раніше сьогодні на зустрічі з угорським колегою Петером Сіярто Кулеба заявив, що вибори у Білорусі не були вільними, чесними і прозорими, а щодо політичного статусу президента Олександра Лукашенка, то позиція Києва ще буде визначена.

Вранці 23 вересня у палаці Незалежності в Мінську відбулася інавгурація Олександра Лукашенка, який, поклавши праву руку на Конституцію, склав присягу як президент білоруською мовою.

Низка країн Заходу вже заявили, що не визнають Лукашенка президентом. Зокрема, про це сказали представники влади Німеччини, Литви, Словаччини.

З самого ранку 23 вересня у Мінську фіксували пожвавлення спецтранспорту та військових у центрі міста. Очевидці повідомляли про присутність представників роти почесної варти. Проспект Незалежності в центрі Мінська перекрили.

Після проведення церемонії люди вийшли на вулиці білоруських міст на знак протесту. Протестувальників жорстоко розганяють силовики, застосовуючи водомети, а також, за словами очевидців, сльозогінний газ.

 
…

Шостий апеляційний адміністративний суд скасував рішення Окружного адміністративного суду Києва, який визнав протиправними дії Українського інституту національної пам’яті і його колишнього голови Володимира В’ятровича з надання висновку про те, що символіка дивізії «Галичина» (золотий лев із трьома коронами на блакитному тлі) не є нацистською.

Як повідомили у пресслужбі апеляційного суду, до Окружного адмінсуду звернулася позивачка «з проханням визнати протиправними дії Українського інституту національної пам’яті та його голови щодо надання інтернет-виданню «Страна.ua» тлумачення пункту 5 частини 1 статті 1 закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» щодо дивізії CC «Галичина»… , а також заборонити відповідачам пропаганду символіки дивізії 14-ї гренадерської дивізії військ СС «Галичина» з урахуванням подальших змін її назви».

Одночасно позивачка просила зобов’язати відповідачів спростувати інформацію щодо символіки дивізії «Галичина», додали у апеляційному суді.

«Суд першої інстанції позовні вимоги задовольнив частково. Визнав протиправними дії Українського інституту національної пам’яті та його голови в наданні висновку про те, що символіка 14 гренадерської дивізії військ СС «Галичина» (1-ї Української дивізії УНА), відповідно до чинного законодавства України не є символікою націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режиму, поширення або публічне використання якої в Україні заборонено. Зобов’язав Український інститут національної пам’яті та його посадових осіб утриматися від вчинення дій щодо поширення вище зазначеного. В іншій частині позовних вимог відмовлено», – йдеться в повідомленні.

Не погоджуючись із цим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, додали в суді. Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду «задовольнила її, а рішення суду першої інстанції скасувала».

У суді пообіцяли невдовзі опублікувати підстави свого рішення.

Рішення Окружного адміністративного суду Києва було ухвалене 27 травня 2020 року.

 
…

23 вересня Херсонський апеляційний суд залишив під вартою підозрювану у державній зраді керівницю громадської організації «Російська національна громада «Русич» та викладачку комунального вищого навчального закладу «Херсонська академія неперервної освіти» Херсонської обласної ради Тетяну Кузьмич. Про це в коментарі проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії повідомила прессекретар прокуратури Херсонської області Анастасія Веселовська.

«Сторона захисту клопотала про особисте зобов’язання або нічний домашній арешт, оскільки нібито сума застави у півмільйона гривень дуже велика. Прокуратура наполягала виключно на утриманні під вартою», – повідомила Веселовська.

Херсонський міський суд заарештував Тетяну Кузьмич до 9 жовтня. Служба безпеки України підозрює жінку у державній зраді. Також Кузьмич призначили заставу в розмірі 500 тисяч гривень.

Справа слухалася в закритому режимі за клопотанням сторони обвинувачення, яка посилалася на неможливість розголошування матеріалів справи. Сторона захисту також виступила за проведення закритого засідання. Підозрювана при цьому закрила обличчя від журналістів, її адвокат також заборонила себе знімати.

За версією слідства, Кузьмич під час перебування в анексованому Криму «була залучена ФСБ Росії до шпигунської діяльності та передавала матеріали для проведення підривної роботи у Херсонській області і в усій Україні».

Раніше СБУ стверджувала, що припинила діяльність агентурної мережі ФСБ Росії, яка діяла у Херсонській області під керівництвом колишньої співробітниці обласної державної адміністрації. За інформацією відомства, жінку завербували російські спецслужби в окупованому Криму в 2015 році.
…

Спікер підконтрольного Кремлю «парламенту» Криму Володимир Константинов заявив, що припинення поставок електроенергії на півострів з материкової частини України після анексії – це «спецоперація» Петра Порошенка, який на той момент був президентом України. Про це Константинов сказав на засіданні кримського парламенту 23 вересня, повідомляє проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії.

«Ви знаєте, яким способом були підірвані лінії електропередач, за вказівкою Порошенка, ні для кого це не секрет в Україні, це його спецоперація, метою якої було поставити на коліна Крим, але ми на коліна не встали», – заявив він.

У ніч на 22 листопада 2015 року в районі херсонського селища Чаплинка сталися вибухи. У штабі громадянської акції з блокади Криму тоді повідомили, що «лінія електропередач, яка поставляла електрику в Крим, впала і не підлягає відновленню».

Тоді ж у Криму сталося відключення електроенергії, що надходить на територію півострова з материкової частини України. У Криму повідомили про запровадження режиму надзвичайної ситуації. Виникли проблеми з мобільним зв’язком, комунікаціями, водопостачанням, на заправках утворилися черги за паливом.

 
…

У Міністерстві оборони України повідомили, що станом на полудень 23 вересня повідомили, що підтримувані Росією бойовики на Донбасі  один раз порушили домовленості, досягнуті в рамках Тристоронньої контактної групи.

«Так, в ранкову пору доби, в районі населеного пункту Водяне помічено проліт ворожого БПЛА із перетином лінії розмежування. Засобами радіоелектронної боротьби безпілотник противника було подавлено, що унеможливило його подальше застосування», – йдеться в повідомленні.

Близько 7-ї години ранку 23 вересня у штабі операції Об’єднаних сил повідомляли, що минулої і на початку поточної доби по всій лінії розмежування порушень режиму припинення вогню не було зафіксовано. Інформації про постраждалих чи втрати у ЗСУ також не було.

Бойовики угруповань «ЛДНР» не звітують про ситуацію минулої доби станом на сьогодні.

Із 00:01 27 липня на Донбасі набрала чинності чергова домовленість про «повне та всеосяжне припинення вогню». З того часу і до 6 вересня українські військові не повідомляли про поранених та вбитих внаслідок бойових дій. Тоді внаслідок обстрілів на Донбасі один військовий загинув, ще один був поранений.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від квітня 2014-го до 31 липня 2020 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 100 до 13 300 людей.
…

Проти матері одного з координаторів громадського об’єднання «Кримська солідарність», фігуранта другої бахчисарайської «справи Хізб ут-Тахрір» Сервера Мустафаєва Венери Мустафаєвої в анексованому Криму відкрили справи про адміністративне правопорушення. Як повідомляють активісти «Кримської солідарності», причина – одиночний пікет, який провела жінка.

Повідомляється, що як «доказ» правопорушення силовики використали новину про пікет Венери Мустафаєвої на сайті проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії.

За інформацією активістів, справу порушили за статтями про недотримання правил поведінки при «введенні режиму підвищеної готовності» і несанкціоновану організацію або проведення публічного заходу. Статті передбачають штраф і громадські роботи.

22 вересня Венеру Мустафаєву викликали до підконтрольного Росії відділку поліції в Бахчисарайському районі. Пубілчної інформації від російських силовиків про адмінсправи проти Мустафаєвої немає.

15 вересня, у день винесення вироку її синові, Венера Мустафаєва вийшла на одиночний пікет у Бахчисараї. Під час пікету вона тримала в руках плакат з написом: «Розмови в мечеті – не злочин. Поверніть мені сина!».

Південний окружний військовий суд в російському Ростові-на-Дону засудив Сервера Мустафаєва до 14 років колонії суворого режиму у «справі Хізб ут-Тахрір».

Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об’єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що зазнають несправедливого переслідування в Росії та в окупованому нею в 2014 році Криму. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» у 2003 році, включивши до списку об’єднань, названих «терористичними».

Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їх переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокати зазначають, що переслідувані у цій справі російськими правоохоронними органами – переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці та кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам. Міжнародне право забороняє запроваджувати на окупованій території законодавство держави-окупанта.
…

Президент України Володимир Зеленський 24 вересня відвідає з офіційним візитом Словацьку Республіку, повідомляє офіційний сайт глави держави.

«У межах візиту заплановані переговори з президентом Словаччини Зузаною Чапутовою, прем’єр-міністром Ігорем Матовичем та головою Національної ради (парламенту) Словацької Республіки Борисом Колларом. Під час візиту планується підписання низки двосторонніх угод», – ідеться в повідомленні.

Візит до Словаччини стане для Зеленського другою закордонною поїздкою за понад пів року. Перший візит минулого тижня президент України провів до Австрії.

 
…

Під час засідання Південного окружного військового суду в російському Ростові-на-Дону у справі українського активіста з Криму Олега Приходька адвокат Назім Шейхмамбетов клопотав про передачу підсудному в слідчий ізолятор посилки з медикаментами. Про це повідомляє громадське об’єднання «Кримська солідарність».

Шейхмамбетов пояснив, що кримчанин страждає захворюваннями сечостатевої системи, а ліки, відправлені йому дружиною, передані не були, попри те, що він має право на посилки і надання медичної допомоги.

Суд задовольнив клопотання Шейхмамбетова щодо доставки медикаментів і відмовив у клопотанні щодо порушення прав людини в СІЗО, «як такому, що не має відношення до даного кримінального розгляду».

Наступне засідання у справі Приходька призначене на 1 жовтня.

Російський суд в Ростові-на-Дону 7 вересня продовжив арешт Приходька на три місяці. 

Адвокат Назім Шейхмамбетов уточнив, що «якщо нічого екстраординарного» не відбудеться, то протягом місяця буде винесений вирок у справі активіста.

Олега Приходька затримали 10 жовтня 2019 року. Російська Федеральна служба безпеки звинуватила його в підготовці до терористичного акту і незаконному виготовленні вибухових речовин.

16 січня стало відомо, що Приходьку висунули нове звинувачення в «незаконному придбанні, передачі, збуті, зберіганні, перевезенні або носінні вибухових речовин або вибухових пристроїв».

А 5 лютого адвокат Назім Шейхмамбетов повідомив, що Олега Приходька також звинуватили в плануванні вибуху в будівлі генерального консульства Росії у Львові.

Прокуратура Автономної Республіки Крим відкрила кримінальне провадження за статтею «незаконне позбавлення волі» через арешт активіста в окупованому Криму.

Активіст усі звинувачення відкидає.

 
…

Жінки і політика. Чи легко потрапити у владу, якщо ти жінка? І з якими труднощами стикаються ті жінки, які вже у політиці? Про це Радіо Свобода запитало у членкині фракції «Голос» Інни Совсун та члена фракції «Слуга народу» Андрія Мотовиловця, пройшовши разом з ними символічний лабіринт під стінами Верховної Ради у рамках кампанії з підтримки гендерної рівності «Йдеш в політику не одна»
…

Віцепрезидент Європейської комісії, високий представник Європейського Союзу із закордонних справ та безпекової політики Жозеп Боррель прокоментував можливі ризики скасування безвізу для України. За словами Боррела, наразі Україна «відповідає усім орієнтирам, пов’язаним з безвізовим режимом», проте антикорупційні та правоохоронні органи мають бути незалежними.

«Що стосується призупинення безвізового режиму в Європейському Союзі, то існує відповідний механізм, у рамках якого готуються регулярні звіти щодо дотримання всіх вимог. Останній такий звіт датований 20-м липнем 2020 року. Відповідно до цього звіту, було підтверджено, що Україна відповідає усім орієнтирам, пов’язаним з безвізовим режимом. До цього дня так і є. Але у той же час наголошувалося на важливості подальшої ефективної та незалежної роботи антикорупційних органів та уникнення політизації всіх правоохоронних органів», зазначив Боррель під час спільної пресконференції з міністром закордонних справ України Дмитром Кулебою 

Боррель розпочав свій офіційний візит до Києва 22 вересня. Він вже мав низку зустрічей у Києві, зокрема – з антикорупційними активістами та з президентом Володимиром Зеленським. 

Конституційний суд 16 вересня визнав неконституційними норми закону про створення НАБУ та призначення його керівника, наступного ж дня Верховна Рада призначила членами конкурсної комісії для обрання антикорупційного прокурора фахівців, у доброчесності яких сумніваються і західні політики, і українські антикорупційні організації.

США та ЄС взяли до уваги рішення Ради і наголосили, що подальша підтримка України залежатиме від прозорості обрання керівника САП.

Натомість європейський політик, депутат Європарламенту від Німеччини, а також член комітету закордонних справ Віола фон Крамон заявила, що через це рішення безвізовий режим України з ЄС та фінансова допомога Брюсселю опинилися під загрозою. 

 
…

Постійний представник України при ООН Сергій Кислиця вважає, що обговорювати відновлення поставок дніпровської води в окупований Крим можна лише в тому випадку, якщо Росія офіційно звернеться з таким проханням до влади України і при цьому визнає себе країною-окупантом. Про це Кислиця заявив у інтерв’ю проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії.

«Для того щоб почати розмову про постачання води, вони (влада Росії – ред.), по-перше, повинні визнати, що вони країна-окупант і офіційно звернутися як країна-окупант, згідно гуманітарного права. Вони повинні звернутися до влади України з офіційним проханням, а не з погрозами, з істериками, розумієте. І тоді будемо дивитися, тоді відповідні міністерства і відомства будуть дивитися, яка повинна бути наша реакція. Наскільки мені відомо, на сьогоднішній день країна-окупант ніколи не зверталася до України з проханням почати діалог про цю проблему. Замість цього ми бачимо багато метушні і істерик за лаштунками цієї проблеми», – зазначив посол.

Читайте також: Шантаж, торги, наслідки: як Крим залишився без води. Хронологія

10 вересня, перебуваючи в Херсонській області, прем’єр-міністр України Денис Шмигаль також повідомив, що російська влада офіційно не зверталися до українського керівництва щодо водозабезпечення анексованого Криму.

Цього тижня ще 29 населених пунктів в окупованому Криму перевели на режимне водопостачання або підвезення води через посуху на півострові.

 
…

Роман Чегринець, який в окупованому Криму є співголовою проросійської Асамблеї слов’янських народів і представляється главою місцевої проросійської Білоруської громади, стверджує, що йому «вдалося взяти участь і виступити» в режимі відеоконференцзв’язку на Європейському регіональному форумі ООН з протидії розпалювання ворожнечі в соціальних мережах і до національних меншин, який проходить в Женеві. Про це повідомляє проєкт Радіо Свобода Крим Реалії.

Однак, за його словами, озвучити повну версію свого виступу на конференції він не зміг.

«На жаль, в черговий раз на словах «російський Крим», мій виступ обірвали за скаргою української сторони! Але основні тези свого виступу я озвучити встиг і дуже радує, що я побачив підтримку з боку колег з інших країн!» – заявив він у фейсбуці, де опублікував повну версію свого невдалого виступу в рамках форуму.

Підтвердження даної інформації з інших джерел немає. Ні українська сторона, ні організатор згаданого форуму дані Чегринця не коментували.

Як писали раніше Крим.Реалії, крім громадської діяльності, Роман Чегринець має статус помічника депутата Держдуми Росії Світлани Савченко. А до цього, з 2014 по 2016 роки, він був позаштатним радником тепер вже ексвіцеспікера кримського парламенту Андрія Козенка, який тепер теж став депутатом Держдуми Росії.

Це не перша спроба проросійських представників легітимізувати статус Криму на міжнародному рівні.

Так, в 2018 році на конференції ОБСЄ 11 вересня в Варшаві українська делегація не дала виступити двом російським «представникам» Криму. Пізніше, за даними російських ЗМІ, на конференції зміг виступити голова підконтрольної Росії болгарської національно-культурної автономії Криму Іван Абажер.

Пізніше, в листопаді цього ж року, на форумі ООН з питань прав людини, демократії та верховенства права в Женеві був присутній депутат Держдуми Росії від окупованого Криму Руслан Бальбек.
…

Новим виконувачем обов’язків директора Державного бюро розслідувань став Олексій Сухачов, який у серпні цього року був призначений на посаду заступника директора відомства.

Як повідомляє сайт ДБР, Сухачов раніше працював у Генпрокуратурі, у Службі зовнішньої розвідки, має ступінь доктора юридичних наук. 

Сухачов змінив на посаді в.о.голови ДБР Олександра Соколова, який повернувся на позицію заступника директора відомства. 
…

Віцепрезидент Європейської комісії, високий представник ЄС із закордонних справ та безпекової політики Жозеп Боррель у вівторок перебуватиме з офіційним візитом в Україні, першим із часу вступу на посаду. 

«У рамках візиту запланована зустріч із міністром закордонних справ України Дмитром Кулебою, під час якої сторони обговорять актуальні питання співпраці між Україною та ЄС, передусім у зовнішньополітичній та безпековій сферах, зокрема у контексті підготовки до 22-го саміту Україна-ЄС, який відбудеться 1 жовтня 2020 року у Брюсселі», – йдеться у повідомленні пресслужби МЗС.

Очікується також, що головний дипломат ЄС зустрінеться з президентом України Володимиром Зеленським, міністром оборони Андрієм Тараном та відвідає Консультативну місію ЄС (EUAM) в Україні.

 
…

«Окупація Криму та військова російська агресія на Донбасі свідчать про те, що цього уроку не засвоїли…»
…

Голова Національного агентства з питань запобігання корупції Олександр Новіков заявив, що керівництво Державного бюро розслідувань (ДБР) намагається здійснювати тиск на НАЗК «через законні дії агентства для вирішення конфлікту інтересів у керівників бюро – Олександра Бабікова й Олександра Соколова».

Як повідомляє пресслужба НАЗК, про це Новіков сказав 21 вересня після його допиту в ДБР як свідка.

За словами Новікова, серед причин виклику на допит він бачить нещодавній лист НАЗК до голови комітету з питань правоохоронної діяльності Верховної Ради Дениса Монастирського.

У листі йшлося про те, що заступник директора ДБР Олександр Бабіков працює в умовах потенційного конфлікту інтересів, здійснюючи керівництво ДБР, яке займається розслідуванням справ Майдану.

«Конфлікт інтересів у заступника директора ДБР Бабікова буде постійним. Єдиним заходом [для повного вирішення конфлікту інтересів] у цьому випадку може бути лише його звільнення з посади», – сказав голова НАЗК.

Новіков також заявив, що НАЗК внесло припис в. о. директора ДБР Олександру Соколову щодо ненадання працівниками ДБР інформації про конфлікт інтересів у нього і його заступника.

НАЗК має підстави вважати, що Олександр Соколов не здійснив заходи з усунення конфлікту інтересів, нарахувавши премію та інші виплати самому собі, додав Новіков.

У ДБР заяву голови НАЗК не коментували. На сайті бюро вказано, що виклик Новікова на допит як свідка здійснений для встановлення відомих йому «обставин щодо заволодіння службовими особами НАЗК серверним обладнанням ТОВ».

У пресслужбі НАЗК повідомили, що йдеться про справу щодо підозри екскерівництва НАЗК у зловживанні на понад дев’ять мільйонів гривень при оренді обладнання для Реєстру декларацій.

У січні цього року першим заступником директора Державного бюро розслідувань став колишній адвокат експрезидента України Віктора Януковича Олександр Бабіков, а посаду заступника директора бюро обійняв Олександр Соколов.

Перед цим низка громадських організацій звернулася до президента, керівництва ДБР, Офісу генпрокурора, НАБУ та народних депутатів з відкритим листом, в якому закликала не призначати Олександра Бабікова заступником директора ДБР.

«Призначення Олександра Бабікова не є можливим. І не лише тому, що це взагалі морально неприпустимо і страшно звучить. Адвокат Януковича буде курувати розслідуванням справ Майдану. Це вже нищить довіру до ДБР на друзки, як з боку потерпілих, з боку слідчих, так і довіру суспільства в цілому», – йшлося у листі.

Тодішня в.о. директора ДБР Ірина Венедіктова, що підрозділ по справах Майдану підпорядкований виключно директору ДБР, і «вжито всіх передбачених законом заходів, спрямованих на недопущення конфлікту інтересів».

У березні Венедіктову призначили генеральним прокурором.
…

Уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова вимагає від російського омбудсмена Тетяни Москалькової посприяти наданню належного харчування та медичної допомоги фігурантам кримських «справ Хізб ут-Тахрір».

За її даними, фігурантів другої сімферопольської і третьої бахчисарайської «справ Хізб ут-Тахрір» переміщують з СІЗО підконтрольних Росії правоохоронних органів «для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження» з грубим порушенням їх прав.

Денісова стверджує, що протягом місяця кримчани з другої сімферопольської «справи Хізб ут-Тахрір» піддаються моральному тиску з боку російських силовиків.

«Вони змушені 14-16 годин перебувати на слідчих діях у приміщеннях, які не пристосовані для одночасного перебування великої кількості людей без відповідного харчування. В сухих пайках, які їм надають на декілька днів містяться продукти, які кримські татари не можуть споживати через релігійні переконання. Аналогічна ситуація відбувається понад чотири дні з «третьою бахчисарайською групою», – повідомила український омбудсмен.

За словами Денісової, жоден з кримських татар «жодного дня не забезпечувався засобами індивідуального захисту і дезінфекторами, ніж штучно створюються умови для зараження кримських татар на коронавірус». Зокрема, за інформацією омбудсмена, Джеміль Гафаров, у якого інвалідність другої групи через важкі хронічні захворювання, просив не залучати його до процедури ознайомлення з матеріалами справи, адже він знаходиться у зоні підвищеного ризику зараження, і у нього немає фізичних сил витримати таке навантаження.

«Крім того, Руслана Сулейманова, у якого гострий тонзиліт і підвищена температура тіла, Сервета Газіева з сильними болями у кишечнику, а також Османа Сейтомерова з двосторонньою пневмонією, також вивозять для участі у слідчих діях. Зауважу, що жоден зі згаданих громадян України не отримує необхідного медичного забезпечення протягом тривалого часу», – наголосила Денісова.

Вона також закликала міжнародні правозахисні організації та місії застосувати всі наявні важелі впливу на Росію, щоб вона «припинила терор щодо кримських татар», і заявила, що запорукою їх звільнення є спільні дії. За словами українського омбудсмена, всі полонені Кремля повинні бути звільнені і повернені на батьківщину.

 
…

Виключений із фракції «Слуга народу» Олександр Юрченко має можливість внести заставу у близько 3 мільйони гривень
…

Народний депутат Олександр Юрченко, виключений із владної фракції «Слуга народу», 21 вересня прийшов на засідання Вищого антикорупційного суду. Відповідати на запитання журналістів перед початком засідання Юрченко відмовився, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

18 вересня Вищий антикорупційний суд переніс засідання про запобіжний захід для Юрченка на 21 вересня на 15:00.

Депутат не з’явився на засідання. За словами його адвокатів, Юрченко контактував із народним депутатом Сергієм Нагорняком, у якого виявили коронавірусну інфекцію. Захист просив перенести засідання, оскільки Юрченко чекає на результати тестування на COVID-19.

Прокуратура просить суд взяти народного депутата під варту з можливістю внесення застави у розмірі 6,5 мільйона гривень.

17 вересня в НАБУ заявили, що Юрченку повідомили про підозру в отриманні неправомірної вигоди з використанням законних повноважень та обов’язків ( ч. 4 ст. 368 та ч. 4 ст. 27 ч. 4 ст. 369 КК України). Це сталося того ж дня, коли депутата виключили з фракції партії «Слуга народу».

13 вересня колишній член фракції «Слуга народу», народний депутат Гео Лерос опублікував у соцмережі пост, що два дні тому НАБУ нібито затримало помічника депутата зі «Слуги народу» Олександра Юрченка за хабарництво. Наступного дня партії «Слуга народу» заявили про намір Юрченка написати заяву про вихід із фракції. В Офісі президента підтримали це рішення.

15 вересня Національне антикорупційне бюро України закликало генерального прокурора Ірину Венедіктову підписати підозру народному депутату щодо «отримання неправомірної вигоди» за внесення пропозицій до одного із законопроєктів. Вона зробила це 17 вересня.

У відомстві вказали, що раніше помічникові депутата повідомили про підозру в отриманні хабаря. 15 вересня цьому помічникові Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення 1 млн 552 тисяч гривень застави. У ВАКС повідомили Радіо Свобода, що підозрюваний вніс заставу 16 вересня в повному обсязі.

Олександр Юрченко є головою підкомітету з питань поводження з побутовими відходами комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

Депутат публічно не коментував звинувачення на свою адресу.
…

Заступниця міністра закордонних справ України Еміне Джапарова особисто привітала зв звільненням з російської в’язниці кримськотатарського блогера Нарімана Мемедемінова.

«Моєю найбільшою радістю сьогодні було почути голос активіста з Криму Нарімана Мемедемінова. Він щойно був звільнений через 2,5 року у російській в’язниці. Ми говорили телефоном, але я відчувала, ніби я поруч із ним. Зараз він їде додому і хоче обійняти своїх родичів та близьких», – написала Джапарова в твітері.

Цивільний журналіст, блогер і медіа-координатор громадянського руху «Кримська солідарність» Наріман Мемедемінов звільнений із колонії-поселення №8 в селищі Садковський Ростовської області Росії, повідомив проєктові Радіо Свобода Крим.Реалії адвокат Еміль Курбедінов.

Наріман Мемедемінов відбув увесь термін ув’язнення за звинуваченням в публічних закликах до терористичної діяльності. Зустрічати кримського блогера прибув також генеральний консул України Тарас Малишевський.

Раніше адвокат повідомляв, що оскаржив рішення Багаєвського райсуду Ростовської області Росії про відмову в умовно-достроковому звільненні Мемедемінова.

На початку червня Мемедемінова етапували в колонію-поселення №8 у селищі Садковський Ростовської області.

У жовтні 2019 року суд засудив Мемедемінова до двох з половиною років ув’язнення в колонії-поселенні. Захист Мемедемінова заявив про намір подати позов до Європейського суду з прав людини.

Низка українських правозахисних та медійних організацій закликали міжнародні організації та уряди країн Євросоюзу, США, Канади, Японії вимагати від Росії звільнення Мемедемінова.

Військовий апеляційний суд Власіхи Московської області 14 травня залишив у силі вирок кримському блогеру за звинуваченням в публічних закликах до терористичної діяльності.

Читайте також: Суд навмисно затягує розгляд апеляції на вирок кримському блогеру Мемедемінову – адвокат

МЗС України висловило протест через рішення російського апеляційного суду.

Наріман Мемедемінов – кримськотатарський блогер, цивільний журналіст. Російські силовики затримали його наприкінці березня 2018 року. Мемедемінову висунули звинувачення про «публічні заклики до здійснення терористичної діяльності, вчинені з використанням мережі Інтернет». Претензії у російських силовиків викликав відеоблог на YouTube, який Мемедемінов вів у 2013-2015 роках.

Прокуратура АРК 23 березня 2018 року відкрила провадження за статтями про «незаконне позбавлення волі або викрадення людини» та «порушення недоторканності житла».
…

Посольство США в Україні з нагоди Міжнародного дня миру звернулося до Росії із закликом «припинити окупацію Криму, відступити з Донбасу та припинити агресію проти України».

«У Міжнародний день миру ми закликаємо Росію зробити вибір на користь миру. Українці, як і люди в усьому світі, хочуть прожити своє життя в мирі та з повним визнанням своїх людських прав. Поки Росія не припинить конфлікт, який вона спричинила та підтримує на Донбасі, і повністю не вийде з Донбасу та Криму, українці не можуть насолоджуватися миром, на який заслуговують. Росія повинна також звільнити всіх українців, яких вона незаконно ув’язнила у покарання за їхню мирну незгоду. США залишаються повністю відданими дипломатичним зусиллям для припинення створеного Росією конфлікту на сході України та окупації Криму. Ми разом з українським народом підтримуємо суверенітет і територіальну цілісність України», – ідеться у зверненні тимчасової повіреної у справах США в Україні Коістіни Квін.

Міжнародний день миру відзначають у всьому світі з 1981 року за ініціативи Генеральної асамблеї ООН як день всесвітньої відмови від насильства. До 2001 року цей день відзначали кожен третій вівторок вересня, у день відкриття чергової сесії ООН. Проте в резолюції від 7 вересня 2001 року Генеральна асамблея ООН ухвалила постанову, за якою з 2002 року святкування Міжнародного дня миру має відбуватися щороку в одну і ту ж дату – 21 вересня.

Емблемою Міжнародного дня миру є білий голуб з оливковою гілкою. Уперше цей символ був представлений на Всесвітньому конгресі прихильників миру, що проходив у Парижі в 1949 році.
…

Адвокат Еміль Курбедінов повідомив, що 21 вересня з російського ув’язнення має звільнитися цивільний журналіст, блогер і медіа-координатор громадянського руху «Кримська солідарність» Наріман Мемедемінов.

«Тримаємо шлях в колонію, звідки сьогодні повинен звільнитися цивільний журналіст, політв’язень Наріман Мемедемінов. Ми їдемо, Нарімане! Народ чекає на тебе вдома», – написав у фейсбуці Курбедінов.

Раніше адвокат повідомляв, що оскаржив рішення Багаєвського райсуду Ростовської області Росії про відмову в умовно-достроковому звільненні Мемедемінова.

На початку червня Мемедемінова етапували в колонію-поселення №8 у селищі Садковський Ростовської області.

У жовтні 2019 року суд засудив Мемедемінова до двох з половиною років ув’язнення в колонії-поселенні. Захист Мемедемінова заявив про намір подати позов до Європейського суду з прав людини.

Низка українських правозахисних та медійних організацій закликали міжнародні організації та уряди країн Євросоюзу, США, Канади, Японії вимагати від Росії звільнення Мемедемінова.

Військовий апеляційний суд Власіхи Московської області 14 травня залишив у силі вирок кримському блогеру за звинуваченням в публічних закликах до терористичної діяльності.

Читайте також: Суд навмисно затягує розгляд апеляції на вирок кримському блогеру Мемедемінову – адвокат

МЗС України висловило протест через рішення російського апеляційного суду.

Наріман Мемедемінов – кримськотатарський блогер, цивільний журналіст. Російські силовики затримали його наприкінці березня 2018 року. Мемедемінову висунули звинувачення про «публічні заклики до здійснення терористичної діяльності, вчинені з використанням мережі Інтернет». Претензії у російських силовиків викликав відеоблог на YouTube, який Мемедемінов вів у 2013-2015 роках.

Прокуратура АРК 23 березня 2018 року відкрила провадження за статтями про «незаконне позбавлення волі або викрадення людини» та «порушення недоторканності житла».

 
…

Інформація від лікарів міського голови Харкова Геннадія Кернеса не вказує на загрозу для його життя, повідомляє Харківська міська рада 20 вересня.

За заявою міської влади, версія про те, що Кернеса заразили коронавірусною хворобою навмисне, не розглядається, а заяви про це міськрада вважає «спробою загострити політичне протистояння у Харкові й регіоні».

«Інформація про те, що Харківський міський голова перебуває у комі, не відповідає дійсності. Стан Геннадія Кернеса не викликає у лікарів побоювань за його життя», – стверджує пресслужба ради.

Крім того, міськрада, посилаючись на дані з клініки «Шаріте», де лікують мера, припускає, що він незабаром повернеться до України.

Читайте також: Кернес після оголошеної реформи медицини в Харкові полетів лікуватися до Німеччини. Соцмережі коментують

Про те, що мер Харкова Геннадій Кернес має COVID-19 і двосторонню пневмонію, у міській раді повідомили 15 вересня. 17 вересня стало відомо, що його перевезли до німецької клініки для подальшого лікування.

Харківська міська рада 14 вересня зазначила, що Кернес справді перебуває на лікарняному, але «повністю контролює ситуацію у місті».

61-річний Геннадій Кернес є претендентом на посаду харківського міського голови на чергових місцевих виборах 25 жовтня 2020 року. У разі перемоги Кернес утретє буде мером Харкова.

 
…

Народні депутати від «Слуги народу» та інших фракцій працюють над законопроєктом про столицю, щоб розглянути його до місцевих виборів, заявив голова правлячої партії Олександр Корнієнко. Про це він сказав журналістам 20 вересня.

За словами голови партії, документ є на порядку денному поточної сесії Верховної Ради.

Читайте також: Активістка, дружина очільника МЗС Євгенія Кулеба йде першим номером від «Слуги народу» на виборах у Київраду

«Ми працюємо зараз з колегами з інших фракцій, з керівництвом фракції, щоб ми могли до виборів спробувати почати його розглядати і подарувати киянам ту систему управління містом, а закон про Київ – це про управління містом, про результати, чисті освітлені вулиці, відсутність хаотичної забудови», – сказав Корнієнко.

Верховна Рада схвалила законопроект «Про столицю» у першому читанні в жовтні 2019 року.

Місцеві вибори заплановані на 25 жовтня.
…

На Софійській площі у Києві в неділю влаштували письменницький правозахисний марафон на підтримку українських в’язнів Кремля «Листи з-за ґрат». Третій рік поспіль Львівський міжнародний BookForum, PEN Ukraine, «Центр громадянських свобод» і Радiо Свобода організовують такий захід.

Трансляцію акції можна переглянути на сторінці проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії у фейсбуці.

За даними організаторів, в рамках марафону листи ув’язнених зголосилися прочитати перша заступниця міністра закордонних справ України Еміне Джеппар, письменник Андрій Курков, телеведучий Роман Вінтонів (Майкл Щур), акторка Римма Зюбіна та інші.

«За даними кампанії #PrisonersVoice, в Росії й окупованому Криму залишився за ґратами щонайменше 101 особа. Також бойовики на Донбасі утримують у полоні не менше ніж 234 українців», – йдеться в повідомленні організаторів.

У вересні 2019 року письменницький марафон на підтримку українських в’язнів Кремля «Листи з-за ґрат» пройшов у Львові. Тоді в ньому взяв участь колишній політв’язень Олег Сенцов.

У російському ув’язненні, за даними українського омбудсмена Людмили Денісової, перебувають від 113 до 115 осіб. У списку «Кримськотатарського ресурсного центру» вказують про 86 кримських політв’язнів. Такі ж цифри – у «Кримської правозахисної групи».
…

Громадська активістка, дружина міністра закордонних справ України Євгенія Кулеба буде балотуватися до Київської міської ради від політичної партії «Слуга народу». Як оголосили у неділю на зустрічі міської організації політсили у Києві в присутності президента Володимира Зеленського, Євгенія Кулеба буде першим номером від «Слуги народу» на виборах до Київради.

«Щоб системно змінювати Київ, вже недостатньо бути просто активістом, або просто розбудовувати громадську організацію, ти маєш стати командою, командою людей, якій кияни довірять управління містом. Довгий час я жила за кордоном, у Відні, Стразбурзі, але моє серце завжди було в Києві. Коли я повернулася додому, то перше, що здивувало, відсутність системної роботи, відсутність вирішення глобальних проблем, таких як затори, забруднене повітря, хаотична незаконна забудова… Я йду в Київраду для того, щоб разом, кожного дня створювати Київ нашої мрії», – сказала під час виступу Євгенія Кулеба.

Столичний осередок партії «Слуга народу» сьогодні зібрався на території Київського національного університету імені Тараса Шевченка, щоб офіційно визначитися із кандидатами у депутати Київради.

Читайте також: Партія «Слуга народу» представила своїх кандидатів на посади мерів міст обласного значення

Раніше народна депутатка від «Слуги народу» Ірина Верещук виграла внутрішньофракційні праймеріз на вибори мера Києва.

 
…

У штабі операції Об’єднаних сил повідомили, що підтримувані Росією бойовики на Донбасі минулої доби тричі відкривали вогонь в бік позицій Збройних сил України.

«Факт порушення режиму припинення вогню було зафіксовано неподалік населеного пункту Піски, де ворог відкрив вогонь зі стрілецької зброї у бік наших позицій. Внаслідок ворожого пострілу один військовослужбовець Об’єднаних сил отримав кульове наскрізне поранення в ногу. Воїну надали домедичну допомогу та доправили до лікувального закладу. Стан здоров’я військовослужбовця задовільний. Ще одне застосування противником стрілецької зброї відмічено поблизу Павлополя. Окрім того, порушення досягнутих домовленостей зафіксоване в районі населеного пункту Водяне. На цій ділянці помічено проліт ворожого БПЛА», – йдеться в повідомленні.

За даними штабу, від початку поточної доби по всій лінії розмежування спостерігається тиша.

Бойовики угруповання «ДНР» на своїх ресурсах звинуватили ЗСУ в обстрілі 19 вересня околиць окупованого Донецька, в угрупованні «ЛНР» не звітують про ситуацію минулої доби на лінії зіткнення.

Із 00:01 27 липня на Донбасі набрала чинності чергова домовленість про «повне та всеосяжне припинення вогню». З того часу і до 6 вересня українські військові не повідомляли про поранених та вбитих внаслідок бойових дій. Тоді внаслідок обстрілів на Донбасі один військовий загинув, ще один був поранений.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від квітня 2014-го до 31 липня 2020 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 100 до 13 300 людей.

 
…