Президент України Петро Порошенко і канцлер Німеччини Анґела Меркель заявляють про необхідність найближчим часом провести обмін заручниками на Донбасі. Як повідомляють прес-служби лідерів держав, вони заявили про це під час телефонної розмови 22 грудня.

«Це стане важливим кроком в імплементації Мінських угод. Президент Порошенко наголосив, що зробить все для того, щоб обмін відбувся якнайшвидше», – йдеться в повідомленні офісу Меркель.

Як повідомляє прес-служба українського президента, Петро Порошенко і Анґела Меркель підтримали домовленість, досягнуту в рамках останнього засідання Тристоронньої контактної групи 20 грудня, щодо нового перемир’я в зоні конфлікту на сході України, яке має почати діяти від півночі 23 грудня у зв’язку із різдвяними та новорічними святами.

Лідери України і Німеччини висловили жаль з приводу рішення Росії про одностороннє виведення її представників зі складу Спільного центру контролю й координації припинення вогню на Донбасі. Вони також обговорили кроки, спрямовані на відновлення повноцінної роботи СЦКК, зокрема можливого залучення представників Франції і Німеччини до СЦКК.

На засіданні Тристоронньої контактної групи в Мінську 20 грудня сторони підтвердили необхідність провести обмін заручниками на Донбасі до свят, але точної дати не навели.

Протягом останніх 1,5 року процес звільнення заручників був заблокований, нині вкотре на переговорах в Мінську порушили це питання, очікується, що до кінця року обмін заручниками відбудеться.

Представник України у гуманітарній підгрупі, кум російського президента Володимира Путіна Віктор Медведчук раніше заявляв, що контактна група обговорювала обмін заручниками за формулою «306 на 74». Диспропорцію між кількістю осіб, яку мають звільнити Україна і бойовики, він пояснив тим, що раніше ОРДЛО звільняли більше, ніж Україна, і тепер «баланс має виправитися».

8 грудня Геращенко повідомила, що на окупованій території Донбасу утримуються 168 заручників. Вона підтвердила, що українська сторона сподівається домогтися звільнення 74 із них до Нового року.
…

У Кабінеті міністрів обговорюють можливість підвищення розміру щомісячної допомоги переселенцям для покриття витрат на проживання, розповів в ефірі Радіо Свобода міністр з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України Вадим Черниш. 

«Нинішня сума допомоги занизька, ми разом із міністерством соцполітики ініціюємо питання, щоб її збільшити. Звичайно, міністерство фінансів не буде пітримувати, бо це видатки з бюджету. Ця дискусія зараз триває, готуються проекти рішень», – заявив Черниш.

Точної суми збільшеної допомоги міністр поки що назвати не може. 

«Є різні пропозиції від різних відомств – від 1000 до 2200 гривень. Але це ще внутрішня дискусія, вона ще не завершена», – сказав Черниш.

1 жовтня 2014 року Кабмін затвердив постанову про надання щомісячної адресної допомоги переселенцям для покриття витрат на проживання. Розмір допомоги для непрацездатних осіб (пенсіонери, інваліди, діти) – 884 гривні, для працездатних – 442 гривні.
…

Колишній президент Грузії, лідер української партії «Рух нових сил» Міхеїл Саакашвілі за бажання зможе отримати підданство Нідерландів, підтвердив голова Міністерства закордонних справ цієї країни Гальбе Зейлстра.

«Він одружений із підданою Нідерландів, і, відповідно до нідерландського законодавства, він може отримати паспорт, якщо подасть заявку», – заявив міністр 22 грудня.

Саакашвілі одружений із громадянкою Нідерландів Сандрою Рулофс.

21 грудня ЗМІ повідомили, що Нідерланди задовольнили запит екс-президента Грузії на отримання візи. Політик заявив, що у нього є пропозиції про надання громадянства від кількох європейських країн, але він має намір відстоювати свої права в Україні.

Останніми роками Саакашвілі жив в Україні, де набув українського громадянства і був призначений головою Одеської обласної державної адміністрації. Київ у попередні роки відхилив запити Тбілісі про його видачу.

Після відставки з цієї посади Саакашвілі став різко критикувати владу України і заявляти про свої плани усунути її. Наприкінці липня стало відомо, що президент України Петро Порошенко указом затвердив втрату Міхеїлом Саакашвілі громадянства України – за повідомленнями, через свідоме подання неправдивих відомостей при набутті українського громадянства. Сам Саакашвілі на той момент перебував у США.

Він повернувся в Україну, перетнувши українсько-польський кордон без проходження контролю.

У вересні цього року влада Грузії вкотре звернулася до української влади із запитом про видачу Саакашвілі, проти якого в його рідній Грузії порушена низка кримінальних справ. Саакашвілі подав позов до Мін’юсту і Генпрокуратури України з проханням визнати незаконними дії щодо екстрадиційної перевірки. Він зі своїми прихильниками також організував акції протесту проти української влади.

5 грудня генеральний прокурор України Юрій Луценко заявив, що Міхеїл Саакашвілі отримав від бізнесмена Сергія Курченка, який переховується в Росії, півмільйона доларів на свою діяльність в Україні. Він навів записи перехоплення розмов, що, за його словами, підтверджують це. Саакашвілі назвав неправдивими всі обвинувачення на свою адресу. Після цього Сергій Курченко заявив, що не знайомий з Міхеїлом Саакашвілі.

Саакашвілі затримали 8 грудня на квартирі одного з його прихильників за підозрою у «сприянні учасникам злочинних організацій та укриття їхньої злочинної діяльності». Суд 11 грудня не задовольнив клопотання прокуратури про запобіжний захід для Міхеїла Саакашвілі у вигляді цілодобового домашнього арешту. Прокуратура подала апеляційну скаргу на це рішення.
…

Збройні сили України готові до встановлення та дотримання режиму припинення вогню з 23 грудня, заявляє українська сторона Спільного центру контролю і координації режиму припинення вогню на Донбасі.

«Підрозділи ЗСУ в районі проведення АТО на території Донецької та Луганської областей, безумовно дотримуючись Мінських домовленостей, готові до забезпечення виконання усіх заходів щодо запровадження та підтримання режиму припинення вогню по всій лінії розмежування сторін на сході України», – цитує українську сторону СЦКК прес-центр штабу АТО.

Водночас, українські військові повідомили, що готові застосувати зброю у відповідь у разі загрози життю та здоров’ю місцевого населення, особового складу підрозділів ЗСУ, а також спроб підтримуваних Росією бойовиків змінити визначену лінію розмежування.

В угрупованні «ДНР» заявили, що 22 грудня командири отримали наказ забезпечити режим припинення вогню з 00:00 23 грудня. Бойовики «ЛНР», зі свого боку, повідомили, що також готові дотримуватися тиші.

Цього тижня Тристороння контактна група щодо врегулювання ситуації на Донбасі оголосила черговий режим тиші з півночі 23 грудня 2017 року. Зараз мало б діяти так зване шкільне перемир’я – про яке заявила 23 серпня Контактна група. Цей режим тиші мав почати діяти з 25 серпня, напередодні початку шкільного року, і мав стати постійним. Проте про перші його порушення сторони конфлікту заявили вже через кілька хвилин після настання часу перемир’я.
…

Україна для канадських підприємств є цікавим ринком для експорту озброєння, сказав посол України в Канаді Андрій Шевченко в коментарі Радіо Свобода.

«Ми зараз розчищаємо всі адміністративні бар’єри. У канадських компаній є інтерес. На жаль, так сталося, що ми є зараз важливим, цікавим ринком зброї і озброєнь. І це стосується не тільки України. Всі розуміють, якою загрозою є Росія. Тому ми сподіваємось, що у нас будуть реальні проекти з канадськими компаніями», – сказав Шевченко.

Міністр закордонних справ Канади Христя Фріланд у рамках свого візиту до Києва пояснила, що Канада дуже відповідально підходить до контролю експорту озброєнь, тому спершу має отримати від України запит на купівлю зброї.

Від 13 грудня, відколи Україну включили до переліку держав, яким Канада може продавати озброєння (AFCCL), подібних прохань ще не надходило.
…

Міністр закордонних справ Канади Христя Фріланд заявляє, що Канада виділяє Україні 7,75 мільйона канадських доларів допомоги для Донецької і Луганської областей.

Як заявила Фріланд на зустрічі з міністром закордонних справ України Павлом Клімкіним, кошти підуть на вирішення найбільш нагальних потреб людей, уражених конфліктом на сході України.

Фріланд заявила, що Канада розуміє ті труднощі, з якими зіткнувся цей регіон.

Клімкін зазначив, що ця допомога потрібна Україні.

Раніше Фріланд зустрілася з президентом України Петром Порошенком. За повідомленням Адміністрації президента України, сторони скоординували подальші кроки для просування ініціативи про розміщення миротворчої місії ООН на Донбасі.

 
…

Президент України Петро Порошенко й міністр закордонних справ Канади Христя Фріланд під час зустрічі в Києві скоординували подальші кроки для просування ініціативи про розміщення миротворчої місії ООН на Донбасі, повідомили в Адміністрації президента України.

В АП додали, що політики обговорили розвиток ситуації на Донбасі, «наміри Росії підірвати імплементацію Мінських домовленостей, зокрема, шляхом виходу з СЦКК», а також домовилися вживати зусиль для звільнення полонених на Донбасі та «політичних в’язнів, які незаконно утримуються в Росії та окупованому Криму».

Росія, яка подала до Ради безпеки Організації Об’єднаних Націй пропозицію щодо сил ООН на Донбасі, домагається, щоб ці сили дислокувалися тільки поблизу лінії контакту в місцях, де працюють спостерігачі ОБСЄ, і мали за завдання тільки охорону цих спостерігачів.

Україна і її західні союзники відкинули такі обмеження і наполягають, що ці сили повинні працювати на всій окупованій території Донбасу, включно з неконтрольованою нині ділянкою українсько-російського кордону, і мати широкий миротворчий мандат.

Крім того, Київ і Захід відкидають будь-яке узгодження подробиць можливої місії ООН із бойовиками, які не є стороною мінських домовленостей про врегулювання на окупованій частині Донбасу. Україна веде обмежений діалог із сепаратистами з низки повсякденних питань, але не бачить за можливе говорити про важливі політичні моменти з тамтешніми місцевими представниками гібридної агресії Росії.

18 грудня у Міністерстві закордонних справ Росії заявили, що Москва припиняє роботу свого представництва у СЦКК, і російські офіцери залишать Україну 19 грудня через «напружену морально-психологічну ситуацію» і «зневажливе ставлення українських військовослужбовців».

Міністерство закордонних справ України розцінило це рішення російської сторони як провокацію. На думку українських дипломатів, це свідчить про те, що Москва не залишає спроб змусити Україну та міжнародних партнерів розпочати так званий «прямий діалог» із бойовиками угруповань «ДНР» і «ЛНР».

Конфлікт на Донбасі триває від квітня 2014 року. Росія неодноразово заперечувала участь своїх військових у конфлікті, про що заявляють Україна і Захід. Москва ж визнає лише присутність російських «добровольців» на Донбасі.
…

Хто пояснюватиме Порошенку «серйозність ситуації»? У Мінську підтвердили прагнення і сподівання – чи буде обмін? Чому депутати «мажоритарку» ще не скасували, а вже поновлюють?

На ці теми говоритимуть ведучий Ранкової Свободи Юрій Матвійчук і гості студії: директор Інституту соціально-економічної трансформації Ілля Несходовський і політолог Євген Магда; народний депутат України Рефат Чубаров та президент Центру дослідження соціальних перспектив Донбасу Сергій Гармаш; народний депутат Олег Барна, аналітик Громадянської мережі «Опора» Олександр Клюжев і політичний консультант Микола Волгов.

 
…

Міністерство фінансів України привітало наказ Лондонського суду щодо всесвітнього арешту активів колишніх власників «Приватбанку» Ігоря Коломойського і Геннадія Боголюбова, та шістьох компаній, які їм, ймовірно, належать або перебувають під їхнім контролем.

«Ми вітаємо це позитивне рішення Англійського суду. На сьогодні держава фактично витратила майже 140 мільярдів гривень на докапіталізацію «Приватбанку» через те, що раніше з нього були виведені гроші, або надані недостатньо забезпечені кредити, які ніхто не повертає», – цитує прес-служба Мінфіну слова міністра Олександра Данилюка.

Раніше сьогодні прес-служба «Приватбанку» повідомила, що Високий суд Англії 19 грудня видав наказ про всесвітній арешт активів Ігоря Коломойського і Геннадія Боголюбова, а також шести компаній, які, ймовірно, їм належать на суму понад 2,5 мільярда доларів. За повідомленням, суд ухвалив рішення за позовом «Приватбанку» проти своїх колишніх власників і керівників – Коломойського і Боголюбова.

 
…

За повідомленням, суд ухвалив рішення 19 грудня за позовом «Приватбанку» проти своїх колишніх власників і керівників – Коломойського і Боголюбова.
…

Міністр оборони України Степан Полторак заявляє, що вихід російської сторони зі Спільного центру з контролю і координації (СЦКК) розведення сил і засобів на Донбасі має на меті звинуватити Україну в порушенні режиму припинення вогню.

«Після виведення ми побачили справжнє обличчя, чому Росія схвалила таке рішення – для того, щоб звинувачувати нас у порушенні режиму припинення вогню, хоча в принципі вони цього лише чекають і самі порушують режим припинення вогню», – сказав міністр журналістам. 

Полторак наголосив, що Збройні сили України готові до зміни ситуації.

18 грудня у Міністерстві закордонних справ Росії заявили, що Москва припиняє роботу свого представництва у СЦКК, і російські офіцери залишать Україну 19 грудня через «напружену морально-психологічну ситуацію» і «зневажливе ставлення українських військовослужбовців».

Ввечерві 18 грудня влада Донеччини повідомила про обстріл селища Новолуганського з боку підтримуваних Росією бойовиків із реактивних систем залпового вогню, внаслідок чого були поранені восьмеро цивільних жителів, пошкоджені десятки будинків, лінії електропередач і частково газогін.

19 грудня у Генштабі Збройних сил України повідомили Радіо Свобода, що українські військові, які входять до складу СЦКК також залишили непідконтрольні урядові території. Водночас, за повідомленням, українська сторона продовжуватиме здійснювати моніторинг і координацію режиму припинення вогню у взаємодії зі спеціальною моніторинговою місією ОБСЄ на Донбасі.

Робоча група Спільного центру здійснює контроль за припиненням вогню на території Донецької та Луганської областей. До складу центру, який створили у вересні 2014 року, входять українські та російські військові, представники ОБСЄ.
…

Росія відмовила Києву в передачі ув’язнених українців Станіслава Клиха, Миколи Карпюка й Олексія Чирнія, повідомив у Facebook заступник міністра юстиції України Сергій Петухов.

«Росія відмовила у передачі в Україну Клиха, Карпюка та Чирнія без зазначення причини та відповідного рішення суду. До цього вже була відмова у передачі Олега Сенцова та Валентина Вигівського. Це є порушенням умов Конвенції про передачу засуджених осіб 1983 року, і ми письмово звернулися до Росії з вимогою добросовісно виконувати свої міжнародні зобов’язання», – написав Петухов.

Громадянин України Станіслав Клих був затриманий на території Росії 2014 року за звинуваченням в участі в бойових діях проти федеральних сил під час першої чеченської війни взимку 1994–1995 років, а також у вбивстві російських солдатів. Сам Клих провину заперечує, а його родина і друзі наполягають, що засуджений ніколи не був в Чечні. Також по цій справі проходить ще один українець – Микола Карпюк.

26 травня 2016 року суд у російській республіці Чечні засудив Карпюка до 22,5 років, Клиха – до 20 років позбавлення волі; у жовтні 2016 року Верховний суд Росії відхилив апеляцію Клиха і Карпюка на вирок.

Карпюк і Клих заперечують свою провину і заявляють, що ніколи не були в Чечні, були захоплені російськими силовиками незаконно, а свідчення і признання були отримані російським слідством під тортурами.

Кримчанина Олексія Чирнія затримали навесні 2014-го року російські силовики і судили за обвинуваченнями в організації терактів на півострові разом із українським кінорежисером Олегом Сенцовим, фотографом Геннадієм Афанасьєвим та активістом Олександром Кольченком. Чирній уклав угоду зі слідством і дав свідчення у цій справі, його засудили до семи років позбавлення волі.
…

Прокуратура Автономної республіки Крим, що діє при ГПУ, повідомила про підозру ще двом колишнім депутатам Верховної ради Криму за звинуваченням у державній зраді, інформує в середу сайт відомства.

«За їх безпосередньої участі незаконно ухвалено низку постанов, результатом яких стало входження території Автономної республіки Крим до складу Російської Федерації та подальшої окупації території півострова», – йдеться в повідомленні прокуратури.

Повідомляється, що прокурори зібрали «достатньо доказів» у вчиненні цими особами кримінальних правопорушень. Про кого саме йдеться у прокуратурі не вказали.

Раніше в українській прокуратурі Криму повідомляли про скерування до суду десятків обвинувальних актів щодо колишніх депутатів Верховної Ради Автономної республіки Крим.

Верховна Рада України офіційно оголосила 20 лютого 2014 року початком тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією. 7 жовтня 2015 року президент України Петро Порошенко підписав відповідний закон. Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили низку економічних санкцій. Росія заперечує окупацію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості».
…

2017-й став «найжорстокішим» роком за час конфлікту на Донбасі, заявив під час виступу в аналітичному центрі «Атлантична рада» (Atlantic Counsil) cпеціальний представник Державного департаменту США в справах України Курт Волкер.

«Це криза. 2017-й був найжорстокішим роком, і, чесно кажучи, минулої ночі була одна з найжорстокіших ночей, безумовно, із лютого й, можливо, цього року», – сказав Волкер.

Він додав, що «Росія вдає», що її немає на Донбасі.

«Вона наполягає, аби в рамках «нормандського процесу» велися справи з представниками Луганська і Донецька, яких Росія створила. Хоча вони є нерівними та незаконними партнерами. Вона наполягає, щоб Україна робила це. У зусиллях, щоб з’ясувати, чи буде Росія готовою змінити курс, відвести свої сили та погодитись на миротворчу силу у регіоні (на Донбасі), Росія сказала: «Ні, ви повинні мати справи з людьми з Луганська і Донецька». І наслідки цього полягатимуть лише у легітимізації її присутності та призведуть до подальшого затягування конфлікту», – заявив Волкер.

Українські військові повідомляли про обстріл селища Новолуганського Донецької області ввечері 18 грудня. Голова Донецької обласної військово-цивільної адміністрації Павло Жебрівський заявляв про вісьмох постраждалих.

Збройний конфлікт на Донбасі триває понад три з половиною роки – від квітня 2014 року. За даними ООН, його жертвами стали понад 10 300 людей. Україна та Захід звинувачують Росію в підтримці сепаратистів зброєю та особовим складом. Москва заперечує це, визнаючи хіба що наявність у складі проросійських бойовиків своїх громадян, яких називає «добровольцями».
…

Судове засідання у справі екс-мера Слов’янська Нелі Штепи, обвинуваченої в сепаратизмі, призначене на 19 грудня, не відбулося через неявку підсудної, заявляють у прокуратурі Харківської області.

«Сторона захисту повідомила, що Штепа вважає, що в приміщенні суду їй загрожує небезпека, тому відмовилася заходити до будівлі», – повідомили в прес-службі прокуратури Харківської області.

Наступне засідання суду призначене на 9 січня.

У вересні Ленінський районний суд Харкова змінив запобіжний захід для екс-мера Слов’янська Нелі Штепи з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт з носінням електронного засобу контролю.

Як повідомили в прес-службі прокуратури Харківської області, обвинувачувана має постійно перебувати за місцем проживання у місті Слов’янську Донецької області.

Штепу затримали у липні 2014 року. 8 жовтня 2014-го їй оголосили остаточну підозру в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 110 (посягання на територіальну цілісність і недоторканність України, які спричинили загибель людей) і частиною 1 статті 258-3 (створення терористичної групи чи організації) Кримінального кодексу України.

У прокуратурі зазначають, що екс-мерові Слов’янська Штепі загрожує довічне ув’язнення. Вона звинувачення прокуратури відкидає.
…

Апеляційний суд Києва направив питання арешту нерухомості фігуранта «справи рюкзаків» Олександра Авакова, сина міністра внутрішніх справ України Арсена Авакова, на новий судовий розгляд, повідомила Радіо Свобода співробітниця прес-служби суду Тетяна Геведзе.

«Апеляційний суд Києва не зняв арешт з майна, а направив справу на новий судовий розгляд», – сказала Геведзе.

Солом’янський районний суд Києва 1 листопада обрав особисте зобов’язання як запобіжний захід для всіх трьох фігурантів так званої «справи рюкзаків». Крім сина голови МВС Олександра Авакова затриманими в справі також були екс-заступник міністра внутрішніх справ Сергій Чеботар і харків’янин Володимир Литвин, який у 2014 році виступав як представник компанії «Дніпровенд», фірми-переможця тодішнього тендеру на постачання рюкзаків.

Такий запобіжний захід передбачає, що ці особи мають здати закордонні паспорти і взяти на себе низку зобов’язань, зокрема носити електронний браслет.

Національне антикорупційне бюро України 31 жовтня провело обшуки в рамках розслідування можливої розтрати державних коштів при закупівлі рюкзаків Міністерством внутрішніх справ для бійців у зоні АТО. У результаті низки обшуків за підозрою в розтраті понад 14 мільйонів гривень затримали трьох людей: колишнього заступника міністра внутрішніх справ України Сергія Чеботаря, представника фірми-переможця тендеру на постачання рюкзаків (Володимира Литвина) і ще одну «приватну особу», як назвали сина міністра внутрішніх справ України Олександра Авакова.

За даними НАБУ, у 2015 році ці особи були причетні до закупівлі коштом Міністерства внутрішніх справ рюкзаків за ціною, суттєво вищою від середньоринкової. За даними досудового розслідування, товар не був поставлений вчасно і до того ж не відповідав вимогам, установленим МВС, внаслідок чого державі було завдано збитків у розмірі понад 14 мільйонів гривень.

Олександр Аваков назвав цю справу політичною. Так само й Міністерство внутрішніх справ України, до якого Олександр Аваков формально не має стосунку, назвало «політичними, а не юридично обґрунтованими» дії НАБУ, а міністр Арсен Аваков заявив, що його син не причетний до розтрати бюджетних коштів.
…

Більше ніж 60 судів в анексованому Росією Криму ухвалили рішення про призначення адміністративних штрафів кримським татарам, які вийшли на одиночні пікети на знак протесту проти арештів і обшуків, повідомляє кореспондент проекту Радіо Свобода Крим.Реалії.

Щонайменше сім судових засідань перенесли, п’ять адміністративних протоколів відправили на дорозслідування. Більшість активістів були оштрафовані на суму 10 тисяч рублів (4700 гривень).

У Джанкої п’ятьом кримським татарам суд призначив штраф в розмірі 15 тисяч рублів (7100 гривень).

Юрист Ліля Гемеджі в коментарі Крим.Реалії зазначила, що захист від початку не розраховував на виправдувальні рішення.

«Адекватних суддів виявилася абсолютна меншість. Стороні захисту давали дуже мало часу для ознайомлення з матеріалами справи, а це близько 200 сторінок. Більшість клопотань захисту судді відхиляли. У матеріалах справи також є як мінімум одна експертиза, що нібито доводить єдиний умисел пікетів. Ця експертиза складена вкрай неграмотно, фахівцем зі стажем роботи менше ніж рік. Виходячи з попередньої нашої практики, ми розуміли, що будуть адміністративні покарання. Інтрига була тільки в тому, чи буде це штраф, чи виправні роботи», – розповіла Гемеджі.

Юристи мають намір оскаржити рішення судів в апеляції, а також готують скаргу до ЄСПЛ.

В анексованому Росією Криму 18 грудня відбувалися близько 70 судових засідань щодо кримських татар, які раніше вийшли з одиночними пікетами у відповідь на обшуки й арешти. На активістів складені адміністративні протоколи за порушення встановленого порядку пікетування.

Судові засідання, зокрема, проходили в Сімферополі, Джанкої, Алушті, Судаку, а також Радянському, Кіровському, Білогірському і Червоногвардійському районах. Головним доказом звинувачення служить експертиза експертного центру МВС по Криму, згідно з якою «пікети були об’єднані єдиною метою, задумом і загальною організацією».

У Криму 14 жовтня пройшла серія одиночних пікетів проти репресій силовиків щодо кримських татар, мусульман на анексованому Росією півострові.

Після російської анексії в Криму почастішали масові обшуки у незалежних журналістів, громадських активістів, активістів кримськотатарського національного руху, членів Меджлісу кримськотатарського народу, а також кримських мусульман, підозрюваних у зв’язках із забороненою в Росії організацією «Хізб ут-Тахрір».
…

Раніше цього ж дня Москва заявила, що представники Росії в Спільному центрі контролю й координації залишать територію України 19 грудня
…

В анексованому Росією Криму завершилося досудове слідство у новій кримінальній справі стосовно українського активіста Володимира Балуха, повідомив 18 грудня адвокат активіста Дмитро Дінзе. За його словами, справу передали в суд.

«Завершилося попереднє слідство у кримінальній справі Балуха, вчора підписали протокол ознайомлення з матеріалами справи. Справа йде до суду. В рамках кримінальної справи відмовили в притягненні до кримінальної відповідальності співробітника ІТТ, який спровокував конфлікт з підзахисним», – йдеться в повідомленні адвоката на його сторінці в Facebook.

6 грудня Кримська правозахисна група повідомила, що українському активісту Володимирові Балуху висунули нове звинувачення. Російські силовики в Криму закидають українцеві «дезорганізацію роботи виправних установ»: під час ранкового огляду в камері Володимир Балух нібито вдарив співробітника СІЗО.

ФСБ Росії затримала Володимира Балуха 8 грудня 2016 року. Співробітники ФСБ стверджували, що знайшли на горищі будинку, де живе Володимир Балух, 90 патронів і кілька тротилових шашок.

У серпні 2017 року суд виніс вирок українському активісту – три роки і сім місяців колонії загального режиму, а також штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Під час розгляду апеляційної скарги вирок Балух скасували. Справу відправили на повторний розгляд.

Роздольненський районний суд 1 грудня змінив запобіжний захід Володимиру Балуху на домашній арешт протягом двох місяців.

Захист Балуха і правозахисники вважають, що він став жертвою репресій за свою проукраїнську позицію.
…

Упродовж минулої доби через обстріли підтримуваних Росією бойовиків на Донбасі загинули троє військовослужбовців ЗСУ. Як повідомили у прес-центрі штабу АТО, усього впродовж неділі бойовики з переважно мінометів і важкої артилерії стріляли 14 разів.

«На Луганському напрямку епіцентром напруженості залишилася Світлодарська дуга. Тут, у вечірній час, ворог з важкої артилерії калібру 152-міліметри, мінометів, гранатометів і кулеметів вів вогонь по наших позиціях довкола Луганського. У цьому ж районі зі 120-міліметрових мінометів противник обстрілював захисників Зайцева і Травневого», – йдеться в повідомленні.

За даними штабу, обстріли бойовики вели також в районі Лебединського, Павлополя, Гнутова та Кам’янки.

В угрупованні «ДНР» звинуватили українських військових в обстрілах поблизу Ясинуватої. На сепаратистських сайтах угруповання «ЛНР» заявляють про 14 порушень режиму припинення вогню з боку ЗСУ.

Черговий режим припинення вогню, про який заявила 23 серпня Тристороння контактна група, мав почати діяти з 25 серпня, напередодні початку шкільного року, і стати постійним. Про перші його порушення сторони заявили вже через кілька хвилин після настання часу перемир’я.

 
…

Хто спровокував штурм Жовтневого палацу?;

Новий лоукост Україні. Що вийде з доброго наміру?;

Антикорупційний суд Порошенка. Яким буде фінал реформи?

На ці теми говоритимуть ведучий Ранкової Свободи Юрій Матвійчук і гості студії: політичний експерт Тарас Чорновіл та народний депутат, член Ради партії «Рух нових сил Михайла Саакашвілі» Юрій Дерев’янко; засновник компанії «Авіаплан» Євген Трескунов та колишній перший заступник Міністра інфраструктури України Володимир Шульмейстер; адвокат, експерт із юридичних питань по Антикорупційному суді Олег Дубовик та заступник голови комітету Верховної Ради з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності, народний депутат Віталій Купрій.

 
…

У громадському об’єднанні «Кримська солідарність» повідомили, що 18 грудня на території окупованого Криму підконтрольні Росії суди проведуть слухання у справах щонайменше 70 кримськотатарських активістів, а також щодо журналіста Миколи Семени. Про це йдеться на сторінці об’єднання у Facebook.

«За даними правозахисників, за ці дні надійшло 86 заявок (станом на 18:00 17 грудня) з проханням надати юридичну допомогу», – йдеться в повідомленні.

За даними громадського об’єднання, суди відбудуться в Сімферополі, Білогірську, Алушті, Судаку, Джанкої, а також Червоногвардійському, Кіровському і Совєтському районах окупованого Криму.

За попередніми даними, більшість справ підконтрольні Кремлю суди слухатимуть за російською кримінальною статтею про «Порушення встановленого порядку організації або проведення мітингу».

Повідомляється, що у понеділок відбудеться засідання у справі «26 лютого», фігурантів якої звинувачують в участі у масових заворушеннях, а також слухання у справі автора Радіо Свобода і «Крим.Реалії» журналіста Миколи Семени. Його російська влада звинуватила в публічних закликах до порушення територіальної цілісності Росії і присудила 2,5 роки умовного терміну з випробувальним терміном і забороною займатися публічною діяльністю. Сам Семена стверджує, що у своїх матеріалах він реалізовував право на «вільне висловлення думки».

Після російської анексії в Криму почастішали масові обшуки у незалежних журналістів, громадських активістів, діячів кримськотатарського національного руху, членів Меджлісу кримськотатарського народу, а також кримських мусульман, підозрюваних у зв’язках з організацією «Хізб ут-Тахрір». 

Україна і міжнародна спільнота неодноразово закликала Росію припинити переслідування в анексованому нею Криму.
…

У центрі Києва 17 грудня почалася акція прихильників лідера «Руху нових сил», екс-президента Грузії, колишнього голови Одеської ОДА Міхеїла Саакашвілі «Марш за імпічмент».

Учасники пройшли центральними вулицями Києва вздовж бульвару Шевченка до Бессарабської площі і далі вулицею Хрещатик до майдану Незалежності. Серед їхніх вимог – ухвалення законів про імпічмент президента і вибори, відставка генпрокурора.

У центрі Києва посилена охорона, на вулицях багато поліції.

Раніше прихильники Саакашвілі вже проводили схожі акції в Києві.

Саакашвілі затримали 8 грудня на квартирі одного з його прихильників. За даними Генпрокуратури, його підозрюють за статтею Кримінального кодексу України про «сприяння учасникам злочинних організацій та укриття їхньої злочинної діяльності».

5 грудня генеральний прокурор України Юрій Луценко заявив, що лідер партії «Рух нових сил» Міхеїл Саакашвілі отримав від бізнесмена Сергія Курченка, який переховується в Росії, півмільйона доларів на свою діяльність в Україні. Він навів записи перехоплення розмов, що, за його словами, підтверджують це. Політика оголосили в розшук після того, як 5 грудня йому вдалося уникнути затримання.

Саакашвілі назвав неправдивими всі обвинувачення на свою адресу.

11 грудня Печерський районний суд Києва відмовився застосувати щодо нього запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту. Прокуратура подала апеляційну скаргу на це рішення.
…

Генеральна прокуратура України отримала від Росії офіційну відмову у видачі причетного до злочинів на Євромайдані колишнього заступника командира роти «Беркут» Дмитра Садовника, оскільки він отримав громадянство Росії. Про це повідомив начальник департаменту спецрозслідування Генеральної прокуратури Сергій Горбатюк, інформує сайт проекту Радіо Свобода Крим.Реалії 16 грудня.

«Російська Федерація надала відповідь, що… йому надано громадянство і відмовлено в його видачі. Громадянство надано в грудні 2014 року», – заявив Горбатюк.

Він уточнив, що, за оперативною інформацією, Садовник перебуває в окупованому Криму, але офіційного підтвердження цього немає.

Відповідаючи на питання, чому Інтерпол відмовляє в розшуку колишніх українських чиновників і правоохоронців, він заявив, що Інтерпол вважає події Євромайдану в Україні політичними, «тому за всіма підозрюваними, які так чи інакше пов’язані з владою, відмовляють в оголошенні в міжнародний розшук».

Публічних коментарів Садовника і російської влади з цього приводу немає.

У лютому 2014 року під час сутичок протестувальників із силовиками в центрі Києва загинули понад 100 людей, сотні були поранені, більше всього – 20 лютого. Більшість людей загинули від куль снайперів. Згодом загиблих учасників акцій протесту стали називати Небесної сотнею.

У вересні 2014 року екс-командир роти «Беркут» Дмитро Садовник, якого підозрюють у розстрілі 39 майданівців, втік з-під домашнього арешту, його оголосили в розшук. Пізніше з’явилася інформація, що він переховується на території анексованого Криму.
…

Президент України Петро Порошенко 17-18 грудня 2017 року здійснить офіційний візит до Португальської Республіки, інформує його прес-служба.

«Під час візиту заплановані зустрічі глави української держави з президентом Португалії Марселу Ребелу де Соуза, прем’єр-міністром Португалії Антоніу Коштою, головою Асамблеї Португалії Едуарду Ферру Родрігешем. Очікується підписання двосторонніх документів, що сприятимуть інтенсифікації співробітництва між Україною та Португальською Республікою у різних сферах», – ідеться в повідомленні.

Президент України також проведе зустріч з українською громадою, що проживає в Португалії.

Португалія разом з іншими членами ЄС підтримує Україну в її опорі агресії Росії, запровадивши проти Москви санкції через анексію Криму та підтримку збройних сепаратистів на Донбасі.
…

Прокуратура Автономної Республіки Крим повідомляє, що станом на грудень 2017 року оголошені в розшук 75 колишніх депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим. Про це йдеться у відповіді прес-служби прокуратури на інформаційний запит Крим.Реалії, повідомляє 16 грудня сайт цього проекту Радіо Свобода.

Прокуратура уточнила імена 56 колишніх депутатів, щодо яких обвинувальні акти направлено до суду.

При цьому прокуратура не назвала імена ще 19 кримських екс-депутатів «в зв’язку з проведенням щодо них досудового розслідування».

​На території Криму і міста Севастополя 16 березня 2014 року відбувся невизнаний світом «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія анексувала цю територію. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.

Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує окупацію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
…

Генеральна прокуратура України закінчила досудове розслідування та 14 грудня надіслала до Печерського районного суду Києва обвинувальний акт щодо колишнього голови Державного агентства з інвестицій та управління національними проектами України Владислава Каськова, повідомив речник ГПУ Андрій Лисенко у Facebook.

Речник уточнив, що розслідування проводилось у провадженні за статтями про «заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах» та «службове підроблення, що спричинило тяжкі наслідки».

1 листопада генеральний прокурор України Юрій Луценко повідомив про екстрадицію Каськова з Панами до України. Того ж дня суд арештував Каськова на два місяці з можливістю внесення застави з урахуванням наданих захистом довідок про повне відшкодування останнім завданих державі збитків.

Як повідомила тоді Радіо Свобода речниця генпрокурора Лариса Сарган, Владислав Каськів був звільнений у залі суду. Він вніс 160 тисяч гривень застави.

6 грудня генпрокурор заявив, що екс-керівник Держінвестпроекту може отримати умовний термін, якщо Національне антикорупційне бюро України не оголосить йому підозру за ще однією справою «на загальну суму ймовірних збитків понад 700 мільйонів гривень».

Луценко пояснив, що Каськів повністю компенсував ймовірні збитки, а також має п’ятьох дітей, деякі з яких неповнолітні.

7 грудня Печерський районний суд Києва повернув Каськову закордонний паспорт. Суд зобов’язав Каськова до 19 грудня прибувати на першу вимогу до слідчого, прокурора чи суду  і повідомляти слідство про зміну свого місця проживання, але не побачив підстав зобов’язати підозрюваного здати на зберігання прокуратурі свій паспорт для виїзду за кордон.

Захист Каськова пояснив необхідність його виїзду за кордон доглядом за малолітньою дитиною.

Наприкінці березня 2017 року заступник генерального прокурора України Євген Єнін повідомляв про відмову в політичному притулку Владиславові Каськову з боку панамської влади. Восени минулого року стало відомо про затримання Каськова в Панамі.

Владислав Каськів обіймав посаду голови Держагентства з інвестицій та управління національними проектами України у 2010–2014 роках.

Наприкінці березня 2016 року його оголосили в розшук.
…

403 громадянина України вважаються зниклими безвісти унаслідок конфлікту на Донбасі, заявив голова Служби безпеки України Василь Грицак.

«З початку російської агресії на сході нашої держави, на жаль, вважаються зниклими безвісти 403 громадянина України, серед них – 123 військовослужбовці, представники добровольчих батальйонів, працівники правоохоронних органів. Наше завдання – зробити все можливе, використати найменшу можливість і будь-який шанс для того, щоб відшукати цих людей», – сказав Грицак.

Водночас 12 грудня в моніторинговій місії Організації Об’єднаних Націй із прав людини в Україні заявили, що згідно з оцінками Міжнародного комітету Червоного Хреста станом на 22 серпня 2017 року, кількість людей, зниклих безвісти у зв’язку з конфліктом на Донбасі, складала від 1 до 1,5 тисячі.

Збройний конфлікт на сході України триває понад три з половиною роки – від квітня 2014 року. Його жертвами стали понад 10 тисяч людей. Україна та Захід звинувачують Росію в підтримці сепаратистів зброєю та особовим складом. Москва заперечує це, визнаючи хіба що наявність у складі проросійських бойовиків своїх громадян, яких називає «добровольцями».
…

У Генеральній прокуратурі України заявили, що не виявили в діях народних депутатів Олега Ляшка, Віталія Хомутинніка, Володимира Бандурова, Станіслава Березкіна, Андрія Журжія та Олександра Урбанського фактів ухилення від сплати податків.

Згідно з повідомленням на сайті ГПУ, слідчі позапланово проводили податкові перевірки народних депутатів за ініціативи прокуратури. Кримінальні провадження щодо шістьох парламентарів закриті.

У Генеральній прокуратурі зазначили, що упродовж другої половини 2017 року слідчі проводили досудове розслідування у кримінальних провадженнях за фактами ймовірного ухилення від сплати високопосадовців, які зобов’язані подавати декларацію про доходи.
…

Керівництво Національного наукового центру Польщі, який фінансує фундаментальні дослідження польських вчених, готове допомогти Україні в створенні та запуску Національного фонду досліджень. Про це йшлося під час зустрічі 14 грудня представників Польської академії наук з українськими вченими, повідомляє прес-служба Міністерства освіти України.

Відповідну декларацію про бажання підтримки та допомоги з боку нинішнього керівництва Національного наукового центру Польщі переказав екс-керівник Ради Центру професор Міхал Каронський, додають у повідомленні.

«Під час створення фонду досліджень та проектування засад його діяльності ви можете використовувати наш досвід щодо Національного наукового центру. Ми готові більше розповісти і про всі процедури, і про наші помилки, щоб сприяти створенню ефективної системи фінансування науки в Україні. Також ми сподіваємося, що після запуску українського фонду ми зможемо проводити спільні конкурси наукових проектів – як, наприклад, ми зараз робимо з Німеччиною та Литвою», – зазначив Міхал Каронський.

За його словами, за 6 років діяльності польський Національний науковий центр провів 68 конкурсів, на які отримав майже 60 тисяч заявок. Із них фінансування отримали 10 716 проектів – на загальну суму один мільярд євро. Він також повідомив, що фінансування Національнго наукового центру в минулому році склало 246 мільйонів євро – це 15% від загального фінансування досліджень в Польщі, що здійснювалися з державного бюджету.

Заступник міністра освіти і науки України Максим Стріха наголосив, що досвід Польщі є дуже цінним для України, оскільки вже в 2018 році планується старт роботи українського Національного фонду досліджень, основною функцією якого буде грантова підтримка наукових досліджень і розробок.

За повідомленням МОН, зустріч з польськими науковцями стала продовженням низки семінарів та консультацій із європейськими партнерами щодо реформування науки в Україні.
…