Прикордонники не пустили в Україну росіянина, який хотів висвітлювати вибори

Українські прикордонники відмовили у дозволі на в’їзд в Україну російському журналістові, який працює на канадську телекомпанію і був акредитований для висвітлення виборів президента, повідомив помічник голови Державної прикордонної служби України, речник ДПСУ Олег Слободян.

Крім того, росіянинові на три роки заборонили в’їзд в Україну.

Як пояснив Слободян, свого часу цей громадянин Росії порушив порядок в’їзду до окупованого Криму.

«Це громадянин Росії, який постійно живе в Канаді і працює на канадському телебаченні. Він отримав акредитацію від ЦВК, але під час додаткової перевірки з’ясувалося, що він незаконно перетинав адміністративний кордон з окупованим Кримом», – сказав речник.

За словами Слободяна, до виборів Україна очікує близько 700 спостерігачів і 800 представників ЗМІ з інших країн.

Читайте також: Європарламент ухвалив резолюцію про боротьбу з російською пропагандою

«Питання в’їзду громадян Росії – це для нас напрямок підвищених ризиків. Насамперед необхідно, щоб вони (журналісти з Росії – ред.) мали акредитацію ЦВК, але це не означає, що вони проходитимуть прикордонний контроль в автоматичному режимі. Ми спілкуватимемося з ними щодо порушень українського законодавства. Якщо немає акредитації ЦВК, то ми однозначно не пропускатимемо», – сказав Слободян.

У прикордонслужбі уточнили, що станом на 14 березня в Україну прибули близько 60 журналістів.

Вибори президента України відбудуться 31 березня.

ГПУ передала до суду справу екс-міністра часів Януковича Клименка – МВС

Генеральна прокуратура України передала до суду справу колишнього міністра доходів і зборів Олександра Клименка і ще 52 колишніх співробітників податкових органів, повідомило 13 березня міністерство внутрішніх справ України.

В повідомленні це названо «прикладом того, як треба вести розслідування».

Слідство у справі колишніх податківців, обвинувачених у причетності до розкрадання 100 мільйонів гривень, тривало дев’ять місяців.

24 травня 2017 року співробітники українських силових відомств провели близько 400 обшуків у 15 областях і затримали 23 колишніх керівників податкових органів у справі про завдання державі збитків.

Почалося засідання ТСК щодо корупції в оборонному секторі – трансляція

У Верховній Раді проходить засідання Тимчасової слідчої комісії щодо фактів розкрадання в ЗСУ та підриву обороноздатності держави в період з 2004 по 2017 роки.

Напередодні журналісти проекту Bihus.Info оприлюднили четверту частину свого розслідування щодо корупції в сфері оборони, в якій заявили, що українські правоохоронці отримували тисячі доларів хабарів, щоб закрити кримінальні провадження.

У попередніх частинах розслідування журналістів про суми «відкатів» і схеми розкрадання мільйонів в оборонній сфері йшлося про причетність до цього звільненого нині заступника секретаря Ради нацбезпеки і оборони Олега Гладковського, його сина Ігоря й чиновників оборонних підприємств України. Всі фігуранти розслідування звинувачення відкинули.

Президент України Петро Порошенко, чиїм соратником називають Гладковського, заявив, що в разі підтвердження даних журналістського розслідування винні мають бути покарані.

ЦВК зареєструвала понад 600 міжнародних спостерігачів на виборах президента України

Центральна виборча комісія зареєструвала 635 спостерігачів від міжнародних організацій та іноземних держав на виборах президента України.

Зокрема, 12 березня зареєструвала 217 офіційних спостерігачів: 29 – від Світового конґресу Українців, 186 – від Європейської мережі організацій зі спостереження за виборами (ЕNЕМО) та по одному від Федеративної Республіки Німеччина й Міжнародного республіканського інституту.

Президентські вибори в Україні відбудуться 31 березня. Другий тур, у разі необхідності, планується на 21 квітня.

Суд відмовився повернути в справу Мартиненка відведеного прокурора САП Перова

Шевченківський районний суд Києва відмовився повертати у справу екс-депутата Миколи Мартиненка відстороненого прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури України Андрія Перова – попри те, що раніше Верховний суд визнав незаконною догану, через яку його відсторонили.

«За результатом розгляду заяви керівника САП Назара Холодницького про перегляд рішення суду, яким прокурор Андрій Перов був відсторонений від участі в справі, судом прийнято рішення про залишення заяви без задоволення», – повідомили у САП.

За словами представників ГО «Центр протидії корупції», захист Мартиненка виступав проти повернення прокурора Перова у справу і наполягав, що Верховний суд скасував рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів щодо Перова, але не його поведінку.

18 лютого керівник САП Назар Холодницький подав до суду заяву щодо перегляду ухвали про відвід прокурора Андрія Перова у справі Мартиненка – після того, як Верховний суд 22 січня визнав незаконною догану, оголошену Перову Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів 29 березня 2018 року.

Ця догана стала підставою для відводу Перова від здійснення обвинувачення у справі колишнього народного депутата Миколи Мартиненка – про що раніше розповідали журналісти програми «Схеми» у розслідуванні «Козирний валет».

​​Скаргу на прокурора САП до прокурорської комісії раніше подав Петро Бойко – адвокат екс-депутата Миколи Мартиненка.

Адвокат поскаржився на Перова, звинувативши того у неповазі до суду: прокурор, за його словами, грюкнув дверима під час засідання Солом’янського суду наприкінці 2017 року.

Ще до розгляду висновку щодо вчинення дисциплінарного проступку у своїй справі Андрій Перов заявив клопотання про відвід заступнику голови Кваліфікаційно-дисциплінаторної комісії прокурорів Віктору Шемчуку. На його думку, під час підготовки висновку щодо нього Шемчук мав конфлікт інтересів. Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія у відводі відмовила.

Після рішення КДКП щодо догани, прокурор звернувся з позовом до Касаційного адміністративного суду Верховного суду, у якому просив скасувати це рішення комісії.

Раніше журналісти програми «Схеми» виявили, що заступник голови прокурорської комісії Шемчук одночасно є і свідком у справі щодо розкрадання коштів «Енергоатому», де фігурує Мартиненко, і колишнім соратником екс-депутата – у 2010-му, він був народним депутатом фракції блоку «Наша Україна – Народна самооборона», яку в той час очолював Микола Мартиненко.

Як стало відомо «Схемам», Шемчук причетний до фінансової операції ще у 2010 році на суму 250 тисяч євро з офшорною компанією, підконтрольною Мартиненку, а його дружина була розпорядником коштів іншої фірми, на чий рахунок і осіли ці чверть мільйона євро.

​​Сам Шемчук не вбачає тут конфлікту інтересів. «Абсолютно немає конфлікту інтересів. …Тому що думка члена комісії – це не думка комісії. І член комісії не братиме участі ні в обговоренні, ні в голосуванні», – заявив раніше у коментарі «Схемам» заступник голови Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів.

Микола Мартиненко у відповідь на запитання звинуватив журналістів у «заангажованості та необ’єктивності».

«У питаннях – також спроба безпідставно пов’язати мене з якимись посадовими особами. Якусь фірму, до якої я нібито причетний, незрозумілі особи «пов’язують» з чиєюсь родиною – це на Радіо Свобода вважають належним джерелом інформації?» – йдеться у відповіді від колишнього народного депутата.

Нині у Шевченківському суді Києва розглядається справа за підозрою у легалізації та відмиванні доходів екс-депутатом «Народного фронту» Миколою Мартиненком. Йдеться про два епізоди: розтрату коштів держпідприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» та одержання хабарів при закупівлі підприємством «Енергоатом» обладнання в чеського акціонерного товариства Škoda JS. Наступне засідання призначене на 19 березня 2019 року.

 

У посольстві США в Україні закликали Росію негайно звільнити українських моряків

Посольство США в України закликали російську владу звільнити українських моряків та політв’язнів.

«Замість того, щоб проводити психіатричні експертизи стосовно українських моряків, що порушує їхні права, Росія має негайно звільнити всіх українських моряків і всіх українських політв’язнів. Ми глибоко стурбовані ставленням Росії до несправедливо затриманих нею українців», – мовиться у повідомленні.

25 листопада 2018 року російські прикордонники ФСБ поблизу Керченської протоки відкрили вогонь по українських кораблях і захопили три судна з 24 моряками. Українська влада визнає цих моряків військовополоненими. Країни Заходу закликають Росію звільнити моряків і забезпечити свободу судноплавства в Керченській протоці.

Верховна Рада продовжить розгляд мовного закону

Верховна Рада України сьогодні продовжить розгляд законопроекту «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Це питання стоїть першим у порядку денному роботи народних депутатів на пленарний тиждень з 12 до 15 березня.

Очікується, що парламент розглядатиме правки до законопроекту, яких налічується понад 2 тисячі. Доповідатиме щодо законопроекту голова парламентського комітету з питань культури і духовності Микола Княжицький.

«Ухвалення цього законопроекту забезпечить не менш ніж 90% української мови на загальнонаціональних телеканалах; не менш ніж 50% назв газет і журналів українською мовою в пунктах розповсюдження; не менш ніж 50% назв книжок українською мовою в книгарнях і видавництвах», – заявив 11 березня голова Верховної Ради Андрій Парубій.

28 лютого Верховна Рада дала старт розгляду у другому читанні мовного закону.

Законопроект «Про забезпечення функціонування української мови як державної» у першому читанні Верховна Рада ухвалила у жовтні 2018 року.

28 лютого 2018 року Конституційний суд України визнав закон «Про засади державної мовної політики» (так званий закон «Колесніченка-Ківалова») неконституційним через порушення Верховною Радою процедури його розгляду та ухвалення. Це рішення оголосили обов’язковим, остаточним і таким, що не може бути оскаржене. Відтоді і донині в Україні не було чинного закону про державну мову.

11 березня бойовики 1 раз порушили режим припинення вогню на Донбасі – штаб

Підтримувані Росією бойовики минулої доби 1 раз порушили режим припинення вогню на Донбасі, обстрілявши зі стрілецької зброї опорний пункт українських військових поблизу Авдіївки, повідомляє штаб Операції об’єднаних сил у Facebook.

«Втрат серед наших захисників внаслідок обстрілу немає. Від початку поточної доби порушень режиму припинення вогню не зафіксовано», – повідомили у штабі.

Бойовики з угруповання «ДНР» про обстріли не повідомляють, в угрупованні «ЛНР» звинувачують ЗСУ в одному обстрілі захоплених бойовиками території – в районі села Сокільники.

На засіданні Тристоронньої контактної групи в режимі відеоконференції 7 березня Україна домовилася про оголошення нового режиму тиші на Донбасі з 00:00 8 березня.

Перед цим Тристороння контактна група щодо врегулювання ситуації на Донбасі оголошувала про чергове «безстрокове і стале» припинення вогню, починаючи з півночі 29 грудня 2018 року, з нагоди новорічних і різдвяних свят. Воно було порушене майже відразу після заявленого початку і відтоді, як і всі попередні перемир’я, порушується постійно.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці». За даними ООН, станом на кінець грудня 2018 року, за час конфлікту загинули близько 13 тисяч людей, майже 30 тисяч – поранені.

Голоси виборців намагаються купити за бюджетні гроші – Аваков

Виборчі голоси громадян України намагаються купити за бюджетні кошти через державні соціальні програми, заявив в ефірі телеканалу ICTV міністр внутрішніх справ Арсен Аваков.

«Один зі штабів провладної команди наймає агітаторів, ті вибирають сто чоловік, як правило, найбідніших, йдуть до них у квартири і запитують, чи готові вони підтримати кандидата і, якщо так, то пропонують допомогу. Зі ста чоловік 30 говорить «так, ми готові». Цих людей записують, йдуть до райради або соцзабезпечення зі списком і кажуть керівнику райради, меру виділити цим людям по тисячі гривень, використовуючи кошти програми «Турбота», закладеної в бюджеті», – розповів Аваков, додавши, що такий факт зафіксований у Василькові Київської області.

Міністр повідомив, що у цій справі Нацполіція направляє повістки двом тисячам людей, які опинилися всередині схеми.

За словами Авакова, найбільше фактів підкупу такого характеру зафіксовано, крім Київщини, також у столиці, в Одесі та області і на Харківщині.

У поліції напередодні заявили, що з початку передвиборчої кампанії  зареєстрували 2786 заяв і повідомлень про правопорушення, які пов’язані з виборами.

Президентські вибори в Україні відбудуться 31 березня. Другий тур, у разі необхідності, запланований на 21 квітня.

Український буксир провів стрільби в Азовському морі при «супроводі» кораблів ФСБ

Український буксир «Корець» здійснив плановий вихід в Азовське море для відпрацювання заходів бойової підготовки, при цьому його супроводжували російські кораблі, повідомляє прес-служба української Операції об’єднаних сил.

«Під час виходу з пункту базування на дистанції близько 10 морських миль був виявлений надводний корабель… Непроханим гостем виявився сторожовий корабель ФСБ РФ «Краснодарець» (проект 10412, шифр «Світляк»). Наблизившись до нашого буксира по лівому борту на відстань близько трьох морських миль, російський корабель дав повний хід і швидко збільшив відстань, після чого взяв «Корець» на супровід. У той же час другий корабель йшов по правому борту, а третій тримався на великій відстані десь попереду», – йдеться в повідомленні прес-центру штабу ООС 11 березня.

В ООС відзначили, що, незважаючи на присутність російських сторожових кораблів, на борту буксира «Корець» відпрацювали питання протидиверсійної оборони корабля, виконали вправи практичних стрільб із штатного корабельного озброєння та стрілецької зброї.

Напруженість у регіоні Керченської протоки, в якій, відповідно до українсько-російської угоди і міжнародного морського права, має існувати свобода судноплавства, але яку фактично з часу окупації Криму наразі контролює Росія, різко зросла після 25 листопада 2018 року.

Тоді Росія в результаті відкритого нападу з застосуванням зброї захопила в міжнародних водах поблизу Керченської протоки 24 українських моряків, які стали військовополоненими, і три їхні кораблі, коли ті намагалися пройти протокою з Чорного в Азовське море.

Дії Росії викликали різку критику в багатьох країнах, у першу чергу в Європі, а також у США, разом із вимогами негайно звільнити моряків. У Києві також анонсували наступні спроби проходу військових кораблів через Керченську протоку, можливо, з міжнародними спостерігачами на борту.

 

Росія заявляє про посилення угруповання військ в анексованому Криму

Росія посилила угруповання військ в анексованому Криму, заявив 11 березня російський міністр оборони Сергій Шойгу.

Як повідомляє російське державне інформагентство ТАСС, Шойгу на засіданні комітету Держдуми Росії з оборони сказав, що це «забезпечує захист території півострова й інтересів Росії в Чорному морі».

Чим саме посилили угруповання військ, російський міністр не уточнив.

Раніше в Міноборони Росії повідомили, що російські військові мають намір провести в анексованому Криму частину військових навчань, в яких задіють більше ніж 10 тисяч артилеристів і близько трьох тисяч одиниць ракетно-артилерійського озброєння.

У ході навчань планують провести пуски і стрільби ракетних комплексів «Іскандер-М», «Бал», «Бастіон», реактивних систем залпового вогню і ствольної артилерії.

Читайте також: Російська агресія на морі: де чекати удару в 2019 році

Президент України Петро Порошенко, виступаючи на засіданні Генасамблеї ООН минулого місяця, заявив, що станом на лютий 2019 року в окупованому Криму Росія розмістила до 32,5 тисяч військових, 88 артилерійських систем, 52 реактивні системи залпового вогню, 372 бойові броньовані машини, 113 бойових літаків, 62 бойові гелікоптери, шість бойових суден і шість підводних човнів, які оснащені морськими системами крилатих ракет «Калібр».

Після анексії Криму в 2014 році Росія проводить регулярні військові навчання на півострові. У Генштабі Збройних сил України дії російських військових у Криму називають незаконними.

НАБУ повідомило про нову підозру меру Одеси

Національне антикорупційне бюро України заявляє, що мерові Одеси Геннадію Труханову 11 березня повідомили про підозру у внесенні недостовірної інформації до електронних декларацій за 2015 і 2016 роки.

«Слідство встановило, що мер Одеси не вніс до декларації особи, уповноваженої на виконання функції держави або місцевого самоврядування, відомості про майно і доходи, власником яких є особа, з якою посадовець пов’язаний спільним побутом, має взаємні права й обов’язки. З цією особою підозрюваний перебував в офіційному шлюбі з 1985 по 1997 роки, має двох спільних дітей, одна з яких народилась у 2000 році, тобто після офіційного розірвання шлюбу», – йдеться в повідомленні.

Незадеклароване, за даними НАБУ, є, зокрема, квартира, два паркомісця, нежитлова нерухомість, два автомобілі. Загалом до декларації 2015 року мер Одеси не вніс статки на загальну суму 32,48 мільйона гривень, до декларації 2016 року – на 18,81 мільйона, повідомили в бюро.

За даними НАБУ, розслідування зазначених фактів детективи почали у листопаді 2017 року.

У НАБУ додали, що мер Одеси вдруге притягується до кримінальної відповідальності. «За першим епізодом він уже є обвинуваченим у заволодінні 185 млн грн місцевого бюджету Одеси при купівлі будівлі колишнього заводу «Краян». Детективи НАБУ зібрали достатнього доказів того, що ця закупівля здійснена за завищеними цінами. Досудове розслідування цього епізоду завершено – справа слухається в Малиновському районному суді Одеси», – йдеться в повідомленні.

6 березня Національне антикорупційне бюро України повідомило, що кримінальне провадження про незаконне збагачення щодо мера Одеси Геннадія Труханова закрите – «на виконання рішення Конституційного суду», який визнав неконституційною статтю Кримінального кодексу про кримінальну відповідальність чиновників за незаконне збагачення.

Керівник Закарпаття оголосив в області вихідний на річницю проголошення Карпатської України

Голова Закарпатської обласної держадміністрації Геннадій Москаль повідомив, що підписав розпорядження про те, що п’ятниця, 15 березня, коли відзначатиметься 80-а річниця Карпатської України, на Закарпатті буде вихідним днем.

«15 березня 1939 року сойм Карпатської України проголосив державну незалежність і прийняв конституцію, в якій визначив державною мовою українську, державним прапором – синьо-жовтий стяг, гербом – зображення ведмедя з синьо-жовтими смугами й тризубом, а гімном – «Ще не вмерла Україна». Це одна з найвизначніших дат в історії Закарпаття, тому і зараз цей день заслуговує на те, щоб бути вихідним. Тим більше, що цього року маємо ювілейну річницю, яку відзначатимуть на державному рівні, а на Закарпатті – з участю керівництва держави», – заявив Москаль, який навів ці слова на своєму сайті.

За розпорядженням голови ОДА, головам райдержадміністрацій, керівникам підприємств, установ і організацій рекомендовано перенести робочий день із п’ятниці, 15 березня, на суботу, 6 квітня.

Такі розпорядження Москаль видавав і попередніми роками.

Карпатська Україна, частина довоєнної Чехословаччини з умовною автономією, проголосила державну незалежність 15 березня 1939 року після того, як чехословацька держава попередніми днями перестала існувати, ліквідована нацистською Німеччиною і її союзниками, зокрема тодішньою Угорщиною. На той час Угорщина зі згоди Гітлера вже фактично почала окупацію території Закарпаття. Новопроголошена держава, на чолі з президентом Августином Волошиним і зі столицею в Хусті, проіснувала лише лічені дні, вчинивши збройний опір переважним силам окупантів, і була повністю окупована вже 18 березня. За словами деяких істориків, фактично Карпатська Україна стала першою державою Центральної Європи, яка вчинила збройний опір нацистському блокові.

«Кожну копійку, вкрадену з бюджету, в зубах принесуть» – Порошенко

«Критично важливим є прикрити армію від політиканів, які паплюжать 5-річні досягнення усього ОПК в надії на огульній критиці набрати собі хоч якісь передвиборчі бали»

Гриценко: мій кандидат на посаду генерального прокурора – це Сакварелідзе

Кандидат у президенти України Анатолій Гриценко назвав колишнього заступника генерального прокурора Давіда Сакварелідзе своїм претендентом на посаду очільника ГПУ.

«Я вже визначився. Мій кандидат на посаду генерального прокурора – це Давід Сакварелідзе. Це людина, яка показала «нульову» толерантність до корупції, яка, на відміну від нинішньої «балаболки», має юридичний диплом, яка знає, що таке закон», – сказав Гриценко в ефірі телеканалу ZIK.

Сакварелідзе був заступником генерального прокурора Віктора Шокіна з 16 лютого 2015 року до 29 березня 2016 року. До цього був депутатом грузинського парламенту від партії колишнього президента Грузії Міхеїла Саакашвілі. Ще раніше – працював заступником генерального прокурора Грузії.

Президентські вибори в Україні відбудуться 31 березня 2019 року.

Відень висловив протест через рішення України заборонити в’їзд австрійському журналісту

Австрія висловила протест через рішення України заборонити в’їзд австрійському журналісту Крістіану Вершютцу, який очолює київське бюро суспільної телерадіокомпанії ORF.

Австрійський МЗС планує включити питання свободи слова в Україні до порядку денного зустрічі європейських дипломатів, яка пройде 18 березня в Брюсселі. На думку австрійської влади, дії України ставлять під загрозою свободу преси в країні.

7 березня перший заступник голови комітету Верховної Ради з питань свободи слова Ольга Червакова із посиланням на свої джерела в СБУ повідомила, що Вершютцу заборонили в’їзд до України на один рік.

За її словами, Вершютц «висвітлював події в Україні, широко використовуючи штампи кремлівської пропаганди, тиражуючи фейки від Russia Today», та відвідував тимчасово окуповані території Донецької, Луганської областей та Криму через неконтрольовані пункти пропуску з території Російської Федерації, чим порушив порядок перетину українського кордону.

«Кухня і мода – це не свобода»: в Харкові відбувся марш за права жінок

Акція за права жінок відбулася 8 березня в Харкові, повідомляє медіагрупа «Накипело».

Кількадесят учасників акції, серед яких переважають жінки, пройшли центральною вулицею Сумською. Вони скандували «Нас не треба захищати – на нас не треба нападати», «Кухня і мода – це не свобода», «Місце жінки – всюди», «Вільна жінка – вільна країна», «Права жінок – права людини» та інші гасла.

Перед колоною жіночого маршу йшли представники правих сил, які вигукували «Фемінізм – це хвороба», «Ліберальна диктатура не пройде» тощо.

Дві акції розділяли підрозділи поліції, які не допускали безпосереднього контакту опонентів.

Аналогічна акція 8 березня відбувається в Києві.

У Києві відбувається марш за права жінок, є затримані (трансляція)

У Києві на Михайлівській площі 8 березня з участю від 100 до 150 активісток проходить акція «Марш жінок», учасники якої виступають проти домашнього, сексуального і психологічного насильства. Паралельно відбувається контракція правих сил, щонайменше троє її учасників, які намагалися завадити проведенню «Маршу жінок», затримані.

Учасники «Маршу жінок» тримають плакати з гаслами: «Ні насильству, домаганням, проституції, згвалтуванням?», «Моє тіло — моє діло» та «Я — транс-жінка-феміністка. А чого досягли ви?». Один з учасників акції також тримає прапор ЛГБТ-спільноти.

На сторінці Маршу жінок у Facebook, зокрема, повідомляється: «Ми виступаємо проти ультраправового, домашнього, сексуального, економічного та психологічного насильства. Ми виступаємо проти тиску та насильства патріархального устрою».

Учасники «Маршу жінок», участь в якому беруть також і чоловіки, заявили, що підтримують ухвалення Стамбульської конвенції, закликають, зокрема, дати жінкам захист від насильства, дати рівні можливості для них та скасувати гендерні стереотипи. Серед іншого учасники акції наголосили, що виступають проти заборони права на аборт та «кухонного рабства».

Поруч із учасниками акції зібралися її противники. Противники Маршу жінок тримають плакати з гаслами: «Бог! Батьківщина! Патріархат!», «Фемінізм руйнує українські родини» та «Сучасний фемінізм спотворює Богом закладений образ жінки» і прапори, зокрема, з символікою руху «Традиція і порядок».

Учасників акції та контракції розділяє кордон поліції. 

Україна залишає за собою право створювати ракетне озброєння – МЗС про вихід Росії з ДРСМД

Вихід Росії з Договору про ліквідацію ракет середньої і малої дальності (ДРСМД) і потенційний військовий тиск Москви на європейських членів НАТО створюють «серйозну загрозу всьому європейському континенту», заявило 7 березня Міністерство закордонних справ України.

«Україна залишає за собою право створювати збройні системи, необхідні для забезпечення своєї обороноздатності, у тому числі відповідне ракетне озброєння», – ідеться в коментарі зовнішньополітичного відомства.

«Оскільки Верховна Рада України ніколи не ратифікувала зазначену угоду, Україна неухильно дотримувалась положень ДРСМД фактично на добровільній основі… Україна спільно з американськими партнерами засудила розробку та випробування РФ балістичної ракети РС-26 «Рубеж» на дальність близько 2200 км, а також розширення бойових можливостей оперативно-тактичного ракетного комплексу «Іскандер-М», зокрема через модернізацію крилатих ракет, що входять до його складу. Саме «Іскандер-М» був зафіксований під час військових навчань на окупованій території України в Автономній Республіці Крим», – також зазначає МЗС України.

Президент Росії Володимир Путін підписав указ про припинення участі своєї країни в основоположному договорі, який символізував завершення гонки озброєнь та «холодної війни» між СРСР та США. Про це 4 березня повідомив офіційний сайт глави російської держави.

У тексті йдеться про те, що указ ухвалений, «виходячи з необхідності вжиття невідкладних заходів у зв’язку з порушенням Сполученими Штатами Америки своїх зобов’язань за Договором між СРСР і США про ліквідацію їхніх ракет середньої дальності і меншої дальності від 8 грудня 1987 року».

20 лютого російський президент Володимир Путін, виступаючи з посланням до Федеральних зборів (верхньої палати парламенту Росії), заявив, що у відповідь на вихід Сполучених Штатів з договору про ракети середньої і меншої дальності Росія розгорне ракетні системи, які будуть націлені не тільки на озброєння, але і на центри ухвалення рішень на території США та їхніх союзників.

Сполучені Штати Америки 1 лютого остаточно оголосили про свій вихід із важливого договору про обмеження на ракети з Росією через його порушення з боку Москви, яке там заперечують.

2 лютого про те, що Росія припиняє участь у Договорі про ліквідацію ракет середнього та меншого радіусу дії, повідомив президент Росії Володимир Путін.

Договір РСМД, укладений 1987 року, заборонив США і тодішньому СРСР, наступником якого стала Росія, мати, виробляти і ставити на бойове чергування цілий клас ракет досяжністю від 500 до 5 тисяч 500 кілометрів. США вперше звинуватили Росію в його порушенні ще 2014 року.

СБУ звинувачує МВС у зриві операції відносно особи, що підозрюється в держзраді

Служба безпеки України заявила, що повідомлення з боку керівництва МВС України щодо причетності СБУ до прослуховування кандидата у президенти України Володимира Зеленського є «поширенням неправдивої інформації задля дискредитації української спецслужби».

«У Міністерстві внутрішніх справ України ще до «гучного викриття» було відомо, що 4 березня цього року за адресою вул. Білоруська, 26 співробітники Служби безпеки України проводили оперативно-технічні заходи, що здійснювалися на підставі ухвали апеляційного суду Києва та за погодженням з Генеральною прокуратурою України відносно особи, яка обґрунтовано підозрюється контррозвідкою Служби безпеки України у державній зраді (стаття 111 КК України). Це призвело до розшифровування оперативно-технічних заходів та зриву операції по документуванню злочинної діяльності в інтересах російських спецслужб», – ідеться в заяві спецслужби.

«Керівництво МВС свідомо оприлюднило відео і фото спеціальної техніки, розкрило форми і методи роботи співробітників СБ України, чим навмисно допустило виток інформації з обмеженим доступом, нанесло шкоду національним інтересам держави. За вказаним фактом 6 березня поточного року Державним бюро розслідувань України розпочато кримінальне провадження», – інформує СБУ.

«У рамках наданих повноважень та в установленому законами України порядку я готовий надати керівництву МВС України доступ до матеріалів цієї справи. Це дасть їм змогу особисто впевнитися у тому, що матеріали стосуються виключно документування факту державної зради конкретного громадянина України та не мають жодного відношення ані до Володимира Зеленського, ані до будь-якого іншого політичного діяча», – заявив голова СБУ Василь Грицак.

4 березня міністр внутрішніх справ Арсен Аваков повідомив, що поліція виявила елементи апаратури для прослуховування біля офісу кандидата у президенти України Володимира Зеленського.

7 березня Зеленський заявив про прослуховування свого офісу як про доведений факт. Відео такого змісту він оприлюднив у Facebook. Політик також розповів заступнику державного секретаря США з політичних питань Девіду Гейлу про порушення в передвиборчої кампанії. «Зеленський нещодавно зіткнувся з тиском — біля його офісу виявили апаратуру для прослуховування, яка належить СБУ», – ідеться в повідомленні «Команди Зеленського» за результатами зустрічі з американським дипломатом.

У Службі безпеки України одразу після повідомлення Авакова заявили, що здійснюють «оперативно-технічні заходи у місті Києві за адресою Білоруська, 26», але ці дії спецслужби кандидата в президенти України Володимира Зеленського не стосуються.

Адвокат: восьми полоненим українським морякам призначили психіатричну експертизу

Працівники ФСБ Росії проводять призначили амбулаторну психолого-психіатричну експертизу вже восьми українським морякам. Про це повідомив російський адвокат Микола Полозов.

Протягом 5, 6 та 7 березня відповідні постанови вручили морякам Сергію Цибізову, Роману Мокряку, Юрію Без’язичному, Владиславу Костишину, Володимиру Варимезу, Сергію Чулибі, Василю Сороці та Віктору Беспальченку.

«Адвокати зробили заяви про неприпустимість проведення подібної експертизи щодо військовополонених, як не передбаченої третьою Женевською конвенцією», – зазначив Полозов.

Він додав, що, оскільки слідство має намір провести експертизу незалежно від позиції захисників полонених, адвокати заявили клопотання про присутність під час проведення експертиз.

25 листопада 2018 року російські прикордонники ФСБ у Керченській протоці відкрили вогонь по українських кораблях і захопили три кораблі з 24 моряками. Українська влада визнає їх військовополоненими.

Посол України в США закликав Google виправити помилку щодо Криму

Посол України в США Валерій Чалий закликав американську корпорацію Google Inc. не зображувати окупований Крим частиною Російської Федерації. Про це йдеться в повідомленні Посольства України в США у Facebook.

«Посол України в США Валерій Чалий звернувся до керівництва корпорації Google стосовно виправлення некоректного зображення українського Криму як частини Російської Федерації на деяких картах Google Maps», – ідеться в повідомленні.

Чалий наголосив, що ситуація, яка склалась з некоректним зображенням Криму на Google Maps, абсолютно суперечить чіткій та незмінній позиції адміністрації США, Конгресу США та ООН.

Посольство України в США сподівається, що корпорація Google виправить некоректне зображення території Криму на всіх картах Google Maps відповідно до міжнародних норм та документів, а також офіційної позиції Сполучених Штатів.

Компанія Google заявляє, що тепер для всіх користувачів, які перебувають на території Росії, показує російським окупований український Крим.

«Ми виправили помилку, через яку невелика частина користувачів Google карт бачила неправильну інформацію», – так російські інформагенції 5 березня цитували заяву прес-служби компанії Google у Росії.

6 березня російські інформагенції цитували заяву прес-служби компанії Google у Росії так: «Ми докладаємо всіх зусиль для об’єктивного зображення спірних регіонів, і там, де у нас є локальні версії Google-карт, як в Росії, ми виконуємо місцеве законодавство при відображенні назв і меж».

Раніше голова російської Державної думи В’ячеслав Володін доручив запросити в нижню палату парламенту представника компанії Google для «донесення позиції Росії про неприпустимість позначення Криму як території України». На його думку, таким чином компанія Google порушувала російське законодавство.

Також на цю тему: Віталій Портников: Google і Крим

У березні 2014 року Росія окупувала та анексувала український півострів Крим. Верховна Рада України офіційно оголосила 20 лютого 2014 року початком тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією. 7 жовтня 2015 року президент України Петро Порошенко підписав закон про це.

Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції проти Москви. Росія заперечує окупацію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості».

«Ми не забули про високу ціну, яку український народ продовжує платити» – Столтенберґ про агресію Росії

У штаб-квартирі НАТО в Брюсселі 6 березня відбулася зустріч представників комісії Україна-НАТО з обговорення поточної ситуації в анексованому Криму, у п’яту річницю анексії Росії, йдеться в повідомленні на сайті НАТО.

«Крим – це Україна. Через п’ять років союзники по НАТО не визнали і не визнають незаконну анексію Росії. Ми продовжуємо підтримувати Україну політично та практично. Ми не забули про високу ціну, яку український народ продовжує платити за своє бажання вирішити своє майбутнє без втручання ззовні», – заявив генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ.

Згідно з повідомленням, у НАТО висловили стурбованість щодо порушень прав людини в анексованому Криму, зокрема щодо кримських татар та інших етнічних, політичних і релігійних груп.

Повідомляється, що у зустрічі від України взяли участь політичний директор МЗС Олексій Макеєв та керівник Кримськотатарського ресурсного центру, член Меджлісу кримськотатарського народу Ескендер Барієв.

«НАТО продовжує закликати Росію негайно звільнити українських моряків і кораблі, які вона захопила в листопаді в районі Керченської протоки», – повідомили в альянсі.

7 лютого Верховна Рада ухвалила законопроект про закріплення в Конституції стратегічного курсу України на членство в Європейському союзі й НАТО. 19 лютого президент України Петро Порошенко підписав документ, 21 лютого закон набрав чинності.