У «Слузі народу» висловили протилежні думки щодо перспектив постанови про вибори на Донбасі

Народні депутати з нині владної партії «Слуга народу», голова Верховної Ради Дмитро Разумков і депутат Олександр Качура, висловили 19 вересня протилежні думки щодо перспектив змінити постанову про проведення місцевих виборів в Україні в частині про вибори на окупованій нині частині Донбасу, як того вимагає Росія.

Зокрема, Разумков в ефірі телеканалу «Україна 24» заявив про неможливість скасування в постанові про місцеві вибори в Україні пункту щодо виборів в ОРДЛО. На його думку, ця постанова ніяк не пов’язана з мінськими угодами, всупереч тому, що твердить Росія, що вона порушує ці угоди. «Говорити, що постанова чомусь, комусь заважає, м’яко кажучи, не зовсім коректно», – заявив він.

Разумков нагадав, що постанову ухвалила Верховна Рада відповідно до закону України, який говорить про те, що парламент оголошує місцеві вибори не пізніше, ніж за 90 днів до дати виборів. «Сьогодні вносити будь-які зміни до цієї постанови – це поставити під сумнів легітимність проведення виборів на всій території держави, тому що це суперечитиме чинному законодавству», – пояснив спікер.

Разумков також підтвердив, що сьогодні неможливо провести вибори на окупованих територіях Донбасу. «Організаційно це неможливо сьогодні зробити, вони не можуть відбутися за українським законодавством, там немає доступу всіх політичних партій і сил, які зареєстровані в Україні, там, на жаль, не працює свобода слова. Головне, що там будуть не вибори, а призначення тих чи інших людей. Цей підхід суперечить демократичним нормам, до яких ми з вами звикли. Це не може відбуватися під дулами кулеметів», – наголосив він.

Натомість народний депутат із фракції цієї ж партії Олександр Качура стверджує, що більшість парламентської фракції «Слуга народу» схиляється до того, щоб внести зміни до постанови Верховної Ради про місцеві вибори в Україні, яких домагається Росія.

«Поки в нас уже викристалізувалося таке розуміння у більшості народних депутатів фракції… – що ми повинні прийняти мудре рішення. На мій погляд, мудре рішення для того, щоб розблокувати процес мирний, для того, щоб 300 військовополонених повернулися, щоб розведення військ ще на трьох ділянках відбулося – нам треба внести все-таки зміни і виправити тут помилку, про яку я казав ще кілька місяців тому», – заявив він в ефірі того ж телеканалу.

Качура наголосив, що буде переконувати в цьому всю фракцію. За його твердженням, близько 70% фракції «прихильні до того, щоб такі зміни до постанови були внесені».

Вимоги щодо зміни постанови про вибори викликали різку критику в демократичних опозиційних партіях, натомість їх підтримали проросійські сили в Україні.

Олександр Качура – адвокат за фахом, відомий, зокрема, своєю участю в скасуванні заборони в Україні телесеріалу «Свати» виробництва «Студії «Квартал 95», очолюваної тоді нинішнім президентом Володимиром Зеленським, як і заборони на в’їзд до України актора з цього серіалу, росіянина Федора Добронравова, відомого своїми антиукраїнськими висловлюваннями і порушеннями порядку відвідування окупованого Криму.

Він вніс проєкт постанови про внесення змін до постанови Верховної Ради від 15 липня «Про призначення чергових місцевих виборів у 2020 році» № 3943 ще 28 липня, до того, як до цієї постанови публічно висловила претензії Росія, – і його проєкт якраз відповідає вимогам Росії.

Він передбачає, зокрема, вилучення з нині чинної постанови таких конкретних вимог до можливості проведення місцевих виборів на нині окупованих територіях, як: «припинення тимчасової окупації та збройної агресії Російської Федерації проти України, а саме: виведення усіх незаконних збройних формувань, керованих, контрольованих і фінансованих Російською Федерацією, російських окупаційних військ, їхньої військової техніки з території України; відновлення повного контролю України за державним кордоном України; роззброєння всіх незаконних збройних формувань та найманців, які діють на тимчасово окупованих територіях України; відновлення конституційного ладу та правопорядку на тимчасово окупованих територіях України; забезпечення безпеки громадян України, які проживають на відповідних територіях Автономної Республіки Крим, Донецької і Луганської областей та міста Севастополя».

Відповідно до проєкту змін, поданого Качурою, пропонується, зокрема, дозволити можливість згаданих виборів без виконання цих конкретних вимог, лише за абстрактної умови «повноцінного завершення на відповідних територіях процедур роззброєння, демілітаризації та реінтеграції відповідно до стандартів Організації Об’єднаних Націй та Організації з безпеки і співробітництва в Європі».

Після засідання Тристоронньої контактної групи щодо врегулювання на окупованій частині Донбасу 19 серпня стало відомо, що Росія поставила за умову продовження переговорів перегляд постанови Верховної Ради від 15 липня про призначення місцевих виборів в Україні на 25 жовтня, яка не передбачає нині проведення таких виборів на окупованих територіях Донбасу і Криму і встановлює умови, за яких такі вибори можуть відбутися в майбутньому. Після того голова української делегації в ТКГ Леонід Кравчук подав до Верховної Ради листа з пропозицією про зміну цієї постанови; наразі його не розглядали.

26 липня президент Росії Володимир Путін у розмові з українським колегою Володимиром Зеленським, за повідомленням Кремля, назвав ту постанову «такою, що суперечить мінським угодам і ставить під загрозу перспективи врегулювання». Відтак делегація Росії в ТКГ заблокувала подальші переговори, вимагаючи зміни цієї постанови.

Кремль домагається проведення місцевих виборів на окупованій частині Донбасу, які мали б визнати Україна і світова спільнота, разом із місцевими виборами в решті України, крім Криму, вже цієї осені без виконання Росією безпекових вимог для проведення таких виборів, щоб легітимізувати створені там нею маріонеткові утворення. Київ дотепер відкидає таку можливість і вимагає спершу виконання таких вимог, як виведення російських військ, роззброєння незаконних місцевих збройних формувань, повернення українського правопорядку, відновлення контролю за кордоном із Росією тощо; позицію України фактично підтримують її західні союзники.

Крім того, також і в підтримуваних і скеровуваних Росією незаконних збройних сепаратистських угрупованнях «ДНР» і «ЛНР», що захопили частини Донецької і Луганської областей і визнані в Україні терористичними, теж стали висувати вимоги про зміни до постанови про вибори, погрожуючи інакше зірвати новий обмін утримуваними, про який нині намагаються домовитися.

Іще на початку серпня голова офісу президента України Андрій Єрмак заявляв про підготовку нового обміну утримуваними в форматі «100 на 100» і висловлював сподівання, що обмін відбудеться «скоро», але точної дати не називав. Відтоді ні про які реальні кроки до такого обміну не повідомляли. Також у заявах щодо такого обміну не йшлося про повернення «300 військовополонених», як нині стверджував Качура.

Голова Мінфіну навів дані про витрати з «коронавірусного фонду»

Міністр фінансів України в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода навів дані про витрати з так званого «коронавірусного фонду», які викликали критику опонентів нинішньої влади через використання цих коштів на інші цілі, зокрема на будівництво доріг.

«Я вам скажу прості цифри. З 66 мільярдів коштів фонду навіть із дорогами використано 23. На дороги використано менше ніж 10. Питання стоїть в ефективності використання цих коштів і можливості деяких міністерств правильно розпоряджатися бюджетними видатками. Тобто було б гірше, я вам поясню, якщо б у місяці ми половину коштів фонду використали, а половину не використали, і виникло питання, чому ж ми не ухвалили в той період часу ті рішення, які дозволили б нам більш ефективно розпоряджатися державними фінансами. Тому що в грудні дороги вже ніхто не побудував би. А зараз ми можемо казати, що і мали можливість фонд більш ефективно використати», – сказав міністр Сергій Марченко в «Суботньому інтерв’ю».

1 червня в інтерв’ю виданню «РБК-Україна» Марченко заявляв, що вже на той час із майже 65 мільярдів гривень Фонду боротьби з COVID-19 (пізніше його суму дещо збільшили до 66 мільярдів) було витрачено майже половину: «27 мільярдів на безповоротній підставі; на поворотній – приблизно 1,3 мільярда гривень».

У липні Міністерство фінансів повідомляло, що уряд розподілив усі тоді вже 66 мільярдів гривень із Фонду боротьби з COVID-19, так що з нього для системи охорони здоров’я на всі видатки мало піти майже 16 мільярдів, а 35 мільярдів – на реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг. Але здійснені на той час касові видатки складали 9,7 мільярда гривень.

Експерти критикували такий нецільовий розподіл коштів і вказували на корупційні ризики.

Крім того, критики звертають увагу, що автодорожні заходи, профінансовані з цього фонду, проходили за програмою нинішнього президента Володимира Зеленського «Велике будівництво» – тоді як значна частка рекламованих у цій програмі доріг і інших об’єктів були профінансовані і значною мірою збудовані ще за влади попередніх президента Петра Порошенка і уряду Володимира Гройсмана, а деякі ділянки доріг, відремонтовані вже останнім часом, виявилися неякісними і вже руйнуються.

Тим часом той факт, що вже розподілені всі кошти фонду, означає, що при настанні другої хвилі коронавірусної пандемії в ньому вже не залишається коштів на систему охорони здоров’я.

 

У Мінфіні розповіли, чому збільшили фінансування ДБР і ОПУ в бюджеті-2021

Керівник Міністерства фінансів розповів, чому в державному бюджеті на наступний рік, який складений із дефіцитом і в якому скорочене фінансування кількох напрямків, натомість збільшили фінансування таких органів, як офіс президента чи Державне бюро розслідувань.

Як сказав міністр фінансів Сергій Марченко в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода, зокрема, фінансування ДБР збільшується порівняно з фінансуванням Національного антикорупційного бюро через те, що «НАБУ було створене ще в 2015 році, і до цього часу бюджет НАБУ вже сформований, і ми його чітко розуміємо, і ми індексуємо на рівень інфляції, і ми індексуємо дійсно ті речі, які дійсно необхідні».

«ДБР – орган, який був створений досить недавно. У них ані немає абсолютно забезпечення комп’ютерною технікою, ані не набрана достатня кількість людей. Тобто це питання суто технічне. І люди, які дійсно хочуть розібратися, можуть запитати у нас. Ми чітко пояснимо, чому, наприклад, ми збільшили», – сказав він у «Суботньому інтерв’ю».

Те ж саме, сказав голова Мінфіну, стосується офісу президента: «300 мільйонів гривень з плюсом. Я поясню. За останні роки, я думаю, що, напевне, за 5–6 років, президенти України не вважали за необхідне турбуватися про офіс, думати про видатки офісу і так далі. У зв’язку з цим рівень зарплат службовців, а це люди, які працюють в офісі президента, порівнюючи з секретаріатом Кабміну і апаратом Верховної Ради, значно нижчі».

При цьому Марченко звернув увагу, що в офісі президента вже заявили про готовність скоротити кількість працівників на 10 відсотків, щоб зменшити видатки на цю структуру, і внести це скорочення в проєкт бюджету між першим і другим читаннями.

Як заявили на Банковій із посиланням на голову офісу Андрія Єрмака, той «вважає неприпустимим» збільшення видатків на утримання органів державної влади під час кризи.

14 вересня Кабінет міністрів на своєму засіданні затвердив проєкт держбюджету на 2021 рік, поданий Мінфіном, і того ж дня вніс його на розгляд до Верховної Ради.

На забезпечення діяльності президента і його офісу в кошторисі на наступний рік закладено 1 мільярд 269 мільйонів гривень (на нинішній рік було понад 912 мільйонів), на ДБР – 2 мільярди 484 мільйони гривень (було 1 мільярд 417 мільйонів).

Натомість, серед іншого, скорочуються обсяги виплат пільг і субсидій громадянам (заплановано 36 мільярдів 608 мільйонів, на нинішній рік було понад 39 мільярдів 329 мільйонів гривень), також в умовах війни Росії проти України скоротилося фінансування Міністерства оборони (на 2021 рік 117 мільярдів 632 мільйони гривень, на 2020 рік 117 мільярдів 505 мільйонів).

 

Нефьодов та Лінчевський: партія «Голос» назвала першу десятку кандидатів на виборах до Київради

Партія «Голос» назвала першу десятку кандидатів на виборах до Київської міської ради.

Очолив список колишній голова Державної митної служби Максим Нефьодов. Другою йде президент Асоціації адвокатів України Зоя Ярош, третім – спеціаліст із ЖКГ та енергетики Костянтин Богатов, четвертим – волонтерка та боєць-доброволець Аліна Михайлова, п’ятим – керівник київського виборчого штабу, ІТ-підприємець Григорій Маленко.

У першій десятці також власник інвестиційної компанії Тарас Козак, ексзаступник міністра охорони здоров’я Олександр Лінчевський, контррозвідник Василь Попатенко, правозахисниця Ольга Гвоздік та координаторка «Голосу» в Подільському районі Києва Дар’я Васильченко.

Місцеві вибори в Україні заплановані на 25 жовтня.

Зеленський підписав закон, який скасовує довідки про несудимість для кандидатів у депутати

Президент України Володимир Зеленський підписав закон, який скасовує довідки про несудимість для кандидатів у депутати на місцевих виборах.

Згідно з інформацією на сайті Верховної Ради, документ повернули з підписом президента 18 вересня.

Парламент ухвалив відповідний закон 15 вересня.

Кандидати в місцеві депутати критикували вимогу надати довідку про несудимість. Вони скаржилися на додаткові витрати й затягнутість процесу отримання довідки.

У Криму суд залишив під арештом трьох фігурантів бахчисарайської «справи Хізб ут-Тахрір» – адвокат

У підконтрольному Кремлю Верховному суді Криму 18 вересня відбулося судове засідання щодо третьої бахчисарайської групи у «справі Хізб ут-Тахрір». Про це повідомляє «Кримська солідарність».

«Суд залишив без задоволення апеляційну скаргу захисту. Захист вказав на численні порушення законодавства, зокрема і міжнародних норм», – розповіла адвокат Еміне Авамілєва.

За її словами, захист вказав на численні порушення норм КПК Росії. Захисник вважає, що слідство, подаючи клопотання про продовження запобіжного заходу утримання під вартою, спирається виключно на свої припущення про те, що обвинувачені, перебуваючи під домашнім арештом, можуть вплинути на хід слідства, на свідчення свідків, сховатися від слідства, залишити Крим і таким чином чинити тиск на слідство або тиск на свідків.

 

11 березня у будинках кримських татар розпочалася низка слідчих заходів, ініційованих співробітниками ФСБ Росії. Провели сім обшуків, було затримано п’ятьох людей: Енвера Мустафаєва, Сейтумера Сейтумерова, Османа Сейтумерова, Амета Сулейманова, Рустема Сейтмеметов. Їх відвезли у відділок ФСБ. Всім затриманим інкримінували стаття 205.5 Кримінального кодексу Росії (Організація діяльності терористичної організації і участь в діяльності такої організації).

Прокуратура і Нацполіція АР Крим та Севастополя почали кримінальне провадження через обшуки російських силовиків у Бахчисараї і Бахчисарайському районі 11 березня. Пізніше у відомстві повідомили про відкриття ще одного кримінального провадження – за фактом затримання кримських татар після обшуків. У Міністерстві закордонних справ України висловили «рішучий протест» через обшуки 11 березня.

США засудили вирок російського суду 7 фігурантам бахчисарайської «справи Хізб ут-Тахрір»

США засудили вирок сімом фігурантам другого бахчисарайської «справи Хізб ут-Тахрір», винесений 16 вересня Південним окружним військовим судом в російському Ростові-на-Дону.

«Ми засуджуємо політично мотивоване і невиправдане засудження Росією сімох кримськотатарських журналістів і громадських активістів до тюремного ув’язнення. Росія повинна припинити застосовувати до українців свої несправедливі закони і корумповані судові процеси, а також припинити незаконну окупацію Криму», – зазначили у посольстві США в Україні.

 

Південний окружний військовий суд у російському Ростові-на-Дону оголосив вирок фігурантам другої бахчисарайської «справи Хізб ут-Тахрір».

Так, Марлену Асанову присудили 19 років колонії суворого режиму, Мемету Белялову – 18, Тимуру Ібрагімову – 17 років, Сейрану Салієву – 16, Серверу Мустафаєву – 14, Серверу Зекір’яєву – 13, Едему Смаїлову – 13.

Ернес Аметов був визнаний невинним і звільнений в залі суду.

Раніше цього тижня прокуратура АР Крим та Севастополя заявила, що вважає вирок фігурантам бахчисарайського «справи Хізб ут-Тахрір» черговим доказом релігійних переслідувань в окупованому Криму.

У ЄС заявили, що не визнають застосування російського законодавства в анексованих Криму і Севастополі, оскільки це незаконно згідно з міжнародним правом, а також передачу громадян України з Криму до судів у Росії.

Зеленський готовий піти на 10-відсоткове скорочення працівників свого офісу – Єрмак

Президент України Володимир Зеленський готовий піти на 10-відсоткове скорочення працівників Офісу президента, якщо не вдасться скоротити видатків на утримання органів державної влади, передає сайт ОПУ з посиланням на керівника президентської канцелярії Андрія Єрмака.

«Андрій Єрмак повідомив, що звернувся до керівництва Міністерства фінансів України та Державного управління справами з проханням ретельно попрацювати разом із народними депутатами між першим і другим читанням проєкту закону про державний бюджет на 2021 рік для розумного скорочення видатків на забезпечення діяльності Офісу президента», – йдеться в повідомленні.

Новина доповнюється…

Наступного тижня Україну відвідає верховний представник Євросоюзу з закордонних справ

У вівторок, 22 вересня, Україну відвідає верховний представник Євросоюзу з закордонних справ Жозеп Боррель. 

Боррель збирається зустрітися з президентом Володимиром Зеленським, главою МЗС Дмитром Кулебою, міністром оборони Андрієм Тараном.

Також він має намір відвідати консультативну місію ЄС в Україні.

Голова НБУ запевнив послів країн G7 у захисті незалежності регулятора

Голова Національного банку України Кирило Шевченко запевнив послів країн «Групи семи» (G7) в захисті незалежності центробанку України.

«Посли країн «Великої сімки» (G7) в Україні заявили, що наша країна «має продемонструвати політичну волю для захисту незалежності Національного банку». Я дуже поважаю погляди і застереження поважних послів, і повинен запевнити всіх вас, що незалежності НБУ нічого не загрожує», – написав Шевченко у фейсбуці.

Він зазначив, що «підконтрольність НБУ кому завгодно просто неможлива».

«Всі важливі рішення ухвалюються колегіально після всебічного обговорення їх впливу як на банківську систему зокрема, так і економіку в цілому», – додав Шевченко.

Коли саме і в якому форматі проходила зустріч голова НБУ не вказав.

1 червня голова Національного банку України Яків Смолій подав у відставку, заявивши про «систематичний політичний тиск». Його відставка, а потім і призначення на його місце Кирила Шевченка викликали значне занепокоєння у світі, зокрема в фінансових установах, у тому числі і в МВФ, і в бізнесових колах, щодо незалежності Нацбанку і подальшого перебігу реформ в Україні. В Офісі президента запевнили, що Нацбанк залишатиметься незалежним органом.

На місцевих виборах працюватимуть майже 136 тисяч правоохоронців – МВС

У Міністерстві внутрішніх справ повідомили, що до здійснення правопорядку під час місцевих виборів залучать майже 136 тисяч правоохоронців.

«Два основних напрямки роботи під час забезпечення правопорядку виборчого процесу: це превентивна робота та підготовка особового складу. Основний тягар ляже на Національну поліцію. Головне завдання поліцейських – виявлення адміністративних та кримінальних правопорушень і доведення їх до суду», – заявив перший заступник міністра внутрішніх справ Сергій Яровий.

За його словами, на виборах вся система авіаційної безпеки МВС чергуватиме в посиленому режимі.

За даними Нацполіції, на сьогодні зареєстровано 330 заяв та повідомлень, пов’язаних з порушенням виборчого процесу. До ЄРДР внесено відомості щодо 34 кримінальних правопорушень щодо підкупу виборців.

Місцеві вибори в Україні заплановані на 25 жовтня.

Після перемоги родини Микитася на тендері «Енергоатома» топменеджер обзавівся нерухомістю в його ЖК – «Схеми»

Родина топменеджера «Енергоатому» Ігоря Орлова стала власником трьох квартир у столичних житлових комплексах, зведених компанією з орбіти екснардепа Максима Микитася, після того, як фірма дружини Микитася отримала від «Енергоатому» мільярдний державний контракт на будівництво Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива у Чорнобильській зоні відчуження. Таким чином, за даними офіційного розслідування, чиновник міг отримати «неправомірну вигоду», діючи в інтересах колишнього народного депутата. Орлов підтверджує наявність квартир, але заперечує порушення закону. Про це йдеться у розслідуванні журналістів програми «Схеми» (проєкт Радіо Свобода та телеканалу UA:Перший) – «Україна-Росія: ціна атомної залежності».

У розпорядженні журналістів опинилась закрита ухвала Вищого антикорупційного суду, в якій йдеться про те, що високопосадовець «Енергоатому» Ігор Орлов, за даними детективів НАБУ, у 2018 році отримав від Максима Микитася 5 мільйонів гривень та три квартири у Києві. Зокрема, від підконтрольної екснардепу «Фінансової компанії «Житло-Капітал» Орлов, його дружина Наталія та матір Олександра з 2017-го по 2019-й роки отримали майнові права на об’єкти незавершеного будівництва на той час, на квартири у ЖК «Сонячна Рів’єра» та ЖК «Верховина». Намагаючись приховати походження трьох мільйонів гривень та якось обґрунтувати законність придбання нерухомості, за даними слідства, Орлов оформив їх як дохід – подарунок від батька.

 

Це сталось після того, як у 2017 році на тендері з відбору генпідрядника будівництва Централізованого сховища для відпрацьованого ядерного палива перемогла компанія «БК «Укрбудмонтаж», на той час єдиною власницею якої була Наталія Микитась – дружина народного депутата VIII скликання Максима Микитася, колишнього президента великої будівельної компанії – корпорації «Укрбуд», що звела згадані ЖК «Сонячна Рів’єра» та «Верховина».

Безпосереднім замовником будівництва сховища, підкреслюють журналісти, є відокремлений підрозділ у складі «Енергоатома» – «Атомпроектінжиніринг», у якому Ігор Орлов обіймає посаду директора з питань нових ядерних установок.

Таким чином, за версією офіційного слідства, високопосадовець «Енергоатому» Ігор Орлов був особисто зацікавлений в тому, щоб будівництво Централізованого сховища у Чорнобильській зоні відчуження проводила саме фірма родини Микитася.

У відповідь на запит «Схем» в НАБУ підтвердили, що розслідують можливі зловживання під час будівництва сховища, однак від детальних коментарів по справі – відмовились.

«Детективи НАБУ за процесуального керівництва прокурорів САП розслідують можливі зловживання під час будівництва Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива та транспортного сполучення до нього, – повідомила речниця НАБУ Світлана Оліфіра. – Наразі йдеться про вивчення закупівлі устаткування, яке закуповувалося упродовж 2017-2019 років, що могло бути придбане за незаконно завищеними у півтора-два рази цінами. Поки що про підозрюваних у цій справі говорити ще рано, тому що слідство почалося не так давно. І поки що це вся інформація, яку ми можемо повідомити для врахування інтересів слідства».

Часткове підтвердження викладеним в ухвалі суду подробицям матеріалів справи журналісти знайшли і в інших джерелах.

Зокрема, це документ про право власності дружини посадовця на квартиру у ЖК «Верховина», зведеному компанією Микитася.

Та декларація Орлова, де зазначений подарунок від батька – понад три мільйони гривень.

 

Також журналісти виявили, що Ігор Орлов раніше працював помічником на громадських засадах депутата Максима Микитася.

У коментарі «Схемам» Орлов підтвердив, що його родина володіє квартирами у згаданих житлових комплексах, але заперечив, що отримав нерухомість як «неправомірну вигоду».

«У мене були заощадження, у мене зарплата була. Все відображено в декларації… Я не маю зараз виправдовуватись перед ким-небудь. Все, що стосується мене – відобразив в декларації. Там все прослідковується – де, коли, які гроші в мене були, чи дозволяли мені це придбати», – відповів Орлов.

На запитання, чи зустрічався він із Максимом Микитасем до та після того, як генпідрядником будівництва сховища стала компанія його дружини «Укрбудмонтаж», Орлов зазначив: «Я не часто зустрічався. Це ніяк не позначається на тому, що Микитась і дружина там були власниками. Я його знав, так. Я не приховую цього. Але говорити про те, що я якось там працював, чи не працював, чи якимось чином мене прив’язувати до Микитася – некоректно. Я маю право спілкуватися з будь-якою людиною, не лише Микитасем. Мені ніхто не забороняв».

Колишній нардеп, відомий столичний забудовник, екскерівник корпорації «Укрбуд» Максим Микитась перебуває у СІЗО. Йому інкримінують махінації із житлом Національної гвардії на понад 80 мільйонів гривень. Він звинувачення заперечує.

Через адвоката Микитася журналісти передали йому прохання про коментар, але відповіді на момент публікації не отримали.

Рівненська, Південно-Українська та Хмельницька АЕС вимушені відправляти відпрацьоване ядерне паливо у Росію на тимчасове зберігання. Щорічно, за даними «Енергоатому» – державного оператора українських АЕС – Україна платить Росії за це 150-200 мільйонів доларів. На початку 2000-х українська влада вирішила побудувати власне Централізоване сховище. Лише у 2017 році «Енергоатом» почав будівництво, але введення в експлуатацію постійно переноситься.

На тендері з відбору генпідрядника будівництва Централізованого сховища перемогла компанія «Укрбудмонтаж», яка належала на той час Наталії Микитась.

На початку 2020 року «Енергоатом» оголосив новий тендер – на роботи по завершенню будівництва – на 656 мільйонів гривень. Але відкриті торги так і не відбулися, бо Антимонопольний комітет виявив змову між «Укрбудмонтаж» та «Укренергомонтаж».

 

Офіс президента висловився щодо рішення Ради стосовно комісії з добору кандидатів на посади у САП

В Офісі президента України заявили, що взяли до відома критику в суспільстві, яка супроводжувала рішення парламенту про визначення членів конкурсної комісії, що добиратимуть кандидатів на посади у Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру.

«Верховна Рада ухвалила постанову про визначення своїх представників до складу комісії, яка обиратиме керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. І зробила це цілком у межах суворої процедури та жвавої парламентської дискусії. Офіс президента України взяв це рішення до відома, як узяв до відома й критику в суспільстві, яка супроводжувала це рішення парламенту», – йдеться в повідомленні на сайті ОПУ.

В Офісі президента закликали «утриматися від надмірних емоцій усіх учасників суспільної дискусії щодо діяльності антикорупційної інфраструктури держави, а також від спекулятивних оцінок роботи конкретних осіб на адміністративних посадах в антикорупційних органах».

В президентській канцелярії переконані, що «жорсткий конкурсний відбір не гарантує автоматично посадової чистоти та незаангажованості».

«Мірилом ефективності боротьби з корупцією не може бути те чи інше прізвище на тій або іншій посаді. Повинні працювати інституції – незалежно від прізвищ і так, щоб керувалися винятково параметрами відповідних законів», – йдеться в повідомленні.

17 вересня Верховна Рада визначила представників парламенту до складу комісії з проведення конкурсу на зайняття адміністративних посад у САП, які зокрема добиратимуть кандидатів на посаду керівника антикорупційної прокуратури. Це Олена Бусол, Андрій Гуджал, Олексій Дрозд, Катерина Коваль, Богдан Романюк, Вячеслав Навроцький та Євген Соболь.

Після такого рішення Ради євродепутат, віцеголова делегації Європарламенту в Комітеті асоціації Україна-ЄС Віола фон Крамон заявила, що «поки міжнародна спільнота зосереджена на Білорусі, влада України поспішно просуває кандидатів, яким не вистачає досвіду та доброчесності, обрати керівника САП». У посольстві США в Україні також наполягли, що визначена парламентом комісія «повинна розпочати прозорий процес, в основі якого – доброчесність та заслуги кандидатів», вказавши, що від цього залежить подальша підтримка США.

 

ЄС та США прокоментували призначення Радою представників для конкурсу на зайняття посад у САП

У посольстві США в Україні прокоментували призначення Верховною Радою представників для конкурсу на зайняття посад у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі.

«США та ЄС взяли до відома рішення Верховної Ради про призначення членів комісії для вибору спеціалізованого антикорупційного прокурора. Комісія повинна розпочати прозорий процес, в основі якого – доброчесність та заслуги кандидатів. Від цього буде залежати наша подальша підтримка», – мовиться у повідомленні.

 

Євродепутат Віола фон Крамон розкритикувала ухвалене Радою рішення.

«Поки міжнародна спільнота зосереджена на Білорусі, уряд України поспішно просуває кандидатів, яким не вистачає досвіду та доброчесності, обрати керівника САП. Це не спрацює. Український уряд ставить під загрозу безвіз з ЄС і запланований транш у розмірі 1,5 мільярда євро допомоги», – заявила вона.

 

Верховна Рада 17 вересня визначила представників парламенту до складу комісії з проведення конкурсу на зайняття адміністративних посад у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі. Проєкт постанови № 4104 підтримали 239 народних депутатів.

Депутатові Юрченку оголосили про підозру – НАБУ

У Національному антикорупційному бюро повідомили, що повідомили про підозру чинному народному депутаові в отриманні неправомірної вигоди з використанням законних повноважень та обов’язків. У відомстві не вказали прізвища депутата, втім з описаних у відомстві деталей справи випливає, що йдеться про Олександра Юрченка.

«Підозру складено і підписано генеральним прокурором. Нагадаємо, під час спецоперації детектива «під прикриттям», парламентар натяками попросив надати йому через посередника неправомірну вигоду у сумі 13 тис. дол. США за внесення пропозицій до проєкту Закону України «Про управління відходами» та у подальшому — 200 тис. дол. США для підкупу народних депутатів-членів комітету», – йдеться в повідомленні НАБУ у фейсбуці.

Новина доповнюється…

Депутата Юрченка виключили з фракції «Слуги народу» – офіційно

Народного депутата Олександра Юрченка виключили з фракції партії «Слуга народу». Про це оголосив перший заступник голови Верховної Ради Руслан Стефанчук під час засідання парламенту.

«Відповідно до частини 3 статті 6 Регламенту Верховної Ради України та згідно з рішенням депутатської фракції політичної партії «Слуга народу» від 14 вересня 2020 року повідомляю про виключення зі складу депутатської фракції політичної партії «Слуга народу» народного депутата України Юрченка Олександра Миколайовича», – сказав Стефанчук.

13 вересня колишній член фракції «Слуга народу», народний депутат Гео Лерос опублікував у соцмережі пост, що два дні тому НАБУ нібито затримало помічника депутата зі «Слуги народу» Олександра Юрченка за хабарництво. Наступного дня партії «Слуга народу» заявили про намір Юрченка написати заяву про вихід із фракції. В Офісі президента підтримали це рішення.

15 вересня Національне антикорупційне бюро України закликало генерального прокурора Ірину Венедіктову підписати підозру народному депутату щодо «отримання неправомірної вигоди» за внесення пропозицій до одного із законопроєктів. Вона зробила це 17 вересня.

У відомстві вказали, що раніше помічникові депутата повідомили про підозру в отриманні хабаря. 15 вересня цьому помічникові Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення 1 млн 552 тисяч гривень застави. 

У Вищому антикорупційному суд повідомили Радіо Свобода, що підозрюваний вніс заставу 16 вересня в повному обсязі.

Олександр Юрченко є головою підкомітету з питань поводження з побутовими відходами комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

Депутат публічно не коментував звинувачення на свою адресу.

Венедіктова заявила, що підписала підозру й клопотання про арешт народного депутата Юрченка

Генеральна прокурорка Ірина Венедіктова заявила, що підписала підозру й клопотання про арешт народного депутата, колишнього члена фракції «Слуга народу» Олександра Юрченка. 

«Ми разом із прокурорами САП в цій справі провели декілька годин над вивченням матеріалів (підкреслюю – матеріалів, а не довідок або чернеток, складених від мого імені) цього кримінального провадження, в результаті чого я прийняла рішення і, відповідно – одночасно відповідальність, підписати народному депутату підозру  і клопотання про обрання запобіжного заходу – тримання під вартою», – написала Венедіктова у фейсбуці.

13 вересня колишній член фракції «Слуга народу», народний депутат Гео Лерос опублікував у соцмережі пост, що два дні тому НАБУ нібито затримало помічника депутата зі «Слуги народу» Олександра Юрченка за хабарництво. Наступного дня партії «Слуга народу» заявили про намір Юрченка написати заяву про вихід із фракції. В Офісі президента підтримали це рішення.

15 вересня Національне антикорупційне бюро України закликало генерального прокурора Ірину Венедіктову підписати підозру народному депутату щодо «отримання неправомірної вигоди» за внесення пропозицій до одного із законопроєктів.

У відомстві вказали, що раніше помічникові депутата повідомили про підозру в отриманні хабаря. 15 вересня цьому помічникові Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення 1 млн 552 тис гривень застави.

У НАБУ заявили, що останніми днями передали в ОГП листа про необхідність внесення відомостей до ЄРДР стосовно дій народного обранця.

Сама ж генпрокурор Венедіктова перед тим заявила, що відомих їй фактів для підписання оголошення про підозру недостатньо.

Олександр Юрченко є головою підкомітету з питань поводження з побутовими відходами комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

Рада призначить представників для конкурсу на зайняття посад у САП

Верховна Рада 17 вересня розгляне проєкт постанови № 4104 про визначення представників парламенту до складу комісії з проведення конкурсу на зайняття адміністративних посад у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі.

3 вересня Верховна Рада не змогла призначити своїх представників до комісії, яка обиратиме керівництво САП. Відповідний проєкт постанови два тижні тому підтримав 221 народний депутат при 226 необхідних.

Також у порядку денному парламенту – законопроєкти про скасування монетизації «пакунка малюка» і надання його тільки в натуральному вигляді, законопроєкт № 3960 про зміни до державного бюджету на 2020 рік у першому читанні та низка інших законопроєктів.

Заступник генерального прокурора – керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назар Холодницький оголосив про свою відставку 21 серпня. У фейсбуці він опублікував копію наказу генерального прокурора Ірини Венедіктової, згідно з яким Холодницький звільнений «у зв’язку з поданням заяви про звільнення з посади за власним бажанням».

 

Лукашенко розповів про «сценарій знищення Білорусі» та назвав Україну «американським сателітом»

16 вересня Олександр Лукашенко заявив, що знає про «реальні плани і тактику іноземних агресорів, навіть не супротивників Білорусі, але які готувались до поточних подій протягом останніх 10 років». Про це повідомляє «Белта».

«Щоб зняти всі маски відразу, назвемо цих гравців поіменно. На рівні глобальних центрів це насамперед США, точніше – їхня мережа фондів для підтримки так званої демократії. На європейському континенті активно діяли американські сателіти: Польща, Литва, Чехія і, на жаль, наша Україна», – заявив Лукашенко.

За його словами, кожна з країн «відпрацювала свою роль»: Чехія – «ресурсного центру», Польща – «спочатку інкубатора медіа-каналів («Белсат», Nexta та інші), а потім – місця для альтернативних органів у вигнанні», Литва – «тарану білорусько-європейських відносин», а Україна стала «форпостом політичних провокацій».

«Тактика організаторів базувалася на класичному американському підручнику кольорових революцій», – зазначив Лукашенко.

У Білорусі продовжується політична криза, пов’язана з багатотисячними протестами проти оголошеної владою перемоги на президентських виборах Олександра Лукашенка.

Він балотувався на шостий термін поспіль. Прихильники опозиції називають результати сфальсифікованими і закликають провести нові вибори, а також вимагають відставки Лукашенка.

Держави ЄС підсумки голосування в Білорусі не визнали, разом із ще низкою західних країн. Брюссель закликає Мінськ припинити переслідування учасників масових виступів і покласти край насильству з боку співробітників правоохоронних органів.

14 вересня в Сочі відбулися переговори Лукашенка з російським президентом Володимиром Путіним, який одним із перших привітав білоруського президента з перемогою на виборах 9 серпня.

У Кремлі прокоментували слова Зеленського про саміт лідерів «нормандської четвірки»

У Кремлі назвали передчасними розмови про терміни проведення нового саміту в «нормандському форматі».

Як заявив в середу прессекретар президента Росії Володимира Путіна Дмитро Пєсков, саміт може відбутися тільки після реалізації паризьких домовленостей, але про прогрес говорити поки не доводиться. «Бажання продовжувати роботу є, але потрібно виконати попередні домовленості», – зазначив Пєсков.

Він також не зміг сказати, чи може зустріч «нормандської четвірки» відбудуться до кінця року.

 

15 вересня під час візиту до Австрії Зеленський заявив, що перед самітом лідерів «нормандського формату» відбудеться ще одна зустріч радників.

«Не можу обіцяти, але, здається, протягом 10 днів повинна бути. Вірю чи сподіваємося, – не знаю, як сказати, – ще одна зустріч радників, після якої вже має бути зустріч лідерів «нормандської четвірки». Принаймні всі лідери, наскільки мені відомо, підтверджують готовність до зустрічі», – сказав Зеленський.

Востаннє лідери так званої «нормандської четвірки» – України, Німеччини, Франції та Росії – проводили зустріч 9 грудня 2019 року в Парижі. Політичні радники «нормандського формату» зустрічалися 11 вересня в Берліні.

Уряд вніс один населений пункт Донбасу до переліку тимчасово окупованих

Кабінет міністрів України вніс село Заїченко Волноваського району Донецької області до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень. Відповідне рішення було ухвалене на засіданні уряду в середу, передає агенція «Інтерфакс-Україна».

Тим же рішенням Заїченко виключено із переліку населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення.

Торік президентським указом було затверджено межі та перелік районів, міст, селищ і сіл, частин їх територій, тимчасово окупованих у Донецькій та Луганській областях.

«ЄС» на виборах мера Києва підтримуватиме кандидатуру Кличка

Партія «Європейська солідарність» заявила про підтримку чинного міського голови Віталія Кличка на місцевих виборах 25 жовтня. Про це, як повідомляє сайт «ЄС», заявив голова Київської міської організації партії Володимир Прокопів.

«У 2015 році наша команда делегувала на посаду київського міського голови Віталія Кличка. Саме тоді Петро Порошенко розпочав курс на децентралізацію. Це істотно збільшило бюджет Києва. Децентралізація відкрила перспективи для реалізації багатьох амбітних програм, які змінили наше місто на краще. Ці зміни були би неможливі без істотного розширення фінансової бази місцевого самоврядування, на яке пішов Порошенко. Ми підтримуємо діючого міського голову, який реалізовував політичний курс п’ятого президента України», – сказав Прокопів.

Як повідомлялося раніше, список «Європейської солідарності» на виборах до Київради очолила Марина Порошенко, дружина п’ятого президента України, лікар-кардіолог, кандидат медичних наук, у 2018-2019 роках – голова Українського культурного фонду.

5 червня цього року партія Петра Порошенка «Європейська солідарність» заявляла, що хоче висунути кандидатуру Віталія Кличка на виборах у Києві, тоді чинний мер відмовився, заявивши, що поведе команду «УДАРУ» на місцеві вибори, зокрема в Київраду.

20 років від вбивства Гонгадзе: Радіо Свобода отримало ексклюзивне відео з журналістом

До 20 річниці вбивства журналіста Георгія Гонгадзе Радіо Свобода отримало ексклюзивне відео від дружини загиблого – Мирослави Гонгадзе. Це кадри із її власного архіву, які вперше були оцифровані цьогоріч.

Кадри є частиною відеоподкасту «Гія: невідома історія Георгія Гонгадзе», створеного Радіо Свобода спеціально до річниці вбивства журналіста. Це історія про життя Георгія, розказана його близькими, друзями та колегами: про успіхи та невдачі, його непростий характер та сміливість.

 

 

Засновник видання «Українська правда» Георгій Гонгадзе зник 16 вересня 2000 року. У листопаді того ж року в лісі під Таращею Київської області виявили його тіло без голови, яке, за висновками експертів, могло належати журналісту. У 2009 році в Київській області знайшли рештки черепа, які, за заявою Генпрокуратури, належали Гонгадзе.

15 березня 2008 року Апеляційний суд Києва визнав винними в убивстві Гонгадзе трьох експрацівників Департаменту зовнішнього спостереження МВС України – Валерія Костенка, Миколу Протасова й Олександра Поповича. Суд позбавив їх волі на термін від 12 до 13 років.

Крім того, у січні 2013 року суд засудив до довічного ув’язнення колишнього начальника департаменту зовнішнього спостереження МВС Олексія Пукача за вбивство журналіста.

Замовником убивства Георгія Гонгадзе слідство визнало колишнього міністра МВС Юрія Кравченка, який давно вже був мертвим. За офіційною версією, у 2005 році Кравченко вчинив самогубство двома пострілами в голову. Родина Гонгадзе вважає, що справжніх замовників вбивства досі не названо.

Поховали тіло вбитого журналіста 22 березня 2016 року в Києві.

«Справа Юрченка»: ВАКС обрав запобіжний захід помічникові депутата

Вищий антикорупційний суд у вівторок обрав запобіжний захід помічникові народного депутата України, підозрюваного у пособництві в отриманні неправомірної вигоди, вчинене службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище, повідомила пресслужба Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

«Слідчий суддя ВАКС частково задовольнив клопотання та застосував до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення 1 млн 552 тис гривень застави. Ухвала про застосування запобіжного заходу може бути оскаржена протягом 5 днів», – йдеться в повідомленні.

ВАКС розмістив на своїй сторінці відео з ухвалою рішення, на якому присутній і сам підозрюваний. Член наглядової ради «Укрзалізниці» Сергій Лещенко повідомив у Telegram повідомив, що помічником депутата є особа на ім’я Іван Фіщенко.

13 вересня колишній член фракції «Слуга народу», народний депутат Гео Лерос опублікував у соцмережі пост, що два дні тому НАБУ нібито затримало помічника депутата зі «Слуги народу» Олександра Юрченка за хабарництво. Наступного дня партії «Слуга народу» заявили про намір Юрченка написати заяву про вихід із фракції. В Офісі президента підтримали це рішення.

15 вересня Національне антикорупційне бюро України закликало генерального прокурора Ірину Венедіктову підписати підозру народному депутату щодо «отримання неправомірної вигоди» за внесення пропозицій до одного із законопроєктів.

У відомстві вказали, що раніше помічникові депутата повідомили про підозру в отриманні хабаря. Імені помічника не повідомляли.

У НАБУ заявили, що останніми днями передали в ОГП листа про необхідність внесення відомостей до ЄРДР стосовно дій народного обранця.

Сама ж генпрокурор Венедіктова перед тим заявила, що відомих їй фактів для підписання оголошення про підозру недостатньо.

Олександр Юрченко є головою підкомітету з питань поводження з побутовими відходами комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

Зеленський засудив замах на Навального

Президент України Володимир Зеленський засуджує замах на російського опозиційного політика Олексія Навального. Про це він заявив на спільному брифінгу з з канцлером Австрії Себастьяном Курцом, повідомляє «Укрінформ».

«Ми дійсно тут маємо спільну думку з приводу ситуації з паном Навальним, і всі засуджуємо замах на пана Навального. І весь світ, мені здається, не тільки ми, чекає на більш детальні речі з приводу цього замаху», – заявив Зеленський.

Він сподівається, що детальна інформація з’явиться найближчим часом.

 

Російський опозиційний політик Олексій Навальний у вівторок опублікував у мережі Instagram перше своє фото після отруєння із німецької клініки «Шаріте», де він проходить лікування.

7 вересня лікарі клініки «Шаріте» повідомили, що Навального вивели зі стану штучної коми, і він реагує на зовнішні подразники. Прогнозів про терміни його відновлення поки що немає.

Російський опозиціонер перебував у комі з 20 серпня. На лікуванні в клініці «Шаріте» він – із 22 серпня, в Берлін його перевезли з Омська.

До лікарні Омська Навального доправили після того, як йому стало зле на борту літака, який здійснив екстрену посадку в омському аеропорту.

Влада Німеччини заявила, що в організмі Навального були знайдені сліди отруйної речовини з групи «Новачок». Канцлер Німеччини Анґела Меркель закликала Москву розслідувати те, що сталося з опозиціонером.

Російська влада, посилаючись на лікарів, які лікували Навального в Омську, висловлювала скептичне ставлення до версії отруєння. Кримінальну справу в Росії не порушували.

Верховна Рада скасувала довідку про несудимість для кандидатів у місцеві депутати

Верховна Рада скасувала довідку про несудимість для кандидатів у депутати під час місцевих виборів.

Рішення підтримали 325 народних депутатів.

Кандидати в місцеві депутати критикували вимогу надати довідку про несудимість. Вони скаржилися на додаткові витрати й затягнутість процесу отримання довідки.

МЗС просить Мінськ не пускати до України іноземців, які не підпадають під винятки із заборони на в’їзд

Міністерство закордонних справ України звернулося до Білорусі з клопотанням не здійснювати оформлення на виїзд до України осіб, які не підпадають під категорію винятків із постанови уряду, що забороняє в’їзд на територію країни іноземців і осіб без громадянства у період із 28 серпня до 28 вересня 2020 року.

Відповідну заяву МЗС оприлюднило 15 вересня, зважаючи на те, що протягом останньої доби «на українсько-білоруській ділянці державного кордону фіксується прибуття груп іноземних громадян, які, попри обмеження в’їзду, намагаються потрапити в Україну для святкування Рош га-Шана».

«МЗС України наголошує, що особи, які не підпадають під категорію виключень із вищезгаданої заборони, не можуть бути пропущені на територію України. З метою запобігання незаконному проникненню в Україну груп іноземців, МЗС України звернулось до білоруської сторони з клопотанням не здійснювати оформлення на виїзд в Україну осіб, які не підпадають під категорію виключень. МЗС України звертається до усіх подорожуючих із наполегливим клопотанням поважати чинні правила у сфері прикордонного контролю і не допускати створення ускладнених ситуацій у пунктах пропуску через державний кордон», – йдеться в заяві.

У МЗС навели винятки, які дозволяють в’їзд іноземців до України протягом періоду, коли діє заборона. Це особи, які:

є одним із подружжя, батьками, дітьми, бабою або дідом громадянина України;
прибувають в Україну з метою навчання у закладах вищої освіти;
проходять військову службу у Збройних силах;
постійно або тимчасово проживають на території України та мають посвідку на постійне проживання або посвідку на тимчасове проживання;
визнані біженцями або особами, які потребують додаткового захисту;
мають дозвіл на застосування праці іноземців та осіб без громадянства;
є працівниками дипломатичних представництв та консульських установ іноземних держав, представництв офіційних міжнародних місій, організацій, акредитованих в Україні, та членів їх сімей;
є главами та членами офіційних делегацій іноземних держав, співробітниками міжнародних організацій, а також особами, які їх супроводжують, та в’їжджають в Україну на запрошення президента України, Верховної Ради України, Кабінету міністрів України, Офісу президента України, Міністерства закордонних справ;
є особами, які прибувають в Україну на запрошення Міністерства закордонних справ;
є водіями та/або членами екіпажу вантажних транспортних засобів, автобусів, що здійснюють регулярні перевезення, членами екіпажів повітряних, морських і річкових суден, членами поїзних і локомотивних бригад;
є інструкторами збройних сил держав – членів НАТО та держав – учасниць програми НАТО «Партнерство заради миру», які беруть участь у заходах з підготовки підрозділів Збройних сил або прибувають на запрошення Міністерства оборони;
є діячами культури, що прибувають на запрошення закладу культури разом з однією особою, що супроводжує кожного з них;
прибувають для участі в офіційних спортивних змаганнях, що проходять на території України, та супроводжуючих їх осіб;
є технічними спеціалістами, які прибувають в Україну на запрошення представників українських підприємств;
є особами, що здійснюють перевезення гемопоетичних стовбурових клітин для трансплантації;
прибувають на лікування до закладів охорони здоров’я України.

На білорусько-українському кордоні зранку 15 вересня перебували 690 хасидів, повідомив Офіс президента за підсумками розмови Володимира Зеленського з головою Державної прикордонної служби України Сергієм Дейнеком.

«Прогнозуємо прибуття до лінії кордону в Чернігівській області до тисячі осіб, Житомирській – до 700, Волинській – до 1,5 тисячі осіб. Очікуємо прибуття до міста Мінська трьох чартерів – близько 600 іноземців», – повідомив Дейнеко.

Для посилення прикриття білоруської ділянки залучені резерви Національної академії Державної прикордонної служби України та Сумського прикордонного загону.

В Україні до 28 вересня заборонений в’їзд іноземцям та особам без громадянства.
МВС України повідомляло, що Умань для святкування юдейського Нового року Рош га-Шана цього року відвідають три тисячі паломників – порівняно з 30-40 тисячами, які були в попередні роки. Це пов’язано з пандемією COVID-19. Святкування Рош га-Шана триватиме з 18 по 20 вересня.
14 вересня на білорусько-український кордон прибули кілька сотень хасидів, які намагалися потрапити на територію України. Голова Державної прикордонної служби України Сергій Дейнеко зустрівся з ними й попередив про відповідальність за несанкціонований перетин кордону.

«Важливо, щоб не було кривавої бійні» – Зеленський про події в Білорусі

Президент України Володимир Зеленський заявив про підтримку білоруського народу за умов політичної кризи в сусідній країні, яка виникла після президентських виборів 9 серпня.

«Я однозначно підтримую білоруський народ. Люди борються за свободу і за демократію, без агресії і насильства. Багато демонстрантів піддаються жорстокому поводженню з боку держави. Для мене важливо, щоб не було кривавої бійні. Якщо держава відмовиться від діалогу з народом, Білорусь може отримати щось на зразок Майдану», — сказав Зеленський австрійській газеті Wiener Zeitung перед початком офіційного візиту до Відня.

Також президент України наголосив на важливості того, щоб «білоруси самі вирішували своє майбутнє». «Жодній країні не дозволяється втручатися у внутрішні справи іншої країни», – відзначив Зеленський.

У Мінську та інших містах Білорусі понад місяць відбуваються протести і страйки, які розпочалися після оголошення результатів виборів. Люди протестують проти офіційних результатів голосування, вважаючи їх сфальсифікованими. У перші дні силовики жорстко затримували учасників протестів, серед них були і неповнолітні. Сотні людей були затримані і під час останньої на сьогодні масової акції, Маршу героїв 13 вересня.

МВС: кілька сотень хасидів не полишають спроб потрапити в Україну через кордон з Білоруссю

Кілька сотень хасидів не полишають спроб потрапити в Україну через кордон з Білоруссю, повідомило Міністерство внутрішніх справ.

«Станом на ранок між на кордоні з Білоруссю скупчилося кілька сотень іноземних громадян. Вони не полишають спроб потрапити в Україну, навіть отримавши роз’яснення та чітко усвідомлюючи про обмеження в’їзду іноземців, що введені з метою недопущення поширення територією України коронавірусної інфекції», – заявили в МВС.

У відомстві розповіли, що рух транспортних засобів та громадян через пункт пропуску «Нові Яриловичі» залишається обмеженим.

За даними міністерства, у цей час на кордоні з Білоруссю є необхідні резерви Державної прикордонної служби. Крім того, на місце подій прибули підрозділи Національної поліції та Національної гвардії.

В Україні до 28 вересня заборонений в’їзд іноземцям та особам без громадянства.
МВС України повідомляло, що Умань для святкування юдейського Нового року Рош га-Шана цього року відвідають три тисячі паломників – порівняно з 30-40 тисячами, які були в попередні роки. Це пов’язано з пандемією COVID-19. Святкування юдейського Нового року Рош га-Шана, вже 5781-го, триватиме цього з 18 по 20 вересня.
14 вересня на білорусько-український кордон прибули кілька сотень хасидів, які намагалися потрапити на територію України. Голова Державної прикордонної служби України Сергій Дейнеко зустрівся з ними й попередив про відповідальність за несанкціонований перетин кордону.