Едем Семедляєв, адвокат заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу Ільмі Умерова в окупованому Криму, повідомив, що надіслав до адміністрації президента Росії адвокатський запит, щоб узнати, на підставі якого указу його підзахисного вивезли з території Криму.

Як написав він у цьому запиті, 25 жовтня Ільмі Умерову усно повідомили про його помилування президентом Росії і відправили авіарейсом до Анкари в Туреччині, але указу про це Умеров так і не отримав.

Відтак Семедляєв просить відповісти, чи ухвалювався взагалі указ президента Росії про помилування Умерова, а якщо так, то які його номер і дата. Також адвокат просить вислати копію указу про помилування Ільмі Умерова, якщо він існує.

25 жовтня стало відомо, що російська влада вивезла Ільмі Умерова і ще одного засудженого заступника голови Меджлісу Ахтема Чийгоза до Туреччини. Російський літак із ними тоді вилетів із Криму до Росії, до Анапи, щоб рейс до Анкари відбувся з російської території. Як повідомляв тоді кореспондент Радіо Свобода, Умерова і Чийгоза помилував президент Росії, тим самим звільнивши їх від приписуваної їм підконтрольними Кремлеві судами кримінальної відповідальності. «Президентські укази про помилування засекречені і не опубліковані… За даними учасників переговорного процесу про звільнення кримських татар, це є «політичним рішенням і підсумком переговорів із участю Туреччини й України», – повідомив журналіст. При цьому обидва відпущені не зверталися з проханням про помилування.

27 вересня підконтрольний Кремлеві Сімферопольський районний суд в окупованому Криму засудив одного з лідерів кримськотатарського національного руху Ільмі Умерова до двох років колонії-поселення (таких закладів у Криму не існує, вони є лише в Росії, у віддалених регіонах). Також йому заборонили на два роки займатися публічною діяльністю і виступати в засобах інформації. Умерова звинувачували в публічних закликах до сепаратизму – з погляду Росії. Ільмі Умеров називає кримінальну справу проти нього політично мотивованою, наголошуючи, що звинувачення ґрунтувалися на російськомовному перекладі його слів, промовлених кримськотатарською мовою, і цей переклад перекрутив зміст його виступу і приписав йому те, чого там не було.
…

Співавторами документа стали 42 країни, а проголосувала за нього 71 держава (як заявили в МЗС, «незважаючи на шалений тиск із боку Росії»), проти були 25 і 77 утрималися
…

Польща розраховує на готовність до діалогу з боку України, а не на ультиматуми, заявив в інтерв’ю агентству PAP заступник міністра закордонних справ Польщі Бартош Ціхоцький.

Він заявив, що українська сторона відхилила «конструктивну пропозицію» польського віце-прем’єр-міністра Петра Глінського про створення механізму регулювання історичних питань. «Ми зрозуміли, що в Україні не вистачає політичної волі, а не фінансових ресурсів чи правил. Ми зрозуміли, що…ніхто не думав про нашу пам’ять і чутливість», – сказав Ціхоцький.

Він висловив сподівання, що заявлена українськими високопосадовцями готовність до розмови знайде «підтвердження в діях».

За даними польських ЗМІ, 17 листопада в Кракові відбудеться засідання консультаційного комітету президентів України і Польщі, на якому йтиметься про двосторонні відносини.

11 листопада президент України Петро Порошенко в телефонній розмові з президентом Польщі Анджеєм Дудою висловив надію на зміцнення стратегічного партнерства «заради миру, процвітання і добробуту народів двох країн».

Останніми днями в Польщі лунали заяви чільних політиків, починаючи з президента, на тему «небажання України йти на історичне порозуміння з Польщею» і «антипольських настроїв» в Україні.

Зокрема, Анджей Дуда заявляв, що очікує від Петра Порошенка і влади України, що «люди, які висловлюють відверто націоналістичні і антипольські погляди, не будуть обіймати важливих місць в українській політиці». За його словами, те, що такі люди є, «бо всі ж знають, що вони є, – то дуже недобрий знак щодо нас із українського боку». «Це неприйнятно», – заявив президент Польщі.

А міністр закордонних справ Польщі Вітольд Ващиковський звинувачував Україну у відсутності доброї волі до досягнення польсько-українського історичного порозуміння, тоді як, за його словами, Польща простягає Україні руку для цього. Він також публічно заявляв, що буде рекомендувати президентові Польщі скасувати планований на грудень візит до України.

Після низки таких заяв із польського боку Київ повідомив, що Петро Порошенко ініціював проведення надзвичайного засідання консультаційного комітету президентів України і Польщі «задля зміцнення стратегічного партнерства між Україною та Польщею і щоб уникнути подальшої ескалації напруженості». Як заявив тоді речник голови української держави Станіслав Цеголко, такі заяви польської сторони «викликають серйозне занепокоєння та не можуть залишатися без належного реагування».

Із заявами польських діячів висловлювали незгоду в Україні, нагадуючи, що не раз пропонували Варшаві піти на історичне порозуміння, але на спільних, а не на суто польських позиціях. Польща, зокрема, категорично вимагає від України припинити «героїзацію» Української повстанської армії, звинувачуючи її бійців у вбивствах поляків у часи Другої світової війни, але сама не має наміру відмовлятися від власної героїзації схожого свого формування тих часів, Армії крайової, бійці якої бували причетні до вбивств українців.

Останнім часом, після повернення до влади в Польщі націоналістичної право-популістської партії «Право і справедливість» 2015 року, відносини між Польщею і Україною погіршилися через розбіжне ставлення до історичного польсько-українського протистояння. Таке протистояння і розпалювання пристрастей навколо нього призвели до знищення низки українських пам’ятників у Польщі і польських в Україні, а також інших інцидентів, зокрема, з дипломатичними місіями країн, що далі загострило ситуацію.

Попри такі напружені двосторонні відносини, Польща в зовнішній політиці наразі далі підтримує Україну.
…

У підготовленому до другого читання тексті законопроекту про реінтеграцію Донбасу немає поправки про рекомендацію розірвання дипломатичних відносин з Росією, заявив секретар комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки й оборони, депутат від фракції БПП Іван Вінник. Раніше він пропонував внести таку поправку в документ.

За словами Вінника, робоча група напрацювала проект закону до другого читання, його передали на розгляд депутатським фракціям і групам, а також президентові України.

«Ми консенсусно узгодили, що це – повноваження виключно виконавчої гілки влади. Щоб зберегти чіткий розподіл і незалежність гілок влади … ми не говоритимемо виконавчій владі, як їй виконувати закон», – сказав він.

За його словами, оскільки в законопроекті виписано, що Росія є країною агресором, то після ухвалення даного закону уряд на його підставі може ухвалити рішення про розірвання відносин із Москвою.

Щодо того, чи формально ця поправка уже відхилена, Вінник заявив, що ще немає рішення комітету з приводу даного законопроекту, відповідне засідання призначене на 15 листопада.

«Комітет ще формально не збирався по поправках, а засідання відбудеться в середу і в нас є узгоджений від комітету і робочої групи текст законопроекту до другого читання, але ж депутати мають право наполягати на цій правці і вона буде спочатку голосуватися на комітету, коли буде таке наполягання, а в подальшому і в сесійній залі», – додав Вінник.

8 листопада Вінник заявляв, що має намір запропонувати в прикінцевих положеннях законопроекту про реінтеграцію Донбасу зобов’язати Кабмін розірвати дипломатичні відносини України з Росії.

Верховна Рада 6 жовтня ухвалила в першому читанні президентський законопроект про особливості державної політики для забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій та Луганській областях (№ 7163). У документі, серед іншого, міститься пункт про визнання Росії державою-агресором. Дії України в регіоні визначаються як стримування і відсіч російської збройної агресії в Донецькій та Луганській областях на підставі статті 51 Статуту ООН, яка визначає право держав на самооборону.

Після анексії Криму і початку бойових дій на Донбасі про необхідність припинення дипломатичних відносин з Росією заявлялось неодноразово.
…

У Національному антикорупційному бюро України заявили, що розслідують 461 кримінальне провадженні.

Згідно з повідомленням на сайті НАБУ, станом на 31 жовтня, детективи повідомили 293 особам про підозру у вчиненні корупційного злочину.

У НАБУ зазначили, що впродовж жовтня детективи бюро під процесуальним керівництвом прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури підписали обвинувальні акти стосовно вісьмох фігурантів розслідувань, п’ять справ направили до суду. Прес-служба Національного антикорупційного бюро додала, що станом на кінець жовтня, відомство направило до суду 97 кримінальних проваджень.

У Національному антикорупційному бюро нагадали, що впродовж жовтня детективи повідомили про підозри в справі про корупційну схему під час закупівлі палива для потреб Міністерства оборони України, затримали трьох осіб, включно з сином міністра внутрішніх справ Олександром Аваковим та екс-заступником міністра Сергієм Чеботарем, у так званій «справі рюкзаків». Крім того, у НАБУ зазначили, що детективи «запобігли спробі вивезти за кордон докази» фігурантові так званої «бурштинової справи», народному депутатові Бориславу Розенблату.  

НАБУ створене 16 квітня 2015 року. Того ж дня президент України Петро Порошенко призначив директором бюро юриста Артема Ситника. Згідно з Кримінально-процесуальним кодексом України, НАБУ підслідні корупційні злочини, вчинені, зокрема, президентом України, повноваження якого припинено, прем’єр-міністром, народними депутатами, генеральним прокурором та державними службовцями категорія «А».
…

У вівторок, 14 листопада, в рамках Третього комітету Генеральної асамблеї ООН має відбутися розгляд оновленої резолюції щодо прав людини в анексованому Росією Криму. Про це «Крим.Реалії» повідомив лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв, який вирушив до Нью-Йорка.

«У резолюції йдеться про грубі порушення прав людини на окупованій території, цього разу вона досить різка, там речі названі своїми іменами. Очікується, що в нас буде менше голосів, але для нас головне, щоб документ пройшов. Я думаю, документ усе ж пройде, там серед співавторів близько 30 держав – Євросоюзу, Канада, США», – сказав Джемілєв.

Він також зазначив, що крім засідання комітету, запланована низка заходів, зокрема, з іноземними журналістами.

У жовтні Україна внесла до секретаріату Третього комітету Генасамблеї ООН, який займається соціальними, гуманітарними й культурними питаннями, оновлену резолюцію щодо прав людини в Криму. У разі успіху під час розгляду, документ винесуть на Генасамблею.

У новому документі міститься вимога до Росії виконати тимчасові заходи наказу Міжнародного суду ООН про скасування заборони Меджлісу кримськотатарського народу й забезпечити навчання українською та кримськотатарською мовами.

Член комітету Держдуми Росії з міжнародних справ Сергій Железняк, коментуючи проект нової резолюції, заявляв, що документ може загрожувати суверенітету Росії.
…

Дарницький районний суд Києва продовжив термін утримання під вартою Максиму Одинцова, якого звинувачують у дезертирстві і державній зраді, до 10 січня. Про це в коментарі сайту «Крим.Реалії» повідомив адвокат Одинцова Валентин Рибін.

«Одинцову продовжили арешт до 10 січня. Також сьогодні відбувся допит одного зі свідків. Наступне засідання відбудеться 21 грудня о 13:30», – сказав Рибін.

Валентин Рибін був одним із адвокатів російських військових Олександра Александрова та Євгена Єрофеєва, яких у квітні 2016 року обміняли на українську військову Надію Савченко.

Максима Одинцова і його товариша по службі Олександра Баранова затримали 20 листопада 2016 року на адміністративному кордоні з Кримом у «буферній зоні» поруч із пропускним пунктом «Чонгар». СБУ стверджує, що обидва кримчанина 2014 року перейшли з української армії до російської, чим порушили дві статті Кримінального кодексу України – вчинили держзраду й дезертирство.

Російська влада розцінює затримання Баранова й Одинцова як «викрадення» своїх військовослужбовців. Слідчий комітет Росії відкрив у зв’язку з цим кримінальну справу.

Процес у «справі кримських дезертирів» розпочався в Києві 7 лютого. Справу Максима Одинцова слухають у Дарницькому райсуді Києва, а іншу справу колишнього українського військового Олександра Баранова – в Подільському райсуді.
…

Штаб української воєнної операції на Донбасі заявляє, що підтримувані Росією бойовики від початку доби і до 18-ї години понеділка 14 разів відкривали вогонь у напрямку українських військ. Як йдеться в повідомленні штабу на сторінці у Facebook, унаслідок бойових дій поранень зазнали двоє українських військовослужбовців.

«Під вогонь з піхотного озброєння потрапили оборонці Авдіївки, Пісків, Мар’їнки та Старогнатівки, а поблизу Новотроїцького наші позиції обстрілював снайпер. Також у районі Маріуполя ворог випустив близько двох десятків мін калібру 120 і 82 міліметри по захисниках Водяного», – повідомили українські військові.

Згідно з даними штабу, обстріли сьогодні також тривали поблизу Луганського, Лопаскиного, Троїцького, Кримського та Зайцева.

Раніше сьогодні у прес-центрі штабу АТО повідомили про 33 випадки порушення режиму перемир’я за минулу добу з боку підтримуваних Росією бойовиків.

В угрупованні «ДНР» звинуватили українських військових у 40 обстрілах за минулу добу, луганські сепаратисти заявили, що українська сторона 10 разів стріляла в бік підконтрольних угрупованню «ЛНР» територій.

Черговий режим припинення вогню, про який заявила 23 серпня Тристороння контактна група, мав почати діяти з 25 серпня, напередодні початку шкільного року, і стати постійним. Про перші його порушення сторони заявили вже через кілька хвилин після настання часу перемир’я.
…

На Михайлівській площі в Києві зібралися прихильники лідера «Руху нових сил» Міхеїла Саакашвілі, які вимагають створення Антикорупційного суду й ухвалення закону про імпічмент президента України.

Кілька сотень учасників акції тримають жовто-блакитні й червоно-чорні прапори.

Після мітингу активісти мають намір провести ходу «Марш обурених» центром Києва до наметового містечка в урядовому кварталі на вулиці Грушевського.

За оцінками поліції Києва, участь в акції беруть близько 400 людей, порядок забезпечують близько 300 правоохоронців.

«На сьогодні організатори анонсували марш від Михайлівської площі до наметового містечка біля Верховної ради України. Згідно із поданою до КМДА заявкою, участь у ньому мали взяти понад 1000 осіб… Учасники заходу розпочали мітинг на Михайлівській площі, участь у якому беруть близько 400 осіб, переважно – з інших регіонів держави. Правоохоронці супроводжуватимуть учасників до Верховної Ради України, щоб не допустити провокацій і порушень правопорядку», – йдеться в повідомленні.

Саакашвілі закликав до проведення цієї акції 7 листопада.

За його словами, якщо влада не виконає вимог, то він пропонує з 3 грудня почати процес «народного імпічменту» президента України. Що Саакашвілі мав на увазі під цими словами, він не уточнив.

Міхеїл Саакашвілі тримає групу своїх прихильників під Верховною Радою ще з 19 жовтня, коли там через два дні після початку розійшлася масова багатотисячна акція з вимогами скасування депутатської недоторканності, створення антикорупційного суду й ухвалення нового закону про парламентські вибори. Мітингувальники відмовляються перенести намети, встановлені на проїзній частині вулиці Грушевського, на площу перед Верховною Радою і продовжують блокувати вулицю.

7 листопада лідер партії «Рух нових сил» Міхеїл Саакашвілі, який, будучи особою без громадянства, нелегально прорвався раніше через державний кордон України, заявив, що отримав документ про легальність свого перебування в Україні. Що це за документ, Саакашвілі не уточнив.
…

Заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Ільмі Умеров заявляє, що під час зустрічі з президентом Туреччини Реджепом Таїпом Ердоганом він зі своїм колегою Ахтемом Чийгозом обговорювали питання звільнення всіх українських громадян, яких утримує Росія, зокрема, режисера Олега Сенцова.

«Ми висловили президентові Туреччини свою подяку і попросили продовжувати займатися цими питаннями. У першу чергу, ці сорок з гаком людей, які вважаються політичними в’язнями, або заручниками Росії. І як пріоритет серед них, ми з Ахтемом позначили Олега Сенцова. Це теж було прийнято. Більше ми ні про що не говорили», – сказав Умеров в інтерв’ю «Крим.Реалії ТВ».

Заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Ільмі Умеров був засуджений в анексованому Росією Криму до двох років колонії-поселення, йому також заборонили два роки займатися публічною діяльністю і виступати в ЗМІ. Умерова звинувачували в публічних закликах до сепаратизму. Він називає порушену проти нього кримінальну справу політично мотивованою.

Ільмі Умерова, а також ще одного засудженого в Криму заступника голови Меджлісу Ахтема Чийгоза звільнили і передали Туреччині 25 жовтня. Пізніше Умеров і Чийгоз приїхали до Києва. За неофіційною інформацією, домовленість про передачу Ахтема Чийгоза й Ільмі Умерова була досягнута під час останньої зустрічі президента Туреччини Реджепа Таїпа Ердогана і російського президента Володимира Путіна.

Умеров повідомив про намір поїхати в Крим після поїздки до Німеччини, де він повинен пройти обстеження і лікування.

Олег Сенцов разом з активістом Олександром Кольченком були затримані представниками російських спецслужб у Криму в травні 2014 за звинуваченням в організації терактів на півострові. У серпні 2015-го Північнокавказький окружний військовий суд у російському Ростові-на-Дону засудив Олега Сенцова до 20 років колонії суворого режиму. Кольченко отримав 10 років колонії. Обидва свою провину не визнали.

Правозахисний центр «Меморіал» вніс Сенцова і Кольченко в список політв’язнів.
…

Лідер партії «Народний фронт», колишній прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк на з’їзді своєї партії в Києві закликав до наступних чергових виборів в Україні забезпечити перехід держави до «повної європейської моделі парламентсько-президентської республіки».

Для цього, вважає він, Верховна Рада має ще до наступних виборів «привести у відповідність до Конституції» повноваження президента України і змінити закон про Кабінет міністрів.

Крім того, Яценюк наголосив, що найкращою гарантією безпеки України є членство в НАТО. За його словами, серед пріоритетів його партії на наступні роки має бути саме членство України в НАТО і в ЄС. При цьому він визнав, що нині ні в Північноатлантичному союзі, ні в Європейському союзі немає єдності щодо членства України. Зате, сказав він, є єдність українського народу в тому, що шлях України – лише до Євросоюзу і союзу НАТО.

Пункт про необхідність ухвалити закони про порядок втілення заходів для вступу України в ЄС і в НАТО ввійшов до резолюції з’їзду «Народного фронту». Крім того, в резолюції є заклик запровадити візовий режим із Росією.

Також у резолюції, яку зачитав Яценюк на з’їзді, йдеться про те, що «Народний фронт» має визначитися зі своєю кандидатурою на чергові президентські вибори, що відбудуться 2019 року, і зробити це 2018 року. Як заявив Яценюк, партія піде і на президентські, і на парламентські вибори 2019 року.

Партія «Народний фронт» виникла 2014 року, переважно з членів партії «Батьківщина», її провідними діячами стали Арсеній Яценюк, на той час прем’єр-міністр України, і Олександр Турчинов, тоді голова Верховної Ради і виконувач обов’язків президента. На позачергових парламентських виборах 2014 року партія здобула 82 мандати з 450 і ввійшла в тодішню коаліцію з партіями «Блок Петра Порошенка», «Самопоміч», «Батьківщина» і Радикальною партією. Голова політради «Народного фронту» Яценюк після виборів знову очолив уряд і був прем’єр-міністром до квітня 2016 року, коли подав у відставку після фактичного розпаду коаліції.
…

Президент України Петро Порошенко в телефонній розмові з президентом Польщі Анджеєм Дудою висловив надію на зміцнення стратегічного партнерства заради миру, процвітання і добробуту народів двох країн, повідомила прес-служба голови української держави.

Порошенко привітав Дуду з Днем незалежності Польщі, обидва «обмінялися думками з актуальних питань двосторонніх взаємин» і «скоординували позиції в контексті підготовки до саміту «Східного партнерства», який проходитиме 24 листопада у Брюсселі», мовиться в повідомленні.

Крім того, керівники двох держав узгодили проведення надзвичайного засідання Консультаційного комітету президентів України та Республіки Польща на рівні зовнішньополітичних радників наступного тижня у Кракові, а також доручили розпочати підготовку до робочого візиту Анджея Дуди до Харкова у грудні цього року, поінформували на Банковій.

У прес-службі президента Польщі про цю розмову не повідомляли. 11 листопада Польща святкує День незалежності, і її президент бере участь у численних акціях із цієї нагоди, які й висвітлюють на його сайті.

Останніми днями в Польщі залунали заяви чільних політиків, починаючи з президента, на тему «небажання України йти на історичне порозуміння з Польщею» і «антипольських настроїв» в Україні.

Зокрема, Анджей Дуда заявляв, що очікує від Петра Порошенка і влади України, що «люди, які висловлюють відверто націоналістичні і антипольські погляди, не будуть обіймати важливих місць в українській політиці». За його словами, те, що такі люди є, «бо всі ж знають, що вони є, – то дуже недобрий знак щодо нас із українського боку». «Це неприйнятно», – заявив президент Польщі.

А міністр закордонних справ Польщі Вітольд Ващиковський звинувачував Україну у відсутності доброї волі до досягнення польсько-українського історичного порозуміння, тоді як, за його словами, Польща простягає Україні руку для цього. Він також публічно заявляв, що буде рекомендувати президентові Польщі скасувати планований на грудень візит до України.

Після низки таких заяв із польського боку Київ повідомив, що Петро Порошенко ініціював проведення надзвичайного засідання консультаційного комітету президентів України і Польщі «задля зміцнення стратегічного партнерства між Україною та Польщею і щоб уникнути подальшої ескалації напруженості, усвідомлюючи необхідність вирішення будь-яких проблемних питань у двосторонніх відносинах виключно у цивілізований європейський спосіб». Як заявив тоді речник голови української держави Станіслав Цеголко, такі заяви польської сторони «викликають серйозне занепокоєння та не можуть залишатися без належного реагування».

Із заявами польських діячів висловлювали незгоду в Україні, нагадуючи, що не раз пропонували Варшаві піти на історичне порозуміння, але на спільних, а не на суто польських позиціях. Польща, зокрема, категорично вимагає від України припинити «героїзацію» Української повстанської армії, звинувачуючи її бійців у вбивствах поляків у часи Другої світової війни, але сама не має наміру відмовлятися від власної героїзації схожого свого формування тих часів, Армії крайової, бійці якої бували причетні до вбивств українців.

Останнім часом, після повернення до влади в Польщі націоналістичної право-популістської партії «Право і справедливість» 2015 року, відносини між Польщею і Україною погіршилися через розбіжне ставлення до історичного польсько-українського протистояння. Таке протистояння і розпалювання пристрастей навколо нього призвели до знищення низки українських пам’ятників у Польщі і польських в Україні, а також інших інцидентів, зокрема, з дипломатичними місіями країн, що далі загострило ситуацію.

Попри такі напружені двосторонні відносини, Польща в зовнішній політиці наразі далі підтримує Україну.
…

У будівлі Національної парламентської бібліотеки України у Києві проходить благодійний захід «Рука допомоги» на підтримку дітей кримських політв’язнів, повідомляє кореспондент проекту Радіо Свобода «Крим.Реалії».

На аукціоні у рамках заходу продають кримськотатарські та українські вироби та національну символіку. Серед лотів був капелюшок співачки Джамали, який викупили за 2500 гривень

«Розуміння і співчуття – цього мало … Ми допоможе цим хлопцям (кримським політв’язням – ред.), у всякому разі, сидіти гідно і не думати про те, що там їдять їхні діти», – сказав один з лідерів кримськотатарського руху Ахтем Чийгоз, нещодавно звільнений із в’язниці і також присутній на аукціоні.

Також виступив глава Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров, його заступник Ільмі Умеров, прокурор АРК Гюндуз Мамедов, міністр з питань окупованих територій України Вадим Черниш та інші.

За даними кримського благодійного фонду «Бизим балалар», зараз батьківської опіки позбавлені 100 кримськотатарських дітей, батьки яких були арештовані з політичних мотивів.
…

Судді оновленого Верховного суду України 11 листопада склали присягу. В урочистій церемонії взяв участь президент України Петро Порошенко, який привітав суддів нового Верховного суду зі вступом на посади.

Глава держави назвав 11 листопада «днем народження принципово нового Верховного суду».

«Він уперше був сформований на основі конкурсу, безпрецедентно відкритого, унікального, прозорого, транспарентного – і кожен з вас це знає – з високим рівнем конкуренції, який проходив під дуже пильним наглядом громадськості, з прискіпливою перевіркою кандидатів всіма антикорупційними органами», – нагадав Порошенко.

«Величезне прохання від усіх нас – поверніть людям віру у справедливість. Допоможіть їм знайти правду. І прошу завжди пам’ятайте ту ціну, яку заплатила Україна за незалежний та справедливий суд, за вашу можливість там працювати», – сказав президент України.

30 вересня 2016 року з набранням чинності змін до Конституції в частині правосуддя та закону «Про судоустрій і статус суддів» в Україні стартувала судова реформа. Відповідно до цих змін, Верховний суд став вищим судом в Україні, а його склад має бути сформовано із суддів, обраних виключно за результатами відкритого конкурсу.

Вища кваліфікаційна комісія суддів відібрала 120 кандидатів на посади суддів у касаційних судах ВСУ (по 30 посад в адміністративному, господарському, кримінальному, цивільному). Зі 120 кандидатів, які пройшли конкурсне оцінювання у Вищій кваліфікаційної комісії, 30 отримали негативні висновки Громадської ради доброчесності.

Станом на 9 листопада Вища рада правосуддя ухвалила рішення внести президентові подання про призначення 114 кандидатів на посади суддів Верховного суду.
…

«Фактично готовий текст резолюції» Ради безпеки ООН щодо введення миротворців на Донбас – керівник МЗС
…

Кабінет міністрів України своїм розпорядженням від 8 листопада призначив Артема Янчука державним секретарем Міністерства охорони здоров’я.

Янчука призначили держсекретарем відомства строком на п’ять років і з випробувальним терміном на три місяці.

11 жовтня призначити Янчука рекомендувала Комісія з питань вищого корпусу державної служби. На той момент він був одним із членів цієї комісії й заступником директора Інституту законодавства Верховної Ради України. При цьому Янчук не брав участі в голосуванні стосовно своєї кандидатури.

Виконувач обов’язків голови МОЗ Уляна Супрун тоді привітала рішення конкурсної комісії.

У грудні 2016 року на посаду держсекретаря Міністерства охорони здоров’я рекомендували Наталію Шолойко. Тоді Супрун виступила проти такого призначення, заявивши, що Шолойко «не може обіймати цю посаду через конфлікт інтересів, а її ім’я фігурує в корупційних схемах».

Янчук як член Комісії з питань вищого корпусу державної служби, за даними програми «Схеми», спільного проекту Радіо Свобода й телеканалу «UA:Перший», був серед тих, хто поставив найвищі бали Олексієві Савченку, нині голові Миколаївської обласної державної адміністрації, під час конкурсу на цю посаду в жовтні 2016 року.

При цьому Савченко у своїй письмовій презентації на конкурсі припустився численних помилок, зокрема десятків помилок у тексті державною українською мовою, і при цьому склав тест із 40 запитань за дуже короткий час – усього за шість хвилин, тобто щонайменше в 5 разів швидше, ніж найближчий конкурент.

Посади державних секретарів міністерств були запроваджені новим законом про державну службу як один із головних елементів реформи держслужби. Це найвища посадова особа з числа державних службовців міністерства, що підзвітна й підконтрольна міністрові, забезпечує діяльність міністерства, стабільність і наступність у його роботі, організовує поточну роботу, пов’язану зі здійсненням повноважень міністерства. При цьому при зміні міністрів державні секретарі залишаються на посадах.
…

Служба безпеки України не забороняла в’їзд в Україну італійському оперному співакові Алессандро Сафіні, який виступав в анексованому Криму, мовиться у відповіді СБУ на інформаційний запит проекту Радіо Свобода Крим.Реалії.

«Рішення про заборону на в’їзд в Україну Алессандро Сафіні не ухвалювалося. Таке рішення ухвалюється за наявності достатньої інформації про факт здійснення суспільно небезпечного діяння незалежно від території його здійснення», – мовиться у відповіді СБУ.

Італійський оперний співак Алессандро Сафіна планував гастролі в анексованому Криму в лютому 2016 року. Після того, як Мінкультури України пригрозило співакові «чорним списком», Сафіна скасував поїздку на півострів.

Сафіна вже в’їжджав на територію Криму після анексії півострова Росією. 14 вересня 2015 року в нього відбувся концерт в Ялті.

У січні 2015 року Верховна Рада визнала Росію державою-агресором. Іноземні артисти, приїжджаючи з гастролями до анексованого Росією Криму через закриті Україною пункти пропуску, порушують українське законодавство. Низка артистів, які виступили на анексованій території або висловилися на підтримку російської анексії Криму, втратили можливість виступати на материковій Україні.

За даними Держприкордонслужби станом на липень цього року, близько 70 артистів стали нев’їзними в Україну. Спочатку заборона стосувалася тих артистів, які підтримали анексію Криму і окупацію Донбасу. Пізніше «бан» поширився на всіх музикантів, які приїжджали з гастролями або просто як туристи на Донбас і в Крим в обхід офіційних українських прикордонних пунктів.

У жовтні 2017 року Верховна Рада України ухвалила закон, згідно з яким, якщо громадяни країни-агресора планують виступати в Україні, організатор гастролей повинен за 30 днів до їх початку звернутися із запитом до СБУ про наявність чи відсутність підстав для недопущення цих людей до участі в згаданих заходах.
…

Верховна Рада України відхилила проект постанови про скасування рішення парламенту стосовно законопроекту №6327 про державні фінансові гарантії надання медичних послуг і лікарських засобів.

Проект постанови підтримали 45 народних депутатів (за 226 необхідних). 11 парламентарів висловилися проти, 20 утрималися, ще 224 не голосували.

Відповідно до закону «Про регламент Верховної Ради України», голова парламенту Андрій Парубій не міг підписати документ до розгляду проекту постанови про його скасування.

Верховна Рада ухвалила проект закону про державні фінансові гарантії надання медичних послуг 19 жовтня. Його підтримали 240 народних депутатів. Документ дає початок медичній реформі в Україні. Законопроект, зокрема, визначає, які медичні послуги на 100% оплачуватиме держава, а за які доплачуватиме пацієнт.
…

Редакція програми «Схеми» (спільного проекту Радіо Свобода та каналу «UA:Перший») відкидає звинувачення адвоката Віктора Медведчука, поширені у зв’язку з виходом розслідування «Чорні чоловічки» Віктора Медведчука» і вважає їх такими, що не відповідають дійсності. Лист від імені Ігоря Кириленка, адвоката, який захищає інтереси лідера організації «Український вибір», редакція програми отримала за годину до виходу розслідування про Віктора Медведчука. У листі він назвав розслідування журналістів щодо перельотів політика до Росії «провокацією» та звинуватив їх у втручанні у приватне життя Віктора Медведчука і його родини.

«Згідно з діючим законодавством України, збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про Медведчука В.В. можливе тільки за його особистої згоди на це. Отже, провокація журналістів «Радіо Свобода», підпадає під дію статті 182 Кримінального кодексу України («порушеннянедоторканності приватного життя»)», – йдеться у листі від адвоката.

У листі також зазначається, що «таке оприлюднення конфіденційних даних буде прямим та свідомим порушенням закону», а «причетні до цього особи понесуть відповідальність згідно з чинним законодавством України».

У редакції програми розслідувань всі ці звинувачення вважають безпідставними та такими, що мають на меті залякування. Редакція заявляє, що журналісти виконували свою законну професійну діяльність у громадському місці, про що неодноразово повідомляли охороні Медведчука та демонстрували посвідчення.

«Віктор Медведчук – публічна особа, що бере активну участь у соціально-політичному житті України і має великий вплив на українську політику. Він включений у Мінський переговорний процес. Навряд чи до його персони можна застосувати визначення приватна особа. До того ж, матеріал, що знімали наші журналісти, стосувався його прямих перельотів на чартері поміж Україною та Росією попри заборону прямого авіасполучення. І, схоже, це виключне право він використовує не лише для «врегулювання конфлікту», а й для вирішення бізнес-питань, свідками чого ми ставали раніше. І оприлюднювали у своїх розслідуваннях. Тому й продовжили знімати. А що було далі – побачили всі глядачі нашої програми. Силове перешкоджання і напад на знімальну групу», – повідомила головний редактор програми «Схеми» Наталка Седлецька.

Окрім того Кириленко звинувачує журналістів «Схем» у «провокації» та нібито володінні зброєю: «Під час цих подій 5 та 7 листопада «журналісти» намагались спровокувати охоронців Медведчука В.В. на бійку. При цьому в одного з нападників було помічено зброю. Лише завдяки професійним діям охоронців усі три інциденти не переросли у пряме зіткнення із можливим застосуванням зброї».

«Це наклеп. Інформація про те, що журналісти чи оператори «Схем» мали з собою зброю, не відповідає дійсності», – повідомила Седлецька.

5 листопада в аеропорту «Київ» між знімальною групою та охоронцями Медведчука також виникло силове протистояння. Коли журналісти програми «Схеми» намагались знімати летовище, вони почали перешкоджати цьому, заблокувавши автомобіль знімальної групи.

Адвокат Медведчука повідомив, що «вже подано заяви до Національної поліції України та Генеральної прокуратури України про вчинення кримінального правопорушення».

Інформаційний запит Віктору Медведчуку «Схеми» надіслали напередодні ефіру. У ньому вони попросили прокоментувати дії його охоронців біля VIP-терміналу аеропорту «Київ», а також пояснити, приватний чи офіційний характер мав його візит до російського міста Сочі 7 листопада та чи пов’язаний він із діяльністю Медведчука в гуманітарній робочій підгрупі Тристоронньої контактної групи, і якщо так так, то з ким із представників російської влади він мав зустріч у Сочі.

Утім, лист-відповідь надійшла в редакцію менш ніж за годину до ефіру, коли технічної можливості додати цю позицію до програми на каналі «UA:Перший» у редакції вже не було. Увечері 7 листопада біля VIP-терміналу аеропорту «Київ» поблизу Жулян, коли туди прилетів приватний борт лідера організації «Український вибір» Віктора Медведчука, охоронці підприємця напали на знімальну групу програми журналістських розслідувань «Схеми».

Прокуратура Києва заявила про відкриття кримінального провадження за фактом перешкоджання роботі знімальної групи, а голова Національної поліції Сергій Князєв пообіцяв провести службове розслідування через бездіяльність співробітників Нацполіції під час нападу охоронців Віктора Медведчука журналістів.
…

У Дніпрі прокуратура відкрила кримінальне провадження за фактом побиття громадського активіста, депутата Чечелівської районної ради міста Кирила Дороленка 7 листопада. Про це Радіо Свобода у четвер повідомили в прокуратурі області.

За інформацією прокуратури, провадження відкрите за частиною 2 статті 365 Кримінального кодексу України (перевищення влади або службових повноважень).

«Досудове розслідування здійснює прокуратура Дніпропетровської області», – сказали у прокуратурі.

У четвер стало відомо, що через події 7 листопада в Дніпрі поліція відкрила два кримінальних провадження: за статтею 436-1 Кримінального кодексу України (пропаганда комуністичного та націонал-соціалістичного тоталітарних режимів) та за частиною 1 статті 125 (легке тілесне ушкодження).

7 листопада у Дніпрі після покладання квітів до пам’ятника «героям революції 1917 року» в Амур – Нижньодніпровському районі керівника забороненої громадської організації «Союз радянських офіцерів» Віктора Марченка доправили до поліції для надання пояснень. За інформацією поліції, порушень громадського порядку біля пам’ятника не було, але сам факт покладання не сподобався представникам іншої громадської організації, які викликали правоохоронців. Взявши пояснення, поліцейські Віктора Марченка відпустили.

У цей час сталась штовханина між активістами, які пікетували районний відділок поліції, вимагаючи відкриття кримінального провадження проти Віктора Марченка, та поліцією. Депутат Чечелівської райради Дніпра Кирило Дороленко заявив про отримання тілесних ушкоджень під час, а також після акції, коли його затримали і завели до будівлі поліції. В поліції цю інформацію не підтвердили, однак визнали, що «мала місце конфліктна ситуація між громадянином та поліцейським».
…

У Міністерстві закордонних справ Росії заявляють, що новий український закон про умови проведення гастролів для громадян Росії свідчить про запровадження «режиму тотальної цензури».

Як вважає офіційний представник МЗС Росії Марія Захарова, в Україні «набирає обертів черговий виток антиросійської істерики».  

«Днями він (президент України Петро Порошенко – ред. ) підписав закон про гастрольну діяльність в Україні, відповідно до якого російським діячам культури можна буде демонструвати своє мистецтво в цій країні лише з благовоління «цінителів прекрасного» з СБУ. Таким чином, в Україні запроваджується режим тотальної цензури з боку нинішніх українських силовиків», – заявила Захарова.

7 листопада президент України Петро Порошенко підписав закон щодо особливостей проведення гастрольних заходів за участю громадян Росії. Документ, серед іншого, передбачає, що організатор гастролей у випадку, якщо їх учасником є громадянин держави-агресора, має не пізніше, ніж за 30 днів до дня проведення заходу подати до Служби безпеки України запит на отримання інформації про наявність або відсутність законних підстав для недопущення громадянина держави-агресора до участі в гастролях.

Відповідно до підписаного закону, СБУ протягом 10 днів після одержання запиту розглядає його та надає відповідь.

За інформацією Держприкордонслужби України станом на липень цього року, близько 70 артистів стали нев’їзними в Україну через підтримку окупації української території або відвідування цих регіонів в обхід офіційних прикордонних пунктів.
…

Базований у столиці Чехії аналітичний центр «Європейські цінності» оприлюднив «Празьку декларацію», в якій пропонує лідерам країн Заходу механізм протидії агресії Росії. Декларацію підписали 70 експертів з питань безпеки з Європи та США, депутати з 21 країни.

Фахівці назвали «обмеженою та слабкою» нинішню відповідь західних лідерів на «ворожі дії Москви».

«Щоб виправдати замирення Москви, було представлено багато відмовок, як от нібито необхідність співпрацювати з Росією у протидії тероризму, попри всі докази, які суперечать самій ймовірності ефективної взаємодії з Москвою», – ідеться в декларації.

Експерти пропонують реалізувати сім кроків. Серед них – розслідування та викриття «ворожої діяльності в національному контексті», тобто створення в парламентах слідчих груп, щоб «зібрати та обговорити докази впливу Москви та її дезінформації». Також у європейських інституціях, на думку експертів, мають «вивчити, чого вдалося досягнути Росії», посиливши East STRATCOM Task Force, спеціальну групу в адміністрації ЄС, яка займається протидією дезінформації.

«Якщо Москва не зупиниться, додаткові санкції треба націлити проти членів родин та найближчого кола лідерів Росії, щоб примусити їх припинити їх дії», – йдеться в документі.

Серед тих, хто підписав Празьку декларацію – віце-президент Європарламенту, колишній президент Радіо Свобода, лідери провідних аналітичних центрів.

США, ЄС та інші західні країни з 2014 року в кілька етапів запровадили проти Москви санкції – спершу через анексію Криму, згодом – через російську роль у збройному конфлікті на Донбасі. Попри ці санкції, Росія далі контролює окупований півострів і підтримує сепаратистів на сході України. Частина західних політиків вважає за необхідне продовження співпраці з Москвою з питань, які прямо не стосуються України.
…

Яким буде ефект від запровадження Україною санкцій проти російський компаній?

Українці хочуть більше української мови.

Яке майбутнє чекає на покоління гаджетів?

На ці теми говоритимуть ведучий Ранкової Свободи Ірина Гнатишин і гості студії: доцент кафедри фінансового права КНУ ім. Шевченка Наталія Ковалко та екс-міністр фінансів України Ігор Уманський; координатор руху добровольців «Простір свободи» Тарас Шамайда та член ради з питань застосування мови при Мінкульті Сергій Оснач; президент Асоціації дитячої офтальмології Сергій Риков та психоаналітик Наталія Глухенька.

 
…

«Дякую за високу оцінку українських реформ та підтримку у боротьбі з агресією Росії» – президент України
…

Кабінет міністрів України ухвалив рішення підвищити стипендії українським студентам на 18% з 1 листопада, повідомив прем’єр-міністр України Володимир Гройсман.

«Ми підвищуємо стипендії, як академічні, так і соціальні для українських студентів… Плюс 18% ви вже отримаєте в листопаді, і в подальших місяцях. Ми шукали варіанти як це зробити, зараз рішення знайдено», – сказав він на засіданні уряду 8 листопада в Києві.

Від 1 січня 2017 року в Україні була запроваджена рейтингова система отримання стипендій. За даними уряду, наразі 50% студентів вишів отримують стипендії: 43% – академічні і 7% – соціальні.

Кабінет міністрів раніше затвердив розмір мінімальної академічної стипендії для вишів III-IV рівня акредитації на рівні 1100 гривень, а розмір підвищеної стипендії становить 1600 гривень. На педагогічних, природничо-математичних й інженерно-технічних спеціальностях розмір стипендії – 1400 гривень, а підвищеної стипендії – близько двох тисяч гривень.

 
…

Міністерство закордонних справ України вимагає від Росії припинити репресії в анексованому Криму. Таку заяву речниця українського МЗС Мар’яна Беца зробила в зв’язку з обшуками і затриманнями, які відбулися 8 листопада на півострові.

«Чергові обшуки, затримання кримських татар. Вимагаємо від російської окупаційної влади припинити репресії, допустити моніторингові місії», – йдеться в повідомленні Мар’яни Беци у Twitter.

У Бахчисараї, Старому Криму і в селищі Зарічне Сімферопольського району Криму 8 листопада пройшли обшуки в активістів і громадських об’єднань. За даними «Кримської солідарності», обшуки проходили у Сейтумера Сейтумерова (Бахчисарай), Алімдара Белялова (Старий Крим) і Ельдара Кантімірова (Зарічне). Всі, крім Сейтумерова, на даний момент вже на свободі.

Офіційних коментарів російських силовиків із цього приводу поки немає.

Після анексії Росією Криму на півострові ФСБ проводить регулярні затримання, обшуки і допити незалежних журналістів, кримськотатарських активістів, опозиційних і проукраїнських громадських діячів і представників релігійних меншин. Правозахисники називають ці дії російських силовиків політично мотивованими.
…

Вищий спеціалізований суд України виніс ухвалу про те, що Апеляційний суд Дніпропетровської області може визначити підсудність у справі проти лідерів угруповання «ЛНР» за збиття українського військового літака Іл-76. Відповідне рішення ухвалила колегія суддів Вищого спеціалізованого суду України.

Як пояснив адвокат родин загиблих військовослужбовців Віталій Погосян, це означає, що тепер справа повернеться до Апеляційного суду Дніпропетровської області, який і має визначити, який із районних судів області розглядатиме це кримінальне провадження.

«Чекаємо, коли справа повернеться до Апеляційного суду і сподіваємося, що це кримінальне провадження буде якомога швидше направлено до районного суду Дніпропетровської області, буде утворена без зволікань колегія суддів, розглянута справа та винесено справедливий вирок», – зазначив Віталій Погосян.

У вересні справу проти лідерів підтримуваного Росією угруповання «ЛНР» за збитий у червні 2014 року військовий літак Іл-76 з українськими військовослужбовцями на борту передали до Апеляційного суду області для визначення підсудності.

Це сталося після того, як 12 вересня у Дніпрі у Бабушкінському районному суді Дніпра не відбувся судовий розгляд справи через самовідвід колегії суддів. Справу мала розглядати колегія із трьох суддів, однак усі вони заявили про самовідвід, посилаючись на «упередженість та необ’єктивність» при розподілі цієї судової справи.

Схожа ситуація в цьому суді була і 20 липня. Тоді двоє суддів із трьох заявили про самовідвід.

Пізніше, у жовтні, Апеляційний суд Дніпропетровської області передав справу до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ для визначення підсудності.

У січні 2017 року прокуратура Дніпропетровської області повідомила, що передала до суду обвинувальний акт проти керівника угруповання «ЛНР» Ігоря Плотницького і двох командирів незаконних збройних формувань у справі збитого літака Іл-76. Їхні дії кваліфікували як терористичний акт (частина 3 статті 258 Кримінального кодексу України).

14 червня 2014 року на території Луганської області з переносного зенітно-ракетного комплексу був збитий літак Іл-76МД. Він загорівся і впав. На його борту перебували 40 військовослужбовців 25-ї окремої парашутно-десантної бригади і дев’ятеро членів екіпажу. Усі вони загинули.
…

Міністр закордонних справ Польщі Вітольд Ващиковський звинуватив Україну у відсутності доброї волі до досягнення польсько-українського історичного порозуміння, тоді як, за його словами, Польща простягає Україні руку для цього.

«Польщу і Україну розділяє підхід до історії. Ми простягаємо руку Україні і хочемо разом порозумітися щодо історії. На жаль, немає доброї волі з боку України, яка вважає, що спільне порозуміння привело б до насадження польського погляду», – сказав він в ефірі польської радіостанції WNET.

«Я думаю, це погане рішення, ми ж пропонуємо цілу низку спільних інструментів», – додав він.

За словами польського міністра, «Польща хотіла б, щоб Україна була країною дружньою, демократичною, цілісною й нерозділеною». «Із іншого боку, ми хотіли б, щоб це була країна, яка дійшла порозуміння щодо своєї історії, щодо проблем свого минулого», – додав він.

«Польща каже українцям, що вони мають вибір: вони можуть будувати свою тотожність на УПА, але вони мають і нових героїв – наприклад, Небесну сотню, яка боролася на Майдані, чи воїнів, які воювали на Донбасі», – навела слова Вітольда Ващиковського прес-служба МЗС Польщі.

Останніми днями в Польщі залунали заяви чільних політиків на тему «небажання України йти на історичне порозуміння з Польщею» і «антипольських настроїв» в Україні.

Зокрема, також 7 листопада президент Польщі Анджей Дуда заявив, що очікує від президента України Петра Порошенка і влади України, що «люди, які висловлюють відверто націоналістичні і антипольські погляди, не будуть обіймати важливих місць в українській політиці». За його словами, те, що такі люди є, «бо всі ж знають, що вони є, – то дуже недобрий знак щодо нас із українського боку». «Це неприйнятно», – заявив президент Польщі.

Із заявами польських діячів уже висловлювали незгоду в Україні, нагадуючи, що не раз пропонували Варшаві піти на історичне порозуміння, але на спільних, а не на суто польських позиціях. Польща, зокрема, категорично вимагає від України припинити «героїзацію» Української повстанської армії, звинувачуючи її бійців у вбивствах поляків у часи Другої світової війни, але сама не має наміру відмовлятися від власної героїзації схожого свого націоналістичного збройного формування тих часів, Армії крайової, бійці якої бували причетні до вбивств українців.

Останнім часом, після повернення до влади в Польщі націоналістичної право-популістської партії «Право і справедливість» 2015 року, відносини між Польщею і Україною погіршилися через розбіжне ставлення до історичного польсько-українського протистояння. Таке протистояння і розпалювання пристрастей навколо нього призвели до знищення низки українських пам’ятників у Польщі і польських в Україні, а також інших інцидентів, зокрема, з дипломатичними місіями країн, що далі загострило ситуацію.

Попри такі напружені двосторонні відносини, Польща в зовнішній політиці наразі далі підтримує Україну.
…

Президент Польщі Анджей Дуда заявив, що очікує від президента і влади України, що на важливих політичних місцях в Україні не буде людей із «націоналістичними і антипольськими» поглядами.

«Очікую від пана Петра Порошенка і його співробітників, що люди, які висловлюють відверто націоналістичні і антипольські погляди, не будуть обіймати важливих місць в українській політиці», – заявив він в інтерв’ю двом польським релігійним католицьким засобам інформації, телебаченню Trwam і радіостанції Radio Maryja.

За його словами, такі люди «не розбудовують відносин між нашими народами, а тільки збурюють їх».

«А те, що вони є, бо всі ж знають, що вони є, – то дуже недобрий знак щодо нас із українського боку. Це неприйнятно», – заявив президент Польщі.

При цьому Анджей Дуда також заявив, що в польсько-українських політичних відносинах є дві різні сторони.

«Є проблема, що походить із українського націоналізму, антипатії до поляків, ворожих дій проти Польщі, які там (в Україні – ред.) чиняться. З іншого боку, є прагнення до розбудови якнайліпших відносин», – сказав він.

За його словами, «Україна – це наш буфер стосовно Росії, і сьогодні зазнає її нападу». Як сказав Дуда, тепер Польща буде мати «специфічну роль», бо буде засідати в Раді безпеки ООН, де й будуть обговорювати, зокрема, питання про миротворчі сили ООН для Донбасу, про які подана російська пропозиція, а є позиція України, і вони розбіжні. «Будемо дискутувати про це як сусід, але також як одна з держав, які будуть мир у світі», – сказав Дуда.

Останніми днями в Польщі залунали заяви чільних політиків на тему «антипольських настроїв» в Україні. З ними висловили незгоду в МЗС України.

Останнім часом, після повернення до влади в Польщі націоналістичної право-популістської партії «Право і справедливість» 2015 року, відносини між Польщею і Україною погіршилися через розбіжне ставлення до історичного польсько-українського протистояння. Таке протистояння і розпалювання пристрастей навколо нього призвели до знищення низки українських пам’ятників у Польщі і польських в Україні, а також інших інцидентів, зокрема, з дипломатичними місіями країн, що далі загострило ситуацію.

Попри такі напружені двосторонні відносини, Польща в зовнішній політиці наразі далі підтримує Україну.
…

Лідер партії «Рух нових сил» Міхеїл Саакашвілі, який, будучи особою без громадянства, нелегально прорвався раніше через державний кордон України, заявив, що отримав документ про легальність свого перебування в Україні.

«Сьогодні нарешті отримав від міграційної служби документ, який засвідчує, що я перебуваю на території України легально. Звичайно, я цим не задовольняюся, а добиваюся через суд права відновити моє громадянство», – написав він у фейсбуці.

Що це за документ, Саакашвілі не уточнив.

При цьому він оприлюднив фотографію сторінки невідомого документа, назва якого на знімку обрізана. Що саме має засвідчувати цей документ, так само не відомо. У тексті цей документ, виданий головним управлінням Державної міграційної служби України в Київській області ще 31 жовтня, названий «довідкою». Термін його чинності – до 1 грудня 2017 року.

У день видачі документа, 31 жовтня, головне управління ДМСУ в Київській області повідомляло, що почало процедуру прийняття і розгляду заяви Саакашвілі як особи, яка потребує додаткового захисту, а саме невидачі до Грузії в порядку екстрадиції.

При цьому вже наступного дня, 1 листопада, ДМС Київщини вирішила відмовити Саакашвілі в оформленні документів для визнання особою, яка потребує додаткового захисту.

2 листопада, як повідомив Саакашвілі, його захист оскаржив це рішення.

Також 2 листопада Вищий адміністративний суд України взяв до розгляду позов Саакашвілі про визнання незаконним указу президента України, за яким він втратив українське громадянство.

Крім того, 31 жовтня Окружний адміністративний суд Києва повідомив, що відкрив провадження за позовом Саакашвілі проти ГУ ДМСУ у Львівській області, яке раніше вже відмовляло йому в наданні додаткового захисту через неправильно оформлену і подану заяву. Розгляд справи призначений на 30 листопада, за день до закінчення терміну довідки.

Проти Саакашвілі порушена низка кримінальних справ у його рідній Грузії, яка вже тривалий час домагається від України його видачі.

Наприкінці липня президент України Петро Порошенко підписав указ про припинення громадянства України Міхеїла Саакашвілі, за повідомленнями, через свідоме подання неправдивих відомостей при набутті українського громадянства.
…