Підконтрольний Кремлю Верховний суд Криму 6 жовтня продовжив на два місяці термін утримання під вартою двом фігурантам «справи українських диверсантів» Євгену Панову і Андрію Захтею, передає «Крим.Реалії». 

«Засідання відбулося в закритому режимі, суд видав з цього приводу ухвалу. Але разом із тим суддя задовольнив клопотання захисту про публічне виголошення рішення. Арешт продовжили до 9 грудня. Крім того, я клопотав про те, щоб Панова під час засідання не тримали в клітці. Суд вважає, що це не його компетенція», – розповів адвокат Євгенія Панова Сергій Легостов.

Він також додав, що керівництво СІЗО обмежує його підзахисного у праві на отримання інформації.

«Не так давно я передавав у СІЗО на ім’я Панова кілька газет, але станом на сьогоднішній день газет він так і не отримав. Їх фактично обмежують в інформації. Газети, які передає адвокат, крадуть. Підписки не дають. А літератури в СІЗО дуже мало, хіба що релігійна», – додав Легостов.

Засідання щодо продовження запобіжного заходу Андрію Захтею також відбувалося в закритому режимі, його інтереси представляв призначений адвокат.

26 серпня підконтрольний Кремлю Верховний суд Криму відхилив апеляцію захисту фігуранта «справи українських диверсантів» Євгена Панова на продовження запобіжного заходу – утримання під вартою.

10 серпня 2016 року ФСБ Росії повідомила, що в ніч на 7 серпня в анексованому Криму затримали групу «українських диверсантів», які нібито готували теракти на півострові. Затриманих деякий час утримували в московському СІЗО Лефортово, пізніше – повернули до Криму.

Російські спецслужби заявляють, що Євген Панов і Андрій Захтей були членами «групи диверсантів», що нібито планувала здійснити теракти на об’єктах туристичної й соціальної інфраструктури півострова.

Влада України заперечує російські звинувачення на адресу українців і називає їх «провокацією» російських спецслужб.
…

Голова РНБО назвав «російською агентурою» групу народних депутатів, передусім із фракції «Самопоміч», які заблокували парламентську трибуну
…

У Миколаєві міська рада ухвалила 5 жовтня рішення про недовіру міському голові Олександрові Сєнкевичу і достроково припинила його повноваження.

За це проголосували таємним голосуванням одностайно 42 депутати з 43 учасників цього голосування на позачерговій сесії; один бюлетень, за повідомленнями, визнали зіпсованим і недійсним. Для ухвалення рішення було досить 36 голосів на його підтримку (загалом у міськраді 54 депутати).

Як повідомляють, голосування бойкотувала фракція партії «Самопоміч», висуванцем якої є дотеперішній мер.

Роботу мера за два роки на посаді депутати міськради визнали незадовільною. Обов’язки міського голови буде виконувати секретар міськради Тетяна Казакова (член партії «Блок Петра Порошенка»).

Олександр Сєнкевич у відповідь заявив, що вважає рішення незаконним і буде оскаржувати його в суді.

За повідомленнями, проект рішення про дострокове припинення повноважень міського голови Миколаєва підготував однопартієць мера, член фракції «Самопоміч» Сергій Ісаков.
…

Голова Верховної Ради України Андрій Парубій заявив, що закон «про визнання Росії агресором», який не вдалося розглянути в парламенті 5 жовтня, все одно буде ухвалений.

Коментуючи протистояння у Верховній Раді під час розгляду проекту закону про особливості державної політики для забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій та Луганській областях (№ 7163), що його подав президент України як невідкладний і в якому, серед іншого, міститься пункт про визнання Росії державою-агресором, Парубій заявив, що «не розуміє логіки людей, які блокують трибуну».

За його словами, низка депутатів продовжила фізично блокувати трибуну і президію і після перерви, протягом якої на нараді керівників парламентських фракцій і груп визначили, що з тексту документу будуть вилучені пункти, що викликали найбільше заперечення, зі згадками про три мінські домовленості про врегулювання на окупованій частині Донбасу.

Як сказав Парубій, цю узгоджену позицію, що мала розблокувати ситуацію, він мав оголосити в залі, але трибуна лишилася заблокованою, що, за його словами, неприйнятно.

Оголосивши засідання Верховної Ради цього дня закритим, він додав, що розгляд законопроекту буде продовжений.

На розгляді парламенту перебуває кілька законопроектів щодо Донбасу, і президентських, і альтернативних до них. Наразі деякі депутати висловлювали претензії до президентських.

Зокрема, після розгляду в комітетах президент погодився на зміну в законопроекті про створення необхідних умов для мирного врегулювання ситуації в окремих районах Донецької та Луганської областей (№ 7164), який передбачає, що замість дотеперішнього трирічного терміну чинності особливостей місцевого самоврядування на окупованій частині Донбасу, який завершується 18 жовтня, хоча фактично так і не почав діяти, ці особливості мають бути запроваджені на рік після набуття нинішнім законом чинності: зміна уточнює, що це набуття чинності може настати тільки після виконання низки умов, серед яких виведення всіх незаконних збройних формувань, їхньої військової техніки, а також бойовиків та найманців із території України.

А в законопроекті про особливості державної політики для забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій та Луганській областях найбільше застережень викликала згадка в законодавчому тексті про необхідність першочергового виконання безпекових вимог усіх трьох мінських домовленостей, які наразі перебувають формально поза правовим полем України, хоча й фактично обов’язкові до виконання. Дехто побоювався, що така згадка надасть мінським угодам силу закону – хоча й без такого визнання Україна зобов’язалася виконати їх.

Цей закон має «створити нову правову основу для вирішення завдання відсічі ворожій агресії на Донбасі, а у перспективі – для відновлення територіальної цілісності України в межах міжнародно визнаного кордону», мовиться в пояснювальній записці до нього. Законопроект визначає правовий режим окремих районів Донецької та Луганської областей як тимчасово окупованої території України, мету і засоби державної політики для забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій та Луганській областях, особливості реалізації й захисту прав громадян України, які проживають на цих територіях, а також порядок керівництва заходами забезпечення національної безпеки і оборони на територіях Донецької та Луганської областей.

Законопроект, зокрема, пропонує визнати в Донецькій та Луганській областях тимчасово окупованими територіями ті, де Збройні сили Росії і окупаційна адміністрація Росії встановили і здійснюють окупаційну владу і загальний контроль Москви. В документі наголошено, що ця окупація нелегітимна і не створює для Росії ніяких територіальних прав, діяльність Збройних сил та інших військових формувань Росії та окупаційної адміністрації Москви, яка суперечить нормам міжнародного гуманітарного права, незаконна, а будь-який виданий у зв’язку з такою діяльністю акт недійсний і не створює правових наслідків.

Метою закону визначено звільнення цих територій і відновлення конституційного ладу на них, захист прав, свобод і законних інтересів громадян України, які постраждали внаслідок російської агресії, зміцнення незалежності, державності, забезпечення єдності і територіальної цілісності української держави.

«Держава Україна не несе відповідальності за протиправні дії Російської Федерації як держави-агресора, її Збройних сил, інших військових формувань та окупаційної адміністрації на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях», – наголошено в документі.

Законопроект передбачає забезпечити пріоритетність виконання безпекових положень усіх трьох головних мінських домовленостей – Мінського протоколу від 5 вересня 2014 року, Мінського меморандуму від 9 вересня 2014 року і Мінського комплексу заходів від 12 лютого 2015 року – з метою створити необхідні умови для політичного врегулювання відповідно до норм і принципів міжнародного права і законодавства України.

Дії України в регіоні визначаються як стримування і відсіч російської збройної агресії в Донецькій та Луганській областях на підставі статті 51 Статуту ООН, яка визначає право держав на самооборону.

Цей законопроект стосується тільки окупованої частини Донбасу, але в ньому наголошено: «Цей Закон діє без шкоди для невіддільного суверенного права України на тимчасово окуповану Російською Федерацією територію Автономної Республіки Крим та міста Севастополя та заходів, спрямованих на повне відновлення територіальної цілісності України у міжнародно визнаному кордоні».
…

Спеціальний представник Держдепартаменту США з питань України Курт Волкер написав у Twitter, що 7 жовтня зустрінеться з помічником президента Росії Владиславом Сурковим у Белграді – столиці Сербії.

«Зустрінуся з російським колегою 7 жовтня в Белграді, щоб обговорити, як прискорити реалізацію «Мінська» та відновити територіальну цілісність України», – написав Волкер.

Це буде друга зустріч Волкера та Суркова, який представляє точку зору російського президента Володимира Путіна щодо конфлікту на сході України.

Як передає кореспондент Радіо Свобода, ця зустріч відбудеться в Белграді, бо це – нейтральна територія. Волкер поки що не відмовляється зустрічатися зі своїм російським колегою в Москві чи в інших містах Росії, а от Сурков не може їздити до країн ЄС, оскільки перебуває в списку санкцій.

Вперше переговори між Волкерм і Сурковим відбулися 21 серпня в Мінську – столиці Білорусі. Вони зустрілися за закритими дверима.

Після серпневої зустрічі Сурков, за повідомленнями російських інформаційних агентств, заявив, що його дискусія з Волкером була «корисною та конструктивною».

Волкер тоді не коментував ці слова.

Раніше спецпредставник США з питань України Курт Волкер заявляв, що вважає, що введення на Донбас миротворців ООН дозволить забезпечити умови для проведення в ОРДЛО місцевих виборів.

В результаті бойових дій на Донбасі між підтримуваними Росією бойовиками та українськими Збройними силами із квітня 2014 року загинуло понад 10 тисяч осіб.
…

Українці хочуть вчитися і працювати за кордоном, а жити – в Україні, кажуть соціологи. «Нафтогаз» скоро не буде управляти газотранспортною системою. Справу про організаторів розстрілів на Майдані починає розглядати суд.

На ці теми говоритимуть ведучий Ранкової Свободи Дмитро Баркар і гості студії: соціолог Олександр Шульга, адвокат і правозахисниця Наталія Ковалко; експерти з питань енергетики Валентин Землянський і Юрій Корольчук; керівник департаменту спецрозслідувань Генпрокуратури Сергій Горбатюк, народний депутат Ігор Луценко.
…

Служба безпеки України ухвалить «законне рішення щодо чергового російського пропагандиста», повідомила речниця СБУ Олена Гітлянська після повідомлень про затримання в Києві кореспондента російського телеканалу «НТВ» В’ячеслава Немишева.

«А поки я від себе особисто пропоную ознайомитись з його «творчістю», – додала вона у фейсбуці і розмістила посилання на один із матеріалів цього кореспондента на сайті російського телеканалу. Матеріал за 17 вересня має назву «Малолітні бомбісти: як українські спецслужби вербують дітей на Донбасі» і підзаголовок «У Донецьку розкрита агентурна мережа українських спецслужб, учасники якої притягали до диверсійної діяльності дітей і підлітків». Схожі заяви донецькі бойовики робили вже не раз, їх активно поширювали російські засоби інформації, в Києві їх щоразу спростовували.

Гітлянська також повідомила агентству «Інтерфакс-Україна», що поліція передала затриманого до СБУ, де його нині опитують і за результатами опитування ухвалять рішення про подальші дії.

Вона також підтвердила агентству «Українські новини», що в затриманого вилучили так звану «акредитацію» від незаконного сепаратистського збройного угруповання «ДНР» – це угруповання визнане в Україні терористичним.

Раніше 4 жовтня про затримання кореспондента повідомив сам російський канал.

А агентство «Інтерфакс-Україна» з посиланням на «джерело в українських правоохоронних органах» повідомило, що Національна поліція України підтвердила затримання російського журналіста «за скоєння кримінального правопорушення».

Телеканал «НТВ» відомий тим, що з суспільно-політичних питань, зокрема і з української тематики, дотримується пропагандистської лінії Кремля. Його неправдиві матеріали вже викликали критику активістів у самій Росії, які закликали до його бойкоту.

Тим часом інший російський телеканал, орган Міністерства оборони Росії «Звезда», повідомив, що В’ячеслав Немишев раніше був його кореспондентом, не уточнивши, коли саме. Цей канал так само відомий, зокрема, своїми пропагандистськими матеріалами з окупованих територій українського Донбасу на підтримку сепаратистів.

Останнім часом із України видворили цілу низку журналістів, переважно з Росії, але й із інших країн, за «діяльність, що суперечить інтересам України». Це викликало критику деяких правозахисних і журналістських організацій.
…

Президент України Петро Порошенко пропонує Верховній Раді визнати в Донецькій та Луганській областях тимчасово окупованими території, де «збройні сили Російської Федерації і окупаційна адміністрація Російської Федерації встановили та здійснюють окупаційну владу та загальний контроль Російської Федерації».

Таке положення міститься в статті 1 проекту закону «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій та Луганській областях». Цей законопроект Порошенко подав на розгляд парламенту 4 жовтня і визначив його як невідкладний.

Стаття 8 президентського законопроекту визначає, що «для… стримування і відсічі російської збройної агресії в Донецькій та Луганській областях залучаються в установленому порядку сили і засоби… Збройних Сил України, інших військових формувань», перелік яких вказано в статті.

Стаття 9 проекту передбачає, що «безпосереднє керівництво силами та засобами Збройних Сил України, інших військових формувань… покладається на Об’єднаний оперативний штаб Збройних Сил України».

Дотепер штаб української воєнної операції на Донбасі офіційно називається «штабом антитерористичної операції».

Секретар комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони Іван Вінник повідомив 4 жовтня, що президент вноситиме до парламенту два законопроекти, які стосуються Донбасу. «Буде ще один законопроект, який буде в комітеті закордонних справ», – відзначив Вінник. Цей другий законопроект, додав депутат, стосуватиметься «питань, пов’язаних з міжнародними відносинами».

Раніше цього тижня голова парламентського комітету в закордонних справах Ганна Гопко заявила, що президент має зареєструвати в парламенті законопроект про реінтеграцію Донбасу 4 жовтня, а розглядатися в сесійній залі він може вже в четвер, 5 жовтня.
…

Президент України Петро Порошенко подав 4 жовтня до Верховної Ради проект закону «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій та Луганській областях». Про це повідомляє сайт українського парламенту.

Станом на 15:00 текст законопроекту недоступний на сайті. У примітках вказано, що головним комітетом, відповідальним за цей законопроект, є комітет з питань національної безпеки і оборони. Президент визначив проект цього закону як невідкладний.

Секретар комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони Іван Вінник повідомив 4 жовтня, що президент вноситиме до парламенту два законопроекти, які стосуються Донбасу. «Буде ще один законопроект, який буде в комітеті закордонних справ», – відзначив Вінник. Цей другий законопроект, додав депутат, стосуватиметься «питань, пов’язаних з міжнародними відносинами».

Раніше цього тижня голова парламентського комітету в закордонних справах Ганна Гопко заявила, що президент має зареєструвати в парламенті законопроект про реінтеграцію Донбасу 4 жовтня, а розглядатися в сесійній залі він може вже в четвер, 5 жовтня.
…

Міський голова Кривого Рогу Юрій Вілкул не з’явився на допит до прокуратури в Дніпрі, який мав відбутися 4 жовтня. Інформацію про це Радіо Свобода підтвердили в обласній прокуратурі.

За даними з прокуратури, Юрій Вілкул був викликаних на допит як свідок у рамках кримінального провадження, порушеного проти посадових осіб Криворізької міськради за статтею 191 Кримінального кодексу України (привласнення майна шляхом зловживання службовим становищем).

«Причину, з якої він не з’явився, ми не знаємо. Зі слів співробітників міськвиконкому, він хворіє. Але особисто він офіційно нам нічого не повідомив. Він просто не прийшов. Він не є підозрюваним, допит мав бути як свідка», – сказали в обласній прокуратурі.

Водночас у прокуратурі повідомили, що те, чи буде викликатись мер на допит повторно і коли, вирішуватиме слідство.

Раніше, у червні 2017 року, у міжнародний розшук було оголошено першого заступника мера Кривого Рогу Євгена Удода, який є фігурантом у кримінальних проваджень. У розшуковій базі офіційного сайту МВС України вказані статті, які йому інкримінуються, – 191, 129, 255 Кримінального кодексу України (заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем в особливо великих розмірах, погроза вбивством, створення злочинної організації).

Пізніше стало відомо, що Євгена Удода звільнено з посади за статтею 38 Кодексу законів про працю України «за власним бажанням у зв’язку неможливістю продовжувати роботу». «Заява про звільнення надійшла електронною поштою», – заявили в міськраді.

17 травня Генеральний прокурор України Юрій Луценко повідомив, що першому заступнику міського голови Кривого Рогу Євгену Удоду повідомили про підозру. За даними з мерії, на той момент Євген Удод перебував у відпустці.

У листопаді 2016 року, березні і травні 2017 року в Криворізькій міській раді силовики проводили обшуки з вилученням документів. Тоді посадовців мерії звинувачували в нецільовому використанні бюджетних коштів «шляхом суттєвого завищення вартості придбаних послуг».
…

Міністерство закордонних справ України вимагає від Росії скасувати призов на російську військову службу в окупованому Криму. Про це йдеться у заяві, поширеній 3 жовтня на сайті українського зовнішньополітичного відомства.

«Міністерство закордонних справ України висловлює рішучий протест з приводу наміру Російської Федерації провести призов на військову службу на тимчасово окупованій території АР Крим і у місті Севастополь (Україна)», – заявляють українські дипломати.

У відомстві вкотре наголосили, що Генеральна асамблея ООН у резолюції A/RES/71/205 від 19 грудня 2016 року «Ситуація з правами людини у Автономній Республіці Крим та місті Севастополь (Україна)» підтвердила факт незаконної окупації Криму і Севастополя з боку Росії та закликала її виконати свої зобов’язання згідно з міжнародним гуманітарним правом, міжнародними механізмами захисту прав людини, іншими договірно-правовими інструментами, стороною яких вона є.

«Звертаємо увагу, що, згідно з міжнародним гуманітарним правом, державі-окупанту забороняється примушувати осіб, котрі перебувають під захистом, служити в її збройних або допоміжних силах, так само як і забороняється чинити тиск і вести пропаганду на користь добровільного вступу до армії», – заявили в МЗС.

У тематичній доповіді Управління верховного комісара ООН з прав людини «Ситуація з правами людини у тимчасово окупованій Автономній Республіці Крим та місті Севастополь (Україна)», опублікованій 25 вересня 2017 року, зафіксовані факти переслідувань окупаційною російською владою жителів Криму за відмову служити у російській армії.

В анексованому Криму на військову службу до російської армії призвуть понад 2 тисячі громадян, повідомило 2 жовтня Міністерство оборони Росії.

Кримська правозахисна група звернулася до жителів Криму з проханням повідомляти про факти призову на строкову службу в російську армію з території анексованого півострова.

Після анексії Криму російська влада четвертий рік поспіль продовжує набір кримчан до лав своєї армії. Пропагандою служби в Збройних силах Росії супроводжуються багато масових заходів на півострові. Кримчан на вулицях запрошують на службу до російської армії всупереч міжнародному законодавству і рішенням Генасамблеї ООН, які це забороняють.

Верховна Рада України офіційно оголосила 20 лютого 2014 року початком тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією. 7 жовтня 2015 року президент України Петро Порошенко підписав закон про це. Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили низку економічних санкцій. Росія заперечує окупацію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості».
…

Міністерство фінансів України заявило, що слова генерального прокурора України Юрія Луценка про можливу вину відомства у вибухах на військових складах у Калинівці порушують законодавство України.

Міністерство повідомило, що фінансування бюджетної програми Міністерства оборони, що передбачає заходи збереження та вибухопожежобезпеки боєприпасів, в тому числі на складі в Калинівці, надійшло в повному обсязі у відповідності до запиту Міністерства оборони.

Навівши у своєму повідомленні детальні дані про дати надання коштів і їхні суми, Міністерство фінансів запевнило, що всі заходи щодо фінансування живучості та вибухопожежобезпеки арсеналів, баз і складів Збройних сил України здійснює в повному обсязі та у встановлені терміни відповідно до Бюджетного розпису згідно з запитом Міністерства оборони.

«Міністерство фінансів вважає, що заяви генерального прокурора щодо можливої опосередкованої провини Міністерства фінансів України у подіях, що відбулися в Калинцівці на військових складах, є суто політичними та суперечать засадам діяльності прокуратури, визначених пунктом 4 частини першої (презумпція невинуватості) та пункту 6 частини першої (політична нейтральність) статті 3 Закону України «Про прокуратуру», – мовиться в заяві міністерства.

Міністерство фінансів глибоко стурбоване наявністю можливості ворогів України проводити диверсії на її території і закликає до якісного та неупередженого розслідування зазначеного злочину і має очікування, що особи, дії або бездіяльність яких сприяли вчиненню цього злочину, а так само його безпосередні виконавці, провина яких буде доведена в суді, понесли передбачену законом відповідальність», – додали у відомстві.

Раніше 3 жовтня генеральний прокурор України Юрій Луценко під час перебування в Харкові, за повідомленнями засобів інформації, заявив стосовно пожежі і вибухів на складі боєприпасів у Калинівці, що основною версією слідства є диверсія, але, серед іншого, вивчається і версія службової недбалості при наданні коштів на утримання арсеналу. При цьому Луценко додав, що стосовно цього є питання до Міністерства фінансів України.

Цього ж дня, 3 жовтня, в Державній службі з надзвичайних ситуацій повідомили, що відкритих осередків горіння на території військового складу поблизу міста Калинівки Вінницької області вже немає, так само припинилися вибухи боєприпасів, які тривали ще попереднього дня. За повідомленням, продовжується очищення місцевості від вибухонебезпечних предметів у 10-кілометровій зоні навколо арсеналу.

Пожежа і вибухи на складах боєприпасів біля Калинівки почалися ввечері 26 вересня. Через це з Калинівки і прилеглих сіл евакуювали понад 30 тисяч людей, були травмовані дві людини, яких госпіталізували до медичних закладів. Пожежу цього разу, на відміну від попередніх таких інцидентів, швидко локалізували і погасили, і вже на вечір 28 вересня майже всі евакуйовані змогли повернутися додому.

Генеральний прокурор України Юрій Луценко заявив, що в ГПУ не виключають можливості диверсії як причини пожежі і вибухів боєприпасів на арсеналі, зокрема, можливості того, що там був закладений детонатор.

Міністр фінансів України Олександр Данилюк заявив, що уряд надав 100 мільйонів гривень на фінансування ліквідації наслідків надзвичайної ситуації: відновлення пошкоджених об’єктів, житлових будинків, шкіл, інфраструктури.

Військова прокуратура Центрального регіону України розслідує справу про вибухи за статтею «диверсія».
…

Закон дає можливості, щоб «наші діти добре володіли як українською, так і болгарською мовами» – Красимир Минчев
…

Цілком природно і нормально, що Угорщина і Румунія разом виступають проти нового закону України «Про освіту», заявив міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійятро, перебуваючи з візитом у Румунії, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

Як сказав угорський міністр після зустрічі з румунським колегою Теодором Мелешкану в румунському місті Клужі, Угорщина зацікавлена у створенні і збереженні стратегічного контакту з Румунією в цьому питанні, адже «набагато краще створювати історії успіху, ніж мати справу з конфліктами»

Сійярто також наголосив, що, як він уважає, закон про освіту суперечить угоді про асоціацію між Україною та ЄС, підписання якої підтримали Будапешт і Бухарест. Через це, сказав міністр, він розглядає ухвалення українського закону як «удар у спину» двом державам.

Водночас міністр бачить «серйозну загрозу» в тому, що на розгляд українських парламентарів потрапили також законопроекти про мову та громадянство.

Голова МЗС Угорщини знову нагадав: Угорщина багато разів зверталася до української влади, щоб Київ не ухвалював цього закону, але це було зроблено попри заяви Будапешта, що новий законодавчий акт, як переконаний міністр, порушує права нацменшин в Україні.

В Україні живе понад півмільйона угорців і румунів, і через це також Угорщина і Румунія виступають разом, заявив Сійярто.

На його думку, якщо Верховна Рада законодавчо ухвалить пропозиції, запропоновані парламентською комісією з питань культури, мовно-освітні можливості угорської та румунської меншин будуть значно звужені, а проти цього Угорщина та Румунія боротимуться спільно, заявив Сійярто.

Минулого тижня в Будапешті на форумі, організованому Радою Європи щодо Стамбульської конвенції, депутати парламенту Угорщини відмовилися від зустрічі з делегацією Верховної Ради України, щоб вислухати роз’яснення стосовно мовної статті закону України «Про освіту», повідомляла перший заступник голови Верховної Ради України Ірина Геращенко на погоджувальній раді керівників фракцій. Вона закликала депутатів використовувати всі можливі міжнародні майданчики для роз’яснення представникам іноземних держав положень закону «Про освіту».

Цей закон викликав різку критичну реакцію в Угорщині, Румунії, Польщі, а також критичні зауваження Болгарії та Греції. Різко проти нього висловилися в Росії. До Петра Порошенка з проханням не підписувати законопроект звернувся голова Закарпатської обласної адміністрації Геннадій Москаль та громадсько-культурні організації закарпатських угорців.

У законі, зокрема, передбачено, що діти з нацменшин в Україні продовжуватимуть вивчати рідну мову з першого до п’ятого класу, а в середній школі навчатимуться державною мовою. Також окремо обумовлено, що коли мова нацменшини належить до мов Європейського союзу, можливе викладання нею однієї або кількох дисциплін.

Окремий лист-звернення до президента України написали також голова Центрального органу національного самоврядування українців Угорщини Юрко Кравченко та представник української нацменшини в парламенті Угорщини Ярослава Хортяні-Гук.

29 вересня в Будапешті в Центрі української культури й документації пройшов «круглий стіл» для обговорення ухваленого в Україні 5 вересня «Закону про освіту» та неоднозначної реакції, яку він викликав із боку деяких сусідніх країн. В обговоренні з українського боку взяли участь тимчасовий повірник у справах України в Угорщині Андрій Лупак, голова Української всесвітньої координаційної ради Михайло Ратушний та мер міста Тетієва (Київська область) Руслан Майструк.

НА ТЕМУ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ:

Порошенко: мовна стаття закону «Про освіту» відповідає європейським практикам​

Мовні претензії сусідів: Україна пояснила Румунії освітній закон​

Чи винна Україна, що закарпатські угорці погано знають українську мову?​

Закон «Про освіту», мова та європейські сусіди. Не вистачає довіри

Коли українська мова стане державною не лише за статусом, а й за функцією?

Порошенко: в Україні не забороняється вивчення мови нацменшин, але кожна дитина має знати українську

«Ми живемо в Україні і кожен має знати українську мову» – директор школи на Луганщині

«Якою мовою будемо проводити навчання, такою і буде держава» – директор київської школи

Українська мова як економічний чинник

Тест на державність для політиків. Битва за українську мову

Нація і мова. Українське для них чуже, їхня замаскована альтернатива – російський націоналізм

Українська мова в окупованому Криму: «ритуальне» знищення

Закон про українську мову треба ухвалити невідкладно

«Це щеплення від Росії»: юристи про мовні квоти на телебаченні України

75 відсотків українською. Мовні квоти є ефективними – Зураб Аласанія 

Мовний супермен Святослав Літинський: мовний кордон сильніший від військового

Порошенко підписав закон про мовні квоти на телебаченні

Квоти: 75% української в ефірі та «Діамантова рука» з субтитрами

Верховна Рада затвердила обов’язкові 75% української мови на телебаченні

Про мовну психотравму і українське ґетто. Українська журналістка заступилася за Олега Скрипку

Київ може показати приклад, як подолати наслідки мовної окупації України

Financial Times: кількість російськомовних в Україні суттєво зменшилася

Кількість виборців проросійських партій в Україні стрімко зменшується – експерт

Кореянка вивчила українську. Її дивують російськомовні чиновники України

Підводні камені постанови Кабміну про вільне володіння державною мовою

Міжнародне угруповання із захисту російськомовних під контролем Кремля

Українська мова і Порошенко. Досвід Фінляндії та Ізраїлю для України

Закон про мову – шанс для дітей із російськомовних родин знати українську

Війна проти України. Вбивство бібліотеки і українська мова

Путін розпочав війну проти України із мовної агресії

Українська мова і захисники «русского мира»
…

У Спеціальній моніторинговій місії ОБСЄ в Україні спростували твердження першого заступника голови Верховної Ради України, представника України в гуманітарній підгрупі Тристоронньої контактної групи щодо врегулювання на Донбасі Ірини Геращенко (фракція «Блок Петра Порошенка»), ніби в цій місії за останній рік удвічі зросла кількість представників Росії.

За повідомленням місії, кількість росіян у ній за останній рік, навпаки, зменшилася.

«Спостерігачі СММ ОБСЄ набираються з усіх 44 країн-членів Організації з безпеки і співпраці в Європі, однією з яких є й Росія, яка надає 35 спостерігачів (рік тому було 39). Більшість спостерігачів СММ походять із країн Європейського союзу (339). Крім того, в місії працює 373 українські працівники», – повідомили в місії ОБСЄ.

«СММ закликає всіх, хто коментує дії місії чи пише про неї, спершу зв’язуватися з місією, щоб встановити факти й уникнути некоректних чи безпідставних тверджень», – мовиться в дописі місії у фейсбуці.

Ірина Геращенко ще не коментувала цієї відповіді.

Попереднього дня, 1 жовтня, Геращенко в телепрограмі «ТСН. Тиждень» на телеканалі «1+1», зокрема, заявила: «Питання в тому, що дуже часто в місії є представники тих країн, які мають особливі сентименти до Москви, і іноді вони не помічають очевидних обстрілів. За останній рік, до речі, в СММ ОБСЄ вдвічі зросла присутність росіян, у кілька разів зросла присутність сербів, білорусів. Ми хочемо сказати, що дуже важливо, щоб усі, хто працює в СММ ОБСЄ, були неупередженими і беззастережно ставилися до виконання своїх обов’язків».

СММ ОБСЄ працює на всій території України, хоча найбільше уваги приділяє зоні гібридної агресії Росії на частині сходу України. При цьому Росія не допускає місію до окупованого нею українського Криму, хоча робота там як на частині української території передбачена мандатом місії, також місії часто чинять перешкоди підтримувані Росією бойовики на частині Донбасу; в окремих випадках джерелом перешкод стають там і українські війська.

При цьому обидві сторони протистояння на частині Донбасу час від часу звинувачують місію в необ’єктивності і у прихильності до протилежної сторони.
…

У вересні до портів окупованого Криму зайшло 30 вантажних суден-порушників. Про це повідомляє прес-служба Міністерства з питань тимчасово окупованих територій.

Загалом цими суднами здійснено 79 заходів до портів Керчі, Севастополя та Феодосії. З них 23 судна під прапором Російської Федерації, ще сім – під прапорами інших держав, зокрема, Палау, Сьєрра-Леоне, Того, Танзанія.

Крім того, зафіксовано п’ять суден під прапорами Мальти, Панами, Танзанії, Того та Росії, які перебували в акваторії портів Севастополя, Феодосії та Ялти без заходу до терміналів порту.

У відомстві нагадали, що морські порти, розташовані на території Автономної Республіки Крим – Євпаторія, Керч, Севастополь, Феодосія, Ялта – закриті на підставі розпорядження Кабінету міністрів від 30 квітня 2014 року та згідно з наказом міністерства інфраструктури від 16 червня 2014 року.

Верховна Рада України офіційно оголосила 20 лютого 2014 року початком тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією. 7 жовтня 2015 року президент України Петро Порошенко підписав закон про це. Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили низку економічних санкцій. Росія заперечує окупацію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості».
…

Генпрокурор України Юрій Луценко заявив, що серед сотні гостей на весіллі його сина було щонайменше четверо осіб, які підлягають цілодобовій державній охороні, тому співробітники УДО перебували «за периметром цього сімейного свята», і додав, що «шкодує, що працівники УДО не змогли знайти балансу і вступили у фізичний контакт із журналістами», коментуючи в ефірі «ТСН.Тиждень» сюжет програми «Схеми» (спільного проекту Радіо Свобода і телеканалу «UA: Перший»), в якому йшлося, зокрема, про те, що весілля сина очільника ГПУ обслуговували автомобілі Генпрокуратури й охороняли сили Управління держохорони.

«Управління державної охорони має право визначати периметр для безпеки цих охороняємих осіб. Те, що встановлює УДО, є обов’язковим для всіх, включно для журналістів. Проте я шкодую, що журналісти у нас часто перетворюються на нишпорок. Якби вони підійшли до мене і сказали: ми хочемо на весілля, я б їх запросив і навіть пригостив. Проте їм було цікаво познімати з кущів, хто заходить і хто виходить. Вони стали простими папараці. З іншого боку, я шкодую, що працівники УДО не змогли знайти балансу і вступили у фізичний контакт із журналістами. Не моя справа слідкувати за тим, що відбувається за периметром мого сімейного свята. Проте Управління державної охорони зараз проводить службову перевірку, і в разі якщо воно встановить порушення чинного законодавства, безумовно, винні будуть притягнуті до відповідальності», – сказав Юрій Луценко.

До цього генпрокурор лише один раз прокоментував сюжет «Схем» – він, відповідаючи на запитання одного з користувачів у коментарях у себе на сторінці Facebook, заявив, що має «право на особисте 5-годинне щастя».

Закрита вечірка з нагоди весілля сина генерального прокурора відбулася 15 вересня у ресторанному комплексі під Києвом. Журналістам вдалося зафіксувати, як службові автомобілі використовувалися для складання подарунків і перевезення осіб, які не входять до держструктур, зокрема візажистки нареченої.

На святі старшого сина Юрія Луценка були присутні перші особи держави, а також низка міністрів і народних депутатів. Зокрема, президент Петро Порошенко і прем’єр-міністр Володимир Гройсман з дружинами, міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, перший віце-прем’єр-міністр Степан Кубів, колишній прем’єр-міністр Арсеній Яценюк, мер Києва Віталій Кличко, віце-спікер парламенту Ірина Геращенко, міністр інформаційної політики Юрій Стець, міністр юстиції Павло Петренко.

Окрім того, журналісти зафіксували на святі сина генпрокурора заступника голови фракції БПП Ігоря Кононенка, екс-голову Адміністрації президента, а нині секретаря Національної інвестиційної ради Бориса Ложкіна і секретаря РНБО Олександра Турчинова.

Тут також тут був колишній «регіонал», який голосував за так звані «диктаторські закони 16-го січня», а нині позафракційний депутат Андрій Деркач.

Щоб журналісти не побачили відвідувачів, співробітники Управління державної охорони всіляко намагалися завадити їм зафіксувати ці події на відео, а під час виїзду зі святкування президента Порошенка здійснили фізичний напад на знімальну групу, щоб перешкодити зйомці цього моменту. В результаті оператор «Схем» Борис Троценко отримав струс мозку і пошкодження руки.

​

Згодом начальник Управління державної охорони Валерій Гелетей зателефонував до журналіста програми «Схеми» Михайла Ткача і вибачився за інцидент. Під час зустрічі з журналістами начальник УДО зазначив, що службова перевірка щодо співробітників УДО, які скоїли напад на журналістів програми «Схеми», не виявила порушень у їхніх діях.

Начальник УДО пояснив дії своїх підлеглих тим, що «цей військовослужбовець спіткнувся, упав і зачепився за оператора».

Речник президента України Святослав Цеголко заявив: «Виступ пана Гелетея не означає завершення розслідування. Винні в інциденті з журналістами обов’язково мають бути покарані».

Крім того, комітет Верховної Ради з питань свободи слова і інформаційної політики розглянув на своєму засіданні питання нападу співробітників УДО на журналістів. Голова комітету Вікторія Сюмар висловила сподівання, що службове розслідування нападу буде продовжене.

Журналісти написали заяву в поліцію про перешкоджання їхній професійній діяльності.
…

Як захистити ліси України від незаконного вирубування і вивезення? Чи виконає уряд обіцянку розпочати опалювальний сезон раніше? Що чекає Європу після референдуму в Каталонії?

На ці теми говоритимуть ведучий Ранкової Свободи Дмитро Баркар і гості студії: заступник директора Карпатського біосферного заповідника Федір Гамор, екс-голова Держлісгоспу України Юрій Марчук; заступник начальника департаменту НАК «Нафтогаз України» Олексій Хабатюк, екс-директор з фінансових та інвестиційних питань НАК «Нафтогаз» Ярослав Диковицький; українська журналістка Христина Грищук, український громадський діяч в Іспанії Андрій Якубув, юрист-міжнародник Геннадій Друзенко.
…

Близько десятка учасників російської ініціативи «Стратегія-30» провели 30 вересня у російській столиці Москві акцію «День політзека», в ході якої закликали російську владу припинити переслідування, зокрема, кримчан Миколи Семени, Ахтема Чийгоза та Ільмі Умерова. Про це Крим.Реалії розповіли організатори.

Згідно з повідомленням, на Тверській вулиці активісти закликали до звільнення російських і кримських політв’язнів та скасування «репресивних» статей Кримінального кодексу Росії.

«Цього місяця, у вересні, відбувся вирок свободі слова. Засудили журналіста (Миколу Семену – ред.) за його професійну діяльність, що формулювалося як заклики до сепаратизму. Засудили окупанти за те, що він був не згоден з окупацією Криму», – заявила одна з організаторів акції Віра Лаврешіна.

Повідомляється, що активісти тримали плакати на підтримку кримського журналіста Миколи Семени, а також засуджених в анексованому Криму лідерів кримськотатарського національного руху Ахтема Чийгоза, Ільмі Умерова, переслідуваних фігурантів справи «Хізб ут-Тахрір», російського публіциста Бориса Стомахіна.

Активістів під час заходу, за їхніми ж словами, поліція не затримувала.

«День політзека» – щомісячна акція російських опозиційних активістів, яка відбувається 30 числа.

Підконтрольний Кремлю Сімферопольський районний суд Криму 27 вересня засудив одного з лідерів кримськотатарського національного руху Ільмі Умерова до двох років колонії-поселення. Також йому заборонено два роки займатися публічною діяльністю і виступати в ЗМІ. Умерова звинувачували в публічних закликах до сепаратизму. Він назвав порушену проти нього кримінальну справу політично мотивованою.

22 вересня Залізничний районний суд Сімферополя призначив Миколі Семена покарання у вигляді двох з половиною років умовно з випробувальним терміном на три роки і забороною займатися публічною діяльністю. Російська влада звинувачували Семену в публічних закликах до порушення територіальної цілісності Росії. Журналіст заявляв, що в своїх матеріалах він реалізовував право на «вільне волевиявлення».

11 вересня підконтрольний Кремлю Верховний суд Криму засудив одного з лідерів кримськотатарського народу Ахтема Чийгоза до восьми років ув’язнення за звинуваченням у «організації масових заворушень», що відбулися 26 лютого 2014 року, між учасниками мітингів, з одного боку – прихильників територіальної цілісності України, з іншого –  проросійських активістів біля будівлі Верховної Ради Криму в Сімферополі. Чийгоз відкинув всі звинувачення на свою адресу і назвав справу політично мотивованою.
…

У прес-центрі штабу АТО у неділю повідомили, що підтримувані Росією бойовики на Донбасі 20 разів упродовж минулої доби відкривали вогонь в бік позицій ЗСУ, в результаті чого троє українських військових постраждали.

«Українські військові 12 разів вогнем у відповідь примушували противника до дотримання мирних домовленостей. Унаслідок бойових дій один наш боєць був поранений, ще двоє отримали бойові травми», – йдеться в повідомленні прес-центру на сторінці у Facebook.

За даними українських військових, основна активність бойовиків зберігалась на донецькому напрямку  – біля Авдіївки, шахти Бутівка, Невельського та Майорська. Під вогонь бойовиків напередодні також потрапили позиції ЗСУ поблизу Лебединського, Водяного та Широкина.

В угрупованні «ДНР» заявили, що Збройні сили України за добу випустили по контрольованій сепаратистами території сотні мін та снарядів. В угрупованні «ЛНР» звинуватили українських військових у 9 обстрілах територій, захоплених луганськими бойовиками.

Черговий режим припинення вогню, про який заявила 23 серпня Тристороння контактна група, мав почати діяти з 25 серпня, напередодні початку шкільного року, і стати постійним. Про перші його порушення сторони заявили вже через кілька хвилин після настання часу перемир’я.

 
…

Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан 30 вересня в румунському Клужі заявив, що «майбутнє пишуть угорською мовою». Він додав, що національна місія Угорщини – знайти і зберегти всі закордонні угорські громади, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

«Наше завдання – домогтися, щоб вони процвітали на землі, де народилися; могли навчатисяугорською мовою і могли жити як угорці», – наголосив Орбан.

Думки Орбана конкретизували його однопартійці. Вони вважають, що за потреби уряд Угорщини зможе забезпечити навчання угорською на Закарпатті через приватні школи та приватні університети. Про це заявив у Будапешті Ґерґей Ґуляш, керівник проурядової фракції ФІДЕС на презентації книжки «Національна політика: в лещатах. Аспект – без кордонів».

Політик владної коаліції позитивно оцінює той факт, що як уряд Угорщини, так і опозиція виступають єдиним фронтом у питаннях національної політики.

Депутат Європарламенту від ФІДЕС Дьєрдь Шепфлін, виступаючи на презентації, висловив занепокоєння тим фактом, що оскільки Україна не є членом ЄС і навряд чи набуде членства найближчим часом, новий закон України «Про освіту» не можна розглядати як питання компетенції Європейського союзу.

Український закон «Про освіту» набув чинності 28 вересня. 25 вересня його підписав президент України Петро Порошенко, при цьому закликавши Міністерство закордонних справ і Міністерство освіти України провести необхідні консультації з європейськими партнерами, у тому числі з Радою Європи. Він також заявив, що мовна стаття закону «Про освіту» відповідає європейським практикам. У Києві також висловлювали думку, що висновок Венеційської комісії Ради Європи про цей закон буде на користь України.

Норма закону щодо мови освіти, державної, викликала критику в деяких колах і в Україні (зокрема, її критикував голова Закарпатської ОДА Геннадій Москаль), і за кордоном. В МЗС Угорщини вже обіцяли блокувати кроки на шляху євроінтеграції України через закон про освіту; в Києві такі заяви Будапешта назвали істеричними. Крім того, з критикою закону виступали Румунія, Болгарія, Греція, Польща і Росія, а також президент Молдови.

Міністр освіти України Лілія Гриневич наголошувала, що закон не позбавить меншин права на освіту рідними мовами. Вона зазначала, що закон гарантує національним меншинам вивчення їхніх мов. Проте вона додала, що представники меншин в Україні повинні вільно володіти українською, щоб досягти успіху в Україні. Гриневич також заявила, що мовну статтю закону «Про освіту» буде уточнено в законі «Про загальну середню освіту».

НА ТЕМУ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ:

Порошенко: мовна стаття закону «Про освіту» відповідає європейським практикам​

Мовні претензії сусідів: Україна пояснила Румунії освітній закон​

Чи винна Україна, що закарпатські угорці погано знають українську мову?​

Закон «Про освіту», мова та європейські сусіди. Не вистачає довіри

Коли українська мова стане державною не лише за статусом, а й за функцією?

Порошенко: в Україні не забороняється вивчення мови нацменшин, але кожна дитина має знати українську

«Ми живемо в Україні і кожен має знати українську мову» – директор школи на Луганщині

«Якою мовою будемо проводити навчання, такою і буде держава» – директор київської школи

Українська мова як економічний чинник

Тест на державність для політиків. Битва за українську мову

Нація і мова. Українське для них чуже, їхня замаскована альтернатива – російський націоналізм

Українська мова в окупованому Криму: «ритуальне» знищення

Закон про українську мову треба ухвалити невідкладно

«Це щеплення від Росії»: юристи про мовні квоти на телебаченні України

75 відсотків українською. Мовні квоти є ефективними – Зураб Аласанія 

Мовний супермен Святослав Літинський: мовний кордон сильніший від військового

Порошенко підписав закон про мовні квоти на телебаченні

Квоти: 75% української в ефірі та «Діамантова рука» з субтитрами

Верховна Рада затвердила обов’язкові 75% української мови на телебаченні

Про мовну психотравму і українське ґетто. Українська журналістка заступилася за Олега Скрипку

Київ може показати приклад, як подолати наслідки мовної окупації України

Financial Times: кількість російськомовних в Україні суттєво зменшилася

Кількість виборців проросійських партій в Україні стрімко зменшується – експерт

Кореянка вивчила українську. Її дивують російськомовні чиновники України

Підводні камені постанови Кабміну про вільне володіння державною мовою

Міжнародне угруповання із захисту російськомовних під контролем Кремля

Українська мова і Порошенко. Досвід Фінляндії та Ізраїлю для України

Закон про мову – шанс для дітей із російськомовних родин знати українську

Війна проти України. Вбивство бібліотеки і українська мова

Путін розпочав війну проти України із мовної агресії

Українська мова і захисники «русского мира»
…

На мітингу, який 30 вересня пройшов біля пам’ятника Дюку де Рішельє в Одесі, колишній очільник Одеської області та екс-президент Грузії Міхеїл Саакашвілі висловив бажання «змінити владу в Україні». «Треба поміняти владу в Києві. Саме вони заважали мені змінити Одесу на краще. Потім повернусь до вас», – сказав він одеситам.

Як передає кореспондент Радіо Свобода, також він закликав присутніх, яких зібралося кількасот, їхати до Києва 17 жовтня, щоб «перемогти зло». Раніше на своїй сторінці у Facebook він писав про вимоги, які планує висунути в цей день разом із громадськими активістами і деякими політиками. Зокрема, йдеться про створення антикорупційних судів, скасування депутатської недоторканності, ухвалення нового виборчого закону.

30 вересня Міхеїл Саакашвілі приїхав в Одесу вперше після відставки з посади голови обласної державної адміністрації в листопаді минулого року. Опоненти екс-очільника Одеського регіону спробували завадити мітингу і гучно увімкнули музику на Приморському бульварі. Дехто з них вдягнув маски із зображенням Саакашвілі. Між прихильниками Саакашвілі та його противниками сталися суперечки й сутички. Кордоном між ними забезпечували правоохоронці. За даними, які повідомив Радіо Свобода радник ГУНП України в Одеській області Руслан Форостян, загалом на Приморському бульварі перебували близько сотні поліцейських, в тому числі спецпризначенців.

Після мітингу колишній очільник Одеського регіону разом з численною групою підтримки пройшов понад кілометр центральними вулицями міста, в тому числі Дерибасівською.
…

Засуджений у Росії український режисер, кримчанин Олег Сенцов написав листа московській правозахисниці Зої Свєтовій, у якому повідомив, що його етапують в колонію Ямало-Ненецького автономного округу на півночі Росії. Повний текст листа, датованого 17 вересня, Светова опублікувала на сайті організації «Відкрита Росія» 30 вересня.

«У мене все нормально. Їду. Вивезли різко з Якутії і везуть в Ямало-Ненецький автономний округ. А там тільки одне місце для відбування покарання – це легендарні Харпи», – йдеться в тексті.

У листі Сенцов припустив, що його перевозять через активну підтримку з боку активістів і політиків.

«Клімкін (міністр закордонних справ України – ред.) намагався до мене додзвонитися на мій день народження в липні, і приїжджали «Пуссі Райот» з Альохіною до Якутська мене підтримати. Це чудово! Але замість дзвінка мені дали чергове ШІЗО (штрафний ізолятор, місце ще більш суворого тримання в межах в’язниці – ред.), а потім взагалі вивезли в більш жорстке місце – Харп. Наказ про це Федеральна служба виконання покарань Росії підписала наприкінці липня. Це зовсім не означає, що не треба нічого робити… Просто знайте, що у місцевих правозастосувальників своя логіка в голові, і реагують вони часто ось так», – пише український в’язень.

9 вересня стало відомо, що Олега Сенцова етапували з колонії в Якутську до СІЗО-1 Іркутська. Пізніше з’явилися повідомлення, що Сенцова етапували з Іркутська до Челябінська. Однак у Челябінському слідчому ізоляторі спростували інформацію про етапування туди Сенцова.

Олег Сенцов разом з Олександром Кольченком були затримані представниками російських спецслужб в Криму в травні 2014 року за звинуваченням в організації терактів на півострові. У серпні 2015 року Північно-Кавказький окружний військовий суд у Ростові-на-Дону засудив Олега Сенцова до 20 років колонії суворого режиму за звинуваченням у терористичній діяльності на території Криму. Кольченко отримав 10 років колонії. Обидва свою провину не визнали.

Правозахисний центр «Меморіал» вніс Сенцова і Кольченка до списку політв’язнів.
…

Французький актор, виконавець головної ролі в усіх частинах фільму «Таксі» Самі Насері 30 вересня прилетів до анексованого Криму. Про це пишуть Крим.Реалії за посиланням на кореспондента «РИА Новости», який зустрічав актора в аеропорту. Насері приїхав на півострів для участі в «Форумі миру», який проводить у Ялті Всесвітній благодійний альянс «Миротворець». До окупованого Криму Насері прилетів разом зі співаком із Франції Мурадом Бураві рейсом із Москви.

«Ми, я й Самі, захотіли (приїхати – ред.) до вас до Криму, не боїмося санкцій, любимо вашу країну – Росію. Тому ми сьогодні тут», – сказав журналістам Бураві.

Іноземні артисти, приїжджаючи з гастролями до анексованого Росією Криму через закриті Україною пункти пропуску, порушують українське законодавство. Низка артистів, які виступили на анексованій території або висловилися на підтримку російської анексії Криму, втратили можливість виступати на материковій Україні.

В українському МЗС раніше оприлюднили звернення, в якому застерегли іноземних громадян і осіб без громадянства від незаконних поїздок до Криму.

Верховна Рада України офіційно оголосила 20 лютого 2014 року початком тимчасової окупації Криму й Севастополя Росією. 7 жовтня 2015 року президент України Петро Порошенко підписав відповідний закон. Міжнародні організації визнали окупацію й анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили низку економічних санкцій. Росія заперечує окупацію півострова й називає це «відновленням історичної справедливості».
…

США повідомили про посилення санкцій із 28 листопада проти енергетичного і банківського секторів економіки Росії, що були накладені через її агресію проти України
…

Секретар Ради національної безпеки і оборони України Олександр Турчинов заявив, що США зацікавленні в аналізі і вивченні безпосереднього досвіду протистояння гібридній агресії, який має Україна.

За повідомленням РНБО, спеціальний помічник президента США з питань кібербезпеки Джош Стайнман під час зустрічі з українським посадовцем у Києві також додав, що президент США Дональд Трамп вважає кібербезпеку надзвичайно важливою і цінує нинішній рівень співпраці між США і Україною.

Під час зустрічі сторони обговорили питання українсько-американської співпраці у сфері кібербезпеки. Турчинов наголосив, що Росія вже четвертий рік веде проти України гібридну війну, одним із елементів якої є кіберагресія.

«Україна витримала декілька потужних кібератак, які заподіяли достатньо великої шкоди. Збитки, яких завдано нашій державі, оцінюються в десятки мільйонів доларів, – сказав Турчинов. – Для забезпечення системної протидії кіберзагрозі РНБО України ухвалила Стратегію кібербезпеки. З метою координації структур, які відповідають за різні аспекти цієї проблематики, створено Національний координаційний центр кібербезпеки при РНБО».

Окрім того, за його словами, розгортається національна телекомунікаційна мережа та створюється захисний ІТ-контур, який має захистити державні інформаційні ресурси і об’єкти критичної інфраструктури.

«Також співрозмовники обговорили заходи, яких вжила Україна до захисту свого кіберпростору, зокрема, заборону деяких програмних продуктів, соціальних мереж та інформаційних ресурсів Росії», – мовиться в повідомленні РНБО.

Різнопланова агресія Росії проти України, що не обмежується військовим планом і йде також у сфері інформаційної, кібернетичної війни тощо, отримала назву гібридної. Після її початку навесні 2014 року інші країни стали вживати заходів для протистояння такому різновидові агресії і, зокрема, цікавляться вимушеним досвідом України в цьому.
…

У слідчому ізоляторі № 3 російського міста Челябінська повідомили, що ув’язненого в Росії українського режисера Олега Сенцова туди не привозили, повідомив російський незалежний правозахисний медіа-проект «ОВД-Інфо» з посиланням на російську правозахисницю Тетяну Щур.

Правозахисниця висловила припущення, що російська влада приховує місце перебування Сенцова, щоб «до нього не дісталися правозахисники».

Раніше повідомляли, що Сенцова етапували до Челябінська, а звідти далі в невідомому напрямку. Челябінський СІЗО № 3 є так званим «пересильним»: у ньому мають офіційно тримати людей, яких етапують до інших регіонів Росії.

9 вересня російським правозахисникам стало відомо, що Сенцова перевезли з колонії в Якутську, де він відбував призначене російським судом покарання, до слідчого ізолятора в Іркутську; 11 вересня повідомляли, що його етапують із Іркутська, але інформації про те, куди саме, не було.

Так само не відома причина переведення.

У серпні 2015 року суд у Росії оголосив вироки громадянам України, режисерові, кримчанину Олегові Сенцову, а також активістові з окупованого Криму Олександрові Кольченку, затриманим на півострові, в так званій «справі кримських терористів»: 20 і 10 років позбавлення волі в колонії суворого режиму. Їх оголосили винними в підготовці до терористичних актів, у незаконному обігу вибухових речовин і в підпалі дверей офісу російської провладної партії «Єдина Росія» в окупованому Росією Криму.

Сенцов, як і Кольченко, відкидає будь-яку свою провину, вони називають своє переслідування політично мотивованим. Низка правозахисних організацій визнала їх політичними в’язнями. Росія вже двічі відмовилася видавати їх Україні. Президент Росії Володимир Путін, зокрема, у грудні 2016 року заявляв, що для звільнення Олега Сенцова «мають визріти умови».

Також у тій самій справі проходили і були засуджені в Росії кримчани Геннадій Афанасьєв, звільнений пізніше, та Олексій Чирній.

За даними правозахисної ініціативи #LetMyPeopleGo, в Росії і в окупованому нею Криму з політичних мотивів утримують нині 49 українських громадян.
…

Андрушівський районний суд Житомирської області 28 вересня визнав киянина Дмитра Васильця і жителя Бердичева Євгена Тимоніна винними в сприянні терористичній організації і засудив їх до дев’яти років позбавлення волі. За частиною 1 ст. 258-3 Кримінального кодексу України підсудним загрожувало від восьми до 15 років за ґратами.

Василець і Тімонін з листопада 2015 року перебували в СІЗО. Їх затримала СБУ в Києві. За даними спецслужби, вони тривалий час перебували на контрольованій угрупованням «ДНР» території, де надавали консультації та практичну допомогу представникам телеканалу «Новороссия ТВ».

«Зокрема, вони сприяли налаштуванню прямого ефіру, трансляції новин і відеоматеріалів, допомогли організувати взаємодію між підрозділами каналу, проводили навчання осіб, які займалися монтажем матеріалів, і особисто програмували необхідне для цього обладнання і програмне забезпечення. Крім того, вони зареєстрували і налаштували трансляцію каналу «Новоросія ТВ» на популярних відеохостингах», – повідомляла спецслужба.

Прес-секретар Служби безпеки України Олена Гітлянська в листопаді 2015 року повідомила, що співробітники СБУ в Києві провели обшуки у приміщеннях, звідки здійснювалась технічна підтримка одного з телеканалів сепаратистів.
…

Фальстарт президентських амбіцій; «Мільйони квадратних метрів замороженого житла»; Як бібліотекам вписатися в сучасний простір?

На ці теми говоритимуть ведучий Ранкової Свободи Юрій Матвійчук і гості студії: політолог Олесь Доній і політичний оглядач Ігор Чаленко; економіст Ігор Гарбарук і народний депутат (позафракційний), голова парламентського підкомітету з питань будівництва Олександр Марченко; директор  бібліотеки імені Сухомлинського Лариса Березівська, завідувач кафедри бібліотекарів педуніверситету імені Гринченка Олена Воскобойнікова-Гузєва і бібліотекар Наталя Алексевич.
…

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін повідомив у твітері, що викликав на консультації посла України в Угорщині Любов Непоп у зв’язку з реакцією угорської сторони на новий закон України «Про освіту».

Такий крок, як виклик посла на консультації, вважають одним із різновидів дипломатичного демаршу, щоб засвідчити невдоволення діями іншої держави.

При цьому Клімкін додав: «Позиція України щодо відносин з Угорщиною незмінна – ми готові до конструктивного обговорення всіх питань».

Він також заявив, що розраховує на результативний свій візит до Будапешта, не уточнивши, коли має відбутися цей візит.

До Угорщини, що стала найрізкішим критиком нового закону, а саме його статті про мову освіти, державну українську, також запланувала візит на жовтень міністр освіти України Лілія Гриневич, щоб пояснити суть цього закону.

Вона вже також зустрічалася з цією метою з колегою з Румунії, де теж критикували закон.

Раніше в четвер закон «Про освіту» набув чинності після офіційної публікації 27 вересня. 25 вересня його підписав президент України Петро Порошенко, при цьому закликавши МЗС і Міністерство освіти України провести необхідні консультації з європейськими партнерами, у тому числі з Радою Європи. Він також заявив, що мовна стаття закону «Про освіту» відповідає європейським практикам.

Норма закону щодо мови освіти, державної, викликала критику в деяких колах і в Україні, і за кордоном. В МЗС Угорщини вже обіцяли блокувати кроки на шляху євроінтеграції України через закон про освіту, в Києві такі заяви Будапешта назвали істеричними. Із критикою закону також виступали Румунія, Болгарія, Греція, Польща і Росія, а також президент Молдови.

Міністр освіти України Лілія Гриневич наголошувала, що закон не позбавить меншин права на освіту рідними мовами. Вона зазначала, що закон гарантує національним меншинам вивчення їхніх мов. Проте вона додала, що представники меншин в Україні повинні вільно володіти українською, щоб досягти успіху в Україні. Гриневич також заявила, що мовну статтю закону «Про освіту» буде уточнено в законі «Про загальну середню освіту».

НА ТЕМУ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ:

Порошенко: мовна стаття закону «Про освіту» відповідає європейським практикам​

Мовні претензії сусідів: Україна пояснила Румунії освітній закон​

Чи винна Україна, що закарпатські угорці погано знають українську мову?​

Закон «Про освіту», мова та європейські сусіди. Не вистачає довіри

Коли українська мова стане державною не лише за статусом, а й за функцією?

Порошенко: в Україні не забороняється вивчення мови нацменшин, але кожна дитина має знати українську

«Ми живемо в Україні і кожен має знати українську мову» – директор школи на Луганщині

«Якою мовою будемо проводити навчання, такою і буде держава» – директор київської школи

Українська мова як економічний чинник

Тест на державність для політиків. Битва за українську мову

Нація і мова. Українське для них чуже, їхня замаскована альтернатива – російський націоналізм

Українська мова в окупованому Криму: «ритуальне» знищення

Закон про українську мову треба ухвалити невідкладно

«Це щеплення від Росії»: юристи про мовні квоти на телебаченні України

75 відсотків українською. Мовні квоти є ефективними – Зураб Аласанія 

Мовний супермен Святослав Літинський: мовний кордон сильніший від військового

Порошенко підписав закон про мовні квоти на телебаченні

Квоти: 75% української в ефірі та «Діамантова рука» з субтитрами

Верховна Рада затвердила обов’язкові 75% української мови на телебаченні

Про мовну психотравму і українське ґетто. Українська журналістка заступилася за Олега Скрипку

Київ може показати приклад, як подолати наслідки мовної окупації України

Financial Times: кількість російськомовних в Україні суттєво зменшилася

Кількість виборців проросійських партій в Україні стрімко зменшується – експерт

Кореянка вивчила українську. Її дивують російськомовні чиновники України

Підводні камені постанови Кабміну про вільне володіння державною мовою

Міжнародне угруповання із захисту російськомовних під контролем Кремля

Українська мова і Порошенко. Досвід Фінляндії та Ізраїлю для України

Закон про мову – шанс для дітей із російськомовних родин знати українську

Війна проти України. Вбивство бібліотеки і українська мова

Путін розпочав війну проти України із мовної агресії

Українська мова і захисники «русского мира»
…