Зеленський у шості роковини трагедії MH17: справедливість має восторжествувати

Справедливість має восторжествувати «в ім’я миру та пам’яті всіх загиблих» під час катастрофи літака MH17 на Донбасі, заявив президент України Володимир Зеленський в шості роковини трагедії.

Він нагадав, що 9 березня 2020 року в Нідерландах розпочався судовий процес.

«Цей суд обіцяє стати одним з найбільших у світовій практиці за останні десятиліття, адже, крім усього іншого, до нього прикута значна міжнародна увага. Ніщо не поверне втрачених життів і не втамує горя рідних і близьких, чиї батьки, діти, друзі загинули в катастрофі. Але справедливість має восторжествувати. В ім’я миру та пам’яті всіх загиблих», – зазначив Зеленський.

Літак «Боїнг-777» авіакомпанії Malaysia Airlines, що виконував рейс MH17 із нідерландського Амстердама в малайзійський Куала-Лумпур, був збитий над зоною російської гібридної агресії на сході України 17 липня 2014 року. Загинули 298 людей – усі, хто був на борту. За згодою України, на території якої сталася трагедія, міжнародне розслідування – як технічне, так і кримінальне – очолили Нідерланди, громадян яких було найбільше серед загиблих.​

9 березня в місцевості Схіпгол біля Амстердама почався перший судовий процес над першими чотирма обвинуваченими в збитті літака рейсу MH17.

Це троє громадян Росії: Ігор Гіркін, відомий на прізвисько «Стрєлков», який у час збиття літака називав себе «міністром оборони» угруповання «ДНР», Сергій Дубинський, відомий на прізвисько «Хмурий», відставний полковник ГРУ Росії, а на час тих подій «генерал-майор» в угрупованні «ДНР», що очолював його власне «ГРУ», Олег Пулатов, відомий на прізвисько «Гюрза», полковник, колишній російський спецпризначенець, який на окупованій частині Донбасу був тоді заступником Дубинського, – а також громадянин України Леонід Харченко, відомий на прізвисько «Крот», який перебував у той час у лавах угруповання «ДНР» під командуванням Дубинського.

Їм висунені попередні обвинувачення в убивстві 298 людей і в спричиненні катастрофи літака, що призвела до загибелі всіх на борту. Всі обвинувачені на процес не з’явилися. Тільки Пулатов представлений нідерландськими адвокатами.

За деякими оцінками, вироку у процесі варто очікувати не раніше, ніж через кілька років.

 

«Слуга народу» висуває на вибори мера Києва Ірину Верещук – вона вже запросила Кличка на дебати

Правляча партія «Слуга народу» 16 липня визначилася зі своєю кандидаткою на посаду мера Києва – нею стала чинна народна депутатка Ірина Верещук.

Як повідомив на брифінгу президент України Володимир Зеленський, кандидатів обирали з огляду як на голоси парламентської фракції, так і на соціологію.

«В нас було п’ять кандидатів, я вважаю, що вони всі потужні. Вони всі будуть допомагати, ми так домовилися, нашому обраному кандидату. Був виступ по п’ять-сім хвилин у кожного, дуже стисло, коротко свої кроки, як людина збирається боротися», – сказав Зеленський.

 

Він повідомив, що праймеріз партії складалися з трьох оцінок: голосування фракції, соціологічних рейтингів та бал від нього самого.

«Сьогодні всі три бали отримала Ірина Верещук, яка буде найкращим, найрозумнішим (я в цьому вже впевнений, тому що ми бачили різних кандидатів, найсимпатичнішим кандидатом», – заявив президент.

На пораду голови партії Олександра Корнієнка бути «обережніше» з висловлюваннями про зовнішність Верещук Зеленський відповів: «Чого? Що вона симпатичніша за Дубінського? Це не сексизм, я говорю правду».

Читайте також: «Допустиме десь у бані» – заступник голови Ради прокоментував «корабельну сосну», Корнієнка та Арахамію​

Зі свого боку Корнієнко заявив, що «Слуга народу» має «непогані перспективи в місті Києві» і планує вести нових людей в органи столичної влади.

Голова фракції Давид Арахамія додав, що кандидатка від «Слуги народу», на його думку, «точно переможе» Віталія Кличка.

«За Ірину з самого початку були, тому що жінка-кандидат точно переможе відомого спортсмена. Тому що на ринг вони не вийдуть, фізична сила не може бути застосована, а інтелектуальна сила – ми в своєму кандидаті набагато впевненіші, ніж опонент», – пояснив свою позицію народний депутат.

 

Ірина Верещук, своєю чергою, подякувала своєї політичній силі і додала, що готова зустрітися з Кличком на дебатах.

«Я запрошую пана Кличка, користуючись нагодою, на дебати», – зазначила вона.

Окрім Верещук, на кандидування від «Слуги народу» на посаду мера Києва претендували Микола Тищенко, Дмитро Гурін, Олександр Качура та Олександр Дубінський.

 

«Дивлячись в очі Путіну»: Вітренко прокоментував завершення роботи в «Нафтогазі»

Виконавчий директор компанії «Нафтогаз Україна» Юрій Вітренко 16 липня повідомив про останній день роботи на своїй посаді.

«Мені видається більш правильним оцінювати не людей, а дії. Саме тому дякую за дії на користь нашої спільної справи усім українцям, громадянському суспільству, журналістам, парламентарям та урядовцям, нашим міжнародним партнерам та колегам по групі компаній «Нафтогаз», – написав експосадовець.

 

Наостанок він згадав про результати своєї роботи в «Нафтогазі» та побажав керівництву компанії та українській владі «достатньо компетентності та порядності використати їх на благо громадян України».

Крім того, Вітренко оприлюднив посилання на сторінку з матеріалами про його роботу.

«Це в тому числі мій внесок у протидію фейкам та російській пропаганді, а також допомога журналістам і дослідникам. На цьому сайті я сьогодні публікую мультимедійну історію «Дивлячись в очі Путіну: інсайдерські уроки визначної перемоги». Вона певним чином підсумовує мої результати роботи в «Нафтогазі» і рекомендації на майбутнє», – додав він.

Читайте також: У «Нафтогазі» відреагували на нові санкції, які США анонсує проти «Північного потоку-2»​

13 травня Юрій Вітренко повідомив, що його попередили про скорочення його посади і звільнення через два місяці.

На посаді у «Нафтогазі» Вітренко відповідав, зокрема, за газові переговори з Росією. Також команда на чолі з виконавчим директором «Нафтогазу» вела судові процеси з «Газпромом».

«Слуга народу» визнав листування у сесійній залі з Богданом, але заперечив вказівки від нього

«Слуга народу» та голова аграрного комітету Микола Сольський у коментарі Радіо Свобода підтвердив те, що 15 липня у сесійній залі переписувався з ексголовою Офіса президента Андрієм Богданом.

«З Богданом, так», – зазначив  він.

Повідомлення, які Сольський отримав від Богдана (що підписаний у нього, як «Бод останній 2») того дня, як зафіксували журналісти видання «Букви», стосувались порад не підтримувати низку питань, які мали розглядатись під час пленарного засідання.

Читайте також: «Вдячний, що не матиму відношення до хаосу, в який ви кидаєте країну» – ексголова ОПУ відповів Зеленському​

На уточнення Радіо Свобода про те, чи справді Богдан впливає на Сольського як на депутата, даючи поради, який законопроект підтримувати, а який ні, «слуга народу» зазначив, що ні.

«Я не узгоджую з ним (роботу — ред.) Ми відверто і давно спілкуємось у веселому тоні. І, якщо ви бачили, там є таке красиве повідомлення: «Ніх*я не голосуй» і три смайлики», — відповів Сольський.

15 липня видання «Букви» оприлюднило фото листування Миколи Сольського з абонентом, підписаним як «Бод останній 2», який нібито вимагав у нього не голосувати за «всі кадрові» питання та законопроєкт №3355 про уточнення суб’єктів декларування в законі «Про запобігання корупції».

Опитування: до заборони комуністичної символіки позитивно ставляться 32% українців, негативно – 34%

До заборони комуністичної символіки в Україні позитивно ставляться 32% українців, негативно – 34%, йдеться в дослідженні фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва та Київського міжнародного інституту соціології. Ще для чверті громадян це питання байдуже.

Перейменування населених пунктів та вулиць, названих на честь комуністичних діячів підтримують 30% українців. Водночас негативно до цього ставляться 44% опитаних, ще близько 20% – байдуже.

«Більше негативних ставлень до перейменування топонімів бачимо у старших людей (47% для вікової категорії 60-69 років та 56% для людей, старших за 70 років), натомість серед молоді відносно більше байдужих», – підсумували автори дослідження.

Опитування проводили 17-22 квітня методом телефонних інтерв’ю. У ньому взяли участь 2000 респондентів. Статистична похибка вибірки не перевищує 2,2%.

Верховна Рада у квітні 2015 року ухвалила урядовий законопроект про засудження комуністичного й нацистського тоталітарних режимів, заборонила їхню пропаганду й символіку. Згідно із законом, символіка і пропаганда нацизму, націонал-соціалізму, цих цінностей, будь-яка діяльність нацистських, фашистських угруповань в Україні забороняються.

 

Російські морські піхотинці провели навчальні стрільби в окупованому Криму

Російські військові провели тактичні навчання з бойовою стрільбою на території окупованого Росією Криму. Про це повідомляють на сайті Міноборони Росії.

Навчання проходили на полігоні Опук.

Вказується, що підрозділи провели бойові стрільби з машин і стрілецької зброї по мішенях, що імітують гусеничну, колісну техніку та живу силу умовного противника.

«Морські піхотинці Чорноморського флоту вирішували завдання з прориву протидесантної оборони умовного противника, нанесення ударів артилерією по силах, що обороняються, а також зі створення опорних пунктів оборони на відвойованому узбережжі», – заявили у міністерстві.

У навчаннях брали участь близько 500 військовослужбовців, понад 70 одиниць техніки, зокрема танки Т-72Б3, бронетранспортери БТР-80 і БТР-82А.

 

Після анексії Криму в 2014 році Росія проводить регулярні військові навчання на півострові і в акваторії Чорного моря. У Генштабі України дії російських військових в Криму називають незаконними.

Україна неодноразово засуджувала і називала незаконним проведення військових навчань на анексованому півострові.

 

Офіс президента не повідомляє, чи платить керівнику апарату Ради за «слідкування» за Разумковим

Офіс президента України у відповідь на запит Радіо Свобода відмовився коментувати інформацію про те, що ОПУ платить керівнику апарату Верховної Ради В’ячеславу Штучному, щоб той слідкував за діями керівника парламенту Дмитра Разумкова.

В Офісі президента заявили, що зміст запиту Радіо Свобода не відповідає вимогам Закону «Про доступ до публічної інформації».

Радіо Свобода цікавилося, чи відповідає дійсності інформація видання «Українська правда» про платню В’ячеславу Штучному за стеження за Разумковим і, якщо так, які кошти при цьому використовуються – державні чи приватні.

Штучний та Разумков не коментували публікацію «Української правди».

15 липня народний депутат від «Слуги народу» Олександр Качура повідомив у Telegram, що Штучний написав заяву про звільнення.

ЄС: Вбивство військового медика на Донбасі – це порушення Мінських угод

Обстріл військових медиків підконтрольними Росії бойовиками – це порушення Мінських угод та домовленостей Нормандського саміту, заявило 15 липня представництво Євросоюзу в Києві.

«Ескалація насильства на Донбасі, в тому числі вбивство військового медика, є порушенням Мінських угод, домовленостей саміту в Нормандії та міднародного гуманітарного права», – йдеться в заяві.

 

Крім того, речниця представництва ЄС із закордонних справ та політики безпеки Набіла Массралі в коментарі Радіо Свобода звернула увагу на те, що вбитий медик намагався евакуювати тіло загиблого військового.

«Необхідно продемонструвати максимальну стриманість, аби деескалувати ситуацію та відновити повагу до міжнародного гуманітарного права. Ми очікуємо, що Росія візьме на себе віповідальність, використає свій вплив на збройні угруповання, які підтримує, та повністю виконає свої зобов’язання за Мінськими угодами», – сказала Массралі.

Читайте також: Помпео висловив співчуття через вбивство військового медика​

13 липня штаб Операції об’єднаних сил повідомив, що російські гібридні сили обстріляли групу українських військових, які мали евакуювати тіло загиблого під селом Зайцеве. Внаслідок обстрілу один військовий медик загинув, один військовий зазнав поранення, ще один – був травмований. В угрупованні «ДНР» стверджують, що військові підірвалися на мінах.

За даними Донбас.Реалії (проєкту Радіо Свобода), станом на 15 липня поранений сержант та тіло військового медика досі залишалися на полі бою.

Прокуратура Донецької області почала досудове розслідування за фактом порушення законів та звичаїв війни.

 

У Дніпрі відбулась акція «Руки геть від мови!»

Ввечері 15 квітня у Дніпрі відбулась акція «Руки геть від мови!»: близько сотні активістів пікетували будівлю, де зареєстрований місцевий осередок партії «Слуга народу», повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

Учасники акції вимагали відкликання законопроєкту №2362, який вони вважають антиукраїнським. За їхніми словами документ передбачає зміни до законів про мову та про освіту, які, зокрема, скасують перехід учнів 5-11 класів російськомовних шкіл на українську мову навчання з 1 вересня 2020 року та дозволять викладати частину предметів російською мовою в усіх українських школах. Автором законопроєку є народний депутат України від партії «Слуга народу» з Дніпра Максим Бужанський.

 

Як сказала учасниця акції Ляля Євтушенко, відповідальність за «антиукраїнський законопроєкт» лежить на всій партії.

«Мета акції – звернути увагу на те, що Дніпро не приймає цього, навіть якщо Бужанський звідси. Я написала в себе на плакаті: «Краще виконуйте свої обіцянки». Одна з обіцянок: «Створити систему підтримки української мови та культури». Я взяла це з програми їхньої партії, з сайту ЦВК. Наступ на мову ми сприймаємо як наступ на Україну, на українську ідентичність», – зазначила вона в коментарі Радіо Свобода.

Учасники акції тримали в руках плакати з написами «Руки геть від мови!». Вони скандували: «Заважає мова? Геть до Ростова!».

З будівлі, де зареєстрована партія «Слуга народу» в Дніпрі, до активістів ніхто не вийшов. Вони наклеїли свої плакати з вимогами на стіни споруди.

 

Раніше профільний комітет Верховної Ради рекомендував відхилити законопроєкт Бужанського. Тим не менш документ внесли до порядку денного роботи парламенту.

Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь закликає Верховну Раду не підтримувати законопроєкт Максима Бужанського.

Помпео висловив співчуття через вбивство військового медика

Державний секретар Сполучених Штатів Майк Помпео прокоментував обстріл групи військових медиків на Донбасі, через який загинув один із них. Відповідну заяву він зробив на брифінгу 15 липня.

«Ще одне питання, пов’язане з Росією: я хочу висловити глибокий сум Сполучених Штатів у зв’язку з убивством українського військового медика. Ми приєднумося до народу України в засудженні тривалої та брутальної агресії підконтрольних Росії сил на Донбасі та віддаємо належне українцям, які загинули чи дістали поранення в боротьбі за свою демократію», – сказав Помпео.

 Читайте також: Посольство Британії закликало Росію «припинити роздмухувати» конфлікт на Донбасі

Напередодні схожу позицію озвучило посольство США в Україні.​

13 липня штаб Операції об’єднаних сил повідомив, що російські гібридні сили обстріляли групу українських військових, які мали евакуювати тіло загиблого під селом Зайцеве. Внаслідок обстрілу один військовий медик загинув, один військовий зазнав поранення, ще один – був травмований. В угрупованні «ДНР» стверджують, що військові підірвалися на мінах.

Прокуратура Донецької області почала досудове розслідування за фактом порушення законів та звичаїв війни.

 

Уряд підтримав законопроєкт про посилення відповідальності за неправдиві повідомлення про замінування

Кабінет міністрів України підтримав законопроєкт про посилання відповідальності за завідомо неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян, повідомило Міністерство внутрішніх справ.

«Кількість завідомо неправдивих повідомлень про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об’єктів власності за останній час набула загрозливого масштабу. У 2019 році слідчими Нацполіції розпочато досудове розслідування 2000 кримінальних проваджень. Правоохоронці вимушені реагувати на кожне таке повідомлення, задіюючи значну кількість спеціальної техніки та особового складу», – заявив Аваков.

Законопроєкт пропонує запровадити обов’язкове додаткове покарання – конфіскацію майна. Також передбачене посилення кримінальної відповідальності у вигляді позбавлення волі строком від 4 до 8 років з конфіскацією майна, якщо об’єктами неправдивого повідомлення стали критично важливі об’єкти інфраструктури чи споруди, що забезпечують діяльність органів державної влади, або заклади охорони здоров’я та освіти.

Тепер цей документ повинен розглянути парламент.

Наразі стаття 259 Кримінального кодексу України передбачає, що завідомо неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян карається позбавленням волі на строк від двох до шести років. Якщо таке порушення спричинило тяжкі наслідки або вчинене повторно, воно карається позбавленням волі на строк від чотирьох до восьми років.

Путін знову збирається до анексованого Росією Криму – речник

Президент Росії Володимир Путін знову збирається до анексованого Росією Криму, повідомив речник російського президента Дмитро Песков.

«Президент завтра буде працювати в Криму, він візьме участь у церемонії закладки бойових кораблів для Військово-морського флоту», – сказав Песков.

Такі поїздки чільних російських посадовців викликають різку негативну реакцію офіційного Києва, їх засуджують і західні союзники України.

 

Рада планує призначити місцеві вибори та втричі скоротити кількість районів

Верховна Рада планує на своєму пленарному засіданні 15 липня призначити чергові місцеві вибори на 25 жовтня 2020 року.

Також у порядку денному є урядовий проєкт постанови про утворення та ліквідацію районів. Документ передбачає, що нинішні 490 районів шляхом об’єднання скоротять до 129.

Крім того, депутати хочуть обрати представників до складу конкурсної комісії з відбору кандидата на посаду голови Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Так само Рада планує визначити своїх представників у комісії під час конкурсу, на якому обиратимуть директора Державного бюро розслідувань.

Старт засідання запланований на 10:00.

Зеленський обіцяє голові МВФ запропонувати на посаду голови НБУ «незалежного технократа»

Президент України Володимир Зеленський поговорив телефоном із директоркою-розпорядницею Міжнародного валютного фонду Крісталіною Георгієвою, повідомляє Офіс президента 14 липня.

Розмова, за повідомленням, стосувалася нової програми підтримки України з боку МВФ, а також призначення нового голови Національного банку. Зеленський, за його словами, зустрівся з представниками кількох комерційних та державних банків і сформував список кандидатів. Він пообіцяв запропонувати Верховній Раді ймовірного очільника НБУ до кінця тижня.

Читайте також: На в’їзді до селища, де живе ексголова НБУ Смолій, невідомі залишили труни і вінки​

«Це буде незалежний технократ, який продовжуватиме незалежний курс Нацбанку. Всі рішення я ухвалюю тільки в інтересах народу України», – йдеться в цитаті президента.

Зеленський також висловився проти «політичного забарвлення» обговорень діяльності Нацбанку як такого, що може «мати негативний вплив на інституційну спроможність і незалежність регулятора».

«Володимир Зеленський запевнив Крісталіну Георгієву у твердому бажанні України продовжувати співпрацю з МВФ і наголосив, що ухвалений закон про банківську діяльність є прямим свідченням цього прагнення», – йдеться в повідомленні Офісу президента.

Читайте також: Глава НБУ подав у відставку. Що буде з гривнею?

Ввечері 1 липня голова Національного банку Яків Смолій написав заяву про звільнення за власним бажанням через «систематичний політичний тиск». В Офісі президента запевнили, що Нацбанк залишатиметься незалежним органом.

3 липня Верховна Рада звільнила Смолія. Під час засідання парламенту голова НБУ серед причин свого рішення про відставку назвав «використання Ради НБУ для створення корпоративного конфлікту всередині інституції». Тепер обов’язки голови банку виконує Катерина Рожкова.

 

Концепцію перехідного правосуддя для Криму й Донбасу передадуть Банковій найближчими тижнями – Кориневич

Найближчими днями робоча група з розробки концепції перехідного правосуддя для анексованого Криму та окупованої частини Донбасу відправить її кінцевий тест до Офісу президента України. Про це в ефірі проєкту Радіо Свобода Радіо Крим.Реалії повідомив постійний представник президента України в Автономній республіці Крим Антон Кориневич 14 липня.

«Текст зараз фіналізований, передача до Офісу президента – справа найближчого тижня або двох… Наш проєкт концепції перехідного правосуддя враховує досвід усіх судових справ, які проходили в Україні щодо подій і в Криму, і на Донбасі. Ця концепція не розрізняє ситуації в цих регіонах – все це один міжнародний збройний конфлікт, викликаний агресією Російської Федерації проти України», – зазначив представник президента.

 

Кориневич уточнив, що затвердження концепції перехідного правосуддя указом президента України буде лише першим кроком для подальшого внесення змін до Кримінального кодексу.​

«Потім уряду буде доручено розробити відповідні заходи на виконання цієї концепції. І далі вже будуть розроблятися проєкти законів і постанов Верховної Ради, які визначать питання відповідальності. Але я відразу можу сказати, що, якщо громадянин України працював на тимчасово окупованій території, наприклад, медсестрою, то тут не йдеться про його притягнення до відповідальності», – уклав Кориневич.

Читайте також: У Мінреінтеграції пояснили принципи перехідного правосуддя після визволення окупованих територій​

Перехідне правосуддя – це концепція, яка застосовується в постконфліктних країнах для подолання наслідків збройного конфлікту. Вона викладена в деяких міжнародних документах і договорах. Концепція зводиться до чотирьох основних постулатів: здійснення ефективної кримінальної юстиції, яка повинна забезпечити покарання винних осіб в цьому збройному конфлікті, інституційні реформи, відшкодування збитків, донесення правди про збройний конфлікт.

Як кажуть спеціалісти, універсальної моделі перехідного правосуддя не існує, і кожна країна (в тому числі й Україна) шукає свою індивідуальну модель.

 

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від березня 2014-го до 31 жовтня 2019 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 000 до 13 200 людей.

У «Слузі народу» прокоментували вбивство військового медика: плануються дипломатичні кроки

Україна може подати ноту протесту у зв’язку з обстрілом групи військових медиків, який призвів до загибелі одного з них, заявив голова фракції «Слуга народу» та член комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Давид Арахамія 14 липня.

«Я думаю, що там є низка запланованих дипломатичних кроків, тому що дозвіл ОБСЄ був отриманий на цю місію, це було порушення. Тобто це (буде – ред.) нота протесту за допомогою всіх міжнародних наших дипломатичних можливостей», – припустив народний депутат у відповідь на питання журналістів.

Він додав, що, за його даними, військові частини поблизу місця подій отримали доручення перейти в режим підвищеної бойової готовності.

Читайте також: Як Україна повинна відповісти на вбивство бойовиками Кремля медика (рос.)​

«Треба тиснути, як ми можемо, всіма засобами: і дипломатичними, і військовими, і залучати наших міжнародних партнерів», – додав він.

Раніше цього ж дня Офіс президента повідомив, що президент України Володимир Зеленський «тримає під особистим контролем ситуацію з убивством військового медика та пораненням бійців під час евакуації тіла загиблого військовослужбовця в районі Зайцевого Донецької області».

14 липня прокуратура Донецької області почала досудове розслідування за фактом порушення законів та звичаїв війни та умисного вбивства військового медика, який загинув через обстріл бойовиків під Зайцевим.

13 липня штаб Операції об’єднаних сил повідомив, що російські гібридні сили обстріляли групу українських військових, які мали евакуювати тіло загиблого. Внаслідок обстрілу один військовий медик загинув, один війсковий зазнав поранення, ще один – був травмований. В угрупованні «ДНР» стверджують, що військові підірвалися на мінах.

Місія ОБСЄ назвала «спокійною» обстановку на адмінкордоні з окупованим Кримом

Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ оцінила обстановку з безпекою на адмінкордоні з окупованим Росією Кримом, як «спокійну».

«11 липня місія констатувала спокійну ситуацію на південному сході Херсонської області на посту Державної прикордонної служби України у «Валці» (188 км на південний схід від Херсона), на пунктах пропуску у населених пунктах Чонгар (163 км на південний схід від Херсона), Каланчак (67 км на південний схід від Херсона) та Чаплинка (77 км на південний схід від Херсона), між Херсонською областю та Кримом», – мовиться у звіті, опублікованому СММ ОБСЄ в Україні.

 

Раніше громадянська ініціатива КримSOS спрямувала на ім’я міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби заяву з проханням зреагувати на незаконне обмеження Росією права жителів Криму на вільний перетин адміністративного кордону між Херсонською областю та анексованим півостровом. У заяві активісти зазначають, що у зв’язку з протиепідемічними заходами з 29 березня 2020 року уряд сусідньої Росії і Крим громадянам, в яких є інше громадянство, крім російського, лише один раз.

На початку липня прикордонне управління ФСБ Росії по анексованому Криму повідомило, що зареєстрованих на півострові кримчан будуть штрафувати за спробу перейти адміністративний кордон за українським паспортом. У свою чергу Україна не визнає російські паспорти, видані в анексованому Криму, і в’їхати на материкову частину України за ними не можна.

7 липня прессекретар Херсонського загону Державної прикордонної служби України Іван Шевцов повідомив в ефірі проєкту Радіо Свобода Радіо Крим.Реалії, що українські прикордонники нарахували понад 300 людей, яких Росія з початку місяця не пустила до Криму через адмінкордон.

Рада просить Кабмін зберегти «Садибу Даховських» і створити музей історії українського війська

Верховна Рада просить Кабінет міністрів зберегти ландшафтно-архітектурний комплекс «Садиба Даховських» і створити на його базі музей історії українського війська.

Постанову про це підтримали 335 народних депутатів.

Парламент пропонує передати державному ландшафтно-парковому музею історії українського війська 41 будівлю і земельну ділянку площею 88,8 га, які входять до складу ландшафтно-архітектурного комплексу «Садиба Даховських». Зараз об’єкти належать квартирно-експлуатаційному відділу Міністерства оборони в Білій Церкві Київської області.

«Садиба Даховських» була побудована в ХІХ столітті в Леськовому Черкаської області.

Українці біля парламенту Італії вимагали справедливого суду для солдата Марківа

У Римі біля стін італійського парламенту 13 липня відбулася акція з вимогою справедливого судового процесу на стадії апеляції для українського військового Віталія Марківа, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

Серед учасників – кілька десятків представників української громади, батьки засудженого солдата, дипломати та італійський правозахисник. Акція була присвячена річниці вироку Марківу, котрого 12 липня минулого року суд присяжних міста Павії засудив до 24 років ув’язнення. Присяжні визнали його причетним до загибелі італійського репортера на Донбасі шість років тому.

Читайте також: Денісова заявляє, що Марків не може отримувати медичну допомогу​

«Солідарність із Віталієм Марківим!», «Незалежний суд без впливу російської пропаганди!», «Солдат Марків несправедливо перебуває в тюрмі без жодного доказу. Чому?», скандували маніфестанти. У виступах учасників лунали заклики і сподівання, що суд другої інстанції в Мілані «виправить помилки» павійських присяжних, проаналізує аргументи захисту та визнає старшого сержанта Нацгвардії України непричетним до трагічного випадку біля Слов’янська 24 травня 2014 року. Тоді на окупованій бойовиками території внаслідок стрілянини загинули фотограф Андреа Роккеллі і його перекладач, російський дисидент Андрій Миронов.

«Ми жодним чином не виступаємо проти родини загиблого Роккеллі. Але ми переконані, що на суді не представили жодного доказу залучення Марківа до інциденту. Закликаємо уважно читати мотиваційну частину вердикту суду, який, на жаль, не взяв до уваги ключові докази адвокатів захисту. Нас вразило, чому суд Павії одразу шукав винних у лавах законних військових формувань України, а не серед нерегулярних угруповань проросійських бойовиків, які, можливо, мали на меті убити Андрія Миронова, ворога Володимира Путіна?» – сказав під час виступу голова Християнського товариства українців Італії Олесь Городецький.

 

Перелічивши основні критичні, на його думку, пункти вердикту, активіст висловив впевненість, що Віталія Марківа звільнять.

«Віримо, що це зробить суд в Італії, а не Європейський суд з прав людини», – додав Городецький.

Маніфестацію підтримали італійські партії «Більше Європи» та «Італійські радикали».

Учасники акції також закликали італійську медіаспільноту докладніше зацікавитися «дивною справою Марківа» і висвітлювати громадськості також іншу точку зору, зокрема позицію захисту солдата, а не лише тези обвинувачення і судового рішення. Попри розіслані до італійських медій анонси події, жодного представника місцевої преси на заході не було.

Критики вердикту вважають, що на рішення присяжних вплинула російська дезінформація у медіа довкола процесу і під час самого суду, коли присяжні брали до уваги фейкові документи російських пропагандистських ресурсів.

«В очікуванні розгляду справи в апеляційному суді присяжних Мілана важко говорити, чи щось змінилося за цей рік після вироку. У травні з’явилася дуже негативна стаття у тижневику видання La Repubblica. Гадаю, те, як висвітлює справу преса, більше впливає на суддів, ніж дипломатичні зусилля, які, звісно, потрібні. Головне, щоб суд другої інстанції повністю звільнився від дезінформаційних кліше», – зауважив у коментарі для Радіо Свобода Антоніо Станґо, голова італійської Федерації з прав людини.

Тиражні видання Італії поширюють тезу, що суд присяжних Павії вироком Віталію Марківу поновив принцип права про заборону убивства цивільних і покарав убивць журналістів, які виконували професійний обов’язок на війні.

 

30-річний старший сержант Національної гвардії України Віталій Марків відбуває покарання у тюрмі біля Мілана після того, як у липні минулого року суд першої інстанції засудив його до 24 років неволі. Він перебуває під вартою від дня арешту в Болоньї 30 червня 2017.

Марків перебуває під вартою від дня арешту в Болоньї 30 червня 2017 року.

Солдата, який, окрім українського, має й італійське громадянство, суд назвав причетним до умисного вбивства двох іноземних громадян на війні біля Слов’янська 24 травня 2014 року.

Тоді загинули італійський фоторепортер Андреа Роккеллі і його перекладач, російський дисидент Андрій Миронов. Унаслідок того ж інциденту зазнав поранень французький репортер Вільям Руґелон, який був разом із загиблими.

Читайте також: Справа солдата Марківа й України: рік після вироку в Італії​

Суд присяжних міста Павії, який виніс вирок, стверджує, що журналісти загинули внаслідок прицільних мінометних пострілів із боку Збройних сил України, а нацгвардієць Марків відстежував рух цих цивільних і передавав інформацію побратимам.

Сторона захисту солдата відстоює версію, що група репортерів потрапила під перехресний вогонь, тому неможливо встановити, внаслідок яких пострілів (із боку бойовиків чи ЗСУ) загинули італієць і росіянин.

Адвокати захисту оскаржили вирок і подали заяву до апеляційного суду присяжних Мілана, суду другої інстанції.

Київ категорично не погоджується з рішенням суду і чекає остаточного виправдання бійця Віталія Марківа й ЗСУ.

«КримSOS» закликав МЗС зреагувати на заборону Росії кримчанам перетинати адмінкордон понад один раз

Громадянська ініціатива КримSOS спрямувала на ім’я міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби заяву з проханням зреагувати на незаконне обмеження Росією права жителів Криму на вільний перетин адміністративного кордону між Херсонською областю та анексованим півостровом.

У заяві активісти зазначають, що у зв’язку з протиепідемічними заходами з 29 березня 2020 року уряд сусідньої Росії і Крим громадянам, в яких є інше громадянство, крім російського, лише один раз.

«Тобто мешканці Криму мають можливість одноразово виїхати з Криму через російські КПВВ, посилаючись на норму про наявність у них громадянства України. Так, за інформацією окупаційних властей, жителі Криму, які мають «громадянство РФ», не зможуть покинути територію півострову на підставі тільки українського паспорту і підлягають адміністративній відповідальності», – йдеться в заяві.

Читайте також: Проблеми на адмінкордоні Криму: з чим зіштовхуються при виїзді з півострова та на зворотному шляху​

Крім цього, відзначається, що спроба повторного перетину адміністративного кордону Криму з Херсонщиною до зняття карантину буде вважатися «спробою незаконного перетину державного кордону», за що передбачена кримінальна відповідальність відповідно до законодавства Росії. У «КримSOS» підкреслили, що така ситуація ставить у скрутне становище абітурієнтів з Криму, які хочуть вступати до ВНЗ на материковій частині України.

«З початком вступної кампанії-2020 велика кількість дітей та їхніх батьків виїхали на підконтрольну територію України для складання іспитів, ЗНО та подання документів через Освітні Центри «Крим-Україна». Таким чином, у розумінні російського законодавства, вони використали своє право на одноразовий виїзд з Криму. Тому після повернення та до закінчення карантинних обмежень вони не зможуть покинути окуповану територію, що ставить під загрозу можливість реалізації права на освіту», – йдеться у заяві.

В ініціативі звертають увагу на те, що наявність права власності на нерухомість та землю в Криму не входить до переліку підстав для в’їзду на півострів громадян України.

Читайте також: Прикордонники заборонили в’їзд в Україну російському актору, який відвідував Крим після анексії – ДПСУ​

«Неможливість громадян України, які не проживають постійно у Криму, в’їхати на тимчасово окуповану територію України та розпоряджатися своїм майном… створює суспільний резонанс та обґрунтовані побоювання щодо можливої конфіскації цього майна окупаційною владою», – зазначають активісти «КрымSOS».

Експерти організації вказують на те, що такою забороною Росія порушує Міжнародний пакт про громадянські та політичні права 1966 року, стаття 12 якого гарантує кожному, хто законно перебуває в Криму, право на вільне пересування та забороняє позбавляти громадян України права на в’їзд на територію власної держави.

«Громадська організація КримSOS просить МЗС України звернутися до міжнародного співтовариства з метою інформування та припинення порушення Росією прав мешканців Криму», – йдеться в заяві.

Дмитро Кулеба та Міністерство закордонних справ наразі публічно не зреагували на заяву активістів.

Читайте також: Російська співачка Zivert, яка виступала в Криму, збирається дати концерти в Одесі та Києві​

На початку липня прикордонне управління ФСБ Росії по анексованому Криму повідомило, що зареєстрованих на півострові кримчан будуть штрафувати за спробу перейти адміністративний кордон за українським паспортом. У свою чергу Україна не визнає російські паспорти, видані в анексованому Криму, і в’їхати на материкову частину України за ними не можна.

7 липня прессекретар Херсонського загону Державної прикордонної служби України Іван Шевцов повідомив в ефірі проєкту Радіо Свобода Радіо Крим.Реалії, що українські прикордонники нарахували понад 300 людей, яких Росія з початку місяця не пустила до Криму через адмінкордон.

 

Зеленський вимагає жорсткішої відповідальності за нетверезе водіння після ДТП під Києвом

Президент України Володимир Зеленський вимагає жорсткішої кримінальної відповідальності за водіння в нетверезому стані, внаслідок якого гинуть люди. Про це повідомляє Офіс президента за підсумками зустрічі президента з Кабінетом міністрів.

«Якщо водіння напідпитку спричинило загибель – строк покарання має бути збільшений. Можливо, до довічного ув’язнення. Я – за максимальну криміналізацію цих злочинів. Жорстко й надовго. І з максимальним розголосом… І щоб жоден суд не думав когось «відмазати», – цитує Зеленського пресслужба ОП.

Він також висловив співчуття родині чотирьох людей (двоє з них – діти), які загинули внаслідок ДТП в Київській області напередодні.

Водночас Офіс президента нагадав, що раніше, 2 липня, Зеленський підписав законопроєкт, який скасовує кримінальну відповідальність за водіння напідпитку.

Читайте також: ДТП під Києвом: причетному водію повідомили про підозру​

«Міністерство внутрішніх справ максимально виступало за підписання закону № 720-IX (законопроект № 3314), за яким відповідальність за водіння напідпитку поверталася зі статусу кримінальних проступків до Кодексу про адміністративні правопорушення. Були аргументи, що кримінальний порядок паралізує роботу, адже процедура документування кримінального проступку є значно складнішою та потребує більше часу», – йдеться в заяві ОП.

Відтак, на думку Зеленського, потрібно знайти «інший підхід»: збільшити штрафи та запровадити кримінальне покарання для нетверезих водіїв, які спричинили ДТП зі смертельними наслідками.

12 липня, за даними слідства, нетверезий водій «Мерседеса» зіткнувся з іншим авто, яке рухалося попереду в попутному напрямку. Після цього він виїхав на зустрічну смугу й зіткнувся з автомобілем «Хюндай». Унаслідок інциденту водій та троє пасажирів авто «Хюндая» загинули. Серед них – двоє дітей восьми та 10 років.

Хлопчика 2006 року народження доставили до лікарняного закладу для надання медичної допомоги.

39-річного водія «Мерседеса» затримали. Наразі він перебуває в лікарні.

У заарештованого в Криму громадянського журналіста проблеми з серцем – адвокат

У заарештованого в окупованому Росією Криму громадянського журналіста Руслана Сулейманова виявлені дифузні зміни в серці. Про це повідомляє громадське об’єднання «Кримська солідарність» з посиланням на адвоката Лілю Гемеджі.

13 липня вона відвідала свого підзахисного в психіатричній лікарні, куди його доставили для проведення примусової експертизи. В умовах стаціонару психіатричної лікарні було проведено ряд медичних досліджень. Щоб дослідити серце зробили енцефалограма.

«Зі слів мого підзахисного, у нього помітили дифузні зміни в серці і виявлена блокада правого пучка Гіса», – уточнила Гемеджі.

Після отримання документів до медичного висновку сторона захисту має намір клопотати про проведення медичного огляду.

У червні цього року Руслан Сулейманов повідомляв адвокату про болі невралгічного характеру в області голови та шиї. За його словами, проблеми з’явилися більше ніж пів року тому. Однак останнім часом посилилися, через відсутність кваліфікованої медичної допомоги.

«З незрозумілих мені причин з’явилося мимовільне тремтіння в тілі у вигляді ознобу, до цього додалася ще легка задишка і прискорене серцебиття», – зазначив під час зустрічі Сулейманов.

 

Він розповів, що направив заяву на ім’я начальника медсанчастини, в якому описав всі симптоми і попросив надати йому кваліфіковану медичну допомогу. На наступний день його відвідав фельдшер, однак замість огляду і лікування Сулейманову три дні поспіль кололи знеболювальні уколи.

«Також у мого підзахисного був інцидент з приводу поправок до Конституції (сусідній Росії – ред.), з приводу участі в процесі голосування. Він написав заяви про те, що він не бажає брати участь у цьому голосуванні. Тричі його викликали «на килим» і після подачі письмового заяви його залишили в спокої», – резюмувала адвокат.

27 березня 2019 року російські силовики провели в Криму обшуки в будинках кримськотатарських активістів, у тому числі активістів громадського об’єднання «Кримська солідарність», серед них був і громадянський журналіст Руслан Сулейманов. Усього було затримано 24-х активістів за звинуваченням в участі в забороненій в Росії і анексованому нею Криму організації «Хізб ут-Тахрір». Едем Яячиков – зник, його місцеперебування невідоме з 27 березня. Пізніше був затриманий ще один підозрюваний – Раїм Айвазов.

Уряд відкликав проєкт постанови про призначення міністра стратегічних галузей промисловості

Кабінет міністрів відкликав проєкт постанови про призначення Олега Уруського віцепрем’єром – міністром з питань стратегічних галузей промисловості України. Відповідна інформація розміщена на сайті парламенту.

Верховна Рада отримала проєкт 10 липня, однак уже 13 липня його відкликали.

Уруський – колишній голова Державного космічного агентства. Заступниця голови фракції «Слуга народу» Євгенія Кравчук висловлювала сподівання, що Верховна Рада на «звичайному пленарному або позачерговому засіданні» розгляне це призначення.

Активіст Бекіров залишається у розшуку: суд у Криму відхилив апеляцію захисту

Підконтрольний Росії Верховний суд Криму залишив чинним рішення суду попередньої інстанції про оголошення в розшук колишнього політичного в’язня, кримськотатарського активіста Едема Бекірова. Про це повідомив адвокат Олексій Ладін у коментарі громадському об’єднанню «Кримська солідарність».

За словами адвоката, оголошення у розшук Бекірова є незаконним.

«Захист представив численні медичні документи, що він є інвалідом 1-ї групи, що він продовжує лікування в стаціонарі. На момент рішення суду, була складна епідеміологічна ситуація, були закриті кордони і Едем Бекіров як людина, що має хронічні захворювання, входив до групи ризику», – сказав Ладін.

Адвокат додав, що захист оскаржуватиме це рішення і наполягатиме на тому, що кримінальну справу щодо Бекірова необхідно припинити, оскільки відсутня можливість прибуття його підзахисного на судове засідання.

Читайте також: Ялтинська «справа Хізб ут-Тахрір»: Україна вимагає від Росії звільнити засуджених кримських татар

Суддя підконтрольного Кремлю Центрального районного суду Сімферополя Сергій Деменок 26 червня постановив оголосити кримськотатарського активіста Едема Бекірова у розшук.

Раніше російський суддя в анексованому Криму ухвалив «примусово доставити» Едема Бекірова на засідання 22 травня.

Житель селища Новоолексіївка Херсонської області Едем Бекіров був затриманий російськими силовиками на в’їзді в анексований Крим 12 грудня 2018 року. Він їхав до Криму відвідати матір і родичів. Підконтрольний Кремлю Київський районний суд Сімферополя заарештував Бекірова.

Його підозрювали за статтею про зберігання і передачу вибухових речовин і боєприпасів. Бекіров неодноразово заявляв про свою невинуватість.

7 вересня 2019 року між Україною і Росією відбувся обмін, в рамках якого в Україну повернулися 35 громадян, в тому числі Едем Бекіров, який після прильоту до Києва почав тривале лікування.

У травні розгляд кримінальної справи в Криму поновили.

Новий мовний омбудсмен розповів, якої «деталізації» потребує закон про мову

Закон про функціонування української мови потребує «деталізації», заявив новий мовний омбудсмен Тарас Кремінь в інтерв’ю Радіо Свобода.

«Закон про мову, напевне, потребує відповідної деталізації в частині тих змін, які, можливо, нас очікують. Бо я прекрасно розумію, що, наприклад, треба буде приділяти особливу увагу мові навчання, якості навчання, підвищенню кваліфікації, забезпеченню компетентностей педагогічних працівників», – заявив Кремінь.

Закон про мову Верховна Рада ухвалила 25 квітня 2019 року. Він гарантує позиції української мови у державному управлінні, сфері послуг, освіті й медіа. Ним також передбачена відповідальність посадовців за незнання мови. При цьому закон не обмежує приватного спілкування всіма мовами та вільного вживання мов національних меншин.

Мовний омбудсмен: роль Авакова дуже важлива для сучасної історії України

Новопризначений Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь в інтерв’ю Радіо Свобода заявив, що роль міністра внутрішніх справ Арсена Авакова «дуже важлива для сучасної історії України».

«Тут треба говорити про роль особистості в історії. Ви знаєте, у нас також було дуже багато міністрів освіти і науки, але частина з них увійшла в історію, а частина з них, на превеликий жаль, так і не змогла дотягнутися, частина навіть не мешкає в Україні. Тому те, що стосується ролі МВС і безпосередньо роль Арсена Борисовича, вона є дуже важлива для сучасної історії України», – заявив Кремінь в ефірі програми «Суботнє інтерв’ю».

Він наполягає, що Аваков може використовувати інші мови, але все ж він виступає українською.

«Я можу навести такі приклади. Вчора (інтерв’ю записувалось 9.07 – ред.) відбулося засідання Кабміну України. Арсен Борисович виступав на тому засіданні українською мовою. Під час свого крайнього виступу у Верховній Раді України міністр внутрішніх справ, доповідаючи під час засідання і години запитань до уряду, виступав українською мовою. Тому в мене тут, скажемо так, своє ставлення. Міністр виступає українською мовою. Він може використовувати в тому числі і інші мови», – додав Кремінь.

8 липня Кабінет міністрів призначив уповноваженим із захисту української мови Тараса Кременя. У 2014–2019 роках він був народним депутатом від «Народного фронту».
Аваков працює на посаді міністра внутрішніх справ з лютого 2014 року. Йому закидають провал реформи поліції. Наприкінці травня після звинувачень на адресу поліцейських у зґвалтуванні жінки у відділку в Кагарлику та стрілянини в Броварах в Україні відбувалися акції за відставку Авакова.