Бойовики обстріляли позиції ЗСУ в районі Шумів – штаб ООС

У штабі операції Об’єднаних сил повідомили, що підтримувані Росією бойовики на Донбасі 10 вересня вдень обстріляли позиції Збройних сил україни в районі населеного пункту Шуми, де на сьогодні планувалося, але не відбулося спільне патрулювання.

«О 14:15, російсько-окупаційні війська відкрили вогонь зі стрілецької зброї по українських позиціях поблизу населеного пункту Шуми. Обстріл був прицільним та спрямованим на ділянку, де мала пройти зустріч представників СЦКК та ОБСЄ. Такі дії противника засвідчують, що ворог свідомо та цілеспрямовано йде не тільки на порушення домовленостей, а й відкрито провокує українську сторону. Натомість Україна вкотре демонструє своє щире прагнення до встановлення миру, але ворог навмисно зриває будь-які спроби», – йдеться в повідомленні.

За даними штабу ООС, «завдяки оперативності українських розвідників, дії збройних формувань Російської Федерації були спрогнозовані завчасно, тому швидко вдалося убезпечити не тільки військовослужбовців Об’єднаних сил, а й представників СЦКК та ОБСЄ».

Раніше сьогодні заступник командувача штабу Операції об’єднаних сил Богдан Бондар також заявив, що російські гібридні сили 10 вересня в районі Шумів підняли в повітря дрон у присутності представників ОБСЄ, назвавши це провокацією.

Міністерство оборони України сьогодні повідомило, що інспекція в районі Шумів Донецької області не може бути проведена 10 вересня, як напередодні домовилися в рамках позачергового засідання Тристоронньої контактної групи. У відомстві відповідальність за це поклали на Росію і підтримуваних нею бойовиків з угруповань «ДНР» і «ЛНР», які «фактично відмовилися дотримуватись досягнутих домовленостей і працювати на основі здорового глузду заради підтвердження правдивих фактів щодо ситуації на лінії розмежування».

В Офісі президента України додали, що станом на ранок 10 вересня отримали від них низку вимог, що «суперечать одна одній, спотворюють характер домовленостей про режим припинення вогню і ще більше принижують ОБСЄ як авторитетного та об’єктивного посередника».

Підтримувані Росією бойовики з угруповання «ДНР» відповідальність за зрив інспекції Шумів поклали на українську сторону і її «нові неможливі для виконання вимоги».

У Кремлі раніше привітали рішення про спільне інспектування на Донбасі з участю бойовиків.

Напередодні учасники позачергового засідання Тристоронньої контактної групи домовилися 10 вересня відвідати район селища Шуми на Донбасі.

Приводом для цього стало те, що 5 вересня нинішній ватажок угруповання «ДНР» Денис Пушилін заявив, що території неподалік селища Шуми, підконтрольного урядові України, будуть обстріляні 7 вересня через «незаконно зведені інженерні споруди» там українською стороною, які, мовляв, збудували на порушення умов чинного припинення вогню. 9 вересня угруповання «ДНР» заявило про відмову від удару по позиціях ЗСУ.

В Офісі президента України заявили, що домовленість про спільне інспектування в районі Шумів з участю представника координатора від ОБСЄ укладена «з метою спростування фейків і недопущення нових провокацій».

Із 00:01 27 липня на Донбасі набрала чинності чергова домовленість про «повне та всеосяжне припинення вогню». З того часу і до 6 вересня українські військові не повідомляли про поранених та вбитих внаслідок бойових дій. Тоді внаслідок обстрілів на Донбасі один військовий загинув, ще один був поранений.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від квітня 2014-го до 31 липня 2020 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 100 до 13 300 людей.

Російські гібридні сили влаштували провокацію з БПЛА в Шумах у присутності ОБСЄ – Бондар

Російські гібридні сили підняли в повітря дрон у присутності представників ОБСЄ, коли мало початися заплановане Тристоронньою контактною групою інспектування українських позицій в Шумах на Донеччині. Про це під Шумами заявив заступник командувача штабу Операції об’єднаних сил Богдан Бондар, повідомляє кореспондент Радіо Донбас.Реалії (проєкт Радіо Свобода).

«Ми побачили, що були провокаційні дії з тієї сторони: був запущений, як мінімум, один безпілотник. А на інших напрямках доповідали про два квадрокоптери», – повідомив Бондар. Він також підтвердив, що Україна заявила представнику ОБСЄ про зрив домовленостей щодо спільного інспектування російською стороною.

«Були ухвалені певні домовленості, які повинні були бути виконані, в тому числі, з російської сторони. Вони виявились невиконаними. Відповідно, заходи на сьогодні і, я думаю, на перспективу, як мінімум, зупинені», – додав Бондар.

Раніше Міністерство оборони України повідомило, що інспекція в районі Шумів Донецької області не може бути проведена 10 вересня, як напередодні домовилися в рамках позачергового засідання Тристоронньої контактної групи, оскільки Росія і підтримувані нею бойовики висунули нові вимоги.

В Офісі президента України додали, що станом на ранок 10 вересня отримали від них низку вимог, що «суперечать одна одній, спотворюють характер домовленостей про режим припинення вогню і ще більше принижують ОБСЄ як авторитетного та об’єктивного посередника».

«Саме тому погодженого в межах безпекової підгрупи ТКГ виключно «одноразового інспектування» виключно однієї точки не відбудеться. У зв’язку з постійною зміною запитів російської сторони», – додали в ОП.

Тим часом, на блокпосту на в’їзді до селища Шуми зібрався пікет із близько десяти людей, які протестують проти спільної з бойовиками інспекції українських позицій.

Підтримувані Росією бойовики з угруповання «ДНР» відповідальність за зрив інспекції Шумів поклали на українську сторону і її «нові неможливі для виконання вимоги».

Напередодні учасники позачергового засідання Тристоронньої контактної групи домовилися 10 вересня відвідати район селища Шуми на Донбасі.

5 вересня нинішній ватажок угруповання «ДНР» Денис Пушилін заявив, що наказав в понеділок, 7 вересня, відкрити вогонь по території неподалік селища Шуми, що підконтрольне урядові України і лежить майже на лінії контакту між Торецьком і нині окупованою Горлівкою.

Він стверджував, що у тій місцевості нібито є «незаконно зведені інженерні споруди» української сторони, які, мовляв, збудували на порушення умов чинного припинення вогню.

При цьому, як цитували Пушиліна пов’язані з бойовиками сайти, він закликав українські війська «забезпечити відсутність особового складу у вказаному районі» і заявив, що хоче не людських жертв і не зриву перемир’я, а, мовляв, «тільки дотримання досягнених домовленостей».

В Офісі президента України заявили, що домовленість про спільне інспектування в районі населеного пункту Шуми за участю представника координатора від ОБСЄ укладена «з метою спростування фейків і недопущення нових провокацій».

Із 00:01 27 липня на Донбасі набрала чинності чергова домовленість про «повне та всеосяжне припинення вогню». З того часу і до 6 вересня українські військові не повідомляли про поранених та вбитих внаслідок бойових дій. Тоді внаслідок обстрілів на Донбасі один військовий загинув, ще один був поранений.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від квітня 2014-го до 31 липня 2020 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 100 до 13 300 людей.

Україна – одна з небагатьох країн у світі, звідки приходять добрі новини щодо ставлення до євреїв – спецпредставник США 

У той час, коли у світі ситуація з антисемітизмом погіршується, з’являються нові антиєврейські наративи у зв’язку з епідемією коронавірусу, Україна є джерелом добрих новин, сказав, виступаючи в рамках Київського Єврейського Форуму спецпредставник США з питань моніторингу та боротьби з антисемітизмом Елан Кар.

«У світі є багато поганих новин щодо антисемітизму, але дуже важливо зосередитися на добрих новинах – на процвітаючому житті європейської громади в Україні та справжній трансформації країни. Нещодавнє опитування Pew показує, що 83% українців позитивно ставляться до євреїв», – сказав спецпредставник США з питань моніторингу та боротьби з антисемітизмом Елан Кар, додавши, що про позитивне ставлення до євреїв в Україні свідчить і розрив, з яким переміг президент Зеленський на виборах.  

Українські лідери «абсолютно віддані боротьбі з антисемітизмом»

Елан Кар, виступаючи на форумі, який проходив у режимі онлайн, сказав, що завжди добре співпрацював з керівниками України, які є «абсолютно відданими боротьбі з антисемітизмом», але особливо відзначив міністра внутрішніх справ України Арсена Авакова, якого назвав «поборником єврейського життя в Україні». 

«Я хочу наголосити, не просто друг, а справді поборник», – сказав Елан Кар, відзначаючи також добру співпрацю з президентом Зеленським та міністром закордонних справ Дмитром Кулебою.

9 веренся завершився дводенний Київський Єврейський Форум (Kyiv Jewish Forum), який цього року вдруге провела Єврейська конфедерація України. З огляду на епідемічну обстановку у світі, він пройшов в онлайн режимі.

Серед учасників форуму був президент України Володимир Зеленський, прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу, голова Єврейської конфедерації України Борис Ложкін, президент Всесвітнього єврейського конгресу Рональд Лаудер, міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба, мер Києва Віталій Кличко, історик Сергій Плохій, правозахисник та ізраїльський політик Натан Щаранський та інші відомі особистості.

Учасники форуму обговорювали питання джерел антисемітизму в сучасному світі, боротьби та попередження антисемітизму, майбутнього юдаїзму, збереження пам’яті про Голокост, ізраїльсько-іранських відносин, вшанування пам’яті жертв Бабиного Яру.

На форумі представляли суперечливий проєкт меморіалу в Бабиному Яру

На панелі, присвяченій Бабиному Яру виступали мер Києва Віталій Кличко, колишній президент Польщі Александр Кваснєвський та артдиректор Меморіального центру Бабин Яр Ілля Хржавновський. Його концепція меморіалу та фінансування його з боку російських олігархів, пов’язаних з Кремлем, викликала активну протидію з боку багатьох українських єврейських організацій, істориків та публічних інтелектуалів.

Наприкінці липня президент України Володимир Зеленський провів відеоконференцію з членами наглядової ради фонду «Меморіал Голокосту Бабин Яр» і підтримав будівництво цього меморіалу в Києві.

Перший Kyiv Jewish Forum відбувся торік у Києві за участі понад 500 делегатів з Ізраїлю, США, Канади та Європи. 

Богдан твердить, що влада України «кинула» Путіна

Колишній керівник Офісу президента України Володимира Зеленського Андрій Богдан заявляє, що у керівництва України є якась «дитяча впевненість» у тому, що Москва виплатить якісь величезні компенсації за Крим і Донбас. Про це він повідомив в інтерв’ю журналістові Дмитру Гордону, яке вийшло в ефір 9 вересня.

Богдан сказав, що по реакції російської сторони останнім часом йому здається, ніби в Москві вважають, що українська сторона обманює Росію.

«Те, що я бачу – це те, що ми його (Володимира Путіна – ред.) якось жорстко кинули. Наобіцяли одне – не зробили нічого», – сказав Богдан.

Росія окупувала український півострів Крим у лютому-березні 2014 року, а після цього, в квітні 2014 року, розпочала за допомогою своїх гібридних сил збройну агресію на Донбасі. Через ці дії Москви США, країни Євросоюзу, Україна та інші держави запровадили санкції проти Росії. Сама Росія називає анексію Криму «відновленням історичної справедливості», а причетність до бойових дій на Донбасі заперечує, називаючи ці події «внутрішньоукраїнським конфліктом».

В ОП пояснили, чому Україна погодилася на спільне інспектування в районі Шумів

В Офісі президента України заявили, що домовленість у межах Тристоронньої контактної групи про спільне інспектування в районі населеного пункту Шуми за участю представника координатора від ОБСЄ укладена «з метою спростування фейків і недопущення нових провокацій».

«Юридично інспекцію проводять не сторони воєнного конфлікту, а посередник – ОБСЄ у супроводі представників сторін. ОБСЄ неодноразово підтверджувала безпідставність будь-яких звинувачень щодо будь-яких порушень домовленостей українською стороною. Якщо хтось не довіряє ОБСЄ, нехай побачить правду на власні очі. Якщо хтось не розуміє можливого механізму такого інспектування, рекомендуємо освіжити в пам’яті історію діяльності СЦКК», – йдеться в повідомленні.

«Так, Росія відмовилася від роботи в рамках СЦКК. Кожна нормальна людина чудово розуміє, з якою метою це було зроблено. Але наявність такої мети не означає її реалістичності. Вкрай обмежений прояв присутності бойовиків нічого нікому не може дати, крім єдиного – ще одного аргументу на користь правоти України. Вкотре разом з міжнародною спільнотою закликаємо Росію повернутися до СЦКК, утримуватись від цього – абсурдно», – заявили в ОП.

В Офісі президента додали, що «люди, які стоять зі зброєю» навпроти українських військ на Донбасі, «є об’єктивним фактом». 

«Але кожна політична сила в Україні та суспільство загалом мають робити все для того, щоб ці люди ніколи не стали політичним фактом. Вони використовують бойові дії собі на користь. Україна ж використовуватиме правду та реальний стан речей на лінії розмежування для того, щоб позбавити окупантів будь-якого шансу посилити тиск на нашу державу», – йдеться в повідомленні.

Раніше сьогодні українська сторона у ТКГ повідомила, що за результатами позачергового засідання групи 9 вересня учасники консультацій домовилися про спільне інспектування в районі населеного пункту Шуми за участю представника координатора вiд ОБСЄ.

Спецпредставниця ОБСЄ у Тристоронній контактній групі зі врегулювання ситуації на Донбасі Гайді Ґрау пізніше повідомила, що візит у район Шумів, щодо яких «учасники зустрічі мають різні оцінки», запланований на 10 вересня.

5 вересня Денис Пушилін, нинішній ватажок угруповання «ДНР», пообіцяв, що в понеділок, 7 вересня, порушить нині чинний режим припинення вогню.

За його заявою, він віддав наказ своїм бойовикам відкрити того дня о 8-й ранку вогонь по території неподалік селища Шуми, що підконтрольне урядові України і лежить майже на лінії контакту між Торецьком і нині окупованою Горлівкою.

За твердженням Пушиліна, в тій місцевості нібито є «незаконно зведені інженерні споруди» української сторони, які, мовляв, збудували на порушення умов чинного припинення вогню. При цьому, як цитують Пушиліна пов’язані з бойовиками сайти, він закликав українські війська «забезпечити відсутність особового складу у вказаному районі» і заявив, що хоче не людських жертв і не зриву перемир’я, а, мовляв, «тільки дотримання досягнених домовленостей».

При цьому українська сторона у Тристоронній контактній групі наголосила, що спостерігачі ОБСЄ в своїх звітах чітко вказують, що провели повітряне спостереження в районі населеного пункту Шуми і не виявили жодних змін у наявних позиціях Збройних сил України у порівнянні з 5 липня 2020 року.

Після цих заяв 6 вересня внаслідок обстрілів на Донбасі один військовий загинув, ще один був поранений.

Із 00:01 27 липня на Донбасі набрала чинності чергова домовленість про «повне та всеосяжне припинення вогню». З того часу і до 6 вересня українські військові не повідомляли про поранених та вбитих внаслідок бойових дій.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від квітня 2014-го до 31 липня 2020 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 100 до 13 300 людей.

 

Івано-Франківська міськрада оскаржила рішення уряду про поділ України на епідзони

Окружний адміністративний суд Києва просять визнати протиправними і нечинними певні пункти постанови Кабінету міністрів про карантин, зокрема, щодо поділу України на епідемічні зони «червону», «помаранчеву», «жовту» і «зелену» у зв’язку з темпами поширення COVID-19 і визначення низки заборон. 

Як повідомляє 9 вересня пресслужба суду, позивачем у позові зазначена Івано-Франківська міська рада.

Наразі суд вирішує питання про відкриття провадження за адміністративним позовом, йдеться в повідомленні.

Раніше міський голова Руслан Марцінків заявив, що Івано-Франківськ має намір відкрити школи і дитячі садки 14 вересня, попри те, що місто віднесене до «червоної зони» епідеміологічної небезпеки, за рішенням Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій, заявив міський голова Руслан Марцінків.

За його словами, заклади освіти відкриються на підставі ухваленого раніше рішення міської ради.

 

План пріоритетних дій уряду на поточний рік затвердили із правками

У Кабінеті міністрів України повідомили, що на засіданні уряду 9 вересня було затверджено з техніко-юридичними правками План пріоритетних дій уряду.

«Документ фундаментальний і в ньому міститься 690 пунктів. Кожен пункт має обґрунтування його важливості, відповідальних виконавців, строк виконання, індикатор виконання та очікувані результати», – повідомила пресслужба уряду.

Серед Плану дій в уряді виокремили такі наступні:

• Робота з Європейським союзом над «промисловим безвізом» та оновленням Угоди про асоціацію;

• Напрацювання законопроєкту щодо вільної економічної зони для ІТ-галузі;

• Подовження на 6 місяців після закінчення карантину мораторію на держконтроль та перевірки бізнесу;

• Підтримка експорту через оновлення відповідного агентства;

• Створення Фонду розвитку сільських територій;

• Запровадження стимулів для молодих сімей, які хочуть започаткувати фермерське господарство;

• Запровадження «нульової декларації», тобто амністія капіталів.

• Завершення ліквідації Державної фіскальної служби, а також забезпечення умов для створення нового ефективного органу, який буде розслідувати економічні злочини;

• Комплексна реформа митниці (відкрита онлайн-база вартості товарів, зменшення суб’єктивного впливу митника на всі процедури);

• Встановлення понад пів сотні систем автоматичного зважування на дорогах для запобігання їх руйнуванню;

• Остаточна ліквідація корупційного монстра ДАБІ та диджиталізація дозвільних процедур у будівництві;

• Продаж дозволів на користування надрами винятково на відкритих онлайн-торгах;

• Розробка законопроєкту щодо накопичувальної пенсійної системи.

«Це ті плани, які допоможуть пришвидшити відновлення економіки та допомогти людям», – прокоментував затвердження урядового плану прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

Дивіться також: Про Зеленського, карантин, Ахметова і спротив мерів. Інтерв’ю з прем’єром Шмигалем

План пріоритетний дій уряду – своєрідна «дорожня карта», на яку мають орієнтуватися міністерства у своїй діяльності.

Екостандарти ЄС щодо викидів у повітря не можуть бути відтерміновані – Міндовкілля

Впровадження екологічних стандартів ЄС, передбачених Угодою про асоціацію, щодо викидів промислових підприємств у повітря не може бути відтерміноване чи заборонене, повідомив Радіо Свобода перший заступник міністра захисту довкілля і природних ресурсів України Богдан Боруховський.

«Ми працюємо як Міністерство захисту довкілля і наша місія захищати довкілля і будь-які інші ініціативи, які допоможуть захистити екологічний стан України. Безумовно, вони підтримуються нами і не можуть бути відтерміновані, заборонені або ще щось», – відповів він на питання журналіста Радіо Свобода.

Раніше стало відомо, що Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості просить відтермінувати імплементацію законодавства ЄС в українське, зокрема у частині захисту довкілля.

Після цієї інформації із критикою Міністерства захисту довкілля виступив колишній очільник Державної екологічної інспекції (2019–2020 рр.) Єгор Фірсов.

 

Богдан Боруховський зазначив, що не чув про таку ініціативу колег по уряду, втім запевнив у прагненні Міністерства захисту довкілля впроваджувати європейські стандарти.

«Міністерство завжди намагається підтримувати, дотримуватися (Директив ЄС – ред), бо це є частина зобов’язань України перед Європейською спільнотою. В нас вже дуже багато зроблено, імпліментовано і працює. Міністерство безумовно в цьому напрямку робить все можливе і неможливе, аби це відбувалося», – зазначив Богдан Боруховський.

 

 

 

CrimeaIsUAbot: в Україні презентували чат-бот для кримчан

Представництво президента України в Криму спільно з правозахисною організацією «КримSOS» та Українською Гельсінською спілкою з прав людини презентували чат-бот CrimeaIsUAbot у телеграмі.

В Офісі президента розповіли, що бот створили для громадян, які мешкають на території анексованого Росією Криму.

«Чат-бот CrimeaIsUAbot дає змогу одержати миттєву консультацію 24/7 щодо оформлення паспорта громадянина України, свідоцтва про народження та смерть на окупованій території, актуальну інформацію стосовно порядку перетину КПВВ. І це – зі зразками документів для заповнення та можливістю записатися в чергу на подачу документів», – пояснили в ОП.

 

Аваков перед виборами пригрозив «жорсткою реакцією» на підкуп виборців і провокації

Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков 8 липня заявив, що правоохоронці будуть жорстко реагувати на будь-які намагання незаконного впливу на місцеві вибори у жовтні, виборча кампанія щодо яких вже розпочалася.

«Хочу попередити: в МВС України достатньо сил, засобів та мотивації для контролю передвиборчого процесу. Ми будемо жорстко реагувати на всі спроби побудови «передвиборчих сіток», на підкуп виборців, провокації та інші порушення. На жаль, інформація про такі намагання у нас вже з’являється», – сказав Аваков.

За його словами, МВС перед виборами «тісно співпрацює» з ЦВК і громадянською мережею «Опора».

Читайте також: У Мінцифри повідомили про запуск серіалу до місцевих виборів

«В Національній поліції працює спеціальний підрозділ, який перевіряє усі повідомлення. Тому, якщо у вас є інформація про порушення виборчого процесу, вам треба звернутися за телефоном: 044-254-97-56», – звернувся Аваков.

Верховна Рада призначила місцеві вибори на 25 жовтня 2020 року.

 

Білоруських опозиціонерів спитали в Києві про те, «чий Крим?»

Вигнаних із Білорусі на територію України членів опозиційної Координаційної ради Антона Родненкова та Івана Кравцова запитали на пресконференції в Києві 8 вересня про приналежність окупованого Росією Кримського півострова.

«Ой, хлопці… Ми проведемо ще одну пресконференцію на цю тему, так? Дивіться, давайте ми будемо більше обговорювати Координаційну раду. Ми абсолютно і повністю поділяємо суверенітет України, і ми взагалі не вважаємо, що тут можливі якісь дискусії з цього приводу», – сказав Родненков.

В Україні дискусії щодо ставлення білоруських опозиціонерів до окупації Росією Криму виникли після того, як наприкінці липня тодішня єдина опозиційна кандидатка Світлана Тихановська заявила що «юридично Крим є українським, але фактично – російський».

«Мені дуже болить той факт, що в Україні була війна, що країна перейшла з одного боку на інший. Це дуже болісне питання. Це питання розділяє людей і налаштовує одне проти одного. Я можу сказати, як це прийнято в нашій країні та відповідно до міжнародного права, що юридично Крим є українським, а фактично – російським», – сказала Тихановська в ефірі «Єврорадіо».

Перед тим Тихановська ухилилася від прямої відповіді на запитання, яке стосувалося окупованого Росією українського півострова Крим, сказавши, що «питання про Крим розколює суспільство».

Росія окупувала український Крим у лютому-березні 2014 року. Ця окупація і спроба анексії не визнані Організацією Об’єднаних Націй та в цілому міжнародною спільнотою. США, Євросоюз, Україна та інші країни запровадили проти Росії санкції. Сама Москва називає окупацію Криму «відновленням історичної справедливості».

Білоруські опозиціонери Кравцов і Родненков підтвердили, що мають посвідку на проживання в Україні

Члени Координаційної ради білоруської опозиції Антон Родненков та Іван Кравцов, яких білоруські силовики змусили виїхати до України, підтвердили, що мають посвідки на тимчасове місце проживання в Україні.

«Так, це правда у нас є посвідка на тимчасове проживання в Україні, ми з Іваном її оформили у кінці минулого року в листопаді. Ми – волонтери однієї з некомерційних організацій України, і у зв’язку з указом про волонтерство у нас є договір із цією організацією, і на цій підставі ми і отримали посвідку», – сказав Родненков у відповідь на питання Радіо Свобода під час пресконференції в Києві.

Білоруські опозиціонери також заявили, що наразі не планують просити політичного притулку в Україні.

«Поки що таких планів немає», – заявив Родненков.

Щодо своїх планів, то, за словами опозиціонерів, вони збираються зустрічатися з партнерами в Києві, «засинхронитися з мінською командою».

Вранці 8 вересня стало відомо, що члени Координаційної ради Антон Родненков та Іван Кравцов виїхали в Україну. Марію Колеснікову затримали на кордоні після того, як вона порвала свій паспорт, щоб запобігти вивезенню з Білорусі.

Зв’язок із Кравцовим і Родненковим зник 7 вересня. Того ж дня очевидці повідомили, що невідомі в центрі Мінська викрали білоруську опозиціонерку, учасницю Координаційної ради Марію Колеснікову. 

Офіційний представник Держприкордонкомітету Білорусі Антон Бичковський вранці 8 вересня повідомляв Білоруській службі Радіо Свобода, що Колеснікова виїхала до України разом з двома іншими опозиціонерами. Проте цю інформацію спростували українські прикордонники.

За словами Антона Геращенка, Марію Колесникову не вдалося видворити з Білорусі «через те, що ця смілива жінка зробила дії по унеможливленню її переміщення через кордон», і залишилася на території Білорусі. «Інтерфакс-Україна» з посиланням на свої джерела писав, що Колеснікова порвала свій паспорт.

Марія Колеснікова – представниця штабу арештованого кандидата в президенти Білорусі Віктора Бабарика. Вона здобула популярність під час передвиборчої кампанії як учасниця «жіночого тріо» – разом із дружиною іншого незареєстрованого кандидата Валерія Цепкала і кандидаткою в президенти Світланою Тихановською.

 

 

МОЗ до кінця вересня визначить, що робити з медичною реформою – Зеленський

Міністерство охорони здоров’я України має до кінця вересня презентувати формат продовження медичної реформи або її зміни, заявив президент Володимир Зеленський 8 вересня в Житомирській області.

За словами глави держави, як їх передає сайт Зеленського, українська влада виявила медичні заклади, які «внаслідок реформи системи охорони здоров’я, запровадженої попереднім керівництвом держави, були на межі закриття». Ці медзаклади заново відкривали, ремонтували та обладнували, наголосив Зеленський.

«Десь закривається тубдиспансер, десь – психіатрична лікарня. Тому ми відслідковуємо. Багато зупинили закриття таких медичних закладів. Щось не побачив МОЗ – і це правда. Все буде аналізуватися: все, що потрібно відкрити, добудувати, доремонтувати, доставити обладнання – поставлено міністру охорони здоров’я завдання. Він повинен це зробити», – сказав президент.

27 травня ексміністр охорони здоров’я Уляна Супрун заявила, що Кабінет міністрів України вирішив «повністю нівелювати принципи справедливого та чесного розподілу коштів на медичну допомогу ухваленням змін до постанови №391, якими і легітимізував можливість вирішення питань шляхом «телефонного права».

 

«Виявляється, цим лікарням автономізуватися і виконувати вимоги не треба, бо гроші можна отримати просто так, якщо мати «особисті» зв’язки в Міністерстві охорони здоров’я України», – додала Супрун.

 

1 квітня 2020 року в Україні стартував другий етап медичної реформи. Заклади охорони здоров’я, які надають спеціалізовану чи вузькоспеціалізовану медичну допомогу, повинні працювати за принципом «гроші за пацієнтом».

4 травня президент України Володимир Зеленський закликав МОЗ доопрацювати медичну реформу.

Наступного дня міністр охорони здоров’я Максим Степанов заявив, що його відомство збирається виправляти помилки планування медреформи. Він заявив, що «медреформа у тому вигляді, в якому ми її отримали, означає звільнення близько 50 тисяч медичних працівників, закриття 332 лікарень – усе це через дефіцит фінансування».

За його словами, дефіцит фінансування спостерігається у 984 лікарнях із 1747.

У Мінцифри повідомили про запуск серіалу до місцевих виборів

У Міністерстві цифрової трансформації повідомли про запуск «освітнього серіалу» під назвою «Кандидат» на платформі «Дія.Цифрова освіта», присвяченого місцевим виборам в Україні.

«Освітній серіал рекомендований всім, хто розмірковує, чи балотуватися на місцевих виборах. Ви почуєте про всі основні етапи, які доведеться пройти кандидату, вже найближчими місяцями. Освітній серіал містить 11 серій тривалістю 3-5 хвилин. Участь у серіалі взяли Андрій Джеджула, Олександр Солонтай, Олександр Слобожан, Марина Бардіна, Олена Шуляк, Вадим Галайчук, Олександр Скічко», – йдеться в повідомленні на сайті міністерства.

Безкоштовно подивитися освітній серіал «Кандидат» можна тут.

Верховна Рада призначила місцеві вибори на 25 жовтня 2020 року.

 

Зустріч радників лідерів країн «нормандського формату» має відбутись 11 вересня – Зеленський

Президент Володимир Зеленський заявив, що зустріч радників лідерів країн «нормандського формату» (Україна, Німеччина, Франція та РФ) має відбутись 11 вересня. Про це, як передає агенція УНІАН, він сказав у вівторок під час поїздки до Сумської області.

«У нас повинно бути засідання помічників – радників «нормандського формату» 11 вересня. Чекаємо там на певні пропозиції, певні рішення», – сказав Зеленський.

У серпні керівник Офісу президента України Андрій Єрмак припустив, що зустріч радників лідерів «нормандської четвірки» (Україна, Німеччина, Франція та Росія), яка планувалася на 28 серпня, відбудеться до 10 вересня.

4 вересня міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що зустріч лідерів держав «нормандської четвірки» таки має відбутися до кінця поточного місяця.

Востаннє лідери так званої «нормандської четвірки» – України, Німеччини, Франції та Росії – проводили зустріч 9 грудня 2019 року в Парижі.

ДПСУ: білоруська опозиціонерка Колеснікова не перетинала український кордон

Білоруська опозиціонерка Марія Колеснікова не перетинала український кордон, повідомила Державна прикордонна служба України.

«В один з українських пунктів пропуску в межах Київської області на в’їзд в Україну прибули двоє громадян РБ А. Родненков та І. Кравцов. Наразі вони проходять необхідні заходи прикордонного контролю у відповідності до законодавства, яке визначає порядок перетину державного кордону. Громадянка РБ М. Колесникова в пункти пропуску України для проходження прикордонного контролю не прибувала», – заявили в ДПСУ.

Офіційний представник Держприкордонкомітету Білорусі Антон Бичковський розповів Білоруській службі Радіо Свобода, що Колеснікову затримали прикордонники. Посольство України в Мінську, зі свого боку, підтвердило, що до України виїхали Родненков та Кравцов.

Зранку 8 вересня Бичковський повідомляв Білоруській службі Радіо Свобода, що члени Координаційної ради Марія Колеснікова, Антон Родненков та Іван Кравцов виїхали в бік України.

Марія Колеснікова – представник штабу арештованого кандидата в президенти Білорусі Віктора Бабарика. Вона здобула популярність під час передвиборчої кампанії як учасниця «жіночого тріо» – разом із дружиною іншого незареєстрованого кандидата Валерія Цепкала і кандидаткою в президенти Світланою Тихановською.

7 вересня видання Tut.by з посиланням на очевидців написало, що Марію Колеснікову вранці 7 вересня викрали в центрі Мінська.

Окружний адмінсуд просять скасувати заплановані на 25 жовтня місцеві вибори в Україні

До Окружного адміністративного суду Києва звернулися з позовом про скасування запланованих на 25 жовтня місцевих виборів в Україні.

У суді 7 вересня повідомили, що громадська організація «Всеукраїнське об’єднання сільських голів, депутатів сільрад і селян «Порятунок села» просить суд скасувати постанову Центральної виборчої комісії, якою були призначені вибори.

На думку позивача, оскаржувана постанова прийнята з порушенням положень Виборчого кодексу України.

Суд вирішує, чи потрібно відкривати провадження в адміністративній справі.

Саакашвілі каже, що згодний очолити уряд Грузії в разі перемоги опозиції на виборах

Колишній президент Грузії і ексголова Одеської облдержадміністрації Міхеїл Саакашвілі заявив про згоду стати прем’єр-міністром Грузії в разі перемоги опозиції на парламентських виборах.

Про це чинний голова виконкому Нацради реформ при президенті України Міхеїл Саакашвілі повідомив у Telegram.

«Я дав згоду на пропозицію об’єднаної грузинської опозиції стати прем’єр-міністром після перемоги на парламентських виборах 31 жовтня. Справа в тому, що зараз парламентські вибори не проводяться в Україні, але проводяться в Грузії. Безумовно, я хочу допомогти моєму грузинському народу вийти з кризи», – твердить Саакашвілі.

Він зауважив, що згодний бути перехідним прем’єр-міністром не на повний термін, а на стабілізаційний період, «поки не вдасться подолати глибоку економічну кризу, в якій зараз перебуває Грузія».

Грузинська опозиція в особі «Єдиного національного руху» й об’єднання «Сила в єдності» 7 вересня запропонувала експрезиденту Грузії Міхеїлу Саакашвілі стати кандидатом на посаду прем’єр-міністра від цих політичних сил. Про це повідомив голова ЄНР Григол Вашадзе.

 

Поклонська каже, що готує новий лист до ООН через ситуацію з водою в Криму

Депутатка Державної думи Росії, колишня російська прокурорка окупованого Криму Наталія Поклонська планує зібрати «уточнювальні дані про ситуацію з водопостачанням півострова» і надіслати їх до штаб-квартири ООН до кінця вересня. Про це вона повідомила російським журналістам 7 вересня, інформує ТАСС.

«Від мене додатково запитали інформацію за п’ятьма пунктами. Я збираю інформацію і сподіваюся, що наприкінці тижня всі документи через МЗС, через наших дипломатів у Женеві відправимо до штаб-квартири ООН», – сказала Поклонська.

За словами Поклонської, частина даних уже зібрана.

«Вони попросили конкретні сюжети, наявність конкретних фактів збитку конкретним людям. Я знайшла фермерів, які зазнають втрат уже шостий рік: не можуть нормально працювати, земля стає непридатною. Ці фермери написали свої особисті звернення на ім’я верховного комісара з прав людини ООН пані Бачелет – ці звернення я їй надішлю», – інформує Поклонська.

Перша заступниця міністра закордонних справ України Еміне Джеппар прокоментувала дані російських ЗМІ із заявами представників ООН щодо забезпечення водою Криму та відповідальності за це. Зокрема, Джеппар назвала «спотвореною» інформацію, яку тиражують російські медіа з посиланням на чиновників управління верховного комісара ООН з прав людини (УВКПЛ), нібито «відповідальність за постачання питною водою жителів Криму лежить, у тому числі, на Україні».

За словами Джеппар, в МЗС України вирішили перевірити інформацію безпосередньо в УВКПЛ.

1 вересня Поклонська опублікувала в соцмережах пост, у якому повідомила, що «приємно здивована конструктивною реакцією управління верховного комісара ООН з прав людини» на своє звернення «щодо порушення українською стороною прав людини в Криму в зв’язку з незаконним позбавленням людей прісної питної води». Поклонська стверджувала, що ООН мало не визнала її статус як «представника Криму в парламенті Росії».

Спікер управління Верховного комісара ООН з прав людини (УВКПЛ) Руперт Колвілл підтвердив, що верховний комісар ООН з прав людини отримала лист від Поклонської. Але, як повідомляє Колвілл, у листі Поклонский «висловлюється стурбованість з приводу доступу до води в Автономній Республіці Крим і Севастополі, тимчасово окупованому Російською Федерацією».

Моніторингова місія ООН в Україні наполягає на тому, що з урахуванням анексії Кримського півострова «Росія несе основну відповідальність за забезпечення доступу до води захищеним особам у Криму».

З понеділка, 7 вересня, в Сімферополі, Бахчисараї та Сімферопольському районах через посуху і обміління водоймищ розпочинається третій, самий жорсткий, етап обмежень подачі води.

З опівночі понеділка, 24 серпня, в Сімферополі та ще 39 населених пунктах Сімферопольського і Бахчисарайського районів стартував перший етап обмеження подачі води.

У російському уряді Криму повідомили, що готуються до «найгірших сценаріїв» з водопостачанням півострова. Підконтрольний Кремлю глава Криму Сергій Аксьонов раніше повідомляв, що не виключає того, що Росія визнає надзвичайною ситуацію з водопостачанням Криму. Він також стверджував, що 2020 рік став найбільш посушливим за 150 років спостережень.

Під час приїзду до Криму 27 серпня президент сусідньої Росії Володимир Путін сказав, що питання водопостачання півострова «ще треба вирішимо».

Українська влада неодноразово заявляла, що водопостачання анексованого Криму буде відновлено тільки після деокупації півострова.

Український посол повернувся до Мінська, але двосторонні контакти залишаються «на паузі» – посольство

Український посол у Білорусі Ігор Кизим повернувся після консультацій у Міністерстві закордонних справ України до Мінська, повідомили Радіо Свобода в посольстві України в Мінську.

На запитання Радіо Свобода, як далі будуть будуватися відносини Києва та Мінська, посол Ігор Кизим відповів: «Як вже зазначав міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба, наразі офіційні контакти між нашими країнами «поставлені на паузу». Водночас подальший розвиток українсько-білоруських відносин залежатиме від багатьох факторів, зокрема розвитку ситуації безпосередньо в Білорусі, а також інтеграційних процесів у рамках Союзної держави Білорусі та Росії».

17 серпня міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба повідомив, що МЗС України вперше в історії викликало свого посла в Білорусі до Києва на консультації «для оцінки перспектив українсько-білоруських відносин у новій реальності, що склалася, вироблення відповідних рішень з урахуванням усього комплексу факторів, …виключно через неприпустимі дії Мінська».

Він нагадав, що Білорусь передала 32 із 33 затриманих «вагнерівців» до Росії, попри наявність «усіх правових і моральних підстав передати їх Україні», а Олександр Лукашенко «неодноразово і абсолютно безпідставно звинувачував Україну у недружніх кроках проти Білорусі».

Про те, що Україна заморозила контакти з офіційним Мінськом, Кулеба повідомив наприкінці серпня. Українська сторона, за його словами, планує відновити відносини, якщо це перестане нести моральні і репутаційні втрати для офіційного Києва.

Він також повідомив, що Україна приєдналася до заяви Євросоюзу щодо ситуації в Білорусі значно раніше, ніж про це стало відомо українським журналістам. У тій заяві від 11 серпня ЄС попередив про «глибокий перегляд» відносин із Мінськом і можливість санкцій. У Європейському союзі заявили також, що вибори президента Білорусі не були «ні вільними, ні чесними».

У МЗС Білорусі відповіли, що Мінськ не ставив «діалог з Україною на так звану «паузу» – це ж не просто натискання кнопки на програвачі. Це конкретний збиток для тісних багатогранних відносин двох сусідніх держав. Відповідальність за можливі наслідки цього кроку лежить повністю на українській стороні, а також, як ми бачимо, на її старших зовнішньополітичних партнерах. Зі свого боку, готові до продовження співпраці на всіх рівнях і в тому обсязі, до якого готова Україна і її дружній і братній нам народ».

 

ОГП розслідує провадження за фактами участі понад 100 іноземних громадян у конфлікті на Донбасі – Мамедов

Офіс генпрокурора зареєстрував кримінальні провадження за фактами участі понад 100 іноземних громадян у складі незаконних збройних формувань РФ у збройному конфлікті на Донбасі проти України, повідомив заступник генерального прокурора Гюндуз Мамедов.

«Географія країн походження найманців дуже різноманітна і складає понад 30 держав, серед яких Франція, Чехія і навіть Чилі. Найбільша їхня кількість наразі з Іспанії та Сербії – по 27 осіб, Молдови – 26, Франції – 20. За наявною інформацією, починаючи з 2014 року донині, іноземні найманці перебували в складі різних підрозділів незаконних збройних формувань, підконтрольних країні-агресору. Наприклад, у так званому 14-му батальйоні територіальної оборони «Призрак», що відрізняється своєю жорстокістю», – сказав він в інтерв’ю Радіо Свобода.

Прізвищ найманців він не назвав, пославшись на те, що це може негативно вплинути на розкриття злочинів.

«Водночас про деяких із цих осіб вже повідомляли ЗМІ, у тому числі французькі, в контексті їхньої участі в подіях на Донбасі. Наприклад, медіа писали про ультраправу організацію «Континентальна єдність», що займається організацією участі французьких «добровольців» у НЗФ РФ. Один із засновників цієї організації Віктор Лента часто дає інтерв’ю, розповідаючи про свою безпосередню участь у збройному конфлікті на території України», – сказав заступник генпрокурора.

За словами Мамедова, українському слідству відомо, що на території Росії створені спеціальні навчальні центри, де проводиться вербування, фінансування, матеріальне забезпечення, навчання найманців з метою використання у збройному конфлікті на території Донецької й Луганської областей України.

Як заявив Мамедов, роботу Офісу генпрокурора спрямовано на такі вектори: національне розслідування, ініціювання розслідувань в державі громадянства (у разі відмови в екстрадиції), та надання подальшого сприяння іноземним правоохоронним органам. «У цьому контексті маємо дуже ефективну співпрацю з Чехією. В Україні зареєстровано кримінальне провадження по 16 громадянах цієї країни», – повідомив він.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від квітня 2014-го до 31 липня 2020 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 100 до 13 300 людей.

 

Артисти на попурі до Дня Незалежності виступали безплатно – Офіс президента

В Офісі президента у відповідь на запит Радіо Свобода зазначили, що всі артисти та музиканти, які взяли участь у фінальному номері «Музична історія Незалежності», відгукнулися на запрошення організаторів і брали участь в урочистостях на безоплатній основі.

«Основний сценарій офіційних заходів був розроблений і реалізований працівниками Офісу президента України, зокрема, працівниками Директорату з питань інформаційної політики, Директорату з питань внутрішньої та гуманітарної політики, Директорату з питань регіональної політики та децентралізації», – йдеться у відповіді на запит.

Режисером 17-хвилинного попурі стала українська режисерка Катерина Царик.

«Музичний «мешап» та аранжування здійснив талановитий український музикант і виконавець MONATIK. Вони також надавали послуги на безоплатній основі», – додали в Офісі президента.

Читайте також: День Незалежності 2020: промова Зеленського, «Шльопки» та Марш захисників

Відсутність зазначення імен авторів і джерел запозичення під час трансляції попурі була пов’язана із певними технічними обмеженнями телевізійного мовлення, йдеться в листі.

«Водночас повідомляємо, що повна версія цього номеру із зазначенням імен авторів була оприлюднена на офіційних ресурсах Офісу Президента України», – зазначають у відомстві.

Разом із тим, за півтора тижні після свята представники культурної сфери вийшли на протест під Кабмін проти карантинних обмежень, які унеможливлюють доходи шоу-бізнесу.

На чолі протесту виступила співачка Оля Полякова, яка брала участь і в шоу-попурі під час офіційної частини святкування Дня Незалежності України, за повідомленням Офісу президента – на безоплатній основі.

 

Один український військовий загинув, ще один поранений внаслідок обстрілів 6 вересня – ООС

Один український військовий загинув, ще один поранений внаслідок обстрілів на Донбасі 6 вересня, повідомив штаб української воєнної Операції об’єднаних сил.

За даними ООС, біля Красногорівки Донецької області контрольовані Росією сили здійснили обстріл з автоматичного станкового гранатомета (тоді один з військових здобув поранення). Біля Причепилівки Луганської області, де загинув військовий, бойовики застосували стрілецьку зброю.

Крім того, російські гібридні сили двічі здійснили провокативні постріли з підствольного гранатомета в районі населеного пункту Шуми Донецької області, заявили в ООС.

Бойовики «ДНР» звинувачують українську армію в обстрілі Донецька та околиць Ясинуватої. В угрупованні «ЛНР» не повідомляють про бойові дії 6 вересня.

Крім того, у Луганській області під час евакуації внаслідок пожеж двоє українських військових загинули після підриву на невідомому мінному полі. Ще двоє солдатів були поранені.

Із 00:01 27 липня на Донбасі набрала чинності чергова домовленість про «повне та всеосяжне припинення вогню». З того часу і до 6 вересня українські військові не повідомляли про поранених та вбитих внаслідок бойових дій.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від квітня 2014-го до 31 липня 2020 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 100 до 13 300 людей.

В Україні набув чинності новий поділ на карантинні зони

7 вересня в Україні набув чинності новий поділ на карантинні зони.

З півночі 7 вересня на 14 днів до червоної зони потрапили:

міста Івано-Франківськ, Коломия, Калуш, Косівський і Тисменицький райони Івано-Франківської області;
міста Біляївка, Ізмаїл і Болградський район Одеської області;
місто Дубно і Костопільський район Рівненської області;
міста Тернопіль, Бережани та Чортків, Бережанський, Бучацький, Гусятинський, Монастириський, Теребовлянський, Тернопільський та Чортківський райони Тернопільської області;
Великобурлуцький район Харківської області;
місто Чернівці, Вижницький, Глибоцький, Заставнівський, Кіцманський, Новоселицький і Сторожинецький райони Чернівецької області.
Бобровицький район Чернігівської області.

До помаранчевої зони увійдуть:

Вінницький район Вінницької області;
місто Луцьк та Луцький район Волинської області;
міста Бердичів та Коростень, Бердичівський, Житомирський, Коростенський, Лугинському та Попільнянському райони Житомирської області;
міста Ужгород, Мукачево та Чоп, Виноградівський, Міжгірський, Мукачівський, Тячівський та Ужгородський райони Закарпатської області;
міста Болехів, Бурштин та Яремче, Богородчанський, Верховинський, Галицький, Городенківський, Долинський, Калуський, Коломийський, Надвірнянський, Рогатинський, Рожнятівський, Снятинський та Тлумацький райони Івано-Франківської області;
міста Березань, Ірпінь та Фастів, Києво-Святошинський та Яготинський райони Київської області;
міста Львів, Дрогобич та Самбір, Городоцький, Жовківський, Миколаївський, Перемишлянський та Пустомитівський райони Львівської області;
місто Чорноморськ, Біляївський, Ізмаїльський, Овідіопольський та Тарутинський райони Одеської області;
місто Острог, Гощанський, Демидівський, Дубенський, Зарічненський, Здолбунівський та Корецький райони Рівненської області;
місто Суми Сумської області;
місто Кременець, Борщівський, Заліщицький, Збаразький, Зборівський, Козівський, Кременецький, Лановецький, Підволочиський, Підгаєцький та Шумський райони Тернопільської області;
міста Харків, Люботин, Первомайський та Харківський район Харківської області;
місто Славута, Волочиський, Новоушицький, Теофіпольський, Ярмолинецький райони Хмельницької області;
місто Новодністровськ, Герцаївський, Кельменецький, Путильський, Сокирянський та Хотинський райони Чернівецької області;
місто Ніжин, Ніжинський та Носівський райони Чернігівської області.

До жовтої зони потраплять:

міста Вінниця, Жмеринка, Козятин, Могилів-Подільський та Хмільник, Жмеринський, Калинівський, Могилів-Подільський, Немирівський, Піщанський, Тиврівськийіа Хмільницький райони Вінницької області;
Володимир-Волинський, Володимир-Волинський, Горохівський, Ківерцівський, Любешівський, Маневицький, Рожищенський, Турійський і Шацький райони Волинської області;
міста Житомир та Малин, Андрушівський, Брусилівський, Ємільчинський, Овруцький, Пулинський, Романівський та Хорошівський райони Житомирської області;
міста Берегове й Хуст, Берегівський, Великоберезнянський, Воловецький, Іршавський, Переченський, Рахівський, Свалявський та Хустський райони Закарпатської області;
міста Бориспіль, Бровари, Буча, Васильків, Обухів та Переяслав, Баришівський, Білоцерківський, Бориспільський, Броварський, Васильківський, Згурівський, Іванківський, Кагарлицький, Макарівський, Переяслав-Хмельницький, Рокитнянський, Таращанський та Фастівський райони Київської області;
міста Борислав, Моршин і Стрий, Бродівський, Буський, Дрогобицький, Жидачівський, Золочівський, Кам'янко-Бузький, Мостиський, Радехівський, Самбірський, Сколівський, Сокальський, Стрийський та Яворівський райони Львівської області;
міста Миколаїв та Вознесенськ, Баштанський, Кривоозерський та Очаківський райони Миколаївської області;
міста Одеса, Білгород-Дністровський, Теплодар та Южне, Арцизький, Березівський, Іванівський, Кодимський, Лиманський, Савранський та Саратський райони Одеської області;
міста Рівне та Вараш, Володимирецький, Млинівський, Острозький, Радивилівський та Рокитнівський райони Рівненської області;
міста Лебедин та Ромни, Білопільський, Кролевецький, Недригайлівський та Сумський райони Сумської області;
міста Куп’янськ та Чугуїв, Балаклійський, Барвінківський, Богодухівський, Дергачівський, Зміївський, Золочівський, Коломацький, Краснокуцький та Шевченківський райони Харківської області;
міста Хмельницький, Кам’янець-Подільський, Нетішин та Шепетівка, Білогірський, Віньковецький, Городоцький, Дунаєвецький, Красилівський, Славутський, Старосинявський та Хмельницький райони Хмельницької області;
міста Чернігів та Прилуки, Борзнянський, Варвинський, Городнянський, Ічнянський, Козелецький, Куликівський, Сновський, Срібнянський та Талалаївський райони Чернігівської області;
місто Київ.

Станом на ранок 6 вересня в Україні виявили 135 894 випадки COVID-19. Померли 2 846 людей, одужали 62 227.

Порушення «тиші» на Донбасі: МЗС ініціює «термінову розмову» з Лавровим 

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що ініціював термінову розмову з міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим для обговорення ситуації, що склалася на Донбасі, і шляхів виходу з неї.

Так Кулеба у фейсбуці відреагував на порушення режими «тиші» з боку підтримуваних Росією бойовиків, внаслідок чого 6 вересня один військовий загинув, один – був поранений.

«Це очевидні спроби зірвати режим припинення вогню і створити суттєві перешкоди для процесу мирного врегулювання загалом. Наголошую: Україна виступає за безумовне й неухильне дотримання режиму припинення вогню. Шлях до миру і деокупації наших територій тернистий, але починається він саме тоді, коли мовчить зброя», – написав Кулеба.

«Діючи сумлінно, Україна у зв’язку з цими провокаціями вжила невідкладних заходів, передбачених Домовленістю Тристоронньої контактної групи від 22.07.2020 про запровадження з 27.07.2020 пакету додаткових заходів з підтримки режиму припинення вогню, а саме – негайно задіяла координаційний механізм з реагування на порушення режиму припинення вогню за сприяння Спільного центру контролю та координації, а також поінформувала про інцидент Спеціальну моніторингову місію ОБСЄ в Україні», – додав міністр.

Із 00:01 27 липня на Донбасі набрала чинності чергова домовленість про «повне та всеосяжне припинення вогню». З того часу і до 6 вересня українські військові не повідомляли про поранених та вбитих внаслідок бойових дій.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від квітня 2014-го до 31 липня 2020 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 100 до 13 300 людей.

 

Кулеба розповів, від чого залежить «глобальне потепління» у відносинах з Угорщиною

«Глобальне потепління» у відносинах між Україною й Угорщиною залежить не лише від Києва, а й від Будапешта, заявив в інтерв’ю Радіо Свобода український міністр закордонних справ Дмитро Кулеба.

Він сказав про це, коментуючи свій допис від 2 вересня, в якому заявив, що Україна налаштована на «глобальне потепління», у хорошу сенсі, відносин з Угорщиною.

«Я написав, що ми налаштовані на глобальне потепління. Чи буде воно? Це залежить не лише від України, але й від Угорщини. Глобальне потепління полягатиме в тому, що ми зможемо вирішити освітню суперечку, яка виникла через позицію Угорщини щодо українського закону про освіту. І коли ми приберемо цей подразник, ми зможемо дійсно на дуже широкому фронті активізувати наше співробітництво і по лінії нашої євроатлантичної інтеграції, і по лінії залучення інвестицій у Закарпатську область, і по лінії стратегічних торговельних проєктів регіонального характеру. Для цього потрібно прибрати подразник. І ми над цим працюємо», – сказав Кулеба.

Коли саме цього очікувати, міністр не сказав.

Між Україною та Угорщиною є низка дражливих політичних питань, у вирішенні яких Київ шукає компроміси, але, як заявили раніше в МЗС, при цьому Україна не зрадить власні інтереси.

«Поодинокі провокації» не стануть підставою для зриву мирного процесу – українська делегація в ТКГ про поранення військового

«Поодинокі провокації» з боку ОРДЛО не можуть стати і не стануть підставою для зриву мирного процесу, заявили учасники розширеної наради керівництва української делегації в Тристоронній контактній групі, що відбулося 6 вересня в Києві, повідомляє Офіс президента.

За повідомленням, участь у нараді, зокрема, взяли віцепрем’єр-міністр України – міністр із питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Олексій Резніков, міністр оборони України Андрій Таран і представники Генерального штабу України. Нарада була присвячена розгляду публічних заяв із боку членів незаконних збройних формувань щодо погроз відкрити вогонь по позиціях Збройних сил України поблизу Горлівки, йдеться в повідомленні.

«Особливу увагу на зустрічі приділили інциденту, який стався 6 вересня і внаслідок якого було поранено українського військовослужбовця, котрий здійснював роботи з розбору згорілого бліндажа. Взявши до уваги всі обставини інциденту, учасники наради дійшли висновку, що поодинокі провокації з боку ОРДЛО не можуть і не стануть підставою для зриву мирного процесу. Тобто українська сторона робитиме все для того, щоб не допустити зриву перемир’я на Донбасі», – повідомила пресслужба президента.

За повідомленням, учасники наради провели детальний аналіз ситуації, заслухавши доповіді представника робочої групи ТКГ із питань безпеки, представників Міністерства оборони, Міністерства закордонних справ України, а також взявши до уваги звіт Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ від 5 вересня 2020 року.

«Ми дуже цінуємо режим повного і всеосяжного припинення вогню, якого вдалося досягти 27 липня. Саме тому ми постійно стежимо за тим, як виконуються домовленості, й нам важливо, щоб Нормандський процес якомога швидше дав результат. Українська сторона робитиме все для того, щоб не допустити зриву перемир’я на Донбасі», – заявив голова української делегації в Тристоронній контактній групі Леонід Кравчук.

Учасники наради наголосили, що українська сторона чітко й послідовно дотримується режиму повного і всеосяжного припинення вогню. «Важливо, що це повністю підтверджується також у звітах СММ ОБСЄ», – додав голова української делегації в ТКГ.

За підсумками наради Кравчук звернувся до спеціального представника чинного голови ОБСЄ в Україні та ТКГ Гайді Грау.

6 вересня командування Операції об’єднаних сил повідомило, що російські гібридні війська порушили режим припинення вогню на Донбасі. За повідомленням, бойовики вдалися до прицільного обстрілу український позицій біля Красногорівки, внаслідок цього один український військовий був поранений.

Штаб ООС розцінив цей випадок як цілеспрямований зрив домовленостей Тристоронньої контактної групи.

Читайте також: Двоє військових відрізало вогнем під час ліквідації пожеж, їх шукають – штаб

«Об’єднані сили дають ще одну можливість так званим «ДНР» та «ЛНР» виконати вимоги, які були визначені Тристоронньою контактною групою 22 липня 2020 року дотримуватися повного і всеосяжного режиму припинення вогню. В інакшому випадку, при наступному обстрілі українських позицій Об’єднані сили нададуть адекватну відсіч противнику з усіх наявних сил і засобів», – йдеться в повідомленні.

5 вересня ватажок підтримуваного і скеровуваного Росією незаконного збройного сепаратистського угруповання «ДНР» Денис Пушилін заявив, що в понеділок, 7 вересня, порушить нині чинний режим припинення вогню. У відповідь на це українська сторона пообіцяла зреагувати в разі такого порушення.

 

Із 00:01 27 липня на Донбасі набрала чинності чергова домовленість про «повне та всеосяжне припинення вогню». З того часу українські військові не повідомляють про поранених та вбитих внаслідок бойових дій.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від квітня 2014-го до 31 липня 2020 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 100 до 13 300 людей.