Болгарське головування в ЄС продовжить політику санкцій щодо Росії – посол

У справі європейських санкцій відносно Росії офіційна Софія дотримуватиметься принципів, ухвалених Радою ЄС, на сьогоднішній день умов для їхнього скасування немає. Про це заявив 8 січня в Брюсселі постійний представник Болгарії при Європейському Союзі Дімітар Цанчев.

На тлі висловлювань президента Болгарії Румена Радева щодо зняття з Москви санкційного тиску, болгарський посол повідомив, що Болгарія продовжить політику санкцій щодо Росії.

«Ми у відносинах із Росією будемо дотримуватися п’яти принципів, які були схвалені Радою ЄС у березні 2016 року. Важливою умовою для зміни у відносинах ЄС і Росії є повне виконання Мінських домовленостей усіма сторонами конфлікту. Наразі ця умова не виконана», – заявив Цанчев.

Посол також підкреслив, що ЄС «наполягає на тому, щоб Росія поважала міжнародне право», а Брюссель розраховує на прогрес у «нормандському форматі» та виконанні мінських домовленостей.

«Абсолютною необхідністю є відведення важкого озброєння від лінії розмежування», – підкреслив він, водночас, висловлюючи готовність болгарського головування працювати над поліпшенням відносин із Росією, якщо ситуація зміниться. «Але поки що для цього немає умов», – зауважив Цанчев.

Євросоюз у координації зі США в кілька етапів запровадив санкції проти Москви – спершу через анексію українського Криму, згодом – через роль Росії в збройному конфлікті на Донбасі.

З 1 січня 2018 року Болгарія взяла на себе головування в Європейському союзі, ставши першою балканською країною, яка займе цю позицію упродовж наступних 6 місяців. Головування країна прийняла від Естонії. Болгарія, яка приєдналася до ЄС у 2007 році, як очікується, порушуватиме питання про перспективи її сусідів на Західних Балканах щодо приєднання до блоку.

Болгарія сама опинилася перед критикою з боку ЄС – у блоці заявляли про корупцію в країні та дисбаланс в економічних і соціальних питаннях.

Леонід Кравчук: як не важко, щоб зупинити війну, треба зустрітися на рівні російської та української влади, сам-на-сам

Перший президент сучасної України Леонід Кравчук вважає, що для того, щоб зупинити війну, яку веде Росія проти України, потрібна безпосередня домовленість між керівництвом обох держав.

«Є ціла низка кроків, які можна об’єднати в одну систему», – сказав він в інтерв’ю Радіо Свобода про те, як, на його думку, можна зупинити цю війну.

«Перше – це домогтися, як би не було важко, і зустрітися на рівні російської та української влади, сам-на-сам. Те, що діється на Донбасі, – це рука Кремля. І поки ми не домовимося з Росією – що ми можемо, що Росія може, що ми не можемо, – ну, скажімо, про територіальну цілісність і суверенітет ми ніколи не можемо говорити, все останнє можна обговорювати. Це один із шляхів», – вважає він.

«Другий – змінити або наповнити «мінський формат» іншим змістом. Я тут бачу або перехід до «будапештського формату», або залишити «мінський», але наповнити його іншими можливостями», – додав Кравчук.

За його словами, припинення війни формально залежить від президента Росії Володимира Путіна – але «він слухає Росію». «Росія 150 років воює, утворилась еліта війни. У них інша філософія – у них немає людини, у них є держава», – сказав він.

«Наша українська система демократично ще не завершена, але ми вимальовуємо потреби людини, долю людини, право людини жити, думати і творити. Це важко дуже переходити до цього, але ми вже ідемо по цьому шляху. Росія не йде поки що, Путін це знає. Рейтинг його залежить не від економіки, а від того, яка Росія сильна, яка Росія могутня, що з Росією всі рахуються. Філософія інша. Росія хоче бути країною особливою і нав’язувати людям свої філософські тлумачення», – вважає Леонід Кравчук.

На його думку, маючи такого сусіда, як Росія, Україна має вихід – вступити до НАТО.

Леонід Кравчук, президент України після відновлення її незалежності в 1991–94 роках, також вважає, що Україна «поверне Крим тоді, коли Росія не зможе управляти Кримом». За його словами, така ситуація вже склалася була на початку 1950-х років, і тоді радянська влада передала Крим від Росії в підпорядкування Україні примусово, і вже Україні довелося «ставити Крим на ноги».

Росія, попри численні докази її агресії проти України, заперечує їх і стверджує, ніби на сході України триває начебто «громадянська війна», не пояснюючи, чому в ній беруть участь численні громадяни Росії, в тому числі кадрові військовослужбовці (цього Росія теж не визнає) і чому бойовики, що діють фактично під російським командуванням, використовують завезені з Росії озброєння.

Повністю інтерв’ю з Леонідом Кравчуком, що є спільним проектом Радіо Свобода і телеканалу «112 Україна», дивіться і читайте на сайті Радіо Свобода в понеділок, 8 січня.

Чубаров привітав українців із Різдвом: «Ми обов’язково звільнимо Крим»

Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров привітав українців, які відзначають Різдво Христове 7 січня, і зазначив, що український народ звільнить анексований Росією Крим і відновить територіальну цілісність України. Про це Чубаров написав у Facebook 6 січня.

«Успадкована нами віра предків, любов кожного з нас до своєї землі, культури, мови і традицій, є важливішими факторами збереження і зміцнення незалежної Української держави. Завдяки цим якостям ми обов’язково звільнимо Крим від російських окупантів і відновимо територіальну цілісність України. Нехай в ці дні в кожен будинок і кожну людську душу зійдуть мир, добро і любов», – написав Чубаров.

В Україні Різдво Христове за юліанським календарем є державним святом уже кількадесят років. Два тижні тому вперше Україна відзначила як державне свято і Різдво за григоріанським календарем – так, як його святкує більша частина християнського світу.

Порошенко заявив про явний позитив 2017 року для України

Президент України Петро Порошенко вважає, що минулий 2017 рік залишиться в історії України «з явним позитивом» – «на відміну від того» 17-го, тобто 1917 року, коли стався більшовицький переворот у Росії.

Зокрема, 2017-й став роком відновлення економічного зростання, написав президент у розділі «Погляди» на сайті українського журналу «Новое время».

За його словами, збільшення валового внутрішнього продуку за підсумками останніх дванадцяти місяців перевищить 2%, і це незважаючи на те, що «ініційована ура-патріотами економічна блокада Донбасу», за оцінками Національного банку України, принесла до 2,5 мільярдів доларів чистих втрат у торговому балансі. «Ми недорахувалися близько 1% зростання ВВП і отримали стагнацію в промисловості. Тим не менш, вдалося зберегти позитивний тренд», – заявив Порошенко.

На його думку, хороша новина в тому, що зламано кількарічну тенденцію падіння, що була спричинена війною, втратою вагомої частини індустріального потенціалу, економічною агресією з боку Росії. «Але підстав для феєрверка немає. Такі темпи – категорично незадовільні для стабільного розвитку економіки та відновлення рівня життя. Саме тому й шукаємо нестандартні, нетривіальні та ліберальні рішення для покращення інвестиційного клімату, прискорення економічного зростання, створення нових робочих місць», – наголосив президент.

Він також нагадав про зовнішньополітичні позитиви 2017 року – в першу чергу запровадження вільних безвізових поїздок для громадян України до країн Євросоюзу. Як пише голова держави, він бачить і наступні проміжні кроки в наближенні України до «копенгагенських критеріїв» членства в Європейському союзі – це асоціація з Шенгенською зоною, приєднання до Митного союзу ЄС, Енергетичного союзу ЄС і Єдиного цифрового ринку.

«Секторальна інтеграція фактично перетворить східні кордони країни на кордони ЄС ще до того, як ми де-юре приєднаємося до ЄС. Членство в Євросоюзі, як і вступ до НАТО, безумовно, залишаються нашою стратегічною метою», – пише Порошенко. Водночас він зазначив, що це «перспектива явно не 2018 року», але наголосив, що твердо переконаний у її реалістичності.

«У 2018-му країна продовжить впевнено розвиватися. В Україну прийдуть серйозні інвестори. В об’єднаних територіальних громадах пожинатимуть дедалі щедріші плоди децентралізації. Оновлені суди винесуть перші вироки високопоставленим корупціонерам. Ви побачите ще більше відремонтованих доріг, модернізовані ФАПи в рамках проекту реанімації сільської медицини. І нове озброєння для армії. Нагодувавши і одягнувши військо, ми можемо дозволити собі використовувати п’яту частину військового бюджету на озброєння і військову техніку», – додав президент.

«Хай же слова «мир та розвиток» об’єднаються в головний дороговказ на 2018 рік… Для цього нам потрібні не внутрішня боротьба всіх проти всіх, а консолідація зусиль влади, громадянського суспільства, міжнародних партнерів. І це – єдино можливий шлях для успішної України», – наголосив Петро Порошенко.

Цей його текст був опублікований у спеціальному випуску журналу «Новое время» спільно з британським The Economist «Світ у 2018-му», що був датований 21 грудня; нинішня публікація вийшла у відкритому доступі.

Держсекретар США назвав Україну вирішальною у відносинах із Росією

Державний секретар США Рекс Тіллерсон заявив, що в розмовах із керівниками Росії Вашингтон давав знати, що вирішальним для поліпшення відносин між їхніми країнами є питання України.

Як сказав Тіллерсон в інтерв’ю американській медіакомпанії «Сі-ен-ен» 5 січня, США виступають за те, щоб мати з Росією «більш продуктивні відносини», які нині дуже напружені, але «ми маємо зробити поступ щодо України».

За його словами, нинішня ситуація з відсутністю поступу шкодить самій Росії.

При цьому, додав держсекретар, США намагаються й далі тримають в осередді уваги такі справді важливі питання, що стоять між Вашингтоном і Москвою, як становище в Сирії, в Україні, у Східній Європі тощо.

Усупереч побоюванням щодо можливого проросійського курсу нової адміністрації США, що виникали після обрання на посаду президента США Дональда Трампа, Вашингтон залишається союзником України в її протистоянні агресії Росії. США, зокрема, продовжують зберігати накладені щодо Росії санкції через цю агресію і накладати нові санкції з інших причин, надають Україні дипломатичну підтримку і певну військову допомогу, а останнім часом схвалили й надання Києву летальних озброєнь.

Білорусь закриє своє консульство в Одесі

Рада міністрів Білорусі ухвалила рішення закрити консульство країни в Одесі до 23 лютого, повідомляє прес-служба білоруського уряду.

«Міністерству закордонних справ доручено вжити необхідних заходів щодо закриття цього генерального консульства», – заявили в уряді Білорусі.

Про причини такого рішення в Раді міністрів не повідомляють.

Уряд Білорусі ухвалив постанову щодо відкриття консульства в Одесі 9 березня 2011 року.

Екс-міністр охорони здоров’я анексованого Криму підписав підозру в державній зраді – прокуратура

Колишній міністр охорони здоров’я анексованого Криму Петро Михальчевський підписав вручену йому підозру в державній зраді, повідомили проекту Радіо Свобода Крим.Реалії в прес-службі прокуратури Криму.

У відомстві зазначили, що Михальчевського допитали в Києві 5 січня. Як заявили в прокуратурі, вживаються заходи для притягнення громадянина до кримінальної відповідальності за статтею 111 Кримінального кодексу України («державна зрада»). Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 15 років.

Сам Михальчевський поки не коментує заяви української Служби безпеки та прокуратури.

5 грудня в СБУ повідомили, що її співробітники встановили факт перебування Михальчевського в Києві. За даними Служби безпеки, він «безпосередньо брав участь у створенні незаконних органів влади на тимчасово окупованому півострові».

10 червня 2014 року призначений Москвою міністр охорони здоров’я анексованого Криму Петро Михальчевський написав заяву про відставку за власним бажанням. Російський голова Криму стверджував, що змусив Михальчевського подати у відставку, щоб його не звільняли «за статтею».

У Запоріжжі протестували проти ксенофобії на телебаченні

У Запоріжжі 5 січня відбулася акція «Запоріжжя – за адекватний гумор». Її учасники протестували проти расизму, сексизму і будь-якої ксенофобії на телебаченні, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

З собою активісти принесли плакати з написами: «Ні – розпалюванню ненависті», «Сексизм – це не смішно», «Спочатку на ТБ, потім – тебе», «ТБ також відповідає за злочин».

За словами учасників акції, приводом для неї стала мініатюра з новорічного випуску «Вечірнього кварталу» від студії «Квартал 95», показаного на «1+1», що, на думку активістів, містить ознаки гомофобії.

«Ми звертаємося до телеканалів, по-перше, з вимогою фільтрувати контент, заснований на расизмі, сексизмі, гомофобії й інших ксенофобіях. Наші вимоги до «Квартал 95» й інших продакшн-студій – не випускати подібний контент, який може образити почуття будь-яких українців незалежно від їхної сексуальної орієнтації, гендеру чи якихось інших ознак… Подібний гумор лише спричиняє ще більшу фобію і дискримінацію», – заявив ініціатор акції Дмитро Калінін.

4 січня у Києві через згадану мініатюру під стіни телеканалу «1+1» прийшли декілька активістів, які виступили проти гомофобії, трансфобії, расизму, сексизму і будь-якої ксенофобії на телебаченні і закликали телеканал і студію до публічних вибачень.

«1+1» і «Квартал 95» перепросили глядачів на своїх офіційних сторінках у мережі Facebook, однак до пікетувальників не вийшли. «Квартал 95» також прибрав із усіх інтернет-ресурсів відео цієї мініатюри.

Наразі Національна рада з питань телебачення і радіомовлення проводить моніторинг каналу «1+1» у зв’язку з інцидентом. 

 

Один військовий поранений минулої доби на Донбасі – штаб АТО

Підтримувані Росією бойовики на Донбасі минулої доби здійснили двічі обстрілювали позиції Збройних сил України, в результаті поранень зазнав один український військовослужбовець. Як йдеться в повідомленні штабу на сторінці у Facebook, вперше за останні три доби був порушений режим перемир’я на луганському напрямку.

«Увечері понад 10 мін калібру 120 міліметрів бойовики випустили по оборонних укріпленнях сил АТО довкола Луганського. На Донецькому напрямку, ще за світлої пори доби, ворог вів вогонь з гранатометів та стрілецької зброї, а також 120-міліметрових мінометів біля Верхньоторецького», – йдеться в повідомленні.

За даними штабу, військові ЗСУ жодного разу вогонь у відповідь не відкривали.

В угрупованнях «ЛНР» та «ДНР» станом на 6:30 5 січня не повідомляють, як минули останні години на захоплених донецькими і луганськими бойовиками територіях.

Тристороння контактна група щодо врегулювання ситуації на Донбасі оголосила черговий режим тиші з півночі 23 грудня 2017 року. Він змінює оголошений у зв’язку з початком навчального року режим тиші, який не призвів до припинення обстрілів.

Клімкін: українці, які працюють у Польщі, допомагають польській економіці

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін заявив, що українці, які працюють у Польщі, рятують конкурентоспроможність польської економіки. Про це очільник зовнішньополітичного відомства написав у мережі Twitter.

«Біженці – це категорія міжнародного права. Їм потрібно допомагати. За два роки такий статус у Польщі отримали 88 українців. При цьому майже 300 тисяч одержали дозвіл на роботу, а більше 2 мільйонів – візи, витративши кілька мільярдів євро (польська статистика)», – повідомив Клімкін.

«Мені як математику таке співвідношення видається дуже симпатичними для польської економіки. Навіть не враховуючи те, що саме українці рятують конкурентоспроможність економіки Польщі», – додав український міністр.

Перший заступник голови Верховної Ради України Ірина Геращенко також висловилася щодо українських трудових мігрантів у Польщі.

«Правда в тому, що десятки тисяч українців у часи економічної кризи, спровокованої в тому числі і війною, працюють у сусідніх країнах, у тому числі й у Польщі, посилюючи її економіку, вкладаючи свої руки, розум, сили, українську працелюбність і щирість у формування польського ВВП… Говорити про них як про біженців – це нонсенс», – вважає Геращенко.

2 січня прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький заявив, що його країна допомогла знизити напруження на східних кордонах Євросоюзу, прийнявши десятки тисяч біженців зі сходу України і також понад мільйон українських трудових мігрантів.

Разом з тим, згідно з даними українського посольства в Польщі, за 10 місяців 2017 року компетентні органи держави надали статус біженця 56 громадянам України. 

Член Меджлісу кримських татар Барієв заявив, що ФСБ допитала його родичів у Криму

Голова правління Кримськотатарського ресурсного центру, член Меджлісу кримських татар Ескендер Барієв заявив, що Федеральна служба безпеки Росії допитала його родичів в анексованому Криму.

«У допиті взяли участь мої дві сестри і тесть (батьки не ходили через стан їхнього здоров’я). На допит їх викликали через мою правозахисну діяльність і громадянську позицію. Про деталі допиту не знаю, тому що мені не повідомили, швидше за все, у зв’язку з тим, що взяли підписку про нерозголошення інформації», – написав Барієв у Facebook.

Він вважає допити спробою тиску на нього. За його словами, ФСБ намагається зробити його близьких «заручниками».

Російські силовики не коментували допити.

Барієв заявляв, що його родичів викликали на допит до Федеральної служби безпеки 21 грудня.

Кримськотатарський ресурсний центр – це громадська платформа, мета якої збирати і моніторити інформацію щодо правопорушень у Криму, а також правозахисна, нормотворча й аналітична діяльність. Він був зареєстрований в Україні як громадська організація в листопаді 2015 року.

Після російської анексії в Криму почастішали масові обшуки у незалежних журналістів, громадських активістів, активістів кримськотатарського національного руху, членів Меджлісу кримськотатарського народу, а також кримських мусульман, підозрюваних у зв’язках із забороненою в Росії організацією «Хізб ут-Тахрір».

Суд продовжив запобіжний захід фігурантам «справи рюкзаків» Чеботарю та Литвину

Солом’янський районний суд Києва продовжив запобіжні заходи у вигляді особистого зобов’язання для колишнього заступника міністра внутрішніх справ Сергія Чеботаря та харків’янина Володимира Литвина, які фігурують у так званій «справі рюкзаків», повідомили Радіо Свобода в прес-службі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

У САП зазначили, що суд розглядав питання продовження запобіжного заходу для Чеботаря 27 грудня, а для Литвина – 29 грудня.

«Чеботарю продовжили всі обов’язки, окрім заборони покидати Київ. Тобто він може пересуватися Україною, але в нього здані всі паспорти для виїзду за кордон. Литвину продовжили всі обов’язки, крім носіння електронного засобу стеження», – повідомили в САП.

Солом’янський районний суд Києва 1 листопада обрав особисте зобов’язання як запобіжний захід для всіх трьох фігурантів так званої «справи рюкзаків». Крім сина голови МВС Олександра Авакова затриманими в справі також були екс-заступник міністра внутрішніх справ Сергій Чеботар і харків’янин Володимир Литвин, який у 2014 році виступав як представник компанії «Дніпровенд», фірми-переможця тодішнього тендеру на постачання рюкзаків.

У САП повідомляли, що 22 грудня суд повернув Олександру Авакову закордонні паспорти і скасував зобов’язання носити електронний браслет.

Національне антикорупційне бюро України 31 жовтня провело обшуки в рамках розслідування можливої розтрати державних коштів при закупівлі рюкзаків Міністерством внутрішніх справ для бійців у зоні АТО. У результаті низки обшуків за підозрою в розтраті понад 14 мільйонів гривень затримали трьох людей: колишнього заступника міністра внутрішніх справ України Сергія Чеботаря, представника фірми-переможця тендеру на постачання рюкзаків (Володимира Литвина) і ще одну «приватну особу», як назвали сина міністра внутрішніх справ України Олександра Авакова.

За даними НАБУ, у 2015 році ці особи були причетні до закупівлі коштом Міністерства внутрішніх справ рюкзаків за ціною, суттєво вищою від середньоринкової. За даними досудового розслідування, товар не був поставлений вчасно і до того ж не відповідав вимогам, установленим МВС, внаслідок чого державі було завдано збитків у розмірі понад 14 мільйонів гривень.

Олександр Аваков назвав цю справу політичною. Так само й Міністерство внутрішніх справ України, до якого Олександр Аваков формально не має стосунку, назвало «політичними, а не юридично обґрунтованими» дії НАБУ, а міністр Арсен Аваков заявив, що його син не причетний до розтрати бюджетних коштів.

Порошенко підписав закон про запобігання і протидію домашньому насильству

Президент України Петро Порошенко підписав закон України «Про запобігання і протидію домашньому насильству», повідомляє 4 січня прес-служба голови держави.

«Документом передбачається впровадження комплексного підходу до боротьби з домашнім насильством, суттєве доповнення наявних інструментів такої боротьби, введення нових визначень термінів, та інших норм, спрямованих на покращення захисту потерпілих від домашнього насильства. Зокрема, законом передбачено створення і забезпечення функціонування Єдиного державного реєстру випадків домашнього насильства», – йдеться в повідомленні.

Верховна Рада ухвалила законопроект про запобігання домашньому насильству 6 грудня 2017 року. Згідно з пояснювальною запискою, законопроект імплементує положення конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами, яка також відома як Стамбульська конвенція.

Законопроект, зокрема, запроваджує термін «домашнє насильство», яке карається громадськими роботами на строк від 150 до 240 годин, арештом на термін до шести місяців, обмеженням волі на термін до п’яти років або позбавленням волі на термін до двох років.

Документ також доповнює Кримінальний кодекс України статтею про «примушування до шлюбу» і встановлює покарання за це правопорушення у формі арешту на термін до шести місяців, обмеження волі на термін до трьох років або позбавлення волі на аналогічний термін.

Документ стане чинним через рік з дня його опублікування.

Конвенція Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок ухвалена в 2011 році. Тоді її підписала й Україна. Проект закону про ратифікацію конвенції зареєстрований у Верховній Раді у листопаді 2016 році, він переданий на доопрацювання в профільний комітет.

Працівники газети «Експрес» прийшли до Львівської ОДА через суперечку з «Укрпоштою»

Працівники ТзОВ «Експрес Медіа сХаб» 4 січня принесли до приміщення Львівської облдержадміністрації 180 тисяч примірників газети «Експрес» через суперечку з «Укрпоштою».

«Ми привезли газети під приміщення державної влади, щоб та передала їх «Укрпошті», державному підприємству, яке заблокувало доставку газет, незважаючи на те, що люди заплатили за це гроші. Причина такої блокади у тому, що газету «Експрес» дехто боїться від влади», – заявив голова редакційної ради Ігор Починок. Представники видання поскладали газети перед входом у будівлю ОДА, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

Державне підприємство «Укрпошта» не поширює газету «Експрес» у січні цього року. Редакція стверджує, що ДП «Укрпошта» восени минулого року заблокувало розрахунки із видавцем газети «Експрес» і заборонило приймати передплату на газету «Експрес» у середині грудня минулого року по всій країні.

Тим часом дирекція «Укрпошти» у своїй офіційній заяві наголосила, що «з вересня минулого року Львівська дирекція «Укрпошти» неодноразово зверталася до ТзОВ «Експрес Медіа сХаб» з пропозицією укласти типовий Договір-доручення на розповсюдження періодичних видань за передплатою у 2018 році, однак 28 грудня 2017 року договір не підписаний. «Укрпошта» вирішила повернути гроші передплатникам».

«Ми підписали угоди з «Укрпоштою» і не бачимо жодних причин, чому не доставляється газета передплатникам. Тому прийшли до представників влади з газетами», – наголосив Ігор Починок.

До протестувальників вийшов голова Львівської ОДА Олег Синютка, який запропонував голові редакційній раді «Експресу» Ігореві Починку сьогодні зустрітися з керівником «Укрпошти».

«Я не бачу цьому змісту, бо ми вже двічі зустрічались», – відповів Ігор Починок.

Голова Львівської ОДА Олег Синютка повідомив, що звернувся до керівництва «Укрпошти» з проханням вирішити ситуацію. «Це господарський спір обох сторін, а не політичний тиск, і його потрібно вирішувати у суді», – вважає Олег Синютка.

Редакція газети «Експрес» 4 січня провела попереджувальну акцію. Працівники обіцяють після Різдвяних свят поновити протест і всі примірники газети, які не потраплятимуть до передплатників, привезти під будівлю Львівської ОДА.

Міністр закордонних справ Німеччини: важливо переконати Росію повернутися до СЦКК

Міністр закордонних справ Німеччини Зіґмар Ґабріель заявив, що важливо переконати Росію повернути своїх офіцерів до Спільного центру по контролю та координації режиму припинення вогню на Донбасі.

«Дуже важливо переконати російський уряд, щоб Росія знову брала участь у спільній комісії (СЦКК – ред.). Важливо, щоб Україна мала також прямий контакт із Росією в цьому плані. І ми хочемо переконати й робити все разом з Україною для того, щоб відкликання цих офіцерів було припинене, і вони повернулися до складу цієї місі», – сказав Ґабріель після зустрічі з українським колегою Павлом Клімкіним у Києві.

Він додав, що на Донбасі потрібно розмістити миротворців Організації Об’єднаних Націй.

«Це має бути озброєна й міцна миротворча місія ООН, яка перебуває на всій окупованій території», – заявив Ґабріель.

Росія, яка подала до Ради безпеки ООН пропозицію щодо сил організації на Донбасі, домагається, щоб ці сили дислокувалися тільки поблизу лінії контакту в місцях, де працюють спостерігачі ОБСЄ, і мали за завдання тільки охорону цих спостерігачів.

Україна і її західні союзники відкинули такі обмеження і наполягають, що ці сили повинні працювати на всій окупованій території Донбасу, включно з неконтрольованою нині ділянкою українсько-російського кордону, і мати широкий миротворчий мандат.

Крім того, Київ і Захід відкидають будь-яке узгодження подробиць можливої місії ООН із бойовиками, які не є стороною мінських домовленостей про врегулювання на окупованій частині Донбасу.

Росія вивела своїх представників з СЦКК наприкінці 2017 року. Вони покинули Україну 19 грудня через, як заявили в російському МЗС, «напружену морально-психологічну ситуацію» і «зневажливе ставлення українських військовослужбовців». Українські представники заявили, що виведення Росією своїх представників з СЦКК є спробою Кремля змусити Київ вести переговори з представниками сепаратистських угруповань «ДНР» і «ЛНР».

Клімкін – голові МЗС Німеччини: на Донбасі немає реального припинення вогню

На Донбасі немає реального припинення вогню, заявив міністр закордонних справ України Павло Клімкін під час зустрічі зі своїм німецьким колегою Зіґмаром Ґабріелем у Києві.

«Я дуже детально розповів Зіґмару, яка в нас зараз ситуація. Вона дуже напружена. У нас немає реального припинення вогню. Лише за останні дні в нас було понад 60 обстрілів, понад третина з них – із забороненої зброї. Ми втратили трьох наших воїнів, 15 поранені», – сказав Клімкін на спільній прес-конференції з Ґабріелем.

Тристороння контактна група щодо врегулювання ситуації на Донбасі оголосила черговий режим тиші з півночі 23 грудня 2017 року. Він змінює оголошений у зв’язку з початком навчального року режим тиші, який не призвів до припинення обстрілів.

Збройний конфлікт на Донбасі триває понад три з половиною роки – від квітня 2014 року. За даними ООН, його жертвами стали понад 10 300 людей. Україна та Захід звинувачують Росію в підтримці сепаратистів зброєю та особовим складом. Москва заперечує це, визнаючи хіба що наявність у складі проросійських бойовиків своїх громадян, яких називає «добровольцями».

Повертаємося до справжньої реальності – колишній заручник бойовиків, блогер Неделяєв

Луганський блогер Едуард Неделяєв, який понад рік провів у заручниках бойовиків угруповання «ЛНР», повідомив 2 січня про процес відновлення колишніх в’язнів.

«Учора (1 січня – ред.) нас вивозили в місто. Дозовано повертаємося до справжньої реальності… Медики інтенсивно працюють з усією групою звільнених, вже є прогрес. Сьогодні мають почати роботу з нами психологи і дебріфери. Тому спілкування з зовнішнім світом буде обмежене», – вказав Неделяєв.

«Взагалі, звичайно, це шок для мозку: вранці в середу на нарах клопів годувати, а ввечері з президентом спілкуватися… У середу баландою снідати, а в четвер насолоджуватися прекрасними стравами майстерних кухарів ДУС (Державного управління справами –ред.) Дуже відвик від спокійних і доброзичливих облич навколо. Теж треба звикнути. Досі не віриться, що все позаду», – наголосив блогер у мережі Facebook.

Упродовж останніх 1,5 року процес звільнення заручників на Донбасі був заблокований. 27 грудня між українською стороною і підтримуваними Росією бойовиками відбувся обмін полоненими. Обмін був запланований за формулою «306 (тих, видачі кого домагаються підтримувані Росією бойовики – ред.) на 74 (військових і цивільних, включених до списку на обмін Україною – ред.)».

Українській стороні 27 грудня передали 74 людини, проте одна особа вирішила залишитися на непідконтрольній українській владі території. Київ передав бойовикам 233 осіб.

Після цього обміну, за даними СБУ, у полоні проросійських бойовиків залишаються 103 українських заручники.

Прикордонники не пропустили до Криму російського співака – ДПСУ

Українські прикордонники не пропустили до анексованого Криму російського співака Євгена Кемеровського, повідомила проекту Радіо Свобода Крим.Реалії начальниця прес-служби Бердянського прикордонного загону Державної прикордонної служби України Неля Доценко.

Вона зазначила, що прикордонники не пропустили Кемеровського на півострів з материкової частини України через відсутність у нього спецдозволу, який видають в органах Державної міграційної служби. Доценко зазначила, що такий документ іноземці та люди без громадянства повинні мати для перетину адміністративного кордону з півостровом.

Крим.Реалії з посиланням на джерело на КПВВ «Чонгар» пише, що російський співак при проходженні прикордонного контролю згадав, що має нерухомість на території Криму і тому має намір отримати спецдозвіл для перетину адмінкордону.

Публічних коментарів самого Кемеровського з цього приводу немає.

Міжнародні організації визнали окупацію й анексію Криму незаконними й засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили низку економічних санкцій. Росія заперечує окупацію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму й Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

У справі про вбивство Ноздровської залишилося три версії – Найєм

У справі про вбивство юристки Ірини Ноздровської залишилося три версії, дві з яких пов’язані з професійною діяльністю. Про це ввечері 2 січня повідомив у Facebook депутат Верховної Ради Мустафа Найєм.

«Щойно повернувся з села Демидів, де жила Ірина Ноздровська. Бачився з родиною загиблої та слідчими в кримінальному провадженні. Наскільки я розумію, зараз відпрацьовуються три основні версії – вбивство у зв’язку зі справою Россошанського, вбивство правозахисника на професійному ґрунті, побутовий конфлікт», – вказав депутат.

За його словами, «версія про самогубство не розглядається, оскільки на тілі загиблої виявлено сліди насильницької смерті», а «після попередньої судово-медичної експертизи також відпала версія про зґвалтування».

Раніше 2 січня представник Головного управління Національної поліції в Київській області Микола Жукович повідомив, що поліція розглядає чотири версії вбивства юристки Ірини Ноздровської.

Удень 2 січня біля будівлі Головного управління поліції Київської області зібралися активісти, які вимагали швидкого і неупередженого слідства.

Прокуратура Києва заявила, що поліція отримала вказівки ретельно відпрацювати осіб, які погрожували вбитій юристці Ірині Ноздровській, а також тих, хто контактував із загиблою напередодні її зникнення.

Ноздровська займалася справою про загибель своєї сестри, яку у вересні 2015 року збив автомобіль. У вбивстві обвинувачують Дмитра Россошанського. 27 грудня юристка повідомляла, що Апеляційний суд Київської області відмовився звільнити Россошанського за амністією і відправив справу щодо нього на новий судовий розгляд.

У перший день року бойовики відкривали вогонь 5 разів, втрат у ЗСУ на Донбасі немає – штаб

Підтримувані Росією бойовики на Донбасі у перший день нового року здійснили 5 обстрілів позицій Збройних сил України, жоден український військовий не загинув і не був поранений. Як йдеться в повідомленні прес-центру штабу АТО на сторінці у Facebook, під обстріли бойовиків потрапили оборонні укріплення ЗСУ  біля Луганського, Павлополя, Водяного та Верхньоторецького.

За даними штабу, бойовики під час обстрілів застосовували 82 та 120-міліметрові міномети, гранатомети різних видів та стрілецьку зброю.

В угрупованні «ЛНР» звинувати ЗСУ у двох випадках порушення режиму тиші. В угрупованні «ДНР» не повідомляють, як минули останні години на захоплених донецькими бойовиками територіях.

Тристороння контактна група щодо врегулювання ситуації на Донбасі оголосила черговий режим тиші з півночі 23 грудня 2017 року. Він змінює оголошений у зв’язку з початком навчального року режим тиші, який не призвів до припинення обстрілів.

 

 

У Херсоні день народження Бандери відзначили мітингом та смолоскиповою ходою

Представники націоналістичних політичних партій та громадських організацій 1 січня в Херсоні взяли участь у мітингу та смолоскиповій ході на честь 109-ї річниці від дня народження одного із лідерів українського націоналістичного руху першої половини ХХ століття Степана Бандери. 

У заході взяли участь представники ВО «Свобода», «Правого сектору», громадські активісти, депутати районних рад, обласної та міської рад. 

Смолоскипова хода пройшла центральною вулицею обласного центру, проспектом Ушакова, від площі Свободи до меморіалу «Слава Україні».

Один із лідерів українського націоналістичного руху першої половини ХХ століття Степан Бандера народився 1 січня 1909 року на території теперішньої Івано-Франківської області. Вбитий 15 жовтня 1959 року в Мюнхені агентом КДБ Богданом Сташинським.

У Дніпрі з нагоди дня народження Бандери влаштували марш і флешмоб з виконанням гімну ОУН

У Дніпрі 1 січня відбувся марш, приурочений до дня народження Степана Бандери. Близько 400 учасників, представників громадських організацій, під синьо-жовтими та червоно-чорними прапорами зі смолоскипами в руках пройшли центральною частиною міста від облдержадміністрації до мерії.

В акції взяла участь як молодь, так і літні люди. Учасники акції йшли під звуки барабана, співали гімн України та українські пісні, а також скандували гасла «Слава Україні! Героям слава!», «Бандера, Шухевич – герої України!» тощо.

У руках вони тримали плакати з написами «Ніхто не зупинить ідею, час якої настав» та «Діди воювали». Біля будівлі міської ради учасники акції запалили фальшфеєри й влаштували флешмоб з виконанням гімну ОУН.

За словами активістів, Степан Бандера є символом української нації. «Ті, хто за українську перемогу, мають бути завжди єдині, підтримувати один одного і не доводити до розбрату. Бандера, на жаль, не прийде, Бандера порядок не наведе. Це маємо зробити ми під його прапором», – зазначив один із учасників маршу, активіст організації «С14» Андрій Куліш.

Захід супроводжувала поліція, але в дії активістів не втручалась.

2016 року активісти ВО «Свобода» встановили пам’ятний знак Бандері на в’їзді до Дніпра, пізніше його демонтували невідомі.

Степан Бандера народився 1 січня 1909 року в селі Старий Угринів Калуського району на Івано-Франківщині. Загинув 15 жовтня 1959 року у Мюнхені від рук агента КДБ Богдана Сташинського.

Закон про продовження мораторію на продаж сільськогосподарських земель набув чинності

З 1 січня набув чинності закон про продовження мораторію на продаж сільськогосподарських земель в Україні.

Документ продовжує дію мораторію на продаж чи відчуження земель сільськогосподарського призначення до 1 січня 2019 року.

Верховна Рада 7 грудня 2017 року продовжила мораторій на продаж сільськогосподарської землі до 1 січня 2019 року. В Україні він діє з 2002 року.

У жовтні 2016 року президент України Петро Порошенко підписав закон про продовження мораторію до 2018 року, документом також доручалося Кабміну до 1 липня 2017 року розробити і внести на розгляд Верховної Ради України законопроект про обіг земель сільськогосподарського призначення.

Наразі у Верховній Раді зареєстровані два депутатських законопроекти про обіг земель сільськогосподарського призначення. Уряд планував подати відповідний законопроект восени, проте цього не сталося.

Бойовики минулої доби стріляли 7 разів, поранений 1 український військовий – штаб

Підтримувані Росією бойовики на Донбасі минулої доби здійснили 7 обстрілів позицій Збройних сил України, в результаті поранень зазнав один український військовослужбовець. Як йдеться в повідомленні штабу на сторінці у Facebook, під обстріли бойовиків потрапили оборонні укріплення ЗСУ на луганському та донецькому напрямках.

За даними штабу, під вогонь бойовиків з мінометів, гранатометів та стрілецького озброєння потрапили території поблизу Луганського, Станиці Луганської, Верхньоторецького. Гнутова, Широкина та Водяного.

В угрупованні «ЛНР» звинувати ЗСУ у двох випадках порушення режиму тиші. В угрупованні «ДНР» не повідомляють, як минули останні години на захоплених донецькими бойовиками територіях.

Тристороння контактна група щодо врегулювання ситуації на Донбасі оголосила черговий режим тиші з півночі 23 грудня 2017 року. Він змінює оголошений у зв’язку з початком навчального року режим тиші, який не призвів до припинення обстрілів.

У Міноборони заявляють про можливу підготовку підтримуваних Росією бойовиків до наступальних дій

У Міністерстві оборони України заявляють про можливу підготовку підтримуваних Росією бойовиків на Донбасі до наступальних дій.

Як повідомив речник Міноборони Олександр Мотузяник з посиланням на дані розвідки, про це свідчить посилення бойовиками уваги до застосування бойових машин.

«Російські офіцери, призначені в ході останньої ротації на командні посади у з’єднаннях і частинах незаконних збройних формувань, намагаються підвищити бойові спроможності підлеглих підрозділів. Зокрема, вони зобов’язали місцевих ватажків постійно збільшувати кількість і тривалість занять з бойової підготовки, у т.ч., з інтенсивним використанням бойових машин. Це не дозволяє бойовикам проводити належне обслуговування військової техніки. Так, протягом тижня в одній із частин т.зв. 1 АК під час занять згоріли силові установки на двох танках. Ще кілька машин через порушення режиму експлуатації потребують серйозного ремонту», — сказав Мотузяник.

Раніше цього місяця секретар Ради національної безпеки й оборони України Олександр Турчинов не виключав, що Росія може активізувати воєнні дії на Донбасі після виведення своїх офіцерів зі Спільного центру з контролю та координації питань припинення вогню на сході України.

Захід звинувачує Кремль у збройній підтримці бойовиків на Донбасі. Всього, за даними Києва, на сході України воюють кілька тисяч кадрових російських військовослужбовців. Кремль називає цих людей «добровольцями».

 

Від початку новорічного перемир’я бойовики стріляли 39 разів – українська сторона СЦКК

Від початку перемир’я, встановленого на час різдвяних та новорічних свят з 23 грудня підтримувані Росією бойовики здійснили 39 обстрілів позицій ЗСУ на Донбасі, заявляє штаб АТО з посиланням на українську сторону Спільного центру контролю і координації режиму припинення вогню на Донбасі. Згідно з повідомленням, з-поміж усіх обстрілів –10 – із застосуванням озброєнь, заборонених Мінськими домовленостями.

«Упродовж минулого тижня НЗФ ОРДО/ОРЛО активно застосовували стрілецьку зброю, великокаліберні кулемети та гранатомети вздовж всієї лінії розмежування. Обстрілів позицій наших військових із артилерії великих калібрів, у тому числі реактивних систем залпового вогню, та танків українською стороною СЦКК не зафіксовано», – йдеться в повідомленні.

Повідомляється також, що від часу оголошення про початок дії нового перемир’я активізувались і снайпери бойовиків – зафіксовано 7 випадків. 

«Підрозділи ЗСУ у районі проведення АТО на території Донецької та Луганської областей безумовно дотримуються Мінських домовленостей та забезпечують виконання усіх заходів щодо дотримання режиму «тиші» по всій лінії розмежування сторін на сході України, незважаючи на брудні провокації проросійських терористичних військ», – йдеться в повідомленні штабу з посиланням на українську сторону в СЦКК.

Росія вивела своїх представників з СЦКК. Вони покинули Україну 19 грудня через, як заявили в російському МЗС, «напружену морально-психологічну ситуацію» і «зневажливе ставлення українських військовослужбовців». Українські представники заявили, що виведення Росією своїх представників з СЦКК є спробою Кремля змусити Київ вести переговори з представниками сепаратистських угруповань «ДНР» і «ЛНР».

Тристороння контактна група щодо врегулювання ситуації на Донбасі оголосила черговий режим тиші з півночі 23 грудня 2017 року. Він змінює оголошений у зв’язку з початком навчального року режим тиші, який не призвів до припинення обстрілів.