Народний депутат із владної фракції «Слуга народу» Олександр Юрченко напише заяву про вихід із фракції, повідомив у мережі Telegram 14 вересня інший депутат зі «Слуги народу» Олександр Качура.

«Депутат Юрченко добровільно пише заяву на вихід з фракції «Слуга народу» до вирішення ситуації з «хабарем помічника», – написав Качура за підсумками засідання фракції.

Цю інформацію Радіо Свобода підтвердили й інші джерела у владній фракції.

13 вересня колишній колега Юрченка і Качури по фракції «Слуга народу» Гео Лерос опублікував у соцмережі пост, що два дні тому НАБУ нібито затримало помічника депутата Юрченка за хабарництво.

Олександр Юрченко є головою підкомітету з питань поводження з побутовими відходами комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.
…

Ситуація на Донбасі та в Криму стане однією з головних тем зустрічі федерального президента Австрії Александера Ван дер Беллена та Президента України Володимира Зеленського, яка відбудеться у Відні 15 вересня. Про це заявили у канцелярії президента Республіки Австрія, повідомляє кореспондент інформагенції «Укрінформ».

«Однією з тем буде поточна ситуація в Криму та на сході України, зокрема, необхідність дотримання режиму припинення вогню та складна гуманітарна ситуація в регіоні», – ідеться у поширеному повідомленні щодо візиту українського президента.

У канцелярії також заявили, що Австрія повністю підтримує територіальну цілісність та суверенітет України, а також санкції Європейського союзу проти Росії.

Іншою важливою темою обговорення глав держав стане пандемія COVID-19 та її негативні економічні наслідки, а також розвиток економічної співпраці між обома країнами.

Також австрійська сторона планує обговорити продовження курсу реформ в Україні, спрямованих на зміцнення верховенства права та боротьбу з корупцією.

Президент України Володимир Зеленський 15–16 вересня відвідає з офіційним візитом Республіку Австрія.

Заплановані переговори глави української держави з федеральним президентом Австрії Александром Ван дер Белленом, федеральним канцлером Себастьяном Курцем та президентом Національної ради (парламенту) Австрії Вольфгангом Соботкою. Володимир Зеленський та Александр Ван дер Беллен також візьмуть участь у роботі економічного форуму.
…

Міністерство фінансів презентувало показники проєкту державного бюджету, який пропонує до розгляду Верховній Раді України. Міністр Сергій Марченко, виступаючи з презентацією проєкту 14 вересня, назвав його «збалансованим і реалістичним».

«Це бюджет, який дає можливості для розвитку», – заявив він.

Згідно з проєктом, доходи бюджету в 2021 мають скласти 1 071,1 мільярда гривень, видатки – 1 350,1 мільярда гривень. Основним джерелом надхджень міністр вважає підвищення ефективності сплати податку на додану вартість.

Дефіцит передбачено на рівні 270,4 мільярда, тобто 6% ВВП. Марченко звернув увагу, що це на 1,5% нижче за показник минулого року.

Читайте також: Чотири прогнози курсу гривні на осінь

За даними Міністерства фінансів, уряд планує до 2023 скоротити показник дефіциту до 3% ВВП.

Ріст ВВП планується 4,6%, рівень інфляції – 7,3%, середня заробітна плата – 13,6 тисячі гривень.

«Нам важливо, щоб при опрацюванні законопроекту у парламенті був збережений баданс показників бюджету і його реалістичність, щоб його можна було виконувати і профінансувати всі видатки в повному обсязі», – цитує Марченка пресслужба міністерства.

Кабінет міністрів ухвалив законопроєкт про державний бюджет на 2021 рік вранці 14 вересня.

Раніше 14 вересня Міністерство фінансів відзвітувало про передачу проєкту державного бюджету на 2021 рік для розгляду в Кабінеті міністрів та назвало основні пріоритети документу.
…

Міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко доручив перевірити інформацію щодо заяви забороненої в Україні російської соціальної мережі «ВКонтакте», яка повідомила своїм користувачам про обхід блокування. Про це Ткаченко заявив 14 вересня в Києві.

«Я попросив сьогодні, як ми дізналися про цю інформацію, перевірити, чи насправді це реалістично, і що можна зробити, які рішення прийняти, щоб протидіяти цій історії», – сказав Ткаченко, відповідаючи на запитання журналістів на пресконференції.

Наприкінці минулого тижня російська соціальна мережа «ВКонтакте» на офіційній сторінці для українських користувачів повідомила, що розробники поліпшили роботу проксі в мобільному додатку, завдяки чому мережею тепер можна користуватися без допомоги стороннього софту.

Робота російських соціальних мереж «Вконтакте» та «Одноклассники» була заборонена в Україні після початку збройного конфлікту на Донбасі, щоб протистояти дезінформації українських користувачів. У травні 2020 року президент Зеленський продовжив заборону цих соцмереж.
…

Верховна Рада України планує розглянути в повторному першому читанні законопроєкт про медіа, який зазнав критики громадських організацій і журналістів.

Згідно з попереднім планом роботи парламенту, доопрацьований законопроєкт планують розглянути на пленарному тижні, що триватиме з 29 вересня до 2 жовтня.

Читайте також: «Закон про медіа»: чіткі правила для усіх чи наступ на свободу слова й інтернет​

1 липня комітет Верховної Ради з питань гуманітарної й інформаційної політики рекомендував парламенту ухвалити за основу доопрацьований законопроєкт про медіа попри заклики громадських організацій і журналістів відхилити його.

Перед цим було оприлюднене звернення, яке підписали 70 представників ЗМІ та громадських організацій України, що закликали Верховну Раду відхилити законопроєкт «Про медіа» через загрози свободі слова.

Верховна Рада відправила законопроєкт про медіа на повторне перше читання у травні цього року.

 
…

Кабінет міністрів ухвалив законопроєкт про державний бюджет на 2021 рік, заявив народний депутат від «Слуги народу», представник уряду у Верховній Раді Василь Мокан.

За його словами, Кабінет міністрів затвердив проєкт на позачерговому засіданні вранці 14 вересня.

«Ухвалення проєкту бюджету урядом відбулося згідно із графіком бюджетного процесу – до 15 вересня документ має бути переданий на розгляд Верховної Ради», – написав парламентар.

Читайте також: Чотири прогнози курсу гривні на осінь

Також, додав Мокан, уряд затвердив два законопроєкти про внесення змін до Податкового та Бюджетного коміксів.

Раніше 14 вересня Міністерство фінансів відзвітувало про передачу проєкту державного бюджету на 2021 рік для розгляду в Кабінеті міністрів та назвало основні пріоритети документу.
…

Петиція родичів загиблих на Донбасі військових, які вимагають створити парламентську тимчасову слідчу комісію (ТСК) з розслідування справи «вагнерівців», набрала 13 вересня необхідні для розгляду 25 тисяч голосів. Про це свідчить сторінка електронних петицій на сайті Верховної Ради України.

7 вересня родичі українських військових, загиблих на Донбасі від рук російських гібридних сил, зареєстрували цю петицію.

«Ми, родичі і близькі українських воїнів, які загинули, захищаючи Україну у найбільш важкий період російські агресії, з гірким подивом читаємо в різноманітних ЗМІ шокуючу інформацію про те, що операція з вивезення в Україну російських найманців, бійців ПВК «Вагнер» була зірвана. Це не просто бійці одіозного підрозділу найманців. Це люди, які вбивали наших рідних, воювали проти нашої армії на Донбасі в 14−15-му роках. Це військові злочинці, які вчинили безліч кривавих злочинів на території України. Частина з яких стали найбільш трагічними сторінками цієї війни», — зазначається у петиції.

Родичі військових вимагають справедливості і встановлення істини, а слідча комісія Верховної Ради, на їхню думку, наразі є єдиним інструментом, за допомогою якого можна знайти відповіді на питання.

Авторкою петиції є Віталіна Тарасова, вдова Героя України Костянтина Могилка – командира літака АН-30Б, що був збитий російськими гібридними силами в червні 2014 року.

9 вересня партія «Європейська солідарність» заявила, що суд зобов’язав СБУ відкрити провадження у справі про «вагнерівців» з метою «розслідувати ймовірну державну зраду» голови Офісу президента Андрія Єрмака.

10 вересня Державне бюро розслідувань повідомило, що викликало екскеріваника Офісу президента України Андрія Богдана на допит як свідка «для проведення слідчих дій та перевірки озвучених ним фактів» щодо «вагнерівців». Богдан підтвердив намір прийти на допит об 11:00 14 вересня.

Наприкінці серпня президент Росії Володимир Путін назвав затримання групи з понад трьох десятків росіян у Білорусі спільною операцією українських і американських спецслужб.

«Просто їх затягли на територію Білорусії і представили як можливу ударну силу для розгойдування ситуації під час передвиборної кампанії… Це операція українських спецслужб спільно з американськими», – твердить Путін.

Служба зовнішньої розвідки України 19 серпня заявила, що повідомлення про участь українських спецслужб у спецоперації із затримання бойовиків «ПВК Вагнера» в Білорусі є «спеціальною інформаційною операцією», що має «російське походження».

Раніше Служба безпеки України назвала російським фейком і інформаційним «вкидом» повідомлення про участь СБУ у спецоперації із затримання бойовиків «ПВК Вагнера» в Білорусі і закликала «не поширювати чуток на користь недружньої держави».

Схожу заяву зробили новопризначений начальник Головного управління розвідки Міноборони Кирило Буданов і голова Офісу президента Андрій Єрмак.

18 серпня у соцмережах і деяких ЗМІ, які посилалися на неназвані джерела, з’явилася інформація про те, що затриманих у липні в Білорусі російських бойовиків насправді планували затримати українські спецслужби, які понад рік вели операцію з розшуку і затримання причетних до злочинів на Донбасі, зокрема до збиття малайзійського літака рейсу MH17.

За повідомленнями, бойовикам, які воювали на Донбасі, нібито запропонували «роботу» від імені російської приватної військової компанії, щоб «виманити» їх з Росії. Під запис вони нібито розповідали про свою участь у бойових діях на Донбасі.

18 серпня ці записи, автентичність яких наразі перевірити неможливо, були оприлюднені.

За даними ЗМІ, зокрема, видання «Українська правда», після того, як силовики доповіли про спецоперацію Офісу президента, вона була зірвана, ймовірно, через витік інформації.

29 липня в санаторії під Мінськом затримали 33 російських громадян. Білоруська влада заявила, що підозрює їх у підготовці заворушень напередодні виборів, а президент Олександр Лукашенко тоді назвав затримання росіян із «ПВК Вагнера» ​«надзвичайною подією» і заявив про «брудні наміри» Росії.

Однак ніяких звинувачень їм офіційно так і не висунули, а через два тижні 32 з 33 затриманих повернули в Росію. Ще один залишився в Білорусі, бо має громадянство і цієї країни. 14 серпня Генпрокуратура Росії повідомила, що раніше затримані перебувають на російській території.
…

Забезпечення водопостачання в анексованому Росією Криму є відповідальністю окупанта, заявило представництво президента України Володимира Зеленського в Автономній Республіці Крим у фейсбуці.

У представництві зазначили, що водопостачання Криму та Севастополя «є досить дорогим заходом для Російської Федерації як держави-окупанта», саме тому вона намагається схилити Україну до відновлення водопостачання на цих територіях.

«Проте Україна не повинна вирішувати проблеми, які постають перед державою-окупантом після шести років тимчасової окупації нею частини суверенної території України», – наголосили в представництві президента.

Там додали, що відповідно до міжнародного права «держава-окупант відповідає за все, що відбувається на тимчасово окупованій території».

11 вересня підконтрольний Кремлю глава Криму Сергій Аксенов заявив, що вважає за необхідне порушити кримінальні справи щодо людей, які розпорядилися перекрити Північно-Кримський канал.

Того ж дня офіційна представниця МЗС Росії Марія Захарова стверджувала, що «водна блокада Криму» може розцінюватися як «порушення Україною своїх правозахисних зобов’язань, закріплених у міжнародних документах».
…

Українське зовнішньополітичне відомство засудило «протиправну організацію і проведення Російською Федерацією 13 вересня 2020 року так званих «виборів» до незаконних органів, утворених російською окупаційною адміністрацією на тимчасово окупованих територіях Автономної Республіки Крим та м.Севастополь». Про це йдеться в заяві МЗС України, поширеній 13 вересня.

«Вважаємо такі дії Кремля продовженням грубих порушень Російською Федерацією державного суверенітету і територіальної цілісності України. Автономна Республіка Крим та місто Севастополь є тимчасово окупованими територіями України, правовий режим яких визначається нормами міжнародного гуманітарного права. Проведення Російською Федерацією псевдовиборів на територіях Автономної Республіки Крим та м. Севастополь є нелегітимним, а їх результати не матимуть жодних юридичних наслідків», – вказано в заяві.

МЗС наголосило, що «так звані «вибори губернатора Севастополя» та «довибори депутатів» до так званих «державної ради Республіки Крим» та «сімферопольської місцевої ради» порушують Конституцію та законодавства України, а також основоположні норми і принципи міжнародного права.

«Усі причетні до підготовки та проведення незаконного «голосування» в тимчасово окупованому Криму нестимуть відповідальність згідно із законодавством України», – наголошує українське зовнішньополітичне відомство.

Україна проситиме про санкції через організацію російських виборів губернатора в анексованому Севастополі, заявило Міністерство закордонних справ України в коментарі Крим.Реалії (проєкт Радіо Свобода). За словами першої заступниці голови МЗС України Еміне Джеппарової, Україна звертатиметься до міжнародних партнерів із проханням засудити організацію «голосування», у тому числі шляхом санкцій.

У цілому 11–13 вересня в Росії та на окупованих нею територіях відбуваються понад 9 тисяч різних виборчих кампаній і місцевих референдумів.
…

Народний депутат Олексій Гончаренко (фракція «Європейська солідарність») заявляє, що Служба безпеки України відкрила кримінальне провадження у справі про ймовірне розголошення даних, яке призвело до затримання в Білорусі найманців російської приватної військової компанії «Вагнера», яких, за деякими твердженнями, планувала затримати Україна.

Як написав він у фейсбуці 12 вересня, він написав депутатське звернення щодо розслідування розголошення даних, які призвели до передчасного затримання 33 бійців ПВК «Вагнера» в Білорусі. «У відповідь на цей запит мені повідомили, що Головне слідче управління СБУ вже розпочало досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22020000000000213 від 8 вересня 2020 року за ознаками кримінального порушення, передбаченого статтею 387 Кримінального кодексу України «Розголошення даних оперативно-розшукової діяльності, досудового розслідування», – заявив Гончаренко.

Коли саме це сталося, він не уточнив. СБУ на цей час, у вихідні дні, публічно не коментувала заяви депутата.

Ідеться про ситуацію з затриманням у Білорусі поблизу Мінська ще наприкінці липня 33 громадян Росії (дехто з них також мав громадянства України чи Білорусі), які, за повідомленнями, були найманцями російської ПВК «Вагнера». Влада президента Олександра Лукашенка, проти оголошеного переобрання якого на шостий поспіль термін у Білорусі з початку липня тривають щоденні протести, спершу заявила, що йшлося про намагання Росії дестабілізувати ситуацію.

Тим часом в Україні заявили, що мають докази участі 28 з затриманих у російській агресії проти України на Донбасі, і зажадали їхнього арешту і екстрадиції. Лукашенко заявляв, що може видати їх, якщо, мовляв, Україна доведе їхню причетність до злочинів на Донбасі.

Та влада Лукашенка, яка через масові протести була змушена звернутися по політичну підтримку до президента Росії Володимира Путіна, врешті до середини серпня звільнила цих осіб і відпустила 32 назад до Росії (за винятком одного з білоруським громадянством, який забажав залишитися в країні), не видавши Україні нікого. В Україні цей крок білоруської влади назвали недружнім кроком.

Але тим часом із різних джерел стали з’являтися недостатньо підтверджені повідомлення, що згаданих 28 учасників бойових дій на Донбасі, серед них причетних до збиття українських бойових літаків і вертольотів чи й, можливо, до збиття малайзійського авіалайнера рейсу MH17, разом зі ще кількома випадковими особами зібрали разом у результаті тривалої й ретельної спецоперації спецслужб України, щоб виманити їх нібито на роботу охоронцями до Венесуели і під час авіаперельоту над українською територією влаштувати посадку їхнього літака і затримати їх, маючи при цьому їхні власні признання в участі в подіях в Україні, які з них збирали «вербувальники» з українських спецслужб. Ці повідомлення стверджують, що операцію зупинили відразу після того, як її очікуване завершення обговорили в офісі президента України, а відтак у Білорусі цих людей затримали місцеві спецслужби, так що до перельоту їх над Україною не дійшло.

Про версію про причетність до перебування «вагнерівців» у Білорусі спецслужб України заявляли також у Росії, без уточнень, що мало стати її метою. В Україні існування такої операції офіційно заперечили і в спецслужбах, і в офісі президента. Там також лунали заяви, що все це – російська провокація.

Але час від часу в Україні продовжують оприлюднювати все нові документи, які свідчать і про те, що зі згаданими «вагнерівцями» велася оперативна робота, яка була належно задокументована, зокрема були зібрані їхні власні свідчення про участь в агресії Росії проти України на Донбасі, а також і про те, що для цих людей дійсно були куплені через українські агентства авіаквитки, які відповідали версії про вимушену посадку під певним приводом літака з ними всіма разом на борту під час польоту над територією України до Туреччини для нібито подальшого перельоту до Венесуели.

А українські правоохоронці підтверджують, що зібрали достатню доказову базу щодо вчинення цими особами злочинів під час збройного конфлікту на Донбасі.

У зв’язку з цим критики чинної влади України, а особливо голови офісу президента Андрія Єрмака, якого вони називають проросійським, твердять, що могло йтися про свідоме затримання за вказівкою з офісу завершення цієї української спецоперації і про передачу інформації про цю операцію російській стороні, і вимагають розслідувати таку версію. Офіційний Київ президента Володимира Зеленського відкидає її.
…

Голова Чернігівської обласної державної адміністрації Андрій Прокопенко заявив, що подав заяву про відставку з цієї посади.

Як написав у фейсбуці Прокопенко, висуванець нині владної партії «Слуга народу» і прихильник чинного президента Володимира Зеленського, «основна причина – це те, що я фактично позбавлений впливу на кадрову політику та формування складу кандидатів до обласної ради» напередодні призначених на 25 жовтня місцевих виборів.

«Голова ОДА без своїх депутатів в обласній раді – це слабкий голова ОДА, який не зможе реалізовувати стратегію розвитку регіону. А без цього моя робота не має сенсу… Будь-який конфлікт шкодить обом сторонам, а в нашому випадку він може шкодити президентові й нашій політичній силі. Тому я не буду його поглиблювати», – заявив Прокопенко, політтехнолог за фахом, – але не уточнив, який саме конфлікт він має на увазі.

Далі в його дописі наведений перелік, за його словами, досягнень влади області під його керівництвом, зокрема в виконанні, як мовиться в тексті, програм і проєктів президента Зеленського.

Щоб його відставка набула чинності, її має прийняти президент, який також може й відхилити її.

Андрій Прокопенко був призначений на посаду голови Чернігівської ОДА указом Володимира Зеленського від 31 жовтня 2019 року.

На парламентських виборах 2019 року Прокопенко очолював одеський штаб партії Зеленського «Слуга народу».

Із 2015 року він очолював компанію «Прокопенко і партнери», що спеціалізується на управлінні виборчими кампаніями, стратегічними і кризовими комунікаціями. Також у 2015–2016 роках він був депутатом Чернігівської обласної ради (склавши мандат достроково) від партії «Наш край», яка, за даними ЗМІ, після Революції гідності стала однією з ідейних послідовниць фактично зниклої 2014 року Партії регіонів колишнього президента Віктора Януковича як партія, за її власними твердженнями, «професіоналів і господарників».

До 2015-го Прокопенко, за повідомленням, яке було на сайті його компанії в час його призначення на посаду голови ОДА (нині ця інформація з сайту вилучена), очолював департамент комунікацій зі співробітниками і корпоративних ЗМІ нафтової компанії «ТНК-BP» (свого часу однієї з провідних російських нафтових компаній). Перед тим, у 2009–2012 роках, був партнером, керівником практики в Україні консалтингової компанії GR Research & Consulting Center (однієї з перших російських лобістських компаній).
…

Український журналіст із Донецька Сергій Гармаш, який є представником від окупованої частини Донеччини в Тристоронній контактній групі для переговорів про врегулювання на окупованій частині Донбасу, заявив в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода, що офіс президента України своїми заявами щодо інспекції українських позицій біля селища Шуми на лінії фронту фактично визнає бойовиків стороною конфлікту.

Як сказав він у передачі «Суботня свобода», така спільна інспекція з участю бойовиків російських гібридних сил стала б «найгіршим варіантом» і суб’єктивізацією цих бойовиків як нібито сторони конфлікту на Донбасі замість Росії, яка здійснює там свою гібридну агресію проти України. За його словами, такими зустрічами «нас поступово виведуть до того, що є в Придністров’ї» – окупованій Росією частині Молдови, з ватажками якої представники офіційного Кишинева виходять на прямі двосторонні переговори.

«Якщо вони дійсно будуть інспектувати наші позиції, то це вже визнання їхньої суб’єктності», – наголосив іще раз Гармаш.

Пригадуючи засідання ТКГ через відеоконференцію 9 вересня, за результатами якої офіс президента України офіційно визнав «вкрай обмежений прояв присутності бойовиків» у складі планованої інспекції, яка врешті не відбулася, Гармаш наголосив: «Я бачу лише один мотив для «тієї сторони» наполягати на створенні такої інспекції. Це політичне питання. Яке політичне питання? Суб’єктивізація «ЛНР» і «ДНР» (підтримуваних і скеровуваних Росією незаконних збройних сепаратистських угруповань «ДНР» і «ЛНР», що захопили частини Донецької і Луганської областей і визнані в Україні терористичними – ред.). Що, власне, офіс президента і визнав у тому фрагменті… Чому ми погоджуємося на це? Мені складно сказати. Тому що Росія, я ще раз повторю, більше, ніж ми, в даному разі зацікавлена в цьому перемир’ї. Перемир’я повністю відповідає її сценарієві розвитку подій».

Згадану домовленість у ТКГ про спільне з бойовиками інспектування українських позицій, яке планувалося на 10 вересня, привітали в Кремлі. Але це інспектування врешті не була здійснене: українська сторона відмовилася від нього, пославшись на додаткові вимоги сторони Росії і бойовиків, висловлені після зустрічі ТКГ і не узгоджені на ній, а також не те, що угруповання відмовилися від «дзеркальних» інспекцій українською стороною їхніх позицій.

Причиною для домовленостей про таку інспекцію стали заяви ватажка угруповання «ДНР» Дениса Пушиліна, що, мовляв, українська сторона порушила умови домовленості про припинення вогню, облаштувавши нові позиції біля селища Шуми, що підконтрольне Києву і лежить майже на лінії фронту між Торецьком і нині окупованою Горлівкою. Київ відкинув обвинувачення; про те, що йдеться про старі українські позиції, обладнані ще до кінця 2019 року, говорили в соцмережах і колишні бойовики. Українські військові тоді пообіцяли в разі порушення «адекватну відповідь усіма силами і засобами». Бойовики врешті відмовилися від обіцяного ними обстрілу, пославшись на домовленість про спільну з ними інспекцію.

Тим часом за час, що минув від оголошення останнього режиму припинення вогню з 27 липня, Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ багато разів фіксувала, як російські гібридні сили відкрито зміцнюють і переобладнують свої прифронтові позиції на порушення домовленості – знаючи, що українська сторона, оголосивши нині дотримання перемир’я за пріоритет, не дасть на ці порушення збройної відповіді, як то було звично раніше, навіть якщо внаслідок цих порушень почнуть знову гинути українські військові.

Росія з самого початку своєї агресії проти України вимагає від Києва «прямого діалогу з Донецьком і Луганськом», тобто визнання за сторону війни підтримуваних і скеровуваних Москвою незаконних збройних сепаратистських угруповань «ДНР» і «ЛНР», що визнані в Україні терористичними, – але не самої Росії, яка стверджує, що до своєї агресії проти України ніяк не причетна і є лише гарантом миру в Україні, але не стороною воєнного конфлікту.
…

До кінця вересня представники «Червоного хреста» мають потрапити до українців, яких утримують в ув’язненні російські гібридні адміністрації на непідконтрольній Києву частині Донбасу, заявив керівник офісу президента Андрій Єрмак в Одесі, коментуючи зустріч радників лідерів країн «нормандського формату», що відбулася 11 вересня.

«І ми очікуємо нових досягнень 15-го, коли відбудеться відеоконференція (Тристоронньої контактної групи для переговорів про врегулювання на окупованій частині Донбасу – ред.). Була досягнена домовленість, що до кінця цього місяця буде отриманий безперешкодний доступ «Червоного хреста» на непідконтрольні (Києву – ред.) території до наших громадян, які там перебувають. І ми очікуємо, що це прискорить процес обміну, про який є доручення президента», – заявив Єрмак.

Він також наголосив, що домовленість про припинення вогню була ухвалена в рамках мінського процесу і підтримана країнами «нормандського формату». На зустрічі радників були також присутні посли ОБСЄ Гайді Ґрау і Яшар Халіт Чевік із «мінського формату».

Наступна зустріч радників, за словами Єрмака, має відбутись протягом кількох тижнів.

Президент України Володимир Зеленський, який теж перебуває в Одесі, коментуючи зустріч радників, також наголосив на важливості продовження режиму тиші і визнав, що його неодноразово порушували, але дав знати, що українська сторона все одно не буде відповідати на ці порушення.

«Чи задоволені ми ним на 100%? Ні. Втратили людину, бойову. Була бойова втрата. Але якщо ми йдемо до виконання мінських угод, якщо йдемо до миру на сході нашої країни, перше і головне питання – це дотримання режиму тиші. Це значить, що наші хлопці не будуть гинути», – заявив Зеленський.

Ані Єрмак, ані президент не торкнулись питання можливих місцевих виборів на окупованій частині Донбасі.

Раніше народний депутат із фракції «Слуга народу» Андрій Костін, який є також представником України в політичній робочій підгрупі ТКГ, заявив, що на розгляді парламенту вже є проєкт постанови про проведення місцевих виборів, який «повністю відповідає Мінському комплексові заходів» і таким чином задовольняє вимоги Росії.

Після закінчення переговорів політичних радників керівників держав-учасниць «нормандського формату» (України, Росії, Німеччини і Франції) в німецькому Берліні ввечері 11 вересня Єрмак, який, не маючи ніяких політичних посад, виступив від імені української делегації, теж заявляв, що наступна «нормандська» зустріч на рівні політрадників могла б відбутися протягом наступних тижнів, і висловлював сподівання, що «нормандський» саміт міг би відбутися до кінця року.

Натомість керівник російської делегації, заступник голови адміністрації президента Росії Дмитро Козак заявляв після тих переговорів, що на зустрічі не обговорювали проведення саміту в «нормандському форматі», бо говорити про нього, за його словами, ще «дуже, дуже рано», і також невідома й дата наступної зустрічі політрадників.

Він висловив сподівання, що на рівні помічників будуть намагатися розробити узгоджені рішення до кінця вересня.

Серед таких Козак назвав і постанову Верховної Ради про проведення в Україні місцевих виборів, яка визначила умови, за яких такі вибори можуть відбутися на нині окупованих територіях Донбасу і Криму. «Домовилися про те, що найближчим часом у Верховній Раді України буде розглянено проєкт постанови, який відкорегує ту постанову, що була ухвалена 15 липня», – стверджував він.

Росія вимагає, щоб в Україні змінили свою постанову про призначення місцевих виборів, яка передбачає, що на окупованих територіях Донбасу і Криму такі вибори не проводяться і можуть бути виконані тільки за низки умов, а саме: виведення усіх незаконних збройних формувань, керованих, контрольованих і фінансованих Російською Федерацією, російських окупаційних військ, їхньої військової техніки з території України; відновлення повного контролю України за державним кордоном України; роззброєння всіх незаконних збройних формувань та найманців, які діють на тимчасово окупованих територіях України; відновлення конституційного ладу та правопорядку на тимчасово окупованих територіях України; забезпечення безпеки громадян України, які проживають на відповідних територіях Автономної Республіки Крим, Донецької і Луганської областей та міста Севастополя, після повноцінного завершення на відповідних територіях процедур роззброєння, демілітаризації та реінтеграції відповідно до стандартів Організації Об’єднаних Націй та Організації з безпеки і співробітництва в Європі.

Кремль домагається проведення місцевих виборів на окупованій частині Донбасу, які мали б визнати Україна і світова спільнота, разом із місцевими виборами в решті України, крім Криму, вже цієї осені, або в крайньому разі пізніше, – але без виконання Росією безпекових вимог для проведення таких виборів, щоб легітимізувати створені там нею маріонеткові утворення. Київ дотепер відкидає таку можливість і вимагає спершу виконання таких вимог, як виведення російських військ, роззброєння незаконних місцевих збройних формувань, повернення українського правопорядку, відновлення контролю за кордоном із Росією тощо; позицію України фактично підтримують її західні союзники.

 
…

Генеральний прокурор України Ірина Венедіктова заявила, що у справі про переговори із білоруською стороною щодо бойовиків «ПВК Вагнера» українські прокурори діяли чітко, дотримуючись законодавства.

«Ми, звичайно, відправили клопотання про видачу («вагнерівців» – ред.), ми направили підозру, що це – злочинці, які воювали проти України. Чи ми сподівалися, чи ні, що білоруська сторона їх видасть, – ми маємо це робити, і ми відпрацювали на 100 відсотків. У мене була розмова з генеральним прокурором Білорусі щодо цього, я проговорила кваліфікацію статті, яку ми інкримінуємо, чи є якісь запобіжники, це стосувалося «терористичної організації», запобіжників не було. І в принципі, ми були в переговорному процесі, але сталося, як сталося», – сказала Венедіктова в інтерв’ю програмі «Свобода слова Савіка Шустера».

Венедіктова додала: «Коли події стали розвиватися, стало зрозуміло, що це випадок, коли Україну намагаються втягнути в міжнародну політику, і це може стати негативним прикладом. Ми були обережні і ми чітко діяли в межах закону».

Генпрокурор на запитання про те, чи відповідає дійсності інформація від ексголови Офісу президента України Андрія Богдана у його недавньому інтерв’ю Дмитру Гордону, що зрив операції із затримання «вагнерівців» відбувся після телефонного дзвінка з «найближчого оточення» Володимира Зеленського, заявила: «Мені особисто невідомо, що така спецоперація готувалася».

В оприлюдненому 9 вересня інтерв’ю ексголова Офісу президента України Андрій Богдан заявив, що операцію операцію українських спецслужб із затримання «вагнерівців» зруйнував один телефонний дзвінок з «оточення Зеленського».

«Її зруйнував один телефонний дзвінок. Людина, яка зробила цей дзвінок, вона фактично зізналася, що це зробила. З найближчого (оточення президента – ред.)», – сказав Богдан.

9 вересня партія «Європейська солідарність» заявила, що суд зобов’язав СБУ відкрити провадження у справі про «вагнерівців» з метою «розслідувати ймовірну державну зраду» голови Офісу президента Андрія Єрмака.

10 вересня Державне бюро розслідувань повідомило, що викликало Богдана на допит як свідка «для проведення слідчих дій та перевірки озвучених ним фактів». Богдан підтвердив намір прийти на допит об 11:00 14 вересня.

Наприкінці серпня президент Росії Володимир Путін назвав затримання групи з понад трьох десятків росіян у Білорусі спільною операцією українських і американських спецслужб.

«Просто їх затягли на територію Білорусії і представили як можливу ударну силу для розгойдування ситуації під час передвиборної кампанії… Це операція українських спецслужб спільно з американськими», – твердить Путін.

Служба зовнішньої розвідки України 19 серпня заявила, що повідомлення про участь українських спецслужб у спецоперації із затримання бойовиків «ПВК Вагнера» в Білорусі є «спеціальною інформаційною операцією», що має «російське походження».

Раніше Служба безпеки України назвала російським фейком і інформаційним «вкидом» повідомлення про участь СБУ у спецоперації із затримання бойовиків «ПВК Вагнера» в Білорусі і закликала «не поширювати чуток на користь недружньої держави».

Схожу заяву зробили новопризначений начальник Головного управління розвідки Міноборони Кирило Буданов і голова Офісу президента Андрій Єрмак.

18 серпня у соцмережах і деяких ЗМІ, які посилалися на неназвані джерела, з’явилася інформація про те, що затриманих у липні в Білорусі російських бойовиків насправді планували затримати українські спецслужби, які понад рік вели операцію з розшуку і затримання причетних до злочинів на Донбасі, зокрема до збиття малайзійського літака рейсу MH17.

За повідомленнями, бойовикам, які воювали на Донбасі, нібито запропонували «роботу» від імені російської приватної військової компанії, щоб «виманити» їх з Росії. Під запис вони нібито розповідали про свою участь у бойових діях на Донбасі.

18 серпня ці записи, автентичність яких наразі перевірити неможливо, були оприлюднені.

За даними ЗМІ, зокрема, видання «Українська правда», після того, як силовики доповіли про спецоперацію Офісу президента, вона була зірвана, ймовірно, через витік інформації.

29 липня в санаторії під Мінськом затримали 33 російських громадян. Білоруська влада заявила, що підозрює їх у підготовці заворушень напередодні виборів, а президент Олександр Лукашенко тоді назвав затримання росіян із «ПВК Вагнера» ​«надзвичайною подією» і заявив про «брудні наміри» Росії.

Однак ніяких звинувачень їм офіційно так і не висунули, а через два тижні 32 з 33 затриманих повернули в Росію. Ще один залишився в Білорусі, бо має громадянство і цієї країни. 14 серпня Генпрокуратура Росії повідомила, що раніше затримані перебувають на російській території.

 
…

У штабі операції Об’єднаних сил повідомили, що підтримувані Росією бойовики на Донбасі 10 вересня тричі порушили домовленості про повне припинення вогню, що вступили в дію 27 липня.

«Ворог обстріляв зі стрілецької зброї позиції наших військ неподалік Шумів, де мала пройти зустріч представників СЦКК та ОБСЄ і де були надані гарантії безпеки… Окрім того, два ворожі обстріли зафіксовано на ділянці фронту поблизу Золотого», – йдеться в повідомленні штабу у фейсбуці.

Українські військові кажуть, що бойових втрат і поранень серед особового складу Об’єднаних сил не було.

«Від початку поточної доби, 11 вересня, режим припинення вогню зберігається повною мірою», – додали у штабі.

В угрупованні «ДНР» не повідомляють про бойові дії 10 вересня, у тому числі вони не коментують інцидент біля Шумів. Бойовики «ЛНР» звинувачують українську армію в обстрілі біля Голубовського.

Із 00:01 27 липня на Донбасі набрала чинності чергова домовленість про «повне та всеосяжне припинення вогню». З того часу і до 6 вересня українські військові не повідомляли про поранених та вбитих внаслідок бойових дій. Тоді внаслідок обстрілів на Донбасі один військовий загинув, ще один був поранений.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від квітня 2014-го до 31 липня 2020 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 100 до 13 300 людей.
…

В Італії сторона захисту українського нацгвардійця Віталія Марківа подала 11 вересня до апеляційного суду присяжних Мілана нові виправдувальні докази у справі загибелі іноземних репортерів на Донбасі у травні 2014 року. Документи були надані, відповідно до юридичної процедури, напередодні  апеляційного процесу, який почнеться у Мілані 29 вересня, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

Суд другої інстанції розглядатиме клопотання про оскарження обвинувального вироку Марківу. Влітку минулого року суд присяжних Павії засудив бійця до 24 років неволі за співучасть в убивстві італійця Андреа Роккеллі та Андрія Миронова.

Як повідомили Радіо Свобода захисники солдата, в основі нового доказового матеріалу – висновки журналістського розслідування, що увійшли до фільму The wrong place («Не в тому місці, не в той час») про справу Роккеллі-Марківа.

Йдеться про кілька експериментів: один стосується візуального контролю з гори Карачун (позиції українських військ) на місце трагічного випадку біля керамічного заводу, інший – балістичне випробування щодо дальності стрільби з різних видів зброї. Ці дослідження з участю італійських експертів науково підтвердили, що нацгвардієць Віталій Марків з Карачуна не міг розрізняти людські постаті біля керамічного заводу та цілитися і влучити у них на відстані близько 1800 метрів з наявного у солдата автомата АК-74.

Адвокати просять долучити до розгляду справи експерименти, використані у фільмі, або ж фрагмент стрічки, заслухати нових свідків-учасників фільму (включно з експертами), а в разі потреби, і режисера-документаліста Крістіано Тінацці.

Захисники солдата Марківа знову просять суд провести розслідування на місці трагічної події біля міста Слов’янська. Якщо апеляційний суд  у Мілані залучить до процесу фільм з докладним картографічним зображення місцевості, то таке розслідування, можливо, не знадобиться, висловили припущення представники захисту.

Додаткові докази до суду другої інстанції надають і адвокати держави Україна. Їхній матеріал базується на результатах розслідування українського МВС. Вони, зокрема, наголошують на звуковому слідчому експерименті, який засвідчив, що обстріл почався з боку проросійських бойовиків, а не з українських позицій, як це стверджують павійські присяжні.

Захисники сподіваються, що нові доказові дані стануть додатковим матеріалом, щоб переконати апеляційний суд винести виправдувальний вирок Віталію Марківу. Чи будуть ці докази долучені до розгляду справи у Мілані, має вирішити суддя.

Згідно із процесуальною процедурою, на стадії апеляції очікують не більш ніж п’ять судових засідань. На першому із них, 29 вересня, окрім організаційних питань, передбачають виступ представника суду про загальний стан справи Роккелллі-Марків і доповідь генерального прокурора. На другому засіданні, 1 жовтня, слово нададуть стороні потерпілих і цивільних позивачів. Потім буде призначений день для сторони захисту. Наступні засідання будуть присвячені слуханню нових свідків, якщо таких залучать, або ж судовим дебатам сторін та оголошенню вердикту.

31-річний старший сержант Національної гвардії України Віталій Марків відбуває покарання у тюрмі суворого режиму біля Мілана після того, як у липні минулого року суд першої інстанції засудив його до 24 років неволі. Він перебуває під вартою від дня арешту в Болоньї 30 червня 2017 року.

Солдата з українським та італійським громадянством суд присяжних міста Павії визнав причетним до умисного вбивства двох цивільних іноземців на війні біля Слов’янська Донецької області 24 травня 2014 року. Тоді загинули італійський фоторепортер Андреа Роккеллі і його перекладач, російський правозахисник Андрій Миронов. Внаслідок того ж інциденту французький репортер Вільям Руґелон зазнав поранень, він став головним свідком обвинувачення. 

Суд присяжних і прокуратура Павії стверджують, що журналісти загинули внаслідок прицільних мінометних пострілів вояків Збройних сил України, а нацгвардієць Марків відстежував рух  цивільних і передавав інформацію побратимам. Ні суд, ні слідчі не брали до уваги версію про можливість пострілів на ураження з боку російських гібридних сил, біля яких  і перебувала група репортерів без розпізнавальних знаків. Територію, де стався трагічний випадок, контролювали тоді  банди Ігоря Гіркіна.

Сторона захисту солдата відсоює версію, що  репортери потрапили під перехресний вогонь, тому неможливо встановити, внаслідок яких пострілів (із боку бойовиків чи ЗСУ) загинули італієць і росіянин. На переконання захисників військового, Віталій Марків зі своєї бойової позиції фізично не міг бачити цивільних на відстані 1 800 м, а єдина зброя у його володінні (автомат Калашникова) не мав оптичного пристрою для розпізнавання об”єктів на такій великій відстані. 

Адвокати захисту минулої осені оскаржили вирок і подали позов до апеляційного суду присяжних Мілана, суду другої інстанції. Київ категорично не погоджується з обвинувальним вироком і чекає остаточного виправдання бійця Віталія Марківа й ЗСУ. Офіційний Рим тримає дистанцію і заявляє про незалежність та неупередженість італійського судочинства.
…

Народний депутат із фракції «Слуга народу» Андрій Костін, який є також представником України в політичній робочій підгрупі Тристоронньої контактної групи щодо врегулювання на окупованій частині Донбасу, заявляє, що на розгляді парламенту вже є проєкт постанови про проведення місцевих виборів, який «повністю відповідає Мінському комплексові заходів».

Як сказав він агентству «Інтерфакс-Україна» 11 вересня після зустрічі політичних радників керівників держав-учасниць «нормандського формату» в німецькому Берліні, на цій зустрічі зазначалося, що «на розгляді українського парламенту перебуває проєкт про внесення змін до постанови про призначення місцевих виборів, який передбачає іншу редакцію пункту 4, щодо якого стільки гучних спекуляцій».

Він додав, що цей проєкт постанови був внесений іще 28 липня, тобто «задовго до того, як почалася інформаційна атака на делегацію у зв’язку з пунктом 4» – який визначає вимоги України до можливості проведення місцевих виборів на нині окупованих територіях Донбасу і Криму.

За словами Костіна, представник України в ТКГ Леонід Кравчук, звернувшись до Верховної Ради, порушив питання про аналізу пункту 4 постанови про призначення місцевих виборів. При цьому Костін висловив сподівання, що в процесі розгляду цього проєкту Кравчук зможе виступити перед парламентом і «подати свої аргументи, щоб продемонструвати, що Україна віддана виконанню мінських домовленостей».

Згаданий проєкт постанови про внесення змін до постанови Верховної Ради від 15 липня «Про призначення чергових місцевих виборів у 2020 році» № 3943 вніс 28 липня народний депутат із фракції «Слуга народу» Олександр Качура.

Він передбачає, зокрема, зміну згаданого пункту 4, щоб вилучити з нині чинної постанови такі конкретні вимоги до можливості проведення місцевих виборів на нині окупованих територіях, як: «припинення тимчасової окупації та збройної агресії Російської Федерації проти України, а саме: виведення усіх незаконних збройних формувань, керованих, контрольованих і фінансованих Російською Федерацією, російських окупаційних військ, їхньої військової техніки з території України; відновлення повного контролю України за державним кордоном України; роззброєння всіх незаконних збройних формувань та найманців, які діють на тимчасово окупованих територіях України; відновлення конституційного ладу та правопорядку на тимчасово окупованих територіях України; забезпечення безпеки громадян України, які проживають на відповідних територіях Автономної Республіки Крим, Донецької і Луганської областей та міста Севастополя».

Відповідно до проєкту змін, пропонується дозволити можливість згаданих виборів без виконання цих конкретних вимог, а тільки за абстрактної умови «повноцінного завершення на відповідних територіях процедур роззброєння, демілітаризації та реінтеграції відповідно до стандартів Організації Об’єднаних Націй та Організації з безпеки і співробітництва в Європі».

Після засідання ТКГ 19 серпня стало відомо, що Росія поставила за умову продовження переговорів перегляд постанови Верховної Ради від 15 липня про призначення місцевих виборів в Україні на 25 жовтня, яка не передбачає нині проведення таких виборів на окупованих територіях Донбасу і Криму. Офіс президента України повідомив про те засідання, що «Леонід Кравчук проінформував учасників ТКГ про направлення в рамках підготовки до місцевих виборів в Україні звернення до Верховної Ради з пропозицією розглянути питання щодо відповідності постанови Верховної Ради «Про призначення чергових місцевих виборів у 2020 році» законові України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей», а також Комплексові заходів для виконання Мінських угод, який був підтриманий резолюцією Ради безпеки ООН 2202 (2015)».

26 липня президент Росії Володимир Путін у розмові з українським колегою Володимиром Зеленським, за повідомленням Кремля, назвав ту постанову «такою, що суперечить мінським угодам і ставить під загрозу перспективи врегулювання». Відтак делегація Росії в ТКГ заблокувала подальші переговори, вимагаючи зміни цієї постанови.

Кремль домагається проведення місцевих виборів на окупованій частині Донбасу, які мали б визнати Україна і світова спільнота, разом із місцевими виборами в решті України, крім Криму, вже цієї осені без виконання Росією безпекових вимог для проведення таких виборів, щоб легітимізувати створені там нею маріонеткові утворення. Київ дотепер відкидає таку можливість і вимагає спершу виконання таких вимог, як виведення російських військ, роззброєння незаконних місцевих збройних формувань, повернення українського правопорядку, відновлення контролю за кордоном із Росією тощо; позицію України фактично підтримують її західні союзники.

Ідеться про те, що третя з трьох мінських домовленостей, так званий Мінський комплекс заходів, прямо визначає для Києва неможливість отримати контроль над кордоном до виборів. Цей документ, як і два попередні, з українського боку був змушений у часи воєнного наступу Росії узгодити тодішній президент України Петро Порошенко. За словами його соратників, такий нереальний пункт був фактичною гарантією неможливості виконання мінських домовленостей у їхньому нинішньому вигляді і відтак збереження санкційного тиску Заходу на Росію до зміни ситуації в майбутньому.

Нинішня влада президента Володимира Зеленського і його партії «Слуга народу» відмовилася від такого непоступливого курсу і почала йти на поступки Росії, щоб домогтися завершення російсько-української війни. Але й Зеленський заявляв, що відновлення контролю над кордоном є серед неодмінних передумов проведення місцевих виборів на нині окупованих територіях.

За Мінським комплексом заходів, на який щоразу посилається Росія, відновлення повного контролю над державним кордоном із боку уряду України в усій зоні конфлікту має розпочатися тільки «в перший день після місцевих виборів», а завершитися тільки «після всеосяжного політичного врегулювання» і при тому «у консультаціях і за погодженням із представниками окремих районів Донецької та Луганської областей у рамках Тристоронньої контактної групи».

Але при цьому перша з трьох мінських домовленостей, так званий Мінський протокол, яка так само чинна, але вимоги якої Росія ігнорує, передбачає «забезпечити постійний моніторинг на українсько-російському державному кордоні і верифікацію з боку ОБСЄ зі створенням зони безпеки у прикордонних районах України і Російської Федерації». Цей пункт досі не виконаний, Росія не бажає обговорювати його.
…

Державний концерн «Укроборонпром» повідомив про долю малого броньованого артилерійського катера «Бердянськ», який Росія з застосуванням зброї захопила разом зі ще двома кораблями й їхніми екіпажами в нейтральних водах Чорного моря біля Керченської протоки в листопаді 2018 року.

Як повідомив концерн у фейсбуці 11 вересня, ремонт докової частини МБАК «Бердянськ» завершено, і катер, корпус якого було прострілено під час російського нападу, вже спущено на воду.

«Пошкоджені ділянки корпусу вирішили вирізати і передати до Національного військово-історичного музею України. Фахівці Миколаївського суднобудівного заводу продовжують відновлювати внутрішнє приміщення, корабельні системи і пристрої. За планом, ремонт «Бердянська» буде завершено в листопаді», – мовиться в повідомленні.

Іще один із захоплених тоді українських бронекатерів, «Нікополь», після ремонту спустили на воду на початку квітня з тим, щоб завершити відновлення електросистем і електрообладнання до кінця того ж місяця; втім, відновили боєздатність катера тільки наприкінці травня. МБАК «Нікополь» потерпів не від обстрілів, а від вандалізму під час утримання росіянами в окупованому Криму, повідомляли тоді на Миколаївському суднобудівному заводі, який входить до «Укроборонпрому». Командувач ВМС України Ігор Воронченко після повернення кораблів із Криму сказав, що на них там зняли навіть унітази і розетки; в Росії це заперечують.

Третій із кораблів, буксир «Яни Капу», який під час захоплення росіянами зазнав тарану, а під час утримання так само був розукомплектований, після піврічного часткового ремонту в Очакові повернувся в травні власним ходом до місця своєї дислокації в Одесі в очікуванні на продовження ремонту. Торги на тендері на здійснення докового ремонту буксира призначені на 13 жовтня, дата завершення очікуваного ремонту невідома.

Раніше планували, що всі три захоплені кораблі зможуть вийти в море «до початку літа» 2020 року.

Росія захопила три кораблі ВМС України («Бердянськ», «Нікополь» і «Яни Капу») і 24 українських військовослужбовців – моряків і працівників СБУ – 25 листопада 2018 року неподалік Керченської протоки з застосуванням зброї в міжнародних водах, що за міжнародним правом визнається як акт агресії.

Москва відмовилася визнавати за захопленими статус військовополонених і намагалася судити їх за кримінальними статтями на кшталт «незаконного перетину російського кордону».

Міжнародний трибунал із морського права наказав Росії негайно звільнити військових і повернути кораблі. Москва відмовилася це зробити.

Моряків урешті передали Україні не безумовно, за рішенням трибуналу, а в рамках обміну утримуваними. При цьому Росія відпустила моряків формально під «особисте зобов’язання» за першим викликом з’явитися до Росії на суд над ними у справі, яку там так і не закрили.

20 листопада 2019 року і захоплені кораблі повернулися в порт Очакова (Миколаївська область) після року утримання в окупованому Криму.

 
…

Фінансовий аналітик і інвестиційний банкір Сергій Фурса заявив про позов до суду від родини олігархів Суркісів про захист їхньої честі й гідності у справі розслідування навколо виведення коштів із «Приватбанку» перед його націоналізацією.

Як написав він у фейсбуці, позов поданий також проти телеканалу «Прямий», в ефірі якого він обговорював це питання.

Ідеться про повідомлення на одному з сайтів у США про звіт агентства фінансових розслідувань Kroll зі США, в якому стверджувалося, що звіт агентства повідомив про викриту ним схему того, як через шість офшорних компаній, які агентство пов’язало з братами Ігорем і Григорієм Суркісами, завдяки схемі з серіями кредитів вивели з «Приватбанку», зокрема через його дочірній банк у Кіпрі, суму приблизно в 150 мільйонів доларів.

За словами Фурси, «Суркіси вимагають вибачень і спростувань»: брати Суркіси і їхній батько вимагають «публічно заявити, що… ніякого звіту «Кролл» поки ніхто в помині не бачив, а значить, «Кролл» такого не писав, а ваш покірний слуга спаплюжив чесне ім’я Суркісів, обговорюючи публічну новину про те, що частина звіту «Кролл» описує, як гроші потрапляли на депозит Суркісів і чиї це були гроші». Розгляд позову має відбутися в Печерському районному суді Києва 14 вересня.

При цьому Фурса стверджує: «Але ж звіт «Кролл» є. Це знаю я. Знає «Кролл». І знають Суркіси. І, найцікавіше, що він є в Печерського суду, куди направлено позов. Він є і в самих братів Суркісів, які витребували його на Кіпрі».

Документ у вигляді півтора сторінок зі згаданого звіту агентства Kroll (закінчення другої сторінки в публікації приховане, як і ще деякі деталі тексту) оприлюднило наприкінці липня мало відоме американське інтернет-видання Chicago Morning Star.

На початку серпня в Києві англомовне видання західної ділової спільноти Kyiv Post опублікувало матеріал (доступний за передплатою), в якому вказало, що використані в публікації у США документи були справжніми, але поставило під сумнів компетентність цього інтернет-видання.

А адвокати братів Суркісів іще тоді ж, на початку серпня, заявили, що інформація американського видання про те, що деякі іноземні компанії, діяльність яких пов’язують із родиною Суркісів, причетні до виведення коштів із «Приватбанку», не відповідає дійсності, є «абсолютною брехнею і черговим прикладом брудної інформаційної кампанії» проти Суркісів, а також «маніпулятивними і брехливими твердженнями, спрямованими на дискредитацію» компаній Суркісів.

Адвокат Суркісів Віктор Борух тоді повідомляв, що було ухвалене рішення невідкладно звернутися до суду з вимогою спростування цієї інформації як «брехливої і недостовірної» і захисту ділової репутації. Але він не уточнював, до кого має бути поданий такий позов – до американського видання, яке оприлюднило матеріал, чи до тих, хто повідомляв про нього і коментував його.

Попередніми роками агентство Kroll підготувало звіт про його незалежне розслідування, яке підтвердило, що «ПАТ «Приватбанк» було об’єктом масштабних та скоординованих шахрайських дій як мінімум протягом десяти років до націоналізації, що призвело до завдання банку збитків щонайменше в розмірі 5,5 млрд дол. США» – так повідомив про головний висновок того розслідування Національний банк України в січні 2018 року. Повний звіт не оприлюднювали; Коломойський назвав його «маячнею».

Пізніше 2018 року агентство підтвердило, що підготувало такий звіт для НБУ і подало його Нацбанкові саме в січні того року і що розслідування стосувалося десятирічного періоду до грудня 2016 року.

У згаданому недавньому повідомленні видання зі США наведений у ньому документ містить згадку, що його попросив підготувати невказаний замовник (назва ретельно закреслена) наприкінці травня 2017 року.

Із оприлюднених даних немає певності, чи йдеться про два різні звіти, чи про частини того самого.
…

Переговори політичних радників керівників держав-учасниць «нормандського формату» переговорів про врегулювання питань агресії Росії на Донбасі протривали в німецькому Берліні сім годин і завершилися без проривів, повідомляють агентства.

Зокрема, керівник офісу президента України Андрій Єрмак сказав після закінчення зустрічі, що головним результатом переговорів є «домовленість про продовження режиму тиші на Донбасі» і про виконання заходів, необхідних для цього.

Натомість не було досягнено ніяких конкретних домовленостей щодо очікуваного саміту в «нормандському форматі», сказав Єрмак, як його цитує агентство «Укрінформ».

Він висловив сподівання, що такий саміт міг би відбутися до кінця цього року, а наступна «нормандська» зустріч на рівні політрадників – протягом наступних тижнів.

За його словами, при цьому він не поділяє позиції представника Росії Дмитра Козака, який після зустрічі заявив, що проривів на переговорах не відбулося.

Козак, заступник голови адміністрації президента Росії, підтвердив раніше 11 вересня після переговорів, що учасники домовилися підтримати продовження режиму тиші на Донбасі. Але, сказав він, «не можу похвалитися тим, що з усіх питань вдалося досягти узгоджених рішень».

Зокрема, сказав російський посадовець, на зустрічі не обговорювали проведення саміту в «нормандському форматі», бо говорити про нього ще «дуже, дуже рано», також невідома й дата наступної зустрічі політрадників. Він висловив сподівання, що на рівні помічників будуть намагатися розробити узгоджені рішення до кінця вересня.

Серед таких Козак назвав і постанову Верховної Ради про проведення в Україні місцевих виборів, яка визначила умови, за яких такі вибори можуть відбутися на нині окупованих територіях Донбасу і Криму. «Домовилися про те, що найближчим часом у Верховній Раді України буде розглянено проєкт постанови, який відкоригує ту постанову, що була ухвалена 15 липня», – стверджував він.

Верховна Рада, призначаючи в Україні місцеві вибори на 25 жовтня, ухвалила не проводити їх на нині окупованих територіях Криму, Донецької і Луганської областей. Як мовиться в постанові, там такі вибори зможуть відбутися тільки за таких умов: «припинення тимчасової окупації та збройної агресії Російської Федерації проти України, а саме: виведення усіх незаконних збройних формувань, керованих, контрольованих і фінансованих Російською Федерацією, російських окупаційних військ, їхньої військової техніки з території України; відновлення повного контролю України за державним кордоном України; роззброєння всіх незаконних збройних формувань та найманців, які діють на тимчасово окупованих територіях України; відновлення конституційного ладу та правопорядку на тимчасово окупованих територіях України; забезпечення безпеки громадян України, які проживають на відповідних територіях Автономної Республіки Крим, Донецької і Луганської областей та міста Севастополя, після повноцінного завершення на відповідних територіях процедур роззброєння, демілітаризації та реінтеграції відповідно до стандартів Організації Об’єднаних Націй та Організації з безпеки і співробітництва в Європі».

У Росії стверджують, що ця постанова «суперечить мінським домовленостям». Кремль домагається проведення місцевих виборів на окупованій частині Донбасу, які мали б визнати Україна і світова спільнота, разом із місцевими виборами в решті України, крім Криму, вже цієї осені без виконання Росією безпекових вимог для проведення таких виборів, щоб легітимізувати створені там нею маріонеткові утворення. Київ дотепер відкидає таку можливість і вимагає спершу виконання таких вимог, як виведення російських військ, роззброєння незаконних місцевих збройних формувань, повернення українського правопорядку, відновлення контролю за кордоном із Росією тощо; позицію України фактично підтримують її західні союзники.

Ідеться про те, що третя з трьох мінських домовленостей, так званий Мінський комплекс заходів, прямо визначає неможливість для Києва отримати свій контроль над кордоном до виборів. Цей документ, як і два попередні, з українського боку був змушений у часи воєнного наступу Росії узгодити тодішній президент України Петро Порошенко. За словами його соратників, такий нереальний пункт був фактичною гарантією неможливості виконання мінських домовленостей у їхньому нинішньому вигляді і відтак збереження санкційного тиску Заходу на Росію до зміни ситуації в майбутньому.

Нинішня влада Володимира Зеленського відмовилася від такого непоступливого курсу і почала йти на поступки Росії, щоб домогтися завершення російсько-української війни. Але й Зеленський заявляв, що відновлення контролю над кордоном є серед неодмінних передумов проведення місцевих виборів на нині окупованих територіях.

За Мінським комплексом заходів, на який щоразу посилається Росія, відновлення повного контролю над державним кордоном із боку уряду України в усій зоні конфлікту має розпочатися тільки «в перший день після місцевих виборів», а завершитися тільки «після всеосяжного політичного врегулювання» і при тому «у консультаціях і за погодженням із представниками окремих районів Донецької та Луганської областей у рамках Тристоронньої контактної групи».

Та при цьому перша з трьох мінських домовленостей, так званий Мінський протокол, яка так само чинна, але вимоги якої Росія ігнорує, передбачає «забезпечити постійний моніторинг на українсько-російському державному кордоні і верифікацію з боку ОБСЄ зі створенням зони безпеки у прикордонних районах України і Російської Федерації». Цей пункт досі не виконаний, Росія не бажає обговорювати його.
…

Українська делегація на завершальному засіданні 28-го форуму ОБСЄ з економіки і довкілля нагадала, що «Росія як держава-окупант несе повну відповідальність» за доступ до прісної води в анексованому Криму. Про це у твітері повідомляє Постійне представництво України при міжнародних організаціях у Відні.

Крім того, українська делегація привернула увагу учасників до руйнівних наслідків російської збройної агресії для навколишнього середовища Донбасу і Криму – деградації ґрунтів, незаконного видобутку корисних копалин, викидів отруйних речовин, будівництва Керченського мосту, ситуації на шахті «Юнком».

Раніше в МЗС Росії заявили, що Київ «порушив свої правозахисні зобов’язання», закріплені в міжнародних документах щодо води для Криму.

Офіційний представник МЗС Росії Марія Захарова назвала припинення поставок дніпровської води на півострів «водною блокадою».

Раніше підконтрольна Кремлю влада Криму стверджувала, що півострів не потребує поставок дніпровської води по Північнокримському каналу.

Згодом у підконтрольному Росії уряді Криму повідомили, що готуються до «найгіршого сценарію» з водопостачанням півострова.

З 7 вересня, в Сімферополі, Бахчисараї та Сімферопольському районах через посуху й обміління водоймищ почався третій, найбільш жорсткий, етап обмежень подачі води.

Перший заступник міністра закордонних справ України Еміне Джеппар повідомила, що позиція МЗС України з питання водозабезпечення жителів Криму залишається незмінною. 

«Росія – країна окупант. Росія несе повну відповідальність за ситуацію в Криму», – сказала Джеппар.

Моніторингова місія ООН в Україні наполягає на тому, що з урахуванням анексії Кримського півострова, «Росія несе основну відповідальність за забезпечення доступу до води захищеним особам в Криму».

Українська влада неодноразово робила заяви про те, що водопостачання анексованого Криму буде відновлене тільки після деокупації півострова.
…

Віденська конвенція передбачає недоторканість майна і транспорту дипломатів
…

Виборчу адресу для участі в місцевих виборах за фактичним місцем проживання змінили понад 90 тисяч громадян України, або 1,6% від кількості виборців, які могли би її змінити, повідомив голова Комітету виборців України Олексій Кошель.

«Станом на сьогодні на сайті Державного реєстру виборців ми бачимо цифру 92 тисячі виборців, які змінили виборчу адресу. Це багато чи мало? На нашу думку, це невелика цифра, на жаль. Загалом в Україні налічується від 5,5 до 6 млн виборців, які потребують зміни виборчої адреси. Це внутрішньо переміщені особи, трудові мігранти. Загалом близько мільйона громадян, які не мають у паспорті позначки про реєстрацію взагалі», – сказав Кошель.

За його словами, у подальшому під час роботи над Виборчим кодексом необхідно «кардинально переглядати» механізм зміни виборчої адреси.

«Йдеться не лише про те, що ми вирішуємо проблеми для певної категорії виборців. Йдеться про потенційну маніпуляцію під час виборчого процесу», – сказав Кошель.

На сайті Державного реєстру виборців уточнюється, що станом на 10 вересня українці подали 97 тисяч 932 заяви про зміну виборчих адрес, з яких 92 тисячі 399 – заяви про зміну виборчих адрес на адреси фактичного місця проживання. Повідомляється, що органами ведення Держреєстру було відмовлено у задоволенні 4 712 заяв.

10 вересня був останній день, коли ще можна було змінити місце голосування на місцевих виборах.

Місцеві вибори в Україні заплановані на 25 жовтня.

 
…

Львівську обласну прокуратуру очолив Антон Войтенко, повідомляє пресслужба відомства.

Рішення про його призначення Офіс генпрокурора ухвалив після того, як 10 вересня Ірина Діденко звільнилася з посади прокурора Львівської області.

За даними прокуратури, Антон Войтенко народився 22 жовтня 1984 року в Умані Черкаської області. Здобув юридичну освіту у Національній юридичній академії імені Ярослава Мудрого. В органах прокуратури працює з 2007 року.

До призначення очільником Львівської обласної прокуратури, працював прокурором Рівненської області, а також обіймав різні посади у військовій прокуратурі Центрального регіону України.

Керівником прокуратури Львівщини Антона Войтенка призначено наказом Офісу Генерального прокурора з 11 вересня 2020 року терміном на 5 років.

 
Ірина Діденко очолювала прокуратуру Львівщини з жовтня 2019 року.

 
…

У п’ятницю розпочала свою роботу новостворена Київська міська прокуратура, яка запрацювала замість ліквідованої Прокуратури міста Києва, повідомила пресслужба відомства 11 вересня.

«Але ми змінили не лише назву. Київська міська прокуратура буде меншою за кадровою чисельністю та складатиметься з працівників, які успішно пройшли всі етапи переатестації. Незабаром переатестацію проходитимуть й прокурори місцевих прокуратур», – йдеться в повідомленні.

У вересні минулого року президент України Володимир Зеленський підписав закон про реформування органів прокуратури. Закон передбачає кадрове перезавантаження органів прокуратури шляхом атестації чинних прокурорів. Також законом передбачена ліквідація військових прокуратур і зменшення максимальної кількості працівників органів прокуратури з 15 тисяч до 10 тисяч осіб.
…

Україна проситиме про санкції через організацію російських виборів губернатора в анексованому Севастополі, заявило Міністерство закордонних справ України в коментарі Крим.Реалії (проєкт Радіо Свобода).

За словами першої заступниці голови МЗС України Еміне Джеппаров, Україна буде звертатися до міжнародних партнерів з проханням засудити організацію «голосування», у тому числі шляхом санкцій.

«Україна рішуче засуджує факти протиправної організації окупаційною адміністрацією Росії «голосування» на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях Автономної Республіки Крим та міста Севастополя», – зазначила Джеппар.

Вона нагадала, що Крим і Севастополь з точки зору міжнародного права є окупованими територіями, а «проведення «виборів» на тимчасово окупованих територіях України суперечить фундаментальним нормам і принципам міжнародного права – Статуту ООН, резолюції Генеральної Асамблеї ООН, а також законодавству України».

«Результати цього незаконного голосування будуть юридично нікчемними, не матимуть жодних правових наслідків і не будуть визнані ні Україною, ні міжнародним співтовариством. Усі причетні до організації та проведення незаконних виборів у тимчасово окупованому Криму особи будуть нести відповідальність відповідно до чинного законодавства України», – зазначила Джеппар.

Вона додала, що «Автономна Республіки Крим і Севастополь були, є і будуть залишатися невід’ємною частиною суверенної Української держави, на яку поширюється дія Конституції та законів України».

11 вересня в Севастополі почали обирати підконтрольного Росії губернатора міста. Вибори триватимуть до 13 вересня включно.

 
…

Вони заявляли про державну зраду та вимагали його відставки
…

Позафракційний народний депутат Андрій Деркач зреагував на новину про санкції Міністерства фінансів Сполучених Штатів проти себе.

У дописі на фейсбуці Деркач назвав санкції «превентивним реагуванням» на його прийдешню пресконференцію.

«Це помства і щодо мене, як представника команди розслідувачів. І неважливо, як ця помства проявляється: чи це скасування американської візи на прохання представників «демокорапшн» в посольстві США чи моєї депортації з Російської Федерації, як це було в 2017 році», – заявив Деркач.

Він додав, що ця інформація від Міністерства фінансів США дає йому можливість захищати свої інтереси «в суді», але не уточнив, у якому саме.

Читайте також: «Плівки Деркача»: Чи зможе Зеленський зупинити «втручання у вибори у США»?

10 вересня Міністерство фінансів США запровадило санкції проти позафракційного народного депутата України Андрія Деркача. Цей крок відомство пояснило причетністю Деркача до втручання у виборчий процес 2020 року в Сполучених Штатах Америки.

У серпні з’явилась заява голови контррозвідки США про втручання Росії в американські вибори через дії українського парламентаря Андрія Деркача, який оприлюдненням плівок, на думку американських контррозвідників, намагається дискредитувати головного конкурента Дональда Трампа на американських виборах – демократа Джо Байдена.

Президент України Володимир Зеленський оприлюднив заяву, в якій запевнив, що Україна не дозволить втручання у виборчий процес в інших країнах, зокрема у США.
…

Президент Володимир Зеленський 10 вересня підписав укази про звільнення та призначення кількох дипломатичних представників України.

Зокрема, Зеленський звільнив Геннадія Надоленка з посади Надзвичайного і повноваженого посла України в Ізраїлі. На цю посаду він призначив Євгена Корнійчука.

Також посольство України в Казахстані очолив Петро Врублевський. Крім того, Зеленський звільнив Олександра Горіна з посади посла в Південній Кореї.

Петро Врублевський донедавна був радником-посланником у посольстві України в Білорусі.

 
…

Центральна виборча комісія зареєструвала трьох кандидатів у народні депутати на окрузі №208. Про це пресслужба комісії повідомила за підсумками засідання 10 вересня.

Серед зареєстрованих сьогодні:

Іван Донецьк («Прогресивна соціалістична партія України»)
Олег Ляшко («Радикальна партія Олега Ляшка»)
Віталій Чорний («Команда Сергія Мінька»)

Раніше ЦВК зареєструвала ще трьох кандидатів: Олексія Оскера, Михайла Побігая та Сергія Суханова.

Читайте також: Тимошенко: «Батьківщина» не висуватиме кандидата в окрузі, де балотуватиметься Ляшко

Також комісія внесла зміни до складу окружної виборчої комісії на окрузі, замінивши представників Аграрної партії та партії «Соціальна справедливість».

Центральна виборча комісія визначила дату проведення виборів народного депутата на окрузі №208 у Чернігівській області на 25 жовтня. Попереднього парламентаря від цього округу Віталія Давиденка знайшли мертвим 23 травня 2020 року.
…