У Раді зібрали підписи для заборони гастролей російських артистів, у ОПЗЖ – проти
«Мушу вчергове попередити СБУ: у разі вашої бездіяльності, концерти спокійно не пройдуть» – Володимир Ар’єв
…
київські новини
«Мушу вчергове попередити СБУ: у разі вашої бездіяльності, концерти спокійно не пройдуть» – Володимир Ар’єв
…
Заарештованому в анексованому Криму проукраїнському активісту Олегові Приходьку не дозволяють побачення з близькими і архієпископом Кримської єпархії ПЦУ Климентом. Про це проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії розповів адвокат Назім Шейхмамбетов.
«Ми з ним бачилися. Стан більш-менш нормальний – літня людина. Він трохи схуд. Злегка блідий. У нього якихось критичних скарг немає. Переніс легку застуду перед Новим роком. Йому не дають побачення з близькими родичами, слідство відмовляє в побаченні з архієпископом Климентом. Важко йому», – повідомив Шейхмамбетов.
16 січня стало відомо, що Приходьку висунули нове звинувачення в «незаконних придбанні, передачі, збуті, зберіганні, перевезенні або носінні вибухових речовин або вибухових пристроїв».
Раніше уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова звернулася до російської колеги Тетяни Москалькової з вимогою вжити заходів для допуску священника до Приходька.
У відповідь на це російські тюремники стверджували, що кримчанин Приходько не просив про зустріч зі священником у СІЗО.
Проукраїнський активіст Олег Приходько залишається під арештом у СІЗО до 10 лютого, оскільки підконтрольний Росії Верховний суд Криму 25 грудня залишив без задоволення апеляційну скаргу сторони захисту на продовження запобіжного заходу.
Раніше російська служба з фінансового моніторингу внесла кримчанина Олега Приходька в список осіб, причетних до екстремістської діяльності або тероризму.
Верховна Рада України 16 січня ухвалила заяву про повернення постійної делегації до Парламентської асамблеї Ради Європи у 2020 році. За відповідне рішення проголосували 348 народних депутатів.
Згідно з документом, парламент доручив своїй постійній делегації у ПАРЄ подати свої повноваження на затвердження для участі у щорічній сесії асамблеї цього року.
«Метою участі делегації України в роботі ПАРЄ є недопущення збереження існуючої ситуації в Європі, яка склалася у результаті агресивної зовнішньої політики Російської Федерації, доведення об’єктивної інформації про протиправні дії Російської Федерації на окупованих територіях нашої держави та зусилля України для припинення збройної агресії з боку країни-члена Ради Європи і подолання її наслідків, а також недопущення використання трибуни ПАРЄ для поширення неправдивих наративів про ситуацію в Україні», – йдеться у заяві.
Крім того, у заяві йдеться про необхідність ратифікації Росією Європейської хартії регіональних мов або мов національних меншин відповідно до зобов’язань Росією, взятих при вступі до Ради Європи.
Українські парламентарії також закликали країни-члени Ради Європи посилити зусилля зі спонукання російської сторони до виконання її міжнародних зобов’язань як члена Ради Європи, в тому числі ухвалених Асамблеєю резолюцій і рекомендацій, з метою відновлення поваги з боку Росії до принципів міжнародного права, включаючи територіальну цілісність і непорушність кордонів в Європі.
У червні Парламентська асамблея Ради Європи змінила процедуру застосування санкцій, і Росія повернулася до повноцінної роботи в ПАРЄ.
У відповідь на це делегації Естонії, Грузії, Латвії, Литви, Польщі, Словаччини та України в ПАРЄ залишили зал засідань. Україна офіційно відмовилася від участі в осінній сесії ПАРЄ.
Російська делегація не брала участі у сесіях асамблеї з січня 2015 року після застосування серйозного обмеження повноважень її делегації.
Українські правозахисники вважають, що повернення російської делегації до Парламентської асамблеї Ради Європи за умов нехтування вимог організації Росією стане «моральною капітуляцією» цієї міждержавної організації.
Найближча сесія ПАРЄ розпочнеться 27 січня в Страсбурзі
…
«В опублікованих записах міститься факт можливого порушення законодавства України та Віденської конвенції про дипломатичні зносини, яка захищає права дипломата на території іншої держави»
…
Президент України Володимир Зеленський відкликав поданий ним раніше проект закону «Про внесення змін до Конституції України (щодо децентралізації влади)» (реєстраційний номер 2598). Як інформує 16 січня сайт глави держави, Зеленський вирішив відправити документ на доопрацювання.
У повідомленні йдеться, що президент ухвалив таке рішення після зустрічі з головою владної фракції «Слуга народу» Давидом Арахамією та його заступниками.
«Учасники відзначили консенсус стосовно стратегічних завдань цієї реформи – створення в Україні системи спроможних місцевих громад. Розвиток місцевого самоврядування повинен поєднуватися з дієвими конституційними механізмами захисту державного суверенітету та територіальної цілісності, а також конституційних прав і свобод громадян», – ідеться в офіційному повідомленні.
Раніше цього тижня посольства Німеччини та Канади розкритикували законопроєкт Зеленського щодо децентралізації. «Зміни до Конституції щодо децентралізації повинні зміцнити права громад! Новий проєкт не відповідає цій вимозі», – йшлося в повідомленні посольства Німеччини в твітері.
У посольстві Канади також заявили, що стурбовані обмеженням демократичних процесів цим законопроєктом і закликали узгодити його з принципами Євросоюзу. «Ми закликаємо до інклюзивних громадських консультацій щодо змін і узгодження з принципами ЄС», – ідеться в твіті дипломатичного представництва.
13 грудня 2019 року президент Зеленський вніс до Верховної Ради проєкт закону про внесення змін до Конституції щодо децентралізації влади. Президент пропонував ліквідувати поняття «район» і запровадити натомість «округ», а також інститут префектів замість держадміністрацій; виокремити такі адміністративно-територіальні одиниці, як громада, округ, область, АР Крим.
…
Європейський Союз висловив глибоке занепокоєння з приводу широкомасштабної мілітаризації Росією анексованого Криму. Про це йдеться в заяві, озвученій делегацією Євросоюзу під час засідання Форуму ОБСЄ із співробітництва в галузі безпеки 15 січня у Відні, повідомляє агентство «Укрінформ».
«Ми висловлюємо глибоку стурбованість з приводу широкомасштабної мілітаризації Кримського півострова з боку Росії, яка продовжує впливати на безпеку в Чорноморському регіоні і за його межами», – наголошується в заяві.
На засіданні Форуму нагадали, що ЄС рішуче засуджує акти агресії Росії проти України і не визнає незаконну анексію Автономної Республіки Крим і Севастополя.
У грудні 2019 року Генасамблея ООН ухвалила резолюцію, що закликає Росію вивести свої війська з анексованого Криму і припинити тимчасову окупацію території України.
Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
…
Південний окружний військовий суд російського Ростова-на-Дону відхилив «практично всі питання» адвоката Едема Семедляєва, які він ставив свідкові обвинувачення у другій бахчисарайській «справі Хізб ут-Тахрір», повідомляє проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії.
За його словами, допит оперативного співробітника ФСБ Росії, з ініціативи якого відкрили цю кримінальну справу, проходить вже протягом десяти засідань.
«Сьогодні ми продовжили допитувати оперативного співробітника ФСБ Артикбаєва Миколу Максадовича. Це вже 10-те судове засідання, в якому ми допитуємо цього свідка. Сьогодні черга ставити запитання дійшла і до мене, але суддя зняв практично всі запитання, які я ставив», – розповів Семедляєв.
Він також пояснив, якщо суддя не знімає питання, то свідок звинувачення, швидше за все, говорить, що він не пам’ятає ті чи інші факти, або ж каже, що «інформація є державною таємницею», і він так «уникає відповідей на питання».
Напередодні сторона захисту заявила два відводи судді і близько 30 заперечень на дії суду у другій бахчисарайській «справі Хізб ут-Тахрір».
15 листопада 2019 року Південний військовий окружний суд російського Ростова-на-Дону почав розглядати по суті другу бахчисарайську «справу Хізб ут-Тахрір».
У жовтні 2017 року російські силовики заарештували шістьох жителів Бахчисараю. Це Тимур Ібрагімов, Марлен Асанов, Мемет Бєлялов, Сейран Салієв, Сервер Зекір’яєв і Ернес Аметов. ФСБ Росії інкримінує їм участь у забороненій у Росії і окупованому нею Криму організації «Хізб ут-Тахрір».
21 травня 2018 року в Криму затримали координатора «Кримської солідарності» Сервера Мустафаєва і жителя села Долинне Бахчисарайського району Едема Смаїлова. Звинувачення проти них долучили до бахчисарайської «справи Хізб ут-Тахрір».
Прокуратура Донецької області повідомила про взяття під варту на 60 діб із правом внесення застави у розмірі 105 тисяч гривень представникові угруповання «ДНР», який, за даними слідства, охороняв уламки збитого в небі над Донбасом в 2014 році літака «Боїнг» рейсу МН17.
«Наразі досудове розслідування триває», – повідомили у прокуратурі.
11 січня 26-річному мешканцю Торецька була оголошена підозра за статтею про «створення не передбачених законом воєнізованих або збройних формувань».
10 січня у Держприкордонслужбі України повідомили про затримання охоронця збитого літака рейсу МН17.
Літак «Боїнг-777» «Малайзійських авіаліній», що виконував рейс MH17 з Амстердама в Куала-Лумпур (Малайзія), був збитий над зоною збройного конфлікту на сході України 17 липня 2014 року. Загинули 298 людей – всі, хто був на борту.
При узгодженні з Україною, на території якої сталася трагедія, міжнародне розслідування очолили Нідерланди, громадян яких було найбільше серед загиблих. У Міжнародну слідчу групу (JIT), яка з’ясовує причини катастрофи MH17, входять представники Нідерландів, Бельгії, Австралії, Малайзії та України.
Судовий процес у справі про збиття літака розпочнеться в Нідерландах 9 березня 2020 року.
…
Членкиня фракції «Голос» Ольга Стефанишина заперечила у коментарі Радіо Свобода те, що Ольга Жерегіна (яка, за даними низки ЗМІ, отримала у грудні 2019 року виплату у понад 117 тисяч гривень та суміщає роботу помічником у неї та членкині фракції «Слуга народу» Анастасії Красносільської), нині працює на неї.
«З 1 листопада 2019 року Ольга Жерегіна не є моїм помічником. Ми працювали з нею з початку роботи Верховної Ради. Потім вона перейшла (у помічники до іншого депутата – ред.), тому що їй більше цікава тема антикорупції, наскільки вона мені сказала», – розповіла Ольга Стефанишина.
На підтвердження цього вона продемонструвала Радіо Свобода депутатське звернення своєї колеги по парламенту – членкині фракції «Слуга народу» Анастасії Красносільської, – датоване 31 жовтня 2019 року.
У ньому Красносільська просила Стефанишину з 1 листопада 2019 року звільнити Ольгу Жерегіну з помічників без виплати компенсації за невикористану відпустку.
Те, що Ольга Жерегіна нині працює лише на неї, Радіо Свобода підтвердила і сама Анастасія Красносільська.
«Чому цю інформацію не виправили – не можу за це відповідати», – зазначила парламентар.
При цьому Анастасія Красносільська підтвердила суму 117 815 гривень, отриману Ольгою Жерегіною за роботу її помічником та пояснила, що ця виплата включає у себе не лише заробітну плату Жерегіної за грудень (близько 40 тисяч гривень), але і премію.
«Фактично ми використали кошти, які я не використала на помічника, не маючи помічника два місяці. Прийшла Ольга і зробила обсяг роботи (в тому числі відповіла на звернення громадян, які я отримувала протягом тих двох місяців, коли не мала помічника). Відповідно за це, я вважаю, вона може отримати премію», – пояснила у коментарі Радіо Свобода Анастасія Красносільська.
Водночас вона наголосила, що «жодних додаткових витрат із державного бюджету не відбулося».
«Все відбулося в рамках коштів, які були зекономлені за той час, коли помічника в мене не було. І робота помічницею за той час була зроблена фактично в подвійному обсязі», – зауважила депутат.
15 січня низка ЗМІ оприлюднила інформацію щодо сум виплат, які отримали частина депутатських помічників у грудні 2019 року. Зокрема, було вказано, що Ользі Жерегіній дісталося понад 117 тисяч гривень. При цьому журналісти, посилаючись на проєкт «Посіпаки», зазначали, що вона суміщає роботу помічницею у двох депутатів: членкині фракції «Голос» Ольги Стефанишиної та членкині фракції «Слуга народу» Анастасії Красносільської. Водночас на офіційному сайті Верховної Ради України прізвище Жерегіної було вказане лише серед помічників депутата Красносільської.
…
У штабі операції Об’єднаних сил повідомили, що підтримувані Росією бойовики на Донбасі з початку поточної доби дев’ять разів обстріляли позиції українських військових, в результаті чого загинув один український військовий.
«Противник обстріляв наші позиції із заборонених Мінськими домовленостями артилерійських систем калібру 152 мм, мінометів калібру 120 та 82 міліметри, а також гранатометів різних систем, БПЛА, великокаліберних кулеметів та іншої стрілецької зброї.
Окрім цього, була присутня снайперська активність», – йдеться в повідомленні.
На ресурсах угруповань «ДНР» та «ЛНР» інформація про обстріли захоплених бойовиками територій поточної доби відсутня.
Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».
За даними ООН, від березня 2014-го до 31 жовтня 2019 року унаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули 13 000 – 13 200 людей.
…
Печерський районний суд Києва 15 січня розглядає клопотання захисту про зміну запобіжного заходу військовому медику Яні Дугарь, яку підозрюють у причетності до вбивства журналіста Павла Шеремета.
Перше засідання 15 січня тривало кілька хвилин, судді надали стороні обвинувачення дві години на ознайомлення з клопотанням про зміну запобіжного заходу.
8 січня Київський апеляційний суд залишив Яну Дугарь під цілодобовим домашнім арештом. Колегія суддів змінила місце реєстрації Дугарь із селища Гвардійського Дніпропетровської області на місто Київ.
Журналіст «Української правди» Павло Шеремет загинув 20 липня 2016 року внаслідок вибуху автомобіля в центрі Києва.
12 грудня міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков написав, що поліція затримала й оголошує підозру фігурантам провадження про вбивство Шеремета в липні 2016 року.
Згодом заступник голови Національної поліції – начальник кримінальної поліції Євген Коваль назвав серед підозрюваних сержанта Сил спеціальних операцій Андрія Антоненка, військового медика Яну Дугарь, волонтера Юлію Кузьменко та ветеранів збройного конфлікту на Донбасі Інну і Владислава Грищенків.
14 грудня суд взяв під варту без можливості внесення застави Андрія Riffmaster Антоненка. Його заарештовано на два місяці – до 8 лютого 2020 року. Аналогічний запобіжний захід обрано і для Юлії Кузьменко.
За даними МВС, подружжя Грищенків підозрювані в іншому провадженні, але «представляють оперативний інтерес для слідства у справі Шеремета».
15 січня Кабінет міністрів України призначив головою Національного агентства з питань запобігання корупції Олександра Новікова, який став переможцем відкритого конкурсу.
«Перед керівником НАЗК стоїть важливе завдання – максимально швидко забезпечити відкритість та прозорість роботи органу, а головне – успішність боротьби з корупцією. Бо саме корупція є одним з найбільш шкідливих негативних чинників, які впливають на рівень довіри до влади», – заявив на засіданні уряду прем’єр-міністр України Олексій Гончарук.
За інформацією «Урядового порталу», Новіков має юридичну освіту, працював в органах прокуратури та дізнання, підтримував державне обвинувачення у справах боротьби з організованою злочинністю та економічними злочинами.
…
Американське видання The New York Times 14 січня опублікувало новий відеозапис з камери відеоспостереження, на якому видно, що в збитий український пасажирський авіалайнер після зльоту з аеропорту Тегерана 8 січня могли влучити дві ракети.
На кадрах видно, як, імовірно, по літаку спершу запустили одну ракету, а через приблизно 30 секунд – ще одну.
The New York Times повідомляє, що ракети були запущені з іранського військового об’єкта на відстані близько 13 кілометрів від літака. З відео видно, що жоден снаряд не збив одразу літак. Після потрапляння, ймовірно, другої ракети літак протримався у повітрі близько хвилини, після чого загорівся і почав падати. Повідомляється, що відео на YouTube завантажив іранський користувач.
Літак Boeing 737-800NG авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України» рейсу PS752 з Тегерана до Києва зазнав катастрофи невдовзі після вильоту з аеропорту столиці Ірану вранці 8 січня. Загинули всі 176 людей, які були в літаку, – 167 пасажирів і 9 членів екіпажу. Серед загиблих – громадяни семи країн, у тому числі 11 українців (усі 9 членів екіпажу і 2 пасажирів).
Уранці 11 січня в Ірані після кількох днів заперечень офіційно визнали, що літак помилково збили іранські сили протиповітряної оборони.
14 січня офіційний Тегеран повідомив, що через катастрофу літака були заарештовані «деякі особи».
…
Внаслідок необережного поводження з боєприпасами загинув солдат Віталій Караван, повідомили 14 січня у пресцентрі 56-ї окремої мотопіхотної бригади. Згідно з повідомленням, смерть настала вночі 13 січня.
«За даним фактом проводиться службове розслідування», – повідомили військові.
Водночас у зведеннях штабу операції Об’єднаних сил за 13 січня вказувалось, що втрат серед військовослужбовців ООС цього дня не було.
Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».
За даними ООН, від березня 2014-го до 31 жовтня 2019 року унаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули 13 000 – 13 200 людей.
…
У Дніпрі заступника мера відсторонили від роботи після інформації СБУ про підозру департаменту мерії Дніпра в розтраті 25 мільйонів гривень бюджетних коштів на ремонті шкіл і дитсадків. Про відсторонення від роботи заступника мера Олександра Шикуленка 14 січня повідомили в пресслужбі міської ради.
За даними мерії, міський голова Борис Філатов відсторонив свого профільного заступника Олександра Шикуленка і запропонував звільнитися начальниці управління освіти Оксані Салогуб.
У мерії пояснили, що кадрові зміни сталися «через ситуацію, що виникла в гуманітарному департаменті», однак подробиці не повідомили.
Борис Філатов на своїй сторінці у фейсбуці повідомив, що відсторонення його заступника триватиме до завершення розгляду справи щодо гуманітарного департаменту, про яку заявила СБУ.
Водночас у пресслужбі управління СБУ в області Радіо Свобода підтвердили, що СБУ підозрює посадовців міськради і бізнесменів у розкраданні 25 мільйонів гривень бюджетних коштів, виділених на реконструкцію дитсадків і шкіл міста.
Речник управління СБУ в області Валерій Єфанов зазначив, що керівництво одного з департаментів мерії провело публічні закупівлі на суму майже 130 мільйонів гривень для проведення капремонту закладів освіти. Переможцями стали, за його словами, «партнерські» комерсанти. Він зазначив, що підрядники виконали роботи не в повному обсязі, із завищенням вартості, а «зекономлені» кошти учасники виводили в «тінь».
Кримінальне провадження відкрите за статтею 191 Кримінального кодексу України (розтрата майна).
Як уточнив Радіо Свобода Валерій Єфанов, станом 14 січня повідомлення про підозру жодному фігуранту не вручене.
…
У штабі операції Об’єднаних сил повідомили, що підтримувані Росією бойовики на Донбасі з початку поточної доби вісім разів обстріляли позиції українських військових, в результаті чого поранень зазнали двоє бійців ЗСУ.
«Противник обстріляв наші позиції із заборонених Мінськими домовленостями 122-мм артилерійських систем, мінометів калібру 120 та 82 міліметри, а також гранатометів різних систем, великокаліберних кулеметів та іншої стрілецької зброї», – йдеться в повідомленні.
На ресурсах угруповань «ДНР» та «ЛНР» інформація про обстріли захоплених бойовиками територій поточної доби відсутня.
Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».
За даними ООН, від березня 2014-го до 31 жовтня 2019 року унаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули 13 000 – 13 200 людей.
Шостий апеляційний адміністративний суд у Києві почав розгляд апеляції опозиційної блогерки і громадської активістки із Казахстану Жанари Ахметової (Ахмет) на відмову їй у статусі біженки в Україні.
Адвокати Ахметової наполягають, що у її переслідуванні у Казахстані є політична складова: активістка є однією з лідерок руху «Демократичний вибір Казахстану», який у 2018 визнаний у цій країні екстремістським, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.
Представники Державної міграційної служби були присутні на засіданні, але не змогли взяти у ньому участь, оскільки з 1 січня набули чинності зміни до законодавства, за якими представляти інтереси когось у суді може тільки адвокат.
Колегія суддів заслухала аргументи представників Жанари Ахметової та її саму й оголосила перерву до 28 січня для того, щоб ознайомитись із поясненнями ДМС, долученими до матеріалів справи.
Напередодні, 10 січня, «Центр громадянських свобод» оприлюднив заяву на підтримку журналістки Жанари Ахметової з Казахстану, яка шукає в Україні політичного притулку. Наразі під текстом звернення підписались ще п’ять українських правозахисних організацій.
За їхніми даними, міграційна служба України не визнає факту політичного переслідування Ахметової у Казахстані, влада якого, попри те, що справа щодо неї відкрита за підозрою у шахрайстві, називає її в документах «лідером забороненої організації». У 2017 році жінці відмовили у статусі біженки в Україні, а коли вона через суд домоглася повторного розгляду свого звернення, в результаті їй знову відмовили у наданні притулку.
На переконання підписантів, у Казахстані Ахметовій загрожують тортури та ув’язнення.
На батьківщині на підтримку журналістки відбуваються мітинги. Так, 8 січня активісти в найбільшому місті Казахстану Алмати закликали Україну не видавати їхній країні опозиційну блогерку Жанару Ахметову (Ахмет) з міркувань її безпеки.
У березні 2017 року Жанара Ахметова разом із малолітнім сином прибула в Україну, щоб просити про політичний притулок. Влада Казахстану оголосила її в розшук для відбування покарання за вироком про «шахрайство» (за цією статтею її засудили до 7 років позбавлення волі).
…
14 січня почалися консультації щодо нової базової угоди про співпрацю між Україною та Великою Британією. Про це повідомили у Міністерстві закордонних справ України.
У МЗС повідомляли, що Україна укладе з Великою Британією новий договір після того, як Сполучене королівство офіційно завершить процедури, пов’язані з припиненням членства в Євросоюзі.
Минулого тижня Палата громад парламенту Великої Британії схвалила законопроєкт, який передбачає вихід з Євросоюзу до 31 січня 2020 року. Після цього почнуться переговори про нову торговельну угоду з Брюсселем. Опозиція побоюється, що сторони не встигнуть їх завершити до кінця року, проте Джонсон впевнений в зворотному.
…
У доопрацьованому проєкті закону про внесення змін до Конституції України щодо децентралізації влади Севастополь згадується як окрема адміністративно-територіальна одиниця України, повідомив постійний представник президента України в АРК Антон Кориневич.
За його словами, відповідна правка внесена за зверненням представництва, яке він очолює.
«Ми залишаємося на позиції, що жодне місто України не повинно мати спеціального статусу. Але допоки АР Крим та місто Севастополь є тимчасово окупованими територіями і обидві згадуються у резолюціях міжнародних організацій, і допоки статус Криму на рівні Конституції не змінено, видається за доцільне, з метою дотримання сталості позиції України на міжнародній арені, залишити Севастополь як окрему адміністративно-територіальну одиницю в Конституції України», – написав чиновник у фейсбуці.
У поданих раніше пропозиціях президента України Володимира Зеленського про зміну Конституції не згадувався анексований Росією Севастополь, який, як і Київ, має спеціальний статус.
4 жовтня 2019 року Верховна Рада України проголосувала за нову Програму дій уряду, в якій відсутня згадка про Севастополь. Журналісти проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії звернулися до Кабінету міністрів з питанням про відсутність Севастополя в стратегічному документі, однак відповіді поки не отримали.
…
Президент Литви Ґітанас Науседа у державне свято, яке сьогодні відзначає його країна, – День захисників свободи, висловив слова підтримки Україні, йдеться в повідомленнях на його сторінках у соцмережах.
«Це особливий день для Литви. День, позначений болем скорботи, день, коли ми здобули нашу свободу. Саме в цей день ми відчуваємо особливу несправедливість у нашій братній Україні. Слава Україні! За вашу і нашу свободу», – сказав Науседа.
Він також згадав про українців, які 13 січня 1991 року «кинулися допомагати Литві захищати свою свободу».
«Ми завжди простягаємо руку допомоги Україні. Ми ніколи не визнаємо анексію Криму і підтримаємо Україну перед російським агресором на Донбасі», – додав Ґітанас Науседа.
Днями президент Литви також вручив державні нагороди українцям – учасникам подій 13 січня 1991 року. Повідомлялося, що «з 2002 року вперше нагороджено 11 українців, які підтримали Литву».
13 січня в Литві відзначають День захисників свободи. Саме цього дня 1991 року радянські сили здійснили спробу повалення законної влади Литви, яка 11 березня 1990 року проголосила незалежність від СРСР. Тисячі цивільних стали на захист будівель парламенту та телецентру у Вільнюсі, серед захисників литовського парламенту були й українці – єдині серед представників інших держав. При спробі радянських військ взяти штурмом Вільнюську телевежу і будівлю радіо і телебачення загинули 14 людей, понад тисяча постраждали.
…
Офіс Генпрокурора доручив розслідування вбивства 3-річного сина депутата Київської обласної ради В’ячеслава Соболєва Головному слідчому управлінню Нацполіції України, повідомила у понеділок пресслужба відомства.
«Крім того, змінено групу прокурорів та в подальшому процесуальне керівництво у цьому провадженні буде здійснювати Офіс Генерального прокурора», – йдеться в повідомленні.
Ввечері 1 грудня 2019 року у центрі Києва обстріляли автомобіль, у салоні якого перебувала родина депутата Київської обласної ради В’ячеслава Соболєва. Куля влучила у трирічного хлопчика – сина Соболєва, який помер дорогою до лікарні.
2 грудня правоохоронці заявили про затримання двох підозрюваних у нападі. За даними поліції, їм – 18 і 19 років. Юнакам повідомлено про підозру за статтею «умисне вбивство малолітньої дитини, вчинене на замовлення». 4 грудня за заклопотанням прокуратури їм було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права на заставу.
…
Британське видання Daily Mail видалило згадку про Росію у підписі до фотографії з Сімферополя в анексованому Криму. Наразі під фотографією не зазначена країна, в якій була зроблена світлина.
Раніше посольство України в Великій Британії попросило Daily Mail внести правки до статті, де було опубліковане фото з описом «Сімферополь, Крим, Росія».
Минулого літа британське видання The Guardian опублікувало фото з Судака, при цьому приписавши, що це «Росія». Пізніше засіб масової інформації додав до підпису «анексований».
У березні 2014 року Росія анексувала український півострів Крим. Міжнародні організації визнали анексію Криму незаконною і засудили дії Росії, країни Заходу запровадили проти неї економічні санкції. Кремль заперечує анексію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості».
Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
…
Верховний суд України вирішив залучити Службу безпеки України до участі у справі щодо застосування персональних санкцій до бізнесмена Сергія Курченка.
«Таке рішення ухвалене в судовому засіданні сьогодні, 13 січня 2020 року, під час розгляду справи за позовом Сергія Курченка до президента України Петра Порошенка», – йдеться в повідомленні суду.
Повідомляється, що Верховний суд задовольнив клопотання представника відповідача, який просив залучити Службу безпеки України як третю особу, оскільки Рада Національної безпеки і оборони України ухвалила рішення про застосування санкцій саме за пропозицією СБУ.
Сторона Курченка просить визнати «протиправним/нечинним» указ про санкції.
Наступне судове засідання у справі призначили на 10 лютого, повідомила пресслужба суду.
Рішеннями судів в Україні на майно Сергія Курченка накладено арешт, а щодо нього самого винесено рішення про заочне засудження, зокрема, у справі про створення злочинної організації, «члени якої упродовж 2010-2014 років вчинили низку тяжких та особливо тяжких злочинів у різних сферах економіки з метою заволодіння майном державних підприємств». За даними СБУ, Курченко переховується в Росії. Сергій Курченко, якого зараховують до близького оточення колишнього президента Віктора Януковича, перебуває під санкціями ЄС.
…
Посольство України просить британське видання Daily Mail виправити статтю, де Крим називають російським.
«Увесь світ знає, що Крим – це Україна. На жаль, Daily Mail досі не знає. Будь ласка, внесіть необхідні зміни, щоб не заплутувати своїх читачів», – написало посольство України в Британії на своїй сторінці в Twitter.
Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
У березні 2014 року Росія анексувала український півострів Крим. Міжнародні організації визнали анексію Криму незаконною і засудили дії Росії, країни Заходу запровадили проти неї економічні санкції. Кремль заперечує анексію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості».
Посольство України відповіло британському журналу, який порадив читачам відвідати Крим
…
Після авіакатастрофи рейсу PS752 «відповідні уповноважені посадовці» запевнили президента Ірану Хасана Роугані та його адміністрацію, що ніхто не збивав український літак, заявив на пресконференції речник уряду Алі Рабії.
«Нас звинуватили в брехні та приховуванні інформації, але насправді все було не так. Те, що я заявляв увечері в четвер (9 січня – ред.), було засноване на спостереженнях щодо широкомасштабної психологічної війни, яку ведуть проти іранського народу Сполучені Штати, та інформації, яка була в адміністрації, що причиною цього нещасного випадку не була ракета», – сказав Рабії.
Читайте також: Керівниця російського RT: Іран, визнавши відповідальність за збиття літака, повівся як «мужик», Росія поводиться інакше
За словами речника іранської влади, попри запити, військове командування до опівночі з 9 на 10 січня відмовлялося повідомити правду адміністрації президента Роугані. Він додав, що сам президент не знав про реальне становище до опівдня 10 січня, коли він скликав Верховні національну раду безпеки. За результатами цього засідання генеральний штаб Збройних сил Ірану взяв на себе відповідальність за трагедію. Відповідне офіційне повідомлення оприлюднили вранці в суботу 11 січня.
Речник уряду також привітав «чесність та відповідальність» командування штабу Збройних сил, який «неодмінно лишатиметься прозорим до самого кінця».
«На жаль, затримка та неспроможність своєчасно поширити інформацію щодо нещасного випадку завдала непоправної шкоди нашому соціальному капіталу», – визнав Рабії.
Читайте також: Визнання Іраном відповідальності за загибель українського літака і реакції в Україні
Він також повторив попередні заяви іранських чиновників, які пов’язували випадкове збиття українського літака з вбивством генерала сил «Кудс» Касема Солеймані, який загинув внаслідок авіаудару Сполучених Штатів.
Іранські урядовці зазнали різкої критики за триденну затримку із визнанням, що літак «Міжнародних авіаліній України» впав після злету з Тегерану саме через ракетний обстріл. Тисячі громадян цієї країни вийшли на протести, звинувачуючи уряд в некомпетентності та брехні.
Літак Boeing 737-800NG авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України» рейсу PS752 з Тегерану до Києва зазнав катастрофи невдовзі після вильоту з міжнародного аеропорту столиці Ірану вранці 8 січня. Загинули всі 176 людей, які були в літаку, – 167 пасажирів і 9 членів екіпажу. Серед загиблих – громадяни семи країн, у тому числі 11 українців (усі 9 членів екіпажу і 2 пасажирів). Іранці 11 січня в Ірані після кількох днів заперечень офіційно визнали свою вину за збиття українського літака силами своєї протиповітряної оборони, яке назвали помилковим, і взяли на себе повну відповідальність.
…
У День українського політв’язня представництво президента України в АР Крим висловило підтримку політв’язням із анексованого Криму і заявило про намір зробити все для їх звільнення.
«Саме в цей день 1972 року в Україні почався «генеральний погром» українського шістдесятництва (…) І сьогодні російська влада продовжує саджати українців і кримських татар, які виступають проти окупаційної влади й агресії Кремля. У в’язницях РФ і тимчасово окупованого Криму утримують сотні українських громадян за політично вмотивованими звинуваченнями. Тримайтеся! Спільними зусиллями зробимо все можливе для вашого звільнення! Чекаємо вдома! Пам’ятайте про політв’язнів минулого і сьогодення», – йдеться в повідомленні.
12 січня – День українського політв’язня, який відзначається з 1975 року за ініціативою В’ячеслава Чорновола.
Раніше уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова озвучувала різну кількість українських політв’язнів, які перебувають в ув’язненні в Росії: від 113 до 115, з яких понад 80 – кримські татари.
У списку Кримськотатарського ресурсного центру значаться 86 кримських політв’язнів. Такі ж цифри – у Кримської правозахисної групи.
Більшість кримчан, які очікують обміну – кримські татари, вони фігурують в низці кримінальних справ, у тому числі в «справах Хізб ут-Тахрір», «Таблігі Джемаат» (організації, заборонені в Росії, але дозволені в Україні). Правозахисники й адвокати називають ці кримінальні справи переслідуванням за релігійною ознакою. Фігуранти цих кримінальних справ – мусульмани.
…
Посольство України у США повідомило про намір відкрити почесне консульство у місті Філадельфія (штат Пенсильванія). Почесним консулом стала юристка Ірина Мазур.
«Ми робимо усе, щоб ставати ближчими та ефективнішими для українців, які проживають чи перебувають в Америці, тому сьогодні підписали угоду про створення нового Почесного консульства України, яке відкривається у одному з набільших міст східного узбережжя США, колишній тимчасовій американській столиці – місті Філадельфія (штат Пенсильванія). Місто також є одним з найбільших осередків української громади Америки», – йдеться у повідомленні на фейсбук-сторінці посольства від 11 січня.
Як зазначається, в урочистій церемонії підписання угоди про заснування консульства взяв участь посол України Володимир Єльченко.
У США діють генеральні консульства у Сан-Франциско, Нью-Йорку та Чикаго (окрім, власне, консульського відділу посольства у Вашингтоні), а також почесні консульства у Новому Орлеані (штат Луїзіана), Сіетлі (штат Вашингтон), Бірмінгемі (штат Алабама), Тусоні (штат Аризона), Детройті (штат Мічиган), Клівленді (штат Кентуккі), Солт-Лейк-Сіті (штат Юта) і в Х’юстоні (штат Техас).
Уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова назвала пріоритетним для себе питання звільнення «в’язнів Кремля». Про це вона написала у фейсбуці до Дня українського політв’язня, що відзначають 12 січня.
«У сучасній історії України 12 січня має новий контекст, адже російська влада продовжує ув’язнювати українців і кримських татар, які виступають проти окупаційної влади та агресії Кремля. Завдяки спільним зусиллям за останні пів року на Батьківщину повернулися десятки українських політв’язнів та військовополонених. Проте досі у російських в’язницях та на тимчасово окупованих територіях утримуються сотні українських громадян. Питання звільнення кожного з них для мене – пріоритетне. Зроблю все можливе для повернення всіх громадян України додому», – зазначила Денісова.
7 вересня 2019 року в рамках обміну в Україну повернулися 35 утримуваних Росією українців, у Росію передали 35 російських і українських громадян, яких в Україні судили за різні кримінальні злочини.
29 грудня в рамках обміну з підтримуваними Росією угрупованнями «ДНР» і «ЛНР» на підконтрольну Україні територію повернулися 76 людей. Київ видав 124 осіб.
За даними представниці України в гуманітарній підгрупі Тристоронньої контактної групи Валерії Лутковської, у полоні підтримуваних Росією бойовиків на Донбасі залишається близько 300 людей.
Президент України Володимир Зеленський у відеозверненні після його розмови з президентом Ірану Хасаном Роугані розповів про дії України у зв’язку зі збиттям під Тегераном українського пасажирського літака, відповідальність за яке визнала іранська сторона.
Серед іншого, сказав він, Україна відправила до Тегерана «найкращих фахівців нашої країни з великим досвідом експертиз» – 45 експертів із Державної авіаційної служби, Національного бюро розслідувань авіаційних подій та інцидентів із цивільними повітряними суднами, представників РНБО, Служби безпеки України, ДСНС, Міністерства оборони, Міністерства закордонних справ і авіакомпанії МАУ, літак якої був збитий.
«Ми працювали системно, без істерик заради одного – досягнення результату, а саме – з’ясування правди щодо обставин авіакатастрофи… Я хочу високо відзначити роботу українських експертів в Ірані. Вони працювали та продовжують працювати самовіддано, ретельно й цілодобово. Їхня висока професійність та оперативність, переконливі попередні висновки та докази, знайдені в Тегерані, не дозволили приховати правду. І сьогодні керівництво Ісламської Республіки Іран визнало факт збиття українського літака та свою провину в авіакатастрофі», – сказав Зеленський.
За його словами, цьому також сприяла й підтримка з боку міжнародних партнерів, наполеглива позиція світової спільноти. «За це я висловлюю щиру подяку лідерам США, Канади, Великої Британії, інших країн, міжнародних організацій – від імені українського народу», – сказав президент.
«Зараз група українських експертів продовжує свою роботу. Для повного завершення розслідування ще потрібно провести низку дій. Наразі вони намагаються реконструювати літак», – додав він.
Зеленський також розповів про свою розмову з Роугані. «Ми домовилися, що просто зараз ним буде відданий наказ максимально швидко спільно з українськими експертами закінчити ідентифікацію тіл загиблих і підготувати їх для повернення в Україну. Це повинно статися найближчим часом. Ми також домовилися про початок спільної роботи з розшифровки двох бортових самописців – «чорних скриньок». Ми домовилися про повну юридичну та технічну взаємодію, включно з питанням отримання компенсації. Ми домовилися, що ніхто не відкрутиться», – сказав він.
Крім того, президент додав: «Офіс Генерального прокурора України порушив справу за фактом убивства громадян України. Уряд надасть фінансову допомогу родинам загиблих. Держава також всіляко сприятиме отриманню ними компенсацій від перевізника, страхових компаній та Ісламської Республіки Іран».
Він також закликав усіх міжнародних партнерів України, всю світову спільноту «бути єдиними та наполегливими до повного й остаточного розслідування всіх обставин цієї катастрофи».
«Я поверну всіх загиблих близьким і рідним, вони зможуть з ними попрощатися по-людськи. Ми гідно вшануємо їхню пам’ять. Усі винні будуть покарані. Ми повернемо українцям не лише відчуття безпеки та справедливості, а й упевненість, що Україна завжди буде вас захищати, в якому куточку планети ви б не були», – сказав Зеленський у відеозверненні.
Перед цим виступом він провів другу за останні дні телефонну розмову з президентом Ірану, в якій ішлося про подальші дії двох країн у справі збитого літака.
Літак Boeing 737-800NG авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України» рейсу PS752 з Тегерану до Києва зазнав катастрофи невдовзі після вильоту з міжнародного аеропорту столиці Ірану вранці 8 січня. Загинули всі 176 людей, які були в літаку, – 167 пасажирів і 9 членів екіпажу. Серед загиблих – громадяни семи країн, у тому числі 11 українців (усі 9 членів екіпажу і 2 пасажирів). Уранці 11 січня в Ірані після кількох днів заперечень офіційно визнали свою вину за збиття українського літака силами своєї протиповітряної оборони, яке назвали помилковим, і взяли на себе повну відповідальність.
…
В апаратах президентів України Володимира Зеленського й Ірану Хасана Роугані повідомили про їхню телефонну розмову після того, як раніше 11 січня Тегеран офіційно визнав свою провину в збитті українського пасажирського літака неподалік іранської столиці ракетою своїх сил ППО.
Як повідомили на Банковій, розмова відбулася з ініціативи іранської сторони. «Роугані висловив співчуття українському народові й родинам загиблих унаслідок збиття літака рейсу PS752 «Міжнародних авіаліній України». Він попросив вибачення від іранської сторони за трагедію, яка забрала 176 людських життів. Очільник Ісламської Республіки Іран повністю визнає, що трагедія сталася через помилкові дії військових цієї держави. Офіційний Тегеран запевнив, що всі причетні до авіакатастрофи будуть притягнуті до відповідальності, а українській експертній групі буде надана вся необхідна підтримка для подальшої ефективної співпраці у юридичній і технічній площинах», – поінформували в офісі президента України.
За цим повідомленням, Зеленський, зокрема, заявив: «Визнання «ракетної версії» як причини катастрофи відкрило шлях для продовження її розслідування без будь-яких затримок і перепон. Очікую на подальшу конструктивну взаємодію з Іраном відповідно до норм міжнародного права».
Він також наголосив, що необхідно якомога швидше ідентифікувати і повернути на батьківщину тіла українських громадян – уже наступного тижня, до 19 січня.
Роугані, мовиться в повідомленні, «запевнив, що вже сьогодні вночі дасть відповідні доручення, щоб репатріація тіл відбулася якомога швидше».
«Міністерство закордонних справ України негайно надішле Іранові ноту з чітким переліком усіх наступних кроків, серед іншого – юридичних аспектів врегулювання питання компенсацій. Іранська сторона погоджується з Україною в цьому питанні», – повідомили на Банковій.
Сам Зеленський після розмови з Роугані написав у твітері: «Визнання збиття нашого літака – крок у потрібному напрямі. Наполягаю на невідкладному завершенні ідентифікації тіл та поверненні їх в Україну. Винні мають бути притягнуті до відповідальності. Чекаємо повної юридичної та технічної взаємодії надалі».
В адміністрації президента Ірану подали схожий виклад цієї розмови. За тим повідомленням, зокрема, Роугані доручив міністрові закордонних справ своєї країни перебувати в контакті з головою МЗС України для подальшої співпраці в цій справі і наголосив, що Іран дотримається всіх своїх юридичних зобов’язань.
Зеленський, за цим повідомленням, сказав Роугані, що заява президента Ірану з визнанням помилки і вибаченням дуже важлива для України, і Київ високо оцінює такі дії Тегерану і його дієву співпрацю з українською стороною в нинішніх умовах.
Літак Boeing 737-800NG авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України» рейсу PS752 з Тегерану до Києва зазнав катастрофи невдовзі після вильоту з міжнародного аеропорту столиці Ірану вранці 8 січня. Загинули всі 176 людей, які були в літаку, – 167 пасажирів і 9 членів екіпажу. Серед загиблих – громадяни семи країн, у тому числі 11 українців (усі 9 членів екіпажу і 2 пасажирів). Уранці 11 січня в Ірані після кількох днів заперечень офіційно визнали свою вину за збиття українського літака силами своєї протиповітряної оборони, яке назвали помилковим, і взяли на себе повну відповідальність.
…