У Раді зареєстрували постанову про відставку Авакова – Железняк

Представники фракції «Голос» зібрали необхідне число підписів і подали на реєстрацію у Верховній Раді проєкт постанови про звільнення Арсена Авакова з посади міністра внутрішніх справ. Про це у фейсбуці повідомив заступник голови фракції «Голос» Ярослав Железняк.

«Підписи перевірили, електронні документи підготували… Постанова про звільнення Авакова пішла на реєстрацію. Чекайте найближчим часом на сайті ВРУ. Підписів 55. Рухаємося вперед», – вказав Железняк.

 

Згодом проєкт постанови 3606 з’явився на сайті парламенту з позначкою «Передано на розгляд керівництву».

Раніше очільник комітету Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності Денис Монастирський (фракція «Слуга народу») в ефірі Радіо Свобода назвав умови, за яких вимагатиме відставки міністра внутрішніх справ Арсена Авакова.

 

Аваков працює міністром внутрішніх справ уже понад шість років. Низка депутатів закидають міністру провал у реформуванні поліції та проблеми з розслідуванням резонансних справ.

 

ЦВК призначила вибори народного депутата замість загиблого Давиденка одночасно з місцевими

Центральна виборча комісія визначила дату проведення виборів народного депутата на окрузі №208 у Чернігівській області на 25 жовтня. Відповідне рішення комісія ухвалила на засіданні 5 червня.

«Призначити проміжні вибори народного депутата України в одномандатному виборчому окрузі № 208 (Чернігівська область) на неділю, 25 жовтня», –йдеться в постанові, яку зачитала на засіданні членкиня ЦВК Олександра Кармаза.

Вона зазначила, що виборчий процес почнеться на наступний день після оприлюднення офіційного постанови. За наявності бюджетних коштів така публікація запланована на 26 серпня 2020 року.

Читайте також: Голова Ради Разумков відреагував на загибель депутата Давиденка​

Як додав голова ЦВК Олег Діденко, комісія зіштовхнулася зі складнощами під час вирішення питання про ці вибори, зокрема – відсутність необхідних бюджетних асигнувань. Відтак в установі вирішили розвести в часі призначення виборів і офіційний початок передвиборчої кампанії.

Таким чином, вибори народного депутата на окрузі №208 відбудуться одночасно з місцевими виборами. Це збільшить навантаження на членів дільничих виборчих комісій, проте дозволить заощадити бюджетні кошти, прогнозує Діденко.

«Було знайдене рішення призначити вибори одночасно з місцевими. Окрім всього сказаного, це ще й дозволить зекономити майже 11 мільйонів бюджетних коштів на проведення виборів, тому що фінансування виборчої комісії буде здійснюватися за однією виборчою програмою», – додав він.

 

Увечері 23 травня за фактом загибелі народного депутата Валерія Давиденка правоохоронці відкрили кримінальне провадження за статтею про умисне вбивство.

Перед тим заступник міністра внутрішніх справ Антон Геращенко повідомив, що тіло народного депутата Валерія Давиденка з вогнепальним пораненням у голову виявили в суботу у його офісі в Києві. 

У парламент нинішнього складу Валерій Давиденко був обраний як самовисуванець по 208-му округу в Чернігівській області. Він був членом депутатської групи «Довіра».

Сотні львів’ян вийшли з протестом з вимогою відставки міністра Авакова

Сьогодні близько 300 львів’ян вийшли з протестом до приміщення Головного управління МВС у Львівській області з вимогою відставки міністра Арсенал Авакова.

Серед учасників були переважно молоді люди, зазначає кореспондент Радіо Свобода.

Мітингуючі тримали у руках плакати з написами «Покривання злочинів, скоєних поліцейськими, це реформа МВС?», «Вбивці мають сидіти, Аваков має піти», «Усіх не посадите», «Що там Кагарлик?».

 

«У Верховній Раді внесена постанова про відставку міністра Авакова і хочемо показати, що не лише в Києві, але й у Львові людей дістав «мусорський бєспрєдєл». Вбивство Каті Гандзюк було останньою краплею, коли стало зрозуміло, що відбувається в поліції. Останні роки тих крапель ставало більше»,- заявила учасниця акції Меланія Подоляк.

Інші учасники акції говорили Радіо Свобода про те, що реформа поліції в Україні провалена і неприпустимо, коли у відділку поліції ґвалтують.

 

Жодної партійної символіки на акції не було.

За заходом спостерігала невелика кількість поліцейських, які стежили за дотриманням порядку.

 

У Верховній Раді ставитимуть запитання Авакову – трансляція

У п’ятницю, 5 червня у Верховній Раді відбудеться година запитань до уряду.

Зокрема, відповідатиме на запитання депутатів і міністр МВС Арсен Аваков.

 

Нині у парламенті збирають голоси за його відставку. Низка депутатів закидають міністру провал у реформуванні поліції та проблеми з розслідуванням резонансних справ.

 

Геращенко розповів, чи збирається Аваков у відставку через події у Кагарлику, Одесі та Броварах

Заступник міністра внутрішніх справ Арсена Авакова Антон Геращенко вважає, що за події у Кагарлику, Броварах, Одесі має відповідати не міністр МВС, а насамперед регіональне керівництво поліції. Про це він заявив в інтерв’ю Радіо Свобода. 

«Якщо відбувається якась проблема в якомусь великому закладі, то відповідати повинен безпосередньо начальник, а не та людина, яка займається питаннями організації ефективної роботи», – зазначив він.

За словами Геращенка, Аваков «спокійно ставиться до будь-яких заяв депутатів про свою відставку».

При цьому, головною заслугою чинного міністра МВС його заступник називає те, що «в країні в цілому є порядок» і «все працює чесно і прозоро».

«Арсен Аваков перебуває на своєму посту завдяки довірі, яку йому виявляє президент, прем’єр-міністр і Верховна Рада», – сказав Геращенко.

А на зауваження щодо низького рівня довіри у суспільства до чинного міністра МВС Геращенко відреагував так: «В чому ви її вимірюєте? Якщо вимірюєте в соцопитуваннях, то у нас довіра поліції в пунктах «довіряю» і «повністю довіряю» доходить, згідно з низкою соцопитувань, до 40 відсотків. Для такої країни, як наша, це – добре».

Згідно із соціологічним опитуванням Центру Разумкова, станом на лютий 2020 року рейтинг недовіри до Арсена Авакова був на рівні 74%.

Посол США в ОБСЄ закликав Росію припинити «кампанію придушення в Криму»

Посол США в ОБСЄ Джеймс Гілмор закликав Росію припинити «кампанію придушення» в Криму, повернути Україні контроль над півостровом і звільнити українських політв’язнів. Про це йдеться у виступі посла в Постійній раді ОБСЄ у Відні, опублікованому на сайті місії США.

«Кримські татари та інші, хто виступають проти російської окупації, зазнавали насильницьких зникнень, тюремного ув’язнення, примусового «психіатричного» лікування, показових судових процесів і тортур. Російський уряд продовжує мілітаризацію Кримського півострова, Чорного моря та Азовського моря», – йдеться у зверненні посла.

Гілмор також висловив стурбованість через затримання ФСБ українського військового на адміністративному кордоні між Кримом і Херсонською областю.

«Сполучені Штати повністю підтримують суверенітет, незалежність і територіальну цілісність України в межах її міжнародно визнаних кордонів, включаючи її територіальні води. Ми ніколи не визнаємо анексію Криму Росією», – додав посол.

Він зазначив, що санкції стосовно Росії діятимуть до «повернення Криму під контроль України».

Минулого тижня під час онлайн-засідання ОБСЄ у Відні представник Росії намагався запобігти і перервати виступи щодо ситуації в Криму, а також мілітаризації Азово-Чорноморського басейну, які «йому не подобаються».

Раніше посол США в ОБСЄ Джеймс Гілмор вимагав покарати Росію за Крим і нагадав про депортацію кримських татар 1944 року.

У США вимагають від Росії забезпечити доступ спостерігачів ОБСЄ в анексуваний Крим і на окуповані території Донбасу.

 

Очільник Мін’юсту розповів про нововведення у боротьбі з рейдерами, які запрацюють цього тижня

Міністр юстиції України Денис Малюська у коментарі Радіо Свобода заявив, що з поточного тижня для проведення реєстраційної дії нотаріуси і державні реєстратори зобов’язані пройти обов’язкову двофакторну ідентифікацію. Як повідомив міністр, це одна зі складових запобігання зловживанням, пов’язаним із рейдерством, зокрема у період, коли запуститься земельна реформа.

«В нас є план щодо того, що ми будемо робити, коли земельна реформа запуститься, коли з’явиться обіг земель сільськогосподарського призначення, щоб ми могли уникнути потенційний вибух рейдерства. Вже цього тижня, наприклад, реєстратори і нотаріуси – у них запроваджується обов’язкова двофакторна ідентифікація, вони всі отримають mobile-ID протягом наступних двох місяців і будь-яка реєстраційна дія буде супроводжуватися подвійною ідентифікацією. З одного боку це буде електронний ключ відповідного реєстратора, а з іншого боку, буде повідомлення на мобільний телефон – потрібно буде підтверджувати інформацію», – пояснив Малюська.

Він запевнив, що упродовж майже року відбулася «ефективна» робота з очищення кадрів серед реєстраторів та нотаріусів.

«За майже рік ми ефективно попрацювали з людьми, ми очистили ряди державних реєстраторів, найбільш одіозних, ми їх викинули з ринку – реєстраторів, нотаріусів. Ми встановили ефективний механізм санкцій, ми їх відключаємо від реєстрів, як тільки вони щось роблять не те», – додав Малюська.

Наприкінці минулого року Мін’юст анонсував, що для проведення реєстраційної дії усім без винятку нотаріусам і державним реєстраторам прав на нерухоме майно потрібно буде скористатися не тільки електронним підписом, а й підтвердити рішення за допомогою Google-ідентифікації з використанням одноразового паролю. Досі підключення до послуги додаткової ідентифікації здійснювалося лише за бажанням нотаріусів і державних реєстраторів.

Валенса: Україна потребує більшої підтримки Європи і світу

Україна потребує більшої підтримки Європи і світу, заявив колишній президент Польщі Лех Валенса в інтерв’ю Білоруській службі Радіо Свобода.

«Україна потребує більшої підтримки – Європи і світу. А в цій Європі нині стільки «балагану», що вона не в стані допомогти. Україна – це велика країна і якби вона отримала можливість розвиватися, коли б вона була вбудована в нашу систему, ми би всі на цьому заробили. Але цього немає, і всі ми від цього несемо втрати», – сказав Валенса.

За його словами, увесь світ тепер перебуває у пошуку. Суспільства хочуть змін «і вибирають політиків, які кажуть, що будуть щось міняти».

«Так до влади прийшли [президент США Дональд] Трамп та [лідер польської партії «Право і Справедливість» Ярослав] Качинський у моїй країні. Нині епоха, яку я називаю «епохою слова». Ми повинні домовитись, як це повинно виглядати. І зміни повинні суспільства, це поклоніння, крок за кроком», – заявив Валенса.

За його словами, треба навчитися правильно розуміти виклики нашого часу. І Україна, і Білорусь повинні бути в Європі.

«Через те, що Україна слабо розвивається, ми так само не отримуємо того, що могли б отримувати, бо вона не купує наших товарів. Ми маємо співпрацювати та бути сумлінними. Мусить мінятися наша ментальність», – додав колишній польський лідер.

Валенса був президентом Польщі в 1990-1995 роках. До цього він був лідером профспілки «Солідарність». У 1983 році він здобув Нобелівську премію миру.

 

Суд скасував рішення про затримання й арешт ексдепутата Жеваго – адвокат

Київський апеляційний суд скасував рішення про затримання і тримання під вартою колишнього народного депутата Костянтина Жеваго, якого підозрюють в організації розтрати майна одного з банків України та легалізації (відмиванні) доходів, одержаних злочинним шляхом в особливо великих розмірах, повідомив його адвокат.

За словами адвоката, якого 4 червня цитує пресслужба Жеваго, суд ухвалив таке рішення 25 травня.

«Рішенням апеляційної інстанції встановлено, що Жеваго не перебував і не перебуває у міжнародному розшуку, не переховувався і не переховується від органів досудового розслідування та суду, а також те, що відсутні правові підстави для взяття Жеваго під варту», – йдеться в заяві адвоката, яка є в розпорядженні Радіо Свобода.

За його словами, скасована постанова судді Печерського райсуду була ухвалена із суттєвими порушеннями Кримінального процесуального кодексу (КПК) України і має всі ознаки завідомо неправосудного рішення. Імені адвоката у пресслужбі ексдепутата не наводять.

 

У пресслужбі Державного бюро розслідувань Радіо Свобода повідомили, що бачили вказану вище інформацію, але поки що не коментують її. Радіо Свобода направило запит у ДРБ.

На початку грудня 2019 року слідчий суддя задовольнив клопотання тодішньої Генеральної прокуратури про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для колишнього народного депутата Костянтина Жеваго.

«У зв’язку із систематичною неявкою до органу досудового розслідування його оголошено у міжнародний розшук та слідчим суддею надано дозвіл на його затримання. Вказана ухвала суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою є підставою для затримання підозрюваного за межами України та видачі такої особи компетентним органам України», – йшлося в повідомленні ГПУ.

У серпні минулого року ДБР повідомило двом топ-менеджерам збанкрутілого банку Жеваго «Фінанси та кредит» про підозру в розтраті 2,5 мільярда гривень фінустанови.

Жеваго викликали у Державне бюро розслідувань на 27 вересня, щоб оголосити про підозру. 9 жовтня стало відомо, що його оголосили у розшук.

Ще через два дні Спеціалізована антикорупційна прокуратура України повідомила Жеваго про підозру у внесенні недостовірних відомостей у декларацію про доходи.

У Фонді гарантування вкладів раніше інформували, що з банку Жеваго незаконно вивели 5 мільярдів гривень.

Сам колишній народний депутат заявляв про непричетність до розтрати грошей банку.

Арахамія назвав умови, за яких Буславець може стати повноцінним міністром енергетики

Виконувачка обов’язків міністра енергетики та захисту довкілля Ольга Буславець може стати повноцінною очільницею відомства, якщо виконає два завдання, повідомив лідер парламентської фракції від «Слуги народу» Давид Арахамія в коментарі Радіо Свобода.

«У нас є два такі «red flags». Треба вирішити питання із зеленою енергетикою, з тою кризою й тарифом. Пані Буславець брала цю ініціативу на себе й має її виконати. Чи не виконати. Тоді вона піде просто у відставку. Друге – питання з атомною енергетикою. Ви розумієте, що в нас там є криза велика», – сказав Арахамія біля будівлі парламенту.

За його словами, якщо Буславець «нормально вирішить ці питання, тоді в неї є всі шанси в бути підтриманою всією фракцією й прибрати це «в.о.».

Кандидатуру Ольги Буславець на посаду голови Міністерства енергетики мала розглядати Верховна Рада на своєму засідання 30 березня. В останній момент питання зняли з голосування на вимогу президента Володимира Зеленького. Через два тижні уряд призначив Буславець виконувачкою обов’язків міністра.

Україна не боїться наступу Росії через нестачу води в Криму – Резніков

Віце-прем’єр-міністр України – міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Олексій Резніков запевнив, що анексований Росією Крим не отримає дніпровську воду до повної деокупацію півострова. Про це міністр заявив в інтерв’ю агентству «Укрінформ».

Резніков зазначив, що Україна «готова дати відсіч» Росії, якщо Кремль почне наступ через дефіцит води в Криму.

«Ми не боїмося. Ми готові сьогодні до будь-яких вчинків і дій. Ми за 6 років уже відбоялися. Сьогодні в нас зовсім інший стан бойової готовності, інша українська армія, яка готова дати відсіч ворогу», – наголосив Резніков.

Він зазначив, що позиція щодо відновлення водопостачання у Крим тільки після його деокупації є принциповою.

«Допомагати окупаційної російської адміністрації ми не збираємося», – додав Резніков.

 

Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров закликав бути максимально уважними в найближчі місяці до подій, які будуть пов’язані з поставками дніпровської води в анексований Крим. Він не виключає того, що Росія може піти на силові дії, а «третя сторона» переконуватиме Україну відновити водопостачання півострова.

У Херсонській облдержадміністрації 4 квітня повідомили про наповнення Північно-Кримського каналу і запевнили, що в анексований Крим вода через канал не надходить.

У Постійному представництві президента України в АРК також повідомили, що постачання води в анексовані Росією Крим і Севастополь через Північно-Кримський канал можливе тільки після деокупації півострова.

 

МВФ анонсував наступного тижня засідання щодо нової програми для України

Виконавча рада МВФ проведе засідання щодо України наступного тижня, у вівторок, 9 червня.

Як йдеться у плані роботи ради МВФ, на засіданні у вівторок ухвалюватиметься рішення щодо нової програми stand-by для України і оцінки виконання попередньої програми від 2015 року.

Влада України і менеджмент МВФ у грудні 2019 року попередньо домовилися про відкриття нової трирічної програми EFF на 5,5 мільярда доларів. Але 7 травня речник МВФ Джеррі Райс повідомив, що фокус переговорів між Україною і Міжнародним валютним фондом змістився з трирічної програми співпраці EFF на 18-місячну програму stand-by. Він вказав на «безпрецедентну невизначеність щодо економічних і фінансових перспектив і необхідність зосередити політичні пріоритети на короткостроковому стримуванні та стабілізації».

22 травня стало відомо, що Міжнародний валютний фонд (МВФ) домовився із владою України на рівні персоналу про нову угоду на суму 5 мільярдів доларів, щоб допомогти Києву впоратися з економічними наслідками від пандемії коронавірусу.

 

 

Комітет ВР підтримав постанову щодо захисту ПЦУ в Криму

Комітет Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики підтримав проєкт постанови про передачу в держвласність України приміщення Кафедрального собору святих рівноапостольних князя Володимира і княгині Ольги в Сімферополі, в якому проводить богослужіння Кримська єпархія ПЦУ. Як повідомляє проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії, тепер цей документ має винести на голосування Верховна Рада.

«Метою проєкту акта є захист гарантованого Конституцією України права на свободу світогляду та віросповідання вірян Кримської єпархії Української православної церкви (Православної церкви України), а також культурних цінностей, що мають значення для формування культурного простору України на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя шляхом збереження приміщення Кафедрального собору святих рівноапостольних князя Володимира та княгині Ольги від знищення внаслідок незаконних дій Російської Федерації», – йдеться у пояснювальній записці до проєкту постанови.

Напередодні про розгляд комітетом ВРУ проєкту постанови щодо захисту Православної церкви України в анексованому Криму повідомив архієпископ Кримської єпархії ПЦУ Климент.

Раніше Інститут релігійної свободи та Центр громадянських свобод надіслали клопотання на підтримку передачі в державну власність собору святих рівноапостольних князів Володимира та Ольги Кримської єпархії ПЦУ в Сімферополі у комітет і керівництву парламенту.

Кабінет міністрів України повторно ухвалив проєкт постанови Верховної Ради щодо захисту Православної церкви України в анексованому Криму. Раніше цей проєкт постанови вже ухвалював минулий уряд на чолі з Олексієм Гончаруком, але був відкликаний процедурними нормами через зміну Кабміну.

Архієпископ Климент вважає, що постанова українського уряду допоможе зберегти Кафедральний собор святих рівноапостольних Володимира та Ольги в Сімферополі завдяки «поширенню відповідальності держави за громадян України, які залишилися в Криму».

Російська влада в Криму направила припис про «звільнення приміщень» Кафедрального собору святих рівноапостольних Володимира та Ольги в Сімферополі, в якому проходили богослужіння УПЦ Київського патріархату (нині ПЦУ).

У російському Міністерстві майна Криму пояснили вимогу звільнити будівлю Кафедрального собору в Сімферополі закінченням терміну дії договору з єпархією УПЦ КП, яка перейшла e створену Православну церкву України.

СБУ повідомила про підозру більш ніж десятку «керівників» угруповання «ЛНР»

За останні три місяці слідчі Служби безпеки України повідомили про підозру так званим очільникам «міністерств», «адміністрацій» і «депутатам» підтримуваного Росією незаконного збройного угруповання «ЛНР». Як йдеться на сайті СБУ, також вчинення злочину інкримінується ватажку цього визнаного в Україні терористичним угруповання.

«Серед підозрюваних – керівники фейкових «МДБ», «міністерства зв’язку та масових комунікацій», «міністерства сільського господарства», три «депутати народної ради», двоє заступників «голів місцевих адміністрацій», двоє «посадовців міністерств» і ватажок бойовиків на прізвисько «Нуф». Зловмисникам повідомлено про підозру за ч. 1 ст. 109 (дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади), ч. 2 ст. 110 (посягання на територіальну цілісність і недоторканність України), ч. 3 ст. 27 і ч. 2 ст. 146 (організація незаконного позбавлення волі), ч. 1 ст. 258-3 (участь у діяльності терористичної організації) Кримінального кодексу України», – йдеться в повідомленні.

В СБУ вказали, що судом надано дозвіл на затримання підозрюваних, їх оголошено у розшук.

Загалом за три останні роки слідчі СБУ завершили досудове розслідування щодо майже 90 представників угруповання «ЛНР», обвинувальні матеріали скеровано до суду, додали у відомстві.

«Триває робота щодо документування протиправної діяльності інших учасників терористичної організації», – вказали в СБУ.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від березня 2014-го до 31 жовтня 2019 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 000 до 13 200 людей.

САП повідомила про завершення слідства у частині «справи Гладковського»

У Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі повідомили про завершення досудового розслідування у справі стосовно колишнього першого заступника секретаря РНБО, ексзаступника міністра оборони та директора департаменту Міністерства оборони, підозрюваних у завданні збитків державі на загальну суму 17,44 мільйона гривень.

У повідомленні САП у фейсбуці вказано, що йдеться про ту частину обвинувачення, в якій фігурує не названий відомством на ім’я і прізвище експосадовець РНБО, який, за даними слідчих, використав службове становище для одержання неправомірної вигоди компанії «Богдан Моторс», частки у статутному капіталі якої належали посадовцю та його близьким особам. Мова йде про Олега Гладковського, як випливає із тексту справи.

«На сьогодні досудове розслідування у справі завершено. Матеріали кримінального провадження відкрито підозрюваним та їх захисникам для ознайомлення. Після чого обвинувальний акт буде скеровано до Вищого антикорупційного суду для розгляду по суті», – повідомили у САП.

У відомстві нагадали, що також колишньому посадовцю РНБО інкриміновано і внесення недостовірних відомостей до декларації.

14 травня Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомила про зміну підозри колишньому заступнику секретаря Ради національної безпеки і оборони Олегу Гладковському у справі про зловживання з оборонним замовленням у частині збільшення суми інкримінованих збитків з 10,62 мільйлна гривень до 17,44 мільйона гривень.

Національне антикорупційне бюро затримало Гладковського 17 жовтня 2019 року за підозрою у зловживанні владою і в декларуванні недостовірної інформації. Він заявив про «політично вмотивоване незаконне переслідування». 19 жовтня Вищий антикорупційний суд ухвалив рішення про взяття під варту на 60 днів Олега Гладковського і водночас визначив, що він може внести заставу в понад 10,5 мільйона гривень. Вже 21 жовтня Гладковський покинув стіни СІЗО після внесеної за нього застави.

На початку березня 2019 року тоді чинний президент України Петро Порошенко заявив, що звільнив Олега Гладковського з посади першого заступника секретаря РНБО.

Це сталося після того, як у лютому і березні журналісти Bihus.info опублікували кілька частин розслідування «Друзі президента крадуть на оборонці (секретні переписки)» про суми «відкатів» і схеми розкрадання мільйонів в оборонній сфері.

За даними журналістів, безпосереднім учасником цих схем був син колишнього заступника секретаря Ради нацбезпеки і оборони Олега Гладковського Ігор, а також сам Олег Гладковський і представники «Укроборонпрому».

Незабаром після оприлюднення розслідування були затримані кілька чинних і колишніх посадовців ДП «Спецтехноекспорт», що входить до складу «Укроборонпром». Їх вважають причетними до розтрати коштів держпідприємства оборонної галузі на суму 55,5 мільйонів гривень.

Олег Гладковський та його син відкидають звинувачення.

 

 

 

 

У ЄС повідомили про плани співпраці з Україною та іншими державами «Східного партнерства» після 2020 року

Верховний представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель 3 червня звернувся із листом до міністрів закордонних справ шести країн, які є учасниками програми «Східного партнерства» Євросоюзу. У документі, який має Радіо Свобода, йдеться про довгострокові плани співпраці ЄС із Україною та іншими державами-учасницями програми – Молдовою, Грузією, Вірменією, Азербайджаном та Білоруссю.

За словами Борреля, попередні консультації «визначили п’ять довгострокових цілей політики після 2020 року: економіка та зв’язок; підзвітність інституцій; верховенство закону та безпека; зелені та цифрові перетворення; справедливі та

інклюзивні суспільства». Окрім цього, дуже своєчасною очільник зовнішньої політики ЄС назвав пропозицію «посилити співпрацю у сферах добробуту та охорони здоров’я, із чітким орієнтиром на… протидію пандемії COVID-19».

Боррель проінформував, що через пов’язані з коронавірусною інфекцією обмеження заплановані на червень заходи в межах «Східного партнерства» відбудуться в режимі відеоконференцій: 11 червня відбудеться нарада на рівні міністрів закордонних справ, а 18 червня співпрацю обговорять лідери країн.

 

У квітні кореспондент Радіо Свобода з посиланням на документ, що опинився в його розпорядженні, повідомляв, що держави Євросоюзу досі не досягли остаточної згоди щодо амбіцій на членство з боку східних сусідів блоку, а також стривожені наслідками вже запровадженої візової лібералізації.

Програма «Східного партнерства» стартувала 2009 року і має на меті наблизити Україну, Вірменію, Білорусь, Гузію, Молдову та Азербайджан ближче до блоку. Водночас вона не містить чіткої пропозиції вступити до блоку.

 

З того часу Грузія, Молдова та Україна підписали угоди про асоціацію з Євросоюзом, в тому числі угоди про вільну торгівлю. Однак деякі країни-члени неохоче публічно обговорюють питання долучення нових держав до ЄС.

Москва неодноразово висловлювалася проти програми Східного партнерства, заявляючи, що зміцнення економічних зв’язків між Євросоюзом та її основними торговельними партнерами може нашкодити інтересам Росії.

 

Денісова закликала світ тиснути на Росію, щоб зупинити геноцид кримськотатарського народу

Уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова заявила, що «Росія продовжує геноцид кримськотатарського народу», і закликала міжнародну спільноту тиснути на Москву.

«Країна-агресор продовжує геноцид кримськотатарського народу – здійснюються незаконні обшуки їхніх домівок, а політв’язнів утримують у нелюдських умовах у місцях несвободи на території РФ і тимчасово окупованого Криму. Метою обшуків є лише одне – будь-якою ціною зламати опір кримчан», – написала омбудсмен у фейсбуці.

«Закликаю міжнародну спільноту об’єднати зусилля та посилити тиск на країну-агресора, щоб якомога швидше повернути додому усіх бранців Кремля та припинити переслідування мирних жителів українського півострова Крим! Тільки разом ми можемо зупинити геноцид кримськотатарського народу», – наголосила Денісова.

 

Вона також звернулася до уповноваженої з прав людини в Росії Тетяни Москалькової з вимогою захистити права громадян України, а саме забезпечити їм належні умови тримання і сприяти наданню необхідної медичної допомоги, відповідно до міжнародних стандартів поводження з ув’язненими.

2 червня в селі Курське Білогірського району Криму пройшов обшук в будинку кримських татар. Шейді Асанова розповіла, що силовики шукали документи або предмети, пов’язані з «кримінальною справою» щодо її сина. За її словами, ФСБ стверджували, що син перебуває в батальйоні імені Номана Челебіджихана.

 

Міністерство закордонних справ засудило обшук в будинку кримських татар. Прокуратура АРК відкрила кримінальне провадження через обшук.

Після російської анексії Криму навесні 2014 року на півострові регулярно проходять обшуки у незалежних журналістів, громадських активістів, активістів кримськотатарського національного руху, членів Меджлісу кримськотатарського народу, а також кримських мусульман, підозрюваних у зв’язках із забороненою в Росії організацією «Хізб ут-Тахрір».

 

Алуштинська «справа Хізб ут-Тахрір»: одного з фігурантів російські силовики перевели у карцер

Фігуранта алуштинської «справи Хізб ут-Тахрір» Руслана Нагаєва перевели у карцер слідчого ізолятора в російському Ростові-на-Дону, повідомив громадському об’єднанню «Кримська солідарність» адвокат Айдер Азаматов.

«Вдень він накривався ковдрою у камері, тому що було дуже холодно і йому довелося таким чином обігріватися. Ця подія стала підставою для відправки його у карцер. Я впевнений, що наші підзахисні – сильні духом і подібні тортури, а я це розцінюю як тортури, не будуть приводом для того, щоб вони зламалися. Вони будуть продовжувати мирну боротьбу за відстоювання своїх прав», – сказав адвокат.

Азаматов вважає, що обвинувачених у «справі Хізб ут-Тахрір» навмисне розміщують у спецблоках, карцерах і таким чином тиснуть на них.

Адвокат Еміль Курбедінов також повідомляв, що засуджених за сімферопольській «справі Хізб ут-Тахрір» Теймура Абдуллаєва і Еміля Джемаденова понад два місяці утримують в штрафних ізоляторах у колоніях російського міста Славута.

Наприкінці квітня стало відомо, що фігурантів алуштинської «справи Хізб ут-Тахрір» залишили під вартою до жовтня 2020 року.

Кримчан затримали російські силовики після обшуків 10 червня 2019 року. ФСБ Росії заявила, що слідчі заходи проходять в рамках кримінальної справи про «організацію або участь в діяльності терористичної організації» і стосуються релігійної організації «Хізб ут-Тахрір», що заборонена в Росії і на анексованій нею території Криму.

Захисники заарештованих і засуджених у «справах Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їхнє переслідування мотивованим за релігійною ознакою.

Медведчук відмовився пояснювати, за скільки, коли і в кого купив фрагмент рідкісної Біблії Гутенберга

Народний депутат із «Опозиційної платформи – «За життя» Віктор Медведчук відмовився розповісти Радіо Свобода про деталі покупки, задекларованого ним фрагменту рідкісної Біблії Гутенберга 1455 року, а саме: назвати конкретну дату придбання, ціну та ім’я людини, яка продала йому цю реліквію. 

«А такі речі взагалі не говоряться. Це було дуже давно: десь 10-8 років тому назад. Я з задоволенням придбав цей рідкісний і єдиний екземпляр в Україні», – відповів він.

При цьому політик все ж таки розповів, де саме відбулася покупка.

«Я можу вам тільки сказати, що він придбаний в Україні, у відомого колекціонера», – заявив Медведчук. 

Депутат також пояснив, що готовий надати свій фрагмент Біблії Гутенберга для вивчення німецьким науковцям, які дещо раніше заявили про бажання ознайомитися з історичним документом.

«Будь-який варіант на їхню пропозицію», – сказав Медведчук і на уточнення, чи дозволить він їм побачити публікацію, якщо вони захочуть, сказав: «З задоволенням».

Раніше на сайті проросійської організації «Український вибір» Віктора Медведчука з’явилася відповідь політика на публікацію Deutsche Welle про занепокоєння німецьких вчених через задекларовану Медведчуком рідкісну реліквію. 

У своєму дописі Медведчук, зокрема, наголосив, «що більшість українських антикварних колекцій не мають наукового опису, тому стверджувати про наявність чи відсутність певного артефакту на території України неможливо».

Також депутат зауважив, що фрагмент Біблії Гутенберга 1455 року вказаний у його декларації, це «один друкований аркуш з книги, що належала Габріелю Уеллсу (Gabriel Wells) і була описана в фундаментальній монографії Еріка Уайта».

«Лист, що зберігається в моїй бібліотеці, містить Псалми з 49-го по 52-й. Цей фрагмент змінив багато власників. Першим володарем цього листа був сам Габріель Уеллс, який залишив цей фрагмент собі», – йдеться в поясненні Медведчука.

У свою чергу, раніше, керівник Інституту світової літератури і друкованих медіа при університеті імені Гутенберга у Майнці, професор Штефан Фюссель так охарактеризував фрагмент Біблії Гутенберга 1455 року, задекларований Медведчуком:  «Як перша друкована книга – це віха в історії комунікацій. Ця книга стала надзвичайно важливою для всіх народів світу». У розмові з DW науковець також висловив сподівання, що Віктор Медведчук оприлюднить інформацію про свій фрагмент Біблії Гутенберга і надасть фото міжнародним дослідникам, аби вони могли ідентифікувати, до якої саме книги належить цей фрагмент. На момент виходу публікації зазначалося, що «політик не повідомив, чи готовий надати фотографії свого екземпляру зацікавленим вченим». 

Депутат ОПЗЖ задекларував два LAND CRUISER по 800 доларів і нерухомість, ціною увосьмеро нижче ринкової

Депутат «Опозиційної платформи – «За життя» Суто Мамоян у 2019 році став власником низки елітних квартир та автомобілів, вказавши в декларації, що вони вартували значно дешевше за ринкові ціни. Це виявила журналістка Радіо Свобода Софія Середа, проаналізувавши декларацію парламентаря за 2019 рік, оприлюднену на сайті НАЗК. 

Так, наприклад, у документі йдеться, що 11 липня минулого року Мамоян отримав у власність два елітні авто TOYOTA LAND CRUISER 200 2017 та 2018 року випуску. У своїй декларації кожну автівку він оцінив у 20 тисяч гривень (ринкова вартість таких автомобілів у 2019-му, за оцінкою аналітиків профільного автомобільного ресурсу «Auto Ria», становила, як мінімум від 62 тисячі доларів за одиницю). 

Окрім того, 27 червня 2019-го Суто Мамоян став власником двох квартир у столиці у житловому комплексі «Зарічний» на березі Дніпра площею 124,7 та 125,1 квадратних метри.

У декларації Мамояна кожна з цих квартир оцінена у 500 тисяч гривень, при тому, що ринкова вартість квартир такого метражу у Києві у цьому комплексі у 2019-му році, за даними експертки з продажу нерухомості Варвари Бочай, стартувала від 1,2 тисячі доларів за квадратний метр. За її словами, придбати таку нерухомість за ціною, яка вказана у декларації Мамояна, було б нереально, бо вона «значно занижена».

Відтак, ціна кожної з двох квартир, вказаних у декларації депутата Мамояна, занижена майже у вісім разів. Адже квартири з таким метражем і у цьому комплексі станом на червень 2019-го продавались за майже 4 мільйони гривень.

Згідно з декларацією, доходи Мамояна у 2019 році складались із:

заробітної плати, отриманої до обрання депутатом за основним місцем роботи – ТОВ «М’яспром», де він працював заступником директора (30 975 гривень / близько 3,9 тисяч на місяць, якщо розподілити на перші вісім місяців 2019 року, коли Мамоян не був депутатом);
роботи народним депутатом (155 510 гривень / близько 39 тисяч на місяць, якщо розподілити на чотири місяці, протягом яких Мамоян був народним депутатом); 
подарунку від матері Гавяз Мамоян (1 000 000 гривень у негрошовій формі (ця сума дорівнює вартості двох вищезгаданих квартир, задекларованих Мамояном). 

При цьому сам Суто Мамоян, згідно з декларацією, має мільйонні статки у готівці: 2,3 мільйона доларів та 2,6 мільйона гривень, – а також 340 тисяч євро. 

Радіо Свобода уточнило у депутата, в якій саме валюті він задекларував своє рухоме і нерухоме майно, на що депутат відповів, що у гривнях.

На запитання про те, чи вважає він 20 тисяч гривень (приблизно 800 доларів США – ред.) реальною ціною для автомобіля TOYOTA LAND CRUISER 200, парламентар зазначив, що так. 

«Вони були биті. На автобазар можете поїхати і подивитись», – відповів Мамоян. 

На запитання про те, чи можна навіть пошкоджені автомобілі TOYOTA LAND CRUISER 200 купити за 20 тисяч гривень, депутат сказав: «Спробуйте». Водночас аналітики профільного автомобільного ресурсу «Auto Ria» у відповідь на запит Радіо Свобода зазначили: «авто такої марки/моделі й року випуску за ціною в 20 000 гривень повинно бути в дуже поганому стані, не на ходу й фактично металобрухтом». 

Щодо задекларованих за заниженою ціною квартир Суто Мамоян розповів, що «це – подарунок мами». За словами депутата, як і його батько, мати працювала у бізнесі, але зараз на пенсії. 

«Я не знаю: це реальна чи нереальна ціна (за квартири – ред.). Мені це подарували», – наголосив депутат.

На запитання Радіо Свобода про те, звідки у нього взялися мільйонні статки готівкою при офіційно задекланованій невисокій заробітній платі, Суто Мамоян зазначив: «Мені батько зробив подарунок. Можете у батька взяти декларацію і подивитись. Я у нього працював в компанії, працював все своє життя». 

Суто Мамояну 38 років. Він є членом фракції «Опозиційна платформа – «За життя» та входить до парламентського комітету з питань правоохоронної діяльності. До Верховної Ради потрапив за списком ОПЗЖ під номером 33.

За період каденції у Верховній Раді 9-го скликання встиг відзначитись тим, що відмовлявся спілкуватись з журналістами.

 

Адвокат засудженого кримського блогера Мемедемінова подав заяву на умовно-дострокове звільнення

Адвокат засудженого кримського блогера, громадянського журналіста Нарімана Мемедемінова подав до Кіровського районного суду російського Ростова-на-Дону заяву про умовно-дострокове звільнення. Про це проєктові Радіо Свобода Крим.Реалії розповів адвокат Еміль Курбедінов.

«До суду надходить наша заява. Суд поставить вимогу про витребування у адміністрації СІЗО №1, де утримують Нарімана, його особистої справи і характеристики. Далі в суд викликають Нарімана, представника адміністрації слідчого ізолятора і розглядають питання про можливість умовно-дострокового звільнення», – розповів Курбедінов.

За його словами, захист ще три місяці тому міг подати заяву про УДЗ громадянського журналіста, але не було можливості це зробити до розгляду апеляції на вирок, що відбулася 14 травня.

«У лютому у Нарімана настав термін умовно-дострокового звільнення, але апеляція відбулася пізніше. Документи ми змогли подати тільки після вступу вироку в законну силу. Зараз ми побоюємося, що якщо Нарімана доставлять в колонію, то через його активну позицію і статтю (Кримінального кодексу) до нього буде упереджене ставлення з боку адміністрації. Це може закінчитися зауваженнями, які потраплять в матеріали справи і зведуть нанівець можливість подачі заяви на умовно-дострокове», – пояснив адвокат.

У жовтні 2019 року суд засудив Нарімана Мемедемінова до двох з половиною років ув’язнення в колонії-поселенні за звинуваченням у «публічних закликах до тероризму». Захист Мемедемінова заявив про намір подавати позов до Європейського суду з прав людини.

Раніше низка українських правозахисних і медійних організація закликали міжнародні організації та уряди країн Євросоюзу, США, Канади, Японії вимагати від Росії звільнення Мемедемінова.​

Незабаром відбудеться нова зустріч голів МЗС країн «нормандського формату» – Кулеба

Незабаром відбудеться нова зустріч міністрів закордонних справ країн «нормандського формату», повідомив голова МЗС України Дмитро Кулеба під час пресконференції в Берліні зі своїм німецьким колегою Гайко Маасом.

«Ми продовжимо розмову в «нормандському форматі» на рівні міністрів. Вже незабаром відбудеться чергова така розмова, де ми будемо обговорювати ті рішення, які можуть принести мир на Донбас», – сказав Кулеба.

У «нормандському форматі» переговорів беруть участь представники України, Німеччини, Франції та Росії. Сторони обговорюють шляхи припинення збройного конфлікту на Донбасі, який триває з 2014 року.

Лідери країн «нормандського формату» востаннє зустрічалися в Парижі в грудні.

Міністру оборони Німеччини довели, що представники «ЛДНР» у ТКГ є російськими громадянами – МЗС

Українська делегація на зустрічі з міністром оборони Німеччини Аннегрет Крамп-Карренбауер 2 червня в Берліні довела їй, що представники угруповань «ДНР» і «ЛНР» у Тристоронній контактній групі з врегулювання ситуації на Донбасі є громадянами Росії, повідомив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба.

«Ми підтвердили ключові позиції про неприпустимість прямого діалогу з представниками так званих «ДНР» і «ЛНР». Ми в ТКГ розмовляємо з Росією. Проінформували про наше бачення щодо кордону і на картах що називається пальцями показали, де і що відбувається, щоб наші колеги усвідомлювали, що з того боку нам протистоять російські командири (а не так звані донецькі або луганські), які командують військовими корпусами. Також те, що представники так званих «ДНР» і «ЛНР» у ТКГ – насправді російські громадяни, було максимально чітко доведено», – сказав він у відеозверенні в фейсбуці.

 

За словами українського міністра, 90% часу зустрічі були присвячені питанню безпеки на Донбасі.

2 червня українська делегація у складі Кулеби, міністра оборони Андрія Тарана, віцепрем’єр-міністра – міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Олексія Резнікова, керівника Офісу президента Андрія Єрмака і його заступника Ігоря Жовкви перебуває в Берліні.

Переговори присвячені, зокрема, темам Донбасу, Криму, НАТО, євроінтеграції України.

 

НАЗЯВО заявляє про блокування роботи після виявленого плагіату в дисертаціях Портнова та декана юрфака КНУ

Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти заявляє про спроби заблокувати його діяльність. У заяві, опублікованій на сайті відомства, згадуються рішення Агентства та підпорядкованого йому комітету щодо виявленого плагіату у наукових працях, зокрема, юриста, колишнього заступника глави Адміністрації президента Віктора Януковича Андрія Портнова та декана юридичного факультету Київського національного університету ім. Тараса Шевченка Івана Гриценка. 

«Від початку роботи Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти в лютому 2019 року не припиняються спроби заблокувати його діяльність чи оскаржити прийняття якихось рішень. Так, у своєму позові Сергій Бондарчук поставив під сумнів правомірність проведення першого засідання Агентства, обрання голови і заступників. Слід відзначити, що згадані рішення Агентства не зачіпають будь-які права та інтереси самого Бондарчука», – зазначено в заяві на сайті Нацагентства із забезпечення якості вищої освіти (НАЗЯВО). 

Позов, про який йдеться, був поданий колишнім співробітником секретаріату Нацагентства на початку 2019 року. 

«Нещодавно Володимир Мішалов, Андрій Портнов та Іван Гриценко висловили свою незгоду з рішеннями Агентства та Комітету з питань етики стосовно ідентифікації текстових збігів, що мають ознаки плагіату, в їхніх наукових працях», – додається у заяві НАЗЯВО. 

Зокрема, у березні цього року Комітет із питань етики Нацагентства виявив академічний плагіат у докторській дисертації Андрія Портнова. Сам Портнов тоді заявив, що рішення комітету є «помилковим і не відповідає дійсності».

Пізніше, у травні, той же комітет виявив «наявність порушень академічної доброчесності» у наукових роботах декана юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка Івана Гриценка. 

Водночас у Нацагентстві підкреслюють: «Минуло тижня суддя Окружного адміністративного суду міста Києва несподівано, без жодного судового засідання протягом півтора року та без оповіщення Агентства задовольнила позов Сергія Бондарчука. Принаймні такий висновок можна зробити з активного обговорення в пресі ще не опублікованого судового рішення».

Сергій Бондарчук наразі публічно не коментував заяву НАЗЯВО.

Запит до Нацагентства із питань забезпечення якості вищої освіти з проханням розглянути питання щодо наявності текстових запозичень (академічного плагіату) в докторській дисертації Портнова Радіо Свобода надіслало в листопаді минулого року. 

Водночас Нацагентство не зможе позбавити наукового ступеня Портнова, поки Кабінет міністрів не затвердить «Порядок скасування рішення спеціалізованої вченої ради про присудження наукового ступеня».

Нині «Порядок скасування рішення спеціалізованої вченої ради про присудження наукового ступеня» перебуває на погодженні в Міністерстві освіти і науки.

У червні 2019 стало відомо, що Андрій Портнов знову працюватиме на кафедрі конституційного права юридичного факультету Київського національного університету імені Шевченка. Андрій Портнов вже працював там з 2009-го по 2014 рік.

Після протестів студентів цього вищого навчального закладу керівництво КНУ скасувало наказ щодо призначення Андрія Портнова професором кафедри конституційного права юридичного факультету.

Деканом цього факультету з 2008 року є Іван Гриценко.

Кулеба планує порушити питання захисту кримських в’язнів Кремля під час поїздки до Німеччини

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба планує порушити питання захисту кримських в’язнів Кремля під час поїздки до Німеччини.

«Хоча магістральна тема завтрашніх переговорів – це ситуація на Донбасі. Але під час моєї зустрічі з міністром закордонних справ Німеччини Гайко Маасом я також планую порушити питання Криму, безумовно, і захисту кримських в’язнів Кремля, яких незаконно утримують окупанти», – сказав міністр в ефірі телеканалу ICTV ввечері 1 червня.

Він додав, що Україна обговорюватиме з німецькими колегами, «яким чином все-таки мотивувати Росію зайняти більш конструктивну позицію» в питанні Мінських угод.

2 червня міністр закордонних справ Дмитро Кулеба, керівник Офісу президента Андрій Єрмак, міністр оборони Андрій Таран, віцепрем’єр-міністр – міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Олексій Резніков та заступник керівника Офісу президента України Ігор Жовква мають поїхати на переговори до Німеччини.
12 лютого уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова повідомила, що в анексованому Криму і на території Росії незаконно утримують в ув'язненні 116 громадян України.

ОГП відкрив провадження про залучення неповнолітніх у збройний конфлікт на Донбасі

В Офісі генпрокурора повідомили, що департамент зі злочинів, вчинених в умовах збройного конфлікту, відкрив провадження за фактом «порушення законів та звичаїв війни» через повідомлення про залучення до бойових дій неповнолітніх осіб на непідконтрольній українській владі території.

«Встановлено, що ватажками незаконних збройних формувань, контрольованих Російською Федерацією, починаючи з 2014 року, масово застосовується практика вербування та залучення неповнолітніх з тимчасово окупованих районів Донецької і Луганської областей до участі в бойових діях проти підрозділів Збройних сил України та інших військових формувань», – йдеться в повідомленні ОГП.

Повідомляється, що на сьогодні вироками судів 29 неповнолітніх громадян України засуджені за участь у збройному конфлікті у складі незаконних збройних формувань.

«Зокрема, у вересні 2014 року ватажки одного з незаконних збройних формувань залучили неповнолітнього, якому на той час виповнилося лише 16 років, до участі у діяльності цього формування. Йому видали вогнепальну зброю та визначили завдання з охорони і патрулювання захопленої бойовиками будівлі Управління СБ України в Донецькій області. Крім того, неповнолітнього залучали до участі у веденні безпосередньо бойових дій проти підрозділів сил АТО в районі Донецького міжнародного аеропорту. Вироком суду його засуджено до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки 2 місяці», – повідомили в Офісі генпрокурора.

В ОГП зауважують, що, відповідно до Конвенції про права дитини щодо участі дітей у збройних конфліктах, ратифікованого як Україною, так і Росією, «держави-учасниці мають забезпечити, щоб особи, які не досягли 18-річного віку, не брали участі у військових діях».

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від березня 2014-го до 31 жовтня 2019 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 000 до 13 200 людей.

Щомісяця необхідно 2,4 млрд грн, щоб забезпечити всіх медиків засобами захисту – StateWatch

Щомісяця необхідно 2,4 мільярда гривень, щоб забезпечити всіх медиків засобами індивідуального захисту, повідомила організація StateWatch з посиланням на розрахунку, які Міністерство охорони здоров’я передало до Кабміну.

Кількість медиків, які можуть бути залучені до боротьби з COVID-19, сягає 49 755. Наразі це число становить 6 744.

Найбільше грошей необхідно на 4,6 мільйона одиниць захисного одягу вартістю 2,2 мільярда гривень.

Щомісячна потреба в захисних рукавичках становить 5,2 мільйона (орієнтовна їхня вартість становить 13,5 мільйона гривень). Також потрібно 7,3 мільйона медичних масок на 73,1 мільйона гривень, 1,3 мільйона респіраторів на 135,5 мільйонів.

Станом на ранок 1 червня в Україні виявили 24 012 випадків інфікування коронавірусом. Померли 718 людей, одужали 9 690.

Кулеба, Єрмак і Таран поїдуть до Німеччини обговорювати Донбас та Крим – МЗС

Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба, керівник Офісу президента Андрій Єрмак та міністр оборони Андрій Таран 2 червня поїдуть до Німеччини обговорювати Донбас та Крим, повідомило МЗС України.

Разом з ними поїдуть віцепрем’єр-міністр – міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Олексій Резніков, заступник керівника Офісу президента України Ігор Жовква та інші посадові особи.

У Берліні заплановані зустрічі з федеральним міністром закордонних справ Німеччини Гайко Маасом, зовнішньополітичним радником канцлера Яном Гекером та міністеркою оборони Аннеґрет Крамп-Карренбауер.

«У ході візиту сторони обговорять низку важливих аспектів двосторонньої співпраці, безпекову та гуманітарну ситуацію на сході України, виконання домовленостей грудневого саміту «Нормандського формату» на рівні глав держав та урядів, ініціативи щодо деокупації Криму, а також шляхи подальшої координації зусиль з подолання наслідків пандемії COVID-19», – заявили в МЗС.

Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу ввели економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці». За даними ООН, від березня 2014-го до 31 жовтня 2019 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули 13 000 – 13 200 людей.