Національний банк України заборонив фінансовим установам країни здійснювати касові, зокрема валютно-обмінні, операції з банкнотами і монетами Центрального банку Росії із зображенням об’єктів, розташованих на окупованій Росією території України або текстів, що стосуються окупації, повідомляє прес-служба НБУ.

Згідно з постановою НБУ від 13 жовтня, заборона поширюється також на операції, які здійснюються при купівлі/продажу готівкової іноземної валюти між банками.

Також фінансовим установам і «Укрпошті» забороняється під час здійснення переказів приймати чи видавати такі купюри.

12 жовтня Центральний банк Росії представив нову банкноту номіналом 200 рублів, присвячену анексованому Криму. На банкноті розміщені символи Севастополя: на лицьовій стороні – зображення пам’ятника затопленим кораблям, на зворотному – Херсонес Таврійський.

Верховна Рада України офіційно оголосила 20 лютого 2014 року початком тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією. 7 жовтня 2015 року президент України Петро Порошенко підписав закон про це. Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили низку економічних санкцій. Росія заперечує окупацію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості».

 
…

«Ми вітаємо зусилля українського уряду зробити модернізацію системи охорони здоров’я України одним з основних його пріоритетів»
…

Генеральна прокуратура України на 17 жовтня викликає на допит як підозрюваних екс-президента України Віктора Януковича, колишнього голову Міністерства внутрішніх справ України Віталія Захарченка й екс-начальника головного управління МВС України в Києві Валерія Коряка.

Повістки на допит оприлюднені на сайті ГПУ. Захарченка, Коряка і Януковича викликають на 9:30, 10:30 і 11:30 відповідно до управління з розслідування злочинів, вчинених злочинними організаціями, Генеральної прокуратури України у Києві.

У повістках вказаний номер кримінального провадження, якого стосується допит: 42014000000000416. Справа стосується незаконного позбавлення волі помічника предстоятеля Української православної церкви (Московського патріархату) Олександра Драбинка в 2013 році.

У Генпрокуратурі раніше заявляли, що у цій справі розслідується перевищення службових повноважень Януковичем, Захарченком і Коряком.

У грудні 2016 року у справі викрадення Драбинка Генеральна прокуратура оголосила про підозру п’ятьом фігурантам. Серед них є екс-президент Віктор Янукович, колишній міністр внутрішніх справ Олександр Захарченко та колишній начальник київської міліції Валерій Коряк.

За останніми даними, Янукович, Захарченко і Коряк перебувають за межами України.

Ще одним підозрюваним у цій справі є чинний депутат Верховної Ради Вадим Новинський.

Від травня 2014 року Генпрокуратура проводить розслідування за фактом перевищення влади і службових повноважень високопосадовцями, зокрема Вадимом Новинським, при незаконному позбавленні волі особистого помічника нині покійного предстоятеля УПЦ (Московського патріархату) Володимира Сабодана – Олександра Драбинка. Новинський підозрюється у співучасті. Депутат справу проти себе називає сфабрикованою.

 
…

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін заявив, що в Україні у зв’язку з ухваленням нового закону про освіту жодна румунська школа не буде закрита. Про це він сказав під час зустрічі з румунськими парламентаріями у Бухаресті, куди прибув з офіційним візитом.

«Павло Клімкін предметно пояснив положення освітнього закону. Важливо, як він буде імплементуватись. Будемо більше співпрацювати з румунською громадою. Павло Клімкін ще раз наголосив: жодна румунська школа не буде закрита. Ніякої асиміляції», – написала на сторінці у Facebook речниця МЗС Мар’яна Беца.

За її словами, українська сторона у Бухаресті від тамтешніх парламентаріїв також отримала «сигнал» про партнерство і «конструктивний діалог при обговоренні освітнього закону».

«Закон – не про зменшення можливостей, а про їх розширення для національних меншин. Кожен громадянин України має мати майбутнє в Україні», – зазначив Клімкін.

Раніше сьогодні очільник МЗС також дав інтерв’ю румунським ЗМІ про освітній закон і російську агресію, повідомила Беца.

Напередодні міністр закордонних справ України в інтерв’ю угорському телебаченню також заявив, що Україна не має наміру асимілювати угорську меншину, але має за мету «забезпечити роль української мови як державної на тому самому рівні, як це забезпечується в усіх європейських країнах, у тому числі в Угорщині».

12 жовтня Парламентська асамблея Ради Європи за підсумками термінових дебатів щодо ухвалення в Україні закону «Про освіту», ухвалила резолюцію з рекомендаціями для України.

У рішенні ПАРЄ засуджує те, що Верховна Рада України ухвалила закон про освіту, зокрема норму про мову освіти, без консультацій із представниками національних меншин. ПАРЄ просить владу України забезпечити виконання висновків Венеціанської комісії повною мірою. Під час дебатів члени різних делегацій критикували Київ за те, що закон направили на розгляд комісії вже після його ухвалення.

Український закон «Про освіту» набрав чинності 28 вересня. Норма закону щодо мови освіти, державної, викликала критику в деяких колах і в Україні (зокрема, її критикував голова Закарпатської ОДА Геннадій Москаль), і за кордоном. У МЗС Угорщини пообіцяли блокувати кроки на шляху євроінтеграції України через закон про освіту; в Києві такі заяви Будапешта назвали «істеричними». Крім того, з критикою закону виступали Румунія, Болгарія, Греція, Польща і Росія, а також президент Молдови.

Міністр освіти України Лілія Гриневич наголошувала, що закон не позбавить меншин права на освіту рідними мовами. Вона зазначала, що закон гарантує національним меншинам вивчення їхніх мов. Проте вона додала, що представники меншин в Україні повинні вільно володіти українською, щоб досягти успіху в Україні. Гриневич також заявила, що мовну статтю закону «Про освіту» буде уточнено в законі «Про загальну середню освіту».

Президент України Петро Порошенко, який підписав закон, при цьому закликав Міністерство закордонних справ і Міністерство освіти України провести необхідні консультації з європейськими партнерами, в тому числі з Радою Європи. Він також заявив, що мовна стаття закону «Про освіту» відповідає європейським практикам.

Раніше в МОН повідомили, що статтю 7 Закону «Про освіту», яка викликала стурбованість у кількох державах-сусідах України, уже надіслали на розгляд Венеціанської комісії.

НА ТЕМУ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ:

Освіта і мова. Чи виконував Будапешт те, що нині вимагає від Києва?​

Державна мова. Західним сусідам України доведеться звикати​

Мовна битва – як Києву знайти порозуміння з Будапештом​

Порошенко: мовна стаття закону «Про освіту» відповідає європейським практикам​

Мовні претензії сусідів: Україна пояснила Румунії освітній закон​

Чи винна Україна, що закарпатські угорці погано знають українську мову?​

Закон «Про освіту», мова та європейські сусіди. Не вистачає довіри

Коли українська мова стане державною не лише за статусом, а й за функцією?

Порошенко: в Україні не забороняється вивчення мови нацменшин, але кожна дитина має знати українську

«Ми живемо в Україні і кожен має знати українську мову» – директор школи на Луганщині

«Якою мовою будемо проводити навчання, такою і буде держава» – директор київської школи

Українська мова як економічний чинник

Тест на державність для політиків. Битва за українську мову

Нація і мова. Українське для них чуже, їхня замаскована альтернатива – російський націоналізм

Українська мова в окупованому Криму: «ритуальне» знищення

Закон про українську мову треба ухвалити невідкладно

«Це щеплення від Росії»: юристи про мовні квоти на телебаченні України

75 відсотків українською. Мовні квоти є ефективними – Зураб Аласанія 

Мовний супермен Святослав Літинський: мовний кордон сильніший від військового

Порошенко підписав закон про мовні квоти на телебаченні

Квоти: 75% української в ефірі та «Діамантова рука» з субтитрами

Верховна Рада затвердила обов’язкові 75% української мови на телебаченні

Про мовну психотравму і українське ґетто. Українська журналістка заступилася за Олега Скрипку

Київ може показати приклад, як подолати наслідки мовної окупації України

Financial Times: кількість російськомовних в Україні суттєво зменшилася

Кількість виборців проросійських партій в Україні стрімко зменшується – експерт

Кореянка вивчила українську. Її дивують російськомовні чиновники України

Підводні камені постанови Кабміну про вільне володіння державною мовою

Міжнародне угруповання із захисту російськомовних під контролем Кремля

Українська мова і Порошенко. Досвід Фінляндії та Ізраїлю для України

Закон про мову – шанс для дітей із російськомовних родин знати українську

Війна проти України. Вбивство бібліотеки і українська мова

Путін розпочав війну проти України із мовної агресії

Українська мова і захисники «русского мира»
…

Калинівська районна державна адміністрація оголосила намір укласти угоду на 20 мільйонів гривень на поточний ремонт у місті. Така інформація міститься на порталі Prozorro, повідомляє проект Радіо Свобода #Точно.

Зокрема, 6 жовтня тендерний комітет райдержадміністрації вирішив укласти угоду на 20 мільйонів гривень з комунальним підприємством «Благоустрій міста Калинівка» без конкурсу в зв’язку з негайною ліквідацією наслідків надзвичайної ситуації.

В адміністрації уточнили, що на позачерговому засіданні Вінницької обласної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій від 27 вересня 2017 року вибухи на 48-му арсеналі Збройних сил України кваліфікували як техногенну надзвичайну ситуацію регіонального рівня.

Роботи у місті мають початися 10 жовтня і завершитися до кінця грудня.

Деталі й об’єми робіт не оприлюднювалися.

Крім того, 11 жовтня для захисту об’єктів зберігання боєприпасів ЗСУ уряд виділив 100 мільйонів гривень.

Вибухи на складах боєприпасів біля Калинівки на Вінниччині почалися ввечері 26 вересня. Через це, як повідомляли рятувальники, із Калинівки і прилеглих сіл евакуйовували понад 30 тисяч людей, були травмовані дві людини, яких шпиталізували до медичних закладів.
…

За результатами виборів 2014–2017 років Національна поліція України відкрила понад тисячу кримінальних проваджень щодо порушення виборчого законодавства, із них до суду скерували 95 справ, повідомив заступник начальника Головного слідчого управління поліції Руслан Дударець.

«Протягом 2014–2017 років відбулася низка виборчих кампаній – це позачергові вибори президента та народних депутатів у 2014 році, вибори до місцевих рад у 2015-му, вибори до Верховної Ради минулого року, вибори в об’єднаних громадах минулого і цього року. За результатами виявлених порушень, а також за зверненнями громадян було відкрито понад тисячу кримінальних проваджень цієї категорії. На даний час до суду скерували 95 справ», – сказав Дударець 12 жовтня в Києві.

За його словами, з них за результатами розслідування порушень під час позачергових президентських виборів до суду направили три провадження, парламентських виборів – 18, місцевих виборів 2015 року – 66 кримінальних проваджень. Решту – під час інших виборів.

Дударець визнає, що відсоток справ, які дійшли до суду, є малим, втім, він зазначає, що ефективність досудового розслідування залежить від вчасності повідомлення про порушення.

Натомість у Комітеті виборців України результат роботи поліції з виборчими порушеннями вважають «вкрай низьким».

«На думку Комітету виборців України, ми бачимо вкрай низькі показники роботи МВС щодо розслідування виборчих злочинів. Це основна причина того, що в Україні немає достатньої кількості розслідувань щодо виборчих злочинів, які могли б слугувати певним бар’єром для потенційних порушників», – зазначив голова КВУ Олексій Кошель.

Протягом 2016 року в Україні відбулися вибори у понад 200 об’єднаних територіальних громадах – сільських, селищних і міських (останні – 18 грудня). Минулого року перші місцеві вибори провели понад півтори сотні громад.

29 жовтня в Україні відбудуться вибори до 202 об’єднаних територіальних громад. Загалом у них участь зможуть взяти 1 мільйон 360 тисяч осіб.
…

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін заявляє, що Україна не має наміру асимілювати угорську меншину. Про це він сказав в інтерв’ю угорському телебаченню, коментуючи новий закон про освіту в Україні, повідомляє у Twitter речник МЗС Мар’яна Беца.

«Надзвичайно важливо мати відвертий і конструктивний діалог щодо освітнього закону. В першу чергу він – про людей. Україна не має наміру асимілювати, позбавити ідентичності чи мови угорську меншину. Наша мета – забезпечити роль української мови як державної на тому самому рівні, як це забезпечується в усіх європейських країнах, у тому числі в Угорщині», – написала речниця МЗС.

12 жовтня Парламентська асамблея Ради Європи за підсумками термінових дебатів щодо ухвалення в Україні закону «Про освіту», ухвалила резолюцію з рекомендаціями для України.

У рішенні ПАРЄ засуджує те, що Верховна Рада України ухвалила закон про освіту, зокрема норму про мову освіти, без консультацій із представниками національних меншин. ПАРЄ просить владу України забезпечити виконання висновків Венеціанської комісії повною мірою. Під час дебатів члени різних делегацій критикували Київ за те, що закон направили на розгляд комісії вже після його ухвалення.

Український закон «Про освіту» набув чинності 28 вересня. Норма закону щодо мови освіти, державної, викликала критику в деяких колах і в Україні (зокрема, її критикував голова Закарпатської ОДА Геннадій Москаль), і за кордоном. У МЗС Угорщини пообіцяли блокувати кроки на шляху євроінтеграції України через закон про освіту; в Києві такі заяви Будапешта назвали істеричними. Крім того, з критикою закону виступали Румунія, Болгарія, Греція, Польща і Росія, а також президент Молдови.

Міністр освіти України Лілія Гриневич наголошувала, що закон не позбавить меншин права на освіту рідними мовами. Вона зазначала, що закон гарантує національним меншинам вивчення їхніх мов. Проте вона додала, що представники меншин в Україні повинні вільно володіти українською, щоб досягти успіху в Україні. Гриневич також заявила, що мовну статтю закону «Про освіту» буде уточнено в законі «Про загальну середню освіту».

Президент України Петро Порошенко, який підписав закон, при цьому закликав Міністерство закордонних справ і Міністерство освіти України провести необхідні консультації з європейськими партнерами, в тому числі з Радою Європи. Він також заявив, що мовна стаття закону «Про освіту» відповідає європейським практикам.

Раніше в МОН повідомили, що статтю 7 Закону «Про освіту», яка викликала стурбованість у кількох державах-сусідах України, уже надіслали на розгляд Венеціанської комісії.

НА ТЕМУ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ:

Освіта і мова. Чи виконував Будапешт те, що нині вимагає від Києва?​

Державна мова. Західним сусідам України доведеться звикати​

Мовна битва – як Києву знайти порозуміння з Будапештом​

Порошенко: мовна стаття закону «Про освіту» відповідає європейським практикам​

Мовні претензії сусідів: Україна пояснила Румунії освітній закон​

Чи винна Україна, що закарпатські угорці погано знають українську мову?​

Закон «Про освіту», мова та європейські сусіди. Не вистачає довіри

Коли українська мова стане державною не лише за статусом, а й за функцією?

Порошенко: в Україні не забороняється вивчення мови нацменшин, але кожна дитина має знати українську

«Ми живемо в Україні і кожен має знати українську мову» – директор школи на Луганщині

«Якою мовою будемо проводити навчання, такою і буде держава» – директор київської школи

Українська мова як економічний чинник

Тест на державність для політиків. Битва за українську мову

Нація і мова. Українське для них чуже, їхня замаскована альтернатива – російський націоналізм

Українська мова в окупованому Криму: «ритуальне» знищення

Закон про українську мову треба ухвалити невідкладно

«Це щеплення від Росії»: юристи про мовні квоти на телебаченні України

75 відсотків українською. Мовні квоти є ефективними – Зураб Аласанія 

Мовний супермен Святослав Літинський: мовний кордон сильніший від військового

Порошенко підписав закон про мовні квоти на телебаченні

Квоти: 75% української в ефірі та «Діамантова рука» з субтитрами

Верховна Рада затвердила обов’язкові 75% української мови на телебаченні

Про мовну психотравму і українське ґетто. Українська журналістка заступилася за Олега Скрипку

Київ може показати приклад, як подолати наслідки мовної окупації України

Financial Times: кількість російськомовних в Україні суттєво зменшилася

Кількість виборців проросійських партій в Україні стрімко зменшується – експерт

Кореянка вивчила українську. Її дивують російськомовні чиновники України

Підводні камені постанови Кабміну про вільне володіння державною мовою

Міжнародне угруповання із захисту російськомовних під контролем Кремля

Українська мова і Порошенко. Досвід Фінляндії та Ізраїлю для України

Закон про мову – шанс для дітей із російськомовних родин знати українську

Війна проти України. Вбивство бібліотеки і українська мова

Путін розпочав війну проти України із мовної агресії

Українська мова і захисники «русского мира»
…

У французькому Страсбурзі, де працює Рада Європи, біля будівлі цього європейського правозахисного об’єднання з участю президента України Петра Порошенка урочисто відкрили пам’ятну «Зірку Небесної сотні», повідомила прес-служба голови української держави.

«Дуже важливо, що в серці Європи ми маємо цю зірку, присвячену Героям Небесної сотні та Євромайдану, як визнання, наскільки важлива Україна та Євромайдан для Європи, наскільки важливі наші цінності», – сказав президент під час церемонії.

Українська «Зірка Небесної сотні» стане дев’ятою, що встановлена на алеї. На ній є напис французькою мовою: «На честь Небесної сотні і всіх громадян, які вийшли на демонстрації за Європу та її цінності під час Євромайдану в Україні. «За вас правда, за вас слава і воля». Тарас Шевченко».

Ці слова – уривок із поеми Тараса Шевченка «Кавказ»: «Борітеся – поборете! Вам Бог помагає! За вас правда, за вас слава І воля святая!»

Проект «Європейські плити» («Dalles de l’Europe») – встановлення вздовж будівлі Ради Європи металевих плит із зображенням зірки з пам’ятним написом – було започатковано в листопаді 2014 року. Встановлення плити на честь Героїв Небесної сотні стало можливим завдяки спільним зусиллями української громади Страсбурга, членів постійної делегації України в ПАРЄ і постійного представництва України при Раді Європи, повідомили на Банковій.

Петро Порошенко відвідав 11 жовтня Страсбург із робочим візитом, у перебігу якого, зокрема, виступив на сесії Парламентської асамблеї Ради Європи.
…

У Парламентській асамблеї Ради Європи ухвалили резолюцію, що теоретично може призвести до повернення до цього органу делегації Росії, яка через санкції проти неї не бере участі в роботі асамблеї, повідомив голова постійної делегації України в ПАРЄ, народний депутат Володимир Ар’єв (фракція «Блоку Петра Порошенка»).

«У ПАРЄ ухвалили одну неприємненьку резолюцію, яка в теорії може відкрити дорогу до змін у регламент, щоб повернути Росію. А може і не відкрити», – написав він у фейсбуці.

За його словами, ця резолюція виписана досить загальними словами, і такі документи в ПАРЄ проходять значно легше, ніж документи з конкретикою. «І якщо в майбутньому делегатам запропонують затвердити механізм, який стане реальною дорожньою картою для безапеляційного повернення Росії, то це в ПАРЄ буде сприйнято зовсім-зовсім інакше», – додав він.

Ар’єв звернув увагу, що члени української делегації провели поправку до цього документа про те, що «залучення до спільної роботи в асамблеї має базуватися на обов’язках і виконанні резолюцій». А Росія поки жодної резолюції не виконала, додав він.

«Єдиним механізмом повернення Росії є зміни до регламенту. Цілком конкретні зміни, не загальні фрази. І досі про це мова не йшла», – повідомив Володимир Ар’єв.

11 жовтня Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила резолюцію, що може стати першим кроком до повернення російської делегації – документ закликає майбутній саміт Ради Європи «гармонізувати» правила участі країн-членів в обох статутних органах Ради Європи – Парламентській асамблеї і Комітеті міністрів.

У документі нагадано, що після незаконної анексії Криму Росією і застосування через це санкцій асамблеї щодо делегації російського парламенту Росія вже три роки представлена тільки в Комітеті міністрів Ради Європи, де проти неї санкцій не накладали. Як мовиться в документі, така ситуація контрпродуктивна, і необхідно забезпечити, щоб усі держави-члени Ради Європи «були повністю представлені у процесах і парламентської, і міжурядової сторони за суворого виконання ними їхніх зобов’язань».

Росія після накладених на її делегацію обмежень у ПАРЄ після окупації українського Криму (делегацію позбавили права голосу, а її членів права брати участь у роботі головних органів асамблеї) сама відмовилася взагалі брати участь у роботі асамблеї, а влітку цього року також припинила платити членські внески в Раду Європи. Москва домагається від ПАРЄ зміни регламенту, щоб унеможливити такі санкції надалі.

Також Парламентська асамблея Ради Європи за час від початку російської агресії проти України 2014 року ухвалила низку резолюцій щодо Росії, в яких, серед іншого, засудила влаштований у Криму під російською окупацією псевдореферендум як незаконний і не визнала заяв Росії про вступ півострова до неї, які визнано порушенням міжнародного права, а також назвала російською агресією проти України дії Росії у Криму, а потім на частині Донбасу, яку визнано окупованою територією; Росію також закликали вивести війська з окупованої частини Донбасу, наголосивши, що місцеві вибори там за нинішніх умов неможливі.
…

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін у статті в угорській пресі закликав Угорщину до діалогу з приводу українського закону про освіту, що викликав невдоволення Будапешта, а голова МЗС Угорщини продовжив говорити про «тверді засоби» і блокування важливих для Києва ініціатив через цей закон.

У статті «Закон про освіту. Нам потрібен виважений діалог» у провідному угорському часописі Magyar Nemzet Павло Клімкін наголосив, що цей закон ніяким чином не спрямований проти угорської та інших національних меншин України, повідомляє кореспондент Радіо Свобода. Міністр пояснює, що головною метою законодавчого акту є приведення системи освіти в Україні до норм і стандартів Європейського союзу та вимог ХХІ століття, а також відновлення повноцінного функціонування державної української мови, яка протягом століть російської колонізації була насильно витіснена з багатьох важливих сфер життєдіяльності суспільства.

Стаття 7 закону, зокрема, передбачає кардинальне поліпшення вивчення у школах національних меншин державної мови як мови міжнаціонального спілкування в Україні, пише Клімкін. Він назвав це «цілком логічним і необхідним кроком» як на погляд української сторони, який чомусь був розцінений в Угорщині як неконституційне звуження прав угорської громади. Міністр закликає угорських партнерів об’єктивно розібратися в ситуації. Але для цього він пропонує облишити «зайві емоції та екзальтовані заяви» й тверезо оцінити реальний стан, в якому на сьогоднішній день опинилася угорська молодь на Закарпатті.

Він переконаний: незнання української на практиці означає для угорської громади національну самоізоляцію й «ґеттоїзацію». Саме такий стан можна назвати дискримінацією, тим часом як повноцінне вивчення державної мови, поряд з таким же ґрунтовним володінням мовою рідною, дасть українським угорцям можливість повною мірою користуватися всіма конституційними правами українського громадянина. І таку можливість забезпечує їм новий Закон про освіту, переконує Павло Клімкін у своїй статті в часописі Magyar Nemzet.

Український високопосадовець запевнив, що згідно з новим законом, угорська буде й надалі використовуватися в дитячих садочках, школах та на факультетах. Разом із тим уже в початкових класах на належному рівні викладатиметься й державна мова. У середній школі в обов’язковому порядку вивчатиметься угорська мова та література, інші предмети подаватимуться угорською або українською, їхнє співвідношення буде додатково визначено окремим Законом про середню освіту, крім того, про вибір мови викладання тієї чи іншої дисципліни вирішуватиме й сама школа, пише у своїй статті Клімкін. Крім того, угорські випускники і надалі зможуть продовжувати освіту рідною мовою на угорському факультеті Ужгородського університету, а також у Закарпатському угорському інституті в Берегові. Загалом же нова система забезпечить повноцінне знання випускниками обох мов – рідної та державної. Звісно, не буде занедбано й англійську та інші провідні мови Євросоюзу.

У зв’язку з усім цим український міністр звернувся з запитанням до угорської сторони: «…Чи є тут привід для паніки й нагнітання ситуації?»

Він нагадав, що новий Закон про освіту готувався з ретельним урахуванням норм країн-членів ЄС, міжнародних документів та міжнародних зобов’язань України. Щоб остаточно розвіяти будь-які сумніви, Київ передав цей закон на експертизу до Ради Європи і її Венеційської комісії, наголосив український міністр. Українська сторона також готова надати роз’яснення і провести необхідні консультації з усіма її європейськими партнерами та зацікавленими державами.

Саме це, а також ведення виваженого та конструктивного діалогу, буде головною метою візиту Павла Клімкіна до Будапешта, який він планує здійснити 12 жовтня, випливає зі статті міністра закордонних справ України у часописі Magyar Nemzet за 11 жовтня.

Тим часом Петер Сійярто, керівник МЗС Угорщини, у статті в угорськомовному часописі Krónika з Румунії повторив дотеперішню позицію Будапешта: його відомство може вдатися до найтвердіших дипломатичних засобів, представляючи свої інтереси. Він нагадав, що поряд із готовністю заблокувати вступ Хорватії до Організації економічної співпраці і розвитку через розбіжність економічних позицій так само Будапешт блокуватиме всі важливі для України міжнародні ініціативи внаслідок ухвалення закону «Про освіту». На такі рішучі кроки Угорщина пішла б і стосовно Румунії, яка теж хоче бути членом ОЕСР, якби останнім часом Бухарест не переглянув своє рішення щодо закриття угорської школи у місті Тирґу-Муреш, наголосив Сійярто.

Відносини між Угорщиною і Україною останнім часом різко загострилися через критику Будапештом нового українського закону про освіту, зокрема його статті про мову освіти – державну українську, – яку Київ відкидає. Угорщина, зокрема, обіцяє через цей закон блокувати в Європейському союзі всі євроінтеграційні ініціативи щодо України, Будапешт також погрожує Києву санкціями ЄС через цей закон і переглядом Угоди про асоціацію між Україною і Євросоюзом; у Брюсселі в установах ЄС дали знати Радіо Свобода, що скептично ставляться до цих останніх погроз.

НА ТЕМУ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ:

Освіта і мова. Чи виконував Будапешт те, що нині вимагає від Києва?​

Державна мова. Західним сусідам України доведеться звикати​

Мовна битва – як Києву знайти порозуміння з Будапештом​

Порошенко: мовна стаття закону «Про освіту» відповідає європейським практикам​

Мовні претензії сусідів: Україна пояснила Румунії освітній закон​

Чи винна Україна, що закарпатські угорці погано знають українську мову?​

Закон «Про освіту», мова та європейські сусіди. Не вистачає довіри

Коли українська мова стане державною не лише за статусом, а й за функцією?

Порошенко: в Україні не забороняється вивчення мови нацменшин, але кожна дитина має знати українську

«Ми живемо в Україні і кожен має знати українську мову» – директор школи на Луганщині

«Якою мовою будемо проводити навчання, такою і буде держава» – директор київської школи

Українська мова як економічний чинник

Тест на державність для політиків. Битва за українську мову

Нація і мова. Українське для них чуже, їхня замаскована альтернатива – російський націоналізм

Українська мова в окупованому Криму: «ритуальне» знищення

Закон про українську мову треба ухвалити невідкладно

«Це щеплення від Росії»: юристи про мовні квоти на телебаченні України

75 відсотків українською. Мовні квоти є ефективними – Зураб Аласанія 

Мовний супермен Святослав Літинський: мовний кордон сильніший від військового

Порошенко підписав закон про мовні квоти на телебаченні

Квоти: 75% української в ефірі та «Діамантова рука» з субтитрами

Верховна Рада затвердила обов’язкові 75% української мови на телебаченні

Про мовну психотравму і українське ґетто. Українська журналістка заступилася за Олега Скрипку

Київ може показати приклад, як подолати наслідки мовної окупації України

Financial Times: кількість російськомовних в Україні суттєво зменшилася

Кількість виборців проросійських партій в Україні стрімко зменшується – експерт

Кореянка вивчила українську. Її дивують російськомовні чиновники України

Підводні камені постанови Кабміну про вільне володіння державною мовою

Міжнародне угруповання із захисту російськомовних під контролем Кремля

Українська мова і Порошенко. Досвід Фінляндії та Ізраїлю для України

Закон про мову – шанс для дітей із російськомовних родин знати українську

Війна проти України. Вбивство бібліотеки і українська мова

Путін розпочав війну проти України із мовної агресії

Українська мова і захисники «русского мира»
…

До Посольства України у Чеській Республіці надійшли письмові вибачення від численних громадян у зв’язку із заявами президента цієї країни Мілоша Земана про Крим.

«Хочу подякувати десяткам чехів, часто зовсім незнайомим людям, які сьогодні надіслали посольству слова підтримки і … вибачень. Я добре знаю, що мільйони чеських друзів солідарні з українцями в нашій боротьбі проти російського агресора і окупанта. Інакше й бути не може в країні, народ якої дав світу Вацлава Гавела», – написав на сторінці у Facebook посол України в Чехії Євген Перебийніс.

Крім того, чеський міністр сільського господарства попросив вибачення в України через висловлювання президента Земана.

«Прошу вибачення в України та українського народу через заяву президента Земана сьогодні, я й подумати не міг, що щось подібне може сказати президент Чеської Республіки», – написав на сторінці у Twitter Маріан Юречка.

Свої вибачення розмістив у соцмережі і чеський євродепутат Павел Телічка:  «Я щиро прошу вибачення перед усіма українцями за виступ президента Земана в Раді Європи. Божевілля, – м’яко кажучи. Мені соромно».

10 жовтня президент Чехії Мілош Земан, виступаючи на сесії Парламентської асамблеї Ради Європи, назвав анексію Криму Росією доконаним фактом і припустив можливість «певної компенсації» за анексований Росією український Крим «у фінансовій формі» чи «нафтою або газом». Він також вкотре виступив проти чинних санкцій ЄС щодо Росії через її агресію проти України, назвавши їх «неефективними». Земан вказав, що висловлює особисту позицію.

Заява Земана викликала обурення офіційного Києва. Прем’єр-міністр Чехії Богуслав Соботка заявив, що виступ президента країни Мілоша Земана суперечив зовнішній політиці країни і був виголошений без узгодження з урядом.

Мілош Земан відомий своєю проросійською позицією і прихильністю до президента Росії Володимира Путіна. Він уже не раз, заявляючи про незаконність окупації Росією українського Криму, виправдовував захоплення півострова Москвою і закликав Україну і світ змиритися з цим, а також виступав проти санкцій щодо Росії. Але в Чехії, за Конституцією, зовнішня політика є прерогативою уряду, а не президента. Нинішній уряд Чехії дотримується міжнародної позиції щодо агресії Росії проти України і скоординованої позиції Євросоюзу, зокрема, не визнає анексії Криму і заявляє, що знімати санкції наразі неможливо.
…

Упродовж минулої доби через обстріли позицій ЗСУ з боку підтримуваних Росією бойовиків на Донбасі поранень зазнали четверо українських військових.

«Загалом за минулу добу незаконні збройні формування 15 разів порушили перемир’я. У відповідь Збройні сили України 9 разів застосовували зброю на ураження противника», – йдеться в повідомленні прес-центру штабу АТО на сторінці у Facebook.

Згідно з даними штабу, упродовж вівторка бойовики фокусували активність на луганському напрямку.

Під вогонь бойовиків потрапили території біля Новоолександрівки, Трьохізбенки, Зайцева, Майорська, Широкина, Старогнатівки та Талаківки. 

Станом на 6:30 ранку середи на сайтах угруповань «ДНР» та «ЛНР» не інформували, як минули останні години на захоплених донецькими і луганськими бойовиками територіях.

Черговий режим припинення вогню мав почати діяти з 25 серпня, напередодні початку шкільного року, і стати постійним. Про перші його порушення сторони заявили вже через кілька хвилин після настання часу перемир’я.

Про перемир’я в зоні конфлікту на Донбасі домовлялися вже багато разів, досі жодного разу режим припинення вогню не втримувався. При цьому сторони щоразу заперечують свою вину в порушеннях і звинувачують протилежну сторону у провокаціях.
…

Допомога для АТО виправдовує гастролі по Росії? Між iPhone та Android: українці обирають функціональність. Газ на зиму є, чи буде тепло?

На ці теми говоритимуть ведучий Ранкової Свободи Юрій Матвійчук і гості студії: керівник театру «Сузір’я», народний артист Олексій Кужельний, балерина Київського театру опери і балету для дітей та юнацтва Алла Ситник і співак, бандурист Тарас Компаніченко; cпіввласник сайту Gagadget Олег Мітяєв і менеджер департаменту компанії «Київстар» Юрій Надич; народний депутат («Самопоміч») Альона Бабак і віце-президент «Укртеплокомуненерго» Сергій Дунайло.
…

Перший заступник голови Верховної Ради України Ірина Геращенко висловила обурення виступом президента Чехії Мілоша Земана на сесії ПАРЄ, який запропонував Україні домовитися з Росією про компенсацію за анексований Крим, а також зняти антиросійські санкції.

«Жахливий у своєму цинізмі виступ президента Чехії Земана на сесії ПАРЄ, який активно промоутував Путіна, закликав негайно зняти санкції, бо вони не діють і б’ють по ЄС, а не РФ. А Україні він , фактично, порадив… домовлятися про фінансову чи нафтогазову компенсацію з РФ за вкрадений Крим. Україна не буде торгувати своїми громадянами, територією, суверенітетом , честю і гідністю. Це не продається», – написала Геращенко, яка є членом української делегації в ПАРЄ, у Facebook.

Геращенко додала, що чеська делегація «відчувала себе ніяково і незручно під цим потоком безпринципності і відсутності моралі і принципів».

«Сьогодні ми в Страсбурзі бачили антигавела. Це так сумно – бачити повну політичну деградацію», – написала вона.

Президент Чехії Мілош Земан 10 жовтня під час виступу в Парламентській асамблеї Ради Європи сказав, що вважає анексію Криму Росією «завершеною справою» і запропонував вирішити кримське питання за допомогою компенсацій Україні.

Відомий своєю прихильністю до Росії і її президента Володимира Путіна Земан уточнив, що компенсація може бути «у фінансовій формі, нафтою і газом».

У своєму виступі президент Чехії також знову критикував запровадження міжнародних санкцій проти Росії. За словами Мілоша Земана, санкції є неефективними, і потрібен діалог із Росією.

На території Криму 16 березня 2014 року відбувся невизнаний світом «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія анексувала Крим. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали це голосування. 18 березня президент Росії Володимир Путін оголосив про «приєднання» Криму до Росії.

Верховна Рада України офіційно оголосила 20 лютого 2014 року початком тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією. 7 жовтня 2015 року президент України Петро Порошенко підписав відповідний закон. Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили низку економічних санкцій. Росія заперечує окупацію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості».
…

Президент Чехії Мілош Земан заявляє про необхідність прямого діалогу між Україною і Росією щодо анексованого Криму, який, на його «приватну думку, міг би вести до компенсації на користь України». Земан сказав про це, виступаючи 10 жовтня на сесії ПАРЄ в Страсбурзі.

Чеський президент заявив, що анексія Криму Росією – це «fait accompli», тобто доконаний факт. При цьому Мілош Земан цитував колишнього президента Німеччини Йоахима Ґаука, що «намагання повернути Крим Україні призвело б до європейської війни».

У своєму виступі президент Чехії знову критикував запровадження міжнародних санкцій проти Росії. За словами Мілоша Земана, санкції є неефективними, і потрібен діалог із Росією.

Президент Чехії у виступі також наголосив, що, на його думку, російську культуру не можна відділити від культури європейської, адже російська культура «сягає від Атлантики до Уралу».

Росія незаконно анексувала український Крим у 2014 році. Країни «Групи семи» і ще деякі держави, а також ЄС скоординовано запровадили після початку агресії Росії проти України – спершу у Криму, потім на частині Донбасу – по кілька пакетів санкцій, зокрема, щодо фізичних і юридичних осіб Росії і окупованого Криму, донбаських і кримських сепаратистів та представників колишньої української влади. Деякі санкції стосуються також цілих кількох галузей російської економіки.

Президент Чехії Мілош Земан відомий своєю прихильністю до Росії і її президента Володимира Путіна. Він неодноразово заявляв про незаконність російської анексії українського Криму, але стверджував, що схильний зрозуміти цей крок Москви. За його словами, дії Москви можуть бути виправдані тим, що «рішення Микити Хрущова передати Крим Україні було дурним» і «Крим Україні ніколи не належав». Також Земан не раз заявляв, що повернути Крим Україні тепер неможливо, і Захід мав би з цим змиритися.

Крім того, Земан відомий своїми закликами скасувати з Росії санкції, запроваджені через агресію Москви проти України у Криму й на частині Донбасу. Він заперечував російську військову присутність на частині сходу України і називав події у регіоні «громадянською війною».

Також він заявляв, що Україна не має вступати до НАТО, а має залишатися нейтральною і пропонував «фінляндизацію» України, тобто її добровільне обмеження своїх зовнішньополітичних прагнень і їхнє підпорядкування бажанням Росії. У Чехії, за Конституцією, зовнішня політика є прерогативою уряду, а не президента. Нинішній уряд Чехії дотримується міжнародної позиції щодо агресії Росії проти України і заявляє, що знімати санкції наразі неможливо.
…

Український оборонно-промисловий комплекс задовольняє основні потреби Збройних сил України, Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ й інших силових структур, заявляє секретар Ради національної безпеки й оборони Олександр Турчинов.

Він сказав про це, відкриваючи у Києві 14-ту Міжнародну спеціалізовану виставку «Зброя та безпека-2017», участь в якій беруть державні і приватні компанії – виробники сучасних військових технологій, зброї, систем захисту з України і більш як десятка країн світу. Організаторами виставки виступили, серед інших, міністерства оборони та освіти України, державний концерн «Укроборонпром».

За словами Турчинова, виробництво зброї і військової техніки є «формулою виживання» держави, яка зітнулася з російською військовою агресією.

«Четвертий рік поспіль продовжується агресія Росії проти України, і весь цей час ми змушені розраховувати перш за все на власні сили. Український оборонно-промисловий комплекс задовольняє всі основні потреби нашої армії, Національної гвардії, СБУ та інших силових структур. Щоб захистити країну, ми були змушені організувати випуск найбільш широкого спектру зброї та військової техніки: від пістолетів, автоматів, кулеметів – до потужної бронетанкової техніки і сучасних ракетних комплексів», – сказав Турчинов.

Водночас, за його словами, потрібен розвиток цього напрямку, зокрема завдяки міжнародній кооперації. «Ми не можемо зупинятися. Нам необхідна нова якість зброї, військової техніки, засобів захисту наших воїнів. А запорука цього – поєднання сучасної науки і виробництва, ефективна міжнародна кооперація», – додав Турчинов.

Серед учасників виставки є науковці-конструктори, які розробляють сучасні системи захисту і техніки для потреб Збройних сил, національної гвардії, прикордонної і пожежної служб країни.

Збройний конфлікт на сході України почався навесні 2014 року після російської анексії Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці сепаратистів. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці». За останніми даними ООН, внаслідок конфлікту загинули понад 10 тисяч людей.
…

Президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган у перебігу офіційного візиту до Києва підтвердив позицію Анкари про невизнання анексії Криму і підтримку України.

Після зустрічі з президентом України Петром Порошенком турецький керівник повідомив, що знову запевнив українського керівника: «Туреччина продовжує поважати суверенітет України, її територіальну цілісність, включно з Кримом, і її політичну єдність. Ми не визнавали і не визнаємо незаконної анексії Криму».

Він також додав, що Туреччина буде й далі підтримувати питання кримських татар на міжнародному порядку денному.

У перебігу візиту, крім переговорів двох президентів, відбулося й засідання Стратегічної ради високого рівня між Україною і Туреччиною. Як сказав Порошенко, «стратегічне партнерство між Україною та Туреччиною – це не абстракція, воно має потужну практичну складову, яка поступово зміцнюється… Ми можемо констатувати, що поглиблюється співпраця в оборонній, оборонно-промисловій та авіакосмічній сферах».

Ердоган, як наводить його слова прес-служба Банкової, зі свого боку, сказав: «Наші стосунки з нашим другом і стратегічним партнером Україною з кожним днем розвиваються і поглиблюються». Він додав, що фундаментом відносин між двома країнами, які склалися протягом останніх 25 років, є «дружба, солідарність та співробітництво».

За результатами зустрічі сторони також підписали низку угод, серед них – двосторонню угоду про захист інвестицій і зміни до угоди про уникнення подвійного оподаткування, – і низку контрактів між українськими і турецькими компаніями в оборонній сфері.

Туреччина дотримується позиції дипломатичної підтримки України в її протистоянні агресії Росії, хоча не приєднувалася до санкцій частини світової спільноти проти Москви.
…

Президент України Петро Порошенко в перебігу зустрічі з президентом Туреччини Реджепом Тайїпом Ердоганом, який прибув до Києва з офіційним візитом, домовився, серед іншого, далі боротися за захист у Криму прав і свобод громадян України в рамках усіх міжнародних механізмів.

«Разом із президентом Ердоганом відзначили неприпустимість порушень прав людини у Криму та репресивних дій окупаційної влади на півострові… Ми розраховуємо на залучення Туреччини до міжнародної групи друзів деокупації Криму, ідею про формування якої я озвучив у Нью-Йорку», – написав Порошенко, згадуючи про свій виступ під час перебування на недавній сесії Генеральної асамблеї ООН.

«Спроби Російської Федерації легалізувати окупацію у той чи інший спосіб приречені на провал», – додав він у соцмережах, назвавши Ердогана своїм другом і великим другом України.

Як повідомив речник президента України Святослав Цеголко, переговори двох президентів віч-на-віч протривали три години замість запланованих 45 хвилин.

«Сьогодні буде підписано 9 міждержавних документів, в т. ч. про захист інвестицій та уникнення подвійного оподаткування. Туреччина увійшла до п’ятірки найбільших торговельних партнерів України. Анкара продовжує підтримувати територіальну цілісність України і введення миротворчої місії на Донбас», – додав речник.

Крім того, повідомили на Банковій, Порошенко висловив Ердоганові зацікавленість у збільшені представництва Туреччини у Спеціальній моніторинговій місії ОБСЄ в Україні. «Ми дякуємо за дуже чітку і добре організовану роботу Спеціальної моніторингової місії, на чолі якої стоїть представник Туреччини (Ертугрул Апакан – ред.)», – сказав президент України.

У рамках візиту також відбувається шосте засідання Стратегічної ради високого рівня між Україною і Туреччиною під співголовуванням Петра Порошенка і Реджепа Тайїпа Ердогана. Сторони обговорюють шляхи поглиблення двосторонньої взаємодії на всіх стратегічних напрямах, а також питання міжнародного миру і регіональної безпеки. За підсумками засідання Стратегічної ради планується підписати низку двосторонніх документів.

Порошенко і Ердоган востаннє зустрічалися під час чергової сесії Генеральної асамблеї ООН у Нью-Йорку наприкінці вересня. Тоді турецький лідер і обговорив із українським колегою плани нинішнього візиту, а також підтвердив підтримку його країною суверенітету і територіальної цілісності України в її міжнародно визнаних кордонах.
…

Парламентська асамблея НАТО ухвалила резолюцію, яка де-юре створює підстави для того, щоб Україна почала обрання алгоритму щодо підготовки набуття членства в НАТО, повідомила народний депутат України Ірина Фріз (фракція «Блок Петра Порошенка»), яка очолює постійну делегацію Верховної Ради України в Парламентській асамблеї НАТО.

Як написала вона у фейсбуці, в резолюції «Зміцнення стабільності й безпеки в Чорноморському регіоні» була врахована поправка української делегації, що передбачає продовження стратегічного обговорення з Україною та Грузією питання чорноморської безпеки, а також подальшого посилення співпраці в рамках діяльності НАТО, що спрямована на зміцнення безпеки в регіоні та реалізації політичного рішення щодо наступних кроків до імплементації рішення Бухарестського саміту 2008 року. Тоді, нагадала Фріз, питання про надання Україні та Грузії Плану дій щодо членства було відкладено, але підтверджено, що в довгостроковій перспективі країни зможуть стати членами НАТО.

Україна після ухвалення закону про євроатлантичну інтеграцію, що є пріоритетом нашої зовнішньої політики, повернулася до активного політичного процесу підготовки до вступу до альянсу. Важливою умовою для цього є отримання Плану дій щодо членства. Звичайно, ми усвідомлюємо, що головним має бути виконання Україною нашого особистого завдання – якісне впровадження реформ для досягнення відповідності стандартам та критеріям альянсу. Так, перед нами ще багато роботи. Але політична підтримка з боку наших партнерів сприяє таким змінам та відкриває двері для євроатлантичної інтеграції України», – додала Ірина Фріз.

У резолюції «Стабільність і безпека в Чорноморському регіоні» Парламентська асамблея НАТО, серед іншого, нагадала про рішення саміту НАТО в Бухаресті 2008 року, за яким Грузія і Україна стануть членами НАТО, і підтвердила тверду підтримку обом країнам і процесі їхньої євроатлантичної інтеграції.

Асамблея також закликала уряди і парламенти країн-членів НАТО «продовжити стратегічні дискусії з Грузією і Україною щодо безпеки в Чорноморському регіоні, далі посилювати залучення Грузії і України в діяльність НАТО, спрямовану на зміцнення безпеки в регіоні, і просувати політичне рішення щодо наступних кроків до втіленні рішення Бухарестського саміту 2008 року».

На тому саміті Північноатлантичний союз відмовив Україні і Грузії в очікуваному рішенні надати їм План дій для членства в НАТО – за повідомленнями, під сильним тиском Росії. Натомість союз НАТО тоді підтвердив, що обидві країни можуть вступити до нього в майбутньому, й заявив, що питання про ПДЧ розглянуть наприкінці того ж 2008 року. Цього плану обидві країни не отримали досі, але в НАТО щоразу підтверджують, що вони зможуть вступити до союзу, коли будуть відповідати критеріям членства.

Україна, відповідно до нині чинного її зовнішньополітичного курсу, визначає вступ до НАТО пріоритетом для себе. Але і в Києві, і на Заході визнають, що Україна ще не готова до вступу в НАТО і не близька до того, щоб отримати запрошення до членства. Президент України Петро Порошенко заявляє, що країна з часом буде відповідати критеріям, необхідним для вступу до НАТО, як і до ЄС, а тим часом «виконує план дій для членства в НАТО в односторонньому порядку».

У НАТО заявляють, що Україна, як і будь-яка європейська країна, має право на вступ до Північноатлантичного союзу, коли буде готова до цього, і рішення про цей вступ будуть ухвалювати тільки Україна і НАТО, без участі третіх сторін. Росія натомість виступає різко проти будь-якої можливості вступу України до НАТО і вимагає від союзу «гарантій невступу України».
…

«Це не лише прояв підтримки України Парламентською асамблеєю НАТО, це свідчення нашого тісного співробітництва»
…

Президент України Петро Порошенко підписав закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо підвищення пенсій», повідомили в адміністрації голови держави.

Як мовиться в повідомленні, закон був підписаний у присутності прем’єр-міністра Володимира Гройсмана і голови адміністрації Ігоря Райніна.

При цьому президент подякував урядові і парламентові за спільні зусилля, які дозволили ухвалити цей, за його словами, важливий документ.

«Хочу привітати всіх пенсіонерів, бо відновлюється справедливість. Причому наголошую, що закон передбачає не лише зараз підвищення, бо завжди пенсіонерам намагалися підвищити виплати перед виборами. Ми це робимо зараз, і осучаснення пенсій закладено як ефективно працюючий механізм на постійній основі», – сказав Порошенко. За його словами, це рішучий крок для встановлення і відновлення справедливості щодо пенсіонерів, і нині важливо зробити все можливе, щоб українські пенсіонери якнайшвидше отримали перерахунок пенсій.

«Скільки нас лякали, що ми не зможемо провести пенсійну реформу без підвищення пенсійного віку. Ми спільно знайшли оптимальний механізм. І, до речі, хотів би окремо підкреслити, аргументація наша була настільки переконливою, що була підтримана і міжнародним співтовариством», – додав президент.

Також про це підписання Петро Порошенко повідомив у своєму фейсбуці.

Раніше 8 жовтня про підписання закону повідомив у соцмережах прем’єр-міністр України Володимир Гройсман.

Верховна Рада України ухвалила закон про пенсійну реформу 3 жовтня. Він, зокрема, передбачає підвищення пенсій 9 мільйонам пенсіонерів на суму від 200 до 1000 гривень із жовтня 2017 року.

Раніше в Міжнародному валютному фонді наголошували, що запровадження в Україні пенсійної реформи є критично важливим для надання Києву чергового траншу позики.
…

Президент України Петро Порошенко підписав закон про пенсійну реформу, повідомив на сторінці у Twitter прем’єр-міністр України Володимир Гройсман.

«Президент підписав законопроекти про пенсійну реформу. Всі пенсіонери вже в жовтні отримають нові вищі пенсії. Дякую кожному за підтримку», – написав Гройсман.

6 жовтня голова Верховної ради Андрій Парубій підписав закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», яким запроваджується пенсійна реформа.

3 жовтня Верховна Рада України ухвалила закон про пенсійну реформу, який передбачає підвищення пенсій 9 мільйонам пенсіонерів на суму від 200 до 1000 гривень із жовтня 2017 року.

Раніше в МВФ наголосили, що запровадження в Україні пенсійної реформи є критично важливим для надання Києву чергового траншу.
…

Упродовж минулої доби підтримувані Росією бойовики на Донбасі 19 разів обстрілювали позиції Збройних сил України, в результаті цих обстрілів один український військовослужбовець зазнав поранень. Як йдеться в повідомленні прес-центру штабу АТО на сторінці у Facebook, військовий був поранений в районі Пісків.

Згідно з повідомленням, ввечері суботи бойовики збільшили кількість обстрілів на всіх напрямках. 

Під вогонь бойовиків потрапили території біля Авдіївки, Майорська, Зайцева, Пісків, Водяного, Гнутова, Старогнатівки, Талаківки, Трьохізбенки, Кримського. 

«Під час 11-ти обстрілів, коли виникала загроза життю наших бійців, сили АТО жорстко відповідали ворогу», – повідомили у штабі.

Станом на 9:00 ранку неділі на сайтах угруповання «ДНР» не інформували, як минули останні години на захоплених донецькими бойовиками територіях. В угрупованні «ЛНР» звинуватили українську сторону в 14 випадках порушення режиму тиші.

Черговий режим припинення вогню мав почати діяти з 25 серпня, напередодні початку шкільного року, і стати постійним. Про перші його порушення сторони заявили вже через кілька хвилин після настання часу перемир’я.

Про перемир’я в зоні конфлікту на Донбасі домовлялися вже багато разів, досі жодного разу режим припинення вогню не втримувався. При цьому сторони щоразу заперечують свою вину в порушеннях і звинувачують протилежну сторону у провокаціях.
…

Перед входом до одного зі львівських концертних залів, де на 7 жовтня був запланований концерт співака Сергія Бабкіна, зібралися активісти з метою заблокувати подію. За словами мітингарів, цей український співак виступав в окупованому Криму та в Росії.

«Напередодні концерту ми висували свої вимоги, щоб Сергій Бабкін записав відео, де скаже, що Росія – це агресор. Ми очікували на контакт, але нас ігнорували. На інших концертах з нами вже йдуть на контакт, а тут – ні, тому ми зібралися», – розповідає один з учасників акції Олександр.

Прихильники співака, які придбали квитки, не могли потрапити до концертного залу. Між блокувальниками та фанатами Сергія Бабкіна виникали суперечки. 

«Ми прийшли на концерт улюбленого виконавця, а тут стоїть цей натовп хлопців. Я дуже хотіла би потрапити на концерт, бо купила квиток. Виглядає так, наче вони не розуміють, що роблять», – розповідає прихильниця співака у коментарях для Радіо Свобода.

Також виникла сутичка між поліцейськими та представниками націоналістичних організацій, які намагалися пройти всередину концертного залу.

Сергій Бабкін – український шоумен, учасник гурту 5’Nizza, який співає переважно російською. Брав участь у кількох українських телешоу – «Танці з зірками», «Голос країни» тощо.
…

На Одещині, в селі Кубей Болградського району, 6 жовтня відбувся демонтаж пам’ятників російським більшовикам – Леніну та Калініну. Про це повідомила Болградська райдержадміністрація.

Вона нагадала, що Кубейська сільська рада мала демонтувати ці пам’ятники до травня 2016 року – на виконання закону «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки».

«Але через те, що сільською радою не було виділено коштів на демонтаж пам’ятників, дані вимоги не були виконані до зазначеного законом терміну», – повідомили в райдержадміністрації.

«Проте спільними зусиллями Одеської обласної державної адміністрації та Болградської районної державної адміністрації було знайдено необхідне фінансування та спеціальну техніку, за допомогою яких був проведений демонтаж пам’ятників Леніну та Калініну у селі Кубей. Місцева влада та самі мешканці села приєдналися до проведення демонтажних робіт», – вказано також у повідомленні.

Раніше цього тижня Український інститут національної пам’яті звернувся до Генпрокуратури, МВС, СБУ та Державної аудиторської служби з проханням перевірити, яким чином за бюджетні кошти на Одещині були відреставровані пам’ятники лідерам російських більшовиків Леніну та Калініну.

Інститут у березні 2017 року звертався до Кубейського сільського голови щодо необхідності демонтажу пам’ятників Леніну та Калініну на території села, натомість місцева влада в селі Кубей Болградського району вирішила відреставрувати пам’ятники Леніну та Калініну. Для цього з сільського бюджету було виділено 50 тисяч гривень.
…

Російська поліція затримує учасників мітингів на підтримку участі у виборах президента опозиційного політика Олексія Навального у Якутську, Самарі, Іжевську та Южно-Сахалінську, повідомляє російська служба Радіо Свобода.

На площі Кірова у Самарі, як зазначається, затримано щонайменше 5 осіб, а трьох організаторів акції затримали ще по дорозі на подію.

Нині під стінами поліцейського відділу, куди привезли затриманих, збираються активісти.

Прибічники Навального у Якутську також заявляють про затримання. Регіональний менеджер кампанії опозиціонера по Уралу, Сибіру і Далекому Сходу Олег Снов написав на своїй сторінці у Twitter, що в поліцію доставили 5-6 активістів і координатора місцевого штабу.

Окрім того, були повідомлення про затримання кількох активістів у Саратові та Іжевську.

У Росії розпочалися акції з вимогою дозволити опозиціонерові Олексію Навальному брати участь у президентських виборах наступного року, які заплановані у 80 російських містах.

Акції прибічників Навального Їх присвятили 65-му дню народження тамтешнього президента Володимира Путіна. Багато заходів змоги узгодити із місцевою владою. Зокрема, у Москві та Санкт-Петербурзі всі заявки на проведення мітингів відхилили.

Між тим, акція у Москві все одно почалася на Пушкінській площі. 

Сам політик і керівник його передвиборчого штабу перебувають під адміністративним арештом на 20 діб. Їх звинувачують у закликах до участі у неузгоджених мітингах.
…

У Росії розпочалися акції з вимогою дозволити опозиціонерові Олексію Навальному брати участь у президентських виборах наступного року. Як повідомляє російська служба Радіо Свобода, мітинги і пікети вже відбулися у Владивостоку, Хабаровську, Улан-Уде, Читі та Ставрополі.

Незабаром мають початися акції у Москві та Санкт-Петербурзі. Радіо Свобода планує транслювати їх наживо, починаючи із 13:30 за московським часом.

Сам політик і керівник його передвиборчого штабу перебувають під адміністративним арештом на 20 діб. Їх звинувачують у закликах до участі у неузгоджених мітингах.

Олексій Навальний раніше 4 жовтня закликав своїх прихильників по всій Росії вийти на мітинги 7 жовтня, на день народження президента Росії Володимира Путіна. Мітинг у Санкт-Петербурзі він назвав головним. Він закликав виходити на акцію і в Москві: хоча міська влада відмовилася узгодити мітинг у центрі міста, на Пушкінській площі, Навальний закликав натомість пройти ходою Тверською вулицею, що перетинає Пушкінську площу, стверджуючи, що така акція буде законною.

Загалом, акції прибічників Навального заплановані у 80 російських містах. Їх присвятили 65-му дню народження тамтешнього президента Володимира Путіна. Багато заходів змоги узгодити із місцевою владою. Зокрема, як повідомляє російська служба Радіо Свобода, у Москві та Санкт-Петербурзі всі заявки на проведення мітингів відхилили. 

Як повідомлялося, вранці 7 жовтня поліцейські прийшли до штабу російського опозиціонера Олексія Навального у Хабаровську. За словами працівників штабу, причиною стала заява жителя міста, якому не сподобалася вивіска на будівлі.

Напередодні у Краснодарі суд арештував координатора штабу Навального на 10 діб за заклики вийти на мітинг на підтримку політика. В організації публічного заходу без подачі повідомлення звинуватили також координатора смоленського штабу Олексія Навального – він отримав 8 діб арешту.

Раніше поліція шукала екстремістську літературу в штабі Навального в Калінінграді. Обшуки пройшли також в московському і воронезькому штабах опозиціонера. Повідомлялося, що поліція вилучала агітаційні матеріали.

У Центральній виборчій комісії Росії вже не раз заявляли, що Навальний не має права балотуватися, бо має непогашені судимості.

Крім того, там звертали увагу, що протизаконним є і фактичне ведення виборчої кампанії до її офіційного початку.
…

Про це 7 жовтня повідомили в Адміністрації українського президента
…

Голова Верховної Ради України Андрій Парубій підписав закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», яким запроваджується пенсійна реформа. Про це 6 жовтня повідомила прес-служба українського парламенту.

Документ передали на підпис президенту.

Верховна Рада України ухвалила 3 жовтня закон про пенсійну реформу, який містить вимоги до мінімального страхового стажу для виходу на пенсію і передбачає підвищення пенсій 9 мільйонам пенсіонерів на суму від 200 до 1000 гривень із жовтня 2017 року.

Напередодні в МВФ наголосили, що запровадження в Україні пенсійної реформи є критично важливим для надання Києву чергового траншу.

Законопроект про пенсійну реформу було затверджено парламентом у першому читанні в липні, однак до нього було внесено зміни перед другим читанням. Повідомлялося про занепокоєння з боку Світового банку і МВФ щодо переглянутого проекту.

У березні 2015 року між МВФ і Україною була затверджена чотирирічна програма розширеного фінансування на суму близько 17,5 мільярдів доларів США. Наразі МВФ надав Україні за цією програмою близько 8 мільярдів 380 мільйонів доларів.
…

Франція і Німеччина як учасники «нормандського формату» вітають ухвалення Верховною Радою України законопроекту, який продовжує дію закону про особливості місцевого самоврядування в окремих регіонах Луганської і Донецької областей. Про це йдеться у повідомленнях посольств цих країн.

«Німеччина вітає сьогоднішнє рішення Ради щодо продовження положень про особливий статус Донбасу. Ми підтверджуємо наше зобов’язання щодо мирного вирішення конфлікту у рамках мирного процесу», – йдеться у повідомленні посольства Німеччини в Україні.

Крім того, посол Франції в Україні Ізабель Дюмон особисто привітала ухвалення Радою закону, що подовжує дію особливого порядку місцевого самоврядування на сході України.

«Франція вітає сьогоднішнє ухвалення українським парламентом закону, яким подовжено особливий статусу Донбасу, передбачений законом від 16 вересня 2014 року. Ухвалення цього закону підтверджує відданість України мирному врегулюванню конфлікту в рамках Мінських домовленостей…Франція і Німеччина продовжують свої посередницькі зусилля в рамках «нормандського формату» з метою сталого вирішення конфлікту», – повідомили також у посольстві Франції в Україні.

Раніше сьогодні і спецпредставник Держдепартаменту США з питань України Курт Волкер назвав «важкими кроками» України для досягнення миру на Донбасі ухвалення закону про особливі умови місцевого самоврядування в окремих регіонах Луганської і Донецької областей.

Верховна Рада ухвалила 6 жовтня закон №7164, згідно з яким, замість дотеперішнього трирічного терміну чинності особливостей місцевого самоврядування на окупованій частині Донбасу, який завершується 18 жовтня, ці особливості мають бути запроваджені на рік після набрання нинішнім законом чинності. Закон уточнює, що це набрання чинності може настати тільки після виконання низки умов, серед яких виведення всіх незаконних збройних формувань, їхньої військової техніки, а також бойовиків та найманців із території України. Саме ці особливості самоврядування нині окупованих регіонів у Росії, а також на Заході називають «особливим статусом».
…