У штабі операції Об’єднаних сил повідомили, що підтримувані Росією бойовики на Донбасі з початку доби шість разів відкривали вогонь в бік позицій Збройних сил України, жоден український військовослужбовець не постраждав.

«Противник обстрілював наші позиції із заборонених Мінськими домовленостями мінометів калібру 120 та 82 міліметри, а також гранатометів різних систем, великокаліберних кулеметів та іншої стрілецької зброї», – повідомили у штабі.

Бойовики угруповань «ДНР» та «ЛНР» даних про обстріли поточної доби на своїх ресурсах не вказують.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від березня 2014-го до 31 жовтня 2019 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули 13 000 – 13 200 людей.

 
…

У Службі безпеки України повідомили, що Дня пам’яті героїв Крут відомство ініціювало реабілітацію понад пів сотні воїнів армії УНР та бійців повстанських загонів.

«СБУ передала до Національної комісії з реабілітації архівні справи 53-х учасників українського визвольного руху, репресованих більшовиками», – заявив директор державного галузевого архіву СБУ Андрій Когут.

Повідомляється, що у списку, переданому СБУ комісії з реабілітації, є багато «знакових» для української історії постатей, зокрема командувач Південної групи військ УНР генерал-хорунжий Андрій Гулий-Гуленко, командувач Подільської повстанської групи полковник Семен Харченко, учасник бою під Крутами Семен Могила.

«На аркушах цих архівних справ не просто долі окремих людей, там викарбувана непроста історія нашого народу. Важливо знати і дослухатися до уроків минулого та пам’ятати про ту найвищу ціну, яку заплатили українські патріоти за нашу незалежність та право на вільний розвиток», – сказав Когут.

Через недосконалість законодавчої бази справи учасників Української революції 1917-1921 років та національного підпілля першої чверті минулого століття тривалий час лишались засекреченими, кажуть в СБУ. У 2018 році було розсекречено документи КДБ. Це дозволило дещо удосконалили процедуру перегляду цих справ.
…

У МВС Росії анонсували спрощення процесу набуття російського громадянства для громадян України, Білорусі, Казахстану і Молдови, повідомила 29 січня начальник головного управління з питань міграції МВС Росії Валентина Казакова, передає телеканал «Настоящее время».

«Уже розроблені законопроєкти, які дозволять спростити процедуру набуття громадянства нашим найближчим сусідам – громадянам Білорусі, громадянам України. Ми пропонуємо звільнити їх від проходження співбесіди на визнання носіями російської мови», – сказала Казакова.

Законопроєкт про скасування іспиту зараз на розгляді в Держдумі, його вже розглянули в двох читаннях.

Також для громадян Білорусі, України, Казахстану і Молдови буде передбачена можливість набуття громадянства Росії після отримання посвідки на проживання, заявила представниця російського МВС.

За словами Казакової, водночас планується зобов`язати всіх іноземних громадян при в’їзді в Росію проходити дактилоскопію, а також надавати медичні довідки про відсутність небезпечних захворювань. Як саме буде влаштоване медобстеження наразі невідомо.

Нині російські міграційні органи вимагають медичні довідки від іноземців лише при отриманні дозволу на тимчасове проживання в Росії,  посвідки на проживання або трудового патенту. Від мігрантів вимагають довідку про відсутність ВІЛ-інфекції, довідку про відсутність наркозалежності та інфекційних захворювань, флюорографічний знімок легенів на наявність туберкульозу.
…

Український режисер з Криму, колишній політв’язень Кремля Олег Сенцов сказав, що хоче залишатися вільною людиною, тому не планує йти в політику.

«Я не збираюся йти в політику або створювати якусь партію. Я буду робити те, що роблю на користь України, і говорити те, що думаю. На моїй улюбленій футболці є такий напис: «BORN FREE» (народжений вільним). Саме таким я намагаюся залишатися і нікому не вдасться мене, ні купити, ні залякати!», – написав він у «Фейсбуці».

Сенцов 28 січня виступив перед Гельсінкської комісією у Вашингтоні, де розповів про порушення прав людини в окупованому Росією Криму.

Після звільнення з російського ув’язнення у вересні 2019 року Сенцов сказав, що питання його появи у політичному житті «залишається відкритим». Пізніше режисер зізнавався, що приклади деяких молодих політиків не додають йому бажання занурюватися в українське політичне життя.
…

Українська влада не бачить «сигналів» про наміри Європейського союзу скасувати санкції щодо колишніх чиновників часів президентства Віктора Януковича, заявив віцепрем’єр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Дмитро Кулеба, передає «Європейська правда».

«Для того, щоб обговорювати скасування санкцій з окремих експосадовців, треба бачити відповідний запит з боку ЄС. На наших зустрічах у Брюсселі ми не побачили від них таких запитів, а вся інформація базується лише на повідомленні одного журналіста. Зі свого боку хочу додати, що ми не бачимо сигналів  ЄС, які б свідчили про можливість скасування санкцій щодо окремих осіб», – заявив Кулеба.

28 січня кореспондент Радіо Свобода в Брюсселі Рікард Юзвяк повідомив у Twitter, що, ймовірно, Європейський союз зніме санкції за незаконне присвоєння державних коштів із колишнього прем’єра Миколи Азарова, ексміністра енергетики Едуарда Ставицького та Олександра Януковича, сина колишнього президента Віктора Януковича.

ЄС запровадив санкції за незаконне присвоєння українських державних коштів у березні 2014 року.
…

Державне бюро розслідувань заперечує, що чоловік виконувачки обов’язків директора ДБР Ірини Венедіктової впливає на роботу бюро.

«Державне бюро розслідувань повідомляє, що зазначена інформація підлягає спростуванню, оскільки є недостовірною, не відповідає дійсності, негативно впливає на ділову репутацію Державного бюро розслідувань та честь, гідність і ділову репутацію його посадових осіб. Розцінюємо публікацію такої недостовірної інформації як умисну спробу дискредитації правоохоронного органу», – заявили в ДБР.

28 січня «Українська правда» з посиланням на свої джерела написала, що чоловік Венедіктової Денис Колесник, який є співробітником департаменту кіберполіції Національної поліції, «має неабиякий вплив на роботу ДБР». За даними журналістів, Венедіктова бере його на важливі зустрічі, також він впливає на кадрову політику відомства.

Наприкінці грудня народний депутат від «Слуги народу» Венедіктова призначена на посаду в.о. директора ДБР. Згодом вона написала заяву про складання повноважень парламентаря.
…

Вищий антикорупційний суд 28 січня обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном 45 днів із правом внесення застави у майже 6 мільйонів гривень для колишнього заступника міністра енергетики та вугільної промисловості України часів президента Віктора Януковича, якого 27 січня екстрадували з Грузії, повідомила пресслужба ВАКС.

«Застава може бути внесена у будь-який момент до закінчення дії ухвали, у такому випадку вважається, що до підозрюваного застосовано запобіжний захід у вигляді застави. Крім того, ексзаступник міністра зобов’язаний за першою вимогою прибувати до правоохоронців і суду, не змінювати місце проживання, утримуватись від спілкування з іншими підозрюваними та свідками у справі, здати закордонні паспорти та носити електронний засіб контролю», – повідомили у суді.

У ВАКС зазначили, що експосадовця підозрюють у причетності до розкраданні майна ПАТ «Укрнафта» та ПАТ «Укргазвидобування» на загальну суму понад 2 мільярди гривень.

У відомстві не вказують імені затриманого. Водночас обставини справи у викладі САП вказують на Ігоря Кірюшина, який був заступником міністра ПЕК у період 2009-2011 років. У березні 2017 року тодішній генпрокурор Юрій Луценко повідомляв, що Кірюшина затримали у Грузії.

За даними САП, учасники злочинного угруповання до складу якого входив і ексзаступник міністра ПЕК, у 2010-2014 роках продавали приватним компаніям скраплений газ, видобутий ПАТ «Укрнафта» та «Укргазвидобування» за пільговими цінами, встановленими для реалізації газу населенню. Однак насправді перепродували його іншим суб’єктам господарювання, а ті вже випускали у вільний обіг.

 
…

На майбутніх ділянках розведення сил та засобів на Донбасі не передбачається створення «сірої зони», повідомив в ефірі проєкту Радіо Свобода Радіо Донбас.Реалії керівник пресцентру штабу ООС Віталій Саранцев. За його словами, це планується зробити для того, щоб в населених пунктах, які потраплять у ділянки розведення продовжували працювати державні установи.

«На тих ділянках, які плануються для розведення, там не передбачається, що якісь населені пункти попадуть в сіру зону… Там буде продовжуватися життя, там будуть функціонувати всі державні інституції, там буде забезпечений правопорядок», – сказав Саранцев.

Про чергові точки розведення на Донбасі Тристороння контактна група повинна домовитися до кінця березня цього року.

Раніше міністр закордонних справ України Вадим Пристайко заявляв, що «зараз на столі в Мінську є дев’ять фактично ділянок», але завдання переговорної групи – звести їх до трьох. Нові точки розведення, які пропонує Україна, Радіо Свобода підтвердили в штабі ООС –  контрольний пункт в’їзду та виїзду «Гнутове», залізничний міст в Станиці Луганській і Новоселівку Другу (в районі Авдіївки). 

Наприкінці минулого року відбулося розведення сил біля Золотого на Луганщині та в районі Петрівського і Богданівки на Донеччині.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від березня 2014-го до 31 жовтня 2019 року унаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули 13 000 – 13 200 людей.
…

У прокуратурі Автономної Республіки Крим прокоментували закриття судом кримінальної справи щодо члена партії «Единая Россия» та організації «Автоканал Севастополя» Ігоря Кучерявого. Як повідомили проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії в пресслужбі прокуратури, севастополець повністю визнав свою провину.

«Щодо Кучерявого, він визнав свою провину в повному обсязі. Однак в судовому засіданні сторона захисту заявила клопотання про звільнення від відповідальності у зв’язку із закінченням термінів давності. В результаті, суд задовольнив клопотання адвоката», – повідомили в пресслужбі прокуратури.

Також адвокат Кучерявого Ігор Мокін повідомив, що його підзахисний зараз перебуває в Херсоні, чи збирається Кучерявий повертатися в анексований Крим йому невідомо.

27 січня Дніпровський районний суд Києва закрив справу стосовно члена партії «Единая Россия» та організації «Автоканал Севастополя» Ігоря Кучерявого.

Херсонський міський суд 10 грудня 2019 року відправив під домашній арешт на 60 діб «єдинороса» із Севастополя Ігоря Кучерявого. Про його затримання співробітниками СБУ на адміністративному кордоні між анексованим Росією Кримом і Херсонщиною, на пункті пропуску «Каланчак» стало відомо 3 грудня 2019 року. Наступного дня в СБУ повідомили, що чоловік прямував на материкову Україну за українським паспортом.

6 грудня 2019 року представники СБУ і прокуратури АРК повідомили Кучерявому про підозру за статтею 110 «Посягання на територіальну цілісність і недоторканність України».

Ігор Кучерявий є секретарем первинного відділення владної партії Росії партії «Единая Россия», входить до складу політради регіонального відділення партії «Единая Россия» в анексованому Севастополі.
…

Перший заступник директора Державного бюро розслідувань Олександр Бабіков запевняє, що за жодних обставин не втручатиметься у розслідування «справ Майдану».

«Я не можу мати до них (кримінальних проваджень у «справах Майдану» – ред.) доступ. Як тільки-но я ознайомлюсь із матеріалами кримінального провадження, що стосуються подій на Майдані, або кримінальними провадженнями, де мої колишні колеги здійснювали захист або представництво інтересів клієнтів, я втрачу свою роботу на підставі закону України про засади запобігання та протидії корупції», – сказав Бабіков на брифінгу у Києві.

Також, за словами Бабікова, його не варто називати адвокатом експрезидента Віктора Януковича.

«Я його (Януковича – ред.) інтереси не представляв, ніколи не був із ним знайомий», – сказав Бабіков, додавши, що як співробітник одного з адвокатських об’єднань (раніше Бабіков працював у юридичній фірмі «Аверлекс», яка представляла інтереси Януковича в судах – ред.) лише підписував технічні документи.

Бабіков також заявив, що з тимчасовою виконувачкою директора ДБР Іриною Венедіктовою знайомий з часів роботи в органах прокуратури Харківської області у 2010 році, про конкурс на посади заступників директора бюро дізнався із сайту ДБР, а сам конкурс, в якому переміг, за його словами, не був формальністю.

Крім того, перед брифінгом Бабікова до пресцентру ДБР прийшла ексдепутат Тетяна Чорновол, яку після того, як вона увімкнула телефон у режимі зйомки двоє осіб вивели із зали для преси.

20 січня тимчасова виконувачка обов’язків директора Державного бюро розслідувань Ірина Венедіктова підписала накази про призначення заступників керівника відомства, в тому числі Олександра Бабікова – першим заступником голови ДБР.

Перед тим низка громадських організацій звернулася до президента, керівництва ДБР, Офісу генпрокурора, НАБУ та народних депутатів з відкритим листом не призначати Олександра Бабікова заступником директора ДБР, називаючи його «адвокатом Януковича», який буцімто після призначення «буде курувати розслідуванням «справ Майдану».

29 грудня минулого року на сайті ДБР з’явилася інформація про те, що у центральному апараті є вакантні посади одного першого заступника і двох заступників директора відомства. У зв’язку з цим було повідомлено, що кандидатам надається п’ять днів з 30 грудня по 3 січня (при наявності святкових) для подачі документів із 13 пунктів для участі в конкурсі. Повідомлення про відповідний конкурс з’явилося, зокрема, через два дні після призначення тимчасової виконувачки обов’язків директора відомства Ірини Венедіктової.

Громадськість висловлювала обурення щодо «стислих» термінів для подачі документів кандидатами на конкурс. На що у ДБР відповіли, що втратив чинність порядок проведення конкурсу, згідно з яким «інформація про проведення конкурсу на посади в бюро оприлюднюється на сайті ДБР «не пізніше як за 15 робочих днів до дня завершення прийому документів для участі в конкурсі».
…

Запропонований Міністерством культури, молоді та спорту законопроєкт «Про протидію дезіеформації» спрямований на встановлення контролю влади над українськими медіа, заявляє від імені Національної спілки журналістів України її голова Сергій Томіленко.

«Пропонуємо уряду припинити обговорення і просування настільки конфліктного законопроекту, який піддається критиці як українськими журналістами, національними медійними організаціями, так і міжнародною спільнотою. Закликаємо журналістські та інші громадські організації не брати участі в доопрацюванні шкідливого для медіа документу», – ідеться в заяві, поширеній 28 січня.

НСЖУ наводить кілька аргументів на користь відкликання законопроєкту. Зокрема, журналлістське об’єднання вказує, що законопроект пропонує розділити співробітників засобів інформації «на два сорти – так званих «професійних журналістів» і просто журналістів» та «скасовує право бути акредитованими в органах влади та інші закріплені в законодавстві права журналістів для тих, хто не увійде до провладної АПЖУ (Асоціації професійних журналістів)».

Спілка журналістів також вносить свої пропозиції для боротьби з дезінформацією і вказує, що «відкритість української влади і політиків – це найкращий інструмент для боротьби з фейками». «Влада має розповідати, що і навіщо вона робить, з якою метою. Тоді зміцниться довіра як журналістів, так і суспільства до влади, а вплив російських фейків нівелюється», – вважають в НСЖУ.

17 січня Міністерство культури, молоді та спорту опублікувало основні положення законопроєкту про протидію дезінформації, заявивши про другий етап громадського обговорення документа. Він, зокрема, пропонує запровадити адміністративну та кримінальну відповідальність за поширення недостовірних даних засобами масової інформації.

Представник ОБСЄ зі свободи ЗМІ Арлем Дезір висловив занепокоєння з приводу окремих положень документа.

Український уряд має поважати саморегуляцію та автономію журналістів і не втручатися в цей процес, заявив генеральний секретар Європейської федерації журналістів (ЄФЖ) Рікардо Гутьєррес, коментуючи пропозиції Міністерства культури, молоді та спорту до законопроєкту про протидію дезінформації.

Докладніше про запропонований Міністерством культури, молоді та спорту законопроєкт читайте в статті «Мінкульт проти фейків: що не так із законопроєктом» (частина 1 і частина 2).

 
…

У справах про вбивства активістів на Інститутській 20 лютого 2014 року повернули попередній склад групи прокурорів. Про це повідомляє Адвокатська дорадча група.

«Змінено групу прокурорів у справі по вбивствам на вул. Інститутській 20.02.2014 р. Після задоволення відводу фейковим прокурорам 14.01.2020 Святошинським районним судом, Генеральний прокурор 27.01.2020 своєю постановою повернув «оригінальний» склад групи прокурорів – Олексія Донського, Ігоря Земского, Яніса Симонова і підсилив групу», – мовиться у повідомленні.

15 січня Святошинський районний суд Києва відвів групу нових прокурорів у справі колишніх беркутівців, підозрюваних у розстрілі людей на Майдані в 2014 році.

Адвокати родин Небесної сотні вимагали відводу групи прокурорів, посилаючись на їхню заангажованість і поведінку в Апеляційному суді наприкінці грудня. Захист постраждалих вказував на те, що нові прокурори не підтримували державне обвинувачення, а виступали фактично на стороні підсудних, підтримуючи сторону їхнього захисту.

Адвокати ексберкутівців, зі свого боку, виступили проти відводу прокурорів, бо вважають їх чесними і професійними.

29 грудня відбувся обмін утримуваними особами між Україною та підтримуваними Росією бойовиками за формулою «76 на 124». Україна отримала 76 людей (12 військових, 64 цивільних​)!

За день до цього Київський апеляційний суд звільнив колишніх беркутівців під особисте зобов’язання. Під час засідання Генпрокуратура змінила групу прокурорів у цій справі.

Вони підтвердили, що ексберкутівці були включені до списку на обмін утримуваними особами між Києвом та бойовиками «ЛДНР».

Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні 30 грудня заявила, що обмін ексберкутівців «суттєво ускладнить» розгляд справи Майдану.

Президент України Володимир Зеленський заявив, що видача угрупованням «ЛДНР» п’яти колишніх беркутівців була умовою обміну.
…

Українські правозахисники задокументували понад 300 фактів тиску на журналістів і блогерів у Криму від початку анексії. Про це під час заходу «Ситуація в окупованому Криму та дорожня карта вимог до Росії у сфері прав людини» в рамках зимової сесії ПАРЄ розповіла керівник Кримської правозахисної групи (КПГ) Ольга Скрипник.

Серед зазначених фактів є кримінальні й адміністративні справи, тортури, фізичні напади, затримання і обшуки, допити, випадки захоплення або пошкодження журналістського обладнання, заборони на в’їзд до Криму, випадки цензури, DDoS-атаки на незалежні засоби масової інформації.

«Дії російської влади в Криму призводять до усунення плюралізму думок і заміни незалежних ЗМІ офіційними російськими пропагандистськими джерелами. Кримчани не мають змоги отримувати інформацію про Україну і з питань прав людини в Криму, оскільки контрольовані Росією ЗМІ приховують більшість таких фактів від жителів Криму», – зазначила керівник Кримської правозахисної групи.

Зимова сесія Парламентської асамблеї Ради Європи розпочалася 27 січня в Страсбурзі.

Після анексії Криму в 2014 році російські силовики заборонили в’їзд на півострів і в Росію кільком українським журналістам.

Українські правозахисники вважають такі заборони тиском на журналістів у Криму. Вони неодноразово закликали світове співтовариство посилити тиск на Росію для того, щоб вона припинила утиски свободи слова на анексованому півострові.

 
…

Йдеться про пам’ятну дошку з іменами вояків УПА, які загинули у боях із НКВС у 1945 році, на горі Монастир у Підкарпатському воєводстві
…

Офіційний Київ і країни Заходу не визнали проведених Росією виборів в окупованому Криму
…

Депутат Верховної Ради від владної партії «Слуга народу» Олександр Мережко обраний віцепрезидентом Парламентської асамблеї Ради Європи, повідомила його колега по українській делегації в ПАРЄ Євгенія Кравчук.

«Олександр – доктор юридичних наук, відомий вчений та фахівець у галузі міжнародного права, нещодавно він став головою комітету Верховної Ради України з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва. Досвід викладання у США, Польщі, Індії, Азербайджані та Вірменії, знання специфіки цих країн також стане в нагоді при виконанні повноважень у рамках ПАРЄ», – поінформувала Кравчук, додавши, що «20 віцепрезидентів від держав-учасниць ПАРЄ обираються щороку на початку чергової сесії і залишаються на посаді до відкриття наступної сесії».

Зимова сесія Парламентської асамблеї Ради Європи розпочалася 27 січня у Страсбурзі. У сесії бере участь нова українська делегація, яка пропустила осінні засідання на знак протесту проти повернення Росії до ПАРЄ.

У червні 2019 року Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила резолюцію, яка дозволила Російській Федерації повернути свою делегацію в цю європейську структуру. Делегати ПАРЄ внесли зміни до регламенту, які можуть ускладнити або заблокувати накладання санкцій на делегацію Росії та забезпечити її повернення без виконання міжнародних зобов’язань, пов’язаних із війною на Донбасі та анексією Криму.
…

Парламентська асамблея Ради Європи 27 січня не підтримала проведення термінових дебатів на зимовій сесії Асамблеї щодо відсутності демократії в Росії. Ця пропозиція не була підтримана на засіданні зимової сесії асамблеї в Страсбурзі.

Після відкриття зимової сесії понад 30 депутатів ПАРЄ запропонували провести термінові дебати щодо «відсутності демократії у політичному процесі» в Російській Федерації, повідомив раніше член української делегації Олексій Гончаренко.

Така пропозиція мала набрати дві третини голосів від більшості присутніх у сесійній залі ПАРЄ депутатів, але її підтримали лише 54 депутати. Проти проголосували 134, ще 21 депутат утримався.

Гончаренко також повідомив, що оскаржені повноваження російської делегації, а також обрання російського політика Петра Толстого віцепрезидентом ПАРЄ. Асамблея ухвалила, що питання повноважень делегації Росії буде розглянуто в середу, 29 січня.

У червні 2019 року Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила резолюцію, яка дозволила Російській Федерації повернути свою делегацію в цю європейську структуру. Делегати ПАРЄ внесли зміни до регламенту, які можуть ускладнити або заблокувати накладання санкцій на делегацію Росії та забезпечити її повернення без виконання міжнародних зобов’язань, пов’язаних із війною на Донбасі та анексією Криму.
…

Президент США Дональд Трамп заявляв у серпні 2019 року, що хоче й надалі заморозити військову допомогу Україні, поки українські чиновники не почнуть допомагати у розслідуванні проти його політичних суперників, зокрема колишнього віцепрезидента Джо Байдена. Про це мовиться у неопублікованому рукописі колишнього радника президента з національної безпеки Джо Болтона, повідомило 26 січня видання The New York Times.

NYT не дає безпосереднього посилання на рукопис, який також був відправлений у Білий дім для попереднього перегляду, що є стандартною практикою для деяких чинних та колишніх членів адміністрації, які пишуть книги.

Напередодні адвокат Болтона повідомив ЗМІ, що він також надіслав рукопис до Ради нацбезпеки.

«На жаль, зі статті, опублікованої сьогодні у The New York Times, стає очевидно, що процес перевірки перед публікацією був зіпсований і що інформація була розкрита особами, які не були належним чином залучені до рецензування рукопису», – зазначив Купер.

Білий дім не прокоментував це питання.

Юристи Трампа під час судового процесу щодо імпічменту стверджували, що немає жодних доказів того, що Трамп пов’язував надання допомоги України з розслідуванням проти конкурентів.

Адміністрація Трампа двічі без пояснень затримувала військову допомогу Україні і надала її 11 вересня, наступного дня після того, як Болтон залишив Білий дім. Колишній радник заявляв, що готовий свідчити перед Конгресом.

«У Джона Болтона є докази», – написав у твітері лідер демократичної меншості Сенату Чак Шумер

Демократам потрібно принаймні чотири голоси республіканців, щоб проголосувати за виклик Болтона свідчити.

«Радіо Свобода» не може підтвердити зміст рукопису книги Болтона, який залишив свою посаду через розбіжностей з президентом. Трамп заявляв, що звільнив його. А сам Болтон зазначав, що подав у відставку.

21 січня в Сенаті стартував судовий процес щодо імпічменту Трампа. Як очікується, він триватиме шість днів на тиждень з перервами щонеділі. Суддею є голова Верховного суду США Джон Робертс.

Сторону обвинувачення представляють семеро законодавців-демократів від Палати представників США. Команду захисту Донадьда Трампа очолив адвокат Білого дому Пет Чіполлоне, йому допомагатиме адвокат Джей Секулов і ще п’ятеро юристів. Сотня сенаторів будуть на процесі у ролі присяжних.

Розслідування про можливість імпічменту Трампа розпочалося у вересні, після того, як співробітник спецслужб, ім’я якого офіційно досі не названо, написав скаргу на тиск, який президент, за його даними, чинив на Україну із метою нашкодити своєму можливому суперникові на виборах 2020 року демократу Джо Байдену.

19 грудня 2019 року Дональд Трамп став третім президентом США після Ендрю Джонсона і Білла Клінтона, якому Палата представників оголосила імпічмент. Йому закидають зловживання владою і перешкоджання роботі Конгресу.

Оскільки для відсторонення з посади потрібні дві третини голосів, а більшість у Сенаті – в республіканців, Дональд Трамп, найімовірніше, збереже свою посаду. У Білому домі заявили про переконаність Трампа у тому, що Сенат його виправдає.
…

Президент України Володимир Зеленський і президент Росії Володимир Путін мають зустрічатися, заявив віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Дмитро Кулеба в інтерв’ю Радіо Свобода.

«Якщо ми знаємо, що в Росії вирішує президент Путін, у них немає демократії, там усе вирішує одна людина, то немає іншого шляху вирішення питання, як розмова з президентом Путіним. Боятися потрібно не розмов з Путіним. Боятися потрібно, з чим ти ідеш на розмову з Путіним. Я думаю, що вся країна побачила – президент Зеленський іде на розмову з Путіним із сильною українською позицією», – сказав Кулеба в ефірі програми «Суботнє інтерв’ю».

Зеленський і Путін зустрічалися одного разу – на полях саміту лідерів «нормандської четвірки» в Парижі 9 грудня. Друга їхня зустріч могла відбутися 23 січня в Ізраїлі, але цього не сталося: речник Кремля Дмитро Пєсков називав серед причин відмову Зеленського взяти участь у Всесвітньому форумі пам’яті Голокосту.
…

Україна має повернутися до Парламентської асамблеї Ради Європи, заявив віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Дмитро Кулеба в інтерв’ю Радіо Свобода.

«Тепер що відбулося? Із січня відбулося перезавантаження керівництва Парламентської асамблеї Ради Європи. Так само ще минулого року пішов з посади генеральний секретар Ради Європи. Усі ці люди безпосередньо керували, смикали за струни для того, щоб зробити те, що сталося, повернути так ганебно Росію. Усі ці люди пішли, а значить, настав зручний момент, щоб перезавантажитися в ПАРЄ, повернутися і вибудовувати нову політику, захищати українські інтереси», – сказав Кулеба в ефірі програми «Суботнє інтерв’ю».

У червні 2019 року Парламентська асамблея Ради Європи змінила процедуру застосування санкцій, і Росія повернулася до повноцінної роботи в ПАРЄ після чотирьох років перерви.

У відповідь на це делегації Естонії, Грузії, Латвії, Литви, Польщі, Словаччини та України в ПАРЄ залишили зал засідань. Україна офіційно відмовилася від участі в осінній сесії ПАРЄ.

16 січня Верховна Рада ухвалила заяву про повернення постійної делегації України до Парламентської асамблеї Ради Європи.

Найближча сесія ПАРЄ розпочнеться 27 січня в Страсбурзі
…

Президент України Володимир Зеленський почав дводенний робочий візит до Польщі.

«Глава держави візьме участь у пам’ятних заходах в Освенцимі, приурочених до 75-ї річниці звільнення концтабору Аушвіц-Біркенау. Програмою візиту також передбачена зустріч Володимира Зеленського з Президентом Польщі Анджеєм Дудою», – повідомив Офіс президента.

В Аушвіці у роки Другої світової війни, за оцінками, загинули понад мільйон людей, більшість з яких становили євреї. Загалом під час Голокосту нацисти і їхні спільники вбили шість мільйонів євреїв.

 
…

Наразі в Україні не зафіксований жоден випадок зараження новим вірусом. Виявлені випадки, про які повідомляли ЗМІ, були звичайним грипом – очільниця МОЗ
…

У кількох містах Чечні затримали 25 людей за поширення колажу із зображенням чоловіка, схожого на Рамзана Кадирова, в одязі православного священика, повідомляє проєкт Радіо Свобода Кавказ.Реалії.

За цими даними, затримання відбулися 24 січня, серед затриманих є школярі та пенсіонери. При цьому силовиків цікавили не тільки ті люди, хто розсилав колаж, а й ті, хто отримував.

Затриманих перевезли до райвідділу, де побили і протримали ніч без складання протоколів або оформлення будь-яких документів.

На початку листопада був оприлюднений відеозапис засідання уряду у Чечні, під час якого Рамзан Кадиров закликав спецслужби, поліцію, регіональну владу і громадські організації виявляти тих, хто «ображає честь», «порушує згоду між людьми, бреше, влаштовує розбрат» в інтернеті і переслідувати їх, «навіть якщо для цього будуть порушені всі закони».

Пізніше прес-секретар Кадирова Альва Карімов заявив, що BBC, які першими переклали виступ глави республіки із чеченської,спотворили його слова.

Водночас, журналісти проєкту Радіо Свобода і «Голосу Америки» «Настоящее время», які знають чеченську мову, підтвердили, що переклад слів Кадирова правильний.

Речник російського президента Дмитро Пєсков заявив у свою чергу, що заяви Рамзана Кадирова силовики перевіряти не будуть.

 
…

Невідомі залишили образливі написи на стінах під’їзду, де винаймає квартиру знімальна група, що працює над фільмом про якутського шамана Олександра Габишева, повідомляє проект Радіо Свобода Сибір.Реалії з посиланням на місцеві ЗМІ.

Повідомляється, що це вже друга квартира, яку винайняла у Якутську режисерка Беата Бубенець і нікому про неї не розповідала. Написи з’явились наступного дня, коли вона переїхала (а загалом режисерка живе у Якутську з вересня).

Окрім того, за цими даними, Бубенець і її колега Михайло Башкіров також отримують смс з погрозами.

Із самим Габишевим наразі немає зв’язку. Про це повідомив Сибір.Реалії координатор «Правозащита Открытки» Олексій Прянішніков. За його словами, шаман залишив записку, щоб про нього не хвилювались, і пішов у ліс. Зазначається, що він і раніше так робив іноді. Прянішніков припускає, що причиною такого кроку Габишева стала ескалація напруги навколо нього останнім часом: 23 січня було заарештовано трьох соратників шамана.

13 січня шаман Олександр Габишев заявив про намір здійснити другу спробу походу на Москву для «вигнання» Володимира Путіна.

Вперше Габишев вирушив у Москву для проведення «обряду вигнання Путіна» в березні 2019 року. Його затримали 19 вересня на кордоні Бурятії і Іркутської області Росії. Він був доставлений в Якутськ, а потім – у психоневрологічний диспансер республіки. Відносно шамана порушили кримінальну справу про заклики до екстремізму. З нього взяли підписку про невиїзд. Психолого-психіатрична експертиза на замовлення слідства визнала Габишева неосудним.

Загін шамана оголосив про припинення походу після того, як, за словами прихильників Габишева, їм погрожували в поліції звинуваченнями в тероризмі.

Пізніше Олександр Габишев заявив, що відкладає свій похід до весни.

 
…

У Росії заявили про можливість подати спільну з Україною заявку на проведення цими двома країнами разом жіночого чемпіонату Європи з гандболу в результаті прискорення інтеграційних процесів між ними.

Як заявив президент Федерації гандболу Росії Сергій Шишкарьов, ідеться про чемпіонат 2026 року.

В інтерв’ю російському державному агентству «ТАСС» він сказав, що в Європейській федерації гандболу дедалі частіше надають перевагу спільним заявкам від кількох країн, тому Росії варто «обговорювати спільну заявку з Білоруссю чи Україною».

«Із Україною ми зараз реально обговорювали такий варіант. Чому б ні? Я впевнений, що ситуація почне поліпшуватися, прискоряться інтеграційні процеси. Може, великий внесок у це зробить і спорт», – цитує його слова російське агентство.

Шишкарьов не уточнив, із ким в Україні він обговорював такий варіант.

Про можливі реакції з України на таку пропозицію на цей час не відомо.

Раніше 25 січня право провести жіночий чемпіонат Європи з гандболу, які проходять що два роки, на 2024 рік віддали Угорщині, Австрії і Швейцарії разом, Росія теж претендувала на нього наодинці. 2022 року цей чемпіонат приймуть Словенія, Чорногорія і Північна Македонія, а найближчий, 2020 року, – Данія і Норвегія.

Росія з весни 2014 року веде проти України гібридну війну, за що зазнала низки санкцій із боку Заходу. В Україні Росія офіційно визнана державою-агресором.

Нинішня влада України значно примирливіше ставиться до позиції Росії, ніж попередня. Зокрема, її чільники намагаються уникати в офіційних ситуаціях називати призвідника війни прямим текстом.
…

Віцепрем’єр-міністр із питань європейської і євроатлантичної інтеграції Дмитро Кулеба в програмі «Суботнє інтерв’ю» на Радіо Свобода прокоментував новорічне привітання президента України Володимира Зеленського Володимирові Путіну, президентові Росії, яка веде проти України гібридну війну.

За його словами, «акт привітання є дипломатичним маневром, який не потрібно перебільшувати».

Відповідаючи на запитання, як оцінити таке привітання лідерові офіційно визнаної держави-агресора, він дав зрозуміти, що це було потрібно у зв’язку з тим, що «відбуваються перемови для вирішення життєво важливих питань, таких, як повернення українських полонених, повернення українських кораблів, захоплених у Керчі, було ж також дуже багато кроків зроблено для того, щоб рухатися в бік врегулювання врегулювання конфлікту на Донбасі, розв’язаного Росією».

31 грудня на Банковій повідомили, що Зеленський провів телефонну розмову з Путіним, у перебігу якої, серед іншого, «очільники держав привітали один одного з прийдешніми святами», про що було сказано вже в першому реченні повідомлення. У Кремлі про цю ж розмову поінформували, що вона відбулася з ініціативи української сторони. Про те, що «президенти обмінялися привітаннями з нагоди Нового року, висловилися за розвиток російсько-українських відносин у 2020 році», було згадано в останньому реченні.

Попереднього дня, 30 грудня, у Кремлі повідомляли про новорічні привітання Путіна керівникам іноземних держав, але Зеленського в тому переліку не було.

Росія, яка від 2014 року веде проти України гібридну війну, офіційно визнана в Україні державою-агресором.
…

Українська громадська організація найняла колишнього радника виборчої кампанії нинішнього президента США Дональда Трампа для допомоги в організації зустрічей із американськими посадовцями, свідчить поданий до Міністерства юстиції США звіт.

Київська ГО «Інститут демократії та розвитку «PolitA» прагне зустрічей із членами Конгресу, «чільними представниками» адміністрації Трампа і громадянського суспільства США в період від 2 до 5 березня, мовиться у звіті, що був поданий відповідно до американського закону про реєстрацію іноземних агентів (FARA), зареєстрований у Мін’юсті США 21 січня і оприлюднений 24 січня.

Організація домовилася заплатити нью-йоркській компанії Zeppelin Communications американського політконсультанта Майкла Капуто суму в 1 (один) долар США за організацію зустрічей, а також оплатити можливі витрати, мовиться в документі.

Капуто, консультант-республіканець, одружений на українці, раніше вже надавав такі консультаційні послуги клієнтам із України і Росії, а під час первинних партійних виборів у Республіканській партії 2016 року щодо висування кандидата на посаду президента був радником кампанії Трампа у штаті Нью-Йорк.

Як мовиться у звіті, українська організація направить до Вашингтону 10–15 представників для зустрічей, на яких мають обговорити «громадянський розвиток України і майбутнє українсько-американських відносин».

Серед учасників візиту згадана нова голова Державного бюро розслідувань Ірина Венедіктова, яку в документі названо «юристом, доктором юридичних наук, професором і членом парламенту України від партії «Слуга народу».

В Україні інформація про цю поїздку з’явилася 24 січня у фейсбуці української політтехнологічної компанії «SIC Group Україна» – партнером у ній є український політтехнолог Катерина Одарченко. Катерина Одарченко також очолює ГО «Інститут демократії та розвитку «PolitA» і підписувала домовленості з Майклом Капуто.

У повідомленні міститься запрошення «стати учасниками робочого візиту до Сполучених Штатів Америки у складі української делегації, яка проведе низку зустрічей із політичним істеблішментом країни, в самому політичному центрі США – Вашингтоні». Робоча частина візиту запланована на 2–4 березня, в перебігу неї мають відбутися дві «зустрічі із представниками влади, конгресменами», без конкретизації.

Крім того, програма згадує про зустрічі з Капуто і ще п’ятьма американськими бізнес-консультантами, політтехнологами і журналістами.

Про вартість поїздки пропонують дізнатися особисто телефоном.

Подробиці поїздки розміщені через скорочувач посилань bitly.su з реєстрацією .su колишнього СРСР, що його браузери визнають небезпечним.

На відносини між Україною і США негативно вплинув імпічмент, оголошений президентові США Дональдові Трампу за звинуваченням у тиску на президента України Володимира Зеленського, щоб досягти особистих політичних цілей – домогтися розслідування в Україні проти його найімовірнішого суперника на виборах 2020 року.
…

У Міністерстві оборони повідомили, що підтримувані Росією бойовики 25 січня здійснили три прицільні обстріли на Донбасі в бік позицій Збройних сил України – в районі Катеринівки, Павлополя та Березового.

«Фактів застосування російсько-окупаційними військами заборонених зразків зброї не обліковано. Противник обстрілював наші оборонні укріплення з використанням кулеметів крупних калібрів, станкових протитанкових гранатометів та стрілецької зброї», – йдеться в повідомленні Міноборони.

Згідно з повідомленням, втрат у лавах українських військ з початку поточної доби немає.

Бойовики угруповань «ДНР» та «ЛНР» даних про обстріли поточної доби на своїх ресурсах не вказують.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від березня 2014-го до 31 жовтня 2019 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули 13 000 – 13 200 людей.

 
…

Віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Дмитро Кулеба заявив, що в питанні досягнення Україною перспектив членства в ЄС не вважає Угорщину країною, яка блокує цей процес. Про це Кулеба сказав в програмі «Суботнє інтерв’ю» на Радіо Свобода.

«Угорщина ніколи не заперечувала європейської перспективи України. Це правда, що після того, як у нас виникла з ними суперечка певна, Угорщина почала блокувати засідання Комісії Україна-НАТО. Але в ЄС Угорщина підтримує санкції проти Росії, запроваджені у відповідь на агресію проти нашої держави. І в принципі нічого не блокує. І в нас є двосторонній наш трек, де ми намагаємося вирішувати проблеми. Але я не бачу і ніколи не чув, щоб Угорщина заперечувала європейську перспективу України», – сказав Кулеба.

Він визнав, що серед держав-членів ЄС є ті, «хто більш скептично налаштований, є ті, хто більш оптимістично» щодо членства України в ЄС.

«Збалансовуючи їх інтереси, формується і позиція ЄС. Але я не знаю жодної країни ЄС, яка виступала би проти того, щоб Україна максимально наблизилася до ЄС і стала невід’ємною частиною широкого європейського простору», – додав Дмитро Кулеба.

Напруженість у відносинах України і Угорщини в останні роки виникла після ухвалення у вересні 2017 року українського закону про освіту, який, на думку Будапешта, обмежує права близько 150 тисяч українських угорців, що живуть на Закарпатті. Закон передбачає, серед іншого, ширше впровадження української державної мови, в тому числі в навчальних закладах національних меншин. На знак протесту проти ухваленого українського закону про освіту Угорщина заблокувала засідання комісії Україна-НАТО. У свою чергу, Київ заявляє, що Україна повністю гарантує захист прав нацменшин, а відповідним законом лише розширює їхні можливості як повноправних представників українського суспільства.

 
…

У штабі операції Об’єднаних сил повідомили, що підтримувані Росією бойовики на Донбасі минулої доби 12 разів обстріляли позиції Збройних сил України, в результаті чого поранень зазнав український військовий.

«Противник обстріляв наші позиції із заборонених Мінськими домовленостями артилерійських систем калібру 122 міліметри, мінометів калібру 120 та 82 міліметри, а також протитанкових ракетних комплексів, гранатометів різних систем, великокаліберних кулеметів та іншої стрілецької зброї. Також була присутня снайперська активність», – йдеться в повідомленні штабу ООС.

Звід початку поточної доби, кажуть у штабі, бойовики здійснили 5 пострілів по позиціям ЗСУ в районі Павлополя, втрат серед українських військових немає.

Бойовики угруповання «ДНР» заявили, що ЗСУ за минулу добу 80 разів використали боєприпаси при обстрілі захоплених бойовиками територій, в угрупованні «ЛНР» даних про обстріли не надають.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від березня 2014-го до 31 жовтня 2019 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули 13 000 – 13 200 людей.
…