Президент Росії Володимир Путін під час щорічної прес-конференції в Москві заявив, що Україна та представники угруповань «ДНР» та «ЛНР» мають провести обмін полоненими до новорічних та різдвяних свят.

«Я, по-моєму, вперше розмовляв із керівниками («ДНР» та «ЛНР» – ред.). Вони погодилися (на обмін – ред.). Потім Медведчук (представник України на переговорах у Мінську – ред.) за погодженням з українською стороною привіз список. Це був український список. З ним погодилися. Я хочу, щоб ви зрозуміли, що це саме так, я нічого не пересмикую. Потім раптом сказали: «Ні, це недобре, ми маємо цей список змінити». І знову взяли все зупинили. Зробімо це врешті-решт, потім можна й далі піти. Треба, дійсно, хоча б напередодні Нового року, Різдва зробити цей добрий крок на зустріч людям», – сказав Путін.

12 грудня перший віце-спікер Верховної Ради, представник України в гуманітарній підгрупі Тристоронньої контактної групи Ірина Геращенко заявила про необхідність додаткової верифікації списків на обмін полоненими. Як вона зазначила, це пов’язано з тим, що деякі особи зі списків, поданих підтримуваними Росією бойовиками, «категорично не хочуть повертатися на тимчасово окуповані території». 

Як повідомляли в Кремлі, президент Росії увечері 15 листопада обговорив телефоном із ватажками підтримуваних Росією незаконних збройних сепаратистських угруповань «ДНР» і «ЛНР» обмін заручниками з українською стороною і повідомив їм, що підтримав «пропозицію Медведчука» про масштабний обмін утримуваними з обох сторін особами.

29 листопада під час чергового раунду переговорів Тристоронньої контактної групи у Мінську сторони домовилися про обмін полоненими на Донбасі до новорічних і різдвяних свят. Представник України у гуманітарній підгрупі Віктор Медведчук заявляв, що на засіданні контактної групи обговорювався обмін заручниками за формулою «306 на 74». Диспропорцію між кількістю осіб, яку мають звільнити Україна і бойовики він пояснив тим, що раніше ОРДЛО звільняли більше, ніж Україна, і тепер «баланс має виправитися».

8 грудня Геращенко повідомила, що на окупованій території Донбасу утримуються 168 заручників. Вона підтвердила, що українська сторона сподівається домогтися звільнення 74 із них до Нового року.

Геращенко зазначала, що Київ готовий віддати підтримуваним Росією бойовикам всіх, кого вони запитують, і де це можливо «по українському законодавству». За словами Геращенко, протягом останніх 1,5 року процес звільнення заручників був заблокований.
…

За даними Києва, на Донбасі воюють кілька тисяч кадрових російських військовослужбовців
…

У Росії Краснодарський районний суд переніс засідання щодо запобіжного заходу утримуваному в Росії громадянину України Павлові Грибу, повідомив його батько Ігор Гриб.

За його даними, засідання відбудеться не 19 грудня, як планувалося раніше, а 15-го.

«ФСБ вирішило ускладнити нам життя і перенесло засідання суду по розгляду запобіжного засобу утримання Павла на 15 грудня. Можливо, щоб іноземні дипломати не потрапили на суд?», — написав Ігор Гриб у Facebook 13 грудня. 

Напередодні Міністерство внутрішніх справ Білорусі заявило, що тимчасово зупинило перевірку щодо обставин зникнення на білоруський території у серпні цього року 19-річного українця Павла Гриба.

Перевірку за заявою батька Павла Гриба проводило управління внутрішніх справ Гомельського облвиконкому.

Павло Гриб у серпні цього року зник у білоруському Гомелі, пізніше його знайшли у СІЗО у російському Краснодарі. Йому інкримінують вчинення злочину за статтею про тероризм.

Генеральна прокуратура України відкрила провадження через зникнення українця.

Адвокат Павла Гриба в Україні Євгенія Закревська повідомила, що Європейський суд з прав людини вимагає від Росії доступу українських лікарів до хлопця, щоб оцінити стан його здоров’я. За повідомленням батьків, 19-річний Павло Гриб по інвалідності має постійно приймати підтримуючі препарати.

За даними правозахисників, на сьогодні близько 60 громадян України позбавлені волі за політичними мотивами на території Росії і окупованого нею Криму.
…

Польща виступає проти проекту газопроводу «Північний потік-2», заявив польський президент Анджей Дуда під час спільної прес-конференції з президентом України Петром Порошенком в Харкові.

«Позиція Польщі щодо питання «Північного потоку-2» незмінна. Ми абсолютно проти цієї інвестиції, ми вважаємо, що вона нехтує європейськими нормами, що вона проти інтересів Європейського союзу, тут наші позиції від самого початку однозначні, ідентичні та незмінні», – сказав Дуда.

Президент України, зі свого боку, зазначив, що «Північний потік-2» є «загрозою для енергетичної безпеки всієї Європи».

«Ми дуже вдячні Польщі за спільну позицію щодо «Північного потоку-2». Це є загроза не лише для енергетичної безпеки України чи Польщі. Це є загрозою для енергетичної безпеки всієї Європи. Це абсолютно політичний проект», – сказав Порошенко.

Низка лідерів ЄС виступає проти проекту газопроводу «Північний потік-2». Вони заявляють, що він створить додаткові важелі тиску з боку Москви. Його лобіює Росія й деякі європейські, зокрема німецькі компанії.

Проект «Північний потік-2» має постачати газ із родовищ на півночі Росії безпосередньо до Німеччини дном Балтійського моря, оминаючи традиційні транзитні маршрути через Україну і Словаччину. Проект має розширити здатності вже збудованого першого «Північного потоку». Компанія Nord Stream 2 AG («Північний потік-2»), що займається плануванням будівництва, належить російському «Газпромові» на 100 відсотків через його філію у Нідерландах.

Критики вважають, що, на відміну від першої черги, вже наявного газогону «Північний потік», планована друга не має економічного обґрунтування і є суто політичним проектом Кремля, що має на меті збільшити залежність Європи від російського газу.
…

Президент України Петро Порошенко заявив, що домовився зі своїм польським колегою Анджеєм Дудою про взаємне скорочення переліку осіб, яким заборонений в’їзд до України й Польщі.

«Ми домовилися скоротити перелік осіб, яким заборонено в’їзд до наших країн, і зробити декілька інших речей, які знизять рівень напруги в чутливих питаннях», – сказав Порошенко під час спільної прес-конференції з Дудою в Харкові.

Останнім часом, після повернення до влади в Польщі націоналістичної партії «Право і справедливість» відносини між Польщею і Україною погіршилися через різне ставлення до історичного польсько-українського протистояння. Такі розбіжності призвели до знищення низки українських пам’ятників у Польщі і польських в Україні, а також інших інцидентів.

Попри напружені двосторонні відносини, Польща в зовнішній політиці далі підтримує Україну. Офіційний Київ завив, що зацікавлений у зміцненні стратегічного партнерства з Варшавою та виступає проти ескалації напруженості.
…

«Інформація, яку поширюють у медіа про мою заяву на відставку, – брехня. Не дочекаєтесь» – виконувач обов’язків міністра охорони здоров’я
…

Помічник державного секретаря США з питань Європи і Євразії Весс Мітчелл наголошує на важливості створення антикорупційного суду в Україні і реформуванні енергетичного сектору.

«Антикорупційний суд, його створення, і питання реформування енергетичного сектору, зокрема газових тарифів. Обидві реформи є необхідними для надання наступного траншу МВФ», – сказав Мітчелл під час слухань у Комітеті Сенату США з питань міжнародних відносин.

Він зазначив, що це питання обговорювалося з представниками української влади. 

Помічник державного секретаря США з питань Європи і Євразії Весс Мітчелл у листопаді перебував з візитом в Україні, провів низку зустрічей з українськими високопосадовцями, зокрема президентом України Петром Порошенком.

 
…

Лідер партії «Рух нових сил» Міхеїл Саакашвілі заявляє, що його не фінансують олігархи і Росія. Про це він сказав в інтерв’ю проекту Радіо Свобода – телеканалу «Настоящее время». 

«У моєї сім’ї немає грошей… Нам фінансово допомагають люди, це партія публікує, це їхня справа. Якщо хтось нам особисто допомагає, це наша особиста справа…Але це не олігархи точно, це точно не Росія.. це, як правило, середній, малий бізнес… в останні дні в тому ж таборі протягом дня кілька людей, загально принесли кілька тисяч доларів…», – сказав Саакашвілі.

Він також заявив, що він не знайомий з Сергієм Курченком і не розмовляв з ним.

5 грудня генеральний прокурор України Юрій Луценко заявив, що Міхеїл Саакашвілі отримав від бізнесмена Сергія Курченка, який переховується в Росії, півмільйона доларів на свою діяльність в Україні. Він навів записи перехоплення розмов, що, за його словами, підтверджують це. Політика оголосили в розшук після того, як 5 грудня йому вдалося уникнути затримання. Саакашвілі назвав неправдивими всі обвинувачення на свою адресу. Після цього Сергій Курченко заявив, що не знайомий з Міхеїлом Саакашвілі.

Саакашвілі затримали 8 грудня на квартирі одного з його прихильників. 10 грудня в Києві відбулася хода прихильників Саакашвілі, які вимагали його звільнення. Хода завершилася мітингом на майдані Незалежності. За даними МВС, в акції взяли участь близько двох з половиною тисяч людей, організатори наводять більші цифри. Згодом частина активістів продовжила протест під стінами ізолятора тимчасового тримання, де перебував Саакашвілі, а також пікетувала Генпрокуратуру, вимагаючи відставки очільника відомства Юрія Луценка.

За повідомленнями з Генеральної прокуратури України, Саакашвілі підозрюють за статтею Кримінального кодексу України про «сприяння учасникам злочинних організацій та укриття їхньої злочинної діяльності».

Суд 11 грудня не задовольнив клопотання прокуратури про запобіжний захід для Міхеїла Саакашвілі у вигляді цілодобового домашнього арешту.
…

Перший віце-спікер Верховної Ради, представниця України в гуманітарній підгрупі тристоронньої контактної групи Ірина Геращенко заявляє про необхідність додаткової верифікації списків на обмін заручниками.

Як написала Геращенко у Facebook, це пов’язано з тим, що деякі особи зі списків, поданих підтримуваними Росією бойовиками, «категорично не хочуть повертатися на тимчасово окуповані території». Представниця України у контактній групі заявила про це за підсумками Skype-конференції з мінською гуманітарною групою, де обговорювали технічні питання звільнення заручників до новорічних і різдвяних свят.

«Дехто з осіб, включених в списки ОРДЛО, категорично відмовляється переміщатися на тимчасово окуповані території. Й про своє небажання вони заявили лише зараз, а не в травні, коли проводилася верифікація. Тому оперативно маємо вирішити питання додаткової верифікації. Робимо все, щоб вирішити всі проблемні питання і щоб були хороші новини», – написала Геращенко 12 грудня.

29 листопада під час чергового раунду переговорів Тристоронньої контактної групи у Мінську сторони домовилися про обмін полоненими на Донбасі до новорічних і різдвяних свят. Представник України у гуманітарній підгрупі Віктор Медведчук заявляв, що на засіданні контактної групи обговорювався обмін заручниками за формулою «306 на 74». Диспропорцію між кількістю осіб, яку мають звільнити Україна і бойовики він пояснив тим, що раніше ОРДЛО звільняли більше, ніж Україна, і тепер «баланс має виправитися».

Ірина Геращенко заявила, що Київ готовий віддати підтримуваним Росією бойовикам всіх, кого вони запитують, і де це можливо «по українському законодавству».

8 грудня перший віце-спікер Верховної Ради, представник України в гуманітарній підгрупі Тристоронньої контактної групи Ірина Геращенко повідомила, що на даний час на окупованій території Донбасу утримуються 168 заручників. За її словами, українська сторона сподівається домогтися звільнення 74 із них до Нового року.

За словами Геращенко, протягом останніх 1,5 року процес звільнення заручників був заблокований.

 
…

Упродовж минулої доби підтримувані Росією бойовики на Донбасі 22 рази обстрілювали позиції українських військовослужбовців, жоден боєць ЗСУ не постраждав. Як повідомили у прес-центрі штабу АТО, минула доба на Донбасі відзначилась зменшенням кількості, проте, на деяких ділянках лінії зіткнення, збільшенням інтенсивності обстрілів зі зброї забороненої мінськими домовленостями, особливо у вечірній та нічний час.

Згідно з повідомленням, на луганському напрямку найгарячіше було в районі Луганського, де бойовики випустили в бік позицій ЗСУ майже сто мін.

За даними українських військових, обстріли також тривали в районі Лозового, Кримського, Зайцева, Троїцького, Новоолександрівки, Водяного, Березового та Богданівки.

В угрупованні «ЛНР» заявили, що ЗСУ стріляли по захоплених луганськими бойовиками територіях 14 разів. В угрупованні «ДНР» не повідомляли, як минули останні години на підконтрольних донецьким бойовикам територіях, однак у понеділок вдень звинуватили українських військових в обстрілі з важкого озброєння села Соснівське.

Черговий режим припинення вогню, про який заявила 23 серпня Тристороння контактна група, мав почати діяти з 25 серпня, напередодні початку шкільного року, і стати постійним. Про перші його порушення сторони заявили вже через кілька хвилин після настання часу перемир’я.
…

Прокуратура заявляє про загрозу життю й здоров’ю колишнього президента Грузії, лідера партії «Рух нових сил» Міхеїла Саакашвілі з боку російських спецслужб.

Як заявив один із прокурорів, виступаючи в суді в Києві, який 11 грудня обирає запобіжний захід Саакашвілі, спецслужби Росії намагаються вийти на політика та його соратника Северіона Дангадзе, щоб з’ясувати деталі спілкування з українським бізнесменом Сергієм Курченком.

«Одним із варіантів дестабілізації ситуації в країні може бути ініціювання спецслужбами Росії спроби ліквідації Саакашвілі і Дангадзе», – сказав прокурор.

З цієї причини сторона обвинувачення просить про запобіжний захід для Саакашвілі у вигляді цілодобового домашнього арешту впродовж двох місяців.

Адвокати Саакашвілі передали судді заяви від десяти народних депутатів про готовність взяти їхнього підзахисного на поруки.

Печерський райсуд Києва 11 грудня має обрати запобіжний захід для Саакашвілі, затриманого 8 грудня на квартирі одного з його прихильників.

Увечері 11 грудня спливають 72 години, впродовж яких за законом має бути обраний запобіжний захід Саакашвілі.

Перед будівлею суду зібралися прихильники політика, охорону порядку посилено.

10 грудня в Києві відбулася хода прихильників Саакашвілі, які вимагали його звільнення. Хода завершилася мітингом на майдані Незалежності. За даними МВС, в акції взяли участь близько двох з половиною тисяч людей, організатори наводять більші цифри. Згодом частина активістів продовжила протест під стінами ізолятора тимчасового тримання, де перебував Саакашвілі, а також пікетувала Генпрокуратуру, вимагаючи відставки очільника відомства Юрія Луценка.

Міхеїла Саакашвілі затримали в Києві ввечері 8 грудня на квартирі його прихильника, одного з колишніх очільників поліції. Політика оголосили в розшук після того, як 5 грудня йому вдалося уникнути затримання.

За повідомленнями з Генеральної прокуратури України, Саакашвілі підозрюють за статтею Кримінального кодексу України про «сприяння учасникам злочинних організацій та укриття їхньої злочинної діяльності».

5 грудня генеральний прокурор України Юрій Луценко заявив, що лідер партії «Рух нових сил» Міхеїл Саакашвілі отримав від бізнесмена Сергія Курченка, який переховується в Росії, півмільйона доларів на свою діяльність в Україні. Він навів записи перехоплення розмов, що, за його словами, підтверджують це.

Саакашвілі назвав неправдивими всі обвинувачення на свою адресу.
…

Печерський районний суд Києва відмовив у задоволенні клопотання захисту лідера партії «Рух нових сил», екс-президента Грузії Міхеїла Саакашвілі про відвід прокурора в процесі з обрання йому запобіжного заходу.

«Заяву про відвід залишити без задоволення», – заявила суддя Лариса Цокол на засіданні 11 грудня.

Печерський райсуд Києва 11 грудня має обрати запобіжний захід для Саакашвілі, затриманого 8 грудня на квартирі його прихильника, одного з колишніх очільників  поліції.

Увечері 11 грудня спливають 72 години, впродовж яких за законом має бути обраний запобіжний захід Саакашвілі.

Перед будівлею суду зібралися прихильники політика, охорону порядку посилено.

10 грудня в Києві відбулася хода прихильників Саакашвілі, які вимагали його звільнення. Хода завершилася мітингом на майдані Незалежності. За даними МВС, в акції взяли участь близько двох з половиною тисяч людей, організатори наводять більші цифри. Згодом частина активістів продовжила протест під стінами ізолятора тимчасового тримання, де перебував Саакашвілі, а також пікетувала Генпрокуратуру, вимагаючи відставки керівника відомства Юрія Луценка.

Саакашвілі оголосили в розшук після того, як 5 грудня йому вдалося уникнути затримання. За повідомленнями з Генеральної прокуратури України, Саакашвілі підозрюють за статтею Кримінального кодексу України про «сприяння учасникам злочинних організацій та укриття їхньої злочинної діяльності».

5 грудня генеральний прокурор України Юрій Луценко заявив, що лідер партії «Рух нових сил» Міхеїл Саакашвілі отримав від бізнесмена Сергія Курченка, який переховується в Росії, півмільйона доларів на свою діяльність в Україні. Він навів записи перехоплених розмов, що, за його словами, підтверджують це. Саакашвілі назвав неправдивими всі обвинувачення на свою адресу.

 
…

Оболонський районний суд Києва допитує колишнього прем’єр-міністра Арсенія Яценюка в справі колишнього президента України Віктора Януковича, якого обвинувачують у державній зраді й пособництві веденню війни. Яценюка допитують як свідка.

Перед цим приватні адвокати Януковича виступили проти переходу до опитування свідків, поки державний адвокат Ігор Ляшенко не вийшов з судового процесу. Головуючий суддя Владислав Дев’ятко зазначив, що навіть за наявності інших адвокатів Ляшенко має виконувати свої обов’язки до відповідного рішення Центру з надання безоплатної правової допомоги.

11 грудня в суді також планують допитати міністра внутрішніх справ України Арсена Авакова.

7 грудня прокуратура попросила суд викликати на допит у справі Януковича, зокрема, президента України Петра Порошенка, посла України в Польщі Андрія Дещицю, спікера Верховної Ради Андрія Парубія, заступника міністра закордонних справ Сергія Кислицю, посла України в ООН Володимира Єльченка та секретаря Ради національної безпеки та оборони Олександра Турчинова.

Оболонський районний суд Києва наприкінці червня перейшов до заочного розгляду справи за обвинуваченням у державній зраді екс-президента України Віктора Януковича.

Янукович є фігурантом кількох кримінальних справ в Україні, зокрема щодо перевищення ним повноважень від листопада 2013-го до лютого 2014 року, щодо масових убивств активістів Майдану, а також за фактом захоплення ним державної влади 2010 року.

У справі, яку розглядає слідство інкримінує Януковичу три статті Кримінального кодексу України: ч. 5 ст. 27 (державна зрада), ч. 2 ст. 437 (пособництво у веденні агресивної війни); ч. 3 ст. 110 (пособництво в посяганні на територіальну цілісність і недоторканність України, що спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки).

Екс-президент України, який втік до Росії після розстрілів протестувальників на Майдані, звинувачення відкидає.
…

Український бізнесмен Сергій Курченко, який переховується в Росії, заявляє, що не знайомий з колишнім президентом Грузії, лідером «Руху нових сил» Міхеїлом Саакашвілі. Таким чином Курченко відреагував на звинувачення генерального прокурора України Юрія Луценка у фінансуванні діяльності Саакашвілі в Україні.

«Саакашвілі не знаю і знати не хочу», – цитує «Комсомольская правда в Украине» заяву Курченка, яку поширила його прес-служба.

Бізнесмен додав, що подає позов до Луценка про захист честі й гідності «за поширення наклепу».

У прес-службі Курченка зазначають, що раніше він подав позов про захист честі й гідності до президента України Петра Порошенка. Згідно з інформацією на порталі «Судова влада в Україні», Печерський районний суд Києва зареєстрував позов 4 жовтня, його розгляд призначений на 4 квітня 2018 року.

5 грудня генеральний прокурор України Юрій Луценко заявив, що Міхеїл Саакашвілі отримав від Сергія Курченка півмільйона доларів на свою діяльність в Україні. Він навів записи перехоплення розмов, що, за його словами, підтверджують це.

Саакашвілі назвав неправдивими всі обвинувачення на свою адресу.

11 грудня Печерський райсуд Києва має обрати запобіжний захід для лідера «Руху нових сил», затриманого 8 грудня на квартирі одного з його прихильників, колишнього чільного начальника поліції.

Саакашвілі оголосили в розшук після того, як 5 грудня йому вдалося уникнути затримання. За повідомленнями з Генеральної прокуратури України, політика підозрюють за статтею Кримінального кодексу України про «сприяння учасникам злочинних організацій та укриття їхньої злочинної діяльності».
…

Краснодарський районний суд Росії 19 грудня проведе засідання щодо запобіжного заходу для утримуваного в Росії громадянина України Павла Гриба, повідомив його батько Ігор Гриб.

Він також зазначив, що на засіданні вони очікують представників дипломатичних місій європейських країн.

24 серпня 19-річний Павло Гриб виїхав до Білорусі на зустріч із дівчиною-росіянкою, з якою до того спілкувався тільки через соцмережі, після чого, за словами батька, зник. Генеральна прокуратура України відкрила провадження через зникнення українця. Пізніше стало відомо, що юнак перебуває в СІЗО в Краснодарському краї Росії, йому інкримінують вчинення злочину за статтею про тероризм.

13 вересня російські ЗМІ написали, що українець, згідно з рішенням суду в Краснодарі, заарештований до 17 жовтня. Пізніше суд термін утримання під вартою продовжили до 4 січня 2018 року.

18 вересня батько Павла Гриба з посиланням на слова українського консула, який зустрічався з юнаком у СІЗО, сказав, що в того були висипи на тілі. Батько припустив, що причиною могло стати припинення вживання ліків, які хлопцеві через хворобу необхідні щоденно.

Адвокат Павла Гриба в Україні Євгенія Закревська повідомила, що Європейський суд з прав людини вимагає від Росії доступу українських лікарів до хлопця, щоб оцінити стан його здоров’я.
…

Даних про час проведення засідання щодо визначення запобіжного заходу колишньому очільнику Одеської обласної адміністрації та екс-президенту Грузії Міхеїлу Саакашвілі наразі немає, написав у неділю ввечері на своїй Facebook-сторінці соратник політика Давид Сакварелідзе.

«Завтра о 22:00 спливає термін утримання Міхеїла Саакашвілі в СІЗО. До того часу повинен відбутися суд, де йому оберуть запобіжний захід. Поки що ніякої інформації про судове засідання ми не отримали. Мабуть, готують сюрприз: повідомлять години за 3 до початку», – зазначив він.

Цього ж дня раніше Києва відбулася хода, яка завершилася мітингом на майдані Незалежності. За даними МВС, в акції взяли участь близько двох із половиною тисяч людей, організатори наводять більші цифри.

Окрім того, частина учасників маршу прийшли від ізолятора тимасового тримання СБУ, де утримується лідер партії «Рух нових сил» Міхеїл Саакашвілі, під будівлю Генпрокуратури на вулиці Різницькій.

Учасники «Маршу за імпічмент» вимагали звільнити лідера партії «Рух нових сил» Міхеїла Саакашвілі та закликаючи президента Петра Порошенка і генпрокурора Юрія Луценка піти у відставку.

Міхеїла Саакашвілі затримали в Києві ввечері 8 грудня на квартирі одного зі своїх прихильників, колишнього чільного начальника поліції. Політика оголосили в розшук після того, як 5 грудня йому вдалося уникнути затримання. Того дня правоохоронці прийшли з обшуком до квартири Саакашвілі в центрі Києва. Співробітники СБУ спільно з працівниками Генпрокуратури затримали колишнього президента Грузії, проте автомобіль правоохоронців із Саакашвілі всередині заблокували прихильники діяча і через кілька годин силою звільнили його. Після цього Саакашвілі разом зі своїми соратниками прийшов до будівлі Верховної Ради України, де влаштував мітинг. Наступними днями Саакашвілі перебував у наметовому містечку біля Верховної Ради і виступав перед прихильниками, але зумів непоміченим вибратися звідти.

За повідомленнями з Генеральної прокуратури України, Саакашвілі підозрюють за статтею Кримінального кодексу України про «сприяння учасникам злочинних організацій та укриття їхньої злочинної діяльності».

5 грудня генеральний прокурор України Юрій Луценко заявив, що лідер партії «Рух нових сил» Міхеїл Саакашвілі отримав від бізнесмена Сергія Курченка, який переховується в Росії, півмільйона доларів на свою діяльність в Україні. Він навів записи перехоплення розмов, що, за його словами, підтверджують це. Саакашвілі назвав неправдивими всі обвинувачення на свою адресу.

 
…

Частина учасників «Маршу за імпічмент» увечері 10 грудня прийшли від ізолятора тимасового тримання СБУ, де утримується лідер партії «Рух нових сил» Міхеїл Саакашвілі, під будівлю Генпрокуратури на вулиці Різницькій. 

Учасники акції вигукували «Луценко Юра – продажна шкура», «Свободу політв’язням» тощо. 

Всього під будівлею ГПУ зібралося близько 200 осіб, перед учасниками акції виступив соратник Саакашвілі Давит Сакварелідзе та депутат Верховної Ради Юрій Дерев’янко.

Перед тим активісти, які вимагають звільнити лідера партії «Рух нових сил», прийшли до ізолятора тимчасового тримання СБУ, де правоохоронці з вечора п’ятниці, 8 грудня, утримують Міхеїла Саакашвілі.

До того в центрі Києва відбулася хода, яка завершилася мітингом на майдані Незалежності. За даними МВС, в акції взяли участь близько двох із половиною тисяч людей, організатори наводять більші цифри.

Учасники «Маршу за імпічмент» вимагали звільнити лідера партії «Рух нових сил» Міхеїла Саакашвілі та закликаючи президента Петра Порошенка і генпрокурора Юрія Луценка піти у відставку.

Міхеїла Саакашвілі затримали в Києві ввечері 8 грудня на квартирі одного зі своїх прихильників, колишнього чільного начальника поліції. Діяча оголосили в розшук після того, як 5 грудня йому вдалося уникнути затримання. Того дня правоохоронці прийшли з обшуком до квартири Саакашвілі в центрі Києва. Співробітники СБУ спільно з працівниками Генпрокуратури затримали колишнього президента Грузії, проте автомобіль правоохоронців із Саакашвілі всередині заблокували прихильники діяча і через кілька годин силою звільнили його. Після цього Саакашвілі разом зі своїми соратниками прийшов до будівлі Верховної Ради України, де влаштував мітинг. Наступними днями Саакашвілі перебував у наметовому містечку біля Верховної Ради і виступав перед прихильниками, але зумів непоміченим вибратися звідти.

За повідомленнями з Генеральної прокуратури України, Саакашвілі підозрюють за статтею Кримінального кодексу України про «сприяння учасникам злочинних організацій та укриття їхньої злочинної діяльності».

5 грудня генеральний прокурор України Юрій Луценко заявив, що лідер партії «Рух нових сил» Міхеїл Саакашвілі отримав від бізнесмена Сергія Курченка, який переховується в Росії, півмільйона доларів на свою діяльність в Україні. Він навів записи перехоплення розмов, що, за його словами, підтверджують це. Саакашвілі назвав неправдивими всі обвинувачення на свою адресу.
…

Активісти, які вимагають звільнити лідера партії «Рух нових сил», прийшли до ізолятора тимчасового тримання СБУ, де правоохоронці з вечора п’ятниці, 8 грудня, утримують Міхеїла Саакашвілі.

Перед тим у центрі Києва відбулася хода, яка завершилася мітингом на майдані Незалежності. За даними МВС, в акції взяли участь близько двох із половиною тисяч людей.

Учасники «Маршу за імпічмент» проводять мітинг на майдані Незалежності у Києві, вимагаючи звільнити лідера партії «Рух нових сил» Міхеїла Саакашвілі та закликаючи президента Петра Порошенка і генпрокурора Юрія Луценка піти у відставку.

Міхеїла Саакашвілі затримали в Києві ввечері 8 грудня на квартирі одного зі своїх прихильників, колишнього чільного начальника поліції. Діяча оголосили в розшук після того, як 5 грудня йому вдалося уникнути затримання. Того дня правоохоронці прийшли з обшуком до квартири Саакашвілі в центрі Києва. Співробітники СБУ спільно з працівниками Генпрокуратури затримали колишнього президента Грузії, проте автомобіль правоохоронців із Саакашвілі всередині заблокували прихильники діяча і через кілька годин силою звільнили його. Після цього Саакашвілі разом зі своїми соратниками прийшов до будівлі Верховної Ради України, де влаштував мітинг. Наступними днями Саакашвілі перебував у наметовому містечку біля Верховної Ради і виступав перед прихильниками, але зумів непоміченим вибратися звідти.

За повідомленнями з Генеральної прокуратури України, Саакашвілі підозрюють за статтею Кримінального кодексу України про «сприяння учасникам злочинних організацій та укриття їхньої злочинної діяльності».

5 грудня генеральний прокурор України Юрій Луценко заявив, що лідер партії «Рух нових сил» Міхеїл Саакашвілі отримав від бізнесмена Сергія Курченка, який переховується в Росії, півмільйона доларів на свою діяльність в Україні. Він навів записи перехоплення розмов, що, за його словами, підтверджують це. Саакашвілі назвав неправдивими всі обвинувачення на свою адресу.
…

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін, коментуючи заяви нового прем’єр-міністра Польщі про «українських біженців», сказав, що не Польща рятує українців, а українці рятують польську економіку.

«Ми (українці – ред.) реально рятуємо польську економіку, бо українці там працюють. Я знаю випадки, коли українцям пропонують більшу зарплатню, бо вони більш гнучкі, дуже сфокусовані на тому, що роблять», – сказав Клімкін в ефірі телеканалу «112 Україна».

За оцінками МЗС України, сказав він, нині в Польщі перебуває майже 1 мільйон українців.

«Так хто кого рятує? В даному сенсі ми рятуємо польську економіку», – сказав міністр.

«Але з нашими польськими друзями ми завжди будемо розмовляти як з друзями з усіх питань, включаючи питання нашої історичної пам’яті», – додав Павло Клімкін, коментуючи слова Матеуша Моравецького.

8 грудня щойно затверджений на посаду нового прем’єр-міністра Польщі Матеуш Моравецький відразу зробив кілька заяв про своє ставлення до України і українців, виступивши з інтерв’ю двом польським релігійним католицьким засобам інформації, телебаченню Trwam і радіостанції Radio Maryja.

Серед іншого, коментуючи те, що Європейська комісія подала на Польщу скаргу до Суду ЄС через відмову виконати вимогу до країн-членів Євросоюзу приймати біженців за визначеними квотами, Моравецький заявив, що справа прийняття біженців – це прерогатива самої країни. «Ми також беремо до уваги, що ми прийняли дуже багато біженців із України, бо ж там точиться війна. Європейський союз ніби не помічає цього… Ми, через прийняття українських біженців, допомагаємо розвантажити напруженість на східному фланзі Європейського союзу. Цього, на жаль, не помічають», – сказав він.

Моравецький також звернувся до теми «історичної правди» у відносинах із Україною, яку активно використовували й інші польські політики останнім часом. «Ми, напевно ж, не відступимо від історичної правди. Вважаю, що майбутні відносини з Україною можна будувати тільки на правді», – заявив він.

Майбутній прем’єр також повторював польські тези про «геноцид поляків із боку українців». «Великий і жорстокий злочин, що стався там, не можна виправдати», – заявив він, маючи на увазі так звану Волинську трагедію.

Матеуш Моравецький, дотепер віце-прем’єр-міністр, міністр розвитку і міністр фінансів, має два тижні, щоб сформувати і подати на затвердження склад свого нового уряду. Наразі в Польщі продовжує виконувати обов’язки дотеперішній уряд під керівництвом Беати Шидло, яка подала у відставку з посади прем’єра зі всім своїм кабінетом.

Останнім часом, після повернення до влади в Польщі націоналістичної право-популістської партії «Право і справедливість» 2015 року, відносини між Польщею і Україною погіршилися через розбіжне ставлення до історичного польсько-українського протистояння, в першу чергу так званої Волинської трагедії (в польській версії «Волинської різанини») – масових взаємних етнічних чисток українського і польського населення на Волині з її тодішнім етнічно мішаним населенням 1943–44 років, яку в Польщі розглядають тільки як «геноцид» волинських поляків. Таке протистояння і розпалювання пристрастей навколо нього призвели до знищення кількох українських пам’ятників у Польщі і польських в Україні, а також інших інцидентів, зокрема, з дипломатичними місіями двох країн, що далі загострило ситуацію.

Попри такі напружені двосторонні відносини, Польща в зовнішній політиці наразі далі підтримує Україну.
…

У Мінську завершилися переговори радників керівників чотирьох країн «нормандського формату», повідомили в Міністерстві закордонних справ Білорусі.

Як сказав білоруському агентству «БелТА» речник МЗС країни Дмитро Мирончик, зустріч відбувалася в закритому для преси режимі і протривала близько чотирьох годин.

Інших подробиць він не навів. Сторони теж іще не коментували перебігу чи результатів зустрічі.

Напередодні цих переговорів міністр закордонних справ України Павло Клімкін заявляв, що радники «говоритимуть переважно з акцентом на безпеку, з акцентом на гуманітарні проблеми».

Голова МЗС Росії Сергій Лавров заявляв раніше, що однією з головних тем цих переговорів мав стати обмін заручниками і полоненими.

7 грудня питання обміну заручниками обговорювали Клімкін і Лавров.

На останній наразі зустрічі Тристоронньої контактної групи в Мінську 5 грудня, всупереч сподіванням, не вдалося домовитися про дату такого обміну, що, як заявляли сторони, мав би відбутися за формулою – 306 бойовиків із окупованої частини Донбасу на 74 українських полонених. Сторони лише заявили, що мають здійснити цей обмін до новорічних і різдвяних свят.

За повідомленнями, нині на окупованій частині Донбасу гібридні російські сили утримують 168 українських заручників.

«Нормандським» називають створений іще 2014 року формат переговорів про врегулювання на окупованій частині сходу України у складі представників чотирьох держав: України, Росії, Німеччини і Франції.
…

Спікер парламенту зазначив, що розмовляв із представниками Венеційської комісії, і «було узгоджено, що сьома стаття закону «Про освіту» змінюватись не буде»
…

Адвокат лідера партії «Рух нових сил» Міхеїла Саакашвілі Руслан Чорнолуцький заявив уночі 9 грудня, що складу злочину у висунутих на адресу його підзахисного звинуваченнях немає, а справа є політичною.

«Він (Саакашвілі – ред.) наголошує, що ніяких грошей від ні від кого не отримував… Більше того – ніякі гроші не спрямовувалися на повалення влади, ви бачите, що відбувалися лише мирні ходи, мирні акції», – сказав захисник, виступаючи перед кількома десяткками прихильників Саакашвілі після виходу з ізолятора тимчасового тримання, де відбувалися слідчі дії.

«Склад злочину відсутній тут, і я вам, як представник захисту, хочу довести, що ми максимально готуємося до, скоріш всього, запобіжного заходу, який буде протягом декількох днів (обраний – ред.)… Але кажу вам, аналізуючи перший процесуальний документ, який ми отримали, це повідомлення про підозру, що складу злочину там немає, і справа політична на 200 відсотків», – наголосив адвокат Чорнолуцький.

Він також оприлюднив на своїй Facebook-сторінці звернення, написане рукою Саакашвілі.

Сторона обвинувачення клопотатиме про домашній арешт із носінням електронного браслета як запобіжний захід для лідера партії «Рух нових сил» Міхеїла Саакашвілі. Про це вночі 9 грудня повідомила речниця генпрокурора Юрія Луценка Лариса Сарган.

Міхеїл Саакашвілі був затриманий у Києві ввечері 8 грудня.

Саакашвілі оголосили в розшук після того, як 5 грудня йому вдалося уникнути затримання. Того дня правоохоронці прийшли з обшуком до квартири Саакашвілі в центрі Києва. Співробітники СБУ спільно з працівниками Генпрокуратури затримали екс-президента Грузії, проте автомобіль правоохоронців із Саакашвілі всередині заблокували прихильники політика і через кілька годин, зламавши двері авта, звільнили його.

Після цього екс-президент Грузії разом зі своїми соратниками прийшов до будівлі Верховної Ради України, де влаштував мітинг. У наступні дні Саакашвілі перебував у наметовому містечку біля Верховної Ради і виступав перед прихильниками.

5 грудня генеральний прокурор України Юрій Луценко заявив, що лідер партії «Рух нових сил» Міхеїл Саакашвілі отримав від бізнесмена Сергія Курченка, який переховується в Росії, півмільйона доларів на свою діяльність в Україні.

Саакашвілі назвав неправдивими всі обвинувачення на свою адресу.
…

Сторона обвинувачення клопотатиме про домашній арешт як запобіжний захід для лідера партії «Рух нових сил» Міхеїла Саакашвілі. Про це вночі 9 грудня повідомила речниця генпрокурора Юрія Луценка Лариса Сарган.

«Прокурори клопотатимуть перед судом про обрання запобіжного заходу для затриманого Саакашвілі у вигляді домашнього арешту із носінням електронного браслета. Слідчі дії завершено. Чотири адвокати залишають наразі ізолятор тимчасового тримання. Прокурори готують клопотання до суду», – написала речниця в Twitter.

Міхеїл Саакашвілі був затриманий у Києві ввечері 8 грудня.

«Згідно постанови про розшук працівники Нацполіції виявили місцеперебування Саакашвілі на вулиці Відрадній міста Києва та затримали його. Затриманий поміщений до ізолятора тимчасового тримання. Плануються слідчі дії та звернення в суд про обрання запобіжного заходу. Як і обіцяли, силовики зробили все, щоб уникнути крайніх силових дій і крові», – написав у Facebook генеральний прокурор України Юрій Луценко.

Саакашвілі оголосили в розшук після того, як 5 грудня йому вдалося уникнути затримання. Того дня правоохоронці прийшли з обшуком до квартири Саакашвілі в центрі Києва. Співробітники СБУ спільно з працівниками Генпрокуратури затримали екс-президента Грузії, проте автомобіль правоохоронців із Саакашвілі всередині заблокували прихильники політика і через кілька годин, зламавши двері авта, звільнили його.

Після цього екс-президент Грузії разом зі своїми соратниками прийшов до будівлі Верховної Ради України, де влаштував мітинг. У наступні дні Саакашвілі перебував у наметовому містечку біля Верховної Ради і виступав перед прихильниками.

5 грудня генеральний прокурор України Юрій Луценко заявив, що лідер партії «Рух нових сил» Міхеїл Саакашвілі отримав від бізнесмена Сергія Курченка, який переховується в Росії, півмільйона доларів на свою діяльність в Україні.

Саакашвілі назвав неправдивими всі обвинувачення на свою адресу.
…

Кілька десятків активістів залишилися на нічліг біля будівлі Служби безпеки України, де, як вони вважають, силовики утримують лідера партії «Рух нових сил», екс-голову Одеської облдержадміністрації Міхеїла Саакашвілі. Ці люди принесли діжки, в яких розпалили багаття, щоб зігрітися.

Інша частина прихильників Саакашвілі залишається в таборі поблизу будівлі Верховної Ради. Раніше цієї ночі депутат Верховної Ради Семен Семенченко спростував повідомлення про штурм наметового містечка біля будівлі парламенту.

Після повідомлень про затримання Саакашвілі частина активістів з табору протестувальників під Верховною Радою рушили до будівлі, де правоохоронці можуть утримувати лідера їхнього протесту.

Міхеїл Саакашвілі був затриманий у Києві ввечері 8 грудня.

«Згідно постанови про розшук працівники Нацполіції виявили місцеперебування Саакашвілі на вулиці Відрадній міста Києва та затримали його. Затриманий поміщений до ізолятора тимчасового тримання. Плануються слідчі дії та звернення в суд про обрання запобіжного заходу. Як і обіцяли, силовики зробили все, щоб уникнути крайніх силових дій і крові», – написав у Facebook генеральний прокурор України Юрій Луценко.

Саакашвілі оголосили в розшук після того, як 5 грудня йому вдалося уникнути затримання. Того дня правоохоронці прийшли з обшуком до квартири Саакашвілі в центрі Києва. Співробітники СБУ спільно з працівниками Генпрокуратури затримали екс-президента Грузії, проте автомобіль правоохоронців із Саакашвілі всередині заблокували прихильники політика і через кілька годин, зламавши двері авта, звільнили його.

Після цього екс-президент Грузії разом зі своїми соратниками прийшов до будівлі Верховної Ради України, де влаштував мітинг. У наступні дні Саакашвілі перебував у наметовому містечку біля Верховної Ради і виступав перед прихильниками.

5 грудня генеральний прокурор України Юрій Луценко заявив, що лідер партії «Рух нових сил» Міхеїл Саакашвілі отримав від бізнесмена Сергія Курченка, який переховується в Росії, півмільйона доларів на свою діяльність в Україні.

Саакашвілі назвав неправдивими всі обвинувачення на свою адресу.
…

У посольстві України у Фінляндії вважають, що намір деяких фінських громадян «відкрити представництво «ДНР» в Гельсінкі повинен викликати законне і серйозне занепокоєння влади Фінляндії. 

«На моє переконання, такий «захід» повинен викликати законне і серйозне занепокоєння влади Фінляндії, беручи до уваги те, що публічна популяризація діяльності терористів, що тримають тимчасовий контроль над окремими районами Донецької та Луганської областей України, явно суперечить офіційній політиці Фінляндії та ЄС», – заявляє посол Андрій Олефіров, якого цитує прес-служба посольства.

В українському дипломатичному відомстві зауважують, що деякі фінські громадяни поширюють «шкідливі ідеї шляхом підтримки агресії проти суверенітету і територіальної цілісності України».

У заяві посольства зазначається, що за таких обставин слід приділяти значну увагу діяльності Йогана Бекмана, зокрема нещодавно його прихильники вирішили організувати так звану «Міжнародну експертну конференцію», щоб поширити ідею визнання «ДНР» серед громадян Фінляндії, Швеції, Норвегії та Данії. 9 грудня Бекман має намір «відкрити представництво «ДНР» в Гельсінкі. 

Це вже не перша спроба відкрити «представництво» «ДНР» в Фінляндії, зокрема така спроба була в 2015 році. Також у Франції, Греції, Італії, Чехії, представники угруповання «ДНР» намагалися відкрити своє «представництво». 

Збройний конфлікт на сході України почався навесні 2014 року після російської анексії Криму. Частина Донбасу перебуває під контролем угруповань «ЛНР» і «ДНР», які визнані в Україні терористичними.

Україна і Захід звинувачують Росію у підтримці сепаратистів на Донбасі, Москва ці звинувачення відкидає.

 
…

Україна виступає за повне дотримання норм міжнародного права та виконання рішень Ради безпеки ООН щодо статусу Єрусалима, заявили в Міністерстві закордонних справ України.

«Вважаємо, що світове співтовариство має зосередити всі зусилля, у тому числі в рамках Ради безпеки ООН, з метою запобігти насильству та спонукати сторони до негайного відновлення переговорного процесу з близькосхідного мирного врегулювання», – зазначили в МЗС України.

Статус Єрусалима є одним з найбільш чутливих питань ізраїльсько-палестинського конфлікту. Ізраїльтяни вважають Єрусалим своєю столицею, але палестинці наполягають, що в східній частині Єрусалима повинна бути розміщена столиця майбутньої Палестинської держави.

6 грудня президент США Дональд Трамп заявив у Вашингтоні, що «настав час офіційно визнати Єрусалим столицею Ізраїлю». Трамп доручив Державному департаментові США розпочати підготовку до переведення посольства США з Тель-Авіва до Єрусалима. Як кажуть експерти, це може зайняти від трьох до чотирьох років.

Ця заява змінила політику США декількох десятиліть, згідно з якою статус міста має вирішуватися на переговорах з палестинцями.

Рішення про переїзд американського посольства до Єрусалима і визнання міста як столиці Ізраїлю суперечить міжнародному консенсусу. Країни Близького Сходу засудили таке рішення Трампа, а європейські лідери, побоюючись спалаху насильства, закликали до спокою з усіх сторін.
…

Витрати на відшкодування збитків, завданих громадянам незаконними діями органів влади України, протягом трьох кварталів 2017 року склали понад 15 мільйонів гривень. Така інформація міститься у звіті про виконання бюджету України, опублікованому на порталі державного казначейства, повідомляє #Точно, проект Радіо Свобода.

Виплачена за рішеннями судів компенсація враховує відшкодування збитків, завданих діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури, суду й інших органів влади. Минулого року з бюджету на аналогічні компенсації витратили понад 18 мільйонів гривень. У 2015 році заплатили понад 15 мільйонів гривень. 

Загалом до кінця 2017 року уряд на аналогічні витрати виділив 27 мільйонів гривень. У бюджеті на 2018 рік передбачено – 33 мільйони.
…

Фігуранти кримінальних розслідувань НАБУ, представники судової влади, бізнесмени, а також депутати регулярно ходять до Адміністрації президента. Це фіксувала протягом кількох місяців знімальна група програми «Схеми» (спільний проект Радіо Свобода та каналу «UA:Перший»), про що йдеться у спецрепортажі «Усі дороги ведуть в Адміністрацію президента».

Біля Адміністрації президента журналісти зустріли першого заступника голови СБУ Павла Демчину, який є фігурантомрозслідування НАБУ щодо незаконного збагачення.

Також під офісом президента «Схеми» зафільмували підозрюваного у розтраті коштів держпідприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат», колишнього народного депутата від «Народного фронту» Миколу Мартиненка. Про мету свого візиту він говорити відмовився.

На Банкову ходить й фігурант іншого розслідування НАБУ – позафракційний народний депутат Борислав Розенблат. Як сам пояснив: прийшов по своїй справі – так званій «бурштиновій», у якій є підозрюваним. Розенблата звинувачують у тому, що він разом із депутатом від «Народного фронту» Максимом Поляковим вимагав хабар у компанії-нерезидента за внесення до парламенту законопроектів і вчинення інших дій, пов’язаних із видобутком бурштину. Обидва депутати звинувачення відкидають.

Серед  гостей Банкової журналісти «Схем» зустріли представників судової влади. Зокрема, суддю новопризначеного Верховного суду Івана Міщенка та тимчасового виконувача обов’язків керівника апарату цього ж суду Віктора Капустинського.

Суддя Міщенко пояснив, що в Адміністрації президента спілкувався з людьми, які працюють в раді судової реформи. У свою чергу, Капустинський пояснив журналістам, що приходив на Банкову привітати з днем народження колегу.

Відвідують офіс президента і бізнесмени. Зокрема, «в особистих справах» прийшов сюди Леонід Крючков, який пов’язаний з фірмою, що почала заробляти в державних морських портах, та є молодшим братом екс-депутата Дмитра Крючкова, якого НАБУ підозрювало у можливому розкраданні коштів «Запоріжжяобленерго».

Окрім того, біля АП зафіксували чоловіка, схожого на харківського бізнесмена Вадима Туманяна, а також голову правління «Міжнародної енергетичної компанії» Олександра Дубового.

Виконавчий директор Transparency International Україна Ярослав Юрчишин вважає, що візити таких гостей свідчать, що Адміністрація президента «сконцентрувала в собі не притаманні функції впливу на багато процесів, на які б не повинна мати впливу».

«На розслідування, на вирішення якихось бізнесових справ, на судову гілку владу. Це, звісно, оціночне судження. Тут є намагання пролобіювати власний інтерес, тобто з конфліктом інтересів вплинути на діяльність влади за посередництвом, власне, Адміністрації президента чи людей у ній. А відтак, ущемити наші з вами публічні інтереси як суспільства в інтересах когось – чи якогось бізнесу, чи якогось діяча», – вважає експерт.

Адміністрація президента у відповідь на запит «Схеми» з проханням пояснити мету візиту усіх героїв репортажу та повідомити, з ким саме вони там зустрічалися, відповіла, що «відомості про відвідувачів містять персональні дані, які віднесені до інформації з обмеженим доступом».
…

6 грудня українцю Володимиру Балуху в анексованому Росією Криму висунули обвинувачення за новою статтею, повідомили в «Кримській правозахисній групі».

За інформацією правозахисників, його обвинувачують у «дезорганізації діяльності установ, які забезпечують ізоляцію від суспільства».

У «Кримській правозахисній групі» зазначили, що обвинувачення висунули в рамках провадження, яке правоохоронці відкрили під час утримування Балуха в СІЗО Сімферополя. Раніше в цій справі активіста звинувачували в «застосуванні насилля стосовно представника влади».

«Заміна статті в обвинуваченні веде до більш серйозних наслідків для українця. Імовірність того, що в рамках цієї кримінальної справи його знову відправлять в СІЗО, досить велика», – вважають правозахисники.

У повідомленні «Кримської правозахисної групи» повідомили, що за версією слідства, 11 серпня Балух під час ранкового огляду камери ізолятора тимчасового тримання двічі вдарив капітана – у живіт і по руці. Захист українця, зі свого боку, заявляє, що саме співробітник ізолятора вдарив Балуха.

1 грудня підконтрольний Кремлю Роздольненський районний суд у Криму вирішив українського активіста Володимира Балуха, який перебував у СІЗО, відпустити під домашній арешт. Перед цим підконтрольний Кремлю Верховний суд Криму задовольнив апеляцію захисту активіста і скасував рішення Роздольненського суду про його арешт.

ФСБ Росії затримала а Балуха рік тому, заявивши, що на горищі будинку, де він живе, виявили патрони і тротилові шашки.

У серпні 2017 року суд постановив засудити Балуха на три роки і сім місяців колонії. Однак під час розгляду апеляції вирок скасували, і справу відправили на повторний розгляд.

Захист активіста і правозахисники заявляють, що він став жертвою репресій за свою проукраїнську позицію.
…

Російський адвокат Ілля Новиков вважає, що звільнення одного з його підзахисних, Олексія Чирнія, можливе в межах обміну полоненими між Україною та угрупованнями «ДНР» та «ЛНР». Про це захисник кількох українських політв’язнів у Росії написав 7 грудня у Facebook.

«Сьогодні я був в колонії в Шахтах (місто в Ростовській області Росії – ред.) у Олексія Чирнія. У його справі досягнуто значного прогресу, можна сказати, що спільними зусиллями завдання звільнення Олексія вирішене більш як наполовину. Чирній був заарештований разом із Сенцовим у травні 2014 року і засуджений на 7 років. Щойно у нього був екватор терміну. Таким чином, об’єктивно час працює на звільнення Олексія», – вказав Новиков.

Адвокат називає прізвища 14 громадян Росії, які «могли б стати фігурантами прямого обміну з Росією», найвідомішим серед яких є затриманий на Донбасі військовий Віктор Агеєв.

«Хтось із них може опинитися в підсумковій версії списку на обмін 74 на 306. Може бути навіть 307-м або 308-м. Росії такий варіант був би найбільш зручний, вона взагалі любить переводити стрілки на «ДНР-ЛНР». Я дуже сподіваюся, що якщо хтось із цих людей може стати квитком на волю для Вигівського, Чирнія або інших, цей шанс не буде втрачений», – наголосив Ілля Новиков.

Захисник також вказує, що в листопаді 2017 року Валентин Вигівський «отримав сповіщення, що Росія відмовляється передавати його Україні за процедурою «направлення для відбування покарання на батьківщині». «Вигівський був першим, щодо якого запустили цю процедуру в січні цього року. Була теорія, що, можливо, це буде робочий варіант обміну, що не вимагає підписання Путіним помилування. Тому що Путіну очевидно не подобається їх (помилування – ред.) підписувати, а особливо відповідати потім на запитання про це. Спробувати варто було, хоча б щоб переконатися, що не працює», – вказав адвокат.

Вночі 18 вересня 2014 року на вокзалі окупованого Сімферополя активісти так званої «кримської самооборони» викрали киянина Валентина Вигівського. Російська ФСБ згодом заявила про вдало проведену спецоперацію щодо підозрюваного у «шпигунстві». Вигівського перевезли до Москви і майже 9 місяців не допускали до нього українського консула. 15 грудня 2015 року Московський обласний суд засудив 33-річного Валентина Вигівського до 11 років колонії суворого режиму за «шпигунство в авіаційній сфері».

Кримчанина Олексія Чирнія затримали навесні 2014-го року російські силовики і судили за обвинуваченнями в організації терактів на півострові разом із українським кінорежисером Олегом Сенцовим, фотографом Геннадієм Афанасьєвим та активістом Олександром Кольченком.
…