У штабі Зеленського заявили, що Тимошенко не буде модерувати дебати між ним та Порошенком

Лідер «Батьківщини» Юлія Тимошенко не буде вести дебати між кандидатом у президенти України Володимиром Зеленським та його опонентом Петром Порошенком. Про це в ефірі радіо «Новое время» заявив радник передвиборчого штабу Володимира Зеленського Дмитро Разумков.

Він вважає, що Тимошенко була б незалежним модератором, оскільки критикувала б обох кандидатів.

«Якби вона погодилася, то на стадіоні було б представлено 60% голосів виборців. Тобто це було б реально представництво більше половини країни. Але сталося так, як сталося», – зазначив Разумков і додав, що тепер місце модератора запропонують комусь іншому.

31 березня відбулися вибори президента України. Актор і бізнесмен Володимир Зеленський та чинний президент Петро Порошенко виходять до другого туру, який запланований на 21 квітня.

3 квітня Зеленський запропонував своєму опонентові в другому турі виборів Порошенку провести дебати на стадіоні «Олімпійський» у Києві, а також призначити лідерку «Батьківщини» Юлію Тимошенко «незалежним арбітром» на цих дебатах.

Порошенко у ніч на 4 квітня відповів, що готовий дебатувати на стадіоні, хоча закон прописує інші правила.

Порошенко здає аналізи на НСК «Олімпійський» – трансляція

Президент України, кандидат на виборах голови держави Петро Порошенко приїхав до медпункту на НСК «Олімпійський» у Києві для здачі аналізів на вміст в організмі наркотичних речовин і алкоголю.

Президент прибув на НСК після 9:00.

Перед цим у приватній лабораторії в Києві аналізи здав інший кандидат Володимир Зеленський.

Протягом кількох останніх днів між Порошенком і Зеленським, кандидатами у президенти, які проходять у другий тур виборів голови держави в Україні, триває обмін викликами.

3 квітня Зеленський запропонував Порошенкові провести дебати на стадіоні «Олімпійський» у Києві.

Порошенко у ніч на 4 квітня відповів, що готовий дебатувати на стадіоні, хоча закон прописує інші правила.

Після цього в штабі Зеленського заявили, що перед тим, як дебатувати, кандидати обов’язково повинні пройти медичну експертизу і довести народу, що серед них немає «ні алкоголіків, ні наркоманів».

Представник штабу Порошенка Олег Медведєв заявив, що президент зранку 5 квітня чекатиме на Зеленського в медпункті стадіону «Олімпійський» в Києві для здачі всіх аналізів.

У Зеленського ж запросили Порошенка здати аналізи в «незалежній лабораторії».

Читайте також: Що таке президентські дебати: коротко про головне

Водночас чинне законодавство не зобов’язує кандидатів у президенти надавати медичні довідки.

У ніч на 5 квітня Порошенко записав повторне звернення до Зеленського і закликав його «бути мужиком», приходити на дебати, «не шукати причин і не ставити умов».

Другий тур виборів президента України має відбутися 21 квітня, перед тим, згідно із законом, мають пройти дебати кандидатів на Суспільному.

 

У місцях несвободи на окупованому Донбасі перебувають близько тисячі людей – омбудсмен

У місцях несвободи на непідконтрольній Україні території Донбасу перебувають близько тисячі людей, повідомив офіс уповноваженого Верховної Ради з прав людини у відповідь на запит Радіо Свобода.

«До уповноваженого надійшла інформація стосовно близько тисячі осіб, які перебувають у місцях несвободи на тимчасово окупованій території Луганської і Донецької областей з приводу їх переведення на підконтрольну уряду України територію. При цьому відомості стосовно таких осіб постійно оновлюються», – заявили в офісі омбудсмена.

4 квітня Міністерство з питань тимчасово окупованих територій України повідомило, що від початку збройного конфлікту на Донбасі підтримувані Росією бойовики передали Україні 274 людей. Вони були ув’язнені до окупації українських територій.

Конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, станом на кінець грудня 2018 року, за час конфлікту загинули близько 13 тисяч людей, майже 30 тисяч – поранені.

На «Олімпійському» анонсують брифінг щодо дебатів Порошенка та Зеленського

Офіційний представник Національного спортивного комплексу «Олімпійський» проведе брифінг, темою якого буде можливість організації передвиборчих дебатів кандидатів у президенти України Петра Порошенка та Володимира Зеленського. Про це прес-служба НСК «Олімпійський» повідомила 4 квітня у відповідь на запит Радіо Свобода.

«Ми розуміємо ваш інтерес до теми можливого проведення дебатів кандидатів у президенти України на НСК «Олімпійський» та повідомляємо: медіа-брифінг для представників засобів масової інформації відбудеться на території НСК «Олімпійський» у найближчі кілька днів. На питання журналістів відповість офіційний представник головної арени України. Про точну дату та час проведення брифінгу буде повідомлено додатково», – ідеться у відповіді.

Радіо Свобода запитувало, чи готовий НСК «Олімпійський» провести теледебати перед другим туром виборів президента; чи були відповідні запити до НСК з приводу проведення такого заходу та чи є у НСК «Олімпійський» технічні можливості провести теледебати.

Кандидат у президенти України Володимир Зеленський 3 квітня закликав свого опонента Петра Порошенка взяти участь у дебатах на стадіоні «Олімпійський» у Києві.

Порошенко 4 квітня відповів, що готовий дебатувати на стадіоні, хоча закон прописує інші правила.

При цьому в НСК «Олімпійський» заявили, що не отримували заявок на проведення дебатів між кандидатами в президенти.

31 березня відбувся перший тур виборів президента України. Центральна виборча комісія завершила підрахунок голосів виборців: актор і бізнесмен Володимир Зеленський і чинний президент Петро Порошенко виходять до другого туру, який відбудеться 21 квітня.

Після оголошення результатів екзит-полів чинний президент Петро Порошенко заявив, що дебати кандидатів обов’язково мають відбутися. Зеленський зазначив, що готовий до дебатів. Втім, у його команді згодом припустили, що їхній кандидат не братиме участі в дебатах через їхню беззмістовність.

1 квітня Національна суспільна телерадіокомпанія України запросила переможців першого туру виборів президента для участі в теледебатах.

Закон України «Про вибори президента України» в статті 62 визначає процедуру й терміни проведення передвиборчих теледебатів. Зокрема, такі дебати проводять в останню п’ятницю перед днем повторного голосування між 19 та 22 годинами в прямому ефірі, тривалістю не менше ніж 60 хвилин і транслюються в ефірі національних Суспільних теле- та радіоканалу. Передвиборчі теледебати також можуть безкоштовно транслюватися іншими каналами мовлення.

Кандидати на посаду президента України беруть участь у теледебатах особисто. У разі відмови одного з кандидатів в участі у дебатах, виділений час надається іншому – хто прийшов.

 

Помер російський режисер та сценарист Георгій Данелія

У віці 88 років у столиці Росії Москві помер російський режисер та сценарист Георгій Данелія, повідомила «Новой газете» його сім’я.​

У лютому Данелію шпиталізували із запаленням легень, згодом його ввели в стан штучної коми.

Данелія народився в грузинському Тбілісі (тоді – Тифліс) 25 серпня 1930 року. Він був режисером фільмів «Я крокую по Москві», «Міміно», «Кін-Дза-Дза» та сценаристом «Джентельменів удачі».

У 2014 році після анексії Росією Криму та початку збройного конфлікту на Донбасі Данелія в інтерв’ю виданню «Гордон» заявив: «Я щиро не розумію, що насправді відбувається. Але я надто люблю Україну, щоб залишатися осторонь». Тоді він сказав, що не підписував лист російської творчої інтелігенції на підтримку політики президента Росії Володимира Путіна. Водночас він не підписував і лист із засудженням дій Росії.

У НСК «Олімпійський» заявили, що не отримували заявок на проведення дебатів між кандидатами в президенти

До державного підприємства НСК «Олімпійський» не надходило жодних офіційних заявок, чи проектів угод на проведення дебатів між кандидатами в президенти України. Про це заявили на підприємстві.

«Пропозиція одного з кандидатів в президенти провести такі дебати на стадіоні НСК «Олімпійський» в Києві – є його власною ініціативою. Вона не обговорювалася з керівництвом держпідприємства та не узгоджувалася з графіком проведення заходів на стадіоні. В разі надходження відповідних пропозицій адміністрація НСК «Олімпійський» буде розглядати їх в робочому порядку», – мовиться у повідомленні, опублікованому на Facebook-сторінці НСК.

Там також зазначили, що «Олімпійський» – аполітичне державне підприємство і не бере участі у виборчій кампанії будь-кого з кандидатів у президенти України.

Раніше кандидат у президенти України Володимир Зеленський закликав свого опонента Петра Порошенка взяти участь у дебатах на стадіоні «Олімпійський» у Києві. У відповідь народний депутат від «Блоку Петра Порошенка», представник кандидата у президенти Порошенка Марія Іонова зазначила, що він не буде дебатувати з Зеленським на стадіоні.

31 березня відбувся перший тур виборів президента України. Центральна виборча комісія наразі завершує підрахунок голосів виборців, але вже очевидно, що актор і бізнесмен Володимир Зеленський та чинний президент Петро Порошенко виходять до другого туру, який відбудеться 21 квітня.

Після оголошення результатів екзит-полів чинний президент Петро Порошенко заявив, що дебати кандидатів обов’язково мають відбутися. Зеленський зазначив, що готовий до дебатів. Втім, у його команді згодом припустили, що їхній кандидат не братиме участі в дебатах через їхню беззмістовність.

1 квітня Національна суспільна телерадіокомпанія України запросилапереможців першого туру виборів президента для участі в теледебатах.

У БПП заявили, що Порошенко не буде дебатувати з Зеленським на стадіоні

«Президент Порошенко – європеєць і він на стадіоні не буде зустрічатись, він буде зустрічатись в телестудії, де мають нормально, професійно відбутись дебати»

Зеленський закликав Порошенка взяти участь у дебатах на «Олімпійському» в Києві

Кандидат у президенти України Володимир Зеленський закликав свого опонента Петра Порошенка взяти участь у дебатах на стадіоні «Олімпійський» у Києві.

«Я звертаюся до Петра Порошенка. Ви кличете мене на дебати, мріяли, що я втечу, відморожуся, заховаюся. Ні, я – це не ви в 14-му році. Я приймаю виклик. Ось мої умови: чекаю на вас тут, на НСК «Олімпійський». Дебати відбудуться перед народом України. Усі канали мають право транслювати дебати наживо», – сказав Зеленський.

Він вважає, що кандидати обов’язково повинні пройти медичну експертизу і довести народу, що серед них немає «ні алкоголіків, ні наркоманів».

«На знак поваги як мінімум до третини громадян України ви повинні публічно сказати, що дебати відбудуться не з маріонеткою Кремля чи Коломойського, не з ватником, не з малоросом, не з бидлом, не з клоуном, а з кандидатом у президенти України Володимиром Зеленським. Даю вам 24 години. Думайте», – заявив Зеленський.

Він не уточнив дату та регламент дебатів.

31 березня відбувся перший тур виборів президента України. Центральна виборча комісія наразі завершує підрахунок голосів виборців, але вже очевидно, що актор і бізнесмен Володимир Зеленський та чинний президент Петро Порошенко виходять до другого туру, який відбудеться 21 квітня.

Після оголошення результатів екзит-полів чинний президент Петро Порошенко заявив, що дебати кандидатів обов’язково мають відбутися.  Зеленський зазначив, що готовий до дебатів. Втім, у його команді згодом припустили, що їхній кандидат не братиме участі в дебатах через їхню беззмістовність.

1 квітня Національна суспільна телерадіокомпанія України запросила переможців першого туру виборів президента для участі в теледебатах.

Куди зник після обшуків у Криму активіст Яячиков, досі не відомо – журналіст

Де зараз може перебувати кримськотатарський активіст Едем Яячиков, який зник після масових обшуків у будинках кримських татар 27 березня, досі не відомо, повідомив російський журналіст Антон Наумлюк.

«Поліція проводить формальні дослідчі дії з приводу заяви дружини Едема Яячикова, місце перебування якого невідоме з 27 березня, коли співробітники ФСБ і поліції провели в його будинку обшук (а також обшук і затримання в будинках 23 інших фігурантів справи)», – написав Наумлюк у соцмережі Facebook.

За його словами, це спростовує неофіційні заяви представників російської слідчої групи нової «справи Хізб ут-Тахрір» про те, що Яячиков затриманий за статтею про тероризм.

«Таким чином, або він неофіційно перебуває в руках співробітників ФСБ і це приховується, або досі ними не знайдений. У будь-якому разі, його доля залишається невідомою. Машина була знайдена в Сімферополі, справа про викрадення за заявою дружини не була порушена», – додав журналіст.

У момент обшуку Яячикова не було вдома. 29 березня адвокат Едем Семедляєв повідомив, що російські силовики затримали активіста. Напередодні ввечері дружина Яячикова Сусанна подала в російську поліцію заяву про викрадення чоловіка.

Публічних коментарів представників російської поліції з приводу зникнення Яячикова і поданої за цим фактом заяви наразі немає.

29 березня заарештованих у Криму 23 кримськотатарських активістів у рамках другої сімферопольської «справи Хізб ут-Тахрір» вивезли в Росію.

Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їхнє переслідування мотивованим за релігійною ознакою. 

Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об’єднання всіх мусульманських країн в ісламському «халіфаті», але відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що зазнають несправедливого переслідування в Росії. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» 2003 року, включивши організацію до списку 15 «терористичних» об’єднань. Після окупації Криму Москва насаджує цю внутрішньоросійську заборону і в цій частині території України, в якій організація діє легально. Міжнародне право забороняє державі-окупантові запроваджувати своє право на окупованих нею територіях.

Росія має звільнити затриманих 27 і 28 березня кримських татар – Human Rights Watch

Міжнародна правозахисна організація Human Rights Watch відреагувала на арешт 27 і 28 березня в окупованому Росією Криму 23 кримськотатарських активістів (у повідомленні на сайті організації не згадується про затримання 29 березня 24-го активіста, Едема Яячикова – ред.).

Правозахисники назвали події минулого тижня «безпрецедентним кроком для посилення тиску на групу, яка критикувала російську окупацію Кримського півострова».

«Російська влада має відмовитися від обвинувачення, звільнити активістів, і, ще до їхнього звільнення, негайно надати їм доступ до адвокатів», – ідеться в повідомленні, поширеному 2 квітня.

29 березня заарештованих в Криму 23-х кримськотатарських активістів вивезли до Росії.

27 березня в анексованому Криму російські силовики влаштували обшуки в будинках кримськотатарських активістів і затримали понад 20 людей, включно з тими, хто прийшов підтримати кримських татар, у чиїх домівках влаштували обшуки. Тих, що знімали обшуки, зарештували на 5 діб та оштрафували. До 15 травня ж заарештували затриманих за підозрою у буцімто причетності до забороненої на території Росії і в анексованому нею Криму організації «Хізб ут-Тахрір».

Чотирьох полонених українських моряків у Росії обстежили психіатри – без адвоката

У Росії чотирьом українським військовим морякам провели психіатричну експертизу, повідомив адвокат Микола Полозов у Facebook. За його словами, 1 квітня відбулися слідчі дії щодо Дениса Гриценка.

«Слідство ознайомило Дениса і його адвокатів з двома постановами про призначення експертизи бойових модулів на МБАК «Нікополь» і «Бердянськ», – зазначив Полозов.

Адвокат додав, що в ході слідчих дій було заявлено клопотання про долучення доповіді Управління Верховного комісара ООН з прав людини, згідно з якою всі 24 захоплених Росією українських моряки наділені статусом військовополонених і перебувають під захистом III Женевської конвенції.

Полозов повідомив, що під час спілкування з Гриценком дізнався, що 26 березня «його, Михайла Власюка, Андрія Драча і В’ячеслава Зінченка вивозили в інститут Сербського для проведення психіатричної експертизи». Експертиза проходила за відсутності адвокатів.

25 листопада 2018 року російські прикордонники ФСБ поблизу Керченської протоки відкрили вогонь по українських кораблях і захопили три судна з 24 моряками. Українська влада визнає цих моряків військовополоненими. Країни Заходу закликають Росію звільнити моряків і забезпечити свободу судноплавства в Керченській протоці.

ЦВК залишилося опрацювати близько 2% протоколів

Центральна виборча комісія опрацювала 97,72% протоколів на виборах президента України.

За цими даними, Володимир Зеленський набирає 30,26%, Петро Порошенко – 15,92%, Юлія Тимошенко – 13,38%, Юрій Бойко – 11,65%, Анатолій Гриценко – 6,92%, Ігор Смешко – 6,03%, Олег Ляшко – 5,47%.

Вибори президента України відбулися 31 березня. Явка склала близько 62,8%.

Центральна виборча комісія має оголосити остаточні результати виборів до 10 квітня. Другий тур відбудеться 21 квітня.

Серед партнерів України у Європі немає категоричного несприйняття когось із кандидатів – Кулеба

Серед європейських партнерів України немає категоричного несприйняття когось із кандидатів у президенти. Про це в ефірі Радіо Свобода повідомив постійний представник України при Раді Європи Дмитро Кулеба.

«Наразі категоричного несприйняття того чи іншого кандидата я не бачу. Головне для наших партнерів, щоб українська демократія спрацювала і дуже бажано, звісно, щоб ми припинили свої зовнішньополітичні метання: оці всі позаблоковості, багатовекторності – біжимо туди, стоїмо однією ногою там. Вирішили йти на Захід, давайте йти на Захід. Це шлях до побудови в Україні європейської цивілізованої держави в Україні», – сказав Кулеба.

Він зазначив, що для європейців за підсумками виборів в Україні головними є не прізвища кандидатів, а демократичність і відповідність голосування міжнародним стандартам.

Станом на 15:00 1 квітня Центральна виборча комісія опрацювала понад 80% протоколів на виборах президента, які відбулися в Україні 31 березня. За даними ЦВК, Володимир Зеленський отримує 30,41%, Петро Порошенко – 16,03%, Юлія Тимошенко – 13,24%, Юрій Бойко – 11,55%, Анатолій Гриценко – 7,03%.

Центральна виборча комісія має оголосити остаточні результати виборів до 10 квітня. Другий тур відбудеться 21 квітня.

Спостерігачі ОБСЄ назвали вибори президента України конкурентними

Спостерігачі місії Бюро демократичних інститутів і прав людини Організації з безпеки та співпраці в Європі (ОБСЄ) зі спостереження за виборами президента в Україні назвали їх конкурентними.

«Президентські вибори були конкурентними, вони дали широкий вибір. День виборів оцінений як такий, що відкриває шлях до другого туру. Закон застосовувався добросовісно багатьма учасниками, в тому числі владою», – повідомив на прес-конференції у Києві Ілкка Канерва, коородинатор місії спостерігачів ОБСЄ.

За його словами, були окремі питання щодо «виконання законів», які потребують окремої дискусії.

«Але загалом кандидати могли вільно проводити кампанію і достовірним чином показати, які ресурси були використані, і що не було зловживання ними», – повідомив представник ОБСЄ.

Він зазначив, що загалом від місії на українських виборах працювали 2300 спостерігачів.

Раніше сьогодні міжнародна неурядова організація CANADEM повідомила, що чергові вибори президента відбулися чесно і вільно.

Громадянська мережа «Опора» і громадська організація «Комітет виборців України» за підсумками голосування в першому турі президентських виборів також заявили, що порушення під час голосування не були системними і не могли суттєво вплинути на результати волевиявлення громадян.

В Україні 31 березня відбулося голосування на чергових виборах президента країни. Явка на виборах склала близько 63,5%.

Наразі Центральна виборча комісія опрацювала понад 80% протоколів на виборах президента, які відбулися в Україні 31 березня.

За даними ЦВК, Володимир Зеленський отримує 30,41%, Петро Порошенко – 16,03%, Юлія Тимошенко – 13,24%, Юрій Бойко – 11,55%, Анатолій Гриценко – 7,03%.

 

У ЦВК почали прийом паперових протоколів

Центральна виборча комісія відкрила засідання з прийому оригіналів паперових протоколів окружних виборчих комісій щодо результатів голосування на виборах президента 31 березня.

Перший паперовий протокол подала ОВК 51-го округу в Донецькій області, в межах якого працювали дві виборчі дільниці в селищі Зайцеве в Донецькій області.

ЦВК починає засідання, протягом якого має укласти підсумковий протокол щодо результатів голосування.

Читайте також: Результати першого туру виборів-2019. Живий блог​

В Україні 31 березня відбулося голосування на чергових виборах президента країни. Явка на виборах склала близько 63,5%.

Станом на 15:00 1 квітня Центральна виборча комісія опрацювала понад 80% протоколів на виборах президента, які відбулися в Україні 31 березня.

За даними ЦВК, Володимир Зеленський отримує 30,41%, Петро Порошенко – 16,03%, Юлія Тимошенко – 13,24%, Юрій Бойко – 11,55%, Анатолій Гриценко – 7,03%.

Повідомлення про «замінування» в день виборів надходили переважно з Росії – поліція

Поліція заявляє, що неправдиві повідомлення про мінування в день виборів президента переважно надходили з Росії.

«Непокоїли сьогодні повідомлення про замінування, їх було 18. Левова частка – 11 – це Дніпропетровська область, Чернігівська – два, Донецька – три, Київ – два. Прозвітувала кримінальна поліція Дніпропетровщини: всі 11 випадків були відстежені трафіки осіб, які телефонували: здебільшого вони були з-за меж нашої держави, з Росії», – сказав голова Нацполіції Сергій Князєв.

Читайте також: Усі екзит-поли: хто може перемогти на президентських виборах-2019

Він додав, що відкрито три кримінальних провадження за статтею «теракт». Їх передали для розслідування у Службу безпеки України.

Загалом станом на 20:00 поліція отримала 1 927 повідомлень про порушення на виборах президента, відкрила 31 кримінальне провадження і склала 18 адміністративних протоколів у зв’язку з порушеннями під час виборів.

В Україні 31 березня відбувалося голосування на чергових виборах президента країни. Голосування закінчилося о 20:00. У бюлетень для голосування були внесені прізвища 39 кандидатів.

За даними Центральної виборчої комісії, явка станом на 20:00 склала 63,92%.

Гриценко заявив, що братиме участь у парламентських виборах

Лідер партії «Громадянська позиція» Анатолій Гриценко, який за даними екзит-полів посідає п’яте місце на виборах президента, подякував громадянам за підтримку та заявив, що братиме участь у парламентських виборах.

«Цього року три тури виборів влади. Перший – президентський, другий – президентський і далі парламентські вибори. І тому зараз, після завершення робити штабів, членів наших комісій, ми чітко визначимося щодо формату участі в парламентських виборах. І всі ті політичні сили, партії, громадські організації, наша команда в широкому плані, ми разом підемо на парламентські вибори», – сказав Гриценко на брифінгу.

За даними національного екзит-полу, Володимир Зеленський отримав 30,4%, Петро Порошенко – 17,8%, Юлія Тимошенко – 14,2%, Юрій Бойко – 9,8%, Анатолій Гриценко – 7,1%.

В Україні 31 березня відбулося голосування на чергових виборах президента країни. За попередніми даними, явка перевищила 65%.​

Центральна виборча комісія має оголосити остаточні результати виборів до 10 квітня. Другий тур відбудеться 21 квітня.

Бойко також розраховує потрапити у другий тур виборів

Лідер «Опозиційної платформи – За життя» Юрій Бойко заявив, що розраховує потрапити до другого туру виборів. Так Бойко прокоментував оприлюднення попередніх даних Національного екзит-полу, згідно з якими він посідає четверте місце на виборах 31 березня.

«Я впевнений, що у нас боротьба не завершена і ми будемо захищати результати підрахунку голосів, тому що у мене є шанс потрапити у другий тур. І на це будуть направлені всі зусилля. Боротися будемо за нашого виборця до повної перемоги», – сказав Бойко.

На питання, яким чином він розраховує потрапити до другого туру,  Бойко відповів: «законним».

«У нас завжди є заниження на екзит-полах, тому що люди просто бояться говорити. Я впевнений, що при підрахунку голосів ми будемо мати додаткові резерви. Ми не знаємо скільки це буде, але вже зрозуміло, що приблизно 20% людей, яких опитували, відмовлялися відповідати, за кого вони проголосували і ми вважаємо, що там якраз наші голоси», – сказав Бойко.

За словами Бойка, його команда зараз веде паралельний підрахунок голосів.

«Я дуже задоволений результатами сьогоднішніх виборів, тепер завдання захистити вибір людей. Тому що ми впевнені, що будуть намагатися, і ми вже маємо такі сигнали, фальсифікути в регіонах, вже після проведення виборів», – зазначив він.  

Він також зазначив, що після офіційного оголошення результатів відбудеться засідання політради партії, де ухвалять остаточне рішення про наступні кроки.

Кандидат додав, що одразу після президентських виборів розпочинають підготовку до парламентських виборів.

За даними національного екзит-полу станом на 18:00, Володимир Зеленський отримав 30,4%, Петро Порошенко – 17,8%, Юлія Тимошенко – 14,2%, Юрій Бойко – 9,8%, Анатолій Гриценко – 7,1% голосів виборців.

Національний екзит-пол-2019 проводили спільно Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва, Київський міжнародний інститут соціології та Український центр економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова. Вони опитали 17 956 респондентів на 400 виборчих дільницях.

В Україні 31 березня відбулося голосування на чергових виборах президента країни. У бюлетені для голосування були прізвища 39 кандидатів. Станом на 15 годину явка становила 45,08%.​

Центральна виборча комісія має оголосити остаточні результати виборів до 10 квітня. Другий тур відбудеться 21 квітня.

 

Дільниці на лінії розмежування на Донбасі охороняють понад 260 поліцейських – МВС

Виборчі дільниці на лінії розмежування на Донбасі охоронятимуть понад 260 поліцейських. Про це повідомили у міністерстві внутрішніх справ.

«У прифронтових районах Донеччини розташовано дві окружні виборчі комісії (село Зайцеве, місто Мар’їнка) та 130 виборчих дільниць, із яких 25 спеціальних дільниць для голосування військовослужбовців. Для їх цілодобової охорони та забезпечення публічної безпеки в день виборів задіяні максимальні сили поліції. Вони несуть службу в рамках операції Об’єднаних сил», – мовиться у повідомленні.

У МВС нагадали, що на території Луганської області 27 виборчих дільниць розташовані на лінії розмежування в Попаснянському районі, 27 – в Станично-Луганському та 13 – в Новоайдарському районах.

Вибори президента України відбудуться завтра, 31 березня. Виборчі дільниці відчиняться о 8:00.

ГПУ направила до Німеччини запит на екстрадицію фігуранта розслідування «Схем» про масштабну аферу в енергетиці

Генеральна прокуратура України направила до Німеччини запит на екстрадицію екс-голови правління ПрАТ «ХК «Енергомережа» та колишнього народного депутата Дмитра Крючкова – про роль якого в одній з найбільших енергетичних афер останніх років журналісти програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший») розповіли у фільмі-розслідуванні.

«Орган досудового розслідування запросив видачу К. (Дмитра Крючкова – ред.), найближчим часом сподіваємося на позитивні новини. Але на все свій час, не буду забігати наперед», – заявив заступник генерального прокурора Євген Єнін у відповідь на питання агентства «Інтерфакс», чи є у ГПУ наміри наполягати на екстрадиції Крючкова і чи немає до нього питань  в українських правоохоронних органів у зв’язку з оприлюдненою в ЗМІ інформацією про виведення коштів через його компанію «Енергомережа».

«Схеми» розповіли про те, що Дмитро Крючков разом із соратником президента Ігорем Кононенко, бізнесменами Григорієм та Ігорем Суркісами, а також іншими високопосадовцями ймовірно причетний до схем з виведення сотень мільйонів гривень з декількох українських обленерго. Організація однієї з наймасштабніших афер у сфері енергетики останніх років обговорюється на записах телефонних розмов бізнесмена Дмитра Крючкова, які отримала редакція «Схем». Події охоплюють період весни-літа 2015 року, коли остаточно формується вертикаль влади після революційних подій – а різні напрямки закріплюються за конкретними кураторами та виконавцями.

Для верифікації телефонних розмов, «Схеми» передали зразки американським спеціалістам із Національного центру медіа-експертиз – освітньо-наукового центру Університету Колорадо в Денвері (США, створеного за підтримки Міністерства юстиції Сполучених Штатів Америки). Експертиза всіх надісланих голосів дала позитивний результат. Отримані високі показники вірогідності подібності голосів за шкалою, передбаченою цією методологією.

Дмитро Крючков – колишній народний депутат. Із 2006-го півтора року був у фракції «Блоку Юлії Тимошенко» – працював у комітеті з питань паливно-енергетичного комплексу. У 2014-му – став керівником приватної компанії «Енергомережа». І вже за рік вона взяла під контроль роботу кількох обленерго.

У 2016 році Крючков був оголошений у розшук, а у квітні 2018-го – затриманий у Німеччині за запитом українських правоохоронців.

Правоохоронці підозрюють Дмитра Крючкова в розкраданні коштів «Запоріжжяобленерго», понад 60 відсотків акцій якого належать державі. Детектив НАБУ Роман Войтюк називає суму заподіяних збитків, яка фігурує в провадженнях: «На даний час Національним бюро розслідуються кримінальні правопорушення, з яких вбачається, що Крючковим, а також іншими особами заподіяно збитків на загальну суму понад 1,4 мільярда гривень».

За словами детектива, бюро також вивчає причетність до схеми Ігоря Кононенка та братів Суркісів, останніх раніше вже викликали на допит. У записах, оприлюднених журналістами, співрозмовники, у тому числі, обговорюють і цю оборудку.

Після виходу розслідування «Схем» депутат Ігор Кононенко заявив, що готує позов на Радіо Свобода до закордонного суду.

У свою чергу, журналісти проекту Радіо Свобода «Схеми» зазначають, що не бояться суду, бо ретельно перевірили наведені у своєму розслідуванні факти. Також редакція повідомляє, що на запит Національного антикорупційного бюро вже передала детективам записи розмов Дмитра Крючкова з Ігорем Кононенком та братами Суркісами – і вони вже долучені до матеріалів офіційного розслідування.

НАБУ долучило до офіційного розслідування записи розмов депутата Кононенка, які передали «Схеми»

Національна антикорупційне бюро України долучить до офіційного розслідування про корупцію в сфері енергетики записи розмов, які передали «Схеми» – на них депутат Ігор Кононенко, екс-голови правління ПрАТ «ХК «Енергомережа» і колишній депутат Дмитро Крючков і бізнесмени Суркіси обговорюють схеми з виведення сотень мільйонів гривень з декількох українських обленерго. Ці аудіозаписи на прохання «Схем» були верифіковані американськими спеціалістами, які співпрацюють з урядом США, та оприлюднені у фільмі-розслідуванні.

«Аудіозаписи та інші матеріали, оприлюднені в розслідуванні «Схем» про корупцію в енергетиці, будуть долучені до кримінального провадження, яке розслідують детективи НАБУ», – повідомили в Бюро і додали, що записи стали матеріалами провадження щодо зловживань із боку посадовців низки обленерго, в результаті яких інтересам держави завдано збитків на понад 1,2 млрд. грн. 

Раніше «Схеми» розповіли, що депутат Ігор Кононенко, екс-голова правління ПрАТ «ХК «Енергомережа» і колишній депутат Дмитро Крючков і бізнесмени Суркіси ймовірно причетні до схем з виведення сотень мільйонів гривень з декількох обленерго, контрольний пакет акцій в яких належить державі. Організація однієї з наймасштабніших афер у сфері енергетики останніх років обговорюється на записах телефонних розмов бізнесмена Дмитра Крючкова, які отримала редакція «Схем». 

Ці записи були верифіковані за допомогою західної експертизи, проведеної на прохання журналістів «Схем» спеціалістами Національного центру медіа-експертиз Університету Колорадо в Денвері, який співпрацює з урядом США.

Журналісти проаналізували телефоні розмови, співставивши з відкритими даними, документами та реальними подіями, які стосуються періоду весни-літа 2015 року. Під час спілкування фігуранти обговорюють у тому числі незаконні способи отримання та збереження контролю над обласними енергопостачальними компаніями «Запоріжжяобленерго», «Черкасиобленерго» та «Харківобленерго», контрольні пакети акцій в яких належать державі в особі Фонду державного майна України. Також багато розмов стосуються розподілу між учасниками схеми значних сум готівкою.

НАБУ проводить офіційне розслідування про розкрадання коштів «Запоріжжяобленерго», у рамках якого вже повідомила про підозру бізнесмену Дмитру Крючкову. За словами детектива, бюро також вивчає причетність до схеми Ігоря Кононенка та братів Суркісів, останніх раніше вже викликали на допит. У записах, оприлюднених журналістами, співрозмовники, у тому числі, обговорюють і цю оборудку.

Після виходу розслідування «Схем» депутат Ігор Кононенко заявив, що готує позов на Радіо Свобода до закордонного суду.

У свою чергу, журналісти проекту Радіо Свобода «Схеми» зазначають, що не бояться суду, бо ретельно перевірили наведені у своєму розслідуванні факти.

 

В Україні розпочався «день тиші»

30 березня в Україні розпочався так званий «день тиші».

Згідно із законом про вибори президента, передвиборча агітація мала закінчитися о 00:00 30 березня. 

«У цей день заборонено здійснювати будь-яку агітацію: як публічну агітацію громадян на вулиці, так і агітацію через ЗМІ», – пояснював радник міністра внутрішніх справ Іван Варченко.

МВС закликало відмовитися від оприлюднення в друкованих, аудіовізуальних та електронних ЗМІ політичної реклами, виступів, інтерв’ю, нарисів, відеофільмів, аудіо- та відеокліпів, а також інших публікацій та повідомлень про кандидатів.

​Вибори президента України відбудуться 31 березня. Для перемоги кандидат повинен здобути понад 50 відсотків голосів. Якщо цього не станеться, 21 квітня відбудеться другий тур виборів, у якому зустрінуться два кандидати з найбільшою підтримкою.

Денісова вимагає від Росії повідомити, куди вивезли заарештованих кримських татар

Український омбудсмен Людмила Денісова вимагає від російської колеги Тетяни Москалькової встановити місце перебування заарештованих в окупованому Криму кримськотатарських активістів. Про це Денісова повідомила у Facebook 29 березня.

«Є підозра, що частину з них або всіх кримських татар вивезли до міста Ростов-на-Дону або до міста Москва. У своїх листах я висловила прохання встановити місце перебування громадян України та поінформувати мене за результатами», – написала Денисова.

29 березня заарештованих у Криму 23-х кримськотатарських активістів вивезли до Росії, повідомила російський омбудсмен Криму Людмила Лубіна. Ще одного активіста, якого російські силовики розшукували з 27 березня, було затримано 29 березня.

27 березня в анексованому Криму російські силовики влаштували обшуки в будинках кримськотатарських активістів і затримали понад 20 людей, включно з тими, хто прийшов підтримати кримських татар, у чиїх домівках влаштували обшуки. Тих, що знімали обшуки, зарештували на 5 діб та оштрафували. До 15 травня ж заарештували затриманих за підозрою у буцімто причетності до забороненої на території Росії і в анексованому нею Криму організації «Хізб ут-Тахрір».

«Негативний момент — зростання витрат на виборчу кампанію» – Мінґареллі на брифінгу ENEMO

В Україні відчувається зростання витрат на виборчу кампанію, що свідчить про інтерес бізнесу, заявив голова Представництва Європейського союхзу в Україні Х’юг Мінґареллі.

«Негативний момент — зростання витрат на виборчу кампанію. Це показує, що для багатьох людей у цій країні доброчесність все ще не може подолати фінансовий інтерес. Багато хто бачить цю ситуацію як фінансову можливість, щоб вкладати туди кошти. Це прикро і ми маємо мати це на увазі від завтра й до 21 квітня», – сказав він під час виступу на брифінгу міжнародної місії ENEMO (Європейська мережа організацій з моніторингу виборів).

В Україні на президентських виборах працюватимуть 198 спостерігачів від міжнародної місії ENEMO, 148 з яких відправлять у регіони. Про це заявив глава цієї місії Златко Вуйович.

«Історичнй момент для України – другі президентські вибори після подій на Євромайдані. Ці вибори будуть тестом на консолідацію демократії для України. І ми хочемо підтримати цей процес», – зазначив він.

Крім того присутня на брифінгу ENEMO посол США в Україні Марі Йованович заявила, що Україна відрізняється від сусідніх країн, зокрема тим, що за кілька днів й досі не відомо, хто отримає перемогу.

«Українців відрізняє від їхніх сусідів те, що за дені до першого туру ми й досі не знаємо, хто ж потрапить у другий тур. Це є сила демократії, коли результат не вирішено заздалегідь», – сказала вона.

Європейська мережа організацій з моніторингу виборів (ENEMO) є міжнародною неурядовою організацією, яка представляє мережу національних неурядових громадських організацій, засновану 29 вересня 2001 року в Опатії, Хорватія. Вона складається з 21 провідної організації з моніторингу з 18 країн Центральної та Східної Європи та Центральної Азії, включаючи три країни Європейського Союзу.

Вибори президента України відбудуться 31 березня. Більше новин і матеріалів про виборчий процес читайте в спеціальному розділі на сайті Радіо Свобода.