Зеленський поїхав до Оману з родиною – Офіс президента

Президент України Володимир Зеленський поїхав до Оману з родиною, повідомив 5 січня Офіс президента.

Попри те, що поїздку Зеленський нібито оплачує власним коштом, в близькосхідній країні в нього запланована низка зустрічей, стверджують в Офісі.

Читайте також: Два розслідування «Схем» – про Зеленського і Богдана – перемогли на конкурсі розслідувань імені Сергієнка​

«Президент Володимир Зеленський перебуває в Омані, куди він відбув разом з родиною рейсовим літаком за власні кошти. Там найближчими днями у Глави держави заплановані зустрічі на найвищому рівні. В Омані Володимир Зеленський обговорить торговельно-економічну співпрацю двох країн, зміцнення дипломатичних відносин та залучення інвестицій в Україну», – йдеться в повідомленні.

 

Пресслужба ОП не уточнює, коли саме президент поїхав до Оману та скільки часу там проведе.

Днями українські ЗМІ з посиланням на користувачів соцмереж повідомляли, що Володимир Зеленський зустрів Новий рік в українських Карпатах.

Міністр: показу мод у будівлі костьолу святого Миколая не буде

Показу мод у будівлі костьолу святого Миколая в Києві не буде, повідомив міністр культури Володимир Бородянський у Facebook.

«Показу мод у будівлі костьолу святого Миколая, який перебуває на балансі Національного будинку органної та камерної музики України – не буде. Оскільки одночасно це і Національний будинок органної та камерної музики України і діючий костьол, будь-які заходи в цьому місці враховують позицію настоятеля. Усно настоятель вже надав негативну відповідь», – написав Бородянський.

Коментуючи інформацію про показ мод у будівлі святого Миколая, посол Польщі в Україні Бартош Ціхоцьки написав: «Показ мод у загарбаній більшовиками та досі не поверненій київській святині?»

За даними ЗМІ, показ одного з українських брендів мав відбутися в лютому.

До Києва збирається росіянка, яка пропонувала заплатити Україні контрибуцію за анексію Криму

Російський політик Ірина Хакамада, яка пропонувала «викупити» Крим в України, планує виступити на бізнес-форумі в Києві, повідомила компанія Taryan Group.

«Поспішаємо анонсувати таємного спікера. Вперше за шість років у Києві виступить довгоочікувана Ірина Хакамада. Вона, одна з найбільш затребуваних бізнес-тренерів, знає, як мотивувати людей реалізовувати мрії і жити в гармонії… Не пропусти унікальний виступ Ірини Хакамади на DreamBIG Forum! 27 лютого, Палац Спорту», – йдеться в повідомленні.

Голова Меджлісу кримських татар Рефат Чубаров, коментуючи намір Хакамади відвідати Крим, заявив у Facebook, що «вся московська погань, яка підтримала окупацію Росією Криму, збирається в Україну».

Після анексії Криму Хакамада заявляла, що вважає дії Росії щодо Криму анексією і запропонувала купити в України півострів, виплативши контрибуцію.

У 2000-2003 роках вона була заступницею голови Державної думи Росії, у 2012-2018 – членом Ради при президенті Росії з розвитку громадянського суспільства і правах людини.

У 2004 році Хакамада була кандидатом на посаду президента Росії, але посіла четверте місце. Наступного року її висували на Нобелівську премію мира у числі тисячі жінок з усієї планети.

У полоні бойовиків на Донбасі залишається близько 300 людей – Лутковська

У полоні підтримуваних Росією бойовиків на Донбасі залишається близько 300 людей, повідомила представниця України в гуманітарній підгрупі Тристоронньої контактної групи Валерія Лутковська в ефірі «Українського радіо».

«З 16 січня мені треба продовжувати роботу, тому що ми маємо ще щось велику кількість людей, які перебувають у незаконному утриманні на території ОРДЛО. Це близько 300 людей. Стосовно 101 особи у нас є документи, які підтверджують незаконне утримання під вартою, а ще стосовно приблизно 200 людей у нас є інформація від родичів, але немає документів», – сказала Лутковська.

29 грудня в рамках обміну з підтримуваними Росією угрупованнями «ДНР» і «ЛНР» на підконтрольну Україні територію повернулися 76 людей. Київ видав 124 осіб.

Друге читання законопроєкту про ринок землі може відбутися 14 січня – радник прем’єра

 Верховна Рада може розглянути законопроєкт про ринок землі на пленарному засіданні 14 січня, повідомив радник прем’єр-міністра з економічних питань Олексій Мушак.

За його словами, в парламенті дотримані всі процедурні норми для розгляду законопроєкту №2178-10.

«За регламентом текст до другого читання має бути наданий за 10 днів до дати розгляду. Тільки що порівняльна таблиця з’явилися на порталі ВР. Відповідно першого пленарного дня 14 січня парламент вже може проголосувати за земельну реформу. Тепер справа лише за політичною волею та бажанням зробити реформу сторіччя», – вказав Мушак.

Як повідомив радник, до 6 сторінок законопроекту було подано 4018 правок на 2528 сторінках, понад дві тисячі з них стосуються референдуму.

 

3 січня до парламенту був поданий законопроєкт про обіг земель сільгосппризначення №2278-10 з правками до другого читання. Він передбачає заборону іноземцям набувати право власності на земельні ділянки. Така заборона втратить чинність за умови схвалення продажу землі іноземцям на референдумі.

 

У фігуранта «справи українських диверсантів» Дудки погіршився стан здоров’я – рідні

У засудженого в анексованому Севастополі у «справі українських диверсантів» Володимира Дудки значно погіршився стан здоров’я. Про це повідомила Кримська правозахисна група, посилаючись на інформацію сина засудженого, Іллі Кавернікова.

За словами Кавернікова, у Дудки підвищився артеріальний тиск, через холод і транспортування у спецтранспорті загострилися хронічні хвороби.

«На етапі до П’ятигорська батько разом з іншими ув’язненими більше трьох годин мерз в автозаку, потім ще шість годин його тримали «в карантині», де теж холодно. Чекали, поки їх розподілять по камерах. А при його захворюваннях холод протипоказаний. Коли розподілили по камерах, довгий час не видавали постільну білизну. У СІЗО П’ятигорська він пробув три тижні загалом», – розповів він.

Кавернік додав, що Дудку можуть етапувати в колонію №11 Ставропольського краю Росії.

Раніше стало відомо, що ще одного засудженого у цій справі Олексія Бессарабова доставили в колонію №1 Ставропольського краю Росії для відбування покарання.

9 листопада 2016 року в Севастополі затримали співробітників кримського аналітичного центру «Номос» Дмитра Штиблікова і Олексія Бессарабова, а також їхнього близького друга Володимира Дудку. Усіх трьох звинуватили в підготовці диверсій в анексованому Криму на замовлення української розвідки.

Севастопольський міський суд 4 квітня цього року засудив Дудку і Бессарабова до 14 років в’язниці. Суд також призначив кожному штраф. Верховний суд Росії 15 жовтня відхилив скаргу захисту і затвердив вирок Дудці і Бессарабову.

Зеленський отримав під ялинку від «Кварталу 95» майже 5 мільйонів гривень

Президент України Володимир Зеленський отримав від компанії «Квартал 95» 4 мільйони 984 тисячі гривень. Про це йдеться в оприлюдненому в Реєстрі електронних декларацій на сайті Національного агентства з питань запобігання корупції повідомленні про суттєві зміни в майновому стані декларанта.

Датою отримання доходу є 27 грудня 2019 року, його видами – роялті та компенсація за користування торговою маркою.

Роялті – це платежі, які виплачуються продавцю ліцензії за поточне користування активами, найчастіше правами інтелектуальної власності.

У декларації Зеленського про доходи за 2017 рік йшлося про 7,3 мільйона гривень, отриманих у тому числі від роботи у «Кварталі 95».

Фігуранта «справи українських диверсантів» Бессарабова етапували у колонію в Ставропольському краї Росії – правозахисники

Засудженого в анексованому Севастополі у «справі українських диверсантів» Олексія Бессарабова доставили в колонію №1 Ставропольського краю Росії для відбування покарання. Про це повідомляє Кримська правозахисна група.

Правозахисники з посиланням на Іллю Кавернікова – сина фігуранта цієї справи Володимира Дудки – повідомляють, що Дудку можуть етапувати в колонію №11 Ставропольського краю Росії, але рідні засудженого поки не мають підтвердження цієї інформації.

23 жовтня стало відомо, що засуджених російським судом у так званій «справі українських диверсантів» Володимира Дудку та Олексія Бессарабова етапували з СІЗО «Матроська тиша» в Москві в невідомому напрямку.

9 листопада 2016 року в Севастополі затримали співробітників кримського аналітичного центру «Номос» Дмитра Штиблікова і Олексія Бессарабова, а також їхнього близького друга Володимира Дудку. Усіх трьох звинуватили в підготовці диверсій в анексованому Криму на замовлення української розвідки.

Севастопольський міський суд 4 квітня цього року засудив Дудку і Бессарабова до 14 років в’язниці. Суд також призначив кожному штраф. Верховний суд Росії 15 жовтня відхилив скаргу захисту і затвердив вирок Дудці і Бессарабову.

Активіст Приходько не просив про зустріч зі священником в СІЗО Сімферополя – російські силовики

Утримуваний в анексованому Криму, в сімферопольському СІЗО, проукраїнський активіст Олег Приходько не просив про зустріч зі священником, повідомило російській агенції «Інтерфакс» російське управління Федеральної служби виконання покарань в анексованому Криму.

«Від підслідного Приходька заяв з проханням про зустріч з священнослужителем не надходило», – йдеться в повідомленні.

Російські силовики також стверджують, що 26 грудня слідчий ізолятор відвідував протоієрей Роман Цуркан.

«На момент візиту отця Романа від Приходька заяв не було. У разі надходження заяви від підслідного Приходька про бажання зустрітися зі священнослужителем, йому буде організована така зустріч», – йдеться в повідомленні.

Раніше стало відомо, що проукраїнському активісту Олегу Приходьку в СІЗО Сімферополя відмовляють в побаченнях зі священником.

Напередодні Уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова звернулася до російського омбудсмена Тетяни Москалькової з вимогою вжити заходів для допуску священника до заарештованого в анексованому Криму проукраїнського активіста Олега Приходька.

Проукраїнський активіст Олег Приходько залишиться під арештом в СІЗО до 10 лютого, оскільки підконтрольний Росії Верховний суд Криму 25 грудня залишив без задоволення апеляційну скаргу сторони захисту на продовження запобіжного заходу.

Раніше російська служба з фінансового моніторингу внесла кримчанина Олега Приходька в список осіб, причетних до екстремістської діяльності або тероризму.

Приходька затримали 10 жовтня 2019 року. Російська ФСБ звинуватила його в підготовці до терористичного акту і незаконному виготовленні вибухових речовин.

Прокуратура Автономної Республіки Крим почала кримінальне провадження за статтею «незаконне позбавлення волі» через арешт активіста в анексованому Криму.

З 16 січня стартує висування кандидатів у депутати на виборах по округу в Харківській області – ЦВК

Центральна виборча комісія на засіданні у п’ятницю затвердила календарний план заходів з підготовки та проведення проміжних виборів народного депутата на окрузі №179 в Харківській області, запланованих на 15 березня.

«З 16 січня до 3 лютого включно відбуватиметься висування кандидатів у народні депутати України в одномандатному окрузі політичними партіями та шляхом самовисування; 3 16 січня до 13 лютого включно – подання документів до Центральної виборчої комісії для реєстрації кандидатів у депутати; до 18 лютого включно – закінчення реєстрації кандидатів у депутати», – йдеться в повідомленні.

Також у ЦВК зазначили, що до 00:00 годин 13 березня передбачене закінчення передвиборної агітації, а результати виборів мають бути встановлені до 30 березня включно.

13 грудня минулого року Центральна виборча комісія призначила проміжні вибори народного депутата на окрузі номер 179 в Харківській області на 15 березня 2020 року.

На початку грудня Верховна Рада достроково припинила повноваження народного депутата, члена фракції «Слуга народу» Олексія Кучера, який в липні переміг на виборах в 179-му окрузі.

За кілька тижнів до цього Кучер став головою Харківської обласної державної адміністрації.

Три прокурори у справах Майдану пройшли співбесіди до Офісу генерального прокурора

Три прокурори у провадженнях про злочини під час подій Євромайдану пройшли співбесіди до Офісу генерального прокурора.

Ігор Земсков призначений на посаду заступника начальника третього відділу процесуального керівництва Департаменту процесуального керівництва у кримінальних провадженнях про злочини, вчинені у зв’язку із масовими протестами у 2013-2014 роках.

Земсков у коментарі «Громадському телебаченню» зазначив, що й надалі працюватиме над справами Майдану.

«Продовжую займатися процесуальним керівництвом під час досудового розслідування та підтриманням обвинувачення у провадженнях, де я старший групи прокурорів», — сказав прокурор.

Яніс Сімонов став начальником третього відділу процесуального керівництва Департаменту процесуального керівництва у кримінальних провадженнях про катування та інші серйозні порушення прав громадян з боку правоохоронних органів.

Денис Іванов очолив перший відділ процесуального керівництва Департаменту процесуального керівництва у кримінальних провадженнях про злочини, вчинені у зв’язку із масовими протестами у 2013-2014 роках.

Раніше співбесіду успішно пройшов інший прокурор у справах Майдану – Олексій Донський.

21 листопада 2013 року після рішення уряду Миколи Азарова відкласти угоду про асоціацію з Європейським союзом в Україні почалися акції протесту. Вони тривали впродовж трьох місяців і завершилися втечею з України президента Віктора Януковича й низки чільних посадовців.

За даними Моніторингової місії ООН, під час Євромайдану загинули 98 людей: серед них 84 учасники протестів, 13 правоохоронців та одна людина, яка опинилася на місці подій випадково. Найбільша кількість жертв зафіксована 20 лютого 2014 року.

Водночас у Генеральній прокуратурі України вважають, що в дні Революції Гідності загинули 104 людини, ще 2,5 тисячі – отримали травми.

ВАКС проведе підготовче засідання щодо двох фігурантів «газової справи» Онищенка

Вищий антикорупційний суд сьогодні проведе підготовче засідання за обвинуваченням двох осіб у так званій «газовій справі» колишнього народного депутата Олександра Онищенка, повідомляє пресслужба ВАКС у фесбуці.

«Вищий антикорупційний суд призначив підготовче судове засідання за обвинуваченням двох осіб у так званій «газовій справі». За матеріалами сторони обвинувачення, вказані особи, перебуваючи на посадах директорів товариств, завдали збитків ПАТ «Укргазвидобування» на суму 31 115 927 гривень. Обвинувачені отримували природний газ за заниженими цінами, а потім реалізовували його вже за ринковими цінами, легалізуючи отриманий дохід через компанії, які вважають підконтрольними екснардепу», – йдеться в повідомленні.

Повідомляється, що засідання призначене на 14:00.

Ексдепутат Олександр Онищенко втік з України влітку 2016 року. НАБУ називає його організатором корупційної схеми, пов’язаної з видобутком та продажем природного газу в рамках співпраці з ПАТ «Укргазвидобування». У липні 2018 року Національне антикорупційне бюро повідомляло про завершення досудового розслідування щодо Онищенка. За версією слідства, він причетний до розкрадання понад 1,6 мільярда гривень з 2013 по 2016 рік. Збитки підприємству «Укргазвидобування» оцінюються в більш ніж 740 мільйонів.

Загалом слідство встановило причетність до участі у так званій «газовій справі» Онищенка близько 30 осіб.

29 листопада німецькі правоохоронці затримали Онищенка за запитом Національного антикорупційного бюро України та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Адвокати заявляють про незаконні слідчі дії в справі Шеремета

Адвокат Юлії Кузьменко Владислав Добош та власник юридичної компанії «Міллер» Масі Найєм заявляють, що поліцейські з порушенням норм Кримінального процесуального кодексу 2 січня проводили слідчий експеримент у справі про вбивство журналіста Павла Шеремета.

«Я без десяти 17:00 отримав на електронну пошту від Бирка (слідчий Василь Бирко – ред.) повідомлення, про те, що сьогодні о 18-й годині буде проводитися слідчий експеримент. Це при тому, що вони не надали нам ознайомитися із матеріалами справи, не відкрили відео, по якому мають проводити слідчий експеримент», – повідомив 2 січня адвокат Добош.

Він додав, що йому досі не надали всі матеріали справи, зокрема ті, що стосуються камер і самого експерименту. Добош вважає, що експеримент потрібно проводити о 2:40 ночі, оскільки саме такий час вказаний на відео з камер спостереження.

Інший юрист, Масі Найєм, повідомив, що поліцейські намагалися залучити до слідчого експерименту також і іншого фігуранта справи Андрія Антоненка.

«Протягом останніх тижнів адвокати Андрія подають клопотання про знайомлення з матеріалами справи. Такі клопотання слідчий ігнорує. Вже завтра (3 січня – ред.) буде ухвала суду, якою суддя зобов’язує слідчих ознайомити адвокатів з матеріалами справи. Але слідчі хочуть провести слідчий експеримент саме сьогодні, попередивши адвокатів за годину до слідчої дії. Тому вони викликали адвоката з БПД (безоплатної правової допомоги – ред.). При тому, що у Андрія щонайменще три адвокати», – наголосив Найєм.

Представники слідства наразі не коментували останніх подій у справі.

Журналіст «Української правди» Павло Шеремет загинув 20 липня 2016 року внаслідок вибуху автомобіля в центрі Києва.

12 грудня міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков написав, що поліція затримала й оголошує підозру фігурантам провадження про вбивство Шеремета в липні 2016 року.

Згодом заступник голови Національної поліції – начальник кримінальної поліції Євген Коваль назвав серед підозрюваних сержанта Сил спеціальних операцій Андрія Антоненка, військового медика Яну Дугарь, волонтера Юлію Кузьменко та ветеранів збройного конфлікту на Донбасі Інну і Владислава Грищенків.

14 грудня суд взяв під варту без можливості внесення застави Андрія Riffmaster Антоненка. Його заарештовано на два місяці – до 8 лютого 2020 року. Аналогічний запобіжний захід обрано і для Юлії Кузьменко.

За даними МВС, подружжя Грищенків підозрювані в іншому провадженні, але «представляють оперативний інтерес для слідства у справі Шеремета».

 

Фігурант бахчисарайської «справи Хізб ут-Тахрір» вдруге зустрічає день народження в СІЗО

Житель Бахчисарая, фігурант бахчисарайської «справи Хізб ут-Тахрір» Мемет Бєлялов вдруге зустрічає день народження в СІЗО. Як повідомляє громадське об’єднання «Кримська солідарність», Бєлялову виповнився 31 рік.

«Наш енергійний, цілеспрямований, комунікабельний співвітчизник з 11 жовтня 2017 року необґрунтовано перебуває в неволі, позбавлений родини, суспільства і народу. У нього щойно почалося сімейне життя, первісток-син Алі, мрії і плани миттєво перетворилися в далеку, недосяжну реальність. Одного ранку, обшук – і людина, яка спокійно жила, навчалася, працювала, вмить стає «злочинцем», – мовиться в повідомленні.

У «Кримській солідарності» зазначили, що Бєлялов на одному з останніх засідань суду в російському Ростові-на-Дону сказав: «Мусульмани не мають нічого спільного з тероризмом».

«І це думка не тільки його – це думка всіх політв’язнів, наших одновірців, це думка всього нашого народу», – зазначає громадське об’єднання.

«Від імені громадського об’єднання «Кримська солідарність» бажаємо батькам Мемета Бєлялова, його дружині і маленькому синові Алі якнайшвидшу зустріч із рідною людиною. Бажаємо всім нашим співвітчизникам міцного іману (віри) і благого повернення додому», – йдеться в повідомленні.

15 листопада Південний військовий окружний суд російського Ростова-на-Дону почав розглядати по суті другу бахчисарайську «справу Хізб ут-Тахрір».

У жовтні 2017 року російські силовики заарештували шістьох жителів Бахчисараю. Це Тимур Ібрагімов, Марлен Асанов, Мемет Бєлялов, Сейран Салієв, Сервер Зекір’яєв і Ернес Аметов. ФСБ Росії інкримінує їм участь в забороненій в Росії і окупованому нею Криму організації «Хізб ут-Тахрір».

21 травня 2018 року в Криму затримали координатора «Кримської солідарності» Сервера Мустафаєва і жителя села Долинне Бахчисарайського району Едема Смаїлова. Звинувачення проти них долучили до бахчисарайської «справи Хізб ут-Тахрір».

 

Омбудсмен Денісова вимагає допуску священника до активіста Приходька в СІЗО Сімферополя

Уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова звернулася до російського омбудсмена Тетяни Москалькової з вимогою вжити заходів для допуску священника до заарештованого в анексованому Криму проукраїнського активіста Олега Приходька.

«Права незаконно затриманого кримського активіста Олега Приходька вчергове порушено. Нашим співгромадянином подано два клопотання до адміністрації пенітенціарної установи щодо допуску до нього священника, але відповіді так і не отримано», – написала Денісова 2 січня у фейсбуці.

За її словами, це є прямим порушенням права ув’язненого на можливість доступу до кваліфікованих представників будь-якої конфесії.

Раніше стало відомо, що проукраїнському активісту Олегу Приходьку в СІЗО Сімферополя відмовляють в побаченнях зі священником.

Олег Приходько залишиться під вартою в СІЗО до 10 лютого наступного року, оскільки підконтрольний Росії Верховний суд Криму 25 грудня залишив без задоволення апеляційну скаргу сторони захисту на продовження запобіжного заходу.

Проукраїнський активіст Олег Приходько залишиться під арештом в СІЗО до 10 лютого, оскільки підконтрольний Росії Верховний суд Криму 25 грудня залишив без задоволення апеляційну скаргу сторони захисту на продовження запобіжного заходу.

Раніше російська служба з фінансового моніторингу внесла кримчанина Олега Приходька в список осіб, причетних до екстремістської діяльності або тероризму.

Приходька затримали 10 жовтня 2019 року. Російська ФСБ звинуватила його в підготовці до терористичного акту і незаконному виготовленні вибухових речовин.

Прокуратура Автономної Республіки Крим почала кримінальне провадження за статтею «незаконне позбавлення волі» через арешт активіста в анексованому Криму.

Прокуратура АРК поговорить із «видвореним» з Росії блогером Гайворонським – Чубаров

Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров очікує, що за кілька днів Прокуратура АРК поговорить із «видвореним» з Росії блогером Євгеном Гайворонським. Про це повідомляє проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії.

«У пана Гайворонського є багато інформації щодо конкретних персон, які перебувають на різних рівнях місцевої влади у Криму. Кілька місяців тому він написав книгу. Частина цієї книги якраз і присвячена оцінками тих подій, які відбуваються в окупованому Криму з моменту його окупації. Я не оцінюватиму зараз об’єктивність цієї інформації, що є в книзі або поза нею. Але те, що для прокуратури – це база для того, щоб працювати з цим – я впевнений в цьому. І зрозуміло, що у мене була розмова з прокурором АРК про необхідність залучення Гайворонського до з’ясування тих питань, які відбуваються в Криму. Я знаю, що у прокуратури АРК були такі наміри. Я думаю, що за декілька днів такі зустрічі у них відбудуться», – розповів Чубаров.

Він зазначив, що не володіє інформацією про те, чи буде персоною Гайворонського цікавитися Служба безпеки України.

«Я не знаю щодо СБУ, але знаю точно, що з ним (Гайворонським – ред.) працюватиме Прокуратура АРК», – зазначив Чубаров.

1 січня стало відомо, що ялтинський блогер і журналіст Євген Гайворонський, якого вивезли з анексованого Криму в Краснодарський край Росії для «видворення», прибув до Києва.

20 грудня підконтрольний Росії Ялтинський міський суд ухвалив рішення про «примусове видворення» Євгена Гайворонського «з території Росії». Після цього його вивезли з анексованого Криму в Краснодарський край Росії.

До цього, 31 жовтня, Гайворонського звинуватили «образі в інтернеті влади і символів Росії» за допис у соцмережі щодо президента Росії Володимира Путіна.

12 листопада підконтрольний Росії міськсуд Ялти вирішив визнати незаконними документи, за якими Гайворонському видали паспорт громадянина Росії.

Раніше підконтрольний суд Ялти заарештував блогера на 15 діб за звинуваченням в ухиленні від лікування від наркозалежності. Адвокат Гайворонського пов’язував його арешт з попереднім затриманням у березні 2019 року – за підозрою у вживанні наркотичних засобів. Сам блогер назвав «маячнею» звинувачення у вживанні наркотиків.

 

Пристайко сподівається, що відкладений візит Помпео в Україну відбудеться «незабаром»

Україна сподівається, що нові дати візиту до Києва держсекретаря США Майка Помпео будуть узгоджені «незабаром». Про це в твітері 2 січня написав міністр закордонних справ України Вадим Пристайко.

«Я з повагою сприймаю рішення державного секретаря Майка Помпео відкласти його візит в Україну після атак на базу операції «Непохитна рішучість» і посольство США у Багдаді. Ми підтримуємо нашого стратегічного партнера – сили коаліції та дипломати мають бути убезпечені», – зазначив Пристайко.

 

«Ми підтверджуємо нашу готовність вітати державного секретаря Майка Помпео в Україні, і ми очікуємо на погодження нових дат візит незабаром», – вказав український міністр.

 

У Держдепартаменті США 1 січня підтвердили, що держсекретар Майк Помпео не приїде до України, а також до низки інших країн, як очікувалося на початку року.

«Держсекретар Помпео має відкласти свій візит в Україну, Білорусь, Казахстан, Узбекистан і Кіпр через необхідність перебування держсекретаря у Вашингтоні, округ Колумбія, щоб продовжити стежити за поточною ситуацією в Іраку і гарантуванням безпеки американців на Близькому Сході», – повідомила пресслужба Держдепартаменту.

30 грудня Держдепартамент США повідомив, що Майк Помпео мав 3 січня приїхати з візитом до Києва і зустрітися з керівництвом держави, представниками релігійних організацій, громадянського суспільства і бізнесу. Планувалася також його участь у вшануванні пам’яті загиблих на Донбасі. Після України Помпео планував протягом 3-7 січня відвідати Білорусь, Казахстан, Узбекистан і Кіпр.

Про ймовірність перенесення планованого візиту до низки країн, в тому числі до України, заявляв і сам Майк Помпео після нападу на посольство США в Іраці.

У ПЦУ хочуть, щоб утиски української церкви у Криму обговорили на переговорах у Мінську

У ПЦУ хочуть, щоб представники України порушили питання утисків української церкви в анексованому Криму на переговорах Тристоронньої контактної групи у Мінську. Про це голова Православної церкви України, митрополит Київський і всієї України Епіфаній сказав у програмі Радіо Свобода  «Суботнє інтерв’ю»​.

«Ми навіть зверталися до представників у Мінську, щоб вони це питання порушили на порядку денному під час переговорів тристоронньої групи», – сказав митрополит.

Він також зазначив, що в ПЦУ раніше зверталися до президента України Володимира Зеленського, щоб він відреагував на утиски прав вірян у Криму.

«Під час зустрічі Всеукраїнської ради церков і релігійних організацій я це питання порушив, дуже гостро підняв. Президент навіть записав це питання. Також і інші представники церков і релігійних організацій відзначали, що відбувається переслідування. Це і протестанти, і інші, і мусульмани навіть. Тому ми разом на це вказали президенту під час зустрічі. Також звертаємося і до уряду, і до Верховної Ради, щоб вони належним чином звернули на це увагу», – підкреслив глава ПЦУ.

Повну версію програми «Суботнє інтерв’ю» з митрополитом Епіфанієм дивіться на сайті Радіо Свобода 4 січня.

 

Архієпископ Кримської єпархії ПЦУ Климент оголошував голодування через утички церкви в анексованому Криму.

24 вересня 2019 року в управлінні російського Міністерства юстиції анексованого Криму втретє відмовили в реєстрації українського православної єпархії на півострові.

 

До Конгресу США внесли законопроєкт, що засуджує «утиски Росією вірян у Криму».

Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявляв, що розмови про порушення прав людини в анексованому Криму – це вигадка.

 

Росія не потрібна на першому етапі формування міжнародного формату для обговорення Криму – Кулеба

Росія не потрібна на першому етапі формування міжнародного формату для обговорення питання анексованого нею Криму, заявив віцепрем’єр-міністр України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Дмитро Кулеба в інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна».

За його словами, наразі існує лише два формати. Перший – це міжнародні організації, «коли ООН ухвалює резолюції, ЮНЕСКО теж ухвалює резолюції та здійснює дистанційне вивчення ситуації в Криму, Місія ООН в Україні здійснює дистанційний моніторинг, Рада Європи теж ухвалює якісь рішення і намагається пробитися до Криму з візитом, Європейський Союз зберігає санкції».

«Другий формат – двосторонній, коли умовний [голова МЗС Росії Сергій] Лавров кудись приїжджає і йому на переговорах заявляють, що ніколи не визнають незаконної окупації Криму. А ми вважаємо, що потрібен якийсь креативний формат, де, як у нормандському форматі, відбувалася б розмова щодо Криму», – сказав Кулеба.

Він вважає, що Росія виступатиме проти таких ініціатив.

«Ми спокійно до цього ставимося, але вважаємо, що для початку нам потрібно визначитися, який саме формат ми хочемо, і навіть без Росії почати в ньому говорити. Тому що нам треба дискутувати, нам потрібна рефлексія щодо того, яким буде шлях до деокупації Криму», – заявив віцепрем’єр.

Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

У березні 2014 року Росія анексувала український півострів Крим. Міжнародні організації визнали анексію Криму незаконною і засудили дії Росії, країни Заходу запровадили проти неї економічні санкції. Кремль заперечує анексію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості».

ГПУ більше не існує: в Україні почав роботу Офіс генерального прокурора

2 січня 2020 року в Україні почав роботу Офіс генерального прокурора. Він прийшов на зміну Генеральній прокуратурі, ліквідованій в межах реформи.

Згідно з інформацією на сайті новоствореного органу, він матиме 12 департаментів, вісім окремих управлінь, дві спеціалізовані прокуратури та 1 500 працівників замість 2 500 співробітників Генеральної прокуратури, передбачених законодавством.

За словами генерального прокурора Руслана Рябошапки, після атестації 1 339 прокурорів у ГПУ залишилося 610 прокурорів, яким запропонували перейти до Офісу генерального прокурора. Він пообіцяв розпочати конкурс на більш ніж 200 вакансій з 20 січня.

25 вересня 2019 року в Україні набув чинності закон про реформування органів прокуратури. Документ передбачає реформування ГПУ в Офіс генерального прокурора, ліквідацію військових прокуратур, але при цьому встановлює право генерального прокурора у разі потреби утворювати спеціалізовані прокуратури.

Чийгоз: діалогу із Зеленським про звільнення кримських татар досі немає

Заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу, народний депутат України Ахтем Чийгоз заявляє, що ні Офіс президента України, ні сам президент Володимир Зеленський досі не вийшли на діалог із Меджлісом з приводу звільнення кримських татар з російського ув’язнення. Про це Чийгоз сказав в ефірі проєкту Радіо Свобода Радіо Крим.Реалії.

«У нас діалогу, на жаль, немає. Але… ми зустрічалися з прем’єром, ми непогано поспілкувалися і, на жаль, прем’єр, як і ми, не має відношення до процесу обміну. Ми обговорювали питання в рамках його компетенції. Понад годину тривала зустріч, і я вважаю, що для першого разу вона пройшла нормально», – розповів Чийгоз.

Раніше про відсутність будь-яких консультацій з боку Офісу президента з Меджлісом про звільнення політв’язнів повідомляв Рефат Чубаров.

Реакції Зеленського на заяви представників Меджлісу не було.

Після останнього обміну утримуваними особами 29 грудня, Ахтем Чийгоз вказав на те, що для звільнення ув’язнених в анексованому Криму і в Росії кримських татар «потрібно мати великий тиск на президента Росії Володимира Путіна, чого на сьогоднішній день не спостерігається».

У представництві президента України в Автономній Республіці Крим повідомили, що кримських ув’язнених включать у наступний етап звільнення.

31 грудня Офіс президента України повідомив про телефонну розмову Володимира Зеленського із російським президентом Володимиром Путіним, в ході якої обговорювали узгодження нових списків з обміну утримуваними особами. Йшлося, зокрема, у про ув’язнених українців в анексованому Криму і про кримчан, які перебувають в неволі на території Росії.

Уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова раніше повідомляла, що в ув’язненні в Росії залишаються 113 громадян України, із них – 89 кримських татар.

Кримському блогеру Гайворонському заборонили в’їзд у Росію, він уже в Києві

Висланий з Росії в Україну ялтинський блогер і журналіст Євген Гайворонський прибув до Києва. Про це він розповів проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії. За його словами, 1 січня він оселився в хостелі в українській столиці. Йому в цьому допоміг голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров.

Гайворонський розповів, що протягом 9 днів перебував в «тюрмі для іноземців» в Краснодарському краї Росії. Після втручання виконувача обов’язків генконсула України в Ростові-на-Дону Тараса Малишевського, російського політолога Ігоря Ейдмана і помічника прем’єр-міністра України, Гайворонського звільнили і в супроводі приставів доставили до російсько-українського кордону.

«Видворяв мене співробітник ФСБ і він же мені поставив заборону в’їзду в Росію. Він намагався відібрати у мене sim-карту. Коли я потрапив в Україну все було добре, правильно: наші хлопці зустріли. За допомогою Малишевського ми вирішили питання. Я дістався в Бахмут, друзі мені зняли готель на добу. В готелі мені випрали всі речі, привели в порядок. Потім купили квиток на поїзд до Києва», – заявив Гайворонський.

Гайворонський зазначив, що планує співпрацювати з українськими ЗМІ, бо «грандіозний обсяг інформації, знань, практичних навичок» щодо ситуації в Росії і анексованому нею Криму. Він зазначив, що «хотів би внести серйозний внесок в справу деокупації Криму».

Раніше стало відомо, що ялтинський блогер і журналіст Євген Гайворонський, якого раніше вивезли з анексованого Криму в Краснодарський край Росії для «видворення», вже перебуває на материковій частині України.

20 грудня підконтрольний Росії Ялтинський міський суд ухвалив рішення про «примусове видворення» Євгена Гайворонського «з території Росії». Після цього його вивезли з анексованого Криму в Краснодарський край Росії.

До цього, 31 жовтня, Гайворонського звинуватили «образі в інтернеті влади і символів Росії» за допис у соцмережі щодо президента Росії Володимира Путіна.

12 листопада підконтрольний Росії міськсуд Ялти вирішив визнати незаконними документи, за якими Гайворонському видали паспорт громадянина Росії.

Раніше підконтрольний суд Ялти заарештував блогера на 15 діб за звинуваченням в ухиленні від лікування від наркозалежності. Адвокат Гайворонського пов’язував його арешт з попереднім затриманням у березні 2019 року – за підозрою у вживанні наркотичних засобів. Сам блогер назвав «маячнею» звинувачення у вживанні наркотиків.

У Держдепартаменті США підтвердили, що Помпео не приїде до України

У Держдепартаменті США підтвердили, що держсекретар Майк Помпео не приїде до України, а також до низки інших країн, як очікувалося на початку року.

«Держсекретар Помпео має відкласти свій візит в Україну, Білорусь, Казахстан, Узбекистан і Кіпр через необхідність перебування держсекретаря у Вашингтоні, округ Колумбія, щоб продовжити стежити за поточною ситуацією в Іраку і гарантуванням безпеки американців на Близькому Сході», – повідомила пресслужба Держдепартаменту.

Згідно з повідомленням, поїздка перенесена на найближчий час і Помпео «з нетерпінням чекає цього візиту».

Раніше сьогодні повідомлялося, що держсекретар США Майк Помпео може не приїхати до України, оскільки переніс свій візит до Узбекистану 5-6 січня, що планувався в рамках турне, до якого входили і відвідини України, а також ще низки країн.

30 грудня Держдепартамент США повідомив, що Майк Помпео мав 3 січня приїхати з візитом до Києва і зустрітися з керівництвом держави, представниками релігійних організацій, громадянського суспільства і бізнесу. Планувалася також його участь у вшануванні пам’яті загиблих на Донбасі. Після України Помпео планував протягом 3-7 січня відвідати Білорусь, Казахстан, Узбекистан і Кіпр.

Про ймовірність перенесення планованого візиту до низки країн, в тому числі до України, заявляв і сам Майк Помпео після нападу на посольство США в Іраці.

Закревська каже про звернення в ГПУ через втрату обвинувачення у справі щодо ексберкутівців

Адвокат родин Героїв Небесної сотні Євгенія Закревська повідомила про звернення організації «Родини Героїв Небесної сотні» до Генеральної прокуратури і комісії з затвердження на адмінпосади щодо втрати повного складу обвинувачення у справі щодо ексберкутівців. Як написала адвокат 1 січня у фейсбуці звернення було відправлене напередодні.

«На додачу до звільнення обвинувачених, ми під час розгляду клопотання в апеляційному суді ще й втратили в повному складі обвинувачення. Прокурорів, які належним чином представляли обвинувачення у справі всі ці роки, Олексій Донський, Ігор Земсков, Яніс Симонов і решту групи, які не ходили в суд, але також здійснювали важливу роботу щодо підготовки до судових засідань, збору доказів, тощо, викинули зі справи і замінили на маріонеткових прокурорів. «Адвокатська дорадча група» повністю підтримує вимоги потерпілих і також звертається до ГПУ і комісії – завтра це неподобство можуть закріпити, завтра проходять співбесіди на затвердження на адмінпосадах «нових-старих» прокурорів», – повідомила Закревська.

Вона вказала, що сторона потерпілих має «обґрунтовані побоювання», що прокурори, які вели справу 5 років, можуть зазнати переслідувань.

«Такою помстою може бути – незатвердження на адміністративній посаді, позбавлення премій, притягнення до дисциплінарної відповідальності тощо», – зазначила Закревська.

Закревська повідомила, що сторона потерпілих просить, серед іншого, затвердити на адміністративних посадах прокурорів Ігоря Земскова, Яніса Симонова, Дениса Іванова і не затверджувати – Сергія Куцого – на посаду начальника другого відділу процесуального керівництва Департаменту процесуального керівництва у кримінальних провадженнях про злочини, вчинені у зв’язку із масовими протестами 2013-2014 роках.

Вона зауважила, що 14 січня відбудеться чергове судове засідання у справі про розстріли на Інститутській 20 лютого 2014 року, де на лаві підсудних не буде жодного обвинуваченого.

29 грудня Генпрокуратура заявила, що судовий розгляд щодо обвинувачення у справі про розстріли на Майдані буде продовжено, попри зміну обвинуваченим ексберкутівцям запобіжного заходу на «особисте зобов’язання». Це, у свою чергу, послужило тим, що усі п’ятеро фігурантів справи потрапили на обмін утримуваними особами.

Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні 30 грудня заявила, щообмін ексберкутівців «суттєво ускладнить» розгляд справи Майдану.

Президент України Володимир Зеленський заявив, що видача угрупованням «ЛДНР» п’яти колишніх беркутівців була умовою обміну.

Конкурс на заступників директора ДБР: залишилось 2 дні на подачу кандидатами документів із 13 пунктів

У центральному апараті Державного бюро розслідувань є вакантні посади одного першого заступника і двох заступників директора відомства, на зайняття яких оголошено конкурс, йдеться на сайті ДБР.

«Документи від кандидатів, які бажають взяти участь у конкурсі, приймаються з 9:00 30 грудня 2019 року до 18:00 3 січня 2020 року включно», – йдеться в повідомленні.

Згідно з повідомленням, усього в переліку документів для участі в конкурсі – 13 пунктів.

Повідомлення про те, що оголошується відповідний конкурс з’явилося на сайті ДБР через два дні після призначення тимчасової виконувачки обов’язків директора відомства Ірини Венедіктової. Окремих заяв від самої Венедіктової про те, що вона «шукає» заступників через відкритий конкурс не було.

Президент Володимир Зеленський 27 грудня звільнив Романа Трубу з посади директора Державного бюро розслідувань і призначив народну депутатку зі фракції «Слуга народу», голову комітету Верховної Ради України з питань правової політики Ірину Венедіктову тимчасовим виконувачем обов’язків директора відомства.

Те, що директор Державного бюро розслідувань Роман Труба завершив каденцію на посаді, передбачає закон про перезавантаження Державного бюро розслідувань, який 24 грудня повернувся до Верховної Ради з підписом президента. Згідно з текстом законопроєкту, директора ДБР буде призначати президент за поданням конкурсної комісії без подання прем’єр-міністра.

На початку грудня президент Зеленський заявляв про необхідність «перезавантаження» керівництва Державного бюро розслідувань. За словами президента, «права рука» директора ДБР Романа Труби підозрюється в хабарництві.

Державне бюро розслідувань – правоохоронний орган, створений для розслідування злочинів (у тому числі корупційних, не підслідних НАБУ) високопосадовців, суддів, співробітників Національного антикорупційного бюро і Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, експрезидентів та членів уряду.

 

Албанія перебрала головування в ОБСЄ, українська криза – перший пріоритет

Албанія перебрала головування в Організації з безпеки і співпраці в Європі на 2020 рік і назвала українську кризу на першому місці серед пріоритетів свого головування.

«Криза в Україні і навколо України залишається найнагальнішим викликом безпеці в Європі. Зусилля для вирішення конфліктів будуть на чолі пріоритетів албанського головування, бо неприйнятно, що затягнуті конфлікти в нашому регіоні далі забирають людські життя. ОБСЄ довела, що це організація, здатна не тільки швидко стати до дії в зонах конфліктів, а й іноді робити те, чого більше ніхто інший не може», – заявив, зокрема, Еді Рама, прем’єр-міністр і міністр європейських і закордонних справ Албанії, який і очолив ОБСЄ на нинішній рік.

Серед інших пріоритетів він назвав боротьбу з насильством проти жінок і підвищення ролі жіноцтва в питаннях миру і безпеки, боротьбу з корупцією, торгівлею людьми і з нетолерантністю і «мовою ненависті».

За його словами, існує простий, а все-таки дієвий рецепт миру в Європі, так званий Хельсінкський – у Хельсінкі 1975 року був підписаний Підсумковий акт Наради з безпеки і співпраці в Європі, попередниці ОБСЄ, що заклав підвалини мирного співжиття західноєвропейських і тодішніх «соціалістичних» держав. Це виконання всіх принципів тієї декларації, включно з повагою до суверенітету і територіальної цілісності держав і поваги до прав людини і засадничих свобод.

Протягом 2019 року в ОБСЄ головувала Словаччина.

Ця організація, зокрема, бере певну участь у врегулюванні питань російської гібридної агресії проти України – і політичними заявами, і роботою своїх спостережних місій – Спеціальної моніторингової місії в Україні, яка діє, серед іншого, в зоні бойових дій і окупації на частині Донбасу, і Спостережної місії на російських контрольно-пропускних пунктах Гуково і Донецьк у Ростовській області Росії, які межують із непідконтрольною нині Києву ділянкою українсько-російського кордону.

Держсекретар США переніс відвідини Узбекистану в перебігу планованого візиту, зокрема до України

Державний секретар США Майк Помпео переніс офіційний візит до Узбекистану, що планувався на 5–6 січня.

Як повідомило Міністерство закордонних справ Узбекистану, візит переноситься «на пізніші терміни» «за взаємною домовленістю». Інших подробиць не наведено.

Сам Помпео після нападу на посольство США в Іраці припустив, що може перенести планований візит до низки країн, серед них до України й Узбекистану, через той напад.

«Я сподіваюся, що все-таки зможу виконати ці зобов’язання. Я прямую до України, потім до Центральної Азії, а потім до Кіпру. Але я зроблю все можливе, щоб бути саме там, де треба, щоб забезпечити безпеку наших людей, працівників Державного департаменту, щоб американці були в безпеці на Близькому Сході. І якщо це означатиме, що мені доведеться дещо відкласти мою поїздку, то так я і зроблю», – сказав він 31 грудня в інтерв’ю американському телеканалові «Фокс ньюз».

В інших країнах, які в перебігу поїздки планував відвідати Помпео, і в самих США на цей час іще не робили ніяких нових повідомлень із приводу візиту держсекретаря.

30 грудня Держдепартамент США повідомив, що Майк Помпео мав 3 січня приїхати з візитом до Києва і зустрітися з президентом України Володимиром Зеленським, міністром закордонних справ Вадимом Пристайком і міністром оборони Андрієм Загороднюком. За повідомленням, Помпео мав намір підтвердити підтримку США суверенітету і територіальної цілісності України. Помпео також планував узяти участь у вшануванні пам’яті загиблих на Донбасі і зустрітися з представниками релігійних організацій, громадянського суспільства і бізнесу, щоб обговорити питання прав людини, інвестиційний клімат і програму реформ уряду.

Після України Помпео планував протягом 3–7 січня відвідати Білорусь, Казахстан, Узбекистан і Кіпр.

Коболєв назвав беззаперечною перемогою угоду з оператором ГТС Словаччини

Голова «Нафтогазу України» Андрій Коболєв назвав беззаперечною перемогою угоду про транзит російського газу до Європи, що його підписала новостворена компанія «Оператор ГТС України» з оператором газотранспортної системи Словаччини.

«Нам таки вдалось прибрати «Газпром» як «супероператора» з головної точки приєднання між Україною та ЄС», – написав він у фейсбуці.

Керівник ОГТСУ Сергій Макогон, зі свого боку, заявив про укладення угоди: «Із завданням впоралися!»

За його словами, головними завданнями було забезпечити неперервність транзиту 1 січня 2020 року, гарантувати використання європейських правил на кордоні, включно з можливістю віртуального реверсу на весь об’єм транзиту, перейти на облік газу в енергетичних одиницях і уникнути негативних фінансових наслідків для українського оператора ГТС.

Раніше 31 грудня ТОВ «Оператор ГТС України» підписало останню міжоператорську угоду, що була необхідна для забезпечення транзиту російського газу до Європи газотранспортною системою України за новим контрактом, що почне діяти 1 січня. Як повідомила компанія, цю угоду підписали у Брюсселі зі словацьким оператором ГТС Eustream. Цей технічний договір про взаємодію (interconnection agreement) укладений за європейськими правилами, мовилося в повідомленні.

«Таким чином, новий український оператор ГТС підписав угоди зі всіма суміжними операторами, а саме – Польщі, Угорщини, Румунії, Молдови, Словаччини і Росії. Наразі створено всі необхідні технічні і правові підстави для успішного старту роботи незалежного Оператора ГТС України і для безперервного продовження транзиту газу через українську ГТС із Росії до європейських країн із 1 січня 2020 року», – повідомила компанія.

30 грудня Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» і російський газовий монополіст «Газпром» підписали контракт на транзит російського газу до Європи з використанням української газотранспортної системи за правилами Європейського союзу на п’ятирічний термін із можливістю продовження. Термін нині чинного контракту збігає вранці 1 січня 2020 року.

Дотепер «Газпром», працюючи за старими контрактами зі словацьким оператором ГТС, бронював значну більшість наявних газотранспортних потужностей на українсько-словацькому кордоні між газовимірювальними станціями в українському Ужгороді і словацькими Вельке-Капушани і Будінце, що є головною точкою постачання газу в Європу через територію України. Це давало російській компанії можливість практично контролювати газові потоки, через що вона отримала назву «супероператора», а також чинити перешкоди фізичному і віртуальному реверсові газу зі Словаччини до України.

Меркель привітала контракт про транзит російського газу

Канцлерка Німеччини Анґела Меркель привітала новий контракт про транзит російського газу територією України, укладений пізно ввечері 30 грудня.

«Я задоволена, що переговори про транзит російського газу через Україну, що тривали півтора року, дійшли нині до успішного завершення. Продовження транзиту газу через Україну після 1 січня 2020 року – добрий і важливий сигнал про гарантію безпеки постачання газу до Європи», – наводить її слова пресслужба німецького уряду.

Раніше підписання контракту привітали також у Європейській комісії.

30 грудня національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» і російський газовий монополіст «Газпром» підписали контракт на транзит російського газу до Європи з використанням української газотранспортної системи на п’ятирічний термін із можливістю продовження. Термін нині чинного контракту збігає вранці 1 січня 2020 року.

Анґела Меркель, яка активно підтримує проєкт «Газпрому» «Північний потік-2», водночас весь час заявляла і про необхідність зберегти транзит російського газу через ГТС України. Тим часом будівництво російського газопроводу, що мав постачати газ до Європи в обхід України і вже збудований приблизно на 90 відсотків, зупинилося через санкції США, дата його можливого поновлення наразі не ясна.