Упродовж десяти місяців 2017 року компетентні органи Польщі надали статус біженця 56 громадянам України, повідомили у Посольстві України в Польщі. Згідно з повідомленням, торік кількість таких громадян становила 32.

«При цьому, станом на 1 липня 2017 року дійсні дозволи на проживання в Польщі мали більш ніж 128 тисяч громадян України (з них 79 осіб мали статус біженця)», – повідомляється на сторінці посольства у Facebook.

Крім того, польська сторона ухвалила 175 рішень про надання українцям статусу особи, яка потребує додаткового захисту.

За даними дипломатів, протягом першого півріччя 2017 року громадянам України видали понад  91 тисячу дозволів на працю різних типів у Польщі, що майже вдвічі більше, ніж торік. Водночас кількість виданих віз (національні та шенгенські) залишилася практично незмінною у порівнянні з минулим роком – понад 988 тисяч.

Посольство України у Польщі оприлюднило заяву про «реальну кількість біженців» у Польщі після того, як 29 грудня у польській пресі речниця уряду Йоанна Копцінська заявила про те, що Польща прийняла «дуже багато біженців з України, в якій триває війна». Копцінська заявила, що таким чином Варшава допомагає долати «напруженість на східному фланзі ЄС», що не враховують західні партнери.
…

Звільнені 27 грудня з полону бойовиків на Донбасі українські заручники мають ознаки тортур. Про це увечері 29 грудня повідомила представниця України в гуманітарній підгрупі Тристоронньої контактної групи з урегулювання конфлікту на Донбасі Ірина Геращенко.

Вона вказала, що 24 колишні полонені лікуються у військовому госпіталі в Києві, ще 41 – у лікарні Державного управління справами.

«Звільнені особи мають численні очевидні наслідки тортур: травми шкіри голови та відсутність зубів (більшість із них зазнали серйозного побиття на початку полону)», – відзначила Геращенко у Facebook.

«Необхідна медична допомога та стоматологічне лікування будуть надані тим, хто їх потребує. Міністерство соціальної політики опрацьовує всі супутні аспекти: незабаром буде здійснено єдиноразовий фінансовий платіж. Команда психологів на чолі з Вадимом Свириденком уже надає необхідну психологічну допомогу звільненим та їхнім родичам», – додала Ірина Геращенко.

Вона також запевнила, що «робота над другим етапом звільнення (заручників – ред.) триває».

Упродовж останніх 1,5 року процес звільнення заручників був заблокований. 27 грудня на Донбасі між українською стороною і підтримуваними Росією бойовиками відбувся обмін полоненими. Обмін був запланований за формулою «306 (тих, видачі кого домагаються підтримувані Росією бойовики – ред.) на 74 (військових і цивільних, включених до списку на обмін Україною – ред.)».

Українській стороні 27 грудня передали 74 людини, проте одна особа вирішила залишитися на непідконтрольній українській владі території, де живуть члени її родини. Київ передав бойовикам 233 осіб.

Після цього обміну, за даними СБУ, у полоні проросійських бойовиків залишаються 103 українських заручники.
…

На сайті голови держави 29 грудня оприлюднено укази президента, якими передбачено ліквідацію місцевих судів і створення замість них окружних.

Відповідно до указу №449/2017 «Про ліквідацію та утворення місцевих загальних судів», в Україні ліквідовуються 117 районних судів та замість них утворюється 50 окружних судів. Крім того, на сайті президента розміщено указ №450/2017 «Про ліквідацію та утворення місцевих загальних судів». Згідно з цим документом, в країні замість ліквідованих 25 міськрайонних судів утворюється 25 окружних судів. Також указом президента №451/2017 «Про реорганізацію місцевих загальних судів» утворюється ще 205 окружних судів.

Згідно з указом «Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах» №452/2017, в Україні ліквідується 27 апеляційних судів та замість них утворюється 26 апеляційних судів в апеляційних округах. Указом президента №453/2017 «Про ліквідацію місцевих господарських судів та утворення окружних господарських судів» передбачено ліквідацію 27 господарських судів та створення замість них 27 окружних господарських судів.

Крім того, указ глави держави №454/2017 «Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах» ліквідує 8 апеляційних господарських судів та утворює замість них 7 апеляційних господарських судів в апеляційних округах.

Ці укази підписані президентом України Петром Порошенком 29 грудня та набирають чинності з дня опублікування. Порошенко підписав укази в присутності голови Вищої ради правосуддя Ігоря Бенедисюка, вказали в Адміністрації президента. Згідно з повідомленням, він «закликав юристів-науковців і адвокатів до активної участі в конкурсах на посади суддів».

21 грудня 2017 року Вища рада правосуддя погодилася з проектами указу президента України, які передбачають ліквідацію 142 місцевих судів і створення замість них 74 окружних.
…

Приморський районний суд Одеси 29 грудня продовжив термін перебування під вартою фігуранту «справи 2 травня» росіянину Євгену Мефьодову. Засідання відбувалося в закритому режимі, без допуску представників ЗМІ.

Раніше цього тижня Мефьодова повернули до Одеси зі Святогірська Донецької області як одного з 15 росіян, не переданих Україною до обміну.

14 грудня суд в Одесі скасував запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо росіянина Євгена Мефьодова. Тоді прес-служба прокуратури Одеської області повідомляла, що суд скасував запобіжний захід і застосував «заходи охорони з метою подальшого обміну на українських військовополонених та інших осіб, що незаконно утримуються на території злочинних формувань».

Громадянина Росії Євгена Мефьодова, якого 18 вересня суд у Чорноморську Одеської області виправдав у «справі 2 травня», того ж дня затримали за новим обвинуваченням (частиною 2 статті 110 КК України – посягання на територіальну цілісність і недоторканність України).

У вересні суд у Чорноморську визнав невинуватими 19 обвинувачених у справі про події в Одесі 2 травня 2014 року (у частині подій на Грецькій площі) за статтею про «масові заворушення». Суд оголосив вирок 19 проросійським активістам, п’ятеро з яких перебували у СІЗО, це – Сергій Долженков, Сергій Корчинський, Владислав Романюк та громадяни Росії Євген Мефьодов і Максим Сакаулов.

Цей епізод стосується сутичок українських і проросійських активістів зі стріляниною, що сталися на Грецькій площі Одеси 2 травня 2014 року і призвели до загибелі шістьох людей.

Чорноморський суд розглядав «справу 2 травня» з червня 2017 року. Починаючи з осені 2014 року, справу слухали в трьох одеських районних судах. Проте через різні причини, зокрема, відводи, відпустки, лікарняні і процедурні особливості, в Одесі не залишилося суддів, які б могли розглядати «справу 2 травня».

Загалом 2 травня 2014 року під час сутичок у центрі Одеси загинуло 48 людей, також близько 200 були поранені.
…

Український науково-дослідний інститут спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України підтвердив автентичність голосів на записаних правоохоронцями телефонних розмовах між колишнім президентом Грузії, лідером партії «Рух нових сил» Міхеїлом Саакашвілі та українським бізнесменом Сергієм Курченком, повідомила прес-служба Генеральної прокуратури України.

У ГПУ додали, що наразі у цьому провадженні правоохоронці допитали 15 осіб, вони «перебувають під захистом держави».

5 грудня генеральний прокурор України Юрій Луценко заявив, що Міхеїл Саакашвілі отримав від бізнесмена Сергія Курченка, який переховується в Росії, півмільйона доларів на свою діяльність в Україні. Він навів записи перехоплення розмов, що, за його словами, підтверджують це. Саакашвілі назвав неправдивими всі обвинувачення на свою адресу. Після цього Сергій Курченко заявив, що не знайомий з Міхеїлом Саакашвілі.

Саакашвілі затримали 8 грудня на квартирі одного з його прихильників. Його підозрюють за статтею Кримінального кодексу України про «сприяння учасникам злочинних організацій та укриття їхньої злочинної діяльності». Суд 11 грудня не задовольнив клопотання прокуратури про запобіжний захід для Міхеїла Саакашвілі у вигляді цілодобового домашнього арешту. Прокуратура подала апеляційну скаргу на це рішення.
…

Служба безпеки України має інформацію, що незаконно утримуваних українців, зокрема військових, переправляють з окупованих територій Донбасу до Росії, заявляє голова СБУ Василь Грицак.

В інтерв’ю агенції «Інтерфакс» він додав, що в Росії можуть перебувати багато з тих, кого вважають зниклими.

За словами Грицака, українська спецслужба затримала бойовика під час спроби перетину лінії зіткнення на Донбасі. «Ця людина брала безпосередню участь в утриманні й катуванні полонених, збройному штурмі адмінбудівель у Довжанську, зокрема прикордонного загону, конвоюванні, за вказівкою російських кураторів, полонених військових на територію Росії», – розповів Грицак.

Голова СБУ наголосив, що, за офіційною інформацією, на території Росії перебувають десять громадян України, незаконно утримувані або засуджені. Водночас він зазначив: «Ми підозрюємо, що багато з цих 402, яких ми вважаємо зниклими безвісти, можуть перебувати на території Росії або, як вони говорять, «союзних республік».

«Думаю, що цей затриманий нами бойовик розповість щось із цього приводу», – додав голова української спецслужби.

Внаслідок обміну 27 грудня підтримувані Росією бойовики звільнили 74 утримуваних українців. За даними СБУ, заручниками залишаються 103 особи в Донецьку і Луганську, десятки – в Росії. Крім того, 402 людини вважаються зниклими безвісти.

 
…

Засновнику аналітичного онлайн-сервісу YouControl Сергію Мільману оголосили підозру в «несанкціонованому втручанні в роботу комп’ютерних мереж», повідомляє прес-служба компанії.

«Мільман С.А. підозрюється у вчиненні несанкціонованого втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), автоматизованих систем, комп’ютерних мереж та мереж електрозв’язку, що призвело до спотворення процесу обробки інформації та до порушення встановленого порядку її маршрутизації, що заподіяло значну шкоду, тобто злочину, передбаченого ч. 2 ст. 361 КК України», – йдеться в повідомленні про підозру Служби безпеки України.

29 грудня Шевченківський райсуд Києва мав обрати Сергію Мільману запобіжний захід, однак засідання перенесли на 2 січня, оскільки суддя Олег Малинников взяв час на ознайомлення з матеріалами справи.

Під час обрання запобіжного заходу в залі суду був присутній віце-президент ПАРЄ, заступник Комітету парламенту з прав людини Георгій Логвинський, який клопотав про те, щоб узяти підозрюваного на поруки.

«Ми вважаємо, що така поведінка СБУ ще раз підтверджує свавілля правозахисних органів, котрі замість захисту бізнесу займаються його придушенням. У передсвяткові новорічні дні це виглядає особливо цинічно, адже вони розраховують заховати в мішурі свої темні справи», – йдеться в заяві YouControl у Facebook.

У компанії звернули увагу на те, що 31 жовтня цього року суддя Шевченківського райсуду Києва скасував арешт, накладений на майно Сергія Мільмана, оскільки, як зазначено в ухвалі, слідчий суддя вважає, що цей арешт був накладений необґрунтовано – а саме суддя вважає, що С. Мільман не має жодного відношення до даного кримінального провадження.

23 березня Служба безпеки України проводила обшуки в офісі й у квартирах працівників онлайн-сервісу YouControl. 

Того ж дня СБУ на своєму сайті повідомила, що її співробітники викрили київську комерційну структуру «на незаконному зборі та продажу інформації, яка має обмежений доступ та є власністю держави». 

Згодом компанія виступила з публічним спростуванням інформації про можливість будь-яких зв’язків із Росією та інших звинувачень.

YouControl – онлайн-сервіс бізнес-аналітики, що автоматично формує досьє на кожну компанію України, використовуючи інформацію з понад 30 державних реєстрів.

«Основна місія сервісу – сприяти створенню прозорого бізнес-середовища та економічному зростанню України. Один із напрямків діяльності – боротьба з корупцією: компанія надає вільний доступ до сервісу журналістам та громадським активістам для проведення розслідувань, моніторингів та інших заходів», – мовиться в повідомленні на сайті компанії.
…

Спеціалізована антикорупційна прокуратура України заявляє, що її рішення закрити провадження щодо народного депутата Олеся Довгого є законним, а реакція на нього генерального прокурора Юрія Луценка – «передчасна та надмірно емоційна».

«Вважаємо, що такому висновку повинно передувати ґрунтовне дослідження зібраних доказів, вивчення підстав для закриття, аналіз всіх матеріалів кримінального провадження, як тих, що підтверджують вину особи, так і тих, що виправдовують її», – йдеться в повідомленні САП у Facebook.

У відомстві зазначили, що досудове розслідування в провадженні здійснювалася більше року прокуратурою міста Києва, після чого, у червні 2017 року, його доручили спільній групі детективів НАБУ та слідчих прокуратури Києва.

«Водночас варто зазначити, що «наступальна позиція» ініціаторів цього провадження – прокуратури міста Києва зникла після того, як згасли усі камери засобів масової інформації по закінченню засідання комітету Верховної Ради України. Отримавши свою долю піару у ЗМІ, інші правоохоронні органи та їх керівники забули повідомити суспільству про наявність недоліків досудового розслідування», – заявили в САП.

На думку Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, «саме через це оголошення підозри Довгому не було здійснено відразу після зняття з нього депутатської недоторканості». У відомстві додали, що «факт відсутності доказів для оголошення повідомлення про підозру та завершення досудового розслідування» підтверджений не лише зібраними доказами, а й позицією ГПУ.

«На адресу САП надійшла доповідна записка заступника генерального прокурора Стрижевської А.А. від 22 листопада 2017 року, погоджена генеральним прокурором України, якою фактично відмовлено в підписанні остаточної підозри, про те, що в тексті підозри Довгого О.С.: «…відсутні дані про те, що Довгий О.С., який є службовою особою в розумінні примітки до ст. 364 КК, а отже не є суб’єктом вказаного злочину; відсутні відомості, які підтверджували факт зловживання владою, вказували на спільність умислу та розкривали усі елементи складу кримінального правопорушення у його діях; не доведено в чому саме полягало зловживання Довгого О.С., що саме він мав робити і чого не мав права робити; не встановлено в чиїх інтересах він діяв…», – йдеться в повідомлені САП.

В антикорупційній прокуратурі зазначили, що рішення про закриття провадження ухвалене за результатами допитів 41 свідка, у тому числі 35 депутатів Київради, «під час яких не здобуто доказів схиляння, тиску чи вказівок з боку Довгого О.С. щодо результатів голосування за виділення земельних ділянок. Більшість депутатів не пригадує подій пленарного засідання 1 жовтня 2007 року».

«З огляду на викладене, прийнято законне рішення про закриття кримінального провадження у зв’язку з тим, що не встановлені достатні докази для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримати», – заявили в САП.

28 грудня генеральний прокурор Юрій Луценко заявив, що прокуратура Києва відкрила нове кримінальне провадження стосовно Довгого за фактом розтрати майна в особливо великих розмірах «під час відчуження понад тисячі гектарів столичної землі на острові Жуків через так звані кооперативи». Він додав, що вважає рішення САП про закриття провадження народного депутата Довгого неприйнятним.

У відповідь парламентар закликав генпрокурора «вчасно зупинитися».

Напередодні у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі повідомили про закриття провадження через «неможливість встановити достатні докази для доведення винуватості».

У САП зазначили, що в зв’язку з десятирічною давністю подій, які є предметом дослідження у кримінальному провадженні, а також знищенням електронної системи інформаційного забезпечення Київради, враховуючи показання більшості свідків у кримінальному провадженні та відсутності інших процесуальних джерел здобуття доказів, «слідством фактично вичерпано можливості отримати достатні докази для доведення винуватості Довгого О.С. в суді».

Генеральний прокурор Юрій Луценко 21 червня вніс до Верховної Ради подання на зняття депутатської недоторканності з народного депутата Олеся Довгого, «в діях якого вбачаються ознаки зловживання службовими обов’язками, вчинених у співучасті, з метою незаконного відчуження 10 земельних ділянок природно-заповідного фонду – заказника «Острів Жуків», загальною площею 44,25 гектара». Генеральний прокурор Юрій Луценко раніше заявляв, що прокуратура активно розслідує земельні оборудки часів мера Києва Леоніда Черновецького. Олесь Довгий у той час був секретарем київської міської ради.
…

Народний депутата Олесь Довгий, коментуючи нове кримінальне провадження щодо нього, закликав генерального прокурора Юрія Луценка «вчасно зупинитися».

«Дуже сподівався, що в генерального прокурора вистачить мужності та політичної культури, а також відповідальності державного діяча, щоби власні амбіції та ненависть не перекладати на його владні повноваження… Закликаю генерального прокурора вчасно зупинитись», – написав Довгий у Facebook. 

28 грудня генеральний прокурор Юрій Луценко заявив, що прокуратура Києва відкрила нове кримінальне провадження стосовно Довгого за фактом розтрати майна в особливо великих розмірах «під час відчуження понад тисячі гектарів столичної землі на острові Жуків через так звані кооперативи».

Напередодні у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі повідомили про закриття провадження щодо народного депутата Олеся Довгого, це рішення було ухвалене через «неможливість встановити достатні докази для доведення винуватості».

У САП зазначили, що в зв’язку з десятирічною давністю подій, які є предметом дослідження у кримінальному провадженні, а також знищенням електронної системи інформаційного забезпечення Київради, враховуючи показання більшості свідків у кримінальному провадженні та відсутності інших процесуальних джерел здобуття доказів, «слідством фактично вичерпано можливості отримати достатні докази для доведення винуватості Довгого О.С. в суді».

Генеральний прокурор Юрій Луценко 21 червня вніс до Верховної Ради подання на зняття депутатської недоторканності з народного депутата Олеся Довгого, «в діях якого вбачаються ознаки зловживання службовими обов’язками, вчинених у співучасті, з метою незаконного відчуження 10 земельних ділянок природно-заповідного фонду – заказника «Острів Жуків», загальною площею 44,25 гектара». Генеральний прокурор Юрій Луценко раніше заявляв, що прокуратура активно розслідує земельні оборудки часів мера Києва Леоніда Черновецького. Олесь Довгий у той час був секретарем київської міської ради.
…

Штаб української воєнної операції на Донбасі заявляє, що підтримувані Росією бойовики від початку доби і до 18-ї години четверга тричі відкривали вогонь у напрямку українських військ, порушуючи новорічно-різдвяне перемир’я. Як йдеться в повідомленні штабу на сторінці у Facebook, під обстріли бойовиків потрапили оборонні укріплення ЗСУ на донецькому напрямку.

«Бойовики провокували українських воїнів до бойових протистоянь біля Павлополя. Спочатку ворог вів вогонь із озброєння БМП, великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї, а згодом посилив тиск і випустив п’ять 82-міліметрових мін та здійснив обстріли з гранатометів. Крім того, у передмісті Красногорівки противник порушив перемир’я зі стрілецької зброї», – йдеться в повідомленні.

За даними штабу, українські військовослужбовці вогонь у відповідь не відкривали.

В угрупованні «ДНР» звинувати ЗСУ в обстрілі у четвер західної околиці Донецька. В угрупованні «ЛНР» заявляють, що українська сторона стягнула до лінії зіткнення озброєння.

Тристороння контактна група щодо врегулювання ситуації на Донбасі оголосила черговий режим тиші з півночі 23 грудня 2017 року. Він змінює оголошений у зв’язку з початком навчального року режим тиші, який не призвів до припинення обстрілів.
…

Вночі 28 грудня літак із звільненими у середу з полону українцями приземлився в столичному аеропорту «Бориспіль». Прибув також і літак президента України. Колишніх бранців супроводжували президент Петро Порошенко, учасники процесу звільнення, представники духовенства.

Зустріли на летовищі борт родичі звільнених громадян, сотні активістів та журналістів, які кілька годин очікували їхнього прильоту із Харкова. Люди принесли з собою національні прапори, повітряні кульки та квіти.

Перед тим, як прибути до Києва, звільнених українців доставили до Харкова кількома гелікоптерами після завершення обміну.

Упродовж останніх 1,5 року процес звільнення заручників був заблокований. 27 грудня на Донбасі між українською стороною й підтримуваними Росією бойовиками відбувся обмін заручниками.

За даними прокуратури, остаточні цифри обміну за формулою «74 (військових і цивільних, включених до списку на обмін Україною – ред.) на 306 (тих, видачі кого домагалися підтримувані Росією бойовики – ред.)» – 73 на 233. У свою чергу, бойовики угруповання «ДНР» на своїх сайтах заявили, що кількість звільнених уточнюється.

Після цього обміну, за даними СБУ, в полоні проросійських бойовиків залишаються 103 українських заручники.

 
…

Президент України Петро Порошенко подякував канцлеру Німеччини Ангелі Меркель та президенту Франції Емманюелю Макрону за допомогу у звільненні українських заручників з полону. Про це він сказав в аеропорту у Харкові, куди прилетіли гелікоптери зі звільненими українцями.

«Окремо хотів би подякувати нашим партнерам по «нормандському формату» – Франції та Німеччині. Канцлеру Німеччини Ангелі Меркель, яка, коли здавалось вже зірвався обмін, робила все можливе, щоб сьогоднішній день став можливим. Президенту Франції Емманюелю Макрону, який своїми рішучими діями і у складі «нормандського формату», і окремо робив все можливе, щоб повернути українців додому, як це передбачено Мінськими угодами», – сказав Порошенко.

Крім того, він відзначив участь посла Франції та представника Посольства Німеччини в сьогоднішній зустрічі звільнених українців.

Раніше сьогодні канцлер Німеччини Анґела Меркель і президент Франції Емманюель Макрон у спільній заяві привітали обмін заручниками, і закликали сторони конфлікту сприяти обміну тих, хто все ще залишається в неволі. Лідери Франції і Німеччини закликали також забезпечити повний доступ Міжнародному комітету Червоного Хреста та підтримати МКЧХ у пошуку зниклих безвісти.

Упродовж останніх 1,5 року процес звільнення заручників був заблокований. 27 грудня на Донбасі між українською стороною й підтримуваними Росією бойовиками відбувся обмін заручниками.

За даними прокуратури, остаточні цифри обміну за формулою «74 (військових і цивільних, включених до списку на обмін Україною – ред.) на 306 (тих, видачі кого домагалися підтримувані Росією бойовики – ред.)» – 73 на 233. У свою чергу, бойовики угруповання «ДНР» на своїх сайтах заявили, що кількість звільнених уточнюється.

Після цього обміну, за даними СБУ, в полоні проросійських бойовиків залишаються 103 українських заручники.
…

Чинний голова ОБСЄ, міністр закордонних справ Австрії Карін Кнайсль і генеральний секретар ОБСЄ Томас Ґремінґер вітають звістку про масштабний обмін затриманими й полоненими на Донбасі і закликають сторони конфлікту дотримуватися цього «імпульсу» для подальшого прогресу в досягненні мирного врегулювання кризи в Україні. Про це йдеться у спільній заяві посадовців на сайті ОБСЄ у середу.

«Дозвіл такій значній кількості людей, утримуваних з обох сторін, на поверення додому до Нового року і православного Різдва – дуже втішна подія. Сьогоднішній обмін – це не тільки гуманітарний акт, а й корисний крок у зміцненні довіри. Ми закликаємо сторони продовжувати свої зусилля щодо поліпшення життя людей, безпосередньо уражених конфліктом», – цитує слова Кнайсль сайт ОБСЄ.

Водночас генеральний секретар ОБСЄ Ґремінґер наголосив, що нинішній прогрес є результатом роботи Тристоронньої контактної групи.

«Украй важливо, щоб сторони продовжували працювати з ТКГ з метою досягнення стійкого прогресу в напрямку миру», – додав Томас Ґремінґер.

«Та це всього лише один крок, і багато інших повинні відбутися. Ми закликаємо сторони забезпечити справжнє припинення військових дій у найближчі дні в рамках повного виконання Мінських угод», – ідеться в спільній заяві.

Упродовж останніх 1,5 року процес звільнення заручників був заблокований. 27 грудня на Донбасі між українською стороною й підтримуваними Росією бойовиками відбувся обмін заручниками.

За даними прокуратури, остаточні цифри обміну за формулою «74 (військових і цивільних, включених до списку на обмін Україною – ред.) на 306 (тих, видачі кого домагалися підтримувані Росією бойовики – ред.)» – 73 на 233. У свою чергу, бойовики угруповання «ДНР» на своїх сайтах заявили, що кількість звільнених уточнюється.

Після цього обміну, за даними СБУ, в полоні проросійських бойовиків залишаються 103 українських заручники.
…

На початку 2018 року Генеральна прокуратура планує повернути в бюджет ще 5 мільярдів гривень коштів, незаконно отриманих екс-президентом України Віктором Януковичем та його оточенням, повідомив в інтерв’ю українським телеканалам 26 грудня ввечері генпрокурор Юрій Луценко.

«Сподіваюся, що цього разу уряд буде більш організованим, а ми їм допоможемо початком низки кримінальних проваджень щодо недбалості по тих, хто взяв кошти і не зможе донести їх до людей», – сказав генпрокурор.

Луценко зазначив, що з 22 мільярдів гривень спецконфіскованих раніше коштів, які були розподілені в червні, станом на 1 грудня було освоєно лише 5 мільярдів. «Це означає юридичною мовою недбалість чиновників, які беруться за кошти і не можуть їх освоїти», – зазначив Луценко.

У державному бюджеті на 2018 рік закладено 4,7 мільярда гривень надходжень від спецконфіскації.

У вересні 2017 року в ГПУ повідомили, що перша частина коштів із 200 мільйонів доларів оточення екс-президента України Віктора Януковича, конфіскованих за рішенням суду, надійшли до держбюджету.
…

Чи вдасться 27 грудня «розморозити» процес обміну заручниками?;

Україна-ЄС: якою може бути нова модель співпраці?;

Чому половина працездатних жінок в Україні не працюють?

На ці теми говоритимуть ведучий Ранкової Свободи Дмитро Баркар і гості студії: колишня полонена бойовиків угруповання «ЛНР», волонтерка ГО «Група Патріот» Гайде Різаєва, політолог, колишній радник голови Донецької ОДА Костянтин Батозський; заступник директора центру «Нова Європа» Катерина Зарембо, народний депутат, секретар парламентського комітету з питань європейської інтеграції Олена Сотник, директор Центру міжнародної безпеки та євроатлантичної інтеграції Ужгородського національного університету Ігор Тодоров; завідувач відділу Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Лариса Лісогор, директор Центру соціальних і трудових досліджень Ніна Потарська.
…

«Цього не розуміють ні українці, ні за кордоном» – генеральний прокурор в інтерв’ю кільком українським телеканалам
…

Підконтрольний Кремлю Ялтинський міський суд засудив українську активістку Ларису Китайську до двох років умовного терміну за публікації в соціальних мережах. Суд ухвалив таке рішення 25 грудня.

За рішенням суду, Китайська, яку звинуватили у «розпалюванні ненависті або ворожнечі, а також приниженні людської гідності», протягом двох років не зможе залишати Ялту. У разі гарної поведінки, через півтора року, засуджений може попросити закрити судимість, проте активістка цього робити не має наміру.

У коментарі проектові Радіо Свобода Крим.Реалії Китайська заявила, що має намір оскаржити вирок. «Вони дали мені максимальне покарання, незважаючи на те, що мене звинуватили ні за що, і пройшли всі терміни давності. Вчора в суді мені не дали можливості захищатися, відхиляли всі мої клопотання, відмовляли в допиті свідків», – сказала вона.

Активістка називає винесений вирок «тортурами». «У мене гіпертонічна хвороба і замість того, щоб виїхати, я буду змушена перебувати у всій цій нервовій обстановці. Це буде загрожувати життю і здоров’ю моєму і мого чоловіка – він хвора людина і зараз після операції. Крім того, у мене немає гарантії, що вони за цей час нічого не придумають, що не підсунуть мені щось за цей період», – додала вона.

12 серпня 2016 року російські силовики в анексованому Криму вручили Ларисі Китайській підозру у вчиненні злочину і підписку про невиїзд. До цього підконтрольна Росії прокуратура повідомила про порушення кримінальної справи проти жительки Ялти, яка, як стверджують у відомстві, «поширювала в інтернеті русофобські ідеї».

Лариса Китайська вперше була затримана співробітниками ФСБ Росії в Ялті 18 липня 2016 року. Після цього в її квартирі провели обшук.

Прокуратура АРК порушила кримінальну справу через незаконне затримання і обшук житла громадянки України в Ялті.

Кримчанка вважає, що справа проти неї сфабрикована з метою залякати недостатньо лояльних жителів анексованого півострова. Активістка впевнена, що справа проти неї носить суто політичний характер і, в першу чергу, викликана її проукраїнською позицією.
…

Особи вбивць журналіста Павла Шеремета не встановлені, заявив голова Національної поліції України Сергій Князєв 26 грудня в Києві.

«На жаль, особи, які скоїли вбивство Шеремета, не встановлені», – сказав Князєв.

Він додав, що судові рішення засекречені не лише в цій справі, а й в інших. За словами Князєва, це зробили, «щоб правопорушники не розуміли, якими шляхами йде слідство».

Шеремет був убитий 20 липня 2016 року в центрі Києва внаслідок підриву автомобіля. Українська влада кваліфікує загибель журналіста як умисне вбивство. До цього часу офіційного підозрюваного у розслідуванні вбивства Шеремета немає.

Раніше правоохоронці вже заявляли, що до роботи над справою залучали міжнародні служби ФБР і Інтерпол, але про результати їхньої роботи не повідомляли.

12 липня міжнародна організація «Комітет захисту журналістів» у своєму звіті розкритикувала розслідування вбивства Шеремета і заявила, що воно викликає більше запитань, ніж відповідей, через майже рік після вбивства.

Павло Шеремет – білоруський, російський і український журналіст телебачення, радіо і періодичних видань, у 1990-х – 2000-х роках керівник відділу спеціальних інформаційних проектів російського телеканалу ОРТ, згодом – «Першого каналу». Останні п’ять років жив у Києві, працював в інтернет-виданні «Українська правда», а також на радіо «Вєсті».
…

Підконтрольний Кремлю Сімферопольський районний суд 26 грудня оштрафував учасника одиночних пікетів проти обшуків і арештів кримських татар, мусульман на півострові Рустема Емірсуінова, повідомляє громадське об’єднання «Кримська солідарність».

Суд призначив Емірсуінову покарання у вигляді штрафу в розмірі 10 тисяч рублів (близько 4400 гривень – ред.).

У Криму 18 грудня проходили судові засідання щодо кримськотатарських активістів, які раніше вийшли з одиночними пікетами у відповідь на обшуки і арешти. На них склали адміністративні протоколи за порушення встановленого порядку пікетування.

Судові засідання, зокрема, пройшли в Сімферополі, Джанкої, Алушті, Судаку, а також Радянському, Кіровському, Білогірському і Червоногвардійському районах. Головним доказом звинувачення служить експертиза експертного центру МВС Росії в анексованому Криму, згідно з якою «пікети об’єднані єдністю мети, задуму і спільною організацією».

У Криму 14 жовтня пройшла серія одиночних пікетів проти репресій силовиків щодо кримських татар, мусульман на анексованому Росією півострові.

Після російської анексії в Криму почастішали масові обшуки у незалежних журналістів, громадських активістів, активістів кримськотатарського національного руху, членів Меджлісу кримськотатарського народу, а також кримських мусульман, підозрюваних у зв’язках із забороненою в Росії організацією «Хізб ут-Тахрір».
…

Президент України Петро Порошенко доручив забезпечити утримуваних бойовиками на Донбасі полонених, яких планують обміняти 27 грудня, медичною та логістичною допомогою, повідомила представниця України в гуманітарній підгрупі Тристоронньої контактної групи з урегулювання конфлікту на Донбасі Ірина Геращенко після наради в Адміністрації президента.

«Президент України щойно дав доручення, що, по-перше, усі заручники, які будуть звільнені 27 грудня, повинні пройти медичну і психологічну реабілітацію у лікарнях, які раніше лікували депутатів, міністрів, але тепер їх двері будуть відкриті для наших в’язнів. Також президент доручив Міністерству оборони зробити все для того, щоб наші хлопці та жінки, які будуть звільнені, були доставлені до своїх родин», – сказала Геращенко.

Вона додала, що всі технічні та логістичні моменти обговорені, і залишається, щоб підтримувані Росією бойовики виконали досягнуті домовленості.

25 грудня Геращенко повідомила, що обмін полоненими за формулою «306 (сепаратистів – ред.) на 74 (військових і цивільних, включених до списку на обмін Україною – ред.)» відбудеться 27 грудня.

Протягом останніх 1,5 року процес звільнення заручників був заблокований, нині вкотре на переговорах в Мінську порушили це питання, очікується, що до кінця року обмін заручниками відбудеться.

Представник України у гуманітарній підгрупі, кум російського президента Володимира Путіна Віктор Медведчук раніше заявляв, що контактна група обговорювала обмін заручниками за формулою «306 на 74». Диспропорцію між кількістю осіб, яку мають звільнити Україна і бойовики, він пояснив тим, що раніше ОРДЛО звільняли більше, ніж Україна, і тепер «баланс має виправитися».

8 грудня Ірина Геращенко повідомила, що на окупованій території Донбасу утримуються 168 заручників. Вона підтвердила, що українська сторона сподівається домогтися звільнення 74 із них до Нового року.
…

Штаб української воєнної операції на Донбасі заявляє, що 25 грудня підтримувані Росією бойовики таки зірвали «різдвяне» перемир’я і обстріляли ввечері позиції ЗСУ біля Павлополя на Донеччині.

«Сьогодні близько 19:00 бойовики грубо порушили Мінські домовленості, застосувавши по оборонних укріпленнях сил АТО у районі Павлополя 120-міліметрові міномети. П’ять мін у бік українських позицій окупанти випустили з тимчасово окупованого населеного пункту Соснівське», – повідомили у прес-центрі штабу АТО на сторінці у Facebook.

Від початку доби і до 18-ї години понеділка, коли відзначається Різдво за григоріанським календарем, українські військові повідомляли про відсутність обстрілів на Донбасі.

Порушення перемир’я ввечері у штабі АТО назвали «зацікавленістю» бойовиків у подальшому загостренні конфлікту та небажанні дотримуватися режиму припинення вогню.

Сайти сепаратистського угруповання «ДНР» пишуть, що українські військові ввечері понеділка з позицій в районі Павлополя випустили вісім мін 82-міліметрового калібру, обстрілявши село Соснівське Новоазовського району.

Черговий режим припинення вогню, про який 20 грудня в Мінську оголосила Тристороння контактна група, мав діяти з півночі 23 грудня на час різдвяних і новорічних свят. Він мав змінити так зване «шкільне перемир’я», яке сотні разів порушувалося сторонами збройного конфлікту на Донбасі.

 
…

Штаб української воєнної операції на Донбасі заявляє, що від початку доби і до 18-ї години 25 грудня, коли відзначається Різдво за григоріанським календарем, жодного обстрілу в зоні проведення АТО не було.

«Штаб АТО підкреслює необхідність забезпечення миру та спокою у зв’язку з різдвяними і новорічними святами та підтверджує відданість дотриманню сталого припинення вогню», – йдеться в повідомленні.

Сайти угруповань «ДНР» та «ЛНР» теж не повідомляють про порушення режиму припинення вогню 25 грудня.

Черговий режим припинення вогню, про який 20 грудня в Мінську оголосила Тристороння контактна група, мав діяти з півночі 23 грудня на час різдвяних і новорічних свят. Він мав змінити так зване «шкільне перемир’я», яке сотні разів порушувалося сторонами збройного конфлікту на Донбасі.
…

У Москві без затримань минула акція в Лермонтовському сквері, організована головою муніципального Красносільського району Іллею Яшиним, повідомляє російська служба «Радіо.Свобода» За даними журналістів, там зібралося близько тисячі осіб, за даними поліції – близько 300.

Відносно Яшина складено протокол про адміністративне правопорушення. Раніше повідомлялось, що поліція приходила до нього додому.

Яшин анонсував «День вільних виборів» минулого тижня у форматі «святкового», що дозволяє не узгоджувати його проведення з мерією. Після того, як до участі в заході закликав опозиціонер Олексій Навальний, московська влада заявила про незаконність акції.

Тим часом, Навальний із соратниками зі свого штабу прибув до російської Центральної виборчої комісії ввечері в неділю. Перед входом в будівлю ЦВК Навальний заявив, що «неможливо не зареєструвати нас на виборах, вибори без нас – це не вибори». У зв’язку з великою кількістю кандидатів ЦВК продовжив години роботи в неділю.

Раніше 24 грудня Навального висунули кандидатом в президенти кілька ініціативних груп в різних містах Росії, в тому числі – у Москві та Петербурзі.

ЦВК Росії неодноразово попереджав, що Олексій Навальний не буде зареєстрований як кандидат через судимість. Політик вважає, що заборона суперечить Конституції.

Вибори президента Росії пройдуть 18 березня 2018 року.

Раніше в неділю Олексій Навальний, відповідаючи на питання журналістів, заявив, що якщо його не зареєструють, то вся інфраструктура, створена за рік агітаційної кампанії, буде працювати на бойкот виборів.
…

Громадянська мережа «Опора» повідомляє, що середня явка виборців на Полтавщині становить 52,9%, на двох об’єднаних територіальних громадах Черкащини – 55,8%, чотирьох громадах Чернівецької області – 52,5%, а у двох громадах Запорізької – 55,5%. Про це йдеться на сайті організації.

На Волині, тим часом, за спостереженнями «Опори», зафіксували масові скарги на роботу одного з ДВК у селі Затурці: спроби голосування без паспортів, тиск на виборців, порушення процедури видачі бюлетенів та перешкоджання написанню скарги.

В Україні відбуваються вибори у 51 об’єднаній територіальній громаді (ОТГ) на 391 дільниці в 17 областях.

Вибори проходять в одній ОТГ у Вінницькій, Волинській, Рівненській та Сумській областях; у двох ОТГ – в Запорізькій, Львівській, Одеській, Херсонській та Черкаській областях; у трьох ОТГ – в Дніпропетровській, Івано-Франківській, Київській областях; у чотирьох ОТГ – в Чернівецькій і Чернігівській областях; у шести ОТГ – в Хмельницькій області; у семи ОТГ – в Миколаївській і Полтавській областях.

До складу 51 ОТГ увійшли 256 місцевих рад – сім міських, 19 селищних та 230 сільських. За попередніми підрахунками, участь у виборах зможуть взяти понад 356 тисяч громадян.

Станом на грудень 2017 року в Україні сформовано 692 об’єднані територіальні громади.
…

Традиційний зимовий марафон написання листів ув’язненим Кремля в рамках кампанії LetMyPeopleGo стартував учетверте, повідомляє проект Радіо Свобода «Крим.Реалії». Як зазначають організатори, представники ініціативи «Євромайдан SOS», акція покликана «подарувати ув’язненим трохи тепла напередодні Різдва й Нового року».

«Зимові свята в холодних російських в’язницях зустрічатимуть понад 60 громадян України. Вони ув’язнені за сфабрикованими справами на загальний термін близько 200 років. Серед них – студенти, багатодітні батьки, люди з важкими захворюваннями, лідери кримськотатарського народу, правозахисники, художники та журналісти. Для них листи з волі – це ковток свободи, зв’язок із зовнішнім світом і величезна моральна підтримка. Листи нагадують їм, що про них не забувають, що за їхнє звільнення борються, їх чекають на свободі», – кажуть правозахисники.

Організатори розповідають, як оформити листа, аби той пройшов тюремну цензуру.

«Необхідно писати російською мовою, дотримуватися політичної нейтральності, вказувати на конверті рік народження, повне ім’я, по батькові та прізвище адресата, вкласти до конверта чисті аркуші паперу, марку й конверт, якщо ви сподіваєтеся на відповідь», – зауважують активісти.

Перелік ув’язнених й адреси в’язниць можна знайти на сайті кампанії LetMyPeopleGo.

Кампанія LetMyPeopleGo була ініційована «Євромайдан SOS» для захисту всіх ув’язнених із політичних мотивів громадян України в Росії й анексованому Криму. Кампанія має на меті домогтися звільнення всіх людей зі списку LetMyPeopleGo і контролює дотримання прав людини заручників Кремля, серед яких – свобода від катувань, право на вільний доступ до адвоката, надання медичної допомоги тощо.

За даними Федеральної служби виконання покарань Росії, станом на грудень 2017 року в колоніях перебувають до півмільйона людей.

Серед цих ув’язнених, згідно з даними правозахисного центру «Меморіал», – 117 осіб, які були засуджені за політичними мотивами.

 
…

Штаб української воєнної операції на Донбасі заявляє, що підтримувані Росією бойовики від початку доби і до 18-ї години суботи тричі відкривали вогонь у напрямку українських військ, порушуючи новорічно-різдвяне перемир’я. Як йдеться в повідомленні штабу на сторінці у Facebook, під обстріли бойовиків потрапили оборонні укріплення ЗСУ довкола Луганського, що на Світлодарські дузі, поблизу Авдіївки та Лебединського.

«Такі підступні дії російських найманців свідчать про зацікавленість у подальшому загостренні конфлікту та демонструють небажання дотримуватися режиму припинення вогню», – повідомили у штабі АТО.

В угрупованні «ДНР» звинувати ЗСУ у активізації «снайперських груп» довкола захопленого бойовиками Донецька. В угрупованні «ЛНР» заявляють, що українська сторона стягнула до лінії зіткнення важке озброєння. Ні донецькі, ані  луганські бойовики поки не повідомляють про обстріли впродовж суботи.

Тристороння контактна група щодо врегулювання ситуації на Донбасі оголосила черговий режим тиші з півночі 23 грудня 2017 року. Він змінює оголошений у зв’язку з початком навчального року режим тиші, який не призвів до припинення обстрілів. 
…

«Як і домовлялися з президентом Дональдом Трампом, без зайвого галасу, спокійно, Україна отримає летальну оборонну зброю зі США»
…

Конкурсна комісія для здійснення відбору кандидатур на посаду судді Конституційного суду України щодо осіб, яких призначає президент, визначила шістьох претендентів, йдеться в повідомленні на сайті президента 23 грудня.

Згідно з повідомленням, комісія визначила «пріорітетність» осіб у списку, вказавши першим прізвище Сергія Головатого. Далі у переліку розташувалися Василь Лемак, Анжеліка Крусян, Павло Любченко, Сергій Чехович та Оксана Грищук.

Усіх осіб комісія відібрала «за результатами вивчення документів та відомостей, наданих кандидатами, результатами спеціальної перевірки і співбесіди», повідомили у Адміністрації президента.

На початку листопада Рада суддів України рекомендувала шістьох кандидатів на обрання суддями Конституційного суду України – Віктора Городовенка, Василя Гуменюка, Андрія Леонтовича, Романа Савуляка, Сергія Чумака та Валентина Крижановського.

До складу суду входять 18 суддів. Президент України, Верховна Рада і з’їзд суддів України призначають по шість суддів Конституційного суду.

Відповідно до чинного законодавства, Конституційний суд України – це орган конституційної юрисдикції, який забезпечує верховенство Конституції України, вирішує питання про відповідність Конституції законів і здійснює офіційне тлумачення Конституції України.
…

Німеччина і Франція закликали повернути російських офіцерів до Спільного центру з контролю й координації режиму припинення вогню на Донбасі (СЦКК).

У спільній заяві, підписаній канцлером Німеччини Анґелою Меркель і президентом Франції Емманюелем Макроном 23 грудня, також є заклик до сторін конфлікту на Донбасі щодо припинення порушень режиму тиші, оскільки немає альтернативи винятково мирному врегулюванню конфлікту.

18 грудня у Міністерстві закордонних справ Росії заявили, що Москва припиняє роботу свого представництва у СЦКК, і російські офіцери залишать Україну 19 грудня через «напружену морально-психологічну ситуацію» і «зневажливе ставлення українських військовослужбовців».

Українські представники заявили, що виведення Росією своїх представників з СЦКК є спробою Кремля змусити Київ вести переговори з представниками сепаратистських угруповань «ДНР» і «ЛНР». 

Конфлікт на Донбасі триває від квітня 2014 року. Росія неодноразово заперечувала участь своїх військових у конфлікті, про що заявляють Україна і Захід. Москва ж визнає лише присутність російських «добровольців» на Донбасі.
…

Надзвичайний і повноважний посол України у США Валерій Чалий дякує за рішення США про наданні Україні оборонного озброєння і зазначає, що це «справедливий і правильний крок задля наближення миру». 

«Наші стратегічні партнери – США остаточно визначилися: Україна, як суверенна країна, має легітимне право на закупівлю і отримання оборонних озброєнь, в тому числі летальних. Це – справедливий і правильний крок з точки зору наближення миру. Слабкість провокує агресора. Сила – його стримує і примушує до миру», – написав він на своїй сторінці в Facebook. 

Представник Держдепартаменту США Гедер Науерт 22 грудня заявила, що США нададуть Україні посилене оборонне озброєння для того, щоб допомогти їй «захистити свій суверенітет і територіальну цілісність, стримати подальшу агресію». Проте вона не уточнила, про які види озброєння йдеться.

Натомість телеканал CNN та агенція Associated Press з посиланням на неназваних американських посадовців повідомляли, що серед цих озброєнь – протитанкові ракети Javelin.

Представники України неодноразово закликали Сполучені Штати надати зброю, зокрема, портативні протитанкові системи Javelin, які призначені для відбиття атак танків та самохідної артилерії.

Попередній президент США Барак Обама надавав Україні нелетальну військову допомогу, але відмовився надавати летальну зброю через побоювання, що це може активізувати збройне протистояння з сепаратистами на Донбасі.
…