Фігурантку «справи Шеремета» Кузьменко залишили під вартою

Печерський районний суд Києва відмовив у клопотанні захисту про зміну запобіжного заходу підозрюваній у справі про вбивство журналіста Павла Шеремета Юлії Кузьменко. Як передає кореспондент Радіо Свобода, Кузьменко залишиться під вартою до 8 лютого 2020 року.

Раніше сьогодні під стінами Печерського суду проходила акція на підтримку Кузьменко, учасники скандували: «Ганьба прокурорам!».

Сторона захисту також заявила, що сьогодні будуть розглядати і питання про продовження запобіжного заходу Кузьменко. 

Засідання суду у справі про запобіжний захід Кузьменко 23 січня перенесли через те, що прокурор висловив клопотання про можливість витребувати матеріали справи попереднього судового засідання щодо обрання запобіжного заходу.

Журналіст «Української правди» Павло Шеремет загинув 20 липня 2016 року внаслідок вибуху автомобіля в центрі Києва. Нині серед підозрюваних у причетності до його вбивства – сержант Сил спеціальних операцій Андрій Антоненко, військовий медик Яна Дугарь та волонтер Юлія Кузьменко. За даними МВС, також подружжя Грищенків – Інна та Владислав – «становлять оперативний інтерес для слідства у справі Шеремета».

Бойовики 10 разів стріляли на Донбасі, поранений український військовий – штаб ООС

У штабі операції Об’єднаних сил повідомили, що підтримувані Росією бойовики на Донбасі з початку доби десять разів відкривали вогонь в бік позицій Збройних сил України, один український військовослужбовець зазнав поранення.

«Противник обстрілював наші позиції із заборонених Мінськими домовленостями мінометів калібру 120 та 82 міліметри, а також протитанкових ракетних комплексів, гранатометів різних систем, великокаліберних кулеметів та іншої стрілецької зброї», – повідомили у штабі.

Бойовики угруповань «ДНР» та «ЛНР» даних про обстріли поточної доби на своїх ресурсах не вказують.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від березня 2014-го до 31 жовтня 2019 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули 13 000 – 13 200 людей.

Спільний брифінг Володимира Зеленського та Реджепа Ердогана (трансляція)

До Києва 3 лютого прибув президент Туреччини Реджеп Ердоган. Він зокрема зустрівся з президентом України Володимиром Зеленським. Також очікується його участь у засіданні Стратегічної ради високого рівня між Україною та Туреччиною.

Радіо Свобода трансляює пресконференцію Зеленського та Ердогана наживо.

Офіс президента анонсував візит Ердогана 1 лютого.

У листопаді минулого року президент України Володимир Зеленський та президент Туреччини Реджеп Ердоган по телефону обговорили проведення у Києві чергового засідання Стратегічної ради високого рівня між Україною та Туреччиною, та домовилися активізувати підготовку до укладення Угоди про вільну торгівлю.

У серпні 2019 року президент України Володимир Зеленський був з офіційним візитом у Туреччині.

Уряд затвердив план дій через ситуацію з коронавірусом – МОЗ

3 лютого Кабінет міністрів затвердив два документи щодо ситуації з коронавірусом 2019-nCoV, повідомило Міністерство охорони здоров’я.

Йдеться про розпорядження «Про заходи запобігання занесенню і поширенню на території України гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом 2019-nCoV» та проєкт «Національного плану протиепідемічних заходів реагування на поширення випадків інфекційних хвороб, спричинених коронавірусом 2019-nCoV».

За даними МОЗ, уряд сформував перелік госпітальних баз та бригад екстреної медичної допомоги, які зможуть надавати допомогу в разі підозр на новий коронавірус.

Читайте також: Через коронавірус у Китаї стався обвал на біржах​

«Підтверджено 152 випадки завезення нового коронавірусу в 23 країнах світу, з них 25 випадків у країнах Європи: 10 – Німеччина, шість – Франція, два – Італія, два – Росія, два – Великобританія, по одному в Іспанії, Фінляндії та Швеції. За межами Китаю про один летальний випадок хвороби повідомлено Філіппінами», – повідомляє міністерство.

В Україні жодного підтвердженого лабораторно випадку нової коронавірусної інфекції наразі не зареєстровано. Водночас, як зазначають у МОЗ, 1 лютого до аеропорту «Бориспіль» звернулися двоє пасажирів із підозрою на вірус 2019-nCoV.

Попередньо в них діагностували гостру респріаторну вірусну інфекцію, але, позаяк хворі прилетіли з Китаю, госпіталізували до інфекційного відділеня Олександрівської лікарні Києва.

Читайте також: Походження китайського коронавірусу: версії, запитання, маніпуляції​

Серед інших заходів, про які звітує відомство: температурний скринінг пасажирів, які прибувають з Китаю, поширення рекомендацій щодо дій лікарів, підготовка до розповсюдження скринінгових анкет у літаках.

Для профілактики захворювання у міністерстві радять:

регулярно мити руки
під час кашлю чи чхання прикривати рот і ніс хустинками
уникати тісного контакту з людьми, які мають високу температуру та кашель
не їсти сирих чи недостатньо термічно оброблених продуктів тваринного походження

Влада Китаю повідомила 3 лютого, що внаслідок нового коронавірусу в країні померла 361 людина, 57 нових смертельних випадків зафіксовані в провінції Хубей, яка є епіцентром небезпеки. Ще один випадок смерті від цієї хвороби наприкінці минулого тижня вперше був зафіксований поза межами Китаю: на Філіппінах помер чоловік, який раніше прибув із Уханя.

 

Зеленський: Іран отримав відмову на запропоновану ним суму компенсацій родинам загиблих в авіакатастрофі

Іран пропонував виплатити по 80 тисяч доларів як компенсацію родинам українців, загиблих в авіакатастрофі літака авіакомпанії МАУ, який 8 січня збили іранські військові, проте українська сторона відмовилася і вимагає більших виплат, повідомив президент України Володимир Зеленський.

«Вони запропонували одразу 80 тисяч доларів кожній сім’ї кожного загиблого, але ми на це не погодились. Мені здається, що це замало. Коли дружина загиблого каже, що чоловік був єдиний годувальник, а в неї роботи немає і дитині треба до інституту поступати – 80 тисяч доларів – це зовсім замало. Хоча, звичайно, не вимірюється людське життя жодними грошима, але ми будемо тиснути, щоб виплати були більшими», – сказав Зеленський у коментарі ТСН.Тиждень.

За його словами, Україна таки подаватиме до міжнародного суду.

«У будь-якому разі буде міжнародний суд, у будь-якому разі буде компенсація, частина компенсації. Від нашої держави ми, що могли одразу дати кожній родині, видали по 200 тисяч гривень. Друга частина компенсації – від МАУ через страхові компанії. Там складна ситуація, страховим компаніям нелегко зараз з іранською стороною працювати, оскільки Іран під санкціями. Вихід вже знайшли, вже для однієї родини підготовлені документи. Всі ці документи збираються вручну, за деякий час все буде виплачено», – сказав Зеленський.

 

Літак Boeing 737-800NG авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України» рейсу PS752 з Тегерану до Києва зазнав катастрофи невдовзі після вильоту з міжнародного аеропорту столиці Ірану вранці 8 січня. Загинули всі 176 людей, які були в літаку, – 167 пасажирів і 9 членів екіпажу. Серед загиблих – громадяни семи країн, у тому числі 11 українців (усі 9 членів екіпажу і 2 пасажирів). Уранці 11 січня в Ірані після кількох днів заперечень офіційно визнали свою вину за збиття українського літака силами своєї протиповітряної оборони, яке назвали помилковим, і взяли на себе повну відповідальність.

 

Депутат Брагар вибачився за своє висловлювання про собаку

Депутат від «Слуги народу» Євген Брагар вибачився за своє висловлювання у телеефірі, коли він порадив пенсіонерці із Кіровоградсткої області продати «собаку елітної породи», аби оплатити комунальні послуги.

«Всі ми маємо бабусь, дідусів, батьків, які отримують досить низькі пенсії. Хочу наголосити, що не мав на меті когось образити, лише хотів звернути увагу на випадки несправедливості, коли люди, які не потребують допомоги, користуються субсидіями, приховуючи маєтки і свій розкішний спосіб життя. Приношу вибачення всім, кого могли образити мої слова», – написав він у фейсбуці.

Цей пост він опублікував наступного дня після ефіру, коли у соцмережах стали масово з’являтися меми про нього.

Цього тижня це вже другий випадок, коли депутат Брагар опиняється у центрі дискусій через свої висловлювання. У п’ятницю заявив, що звернувся до поліції через «дискримінацію» російської мови ветеранкою збройного конфлікту на Донбасі, відомою як Настьонко Конфедерат, бо та заявила, що російська мова не повинна лунати в Україні.

Увечері 27 січня парамедик волонтерського медичного батальйону «Госпітальєри» Ярина Чорногуз повідомила, що їхала разом з Настею Конфедерат на автобусі з Луцька до Києва. За її словами, вони вирішили вийти посеред дороги після відмови водіїв вимкнути російський серіал.

Згодом перевізник вибачився через дії водіїв.

 

У світі зафіксовано 14 568 випадків інфікування новим коронавірусом – МОЗ

Міністерство охорони здоров’я України повідомило про 14 568 підтверджених випадків нової коронавірусної інфекції у світі станом на ранок 2 лютого. За цими даними, 305 хворих померли.

«Підтверджено 155 випадків завезення нового коронавірусу за межами Китаю, з них 23 випадки у країнах Європи (8 – Німеччина, 6 – Франція, 2 – Італія, 2 – Росія, 2 – Великобританія, по 1 в Іспанії, Фінляндії та Швеції)», – зазначається на сайті міністерства.

Водночас, за даними МОЗ, підтвержених випадків зараження в Україні немає.

Зараз в Україні діє штаб протидії поширенню вірусу 2019-nCoV на рівні уряду, куди залучені ресурси не лише Міністерства охорони здоров’я, а й Міністерства внутрішніх справ, Міністерства оборони, Міністерства освіти і науки, Міністерства інфраструктури та низки інших служб і організацій.

В аеропорту «Бориспіль» проводять температурний скринінг пасажирів, що прибувають із Китаю.

МОЗ рекомендує громадянам дотримуватися такого ж режиму, як і для профілактики ГРВІ: мити руки, уникати контакту з людьми, що мають гарячку чи кашель, а також їсти тільки термічно оброблені продукти тваринного походження тощо. 

Посольство України в Китаї повідомило, що встановило контакт із 57 українцями, які перебувають зараз на території провінції Хубей, з них 53 – в місті Ухань, де було вперше зафіксовано спалах нового коронавірусу.

На початку тижня ВООЗ оголосила новий коронавірус надзвичайною ситуацією глобального масштабу.

Виявлений вірус 2019-nCoV належить до великої групи коронавірусів. У деяких випадках перебіг хвороби – легкий, в деяких – із симптомами застуди і грипу, зокрема з високою температурою і кашлем, у більш складних випадках спостерігається задишка. Це може перерости в пневмонію, яка може бути смертельною.

Специфічного лікування нового коронавірусу (як і вакцини від нього) поки що не існує. Пацієнтів, у яких підтвердилося інфікування, лікують симптоматично. 

Новим вірусом можна заразитися під час його інкубаційного періоду, який триває до 14 днів. Знання про новий коронавірус поки що обмежені. Крім того, експерти не мають чіткого розуміння, які ризики для людини може викликати його мутація.

Помічник Зеленського сподівається, що місцеві вибори у жовтні відбудуться і в нинішніх ОРДЛО

Помічник президента України Володимира Зеленського Андрій Єрмак сподівається, що Україна в жовтні проведе місцеві вибори на всій своїй території, включаючи окремі райони Донецької та Луганської областей (ОРДЛО), нині непідконтрольні українському уряду. Про це Єрмак заявив в інтерв’ю Youtube-каналу «KRYM – критичне мислення».

«Сподіваюся, що ми зробимо такі кроки для того, щоб місцеві вибори за українським законом пройшли по всій території України наприкінці жовтня», – сказав Єрмак, припустивши, що з новим пакетом домовленостей влада України вийде вже на наступну зустріч лідерів у так званому «нормандському формат».

 

10 грудня в Парижі вперше за три роки відбулася зустріч лідерів «нормандської четвірки» – України, Росії, Франції та Німеччини.

Президент України Володимир Зеленський провів окремі зустрічі з лідером Франції Емманюелем Макроном та канцлером Німеччини Анґелою Меркель, після чого стартували чотиристоронні переговори, які були перервані заради зустрічі Зеленського і президента Росії Володимира Путіна тет-а-тет.

За підсумками переговорів сторони заявили, що віддані повній та всеохопній імплементації режиму припинення вогню. Також сторони погодилися провести ще одну зустріч у цьому форматі впродовж чотирьох місяців стосовно політичних та безпекових умов, серед іншого – для організації місцевих виборів.

 

Сурков ще знадобиться Путіну на українському напрямі – Клімкін

Помічник президента Росії Владислав Сурков, якого вважають радником Володимира Путіна в «українському питанні», і відставку якого після повідомлень у ЗМІ Кремль так і не підтвердив, ще знадобиться російському президентові на українському напрямі. Таку думку висловив у програмі Радіо Свобода «Суботнє інтерв’ю» ексміністр закордонних справ України Павло Клімкін.

«Сурков навряд чи зникне з цієї «обойми»… Сурков створює нові віртуальні реальності. Козак (заступник голови адміністрації президента Росії Дмитро Козак – ред.) «менеджерить» в цій реальності, при чому – політично і бізнесово», – сказав Клімкін.

Ексміністр зазначив, що визначає політику безпосередньо президент Росії Володимир Путін, а радники можуть змінюватися.

«Це серіал, який пише Путін, він – продюсер цього. А режисери, актори можуть мінятися. Але, слухайте, це серіал, який пише Путін, який продюсує, якщо хочете. От він – продюсер цього. Це Путін. А от там режисери, актори звичайно можуть мінятися», – сказав Клімкін.

Владислав Сурков став помічником президента у вересні 2013 року. Він займався питаннями відносин Росії і сепаратистських регіонів Грузії – Абхазії і Південної Осетії, його також вважають радником Путіна в «українському питанні». 25 січня з’явилися повідомлення про відставку Суркова, у Кремлі наявності відповідного указу не підтвердили. На думку політологів, так званого «куратора» на українському напрямі Владислава Суркова «замінили» на колишнього віцепрем’єра уряду Росії Дмитра Козака, який перейшов на посаду заступника голови адміністрації президента Росії. 

Клімкін: Дещиця не шкодує, що співав про Путіна

Ексміністр закордонних справ України Павло Клімкін вважає, що його попередник на посаді Андрій Дещиця не шкодує про епізод у 2014 році, коли під посольством Росії в Києві довелося співати неполіткоректну пісню про російського президента Володимира Путіна. Таку думку Клімкін висловив у програмі Радіо Свобода «Суботнє інтерв’ю».

«Ми ж у зовсім іншій реальності. Ми нічого не боїмося. Андрій ухвалив рішення це зробити. Оскільки люди від нього вимагали. Це була справжня емоція людей навколо. Він це зробив і не шкодує», – пояснив Павло Клімкін.

 

14 червня 2014 року, намагаючись заспокоїти протестувальників під посольством Російської Федерації в Києві, тодішній виконувач обов’язків міністра закордонних справ України Андрій Дещиця змушений був заспівати пісню, яку зробили популярною вболівальники харківського «Металіста». Це викликало негативну реакцію в Росії. 19 червня тодішній президент України Петро Порошенко подав на посаду міністра закордонних справ Павла Клімкіна, за повідомленнями, кадрові ротації були заплановані главою держави ще до інциденту.

 

У ВМС України повідомили про завершення балістичної експертизи бронекатера, який повернула Росія

Командувач Військово-морських сил України Ігор Воронченко повідомив, що балістична експертиза одного із повернутих Росією в листопаді 2019 року українських військових кораблів – малого броньованого артилерійського катеру «Бердянськ» – завершена.

У коментарі Радіо Свобода Воронченко уточнив, що це той катер, який зазнав обстрілу російськими військовими під час захоплення українських кораблів у Керченській протоці у 2018 році.

Як зауважив командувач ВМС, із «Бердянська» зняли фрагменти броні, залишки осколків від снарядів, є доказами «агресивних і протиправних дій Росії», сказав Воронченко.

«Інший МБАК («Нікополь» – ред.) та буксир «Яни Капу» зможемо відремонтувати власними силами. Незабаром кораблі будуть на судноремонтному заводі», – додав адмірал Воронченко.

20 листопада 2019 року захоплені біля берегів Криму українські кораблі «Бердянськ», «Нікополь» та «Яни Капу» повернулися в порт Очакова (Миколаївська область) після року утримання в окупованому Криму. Кількома місяцями раніше Росія звільнила із полону їхні екіпажі – 24 українських військових моряки повернулись додому в рамках двостороннього обміну утримуваними, а не за рішенням Міжнародного трибуналу з морського права.

Бойовики до полудня один раз відкрили вогонь на Донбасі – військові

У Міністерстві оборони України повідомили, що підтримувані Росією бойовики на Донбасі від початку поточної доби і до 12:00 один раз відкривали вогонь.

«З 09:25 по 09:50 зі станкових протитанкових гранатометів та великокаліберних кулеметів окупаційні війська обстріляли позиції наших захисників неподалік Красногорівки, що на донецькому напрямку», – йдеться в повідомленні.

У Міноборони кажуть, що бойових втрат з боку ЗСУ немає.

На ресурсах угруповань «ДНР» і «ЛНР» не повідомляють про обстріли з початку поточної доби.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від березня 2014-го до 31 жовтня 2019 року унаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули 13 000 – 13 200 людей.

Штаб ООС: минулої доби бойовики стріляли 8 разів, з початку поточної – тихо

У штабі операції Об’єднаних сил повідомили, що підтримувані Росією бойовики на Донбасі минулої доби вісім разів обстріляли позиції Збройних сил України, жоден український військовий не постраждав.

«Противник обстрілював наші позиції із заборонених Мінськими домовленостями мінометів калібру 82 міліметри, а також гранатометів різних систем, великокаліберних кулеметів та іншої стрілецької зброї», – йдеться в повідомленні штабу ООС.

Звід початку поточної доби, кажуть у штабі, бойовики вогневої активності не проявляли, втрат серед українських військових немає.

Бойовики угруповання «ДНР» заявили, що ЗСУ за минулу добу 5 разів обстріляли захоплені бойовиками території, в угрупованні «ЛНР» звинувачують ЗСУ в одному обстрілі.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від березня 2014-го до 31 жовтня 2019 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули 13 000 – 13 200 людей.

Муфтій Ісмагілов повідомив про облаву на мечеть у Києві, поліція заявляє про міграційну перевірку

Муфтій Духовного управління мусульман України «Умма» шейх Саїд Ісмагілов повідомив про «облаву» на мечеть у Києві.

«Раніше я критикував російську владу за те, що вони влаштовують облави біля мечетей, а сьогодні те ж саме відбулось у Києві! Сьогодні п’ятниця – особливий молитовний день для мусульман, коли віряни зобов’язані прийти до мечеті і молитись. До початку молитви, десь близько дванадцятої години, до мечеті Ісламського культурного центру Києва приїхало два автобуси зі співробітниками Державної міграційної поліції, у супроводі Національної поліції, десь близько сорока екіпірованих осіб, дехто був у масках, і влаштували масову перевірку документів мусульман, що прямували до мечеті», – написав Ісмагілов.

За його словами, правоохоронці затримали 25 людей, у яких не було документів з собою.

Поліція Києва заявила, що разом зі співробітниками міграційної служби виявили 15 іноземних громадян, які не мали документів, що підтверджують їхнє законне перебування на території України. Серед них – громадяни Росії, Марокко, Азербайджану, Тунісу, Ємену, Єгипту, Казахстану, Сирії, Узбекистану та Лівії.

На них складені протоколи за статтею 203 Кодексу України про адміністративні правопорушення (порушення іноземцями та особами без громадянства правил перебування в Україні і транзитного проїзду через територію України).

Рішення про подальше перебування цих громадян на території України ухвалюватиме Державна міграційна служба.

 

Суперечка через серіал в автобусі: «Слуга народу» звернувся до поліції через «дискримінацію» російської

Народний депутат від «Слуги народу» Євгеній Брагар заявив, що звернувся до поліції через «дискримінацію» російської мови ветеранкою збройного конфлікту на Донбасі Настею Конфедерат.

«Подав заяву щодо скоєння злочину, передбаченого статтею 161 Кримінального кодексу. Заяву подано щодо висловлювань Настьонкою Конфедерат про те, що російська мова не повинна лунати в Україні. Дане висловлювання є дискримінацією за мовною ознакою. Не має жодного значення, яку саме мову дискримінують. За умови дискримінації української чи будь-якої іншої мови реакція була б така сама», – написав Брагар у Facebook.

Брагар – заступник голови комітету Верховної Ради з питань свободи слова.

Увечері 27 січня член волонтерського медичного батальйону «Госпітальєри» Ярина Чорногуз повідомила, що їхала разом з Настею Конфедерат на автобусі з Луцька до Києва. За її словами, вони вирішили вийти посеред дороги після відмови водіїв вимкнути російський серіал.

Згодом перевізник вибачився через дії водіїв.

 

Депутати від ОПЗЖ оскаржують у КСУ обмеження депутатської недоторканності

До Конституційного Суду України надійшло конституційне подання щодо недоторканності народних депутатів. Як повідомила пресслужба КСУ, його подали 50 народних депутатів, 44 з цього числа є представниками «Опозиційної платформи – За життя».

Згідно з текстом подання, депутати просять КСУ визнати таким, що не відповідає Конституції закон «Про внесення змін до статті 80 Конституції України (щодо недоторканності народних депутатів України)», обґрунтовуючи це тим, що ухвалення закону буцімто відбулося з порушенням процедури.

3 вересня 2019 року Верховна Рада обмежила недоторканність народних депутатів України з 1 січня 2020 року. Тоді рішення підтримали 373 народні депутати при 300 необхідних.

Законопроєкт про обмеження депутатської недоторканності був зареєстрований у парламенті попереднього скликання п’ятим президентом Петром Порошенком. Він пропонує виключити зі статті 80-ї Конституції України положення, яке гарантує парламентарям депутатську недоторканність і неможливість бути притягнутими до кримінальної відповідальності без належної згоди Верховної Ради.

Конституційний суд України у червні 2018 року визнав цей законопроєкт конституційним.

У Криму продовжено арешт фігурантові другої сімферопольської «справи Хізб ут-Тахрір»

Підконтрольний Росії Київський районний суд Сімферополя 31 січня продовжив арешт фігурантові другої сімферопольської «справи Хізб ут-Тахрір» Ескендеру Сулейманову. Як передає проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії, Ескендер Сулейманов залишиться під вартою в СІЗО до 15 березня.

«Слідчий відділ ФСБ клопотав про продовження арешту на один місяць і десять днів. Судове слухання пройшло в закритому режимі. Слідчий вийшов, клопотав про продовження арешту, суд пішов до нарадчої, ми заперечували проти продовження, так як просили більш м’яку міру. Суд виніс рішення про продовження термінів тримання в СІЗО. У триденний термін ми оскаржимо це рішення у Верховному суді», – розповів адвокат Іслям Веліляєв.

Після обшуків 10 червня 2019 року в будинках кримських татар в Алуштинському, Білогірському та Сімферопольському районах затримали вісьмох чоловіків, це Руслан Нагаєв, Ельдар Кантіміров, Руслан Месут, Ленур Халілов, Риза Омеров, Енвер Омеров, Айдер Джеппаров і Ескендер Сулейманов.

ФСБ Росії заявила, що слідчі дії прровели у рамках кримінальної справи за статтею про організацію або участь у діяльності терористичної організації, і стосуються релігійної організації «Хізб ут-Тахрір».

Українські правоохоронні органи відкрили кримінальне провадження через проведення російськими силовиками обшуків в анексованому Криму.

Після російської анексії Криму навесні 2014 року на півострові регулярно відбуваються обшуки у незалежних журналістів, громадських активістів, активістів кримськотатарського національного руху, членів Меджлісу кримськотатарського народу, а також кримських мусульман, підозрюваних у зв’язках із забороненою в Росії і на території анексованого нею Криму організацією «Хізб ут-Тахрір».

 

 

Людям, які пропонували 5 мільйонів доларів голові Фонду держмайна, повідомили про підозру – НАБУ

Детективи Національного антикорупційного бюро за процесуального керівництва Спеціалізваної антикорупційної прокуратури повідомили про підозру трьом особам, яких затримали при спробі передачі нібито неправомірної винагороди голові Фонду державного майна Дмитру Сенниченку. Про це НАБУ повдіомляє 31 січня.

За даними НАБУ, повідомлення про підозру відбулося напередодні, 30 січня.

«Трьом особам, викритим напередодні під час надання частини неправомірної вигоди у розмірі 50 тисяч доларів США голові Фонду державного майна України, детективи Національного бюро за процесуального керівництва САП повідомили про підозру у вчиненні злочину, передбаченого частиною 4 статті 369 Кримінального кодексу України. Вирішується питання про обрання підозрюваним запобіжного заходу», – повідомляють у НАБУ.

 

Ця стаття (пропозиція неправомірної вигоди службовій особі, що посідає особливо відповідальне становище, вчинена організованою групою) передбачає від п’яти до 10 років ув’язнення з можливістю конфіскації майна.

30 січня Бюро повідомило, що викрило і затримало трьох осіб, які пропонували 5 мільйонів доларів голові Фонду держмайна України Дмитру Сенниченку. Гроші йому пропонували нібито за призначення на посаду директора ПАТ «Одеський припортовий завод».

Розслідування фактів пропонування хабаря НАБУ та САП розпочали за заявою голови ФДМУ у листопаді 2019 року.

Дмитро Сенниченко очолює Фонд державного майна з 19 вересня 2019 року.

ПАРЄ з подачі України закликала Росію виконувати Мінські угоди

Росія «посилює негативні тенденції щодо демократії, верховенства права та прав людини, що заважає виконанню ключових зобов’язань, пов’язаних із її доступом та членством»

Люстровані посадовці часів Януковича та соратники Азарова отримали високі посади за Зеленського – «Схеми»

Президент України Володимир Зеленський призначив у владу низку посадовців з уряду Миколи Азарова, які потрапляють під дію закону України «Про очищення влади» (люстрацію) і які перебували разом з Андрієм Богданом (нинішнім керівником офісу президента) у складі урядової делегації на чолі з прем’єром Азаровим до Санкт-Петербурга. Візит відбувся в переддень зупинки євроінтеграції, що дало старт Революції гідності. Про це йдеться у репортажі програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проєкт Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший») – «Зелене світло на Банковій».

Журналісти отримали у своє розпорядження список членів урядової української делегації на чолі з Азаровим, яка літала до Росії напередодні зупинки Євроінтеграції у 2013-му році і виявили, що кілька урядовців з цього списку за президентства Володимира Зеленського отримали високі посади – зокрема, керівника ОП, послів, радника та члена президентської комісії.

Зокрема, Руслан Демченко, Сергій Камишев, Інна Ємельянова, Володимир Єльченко були учасниками перемовин з РФ протягом 19-20 листопада 2013-го у Санкт-Петербурзі, внаслідок яких Кабмін ухвалив рішення, що викликало спротив українців і вилилось у затяжну та драматичну Революцію гідності. 

Демченко, Камишев та Ємельянова підпадають під ознаки закону «Про очищення влади». Їхні імена – у люстраційному списку, оприлюдненому Міністерством юстиції.

У складі делегації до Санкт-Петербургу, крім Андрія Богдана, який на той момент був радником прем’єр-міністра Азарова, а за Зеленського став керівником Офісу президента, був тодішній заступник керівника секретаріату Кабміну Сергій Камишев. У грудні цього року президент Зеленський призначив його надзвичайним і повноважним послом у Китаї.

Перша заступниця міністра юстиції за Януковича Інна Ємельянова у серпні 2019-го призначена указом президента Зеленського до комісії з правової реформи. У її складі вона стала заступницею голови робочої групи з питань розвитку законодавства про організацію судової влади та здійснення правосуддя.

Ще кілька членів делегації до РФ, як виявили журналісти, мали посади за часів Порошенка і також отримали високий статус вже за президентства Зеленського.

Перший заступник міністра закордонних справ у 2013-му Руслан Демченко раніше як радник Порошенка представляв Україну на переговорах Тристоронньої контактної групи з урегулювання ситуації на Донбасі у Мінську. У липні 2019-го Зеленський призначив Демченка своїм радником. 

Також членом згаданої делегації був колишній посол в РФ Володимир Єльченко, посада якого не потрапляє під люстрацію. За Порошенка він став постійним представником України при ООН, а вже в грудні 2019-го був призначений Зеленським надзвичайним і повноважним послом України в США. 

Закон забороняє обіймати люстрованим посадовцям державні посади до 2024 року, йдеться у репортажі. Така заборона не діє для тих осіб, які не перебувають в штаті як державні посадовці і не отримують плату за це.

Протягом кількох місяців – у жовтні, листопаді та грудні 2019 року – знімальній групі «Схем» вдалось зафіксувати серед візитерів Офісу президента також родичів президентських помічників, друзів Володимира Зеленського з «95 кварталу», бізнесменів, антикорупціонерів та суддів. 

Попри обіцянки Володимира Зеленського щодо публікації списків відвідувачів Банкової, в Офісі президента офіційно відмовились надати журналістам такий перелік візитерів, пояснивши це «конфіденційністю». Таким чином, у Зеленського продовжили практику його попередників – Петра Порошенка та Віктора Януковича, коли імена гостей президентського Офісу втаємничують, відмовляючи в інформації, що дає змогу першим особам держави проводити зустрічі з олігархами, особами з сумнівною репутацію, непомічено для громадськості. 

Справу Микитася щодо «хуліганства» передали в суд – ДБР

Слідчі Державного бюро розслідувань скерували до суду обвинувальний акт стосовно народного депутата 8-го скликання, який обвинувачується у вчиненні хуліганства, повідомляє пресслужба ДБР.

«Слідством встановлено, що 5 липня 2019 року народний депутат України 8 скликання, під час агітації на позачергових виборах до Верховної Ради України, у приміщенні селищної ради с.Любеч Ріпкинського району  Чернігівській області спричинив легке тілесне ушкодження голові об’єднаної територіальної громади. При цьому поводився агресивно, використовував ненормативну лексику, образи та ігнорував зауваження присутніх», – йдеться в повідомленні.

У відомстві не назвали імені фігуранта, але обставини справи вказують на Максима Микитася.

За даними ДБР, процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні здійснювалося Офісом генпрокурора.

28 грудня 2019 року тоді ще Генпрокуратура (нині Офіс генпрокурора – ред.) повідомила про завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні за підозрою ексдепутата у вчиненні хуліганських дій в приміщенні селищної ради на Чернігівщині.

У липні минулого року повідомлялося про сутичку між народним депутатом попереднього скликання і на той момент кандидатом до Верховної Ради за 206 округом Максимом Микитасем та головою об’єднаної територіальної громади Сергієм Пінчуком в селі Любечі.

Максим Микитась є також фігурантом справи про заволодіння чужим майном. Протягом жовтня 2019 року його двічі заарештовував Вищий антикорупційний суд. Востаннє він вийшов під заставу 80 мільйонів гривень. 20 січня Микитась намагався вилетіти з України, але правоохоронці завадили цьому.

Наступний навчальний рік стане Роком математичної освіти – указ президента

Навчальний рік 2020/2021 стане Роком математичної освіти в Україні. Відповідний указ підписав президент України Володимир Зеленський.

Він доручив Кабінету міністрів:

запровадити з 2021 року обов’язкове зовнішнє незалежне оцінювання з математики;
підвищити якість навчально-методичного забезпечення вивчення математики, зокрема підручників та навчальних посібників;
розробити електронні навчальні ресурси;
створити умови для забезпечення сучасного рівня викладання математичних дисциплін;
створити умови для підвищення мотивації здобувачів освіти;
створити умови для вивчення математики за індивідуальною програмою для учнів, які потребують додаткової підтримки в опануванні предмета.

На початку грудня були оприлюднені результати дослідження Міжнародної програми з оцінювання освітніх досягнень учнів (PISA), яке провели у 2018 році. Згідно з тестуванням, 36% 15-річних українських школярів не змогли продемонструвати базовий рівень знань.

В анексованому Криму продовжили арешт трьом фігурантам «справи Хізб ут-Тахрір»

Підконтрольний Росії Київський райсуд Сімферополя продовжив до 5 квітня запобіжний захід для фігурантів білогірської «справи Хізб ут-Тахрір» Енвера Омерова, Ризи Омерова і Айдера Джеппарова, повідомляє проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії з посиланням на рідних засуджених.

«Засідання проходило в закритому режимі. Нас не пустили навіть на оголошення. Знаємо про рішення тільки зі слів адвокатів», – розповіли родичі.

Після обшуків 10 червня 2019 року в будинках кримських татар в Алуштинському, Білогірському та Сімферопольському районах затримали вісьмох чоловіків, це Руслан Нагаєв, Ельдар Кантіміров, Руслан Месут, Ленур Халілов, Риза Омеров, Енвер Омеров, Айдер Джеппаров і Ескендер Сулейманов.

ФСБ Росії заявила, що слідчі дії прровели у рамках кримінальної справи за статтею про організацію або участь у діяльності терористичної організації, і стосуються релігійної організації «Хізб ут-Тахрір».

Українські правоохоронні органи відкрили кримінальне провадження через проведення російськими силовиками обшуків в анексованому Криму.

Після російської анексії Криму навесні 2014 року на півострові регулярно відбуваються обшуки у незалежних журналістів, громадських активістів, активістів кримськотатарського національного руху, членів Меджлісу кримськотатарського народу, а також кримських мусульман, підозрюваних у зв’язках із забороненою в Росії і на території анексованого нею Криму організацією «Хізб ут-Тахрір».

Суд просять визнати незаконним рішення щодо переможців конкурсу на посади заступників директора ДБР

В Окружному адміністративному суді міста Києва оскаржують рішення комісії щодо визначення переможців у конкурсі для призначення на посади першого заступника та заступників директора ДБР. Про отримання відповідного позову повідомила пресслужба суду.

«Позивач просить суд  визнати протиправним та скасувати рішення Конкурсної комісії Державного бюро розслідувань від 10 січня 2020 року про визначення переможців у конкурсі для призначення на посади першого заступника та заступників Директора ДБР. Окрім цього, позивач просить суд зобов’язати Комісію допустити його до участі у зазначеному конкурсі», – йдеться в повідомленні суду без вказування імені позивача.

Повідомляється, що суд відкрив провадження за цим адміністративним позовом.

«Розгляд справи здійснюватиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами», – додали в суді.

20 січня тимчасова виконувачка обов’язків директора Державного бюро розслідувань Ірина Венедіктова повідомила, що підписала накази про призначення заступників керівника відомства. ​Першим заступником директора ДБР став Олександр Бабіков, посаду заступника директора бюро обійняв Олександр Соколов.​

Перед тим низка громадських організацій звернулася до президента, керівництва ДБР, Офісу генпрокурора, НАБУ та народних депутатів з відкритим листом не призначати Олександра Бабікова заступником директора ДБР, називаючи його «адвокатом Януковича», який буцімто після призначення «буде курувати розслідуванням «справ Майдану».

28 січня Олександр Бабіков заявив, що за жодних обставин не втручатиметься у розслідування «справ Майдану», і сказав, що його не варто називати адвокатом експрезидента Віктора Януковича, вказавши, що «його інтереси не представляв, ніколи не був із ним знайомий».

29 грудня минулого року на сайті ДБР з’явилася інформація про те, що у центральному апараті є вакантні посади одного першого заступника і двох заступників директора відомства. У зв’язку з цим було повідомлено, що кандидатам надається п’ять днів з 30 грудня по 3 січня (при наявності святкових) для подачі документів із 13 пунктів для участі в конкурсі. Повідомлення про відповідний конкурс з’явилося, зокрема, через два дні після призначення тимчасової виконувачки обов’язків директора відомства Ірини Венедіктової.

Громадськість висловлювала обурення щодо «стислих» термінів для подачі документів кандидатами на конкурс. На що у ДБР відповіли, що втратив чинність порядок проведення конкурсу, згідно з яким «інформація про проведення конкурсу на посади в бюро оприлюднюється на сайті ДБР «не пізніше як за 15 робочих днів до дня завершення прийому документів для участі в конкурсі».

Суд у Києві залишив в силі вирок кримському ексдепутатові Ганишу

Київський апеляційний суд 30 січня залишив в силі вирок суду попередньої інстанції, який визнав винним колишнього депутата Верховної Ради АР Криму Василя Ганиша в державній зраді, повідомила Прокуратура АРК у своєму Telegram-каналі.

«Щойно Київський апеляційний суд підтримав позицію прокуратури автономії і залишив в силі вирок Дніпровського районного суду міста Києва, яким колишнього депутата Верховної Ради АР Крим Василя Ганиша засуджено до 12 років позбавлення волі», – йдеться в повідомленні.

19 листопада 2018 року Дніпровський районний суд Києва визнав ексдепутата Верховної Ради Криму Василя Ганиша винним у державній зраді і засудив його до 12 років позбавлення волі без конфіскації майна.

Засуджений також зобов’язаний виплатити 5389 гривень судових витрат. До вступу в силу рішення суду Ганиш має перебувати під домашнім арештом. Такий запобіжний захід діятиме, поки апеляційний суд не винесе рішення.

Ганиш просив суд визнати його невинуватим і виправдати.

Ексдепутата затримали в квітні 2015 року під час виїзду з Криму на материкову частину України співробітники СБУ спільно з українською Держприкордонслужбою. Колишній депутат перебував у розшуку, Генпрокуратура України винесла йому підозру в скоєнні державної зради.

США та Канада запровадили додаткові санкції через незаконні «вибори» в Криму

США та Канада запровадили санкції щодо осіб, причетних до організації незаконних «виборів» в анексованому Росією Криму.

Міністерство фінансів США ухвалило таке рішення щодо семи чиновників і московської приватної залізничної компанії через російські виборів в Криму і початок залізничного сполучення по Керченському мосту.

Під обмеження потрапили тимчасовий виконувач обов’язків голови російського уряду Севастополя Михайло Развозжаєв, голова російського уряду Криму Юрій Гоцанюк, голова російського парламенту Севастополя Володимир Нємцев, член Ради федерації Росії з Севастополя Катерина Албатаєва і троє голів виборчих комісій.

Крім того, під санкції потрапила компанія Grand Service Express. Вона здійснює пасажирські перевезення між Росією та анексованим півостровом через Керченський міст.

Санкції означають заморожування контрольованих США активів осіб і компаній з обмежувального списку.

У Канаді відповідний документ оприлюднив міністр закордонних справ Франсуа-Філіп Шампань.

«Постановою про спеціальні економічні заходи заморожуються активи і накладається заборона на співпрацю з певними особами шляхом заборони всім на території Канади і канадцям за межами Канади торгувати майном цих осіб, надавати їм фінансові та пов’язані послуги», – говориться в документі.

До списку санкцій потрапили: голова російського виборчого комітету Севастополя Сергій Даниленко, його заступник Лідія Басова і секретар виборчої комісії Катерина Пиркова, а також член Ради федерації Росії з Севастополя Катерина Алтабаєва, голова російського парламенту Севастополя Володимир Нємцев і в.о. голови російського уряду міста Михайло Развозжаєв.

29 січня Євросоюз оприлюднив прізвища сімох осіб, проти яких запроваджено санкції за організацію і проведення 8 вересня 2019 року незаконних місцевих «виборів» в анексованому Росією Криму.

 

Наразі в санкційному списку ЄС 177 фізичних та 44 юридичних осіб.

8 вересня 2019 року на території анексованого Росією півострова пройшло «голосування» до російського парламенту Криму і в місцеві органи влади.

У МЗС України назвали «юридично нікчемними» російські вибори на півострові і закликали міжнародне співтовариство дати «принципову оцінку» незаконним діям Росії.

Європейський союз не визнав російські «вибори» в Криму і Севастополі.

11 вересня Верховна Рада України визнала нелегітимним голосування на півострові.

У грудні Євросоюз оголосив про продовження санкції проти Росії на наступні пів року.

Європейський союз після анексії Криму у 2014 році і початку бойових дій на Донбасі запровадив і щоразу продовжує санкції, пов’язані з порушенням територіальної цілісності, суверенітету та незалежності України. Втім, у Брюсселі є політичні сили і лідери, які лобіюють зняття обмежень з Кремля через його агресію проти України.

Секторальні економічні санкції обмежують доступ певних російських банків і компаній до первинних і вторинних ринків капіталу в ЄС, накладають заборону на експорт і імпорт у торгівлі озброєннями, встановлюють заборону на експорт товарів подвійного призначення для військового використання або для військових кінцевих отримувачів у Росії, а також обмежують доступ Росії до певних технологій і послуг, які можуть бути використані у видобуванні нафти і пошуку її покладів.

ПАРЄ підтримала повноваження російських депутатів

Парламентська асамблея Ради Європи підтримала повноваження делегації депутатів Державної думи Росії. За рішення проголосували 96 делегатів.

Резолюцію підготував нідерландський депутат Тоні Кокс. Згідно з рішенням, Росія повертається до ПАРЄ без будь-яких обмежень. Кокс відзначає певний прогрес: Москва почала платити внески до Ради Європи та звільнила українських військовополонених моряків.

Водночас ПАРЄ підтримала одну поправку до тексту резолюції, у якій Росії нагадали про позицію Асамблеї через анексію Криму.

У червні 2019 року Парламентська асамблея Ради Європи змінила процедуру застосування санкцій, і Росія повернулася до повноцінної роботи в ПАРЄ після чотирьох років перерви.

У відповідь на це делегації Естонії, Грузії, Латвії, Литви, Польщі, Словаччини та України в ПАРЄ залишили зал засідань. Україна офіційно відмовилася від участі в осінній сесії ПАРЄ.

16 січня Верховна Рада ухвалила заяву про повернення постійної делегації України до Парламентської асамблеї Ради Європи.

Посольство: італійський телеканал визнав, що Україна – це не «Мала Росія»

Італійський телеканал «RAI-1» визнав, що Україна – це не «Мала Росія», повідомило посольство України в Італії.

«Шановний пане посол, я ознайомився з вашим листом, в якому було зазначено про сприйняття вживання Мала Росія стосовно України як образи. У цьому зв’язку хотів би підкреслити, що це була прикра ненавмисна помилка. Україна – це прекрасна країна, і я хотів би передати вітання послу і всьому чудовому народу України», – цитує ведучого програми «l’Eredità» Флавіо Інсінна посольство.

Напередодні посольство висловило протест через те, що 26 січня ведучий шоу «L’Eredita» сказав: «Мала Росія – це друга назва України».

 

Трьох фігурантів «справи Хізб ут-Тахрір» етапували до російського Башкортостану – активісти

Фігурантів першої сімферопольської групи «Хізб ут-Тахрір» Айдера Саледінова, Рустема Ісмаїлова та Еміля Джемаденова етапували із СІЗО в Ростовській області до Республіки Башкортостан, повідомили активісти «Кримської солідарності».

Їхній захист та родичі не мають точних даних про їхнє місцеперебування.

За словами адвоката Рустема Кямілева, чоловіків вивезли зі слідчого ізолятора 28 січня.

Саледінова, Ісмаїлова та Джемаденова були затримані 12 жовтня 2016 року. Їх засудили до 12-14 років колонії суворого режиму за участь в діяльності організації «Хізб ут-Тахрір». Згодом кожному скоротили термін ув’язнення на пів року.

Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об’єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що зазнають несправедливого переслідування в Росії та в окупованому нею в 2014 році Криму. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» у 2003 році, включивши до списку об’єднань, названих «терористичними».