Прокуратура АРК використає інтерв’ю Гордона у кримінальному провадженні проти Поклонської

Прокуратура АРК використає інтерв’ю журналіста Дмитра Гордона з колишнім «прокурором» окупованого Росією Криму Наталією Поклонською в кримінальному провадженні проти неї. Про це в ефірі проєкту Радіо Свобода Радіо Крим.Реалії повідомив прокурор відділу прокуратури АРК Кирило Копійка.

«Вся інформація, що міститься в зазначеному інтерв’ю, буде долучена до матеріалів кримінального провадження і йому буде дана оцінка», – наголосив Копійка.

Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров вважає, що інтерв’ю Поклонської Гордону ображає тих, хто зараз в Криму позбавлені волі, зокрема і через дії Поклонської.

 

Напередодні на це інтерв’ю також відреагував постійний представник президента України в АРК Антон Кориневич. Він зазначив, що «особи, які безпосередньо сприяли окупації частини України, не можуть і не будуть вважатися голосом кримчан».

Реакції самої Поклонської і Гордона на критику даного інтерв’ю поки не було.

До анексії Криму Наталія Поклонська працювала в органах прокуратури України. Навесні 2014 року підконтрольна Кремлю влада півострова призначила її «прокурором» Криму. Вона ініціювала заборону діяльності Меджлісу кримськотатарського народу в Росії і на анексованому півострові.

Поклонська називає себе депутатом російської Держдуми «від Криму», однак Україна неодноразово наголошувала, що Росія не має права проводити вибори на окупованому півострові. Поклонська перебуває під персональними санкціями.

На материковій частині України проти Поклонської порушили дві кримінальні справи: про державну зраду і про заборону діяльності Меджлісу кримськотатарського народу.

Зеленський включив речницю «Кварталу 95» до складу Нацради з питань телебачення

Голова пресслужби студії «Квартал 95» Тетяна Руденко стала членкинею Національної ради з питань телебачення і радіомовлення – відповідний указ президента Володимира Зеленського оприлюднений 12 травня.

Про призначення Руденко повідомляє і сама Національна рада.

«Згідно зі статтею 4 Закону України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення» повноваження члена Національної ради починаються з дня його призначення і тривають п’ять років, за винятком випадків, передбачених цим Законом», – повідомляє пресслужба регулятора.

Читайте також: Нацрада звернулася до «1+1» та NewsOne через «секретні лабораторії США в Україні»

Досі Тетяна Руденко очолювала пресслужбу студії «Квартал 95», засновником якої є Володимир Зеленський.

5 березня Володимир Зеленський достроково припинив повноваження чотирьох членів Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, призначених за його квотою, і перепризначив двох із них.

Згідно із законодавством, Національна рада з телебачення і радіомовлення складається з восьми осіб: чотирьох призначає Верховна Рада, чотирьох – президент.

Закон передбачає, що президент має призначити нового члена Нацради протягом одного місяця з дня припинення повноважень попереднього.

Оголошено в розшук ще 2 підозрюваних в захопленні штабу ВМСУ в Севастополі – прокуратура АРК

Прокуратура АРК повідомляє, що спільно з управлінням Нацполіції України в АРК і Севастополі повідомила про підозру ще двом громадянам України, які, за даними слідства, брали участь в облозі і захопленні штабу Військово-морських сил України в Севастополі під час російської анексії Криму в 2014 році. Їх оголосили у розшук.

«Досудовим розслідуванням встановлено, що зазначені громадяни України, будучи учасниками незаконного збройного формування «Добровольча народна дружина «Рубіж», 19-20 березня 2014 року брали участь в облозі і захопленні штабу Військово-морських сил України в Севастополі. На даний час підозрюваних оголошено в розшук, вживаються заходи для встановлення їх місця перебування», – сказано в повідомленні прокуратури.

Підозрюваним загрожує позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з конфіскацією майна або без такої.

Імена і прізвища підозрюваних у відомстві не вказують.

5 травня повідомлялося про аналогічну підозру, оголошену прокуратурою АРК Володимиру Муцю й Іллі Короткову.

Протягом квітня прокуратура АРК оголосила про підозру п’яти підозрюваним у захопленні штабу ВМС України в Севастополі.

У червні 2019 року повідомлялося про те, що справу одного з підозрюваних у захопленні українських кораблів у 2014 році керівника угруповання «Рубіж» направили до суду.

У прокуратурі зазначили, що були встановлені дев’ять учасників цього незаконного збройного формування, які протягом березня 2014 року брали активну участь в збройному захопленні протичовнового корвета ВМС України «Хмельницький», розвідувального катера «Славутич», військових частин ЗСУ, а також розгортанні і діяльності блокпостів.

 

Бойовики з початку доби двічі відкривали вогонь на Донбасі – Міноборони

У Міністерстві оборони повідомили, що підтримувані Росією бойовики на Донбасі до полудня 12 травня двічі порушували режим припинення вогню.

«Російсько-окупаційні війська здійснили два прицільні обстріли позицій Об’єднаних сил. Свідомо порушуючи режим тиші, окупанти застосували міномети. З 04:40 понад годину ворог вів вогонь від окупованого села Пришиб по оборонцям Кримського, застосовуючи станкові протитанкові гранатомети та стрілецьке озброєння. При цьому окупанти випустили по нашим воїнам 8 мін 120-го калібру. Вдруге за сьогодні окупанти вели вогонь по захисникам Кримського з напрямку від окупованого села Сокільники. З 06:55, протягом пів години, ворог застосовував гранатомети різних систем та стрілецьке озброєння… На жаль, як вже повідомлялося, від початку доби один наш герой отримав осколкове поранення», – йдеться в повідомленні.

У Міноборони заявиили, що у відповідь на вогонь бойовиків ЗСУ змушені були застосувати легке піхотне озброєння.

Бойовики на своїх ресурсах традиційно звинувачують українських військових в обстрілах окупованих сепаратистами територій.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від березня 2014-го до 31 жовтня 2019 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 000 до 13 200 людей.

Гримчак повідомив, що НАБУ закрило проти нього справу, а сам він працевлаштувався

Колишній заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій Юрій Гримчак повідомив, що Національне антикорупційне бюро закрило проти нього справу за статтею про «службове підроблення»

«Справа, відкрита НАБУ проти мене за ст. 366 КК України, закрита за відсутністю складу злочину. Відповідний звіт я опублікую тут трохи пізніше, як тільки адвокати отримають весь пакет документів», – написав Гримчак у фейсбуці.

Гримчак заявив, що також відновив професійну діяльність і став керівником в міжнародній юридичній агенції.

«Компанія надає послуги в юридичній сфері як на території України, так і закордоном. Сфера вузька: звільнення захоплених українців», – додав Гримчак.

Юрія Гримчака і брата його дружини Ігоря Овдієнка затримали 14 серпня 2019 року у справі про вимагання 1,1 мільйона доларів хабарів за нібито сприяння в ухвалені рішень особами, уповноваженими на виконання функцій держави. Перед затриманням вдома у заступника міністра пройшов обшук. Їм інкримінували злочин за статтею про шахрайство.

15 серпня минулого року Юрію Гримчаку та Ігорю Овдієнку оголосили підозру. За версією слідства, «бралися кошти на погодження проєктів будівництва та реконструкції будівель та споруд» і «вирішення цивільного позову у Верховному суді». 22 жовтня минулого року Гримчаку змінили підозру на зловживання впливом. Спочатку у грудні з-під варти звільнили Овдієнка, а пізніше після зменшення втричі застави звільнили і Гримчака – він мав носити електронний браслет, здати закордонний паспорт і перебувати під нічним арештом.

Активісти вийшли на протест під будинок президента з вимогою покарання винуватців убивства Гандзюк

Вранці 12 травня група активістів прийшла під будинок на вулиці Михайла Грушевського у Києві, де мешкає родина президента, з вимогою до глави держави притягнути до відповідальності винуватців убивства херсонської чиновниці та активістки Катерини Гандзюк.

«Ми маємо багато запитань до президента. Ми хочемо знати, чи його слова про притягнення до відповідальності замовників вбивства Катерини Гандзюк не були порожніми обіцянками заради політичного піару. Саме тому сьогодні зранку ми прийшли до будинку, де він проживає. Очевидно, що генпрокурор та голова СБУ не розповідають президенту про справжній стан речей. Ми готові розповісти президенту те, що не цікавить генпрокурорку, про відсутність доказів в матеріалах справи і про помилки слідства», – йдеться в повідомленні громадської ініціативної групи «Хто замовив Катю Гандзюк».

Активісти заявляють, що приходитимуть під будинок президента, до будівлі його офісу та на офіційні зустрічі доти, доки не отримають відповіді на питання, які стосуються вбивства Катерини Гандзюк.

На сторінках інших активістів у соцмережах видно, що акція є мирною і небагаточисельною, учасники стоять на відстані одне від одного, поряд з активістами по гучномовцю лунають заклики до президента виконати обіцянку покарання убивць Катерини Гандзюк.

Інформації від правоохоронців про ймовірні порушення під час акції немає.

27 квітня Служба безпеки України повідомила, що під процесуальним керівництвом Офісу генпрокурора завершила досудове розслідування у кримінальному провадженні за підозрою голови Херсонської облради Владислава Мангера і помічника-консультанта депутата цієї самої ради Олексія Левіна в організації нападу на Катерину Гандзюк, що призвів до її смерті. 

Активісти заявили, що вважають передчасним рішення завершити досудове слідство. На їхню думку, генпрокурор Ірина Венедіктова «зливає справу». Остання це заперечує.

Чиновниця Херсонської міської ради, активістка Катерина Гандзюк померла 4 листопада 2018 року. Це сталося через три місяці після того, як її облили концентрованою сірчаною кислотою у Херсоні.

У справі Гандзюк уже винесено вирок п’ятьом особам: безпосередньому організатору злочину Сергію Торбіну і його співучасникам – Микиті Грабчуку, Володимиру Васяновичу, В’ячеславу Вишневському і Віктору Горбунову. Їм призначено покарання від трьох до шести з половиною років позбавлення волі.

Голові Херсонської обласної ради Владиславу Мангеру повідомили про підозру у вчиненні злочину.

Олексія Левіна у січні цього року затримали в Болгарії. 16 березня його екстрадували в Україну.

У ЦВК не знають, скільки знадобиться часу для підготовки виборів в ОРДЛО

У ЦВК зазначили, що для проведення виборів в ОРДЛО необхідно виконати значно ширший перелік заходів порівняно з підготовкою до місцевих виборів у звичайних умовах

Саакашвілі: грузинському народові загрожує голод, якщо відносини між Києвом і Тбілісі будуть зіпсовані

Колишній президент Грузії Міхеїл Саакашвілі заявляє, що грузинському народові, за його словами, загрожує голод, якщо відносини між Києвом і Тбілісі будуть зіпсовані внаслідок його призначення на посаду голови Виконавчого комітету реформ в Україні, проти чого протестує влада Грузії. Так цитує його слова в ефірі грузинського телеканалу «Мтаварі архі» грузинське російськомовне інтернет-видання Sova.

«Якщо Грузія зникне для України, на людях в Україні це не позначиться. Якщо ж Україна зникне для Грузії, це будуть порожні прилавки в магазинах, масовий голод, біди. Тому, звичайно, про це не йдеться, і Україна цього не зробить», – заявив він, за цим повідомленням.

За його словами, значна частина того, що люди купують у грузинських магазинах, «наприклад, зернові, гречка, м’ясопродукти, ковбаса, молоко, – завозиться з України».

Колишній президент Грузії також стверджував, що проти його призначення в Києві насправді була Москва.

«Для Росії це був дуже принципове питання… Для Росії це було чіткою демонстрацією того, що Україна – незалежна країна, а її президент – повний гідності президент незалежної держави. Я не хочу бути яблуком розбрату. Але демонструвати і нагадувати про це Росії і міжнародній спільноті – необхідно», – стверджував, за повідомленням видання, Саакашвілі.

За даними ООН, імпорт до Грузії з України станом на 2018 рік був п’ятим за обсягом – після імпорту з Туреччини, Росії, Китаю й Азербайджану, – і складав 5,6 відсотка від загального імпорту.

Міхеїла Саакашвілі, нині громадянина України, влада нинішнього президента Володимира Зеленського розглядала як можливого віцепрем’єр-міністра, що викликало різку реакцію Грузії, де колишній президент має кілька винесених заочних кримінальних вироків.

Урешті Саакашвілі був призначений на значно менш впливову посаду голови Виконавчого комітету реформ, внаслідок чого Грузія обмежилася відкликанням свого посла для консультацій до Тбілісі, але дала знати, що знижувати рівень відносин із Києвом не буде. Але й нинішнє призначення Саакашвілі в Тбілісі критикують. У свою чергу, Київ критикує таке ставлення, називаючи його «помилкою».

Телеканал «Мтаварі архі» («Головний канал») – новий проєкт соратника Саакашвілі часів його президентства в Грузії Ніки Ґварамії. Раніше Ґварамія був керівником прихильного до Саакашвілі телеканалу «Руставі-2».

New York Times повідомила подробиці багатомільйонного відшкодування Тимошенко зі США

Американська газета The New York Times повідомила з’ясовані нею подробиці відшкодування зі США на суму близько 5,5 мільйонів доларів, що його отримала як «досудове врегулювання» і зазначила в своїй декларації лідер партії «Батьківщина», народний депутат Юлія Тимошенко.

Як написало видання 10 травня, ці кошти виплатила їй юридична фірма зі США Skadden, Arps, Slate, Meagher & Flom, що її Тимошенко звинувачувала в написанні в першій половині 2010-х років звіту, який полегшив тодішній владі України її переслідування.

За даними джерел щоденника, знайомих із обставинами досудового врегулювання, ця фірма виплатила за цією домовленістю загалом принаймні 11 мільйонів доларів чи й більше, щоб уникнути судового позову. По половині суми – близько 5,5 мільйонів доларів – отримали сама Тимошенко, а також Сергій Власенко, народний депутат (фракція «Батьківщина»), а на час тих подій захисник Тимошенко – він скаржився, що тодішня влада часів президента України Віктора Януковича ставилася до нього несправедливо.

Про отримання Тимошенко коштів зі США стало відомо 4 травня, коли на сайті електронних декларацій Національного агентства запобігання корупції зауважили декларацію Тимошенко про отримання нею коштів на суму в 148 345 441 гривень, тобто понад 5,5 мільйонів доларів. Як зазначено в декларації, йшлося про «компенсацію шкоди, заподіяної політичними репресіями 2011–2014 років, яка отримана в США на стадії досудового врегулювання», а джерелом коштів вказана фірма Reid, Collins, Tsai LLP.

Того ж дня сама Тимошенко підтвердила в фейсбуці отримання такої компенсації й заявила, що їй «вдалося добитися справедливості» в справі, за її словами, «політичної розправи» над нею, як вона назвала її ув’язнення в 2011–2013 роках за влади Януковича.

Тоді ж Тимошенко заявила, що «інших подробиць не буде через законодавче регулювання у США щодо юридичних обмежень у справі». При цьому вона ніде не згадувала про фірму Skadden. Це викликало хвилю спекуляцій щодо джерела коштів.

The New York Times у нинішній статті нагадує, що 2018 року в інтерв’ю цьому щоденникові Тимошенко заявляла, що їй «було дуже боляче» дізнатися про звіт фірми Skadden, яка, за її словами, за гроші відмивала репутацію Януковича і його влади. Ця фірма з 2012 року стала представляти інтереси влади Януковича і підготувала звіт, що мав на меті довести законність юридичних переслідувань Тимошенко.

За даними джерел видання, після того інтерв’ю Тимошенко найняла фірму Reid, Collins & Tsai, щоб з’ясувати перспективи подати позов проти фірми Skadden.

Фірма Skadden раніше публічно захищала свій звіт щодо Тимошенко і наголошувала, що той документ аж ніяк не відбілював дій Януковича і не приховував порушень із боку його влади. За даними того звіту, деякі права Тимошенко були порушені в перебігу суду над нею. Але, мовилося в звіті, винесений їй вирок підтверджувався доказами, наявними у справі. За документом, у діях обвинувачення проти Тимошенко не було виявлено ознак політичної мотивованості.

За повідомленнями, Власенко 2019 і 2020 року також за кілька разів задекларував отримання суми загалом близько 5,5 мільйонів доларів від фірми Reid, Collins & Tsai, але з коротким формулюванням «іноземний дохід».

Власенко і фірма Skadden не відповіли на запит Радіо Свобода про коментар.

Один із засновників фірми Reid, Collins & Tsai Вільям Рейд в електронному листі до американського видання The Hill заявляв, що його фірма не може давати коментарі з цього приводу, але підтвердив, що Тимошенко була клієнтом його фірми. На прохання Радіо Свобода про коментар Рейд не відповів.

Фірма Skadden 2019 року заплатила Міністерству юстиції США 4,6 мільйона доларів, щоб владнати справу з розслідуванням щодо того, чи її робота стосовно України не порушила законів про іноземне лобіювання.

Тимошенко з 2011 до самого початку 2014 року, в часи президентства Януковича, Тимошенко була ув’язнена в Україні в справі про перевищення влади під час укладання газових контрактів із Росією у 2009 році. Країни Заходу й міжнародні інституції критикували судове переслідування Тимошенко.

Олег Сенцов у шосту річницю свого арешту нагадав про полонених українців

Український режисер, колишній політв’язень Олег Сенцов 10 травня у шосту річницю свого арешту нагадав про українських громадян, які досі перебувають у полоні.

«10 травня. День, який змінив моє життя шість років тому. День арешту і тортур. Я ні про що не шкодую і нічого не хотів би змінити в своєму минулому, але прожити його ще раз мені б не хотілося. У кожного свій шлях і свій вибір. Я свій зробив ще на Майдані, і якщо було б потрібно, повторив те ж, ні від чого не відрікшись. Але сьогодні я думаю не про це, а про тих наших, хто ще перебуває в полоні у ворога. Хто ще чекає свого звільнення. Хто сподівається на нас та нашу вітчизну», – написав Сенцов у фейсбуці.

Олег Сенцов разом зі ще 34 українцями повернувся з російського ув’язнення 7 вересня 2019 року в результаті обміну з Росією. Москва звинувачувала його в тероризмі в Криму після анексії навесні 2014 року. Його засудили до 20 років колонії.

Раніше в офісі українського омбудсмена повідомляли, що в ув’язненні в Росії перебувають 115 громадян України, з яких понад 80 – кримські татари. 

У МЗС України заявляють про відсутність додаткових обмежень для виїзду громадян України за кордон

У Міністерстві закордонних справ України заявляють про відсутність додаткових обмежень для виїзду громадян України за кордон.

«Чинним законодавством не встановлено жодних додаткових обмежень виїзду громадян України за кордон. В умовах протидії поширенню епідемії коронавірусу в Україні уряд ухвалив рішення про закриття окремих пунктів пропуску через державний кордон, зокрема для повітряного сполучення», – йдеться в поясненні, оприлюдненому пресслужбою українського зовнішньополітичного відомства в неділю.

У МЗС зазначають, що поінформували іноземні дипломатичні представництва в Україні про перелік цих пунктів.

«Іншої інформації про обмеження виїзду за кордон або необхідність отримання від Міністерства закордонних справ України дозволів на виїзд громадян України, зокрема тих, які мають посвідки на проживання за кордоном, МЗС не давало», – повідомили в МЗС.

Крім того, у зовнішньополітичному відомстві зазначили, що в умовах пандемії коронавірусу виконують комунікаційну функцію між центральними органами виконавчої влади, які здійснюють свої повноваження у сфері забезпечення перевезення пасажирів та охорони державного кордону, та іноземними дипломатичними представництвами в Україні.

Таке роз’яснення від МЗС з’явилося після того, як у ЗМІ повідомили, що днями посольство Великої Британії у соцмережі спочатку повідомило, що українці повинні отримати дозвіл для виїзду до Британії від МЗС України, але пізніше змінило своє формулювання, вказавши, що статус громадян із дозволом на проживання у Великобританії просто має бути підтверджений.

29 квітня стало відомо, що громадяни України, які планували полетіти на заробітки до Великої Британії і прибули до аеропорту «Бориспіль», не можуть вилетіти. Пізніше з’ясувалося, що рейс був затриманий через порушення з боку авіакомпанії.

 

Після трьох обстрілів удосвіта бойовики вогневої активності на Донбасі не проявляли – Міноборони

У Міністерстві оборони України повідомили, що відколи удосвіта підтримувані Росією бойовики тричі порушили режим тиші на Донбасі інших обстрілів у неділю вдень не було.

«Після ранкових проявів збройних агресії та отримання гідної жорсткої відповіді з боку захисників України, за наявною інформацією, російсько-окупаційні війська поки що утримуються від порушення режиму тиші. Наші герої контролюють обстановку. Втрат внаслідок прицільного ворожого вогню та бойових дій, серед наших героїв-захисників немає», – відзвітували в Міністерстві оборони.

Бойовики на своїх ресурсах звинуватили ЗСУ в обстрілах у неділю вранці окупованих Горлівки та Донецька.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від березня 2014-го до 31 жовтня 2019 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули 13 000 – 13 200 людей.

HRW закликає Іран не переслідувати активістів через протести щодо збиття українського літака

Міжнародна правозахисна організація Human Rights Watch (HRW) закликала владу Ірану припинити судове переслідування тих, хто проводив в країні мирні акції після помилкового збиття українського пасажирського літака поблизу Тегерана 8 січня.

Правозахисна група заявила, що з кінця квітня іранські суди засудили 13 осіб, в тому числі кількох студентів, до тюремного ув’язнення, очевидно, за те, що вони брали участь у мирній акції протесту.

Влада Ірану раніше заявила, що заарештувала 30 осіб у зв’язку з протестами, а деталей про точну кількість тих, кого заарештували безпосередньо за збиття лайнера, не вказала.

«Влада Ірану слідує за звичним сценарієм дій щодо ухилення від відповідальності, відмовляючись надати будь-які подробиці розслідуванні стосовно винуватців смертельної помилки, але судові чиновники не витрачають час на винесення вироків людям, які протестували через загибель 176 осіб», – заявили у Human Rights Watch.

Офіційний Тегеран раніше заявив, що розслідує трагічний інцидент, втім влада не повідомляє жодних подробиць такого розслідування.

У HRW кажуть, що сім’ї деяких жертв висловили стурбованіст, що пандемія коронавірусу уповільнює встановлення справедливості у цій справі.

Правозахисна організація наполягає, що Іран повинен провести прозоре розслідування і співпрацювати з міжнародними організаціями.

Літак Boeing 737-800NG авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України» рейсу PS752 з Тегерану до Києва був збитий невдовзі після вильоту з міжнародного аеропорту столиці Ірану вранці 8 січня. Загинули всі 176 людей, які були в літаку, – 167 пасажирів і 9 членів екіпажу. Серед загиблих – громадяни семи країн, у тому числі 11 українців (усі 9 членів екіпажу і 2 пасажирів). Лише вранці 11 січня в Ірані після кількох днів заперечень офіційно визнали свою вину за збиття українського літака силами своєї протиповітряної оборони, яке назвали помилковим, і взяли на себе відповідальність.​

11 березня з’явилась інформація, що влада Ірану погодилася передати Україні бортові самописці. Проте досі жодних повідомлень про передачу Україні «чорних скриньок» не було.

Посол Мельник розповів, коли Німеччина може визнати Голодомор в Україні геноцидом

Посол України у Німеччині Андрій Мельник в інтерв’ю Радіо Свобода заявив, що поки рано говорити про ймовірне рішення влади Німеччини щодо визнання Голодомору 1932-33 років геноцидом українського народу.

«21 жовтня 2019 року Бундестаг розпочав розгляд цієї петиції (щодо визнання Голодомору геноцидом – ред.). Поки рано говорити, коли саме буде рішення. Я думаю, що рішення навряд чи варто чекати раніше кінця цього року. У цьому є свої плюси. Це дає нам змогу задіювати всі можливі інструменти, насамперед медійні, з тим, щоб інформувати німецький політикум, але так само і німецьку громадськість про те, що таке Голодомор, чому для Німеччини є важливим визнати факт Голодомору і зробити цей важливий політичний жест», – сказав Андрій Мельник.

Він додав, що це питання для нього як посла є його «обов’язком» і «моральним зобов’язанням».

«Я вважаю не лише своїм обов’язком як дипломат зробити все можливе для того, щоб пам’ять про жертв Голодомору була визнана і вшанована в Німеччині. Але для мене це, якщо хочете, моральне зобов’язання і питання честі як для людини зробити все можливе, щоб німецька громадськість зрештою дізналася про ті жахіття, які сталінський режим вчинив в Україні у 1932-1933 роках. І не лише домогтися визнання цього історичного факту на політичному рівні, але й насамперед домогтися (і це для мене має не менш важливе значення) кроків, які німецька сторона буде вживати для того, щоб компенсувати брак знань про цю подію», – зазначив посол України в Німеччині.

Наприкінці минулого року німецькі законодавці посали розгляд петиції про визнання Голодомору 1932-1933 років геноцидом українців. Це сталося після того, як розміщена на сайті парламенту Німеччини петиція набрала необхідні 50 тисяч голосів.

У листопаді 2006 року Верховна Рада України визнала Голодомор 1932–1933 років геноцидом українського народу.

Україна з посиланням на дані науково-демографічної експертизи стверджує, що загальна кількість людських втрат від Голодомору 1932–33 років становить майже 4 мільйони осіб, а втрати українців у частині ненароджених становлять понад 6 мільйонів.

Минулої доби бойовики 17 разів відкривали вогонь на Донбасі – штаб ООС

У штабі орперації Об’єднаних сил повідомили, що підтримувані Росією бойовики на Донбасі минулої доби 17 разів відкривали вогонь на Донбасі, використовуючи заборонені до розміщення на лінії зіткнення види зброї.

«Втрат серед наших захисників внаслідок ворожих обстрілів не було. Військовослужбовці Об’єднаних сил, застосовуючи штатне озброєння, своєчасно реагували на ворожі провокації та прицільним вогнем по позиціях противника подавили його збройну активність», – йдеться в повідомленні.

Повідомляється, що у неділю бойовики вже двічі відкривали вогонь біля Авдіївки та один раз поблизу Оріхового.

За даними штабу, за поточну добу втрат серед українських військових немає.

В угрупованні «ЛНР» стверджують, що українська сторона 4 рази порушила режим тиші за минулу добу, бойовики угруповання «ДНР» та своїх ресурсах звинувачують ЗСУ в обстрілах у неділю вранці окупованих Горлівки та Донецька.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від березня 2014-го до 31 жовтня 2019 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули 13 000 – 13 200 людей.

9 травня у Львові: нечисленні люди з квітами прийшли до військових меморіалів

9 травня у Львові поодинокі люди прийшли з квітами на військові меморіали – Марсове поле і Пагорб слави. Ці місця посилено охороняли працівники поліцїі, Нацгвардії, офіцери й курсанти Львівського державного університету внутрішніх справ, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

Також на Пагорбі слави традиційно, як у попередні роки, зібралась група праворадикальних організацій Львові, які стежили, щоб ніхто з тих, хто відвідує могили, не прийшов із червоним прапором чи «георгіївською стрічкою», забороненими законодавством. Вони встановили динамік і через нього транслювали українські патріотичні пісні.

Вічний вогонь на Пагорбі слави не горів, як і в попередні роки. На військових меморіалах у Львові поховані близько семи тисяч радянських солдатів, військових офіцерів і офіцерів НКВС, КДБ.

 

Оскільки в Україні діє карантин, жодних заходів із нагоди Дня перемоги 9 травня у Львові й області не планували. 

У переддень, 8 травня, у День пам’яті і примирення, очільник області і міський голова Львова, поклали квіти до хреста на Цитаделі, де у роки німецького окупації розташовувався концтабір для військовополонених різних національностей.

 

7 травня, незважаючи на карантин, у приміщенні Львівської обласної організації ветеранів, яке ця структура орендує в обласної ради, зібрались радянські ветерани, для яких організували застілля і вітали листівками з логотипом партії «Опозиційна платформа – За життя». Туди прибули патрульні і пояснили людям умови карантину.

У ці вихідні на території Львова й області публічний порядок забезпечуватимуть близько 1200 правоохоронців, які патрулюватимуть громадські місця, парки, сквери, дитячі і спортивні майданчики, а також нестимуть службу на автодорогах біля контрольно-пропускних пунктів.

Мунулого року 9 травня у Львові на місця радянських меморіалів – Марсове поле і Пагорб слави – традиційно прийшли кілька десятків львів’ян із квітами.

 

 

«Прийшли часи іншої – публічної дипломатії»: посол Мельник про відмову від участі у спільній з послом Росії церемонії у Берліні

Посол України у Німеччині Андрій Мельник розповів у інтерв’ю Радіо Свобода про свою відмову брати участь у спільній з послом Росії церемонії покладання квітів у Берліні.

«На мій погляд, рішення зробити це публічно було правильним. Адже ми ще раз заявили на весь світ про те, що війна, яка триває на сході України, продовжується щодня і щоночі, вона забирає життя наших солдатів, вона калічить людей. У Берліні впродовж останніх 5 років лікуються наші військовослужбовці, які були поранені. Понад 130 солдатів, які пройшли лікування. Один із них досі перебуває тут. Українці страждають, і ми вимагаємо, щоб цей біль українців так само був почутий і у Берліні. А з іншого боку, цей жест, який дехто вважає «недипломатичним», так само і серед моїх колег (це не секрет), він, на мою думку, вказує, що сьогодні прийшли часи іншої – публічної дипломатії», – наголосив дипломат.

Він додав, що зараз не час обмінюватися вербальними нотами, а потрібно озвучувати свою позицію публічно і чітко.

 

«І, по-друге, нам вдалося завдяки цьому кроку привернути увагу німецького суспільства, громадськості, ЗМІ, а також політичних кіл до величезної ціни, яку український народ заплатив за перемогу над нацизмом, заплатив внаслідок війни на винищення, яку вела Німеччина проти нас на нашій території. Я не шкодую, що ця відмова відбулася саме у такий спосіб. Оскільки, звичайно, сидіти тихенько і підтримувати якусь позицію – це одна ситуація, а набагато більш ефективно – заявити на повний голос про те, що нам болить. І мій досвід роботи у Німеччині підтверджує, що лише в такий спосіб можна розворушити людей, можна достукатися не лише до розуму, але і до німецького серця», – розповів Мельник.

Раніше у Міністерстві закордонних справ України повідомили, що посол України у Німеччині Андрій Мельник відмовився від участі в церемонії вшанування завершення Другої світової війни у Берліні 2 травня спільно з представниками Росії.

Повний текст інтерв’ю посла України у німеччині Андрія Мельника читайте тут.

Онук Ватутіна: якщо переносити могилу з Києва, то з військовими почестями

Олександр Ватутін, онук радянського генерала Миколи Ватутіна, назвав свої умови перенесення могили діда з Києва. 

«Ви знаєте, я хотів би перезаховати і перенести пам’ятник на батьківщину, але це мають домовлятися вищі особи, розумієте, це не моя ініціатива має бути. Тому що перепоховання такої людини має відбуватися із військовими почестями, це ж не просто так: викопали і відвезли. Це зовсім інше. Він все ж таки герой Радянського Союзу, він звільняв Київ, як би там не кричали українці, що вони його ненавидять, що він кат і все таке. Він звільняв Київ, починав свою службу в Україні, добре знав українську мову, він взагалі українців любив», – сказав Олександр Ватутін в інтерв’ю Радіо Свобода.

Пам’ятник Ватутіну розташований у центрі Києва, біля будівлі Верховної Ради.

Нещодавно петиція на сайт міської ради Києва з вимого демонтувати монумент набрала необхідну кількість голосів. Тепер петицію мають розглянути столичні органи влади.

Серед пропозицій петиції – перенести поховання на одне з кладовищ Києва. Міський голова Віталій Кличко дав доручення розглянути ці прохання трьом міським комісіям і двом своїм заступникам. 

В Українському інституті національної пам’яті кажуть, що з юридичної точки зору така петиція до міської влади безперспективна.

Вже кілька років поспіль відмову зносити памятник офіційно пояснюють тим, що це не просто монумент, а могила генерала. 

Рідні Ватутіна ще у 2015 оголосили про те, що будуть просити перезахоронення.

В УІНП на це заявили, що питання опрацьовують «у тому числі і з залученням іноземних каналів». «Але наразі ми не маємо жодних конкретних пропозицій на цю тему і, відповідно, ми їх не розглядаємо в офіційній площині», – заявив голова УІНП Антон Дробович.

Віртуальний візит Шмигаля до Німеччини відбудеться 12 травня – посол

Віртуальний візит прем’єр-міністра Дениса Шмигаля до Німеччини відбудеться 12 травня, повідомив в інтерв’ю Радіо Свобода посол України у Німеччині Андрій Мельник.

«Ми його зараз серйозно готуємо. Я щасливий як посол з того, що не тільки глава МЗС України здійснив свій перший віртуальний візит до Берліна, але так само і керівник українського уряду свій перший віртуальний візит звершить до Берліна», – сказав Мельник.

За його словами, 12 травня пройдуть переговори з федеральним канцлером Анґелою Меркель. 

«Це будуть повноцінні переговори, які відбулися б у форматі звичайного візиту. Буде потужна відеоконференція. І я переконаний, що саме завдяки таким крокам нам вдасться залучитися підтримкою з боку вищого керівництва Німеччини не лише для подальшого пошуку миру на сході України, для деокупації Криму, але так само і для допомоги Україні», – сказав посол.

За його словами, серед тем, які будуть у центрі візиту, – подальша підтримка реформ із боку Німеччини. 

«Німеччина є для нас, і це не буде перебільшенням, головним партнером щодо підтримки реформ не лише в ЄС, але й у цілому світі. Близько 1,4 мільярдів євро були виділені Німеччиною впродовж лише останніх років на підтримку реформ. Німеччина є одним із економічних партнерів України. Торік товарообіг перевищив 9,4 мільярдів американських доларів. І саме про ці теми, яким чином нам не втратити цей потужний темп економічного співробітництва, яким чином Німеччина зараз може допомогти Україні у подоланні наслідків цієї пандемії коронавірусу», – додав він. 

Віртуальний візит Шмигаля до Німеччини планувався ще в квітні, однак його перенесли, а нову дату не називали.

Повну версію інтерв’ю з послом України в Німеччині Андрієм Мельником читайте на сайті Радіо Свобода о 18:00.

Зеленський на Закарпатті вшанував пам’ять загиблих у Другій світовій війні

Президент України Володимир Зеленський на Закарпатті вшанував пам’ять загиблих у Другій світовій війні, повідомляє 9 травня його пресслужба.

«На Закарпатті завершилося вигнання загарбників. Ми ніколи не забудемо страшну ціну цієї перемоги. Для вшанування подвигу кожного, хто наближав перемогу, – головне не гучність, а щирість. І наша перемога – в кожного в серці», – цитує Зеленського його пресслужба.

 

За повідомленням, президент прибув до Закарпатської області з робочою поїздкою і відвідав меморіальний комплекс «Пагорб Слави» з могилами воїнів, які загинули в боях за визволення України від нацистських окупантів у Другій світовій війні. Зеленський поклав квіти до Вічного вогню і вшанував пам’ять загиблих воїнів, йдеться в повідомленні.

Перед цим Офіс президента у фейсбуці повідомив, що Володимир Зеленський вшанував пам’ять загиблих у Другій світовій війні хвилиною мовчання і поклав квіти біля Вічного вогню, що у столичному парку Вічної Слави.

8 травня у зверненні до Дня пам’яті й примирення Зеленський заявляв, що перебуває на Луганщині, у Міловському районі, неподалік села Півнівка, «де у грудні 42-го року почалося вигнання гітлерівських окупантів з української землі».

У 2015 році Україна змінила формат Дня перемоги. Тоді 8 травня в Україні встановили День пам’яті і примирення, а 9 травня – День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні (на заміну радянському «Дню перемоги»). Офіційним символом вшанування є червоний мак.

200 українців полетіли на заробітки до Австрії – Пристайко

Спеціальний рейс із 200 громадянами України вилетів до Австрії, повідомив віцепрем’єр-міністр із європейської і євроатлантичної інтеграції Вадим Пристайко 8 травня.

Він також висловив сподівання, що незабаром подібні рейси не вимагатимуть участі Кабінету міністрів.

«До Австрії вилетів латвійський чартер з 200 українськими робітниками. Сподіваюся невдовзі усі логістичні питання будуть вирішуватися без потреби додаткової координації з боку уряду», – написав Пристайко в своєму Твітері.

 

Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба 28 квітня заявляв, що, на думку уряду, «нелогічним є… організовувати масові чартери на вивезення українців до країн, де триває пандемія з тією чи іншою мірою інтенсивності», паралельно з зусиллями, що спрямовані на повернення до України тих українців, хто через карантинні обмеження застряг за кордоном і прагнув би повернутися.

Згодом, однак, Пристайко заявив, що уряд не не буде чинити перепон для виїзду, проте подібні вильоти досі вимагають погодження з державними структурами.

Читайте також: Рейс «МАУ»: Державіаслужба пояснила, чому кілька годин не випускала заробітчан з України​

Останнім часом у низці європейських країн заявляють, що вкрай потребують іноземних працівників із таких країн, як Україна, які через пандемію приїхали додому, щоб ті знову повернулися до своєї роботи в цих країнах, у першу чергу на збиранні врожаїв у сільському господарстві, але й на інші роботи.

Тим часом в Україні повідомляли вже про кілька випадків, коли влада не дозволяла вильоти чартерних авіарейсів із такими робітниками за кордон.

 

Венедіктова заявляє про «конфлікт інтересів» через звернення Стерненка до НАБУ щодо її декларації

Справа Національного антикорупційного бюро щодо ймовірних порушень у декларації генеральної прокурорки Ірини Венедіктової має ознаки конфлікту інтересів – про це Венедіктова заявила у зверненні 8 травня.

Очільниця Офісу генпрокурора нагадала, що НАБУ відкрило провадження після того, як заявник – активіст Сергій Стерненко – домігся відповідного рішення суду. На її думку, наявність кримінального провадження проти Стерненка в самій прокуратурі створює конфлікт інтересів.

Читайте також: «Мені це підтвердили щонайменше з трьох джерел» – Стерненко про можливе вручення підозри в «умисному убивстві»​

«Заявник у справі – особа, яка фігурує у одному із проваджень Офісу генпрокурора. Саме тому, задля уникнення маніпуляцій щодо цього факту, я повідомила Національне агентство з питань запобігання корупції про потенційний конфлікт інтересів і постановила про відвід від виконання повноважень керівника органу прокуратури та Генерального прокурора в цьому провадженні», – сказала Венедіктова.

30 квітня громадський активіст Сергій Стерненко повідомив, що Вищий антикорупційний суд за його скаргою зобов’язав Національне антикорупційне бюро України відкрити справу за повідомленням про недекларування генпрокуроркою Іриною Венедіктовою майна. 4 травня НАБУ повідомило про відкриття такого провадження.

 

Рівень безробіття в США сягнув максимуму з часів Великої депресії через карантинні обмеження

Кожен сьомий американець у квітні 2020 року був безробітним, що становить найвищий показник безробіття з часів Великої депресії в 1930 році – такі дані Міністерства праці США, оприлюднені 8 травня.

За даними міністерства, 20,5 мільйонів людей у квітні втратили роботу. Це найбільший такий показник за місяць за весь час спостережень. Як результат, загальний рівень безробіття по країні зріс до 14,7% після найнижчих за пів століття 3,5% у лютому.

Читайте також: «Криза вже йде і вона жорстока, але Україні немає звідки падати» – бізнесмен про наслідки пандемії​

Економіка США росла протягом 11 років, однак стрімке поширення коронавірусу змусило підприємців на кілька тижнів зупинити роботу своїх закладів – від готелів та ресторанів до спортивних клубів та заводів з виробництва автомобілів.

Цього ж дня президент країни Дональд Трамп заявив, що він очікує, що працівники незабаром повернуться на робочі місця через сповільнення поширення коронавірусної хвороби. Деякі штати, на кшталт Джорджії та Невади, вже почали знімати обмеження після тижнів зупинки роботи.

Наразі відомо про 1,3 мільйона випадків захворювання на COVID-19 у США, з них 76 тисяч летальних. Це найвищі показники серед держав світу.

Читайте також: Занадто рано чи занадто повільно? Країни пробують різні стратегії виходу з карантину​

Рівень безробіття в квітні, хоча і є рекордно високим, все ж нижчий за прогнозовані економістами 22 мільйони втрачених робочих місць. Водночас деякі люди, яким вдалося залишитися на роботі, працюють менше годин на тиждень через сповільнення економічної діяльності.

Середня запробітна платня у США в квітні зросла на 7,9%, свідчать урядові дані. Це пов’язано з тим, що основний удар втрати роботи припав на низькооплачуваних працівників ресторанів та роздрібних магазинів.

У владній партії кажуть, що Рада може відновити роботу у звичайному режимі з 18 травня

Комітет з питань регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради підтримав проєкт постанови про повернення парламенту до традиційного режиму роботи, повідомила у фейсбуці владна партія «Слуга народу».

«18 травня Верховна Рада повертається до звичайного режиму роботи. Але з дотриманням усіх санітарних норм і заходів безпеки. Відповідний проїкт постанови, який подав голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія, підтримав сьогодні профільний комітет на своєму засіданні», – йдеться в повідломленні.

За даними партії, замінити позачергові засідання на чергові потрібно, бо «крім коронавірусних, є ще безліч важливих для країни законопроєктів».

17 березня Верховна Рада скасувала всі свої пленарні засідання через пандемію коронавірусу. З того часу парламент провів кілька позачергових засідань. Останнє з таких відбулося напередодні, наступне заплановане на 13 травня.

Зеленський назвав «помилкою» рішення Грузії викликати свого посла до Тбілісі через Саакашвілі

Президент України Володимир Зеленський назвав «помилкою» рішення Грузії викликати свого посла до Тбілісі через призначення колишнього грузинського президента Міхеїла Саакашвілі головою Виконавчого комітету реформ України.

«У нас із Грузією та грузинським народом прекрасні відносини. Ми, незважаючи ні на що, не будемо ні на які консультації викликати нашого посла. Тому що відносини наших країн більш тривалі, ніж будь-яке керівництво будь-якої країни. Мені здається, що це помилка грузинської сторони», – сказав Зеленський під час візиту до Луганської області.

На його думку, після консультацій «усі сторони зрозуміють, що в кожній державі кадрова політика стосується тієї держави і тих громадян, які живуть у цій державі».

Зранку 8 травня Грузія викликала свого посла в Україні до Тбілісі для консультацій після призначення колишнього грузинського президента Міхеїла Саакашвілі головою Виконавчого комітету реформ України. Міністерство закордонних справ України закликало Грузію «не ставити двосторонні відносини в залежність від процесу реформ в Україні».

Наприкінці квітня Саакашвілі повідомив, що президент України запропонував йому посаду віцепрем’єра з питань реформ.

Проти можливого призначення Саакашвілі в уряд України виступила влада Грузії.

У червні 2018 року в Грузії заочно засудили Саакашвілі до шести років позбавлення волі в справі про побиття колишнього опозиційного депутата Валерія Гелашвілі у 2005 році.

Тбіліський міський суд визнав експрезидента Грузії винним за звинуваченням в умисному нанесенні тяжкої шкоди здоров’ю і в зловживанні владою із застосуванням насильства. Саакашвілі назвав вирок незаконним.

 

Грузія відкликає свого посла з України для консультацій через призначення Саакашвілі

Надзвичайного і повноважного посла Грузії в Україні Теймураза Шарашенідзе відкличуть до Тбілісі для консультацій, повідомив голова МЗС Грузії Давид Залкаліані. Як передає Грузинська служба Радіо Свобода «Ехо Кавкаху», причина такого рішення – призначення Міхеїла Саакашвілі головою Виконавчого комітету реформ України.

Залкаліані підкреслив, що наразі не йдеться про розрив дипломатичних відносин з Україною чи перегляд стратегічного партнерства між країнами.

Коментуючи призначення, Залкаліані заявив про «понижений рівень посади, спочатку запропонованої Саакашвілі». Він припустив, що це може бути пов’язано зі скептичним ставленням до персони Саакашвілі серед політикуму України.

7 травня президент України Володимир Зеленський своїм указом призначив Міхеїла Саакашвілі головою Виконавчого комітету реформ, а його заступником – Олександра Ольшанського.

22 квітня експрезидент Грузії Міхеїл Саакашвілі повідомив, що президент України запропонував йому посаду віцепрем’єра з питань реформ.

Проти можливого призначення Саакашвілі в уряд України виступила влада Грузії.

У червні 2018 року в Грузії заочно засудили Саакашвілі до шести років позбавлення волі в справі про побиття колишнього опозиційного депутата Валерія Гелашвілі у 2005 році.

Тбіліський міський суд визнав експрезидента Грузії винним за звинуваченням в умисному нанесенні тяжкої шкоди здоров’ю і в зловживанні владою із застосуванням насильства. Саакашвілі назвав вирок незаконним.