Чільний американський генерал закликав посилити оборонну допомогу Україні

Командувач об’єднаними збройними силами НАТО в Європі Кертіс Скапарротті заявляє про необхідність підтримати Україну в протидії російській агресії як на українському сході, так і в Чорному морі.

Скапаротті сказав про це на слуханнях у комітеті з питань збройних сил Сенату США 5 березня.

Американський генерал нагадав, що США вже продали протитанкові комплекси Javelin Україні.

Водночас, за його словами, є інші речі, які Вашингтон може надати, щоб зміцнити українські сили: «снайперські системи, боєприпаси».

Читайте також: Як змінився оборонний потенціал України за 5 років війни: здобутки і виклики

Скапаротті також заявив, що Вашингтон може розглянути питання про посилення військово-морської оборони в Чорному морі, хоча не уточнив, як  саме. 

Москва «продовжує озброювати, тренувати» і «воювати на боці антиурядових сил на сході України», сказав американський командувач і звинуватив Москву в порушенні Мінських угод, які мали на меті покласти край конфлікту.

Заява Скапаротті пролунала в той час, як українські військові моряки, захоплені співробітниками ФСБ Росії біля берегів Криму, вже понад 100 днів перебувають у полоні.

25 листопада 2018 року російські прикордонники ФСБ у Керченській протоці відкрили вогонь по українських кораблях і захопили три кораблі з 24 моряками. Українська влада визнає їх військовополоненими.

Російська влада неодноразово заявляла, що вважає українських військових «порушниками державного кордону».

 

Захоплених Росією українських моряків хочуть відправити на психіатричну експертизу – адвокат

Захоплених Росією українських військовослужбовців збираються відпрвити на психолого-психіатричну експертизу, повідомив адвокат Микола Полозов. За його словами, 5 березня відбулися слідчі дії щодо трьох моряків Сергія Цибізова, Романа Мокряка та Юрія Без’язичного.

«Під час слідчих дій військовополонені і їхні адвокати були ознайомлені з постановою про призначення амбулаторної психолого-психіатричної експертизи. Щодо кожного військовополоненого захист заявив, що третя Женевська конвенція від 12.08.1949 «Про поводження з військовополоненими» не передбачає проведення відносно військовополонених будь-яких психолого-психіатричних експертиз», – повідомив Полозов у Facebook.

Він додав, що, якщо цю експертизу все ж проведуть, сторона захисту наполягає на забезпеченні присутності адвоката при її проведенні.

25 листопада 2018 року російські прикордонники ФСБ у Керченській протоці відкрили вогонь по українських кораблях і захопили три кораблі з 24 моряками. Українська влада визнає їх військовополоненими.

У МВС відреагували на заяву «Нацдружини» про ймовірне застосування сили на дільницях

У Міністерстві внутрішніх справ України заявили, що спроби силового втручання у виборчий процес в Україні будуть припинятися.

«Ні «Національні дружини», ні будь-яка інша організація не може і не буде визначати ситуацію силовим методом. Прийнятна тільки співпраця і апеляція до законних сил правопорядку. Будь-які спроби силового втручання у виборчий процес будуть рішуче і, при необхідності, жорстко припинятися», – заявив очільник МВС Арсен Аваков.

Міністр внутрішніх справ закликав зацікавлених у чесному волевиявленні використовувати лише законні методи.

«Прошу всіх, хто оголошує своїм постулатом і зацікавлений у прозорості та чесності виборів, використовувати тільки законні ненасильницькі методи. Нацполіція має всі необхідні сили та засоби – допомагайте, а не заважайте», – сказав Аваков.

 

Раніше сьогодні в ефірі проекту Радіо Свобода Радіо Донбас.Реалії речник «Національних дружин» Ігор Вдовін заявив, що застосування сили спостерігачами від їхньої організації можливе на виборчих дільницях у разі фальсифікацій.

У МВС і до цього заявляли, що на дільницях для голосування ніхто не зможе підміняти сили МВС у їхніх ключових функціях.

2019-й – рік виборів в Україні, навесні відбудуться президентські, а восени – парламентські.

У 2019 році з боржників аліментів стягнули понад 600 млн гривень – Петренко

У 2019 році з боржників аліментів стягнули понад 600 мільйонів гривень, повідомив міністр юстиції України Павло Петренко у Facebook.

Він зазначив, що за 2018 рік на користь 555 тисяч українських дітей стягли 4,6 мільярда гривень.

«Таким чином, ми досягли показника у понад 5,2 мільярда гривень, які вже повернені дітям», – сказав Петренко.

6 лютого 2018 року набрав чинності закон про посилення відповідальності за несплату аліментів. Особи, які мають заборгованість за аліментів за півроку можуть бути обмежені у виїзді за кордон, праві кермування авто, користуванні зброєю. Закон передбачає і «суспільно корисні роботи».

У липні парламент України проголосував за законопроект про чергове посилення відповідальності за несплату аліментів.

Читайте також: Нові санкції та «дошка ганьби» для злісних неплатників аліментів

Внесені до законодавства зміни встановлюють розміри штрафів: 20% від суми заборгованості, якщо вона перевищила суму необхідних платежів за один рік, 30% – за два роки, 50% – за три роки і більше.

Окремо прописана відповідальність за ухиляння від сплати аліментів на утримання дитини з інвалідністю, рідкісними, тяжкими або онкологічними захворюваннями, або такої, що потребує паліативної допомоги, протягом більш ніж трьох місяців. За це батька чи матір можуть засудити до суспільно корисних робіт – від 120 до 240 годин.

Віце-президент Єврокомісії: на час українських та європейських виборів співпрацю з Україною припиняти не будуть

Брюссель не має наміру призупиняти співпрацю з Києвом на період виборів президента України та Європейського парламенту. Про це віце-президент Єврокомісії Валдіс Домбровскіс сказав кореспонденту Радіо Свобода.

«Співпраця триває і розвивається. Цього тижня я сам буду в Україні, передбачена зустріч з прем’єром і міністром фінансів, де ми більш детально будемо говорити про питання макрофінансової допомоги. Зараз у нас йде вже четверта програма макрофінансової допомоги, один транш в 500 мільйонів євро виплатили в кінці минулого року, і дійсно навесні цього року ми можемо виплатити другий транш в 500 мільйонів євро. Але тут важливо, щоб були виконані умови щодо отримання фінансової допомоги. Це продовження боротьби з корупцією, продовження роботи щодо поліпшення збирання податків, і також реформа служби доходів. Це також реформи в соціальній сфері», – зазначив Домбровскіс.

Він запевнив, що співпраці не завадять ні виборчий процес в Україні та ЄС, ні наступне формування органів влади.

«Я б сказав, що співпрацю не буде призупинено. Співпраця триватиме в рамках нашого Договору про асоціацію. Триватиме політичний діалог, розвиватися економічні зв’язки», – наголосив віце-президент Єврокомісії.

Вибори президента України відбудуться 31 березня 2019 року. Вибори до Європейського парламенту відбудуться в 23-26 травня 2019 року.

Убивство Гандзюк: суд розгляне відсторонення Мангера від посади голови Херсонської облради

Шевченківський районний суд Києва розгляне відсторонення Владислава Мангера від посади голови Херсонської обласної ради.

Засідання заплановане на 13:30 5 березня.

15 лютого Шевченківський районний суд Києва обрав Владиславу Мангеру запобіжний захід у вигляді взяття під варту до 3 березня з альтернативою внесення 2 мільйонів 497 тисяч гривень застави. Його підозрюють в організації вбивства активістки Катерини Гандзюк.

Того ж дня після внесення застави Мангер вийшов із СІЗО. 18 лютого Мангер повернувся до роботи головою обласної ради в Херсоні. 

Дія застави є безстроковою, наразі вона залишається в Держказначействі. Водночас від 3 березня Мангер може вільно пересуватися як у межах України, так і за кордон.

Апеляційні скарги на рішення Шевченківського районного суду подали і адвокати Мангера, які просять скасувати запобіжний захід, і прокурори, які наполягають на триманні Мангера під вартою без альтернативи застави.

Чиновниця Херсонської міської ради, активістка Катерина Гандзюк померла 4 листопада 2018 року. Це сталося через три місяці після того, як її облили концентрованою сірчаною кислотою у Херсоні.

США на рік продовжили санкції проти Росії через її дії в Україні

Президент США Дональд Трамп продовжив на рік термін дії санкцій, запроваджених раніше відносно Росії у зв’язку з її діями щодо України. Про йдеться 4 березня в офіційному повідомленні Білого дому, надісланому до Конгресу і опублікованому у Федеральному реєстрі, збірці документів уряду США.

«Дії і політика, про які йдеться в цих указах, продовжують становити неординарну і надзвичайну загрозу інтересам національної безпеки і зовнішньої політики Сполучених Штатів, – ідеться в пояснювальній записці, підписаній президентом. – Тому я продовжую на один рік режим [санкцій] надзвичайного стану, оголошений указом 13660».

Як випливає з оприлюднених документів, ідеться про продовження терміну дії обмежувальних заходів щодо Росії, застосованих нинішньою адміністрацією 20 вересня 2018 року і адміністрацією його попередника Барака Обами 6 березня, 16 березня, 20 березня, 19 грудня 2014 року.

В окремому повідомленні Конгресу, зокрема, сказано: «Дії і політика осіб, що підривають демократичні процеси та інститути в Україні, загрожують її миру, безпеці, стабільності, суверенітету і територіальній цілісності, а також сприяють розкраданню її активів». За словами Трампа, він дійшов висновку, що всі ці санкції «повинні залишатися чинними після 6 березня 2019 року».

Санкції стосуються громадян Росії, в тому числі офіційних осіб, а також посадових осіб уряду колишнього президента України Віктора Януковича. Крім того, ці заходи стосуються бізнесменів із Росії, кількох компаній і керівництва угруповань «ДНР» та «ЛНР».

Садовий подав заяву до ЦВК про відкликання своєї кандидатури з виборів президента

Міський голова Львова Андрій Садовий подав заяву до Центральної виборчої комісії про відкликання своєї кандидатури з виборів президента України, повідомила на своєму сайті партія «Об’єднання «Самопоміч», яка і висувала Садового.

«Хтось може зі мною погодитись, чи не погодитись, але я так думаю. І тому я прийняв для себе непросте, але дуже відповідальне рішення», – прокоментував Садовий.

Політик закликав виборців прийти на дільниці у день голосування.

1 березня мер Львова Андрій Садовий заявив, що відмовляється від наміру балотуватися на виборах президента України і підтримає Анатолія Гриценка.

Вибори президента України відбудуться 31 березня 2019 року.

Сума видатків на вибори президента збільшилась на понад 6 мільйонів гривень – ЦВК

У Центральній виборчій комісії повідомили, що внесли зміни до кошторису для підготовки і проведення виборів президента України, збільшивши видатки на понад 6 мільйонів 74 тисячі гривень. Згідно з повідомленням на сайті ЦВК, нині кошторис складає понад 282 мільйони гривень.

Крім того, комісія затвердила єдині кошториси видатків окружних виборчих комісій на загальну суму понад 34 мільйони гривень.

4 березня відбулось чергове засідання Центральної виборчої комісії, на якому вирішувались поточні питання підготовки до президентських виборів.

Президентські вибори в Україні відбудуться 31 березня. Центральна виборча комісія зареєструвала 44 кандидатів.

Архієпископ Климент повідомив, що російські силовики звинувачують його в «нецензурній лайці»

Російські силовики звинуватили Архієпископа Кримської єпархії Православної церкви України Климента в тому, що він, перебуваючи на сімферопольському ринку, «нецензурно лаявся». Про це архієпископ Климент повідомив проекту Радіо Свобода Крим.Реалії.

Він також сказав, що його перевозять у Київський районний відділ управління «МВС Росії по Криму».

«Випустили мене з Центрального райвідділу. Тепер везуть до Київського райвідділу міста Сімферополя. Звинувачують мене в тому, що я перебував на ринку біля автовокзалу і лаявся нецензурною лайкою», – розповів Крим.Реалії священнослужитель.

На питання про самопочуття він сказав, що почувається «нормально».

Читайте також: У ПЦУ розповіли подробиці обшуку архієпископа Климента в анексованому Криму​

Згодом російський адвокат Микола Полозов, який разом із кримським адвокатом Емілем Курбедіновим був у відділу поліції, куди доставили архієпископа, повідомив, що його звинувачують у дрібному хуліганстві.

«Зазвичай, коли людину треба затримати, так і робиться: складається вигаданий рапорт про те, що таке (лайка в публічному місці) було, і потім суд і поліція роблять вигляд, що так і було насправді», – розповів Полозов у коментарі Крим.Реалії.

Раніше стало відомо, що архієпископа Климента затримали на автовокзалі в Сімферополі нібито за підозрою в тому, що в його сумці були речі, «вкрадені з церкви».

Раніше Уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова припустила, що справжньою причиною затримання священнослужителя стали його плани відвідати в російському слідчому ізоляторі українського політв’язня Павла Гриба.

​Як написала Денісова у Facebook, Климент повідомив їй, що російські силовики «вивели його з автобуса, пояснивши, що у його сумках є речі, нібито вкрадені ним із церкви».

Читайте також: МЗС називає «наступом на українське православ’я» затримання архієпископа ПЦУ в Криму

Архієпископа Климента затримали 3 березня на Центральному автовокзалі в Сімферополі. За даними прес-служби ПЦУ, Климент, який є головою Православної місії допомоги жертвам порушення прав людини і особам, позбавленим волі, планував відвідати судовий розгляд справи заарештованого в Росії громадянина України Павла Гриба в Ростові-на-Дону.

Російські силовики затримання не коментували і про причини затримання не повідомляли.

 

 

 

НА ТЕМУ УКРАЇНСЬКОЇ ЦЕРКВИ:

Кримські єпархії УПЦ (МП) продовжують співпрацю з російським окупаційним режимом

УПЦ (МП) у Криму благословляє окупантів на захист Росії і освячує їхню зброю

На службі Сталіна і Путіна. У Росії до війни проти України на церковному фронті долучились і деякі ліберали

Синод Православної церкви України ухвалив низку рішень на своєму першому засіданні

Епіфаній про Путіна, Порошенка, вибори, прокльони і хустки

У ПЦУ розповіли подробиці обшуку архієпископа Климента в анексованому Криму

Після затримання в анексованому Криму російськими силовиками архієпископа Кримської єпархії Православної церкви України (ПЦУ) Климента поліцейським нібито подзвонив «прихожанин» храму святих Володимира й Ольги і повідомив про «викрадення церковних речей», повідомляє прес-служба ПЦУ.

Дзвінок надійшов після того, як російські силовики обшукали речі архієпископа Климента, який є настоятелем храму святих Володимира й Ольги у Сімферополі.

«Об 11:50 (тобто після обшуку) нібито до поліції «зателефонував парафіянин» храму святих Володимира і Ольги (де архієпископ є настоятелем, єдиний український православний храм у Сімферополі), з «повідомленням про викрадення церковних речей», причому опис речей співпадає з тими, які поліцейські бачили у владики Клімента під час обшуку», – йдеться в повідомленні.

 

Станом на 14:40 3 березня архієпископ Климент продовжував перебувати в сімферопольському центральному управлінні «МВС Росії  по Криму».

Раніше Уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова припустила, що справжньою причиною затримання священнослужителя стали його плани відвідати в російському слідчому ізоляторі українського політв’язня Павла Гриба.

​Як написала Денісова у Facebook, Климент повідомив їй, що російські силовики «вивели його з автобуса, пояснивши, що у його сумках є речі, нібито вкрадені ним із церкви».

Читайте також: МЗС називає «наступом на українське православ’я» затримання архієпископа ПЦУ в Криму

Архієпископа Климента затримали 3 березня на Центральному автовокзалі в Сімферополі. За даними прес-служби ПЦУ, Климент, який є головою Православної місії допомоги жертвам порушення прав людини і особам, позбавленим волі, планував відвідати судовий розгляд справи заарештованого в Росії громадянина України Павла Гриба в Ростові-на-Дону.

Російські силовики затримання не коментували і про причини затримання не повідомляли.

​За словами адвоката Еміля Курбедінова, він перебуває у відділенні поліції в Сімферополі разом із архієпископом Климентом, де він дає пояснення.

 

 

 

НА ЦЮ Ж ТЕМУ: 

ПЦУ підтверджує затримання архієпископа Климента в Сімферополі

Денісова назвала причину затримання в Криму архієпископа ПЦУ

Кримські єпархії УПЦ (МП) продовжують співпрацю з російським окупаційним режимом

УПЦ (МП) у Криму благословляє окупантів на захист Росії і освячує їхню зброю

На службі Сталіна і Путіна. У Росії до війни проти України на церковному фронті долучились і деякі ліберали

Переговори про вільну торгівлю з Україною перебувають на завершальному етапі – МЗС Туреччини

Переговори про зону вільної торгівлі з Україною перебувають на завершальному етапі, заявив голова Міністерства закордонних справ Туреччини Мевлют Чавушоглу, передає агентство «Анадолу».

«З Україною, зокрема, переговори перебувають на останньому етапі. Угода про вільну торгівлю з Україною, можливо, буде підписана найближчим часом», – сказав Чавушоглу.

Україна планувала підписати договір про вільну торгівлю із Туреччиною ще до кінця 2018 – після майже восьми років переговорів. Українські учасники процесу кажуть, що причина в захисті власних ринків збуту. Турецька сторона натякає, що не на всіх рівнях влади цей договір взагалі хочуть підписувати. Втім у Міністерстві економічного розвитку України стверджують, що конфліктні питання узгодили на 80-90%.

Український консул відвідав у російських колоніях засуджених в Криму у «справі диверсантів»

Виконувач обов’язків генерального консула України в російському Ростові-на-Дону Тарас Малишевський відвідав фігурантів «справи українських диверсантів» Володимира Присича і Геннадія Лимешка в російських колоніях.

Як розповів проекту Радіо Свобода Крим.Реалії в.о. генконсула, Лимешко відмовляється працювати в колонії «на Росію».

«Перебувати українцеві в оточенні, яке отруєне російським телевізором, буває нелегко. Однак, з цим у Геннадія все в порядку, спокійний і впевнений, з глибокою вірою в душі й підтримкою братів-одновірців (Геннадій Лимешко прийняв іслам – ред.). Нормально поговорили годину, про умови перебування і відносини з іншими ув’язненими. Працювати на Росію намірів немає, та й роботи, як такої, немає. Захворів на грип», – сказав консул.

За словами Малишевського, інший засуджений українець Володимир Присич відновлюється після важкого грипу.

«У Володимира Присича все більш-менш, він вже переніс важкий грип, погода навесні в цьому краї сприяє одужанню. Гроші поклали на свій рахунок – в магазині на території колонії все основне є. Дякував за новорічні привітання. Прийшла купа листів з Північної Америки, Білорусі, Європи. У присутності керівництва колонії розмова йшла про стан здоров’я і щоденні справи за ґратами. Відносини у нього з «начальством» нормальні. Домовилися, що ще звернеться до лікаря з питань, де потрібна не тільки порада, а й медичний супровід. Має проблеми з тиском», – розповів він.

12 серпня 2017 року ФСБ Росії повідомила про затримання в анексованому Криму чоловіка, якого вони назвали «агентом СБУ» і звинуватили в підготовці диверсій на півострові.

Пізніше російські спецслужби оприлюднили відео затримання й допиту чоловіка. На камеру він назвав себе Геннадієм Лимешком 1992 року народження і зізнався в тому, що нібито готував диверсії на території анексованого Криму.

У Міноборони України повідомили, що затриманий в анексованому Криму й оголошений ФСБ Росії «агентом СБУ» громадянин України Геннадій Лимешко служив у Збройних силах України за контрактом та був звільнений у травні 2017 року через службову невідповідність. У СБУ назвали «черговою провокацією» повідомлення ФСБ Росії про затримання українського «агента».

Про те, що Володимир Присич – четвертий фігурант «справи українських диверсантів», повідомляла Кримська правозахисна група в листопаді 2016 року. Але тоді його доля була точно не відома адвокатам. 2017 року в анексованому Криму Володимира Присича засудили до трьох років позбавлення волі. Однак вирок йому винесли за іншою статтею –  зберігання наркотиків.

ФСБ Росії 10 серпня повідомила, що в ніч на 7 серпня в Криму затримали групу «українських диверсантів», які нібито готували теракти на півострові. Цьому передувало триденне блокування російськими прикордонниками підконтрольних їм кримських пунктів в’їзду і виїзду на адміністративному кордоні з окупованим півостровом.

Влада України заперечує звинувачення Москви й назвала їх «провокацією» російських спецслужб.

Полторак підписав наказ про підвищення доплат військовим у зоні ООС

Міністр оборони України Степан Полторак повідомив, що підписав наказ про підвищення доплат військовослужбовцям Збройних України, які перебувають у районі проведення Операції об’єднаних сил.

«Виплати будуть відбуватися з 1 квітня 2019 року. Військовослужбовці, які знаходяться на першій лінії зіткнення, будуть отримувати доплату +2000 гривень, і загальна сума буде складати 12000; на другій лінії зіткнення +1000 тисячу гривень і загальна сума буде дорівнювати 5500,» – повідомив Полторак на сторінці у Facebook.

За його словами, також буде підвищено грошове забезпечення військовослужбовцям Військово-морських  сил, які виконують бойові завдання та перебувають в акваторії Азовського моря.

«Вони отримуватимуть доплату 5500 гривень, а під час виходу на бойові чергування – 12 тисяч гривень», – уточнив міністр оборони.

Напередодні на одному з опорних пунктів українських десантників на Донбасі президент Петро Порошенко повідомив про підвищення грошового забезпечення військовослужбовців, які перебувають на передовій. Він заявив, що мінімальна доплата має складати 12000 гривень для кожного військовослужбовця на першій лінії.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці». За даними ООН, станом на кінець грудня 2018 року, за час конфлікту загинули близько 13 тисяч людей, майже 30 тисяч – поранені.

З початку доби бойовики тричі відкривали вогонь на Донбасі, 1 військовий поранений – ООС

Від початку доби і до 12:00 2 березня на лінії зіткнення на Донбасі підтримувані Росією бойовики здійснили 3 прицільних обстріли позицій Збройних сил України, один український військовий поранений, повідомляє штаб Операції об’єднаних сил.

«З 01:00 ночі окупанти вели вогонь з автоматичних станкових гранатометів по наших позиціях поблизу населеного пункту Верхньоторецьке. Також АГС ворог застосував близько 10:30 в районі Травневого. А з 11:10 протягом 20 хвилин наші захисники Водяного зафіксували розриви 4 ворожих мін калібру 120 міліметри», – йдеться в повідомленні.

За даними штабу, стан пораненого військового задовільний.

Раніше у штабі ООС заявили про 4 обстріли з боку бойовиків за минулу добу і одного пораненого бійця ЗСУ.

В угрупованні «ДНР» звинуватили українських військових в 15 обстрілах захоплених бойовиками територій Донеччини минулої доби. В угрупованні «ЛНР» – у чотирьох.

Тристороння контактна група щодо врегулювання ситуації на Донбасі оголосила про чергове «безстрокове і стале» припинення вогню, починаючи з півночі 29 грудня 2018 року, цього разу з нагоди новорічних і різдвяних свят. Воно було порушене майже відразу після заявленого початку і відтоді, як і всі попередні перемир’я, порушується постійно.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці». За даними ООН, станом на кінець грудня 2018 року, за час конфлікту загинули близько 13 тисяч людей, майже 30 тисяч – поранені.

Нацполіція відкрила провадження після розслідування «Схем» про сумнівні внески партії Тимошенко

​Головне слідче управління Національної поліції 1 березня розпочало досудове розслідування на основі розслідування журналістів програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший») – «Каса» Тимошенко», в якому йшлося про ймовірні маніпуляції із грошовими внесками на користь партії «Батьківщина» – зокрема, були виявлено, що чатсина громадян, які начебто за звітом перераховували гроші, насправді нічого про це не знали.

​Відповідні дані внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 1 березняза ч. 4 статті 159-1, тобто порушення порядку фінансування політичної партії та передвиборної агітації, вчиненого за попередньою змовою групою осіб.

Про це Радіо Свобода повідомили у Національній поліції.

«Провадження було відкрите за результатами виходу в засобах масової інформації матеріалу, який можуть свідчити про порушення порядку фінансування політичної партії чи передвиборчої агітації. Зокрема, йдеться про матеріал, продемонстрований в програмі журналістських розслідувань «Схеми», Радіо Свобода», – повідомив речник Національної поліції Ярослав Тракало.

«Також ми очікуємо від авторів матеріалу відповідального ставлення до своїх процесуальних обов‘язків в рамках розслідування кримінального провадження. А саме – що вони будуть співпрацювати зі слідством і нададуть необхідні слідству матеріали і свідченням», – додав він.

Раніше «Схеми» виявили, що частина громадян, які фігурують у звітах партії «Батьківщина» як її спонсори, спростовують, що коли-небудь робили внески на користь партії Юлії Тимошенко, і заявляють, що їхні дані, ймовірно, були використані без їхнього відома.

Загалом, відповідно до фінансового звіту «Батьківщини», у 2018 році на рахунки партії надійшло 157,7 мільйона гривень благодійних внесків. Майже всі вони – а це 144,6 мільйона – від фізичних осіб. Причому якщо з січня по травень партія не отримала жодного внеску, то починаючи з 22 травня синхронно сотні людей зробили свої пожертви.

Та частина з них, як виявили ​«Схеми», не сплачували внесків на користь партії Тимошенко і дізналися про це від журналістів.

Це може свідчити про маніпуляції із передвиборним фондом, коли через нібито пожертви громадян легалізуються гроші сумнівного походження, яке політики воліють не розкривати, – йдеться у розслідуванні журналістів.​

Сама лідерка «Батьківщини» на запитання «Схем» щодо ймовірних маніпуляцій з внесками заявила, що всі доходи і видатки публічні: «Нацагентство з питань запобігань корупції може розслідувати ці справи. Ми відкриті. Все абсолютно робиться публічно. Всі доходи, всі видатки абсолютно публічні. Ми – опозиція, в нас немає силових структур», – зазначила Тимошенко.

 

Росія не визнає рішення суду в Гаазі за позовом «Нафтогазу» щодо активів у Криму

Росія не визнає рішення Третейського суду в Гаазі про визнання провини Росії в питанні втрати Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України» своїх активів в анексованому Криму.

«Російська Федерація у відповідному розгляді не брала участі і не визнає часткове рішення в зв’язку з відсутністю у арбітражу юрисдикції на розгляд позову НАК «Нафтогаз» та інших до Російської Федерації», – повідомляють російські інформагенції з посиланням на прес-службу міністерства юстиції Росії.

Постійна палата третейського суду в Гаазі визнала, що Росія порушила угоду про захист інвестицій, експропріювавши активи «Нафтогазу України» і його дочірніх підприємств в анексованому Криму, заявили 1 березня в «Нафтогазі».

«Це дуже важлива перемога, яка дозволить притягти агресора до відповідальності через вкрадені активи. Вартість захоплення Криму для Росії буде постійно зростати завдяки діям міжнародної спільноти і України. Рішення трибуналу – важливий крок у цьому напрямі», – цитує прес-служба «Нафтогазу» голову правління компанії Андрія Коболєва.

За його словами, вартість втрачених від анексії Криму активів компанія оцінює в майже п’ять мільярдів доларів.

Як йдеться в повідомленні «Нафтогазу», Арбітражний трибунал дійшов висновку, що дії Росії були незаконними і порушили двосторонню угоду між Україною й Росією про взаємний захист інвестицій, за якою Москва має поважати і захищати українські активи, включно з тими, що перебувають у Криму.

«Нафтогаз України» 20 вересня 2017 року повідомив, що подав до Міжнародного трибуналу при Постійній палаті Третейського суду в Гаазі (Нідерланди) позов проти Росії з вимогою відшкодувати 5 мільярдів доларів збитків, яких компанія зазнала в результаті захоплення Росією активів «Нафтогазу» в анексованому Криму.

28 лютого 2018 року компанія НАК «Нафтогаз України» повідомила про перемогу в Стокгольмському арбітражі над російським газовим монополістом, компанією «Газпром» в суперечці про компенсацію на суму 4,63 мільярда доларів за недопоставлені «Газпромом» обсяги газу для транзиту. У російській компанії заявили, що не згодні з рішенням.

Наступне засідання суду у справі Мангера відбудеться 4 березня

Розгляд апеляційних скарг прокуратури та сторони захисту щодо запобіжного заходу голові Херсонської облради Владиславу Мангеру, підозрюваному в організації вбивства херсонської активістки і чиновниці Катерини Гандзюк, відклали до 4 березня. Таке рішення 1 березня ухвалив Київський апеляційний суд.

Раніше сьогодні суд відмовив адвокатам підозрюваного у відводі прокурорів Вікторії Калити і Дмитра Бояна.

15 лютого Шевченківський районний суд Києва обрав Владиславу Мангеру запобіжний захід у вигляді взяття під варту до 3 березня з альтернативою внесення 2 мільйонів 497 тисяч гривень застави. Того ж дня після внесення застави Мангер вийшов із СІЗО. 18 лютого Мангер повернувся до роботи головою обласної ради в Херсоні.

Апеляційні скарги на рішення Шевченківського районного суду подали і адвокати Мангера, які просять скасувати запобіжний захід, і прокурори, які наполягають на триманні Мангера під вартою без альтернативи застави.

Чиновниця Херсонської міської ради, активістка Катерина Гандзюк померла 4 листопада 2018 року. Це сталося через три місяці після того, як її облили концентрованою сірчаною кислотою у Херсоні. 

Лещенко оприлюднив текст заяви на ім’я Парубія: «щоб зняти спекуляції»

Депутат Верховної Ради Сергій Лещенко оприлюднив текст заяви на ім’я голови парламенту Андрія Парубія, в якому повідомив про вихід зі складу фракції партії «Блок Петра Порошенка».

«Щоб зняти спекуляції, що заява якась не така. Саме така», – написав Лещенко у Facebook.

Раніше 28 лютого Лещенко поширив заяву на ім’я голови депутатської фракції партії «Блок Петра Порошенка» Артура Герасимова про вихід зі складу цієї фракції.

Раніше заяви такого ж змісту на ім’я голови депутатської фракції партії «БПП» написали інші два депутати Мустафа Найєм і Світлана Заліщук.

Відповідно до закону «Про статус народного депутата», народний депутат має право вільно вийти зі складу депутатської фракції (групи).

Згідно з Конституцією, невходження обраного від партії депутата Верховної Ради до складу депутатської фракції цієї партії або вихід з такої фракції є підставою для дострокового припинення його депутатських повноважень. Водночас закон «Про статус народного депутата» не передбачає можливості дострокового припинення повноважень депутата через його вихід із фракції тієї партії, від якої він був обраний.

Найєм, Заліщук і Лещенко були обрані народними депутатами за багатомандатним округом на парламентських виборах у 2014 році.

Балуха етапують до колонії, де застосовують насильство до в’язнів – адвокат

У колоніях загального режиму в Тверській області Росії, куди етапують українського активіста Володимира Балуха, застосовують насильство до ув’язнених. Про це 28 лютого проекту Радіо Свобода Крим.Реалії розповіла адвокат Балуха Ольга Дінзе.

«За моєю інформацією, Балуха етапують у колонію загального режиму в Тверській області. Я можу тільки припустити, в яку колонію. Цю інформацію не уточнили. Можливо, це колонія номер 6 загального режиму. У Твері досить жорсткі колонії, які знаходяться під адміністрацією і, відповідно, там часті випадки застосування насильства до ув’язнених. Він свій термін буде досиджувати в не дуже хороших умовах», – сказала Дінзе.

За її словами, адвокатам так і не вдалося з’ясувати причину етапування Балуха.

«Причина етапу нам не відома, і ми зможемо дізнатися інформацію від Балуха, коли він прибуде. Або інформація може бути побудована на припущеннях: керченська колонія просто хотіла позбутися незручного «в’язня» і відповідно перевела його в іншу колонію», – вважає адвокат.

Публічних коментарів Федеральної служби виконання покарань Росії з приводу умов майбутнього змісту Балуха немає.

Про етапування Балуха зі слідчого ізолятора в російському Краснодарі правозахисникам стало відомо 21 лютого. Вони також наголосили, що етапування Володимира Балуха в Росію порушує статтю Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни, яка забороняє переміщення мешканців окупованих територій на територію країни-окупанта.

13 лютого Кримська правозахисна група повідомила, що Володимира Балуха етапували з керченської колонії в СІЗО Сімферополя. Пізніше правозахисники повідомили, що Балуха знову перевели – вже у Краснодар в сусідній Росії голодним і без речей. Уповноважена з прав людини в Росії Тетяна Москалькова стверджувала, що етапування Балуха в російську колонію триватиме близько місяця.

За кілька тижнів до цього підконтрольний Росії Керченський міський суд відмовив Балуху в умовно-достроковому звільненні.

Активіст упродовж кількох місяців у 2018 році голодував на знак протеступроти несправедливого ув’язнення.

Суд засудив Балуха до 4 років і 11 місяців колонії і штрафу в розмірі 10 тисяч рублів (близько 4 тисяч гривень) за сукупністю двох кримінальних справ.

ФСБ Росії затримала його 8 грудня 2016 року. Співробітники ФСБ стверджували, що знайшли на горищі будинку, де живе Володимир Балух, 90 патронів і кілька тротилових шашок. Захист Балуха і правозахисники стверджують, що він став жертвою репресій за свою проукраїнську позицію – через прапор України на подвір’ї його будинку.

Друга кримінальна справа пов’язана з нібито нападом на керівника ізолятора тимчасового тримання.

Підлеглі Авакова взялися за кандидата Тимошенка – «Схеми»

Національна поліція розслідує можливі маніпуляції з внесками на користь кандидатау президенти України Юрія Тимошенка, участь якого в перегонах Юлія Тимошенко назвала «політичною технологією», направленою на відтягування у неї голосів виборців. Про це повідомляють журналісти програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший»).

​Слідчі Головного слідчого управління Нацполіції здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні за статтею «перешкоджання здійсненню виборчого права». Йдеться про ймовірний обман виборців, «вчиненого за попередньою змовою групою осіб, в тому числі, шляхом можливого фіктивного надання коштів дванадцятьма громадянами України» на заставу Тимошенку, яку зобов’язані вносити згідно із діючим законодавством.

«Заставна сума була наповнена пожертвами ряду приватних осіб, і потім з’ясовується, що ці приватні особи про це нічого не знали», – повідомив про це ще 25 лютого міністр МВС Арсен Аваков, не називаючи імені кандидата.

Юрій Тимошенко – народний депутат, нині позафракційний. Раніше був у фракції «Народний фронт». У коментарі «Схемам» заявив, що вважає відкрите щодо нього провадження «політичним переслідуванням».

«Відомо, що відкрили провадження і тиск, шалений тиск, він почався ще задовго до висування. І це починалося навіть у «Народному фронті». І коли вони почули, що я надумав десь там, не узгодивши свої дії, висуватися-балотуватися, вони одразу почали мене залякувати, ми знаємо, що в тебе ні копійки, де ти взяв гроші? Виходить, що злочин – позичити. Я казав і кажу: в мене немає ні копійки бізнесу. Тому я змушений був із ризиком для свого особистого життя, з ризиком всього свого майна ці гроші позичити. У мене все прозоре. Хай шукають, хай доказують»,– заявив Юрій Тимошенко.

​Раніше лідерка «Батьківщини» Юлія Тимошенко наголосила, що вважає кандидата у президенти Юрія Тимошенка технологією Адміністрації президента, направленою на відтягування у неї голосів, через повний збіг прізвища та ініціалів кандидата з її власними.

«Вони розраховують таким шахрайським принизливим способом якісь відсотки на виборах забрати і віддати людині, яка нічого спільного немає з кандидуванням у президенти. Тому я звертаюся до президента. Так, як вони вставили цього Тимошенка Юрія Володимировича у реєстр кандидатів у президенти, хай вони просто згадають про чоловічу і президентську честь і вилучать цього Тимошенка Ю. В. з кандидатів у президенти. І припинять такі брудні маніпуляції», – заявляла лідерка «Батьківщини» в ефірі «1+1»у лютому цього року.

Раніше журналісти «Схем» виявили факти, які вказують на ймовірні маніпуляції з партійними внесками на користь партії Юлії Тимошенко.

​«Сам Аваков неодноразово підкреслював, що ні одна політична сила не отримає від нього жодних преференцій на майбутніх виборах. Та чи відомо правоохоронцям про можливі маніпуляції з партійними внесками на користь Тимошенко – Юлії?», – цікавляться у розслідуванні «Схеми».

У Департаменті комунікації Нацполіції офіційно повідомили, що ​«відомостей щодо кримінальних правопорушень, пов’язаних з можливими порушеннями порядку фінансування політичної партії ​«Батьківщина» станом на 27.02.2019 слідчими ГСУ до ЄРДР не вносилося, проте слідчими НПУ розслідується 21 кримінальне провадження, пов’язане із вчиненням можливих порушень представниками зазначеної політичної партії».

 

Наступне засідання контактної групи в Мінську відбудеться 13 березня

Наступне засідання Тристоронньої контактної групи (ТКГ) з урегулювання ситуації на Донбасі в Мінську відбудеться 13 березня 2019 року. Про це заявив спецпредставник ОБСЄ Мартін Сайдік, повідомило білоруське інформагентство «Белта».

На засіданні 27 лютого Сайдік закликав до збільшення пропускної здатності контрольних пунктів в’їзду та виїзду на Донбасі, а також розмінування прилеглих до них доріг. За його словами, спостерігається зростання кількості перетинів лінії зіткнення через чинні пункти пропуску.

Представниця України в гуманітарній підгрупі ТКГ, перший заступник голови Верховної Ради Ірина Геращенко заявила, що представники ОРДЛО зірвали переговори гуманітарної підгрупи щодо обміну заручниками.

Тристороння контактна група щодо врегулювання ситуації на Донбасі оголосила про чергове «безстрокове і стале» припинення вогню, починаючи з півночі 29 грудня 2018 року, цього разу з нагоди новорічних і різдвяних свят. Воно було порушене майже відразу після заявленого початку і відтоді, як і всі попередні перемир’я, порушується постійно.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці». За даними ООН, станом на кінець грудня 2018 року, за час конфлікту загинули близько 13 тисяч людей, майже 30 тисяч – поранені.

Кошториси ОВК, інструкції сисадмінам і зустріч з керівництвом ПА ОБСЄ – 27 лютого у ЦВК

У Центральній виборчій комісії України 27 лютого відбулася низка підготовчих заходів до проведення виборів президента 31 березня. Як йдеться у повідомленні на сайті ЦВК, у середу комісія зареєструвала кількох довірених осіб від кандидатів у президенти, затвердила єдині кошториси видатків окружних виборчих комісій на загальну суму понад 885 мільйонів гривень, внесла зміни до переліку звичайних та спеціальних виборчих дільниць.

Крім того, у відомстві відбувся інструктаж системних адміністраторів Інформаційно-аналітичної системи «Вибори президента України» всіх 199 окружних виборчих комісій.

27 лютого у ЦВК відбулася зустріч із керівництвом Парламентської Асамблеї ОБСЄ про виклики напередодні голосування.

«Неодноразово доводиться дізнаватися зі ЗМІ, що з Держреєстром виборців виникають певні проблеми. Проте чомусь ні журналісти, ні кандидати офіційно не звертаються до ЦВК з цього приводу», – повідомила делегації ОБСЄ голова ЦВК Тетяна Сліпачук.

Раніше сьогодні Служба безпеки України повідомила, що її фахівці запобігли масштабній кібератаці на комп’ютерне обладнання, яке забезпечує роботу офіційного сайту Центральної виборчої комісії. 

Вибори президента відбудуться 31 березня 2019 року. Центральна виборча комісія зареєструвала 44 претендентів на цю посаду.

Комітет Ради проводить засідання щодо корупції в ОПК – трансляція

Комітет Верховної ради України з питання протидії і запобігання корупції 27 лютого проводить засідання, на якому планує розглянути оприлюднені у журналістському розслідуванні «Наші гроші» факти корупції у сфері оборони.

Як йдеться в повідомленні на сайті комітету, участь у засіданні візьмуть перший заступник секретаря Ради національної безпеки і оборони України Олег Гладковський, генеральний директор державного концерну «Укроборонпром» Павло Букін.

Також на засідання запрошені керівники Рахункової палати України, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань, Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, Національного антикорупційного бюро України, Державної фіскальної служби України, ведучий телепрограми «Наші гроші з Денисом Бігусом» Денис Бігус і журналіст Леся Іванова.

Радіо Свобода транслює засідання.

Команда журналістських розслідувань Bihus.Info (програма «Наші гроші») напередодні оприлюднила розслідування про незаконні операції під час закупівель в армії і причетність до цих схем оточення президента, зокрема сина першого заступника секретаря РНБО Олега Гладковського, Ігоря.

«Укроборонпром» назвав оприлюднені дані маніпулятивними.

Олег Гладковський попросив відсторонити його від посади першого заступника секретаря РНБО, і президент задовольнив його прохання. Крім того, Петро Порошенко, за словами його речника, закликав правоохоронців розслідувати оприлюднені журналістами дані.

Лідерка «Батьківщини» Юлія Тимошенко заявила про початок процедури імпічменту президента.

ТСК має продовжити розслідування нападів на активістів в Україні – Freedom House

Міжнародна правозахисна організація Freedom House закликала продовжити роботу Тимчасової слідчої комісії з розслідування нападів на громадських активістів в Україні після завершення дії її мандату.  

«Ми закликаємо Верховну Раду продовжити мандат Тимчасової слідчої комісії, щоб визначити мотиви, які стоять за постійними проявами насильства проти громадських активістів та дати оцінку реакції правоохоронних органів країни. Правоохоронні органи досі не змогли забезпечити правосуддя для постраждалих», – заявив директор програм Євразії Freedom House Марк Берендт.

У Freedom House заявляють, що ТСК не змогла повністю виконати свою місію у тримісячний термін, хоча і «принесла вагомі результати і значною мірою посприяла активнішому розслідуванню нападів».

6 листопада 2018 року Верховна Рада України підтримала постанову про створення Тимчасової слідчої комісії парламенту з розслідування нападу на активістку і чиновницю Катерину Гандзюк (померла 4 листопада 2018 року – ред.) та інших громадських активістів в Україні. Тримісячний термін повноважень комісії сплив 6 лютого.

На початку лютого у Freedom House заявили, що Україна в 2019 році залишається «частково вільною» країною, а рівень свобод в цілому у країні дещо погіршився.

Уряд пропонує вдосконалити правила відбору на Євробачення

Кабінет міністрів України підтримав пропозицію віце-прем’єр-міністра В’ячеслава Кириленка щодо вдосконалення правил відбору учасників від України на пісенний конкурс «Євробачення». Про це йдеться в повідомленні прес-служби Кабміну 27 лютого.

Крім того, уряд висловився за впорядкування «концертно-гастрольної діяльності для осіб, які беруть участь у заходах на території країни – агресора та окупованій території», звернувшись до Верховної Ради з проханням невідкладно розглянути відповідний законопроект.

«Урядове рішення продиктоване суспільним резонансом, який був викликаний обставинами недавнього відбору учасників конкурсу «Євробачення»-2019 від України. Як зазначили урядовці, втручатися в цей процес, так само як і в діяльність суспільного мовника (як куратора процесу) уряд не може. Втім саме удосконалення наявних нормативних актів дозволить виключити ситуації, що збурюють суспільство», – йдеться в заяві уряду.

Читайте також: Україна може залишитися без представника на Євробаченні – член правління НСТУ

Україна поки що не визначила, хто представлятиме її на Євробаченні-2019, що відбудеться в Тель-Авіві. Національна суспільна телерадіокомпанія відмовилася підписувати контракт із переможницею нацвідбору Maruv. На адресу співачки лунала критика через те, що раніше вона їздила виступати до Росії і також має заплановані концерти там у майбутньому.

Після цього НСТУ почала переговори з іншими учасниками відбору. Наразі двоє з них відмовилися представляти Україну на конкурсі.